- існуючі в системі вищої освіти України ІТ_спеціальності, завдяки цільовому призначенню та спільності узагальнених структур діяльності, утворюють адитивну систему, однак їх розосередженість за різними класифікаційними угрупованнями чинних переліків, фрагментарність галузевих стандартів вищої ІТ_освіти та нерозробленість засобів діагностики її якості перешкоджає системному управлінню функціонуванням і розвитком вітчизняної вищої ІТ_освіти, а також укріпленню її цілісності;

- в ієрархічній структурі системи вітчизняної вищої ІТ_освіти спостерігаються недостатня спадкоємність між освітніми стандартами різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і відсутність формальних і змістових зв'язків між магістерськими ІТ_програмами та науковими ІТ_спеціальностями, що на практиці заважає формуванню безперервної освіти в ІТ_галузі;

- взаємодія вищої ІТ_освіти з ринком праці в ІТ_галузі багато в чому є дисфункціональною у зв'язку з диспропорціями в структурі освітніх ІТ_спеціальностей; відсутністю національних стандартів ІТ_професій, які визначають кваліфікаційно-професійні вимоги до ІТ_фахівців; деякою умоглядністю описів умінь і здатностей випускників розв'язувати професійні завдання та соціальні проблеми, репрезентовані в існуючих галузевих стандартах вищої ІТ_освіти. На практиці це призводить до кваліфікаційного розриву, аспектами якого є дефіцит кадрів з необхідним рівнем знань і умінь; різниця між потрібними та існуючими рівнями підготовки кадрів; невідповідність між дійсними знаннями та уміннями випускників навчальних закладів і потрібними знаннями та уміннями ІТ_кадрів.

Важливим доповненням до характеристики вітчизняної вищої ІТ_освіти з позицій системного підходу є з'ясування особливостей професійних прагнень студентів, які навчаються на ІТ_спеціальностях. За допомогою авторської анкети «Професійне самовизначення майбутніх ІТ_фахівців» проведено опитування 1540 студентів семи вітчизняних ВНЗ, які мають тривалий досвід підготовки ІТ_фахівців та усталений попит на випускників ІТ_спеціальностей як в Україні, так і за кордоном: НТУ «Львівська політехніка», НТУУ «Київський політехнічний інститут», Національний авіаційний університет, Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний аерокосмічний університет «ХАІ», Донецький національний технічний університет, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. Представлений відбір респондентів здійснено за методикою квотної вибірки. Всі респонденти - студенти I_IV курсів, які навчаються на бакалавратах 050101 - Комп'ютерні науки і 050103 - Програмна інженерія.

Встановлено, що 26,1 % респондентів хотіли б працювати у філіях іноземних ІТ_компаній в Україні, 20,8 % - у вітчизняних ІТ_компаніях, 19,3 % планують працювати в ІТ_компаніях за кордоном, 18,5 % мають наміри організувати свій бізнес, 4,2 % планують навчатися в аспірантурі, 2,9 % готові спробувати себе як фрілансери, близько 8 % не пов'язують своє майбутнє з ІТ_галуззю. Серед опитаних 31,7 % респондентів бачать себе розробниками програмного забезпечення (ПЗ), 22,5 % - ІТ_менеджерами, 20,2 % - системними аналітиками, 7,9 % - архітекторами ПЗ, 8,5 % - тестувальниками, 0,3 % - системними адміністраторами.

Прагнення більшості респондентів працювати в зарубіжних ІТ_компаніях є цілком природним, тому що завдяки цьому вони набудуть певний професійний досвід, який знадобиться їм у процесі подальшої самореалізації та стане запорукою успішного професійного розвитку в Україні. Домінування у виборі респондентів професійної ролі розробника програмного забезпечення можна пояснити тим, що основний зміст освітньо-професійних програм більшості вітчизняних ІТ_спеціальностей становлять знання та уміння, що забезпечують виконання ключових професійних завдань саме цієї професії. Разом з тим, розробник ПЗ - найбільш поширена в ІТ_галузі кваліфікація, яка користується високим попитом на ринку праці.

Результати анкетування є додатковим аргументом на користь необхідності та своєчасності освітніх конвергенцій в ІТ_галузі з огляду на важливість системи вищої інформаційно-технологічної освіти для підготовки висококваліфікованих ІТ_кадрів.

У четвертому розділі - «Прогностичний аналіз вищої ІТ_освіти» - виявлені чинники, які об'єктивно зумовлюють виокремлення вітчизняної вищої ІТ_освіти в самостійну освітню галузь на сучасному етапі розвитку соціокультурного середовища, а також сформульовані концептуальні положення для розроблення стандартів вищої ІТ_освіти нового покоління, на підставі яких створено проект єдиного кваліфікаційного поля освітніх ІТ_спеціальностей і авторську модель професійної діяльності випускника бакалаврату 050103 - «Програмна інженерія», проведено верифікацію окремих концептуальних положень.

