Педагогічні умови використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСький НАЦІОНАЛЬний університет

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК [378.016:(1+80):378.147.091.313](043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Педагогічні умови використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ШЕВЧЕНКО Олена Петрівна

Луганськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

Харченко Тетяна Гадульзянівна,

Луганський національний університет

імені Тараса Шевченка, доцент кафедри романо-германської філології.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Заболотська Ольга Олександрівна,

Херсонський державний університет, завідувач кафедри англійської мови та методики її викладання;

кандидат педагогічних наук, доцент Свиренко Жанна Сергіївна, Донбаська національна академія будівництва і архітектури (м. Макіївка), доцент кафедри прикладної лінгвістики та етнології.

Захист відбудеться 20 квітня 2011 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 18 березня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. І. Черв'якова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Динамічність розвитку науки, техніки, виробничих та соціокультурних процесів зумовлюють необхідність формування фахівця нового типу, який буде не лише компетентним, а й здатним незалежно мислити, приймати відповідальні рішення та творчо діяти в різних сферах професійної діяльності.

Панування техноцентризму впродовж тривалого часу у вищих технічних навчальних закладах, нерозвиненість гуманістичного складника професійного мислення фахівців технічного профілю призвели до знецінення гуманістичного, соціального та духовного аспектів їхньої діяльності, порушили гармонію між людиною, природою й технікою. Тенденція до гуманізації та гуманітаризації вищої технічної освіти потребує впровадження в процес вивчення гуманітарних дисциплін у технічному ВНЗ інноваційних форм, методів та технологій навчання, спрямованих на активізацію навчально-пізнавальної діяльності, розвиток проблемного мислення та особистісних якостей студентів як майбутніх професіоналів.

Проблеми визначення сутності та ролі гуманітарного знання як людинотворчого чинника формування особистості майбутнього фахівця залишаються на сьогодні найактуальнішими. Сучасні вчені здійснюють активний пошук форм та методів, спрямованих на розв'язання питань підвищення рівня гуманітарної підготовки студентів технічних ВНЗ. Вирішенню цієї проблеми, на нашу думку, сприяє використання в навчальному процесі кейс-методу, якому притаманні широкі педагогічні можливості й реалізація яких дозволяє створити умови не лише для оволодіння студентами професійними знаннями, а й активізувати, інтенсифікувати та оптимізувати процес навчання, вплинути на їхню соціалізацію, сприяти формуванню особистісних якостей та якостей сучасного фахівця технічного профілю.

У теорії та практиці вітчизняної освіти накопичено значний досвід дослідження проблем гуманізації та гуманітаризації вищої, зокрема технічної, освіти, яку вивчали В. Андрущенко, Г. Балл, І. Зязюн, Н. Ничкало, О. Романовський, Л. Товажнянський та ін. Сучасним підходам до гуманітарної підготовки студентів ВТНЗ присвячено роботи О. Вознюк, В. Дементьєва, М. Добрускіна, М. Згуровського, О. Мінаєва, В. Надводської, Г. Рогозіна.

Аналіз наукової педагогічної літератури засвідчив актуальність такої проблеми, як модернізація вищої освіти на засадах використання інноваційних форм, методів та технологій навчання студентів, серед яких важливе місце відведено кейс-методу. Більшість досліджень проблеми використання кейс-методу в українській та російській педагогічній науці присвячено викладанню економічних дисциплін (Г. Багієв, Н. Боталова, В. Давиденко, О. Маргвелашвілі, Е. Михайлова, В. Наумов, О. Сидоренко, О. Смолянинова, Ю. Сурмін, Ю. Фіногенова, В. Чуба, П. Шеремета). І лише в окремих роботах розкрито потенціал кейс-методу у викладанні гуманітарних дисциплін: іноземної мови - І. Луцик, педагогіки - Т. Кошманова, етики - О. Лапузіна

Багатий досвід використання кейс-методу накопичено за кордоном у процесі професійної підготовки педагогів: у США - Дж. Маанен, Л. Бреслов, Дж. Ерскін та М. Линдерс ; Великій Британії - К. Херрид, В. Ноймс та М. Ноймс, М. Райхельт, Р. Прінг; Австралії - А. Уотсон. Активно використовуються кейси при навчанні спеціальних дисциплін інженерів у США - С. О. Сміт, Мирон Ф. Уман та Канаді - Г. Кардос.

Проте, незважаючи на наявність наукових розвідок та практичного досвіду використання кейс-методу в процесі організації навчального процесу ВНЗ, їхній аналіз засвідчив, що такий важливий аспект як удосконалення гуманітарної підготовки студентів технічних спеціальностей на основі використання кейс-методу не став предметом спеціального дослідження.

Актуальність проблеми гуманітарної підготовки фахівців технічного профілю на основі використання кейс-методу підтверджується й виявленими на основі аналізу наукової літератури та реальної освітньої практики вищих технічних навчальних закладів суперечностями між: цілями та завданнями, які ставляться суспільством перед вищими технічними навчальними закладами щодо професійної підготовки фахівців, яка повинна сприяти формуванню в майбутніх фахівців не лише високого рівня виробничої кваліфікації, а й розвитку в них гуманістичного світогляду, та фактичним станом гуманітарної підготовки студентів технічних ВНЗ; збільшенням обсягів наукової інформації й навчального матеріалу з дисциплін гуманітарної підготовки та методами навчання у ВТНЗ, які не відповідають сучасним вимогам організації освітнього процесу на основі використання інноваційних форм, методів та технологій навчання; значним педагогічним, зокрема дидактичним, потенціалом, притаманним кейс-методу, та невизначеністю педагогічних умов щодо його ефективного використання в процесі підготовки фахівців технічного профілю.

