Формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення фахових дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ СУДНОВОДІЇВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

СОКОЛ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ

Херсон - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонській державній морській академії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор

Шарко Валентина Дмитрівна,

Херсонський державний університет,

завідувач кафедри фізики

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Павленко Анатолій Іванович,

Запорізький обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти,

завідувач кафедри дидактики та методик навчання природничо-математичних дисциплін;

кандидат педагогічних наук

Гуренкова Ольга Володимирівна,

Київська державна академія водного транспорту

ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного,

доцент кафедри природничих і технічних дисциплін,

в.о. декана факультету судноводіння.

Захист відбудеться «08» грудня 2011 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.02 в Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розісланий «7» листопада 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Денисенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

професійний компетентність судноводій педагогічний

Актуальність теми. Серед стратегічних проблем, що стоять перед вищою професійною освітою, чільне місце посідає проблема підвищення якості підготовки фахівця-професіонала, формування його теоретичного і практичного мислення, готовності до виконання складних завдань професійної діяльності. В умовах реформування освітньої системи України на це звертається увага в законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Національній доктрині розвитку освіти в Україні в ХХІ ст.», Декларації про європейський простір для вищої освіти, Болонській угоді. Перехід на нові показники якості освіти, якими визнано компетентності, загострив проблеми підсилення практичної спрямованості професійної освіти, організації і контролю самостійної роботи, активного впровадження інформаційних технологій у навчальний процес.

Необхідність підвищення рівня фахової компетентності майбутніх судноводіїв зумовлена вимогами, що декларуються у міжнародних документах з морської галузі, модернізацією морських суден та зростанням конкуренції на світовому ринку праці. Це породжує низку суперечностей, зокрема між:

- запровадженням компетентнісного підходу до фахової підготовки майбутніх судноводіїв у вищих морських навчальних закладах і відсутністю адекватних засобів його реалізації у професійній підготовці курсантів;

- модернізацією навчального процесу на засадах кредитно-модульної системи навчання та відсутністю науково-методичного обґрунтування технологій формування професійної компетентності у фаховій підготовці майбутніх працівників морського флоту;

- орієнтацією професійної підготовки майбутнього судноводія на засвоєння теоретичних знань і недостатньою його спрямованістю на застосування цих знань і вмінь у практичній діяльності;

- спрямуванням навчального процесу на «передачу» курсантам фрагментарних предметно-технологічних умінь і навичок та необхідністю використання їх як системи в практичній діяльності фахівця.

Подолання виявлених суперечностей зумовлює потребу наукового осмислення та вирішення проблеми формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у вищих морських навчальних закладах.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив встановити, що проблема професійної підготовки майбутніх фахівців досить ґрунтовно досліджена на рівні загальних положень педагогіки, психології та дидактики (А.Алексюк, С.Батишев, В.Беспалько, В.Бондар, С.Гончаренко, Р.Гуревич, М.Данилов, В.Козаков, Н.Кузьміна, І.Лернер, А.Маркова, І.Підласий, В.Сєріков, В.Сластьонін, В.Якунін та ін.); організації навчально-виховного процесу на контекстній основі (О.Андрєєва, Н.Бакшаєва, А.Вербицький, О.Іваницький, О.Пєхота та ін.); психологічних основ навчання (Г.Балл, Л.Виготський, П.Гальперін, Е.Зеєр, І.Зимня, Є.Клімов, Г.Костюк, Ю.Кулюткін, О.Леонтьєв, Є.Мілерян, Л.Мітіна, З.Решетова, Ю.Самарін, С.Смирнов, О.Тихомиров та ін.); основ міжпредметних зв'язків та професійної спрямованості навчання майбутніх фахівців (Є.Барбіна, І.Звєрєв, І.Козловська, В.Максимова, Ю.Мальований, В.Паламарчук, Л.Савельєва, В.Федорова та ін.), компетентнісного підходу в освіті (Є.Арцишевська, Н.Бабенко, Н.Бібік, С.Бондар, О.Гура, А.Дахін, О.Дубасенюк, В.Зеленецький, І.Зязюн, Н.Кічук, О.Коваленко, О.Корсаков, А Маркова, Н.Ничкало, О.Овчарук, О.Пометун, О.Савченко, В.Сєріков, А.Хуторськой, С.Шишов та ін.).

Є певні здобутки й у розробці проблеми формування професійної компетентності майбутніх фахівців. Переважна більшість робіт пов'язана з підготовкою вчителів (Є.Барбіна, В.Заболотний, О.Заболотська, І.Зязюн, А.Павленко, Л.Петухова, С.Раков, О.Савченко, В.Сергієнко, О.Співаковський, Ю.Триус, В.Шарко, М.Шут та ін.), економістів (О.Аксьонова, О.Гончарова, Ю.Деркач та ін.) інженерів-металургів (Т.Шаргун), фахівців залізничного транспорту (Ю.Мосейко), медиків (М.Мруга), майбутніх фахівців водного транспорту (О.Гуренкова). Проте, незважаючи на вагомі наукові результати цих досліджень, поза увагою дослідників залишилася проблема формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв, яка потребує використання нових підходів до її вирішення.

Усе вище зазначене визначає актуальність досліджуваної проблеми, а її недостатня розробленість і потреби практики щодо професійної підготовки майбутніх судноводіїв зумовлюють вибір теми дослідження: «Формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення фахових дисциплін».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Теоретико-методологічні основи вдосконалення системи освіти та поліпшення її кадрового забезпечення» (Державний реєстр №0104U010624).

