Моральне виховання в сім’ї молодших школярів з нейротичними ускладненнями розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Павла Тичини

УДК 37.018.2:502.2

13.00.07 - теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ В СІМ'Ї МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З НЕЙРОТИЧНИМИ УСКЛАДНЕННЯМИ РОЗВИТКУ

Погрібна Лілія Василівна

Умань - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Кіровоградському інституті регіонального управління та економіки.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент ДОБРЯНСЬКИЙ Ігор Анатолійович, Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки, ректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор ЛИТВИНЕНКО Світлана Анатоліївна, Рівненський державний гуманітарний університет, професор кафедри практичної психології та психотерапії;

кандидат педагогічних наук ГАГАРІН Микола Іванович, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, доцент кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи.

Захист дисертації відбудеться 16 червня 2011 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.01 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Садова, 2).

Автореферат розіслано 13 травня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. М. Коляда

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Соціально-економічні та культурно-політичні зміни соціокультурної ситуації в Україні актуалізують важливі проблеми розвитку, виховання та соціалізації особистості в сучасних умовах життєдіяльності.

За нових пріоритетів і цінностей розвитку українського суспільства технократичний підхід до освіти поступився місцем культурно-гуманістичному. Визначений підхід зафіксовано в державних документах: Національній доктрині розвитку освіти в Україні, Національній програмі “Діти України”, Державній цільовій комплексній програмі “Вчитель”, Програмі “Українська родина”; нормативно-правових документах, що регламентують діяльність системи національної освіти: Законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Державному стандарті початкової освіти”; нормативно-правових документах, що регламентують функціонування системи сімейного виховання: Сімейному кодексі України, “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, “Про попередження насильства в сім'ї”, “Про охорону дитинства”.

Соціальна нестабільність зумовлює психічну напруженість особистості, що виявляється в загострених емоційних реакціях, проявах агресії стосовно інших людей та світу в цілому, спричиняє формування негативних психічних станів, які, у свою чергу, можуть викликати деформацію особистості, її моральну деградацію тощо. Посилення психічної напруженості, збільшення кількості стресових ситуацій у житті дорослих деструктивно впливає на зміст і характер сімейного виховання дітей. Тому збільшується кількість дітей з психічними розладами, порушеннями в регуляції емоційних станів, які можуть негативно впливати на психічний та особистісний розвиток дитини (Т. Безсонова, С. Вєлієва, О. Кульчицька, Н. Левітов, B. Мухіна, О. Прохоров, В. Татенко, Т. Титаренко та ін.).

Відсутність налагодженої цілеспрямованої педагогічної просвіти батьків, системності та послідовності в сімейному вихованні, призводить до виникнення негативних тенденцій у вихованні й розвитку дитини в сучасній сім'ї. Підвищеної уваги науковців вимагають проблеми сімейного виховання, що виникають унаслідок неадекватного вибору форм, методів впливу на дитину, неврахування батьками вікових та індивідуальних особливостей розвитку дітей (В. Котирло, С. Кулачківська, В. Кузьменко, C. Ладивір, Т. Пироженко, С. Тищенко та ін.).

Сім'я завжди була найважливішим середовищем розвитку та формування особистості. Для дитини сім'я відіграє важливу роль насамперед тому, що дає перші й визначальні знання про життя, взаємини з людьми, створює матеріальні та моральні умови для розвитку, формує життєві основи та цінності. Найчастіше сім'я - це прихований світ складних стосунків, традицій і правил, які певною мірою відображаються на психічному та соціально-моральному розвитку її членів, насамперед дітей. Однак, у реальному житті це не завжди усвідомлюється батьками з достатньою глибиною та відповідальністю. Як наслідок - відхилення в особистісному розвитку та в поведінці дитини.

Проблеми сімейного виховання дітей досліджували філософи, психологи, педагоги, соціологи за різними напрямами: суб'єкт-суб'єктний, особистісно орієнтований підхід до виховання (І. Бех, A. Богуш, О. Запорожець, О. Коберник, І. Кон, О. Кононко, В. Кузь, О. Леонтьєв, Н. Максимова, О. Проскура, Д. Пащенко, І. Рибальченко, О. Савченко та ін.); вплив внутрішньосімейних взаємин на розвиток та формування особистості дитини (О. Вишневський, М. Володкевич, О. Духнович, В. Кравець, Я. Мамонтов, М. Стельмахович, В. Сухомлинський, Я. Чепіга та ін.); сутність і закономірності взаємодії батьків і дітей (Т. Алєксєєнко, А. Адлер, Е. Берн, С. Гудман, О. Докукіна, П. Дюрінг. К. Журба, Т. Кравченко, Л. Повалій, В. Постовий та ін.); педагогічна сутність сучасних методик морального виховання (К. Журба, В. Киричок, К. Чорна та ін.); особливості моральної поведінки дітей (С. Анісімов, М. Гагарін, Г. Гумницький, Т. Поніманська та ін.); вплив сімейного виховання на формування особистості дитини (Т. Алєксєєнко, Т. Кравченко, С. Литвиненко, Л. Повалій, В. Постовий, О. Хромова та ін.); організація взаємодії сім'ї та школи в моральному вихованні молодших школярів (О. Докукіна, В. Кондратюк, В. Постовий, В.Сухомлинський та ін.); ідея гуманізації взаємин батьків і дітей (Г. Дьяконов, І. Сіданіч та ін.).

