Розвиток ідеї взаємозв’язку морального та естетичного виховання учнівської молоді в історії педагогічної думки України (20–80-ті рр. ХХ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеню

кандидата педагогічних наук

РОЗВИТОК ІДЕЇ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ МОРАЛЬНОГО ТА ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ УКРАЇНИ (20 - 80-ті рр. ХХ ст.)

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

СВИРИДОВА ГАЛИНА ГРИГОРІВНА

Харків - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

моральний естетичний виховання творчий

Актуальність дослідження проблеми. Сьогодні в умовах значних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання. Державна національна доктрина визначила головну мету національного виховання на сучасному етапі - це передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності й на цій основі формування особистісних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту. У сучасному суспільстві, на жаль, існують такі негативні явища як втрата моральних ідеалів, відсутність естетичних орієнтирів, світоглядна обмеженість.

Особливо актуальною є проблема морально-естетичного виховання молоді, оскільки одним із дієвих механізмів збагачення потреб особистості у спілкуванні, творчості, самоствердженні й самовдосконаленні є органічний взаємозв'язок усіх аспектів виховання, у тому числі морального та естетичного. Можливість сприймати різні сторони буття й оцінювати світ естетично - важлива умова формування морально стійкого ставлення молодої людини до дійсності, людей, праці, природи, Батьківщини. У той же час, чим більше розвинені моральні почуття, тим ширше діапазон естетичних відчуттів учнів, тим більше можливостей естетичного сприйняття природи, явищ соціального, духовного життя.

У цій площині виникає об'єктивна потреба аналізу, осмислення й використання накопиченого в педагогічній науці 20 - 80-х рр. ХХ ст. національного історико-педагогічного досвіду морального та естетичного виховання учнівської молоді. Саме в цей період зростає увага науковців до теорії та практики організації взаємозв'язку морального й естетичного виховання школярів, розробляються напрями і форми його реалізації.

Аналіз наукових досліджень, із огляду на проблему, яка вивчається, дав можливість з'ясувати, що ученими вивчались різні аспекти морального та естетичного виховання учнівської молоді. Так, у загальнонауковому плані спорідненість морального та естетичного як філософських і психолого-педагогічних категорій відображено у працях І.Беха, В.Бутенка, А.Гусейнова, Л.Зав'ялова, О.Ларміна, О.Леонтьєва, Н.Миропольської, Б.Сікорського, О.Сухомлинської, А.Фортової, Г.Шевченко, В.Шпак та інших.

Окремі аспекти досліджуваної проблеми в історико-педагогічному плані знайшли відображення в наукових пошуках О.Апраксіної, О.Васильєвої, М.Калашника, Л.Котикової, О.Михайличенка, М.Левківського, М.Плохової, Н.Прокоф'євої, Т.Тюльпи та інших. Педагогічна спадщина провідних вітчизняних педагогів досліджуваного періоду Я.Мамонтова, І.Огієнка, В.Сухомлинського, С.Шацького розглядається в дисертаціях І.Кучинської, А.Марушкевича, І.Наливайко, А.Романова, А.Соколової та інших.

Разом з тим, аналіз науково-педагогічної літератури засвідчує відсутність історико-педагогічних досліджень, у яких було б систематизовано теорію і узагальнено досвід реалізації ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді України 20 - 80-х рр. ХХ ст.

Актуальність дослідження підсилюється суперечностями: між об'єктивною потребою суспільства у підвищенні морально-естетичного розвитку молоді та реальним рівнем морально-естетичного виховання підростаючого покоління в сучасній шкільній практиці; між накопиченим вітчизняним історико-педагогічним досвідом реалізації ідеї розвитку взаємозв'язку морального та естетичного виховання молоді учнівського віку і відсутністю його узагальнення з метою підвищення ефективності морально-естетичного виховання учнівської молоді України.

Отже, суспільна значущість і актуальність окресленої проблеми для сучасного реформування освіти в Україні, її недостатня розробленість, необхідність подолання виявлених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: «Розвиток ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді в історії педагогічної думки України (20 - 80-ті рр. ХХ ст.)».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами й темами. Дисертаційне дослідження є складовою комплексної програми науково-дослідницької роботи кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди на тему: «Підготовка викладацьких кадрів для середньої та вищої школи у науково-педагогічній спадщині вітчизняних і світових педагогів, діячів освіти й культури ХІХ - ХХ століття» (РК №1 - 200199004104). Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (протокол № 2 від 26.02.2010), узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 27.04.2010).

Мета дослідження - систематизувати теоретичні положення та узагальнити досвід реалізації ідеї взаємозв'язку морального й естетичного виховання учнівської молоді України в досліджуваний період для творчого використання надбань минулого у практиці сучасних навчально-виховних закладів.

Відповідно до мети дослідження визначено основні завдання:

Розкрити ступінь наукової розробки проблеми.

Дослідити витоки становлення ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнів в історії педагогічної думки.

Обґрунтувати етапи розвитку ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання школярів і узагальнити досвід її реалізації у практиці загальноосвітніх закладів України 20 - 80-х рр. ХХ ст.

Накреслити перспективи творчого використання набутого досвіду з питань морально-естетичного виховання учнівської молоді в сучасних умовах.

Об'єкт дослідження - моральне та естетичне виховання школярів у 20 - 80-ті рр. ХХ ст.

Предмет дослідження - теорія і практика розвитку ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді України досліджуваного періоду.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період 20 - 80-х рр. ХХст.

Нижня межа (20-ті рр. ХХ ст.) визначається докорінною перебудовою усієї системи народної освіти після введення на більшій частині України радянської влади, кардинальними змінами у змісті, структурі, теорії й практиці морального та естетичного виховання учнівської молоді в 20-х рр. ХХ ст., активною діяльністю педагогів щодо реалізації означеного феномену. Верхня межа (80-ті рр. ХХ ст.) обґрунтовується зміною тенденцій освітніх процесів, яка пов'язана з початком перебудови у громадсько-політичному, економічному та морально-ціннісному житті країни, що спонукало поновлення пошуків дієвих засобів і форм морально-естетичного виховання підростаючого покоління.

