Формування культури здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

УДК 378.14:613

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування культури здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів

13.00.07 - теорія і методика виховання

Соколенко Людмила Степанівна

Умань - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Побірченко Наталія Семенівна, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, ректор.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Омельченко Світлана Олександрівна, Слов'янський державний педагогічний університет, завідувач кафедри теоретичних та методичних основ фізичного виховання і реабілітації;

кандидат педагогічних наук Ващенко Олена Миколаївна, Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, доцент кафедри педагогіки початкової освіти та методик викладання природничо-математичних дисциплін.

Захист дисертації відбудеться 18 травня 2011 р. о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.01 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за адресою: (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2).

Реферат розіслано 15 квітня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.М. Коляда

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Прагнення України бути високорозвиненою, правовою, демократичною, авторитетною у світі державою актуалізує необхідність розв'язання не лише економічних і політичних проблем, але й проблем охорони і збереження здоров'я громадян. Адже тільки здорова людина спроможна створювати духовні й матеріальні цінності, генерувати нові ідеї і творчо реалізовувати їх.

Звернення до реалій сьогодення засвідчує, що тривалий час основними ознаками життя в Україні були економічна нестабільність, соціальна напруга, погіршення екологічної ситуації, що призвело до скорочення тривалості життя, збільшення кількості захворювань. Останній показник залежить не лише від впливу різного роду негативних явищ, що мають місце в навколишньому середовищі, а й від рівня культури людини у галузі здорового способу життя. Особливе значення ці питання мають для молоді.

Висока динамічність і мала передбачуваність нинішньої дійсності дають підстави для виокремлення студентської молоді як носія людського потенціалу завтрашньої України в особливу соціальну групу. Поєднання української специфіки з новими загальноцивілізаційними тенденціями створює для молоді, як недостатньо соціально і психологічно захищеної, підвищену загрозу виникнення різного роду ризиків, основні з яких стосуються її здоров'я.

Аналіз стану здоров'я сучасних студентів засвідчує, що мало хто з них є абсолютно здоровим (В. Бакштанський, В. Оржеховська, С. Омельченко, Л. Сущенко, Т. Титаренко та ін.). До цього додається вкрай напружена санітарно-епідемічна ситуація у країні, збільшення захворюваності на туберкульоз, СНІД, інші хвороби, що передаються статевим шляхом, зростає кількість осередків небезпечних інфекцій. Одним із пріоритетних напрямів подолання нинішньої ситуації є створення у вищих навчальних закладах умов для навчання і виховання фізично, психічно, духовно й соціально здорової особистості. Підтвердження правомірності цієї думки знаходимо у працях Г. Апанасенка, В. Бобрицької, О. Ващенко, В. Горячого, С. Здіорука, В. Кузя, Б. Мокіна, Н. Побірченко, Н. Сопнєвої, С. Омельченко та ін., які наголошують на важливості прилучення кожної людини, особливо молоді, до культури здорового способу життя, формування у студентів ціннісних орієнтацій у галузі здоров'я.

Висвітленню особливостей формування у студентської молоді окремих аспектів здорового способу життя присвячено праці С. Болтівця (педагогічна психогігієна), М. Віленського (психолого-педагогічні основи формування здорового способу життя студентів), Н. Голєвої (психологічні критерії занять фізичними справами у студентів), В. Доскіна (залучення студентів до занять фізичною культурою і спортом), О. Дубогай (формування у студентів інтересу до занять фізичними вправами), О. Зайцева (потребово-мотиваційна сфера фізичного виховання студентів), В. Заплатинського, В. Петренко (підвищення компетентності майбутнього педагога в галузі збереження здоров'я), С. Омельченко (педагогіка здоров'я), Є. Чернишової (підготовка вчителя до формування в учнів основ знань про здоров'я й безпеку життєдіяльності) та ін.

Однак поза увагою дослідників залишилася проблема формування культури здорового способу життя у студентів майбутніх учителів. Як наслідок, сформувалася низка суперечностей між:

– декларуванням високої значущості культури здорового способу життя особистості та недостатньою розробленістю теоретичних засад її формування;

– збільшенням кількості майбутніх педагогів, які мають відхилення у різних аспектах здорового способу життя, і недостатньою увагою до цих питань на практиці;

– вагомим потенціалом, закладеним у навчальному процесі вищої школи, і традиційним підходом до визначення змісту і методики валеологічної освіти студентів.

Отже, актуальність дослідження, недостатня наукова розробленість і виявлені суперечності стали передумовою вибору теми дисертаційного дослідження „Формування культури здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою наукової проблематики кафедри валеології та фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини „Формування особистості вчителя як організатора та вихователя здорового способу життя”. Тему дослідження затверджено вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 4 від 17 листопада 2004 р.) та узгоджено на засіданні бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 9 від 23 листопада 2004 р.).

Мета дослідження - визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування у студентів вищих навчальних закладів культури здорового способу життя.

Гіпотеза дослідження. Формування культури здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів відбуватиметься більш ефективно за таких педагогічних умов: розробки змісту валеологічної освіти, спрямованої на формування у студентів знань, позитивних ставлень, ціннісних орієнтацій у галузі здорового способу життя; впровадження змістового і методичного забезпечення виховної позааудиторної діяльності, яке передбачає рефлексію студентами здобутих знань, їх трансформацію через емоційні переживання і практичні дії, забезпечення зворотного зв'язку; активізації самостійної усвідомленої роботи студентів із самовдосконалення з усіх аспектів здорового способу життя.

Відповідно до мети та гіпотези сформульовано завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз стану дослідженості проблеми у педагогічній теорії та виховній практиці вищих навчальних закладів та уточнити сутність поняття „культура здорового способу життя”.