На підставі детального опрацювання нових версій авторитетних міжнародних класифікацій - Міжнародної стандартної класифікації освіти (1997), класифікації пріоритетних напрямів розвитку наукової галузі комп'ютинг за версією ОЕСР (2010); Міжнародної стандартної галузевої класифікації усіх видів економічної діяльності (2008), проекту Міжнародної стандартної класифікації занять (2008), Європейської рамки е_компетенцій (2010) - визначено чинники, які зумовлюють виокремлення вищої ІТ_освіти України в самостійну освітню галузь: вирізнення самостійного класифікаційного угруповання «освітня галузь» під назвою «Освіта в галузі комп'ютингу»; виділення комп'ютингу в самостійну наукову галузь; зміна статусу сектору інформаційних технологій з допоміжного на провідний; значне розширення спектра ІТ_професій; розроблення та впровадження у міжнародну практику професійної рамки кваліфікацій ІКТ_професіоналів.

У роботі сформульовані принципи функціонування та управління розвитком вищої ІТ_освіти в Україні як цілісної системи: системна орієнтованість вищої ІТ_освіти на галузь комп'ютингу та ринок інформаційних технологій; гнучке реагування ІТ_освіти на зміни потреб на ринку праці в ІТ_галузі; принцип випереджального розвитку ІТ_освіти; стійкий зворотний зв'язок вищої ІТ_освіти з ринком праці. Зазначається, що ці принципи, а також світові тенденції стандартизації вищої освіти взято за основу концептуальних положень проектування освітніх стандартів вищої ІТ_освіти нового покоління:

- пріоритетним об'єктом стандартизації вітчизняної вищої ІТ_освіти є результати навчання - ключові елементи практико-орієнтовного освітнього процесу. Їх системне і послідовне визначення «зверху-вниз» - на рівні державного, галузевого і вузівського компонентів - згідно із соціальним замовленням, соціальними потребами й вимогами, з максимальним урахуванням культурних і соціально-економічних особливостей України, а також з орієнтацією на визнані міжнародні рекомендації щодо академічних і професійних досягнень випускників освітніх програм ІТ_профілю має передувати відбору змісту навчання;

- освітні ІТ_спеціальності виокремлено в самостійну освітню галузь і вибудовано як проекцію трьох структур: наукової галузі комп'ютинг, ринку інформаційних технологій за видами економічної діяльності, професійно_кваліфікаційної структури ринку праці в ІТ_галузі. Відтак будь-яка освітня ІТ_спеціальність має бути останньою ланкою ланцюжка:

вид економічної ІТ_діяльності ІТ_професія ІТ_спеціальність;

- процес професійної підготовки студентів, які навчаються за ІТ_спеціальностями, проектується на основі рольових моделей професійної діяльності ІТ_фахівців з урахуванням циклу розробки кінцевих продуктів, які вони створюють;

- у стандартах вищої ІТ_освіти підтримується зважений баланс між професійною і гуманітарною складовими підготовки з метою формування у майбутніх ІТ_фахівців високого рівня загальної і професійної культури. Модель професійної підготовки випускника будь_якої освітньої ІТ_спеціальності включає змістові модулі сукупності соціальних, етичних і професійних питань застосування інформаційних технологій;

- проектування складових стандартів багаторівневої підготовки у межах існуючих ІТ_спеціальностей ґрунтується на принципі наступності, аби зберегти формальну і змістову єдність між освітньо-професійними програмами підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів і магістрів ІТ_профілю. Перелік магістерських ІТ_спеціальностей значною мірою корелюється з номенклатурою наукових ІТ_спеціальностей. Узгодженість змісту освітніх і наукових ІТ_спеціальностей сприятиме втіленню в освітньо-наукову практику концепції «навчання впродовж життя».

Акцентується увага на тому, що пропозиція об'єднати існуючі в Україні освітні ІТ_спеціальності в єдине класифікаційне поле логічно випливає з того, що в останніх версіях міжнародних класифікаторів видів економічної діяльності, професій та освіти відповідні об'єкти класифікації - види діяльності ІТ_профілю, ІТ_професії та освітні програми в галузі комп'ютингу - згруповані у класифікаційні категорії найвищого рівня ієрархії. Орієнтуючись на міжнародну типологію бакалаврських програм ІТ_профілю, визнану професійною ІТ_спільнотою, доцільно у майбутньому переліку напрямів підготовки і спеціальностей у ВНЗ утворити нове класифікаційне угруповання «освітня галузь» під назвою «Комп'ютерні науки», а також включити до цієї освітньої галузі, з огляду на спільність узагальнених структур діяльності їх випускників, такі напрями підготовки: інформатика; комп'ютерна інженерія, програмна інженерія, інформаційні системи (нині комп'ютерні науки); інформаційні технології (нині системна інженерія); системний аналіз. Цільовими професійними кваліфікаціями для спеціальностей названих напрямів підготовки за умови здобуття повної вищої освіти обрати відповідно: прикладний програміст, професіонал з комп'ютерних мереж, розробник програмного забезпечення, розробник та адміністратор бази даних, системний аналітик. Чітке визначення цільових професій, на які мають орієнтуватися освітньо-професійні програми кожного ІТ_бакалаврату, зробить їх зрозумілішими як для абітурієнтів, так і для роботодавців. Замість кількох науково-методичних комісій, які працюють ізольовано і не можуть домовитися щодо концептуальних засад існуючих напрямів підготовки ІТ_профілю доцільно створити одну науково-методичну комісію. Відтак координація розробки галузевих стандартів вищої ІТ_освіти здійснюватиметься на системних засадах, що дасть змогу оптимізувати зміст бакалаврських освітньо-професійних програм та обґрунтовано диференціювати перелік магістерських, який, у свою чергу, має значною мірою корелюватися з номенклатурою наукових ІТ_спеціальностей. Запропонований проект ілюструє рис. 1.