У процесі роботи використовувалися традиційні для історико-педагогічних досліджень методи: загальнонаукові (аналіз, узагальнення та систематизація історико-педагогічних джерел, архівних документів, матеріалів періодичних видань досліджуваного періоду); порівняльно-зіставні (зіставлення історико-педагогічних явищ, фактів і подій, поглядів, педагогічних концепцій та досвіду морального й естетичного виховання - для встановлення ступеню дослідженості проблеми, конкретизації напрямів морально-естетичного виховання учнів); історичні (порівняльно-історичний, логіко-системний, хронологічний - для визначення витоків і обґрунтування етапів розвитку ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді України у 20 - 80-х рр. ХХ ст.); прогностичні - для виокремлення тенденцій розвитку морально-естетичного виховання учнів в Україні та конкретизації шляхів творчого використання здобутків минулого у сучасній теорії й практиці морально-естетичного виховання.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше:

цілісно досліджено в широких хронологічних межах проблему розвитку ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді в Україні у 20 - 80-ті рр. ХХ ст.;

обґрунтовано етапи розвитку ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання школярів України у визначених хронологічних межах (20-ті рр. ХХ ст. - етап цілеспрямованого звернення до ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання особистості в умовах становлення української державності; 1930 р. - перша половина 50-х рр. ХХ ст. - етап розвитку ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді в умовах підпорядкування партійно-державній ідеології; друга половина 50-х - 80-ті рр. ХХ ст. - етап виокремлення ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді як самостійної наукової проблеми);

виокремлено напрями реалізації ідеї взаємозв'язку морального й естетичного виховання учнів (навчальний процес; мистецтво; позакласна і позашкільна робота; залучення учнів до громадського життя, молодіжного та дитячого руху; суспільно-корисна й виробнича праця; туризм і краєзнавча робота; взаємодія виховних інституцій суспільства), а також форми роботи шкіл України у 20-80-х рр. ХХ століття (клубні та гурткові заняття; драматизація, театральна робота; проведення літературних читань, вечорів, виставок творчих робіт; конкурси, фестивалі, зльоти, літературні монтажі тощо); узагальнено форми взаємодії школи, сім'ї, громадськості та позашкільних закладів у морально-естетичному вихованні учнівської молоді досліджуваного періоду (роз'яснення й пропаганда вчителями і учнями основних ідей морального та естетичного виховання серед батьків і населення; організація шефської роботи; проведення позакласних заходів із залученням батьків та громадськості; проведення виставок дитячих робіт тощо);

накреслено перспективи творчого використання педагогічно цінного досвіду з питань морально-естетичного виховання в сучасних умовах розвитку української держави.

У науковий обіг уведено маловідомі архівні матеріали (15), окремі факти й положення, які розширили уявлення про мету, завдання, зміст, методи й форми реалізації ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді України, на більшість із яких раніше не посилались у наукових працях.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що виявлені у процесі наукового пошуку теоретичні та фактичні матеріали використано автором у розробці спецкурсу «Морально-естетичне виховання учнів засобами музичного мистецтва», який було включено до навчального плану обласного комунального закладу «Лозівське училище культури і мистецтв» (довідка № 83-у від 10.09.08).

Висновки і рекомендації, викладені в дослідженні, впроваджено в навчально-виховний процес Харківської державної академії культури (довідка №38-01-774 від 15.09.11), Полтавського національного педагогічного університету імені Г. Короленка (довідка № 39/01-942 від 18.05.11), Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини (довідка № 809/01 від 26.05.11).

Науково-педагогічне узагальнення теорії та практики морально-естетичного виховання доцільно використовувати під час викладання курсів історико-педагогічних дисциплін, у процесі підготовки курсових, дипломних, творчих робіт у педагогічних навчальних закладах І-ІV рівня акредитації, проходження курсів магістерської підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, організації науково-методичних семінарів.

Джерельну базу дослідження складають: документи та матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України м. Києва (Ф.Ф.: № 166 - Міністерство освіти України; № 2201 - Міністерство освіти Української Держави), (Ф.Ф.: Р-160, 820, 856, 858, 917, 2755, 4784), які вміщують статути й звіти шкіл щодо організації навчально-виховної роботи; плани й програми роботи загальноосвітніх закладів та позашкільних установ з питань морально-естетичного виховання молоді учнівського віку; дані щодо проведення заходів, спрямованих на підвищення морального та культурного рівня школярів, роботи з батьками; матеріали фондів Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Короленка, Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Каразіна, бібліотеки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди; документи партійних та державних органів, з'їздів, конференцій; постанови, законодавчі акти, у яких розглядаються питання культурно-освітньої політики у досліджуваний період; педагогічні праці, спогади, промови видатних діячів освіти, культури з питань морального та естетичного виховання учнів; педагогічна преса, зокрема: «Культурно-освітня робота», «Культура та життя», «Мистецтво в школі», «Мистецтво масам», «Музика масам», «Наша культура», «Наша освіта», «Наша школа», «Радянська педагогіка», «Радянська освіта», «Радянська школа», «Школа й виховання», «Шлях освіти»; сучасні монографічні та дисертаційні дослідження.

