Формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики засобами мультимедійних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

УДК 373.5.016:78:(043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики засобами мультимедійних технологій

13.00.02 - «Теорія та методика музичного навчання»

Новикова Надія Валентинівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент ГРИЗОГЛАЗОВА Таміла Іванівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Інститут мистецтв, доцент кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор ГУЗІЙ Наталія Василівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри педагогічної творчості;

кандидат педагогічних наук, доцент ЧАЙКОВСЬКА Олена Антонівна, Київський національний університет культури і мистецтв, завідувач кафедри комп'ютерних наук.

Захист відбудеться «9» березня 2011 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.08 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова за адресою: 01601, м.Київ, вул. Пирогова, 9. освіта музичний мультимедійний

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м.Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий 7 лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В.Козир

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Пріоритетним завданням сучасної освітньої системи України є виховання всебічно розвиненої особистості, здатної до самоосвіти, постійного самовдосконалення та саморозвитку. Своєрідним епіцентром загального розумового розвитку учня, його спроможності до активного засвоєння суспільних цінностей та їхнього творчого перетворення виступає пізнавальний інтерес.

Дослідження феномену пізнавального інтересу, пошук шляхів його формування в умовах навчально-виховного процесу виступає однією із фундаментальних проблем психології і педагогіки. Її вирішенню присвячені ґрунтовні праці багатьох вітчизняних і зарубіжних учених минулого і сучасності, зокрема, Ш.О.Амонашвілі, Б.Г. Ананьєва, Ю.К. Бабанського, Н. М.Бібік, Л.І. Божович, В.Б. Бондаревського, В.К.Буряка, Л. А.Гордона, Б.Г.Друзя, О.К.Дусавицького, О.В.Киричука, Г.С.Костюка, О. Г.Ковальова, М.Д.Левітова, О. М.Леонтьєва, М. І.Махмутова, А. К.Маркової, Н.Г. Морозової, В.М.Мясищева, В.Оконя, В.Ф.Паламарчук, С. Л.Рубінштейна, М. М.Скаткіна, Т.І. Сущенко, Г. І.Щукіної та інших.

У формуванні пізнавального інтересу значна роль належить мистецькій освіті, яка дозволяє учню пізнавати світ цілісно і ціннісно, в єдності почуттів і мислення, емоцій і образів. Дослідженню закономірностей, принципів і методів пізнання та перетворення дійсності засобами мистецтва, зокрема музичного, в освітньому просторі присвячені праці Е.Б.Абдулліна, А.Г.Болгарського, Н.О.Ветлугіної, Т.І.Гризоглазової, Н.В.Гузій, Т.М.Завадської, І.А.Зязюна, Д.Б.Кабалевського, Л.М.Масол, Н.Є.Миропольської, Н.Г.Ничкало, О.М.Олексюк, Г.М.Падалки, В.В.Рагозіної, О.Я.Ростовського, О.П.Рудницької, Л.О.Хлєбнікової, Г.М.Ципіна, В.М.Шахрай, В.М.Шацької. Проблема ж формування власне пізнавального інтересу в сфері загальної музичної освіти в сучасних психолого-педагогічних дослідженнях не знаходить належного відображення. Увага дослідників зосереджена на вивченні естетичних, музично-естетичних, художньо-естетичних інтересів, інтересів до різноманітних видів музичної діяльності (Т.Р.Браніцька, О.Н.Дем'янчук, С.М.Жуков, В.В.Зубарєв, Л.І. Косяк, Т.Ф.Кротова, І.Б.Кузава).

Сензитивним періодом формування пізнавального інтересу, розвитку прагнення учнів до самостійної музичної діяльності, як зазначають психологи Л.С.Виготський, І.В.Дубровіна, Д.Б.Ельконін, І.С.Кон, В.А.Крутецький, М.Д.Левітов та інші, виступає підлітковий вік. Аналіз низки дисертаційних досліджень, присвячених питанням музичної освіти підлітків (Л.В.Григоровська, О.В.Єременко, О.Я.Ростовський, Л.М.Сбітнєва, Г.П.Шевченко, Г.В.Шостак), дозволяє констатувати факт недостатньої розробленості проблеми формування пізнавального інтересу. Проте саме в основній школі перед учнями постають навчальні завдання, які потребують від них умінь аналізувати, зіставляти і порівнювати музичні, літературні та візуальні образи в творах різних стилів і жанрів, здійснювати пошуково-дослідницьку роботу з метою поглиблення своїх знань та оволодіння навичками самостійної пізнавальної діяльності.