Упровадження й верифікацію запропонованих концептуальних положень виконано на прикладі розроблення освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та освітньо-професійної програми (ОПП) випускника новоствореного бакалаврату 050301 - «Програмна інженерія» (2006).

Рис. 1. Проект освітньої галузі «Комп'ютерні науки»

Назва цільової професійної кваліфікації - фахівець з розробки та тестування програмного забезпечення - введена до Національного класифікатора професій за безпосередньої участі автора. У зв'язку з тим, що в Україні не випускається Довідник кваліфікаційних характеристик ІТ_професій, для розроблення основоположного складника ОКХ - моделі професійної діяльності випускника використано рольові моделі технологічного процесу створення програмного забезпечення. Опрацювання двох найбільш поширених їх версій - моделі проектної групи за методологією Microsoft та описів функціональних ролей згідно з методологією IBM - уможливило визначення типових завдань професійної діяльності випускника бакалаврату з програмної інженерії: з'ясування та аналіз потреб і вимог користувачів; визначення функціональних вимог системи, що проектується, та управління ними; проектування та конструювання програмного забезпечення; участь у процесах професійного спілкування та управління програмною інженерією; верифікація та атестація програмного забезпечення; розроблення документації до програмного забезпечення; застосовування стандартного апаратного та програмного забезпечення; підтримка інформаційної безпеки. Адекватні цим завданням уміння репрезентують проект бажаних результатів навчання. Завдяки тому, що основоположний складник ОПП - модель професійної підготовки випускника спроектовано з опорою на найавторитетніші міжнародні документи: керівництво зі зведених знань в інженерії програмного забезпечення (The Guide to the Software Engineering Body of Knowledge - SWEBOK) та рекомендації з викладання програмної інженерії в університетах (Software Engineering 2004: Curriculum Guidelines for Undergraduate Degree Programs in Software Engineering), визначено сукупність нормативних професійно-орієнтованих дисциплін, яка є логічно вивіреною і збалансованою.

Зважаючи на необмежені можливості ІТ_фахівців приносити користь або завдавати шкоду при створенні та експлуатації програмних систем, у запропонованих моделях враховані соціальні, етичні та професійні аспекти діяльності в галузі програмної інженерії. Зокрема постулюється необхідність формування у майбутніх розробників програмного забезпечення етичної компетентності, що передбачає усвідомлення етичних проблем, які виникають у процесі професійної діяльності; дотримування на практиці принципів, сформульованих у «Кодексі етичних норм професіонала в галузі програмної інженерії»; високий рівень соціальної і професійної відповідальності. Теоретичним підґрунтям цієї компетентності є положення комп'ютерної етики, яка виступає «проекцією» загальних етичних принципів на типові проблемні ситуації в контексті використання інформаційних технологій.

Висновки

У дисертаційному дослідженні запропоновано розв'язання наукової проблеми визначення та обґрунтування теоретико-методологічних засад вищої інформаційно-технологічної освіти, які відображають її об'єктивну зумовленість і забезпечують змістову єдність. Реалізовані у процесі дослідження завдання дали змогу зробити такі загальні висновки і пропозиції:

1. На підставі аналізу психолого-педагогічної та спеціальної літератури в ІТ_галузі виокремлено три основні напрями наукових пошуків: 1) розроблення методичних систем підготовки майбутніх ІТ_фахівців у контексті окремих ІТ_спеціальностей; 2) опрацювання зарубіжних освітніх систем у фактологічному та змістовому аспектах; 3) дослідження методичних проблем викладання програмування як базової дисципліни в освітніх програмах підготовки майбутніх ІТ_фахівців. З'ясування ступеня наукового опрацювання проблеми дозволяє стверджувати, що вища ІТ_освіта як цілісне утворення ще не була предметом дослідницької уваги вітчизняних педагогів-дослідників.

Аналіз педагогічних публікацій засвідчив, що основне поняття дисертації «вища інформаційно-технологічна освіта» не має чіткої дефініції і тлумачиться вітчизняними дослідниками переважно як підготовка програмістів. Англомовний відповідник вищої ІТ_освіти - освіта в галузі комп'ютингу - визначається за допомогою переліку комп'ютерних наук. Запропоновано авторську дефініцію цього поняття: інформаційно-технологічна освіта - це складова системи вищої освіти, у межах якої здійснюється професійна підготовка фахівців з кваліфікаціями, що уможливлюють продуктивну професійну діяльність за видами: планування та розроблення комп'ютерних систем, у яких апаратне і програмне забезпечення поєднується з технологіями зв'язку; управління комп'ютерним обладнанням; розроблення програмного забезпечення, обробка даних, створення й супровід веб_порталів; консультаційні послуги, пов'язані з використанням комп'ютерів.

