Підготовка магістрів педагогічної освіти в університетах США (кінець ХХ – початок ХХІ століття)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет

УДК 378 (73) "19/20" (043.3)

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Підготовка магістрів педагогічної освіти в університетах США (кінець ХХ - початок ХХІ століття)

Данилишена Тетяна Миколаївна

Хмельницький - 2011

Дисертацією є рукопис.

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук, доцент П'ЯТАКОВА Галина Павлівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри загальної та соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор РУСНАК Іван Степанович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри педагогіки та методики початкової освіти;

кандидат педагогічних наук, доцент ВОРОТНЯК Людмила Іванівна, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, доцент кафедри іноземних мов.

Захист відбудеться 4 жовтня 2011 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.052.05 у Хмельницькому національному університеті (29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Хмельницького національного університету (29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11).

Автореферат розісланий 2 вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Подлевська

Анотації

Данилишена Т.М. Підготовка магістрів педагогічної освіти в університетах США (кінець ХХ - початок ХХІ століття). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Хмельницький національний університет. - Хмельницький, 2011.

Дисертаційна робота присвячена проблемі підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США. У результаті дослідження проаналізовано стан висвітлення проблеми підготовки магістрів педагогічної освіти у сучасній науковій теорії; проведено історико-педагогічний аналіз, на основі якого визначено основні етапи становлення та розвитку вищої педагогічної освіти у США; виявлено та розглянуто соціально-історичні та філософсько-теоретичні передумови становлення й розвитку вищої педагогічної освіти у США. Висвітлено особливості підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США; визначено стратегії та моделі практичної підготовки; проаналізовано сучасні навчальні програми й зміст, форми та методи підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США. Розкрито особливості підготовки магістрів педагогічної освіти у системі вищої освіти України; проаналізовано провідні тенденції її розвитку; здійснено порівняльний аналіз підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США та України; обґрунтовано науково-методичні рекомендації щодо творчого використання прогресивних ідей американського досвіду підготовки магістрів в освітньому просторі України.

Ключові слова: вища освіта США, підготовка магістрів, програма педагогічної освіти, інноваційні методи, педагогічна практика, порівняльний аналіз. педагогічний магістр освіта

Данилишена Т.Н. Подготовка магистров педагогического образования в университетах США (конец ХХ - начало ХХІ века). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Хмельницкий национальный университет. - Хмельницкий, 2011.

Диссертационная работа посвящена проблеме подготовки магистров педагогического образования в университетах США. В результате исследования проанализировано состояние освещения проблемы подготовки магистров педагогического образования в современной научной теории; проведен историко-педагогический анализ, на основе которого определенны основные этапы становления и развития высшего педагогического образования в США; обнаружены и рассмотрены социально-исторические и философско-теоретические предпосылки становления и развития высшего педагогического образования в США; отображены особенности подготовки магистров педагогического образования в университетах США; определены стратегии и модели практической подготовки; проанализированы современные учебные программы, содержание, формы и методы подготовки магистров педагогического образования в университетах США. Раскрыты особенности подготовки магистров педагогического образования в системе высшего образования Украины; проанализированы ведущие тенденции ее развития; осуществлен сравнительный анализ подготовки магистров педагогического образования в университетах США и Украины; обоснованы научно-методические рекомендации относительно творческого использования прогрессивных идей американского опыта подготовки магистров в образовательном пространстве Украины.

Ключевые слова: высшее образование США, подготовка магистров, программа педагогического образования, инновационные методы, педагогическая практика, сравнительный анализ.

Danylyshena T. M. The preparation for the Master's degree of pedagogical education at the Universities of the USA (the end of the XXth - the beginning of the XXIst century). - Manuscript.

Thesis for the Candidate's Degree in Pedagogical Sciences. Speciality 13.00.01 - General Pedagogics and History of Pedagogics. - National University of Khmelnitsky. - Khmelnitsky, 2011.

The thesis deals with the process of preparation for the Master's degree in the system of higher pedagogical education in the USA. In a study conducted historical and pedagogical analysis, which gave an indication of the main stages of formation and development of higher education in the USA. The main peculiarities, different scientific conceptions, innovations and the creative experience of the mentioned process at the Universities of the USA have been investigated, also the main tendencies of the development of the pedagogical education in this country and the possibility of their introduction into the system of higher education of Ukraine have been analyzed.

The research paper reveals the philosophical, educational an sociological grounds of the functioning of the pedagogical educational system of the USA and the system of preparation for the Master's degree respectively. This analysis proves that the main values of modern higher school in the USA are non-interrupted process of pedagogical education and a constant professional growth. The main purpose is to form a competent, creative educator-researcher, ready to the persistent professional self-improvement in conditions of a highly geterogeneous American society. The main philosophical, psychological, pedagogical and sociological ideas, such as behaviourism, progressivism, humanism, postmodernism and constructivism which influenced the axiological, contextual and processual components have been pointed out.