2. Визначити структурні компоненти, критерії, показники і виявити рівні сформованості у студентів вищих навчальних закладів культури здорового способу життя.

3. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування у студентів вищих навчальних закладів культури здорового способу життя та експериментально перевірити їх ефективність.

4. Розробити змістове і методичне забезпечення педагогічних умов формування культури здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів.

Об'єкт дослідження - процес виховання студентів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування у студентів вищих навчальних закладів культури здорового способу життя.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використовувався комплекс взаємопов'язаних методів дослідження:

– теоретичних - аналіз наукової літератури, синтез, порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних та емпіричних даних, що дало змогу визначити мету, об'єкт, предмет, дослідження, сформулювати його завдання, уточнити сутність поняття „культура здорового способу життя”;

– емпіричних - анкетування, опитування, ранжування, педагогічне спостереження, констатувальний і формувальний експерименти, методи математичної статистики, що допомогли здійснити кількісний та якісний аналіз емпіричних даних, визначити рівні сформованості у студентів культури здорового способу життя, довести ефективність обґрунтованих педагогічних умов формування у студентів вищих навчальних закладів культури здорового способу життя.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі факультетів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (285 студентів), Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (243 студенти), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (260 студентів). Загалом дослідженням охоплено 788 студентів I-II курсів, із них у формувальному експерименті було задіяно 120 студентів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше визначено педагогічні умови формування у студентів вищих навчальних закладів культури здорового способу життя (розробка змісту валеологічної освіти, спрямованої на формування у студентів знань, позитивних ставлень, ціннісних орієнтацій у галузі здорового способу життя; впровадження змістового і методичного забезпечення виховної позааудиторної діяльності; активізація самостійної роботи студентів із самовдосконалення з усіх аспектів здорового способу життя);

– уточнено сутність поняття „культура здорового способу життя”, як інтегративного особистісного утворення, яке характеризується наявністю у студентів знань про норми і цінності різних аспектів здоров'я, позитивного їх переживання як спонуки до виконання певних дій, вироблення умінь і навичок реалізовувати такі дії у власній життєдіяльності; структурні компоненти (когнітивний, мотиваційно-ціннісний, практично-діяльнісний), критерії (знання, ставлення, мотиви, практичні вміння і навички), показники (знання про норми і цінності різних аспектів здорового способу життя, засоби їх дотримання; емоційно-позитивне ставлення до норм і цінностей здорового способу життя, мотивація на реалізацію всіх аспектів здорового способу життя; уміння і навички дотримання норм і цінностей здорового способу життя, активне їх використання з метою самовдосконалення) і рівні (високий, оптимальний, середній, низький) сформованості у студентів культури здорового способу життя.

Подальшого розвитку набули положення щодо використання навчального процесу та позааудиторної виховної діяльності у вищій педагогічній школі для формування у студентів культури здорового способу життя.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та впровадженні в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів методики діагностування рівнів сформованості культури здорового способу життя студентів, авторських навчального і навчально-методичного посібників, спрямованих на формування культури здорового способу життя, та організаційно-методичного комплексу: програма спецкурсу „Культура здорового способу життя”, система виховної позааудиторної діяльності, удосконалені програми навчальних дисциплін з посиленим висвітленням та урізноманітненою тематикою проблем формування культури здорового способу життя (,,Вікова фізіологія і шкільна гігієна”, ,,Вікова фізіологія і валеологія”, ,,Валеологія”, ,,Валеологія та методика викладання”), які вивчаються студентами на всіх факультетах вищих навчальних закладів.

Матеріали дослідження можуть бути використані педагогічними працівниками для формування культури здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів, вчителями основ здоров'я, біології, безпеки життєдіяльності і фізичної культури, методистами оздоровчих та реабілітаційних центрів, організаторами шкіл сприяння здоров'ю, керівниками гуртків здоров'я, створених на базі навчально-виховних комплексів загальноосвітніх шкіл України, а також стануть підґрунтям для створення навчально-методичних видань з формування культури здорового способу життя студентів.

Основні положення та результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 511/01 від 25.03.2011 р.), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 70/03 від 22.02.2011 р.), Бердянського державного університету (довідка № 57/831-01.08. від 8.04.2011 р.), Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка № 21 від 21.03.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. У навчальному посібнику „Основи шкільної гігієни і валеології. Теорія, практикум, тести” (співавтори П. Д. Плахтій, В. К. Підгорний) автором підготовлено теми: „Здоров'я людини як найвища соціальна цінність”, „Спадковість, середовище і здоров'я людини”, „Небезпеки здоров'ю, пов'язані з палінням, вживанням алкоголю і наркотиків”, „Чинники ризику, стрес і здоров'я людини”, „Рухова активність і здоров'я”, „Загартування як засіб зміцнення здоров'я”. У навчально-методичному посібнику „Вікова фізіологія, шкільна гігієна і валеологія” (співавтори О. Ф. Головко, Г. Л. Воскобойнікова) автором розроблено матеріали тестових завдань, ситуаційних запитань і завдань для самопідготовки, питання для екзаменаційних випробувань.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні результати дослідження були представлені в доповідях та повідомленнях на науково-практичних конференціях: міжнародних - „Інтегративний характер ціннісних вимірів освіти в стандартах Болонського процесу” (Бердянськ, 2008), „Розвиток наукових досліджень, 2009” (Полтава, 2009), „Культура здоров'я” (Херсон, 2010), „Здорове довкілля - здорова нація” (Бердянськ, 2010); всеукраїнських - „Формування здорового способу життя у студентської та учнівської молоді засобами туристської роботи” (Переяслав-Хмельницький, 2001), „Підготовка вчителя до впровадження нових технологій навчання у малокомплектній початковій школі” (Умань, 2004), „Підготовка педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах у контексті процесів глобалізації” (Умань, 2005), „Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи розвитку” (Кіровоград, 2006), „Сучасні технології розвитку професійності майбутніх учителів” (Умань, 2008), „Теоретичні та методичні проблеми фізичної реабілітації” (Херсон, 2008), „Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів” (Умань, 2009), „Сучасні проблеми професійної підготовки майбутнього фахівця: інноваційний досвід і перспективи” (Переяслав-Хмельницький, 2010); Всеукраїнських педагогічних читаннях, присвячених О. А. Захаренку „Буде школа - буде держава” (Черкаси, 2006); щорічних регіональних і місцевих науково-практичних конференціях і методичних семінарах професорсько-викладацького складу Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (Умань, 2004-2010); на засіданнях кафедр виховних технологій та педагогічної творчості, валеології та фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (Умань, 2004-2010).