2. Встановлено, що визначальними тенденціями стандартизації вищої освіти в умовах формування Європейського освітнього простору на сучасному етапі є:

- використання результатів навчання як основного об'єкта стандартизації на трьох рівнях: міжнародному - у метарамках кваліфікацій; національному - у національних рамках кваліфікацій; інституціональному - у навчальних програмах і модулях;

- застосування рамок кваліфікацій - академічних і професійних - як механізмів оптимізації інформаційного обміну між ринком праці та освітніми установами;

- розширення системності освітніх стандартів за допомогою Національної рамки кваліфікацій.

Обґрунтовано, що чинна в Україні методика розроблення системи стандартів вищої школи, зокрема, її галузевого компоненту, відображає основні європейські тенденції стандартизації вищої освіти. Аргументом на користь цього твердження є зміст освітньо-кваліфікаційної характеристики - переліки умінь і здатностей майбутнього фахівця вирішувати професійні завдання та розв'язувати соціальні проблеми, що за суттю є проектом бажаних результатів навчання.

Запропоновано ідею інкорпорування дублінських дескрипторів і дескрипторів Національної рамки кваліфікацій до системи стандартів вищої освіти України. Зокрема до складників її державного компоненту - «Вимоги до освітніх рівнів» і «Вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів». Аби ці документи з декларованих стали чинними, з оглядом на їх призначення логічно за основу першого узяти дублінські дескриптори, а другого - дескриптори Національної рамки кваліфікацій за умови їх методологічної відповідності дескрипторам Європейської рамки кваліфікацій для навчання впродовж життя. Причому зміст вимог до освітньо-кваліфікаційних рівнів необхідно розкрити для кожного існуючого напряму підготовки фахівців у ВНЗ, зважаючи на відповідний професійний контекст. Таким чином буде вирішена проблема узгодження стандартів вищої освіти України з двома європейськими метарамками кваліфікацій згідно з рекомендаціями Лондонського комюніке (2009) міністрів, відповідальних за вищу освіту в країнах - учасницях Болонського процесу.

3. На підставі аналізу особливостей зарубіжних систем вищої ІТ_освіти, зокрема в США, Великій Британії та РФ встановлено, що у міжнародній практиці чітко простежується тенденція впливу на зміст ІТ_освіти профільних професійних асоціацій, зумовлена тим, що побудова ефективної системи відтворення високопрофесійних кадрів для динамічного розвитку ІТ-галузі усвідомлюється ними як критично важливе завдання, від успіху розв'язання якого залежить розвиток ІТ_бізнесу. Вихідні документи цієї складної аналітичної роботи створюються у результаті аналізу та узгодження ідей і досвіду, накопичених широким колом авторитетних ІТ_професіоналів.

4. Доведено, що вища ІТ_освіта Україні є адитивною системою, до складу якої належать майже тридцять споріднених ІТ_спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» і «магістр», згрупованих в одинадцять напрямів підготовки, але розосереджених в чинних переліках за п'ятьма різними класифікаційними угрупованнями «галузь знань».

Розпорошеність ІТ_спеціальностей призводить до неефективного управління функціонуванням і розвитком вищої ІТ_освіти, внаслідок чого вона є невпорядкованою у структурно-галузевому та змістовому аспектах. Неадекватність змісту освітніх стандартів кваліфікаційним вимогам, що пред'являються до ІТ_фахівців, зумовлює дисфункціональну взаємодію між вищою ІТ_освітою та ринком праці в ІТ_галузі, проявом чого є труднощі із працевлаштуванням за фахом випускників ІТ_спеціальностей.

Незбалансованість освітніх і наукових ІТ_спеціальностей, а також їх змістова роз'єднаність заважає на практиці формуванню безперервної освіти в ІТ_галузі. Відтак система вищої ІТ_освіти «не спрацьовує» за критерієм «функціональність», оскільки вона не продукує фахівців тієї якості і в тому обсязі, яких очікує від неї ринок праці в галузі інформаційних технологій.

5. Виявлено чинники, які об'єктивно зумовлюють виокремлення вищої ІТ_освіти в Україні в самостійну освітню галузь:

- зміна статусу сектору інформаційних технологій з допоміжного на провідний, про що свідчить створення в Міжнародній стандартній галузевій класифікації усіх видів економічної діяльності (2008) нового класифікаційного угруповання вищого рівня ієрархії під назвою «Інформація та зв'язок»;

- значне розширення спектра ІТ_професій, про що свідчить створення в Міжнародній стандартній класифікації занять (2008) нового класифікаційного угруповання «Розробники та аналітики програмного забезпечення та систем» (Software and applications developers and analysts);