The curriculum for the Master's degree preparation includes the aim, the purposes, the tasks of every academic course and the main information about educational terms and the ways of organization of different activities. The main methodology of this process is focused on the method of problematic study, on the methods of projects and researches, for the strategies of the efficient study are oriented on a future educator as a manager of knowledge, a leader in obtaining information, a rational practitioner. This curriculum also includes the professional component and the university courses which suggest a number of credits in the core and special subjects necessary for the getting the Master's degree.

It has been stated, that the combination of different methods of education, both traditional and special, is typical for the American higher school. The choice of these methods is motivated by the topics, the purposes of the course and the individual peculiarities of the students, where the practical appliance is the most important factor in the selection of the forms and methods.

Research has indicated that training at the university makes use of considerable arsenal of organizational forms and methods. A special place belongs to the writing of creative works, public presentation of projects, authentic conversation, evaluation of student learning through portfolios, conduct of discussions, the discussion of "cases" and analyzing their own experience of students. Considerable interest in the practice for preparation for the Master's degree of pedagogical education at the universities of the USA is the use of laboratory models and clinical experience in the system of conceptual models of learning. Thorough use of these models in conjunction with other theoretical and practical methods for masters necessarily entails the continuous connection between pedagogical theory and practice, actively influences the formation of pedagogical thinking and the quality of acquired knowledge and skills. Microteaching, minicourses, simulation, protocol materials as methods of laboratory and clinical studies allow more efficient process to provide professional pedagogical preparation for the Master's degree at the university of the USA.

The critical analysis of the system of preparation for the Master's degree at the leading Universities of the USA has contributed to the improvement of the educational process at the higher educational establishments of Ukraine.

The preparation for the Master's degree in the USA is realized by means of innovative technologies and methods, through the wide range of up-to-date educational strategies and interactive forms. The organization of the educational process in the USA is based on the active individual's participation in obtaining the knowledge, in the development of critical and professional thinking, in activating the research potential.

Key words: higher education in the USA, preparation for the Master's degree, education program, innovative methods, internship, comparative analysis.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Культурно-цивілізаційні зміни, які відбуваються в сучасному світі, зумовлені посиленням процесів глобалізації, інтернаціоналізації, розширенням зв'язків між державами, розвитком інформаційних технологій у сфері комунікаційних засобів спілкування та інформатики. Водночас вони стосуються і сфери вищої освіти: її філософії, ціннісно-цільових пріоритетів, організаційних структур, змісту, підходів до розробки освітніх стандартів і навчальних програм, технології і контролю якості навчання тощо. Зазначені трансформації ставлять нові вимоги до розв'язання проблем реформування змісту та структури вищої освіти України, удосконалення наявних і впровадження нових форм і методів підготовки фахівців вищої кваліфікації. Передумовою забезпечення цих вимог є здійснення ефективної підготовки магістрів педагогічної освіти, яка зосереджена на формуванні висококваліфікованих фахівців, здатних до активної педагогічної, дослідницької та науково-практичної діяльності в нових умовах, швидкої адаптації до змінних потреб сучасного суспільства.

У цьому контексті заслуговує на увагу досвід підготовки магістрів педагогічної освіти у США, де існує велика кількість навчальних закладів, різноманіття магістерських програм і курсів. Підготовка магістрів у США здійснюється через перегляд традиційних форм і методів викладання, покращення умов для занять студентів шляхом індивідуалізації навчання, збільшення комплексу новітніх технологічних засобів навчання, всебічного застосування нетрадиційних форм організації навчального процесу. Система підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США заслуговує на здійснення об'єктивного аналізу та виявлення особливостей, які сприятимуть удосконаленню навчального процесу у вищій школі України й можливостям реалізації позитивних ідей американського досвіду.

Сучасні проблеми педагогічної освіти в різних країнах активно досліджують українські науковці А. Алексюк, Р. Бєланова, С. Бурдіна, В. Володько, Т. Десятов, Т. Кошманова, В. Кудін, Л. Пуховська, К. Рибачук, О. Романовський та російські дослідники С. Андрейкова, В. Веселова, В. Гаргай, Г. Дмитрієв, Ж. Кузьміних, З. Малькова, М. Нікандров, В. Пилиповський та ін. Цінними є розробки американських педагогів А. Бестора, К. Бормана, Л. Вайза, Дж. Говорта, Дж. Глейзера, М. Еппла, К. Зейчнера, Дж. Конанта, К. Конрада, С. Міллара, Д. Равіч з проблем підготовки вчителів в університетах США, зосереджених на неперервному навчанні, яке сприяє розвитку творчого та критичного мислення, самостійності, активної науково-дослідної діяльності. Важливим для дослідження виявилося вивчення наукових праць Ф. Альтбаха, Р. Бердаля, А. Бестора, М. Бороумена, Дж. Брубахера, П. Гампорта, Дж. Гудледа, Дж. Дудершафта, Г. Кліффорда, Д. Лабарі з історії і теорії розвитку, становлення й функціонування педагогічної освіти у США. Аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел засвідчив відсутність цілісного, ґрунтовного розгляду змісту та особливостей функціонування сучасної вищої школи у США, трансформаційних процесів її розвитку наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття.