В умовах інформатизації освіти вирішення проблеми формування пізнавального інтересу вимагає нових підходів. Використання сучасних інформаційних технологій, зокрема мультимедійних, в освітньому просторі орієнтує на образність, емоційність сприйняття, забезпечує зростання впливу навчальної інформації, посилення ролі учня як суб'єкта пізнання, створює невичерпні можливості для реалізації принципів індивідуалізації та диференціації у навчанні. Питання розробки та впровадження мультимедійних технологій в систему музичної освіти порушували такі українські дослідники як Н.Д.Бєлявіна, М.А.Дергач, Л.М.Масол, В.М.Мацур, Ю.В.Пєтєлін, І.Б.Пясковський, І.В.Сокол, Н.С.Сушкевич, М.М.Ходос, О.А.Чайковська, М.І.Чембержі, С.В.Шип, В.В.Штепа та інші. Не применшуючи цінності зазначених досліджень маємо вказати на те, що проблема застосування технології мультимедіа в загальній музичній освіті підлітків не знайшла в них належного висвітлення.

Актуальність дослідження даної проблеми зумовлена виявленими суперечностями:

- між усвідомленням значної ролі мистецтва в активізації прагнення особистості до самоосвіти, саморозвитку та творчої самореалізації та недостатньою увагою, яка приділяється формуванню пізнавального інтересу учнів у сфері загальної музичної освіти;

- між визнанням важливості підліткового віку для формування стійкого пізнавального інтересу до музики та браком педагогічних досліджень з даного питання;

- між необхідністю застосування у навчальному процесі мультимедійних технологій згідно вимог сучасного рівня інформатизації загальної музичної освіти та наявними теоретичними та методичними розробками.

Потреба у подоланні окреслених суперечностей, актуальність, педагогічна значимість даної проблеми, її недостатня теоретична і методична розробленість обумовили вибір теми дослідження: «Формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики засобами мультимедійних технологій».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри методики музичного виховання та хорового диригування Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова м.Києва і складає частину наукового напряму «Зміст, форми і методи фахової підготовки майбутніх учителів музики» в аспекті розробки методичних основ впровадження сучасних мультимедійних технологій в систему загальної музичної освіти. Тему дисертації затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол №5 від 29.11.2007) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 1 від 29.01.08).

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні та експериментальній апробації методики формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики засобами мультимедійних технологій.

Об'єкт дослідження - процес музично-естетичного розвитку учнів 5-8 класів у загальноосвітній школі.

Предмет дослідження - методика формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики засобами мультимедійних технологій.

Об'єкт, предмет і мета дослідження зумовили необхідність розв'язання таких завдань:

- проаналізувати стан досліджуваної проблеми в теорії та практиці мистецької освіти;

- уточнити зміст і компонентну структуру пізнавального інтересу підлітків на уроках музики;

- визначити критерії, показники та рівневі характеристики сформованості пізнавального інтересу школярів підліткового віку;

- охарактеризувати мультимедійні технології та визначити особливості їхнього застосування на уроках музики з метою формування пізнавального інтересу учнів 5-8 класів загальноосвітньої школи;

- розробити методику формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики засобами мультимедійних технологій та експериментально перевірити її ефективність.

Методологічну основу дослідження складають положення сучасної філософії освіти, психологічної і педагогічної наук про закони пізнання та когнітивний розвиток особистості; концептуальні засади теорії діяльності; положення державних документів про стратегію розвитку освіти України. Базисною теоретичною основою дослідження є роботи науковців, присвячені розгляду теорії активізації пізнавальної діяльності школярів та концепції розвитку пізнавального інтересу в навчально-виховному процесі (Л.І.Божович, А.К.Маркова, А.М.Матюшкін, М.І.Махмутов, М.М.Скаткін, Т.І.Шамова, Г.І.Щукіна та інші), основних положень теорії психічного розвитку учнів підліткового віку (Д.Б.Ельконін, Е.Еріксон, І.В.Дубровина, В.Г.Степанова, І.М.Нікольська, Р.М.Грановська, І.С.Кон, С.Л.Рубінштейн та інші); теорії мультимедійного навчання та когнітивного навантаження (А.Бедлі, Р.Е.Мейєр, Дж.Свеллер, А.Паівіо); психолого-педагогічних основ використання мультимедіа у навчальному процесі (В.П. Беспалько, М.Ю.Бухаркіна, Л.П.Гур'єва, Б.С.Гершунський, Г.С.Костюк, Л.Н.Ланда, Б.О.Ломов, В.М.Мадзігон, Ю.І.Машбиць, П.А.М'ясоїд, О.К.Тихомиров, Н.Ф.Тализіна та інші).