- розроблення та впровадження у міжнародну практику класифікації професійних кваліфікацій в ІКТ-галузі - Європейської рамки e_компетенцій (European e-Competence Framework) для ІКТ_професіоналів (2008);

- виокремлення комп'ютингу в самостійну наукову галузь, про що свідчить класифікація пріоритетних напрямів у науково-дослідних і дослідно-конструкторських роботах з ІКТ (IKT Research and Development) за версією ОЕСР (2010);

- виокремлення в Міжнародній стандартній класифікації освіти самостійного класифікаційного угруповання «освітня галузь» під назвою «Освіта в галузі комп'ютингу» (1997);

6. На основі сформульованих принципів функціонування та управління розвитком вищої ІТ_освіти в Україні, а саме системної орієнтованості вищої ІТ_освіти на галузь комп'ютингу та ринок інформаційних технологій; її гнучкого реагування на зміни потреб на ринку праці в ІТ_галузі; випереджального розвитку, стійкого зворотного зв'язку вищої з ринком праці, визначено концептуальні положення проектування освітніх стандартів вищої ІТ_освіти нового покоління:

- пріоритетним об'єктом стандартизації вітчизняної вищої ІТ_освіти є результати навчання - ключові елементи практико-орієнтовного освітнього процесу;

- система освітніх ІТ_спеціальностей вибудовується як проекція трьох структур: наукової галузі комп'ютинг, ринку інформаційних технологій за видами економічної діяльності, професійно_кваліфікаційної структури ринку праці в ІТ_галузі;

- процес професійної підготовки студентів, які навчаються за ІТ_спеціальностями, проектується на основі рольових моделей професійної діяльності ІТ_фахівців з урахуванням циклу розробки кінцевих продуктів, які вони створюють;

- у стандартах вищої ІТ_освіти підтримується зважений баланс між професійною і гуманітарною складовими підготовки з метою формування у майбутніх ІТ_фахівців високого рівня загальної і професійної культури;

- проектування складових стандартів багаторівневої підготовки у межах існуючих ІТ_спеціальностей ґрунтується на принципі наступності, аби зберегти формальну і змістову єдність між освітньо-професійними програмами підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів і магістрів ІТ_профілю. Перелік магістерських ІТ_спеціальностей значною мірою корелюється з номенклатурою наукових ІТ_спеціальностей.

Запропоновано проект єдиного класифікаційного поля освітніх ІТ_спеціальностей, який є «проекцією» наукової галузі комп'ютингу як складової п'яти науково-прикладних напрямів, структури ринку праці за видами економічної діяльності, та професійно-кваліфікаційної структури ринку праці в ІТ_галузі.

Розроблено модель професійної діяльності фахівця - випускника бакалаврату 050103 - «Програмна інженерія», яка ґрунтується на рольовій моделі виробничого циклу розроблення програмного забезпечення. Її основу складають десять типових завдань діяльності: з'ясування та аналіз потреб і вимог користувачів, визначення функціональних вимог системи, що проектується, та управління ними; проектування та конструювання програмного забезпечення; участь у процесах професійного спілкування та управління програмною інженерією; верифікація та атестація програмного забезпечення; розробка документації; застосування стандартного апаратного та програмного забезпечення; підтримка інформаційної безпеки.

Принципово новим аспектом розробленої моделі професійної діяльності фахівця ІТ_профілю є урахування гуманітарних аспектів інформаційних технологій. Поряд із переліком обов'язкових інженерно-технічних умінь майбутніх ІТ_фахівців до її складу додано соціально-етичні уміння, зокрема спроможність працювати у команді та здатність приймати етичні рішення в ситуаціях морального вибору. Проявом цих умінь є розуміння майбутніми ІТ_фахівцями основних культурних, соціальних, правових і етичних аспектів використання інформаційних технологій, усвідомлення власної ролі у процесах інформатизації, здатність передбачати наслідки упровадження певного програмного продукту для широкого застосування.

Виконане дослідження не вичерпує всі проблемні аспекти вітчизняної вищої ІТ_освіти. Перспективи подальших наукових пошуків пов'язані зі створенням концептуальних основ існуючих і перспективних освітніх ІТ_спеціальностей з позицій системного підходу, розробленням рамок кваліфікацій для напрямів підготовки ІТ_профілю, а також компаративним аналізом зарубіжних систем вищої освіти у галузі комп'ютингу.

Основний зміст дисертації відображено у публікаціях

Монографії, посібники

1. Морозова Т. Вища ІТ_освіта в Україні (системне дослідження) / Т. Морозова - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. - 287 с.

2. Морозова Т. Обробка даних у табличному процесорі. Збірник задач: навчальний посібник / Т. Морозова. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. - 95 с.

Аналітичні доповіді

3. Система высшего образования и образовательные стандарты в Украине: аналитический доклад / К. Левковский, Т. Морозова, В. Петренко, М. Степко, В. Шпилевой, И. Юхновский. - М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2006. - 96 с.

4. Система высшего образования и образовательные стандарты в Украине: аналитический доклад / К. Левковский, Т. Морозова, О. Єфіменко, В. Гуло. - М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2009. - 100 с.