Важливі аспекти виховання дітей різних вікових категорій розглядаються в праціях Т. Алєксєєнко, О. Гуляр, Е. Заредінової, О. Докукіної, В. Кравця, В. Постового, Г. Фінчук та ін. Зокрема, особливості психічного розвитку дітей молодшого шкільного віку досліджували І. Бех, Н. Бібік, Л. Божович, Л. Венгер, O. Дусавицький, Р. Овчарова та ін. Молодший шкільний вік визначається вченими як найбільш сензитивний віковий період для морального виховання дітей (В. Киричок, М. Мацковський, М. Стельмахович, Н. Янковська та ін.) і відповідних емпатійних якостей (Ш. Амонашвілі, О. Киричук, В. Юстицький та ін.). Нова соціальна ситуація розвитку в молодшому шкільному віці ускладнює умови життя дитини і стає стресогенною. Відтак, особливої актуальності набуває питання виховання в сім'ї дітей з певними проблемами, зокрема - з нейротичними ускладненнями розвитку.

Діти з нейротичними ускладненнями розвитку - предмет вивчення загальної та спеціальної педагогіки, дефектології, психології. Психологічний аспект цієї проблеми висвітлювався у працях В. Гарбузова, О. Захарова, Х. Копистянської, О. Приходько, М. Рождественської та ін. Проблеми педагогічного забезпечення роботи з такими дітьми вивчалися Ю. Азаровим, Ш. Амонашвілі, В. Ерніязовою, О. Каіровим, В. Кащенком, А. Макаренком, Д. Марченком, В. Оржеховською, В. Сухомлинським та ін.

Досліджуючи особливості дітей з нейротичними ускладненнями розвитку, науковці відзначають, що такі діти, які навчаються в загальноосвітніх школах, не потребують додаткових освітніх програм, проте наявність у них бар'єрів у соціально-моральному розвитку спричиняє труднощі у спілкуванні, вихованні та навчанні. Зокрема, вони повільно адаптуються до нових умов життєдіяльності, виявляють тривожність, підозрілість, замкненість, мають неадекватну самооцінку, невпевнені у своїх силах.

Отже, труднощі, які виникають у процесі виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку, актуалізують проблему морального виховання в сім'ї дітей з такими ускладненнями.

Відтак, важливо розв'язати суперечність між необхідністю здійснення сім'єю функції морального виховання молодших школярів з нейротичними ускладненнями розвитку та відсутністю теоретичних розробок, належного науково-методичного забезпечення психолого-педагогічної просвіти батьків з означеної проблеми для підвищення їхньої педагогічної культури.

Важливість і актуальність досліджуваної проблеми, її недостатня наукова розробленість, а також необхідність розв'язання вказаної суперечності зумовили вибір теми дисертації - “Моральне виховання в сім'ї молодших школярів з нейротичними ускладненнями розвитку”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедр психології і педагогіки та практичної психології Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки. Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки (протокол № 5 від 13 січня 2000 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 1 від 23.01.2007 p.).

Мета дослідження - визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підвищення ефективності морального виховання в сім'ї дітей молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями з урахуванням особливостей їхнього розвитку.

Гіпотеза дослідження. Зниження нейротизму у молодших школярів з нейротичними ускладненнями розвитку та підвищення ефективності морального виховання в сім'ї можливе за реалізації таких педагогічних умов: підвищення компетентності учителів початкових класів щодо співпраці з батьками учнів з нейротичними ускладненнями розвитку в процесі морального виховання; розробка й запровадження педагогічної просвіти батьків учнів з нейротичними ускладненнями розвитку щодо морального виховання в сім'ї; урахування в корекційно-педагогічній роботі особливостей розвитку дітей з нейротичними ускладненнями; гуманістично зорієнтований процес взаємодії школи та сім'ї у моральному вихованні дітей з нейротичними ускладненнями розвитку.

Відповідно до мети та гіпотези сформульовано завдання дослідження:

Визначити сутність феномена “моральне виховання молодших школярів з нейротичними ускладненнями розвитку”, уточнити сутність понять “нейротизм як ускладення розвитку”, “діти з нейротичними ускладненнями розвитку”

З'ясувати чинники виникнення нейротизму та найбільш характерні його прояви у поведінці дітей.

Визначити критерії, показники та охарактеризувати рівні моральної вихованості дітей молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями розвитку. педагогічний моральний виховання сім'я

Розробити експериментальну модель та корекційно-педагогічний комплекс морального виховання в сім'ї дітей молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями та апробувати їх ефективність.

Визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови морального виховання в сім'ї дітей молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями з урахуванням особливостей їхнього розвитку.

Об'єкт дослідження - процес морального виховання в сім'ї дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження - педагогічні умови морального виховання в сім'ї молодших школярів з нейротичними ускладненнями розвитку.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використовувався комплекс взаємопов'язаних методів дослідження: теоретичні - аналіз психолого-педагогічної, медичної літератури, методи класифікації, систематизації, теоретичного моделювання з метою узагальнення теоретичних ідей, визначення понятійно-категоріального апарату, обґрунтування педагогічних умов підвищення ефективності морального виховання в сім'ї дітей з нейротичними ускладненнями розвитку; емпіричні - діагностичні (анкетування, цілеспрямоване спостереження, порівняння, бесіди, діагностичні методики, аналіз навчально-виховних планів) для діагностування рівнів моральної вихованості дітей молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями розвитку; експериментальні - педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний етапи) з метою вивчення стану функціонування предмета дослідження; статистичні - методи математичної обробки експериментальних даних з метою забезпечення вірогідності та об'єктивності результатів дослідження, кількісний та якісний аналіз експериментальних даних рівнів моральної вихованості учнів та інтерпретації результатів експерименту.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі навчальних закладів Кіровоградської та Черкаської областей. На різних етапах дослідження експериментальною роботою було охоплено 240 учнів початкових класів, які взяли участь у педагогічному експерименті, 75 учителів початкової школи та 145 батьків молодших школярів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше визначено педагогічні умови підвищення ефективності морального виховання в сім'ї дітей молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями з урахуванням особливостей їхнього розвитку (підвищення компетентності учителів початкових класів щодо співпраці з батьками учнів з нейротичними ускладненнями розвитку в процесі морального виховання; розробка й запровадження педагогічної просвіти батьків учнів з нейротичними ускладненнями розвитку щодо морального виховання в сім'ї; урахування в корекційно-педагогічній роботі особливостей розвитку дітей з нейротичними ускладненнями; гуманістично зорієнтований процес взаємодії школи та сім'ї у моральному вихованні дітей з нейротичними ускладненнями розвитку); розкрито сутність поняття “моральне виховання молодших школярів з нейротичними ускладненнями розвитку” (цілеспрямований процес налагоджування стосунків і взаємодії батьків з дитиною задля корекції її моральних якостей і рис характеру, формування емоційної близькості з дорослими, довіри до світу, відкритості до соціальних взаємин, адекватного сприйняття інших людей, спроможності обирати відповідний спосіб спілкування і спільної діяльності); розроблено експериментальну модель морального виховання в сім'ї дітей молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями розвитку, що складається з трьох взаємопов'язаних етапів (когнітивно-емоційного; корекційно-педагогічного; практично-діяльнісного); визначено критерії (когнітивний, емоційно-почуттєвий, діяльнісно-поведінковий), які за відповідними показниками характеризують рівні моральної вихованості в сім'ї дітей молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями розвитку (достатній, середній, низький);