Актуальність проблеми дослідження, її недостатня теоретична й практична розробленість та виявлені протиріччя й зумовили вибір теми дисертаційної роботи: „Педагогічні умови використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах ”.

Зв'язок теми роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах комплексної науково-дослідної теми Луганського національного університету імені Тараса Шевченка „Освітні технології навчально-виховного процесу в сучасних закладах освіти” (державний реєстраційний номер 0110U000751). Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 3 від 26.10.2007) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології (протокол № 10 від 18.12.2007 р.).

Об'єкт дослідження - гуманітарна підготовка майбутніх фахівців у вищому технічному навчальному закладі.

Предмет дослідження - педагогічні умови використання кейс-методу в процесі вивчення студентами вищих технічних навчальних закладів дисциплін гуманітарного циклу.

Мета дослідження - визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін буде ефективним, якщо, ураховуючи специфіку викладання зазначених дисциплін у вищих технічних навчальних закладах, реалізувати педагогічні умови, що передбачають: розробку кейсів з гуманітарних дисциплін з урахуванням професійних мотивів, інтересів, потреб та цілей студентів щодо опанування майбутньою професійною діяльністю шляхом інтеграції гуманітарного й технічного знання; формування у викладачів гуманітарних дисциплін якостей педагога-фасилітатора з метою забезпечення педагогічної підтримки студентів у процесі роботи над кейсом; організацію викладачем поетапної роботи студентів над кейсом на основі алгоритму, обов'язковими елементами якого є індивідуальна робота з кейсом, опрацювання його в міні-групах, презентація та колективне обговорення результатів виконаного завдання.

Згідно з предметом, метою та гіпотезою дослідження визначено такі завдання дисертаційної роботи:

1. На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження визначити тенденції та актуальні проблеми гуманітарної підготовки студентів технічних ВНЗ.

2. Розкрити сутність та потенціал кейс-методу у викладанні гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах.

3. Дослідити стан реальної практики використання кейс-методу в процесі викладання дисциплін гуманітарного циклу у ВТНЗ.

4. Розробити модель процесу вивчення гуманітарних дисциплін студентами технічних спеціальностей на основі використання кейс-методу.

5. Визначити та теоретично обґрунтувати педагогічні умови ефективного використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах.

6. Експериментально перевірити ефективність розроблених педагогічних умов використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у технічних ВНЗ на основі визначених критеріїв та показників.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають наукові положення та висновки: філософії сучасної освіти (В. Андрущенко, Б. Гершунський, І. Зязюн, Б. Коротяєв, В. Кремень), наукових праць, які ґрунтуються на ідеях гуманізації та гуманітаризації вищої освіти, зокрема й технічної (В. Андрущенко, Г. Балл, В. Горбунов, М. Добрускін, Ф. Пашков, О. Романовський, П. Скляр, Л. Товажнянський), педагогіки вищої школи щодо організації навчально-виховного процесу (С. Архангельський, А. Алексюк, В. Беспалько, А. Вербицький, О. Глузман, О. Коржуєв, В. Попков), про організацію навчального процесу у вищих технічних навчальних закладах, зокрема гуманітарних дисциплін (О. Бідніченко, М. Згуровський, Н. Клещева, А. Слободянюк, Л. Товажнянський, Е. Штагер), про сучасні технології навчання у ВНЗ (М. Бухаркіна, В. Віленський, І. Носаченко, П. Образцов, Є. Полат, О. Філатов, Д. Чернілевський, Ю. Чернова), щодо використання кейс-методу у викладанні дисциплін у ВНЗ (Г. Багієв, Т. Кошманова, В. Лобода, М. Малініна, О. Михайлова, О. Сидоренко, О. Смолянінова, Ю. Сурмін, А. Фурда, В. Чуба).

У дисертаційній роботі використано комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз наукової літератури для обґрунтування педагогічних умов використання кейс-методу в процесі викладання гуманітарних дисциплін у вищому технічному навчальному закладі, характеристики ключових понять дослідження; узагальнення теоретичних аспектів використання кейс-методу у вищій школі, зокрема технічній, з метою визначення тенденцій та актуальних проблем гуманітарної підготовки майбутніх фахівців технічного профілю; моделювання з метою розробки моделі процесу вивчення гуманітарних дисциплін студентами технічних спеціальностей на основі використання кейс-методу; емпіричні - спостереження, анкетування, бесіда з метою аналізу існуючої практики використання кейс-методу в процесі викладання гуманітарних дисциплін у ВТНЗ та проблем, що виникають у діяльності студентів та викладачів під час застосування кейс-методу; педагогічний експеримент для перевірки ефективності розроблених педагогічних умов використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах; методи математичної статистики для визначення статистичної значущості отриманих у ході експерименту результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася впродовж 2006 - 2009 рр. на базі Донецького національного технічного університету, Донбаської державної машинобудівної академії (м. Краматорськ), Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут” (м. Харків) та Державного вищого навчального закладу „Український державний хіміко-технологічний університет” (м. Дніпропет-ровськ). В експериментальній роботі взяли участь 581 студент різних освітньо-кваліфікаційних рівнів підготовки та 38 викладачів гуманітарних дисциплін.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше теоретично обґрунтовано та змістовно визначено педагогічні умови ефективного використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах на основі розробки кейсів з гуманітарних дисциплін з урахуванням професійних мотивів, інтересів, потреб та цілей студентів шляхом інтеграції гуманітарного й технічного знання, формування у викладачів гуманітарних дисциплін якостей педагога-фасилітатора з метою педагогічної підтримки студентів у процесі роботи над кейсом, організації викладачем поетапної роботи студентів над кейсом на основі розробленого алгоритму; дістали подальшого розвитку наукові уявлення про сутнісні характеристики та потенціал кейс-методу, умови його використання у ВНЗ; зміст, форми та методи гуманітарної підготовки студентів і магістрантів технічних спеціальностей; удосконалено процес викладання гуманітарних дисциплін у ВТНЗ на основі розробки та впровадження навчально-методичного забезпечення використання кейс-методу.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в їхній достатній готовності до впровадження в навчальний процес вищих технічних навчальних закладів: розроблено банк кейсів з дисциплін гуманітарного циклу („Філософія”, „Правознавство”, „Іноземна мова за професійним спрямуванням”) для студентів технічних спеціальностей; авторський навчальний посібник з іноземної мови за професійним спрямуванням для студентів-магістрантів екологічних та хіміко-технологічних спеціальностей „Cases for Students of Ecology and Chemical Technology Department”; тематичне планування та програми педагогічних семінарів і практикумів для викладачів гуманітарних дисциплін з проблем використання кейс-методу в навчальному процесі ВТНЗ та відповідне їхнє методичне забезпечення; інформаційно-методичні матеріали до робочих програм з гуманітарних дисциплін у вигляді тематики кейсів та методичних рекомендацій для викладачів і студентів вищих технічних навчальних закладів щодо їхнього опрацювання.