Статті у наукових фахових виданнях

5. Морозова Т. Формування у студентів загально пізнавальних умінь у контексті конкретної дисципліни/ Т. Морозова // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка. - 2004. - № 1 (10). - С. 119-126.

6. Морозова Т. Особливості галузевих стандартів вищої освіти нового покоління / Т. Морозова // Освіта на Луганщині. - 2005. - № 1 (22). - С. 46-49.

7. Морозова Т. Аналіз дефініцій компетентнісного підходу щодо освіти / Т. Морозова // Освіта Донбасу. - 2005. - № 3 (110). - С. 5-11.

8. Морозова Т. Характеристики IT_професій, орієнтованих на роботу з базами даних / Т. Морозова // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка. - 2005. - № 1 (13). - С. 134-141.

9. Морозова Т. Погляд на освітні стандарти вищої освіти крізь призму компетентнісного підходу / Т. Морозова // Проблеми освіти. - К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2005. - Вип. 45. - С. 73_79.

10. Морозова Т. Освітні стандарти у контексті Болонських реформ і можливостей інформатизації / Т. Морозова // Вища школа. - 2005. - № 5. - С. 26-34.

11. Морозова Т. Задачник з інформатики (технологія проектування) / Т. Морозова // Освіта Донбасу. - 2006. - № 2 (115). - С. 16-21.

12. Морозова Т. Про підготовку фахівців для галузі інформаційних технологій / Т. Морозова // Освіта на Луганщині. - 2006. - № 1 (24). - С. 30_35.

13. Морозова Т. ІТ_освіта: європейські тенденції стандартизації / Т. Морозова // Вища освіта України. - 2006. - Дод. 3. - С. 154-159.

14. Морозова Т. Про необхідність вивчення комп'ютерної етики майбутніми ІТ_фахівцями / Т. Морозова // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка. - 2006. - № 2 (17). - С. 128-133.

15. Морозова Т. Моделювання професійної діяльності ІТ_фахівців у контексті цілей вищої школи / Т. Морозова // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - 2007. - № 9 (126). - С. 100-105.

16. Морозова Т. Освітній стандарт як соціальна норма / Т. Морозова // Освіта Донбасу. - 2007. - № 3 (122). - С. 15-20.

17. Морозова Т. Гармонізація освітніх і професійних стандартів в ІТ_галузі (з досвіду США) / Т. Морозова // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. - 2007. - № 3. - С. 35-42.

18. Морозова Т. Освітні стандарти підготовки ІТ_фахівців / Т. Морозова // Новий колегіум. - 2007. - № 3. - С. 45-51.

19. Морозова Т. Напрями підготовки фахівців в українській вищій школі (зіставлення класифікаторів двох версій) / Т. Морозова //Освіта Донбасу. - 2008. - № 2-3. - С. 48_57.

20. Морозова Т. Про узгодження освітніх і професійних стандартів в ІТ_галузі (з досвіду Російської Федерації) / Т. Морозова // Вища школа. - 2008. - № 5. - С. 60-69.

21. Морозова Т. Британські професійні та академічні стандарти в сфері ІКТ / Т. Морозова // Вища школа. - 2008. - № 11. - С. 42-51.

22. Морозова Т. ІКТ_ринок як чинник оптимізації структури ІКТ_освіти / Т. Морозова // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія, психологія, педагогіка. - 2008. - № 3. - С. 195-199.

23. Морозова Т. До проблеми розширення й упорядкування структури вищої ІКТ_освіти / Т. Морозова // Новий колегіум. - 2009. - № 4. - С. 54_60.

24. Морозова Т. Вища ІТ_освіта в Україні у кількісному вимірі / Т. Морозова // Вища школа. - 2009. - № 8. - С. 26-41.

25. Морозова Т. Про доцільність інтеграції освітніх IT_спеціальностей в єдине класифікаційне поле / Т. Морозова // Вища школа. - 2010. - № 11. - С. 26-36.

26. Морозова Т. Освітні стандарти як інтерфейс між освітою та сферою праці / О. Голубенко, Т. Морозова // Українознавство. - 2006. - № 4. - С. 197-200.

27. .Морозова Т. До проблеми оновлення стандартів вищої освіти в контексті Болонських реформ / О. Голубенко, Т. Морозова // Вища школа. - 2006. - № 5-6. - С. 10-18.

28. Морозова Т. Європейські метаструктури кваліфікацій для сфери освіти / О. Голубенко, Т. Морозова // Вища школа. - 2007. - № 2. - С. 37-45.

29. Морозова Т. Результати навчання як об'єкт стандартизації / О. Голубенко, Т. Морозова // Вища освіта в Україні. - 2008. - № 1. - С. 24-30.

30. Морозова Т. Освітні стандарти чи навчальні плани? / О. Голубенко, Т. Морозова // Вища школа. - 2008. - № 1. - С. 55-64.

31. Морозова Т. Вища комп'ютерна освіта та ІТ_індустрія (деякі аспекти взаємодії) / Т. Морозова, І. Мендзебровський, Ю. Пероганич // Вища школа. - 2008. - № 3. - С. 40-48.