уточнено сутність понять “нейротизм як ускладення розвитку” (супроводжується емоційною нестійкістю, погіршеним настроєм, роздратованістю, втомою, неспокоєм, тривожним очікуванням тощо), “діти з нейротичними ускладненнями розвитку” (складна та неоднорідна за їх проявами група, яку в цілому характеризує певний розлад стосунків з оточенням - батьками, вчителями, ровесниками, однокласниками, друзями);

подальшого розвитку набули положення щодо морального виховання дітей з нейротичними ускладненнями в сім'ї, принципи та підходи до його організації у взаємодії школи та сім'ї.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці й запровадженні експериментальної програми педагогічної просвіти батьків дітей з нейротичними ускладненнями розвитку, яка містить методичні рекомендації батькам щодо морального виховання дітей; експериментальній апробації корекційно-педагогічного комплексу для забезпечення змістово-методичного наповнення процесу морального виховання учнів молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями розвитку.

Матеріали дослідницько-експериментальної роботи можуть бути використані педагогічними працівниками для діагностування нейротичних ускладнень розвитку дітей, підвищення ефективності їхнього морального виховання, а також для педагогічної просвіти батьків учнів, які мають нейротичні ускладнення розвитку, надання їм допомоги в моральному вихованні їхніх дітей. Результати дослідження також можуть використовуватися в системі теоретичної підготовки та консультативно-практичної роботи практичних психологів і педагогів з питань морального виховання дітей означеної категорії.

Теоретичні положення та практичні напрацювання, науково-методичні матеріали, викладені у дисертації, можуть бути використані науковцями, викладачами вищих педагогічних навчальних закладів як навчальний матеріал до відповідних тем курсів “Теорія виховання”, “Методика виховної роботи”.

Матеріали дослідження впроваджено у практику роботи навчальних закладів м. Олександрія Кіровоградської області: загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів № 10 (довідка № 5 від 17 січня 2011 р.), № 15 (довідка № 12 від 03 лютого 2011 р.), НВО “Олександрійська гімназія ім. Т.Г. Шевченка - школа мистецтв” (довідка № 80 від 4 лютого 2011 р.); загальноосвітніх навчальних закладів Олександрійського району (довідка № 64 від 2 лютого 2011 р.); Богданівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Знам'янського району (довідка № 7 від 20 січня 2011 р.), Павлиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 ім. В.О. Сухомлинського Онуфріївського району (довідка № 44 від 24 лютого 2011 р.); загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів м. Кіровоград № 4 (довідка № 54 від 9 лютого 2011 р.), комунального закладу “Навчально-виховне об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17 - центр естетичного виховання “Калинка” Кіровоградської міської ради (довідка № 47 від 21 лютого 2011 р.); м. Умань Черкаської області: загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 (довідка № 34 від 16 лютого 2011 р.), міської гімназії (довідка № 22 від 17 лютого 2011 р.), НВК “Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад І ступеня” № 1 (довідка № 9 від 18 лютого 2011 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях: міжнародних - “Проблеми та перспективи вищої школи“ (Кіровоград, 2007), “Спільна робота школи, сім'ї, громадськості з формування особистості громадянина України” (Черкаси, 2010); всеукраїнських - “Виховання та розвиток дітей в прийомних сім'ях” (Кіровоград 2007); “Духовність українства ХХІ століття” (Кіровоград, 2007); обласних семінарах заступників директорів шкіл “Організація виховної роботи нестандартних учнів” (Кіровоград, 2005-2008).

Публікації. Основний зміст роботи відображено у 14 публікаціях з теми дисертаційного дослідження, з яких 10 - у виданнях, внесених до переліку, затвердженого ВАК України, 4 тезах доповідей конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 247 сторінок, з них основний зміст викладено на 173 сторінках. Робота містить 31 таблицю, 1 рисунок. У списку використаних джерел 271 найменування, що охоплює 24 сторінки. 11 додатків викладено на 50 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми і ступінь розробленості проблеми дослідження у науковій теорії та педагогічній практиці, визначено мету, завдання, сформульовано гіпотезу, об'єкт, предмет, методи дослідження, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, подано інформацію про апробацію та впровадження результатів дисертації.

У першому розділі - “Теоретичні засади виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку в сім'ї” - розкрито психолого-педагогічні підходи до проблеми сімейного виховання дітей; здійснено аналіз поняття “нейротизм як ускладнення розвитку дитини”; визначено зміст поняття “моральне виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку”, критерії, показники, рівні моральної вихованості молодших школярів з нейротичними ускладненнями розвитку; з'ясовано особливості морального виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку в сім'ї.