Вірогідність та аргументованість наукових результатів дослідження забезпечується теоретичним обґрунтуванням педагогічних, психологічних, філософських, історико-культурних позицій; залученням широкої джерельної бази: архівних документів, періодичних видань, праць з проблем дослідження; використанням наукових методів, адекватних меті, об'єкту, предмету і завданням дослідження; впровадженням результатів дослідження у практику роботи сучасних загальноосвітніх закладів та позашкільних установ.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення й результати дослідження доповідалися на засіданні кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди й методичних семінарах Лозівського училища культури і мистецтв. Матеріали дослідження обговорювалися на міжнародних конференціях (науково-практична конференція «Освіта і доля нації» (Харків, 2011р.), конференціях молодих учених (науково-практична конференція до 120-річчя з дня народження А.С.Макаренка (Харків, 2008р.), наукових конференціях викладачів та аспірантів кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки (Харків, 2008 р., 2009 р., 2011 р.).

Публікації. Основні результати дослідження викладено у 9 одноосібних наукових працях, із них: 5 статей, опублікованих у наукових фахових виданнях, 3 - тези науково-практичних конференцій та 1 стаття у інших виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 12 додатків (на 13 стор.), списку використаних джерел (514 найменувань, з них 93 - архівні документи). Загальний обсяг роботи становить 226 сторінок, з них основного тексту - 171 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної проблеми, її хронологічні межі; визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження, методи наукового пізнання; розкрито наукову новизну і практичне значення здобутих результатів; окреслено джерельну базу; подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні питання становлення та розвитку ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді України (20-80-ті рр. ХХст.)» розкрито витоки становлення ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнів у світовій та вітчизняній педагогічній думці; визначено етапи розвитку ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді України в досліджуваний період.

На підставі всебічного аналізу значного масиву наукових джерел з'ясовано, що перші спроби поєднати прекрасне та етичне належать давнім філософам. Зокрема, Платон у роботі «Держава» стверджував, що «добро, істина і краса як триєдина сутність є першопричиною буття», а Аристотель у трактаті «Політика», розвиваючи платонівську ідею про людське благо і виховання, довів значний вплив музики на формування доброчинних якостей особистості. Витоками становлення та подальшого розвитку ідеї взаємозв'язку морального й естетичного виховання учнівської молоді також були: ідеї про необхідність усвідомлення соціальної природи естетичних та моральних цінностей (Г.Гегель, Г.Лейбниц, І.Кант); виокремлення естетики як науки (О.Баумгартен), естетичного виховання як шляху до морального виховання особистості (І.Гете, І.Шиллер, А.Шефтсбері).

Інтерес до проблеми взаємозв'язку морального та естетичного виховання зафіксовано в працях зарубіжних педагогів (Я.Коменський, А.Гельвецій, Дж.Локк, Ж.Руссо, Й.Песталоцці, Й.Гербарт). Метою виховання вони вважали «норми і правила поведінки, які слід зробити легкою та приємною звичкою, привести в гармонію обов'язок та індивідуальні схильності особистості» (Дж.Локк); «виховання добра, моральності, естетичної досконалості» (Я.Коменський); зв'язок морального з естетичним у вихованні вбачали «у задоволенні дітьми своїх матеріальних і духовних потреб, підтримці порядку й чистоти у місцях проживання та навчання, в отриманні ними радості від своєї творчості й праці» (Й.Песталоцці).

У процесі наукового пошуку встановлено, що у вітчизняній педагогічній думці становлення і розвиток питань взаємозв'язку морального та естетичного виховання школярів був пов'язаний: зі спадщиною вітчизняних мислителів (Іоанн Златоуст, Кирил Єрусалимський, І.Гізель та інші), які метою морального та естетичного виховання вважали «зміцнення духу народу, естетичний розвиток молоді та розкриття майбутніх талантів», а ефективними засобами морально-естетичного виховання - молитви, сповідь, піст. Вітчизняні просвітителі ХVІІ - початку ХХ ст. важливим джерелом формування морально освіченої особистості розглядали мистецтво (Ф.Прокопович, Г.Сковорода, В.Бехтерєв). Ними було обґрунтовано мету - «виховувати людину так, щоб у зрілому віці вона знала добро, любила добро, мала сили робити добро, - тобто людину розумну, моральну і творчу» (П.Юркевич, Г.Ващенко); завдання - «прагнення до досконалості, яке лежить в основі всіх естетичних і моральних почуттів людини», естетичного і морального впливу на особистість; визначено особливості сприймання, розвитку почуттів, потреби, формування ідеалів людини (К.Вентцель, П.Каптерєв, І.Сикорський); обґрунтовано вплив середовища (оточення, побут), природи, мистецтва (музика, живопис, скульптура, поезія), усної народної творчості (казки, прислів'я, приказки тощо), рідної мови (М.Бунаков, В.Водовозов, М.Сумцов, К.Ушинський) на виховання індивіду.

Проведений історико-педагогічний аналіз дав можливість у межах досліджуваного періоду (20 - 80-ті рр. ХХ ст.) виокремити три етапи розвитку ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді України, які відповідають етапам розвитку національної педагогічної думки, що обґрунтовані академіком О.Сухомлинською. Критерієм визначених етапів стали трансформація суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку країни, прийняття урядових постанов, наукові досягнення вітчизняної педагогічної думки, що сприяли зміні мети, завдань, напрямів, форм і методів розвитку ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання школярів.

Перший етап (20-ті рр. ХХ ст.) у дослідженні представлено як етап цілеспрямованого звернення до ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання особистості в умовах становлення української державності. Вивчення праць педагогів, громадських діячів, психологів, митців (С.Ананьїн, О.Бакушинський, П.Блонський, Г.Ващенко, Л.Виготський, А.Макаренко, Я.Мамонтов, С.Сірополко, С.Русова, Я.Чепіга, С.Шацький) дало можливість установити, що на початку досліджуваного етапу відбулося пожвавлення національної педагогічної думки, здійснювався пошук нової моделі національної школи. З остаточним закріпленням радянської влади збільшилась кількість публікацій науковців, учителів-практиків щодо вивчення цілісної особистості, естетичного виховання молоді, «орієнтації на проникнення естетичного в усі сфери життя» (П.Блонський, Я.Мамонтов, С.Шацький).