32. Морозова Т. Стандартизація освіти: за і проти / О. Голубенко, Т. Морозова // Вища школа. - 2008. - № 7. - С. 13_23.

33. Морозова Т. Модель випускника бакалаврату «Програмна інженерія» / М. Бондаренко, М. Сидоров, Т. Морозова, І. Мендзебровський // Вища школа. - 2009. - № 4. - С. 50_61.

34. Морозова Т. Національна рамка кваліфікацій у контексті європейських перетворень освітнього простору / О. Голубенко, Т. Морозова // Вища школа. - 2009. - № 3. - С. 44-56.

35. Морозова Т. Національна структура кваліфікацій вищої освіти: проблеми переформатування / О. Голубенко, Т. Морозова // Вища школа. - 2009. - № 11. - С. 50-60.

36. Морозова Т. Національна рамка кваліфікацій: стан реалізації в Україні / О. Голубенко, Т. Морозова // Реалізація європейського досвіду компетентнісного підходу у вищій школі України. - К.: Педагогічна думка. - 2010. - С. 113-120.

37. Морозова Т. Узагальнений портрет викладача інформаційних технологій / О. Єфіменко, Т. Морозова // Проблеми освіти. - 2009. - Вип. 60. - С. 63_66.

Публікації в інших виданнях

38. Морозова Т. Цели обучения информатике в контексте деятельностного подхода / Т. Морозова // Сб. трудов XIII Междунар. конф. «Информационные технологии в образовании». - Ч. III. - М.: Просвещение, 2003. - С. 59-60.

39. Морозова Т. Развитие когнитивных и коммуникативных способностей будущих ИТ_специалистов. / Т. Морозова // Сб. трудов XIV Междунар. конф. «Информационные технологии в образовании». - Ч. II. - М.: МИФИ, 2004. - С. 126-127.

40. Морозова Т. Образовательные стандарты подготовки ИТ_специалистов в Украине / Т. Морозова // Сб. трудов І Междунар. науч.-практ. конф. «Современные информационные технологии и ИТ_образование». - М.: МАКС Пресс, 2005. - С. 129-135.

41. Морозова Т. Украинские образовательные стандарты в контексте Болонских реформ / Т. Морозова // Материалы Междунар. науч.-практ. конф. «Россия и интернационализация высшего образования». - М.: Экономический ф-т МГУ: ТЕИС, 2005. - С. 211-214.

42. Морозова Т. Комп'ютерна підтримка галузевих стандартів вищої освіти / Т. Морозова // Матеріали I Міжнарод. наук.-практ. конф. «Інформаційні технології в наукових дослідженнях і навчальному процесі». 21-23 листопада 2005 р. - Луганськ, 2005. - С. 130-134.

43. Морозова Т. Базові профілі підготовки ІТ_фахівців у вищій школі США / Т. Морозова // Матеріали II Міжнарод. наук.-практ. конф. «Інформаційні технології в наукових дослідженнях і навчальному процесі». 14_16 листопада 2006 р. - Луганськ, 2006. - С. 38-41.

44. Морозова Т. Взаємозв'язок освітніх програм ІТ_профілю та ІТ_професій (з міжнародного досвіду) / Т. Морозова // Матеріали наук._практ. конф «Проблеми та перспективи підготовки фахівців у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. 16_17 жовтня 2007 р. - Львів, 2007. - С. 141-147.

45. Морозова Т. Програмна інженерія - новий напрям підготовки ІТ_фахівців / Т. Морозова // Матеріали ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. «Сучасні тенденції в розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці». 8-10 квітня 2008 р. - Луганськ, 2008. - С. 150-153.

46. Морозова Т. Образовательно-профессиональная программа как основа учебного плана специальности / О. Голубенко, Т. Морозова // Управление качеством инженерного образования и инновационные образовательные технологии: Сб. докладов междунар. Науч.-метод. конф. 28_30 октября 2008 г. - М.: МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2008. - Ч. I. - С. 14_18.

47. Морозова Т. Система стандартів вищої освіти України: діяльність або компетентність? / О. Голубенко, Т. Морозова // Зб. доповідей Всеукраїнського наук.-практ. семінару «Удосконалення нового покоління стандартів вищої освіти на основі європейської і національної рамок кваліфікацій». - Миколаїв, 2009. - С. 36-41.

Анотації

Морозова Т.Ю. Теоретико-методологічні засади вищої інформаційно-технологічної освіти в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України. - Київ, 2011.

Розроблено та обґрунтовано теоретико-методологічні засади вищої інформаційно-технологічної освіти, які відображають її об'єктивну зумовленість і забезпечують сутнісну єдність. Із позицій системного підходу охарактеризовано вищу ІТ_освіту в Україні як цілісне утворення та визначено фактори, які зумовлюють її виокремлення в самостійну освітню галузь. Досліджено європейські тенденції стандартизації академічних і професійних кваліфікацій, зокрема в галузі комп'ютингу. Уточнено обсяг поняття «вища інформаційно-технологічна освіта». Визначено концептуальні положення проектування стандартів вищої ІТ_освіти нового покоління.