Результати дисертаційної праці можуть бути використані викладачами гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах, а також викладачами освітніх закладів різного рівня акредитації в процесі викладання дисциплін професійно орієнтованого, природничо-наукового та соціально-економічного циклів; під час розробки навчальних програм та їхнього навчально-методичного забезпечення; у системі підвищення кваліфікації викладачів ВНЗ, у самоосвітній діяльності студентів.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Донецького національного технічного університету (акт про впровадження

№ 26/277 від 26.06.09), Донбаської державної машинобудівної академії (м. Краматорськ) (акт про впровадження № 179 від 29.06.09), Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут” (м. Харків)

(акт про впровадження № 66-133-08/109 від 24.06.09) та Державного вищого навчального закладу „Український державний хіміко-технологічний університет” (м. Дніпропетровськ) (акт про впровадження № 298-08 від 30.06.09).

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародних - „Інформаційні технології в наукових дослідженнях і навчальному процесі” (Луганськ, 2006, 2007), „Ольвійський форум - 2008: Стратегії України в геополітичному просторі” (Ялта, 2008), „Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ століття” (Кіровоград, 2008); Всеукраїнських: науково-практичній конференції для молодих вчених (Донецьк, 2007), ІV науково-методичній конференції „Проблеми та шляхи вдосконалення науково-методичної та навчальної роботи в Донецькому національному технічному університеті” (Донецьк, 2009); засіданнях кафедр іноземної мови, філософії, педагогіки Донецького національного технічного університету; кафедри педагогіки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Результати дослідження висвітлено в 14 одноосібних публікаціях, з них 9 статей - у наукових фахових виданнях. Одну роботу представлено як навчальний посібник.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 270 найменувань (з них 40 іноземною мовою), 12 додатків на 36 сторінках. Робота містить 15 рисунків та 13 таблиць. Загальний обсяг дисертації становить 245 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дисертаційної роботи, сформульовано її гіпотезу; розкрито теоретико-методологічні засади та методи дослідження; висвітлено наукову новизну, наведено дані про апробацію та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі - „Теорія та практика використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах” - визначено сучасні тенденції та актуальні проблеми гуманітарної підготовки студентів технічних ВНЗ; розкрито сутність та потенціал кейс-методу у викладанні гуманітарних дисциплін у ВТНЗ; проаналізовано реальну практику використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах.

Серед проблем гуманітарної підготовки студентів вищих технічних навчальних закладів, що тривалий час були панівними, установлено такі: технократизація освітнього процесу, що виявилася в зменшенні кількості годин на вивчення дисциплін гуманітарного циклу; пріоритетність технократичного підходу до формування професійного мислення в майбутніх фахівців технічних спеціальностей і, як наслідок, - зниження мотивації студентів до оволодіння гуманітарними дисциплінами, фрагментарність гуманітарних знань студентів, зменшення загальнокультурного потенціалу навчально-виховного процесу загалом.

Аналіз теоретичних та практичних аспектів досліджуваної проблеми засвідчив парадигмальні зміни, що відбулися на прикінці ХХ - початку ХХІ століття в освіті, зокрема у вищій технічній, а саме - перехід до гуманістичної па-радигми. У зв'язку з цим у процесі гуманітарної підготовки студентів ВТНЗ уста-леного характеру набувають такі тенденції, як: орієнтація на гуманізацію та гума-нітаризацію сучасної вищої освіти, яка проявляється в розширенні номенклатури навчальних дисциплін гуманітарного циклу, збільшенні їхніх часових вимірів, збагаченні змісту дисциплін гуманітарної підготовки шляхом їхньої інтеграції; оптимізація гуманітарних дисциплін, яка передбачає об'єднання незначних за обсягом курсів у навчальні дисципліни, якщо такі мають спільну наукову основу.

У зв'язку з цим у вітчизняній системі професійної освіти з'являється гостра потреба у виробленні нових концептуальних підходів до гуманітарної підготовки студентів технічних ВНЗ та пошуку інноваційних технологій і методів навчання, що активізують процес вивчення гуманітарних дисциплін.