З метою вирішення завдань наукового дослідження було застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: теоретичні методи: аналітичний, системно-структурний для вивчення теоретичних аспектів проблеми, визначення понятійно-категоріального апарату, уявне моделювання педагогічного експерименту, логічні методи узагальнення отриманих емпірічним шляхом даних; емпіричні методи: діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, бесіди, тестові, творчі й пізнавальні завдання), обсерваційні (пряме, побічне спостереження за навчально-виховним процесом, самоспостереження учнями власної пізнавальної діяльності), праксиметричні (аналіз продуктів навчально-пізнавальної діяльності учнів) для встановлення рівнів сформованості пізнавального інтересу учнів; педагогічний експеримент для виявлення ефективності розробленої методики формування пізнавального інтересу учнів; математичні методи та методи статистичної обробки експериментальних даних для фіксації результатів вимірювань та встановлення кількісних залежностей між явищами, які досліджуються.

Організація дослідження. Дослідження проводилось впродовж 2004-2010 років у три етапи.

На першому етапі (2004-2007) здійснено аналіз наукової літератури, визначено вихідні позиції дослідження, розроблено методику констатувального діагностування рівня сформованості пізнавального інтересу підлітків.

На другому етапі (2007-2008) проведено констатувальне діагностування рівня сформованості пізнавального інтересу учнів 5-8 класів, розроблено методику формування пізнавального інтересу підлітків засобами мультимедійних технологій, охарактеризовано мультимедійні технології та визначено методичні засади їх застосування в процесі реалізації розробленої методики.

На третьому етапі (2008-2010) дослідно-експериментальним шляхом перевірено ефективність розробленої методики, здійснено аналіз результатів формувального експерименту, підведено його підсумки та розроблено методичні рекомендації щодо застосування мультимедійних технологій у процесі формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: уперше

- актуалізовано проблему формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики засобами мультимедійних технологій;

- обґрунтовано і розроблено педагогічні умови та методику формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики засобами мультимедійних технологій;

- визначено критерії, показники та рівневі характеристики сформованості пізнавального інтересу підлітків;

- здійснено характеристику мультимедійних технологій та визначено особливості їхнього застосування на уроках музики з метою формування пізнавального інтересу учнів 5-8 класів загальноосвітньої школи;

- розроблено і теоретично обґрунтовано модель уроку музики із застосуванням мультимедійних технологій;

- уточнено зміст і компонентну структуру пізнавального інтересу підлітків на уроках музики;

- дістали подальшого розвитку методичні підходи до впровадження мультимедійних технологій в систему загальної музичної освіти, питання оптимізації умов музично-пізнавальної діяльності підлітків в аспекті особистісно орієнтованого підходу.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що здійснено апробацію розробленої методики та створено методичні рекомендації щодо її впровадження у процес загальної музичної освіти учнів 5-8 класів. Матеріали дослідження можуть бути використані учителями загальноосвітніх шкіл у практиці навчання музичного мистецтва, викладачами та студентами вищих педагогічних закладів освіти у процесі педагогічної і методичної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, а також у системі післядипломної освіти педагогічних кадрів. Дані теоретичні та практичні напрацювання можуть бути використані для розробки нових мультимедійних ресурсів, призначених для застосування в сфері загальної музичної освіти.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Бучанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 (довідка № 336 від 27.09.2010 р.), Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 14 (довідка № 198 від 19.10.2010), Немішаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 (довідка № 160 від 14.10.2010 р.), Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (довідка № 155/1 від 18.10.2010 р.), Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (довідка № 07-10/2285 від 15.10.2010 р.).

Достовірність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечено науковим, методологічно обґрунтованим підходом до вивчення досліджуваної проблеми, застосуванням комплексу теоретичних і емпіричних методів дослідження, адекватних меті та поставленим завданням, експериментальною перевіркою висунутого гіпотетичного припущення, об'єктивністю критеріїв і показників досліджуваного феномену, кількісним і якісним аналізом експериментальних даних, отриманням позитивних результатів здійснення формувальних впливів в експериментальних класах.

