Науково-дослідна робота студентів у системі вищої педагогічної освіти Великобританії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Республіканський вищий навчальний заклад

Кримський гуманітарний університет

УДК 378.4+37. 01 : 51

Науково-дослідна робота студентів у системі вищої педагогічної освіти Великобританії

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Погребняк Наталія Миколаївна

Ялта 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України ГЛУЗМАН Олександр Володимирович, Республіканський вищий навчальний заклад„Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), ректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор ВАХОВСЬКИЙ Леонід Цезаревич,Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, декан історичного факультету;

кандидат педагогічних наук, професор КРИЖКО Василь Васильович, Бердянський державний педагогічний університет, завідувач кафедри педагогіки вищої школи та управління освітніми закладами.

Захист відбудеться 24 травня 2011 року о 13.00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 при Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2, ауд. 15.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2).

Автореферат розіслано 22 квітня 2011 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. В. Горбунова

освіта педагогічний великобританія

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На шляху інтеграції та глобалізації України у загальноєвропейський освітній простір, перед сучасною національною системою освіти постає завдання підготовки нового покоління наукових кадрів - професіоналів, здатних поєднувати глибокі фундаментальні знання й практичну підготовку, проведення системних наукових досліджень, практично використовувати досвід минулого та науково прогнозувати майбутнє. У цьому контексті важливе місце посідає перспективний розвиток науково-дослідної роботи студентів вищих навчальних закладів та залучення до неї талановитої обдарованої молоді (Закони України „Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної творчості (1992 р.)”, „Про наукову і науково-технічну діяльність” (1996 р.), „Про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів” (1999 р.), затверджених постановою Кабінету Міністрів України; наказ Міністерства освіти й науки України № 612 від 13.07.2007 р. „Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України і її інтеграції в європейський і світовий освітній простір на період до 2010 року”, Закон України „Про освіту” (1991 p.), „Про вищу освіту (2002 р.), Державна програма „Вчитель” (2002 р.), у яких передбачено заходи, спрямовані на підвищення рівня педагогічної освіти, становлення майбутнього фахівця як носія педагогічної культури та мислення, системного бачення педагогічної дійсності.

Провідними українськими вченими накопичено значний досвід вивчення зарубіжної педагогіки та школи (Г. Алексевич, В. Вдовенко, О. Глузман, Г. Єгоров, Б. Мельниченко, О. Овчарук, Л. Пуховська, О. Рибак, В. Семілетко), зокрема у Великобританії (Н. Авшенюк, О. Волошина, О. Демченко, С. Коваленко, О. Кузнецова, О. Романенко, Р. Сойчук), у США (Л. Віннікова, О. Пономарьова, С. Романова, С. Синенко), у Німеччині (Н. Абашкіна, В. Гаманюк, Н. Козак), у Франції (О. Бочарова, О. Голотюк), у Японії (О. Озерська, Т. Свердлова). Успішно досліджуються питання історії і теорії вищої педагогічної освіти за рубежем (Б. Вульфсон, Т. Кошманова, О. Леонтьєва, З. Малькова, М. Нікандров, Р. Роман, Л. Смалько), зарубіжних учених (Г. Бартон, Г. Бредлі, Х. Гарднер, Х. Гоман, Д. Гопкінс, П. Джарвіс, М. Еліот, Дж. Крейс, К. Мінні, П. Петерсон, К. Річмонд, М. Спілбек, С. Френе, П. Хадсон, П. Хьорст). Використання вітчизняними вченими зарубіжного досвіду вищої педагогічної освіти сприяє більш глибокому осмисленню проблем українського освітнього простору, прогнозуванню й оптимізації діяльності вітчизняної системи підготовки педагогічних кадрів.

Вища педагогічна освіта у Великобританії також була предметом монографічних і дисертаційних досліджень. Так, розглянуто особливості розвитку Британських університетів (А. Барбарига, Н. Федорова), розкрито проблеми теорії та практики навчання в педагогічних коледжах Англії у 70-80 роках XX століття (О. Леонтьєва) та професійно-педагогічна підготовка вчителів у Великобританії у 90-х роках XX століття (Н. Яцишин), вивчено методи формування професійної майстерності вчителя в системі педагогічної освіти Англії та Уєльсу (І. Задорожна) та реформування вищої педагогічної освіти в Англії (А. Паринов). Історичні розвідки окремих наукових праць із проблеми науково-дослідної роботи студентів знайшли своє відображення в працях українських (Н. Амеліна, І. Каташинська, М. Князян, О. Кузнецова, В. Литовченко, О. Микитюк, В. Олійник, Н. Яковлева, К. Рибачук, І. Сенча, В. Степашко, Н. Яковлева) та зарубіжних науковців (І. Девіс, Дж. Керр, Р. Пітерс, Дж. Ричардс, Т. Роджерс, Дж. Хартлі, П. Хьорст), які переконані, що сьогодні в нових соціально-економічних умовах зарубіжна вища школа має певний позитивний досвід щодо засобів формування змісту й реалізації способів організації науково-дослідної роботи студентів. Але проблема розвитку британської вищої педагогічної освіти на початку XXI століття, визначення нових стратегій навчання студентів, її сутності, змісту, структури, форм організації та розгляд перспективних моделей і концепцій системи науково-дослідної підготовки педагогічних кадрів у Великобританії ще не були предметом дисертаційних досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського „Розвиток педагогічної освіти в полікультурному середовищі: традиції й перспективи євроінтеграції” (реєстраційний номер 0106U003193), кафедри педагогіки та управління навчальними закладами Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) „Інтеграція змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів” (реєстраційний номер 0105U009161) Тему дисертації затверджено вченою радою Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (протокол № 4 від 28.11.2007 року) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології Академії педагогічних наук України (протокол № 5 від 27.05.2008 року).