Одним з ефективних шляхів розв'язання зазначеної проблеми є впровадження в процес вивчення гуманітарних дисциплін кейс-методу, викорис-тання якого було започатковано у 20-ті роки ХХ століття в США в Школі бізнесу Гарвардського університету. Спочатку кейс-метод активно використовувався на курсах підготовки магістрів бізнес-адміністрування (В. Донам, Коупленд). У подальшому він набув широкого застосуватися при вивченні медицини, юриспруденції, математики, педагогіки та інших наук (Дж. Маанен, Л. Бреслов, Дж. Ерскін, К. Херрид, В. Ноймс, Р. Прінг, А. Уотсон та ін.). В Україні кейс-метод уперше презентовано Х. Гусок та К. Ландбергом у 1992 році в Інституті державного управління і місцевого самоврядування фахівцями Школи державного управління ім. Дж. Кенеді Гарвардського університету.

Поширення кейс-методу спонукало вчених до розробки теоретичних засад його використання в навчальному процесі ВНЗ. Значний внесок у розв'язання цієї проблеми зроблено вітчизняними та зарубіжними вченими Г. Багієвим, О. Сидоренком, О. Смоляниновою, Ю. Сурміним, В. Чубою, П. Шереметою, які розглядають кейси як метод навчання, як форму організації навчально-пізнавальної діяльності студентів, як дидактичну технологію, що застосовується в процесі фахової підготовки.

Спираючись на узагальнення різних підходів до трактування поняття „кейс-метод”, ми визначаємо його як метод активного навчання студентів технічних спеціальностей за допомогою ситуацій, у змісті яких інтегруються технічні й гуманітарні проблеми, й аналіз яких спрямований на актуалізацію та поглиблення гуманітарних і професійно орієнтованих знань, а також розвиток у студентів умінь здійснювати проблемно-ситуаційний аналіз зазначених проблем.

Більш глибокому розумінню сутності кейс-методу сприяло вивчення його категоріального апарату, основу якого становлять такі поняття, як „ситуація” та „аналіз”. Ситуація розглядається як деякий стан реальності, у який потрапляють дійові особи, і який може розгортатися в різноманітних напрямках за різних умов та обставин. У цьому контексті сформульовано вимоги до ситуації, покладеної в основу кейсу: відповідність визначеним цілям, достатній рівень складності, актуальність на момент роботи з кейсом, наявність реальних фактів з професійної діяльності, можливість „провокувати” дискусію та мати варіативні рішення.

Особливе значення для розв'язання завдань дослідження має також з'ясування питання про види аналізу, що застосовуються під час роботи з кейса-ми. Аналіз робіт учених засвідчив, що Ю. Сурміним визначено такі види аналізу, як проблемний, системний, праксеологічний та прогностичний. Дослідниками Н. Федяніним та В. Давиденко виокремлено - усебічний або деталізований аналіз, спеціалізований, початковий, оглядовий та інтегрований аналізи. Розглянуто різні підходи до класифікації кейсів, найпоширеніші серед яких такі: за ступенем складності, за структурою, за обсягом, за метою та завданнями навчання (В. Давиденко, І. Луцик, Д. Маанен, Н. Федянін, К. Херрид). Зазначені види аналізу та класифікації кейсів ураховувалися нами при розробці педагогічних умов використання кейс-методу в процесі вивчення студентами технічних спеціальностей дисциплін гуманітарного циклу.

Аналіз та узагальнення наукового доробку вітчизняних і зарубіжних учених дозволили виявити педагогічну цінність кейс-методу, що визначається тим, наскільки він активізує пізнавальну діяльність студентів, розвиває їхні особистісні якості, а також створює ситуацію, яка мотивує самостійний вибір та пошук студентами оптимальних рішень проблеми кейсу. Дидактичний потенціал кейс-методу полягає в тому, що він становить різновид дослідницької технології професійної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей; постає як ефективна технологія колективного навчання студентів, найважливішими складниками якої є робота в групі та взаємообмін інформацією між учасниками педагогічного процесу; розглядається як синергетична технологія, сутність якої полягає в розробці „процедур занурення” групи студентів у ситуацію та формування „ефектів збільшення знань” (Ю. Сурмін); інтегрує технології розвивального навчання, включаючи процедури індивідуального, групового та колективного розвитку студентів як майбутніх фахівців; є різновидом проектної технології; концентрує досягнення освітньої технології „створення ситуації успіху” .

Аналіз навчальних планів підготовки фахівців технічних спеціальностей та змісту навчальних дисциплін дозволив обрати дисципліни циклу гуманітарної підготовки студентів технічних ВНЗ, при вивченні яких застосування кейс-методу дає значно більший ефект, ніж традиційні методи навчання. Тобто його використання сприяє інтелектуальному, моральному та мотиваційно-вольовому розвитку студентів, формуванню діалектичного мислення, становленню науко-вого світогляду, а також розвиває в них такі кваліфікаційні характеристики, як здатність до аналізу технічних проблем різного рівня складності, уміння їх чітко формулювати та прогнозувати шляхи вирішення з урахуванням не лише технічного, а й гуманістичного аспекту, відстоювати власну позицію, дискуту-вати та оцінювати різноманітну інформацію тощо.