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (протокол №5 від 03 грудня 2009 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №7 від 27 жовтня 2010 р.).

Об'єкт дослідження: процес професійної підготовки майбутніх судноводіїв у вищих морських навчальних закладах.

Предмет дослідження: формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення фахових дисциплін (морехідної астрономії).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці моделі і педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення фахових дисциплін.

Гіпотеза дослідження: формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв відбуватиметься ефективно, якщо навчання фахових дисциплін здійснюватиметься відповідно до моделі, розробленої на засадах особістісно-діяльнісного, системного і андрагогічного підходів, що передбачає залучення курсантів до складання і розв'язування професійних задач, а також будуть забезпечені педагогічні умови, які включають:

- управління якістю формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв шляхом моніторингу процесу навчання морехідної астрономії та його результатів;

- застосування диференційованого підходу до формування у майбутніх судноводіїв професійної компетентності під час вивчення морехідної астрономії;

- реалізацію міжпредметних зв'язків з фундаментальними та іншими фаховими дисциплінами, пов'язаними з навчанням майбутніх судноводіїв основ судноводіння;

- комп'ютерну підтримку навчально-пізнавальної діяльності курсантів;

- готовність викладача до реалізації моделі формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв та умов, що забезпечують її результативність.

Для досягнення визначеної мети та перевірки гіпотези нами були поставлені такі завдання:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі та нормативних документах, з'ясувати сутність поняття «професійна компетентність майбутнього судноводія».

2. Розробити модель формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення фахових дисциплін та теоретично обґрунтувати педагогічні умови її реалізації у вищих морських навчальних закладах.

3. Розробити технологію формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення фахових дисциплін (морехідної астрономії), побудовану на засадах задачного підходу, та створити методичне забезпечення цього процесу.

4. Розробити методику діагностики рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх судноводіїв та експериментально дослідити ефективність запропонованої моделі і педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення фахових дисциплін (морехідної астрономії).

5. Узагальнити результати теоретичного й експериментального дослідження.

Методи дослідження. Для реалізації мети, вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези дослідження використано комплекс сучасних загальнонаукових методів:

- теоретичних: аналіз нормативної документації та методичних матеріалів для з'ясування реального стану фахової підготовки майбутніх судноводіїв (п.1.1, 2.1,); аналіз, синтез, порівняння, зіставлення теоретичних положень, викладених у філософській, психолого-педагогічній і методичній літературі, нормативних документах, та досвіду викладання фахових дисциплін у вищій школі з метою визначення продуктивних підходів до вирішення проблеми (п.п.1.1, 1.2, 1.3, 2.1); системний аналіз структури фахової підготовки і професійної компетентності (п.п.1.1) та моделювання процесу підготовки майбутнього судноводія (п.п.2.2, 2.3);

- емпіричних: експертне оцінювання, опитування (анкетування) викладачів і курсантів вищих морських навчальних закладів з метою виявлення рівнів сформованості фахової компетентності майбутніх судноводіїв; педагогічний експеримент для перевірки ефективності розробленої технології формування фахової компетентності майбутніх судноводіїв та педагогічних умов її реалізації у практиці навчання фахових дисциплін(п.п.2.1, 3.1, 3.2);

- статистичних: для опрацювання та оцінювання експериментальних даних дослідження (п.п.3.2).

Теоретико-методологічну основу дослідження склали положення про: єдність особистості, свідомості й діяльності, (А.Анан'єв, А.Бодалев, Л.Виготський, А.Леонтьєв, С.Рубінштейн та ін.); сутність педагогічного процесу як суб'єкт-суб'єктної взаємодії, цілісності соціального й професійного становлення особистості, що навчається (Ю.Бабанський, І.Ільясов, М.Кларин, А.Леонтьєв, В.Сластьонін, А.Хуторськой, Г.Щедровицький та ін.); системотвірну роль професійного контексту навчання (А.Вербицький, О.Андрєєва, Н.Бакшаева, Н.Борисова, О.Іваницький та ін.); способи відображення моделі професійної діяльності в навчальному процесі (В.Анісімов, А.Вербицький, Н.Кузьміна, Н.Тализіна й ін.); методологію компетентнісного підходу й закономірності побудови компетентнісної моделі фахівця в навчальному процесі (Є.Зеєр, І.Зимня, Н.Кузьміна, В.Сериков, А.Столяренко, А.Хуторськой та ін.); партнерську роль викладача вищої школи в професійному становленні майбутнього фахівця (І.Зимня, Н.Кузьміна, В.Сластьонін, A.Столяренко, А.Хуторськой та ін.).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

вперше: науково обґрунтована й експериментально перевірена модель формування професійної компетентності майбутнього судноводія у процесі вивчення фахових дисциплін (морехідної астрономії), в основу якої покладено особистісно-діяльнісний, андрагогічний і системний підходи; обґрунтовано і впроваджено педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення фахових дисциплін; розроблено технологію навчання морехідної астрономії, в основу якої покладено задачний підхід, та методичний супровід її впровадження у практику фахової підготовки майбутніх судноводіїв у вигляді програмно-педагогічного засобу «Морехідна астрономія»;

уточнено і конкретизовано на основі міжнародних і вітчизняних нормативних документів, що стосуються підготовки фахівців морської галузі, та доробку вітчизняних учених структуру і зміст поняття «професійна компетентність майбутнього судноводія», а також критерії, показники і рівні сформованості всіх компонентів;