Сім'я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження та передачі культурних та духовних цінностей від покоління до покоління. Вона формує ставлення дитини до інших людей, до самої себе, звичку до праці, перші естетичні смаки, інтереси, уподобання.

У вітчизняній науці сімейне виховання стало об'єктом посиленої уваги дослідників, якими виокремлено такі компоненти виховного потенціалу сім'ї: структура сім'ї, рівень психолого-педагогічної культури батьків, їхня педагогічна компетентність, батьківська позиція і стилі батьківського ставлення до дитини, змістовність спілкування батьків і дітей. Дієвість та ефективність результатів сімейного виховання забезпечують емоційний інтимний характер виховання, постійність і тривалість виховних впливів на дитину батьків та інших членів родини, наявність об'єктивних можливостей для залучення дітей до побутової, трудової, рекреативної діяльності сім'ї. Сім'я є важливою соціальної інституцією формування всебічно розвиненої, фізично і психічно здорової особистості. Водночас науковці вказують на чинники, які негативно впливають на виховну спроможність сучасної родини, серед яких: досвід життя дитини в нестабільній, схильній до конфліктів родині, батьківська гіпо- та гіперопіка, матеріальні труднощі та завищений рівень домагань, суперечливі погляди батьків на сутність виховання дитини, сформовані у дітей внаслідок життєвого досвіду матері чи батька негативні настанови щодо сімейного вихованого виховання, аморальний спосіб життя батьків.

Науковці (В. Гарбузов, О. Захаров, В. Леві, А. Свядощ, В. Сухомлинський, В. Целуйко та ін.) стверджують, що сімейні стосунки, які негативно впливають на дитину, спричиняють виникнення нейротизму в дитячому віці. Дослідники проблем сімейного виховання вважають, що сімейні конфлікти, відсутність чуйності та уваги, байдуже, зневажливе ставлення призводять до появи у дітей різних форм депривації, різного роду ускладнень у моральному розвитку, що негативно впливає на процес становлення особистості.

Теоретичний аналіз проблеми нейротичних ускладнень у розвитку особистості дозволяє стверджувати, що нейротизм характеризується як стан, що супроводжується емоційною нестійкістю, зниженим настроєм, роздратованістю, втомою, неспокоєм, тривожним очікуванням, надмірними переживаннями стосовно малозначущих подій, низькою самоповагою, вегетативними розладами, надзвичайною нервовістю, а нейротичні реакції - індивідуальні риси, котрим властива тенденція до переходу в патологічний стан. Нейротизм і невроз мають однакові причини виникнення, але різні прояви перебігу. Відтак, нейротизм є первинним ускладненням розвитку особистості, а невроз - вторинним, яке виникає унаслідок несвоєчасно виявленого і невідкорегованого дорослими нейротизму дітей. Невроз - це невиявлений своєчасно нейротизм, який за відсутності кваліфікованої психолого-педагогічної допомоги перейшов зі стадії ускладнення (нейротизм) у стадію захворювання (невроз), із категорії педагогічного впливу (виховання) в категорію медичного втручання (лікування).

Аналіз сучасних наукових праць засвідчив, що дослідники не приділяють належної уваги комплексу проблем дітей з нейротичними ускладненнями розвитку, що, безперечно, викликає тривогу щодо психолого-педагогічних гарантій забезпечення їхнього подальшого дорослого життя. При цьому варто наголосити, що особливої уваги потребує сфера формування моральних почуттів, моральних якостей дітей, гуманізації їхнього міжособистісного спілкування та необхідність становлення гармонійних родинних взаємин. Вивчення проблем формування особистості дитини з нейротичними ускладненнями розвитку свідчить про її несприятливий моральний розвиток, що насамперед пов'язано з певними недоліками у сімейному вихованні, звуженням соціального простору сім'ї, відсутністю диференційованого підходу до дитини та неврахуванням особливостей її розвитку.

У другому розділі - “Стан морального виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку в сім'ї” - розроблено та обґрунтовано методику констатувального етапу експерименту та проаналізовано отримані результати; спроектовано експериментальну модель та визначено педагогічні умови морального виховання в сім'ї дітей з нейротичними ускладненнями розвитку.

У пропонованому дослідженні виходимо з розуміння того, що моральне виховання в сім'ї дітей з нейротичними ускладненнями розвитку - цілеспрямований процес налагоджування стосунків і взаємодії батьків з дитиною задля корекції її моральних якостей і рис характеру, формування емоційної близькості з дорослими, довіри до світу, відкритості до соціальних взаємин, адекватного сприйняття інших людей, спроможності обирати відповідний спосіб спілкування і спільної діяльності.

Результатом морального виховання в сім'ї учнів молодших класів з нейротичними ускладненнями розвитку є їхня моральна вихованість. Це складна категорія, що складає певну систему моральних якостей і властивостей особистості, виступає в єдності двох проявів: зовнішнього (ставлення до однолітків та дорослих, які її оточують), і внутрішнього (властивості і якості суб'єкта, що забезпечують той чи той рівень моральної вихованості).

Для виявлення рівнів моральної вихованості дітей з нейротичними ускладненнями розвитку було визначено критерії з відповідними показниками: когнітивний - знання і прийняття загальнолюдських норм моралі та правил міжособистісних взаємин, порівняння з ними особистих переконань та поведінки; адекватне сприйняття значення та змісту моральних цінностей, зразків і принципів поведінки, які в повсякденному житті стають еталоном дії; емоційно-почуттєвий - емоційні реакції молодшого школяра, його ставлення до людей, прагнення робити добрі вчинки, надавати емоційну підтримку, здатність до співпереживання, співчуття, увагу до переживань і почуттів інших людей, що реалізується в емпатії; діяльнісно-поведінковий - наявність певних умінь, навичок, дій, вчинків моральної поведінки, запобігання конфліктним ситуаціям та виходу з них, здатність дитини підходити до розв'язання практичних завдань, усвідомлення необхідності керуватися загальнолюдськими цінностями, нормами й правилами у власній поведінці в соціумі.