Мета дослідження полягає у визначенні сутності, історичної еволюції, особливостей організації науково-дослідної роботи студентів у системі вищої педагогічної освіти Великобританії та обґрунтуванні можливостей упровадження зарубіжного педагогічного досвіду з науково-дослідної роботи студентів у сучасних умовах реформування вітчизняної вищої освіти.

Відповідно до мети сформульовано завдання дослідження:

1) визначити основні етапи розвитку науково-педагогічних центрів у системі вищої педагогічної освіти Великобританії;

2) узагальнити результати порівняльного аналізу сучасного стану вищої педагогічної освіти Великобританії, країн Західної Європи та США;

3) проаналізувати основні пріоритетні напрями та тенденції розвитку науково-педагогічних шкіл, науково-дослідних лабораторій вищих навчальних закладів Великобританії;

4) розглянути й охарактеризувати форми організації та технології науково-дослідної підготовки майбутніх фахівців у галузі англійської освіти;

5) розкрити зміст, структуру та функції науково-дослідної діяльності студентів вищої педагогічної освіти Великобританії.

Об'єктом дослідження є система вищої педагогічної освіти Великобританії.

Предмет дослідження - науково-дослідна підготовка педагогічних кадрів в умовах вищих навчальних закладів Великобританії.

Методологічна основа дослідження. Вивчення особливостей організації науково-дослідної роботи студентів реалізовано в науковій роботі на основі єдності системного, історико-культурологічного, компаративного та цивілізаційного підходів, що дозволили розглянути історичні аспекти, еволюцію та сучасний стан науково-дослідної діяльності студентів у системі вищої педагогічної освіти Великобританії з позицій історичного, політичного, соціально-культурного розвитку країни. Системний підхід, що виступає як основний методологічний метод дослідження, дозволив розглядати досліджуване явище з погляду його змісту, структури та функцій.

Теоретичну основу дослідження становлять: основи методології педагогічного дослідження (С. Гончаренко, В. Загвязинський, В. Краєвський, О. Рудницька, М. Скаткін); наукові розробки в галузі порівняльної педагогіки (Н. Абашкіна, Л. Ваховський, О. Джуринський, Л. Зязюн, О. Іонова, Н. Кічук, Н. Лавриненко, О. Растригіна, А. Сбруєва, В. Червонецький); праці, в яких розкрито питання історії, теорії й практики зарубіжної вищої педагогічної школи (Б. Вульфсон, О. Глузман, Т. Кошманова, А. Парінов, Л. Пуховська); концептуальні положення нормативних документів (Закони України „Про вищу освіту”, Національна доктрина розвитку освіти України, Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір.

Методи наукового дослідження. У процесі реалізації мети та завдань дисертації використано такі методи: загальнонаукові: аналіз і синтез, аналогія, узагальнення, систематизація - для формування наукового апарату, виявлення сутнісних характеристик, провідних тенденцій і особливостей функціонування системи науково-дослідної роботи студентів вищих педагогічних закладів освіти Великобританії та України відповідно до єдиних європейських вимог; компаративний - для розгляду спільностей і відмінностей у формах, методах та технологіях науково-дослідної підготовки студентів європейських країн; науково-історичні: джерелознавчий та історіографічний аналіз, описово-аналітичний - для пошуку й обробки важливих філософських, психолого-педагогічних, нормативних джерел, збору, систематизації й опису історичних фактів; метод періодизації, порівняльно-історичний, ретроспективний і причинно-наслідковий аналіз - для дослідження еволюції розвитку системи науково-дослідницької діяльності студентів та викладачів британських університетів у певні історичні періоди.

Джерельна база дослідження включає: британські офіційні документи (циркуляри та нормативні акти з питань вищої освіти, парламентські звіти, законодавчі акти, урядові постанови); матеріали англійської педагогічної періодичної преси та міжнародних організацій: ЮНЕСКО, ОЕСР, Ради Європи, Європейської асоціації педагогічної освіти, British Journal of Educational Studies, матеріали Європейської мережі інформації та документації в галузі освіти - EURYDICE; матеріали науково-дослідних лабораторій Інституту освіти Лондонського університету (The Institute of Education: University of London); науково-педагогічна періодика Великобританії (Teaching and Teacher Education, British Journal of Educational Studies); державні документи про вищу освіту України; фонди Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського; фонди наукової бібліотеки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського; наукові праці, монографії та наукові збірники; матеріали міжнародних науково-практичних конференцій, матеріали періодичних видань.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що з позицій сучасної історії та теорії вищої школи вперше у вітчизняній педагогіці досліджено основні етапи розвитку науково-педагогічних центрів у системі вищої педагогічної освіти Великобританії; виявлено форми організації та технології науково-дослідної підготовки майбутніх фахівців у галузі англійської освіти; розкрито зміст, структуру та функції науково-дослідної діяльності студентів вищої педагогічної освіти Великобританії. Узагальнено результати порівняльного аналізу сучасного стану вищої педагогічної освіти Великобританії, країн Західної Європи та США. Удосконалено основні критерії та рівні сформованості науково-дослідної діяльності майбутніх фахівців у системі вищої педагогічної освіти Великобританії. Подальшого розвитку набули уявлення про основні пріоритетні напрями та тенденції розвитку науково-педагогічних шкіл та науково-дослідних лабораторій вищих навчальних закладів Великобританії.

Практичне значення дисертаційної роботи полягає в розробці рекомендацій щодо підвищення якості науково-дослідної роботи студентів педагогічних вищих навчальних закладів України в умовах розбудови загальноєвропейського освітнього простору. Результати дослідження можуть бути використані в процесі укладання програм професійної підготовки студентів, створення нових підручників і посібників із порівняльної педагогіки, теорії й історії зарубіжної педагогіки.