З'ясовано, що вчені-педагоги (О.Музиченко, С.Русова, Я.Чепіга) визначали сутність ідеї єдності естетичного й морального виховання, яка «полягає в тому, щоб зберегти людську природність без порушення гармонії духовного і фізичного життя» (Я.Чепіга), щоб «естетичне виховання готувало в серці ґрунт для почуттів моральних» (С.Русова).

Спільна мета естетичного й морального виховання формулювалася як залучення молоді до світових цінностей та повернення до національних культурних традицій, що сприяє як естетичному, так і моральному становленню особистості. До завдань морально-естетичного виховання було віднесено «формування в дітях правильного уявлення про красу, здатності до її емоційної оцінки, прагнення до творчості, виховання почуттів учнів у дусі комуністичних інстинктів, навичок, рефлексів» (А.Луначарський); «пробудження думок, дій, добрих почуттів, вищими з яких є естетичні (прагнення краси, яку вони черпають у вигляді форм, фарб, рухів та звуків) і моральні почуття (почуття обов'язку перед іншими)» (С.Шацький).

Нормативні документи 20-х рр. («Декларація про соціальне виховання дітей», «Кодекс законів про народну освіту в УРСР», «Порадник соціального виховання», «Програма єдиної трудової школи») визначали форми реалізації взаємозв'язку естетичного та морального виховання (організація гуртків, політичних клубів, громад). До науково-педагогічних досягнень вітчизняної педагогічної думки належало й обґрунтування С.Русовою, А.Макаренко, С.Шацьким та іншими педагогами ролі різних виховних інституцій (школа, заклади соціального виховання, сім'я тощо) в реалізації ідеї взаємозв'язку морального й естетичного виховання учнів; уточнення засобів взаємозв'язку зазначеного виховання (гра, танці, театральне мистецтво, екскурсії тощо).

Однак виявлено й недоліки, що перешкоджали ефективній реалізації ідеї єдності морального та естетичного виховання на цьому етапі: не враховувались вікові особливості дітей, недооцінювалась роль образотворчого мистецтва у процесі організації морально-естетичного виховання учнів.

Другий етап (1930 р. - перша половина 50-х рр. ХХ ст.) визначено як етап розвитку ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді в умовах підпорядкування партійно-державній ідеології.

На підставі аналізу архівних джерел, урядової документації («Про чергові завдання культурного будівництва» (1930 р.), «Про початкову і середню школу» (1931р.) та науково-педагогічної літератури (М.Болдирєв, М.Скипник, М.Пістрак та інші) встановлено, що на початку 30-х рр. посилився ідеологічний контроль за публікаціями, що призвело до зменшення теоретичних праць, упорядкування досліджуваної проблеми у вигляді рекомендацій щодо пропаганди ідей «естетизації життя» й «комуністичної моралі» серед населення. Означений етап, порівняно з попереднім, характеризувався розробкою і введенням у науковий обіг поняття «моральне виховання» як формування комуністичних переконань та норм поведінки молоді (І.Каіров); визначенням завдань морального виховання («формування моральних понять і переконань, навичок, поведінки, виховання моральних почуттів та рис характеру (патріотизм, працелюбність, мужність тощо)» (М.Даденков, Г.Костюк). Під впливом соціально-політичних зрушень у суспільстві («уніфікація» національної системи навчання й виховання в загальносоюзну систему, політичне виховання молоді) відбулись зміни й у змісті морального та естетичного виховання, що позначилось посиленням уваги до морально-політичного й військово-патріотичного виховання.

Одночасно з'ясовано, що на сторінках педагогічних журналів «Радянська школа», «Комуністична освіта» та інших видань, підручників і навчальних посібників виховання комуністичної моралі було органічно пов'язане з естетичним вихованням і полягало у формуванні комуністичної свідомості, любові до Батьківщини, своєї землі, народу, мужності, правдивості, у вихованні любові до прекрасного в мистецтві, природі (І.Каіров).

На підставі вивчення нормативних документів, науково-методичних праць, матеріалів педагогічної преси визначено, що досліджуваному періоду притаманні й негативні явища, що виникали у зв'язку з недоцільним і шкідливим використанням окремих психолого-педагогічних надбань попереднього етапу (Постанова ЦК ВКП(б) «Про педологічні перекручування в системі Наркомосу» (1936 р.). Це призвело до відмови від цілісного вивчення особистості; переходу питань естетичного виховання учнівської молоді до розряду другорядних; призупинення інноваційних пошуків науковців з проблем морально-естетичного виховання.

Третій етап (друга половина 50-х рр. - 80-ті рр. ХХ ст.) схарактеризовано як етап виокремлення ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді як самостійної наукової проблеми. Дослідженням з'ясовано, що на початку етапу з прийняттям Закону «Про зміцнення зв'язку школи з життям та про подальший розвиток системи народної освіти СРСР» (1958 р.) і розробкою урядом Української республіки «Плану заходів Міністерства освіти УРСР на виконання Закону про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти Української РСР» (1959 р.) було визначено політику політехнізації освіти. Відповідно у змісті морального та естетичного виховання приділялась увага праці, яка глибоко впливає на особистість, формування її етичних, естетичних смаків, а також позаурочній і позашкільній пізнавальній діяльності учнів, спрямованій на їх всебічний розвиток, актуалізацію знань і активізацію морально-естетичних поглядів.