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 17 наукових та науково-методичних працях, а саме: 1 навчальному посібнику, 1 навчально-методичному посібнику, 11 статтях у фахових виданнях, внесених до переліку, затвердженого ВАК України, 4 тез доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (222 найменування, з них - 4 іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації 202 сторінки, з них основного тексту - 163 сторінки. Робота містить 13 таблиць, 9 додатків.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь розробленості проблеми, її зв'язок із науковими програмами, планами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, особистий внесок здобувача, наведені дані про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - „Теоретичні засади формування культури здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів” - проаналізовано ступінь наукової розробки досліджуваної проблеми; уточнено сутність поняття „культура здорового способу життя”; вивчено стан сформованості у студентів культури здорового способу життя.

Встановлено, що актуальність проблеми формування у студентів культури здорового способу життя зумовлюється в умовах сьогодення багатьма чинниками, а саме: недостатнім усвідомленням суспільства загалом і молоді зокрема високої цінності людського здоров'я; погіршенням екологічних умов життя людини, що спричинено загальносвітовою кризою, енергетичною і продовольчою проблемами, антигігієнічними умовами праці і побуту; наданням здоров'ю грошового еквіваленту; зниженням рівня задоволеності людей життям, зростанням злочинності, наркоманії, алкоголізму, схильності до суїциду, нестримної гонитви за матеріальними вигодами, появою хвороб, властивих представникам певних соціальних верств і груп; соціально-психологічними настановленнями, характерними для українського суспільства, серед яких пріоритет надається таким, як достаток та кар'єра.

Аналіз наукової літератури засвідчив, що подолання цих негативних чинників пов'язується дослідниками з ознайомленням студентів із сутністю людської життєдіяльності, вихованням у них правильного ставлення до свого тіла з урахуванням біоритмів, усвідомленням важливості дотримання режиму та умов навчання і відпочинку, раціональною організацією рухової активності, наданням інформації щодо способів корекції психічної сфери та ін. (Я. Іванушко, Н. Паньків, Г. Пилип, М. Солован, Н. Стратійчук); оволодінням способами і методами зміцнення здоров'я, профілактики захворювань, свідомого і вольового дотримання принципів здорового способу життя, формуванням ціннісної мотивації на дотримання відповідної поведінки (Б. Ананьєв, О. Бодальов, А. Ганджин, А. Деркач, О. Захаренко, А. Щедріна).

Серйозної уваги у працях дослідників надається визначенню та запровадженню педагогічних умов підвищення якості валеологічної освіти студентів, якими вважають: забезпечення індивідуально-особистісного підходу; створення атмосфери співпраці, співтворчості, взаємонавчання; орієнтація на самовиховання (І. Поташнюк); координацію цілей формування культури здоров'я і вищої освіти загалом; постійне спонукання студентів до зміцнення здоров'я; організацію самостійної діяльності студентів з питань самооздоровлення, самоосвіти, саморозвитку, самовиховання; синтез розмаїття наукових знань про здоров'я, способи його зміцнення, знань з психології, філософії, медицини, екології, фізичного виховання; посилення самостійної практичної діяльності із самооздоровлення (Г. Кривошеєва); орієнтацію на значущого іншого; розвиток самосвідомості; активізацію здатності до самостійних і відповідальних життєвих виборів; формування реалістичних життєвих перспектив (Т. Титаренко) та ін.

У науковій літературі, присвяченій проблемам здоров'я, ця категорія визначається як динамічна рівновага організму з навколишнім середовищем, коли всі, закладені в біологічній та соціальній сутності людини фізичні, духовні та інші здібності, виявляються найбільш повно і гармонійно, всі життєво важливі підсистеми людського організму функціонують з максимально можливою інтенсивністю, а загальне поєднання підтримується на рівні, оптимальному для збереження цілісності організму, його працездатності, а також швидкої адаптації до природного й соціального середовища, що постійно змінюється (В. Венедиктов); складний, багатовимірний соціокультурний феномен, який відображає найбільш значущі біологічні, психологічні, соціальні й духовні аспекти буття людини в світі (О. Васильєва, Ф. Філатов); функціональний стан організму, що забезпечує тривалість життя, фізичну й розумову працездатність, самопочуття і функцію відтворення здорових нащадків (Б. Ільїн); динамічний стан організму людини, який характеризується високим енергетичним потенціалом, оптимальними адаптаційними реакціями на зміни довкілля, що забезпечує гармонійний фізичний, психоемоційний і соціальний розвиток особистості, її активне довголіття, повноцінне життя, ефективну протидію захворюванням (А. Царенко).