Результати дослідження впроваджено у процес науково-дослідної роботи студентів РВНЗ „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь) (акт про впровадження № 08.5-08/930 від 14.12.2009 р.), Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (акт про впровадження № 82-13/3 від 04.01.2010 р.), Кримського юридичного інституту Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого (акт про впровадження № 337 від 25.12.2009 р.), Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (акт про впровадження № 96 від 23.12.2010 р.), Чорноморського державного університету імені Петра Могили (акт про впровадження № 3/1 - 145/М від 26.01.2011 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях „Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2007-2010 р.), „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу” (Ялта, 2008-2010 р.), „Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (Ялта, 2008-2010 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях „Іноземна мова та актуальність її вивчення” (Алчевськ, 2010 р.); „Перспективи та проблеми наук в умовах глобалізації” (Тернопіль, 2010); „Науково-дослідна робота студентів у системі професійної підготовки педагогічних кадрів” (Харків, 2010 р.); на засіданнях кафедр педагогіки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (Сімферополь, 2008-2010 р.) і Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (Ялта, 2010 р.).

Публікації: основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено в 16 публікаціях, з яких 11 статей у провідних фахових наукових виданнях із педагогіки, затверджених ВАК України, 2 статті в наукових виданнях, 3 - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (295 найменувань, із них 115 - англійською та іншими іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації - 242 сторінки, з них - 187 сторінок основного тексту. Робота містить 17 таблиць, 7 рисунків, 7 додатків на 26 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, предмет, об'єкт; охарактеризовано його методи; розкрито наукову новизну, практичну значущість дослідження; висвітлено дані щодо впровадження й апробації результатів наукового пошуку; подано відомості про публікації та структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі „Історико-методологічні основи дослідження наукової підготовки студентів вищих навчальних закладів Великобританії” проаналізовано основні етапи становлення системи вищої педагогічної освіти у Великобританії, розгляду її особливостей у контексті цивілізаційного підходу, узагальнено результати порівняльного досвіду сучасного стану вищої педагогічної освіти Великобританії та зарубіжних країн, проаналізовано основні приоритетні напрями науково-дослідної діяльності студентів британських університетів.

Системний підхід як методологічна основа історичного розвитку системи вищої педагогічної освіти Великобританії дозволив відокремити п'ять основних етапів становлення та розвитку вищої освіти у Великобританії, що пов'язані з політичними, економічними, соціальними, ідеологічними особливостями розвитку країни. Так, на першому етапі (XII-XVII cтоліття) в Англії з'являються перші університети - Оксфордський (1169 р.) і Кембриджський (1209 р.) - привілейовані вищі навчальні заклади, які посідають провідне місце в ієрархії англійської освіти, де навчається соціальна еліта англійського суспільства. Саме в цих університетах упродовж декількох століть формуються наукові та педагогічні школи, що відіграють значну роль у розвитку світової науки, залишаючись провідними центрами науки й освіти, стверджуючи цінність академічної свободи, поваги до особистості та єдність університетської корпорації.

На другому етапі (XVIII-XIX століття) англійська вища освіта розвивається в умовах промислової революції, становлення основних структур англійського капіталізму - соціально-економічних, політичних, культурно-ідеологічних. У 1836 році створено Лондонський університет - найбільший університет країни, який увібрав у себе декілька десятків шкіл, інститутів, коледжів. У процесі цієї інтеграції різних навчальних закладів з'являються федеральні університети - Уельський, Даремський, Ланкастерський. 1864 року засновано Інститут Нортгемптона, який у 1900 році перетворився в Інженерний коледж. Наприкінці XIX століття створено Ноттингемський, Лідський, Шеффілдський, Ліверпульський, Бірмінгемський, Манчестерський університети. У середині XIX століття народжується модель інтелектуального університету (Дж. Ньюмен), діяльність якого протягом останнього століття набувала масового характеру. У Великобританії в цей період склалася комплексна інфракструктура вищих навчальних закладів, орієнтованих на наукову діяльність творчої молоді.

Третій етап (кінець XIX століття - початок XX століття) пов'язаний із інтеграцією науково-дослідної діяльності студентів і викладачів в умовах міжуніверситетських науково-дослідних центрів. Упроваджено ідею (Д. Гільбарт) щодо заснування наукових товариств для читання університетських лекцій для всіх бажаючих громадян. Побудовано університетські оселі, що поєднували соціальну роботу з просвітою та науково-методичною діяльністю. Широкого впровадження набула ідея про постійну науково-практичну взаємодію кожного англійського студента з викладачем-тьютором (С. Барнет). Приймається „Закон про технічну освіту” (1889 р.), згідно з яким у країні з'являються регіональні вищі навчальні заклади: Сіті-університет, Суррейський, Батський, Астонський, Солфордський, Стартклайдський і Геріот-Уотський університети. Систему вищої освіти Великобританії у цей період спрямовано на підготовку наукової еліти та висококваліфікованих фахівців для різних галузей промисловості; підвищення кваліфікації адміністративних кадрів.