Узагальнення практичного досвіду використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у ВТНЗ показало, що більшість викладачів мають певні уявлення про переваги кейс-методу як технології професійної підготовки майбутніх фахівців. Важливість упровадження кейс-методу в навчальний процес технічних ВНЗ 40,7 % опитаних викладачів пов'язують з можливістю оптимально поєднувати теорію з практикою, 25,3 % - уважають, що цей метод сприяє їхній активній взаємодії зі студентами, а 20,2 % - дотримуються думки, що кейс-метод розвиває критичне мислення студентів як майбутніх фахівців та активізує процес засвоєння ними знань. Разом з тим, цілісного уявлення про потенціал кейс-методу у викладанні гуманітарних дисциплін переважна більшість викладачів не мала. Також викладачі виявили недостатню поінформованість та фактичну відсутність умінь розробляти кейси для гуманітарних дисциплін на засадах інтеграції гуманітарного та технічного знання, недостатнє володіння вміннями організовувати різни види діяльності студентів у процесі роботи над кейсом тощо. Анкетування студентів технічних спеціальностей засвідчило наявність інтересу та позитивної мотивації щодо роботи з кейсами, разом з тим виявлено вкрай низький рівень сформованості вмінь працювати з кейсами.

У другому розділі - „Обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у ВТНЗ” - розроблено модель процесу вивчення гуманітарних дисциплін на основі застосування кейс-методу; визначено та обґрунтовано педагогічні умови використання кейс-методу в процесі гумані-тарної підготовки студентів технічних спеціальностей; представлено результати їхньої експериментальної перевірки на основі розробленої критеріальної бази.

Теоретичному обґрунтуванню та змістовному наповненню педагогічних умов ефективного використання кейс-методу в процесі вивчення студентами вищих технічних навчальних закладів дисциплін гуманітарного циклу передувала розробка моделі викладання зазначених дисциплін. Модель містить такі структурно-функціональні складники: мету (підвищення рівня підготовки студентів з гуманітарних дисциплін за рахунок кейс-методу; принципи (індивідуалізації, інтеграції, контекстного навчання, професіоналізації, варіатив-ності, співробітництва, креативності та ін.); зміст (знання про гуманістичні аспекти техногенних проблемних ситуацій; знання про способи здійснення проблемно-ситуаційного аналізу; професійно-орієнтовані знання дисциплін гуманітарної підготовки; аналітичні, комунікативні, креативні та соціальні вміння та навички); форми й методи (семінари, практичні заняття, метод моделювання, системний аналіз, проблемний метод, ігрові та інтерактивні методи, мозковий штурм, дискусія та ін.) навчання з використанням кейсів; результат, що передбачає досягнення студентами репродуктивного, евристично-рефлексивного, творчого рівнів підготовленості з дисциплін гуманітарного циклу. Процес викладання дисциплін гуманітарного циклу на основі використання кейс-методу характеризується варіативністю інформаційно-комунікаційної взаємодії суб'єктів навчального процесу: „студент - студент”, „студент - мала група”, „студент - викладач”, „викладач - студентська група”, у яких усі учасники педагогічного процесу є рівноправними партнерами, а викладач постає в ролі фасилітатора. Основними компонентами гуманітарної підготовки студентів ВТНЗ визначено: мотиваційний, когнітивний, рефлексивний. Усі структурно-функціональні складники моделі спрямовані на реалізацію визначених педагогічних умов.

Ґрунтуючись на розробленій моделі, теоретичних положеннях про сутність кейс-методу, а також ураховуючи особливості викладання гуманітарних дисциплін у ВТНЗ на основі кейс-методу, було визначено педагогічні умови ефективного використання кейс-методу в процесі вивчення студентами зазначених дисциплін, що включає такі умови: розробка кейсів з гуманітарних дисциплін з урахуванням професійних мотивів, інтересів, потреб та цілей студентів щодо опанування майбутньою професійною діяльністю шляхом інтеграції гуманітарного й технічного знання; формування у викладачів гуманітарних дисциплін якостей педагога-фасилітатора з метою педагогічної підтримки студентів у процесі роботи над кейсом; організація викладачем поетапної роботи студентів над кейсом на основі алгоритму, обов'язковими елементами якого є індивідуальна робота з кейсом, опрацювання його в міні-групах, презентація та колективне обговорення результатів виконаного завдання.

Упровадження першої педагогічної умови пов'язано з розробкою кейсів для викладання гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах з урахуванням професійних мотивів, потреб та інтересів студентів. Результати діагностики вмотивованості було покладено в основу визначення змісту кейсів, ґрунтуючись на принципах інтеграції гуманітарного та технічного знання, індиві-дуалізації навчання, професіоналізації змісту кейсів з урахуванням ідей контекстного навчання, варіативності навчального матеріалу, що сприяло суттєвому підвищенню якості гуманітарної підготовки студентів та навчально-виховного процесу у ВТНЗ загалом. Вона орієнтує студентів не лише на власне гуманістичний контекст проблемної ситуації, що описується в кейсі, але й на врахування сучасних вимог виробництва, ризиків, що можуть виникати при розв'язанні техногенних проблем. Робота з такими кейсами забезпечувала формування в студентів особистісних та професійних якостей, необхідних майбутньому фахівцеві технічного профілю.

З метою реалізації цієї умови було розроблено такі кейси з іноземної мови за професійним спрямуванням: „Універсальний робот”, „От така прикра побічна реакція”, „Вирішення проблеми та використання удосконалених інструментів на Хілз Індастриз”, „Екологічна дилема”; з філософії: „Глобальні проблеми та перспективи сучасної цивілізації” „Взаємодія природи та суспільства”, „Що зробило людину людиною”, „У чому доля людства?” та ін. Студенти-магістранти екологічних та хіміко-технологічних спеціальностей включалися в роботу над кейсами, представленими в спеціально розробленому навчальному посібнику з англійської мови за професійним спрямуванням.