У процесі дослідження встановлено, що здоров'я має чотири взаємопов'язані аспекти: фізичний (природний стан організму, зумовлений нормальним функціонуванням його органів і систем), психічний (здатність зберігати стан душевної рівноваги, що характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів і забезпечує адекватну умовам реальності регуляцію поведінки й діяльності), духовний (здатність зберігати і використовувати духовність, доброту, реалізовувати свій моральний потенціал; гармонія людини не тільки зовнішня - з навколишнім світом, у міжособистісних відносинах, а й внутрішня) і соціальний (задоволеність індивіда своїм матеріальним добробутом, харчуванням, житлом, соціальним становищем у суспільстві, соціальною політикою) (М. Бачериков, І. Бех, І. Єрмаков, О. Лазурський, В. Петленко, М. Судаков, О. Торохова, Є. Щербина та ін.).

Спосіб життя - біосоціальна категорія, що відбиває найбільш загальні й типові способи матеріальної і духовної життєдіяльності людей у їх єдності з природними і соціальними умовами, інтегрує уявлення про певний тип повсякденного життя людини і характеризує її трудову діяльність, побут, форму задоволення матеріальних і духовних потреб, правила індивідуальної і суспільної поведінки (Ю. Лісицин, С. Омельченко, І. Поташнюк).

Здоровий спосіб життя - це типові та суттєві для даної суспільно-економічної формації види, типи, способи життєдіяльності людини, які зміцнюють адаптивні можливості її організму, сприяють повноцінному виконанню ними соціальних функцій і досягненню активного довголіття (Д. Ізутін, А. Степанов); максимальна кількість біологічних і соціально доцільних способів життєдіяльності, адекватних потребам і можливостям людини, які усвідомлено реалізуються нею і забезпечують формування, збереження і зміцнення здоров'я, здатність до продовження роду, досягнення активного довголіття (В. Колбанов); сукупність поведінкових чинників (стиль життя), що сприяють збереженню і зміцненню здоров'я студента, а також успішній освіті та особистісно-професійному розвитку за умови задоволеності власним становищем (якість життя) і сприятливого поєднання зовнішніх чинників (рівень, устрій життя) (О. Перевозчикова).

Як система норм і цінностей, культура впливає на формування ідеалів, цілей і засобів їх реалізації, виявляється у поведінці індивіда. Щодо здорового способу життя, культура виконує нормативно-санкціонуючу функцію, тобто світоглядне засвоєння культурних норм і цінностей, забезпечує самовизначення і найбільш повне розуміння людиною світу завдяки духовно-практичному ставленню до навколишнього середовища (А. Азархін, М. Бахтін, Т. Іванова та ін.).

За своєю сутністю культура здорового способу життя - багатоаспектне поняття. Воно охоплює екологічну грамотність, знання й раціональне використання людиною можливостей свого організму, вміле застосування народних методів оздоровлення; передбачає принципово новий підхід до свого здоров'я, спрямований на його збереження і зміцнення, усвідомлення можливостей свого організму; диференційований підхід до інноваційних методик оздоровлення та лікування тих чи інших захворювань; уміле використання валеологічних знань у професійно-педагогічній діяльності, пропаганду ідей здорового способу життя і дотримання їх у власній життєдіяльності; вимогливе ставлення до свого організму, здатність до самокерування і самокорекції, що поєднується з творчим, системним мисленням, розвиненою потребою в систематичному зміцненні здоров'я (Т. Бойченко, І. Брехман, В. Горащук, Н. Новікова, Г. Пєтухова та ін.).

Встановлено, що культура здорового способу життя становить інтегративне особистісне утворення, яке характеризується наявністю у студентів знань про норми і цінності різних аспектів здоров'я, позитивним їх переживанням як спонуки до виконання певних дій, вироблення умінь і навичок реалізовувати такі дії у власній життєдіяльності, а також втілювати у майбутній професійній діяльності, передаючи свій досвід учням.

Визначено структуру культури здорового способу життя, яка включає три взаємопов'язані компоненти: когнітивний (знання), мотиваційно-ціннісний (ставлення, мотиви), практично-поведінковий (практичні вміння і навички). Ця структура враховувалася при розробці критеріїв сформованості культури здорового способу життя, які за своїм змістом є ідентичними названим структурним компонентам і характеризувалися сукупністю відповідних показників: знання - знання про норми і цінності різних аспектів здорового способу життя, засоби їх дотримання; ставлення - емоційно-позитивне ставлення до норм і цінностей здорового способу життя; мотиви - мотивація на реалізацію всіх аспектів здорового способу життя; практичні вміння і навички - вміння і навички дотримуватися норм і цінностей здорового способу життя, активне їх використання з метою самовдосконалення.

Вивчення стану сформованості у студентів культури здорового способу життя проводилося в рамках констатувального експерименту, яким були охоплені студенти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (260 студентів), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (285 студентів), Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (243 студента). Загалом 788 студентів I-II курсів.

Констатація здійснювалася за допомогою застосування таких методів: опитування, анкетування, ранжування, педагогічного спостереження.

Порівняння одержаних у процесі спостережень даних з результатами анкетування показало, що між знаннями студентів, їхнім ставленням до різних аспектів культури здорового способу життя та реальною поведінкою часто виникають суперечності: наявні знання, ціннісні ставлення до культури здорового способу життя не завжди знаходять прояв у їхній поведінці та вчинках.

Узагальнення результатів за всіма напрямами констатації дало змогу розподілити студентів за чотирма рівнями сформованості культури здорового способу життя: високим, оптимальним, середнім, низьким.