Четвертий етап (XX століття) пов'язаний із модернізацією вищої освіти, стрімким збільшенням спеціалізованих інститутів та професійних шкіл. У цей період обґрунтовується ідея дослідного університету (К. Ясперс, 1946 р.), основною специфікою якого є забезпечення наукової освіти, спрямованість на засвоєння та прирощення наукового знання. Запроваджується термін „multiversity” - університетський комплекс (К. Керр, 1963 р.), в якому важливе місце посідає викладання та підготовка фахівців, де рівень наукових досліджень високий і постійно ведеться пошук вирішень соціально-економічних проблем суспільства. Впроваджуються моделі чотирьох типів університету: університет як дослідницький центр, як місце навчання професії, організації соціального сервісу та підготовки істеблішменту (Р. Вольф, 1969 р.). У 1965-1975 роках на базі університетських коледжів відкрились 23 нових університети (Ессекський, Ланкастерський, Кента, Ольстера, Уорвік та ін.). На цьому етапі реалізується ідея щодо створення „ефірного університету” (Г. Вільсон, 1963 р.), який за допомогою телебачення й радіо об'єднав існуючі навчальні заклади і 1969 року створив умови для організації Відкритого університету Великобританії - сучасного лідера в галузі дистанційного навчання.

Із середини 60-х років XX століття у Великобританії розпочинається розвиток неуніверситетської вищої освіти - створено 30 політехнічних інститутів, у яких готували фахівців не лише з технічних, а й з гуманітарних дисциплін. Окремі коледжі об'єднано в технологічні університети. Створено новий тип вищого навчального закладу Великобританії - технологічний університет (Батський, Брадфордський, Сіті та ін.), до складу якого ввійшло 10 колишніх коледжів передової технології. Закріплюється бінарна система, що зумовила розподіл вищої освіти на університетський (навчально-дослідницький) та неуніверситетський (навчально-методичний) сектори. Запроваджується зближення державного та недержавного секторів вищої освіти, заохочуючи діяльність вищих навчальних закладів із удосконалення механізмів управління та фінансування з метою задоволення науково-технічних і соціально-економічних потреб країни.

Реформи британської вищої освіти на п'ятому етапі (кінець XX - початок XXI століття) - у період її інтеграції в європейський освітній простір пов'язано з розробкою та реалізацією важливих державних нормативних документів. Необхідно підкреслити різні етапи їх розробки, зокрема:

- у 40-70-і роки вийшли важливі законодавчі акти, спрямовані на вдосконалення середньої освіти, перетворення її на загальнодоступний масовий навчальний заклад: „Закон про освіту” (1944 р.), Звіт Робінса (1963 р.), Урядова законодавча пропозиція: „Освіта: нормативно-правове поле для розширення” (1972 р.);

- у 80-і роки відбулися змістовно якісні перетворення, прийнято: „Закон про освіту” та його редакції (1980 р., 1981 р., 1986 р.), Урядову законодавчу пропозицію: „Вища освіта: приймаючи виклик” (1987 р.), „Закон про реформування освіти” (1988 р.), „Закон про працевлаштування” (1989 р.), що гарантували британській молоді та дорослому населенню широкий доступ до якісної, збалансованої вищої освіти;

- у 90-і роки виникли суперечності, зумовлені соціально-економічними та політичними соціокультурними процесами всередині країни й у світовому масштабі, зокрема науково-технічний прогрес, стимулювали теоретичну думку й законодавчу діяльність, викликали до життя низку урядових та напівофіційних документів, що розглядають розвиток освіти у світлі вимог XXI століття. Це Урядова законодавча пропозиція „Вища освіта: нове нормативно-правове поле” (1991 р.), „Закон про подальшу та вищу освіту” (1992 р.), доповідь уряду „Вчитися досягати успіху” (1993 р.).

Встановлено, що освітнянські реформи, які відбулися з другої половини XX століття у Великобританії, визначили необхідність функціонування двох основних моделей класичного університету: дослідницького й інтелектуального. Якщо протягом усього розвитку університетів педагогічна освіта обіймала незначну позицію, то в останні роки центр підготовки педагогічних кадрів у розвинених зарубіжних країнах змістився до університетів.

На основі системно-структурного аналізу функціонування різних систем вищої освіти у дисертації доведено, що країни Західної Європи (Великобританія, Німеччина, Франція), а також США і Японія, незважаючи на різноманітні культурно-освітні традиції, мають загальні особливості розвитку вищої освіти: запровадження багаторівневої системи вищої освіти та післядипломного навчання громадян упродовж життя; організація вибіркового (селективного), конкурсного та відкритого прийому абітурієнтів до університетів; реалізація основної, додаткової та паралельної моделей підготовки фахівців; упровадження інтегрованих навчальних програм, організаційних форм, методів і технологій навчання студентів; поглиблення базової підготовки та професіоналізації освіти.

Вивчення європейського педагогічного досвіду (Великобританії, Франції, Німеччини, США і Японії) дозволило зробити такі висновки:

по-перше, в усіх зарубіжних країнах університетська освіта повинна створювати умови для засвоєння студентами - майбутніми фахівцями системи фундаментальних і професійно-спеціальних знань, умінь, засобів навчально-дослідницької роботи та на цій основі готувати їх до експериментальної й інноваційної діяльності, формувати науково-дослідну компетентність;

по-друге, вищі навчальні заклади повинні створити умови щодо формування, виховання глибоких навчально-пізнавальних інтересів студентів шляхом залучення їх до активної науково-дослідної роботи. Основоположними якісними ознаками вищих навчальних закладів нового типу (інноваційних, дослідницьких, інтелектуальних) є, зокрема: високий рівень підготовки фахівців, що базується на ґрунтовній методологічній і науково-дослідницькій основі; можливість набуття студентами не просто базових, а фундаментальних знань із різних галузей науки за допомогою оптимального поєднання навчальних дисциплін, і здійснення на цій основі міждисциплінарних досліджень; здатність до формування та поширення історичних науково-культурних цінностей; переважання в науковій роботі частки фундаментальних досліджень.