Упровадження другої педагогічної умови - формування у викладачів гуманітарних дисциплін якостей педагога-фасилітатора з метою педагогічної підтримки студентів у процесі роботи над кейсом - здійснювалося в три етапи.

На першому етапі проводилися педагогічні семінари для викладачів гуманітарних дисциплін, мета яких полягала в ознайомленні з методико-технологічними аспектами використання кейс-методу. Проведення педагогічних практикумів сприяло формуванню практичних умінь та навичок застосовувати кейси в процесі викладання гуманітарних дисциплін, а також розвитку здатності викладачів проявляти себе в ролі фасилітатора, виявляючи такі якості, як толерантність, прийняття думки іншого, співпрацювання на паритетних засадах.

На другому етапі здійснювалася діяльність викладачів з викладання гуманітарних дисциплін з використанням кейсів. Особливу увагу приділено діяльності викладача як фасилітатора, реалізації його функцій, пов'язаних з педагогічною підтримкою студентів під час роботи над кейсом, а також принципам, реалізація яких забезпечувала ефективність діяльності викладача, провідним серед яких є принципи співробітництва.

На третьому етапі впровадження зазначеної педагогічної умови для викладачів було розроблено алгоритм процесу створення кейсів, який включав формулювання дидактичних цілей, визначення місця в структурі навчальної дисципліни, аналіз змісту навчального матеріалу конкретної дисципліни, вибір та формулювання теми, збирання інформації на основі вивчення літератури, вибір жанру, написання тексту, розробку творчих завдань, упровадження в навчальний процес, а також інформаційно-методичне забезпечення викладання дисциплін гуманітарного циклу - банк кейсів з гуманітарних дисциплін, методичні рекомендації для викладачів та студентів з опрацювання кейсів.

Третя педагогічна умова - організація викладачем поетапної роботи студентів над кейсом на основі алгоритму, обов'язковими елементами якого є індивідуальна робота з кейсом, опрацювання його в міні-групах, презентація та колективне обговорення результатів виконаного завдання - передбачала реалізацію поетапної діяльності викладача, що включала: рішення організаційних питань з проектування заняття, планування часу на різні його етапи; підготовку питань для обговорення, добір аргументів та контраргументів, які допомагають управляти дискусією під час обговорення проблемної ситуації кейсу; активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів у міні-групах; залучення студентів до індивідуальної роботи над кейсом; створення психолого-педагогічної атмосфери, яка мотивує студентів до обговорення проблемної ситуації; оцінювання змісту та форми презентації рішення проблеми кейсу; організацію обговорення кейсу з метою виявлення переваг та недоліків запропонованого рішення; стимулювання розумової роботи студентів та їхньої взаємодії в процесі обговорення; підведення підсумків, аналіз та оцінювання роботи студентів; організація діяльності студентів із самоаналізу та самооцінювання результатів опрацювання кейсу.

Відповідно діяльність студентів включала: ознайомлення із змістом ситуації, що представлено в кейсі, та усвідомлення основної проблеми; опрацювання рекомендованої літератури; прогнозування кола питань, обговорення яких сприятиме розв'язанню ситуації кейсу; пошук альтернативних рішень проблемної ситуації; обмін ідеями та думками з метою формулювання проблеми кейсу з позицій спільної думки групи; відповіді на питання викладача та участь у дискусії; розробку та ухвалення варіанта рішення проблеми в міні-групах; участь у презентації рішення проблеми кейсу та наведення відповідних аргументів; осмислення виступів студентів, які беруть участь у обговоренні кейсу, та думки викладача; самоаналіз та самооцінку результатів опрацювання кейсу.

Ефективність розроблених педагогічних умов використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах перевірялася в ході дослідно-експериментальної роботи за допомогою критеріїв та відповідних показників, які було розроблено на основі вивчення наукової літератури з теми дослідження, аналізу результатів опитування викладачів гуманітарних дисциплін у ВТНЗ, вивчення проблем та недоліків гуманітарної підготовки студентів вищих технічних навчальних закладів. Згідно з отриманими даними визначено такі критерії та показники ефективності: умотивованість студентів до вивчення гуманітарних дисциплін з використанням кейс-методу (пізнавальні та професійні мотиви й інтерес до роботи над кейсом, прагнення успішно виконувати роботу та ін.); творча активність студентів у процесі роботи над кейсом (активне включення в роботу над кейсом, зосередженість на роботі, ініціативність та ін.); здатність студентів до змістовного аналізу кейсу (чіткість викладу результатів аналізу кейсу, використання необхідної інформації та фактів у процесі аналізу проблемної ситуації кейсу, оригінальність представлення результатів аналізу, новизна в розумінні проблеми кейсу, наявність чіткого плану дій щодо вирішення проблеми кейсу з визначенням його переваг та недоліків тощо). Інтегративним показником ефективності впровадження педагогічних умов визначено рівні гуманітарної підготовки студентів (репродуктивний, евристично-рефлексивний, творчий). Підготовленість викладачів до розробки кейсів та здійснення педагогічної підтримки студентів у якості педагога-фасилітатора в процесі роботи над кейсом визначалася за такими показниками (знання методико-технологічних аспектів кейс-методу, принципів та методів створення кейсів, навички викладання навчального матеріалу за допомогою кейсів, уміння супроводжувати студентів під час роботи над кейсом, здатність виявляти толерантність, прийняти думку іншого, співпрацювати на паритетних засадах та ін.).