Високий рівень - студент має ґрунтовні знання про норми і цінності різних аспектів здорового способу життя, виявляє емоційно-позитивне ставлення до них, мотивований на їх реалізацію; добре володіє практичними вміннями і навичками дотримання норм і цінностей здорового способу життя, активно використовує їх з метою самовдосконалення.

Оптимальний рівень - студент має ґрунтовні знання про норми і цінності різних аспектів здорового способу життя, виявляє емоційно-позитивне ставлення до них, але мотивований на реалізацію лише тих, які становлять для нього особистісну цінність; володіє практичними вміннями і навичками дотримання норм і цінностей здорового способу життя, однак активно використовує тільки ті з них, які вважає необхідними для себе.

Середній рівень - студент має фрагментарні знання про норми і цінності різних аспектів здорового способу життя, виявляє загалом позитивне ставлення до них, але не мотивований на їх реалізацію; володіє окремими практичними вміннями і навичками дотримання норм і цінностей здорового способу життя, однак користується ними тільки за умов зовнішнього контролю. сформованість здоровий життя студент

Низький рівень - студент має фрагментарні знання про норми і цінності різних аспектів здорового способу життя, виявляє байдуже ставлення до них, не мотивований на їх реалізацію; володіє окремими практичними вміннями і навичками дотримання норм і цінностей здорового способу життя, часто порушує їх.

Результати констатації засвідчили, що найбільша кількість студентів належить до середнього рівня сформованості культури здорового способу життя. На другому місці за чисельністю перебувають студенти, яких за сукупністю результатів констатації ми віднесли до низького рівня сформованості досліджуваних властивостей. Найменшими за наповнюваністю виявилися групи, які охоплювали студентів високого та оптимального рівнів сформованості культури здорового способу життя. Отже, можна зробити висновок про недостатній стан сформованості у сучасних студентів культури здорового способу життя.

У другому розділі - „Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов формування у студентів вищих навчальних закладів культури здорового способу життя” - визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування у студентів культури здорового способу життя; розкрито зміст і методику організації та проведення формувального експерименту; представлено аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи.

Для проведення формувального етапу експерименту було виокремлено дві групи студентів - експериментальну і контрольну, які в кількісному та якісному відношенні не мали великих відмінностей. Експериментальна група охоплювала 60 студентів Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та 60 студентів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. В експериментальній групі вводили активний чинник впливу - педагогічні умови формування у студентів культури здорового способу життя, тоді як у контрольній групі навчально-виховний процес залишався традиційним.

На основі аналізу наукової літератури, а також врахувавши результати констатації, педагогічними умовами формування у студентів культури здорового способу життя ми обрали:

– розробку змісту валеологічної освіти, спрямованої на формування у студентів знань, позитивних ставлень, ціннісних орієнтацій у галузі здорового способу життя;

– впровадження змістового і методичного забезпечення виховної позааудиторної діяльності, яка передбачала рефлексію студентами здобутих знань, їх трансформацію через емоційні переживання і практичні дії, активізацію зворотного зв'язку;

– активізацію самостійної усвідомленої роботи студентів із самовдосконалення з усіх аспектів здорового способу життя.

Принципами проведення експериментальної роботи з формування у студентів культури здорового способу життя було обрано такі: культуровідповідності, аксіологічний, гуманізму, саморозкриття і самоусвідомлення.

Основними засобами апробації педагогічних умов підвищення ефективності формування у студентів культури здорового способу життя ми обрали спецкурс „Культура здорового способу життя” та позааудиторну виховну діяльність. Дослідницько-експериментальна робота здійснювалася протягом 2006-2009 років у процесі формувального етапу експерименту.

Методика проведення занять за програмою спецкурсу ґрунтувалася на основних принципах дидактики, що передбачало визначення мети, завдань, змісту, форм і методів навчання.

Розробляючи програму спецкурсу, керувалися системним підходом до визначення сутності поняття „культура здорового способу життя”, системним підходом, що дало змогу виокремити чотири аспекти цього особистісного утворення: фізичний, психічний, духовний, соціальний.

Програма спецкурсу включала теоретичну, діагностичну і практичну роботу, що дало змогу розглядати її як вагомий чинник формування у студентів усіх структурних компонентів культури здорового способу життя.

Для розгорнутого тематичного повідомлення студентам необхідної інформації, проведення наукового аналізу та обґрунтування складних наукових проблем, пов'язаних з культурою здорового способу життя, використовувалися лекції.

Активізації самостійної роботи студентів у рамках програми спецкурсу сприяли семінарські заняття, які передбачали: залучення студентів до самостійного пошуку, аналізу, узагальнення теоретичного матеріалу, який пов'язувався зі змістом лекцій, але не набув (або набув лише частково) висвітлення під час її викладу; створення умов для вияву студентами творчості як у виконанні завдань, так і в представленні результатів своїх пошуків; дотримання принципів співробітництва, гуманних відносин, співтворчості студентів (парна або групова підготовка питань для виступу на семінарі); підвищення суб'єктності студентів (використання діалогічних методів).

Діалогічні методи (диспути, дискусії) допомагали студентам краще усвідомити навчальний матеріал, розширити і поглибити когнітивну сферу,
а можливість вступати в діалог з іншими, висловлювати й аргументувати свою думку, вислуховувати думки інших сприяла формуванню у них якостей, необхідних для збереження і посилення психічного, соціального й духовного аспектів культури здорового способу життя. Дискусії відбувалися за такою тематикою: „Жертвувати своїм здоров'ям заради чогось (багатства, кар'єри, слави, миттєвої насолоди) - це велике безумство (А. Шопенгауер)”, „Речі існують для того, щоб служити людині, а не навпаки (В. Сухомлинський)”, „Життєві ідеали. Чи варто їх прагнути?”, „Культура здорового способу життя. Моя особиста позиція”, „Цінності людського спілкування”, „Цінності сучасної людини”, „Двері до щастя відкриваються на себе (К'єркегор)”, „Що сьогодні в більшій пошані - сила чи розум?”, „Моделі зміни поведінки. Чи варто намагатися змінити поведінку, якщо вона комусь не подобається?” та ін.