Апробація результатів дослідження здійснювалася через публікацію матеріалів дисертації, у виступах на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції» (Київ, 2008), «Педагогічна майстерність як система професійних і мистецьких компетентностей» (Київ, 2008), «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти» (Київ, 2009), «Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття» (Харків, 2010), «Информационные и коммуникационные технологии в образовании» (Борисоглебск, 2010), «Формування проектного мислення школярів засобами мистецтва в процесі вивчення художньої культури» (Запоріжжя, 2010).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження відображено в 11 одноосібних публікаціях, з них 5 - у провідних фахових виданнях з педагогіки, затверджених ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (265 найменувань, з них 6 - іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації - 267 сторінок, з них 195 сторінок основного тексту. Робота містить 8 таблиць, 18 рисунків, що разом із додатками становить 40 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної проблеми дослідження, висвітлено ступінь її розробленості, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, зазначено основні методи дослідження, методологічні та теоретичні засади його проведення, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи; подано відомості про апробацію і впровадження отриманих результатів.

У першому розділі - «Теоретичні засади дослідження проблеми формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики засобами мультимедійних технологій» - розглянуто поняття «пізнавальний інтерес» у філософському, соціологічному, психологічному та педагогічному аспектах; уточнено зміст і компонентну структуру пізнавального інтересу підлітків на уроках музики; розкрито особливості його формування в процесі музично-пізнавальної діяльності учнів 5-8 класів загальноосвітньої школи; висвітлено сучасний стан дослідження проблеми використання мультимедійних технологій в системі музичної освіти.

Пізнавальний інтерес визначається як прагнення, потяг до знань, що виникає з активного ставлення до предметів або явищ дійсності. Він передбачає ініціативність, самостійність пошуку інформації, творче застосування одержаних знань, супроводжується переживанням задоволення від процесу і результатів інтелектуальної діяльності.

Пізнавальний інтерес - значуща частина загальної спрямованості особистості, в якій сконцентровані всі її сутнісні властивості. У філософських і соціологічних дослідженнях він постає як єдність суспільного й індивідуального (Г.В.Ф.Гегель, К.А.Гельвецій, Т.Гоббс, П.А.Гольбах, В.П.Андрущенко, Л.В.Губерський, А.Г.Здравомислов, М.І.Михальченко, І.Ф.Надольний), об'єктивного та суб'єктивного (О.К.Дусавицький, А.Г.Здравомислов, С.Л.Рубінштейн, В.П.Тугаринов), вродженого і трансцендентного (А.Камю, С.К'єркеґор, В.Мак-Даугол, А.Маслоу, М.Мід, К.Роджерс, Ж.П.Сартр, З.Фрейд, К.Юнг, Н.Г.Макаренко). Пізнавальний інтерес стимулює людину до діяльності і сам формується в ній. Він забезпечує засвоєння і примноження суспільних цінностей, уможливлює самореалізацію особистості.

У психологічній науці його визначають як інтегративне динамічне утворення особистості, що має складну структуру (сплав емоційних, вольових, інтелектуальних, регулятивних процесів) і якому притаманна специфічна вибірковість і спрямованість (В.П.Грібанов, Л.А.Гордон, О.К.Дусавицький, Ю.В.Китов, В.М.Мясищев, Г.І.Щукіна).

У педагогічному аспекті пізнавальний інтерес виступає метою і результатом навчання, «центральним мотивом», провідним засобом успішного навчання, важливою умовою підвищення ефективності навчально-виховного процесу (В.Б.Бондаревський, А.К.Маркова, Н.Г.Морозова, І.Г.Шапошнікова, Г.І.Щукіна). Як стійка якість особистості пізнавальний інтерес оптимізує процес оволодіння глибокими і міцними знаннями, практичними уміннями і навичками, сприяє загальному розумовому розвитку школярів, формуванню особистості учня, його духовному самовдосконаленню та творчій самореалізації. Розрізняють інтереси: епізодичні та стійкі, широкі всебічні та стрижневі локальні, поверхові та глибокі.

Розвиток пізнавального інтересу не відокремлений від загального розвитку особистості, має ті ж закономірності, залежить від вікових та індивідуальних особливостей учнів. Підлітковий вік є особливо сприятливим для розвитку стійкого пізнавального інтересу, зокрема до музичного мистецтва, яке завдяки своєму специфічному впливу на емоційно-ціннісну сферу особистості відіграє в цьому віці пріоритетну роль у пізнанні підростаючою людиною оточуючого світу і себе. На думку Л.М.Масол, загальна музична освіта є посередником між суспільнозначущими культурними цінностями і особистісними цінностями людини, формує прагнення і здатність підлітка до духовно-естетичного зростання засобами музики.