Важливість дослідження зумовлена необхідністю розв'язання завдань щодо підвищення магістерського рівня вищої освіти та подолання суперечностей між: соціальною потребою у висококваліфікованих фахівцях, здатних швидко адаптуватися до нових умов життя та неспроможністю української системи вищої освіти надавати належну підготовку у зв'язку з застарілими підходами до організації змісту навчання; наявними традиційними підходами у забезпеченні підготовки магістрів педагогічної освіти та потребою у вдосконаленні змісту освітньо-професійних програм, застосуванні інноваційних технологій у процесі підготовки магістрів; необхідністю ґрунтовного вивчення прогресивних ідей досвіду підготовки магістрів педагогічної освіти у США та його недостатнім висвітленням у вітчизняній педагогічній теорії і практиці.

Актуальність й недостатня розробленість проблеми у вітчизняній педагогічній науці зумовили вибір теми дослідження "Підготовка магістрів педагогічної освіти в університетах США (кінець ХХ - початок ХХІ століття)".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконувалося відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Львівського національного університету імені Івана Франка з тем "Світові тенденції розвитку освіти і педагогічної думки - порівняльний аналіз" (2005-2008 рр., № 0105U004917) і "Трансформаційні освітні зміни в Україні та за кордоном: порівняльний аналіз" (2009-2012 рр., № 0109U004341). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 22/3 від 26.03.2008 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 17.06.2008 р.).

Мета дослідження - виявити особливості підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття та обґрунтувати можливості творчого використання прогресивних ідей американського досвіду в системі вищої освіти України.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:

1. Вивчити стан дослідженості проблеми підготовки магістрів педагогічної освіти у психолого-педагогічній літературі.

2. Дослідити основні етапи становлення та розвитку вищої педагогічної освіти у США.

3. Розкрити організаційно-педагогічні засади підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США.

4. Здійснити порівняльно-педагогічний аналіз підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США та України.

5. Обґрунтувати можливості творчого використання прогресивних ідей американського досвіду в Україні і на цій основі розробити науково-методичні рекомендації.

Об'єкт дослідження - магістерська підготовка як складова неперервної педагогічної освіти США.

Предмет дослідження - етапи, зміст, форми та методи підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США (кінець ХХ - початок ХХІ століття).

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять основні положення сучасної філософії освіти (В. Андрущенко, Л. Ваховський, І. Зязюн, В. Калюжна, В. Кремень, В. Кудін, В. Лутай та ін.); методології порівняльної педагогіки (С. Андрейкова, Н. Бідюк, Б. Вульфсон, Т. Десятов, В. Капранова, Т. Кошманова, З. Малькова, В. Пилиповський, Л. Пуховська, С. Різниченко, А. Сбруєва та ін.); професійної підготовки вчителів у системі вищої освіти (В. Гаргай, М. Еппл, Дж. Конант, Д. Крукшенк, В. Кудін, Л. Смалько, Д. Шваб, Л. Шульман та ін.); неперервності професійної освіти (Н. Ничкало, В. Перрі, В. Поліщук та ін.); підготовки магістрів в Україні та США (В. Берека, C. Бурдіна, С. Вітвицька, Л. Воротняк, О. Глузман, Дж. Говорт, К. Конрад, І. Руснак, Є. Хриков, Р. Шаран та ін.).

Методи дослідження. Для досягнення мети та виконання завдань використовувалися теоретичні методи дослідження: вивчення джерел, аналіз і синтез матеріалів теоретичних досліджень, державних документів і доповідей національних комісій США про якість вищої педагогічної освіти, її реформування та перспективи розвитку. Для виявлення основних напрямів творчого використання досвіду підготовки магістрів США у системі педагогічної освіти України застосовувалися: метод прогнозування, порівняльний та системний аналіз, класифікація теоретичних даних, вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, індуктивний та дедуктивний методи наукових досліджень. Методологічні підходи до аналізу предмета дослідження: соціокультурний (сприяв виокремленню стратегічних цілей конкретного соціуму з його національно-культурною, освітньою специфікою), історико-хронологічний (дав змогу розглянути основні події в історичному ракурсі та проаналізувати закономірності становлення та формування досліджуваного явища) і системно-структурний (уможливив здійснення всебічного аналізу та виділення елементів об'єкта дослідження).