Для поглиблення особистісного досвіду студентів у галузі культури здорового способу життя під час реалізації програми спецкурсу використовували метод аналізу проблемних ситуацій, групові форми роботи, вправи („Модель здоров'я”, „Роздуми про цінності інших людей”, „Колесо Життя”, „Знайди однодумців”, „Виявлення життєвих цінностей”, „Психодрама субособистостей” та ін.).

Особлива увага при роботі зі студентами надавалась організації їх самостійної роботи: доповнення тексту лекції тезами з рекомендованих статей; письмова відповідь на запитання, які стосувалися теми лекції, але в процесі її викладення не набули детального висвітлення; формулювання запитань, на які хотіли б одержати більш детальну інформацію; добір літератури з теми, що вивчається, та узагальнення її огляду у вигляді тез; завдання на вияв творчості тощо.

На відміну від програми спецкурсу, яка переважно орієнтувалася на одержання студентами теоретичної інформації з подальшим її застосуванням, позааудиторна виховна діяльність спрямовувалася на забезпечення рефлексії здобутих знань, їх трансформацію через емоційні переживання і практичні дії, що давало змогу не лише забезпечити, а й активізувати зворотний зв'язок. Завдяки такому зв'язку створювалися умови, що допомагали виявити брак умінь і навичок щодо культури здорового способу життя, натомість - наявність неадекватних цінностей і настановлень, неефективних моделей поведінки у студентів з подальшою заміною їх на адекватні й більш ефективні щодо набуття позитивного досвіду.

Виховна робота здійснювалася шляхом застосування різних форм і методів: традиційних - розповідь, бесіда („У людині є сонце… Тільки не треба його гасити” (Сократ), „Не бійтеся бути ласкавими…” (В. Сухомлинський), „Етичні заповіді студента”, „Емоції і їх вплив на здоров'я людини”, „Для чого людині потрібне здоров'я”) та ін.; активних - бесіда „діалог зі слухачем”; інтерактивних, з-поміж яких вправи („Я - висловлювання”, „Сила моїх бажань”, „Ромашка”, „Поплавок на воді”, „Цілюще джерело”, „Подорож до Підводного царства”), ігрові методики („Підтримай”, „Інтерв'ю”, „Примірювання ролей”), інсценізації („Театр Форум”, представлення цінностей різних аспектів здоров'я та ін.), групова робота (діалоги, розв'язання проблемних ситуацій, прийняття рішень), конкурси („Рекламний калейдоскоп”, „Панорама здоров'язбережувальних знахідок”), вікторини („Хто не палить і не п'є, той…”) тощо.

Студенти експериментальної групи залучалися до проведення „Тижня здоров'я”, брали участь у роботі міні груп-літучок (вивчення самопочуття студентів в університеті; дослідження стану міжособистісних відносин студентів; перевірка санітарно-гігієнічних, естетичних умов в аудиторіях, читальному залі, їдальні, гуртожитку), роботі куточка фітотерапії та фіточаювання.

Порівняльний розподіл студентів контрольної та експериментальної груп за рівнями сформованості культури здорового способу життя згідно з результатами констатувального етапу експерименту та заключних зрізів наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Рівні сформованості у студентів експериментальної та контрольної груп культури здорового способу життя до формувального етапу експерименту та після його завершення, %

Дані таблиці засвідчують, що кількість студентів експериментальної групи з високим рівнем сформованості культури здорового способу життя збільшилася на 39,1 %, з оптимальним - на 2,9 %. Ці студенти характеризувалися систематизованими знаннями про сутність здоров'я, його аспекти, зміст здорового способу життя, сприймаючи його як найбільшу особистісну цінність. Їм притаманна усвідомлена орієнтація на здоров'я збережувальну діяльність, активне засудження шкідливих звичок, адекватна самооцінка, висока адаптованість до навколишнього середовища, що виявлялася у постійному дотриманні соціальних норм у міжособистісній взаємодії. Віднесення студентів до оптимального рівня зумовлювалося відсутністю у них чіткої орієнтації на здоров'язбережувальну діяльність, епізодичним порушенням норм соціальної взаємодії. Натомість наповнюваність групи середнього рівня зменшилася на 24,7 %, а низького - на 17,3 %.

Зрізи, які проводилися в контрольній групі, також засвідчили деякі позитивні зрушення в рівнях сформованості у студентів культури здорового способу життя, але і в кількісному, і в якісному відношенні вони були значно нижчими. Кількість студентів контрольної групи з високим рівнем культури здорового способу життя збільшилася на 1,6 %, з оптимальним рівнем - на 1,9 %, із середнім рівнем - на 2,6 %; з низьким рівнем - зменшилася на 6,1 %.

На підставі аналізу результатів експериментального дослідження можна стверджувати, що визначені і впроваджені нами педагогічні умови формування у студентів культури здорового способу життя довели свою ефективність.

Висновки

У дисертації здійснено науково-теоретичне узагальнення наукової проблеми, представленої у вигляді теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки педагогічних умов формування у студентів вищих навчальних закладів культури здорового способу життя.