За встановленими критеріями було визначено рівні ефективності використання кейс-методу в процесі викладання гуманітарних дисциплін у ВТНЗ (низький, середній, високий) та за інтегративним показником - гуманітарна підготовки студентів - репродуктивний, евристично-рефлексивний, творчий.

Проведення контрольних зрізів та статистична обробка діагностичних ма-теріалів після формувального етапу експерименту засвідчили позитивну дина-міку за всіма критеріями та показниками в ЕГ, порівняно з КГ (див. табл.).

Таблиця Результати діагностики ефективності використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у ВТНЗ за визначеними критеріями

На підставі експериментальних даних доведена ефективність розроблених педагогічних умов використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах, підтверджена необхідність упровадження кейс-методу як важливої передумови професійного становлення студентів вищих технічних навчальних закладів.

Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки:

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми гуманітарної підготовки студентів вищих техніч-них навчальних закладів за допомогою створення необхідних педагогічних умов використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у ВТНЗ.

1. Сучасна освітня практика зумовлює потребу гуманізації та гуманітаризації вищої технічної освіти з метою подолання її технократизму шляхом підвищення ролі гуманітарних дисциплін у підготовці майбутніх фахівців та вдосконалення їхнього викладання на основі використання кейс-методу, який забезпечує не лише фундаментальну підготовку студентів, а й сприяє формуванню в них гуманістичного світогляду, розвитку аналітичних, дослідницьких, комунікативних навичок, уміння генерувати альтернативні рішення, здатності до самовиховання, самоосвіти та реалізації творчого потенціалу у майбутній професійній діяльності.

Аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дозволив визначити сучасні тенденцій розвитку вищої, зокрема технічної, освіти, які зумовлюють необхідність використання кейс-методу в процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу у ВТНЗ: орієнтація на гуманізацію та гуманітаризацію сучасної вищої освіти, яка проявляється в розширенні номенклатури навчальних дисциплін гуманітарного циклу, збільшенні їхніх часових вимірів, збагаченні змісту дисциплін гуманітарної підготовки шляхом їхньої інтеграції, оптимізація гуманітарних дисциплін, яка передбачає об'єднання незначних за обсягом курсів у навчальні дисципліни, якщо такі мають спільну наукову основу.

2. Доцільність використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у ВТНЗ доведено його широким педагогічним, зокрема дидактичним, потенціалом, що полягає в такому: активізує пізнавальну діяльність студентів, розвиває їхні особистісні якості, мотивує на самостійний вибір та пошук оптимальних рішень проблеми кейсу; є різновидом дослідницької та проектної технології професійної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей; постає як ефективна технологія колективного навчання студентів; інтегрує технології розвивального навчання та ін.

У процесі дослідження вивчено теоретичні засади використання кейс-методу у процесі вивчення гуманітарних дисциплін студентами технічних спеціальностей, що включають характеристику понятійного апарату дослі-дження; види аналізу: проблемний, системний, праксеологічний та прогностичний (Ю. Сурміним), усебічний, спеціалізований, початковий, оглядовий та інтегрований (за Н. Федяніним та В. Давиденко), класифікацію кейсів за ступенем складності, структурою, обсягом, метою та завданнями навчання.

Визначено провідне поняття дослідження - кейс-метод, який ми розглядаємо як метод активного навчання студентів технічних спеціальностей за допомогою ситуацій, у змісті яких інтегруються технічні й гуманітарні проблеми, й аналіз яких спрямований на актуалізацію та поглиблення гуманітарних та професійно орієнтованих знань, а також розвиток у студентів умінь здійснювати проблемно-ситуаційний аналіз зазначених проблем.

3. Результати вивчення реальної практики використання кейс-методу у процесі викладання дисциплін гуманітарного циклу у ВТНЗ показали, що більшість викладачів мають певні уявлення про переваги кейс-методу як методу та технології професійної підготовки майбутніх фахівців, але при цьому виявили низький рівень володіння практичними вміннями та навичками його застосування. Анкетування студентів технічних спеціальностей засвідчило наявність інтересу та позитивної мотивації щодо роботи з кейсами, разом з тим виявлено вкрай низький рівень сформованості вмінь працювати з кейсами.

4. Розроблено модель вивчення гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах на основі використання кейс-методу, що містить такі структурно-функціональні складники: мету, принципи, зміст, форми та методи, результат. Визначено, що процес характеризується варіативністю взаємодії суб'єктів навчального процесу, у якому всі учасники педагогічного процесу є рівноправними партнерами, а викладач постає в ролі фасилітатора. Основними компонентами гуманітарної підготовки студентів ВТНЗ визначено: мотиваційний, когнітивний, рефлексивний. Усі структурно-функціональні складники моделі спрямовані на реалізацію розроблених педагогічних умов.

5. Педагогічні умови, що забезпечують ефективність використання кейс-методу в процесі вивчення студентами технічних ВНЗ гуманітарних дисциплін, визначено такі: розробка кейсів з гуманітарних дисциплін з урахуванням професійних мотивів, інтересів, потреб та цілей студентів щодо опанування майбутньою професійною діяльністю шляхом інтеграції гуманітарного й технічного знання; формування у викладачів гуманітарних дисциплін якостей педагога-фасилітатора з метою педагогічної підтримки студентів у процесі роботи над кейсом; організація викладачем поетапної роботи студентів над кейсом на основі алгоритму, обов'язковими елементами якого є індивідуальна робота над кейсом, опрацювання його в міні-групах, презентація та колективне обговорення результатів виконаного завдання.