Джерельна база дослідження: документи міжнародних організацій (ЮНЕСКО, Організація міжнародного співробітництва та розвитку, Міжнародна організація праці) щодо професійної підготовки та діяльності вчителів; законодавчі акти в галузі освіти США, документи Департаменту освіти США; доповіді національних комісій США про стан, тенденції і перспективи розвитку педагогічної освіти; матеріали форумів та конференцій професійних організацій педагогів США, а також органів, створених для організації та координації реформ: Американської федерації вчителів (American Federation of Teachers), Національної ради з акредитації педагогічної освіти (National Council for Accreditation of Teacher Education), Американської асоціації педагогічних коледжів (American Association of Colleges for Teacher Education), Асоціації викладачів педагогічних коледжів (Association of Teacher Educators) та ін.; педагогічна періодика США та інших зарубіжних країн (European Educational Research Journal, The Educational Forum, Educational Leadership, Educational Researcher, Journal of Educational Research, Journal of Teacher Education, Review of Educational Research, Teaching and Teacher Education, Teacher College Record, Teacher Education Quarterly); наукові праці (монографії, дисертації, статті) американських, українських і російських науковців з проблем вищої школи, міжнародної освіти й порівняльної педагогіки, професійної підготовки вчителів у США; магістерські програми університетів США; наукові фонди державних бібліотек України (Національна наукова бібліотека імені В. І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України) та Росії (Російська державна бібліотека); інтернет-ресурси, які дали змогу звертатися до інформаційних баз даних Департаменту освіти США, Національного центру освітньої статистики, фонду Карнегі, провідних університетів США.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період з другої половини ХХ до початку XXI століття, що характеризувався стрімким та інтенсивним розвитком вищої педагогічної освіти, реформуванням системи підготовки педагогічних кадрів. Нижня межа дослідження визначена 1983 роком, коли було створено Державну комісію з якості освіти США, мета якої полягала у забезпеченні більш якісної підготовки фахівців, розв'язання назрілих кризових питань в американській освіті, розробці проектів радикальних змін у системі підготовки педагогічних кадрів. Верхня межа охоплює сучасний період у зв'язку з необхідністю розгляду наявного досвіду підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США та можливості його впровадження в освітньому просторі України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що уперше досліджено підготовку магістрів педагогічної освіти у контексті розвитку вищої педагогічної освіти США (кінець ХХ - початок ХХІ століття), зокрема: проаналізовано вплив соціально-історичних (демографічні зміни, економічне зростання країни, розвиток нормативно-правової бази, інформаційно-технологічна революція, освітні інновації) та філософських (прагматичний підхід до навчання, біхевіоризм й прогресивізм, соціальний конструктивізм та постмодернізм) чинників на розвиток вищої педагогічної освіти США; розроблено авторську періодизацію розвитку педагогічної освіти у США (виділено п'ять етапів становлення та розвитку вищої педагогічної освіти: перший етап (кінець XVIII - середина XIX століття) - зародження вищої педагогічної освіти у США; другий етап (середина XIX - початок XX століття) - виникнення вчительських коледжів та поява педагогічних відділень в університетах США; третій етап (початок XX століття - середина XX століття) - створення самостійних педагогічних коледжів; четвертий етап (середина XX століття - кінець XX століття) - трансформація педагогічних відділень у педагогічні коледжі при університетах; п'ятий етап (кінець XX - початок ХХІ століття) - реформування педагогічної освіти США); здійснено порівняльно-педагогічний аналіз підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США та України; обґрунтовано можливості творчого використання прогресивних ідей американського досвіду в Україні; удосконалено наукові положення щодо змісту підготовки магістрів у системі педагогічної освіти США; подальшого розвитку набуло обґрунтування нових підходів до проблем теоретичної та практичної підготовки магістрів педагогічної освіти.

Практичне значення дослідження. На основі отриманих результатів розроблено навчально-методичні рекомендації щодо підготовки магістрів педагогічної освіти у США для студентів вищих навчальних закладів. Матеріали дослідження можуть бути використані у підготовці магістрів у вітчизняній системі педагогічної освіти, зокрема, під час організації педагогічних практик, розробки навчальних планів і програм, під час викладання навчальних курсів з історії педагогіки, педагогіки вищої школи, порівняльної педагогіки, освітніх технологій, педагогічної майстерності. Результати дослідження сприятимуть удосконаленню процесу підготовки магістрів у системі неперервної педагогічної освіти в Україні.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка № 63 від 01.10.2010 р.), Київського університету імені Бориса Грінченка (довідка № 40 від 18.01.2011 р.), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка № 17-40/190 від 24.01.2011 р.), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 208 від 17.03.2011 р.), Львівського національного університету імені Івана Франка (довідка № 1530-105 від 07.04.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. У надрукованій спільно з Г. П'ятаковою статті розглянуто філософсько-теоретичні засади становлення й розвитку вищої школи США та України у контексті організації навчально-виховного процесу підготовки магістрів педагогічної освіти.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися на міжнародних конференціях: "Місія викладача вищої школи в контексті сучасних освітніх викликів" (Львів, 2008), "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору" (Київ, 2009), "Об'єкт і суб'єкт гуманітарного пізнання" (Біла Церква, 2010); звітних науково-практичних конференціях викладачів, докторантів та аспірантів за підсумками НДР (Кам'янець-Подільський, 2006-2011) та обговорювалися на засіданнях методичного семінару кафедри загальної та соціальної педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації висвітлено у 12 публікаціях: 1 методичні рекомендації; 6 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, з яких 1 - у співавторстві; 3 статті у збірниках наукових праць; 2 - у виступах на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел (324 найменування, з яких 169 - іноземною мовою). У роботі вміщено 4 рисунки та 2 таблиці. Загальний обсяг роботи складає 233 сторінки, з них - 184 сторінки основного тексту.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність вибору теми наукового дослідження; визначено об'єкт, предмет, мету і завдання, теоретико-методологічну основу та методи дослідження; сформульовано джерельну базу; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів; вказано на зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами; подано відомості про впровадження й апробацію результатів дослідження у навчально-виховний процес; сформульовано результати дослідження та структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади підготовки магістрів у системі педагогічної освіти США (кінець ХХ - початок ХХІ століття)" - здійснено аналіз стану дослідженості проблеми підготовки магістрів педагогічної освіти у сучасній науковій теорії; визначено основні етапи становлення та розвитку вищої педагогічної освіти в США; виявлено та проаналізовано соціально-економічні, суспільно-історичні та філософські передумови становлення й розвитку вищої педагогічної освіти у США.