Вивчення європейського та світового педагогічного досвіду (Великобританія, Франція, Німеччина, США, Японія), сучасного стану та прогнозування розвитку зарубіжної вищої освіти з урахуванням особливостей глобальних змін у геополітичному, економічному, соціальному та культурному сферах дозволило виділити основні проблеми, тенденції розвитку вищої освіти у світовому та загальноєвропейському контекстах: демократизація й автономізація вищої освіти, поглиблення базової підготовки та професіоналізації освіти, впровадження інтегративних навчальних програм і курсів, упровадження інтенсивних методів та технологій; спрямування педагогічного процесу в університетах на формування професійної компетентності фахівця через участь студентів у діяльності наукових центрів і наукових шкіл.

Функціонування наукових шкіл у британських університетах явище традиційне. На основі контент-аналізу першоджерел визначено поняття „наукова школа”, виділено його основні ознаки: структурний осередок сучасної науки; напрям суспільної діяльності; науково-дослідні об'єднання, що можуть функціонувати в різних наукових установах і навчальних закладах; зв'язок між студентом-дослідником і світовим науковим середовищем; критичне, експериментальне використання наукових ідей; спільнота вчених різних статусів, компетенцій та спеціалізацій. Студент-дослідник, який має можливість навчатися та працювати в межах наукової школи, виступає як носій освітніх і суспільних змін, суб'єкт історико-еволюційного процесу, науково-технічних, освітньо-культурних трансформацій.

Аналіз наукових програм і проектів британських університетських педагогічних шкіл та центрів дозволив виокремити основні напрями науково-дослідної діяльності: теорія, історія та філософія педагогіки, сучасні педагогічні теорії, педагогіка та демократія, принципи виховання та навчання, педагогічні проблеми й експерименти, педагогічна психологія та розвиток дитини (вивчення розвитку дитини до зрілого віку), соціальні аспекти педагогіки (сучасна система освіти в Англії та історія її розвитку, соціальні функції школи), теорія науки та навчального процесу, методика викладання окремих навчальних дисциплін, виховання, управління освітою, розвиток цивільної освіти, методи дослідження та статистики. Саме участь у роботі наукових лабораторій і шкіл дає можливість студентам британських університетів розвивати інтелект, творчі здібності в процесі дослідницько-експериментальної діяльності, спрямованої на розв'язання сучасних проблем педагогічної дійсності.

Визначено, що науково-дослідна робота студентів є інтегративним показником їхньої готовності до професійної діяльності. У зв'язку з цим одним із напрямів навчальної діяльності студентів вищих навчальних закладів Великобританії є практична педагогічна підготовка майбутніх фахівців. З одного боку, вона передбачає аналіз, узагальнення та засвоєння студентами передового педагогічного досвіду, з другого - розвиток їхніх власних здібностей відтворювати цілісний педагогічний процес і керувати ним.

У другому розділі дисертації „Теоретичні аспекти системи науково-дослідної підготовки педагогічних кадрів у Великобританії” схарактеризовано основні форми організації, проаналізовано технології науково-дослідної підготовки майбутніх фахівців у галузі англійської освіти; розкрито зміст, структуру та функції науково-дослідної роботи студентів у системі вищої педагогічної освіти Великобританії.

У результаті вивчення британських педагогічних першоджерел визначено яскраво виражену позитивну динаміку розвитку науково-дослідної роботи студентів у системі вищої педагогічної освіти Великобританії.

Найбільш поширеними формами організації навчання студентів британських університетів, підготовки їх до науково-дослідної діяльності, зокрема є: проведення аудиторних занять (оглядово-консультаційних і проблемних лекцій), дискусії, тьюторіали, розв'язання дослідницьких задач через виконання педагогічних і технологічних проектів, організація вивчення студентами процесу дослідження, написання творчих робіт, аутентична бесіда, обговорення „кейсів” і власного досвіду студентів, коопероване навчання. Великого попиту набули й інші форми організації науково-дослідної роботи студентів, зокрема: мікровикладання, ігрове проектування, „лабіринт.

Ефективною формою організації науково-дослідної роботи студентів університетів Великобританії є коопероване навчання (cooperative learning), що передбачає участь викладача та студента-дослідника у плануванні, можливість вибору наукового напряму, спілкування в малих групах (small group work), що в свою чергу сприяє частковій індивідуалізації при виконанні науково-дослідної роботи.

Визначну роль в організації науково-дослідної діяльності студентів Великобританії у досліджуваний період відіграло введення в освіту методу технологічних розробок, використання яких стимулює професійне зростання фахівця, поширює його загальноосвітній світогляд, підвищує предметну компетентність при організації науково-дослідної роботи. Виокремлено технологію навчання як наукове дослідження з метою виявлення принципів і розробки прийомів оптимізації навчального процесу шляхом аналізу чинників, що підвищують ефективність освіти через конструювання, застосування прийомів і матеріалів, а також через оцінку методів, що застосовуються. Використання системного підходу в підготовці фахівців до науково-дослідної діяльності дозволяє виокремити основні компоненти цієї системи: 1) мету науково-дослідної роботи (або навчальні цілі, які визначаються у підготовці студентів до наукової діяльності); 2) зміст науково-дослідної роботи, що розглядається як зміст наукового процесу; 3) навчально-методичне забезпечення процесу підготовки фахівців до науково-дослідної роботи; 4) форми та методи організації процесу наукового пошуку. Саме ці зазначені компоненти складають структуру системи підготовки фахівців до науково-дослідної роботи в університетах Великобританії, в цілому можуть розглядатись як технологія науково-дослідної діяльності фахівців у галузі англійської освіти.