дістали подальшого розвитку методика організації самостійної роботи з використанням інформаційних технологій навчання у процесі професійної підготовки курсантів спеціальності «Судноводіння на морських шляхах»; методика реалізації рівневого підходу до навчання майбутніх судноводіїв фахових дисциплін (морехідної астрономії) та організація взаємодії курсантів і викладача (фасилітатора) у процесі реалізації задачного підходу до вивчення фахових дисциплін.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено й упроваджено модель формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у вищих морських закладах освіти; наповнено її конкретним змістом для вивчення морехідної астрономії; підготовлено збірник задач з морехідної астрономії та методичні рекомендації для викладачів і курсантів вищих морських навчальних закладів з упровадження задачного підходу до навчання майбутніх судноводіїв морехідної астрономії; створено програмно-педагогічний засіб «Морехідна астрономія». Всі розроблені елементи методичного забезпечення пройшли експериментальну перевірку і можуть бути використані у процесі вивчення даної фахової дисципліни у вищих морських навчальних закладах України з метою підвищення якості підготовки майбутніх судноводіїв.

Результати теоретичного і експериментального пошуку можуть використовуватись фахівцями у процесі оновлення державних стандартів вищої морської освіти, науковцями при подальших дослідженнях проблеми формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв, а також працівниками закладів системи післядипломної освіти під час підвищення кваліфікації викладачів фахових дисциплін морських навчальних закладів.

Результати дослідження впроваджено в процес професійної підготовки майбутніх судноводіїв у Херсонській державній морській академії (довідка №01-24/3150 від 17.10.2011), Херсонському морехідному училищі рибної промисловості (довідка №01/1/598 від 27.10.2011) та Першому українському морському інституті (м. Севастополь) (довідка № 48/1 від 19.04.2011).

Особистий внесок автора у роботах, виконаних у співавторстві, полягає у розробці задач у статтях «Підготовка вчителя до реалізації задачного підходу під час вивчення астрономії» [1] та «Що таке «час»? Задачний підхід в астрономії» [2]; написанні розділів 1, 6, 7, 8, 9 у навчальному посібнику «Основы мореходной астрономии» [7]; написанні розділів 1, 2, 3 у навчальному посібнику «Сонячна система: Збірник задач» [8].

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом їхнього обговорення на засіданнях кафедри теорії і методики навчання природничо-математичних дисциплін Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, на наукових конференціях різних рівнів: Міжнародних: «Теоретико-методологічні засади підготовки педагогічних кадрів у поліетнічному регіоні» (Україна, м. Ужгород, 2008), «Сучасний стан природничо-математичної та технологічної освіти: тенденції, перспективи» (Україна, м. Херсон, 2010), «Фізико-технічна і природничо-наукова освіта у гуманістичній парадигмі» (Україна, м. Керч, 2011), «Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України: якість освіти - основна конкурентоспроможність майбутнього фахівця» (Україна, м. Ялта, 2011); Всеукраїнських: «Проектування освітніх середовищ як методична проблема» (Україна, м. Херсон, 2008), «Вплив глобалізації на розвиток особистості засобами природничо-математичних дисциплін» (Україна, м. Херсон, 2008), «Профільне навчання дисциплін природничо-математичного та технологічного напрямків: проблеми, досвід, перспективи» (Україна, м. Херсон, 2009), «Особливості навчання учнів природничо-математичних дисциплін у профільній школі» (Україна, м. Херсон, 2010), «Науково-дослідна робота в системі підготовки фахівців-педагогів у природничій та технологічній галузях» (Україна, м. Бердянськ, 2011), «Чернігівські методичні читання з фізики» (Україна, м. Чернігів, 2011).

Публікації. Основні теоретичні положення й результати дисертаційного дослідження опубліковано у 16 працях, з них: 6 статей (4 одноосібних) у наукових виданнях з педагогіки, затверджених ВАК України, 6 публікацій (6 одноосібних) у збірниках матеріалів і тез конференцій, 4 навчальних посібника (2 одноосібних), з яких один збірник задач з астрономії (у співавторстві) має гриф Міністерства освіти і науки України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (296 найменувань), 5 додатків (61 сторінка). Загальний обсяг роботи становить 278 сторінок, з них основного тексту - 187 сторінок. Дисертація містить 36 таблиць і 14 рисунків (29 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження обраної теми, сформульовано мету, завдання, гіпотезу, об'єкт, предмет, методи дослідження, визначено його теоретико-методологічні засади, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи, визначено особистий внесок здобувача, наведено дані про апробацію та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв» здійснено аналіз поняттєво-категоріального апарату дослідження, визначено психолого-педагогічні основи формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення фахових дисциплін, обґрунтовано критерії, показники і рівні сформованості професійної компетентності майбутніх судноводіїв.