1. Встановлено, що проблема формування культури здорового способу життя одержала досить ґрунтовне висвітлення у психолого-педагогічній літературі. Дослідники звертаються до визначення й теоретичного обґрунтування структури особистісної культури здорового способу життя, виявлення механізмів керівництва валеологічною освітою студентської молоді, розробки педагогічних умов та алгоритмів, спроможних підвищити її ефективність. Однак така проблема, як формування культури здорового способу життя студентів, майбутніх учителів, не стала до сьогодні предметом спеціальних досліджень, що зумовлює необхідність її вивчення як у теоретичному, так і в прикладному аспектах.

З'ясовано, що культура здорового способу життя є невід'ємною складовою культурного розвитку людини; вона інтегрує духовний і фізичний, теоретичний і практичний зміст, практику міжособистісних відносин, біологічних і психоемоційних форм людської спільноти, передбачає ставлення до здоров'я як до найвищої соціальної й особистісної цінності.

Уточнено сутність поняття „культура здорового способу життя” як інтегративного особистісного утворення, яке характеризується наявністю знань про норми і цінності різних аспектів здоров'я, уявлення про способи його збереження і поліпшення, ставлення до нього як до найвищої особистісної цінності, позитивним їх переживанням, спонукою до виконання певних дій, умінь і навичок, що забезпечують реалізацію відповідних дій у власній життєдіяльності.

2. У ході дослідження визначено структурні компоненти (когнітивний, мотиваційно-ціннісний, практично-діяльнісний), критерії (знання; ставлення, мотиви; практичні вміння і навички), показники (знання про норми і цінності різних аспектів здорового способу життя, засоби їх дотримання; емоційно-позитивне ставлення до норм і цінностей здорового способу життя, мотивація на реалізацію всіх аспектів здорового способу життя; уміння і навички дотримання норм і цінностей здорового способу життя, активне їх використання з метою самовдосконалення) і виявлено рівні (високий, оптимальний, середній, низький) сформованості у студентів культури здорового способу життя.

Встановлено, що найбільша кількість студентів (44,1 %) належить до середнього рівня сформованості досліджуваного особистісного утворення. 23,7 % студентів перебуває на низькому рівні сформованості культури здорового способу життя. На високому та оптимальному рівнях зафіксована порівняно невелика кількість респондентів - відповідно 12,6 % та 19,6 %.

3. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови підвищення ефективності формування у студентів вищих навчальних закладів культури здорового способу життя: розробка змісту валеологічної освіти, спрямованого на формування у студентів знань, позитивних ставлень, ціннісних орієнтацій у галузі здорового способу життя; впровадження змістового і методичного забезпечення виховної позааудиторної діяльності, яка передбачає рефлексію студентами здобутих знань, їх трансформацію через емоційні переживання і практичні дії, активізацію зворотного зв'язку; активізація самостійної роботи студентів із самовдосконалення за всіма аспектами здорового способу життя.

Основними засобами апробації педагогічних умов стали: спецкурс „Культура здорового способу життя”, позааудиторна виховна діяльність та удосконалені програми навчальних дисциплін з посиленим висвітленням та з урізноманітненою тематикою проблем формування культури здорового способу життя.

Заключні зрізи довели правомірність висунутої гіпотези. Динаміка рівнів сформованості у студентів експериментальної групи культури здорового способу життя від початку дослідно-експериментальної роботи до її завершення становила: для високого рівня 51,7 - 12,6 = + 39,1, для оптимального 22,5 - 19,6 = +2,9, для середнього 19,4 - 44,1 = - 24,7, для низького 6,4 - 23,7 = - 17,3. У контрольній групі ця динаміка мала такий вигляд: для високого рівня 14,2 - 12,6 = + 1,6, для оптимального 21,5 - 19,6 = + 1,9, для середнього 46,7 - 44,1 = + 2,6, для низького 17,6 - 23,7 = - 6,1.

4. У дисертації розроблено змістове і методичне забезпечення педагогічних умов формування культури здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів: методику діагностування рівнів сформованості культури здорового способу життя студентів; навчальний посібник „Основи шкільної гігієни і валеології. Теорія, практикум, тести” і навчально-методичний посібник „Вікова фізіологія, шкільна гігієна і валеологія. Тести, завдання для самопідготовки і питання екзаменаційних випробувань”, спрямовані на формування культури здорового способу життя; організаційно-методичний комплекс (програма спецкурсу „Культура здорового способу життя”, система виховної позааудиторної діяльності, удосконалені програми навчальних дисциплін з посиленим висвітленням та урізноманітненою тематикою проблем формування культури здорового способу життя (,,Вікова фізіологія і шкільна гігієна”, ,,Вікова фізіологія і валеологія”, ,,Валеологія”, ,,Валеологія та методика викладання”), які вивчаються студентами на всіх факультетах вищих навчальних закладів).

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування культури здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів. Подальшого вивчення потребують питання, пов'язані з формуванням у студентів умінь і навичок виховання культури здорового способу життя у школярів; удосконалення діагностичних методик, спрямованих на виявлення рівнів сформованості культури здорового способу життя; вивчення зарубіжного досвіду організації формування мотиваційно-ціннісних орієнтацій студентів, ставлення їх до власного здоров'я, здорового способу життя.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Навчальні посібники

1. Соколенко Л. С. Основи шкільної гігієни і валеології. Теорія, практикум, тести : навч. посіб. / Плахтій П. Д., Підгорний В. К., Соколенко Л. С. - Кам'янець-Подільський : ПП Буйницький О. А., 2009. - 332 с.