У наукових працях британські вчені виділяють декілька видів професійної компетентності студента-дослідника:

- технічну (обов'язкові вміння, необхідні при виконанні будь-яких професійних науково-дослідницьких обов'язків);

- практичну (раціональне використання педагогічних принципів для розв'язання проблем науково-дослідного характеру);

- особистісну (розвиток і вдосконалення індивідуальних позитивних якостей).

Аналіз першоджерел дозволив виявити, що формування професійної компетентності студента-дослідника зумовлено вимогами Національного навчального плану, побудованого за модульним принципом, що визначають, зокрема, обсяг знань, умінь і навичок науково-дослідної підготовки. Система загальнонаукових умінь, навичок і методів науково-дослідницької роботи є гнучкою, адаптованою, спрямованою на реалізацію принципу індивідуалізації та диференціації навчання. З'ясовано, що для успішного здійснення науково-дослідницької роботи студенти повинні розвивати й органічно поєднувати в собі такі професійні характеристики, як: рефлексивне мислення; гнучкість у застосуванні нових інформаційно-комунікаційних технологій; добре розвинену уяву, постійне самовдосконалення; відданість обраній справі; високий рівень відповідальності; стійку внутрішню мотивацію, інтегративність, комплексність, варіативність, цілеспрямованість, неперервність в організації власної навчально-дослідної діяльності.

На основі застосування принципів системного підходу у дисертації зміст підготовки студентів британських університетів до науково-дослідницької діяльності розглянуто як систему узагальнених спеціальних, науково-педагогічних, методичних, науково-дослідницьких умінь, прийомів і засобів дій; досвід творчої практично-наукової діяльності, що включає мобільність використання одержаного досвіду при розв'язанні нових нестандартних інноваційних проблем.

У структурі змісту університетської педагогічної освіти Великобританії виділено такі основні предметні цикли: загальнонауковий, спеціальний, психолого-педагогічний, науково-дослідницький. Структуру науково-дослідницької роботи студентів становлять когнітивний, мотиваційний, операційний компоненти. Зміст підготовки студентів до наукової діяльності схарактеризовано як засвоєння системи узагальнених і міжпредметних спеціальних, науково-педагогічних, науково-дослідницьких знань, спрямованих на розв'язання дослідницьких завдань, у процесі яких формуються прийоми та засоби дій, а в кінцевому результаті - досвід творчої науково-практичної діяльності майбутніх фахівців.

Науково-дослідна підготовка студентів у системі вищої педагогічної освіти Великобританії розглядається як цілісна систему основних структурних компонентів і функцій, що створює науково-педагогічну технологію, складається з мети дослідження, його основних завдань, планування й організації виконання експериментальної роботи, здійснення комунікації, контролю, корекції й оцінки результатів науково-дослідницької діяльності студентів у процесі професійної підготовки.

Аналіз науково-дослідної діяльності студентів в університетах Великобританії, результатів виконання, впровадження їхніх авторських інноваційних проектів дозволив зробити висновок про те, що робота майбутніх фахівців із цього напряму професійної підготовки в наукових центрах і школах здійснюється на початковому, середньому чи високому рівнях. Початковий (емпірично-інтуїтивний) рівень характеризується відсутністю дослідницьких умінь і навичок, досить слабким володінням основними принципами та методами дослідження. Середній (дослідницько-логічний) рівень відображає сформованість потреб студента до наукового пошуку, самостійність в організації власного дослідження, володіння достатніми знаннями для вибору оптимальних методів наукового дослідження й осмисленість проведення науково-дослідницької роботи. Високий (науково-інтуїтивний) рівень свідчить про синтез наукових знань і досвіду освоєння студентом науково-дослідницьких методик, вільне застосування власної інтуїції та результатів наукового аналізу, глибоке знання теорії, методології наукового дослідження.

Університети Великобританії спрямовані на залучення студентів до науково-дослідницької діяльності шляхом формування творчих здібностей, дослідницьких умінь аналізувати, діагностувати, прогнозувати, писати творчі роботи, розробляти та публічно захищати наукові проекти. Участь у роботі наукових лабораторій, центрів, шкіл дають можливість студентові розвивати власний інтелект і творчі здібності в процесі участі в дослідницько-експериментальній діяльності, отримати досвід самостійного дослідження.

Особливості науково-дослідної підготовки студентів в умовах британських університетів, змістовних, структурних і функціональних компонентів цієї системи дають підстави визначити основні елементи системи науково-дослідницької підготовки студентів в умовах вищої педагогічної освіти Великобританії. Позитивний досвід Великобританії в організації науково-дослідної роботи студентів може певною мірою слугувати цінним джерелом ідей при реформуванні вищої педагогічної освіти України. Проаналізувавши та врахувавши особливості британської системи вищої педагогічної освіти, підкреслимо, що сьогодні в Україні існує низка проблем, які заслуговують більш поглибленого вивчення з перспективою творчого застосування, зокрема: позитивні ідеї щодо організації науково-дослідної роботи студентів у британських університетах, рефлексивне навчання, застосування модульного контролю в навчальних програмах, розширення вибіркових науково-дослідних напрямів.

ВИСНОВКИ

Дослідження присвячено вивченню особливостей організації науково-дослідної роботи студентів у системі вищої педагогічної освіти Великобританії, обґрунтуванню можливостей упровадження зарубіжного педагогічного досвіду з науково-дослідної роботи студентів у сучасних умовах реформування вітчизняної вищої освіти.

1. У період розбудови системи вищої освіти в Україні особливе значення має професійно-педагогічна підготовка фахівців, які володіють системою фундаментальних, спеціальних, професійних і науково-дослідних знань, умінь, засобів діяльності, спроможних виконувати функціональні обов'язки у навчанні, вихованні, розвитку дітей і виконання методичної, науково-дослідної роботи на високому рівні одразу після завершення навчання в університеті. Розв'язання проблеми підвищення якості підготовки кадрів у педагогічних університетах забезпечується за умови розробки відповідних засад: системно-історичного аналізу, виявлення й узагальнення зарубіжного досвіду, особливостей розвитку вищої педагогічної освіти в Україні.