Аналіз існуючих підходів до визначення поняття «професійна компетентність» та її структури дозволив встановити, що:

- науковці не дотримуються єдиної думки стосовно визначення поняття «професійна компетентність». Її трактують як готовність до діяльності (С.Цимбал), як здатність відповідати суспільним вимогам професії (М.Мруга), як явище, в основу якого покладено інтеграцію (В.Ростовська), як інтегральне системне утворення (В.Баркасі, Л.Волошко, Н.Карпова, В.Федина), як уміння мобілізувати набуті знання, як інтегральну професійно-особистісну характеристику (В.Костенко, С.Щербатюк, Л.Щербатюк), як систему професійних знань, умінь і навичок (Е.Зеєр, Т.Ткаченко), як міру відповідності фахівця вимогам професії (Л.Волошко), як когнітивний компонент підсистеми «професійна підготовка» (А.Деркач) або як один із структурних компонентів професійної готовності до конкретного виду діяльності (М.Думко), як особистісну характеристику фахівця (А.Кузьмінський) або індивідуальне психологічне утворення (С.Щербатюк, Л.Щербатюк), як сукупність психічних якостей, що визначають ефективність виконання людиною певної діяльності (І.Трофимова), як дисипативну (що втрачає енергію в середовищі) структуру, яка систематично наповнюється новими ресурсами і втрачає наявні (І.Трофимова);

- поняття компетентності зарубіжними науковцями розглядається з позицій поведінкового (N.Norris), когнітивного (N. Boreham) та загального (P.Hager and D.Beckett) підходів;

- запропоновані вченими визначення професійної компетентності можна об'єднати у три групи: а) такі, що визначають професійну компетентність тільки через знання і вміння професійної спрямованості; б) такі, що в якості провідних елементів професійної компетентності визнають психічні якості особистості; в) такі, що об'єднують а) і б).

Узагальнюючи визначення професійної компетентності, наведені різними авторами, встановлено, що поняття «компетентність» є складним системним утворенням, яке має багатокомпонентну структуру, реалізується на різних рівнях, використовується для опису кінцевого результату навчання, і виявляється у практичній діяльності. Компетентність невіддільна від діяльності, в якій і задля якої індивід свідомо мобілізує свої ресурси. Оцінити її можна лише через якість виконання діяльності.

Вивчення існуючих наукових підходів до розуміння професійної компетентності фахівця дало можливість визначити категорію «професійна компетентність майбутнього судноводія» як системну, інтегровану властивість професіонала, що складається з трьох взаємопов'язаних компонентів:

- когнітивного, який включає нормативні, теоретичні, процедурні і практичні знання основ судноводіння, що забезпечують готовність майбутнього судноводія до виконання професійних обов'язків;

- функціонально-діяльнісного, до складу якого входять спеціальні вміння, пов'язані з визначенням місця судна в морі та управління всіма видами його рухів, виконанням операцій, пов'язаних з обробкою та розміщенням вантажів, а також управлінням операціями судна та піклуванням про людей на судні; і універсальні уміння, до складу яких входять уміння аналізувати виробничі ситуації і приймати необхідні рішення, комунікативні, самоосвітні уміння;

- особистісного, пов'язаного зі здатністю актуалізувати особистісні якості та можливості для виконання професійних обов'язків.

У ході аналізу наукової літератури встановлено, що в найбільшій мірі відповідають сучасним тенденціям розвитку професійної освіти особистісно-діяльнісний, андрагогічний і системний підходи, які було обрано в якості психолого-педагогічних основ дослідження. Їх основні позиції покладено в основу технології та педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв.

Обґрунтовано, що діагностування сформованості професійної компетентності пов'язане з визначенням відповідного інструментарію, яке має здійснюватись з урахуванням структури професійної компетентності, і перебігати у послідовності: «обґрунтування критеріїв сформованості професійної компетентності» > «вибір показників кожного критерію та їх рівнів» > «розробка методики виявлення кожного показника». Враховуючи зміст підготовки майбутніх судноводіїв з морехідної астрономії, у процес вивчення якої впроваджувалась модель формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв, а також особливості даної морської професії, в якості критеріїв і показників були обрані:

- теоретична готовність, показниками якої виступають: знання основних понять морехідної астрономії; знання основних способів дій з визначення координат судна за допомогою зір і поправки компаса; знання функціональних обов'язків і основних вимог до професії судноводія;

- практична готовність, показниками якої обрано: уміння складати і розв'язувати задачі на визначення координат судна за допомогою небесних світил; уміння визначати поправку компаса різними способами; час розв'язування професійних задач відповідно до встановлених нормативів;

- особистісний критерій, показниками якого виступають: мотивація курсантів до навчальної і квазіпрофесійної діяльності; рефлексія процесу і результатів цих видів діяльності; відповідальне ставлення до обов'язків.

Ступінь сформованості кожного критерію і показника визначалась трьома рівнями: високим, середнім і низьким, що схарактеризовано в дисертаційному дослідженні.

У другому розділі «Проектування формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення фахових дисциплін» розглянуто особливості професійної підготовки майбутніх судноводіїв у морських навчальних закладах, наведено структурну модель формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення фахових дисциплін (морехідної астрономії), теоретично обґрунтовано педагогічні умови, за яких цей процес може бути успішним.