Пізнавальний інтерес підлітків на уроках музичного мистецтва ми трактуємо як вибіркове ставлення особистості до музики з метою виявлення та засвоєння індивідуально цінного, значимого в процесі музично-пізнавальної діяльності, якому властиві інтелектуальна активність, цілеспрямоване прагнення до самостійного пошуку нових знань, емоційне захоплення процесом пізнання, здійснення вольової саморегуляції та самооцінювання.

У його структурі можна виділити такі компоненти:

- мотиваційно-цільовий (стійкість пізнавальної мотивації, сформованість навичок цілепокладання),

- емоційно-ціннісний (емоційне ставлення до пізнавального процесу, широта ціннісних вподобань, сформованість музичного тезаурусу),

- діяльнісно-пошуковий (прагнення до здійснення пошуково-дослідницької діяльності, сформованість навичок самостійного вирішення пізнавальних завдань),

- регулятивно-вольовий (активність, прояв вольових якостей особистості, сформованість навичок рефлексії).

Набуття школярами досвіду вирішення пізнавальних завдань під керівництвом учителя або за умов його консультативної допомоги на уроках музики виступає необхідною передумовою їхньої самостійної музично-пізнавальної діяльності у позаурочний час. Формування пізнавального інтересу являє собою систему цілеспрямованих впливів, які викликають якісні зміни в тих чи інших характеристиках інтересу і обумовлені змістом навчання, процесом навчальної діяльності та відносинами, що складаються між учасниками навчального процесу. На сьогодні значний потенціал для створення в процесі музично-естетичного розвитку школярів сприятливих умов формування пізнавального інтересу мають інформаційні технології, зокрема мультимедіа (Н.Д.Бєлявіна, М.А.Дергач, Л.М.Масол, В.М.Мацур, Ю.В.Пєтєлін, І.Б.Пясковський, І.В.Сокол, Н.С.Сушкевич, М.М.Ходос, О.А.Чайковська, М.І.Чембержі, С.В.Шип, В.В.Штепа та інші).

Під поняттям «мультимедійні технології» ми розуміємо комплекс інформаційних технологій - апаратних і програмових засобів, що надають можливість користувачеві працювати в діалоговому режимі з різними типами інформації (графікою, текстом, звуком, відео), організованими в єдину систему. До апаратних (технічних) мультимедійних засобів відноситься комп'ютер, периферійні пристрої, а також мультимедіа-проектор та інтерактивна дошка. До програмових мультимедійних засобів відносять програмне забезпечення для створення мультимедіа та мультимедійні ресурси (мультимедійна продукція, мережеві ресурси). Під мультимедіа-ресурсом ми розуміємо такий вид електронного ресурсу, в якому скомбіновано декілька типів даних (будь-які сполучення тексту, звуку, графіки, відео та анімації, а також організація гіперпосилань).

Застосування мультимедійних технологій в музичній освіті дозволяє значно підвищити наочність у навчанні, зробити доступним такий матеріал, який раніше, за традиційних умов, був важкодоступним або взагалі недоступним, посилити емоційний вплив; сприяє поглибленню міжпредметних зв'язків, інтенсифікації роботи учнів, підвищенню темпу вивчення навчального матеріалу, збільшенню обсягу самостійної роботи на уроці, уможливлює застосування нових методів та форм організації навчальної діяльності учнів, забезпечує індивідуалізацію та диференціацію у навчальному процесі. Серед мультимедійних ресурсів, призначених для використання у сфері музичної освіти, розрізняють навчальні та тренувально-закріплюючі програми, музичні конструктори, програми для групового музикування, імпровізування та створення музики (музично-освітні), музичні інтерактивні ігри (навчально-ігрові), музичні електронні енциклопедії (довідниково-інформаційні).

У другому розділі - «Науково-педагогічне обґрунтування методики формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики засобами мультимедійних технологій» - подано результати констатувального діагностування сформованості пізнавального інтересу підлітків на уроках музики відповідно до визначених критеріїв, показників і рівневих характеристик; розглянуто основні методи й педагогічні умови формування пізнавального інтересу; обґрунтовано доцільність використання мультимедійних технологій в цьому процесі; описані складові методики формування досліджуваної інтегративної якості особистості; охарактеризовано мультимедійні технології і визначено особливості їхнього застосування з метою формування пізнавального інтересу учнів 5-8 класів загальноосвітньої школи.