Структурна модернізація системи вищої освіти покликана реалізувати основні вимоги Болонської декларації, привертає увагу українських науковців до позитивного досвіду Великобританії та тих процесів, що відбуваються у вищій школі за кордоном. На сучасному етапі розвитку системи вищої освіти здійснюється оновлення всіх її структур, швидкими темпами відбувається модернізація змісту та методів підготовки майбутніх фахівців, посилюються взаємозв'язки та взаємодія між національними системами підготовки вчителів різних країн.

Проведене дисертаційне дослідження виявило сутність, історичну еволюцію, провідні характеристики організації науково-дослідної роботи студентів у системі вищої педагогічної освіти Великобританії, дозволило обґрунтувати можливості впровадження зарубіжного педагогічного досвіду з науково-дослідної роботи студентів у сучасних умовах реформування вітчизняної вищої освіти.

2. Дослідження історичного досвіду британських університетів, їх традицій, особливостей сучасного стану та тенденцій розвитку, а також категоріальний аналіз проблеми у філософській і психолого-педагогічній літературі дали змогу визначити поняття „система науково-дослідної роботи студентів Великобританії”, яке відбиває сутність, характер і цілісно-функціональний аспект професійно-педагогічної підготовки випускників британських університетів, діяльність яких характеризується фундаментальною, науково-дослідною компетентністю та спрямованістю на творчу практично-наукову діяльність, що включає мобільність використання набутого досвіду при розв'язанні загальноосвітніх інноваційних проблем.

Виокремлено термін „студент-дослідник” - студент вищого навчального закладу, який постійно займається науково-дослідною роботою, має відношення до розробки наукового напряму, здобуває нові знання з певної галузі науки, базує власну навчальну діяльність на елементах дослідницької роботи, підвищує професійну кваліфікацію шляхом виконання наукових проектів, бакалаврських і магістерських праць, спрямованих на реалізацію програми професійного зростання протягом усього періоду навчання у вищому навчальному закладі.

3. Застосування системного та цивілізаційного підходів як методологічної основи історико-педагогічного дослідження дозволило визначити, розглянути п'ять основних етапів розвитку науково-педагогічних центрів у системі вищої педагогічної освіти Великобританії.

Сутність першого етапу (XI-XVII ст.) - створення перших університетів (Кембридж, Оксфорд) як центрів британської освіти та науки. Другий етап (XVIII-XIX ст.) включав організацію науково-педагогічних центрів у період промислової революції (Лондонський університет, федеральні університети: Уельський, Даремський, Ланкастерський, Ноттингемський, Лідський, Шеффілдський, Ліверпульський, Бірмінгемський, Манчестерський). Особливість третього етапу (кінець XIX - початок XX ст.) - створення перших наукових центрів на основі педагогічних відділень університетів і педагогічних коледжів (Сіті-університет, Суррейський, Батський, Астонський, Геріот-Уотський). Четвертий етап (перша половина XX ст.) пов'язано з поширенням науково-дослідницької бази вищої освіти: відкрито науково-дослідні інститути у 23 університетах (Ессекський, Ланкастерський, Кента, Ольстера, Уорвік та ін.) та в 30 політехнічних, технологічних та нових університетах Великобританії. П'ятий етап (кінець XX - початок XXI ст.) характеризується розвитком науково-педагогічних центрів у період реформування вищої освіти, розширенням її сектору, зміною підходів до науково-дослідної роботи студентів.

4. Системно-порівняльний і цивілізаційний підходи до предмету та об'єкту дослідження дозволили узагальнити сучасний стан розвитку науково-дослідної діяльності студентів Великобританії та країн Західної Європи (Німеччини, Франції), а також США і Японії. Наприкінці XX століття визначилися дві основні моделі класичного університету: дослідницький та інтелектуальний, унаслідок чого центр підготовки педагогічних кадрів у Західній Європі змістився в університети.

Метод порівняльного аналізу дозволив визначити, що сучасні зарубіжні університети - це великі освітньо-науково-виробничі комплекси, що об'єднують навчальні та дослідницькі інститути, коледжі, факультети, кафедри (відділи, департаменти), проблемні лабораторії, школи-лабораторії, конструкторські та технологічні бюро. Більшість країн Західної Європи вже з середини 80-90 років XX століття здійснюють перебудову вищої педагогічної освіти. Таким чином, реформи вищої педагогічної освіти за кордоном, крім структурної перебудови, порушили питання змісту дослідницьких програм, розподіл навчального часу з урахуванням організації науково-дослідної роботи студентів.

5. Проаналізовано основні галузі функціонування науково-педагогічних шкіл вищих навчальних закладів освіти Великобританії та визначено, що студенти британських вищих навчальних закладів наукові дослідження здійснюють за напрямами: теорія, історія та філософія педагогіки, сучасні педагогічні теорії, принципи виховання та навчання, педагогічні проблеми й експерименти, педагогічна психологія та розвиток дитини (вивчення розвитку дитини до зрілого віку), соціальні аспекти педагогіки (сучасна система освіти в Англії та історія її розвитку, соціальні функції школи), теорія науки та навчального процесу, методика викладання окремих навчальних дисциплін, виховання, управління освітою, розвиток цивільної освіти, методи дослідження та статистики. Пріоритетні напрями наукових досліджень у Великобританії визначаються на рівні міністерства, науково-дослідних рад, університетів, факультетів і науково-дослідних центрів, лабораторій, груп.