У ході аналізу літератури визначено особливості професійної освіти і вимоги до організації навчального процесу у ВНЗ, охарактеризовано специфіку підготовки фахівців у морських навчальних закладах. Встановлено, що у змісті освітньо-професійної програми підготовки і освітньо-кваліфікаційної характеристики представлено 646 елементів характеристики професії майбутнього судноводія, з яких із когнітивним компонентом його підготовки пов'язано 519 елементів, що складає 80,8%, з діяльнісним - 123 елемента, що становить 19,2%. Вимоги особистістісного характеру входять до складу діяльнісного компонента і відображені у чотирьох позиціях зі 123, представлених у ньому, З наведеного видно, що вимоги до формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у галузевому стандарті належного відображення не знайшли. Хоча у результаті глобалізації морської транспортної індустрії роль людського фактора значно зросла. За даними світової статистики, на долю цього фактора припадає понад 85% аварій на флоті. До причин, пов'язаних з людським фактором підвищення аварійності в судноплавстві, Шведський клуб (the Swedish Club) за результатами власного дослідження, включив: відсутність умінь орієнтуватися в конкретній ситуації, аналізувати її та приймати вірні рішення; нездатність ефективно використовувати наявні ресурси для розв'язання виробничих проблем; відсутність уміння планувати власні дії в екстремальних ситуаціях, а також ефективно спілкуватися з колегами по роботі; невиконання стандартних технологій розв'язання виробничих проблем; зниження пильності при виконанні службових обов'язків. Зазначене свідчить про необхідність підсилення практичної і особистісної складових підготовки судноводія.

Анкетування викладачів показало, що вони до реалізації компетентнісного підходу під час вивчення своїх дисциплін не готові. Підставами для такого висновку стали: відсутність у них уявлень про зміст поняття «компетентність» та її структуру; необізнаність з технологіями розвивального навчання; відсутність досвіду з організації самостійної роботи та рівневого підходу до навчання курсантів.

Розробка моделі і педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв здійснювалася на засадах системного, особистісно-діяльнісного і андрагогічного підходів, з урахуванням структури професійної діяльності судноводія (на рівнях експлуатації і управління судном) і доробку вчених стосовно процесу її формування. В основу технології навчання курсантів фахових дисциплін покладено задачний підхід як один із різновидів діяльнісного, що передбачає трансформацію змісту дисципліни у систему навчальних задач професійного спрямування. Це надає можливості курсантам набути досвіду з аналізу і розв'язання професійних ситуацій, наближує процес вивчення фахових дисциплін до професійної діяльності, підсилює їх мотивацію до навчання. Враховуючи основні вимоги до навчальних задач, як елемента навчального впливу, визначено вимоги до їх застосування у навчальному процесі, до складу яких включено такі:

- конструюватися має не одна окрема навчальна задача, а набір задач, підбір яких має бути націленим на засвоєння загальних способів дій, засвоєння взірців і алгоритмів розв'язування професійних задач певного класу;

- при конструюванні системи задач треба прагнути, щоб вони забезпечували досягнення не тільки ближніх навчальних цілей, а й віддалених;

- навчальні задачі мають забезпечувати засвоєння системи дій, необхідних і достатніх для успішного виконання навчальної і професійної діяльності;

- навчальна задача має конструюватися так, щоб відповідні засоби і способи діяльності, засвоєння яких планується під час розв'язування задачі, виступали як прямий продукт навчання.

Технологія задачного підходу до вивчення однієї з фахових дисциплін (морехідної астрономії) представлена у вигляді системи трьох типів взаємопов'язаних задач: основних, допоміжних і базових, розв'язання яких дозволяє проаналізувати всі можливі ситуації на визначення місця судна в морі за допомогою зір і розглянути всі способи розрахунків поправок компаса. Уявлення про зміст цих задач та зв'язки між ними дає схема, зображена на рис.1.

Моделювання процесу формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення фахових дисциплін передбачало визначення структури професійної компетентності, розробку технології вивчення обраної для експерименту навчальної дисципліни, визначення педагогічних умов, що забезпечують ефективність цього процесу. Відповідно до сучасних тенденцій розвитку освіти та результатів наукових досліджень стосовно організації і управління навчальним процесом у вищій школі була визначена сукупність взаємопов'язаних змін (педагогічних умов), яку необхідно внести до навчального процесу з метою забезпечення позитивного впливу на формування всіх компонентів професійної компетентності майбутніх судноводіїв. До числа таких змін було включено 5 позицій, відображених у гіпотезі дослідження.

З'ясування структури професійної компетентності майбутнього судноводія,

Рис. 1. Типи та взаємозв'язок задач у навчальній дисципліні «Морехідна астрономія»

Размещено на http://www.allbest.ru/

розробка технології її формування у процесі вивчення однієї з фахових дисциплін (морехідної астрономії), визначення педагогічних умов, необхідних для підвищення ефективності цього процесу, дали можливість побудувати структурну модель формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення морехідної астрономії (рис.2).

Мета: формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення фахових дисциплін

Структура компетентності як показника якості підготовки судноводіїв
Когнітивний компонент	Функціонально-діяльнісний компонент	Особистісний компонент
Нормативні, теоретичні, процесуальні, практичні знання	Спеціальні уміння Універсальні уміння	Особистісні професійні якості майбутніх судноводіїв

Формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення фахових дисциплін (морехідної астрономії)
блоки моделі	Характеристика кожного модуля моделі
Цільо-вий	Стратегічні, тактичні і оперативні цілі викладача з формування професійної компетентності Стратегічні, тактичні і оперативні цілі курсанта з опанування професією та вивченням морехідної астрономії
Змістовий	Знання нормативних вимог до професії «судноводія», основних понять морехідної астрономії і способів дій, пов'язаних з визначенням місця судна за зорями і поправки компаса; предметні уміння і навички складати і розв'язувати задачі, необхідні для визначення місця судна і поправки компаса за зорями. Міжпредметні уміння застосовувати досвід із вивчення фундаментальних і професійних дисциплін при визначенні місця судна і поправки компаса
Технологічний	Технологія задачного підходу до вивчення фахових дисциплін (морехідна астрономія). Етапи аудиторних занять: мотиваційний, підготовчий, формувальний, коригувальний, рефлексивний. Методи навчання: когнітивні, креативні, організаційні Форми навчання:індивідуальна, парна, групова Засоби навчання: авторські підручник і посібники для курсантів «Морехідна астрономія в задачах (методичні рекомендації до вивчення морехідної астрономії», «Збірник задач з морехідної астрономії»,«Тестовий контроль якості підготовки майбутніх судноводіїв з морехідної астрономії», «Завдання для плавпрактики з морехідної астрономії», «Система вправ при роботі в планетарії», програмно-педагогічний засіб «Морехідна астрономія»
Крите-ріальний	Критерії сформованості компонентів професійної компетентності: теоретична і практична готовність до професійної діяльності, сформованість особистісних професійних якостей майбутнього судноводія Рівні сформованості професійної компетентності: високий, середній, низький
Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв
- управління якістю формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв шляхом моніторингу процесу навчання морехідної астрономії та його результатів; - застосування диференційованого підходу до формування у майбутніх судноводіїв професійної компетентності при вивченні морехідної астрономії; - реалізація міжпредметних зв'язків з фундаментальними та іншими фаховими дисциплінами, пов'язаними з навчанням майбутніх судноводіїв основ судноводіння; - комп'ютерна підтримка навчально-пізнавальної діяльності курсантів; - готовність викладача до реалізації моделі формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв.

Результат: сформованість професійної компетентності майбутніх судноводіїв

Рис.2 Структурна модель формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення фахових дисциплін

У третьому розділі «Дослідно-експериментальна перевірка моделі формування професійних компетентностей майбутніх судноводіїв та педагогічних умов її реалізації» розкрито особливості організації педагогічного експерименту з формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення фахових дисциплін (морехідної астрономії) та представлено результати дослідно-експериментального дослідження ефективності моделі.

Впровадження розробленої структурної моделі і педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення фахових дисциплін здійснювалось протягом 2007-2010 р. Формувальний педагогічний експеримент проводився в умовах навчального процесу із залученням розробленого методичного забезпечення в експериментальних групах та за відповідної підготовки викладачів. На цьому етапі експерименту ставились такі завдання:

- познайомити викладачів морехідної астрономії з розробленими методичними матеріалами та організувати їхню підготовку до впровадження розробленої структурної моделі формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв засобами даної навчальної дисципліни;

- забезпечити реалізацію педагогічних умов, за дотримання яких розроблена структурна модель формування професійної компетентності курсантів буде результативною;

- здійснити діагностування результатів упровадження розроблених дидактичних матеріалів у вигляді програмно-педагогічного засобу «Морехідна астрономія», призначеного для курсантів і викладачів;

- провести обробку результатів педагогічного експерименту у вигляді кількісного та якісного аналізу результатів контрольних зрізів, статистичного обґрунтування достовірності змін у критеріях теоретичної і практичної готовності та особистісного критерію сформованості професійної компетентності курсантів судноводійних відділень зазначених морських навчальних закладів.

Забезпечення умови, пов'язаної із застосуванням моніторингу формування готовності курсантів до професійної діяльності як засобу управління цим процесом і чинника впливу на його якість, здійснювалося шляхом розробки тестових завдань різних видів, а також завдань для виявлення рівнів сформованості окремих елементів професійної діяльності; розробки анкет на виявлення мотивації курсантів, їхньої відповідальності та рефлективності.

Диференційований підхід до навчання курсантів (друга умова), передбачав упровадження рівневого підходу до навчання, підсилення ролі самостійної роботи та її організацію у типологічних групах. Забезпечення цієї умови формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв здійснювалось шляхом: утворення типологічних груп курсантів 3 курсу на основі аналізу результатів засвоєння ними вищої математики на 2-му курсі; розробки завдань різного ступеня складності для практичних занять; розробки контрольних завдань рівневого характеру для перевірки якості засвоєння навчального матеріалу; складання алгоритмів розв'язування всіх типів основних, допоміжних і базових задач; забезпечення курсантів алгоритмами виконання всіх передбачених видів самостійних робіт та розумових дій.

Реалізація міжпредметних зв'язків під час формування у майбутніх судноводіїв професійної компетентності засобами морехідної астрономії (третя умова) реалізовувалась шляхом: розробки таблиць, що розкривають міжпредметні зв'язки фундаментальних і професійних навчальних дисциплін на рівні понять і способів дій; схем, що ілюструють зв'язки між основними, допоміжними та базовими задачами; розробки опорних знань і вмінь з математики і фізики, без засвоєння яких неможливе сприйняття матеріалу; узгодження визначень понять, які вивчаються у різних навчальних дисциплінах.

Комп'ютерна підтримка навчально-пізнавальної діяльності майбутніх судноводіїв під час вивчення «Морехідної астрономії»(четверта умова), забезпечувалась шляхом розробки і застосування у навчальному процесі програмно-педагогічного продукту з відповідною назвою, який включає 9 електронних середовищ («Вимоги», «Лекції», «Задачі», «Планетарій», «Плавпрактика», «Опора», «Контроль», «Самостійна робота», «Для викладача»). Їх наповнення забезпечує реалізацію всіх педагогічних умов і формування когнітивного, функціонально-діяльнісного і особистісного компонентів професійної компетентності.