У дослідженні встановлено, що питанням розробки ідеї єдності морального та естетичного виховання молоді сприяла поява нових теоретичних праць (К.Гавриловець, Л.Коган, І.Свадковський, В.Сухомлинський, І.Харламов, В.Шацька та інші). Так, спроби відновити національне спрямування розвитку морально-естетичного виховання спостерігаються у педагогічній спадщині В.Сухомлинського. Вчений розкрив суть понять: «морально-естетичні відносини» як «чутливість і увага до духовного світу іншої людини, моральна чистота, краса, благородство особистих стосунків»; «морально-естетичні почуття» як «духовна енергія переконань, що виявляється в яскравих, морально насичених вчинках». Зв'язок естетичного виховання з моральним, на його думку, полягає у «естетичному ставленні до природи, людини, праці та пізнання», у тому, «щоб кожний вихованець у створенні цінностей вкладав свої кращі духовні якості й відчував красу творчості».

Відомий діяч культури й мистецтва Д.Кабалевський виокремлював естетичне та етичне як «дві якості, які визначають позитивні сторони людини, мистецтва, життєвого явища»; зазначав, що перші зустрічі з мистецтвом (казками, піснями, дитячими малюнками, ляльковими постановами та мультиплікаційними фільмами) ставлять перед дітьми важливі морально-естетичні проблеми, вчать їх розуміти, що є добро, а що зло, благородство або підлість тощо. Б.Неменський у своїх працях звертав увагу, що «розвиток в дітях здатності сприймати, розуміти, відчувати людську духовно-моральну красу водночас із формуванням їх особистої морально-естетичної духовності - процес складний, діалектично суперечливий, який залежить від вікових особливостей дітей і конкретних соціально-психологічних умов».

До науково-педагогічних досягнень означеного етапу належали: уточнення педагогами (Д.Кабалевський, І.Свадковський, В.Шацька) мети морально-естетичного виховання школярів (формування у молоді високих, творчо розвинених комуністичних моральних і естетичних ідеалів, стимулювання її до творчої діяльності); чітке визначення фахівцями (Б.Неменський, Б.Лихачов та інші) завдань із питань виховання культури поведінки учнів у школі, сім'ї, в суспільстві; здатності у дітей бачити, розуміти прекрасне в житті, праці, у природі й формувати світогляд і моральні якості учнівської молоді.

Науковцями (М.Каган, Л.Коган та інші) також було визначено спільні функції морального та естетичного виховання - формувальна, пізнавальна, розвивальна, організаційно-педагогічна, культурно-соціальна тощо; розширено суб'єкти педагогічного впливу (батьки, вчителі-предметники, позашкільні заклади, громадські організації, мистецькі установи).

Особливу увагу було приділено удосконаленню питань змісту підготовки вчительських кадрів до організації морально-естетичного виховання учнівської молоді та проблемі організації морально-естетичного виховання учнів на уроках естетичного циклу, рідної мови та літератури (І.Свадковський, Д.Кабалевський).

На основі аналізу публікацій у часописах («Радянська педагогіка», «Радянська освіта», «Радянська школа»), праць учених (Д.Водзинський, І.Зязюн, Б.Лихачов, І.Марьєнко, Б.Неменський та інші) доведено, що предметом обговорення педагогічної громадськості досліджуваного етапу стало виокремлення морально-естетичного виховання як «цілісного напряму виховної роботи загальноосвітньої школи, призначення якого полягає в розповсюдженні естетичного впливу на всі сфери людської життєдіяльності: спілкування, гру, навчання, працю, творчість».

У процесі наукового пошуку встановлено, що теоретиками досліджувались різнопланові аспекти проблеми, а саме: психологічні умови естетичного та морального виховання й успішності розвитку творчих здібностей учнів (С.Рубінштейн, А.Малік-Пашаєв, З.Новлянський); питання формування морально-естетичної духовності як «складного, діалектично суперечливого процесу, який залежить від вікових особливостей дітей» (К.Гавриловець, Б.Неменський); взаємодія мистецтв як фактор, який сприяє моральному (А.Мазуркевич) і художньому розвитку дітей (Г.Шевченко), та інші.

У другому розділі «Досвід реалізації ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді у практиці загальноосвітніх навчально-виховних закладів України (20 - 80-ті рр. ХХ ст.)» на підставі вивчення й узагальнення архівних джерел, наукової літератури і педагогічних видань визначено напрями і форми здійснення взаємозв'язку морального й естетичного виховання школярів у загальноосвітніх навчально-виховних закладах України досліджуваного періоду; схарактеризовано шляхи і форми взаємодії школи, сім'ї, позашкільних закладів та громадськості у морально-естетичному вихованні учнівської молоді; накреслено перспективи творчого використання педагогічного цінного досвіду в морально-естетичному вихованні школярів.

У дисертації встановлено, що у досліджуваний період (20 - 80-ті рр. ХХст.), відбувалося урізноманітнення напрямів і форм реалізації ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді. Вивчення архівних матеріалів (планів, програм виховної роботи, методичних документів), аналіз освітньої практики (А.Макаренко, О.Музиченко, С.Шацький) дозволяють узагальнити напрями роботи на першому етапі: у навчальному процесі через предмети естетичного циклу (музика, образотворче мистецтво та загальноосвітні дисципліни (історія); залучення дітей до мистецтва через театр, художні та музичні твори; у роботі з населенням в процесі агітації, пропаганди, «педагогізації», «естетизації» побуту і життя.

На основі аналізу матеріалів педагогічної преси («Шлях освіти», «Вісник освіти» та ін.), виступів на вчительських конференціях (1926, 1927 рр.) установлено, що для реалізації завдань морально-естетичного виховання важливе значення у 20-х рр. мали такі форми роботи як організація клубних занять (масові хорові співи, шумові оркестри, спільне слухання музики та читання журналів і газет); проведення літературних читань, вечорів, лекцій, вікторин; застосування драматизації (ігри, інсценування, імпровізація тощо). Проте через складне матеріальне становище шкіл, відсутність методичних рекомендацій з виховної роботи, кваліфікованої підготовки організаторів виховної роботи виникали серйозні недоліки, серед яких: перебільшення ролі дитячих об'єднань та зменшення ролі учителя у процесі естетичного й морального виховання учнів.