Теоретичний аналіз проблеми підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США базувався на вивченні наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених у галузі педагогіки, культурології та філософії. Це дало змогу розглянути зазначену проблему з позиції системного підходу. Вітчизняними науковцями у контексті дослідження магістерської підготовки педагогічних кадрів у США з'ясовувалися питання розробки педагогічних технологій та організаційних форм навчання у США, застосування інтерактивних методів навчання, рефлексивного підходу в теорії та практиці підготовки майбутніх педагогів в університетах США, особливості оцінювання знань магістрів педагогічної освіти, організації професійної підготовки майбутніх учителів у США. Водночас у контексті визначеної проблеми становлять інтерес дослідження особливостей організації професійно-педагогічної підготовки в університетах і школах професійного розвитку США, визначення "курікулуму" вищої педагогічної освіти, дослідницької роботи магістрів, підвищення конкурентоспроможності майбутніх педагогів, розробка та впровадження альтернативних навчальних програм тощо.

Здійснений ретроспективний аналіз розвитку американської вищої школи дав змогу дослідити, як змінювалися форми і методи підготовки педагогічних кадрів в університетах США та допоміг виділити п'ять основних етапів становлення й розвитку вищої педагогічної освіти в США, які представлено у табл. 1.

Вивчення впливу провідних філософських концепцій (есенціалізму, прагматизму, прогресивізму, екзистенціалізму, філософського аналізу, біхевіоризму, соціальної та футуристичної філософії) на становлення і розвиток вищої педагогічної освіти США показало, що всі розглянуті концепції є невід'ємною ознакою професійної підготовки майбутніх педагогів у сучасному освітньому просторі США.

Таблиця 1 Етапи становлення та розвитку вищої педагогічної освіти у США

З'ясовано, що філософська складова у сфері вищої освіти США впливає на зміст педагогічної освіти, є методологічним підґрунтям, на якому ґрунтується уся система підготовки педагогічних кадрів.

У другому розділі - "Організаційно-педагогічні засади підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США" - висвітлено особливості підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США; визначено стратегії та моделі практичної підготовки; проаналізовано сучасні навчальні програми; розкрито зміст, форми та методи підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США на сучасному етапі.

Сучасна методологія навчання в магістратурі США акцентується на проблемному, проектному, дослідницькому навчанні. Стратегії ефективного навчання вимагають, щоб майбутній працівник сфери освіти став менеджером знань, дієвим наставником, керівником у процесі здобуття знань, раціональним практиком. Основними складовими магістерської освіти в США є навчальна й дослідницька діяльність, якій приділяється значна увага. У США сформувалася потужна дослідницька інфраструктура на базі університетів, що уможливило відбір до магістратури на конкурсній основі найбільш мотивованих та талановитих студентів, які матимуть можливість успішно засвоїти навчальні курси.

У ході дослідження виявлено, що у системі американської педагогічної освіти існують три моделі теоретичної та практичної підготовки фахівців: модель учнівства, раціоналістична модель та рефлексивна модель.

Модель учнівства була домінуючою до 60-70-х років ХХ століття і розглядала роботу вчителя як суто практичну діяльність. Ефективним способом набуття практичного досвіду викладання було навчання у процесі роботи під керівництвом досвідчених практиків. Вирішальна роль у підготовці магістрів відводиться педагогічній практиці у школі під керівництвом учителя-ментора.

Раціоналістична модель ґрунтується на філософії біхевіоризму й була провідною у 60-70 рр. XX століття. За цією моделлю, підготовка вчителя охоплює вивчення базових, засадничих дисциплін: філософії освіти, психології освіти, соціології освіти та історії освіти. Практична діяльність передбачає застосування стандартизованих правил поведінки відповідно до певних законів та принципів. Водночас, раціоналістичне застосування принципів, розроблених педагогічною наукою, не враховувало всіх внутрішніх та зовнішніх впливів, що сприяло виникненню рефлексивної моделі підготовки.