2. Соколенко Л. С. Вікова фізіологія, шкільна гігієна і валеологія. Тести, завдання для самопідготовки і питання екзаменаційних випробувань : навч.-метод. посіб. / Соколенко Л. С., Головко О. Ф., Воскобойнікова Г. Л. - Кам'янець-Подільський : ПП Буйницький О. А., 2010. - 148 с.

Статті у наукових фахових виданнях

3. Соколенко Л. С. До проблеми валеологічного виховання студентів вищих педагогічних навчальних закладів / Л. С. Соколенко // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : [зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини] / ред. кол. Н. С. Побірченко (гол. ред.) [та ін.]. - К. : Наук. світ, 2004. - Вип. 10. - С. 43-48.

4. Соколенко Л. С. Валеологічні аспекти збереження репродуктивного здоров'я молоді / Л. С. Соколенко // Валеологічна освіта в навчальних закладах України : стан, напрямки й перспективи : зб. наук. пр. / ред. кол. : В. В. Радул, В. М. Манакін, В. С. Язловецький [та ін.]. - Кіровоград, 2004. - С. 105-110.

5. Соколенко Л. С. Педагогічні умови й шляхи формування здорового способу життя студентської молоді / Л. С. Соколенко // Науковий вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Вип. 31. Серія : психологічні науки : зб. наук. праць. - Т. 3 / ред. кол. : М. О. Носко (гол. ред.), В. О. Дятлов, О. В. Бобир [та ін.]. - Чернігів : ЧДПУ, 2005. - С. 86-89.

6. Соколенко Л. С. Формування культури здорового способу життя студентської молоді як актуальна проблема сьогодення / Л. С. Соколенко // Проблеми освіти : [наук.-метод. зб. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти] / ред. кол. : С. М. Ніколаєнко (гол. ред.), М. Ф. Степко, К. М. Левківський [та ін.]. - К. : Альянс, 2006. - Вип. 48. - С. 208-213.

7. Соколенко Л. С. Педагогічні умови формування культури здорового способу життя студентської молоді / Л. С. Соколенко // Рідна школа. - 2006. - липень. - С. 29-31.

8. Соколенко Л. С. Педагогічні умови формування культури здорового способу життя студентської молоді / Л. С. Соколенко // Буде школа - буде село - буде держава : матеріали Всеукр. пед. читань, присвячених Дню народження Олександра Антоновича Захаренка / ред. кол. : Л. І. Прокопенко (гол. ред.), О. А. Біда, С. О. Распопова [та ін.]. - К. : «ОМІДА», 2006. - С. 67-69.

9. Соколенко Л. С. Сутність і значення формування культури здорового способу життя студентів / Л. С. Соколенко // Валеологічна освіта в навчальних закладах України : стан, напрямки й перспективи розвитку : зб. наук. праць Кіровогр. держ. ун-ту імені Володимира Винниченка / ред. кол. О. А. Семенюк (гол. ред.), В. В. Радул, В. С. Язловецький [та ін.]. - Кіровоград, 2006. - С. 19-22.

10. Соколенко Л. С. Науковий підхід до формування культури здорового способу життя та оздоровлення дітей у літній період / Л. С. Соколенко // Інтегративний характер ціннісних вимірів освіти в стандартах Болонського процесу : [зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету] / ред. кол. : В. В. Крижко (гол. ред.), К. О. Баханов, В. І. Гусєв [та ін.]. - Бердянськ, 2008. - С. 172-176.

11. Соколенко Л. С. Аналіз узагальнення результатів сформованості культури здорового способу життя у студентів педагогічних університетів / Л. С. Соколенко // Підготовка студентів до майбутньої професійної діяльності : [наук.-теор. посіб.] / ред. кол. : В. П. Коцур, О. І. Шапран (наук. ред.), О. М. Сергійчук (укл.) [та ін.]. - Переяслав-Хмельницький : Вид-во «КСВ», 2010. - Вип. 3. - С. 246-248.

12. Соколенко Л. С. Культура здорового способу життя у студентів педагогічних вузів та стан її сформованості / Л. С. Соколенко // Культура здоров'я : зб. наук. праць / ред. кол. : С. В. Шмалєй (відп. ред.), В. П. Завялов (заст. відп. ред.), В. С. Лизогуб [та ін.]. - Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2010. - С. 116-119.

13. Соколенко Л. С. Стан сформованості у студентів педагогічних університетів культури здорового способу життя / Л. С. Соколенко // Здорове довкілля - здорова нація : зб. наук. праць / ред. кол. : Г. Л. Воскобойнікова (відп. ред.), Т. Г. Шаповал [та ін.]. - Бердянськ, 2010. - С. 128-130.

Тези доповідей та матеріали наукових конференцій

14. Соколенко Л. С. Охорона психічного здоров'я дітей - один із складників здорового способу життя / Л. С. Соколенко, Г. М. Джусь // Формування здорового способу життя у студентської та учнівської молоді засобами туристської роботи : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., (Переяслав-Хмельницький, 19-20 квіт. 2001 р.). - К. : Видавництво ТОВ «Карбон Лтд», 2001. - С. 32-35.

15. Соколенко Л. С. Підготовка студентів до викладання валеології в сільській малокомплектній школі / Л. С. Соколенко // Підготовка вчителя до впровадження нових технологій навчання у малокомплектній школі : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., (Умань, 15-16 жовт. 2004 р.). - К. : Наук. світ., 2004. - С. 119-121.

16. Соколенко Л. С. Культура здорового способу життя як проблема професійної підготовки учителя / Л. С. Соколенко // Підготовка педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах у контексті процесів глобалізації : матеріали всеукр. наук.-метод. конф., (Умань, 17-18 листоп. 2005 р.). - К. : Міленіум, 2005. - С. 188-191.