Проаналізовані у процесі наукового пошуку шкільні звіти, матеріали перевірок виховної роботи шкіл, публікації педагогічних часописів («Комуністична освіта», «Радянська освіта» та інших) свідчать, що у 30-ті - першій половині 50-х рр. ХХ ст. при реалізації завдань взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді перевага надається таким напрямам: організація гурткової роботи в школі (гуртки малювання, співу, танців) та проведення позашкільної виховної роботи (піонерські театри, будинки піонерів тощо); участь школярів у молодіжному й дитячому русі (комсомольські, піонерські організації, тимурівський рух); широке залучення громадськості (театри та інші мистецькі установи, батьківські й громадські організації (комітети, ради, осередки), трудові колективи); організація суспільно-корисної та виробничої праці.

Архівні документи (протоколи засідань педагогічних нарад, звіти про роботу відділів видовищних установ, матеріали з'їздів учителів), матеріали педагогічної преси дають підстави визначити, що на досліджуваному етапі, порівняно з попереднім, педагоги віддавали перевагу формам роботи, які допомагали охопити морально-естетичним вихованням значну кількість учнівської молоді: організація масових свят, виставок творчих робіт, екскурсій; участь у художній самодіяльності; проведення конкурсів, фестивалів, зльотів. Але, на відміну від попереднього етапу, спостерігається надмірна «політизація» зазначених заходів.

Аналіз методичних документів та листувань шкіл з відділами народної освіти свідчить, що у практиці реалізації ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання школярів у другій половині 50-х - 80-х рр. ХХ ст. удосконалювались напрями, започатковані на попередніх етапах. Політика часткової демократизації суспільного і політичного життя значною мірою активізувала реалізацію ідеї єдності морального та естетичного виховання учнів у таких напрямах, як: туристична та краєзнавча робота; морально-естетична просвіта молоді.

На основі аналізу педагогічної преси («Радянська освіта», «Радянська школа», «Радянська педагогіка»), досвіду роботи педагогів (О.Даниленко, О.Захаренко, В.Сухомлинський та інших) установлено, що на досліджуваному етапі подальшого розвитку набули такі форми реалізації морально-естетичного виховання учнів як: проведення творчих зустрічей з майстрами мистецтва і культури; участь школярів у Всесоюзних та міжнародних виставках і конкурсах; робота гуртків і секцій (танцювальні, художнього плетення, художнього співу, літературні, краєзнавчі тощо); організація вечорів питань і відповідей, тематичних вечорів, зустрічей з цікавими людьми, екскурсій. До нових форм морально-естетичного виховання школярів на зазначеному етапі можна віднести проведення кінофестивалів. Порівняно з попереднім етапом спостерігається тенденція підвищення інтересу до української культури, національних традицій. Так, у школах та позашкільних установах Львівської, Тернопільської, Луганської, Донецької, Київської областей широке використання отримали такі форми роботи як організація куточків української народної творчості, гуртків українських пісень, танців тощо.

У процесі наукового пошуку також з'ясовано, що у досліджуваний період одним із важливих напрямів реалізації ідеї взаємозв'язку морального й естетичного виховання учнівської молоді була взаємодія школи, сім'ї, позашкільних закладів та громадськості. Результати аналізу педагогічної періодики про досвід роботи шкіл України дали можливість стверджувати, що для першого етапу більш поширеними були роз'яснення й пропаганда вчителями та учнями основних ідей морального та естетичного виховання серед батьків та населення, демонстрація досягнень учнів, проведення виставок дитячих робіт.

На другому етапі, у зв'язку зі змінами у державній і освітній політиці, актуальними стали такі напрями і форми, як: забезпечення постійного зв'язку школи з виробництвом через громадську роботу, проведення «педагогізації» населення.

На третьому етапі педагогічні працівники через організацію психолого-педагогічного всеобучу батьків, проведення шефської роботи, позакласних заходів із залученням батьків та громадськості (спільні збори батьків і громадськості, вечори обміну досвідом морально-естетичного виховання школярів, вечори питань і відповідей тощо) прагнули зміцнювати взаємодію між відповідними інституціями суспільства для покращення морально-естетичного виховання молоді.

Дослідженнями установлено, що свого збереження та подальшого використання в сучасних умовах розвитку української держави потребують такі питання, як: активна взаємодія школи, сім'ї, громадськості в реалізації питань морально-естетичного і національного виховання школярів; організація змістовної позанавчальної та позашкільної діяльності; проведення різноманітних конкурсів дитячої творчості; використання педагогічно цінних форм і методів морально-естетичного виховання учнів (драматизація, спільне читання або перегляд кінострічок з подальшим обговоренням, тематичні вечори, конкурси творчих робіт, екскурсії, походи та деякі інші); широке залучення школярів до мистецтва; організація туризму та краєзнавчої роботи; координація сфери вільного часу учнівської молоді; залучення школярів до культурно-просвітницької діяльності; педагогічно доцільна організація суспільно-корисної праці школярів й орієнтація вчителя на постійне вдосконалення навчально-виховного процесу школи та деякі інші.

Узагальнення результатів історико-педагогічного пошуку, аналіз джерельної бази дає підстави зробити такі висновки:

У дисертації відповідно до мети і завдань дослідження здійснено аналіз стану розробки ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді України 20 - 80-х рр. ХХ ст. Установлено, що для багатьох історико-педагогічних досліджень ідея взаємозв'язку морального й естетичного виховання учнів в історичній ретроспективі не стала предметом наукового вивчення, що й зумовило науковий пошук у цьому напрямі.