Рефлексивна модель найбільш вдало відповідає вимогам сучасного американського суспільства та розглядає підготовку магістрів як підготовку висококваліфікованих фахівців із вирішальним значенням педагогічної практики, узгодженої з семінарськими заняттями та відповідним процесом навчання.

Встановлено, що важливе місце у вищій педагогічній освіті США посідає "курікулум" - програма змісту педагогічної освіти, яка включає мету, завдання вивчення кожного педагогічного курсу, основні знання про педагогічні явища та способи організації педагогічної діяльності.

У процесі дослідження з'ясовано, що до змісту програми магістерської підготовки у США входить професійний компонент та університетські курси, які необхідні для отримання ступеня магістра, відповідна кількість кредитних годин з предметів спеціалізації (деякі курси є основними, інші - факультативними) й певна кількість кредитних годин з додаткових предметів. Предмети спеціалізації або професійно орієнтовані предмети спрямовані на опанування певної професії. Згідно з вимогами навчального плану підбір курсів здійснюється магістрами за допомогою спеціально призначеного консультанта. Це також стосується й вибіркових дисциплін, які доповнюють професійно-орієнтовані дисципліни та відповідають особистісним інтересам і здібностям студента. Навчальні курси побудовані за принципами наступності (проходження кожного наступного більш специфічного курсу неможливе без проходження попереднього, більш фундаментального), інтегративності (педагогічна практика інтегрується в навчальний процес упродовж усієї програми, що посилює зміст теоретичної підготовки), концептуальності (єдність розуміння завдань освіти та ролі вчителя у соціумі), фундаментальності (висока якість психолого-педагогічної, соціогуманітарної і загальнокультурної підготовки), системності (узгодженість мети, змісту та вимог до організації і оцінювання теоретичного й практичного компонентів програми), кооперативності (співпраця університету з соціальними інститутами).

Виявлено, що для американської вищої школи характерне логічне поєднання різних методів навчання: традиційних і сучасних, класичних і специфічних. Аналіз наукових джерел дозволяє стверджувати, що в університетах США під час вибору форм і методів навчання враховується специфіка навчального матеріалу, мета, поставлена перед вивченням певного предмету, індивідуальні потреби магістрів. Досліджено, що важливим фактором, який впливає на вибір форм і методів викладання, є зв'язок навчального матеріалу з практичною діяльністю. З метою орієнтації магістрів у виборі конкретних навчальних курсів викладачами на початку їх вивчення проводиться анкетування і бесіда, а також здійснюється написання короткої автобіографії, у якій магістри обґрунтовують зацікавленість курсами.

Досліджуючи процес підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США виявлено, що основними формами навчання є лекції, семінарські та практичні заняття. Для полегшення сприйняття і засвоєння нової інформації та термінології магістрам пропонують вести навчальні щоденники (learning journal), писати стислі "хвилинні" твори (one minute papers). Під час викладання дисциплін психолого-педагогічного циклу на лекціях використовується метод дискусій. Різновидами дискусій, які проводяться у малих групах, є "мозковий штурм" (brainstorming) та "шумні групи" (buzz groups). Важливого значення надається творчим письмовим роботам - есе, аналітичним й автобіографічним нарисам, які сприяють розвитку критичного мислення, педагогічної свідомості й професійної рефлексії. За допомогою написання курсових робіт та рефератів, виконання письмових групових й індивідуальних проектів, письмових анотацій здійснюється ефективний процес формування наукового потенціалу фахівців. У проектній формі організації навчання реалізуються риси проблемного, особистісно-орієнтованого, індивідуального, індивідуально-групового та групового навчання. Важливими організаційно-методичними методами навчання в магістратурі є "портфоліо", "кейс"-метод, кооперативне навчання, мікронавчання, рефлексивне навчання, метод моделювання, метод протокольних матеріалів тощо. "Портфоліо" дає змогу викладачам проводити оцінку знань магістрів педагогічної освіти. Кожен студент після завершення практики зобов'язаний представити "портфоліо", що складається з планів проведених уроків, їх відеозаписів, зразків навчальної діяльності в навчальному закладі, а також розповіді у формі есе з проаналізованою педагогічною діяльністю. "Кейс"-метод дає змогу студентам краще зрозуміти педагогічну теорію під час здійснення професійної підготовки. Мета цього методу полягає в аналізі студентами запропонованих викладачем практично орієнтованих проблемних педагогічних ситуацій та завдань.

Комплексне використання різноманітних форм та методів у підготовці магістрів забезпечує зв'язок між педагогічною теорією й практикою, впливає на розвиток педагогічного мислення, якість набутих фахових знань, відіграє позитивну роль у формуванні необхідних професійних компетенцій.

У третьому розділі - "Порівняльно-педагогічний аналіз підготовки магістрів педагогічної освіти у США та Україні на сучасному етапі" - розкрито особливості підготовки магістрів педагогічної освіти у системі вищої освіти України; здійснено порівняльний аналіз підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США та України; обґрунтовано науково-методичні рекомендації щодо творчого використання прогресивних ідей американського досвіду підготовки магістрів в освітньому просторі України.