Ключові слова: вища інформаційно-технологічна освіта, стандарти ІТ_професій, кваліфікація, результати навчання, рамки кваліфікацій, стандарти вищої освіти.

Морозова Т.Ю. Теоретико-методологические основания высшего информационно-технологического образования в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт высшего образования Национальной академии педагогических наук Украины. - Киев, 2011.

Диссертационная работа посвящена теоретико-методологическому обоснованию объективной обусловленности и сущностного единства высшего информационно-технологического образования (ИТ_образования). Основные направления исследования: международные тенденции стандартизации высшего образования и высшего ИТ_образования в Украине, Российской Федерации, Великобритании и США; компьютинг как самостоятельная научная область; международные стандарты ИТ_профессий и рамки квалификаций для ИТ_специалистов.

Установлено, что в условиях формирования европейского образовательного пространства в качестве первостепенного объекта стандартизации в образовании используются результаты обучения, определяемые на трех уровнях: международном - в метарамках квалификаций; национальном - в Национальных рамках квалификаций; институциональном - в образовательных программах и модулях. При этом рамки квалификаций - академические и профессиональные - используются как механизмы информационного обмена между рынком труда и образовательными учреждениями. Аргументировано, что действующая в Украине методика разработки системы стандартов высшей школы, в частности, ее отраслевого компонента, находится в русле основных европейских тенденций стандартизации высшего образования.

Обосновано, что высшее ИТ_образование в Украине является аддитивной системой, которая включает около тридцати ИТ_специальностей образовательно-квалификационных уровней «специалист» и «магистр». Они сгруппированы в одиннадцать направлений подготовки, но рассредоточены по пяти классификационным группировкам «отрасль знаний», которые в свою очередь включены в три образовательные отрасли. Это приводит к неэффективному управлению функционированием и развитием отечественного высшего ИТ_образования. Несоответствие содержания образовательных стандартов квалификационным требованиям, предъявляемым к ИТ_специалистам, предопределяет дисфункциональность взаимодействия между высшим ИТ_образованием и рынком труда. Несбалансированность образовательных и научных ИТ_специальностей, а также их содержательная несогласованность мешает на практике формированию непрерывного образования в ИТ_отрасли. Таким образом, система высшего ИТ_образования в Украине не «срабатывает» по критерию «функциональность», поскольку не продуцирует специалистов того качества и в том объеме, которых ожидает от нее рынок труда в отрасли информационных технологий.

Выявлены факторы, объективно предопределяющие объединение действуюших в Украине ИТ_специальностей в единую образовательную отрасль: изменение статуса сектора информационных технологий со вспомогательного на ведущий; значительное расширение спектра ИТ_профессий; разработка и внедрение в международную практику классификации профессиональных квалификаций ИТ_специалистов - Европейской рамки e_компетенций; выделение компьютинга в самостоятельную научную область; существование в Международной стандартной классификации образования группировки высшего уровня иерархии «Образование в области компьютинга».

Получила дальнейшее развитие дефиниция высшего ИТ_образования как составляющей системы высшего образования, в рамках которой осуществляется профессиональная подготовка специалистов с квалификациями, обеспечивающими продуктивную профессиональную деятельность видов: планирование и разработка компьютерных систем, в которых аппаратное и программное обеспечение сочетается с технологиями связи; управление компьютерным оборудованием; деятельность по разработке программного обеспечения, обработка данных; создание и сопровождение веб_порталов; консультационные услуги, связанные с использованием компьютеров.

Выработаны и обоснованы концептуальные положения проектирования стандартов высшего ИТ_образования нового поколения, в которых приоритетным объектом стандартизации являются результаты обучения. Создан проект единого классификационного поля образовательных ИТ_специальностей как проекции трех структур - ИТ_рынка по видам экономической деятельности, рынка труда в ИТ_отрасли в квалификационно-профессиональном разрезе, научно_прикладных направлений в области компьютинга. Внедрение и верификация разработанных концептуальных положений показано на примере модели профессиональной деятельности выпускника вновь созданного (2006.) бакалаврата 050301 - «Программная инженерия».

Ключевые слова: высшее информационно-технологическое образование, стандарты ИТ_профессий, квалификация, результаты обучения, рамки квалификаций, стандарты высшего образования.

Morozova T.Yu. Theoretical and Methodological principles of Higher Information Technology Education in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for Doctor of Sciences in Pedagogics Degree obtaining, speciality 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - Institute of Higher Education, National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2011.

Theoretical and methodological principles of higher information technology education are developed and proved. These principles reflect the objective dependency and provide essential unity. The higher IT education in Ukraine is described as an integral formation from the standpoint of the systematic approach and factors that lead to its separation into independent education sector are identified. The European trends in standardization of academic and professional qualifications, particularly in the field of computing, are examined. The denotation «information technology higher education» is defined. Conceptual design standards for higher IT education of new generation are determined.

Key words: higher information technology education, IT-professions standards, qualification, learning outcomes, qualifications frameworks, higher education standards.

Размещено на Allbest.ru