Доцільність розробки середовища «Для викладача» обумовлена необхідністю забезпечення останньої педагогічної умови формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв засобами фахових дисциплін, яка пов'язана з готовністю викладача до впровадження структурної моделі у навчальний процес. З цих причин до даного середовища включено три блоки допоміжної інформації (теоретичний, діагностичний і контрольний), які забезпечували викладачів інформацією, необхідною для розуміння сутності пропонованої моделі та умов її реалізації під час вивчення конкретної фахової дисципліни.

У педагогічному експерименті брало участь 289 курсантів. З них 147 - у контрольній вибірці, 142 - в експериментальній. Результати формувального експерименту, представлені на діаграмах (рис.3), засвідчують наявність позитивних змін у всіх показниках і критеріях сформованості професійної компетентності курсантів експериментальних груп порівняно з контрольними.

теоретична готовність	практична готовність	особистісний критерій

рівні сформованості критеріїв професійної компетентності: 1 - низький, 2 - середній, 3 - високий

- контрольна група - експериментальна група

Рис.3. Рівні сформованості компонентів професійної компетентності майбутніх судноводіїв

Зокрема, теоретична готовність майбутніх судноводіїв, яка обчислювалась як середнє арифметичне трьох показників, виявилась вищою в експериментальній вибірці, про що свідчить: більша кількість курсантів з високим (на 6%) і середнім (на 11%) рівнями сформованості когнітивного компоненту професійної компетентності в експериментальних групах порівняно з контрольними; практична готовність курсантів зросла, що підтверджує збільшення кількості курсантів в експериментальних групах з високим рівнем сформованості практичних умінь на 13% порівняно з контрольними групами; особистісні характеристики майбутніх судноводіїв покращились, про що свідчать зростання кількості курсантів з високим (на 10%) і середнім (на 6%) рівнями сформованості особистісного критерію вцілому в експериментальних групах порівняно з контрольними.

Застосування методів математичної статистики для обробки результатів формувального експерименту, зокрема, розрахунок критерію ², дало змогу встановити наявність статистично значущих змін у розподілах курсантів за рівнями сформованості всіх показників і критеріїв професійної компетентності майбутніх судноводіїв експериментальних груп, що підтвердило гіпотезу дослідження та ефективність обґрунтованих педагогічних умов.

ВИСНОВКИ

Одержані в ході дослідження результати дали підстави зробити такі висновки:

1. Підвищення якості професійної підготовки майбутніх судноводіїв є однією з важливих проблем сучасного етапу розвитку вищої освіти. Проте в більшості вищих морських навчальних закладів показниками професійної підготовки випускників залишаються предметні знання і вміння, які є розрізненими і не дають можливості судити про готовність майбутнього фахівця до виконання своїх функціональних обов'язків; у навчальному процесі відсутній інтегративний чинник, який би забезпечував професійно спрямовану підготовку майбутніх фахівців до професійної діяльності; традиційна система організації навчального процесу у морських вищих навчальних закладах не забезпечує в достатній мірі ефективне формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв.

Доведено, що таку функцію може виконати технологія навчання курсантів морських навчальних закладів, орієнтована на професійну підготовку майбутнього судноводія і побудована на засадах системного, особистісно-діяльнісного і андрагогічного підходів. Ця технологія, за умови її впровадження у навчальний процес, постає як засіб якісного оновлення знань, надає досвід професійної діяльності та мотивації до вивчення фахових дисциплін.

2. Теоретико-методологічний аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з проблеми дав змогу: а) на основі прийнятого тлумачення поняття «професійна компетентність» визначити поняття «професійна компетентність майбутнього судноводія» як системну категорію, що характеризує якість особистості, котра виявляється в її загальній готовності і здатності до виконання функціональних обов'язків судноводія, яка ґрунтується на цілісному комплексі знань, умінь і навичок та досвіді виконання основних видів професійної діяльності, набутих під час навчання та орієнтованих на самостійну й успішну реалізацію професійної діяльності на рівні експлуатації і управління судном; б) визначити структурний склад професійної компетентності майбутнього судноводія, який включає три взаємопов'язані компоненти: когнітивний, до складу якого входять нормативні, теоретичні, процедурні і практичні знання та вміння їх застосовувати, отримувати і поповнювати у професійній діяльності; функціонально-діяльнісний, пов'язаний з умінням виконувати як окремі операції професійної діяльності, так і всю діяльність в цілому, що передбачає наявність спеціальних умінь, пов'язаних з визначенням місця судна в морі та управлінням всіма видами його рухів, обробкою та розміщенням вантажів, управлінням операціями судна та піклуванням про людей на судні, а також універсальних умінь, пов'язаних з умінням аналізувати і моделювати виробничі ситуації, приймати професійні рішення і управляти екіпажем, поповнювати свої знання; особистісний, пов'язаний зі здатністю фахівця актуалізувати особистісні якості та внутрішні резерви для виконання професійних обов'язків, до складу яких входять: мотивація до професії судноводія; відповідальність за прийняття рішень і результати праці; здатність до системного бачення морських проблем; здатність до ризику; комунікативність; толерантність; здатність до самовдосконалення і саморозвитку; здатність до рефлексії; працьовитість.