Методикою дослідження передбачено три напрями констатувального експерименту. У межах першого напряму аналізувалися особливості розуміння учителями процесу морального виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку загалом та специфіки роботи з батьками таких дітей зокрема; другого - вивчалися особливості сімейного виховання та педагогічна готовність батьків до морального виховання дітей з нейротичними ускладненнями; третій напрям був спрямований на дослідження нейротизму у молодших школярів та його проявів у повсякденному житті, а також на виявлення рівнів моральної вихованості дітей з нейротичними ускладненнями розвитку.

На основі зазначених критеріїв і показників було визначено і охарактеризовано три рівні моральної вихованості дітей з нейротичними ускладненнями розвитку: достатній, середній, низький. Результати констатувального експерименту засвідчують, що лише 0,7 % експериментальної групи (ЕГ) і 1,4 % контрольної групи (КГ) учнів перебували на достатньому рівні моральної вихованості. Середній рівень моральної вихованості характерний для 41, 9 % ЕГ та 38,9 % КГ школярів. На низькому рівні моральної вихованості перебувало 58,3 % ЕГ та 59,7 %. КГ молодших школярів з нейротичними ускладненнями розвитку.

Рівневі характеристики моральної вихованості дітей з нейротичними ускладненнями розвитку дають підстави стверджувати, що переважна більшість дітей має низький рівень моральної вихованості. Причини такого стану ми вбачаємо в тому, що виховання в сім'ї дітей такої категорії має певні особливості, а батьки потребують допомоги з боку учителя у здійсненні морального виховання. Водночас, дані констатувального експерименту дозволили виявити недоліки у організації навчально-виховного процесу в початковій школі, оскільки виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку залишається поза увагою педагогів. Виявлено, з одного боку, розуміння педагогами проблем виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку та необхідність надання допомоги сім'ям, які виховують таких дітей, а з іншого - дефіцит відповідних психолого-педагогічних знань і діагностико-корекційних умінь у батьків і учителів, неспроможність останніх самостійно вивчати особливості таких дітей; труднощі педагогів у наданні допомоги таким сім'ям. Отже, на цьому етапі експерименту підтверджена необхідність педагогічної просвіти батьків та практичної допомоги вчителям початкових класів у процесі морального виховання таких дітей.

Розроблена нами експериментальна модель морального виховання в сім'ї дітей з нейротичними ускладненнями розвитку базується на особистісно зорієнтованому підході, який ґрунтується на принципах гуманістичної педагогіки, таких як: самоцінність особистості, повага до неї, природовідповідність виховання, уважне ставлення до внутрішнього світу дитини, її інтересів і потреб, збагачення її духовного потенціалу. Засадами особистісно зорієнтованого підходу є реалізація педагогічних функцій учителями і батьками, що передбачає: підтримку позитивно-емоційного самопочуття учня; заохочення прагнення дитини виконувати свої обов'язки; допомогу дитині у визначенні власних помилок, вилучення методів покарання, що принижують гідність дитини; формування адекватної самооцінки школяра, віри у свої можливості, поваги, гордості, гідності, щирості, витримки; поступове ускладнення вимог до дитини на основі поваги до її особистості; безумовне розуміння, визнання і прийняття дитини; надання можливостей для самоствердження, спілкування, створення ситуації успіху.

Запропонована експериментальна модель морального виховання в сім'ї дітей з нейротичними ускладненнями розвитку обіймала три взаємопов'язаних етапи: перший - когнітивно-емоційний - спрямований на розвиток когнітивної складової педагогічної просвіти батьків; другий - корекційно-педагогічний - передбачав корекційну роботу з дітьми молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями розвитку; третій - практично-діяльнісний - полягав в організації спільної діяльності батьків і дітей, в якій дорослі й діти займали позицію “ми разом”.

Провідними завданнями когнітивно-емоційного етапу було визначено допомогу батькам у переосмисленні уявлень про моральне виховання дитини, позбавленні невиправданих очікувань щодо результатів навчання дітей, від звичних, але неефективних засобів педагогічного впливу на моральний розвиток дитини; звільненні від власних психологічних проблем, які заважають батькам налагодити стосунки з дитиною з нейротичними ускладненнями розвитку. Змістова лінія реалізації завдань першого етапу передбачала запровадження постійно діючого педагогічного семінару для батьків “Основи педагогічної просвіти батьків” з метою створити відповідне інформаційне середовище; підвищити обізнаність батьків з питань психологічних особливостей молодших школярів, соціальної ситуації розвитку дитини молодшого шкільного віку, новоутворень цього віку, а також їх рівень знань з питань морального виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку.

На корекційно-педагогічному етапі педагогічні зусилля концентрувалися на корекції у молодших школярів нейротичних ускладнень розвитку, негативних особистісних рис та неконструктивних форм спілкування і взаємодії з дорослими. Змістова лінія реалізації завдань другого етапу передбачала груповий тренінг з учнями молодшого шкільного віку з використанням арт-терапії, ігротерапії та тілесної терапії, спрямованих на подолання невідреагованих емоційних переживань та нейротичних проявів, корекції неправильно сформованих новоутворень молодших школярів.