2. Доведено, що витоками становлення й розвитку ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді були: праці філософів (Платона, Аристотеля, Г.Гегеля, Г.Лейбница, І.Канта), які визначили соціальну природу естетичних і моральних цінностей; ідеї православної та реформаторської педагогіки; погляди мислителів, які започаткували естетику як науку (О.Баумгартен) та розробили її складові (І.Гете, І.Шиллер, А.Шефтсбері); обґрунтування зарубіжними (Я.Коменський, А.Гельвецій, Дж.Локк, Ж.Руссо, Й.Песталоцці, Й.Гербарт) й вітчизняними (В.Бехтерєв, Г.Сковорода, Г.Кониський, К.Ушинський, П.Юркевич та ін.) педагогами суті єдності морального та естетичного виховання учнів; відкриття широкої мережі навчальних закладів і створення громадських культурно-освітніх організацій внаслідок революційних подій початку ХХ століття.

3. Установлено, що динаміка розвитку ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді 20-х - 80-х рр. ХХ ст. включає три етапи: 20-ті рр. ХХ ст.; 1930 р. - перша половина 50-х рр. ХХ ст.; друга половина 50-х - 80-ті рр. ХХ ст.

3.1. В основу визначення етапів покладено особливості суспільно-політичних, соціально-економічних й культурних умов розвитку країни, специфіку урядових освітніх постанов, рівень розвитку наукових досягнень вітчизняної педагогічної думки, що призвело до зміни мети, завдань, напрямів, форм і методів розвитку ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання школярів:

20-ті рр. ХХ ст. - етап цілеспрямованого звернення до ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання особистості в умовах становлення української державності, який характеризувався: вивченням цілісної особистості; з'ясуванням сутності ідеї єдності естетичного й морального виховання в працях педагогів; визначенням мети і завдань естетичного та морального виховання учнів; уточненням засобів взаємозв'язку; доведенням необхідності взаємодії всіх виховних інституцій суспільства; визначенням форм реалізації взаємозв'язку морального й естетичного виховання.

1930 р. - перша половина 50-х рр. ХХ ст. - етап розвитку ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді в умовах підпорядкування партійно-державній ідеології, якому притаманні: введення до наукового обігу поняття «виховання комуністичної моралі школярів»; визначення завдань морального виховання; приділення уваги вихованню молоді в дусі колективізму, патріотизму, відданості комсомолу, партії, здатності до самопожертви заради Батьківщини, інтернаціональної єдності, братерства; підкорення естетичного виховання моральному; зміна ціннісних орієнтацій з гуманістичних на пропагандистські та морально-ідеологічні, що призвело до відмови від цілісного вивчення особистості; переходу питань естетичного виховання учнівської молоді до розряду другорядних.

друга половина 50-х - 80-ті рр. ХХ ст. - етап виокремлення ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді як самостійної наукової проблеми, котрий характеризувався: орієнтацією на гармонійний розвиток особистості; появою нових теоретичних праць, в яких обґрунтовувалась ідея поєднання морального з естетичним у вихованні учнівської молоді, розкривались мета, завдання, напрями та форми реалізації означеного феномену; виокремленням і обговоренням у педагогічних колах поняття «морально-естетичне виховання»; чітким визначенням складових морально-естетичного виховання учнів (принципи, функції, фактори виховання); розкриттям В.О.Сухомлинським суті понять «морально-естетичні відносини» та «морально-естетичні почуття»; розширенням суб'єктів педагогічного впливу; удосконаленням питань змісту підготовки вчительських кадрів до організації морально-естетичного виховання учнівської молоді на уроках естетичного циклу, рідної мови та літератури.

Проведений науковий пошук дозволяє зазначити, що розвиток ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнів досліджуваного періоду мав такі особливості:

- відбувався під впливом політичних, соціально-економічних, культурно-освітніх факторів;

- мав непослідовну динаміку, а саме: перший і третій етапи мали більш високий теоретичний, методологічний і практичний рівень порівняно з другим етапом розвитку досліджуваного феномену;

- на всіх етапах спостерігається прагнення педагогічної громадськості та вчителів відстояти прогресивну ідею існування дитини як вільної, високоморальної і творчої особистості.

3.2. Установлено, що реалізація ідеї єдності морального та естетичного виховання школярів у 20-ті - 80-ті рр. ХХ ст. відбувалася в навчальному процесі, мистецтві (театр, музика, література), позакласній та позашкільній роботі, організації естетики побуту та життя, залученні учнів до громадського життя, молодіжного та дитячого руху, суспільно-корисній і виробничій праці, взаємодії виховних інституцій суспільства.

3.3. Виявлено, що в досліджуваний період до найбільш ефективних форм взаємодії школи, позашкільних заходів, сім'ї та громадськості з питань морально-естетичного виховання учнівської молоді належали: вивчення культурного і морального рівня сім'ї (обстеження, анкетування тощо); роз'яснення та пропаганда ідей морально-естетичного виховання серед батьків і населення (демонстрація досягнень учнів у музиці, малюванні, громадських справах, проведення виставок дитячих творчих робіт тощо); діяльність громадських організацій, трудових колективів і мистецької інтелігенції по наданню допомоги школі у справі організації морально-естетичного виховання учнів (ради сприяння школі, комітети допомоги школі, громадські комітети тощо); залучення до роботи батьків у різних формах (батьківські комітети при школі, на підприємствах, за місцем проживання); проведення позакласних та позашкільних виховних заходів за участі батьків і громадськості (спільні збори батьків і громадськості, вечори обміну досвідом морально-естетичного виховання школярів, вечори питань і відповідей); організація психолого-педагогічного всеобучу батьків (батьківські університети, консультації, лекторії, «вітрини» та куточки сімейного виховання).

4. Заслуговують на збереження та подальше використання здобутки минулого щодо морально-естетичного виховання учнівської молоді, а саме: надання дітям реальної можливості створювати своє співтовариство (дитячі кооперативи, клуби тощо), широке залучення школярів до культурно-просвітницької діяльності (дитячі громадянські акції як у школі, так і за її межами), робота виховних комплексів (центрів морально-естетичного виховання, інтегрованих у навчально-виховний процес у школі, культурно-дозвіллєвих центрів при закладах культури), педагогічно доцільна організація суспільно-корисної праці тощо.