6. Розглянуто форми організації, проаналізовано технології науково-дослідної підготовки майбутніх фахівців у галузі англійської освіти. Доведено, що всі університети Великобританії мають гнучку організацію науково-дослідної діяльності, проводять наукові дослідження за дослідницькими програмами, вводять комбіновані освітньо-наукові програми підготовки (combined degree) та (joint degree), присвоюють учені ступені. У процесі навчання студенти одержують можливість будувати власну траєкторію науково-дослідницької діяльності (вибір форм, методів та напряму наукового дослідження).

Системний підхід, що виступив як основний методологічний метод дослідження, дозволив розглянути систему організації науково-дослідної діяльності студентів Великобританії з погляду її змісту, структури та функцій. Виокремлено основні компоненти структури науково-дослідної діяльності студентів: їхня мотивація, обґрунтування навчально-дослідницького завдання, планування й організація навчально-дослідницьких дій, контроль, корекція й оцінка результатів. Успіх науково-дослідницької роботи забезпечується ефективним плануванням видів, організаційних форм, використанням ефективної системи методологічних та експериментальних знань, умілим керівництвом педагога цією діяльністю.

7. Результати проведеного дослідження дозволили узагальнити позитивні ідеї досвіду Великобританії з організації науково-дослідної роботи студентів, сформулювати рекомендації щодо можливостей їхнього творчого використання в Україні за такими напрямами:

- удосконалення науково-дослідної діяльності: створення відповідних умов для залучення талановитої молоді до науково-дослідної роботи, а також забезпечення студентів необхідною психолого-педагогічною, методичною підготовкою; формування гнучкої системи навчання, основу якої становить залучення студентів до участі в європейських наукових проектах, олімпіадах, конференціях, симпозіумах;

- оновлення змісту та форм організації науково-дослідної роботи: посилення уваги до здібних студентів, забезпечення рефлексивності навчання, використання переваг модульного навчання, вдосконалення навчальних програм із урахуванням науково-дослідної роботи;

- перегляд технологічного, навчально-методичного, науково-дослідницького забезпечення підготовки майбутніх фахівців у педагогічному вищому навчальному закладі;

- визначення орієнтирів науково-дослідної діяльності студентів із орієнтацією на наукові проблеми європейського освітнього простору і широке використання ідей зарубіжного досвіду з урахуванням національних, соціально-економічних і соціокультурних особливостей.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, що вивчалася. Подальшого вивчення потребують проблеми вдосконалення законодавчої та нормативної бази щодо організації науково-дослідної, інноваційної діяльності студентів, упровадження неперервної системи науково-дослідної роботи студентів в університетах України, застосування сучасних методів і форм контролю та оцінювання результатів виконання дослідницьких програм, розширення вибіркових науково-дослідних напрямів для студентів вищих педагогічних навчальних закладів України.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Погребняк Н. Н. Тенденции развития зарубежной высшей школы / Н. Н. Погребняк // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: Зб. ст. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - Вип. 20. - Ч. 2. - С. 54-61.

2. Погребняк Н. М. Наукові дослідження в галузі вищої освіти Великобританії / Н. М. Погребняк // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: Зб. ст. - Ялта : РВНЗ КГУ, 2008. - Вип. 19. - Ч. 2. - С. 159-161.

3. Погребняк Н. М. Науково-дослідницька робота студентів у ВНЗ України / Н. М. Погребняк // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: Зб. ст. - Ялта : РВНЗ КГУ, 2008. - Вип. 20. - Ч. 2. - С. 163-169.

4. Погребняк Н. Н. Теория и практика обучения студентов - будущих учителей в университетах Великобритании / Н. Н. Погребняк // Гуманітарні науки. - 2008. - № 1 (15). - С. 124-127.

5. Погребняк Н. М. Організація науково-дослідної роботи студентів у ВНЗ України / Н. М. Погребняк // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серия: Педагогіка і психологія: Зб. ст. - Ялта : РВНЗ КГУ, 2009. - Вип. 21. - Ч. 5. - С. 149-154.

6. Погребняк Н. М. Провідні тенденції фахової підготовки майбутнього вчителя до науково-дослідної роботи в країнах Західної Європи / Н. М. Погребняк // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: Зб. ст. - Ялта : РВНЗ КГУ, 2009. - Вип. 22. - Ч. 1. - С. 158-164.

7. Погребняк Н. М. Теоретичний погляд на формування у студентів навичок науково-дослідної роботи в системі вищої педагогічної освіти Великобританії / Н. М. Погребняк // Науковий часопис Національного пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова: Серія 16: Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць / Відп. ред. Н. В. Гузій. - К. : НПУ, 2010. - Вип. 13(23). - С. 77-80.

8. Погребняк Н. М. Відкриті можливості Відкритого університету. Організація навчального процесу у Відкритому Британському університеті / Н. М. Погребняк // Гуманітарні науки. - 2010. - № 1 (19). - С. 92-95.

9. Погребняк Н. М. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в науково-дослідницькій роботі студентів Великої Британії / Н. М. Погребняк // Гуманітарні науки. - 2010. - № 2. - С. 126-129.

10. Погребняк Н. М. Основні напрямки реформування вищої педагогічної освіти Великобританії / Н. М. Погребняк // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер.: Педагогічні науки : Зб. наук. ст. - Луганськ, 2010. - Вип. 16 (203). - Ч. II. - С. 278-286.

11. Погребняк Н. М. Основні форми організації науково-дослідної підготовки майбутніх фахівців у галузі англійської освіти / Н. М. Погребняк // Наукові записки кафедри педагогіки Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Випуск 25. - Харків, 2011. - С. 118-128.