На практично-діяльнісному етапі головним завданням стало опанування дітьми змісту морально-етичних уявлень, усвідомлення ними таких етичних понять як “витримка”, “гідність”, “щирість”, “доброта”, “емпатія”, “відповідальність” та вироблення у батьків уміння застосовувати адекватні форми взаємодії й співробітництва з дітьми для встановлення демократичного стилю спілкування та реалізації морального виховання дітей, розширення розуміння можливостей своєї дитини, покращення рефлексії взаємин з нею, вироблення ефективних навичок взаємодії та активізації комунікацій у сім'ї. Задля цього впроваджено корекційно-педагогічний комплекс, який містив: морально-етичні бесіди, приклади з життя дітей або близьких людей, психологічні тренінги, спрямовані на перебудову несприятливих форм емоційного реагування та стереотипів поведінки й утворення повноцінних контактів з дитиною, колективне малювання та створення авторських казок до власних малюнків, інсценування життєвих ситуацій, колективні ігри, виставки-презентації.

Педагогічними умовами морального виховання в сім'ї молодших школярів з нейротичними ускладненнями розвитку визначено: підвищення компетентності учителів початкових класів щодо співпраці з батьками учнів з нейротичними ускладненнями розвитку в процесі морального виховання; розробка й запровадження педагогічної просвіти батьків учнів з нейротичними ускладненнями розвитку щодо морального виховання в сім'ї; урахування в корекційно-педагогічній роботі особливостей розвитку дітей з нейротичними ускладненнями; гуманістично зорієнтований процес взаємодії школи та сім'ї у моральному вихованні батьками дітей з нейротичними ускладненнями розвитку.

У третьому розділі - “Зміст і результати дослідницької роботи з морального виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку” - здійснено перевірку експериментальної моделі та педагогічних умов морального виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку, оцінку ефективності розробленого корекційно-педагогічного комплексу; охарактеризовано динаміку змін у рівнях моральної вихованості дітей молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями розвитку.

Організований з учителями початкових класів, які працювали з дітьми експериментальних груп, педагогічний семінар з теми “Педагогіка сімейного виховання” передбачав ознайомлення зі змістом та характером експериментальної роботи з учнями та їхніми батьками, підготував педагогів до роботи за експериментальною методикою. Зміст професійної спрямованості й мотивації у підготовці вчителів до співпраці з батьками дітей, розвиток яких ускладнено нейротизмом, полягав у забезпеченні усвідомлення суспільних потреб і соціальної значущості ролі сім'ї у моральному вихованні дітей з нейротичними ускладненнями розвитку; готовності вчителя до співпраці з сім'єю дитини з нейротичними ускладненнями розвитку; набутті професійної компетентності в роботі з батьками дітей, розвиток яких ускладнено нейротизмом.

Подальша експериментально-дослідницька робота була спрямована на педагогічну просвіту батьків дітей з нейротичними ускладненнями розвитку, що передбачала формування усвідомленої мотивації батьків на підвищення наявного рівня виховної майстерності щодо морального виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку, оволодіння відповідними практичними вміннями й навичками; опанування батьками психолого-педагогічними знаннями про особливості дітей з нейротичними ускладненнями розвитку та реалізацію їхнього морального виховання; ознайомлення з формами і методами корекції нейротизму у дітей, навчання батьків застосовувати їх у практиці сімейного виховання.

Для розв'язання поставлених завдань було розроблено програму педагогічного семінару для батьків “Основи виховної майстерності батьків”, відповідно до якого заняття з батьками проводилися поетапно: на першому - підготовчому етапі - батьків запрошували до участі в семінарі, знайомили з орієнтовною програмою занять. На цьому етапі здійснювалася трансляція батькам позитивного образу дитини, завдяки чому складалися доброзичливі взаємини між батьками та вчителями, розроблялася стратегія і тактика їхньої спільної роботи. На другому - основному етапі - здійснювалася передача батькам знань щодо особливостей морального виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку, формування позитивного ставлення до інформації та відповідних умінь і навичок застосування набутого досвіду в сім'ї через виконання корекційних вправ і завдань. На третьому - підсумковому етапі - здійснювалася розробка рекомендацій, порад, інструкцій та пам'яток батькам у формі домашніх завдань для закріплення педагогічних навичок, висловлення пропозицій і побажань на подальшу співпрацю. Важливим результатом такого змістовного та дієвого спілкування вчителів і батьків стала активна позиція батьків у моральному вихованні дітей.

Організація корекційної роботи з учнями молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями розвитку передбачала проведення групового тренінгу з використанням арт-терапії, ігротерапії та тілесної терапії для подолання невідреагованих емоційних переживань дітей та подолання нейротичних проявів, корекції неправильно сформованих новоутворень.

Для забезпечення змістово-методичного наповнення процесу морального виховання учнів молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями розвитку на третьому етапі формувального експерименту запроваджено корекційно-педагогічний комплекс, який передбачав організацію спільної діяльності батьків і дітей, в якій дорослі займали позицію “ми разом”. Створена творча група педагогів і психологів навчала їх спільним діям у мікрогрупах, залучала до взаємодії, корегувала несприятливі форми емоційного реагування та стереотипи поведінки задля повноцінних контактів.

Порівняльний розподіл молодших школярів з нейротичними ускладненнями розвитку експериментальної та контрольної груп за рівнями моральної вихованості до формувального експерименту та після його завершення подано в таблиці 1.

Таблиця 1 - Динаміка рівнів моральної вихованості молодших школярів з нейротичними ускладненнями розвитку експериментальної та контрольної груп до формувального експерименту та після його завершення (у %)

Як свідчать дані, наведені у таблиці, в експериментальній групі відбулися якісні та кількісні зміни в рівнях моральної виховності молодших школярів: достатній рівень складає 31,3 % (до формувального експерименту - 1,7 %), середній рівень - 47,1 % (до формувального експерименту - 40,0 %), до низького рівня було віднесено 21,6 % (до формувального експерименту - 58,3 %).