За результатами опрацювання нормативно-законодавчих документів, з'ясовано, що в Україні підготовка магістрів педагогічної освіти здійснюється у педагогічних та класичних університетах, академіях й інших вищих навчальних закладах (за умови виконання ними вимог стандартів вищої освіти) та включає фундаментальну, психолого-педагогічну, методичну, інформаційно-технологічну, практичну й соціально-гуманітарну складові.

Серед провідних тенденцій розвитку вищої педагогічної освіти в Україні можна виокремити такі: перехід на кредитно-модульну систему навчання; застосування сучасних інформаційно-комп'ютерних технологій та інтерактивних методів навчання; посилення ролі самостійної роботи магістрів; використання електронних засобів навчання, комп'ютерних навчальних програм; проведення моніторингу якості освіти за допомогою сучасних систем контролю якості знань.

Здійснений порівняльно-педагогічний аналіз особливостей магістерської підготовки у США та Україні дав можливість виокремити спільні та відмінні риси. Спільними рисами двох систем підготовки є: зосередженість на всебічному розвитку майбутніх фахівців; компетентнісний підхід до організації навчального процесу; орієнтація на застосування сучасних принципів навчання; наявність обов'язкових для вивчення предметів спеціалізації у підготовці магістрів; використання подібних форм та методів навчання. Відмінними рисами є: особливості проходження педагогічної практики - інтернатури; набуття лабораторного та клінічного досвіду; гнучкість навчальних програм; самостійний вибір навчальних курсів магістрами; обрання спеціалізації після другого року навчання; вільний перехід з однієї освітньої установи до іншої; створення партнерських зв'язків між університетами та іншими навчальними й соціальними установами; децентралізація управління освітою у США. Характерними особливостями вищої освіти США є: різноманіття навчальних програм; ґрунтовна підготовка з окремих спеціальностей; потужна наукова база; досвідчений професорсько-викладацький склад; стабільна фінансова база; розвинена інфраструктура; конкуренція серед магістрів; великий бібліотечний фонд; відносно висока плата за навчання.

Узагальнення результатів наукового пошуку уможливило виявлення прогресивних ідей у досвіді США та обґрунтування методичних рекомендацій щодо можливостей їх творчого використання в удосконаленні підготовки магістрів педагогічної освіти в Україні. З метою ефективного впровадження позитивних ідей американського досвіду в системі української вищої освіти було б доцільним: визначити державні потреби у висококваліфікованих фахівцях освітньої сфери; розробити ефективну систему нормативно-правового забезпечення їх професійної діяльності; створити стратегічну програму розвитку педагогічної освіти; удосконалити державні стандарти підготовки педагогічних працівників різних освітньо-кваліфікаційних рівнів (бакалавр, магістр); створити незалежні експертні організації для акредитації відповідних спеціальностей; забезпечити активну співпрацю вищого навчального закладу з різними освітніми установами; продовжити термін проходження практики, урізноманітнити її види тощо.

Висновки

У дисертаційному дослідженні виявлено та проаналізовано проблему підготовки магістрів педагогічної освіти у наукових дослідженнях; соціально-історичні та філософсько-теоретичні аспекти становлення й розвитку вищої педагогічної освіти США у кінці ХХ на початку ХХІ століття та обґрунтовано науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення підготовки магістрів педагогічної освіти в Україні з урахуванням ідей відповідного досвіду США.

1. Узагальнення результатів наукового пошуку дав змогу стверджувати, що у вітчизняній та зарубіжній педагогічній науці накопичений значний досвід вивчення теорії і практики підготовки вчителів в американській вищій школі, проте окремі аспекти підготовки магістрів педагогічної освіти залишаються висвітленими не повною мірою. Зокрема, недостатньо дослідженим є проблема використання інноваційних технологій у процесі підготовки магістрів, забезпечення оптимального поєднання теоретичного та практичного компонентів у змісті підготовки, розвиток і трансформація змісту підготовки, розробка теоретико-методологічного підґрунтя. Виокремлено концептуальні ідеї, що розкривають різні аспекти професійної підготовки магістрів педагогічної освіти у вищих навчальних закладах, які базуються на принципах системного реформування, гуманізації, демократизації, наступності та послідовності освіти, індивідуалізації навчання, неперервності освіти, навчання як процесу осмислення власного педагогічного досвіду; оптимального поєднання теорії і практики у підготовці педагога. Провідними тенденціями розвитку американської педагогічної освіти є зміцнення загальноосвітнього компонента підготовки фахівців педагогічної галузі, ліцензування й акредитація програм підготовки магістрів педагогічної освіти, удосконалення механізму державних стандартів.