3. Моделювання процесу формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв засобами фахових дисциплін має ґрунтуватися на нормативних документах міжнародних організацій з підготовки фахівців морської галузі, освітньо-кваліфікаційної характеристики і освітньо-професійної програми підготовки фахівців зі спеціальності «Судноводіння на морських шляхах» і включати: розробку структурної моделі професійної компетентності майбутнього судноводія; проектування процесуальної моделі формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв засобами фахових дисциплін (морехідної астрономії), до складу якої входять 4 блоки: цільовий, змістовий, технологічний, рівнево-критеріальний; обґрунтування педагогічних умов ефективного впровадження інтегрованої моделі формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у практику вивчення фахових дисциплін, до складу яких були включені: управління якістю формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв шляхом моніторингу процесу навчання морехідної астрономії та його результатів; застосування диференційованого підходу до формування у майбутніх судноводіїв професійної компетентності; реалізація міжпредметних зв'язків з фундаментальними та професійними дисциплінами, пов'язаними з навчанням майбутніх судноводіїв основ судноводіння; комп'ютерна підтримка навчально-пізнавальної діяльності курсантів з фахових дисциплін (морехідної астрономії); готовність викладача до реалізації моделі формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв та умов, що забезпечують її результативність.

4. Технологія формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв засобами фахових дисциплін (морехідної астрономії) має ґрунтуватися на засадах особистісно-діяльнісного, системного і андрагогічного підходу, враховувати специфіку професійної діяльності судноводія і особливості конкретної дисципліни, відображати основну ідею автора і включати методи, форми і засоби навчання майбутніх фахівців. Обґрунтовано, що найбільш наближеним до професійної діяльності судноводія є задачний підхід до вивчення фахових дисциплін, при якому формування знань і досвіду виконання професійних дій відбувається в наступній послідовності: створення системи спеціальних задач і практичних завдань до кожного розділу навчальної дисципліни; побудова викладу матеріалу у вигляді створення проблемних ситуацій, пов'язаних з майбутньою професійною діяльністю, на основі яких здійснюється постановка задач; організація навчальної діяльності курсантів, орієнтованої на розв'язання поставленої задачі разом із викладачем та розробка алгоритму розв'язування задач даного типу; залучення курсантів до самостійного розв'язування опрацьованого типу задач різних рівнів складності.

Серед методів організації пізнавальної діяльності курсантів, що в найбільшій мірі сприяють розвитку когнітивного, функціонально-діяльнісного і особистісного компонентів професійної компетентності майбутніх судноводіїв, виділено три групи: когнітивні (методи системного та ситуаційного аналізу; методи евристичного спостереження і евристичного дослідження, метод конструювання правил, метод прогнозування та ін.); креативні (методи часових обмежень і раптових заборон, методи швидкісного ескізування і нових варіантів, методи інформаційної недостатності і перенасиченості, метод ситуаційної драматизації, мозковий штурм); організаційні (власного цілепокладання, самоорганізації навчання, взаємного навчання, метод рецензування, методи рефлексії).

Впровадження технології формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв у практику навчання морехідної астрономії та реалізація педагогічних умов, за яких вона може дати позитивні результати, передбачає створення відповідного методичного забезпечення, в якості якого був розроблений комплексний програмно-педагогічний засіб «Морехідна астрономія», який включає 9 електронних середовищ («Вимоги», «Лекції», «Задачі», «Планетарій», «Плавпрактика», «Опора», «Контроль», «Самостійна робота», «Для викладача»). Застосування електронного методичного комплексу дало змогу: здійснити цілеспрямовану роботу з підготовки викладачів до організації навчального процесу, орієнтованого на формування в майбутніх судноводіїв професійної компетентності; підсилити професійну спрямованість навчання морехідної астрономії шляхом розробки системи задач, за допомогою яких спрямувати зміст даної фахової дисципліни на формування всіх компонентів професійної компетентності майбутніх судноводіїв.

5. Виявлення результативності впровадження структурної моделі формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв та педагогічних умов вимагає діагностування змін у всіх показниках сформованості даного особистісного утворення, що неможливо здійснити без обґрунтування критеріїв, показників та рівнів їх сформованості. З урахуванням підходів українських вчених до розв'язання цієї проблеми та структури професійної компетентності виділено три критерії для визначення зрушень у кожному компоненті даної характеристики майбутнього судноводія під впливом внесених змін до організації навчального процесу: теоретична готовність, показниками якої обрано знання нормативних вимог та функціональних обов'язків судноводія, а також знання основ судноводіння (основних понять і способів дій у межах професійної дисципліни «Морехідна астрономія»); практична готовність, показниками якої визнано уміння розв'язувати задачі на визначення місця судна в морі та розрахунок поправки компаса та час виконання цих професійних завдань; особистісний критерій, показниками якого обрано тип мотивації до професійної діяльності, рефлексію і відповідальність. У межах кожного показника і критерія виділено три рівні їх сформованості - низький, середній, високий.

6. Дослідно-експериментальна робота засвідчила позитивну динаміку в розподілах курсантів експериментальних вибірок за всіма показниками сформованості професійної компетентності, що дає підстави вважати мету дослідження досягнутою, а завдання - виконаними. Розрахунок статистики критерію ч² дав підстави стверджувати, що відмінності в розподілах майбутніх судноводіїв експериментальних і контрольних груп за рівнями сформованості всіх критеріїв є статистично достовірними.

Проведене дослідження не вичерпує всього комплексу проблем, що стосуються формування фахової компетентності майбутнього судноводія у процесі вивчення фахових дисциплін. Важливими залишаються питання дослідження результативності застосування розробленої моделі підготовки фахівців в умовах ступеневого навчання у вищих морських навчальних закладах (бакалавріат, спеціалітет, магістратура).

...