Як бачимо, зафіксоване зростання кількості молодших школярів із достатнім та середнім рівнем моральної вихованості та зменшення кількості учнів з низьким рівнем в експериментальній групі. Водночас у рівнях моральної вихованості молодших школярів контрольної групи відбулися незначні зміни: достатній рівень складав 11,3 % (до формувального експерименту - 1,4 %), середній - 41,7 % (до формувального експерименту - 38,9 %), низький - 47,0 % (до формувального експерименту - 59,7 %).

Достовірність результатів дослідження була перевірена статистичним аналізом результатів дослідження, виконаним за допомогою табличного процесора Excel з використанням вбудованих у ньому статистичних функцій. Відмінності середніх значень рівнів моральної вихованості учнів в експериментальній групі до і після формувального експерименту є невипадковими, а тому - значущими і суттєвими. Результати обчислення підтвердили значущість змін, що відбулися в експериментальній групі під час реалізації педагогічних умов та експериментальної моделі морального виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку, що і підтвердило ефективність дослідження.

Результати дослідження дають підстави для висновків, що підтверджують гіпотезу та засвідчують виконання поставлених завдань.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено науково-теоретичне узагальнення досліджуваної проблеми, представленої у вигляді теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки педагогічних умов підвищення ефективності морального виховання в сім'ї дітей молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями з урахуванням особливостей їхнього розвитку.

У процесі дослідження визначено, що моральне виховання в сім'ї молодших школярів з нейротичними ускладненнями розвитку - цілеспрямований процес налагоджування стосунків і взаємодії батьків з дитиною задля корекції її моральних якостей і рис характеру, формування емоційної близькості з дорослими, довіри до світу, відкритості до соціальних взаємин, адекватного сприйняття інших людей, спроможності обирати відповідний спосіб спілкування і спільної діяльності. Уточнено сутність поняття нейротизму як ускладнення розвитку, що супроводжується емоційною нестійкістю, поганим настроєм, роздратованістю, втомою, неспокоєм, тривожним очікуванням тощо. Уточнено, що діти з нейротичними ускладненнями розвитку - складна та неоднорідна за їх проявами група, яку в цілому характеризує певний розлад стосунків з оточенням - батьками, вчителями, ровесниками, однокласниками, друзями. Він проявляється у неадекватній поведінці у довкіллі, невмінні спілкуватися, успішно та соціально доречно проявляти свою активність, утраті емоційної рівноваги, несформованих моральних почуттях, незасвоєних моральних нормах поведінки.

З'ясовано чинники виникнення нейротизму та найбільш характерні його прояви у поведінці дітей. Нейротизм характеризується як стан, що супроводжується емоційною нестійкістю, погіршеним настроєм, роздратованістю, втомою, неспокоєм, тривожним очікуванням, надмірними переживаннями стосовно малозначущих подій, низькою самоповагою, вегетативними розладами, надзвичайною нервовістю, а нейротичні реакції - індивідуальні риси, котрим властива тенденція до переходу в патологічний стан. Нейротизм і невроз мають однакові чинники походження. Встановлено, що невроз - це предмет аналізу психотерапії та психологічної корекції, натомість нейротизм, нейротичні ускладнення досліджуються психологією та педагогікою з метою їх попередження, послаблення та подолання. Чинниками, які спричиняють розвиток нейротичних ускладнень у дітей, визначено: психічні особливості нервової системи індивіда, нездорову сімейну атмосферу, помилки у вихованні і підході до дітей, тривалі несприятливі умови їхнього життя і виховання.

Визначено моральну вихованість молодшого школяра як системне утворення, що гіпотетично охоплює три критерії, з-поміж них: когнітивний - з показниками: знання норм моралі та правил міжособистісних взаємин, адекватне сприйняття значення та змісту моральних цінностей, зразків і принципів поведінки; емоційно-почуттєвий - з показниками: емоційні реакції молодшого школяра, його ставлення до людей, прагнення робити добрі вчинки, здатність до співпереживання, співчуття, адекватна реакція на емоційно-почуттєві прояви однолітків і дорослих; діяльнісно-поведінковий - з показниками: наявність певних умінь, навичок, дій, вчинків моральної поведінки, запобігання конфліктним ситуаціям та виходу з них, здатність дитини підходити до розв'язання практичних завдань, усвідомлення необхідності керуватися загальнолюдськими цінностями, нормами й правилами у власній поведінці в соціумі. На підставі виокремлених критеріїв та показників схарактеризовано три рівні моральної вихованості дітей з нейротичними ускладненнями розвитку (достатній, середній та низький). Кількісні дані констатувального етапу експерименту підтвердили низький рівень моральної вихованості дітей у контрольній та експериментальній групах.

Розроблено експериментальну модель морального виховання в сім'ї дітей з нейротичними ускладненнями розвитку, яка охоплює три етапи. Мета першого - когнітивно-емоційного етапу - розвиток когнітивної складової педагогічної просвіти батьків. Змістова лінія реалізації завдань першого етапу передбачала запровадження педагогічного семінару для батьків “Основи педагогічної просвіти батьків”. На другому етапі - корекційно-педагогічному - проводилася корекційна робота з дітьми молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями розвитку. Змістова лінія реалізації завдань другого етапу передбачала груповий тренінг з учнями молодшого шкільного віку з використанням арт-терапії, ігротерапії та тілесної терапії. Мета третього етапу - практично-діяльнісного - організація спільної діяльності батьків і дітей, в якій дорослі й діти займали позицію “ми разом”. Змістову лінію реалізації завдань третього етапу становив корекційно-педагогічний комплекс, який містив: морально-етичні бесіди, використання прикладів з життя дітей або близьких людей, психологічні тренінги, спрямовані на перебудову несприятливих форм емоційного реагування та стереотипів поведінки й утворення повноцінних контактів з дитиною, колективне малювання та створення авторських казок до власних малюнків, інсценування життєвих ситуацій, колективні ігри, виставки-презентації.

Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено, що ефективність виховного впливу на особистість дитини з нейротичними ускладненнями розвитку забезпечується реалізацією таких педагогічних умов: підвищення компетентності учителів початкових класів щодо співпраці з батьками учнів з нейротичними ускладненнями розвитку в процесі морального виховання; розробка й запровадження педагогічної просвіти батьків учнів з нейротичними ускладненнями розвитку щодо морального виховання в сім'ї; урахування в корекційно-педагогічній роботі особливостей розвитку дітей з нейротичними ускладненнями; гуманістично зорієнтований процес взаємодії школи та сім'ї у моральному вихованні дітей з нейротичними ускладненнями розвитку.

Природне поєднання в педагогічному процесі виховних зусиль сім'ї та школи щодо морального виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку забезпечило ефективність педагогічної взаємодії батьків і педагогів у розв'язанні спільних завдань морального виховання учнів молодшого шкільного віку: формувалися моральні почуття та якості дітей з нейротичними ускладненнями розвитку, їхня моральна свідомість та поведінка.

Результати формувального експерименту засвідчили позитивну динаміку показників, що відображають рівень моральної вихованості молодших школярів з нейротичними ускладненнями розвитку в експериментальній групі. Кількість учнів ЕГ з достатнім рівнем моральної вихованості зросла на 29,6 %, з середнім рівнем - на 7,1 %, з низьким - зменшилася на 36,7 %. У контрольній групі кількість учнів з достатнім рівнем моральної вихованості зросла на 9,9 %, з середнім - на 2,8 % , з низьким - зменшилася на 12,7%.

Проведене дослідження не вичерпує розв'язання проблеми морального виховання дітей молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями розвитку в сім'ї. Подальшого вивчення потребують питання, пов'язані з моральним вихованням у сім'ї дітей з нейротичними ускладненнями розвитку інших вікових категорій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях, внесених до переліку, затвердженого ВАК України

1. Кравчук Л. В. Корекційно-просвітницька діяльність з батьками, діти яких мають нейротичні ускладнення / Л. В. Кравчук // Теорія і практика олігофренопедагогіки : зб. наук. праць. - Інститут спеціальної педагогіки АПН України. - К., 2006. - Вип. 1. - С. 132-144.

2. Кравчук Л. В. Педагогічне забезпечення виховання в сім'ї дітей молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями / Л. В. Кравчук // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. - Інститут спеціальної педагогіки АПН України. - К., 2006. - Вип. 7. - С. 254-257.

3. Кравчук Л. В. Педагогічне забезпечення виховання в сім'ї дітей молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями / Л. В. Кравчук // Освіта регіону. Науковий журнал / Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна” ; гол. ред. Самодрин А. П. - Кременчук : ПП Щербатих О. В., 2006. - Вип. 1. - С. 102-105.

4. Кравчук Л. В. Організаційно-педагогічні умови виховання в сім'ї дітей молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями / Л. В. Кравчук // Педагогіка і психологія професійної освіти. Науково-методичний журнал. - Львів, 2007. - Вип. 6. - С. 183-188.

5. Кравчук Л. В. Бесіда як методичне виховання в сім'ї дітей з нейротичними ускладненнями / Л. В. Кравчук // Рідна школа : наук.-педаг. журнал. - 2007. - Вип. 11-12. - С. 24-27.

6. Кравчук Л. В. Організаційно-педагогічні умови виховання в сім'ї дітей молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями / Л. В. Кравчук // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. - К. : Інститут проблем виховання, 2007. - Вип. 10, т. 2. - С. 106-116.

7. Кравчук Л. В. Нова етика стосунків з дітьми / Л. В. Кравчук // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Серія “Педагогічні науки”. - Кіровоград, 2008. - Вип. 74. - С. 58-60.

8. Кравчук Л. В. Теоретичні засади визначення змісту поняття “моральне виховання” / Л. В. Кравчук // Вісник Черкаського університету. Серія “Педагогічні науки”. - Черкаси, 2009. - Вип. 166. - С. 84-88.

9. Кравчук Л. В. Поняття нейротизму як ускладнення розвитку дитини” / Л. В. Кравчук // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини / гол. ред. Мартинюк М. Т. - Умань : ПП Жовтий О.О., 2010 - Ч. 1. - С. 12-126.

10. Кравчук Л. В. Проблема сімейного виховання як наукова проблема / Л. В. Кравчук // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. - Серія “Педагогічні науки”. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. - Вип. 88. - С. 137-139.

Тези доповідей та матеріали конференцій

11. Кравчук Л. В. Корекційно-просвітницька робота з батьками, діти яких мають нейротичні ускладнення / Л. В. Кравчук // Матеріали VІ Всеукр. наук.-практ. конф. “Духовність українства ХХІ століття” : зб. наук. пр. - Кіровоград, 2006. - Вип. 10. - С. 203-211.

12. Кравчук Л. В. Нова етика відносин з дітьми / Л. В. Кравчук // Проблеми та перспективи вищої школи : матеріали Міжнар. наук. конф. - Кіровоград, 2007. - С. 79-85.

13. Кравчук Л. В. Проблема міжособистісних взаємин як складової сімейного виховання / Л. В. Кравчук // Виховання та розвиток дітей в прийомних сім'ях : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Кіровоград, 2007. - С. 91-93.

14. Погрібна Л. В. Становлення особистості молодшого школяра в сучасних умовах життєдіяльності // Спільна робота школи, сім'ї, громадськості з формування особистості громадянина України : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 трав. 2010 р. - Черкаси, 2010. - С. 53-55.

АНОТАЦІЇ

Погрібна Л. В. Моральне виховання в сім'ї молодших школярів з нейротичними ускладненнями розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. - Умань, 2011.