2. Важливими чинниками розвитку американської педагогічної освіти на всіх етапах її становлення були соціально-історичні та філософсько-теоретичні передумови, що сприяли формуванню системи вищої освіти, яка адекватно реагувала на соціальні запити. Проведений історико-педагогічний аналіз вищої освіти США дав змогу визначити п'ять етапів становлення та розвитку вищої педагогічної освіти: перший етап (кінець XVIII - середина XIX століття) - зародження вищої педагогічної освіти у США; другий етап (середина XIX - початок XX століття) - виникнення вчительських коледжів та поява педагогічних відділень в університетах США; третій етап (початок XX - середина XX століття) - створення самостійних педагогічних коледжів; четвертий етап (середина XX - кінець XX століття) - трансформація педагогічних відділень у педагогічні коледжі при університетах; п'ятий етап (кінець XX - початок ХХІ століття) - реформування педагогічної освіти США. Специфіка розвитку педагогічної освіти у США на цих етапах визначалася існуючими соціальними умовами, особливостями формування вищої педагогічної освіти у США та світі, розширенням кількості педагогічних закладів, покращенням теоретичної і практичної системи підготовки магістрів педагогічної освіти у США.

3. Магістерський рівень підготовки забезпечується у дослідницьких університетах та коледжах. Вступ до магістратури США здійснюється за вибірковим, конкурсним та відкритим прийомами, які дають змогу визначити мотивацію студента до навчання завдяки аналізу змісту пакета документів, до якого входить письмове обґрунтування мотивації до навчання. Залежно від загального призначення та організації навчального процесу у США магістерські програми підготовки педагогів поділяють на допоміжні (ancillary); професійного зростання (career advancement); учнівські (apprenticeship); громадського спрямування (community-centered). Зміст підготовки магістрів педагогічної освіти в університетах США відображається у чотирьох компонентах: загальна освіта, предметно-змістова підготовка, професійно-педагогічне навчання та інтегративна підготовка, яка охоплює лабораторний і клінічний досвіди навчання магістрів. Упродовж інтегративної підготовки магістри отримують можливість здійснювати практичні дослідження, аналізувати навчальний процес за допомогою системного розгляду різних складових: курсів, дисциплін, теорій.

Характерними особливостями навчальних планів магістерської підготовки в університетах США є використання модульного підходу під час створення навчальних програм, практична зорієнтованість навчальних курсів та впровадження інтегрованих курсів з метою отримання подвійної спеціалізації, наявність великої кількості дисциплін за вибором. З метою забезпечення ефективної підготовки магістрів в університетах США застосовуються різноманітні форми та методи педагогічної освіти: творчі роботи, презентації проектів, аутентичні бесіди, портфоліо, дискусії, "кейс"-методи, кооперативне навчання та ін. Під час вибору форм та методів навчання враховується специфіка матеріалу, що викладається, індивідуальні потреби магістрів, завдання, які поставлені перед вивченням певного предмету.

4. Порівняльно-педагогічний аналіз засвідчив наявність певних відмінностей у системі підготовки магістрів педагогічної освіти США та України у розробці навчальних планів, створенні програм підготовки магістрів, практичній спрямованості занять, обсязі навчального навантаження, індивідуального та самостійного компоненту в навчальній діяльності магістрів, інтегративності навчання, можливості формування власного освітнього шляху за допомогою самостійного обрання спеціалізацій та навчальних курсів. Водночас існують спільні підходи: неперервність освітньої підготовки, наявність базових навчальних предметів, використання основних організаційних форм та методів підготовки.

5. Результати, отримані упродовж виконання дослідження, дають змогу сформулювати окремі рекомендації щодо удосконалення освітньої політики в системі підготовки магістрів педагогічної освіти в Україні, а саме: перегляд змісту загальноосвітнього компоненту підготовки магістрів педагогічної освіти з метою забезпечення взаємозв'язку між різними навчальними предметами; формування бази професійно-педагогічних знань та покращення академічної й спеціально-предметної підготовки; розробка освітньо-кваліфікаційних характеристик магістрів; забезпечення тісної співпраці університетів, які займаються підготовкою магістрів зі школами за допомогою створення вчительських центрів з метою надання науково-методичної допомоги учителям-початківцям; збільшення терміну проходження практики, урізноманітнення її видів; використання нових педагогічних технологій та моделей навчання; орієнтація навчальних програм підготовки магістрів на світові та європейські стандарти; визнання українських магістерських дипломів за кордоном; розробка системи наставництва та консультування; покращення матеріально-технічної бази навчання; удосконалення змісту, форм та методів підготовки фахівців.

Можливість упровадження американського досвіду підготовки магістрів в освітнє середовище України вимагає значних зусиль і матеріальних ресурсів. Для забезпечення ефективної реалізації та використання позитивних ідей американського досвіду у майбутньому необхідно здійснювати практичні дослідження науково-методичного забезпечення навчального процесу, застосування інноваційних технологій навчання, упровадження системи тьюторства та супервізії у вищій школі України.

До подальших напрямів дослідження вважаємо за доцільне віднести: особливості підготовки магістрів педагогічної освіти до дослідницької діяльності, роль педагогічної практики у процесі магістерської підготовки в університетах США, організацію самостійної роботи магістрів педагогічної освіти США.