Досліджувана проблема є багатоаспектною і не вичерпується даною працею. Подальшої уваги потребують питання підготовки вчителів до зазначеної роботи з молоддю, порівняльний аналіз вітчизняних здобутків із зарубіжними, організація морально-естетичного виховання студентської молоді.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

І. Статті в наукових фахових виданнях:

1. Свиридова Г.Г. Музичний феномен у моральному вихованні молоді в навчальних закладах України ХІХ ст. / Г.Г. Свиридова // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка : зб. наукових праць. - Х. - Луганськ. - 2006. - С. 179-183.

2. Свиридова Г.Г. Специфіка музичної освіти у морально-естетичному вихованні учнівської молоді України в 20 рр. ХХ ст. / Г.Г. Свиридова // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка : зб. наукових праць.- Х. - Луганськ. - 2007. - С. 183-191.

3. Свиридова Г.Г. Морально-естетичні погляди В.Сухомлинського / Г.Г.Свиридова // Педагогічне формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наукових праць. - Запоріжжя. - 2009. - Вип. 5 (58). - С. 234-239.

4. Свиридова Г.Г. Шляхи й форми взаємодії школи, сім'ї, позашкільних закладів та громадськості у морально-естетичному вихованні молоді України 20-х рр. ХХ ст. / Г.Г.Свиридова // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наукових праць. - Запоріжжя. - 2011. - Вип. 17 (70). - С.56-59.

5. Свиридова Г.Г. Морально-естетичне виховання учнівської молоді України 60 - 70-х рр. ХХ ст. / Г.Г.Свиридова // Теорія та методика навчання та виховання : зб. наук. праць. - Х. : ХНПУ, 2011. - Вип. 28. - С.137-143.

ІІ. Статті в інших наукових виданнях

6. Свиридова Г.Г. Розвиток ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання молоді в історії вітчизняної педагогічної думки (ІХ-ХVІІІ ст.) /Г.Г.Свиридова // Проблеми трудової та професійної підготовки. Серія 13. - Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. - К., 2011. - Вип.16 (березень 2011). - С.141-147.

ІІІ. Матеріали конференцій

7. Свиридова Г.Г. Проблема дисципліни як складова морального виховання школярів у педагогічній спадщині А.С.Макаренка / Г.Г.Свиридова: матеріали науково-практичної конференції до 120-річчя з дня народження А.Макаренка [Науково-виховна спадщина А.С.Макаренка : досвід та перспективи], (Харків-2008) / Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Х., 2008. - С.14-17.

8. Свиридова Г.Г. Ідея взаємозв'язку морального та естетичного виховання молоді у громадсько-педагогічній спадщині України 20-х рр. ХХ ст. / Г.Г.Свиридова : матеріали ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції [Освіта і доля нації], (Харків, 20-21 травня 2011 р.) / Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Х., 2011. - С.142.

9. Свиридова Г.Г. Погляди В.Сухомлинського на морально-естетичне виховання учнівської молоді / Г.Г.Свиридова : матеріали науково-практичної конференції [Науково-виховна спадщина В.О.Сухомлинського: досвід та перспективи] - Х. : ХНПУ, 2011. - С. 34-36.

АНОТАЦІЇ

Свиридова Г. Г. Розвиток ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді в історії педагогічної думки України (20 - 80-ті рр. ХХ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, Харків, 2011.

У дисертації відтворено комплексно в широких хронологічних межах історію розвитку ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання учнівської молоді в Україні; досліджено витоки становлення та подальшого розвитку зазначеної ідеї; визначено етапи розвитку ідеї взаємозв'язку морального та естетичного виховання школярів у досліджуваний період; схарактеризовано напрями і форми здійснення означеного феномену у шкільній практиці України 20 - 80-х рр. ХХ століття; узагальнено шляхи і форми взаємодії школи, сім'ї, громадськості та позашкільних закладів у морально-естетичному вихованні учнівської молоді; накреслено перспективи творчого використання педагогічно цінного досвіду з питань морально-естетичного виховання підростаючого покоління в сучасних умовах розвитку української держави.

Ключові слова: розвиток, взаємозв'язок, єдність, морально-естетичне виховання, учнівська молодь, педагогічна думка України.

Свиридова Г.Г. Развитие идеи взаимосвязи нравственного и эстетического воспитания учащейся молодежи в истории педагогической мысли Украины (20 - 80-е гг. ХХ в.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика, история педагогики. Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С.Сковороды, Харьков, 2011.

В диссертации представлено комплексно в широких хронологических рамках генезис развития идеи взаимосвязи нравственного и эстетического воспитания учащейся молодежи в Украине. Исследованы истоки становления и дальнейшего развития указанной идеи.

На основе анализа историко-педагогических источников обоснованы этапы развития идеи взаимосвязи нравственного и эстетического воспитания школьников в исследуемый период. Первый этап (20-е гг. ХХ в.) - этап целенаправленного обращения к идее взаимосвязи морального и эстетического воспитания учащейся молодежи в условиях становления украинской республики. В процессе научного поиска было установлено, что характерной чертой этого этапа стало обоснование учеными (С.Ананьин, А.Бакушинский, П.Блонский, Г.Ващенко, Л.Выготский, А.Макаренко, Я.Мамонтов, С.Сирополко, С.Русова, Я.Чепига, С.Шацкий) теоретической концепции новой трудовой школы, изучение целостной личности. В этот период также уделялось внимание эстетическому воспитанию молодежи, разрабатывались цели («проникновение эстетического во все сферы жизни»), задачи, средства морально-эстетического воспитания школьников.