Педагогічні умови реалізовувалися шляхом удосконалення викладання гуманітарних дисциплін за рахунок спеціально розроблених кейсів (з іноземної мови за професійним спрямуванням: „Універсальний робот”, „От така прикра побічна реакція”, „Вирішення проблеми та використання удосконалених інструментів на Хілз Індастриз”, „Екологічна дилема”; з філософії: „Глобальні проблеми та перспективи сучасної цивілізації” „Взаємодія природи та суспільства”, „Що зробило людину людиною”, „У чому доля людства?” та ін.), організації та проведення педагогічних семінарів та практикумів, спрямованих на розвиток умінь викладача розробляти кейси з гуманітарних дисциплін з урахуванням професійних інтересів студентів як майбутніх фахівців та шляхом інтеграції гуманітарного й технічного знання, підтримувати навчальний процес у якості фасилітатора під час роботи студентів над кейсом, створювати позитивну атмосферу на занятті, організовувати дискусію під час аналізу кейсу з метою стимулювання активності студентів.

6. Розроблені педагогічні умови використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах були реалізовані в педагогічному експерименті, результати якого визначалися на основі розроблених критеріїв та показників ефективності (умотивованість студентів до вивчення гуманітарних дисциплін з використанням кейс-методу; творча активність студентів у процесі роботи над кейсом; здатність до змістовного аналізу кейсу, а також інтегрованих показників: гуманітарна підготовка студентів і підготовленість викладачів до розробки кейсів та здійснення педагогічної підтримки студентів у якості педагога-фасилітатора в процесі роботи над кейсом) підтвердили ефективність використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах, яка виявилася у позитивній динаміці за всіма критеріями та показниками в ЕГ, порівняно з КГ. Статистична та математична обробка результатів підтвердили правильність гіпотези, вірогідність отриманих результатів у ході дослідження.

Це дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Перспективними напрямками є їхнє поширення на інші гуманітарні дисципліни, розробка відповідного пакета дидактичних матеріалів для студентів різних освітніх рівнів, а також розробка програм та відповідного науково-методичного супроводу для викладачів гуманітарних дисциплін вищих технічних навчальних закладів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Шевченко О. П. Впровадження інформаційних технологій у процес вивчення дисципліни „Англійська мова за професійним спрямуванням” / О. П. Шевченко // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2006. - № 21 (116). - С. 204 - 210.

2. Шевченко О. П. Використання Інтернет-ресурсів у навчанні інженерів англійській мові за професійним спрямуванням кейс-методом / О. П. Шевченко // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2007. - № 21 (137). - С. 200 - 205.

3. Шевченко О. П. Актуальні проблеми гуманітарної підготовки студентів вищих технічних навчальних закладів / О. П. Шевченко // Наук. пр. : наук.-метод. журн. - Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2008. - Т. 86. - С. 45 - 48.

4. Шевченко О. П. Зміст гуманітарної підготовки студентів технічних вузів / О. П. Шевченко // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. пр. - Вип. ХLІ. - Слов'янськ : СДПУ, 2008. - С. 99 - 104.

5. Шевченко О. П. Структура процесу вивчення гуманітарних дисциплін у технічних вищих навчальних закладах / О. П. Шевченко // Вісн. Житомир. держ. ун-ту імені Івана Франка. - Вип. 46. - 2009. - С. 118 - 122.

6. Шевченко О. П. Навчальний потенціал кейс-методу / О. П. Шевченко // Зб. наук. пр. Бердян. держ. пед. ун-ту : Педагогічні науки. - Бердянськ : БДПУ, 2009. - № 4. - С. 214 - 218.

7. Шевченко О. П. Модель процесу вивчення гуманітарних дисциплін у ВТНЗ з використанням кейс-методу / О. П. Шевченко // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. пр. - Слов'янськ : СДПУ, 2009. - № XLIX.-С. 93 - 99.

8. Шевченко О. П. Методика проведення формувального експерименту щодо перевірки ефективності педагогічних умов використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у ВТНЗ / О. П. Шевченко // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2009. - № 17 (180). - С. 236-242.

9. Шевченко О. П. Педагогічні умови застосування кейс-методу під час вивчення гуманітарних дисциплін у ВТНЗ / О. П. Шевченко // Шлях освіти. - 2010. - № 1. - С. 28 - 31.

10. Шевченко О. П. Володіння іноземною мовою - невід'ємна складова процесу євроінтеграції / О. П. Шевченко // Молодь та держава : міжнар. наук.-практ. конф. (13 - 15 жовт. 2006 р., м. Артемівськ) : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Артемівськ, 2006. - С. 193 - 194.

11. Шевченко О. П. Кейс-стаді в професійній освіті / О. П. Шевченко // Зб. матеріалів наук.-техн. конф. для молодих вчених (27 трав. 2007 р., м. Донецьк) : тези доп. - Донецьк : ДонНТУ, 2007. - С. 119 - 122.

12. Шевченко О. П. Роль гуманітарної складової в професійній підготовці студентів технічних вузів / О. П. Шевченко // Ольвійський форум - 2008 : Стратегії України в геополітичному просторі : міжнар. наук.-практ. конф. (5 - 8 черв. 2008 р., м. Миколаїв) : тези доп. - Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. - С. 22 - 23.

13. Шевченко О. П. Доцільність використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін в вищих технічних навчальних закладах / О. П. Шевченко // Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ століття : матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф. (30 - 31 жовт. 2008 р., м. Кіровоград). - Кіровоград , 2008. - С. 282 - 288.