Відповідно до завдань дослідно-експериментальної роботи нами було здійснено констатувальне діагностування сформованості пізнавального інтересу підлітків до музичного мистецтва. У якості критеріїв було визначено: стійкість пізнавальної мотивації, сформованість навичок цілепокладання, емоційне ставлення до пізнавального процесу, сформованість музичного тезаурусу, прагнення до здійснення пошукової діяльності, сформованість навичок самостійного вирішення пізнавальних завдань, активність, прояв вольових якостей особистості, сформованість навичок рефлексії.

Проведена діагностика передбачала застосування методів спостереження, анкетування, бесіди, інтерв'ювання, письмових завдань і тестування. За результатами діагностування 314 учнів 5-8 класів загальноосвітніх шкіл низький (емоційно-споглядальний) рівень сформованості пізнавального інтересу властивий 26,6% учнів КГ та 25,6% учнів ЕГ, середній (спонукально-накопичувальний) - 48,7 % учнів КГ та 48% учнів ЕГ, достатній (ініціативно-репродуктивний) - 23,4 % учнів КГ та 24,4 % учнів ЕГ, високий (самостійно-пошуковий) рівень сформованості пізнавального інтересу зафіксовано у 1,3% учнів КГ та 1,9% учнів ЕГ.

Усвідомлення важливої ролі пізнавального інтересу в становленні підростаючої особистості й потреби практики обумовили необхідність розробки методики формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музичного мистецтва засобами мультимедійних технологій. Дана методика являє собою систему взаємопов'язаних педагогічних умов, методів, прийомів, організаційних форм і засобів, спрямованих на поетапне формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музичного мистецтва засобами мультимедійних технологій ( рис. 1).

Необхідними педагогічними умовами формування пізнавального інтересу відповідно до розробленої методики виступають:

- активізація суб'єктної позиції учнів у навчальному процесі;

- стимулювання прагнення підлітків до свідомого та активного сприйняття творів музичного мистецтва;

- проблемний виклад навчального матеріалу;

- організація взаємодії між учасниками навчального процесу на засадах діалогу та співробітництва;

- забезпечення реалізації потенціалу мультимедійних технологій, методів і організаційних форм відповідно до змісту навчального матеріалу;

- залучення всіх учнів до самостійної музично-пізнавальної діяльності шляхом застосування диференційованих завдань.

Перший (стимулюючо-підготовчий) етап передбачає активізацію, стимулювання зацікавленості учнів у пізнавальній діяльності, їх ознайомлення з алгоритмами вирішення пізнавальних завдань, принципами роботи з програмовою продукцією.

Другий (настановчо-дослідницький) етап включає оволодіння учнями навичками здійснення пізнавальної діяльності із застосуванням мультимедійних програмових засобів.

Третій (самостійно-дослідницький) етап спрямований на створення умов для безпосередньої самостійної пізнавальної діяльності учнів із використанням мультимедійних технологій.

В основу даної етапності покладено зміну рівня самостійності учнів (зменшення міри втручання учителя у процес здійснення пошуково-дослідницької діяльності), форм організації навчального процесу (перехід від фронтальних до групових й індивідуальних), методів і засобів (поступова підготовка учнів до роботи над індивідуальними проектами з використанням мультимедійних технологій).

Процес формування пізнавального інтересу відповідно до розробленої методики передбачає використання наступних методів: ігрові (творчі ігри- сюжетно-рольові, ігри-драматизації, театралізації; ігри за правилами - дидактичні, пізнавальні, ігри-подорожі, інтелектуальні); проблемні (дослідження, частково-пошуковий, створення проблемних ситуацій,); інтерактивні (дискусія, дискусія-диспут, інноваційні інтерактивні методи «Мікрофон», «Коло ідей», «Мозковий штурм», «Ток-шоу», «Прес-конференція»); метод проектів (дослідницькі, інформаційні, творчі, рольово-ігрові, практико-орієнтовані, короткотривалі та довгострокові проекти); методи здійснення самоконтролю та самооцінювання (рефлексії) (щоденник самоспостереження та самоконтролю, письмовий звіт); методи контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів (пізнавальні завдання, опитування, тести).

Розроблена нами методика передбачає комплексне застосування таких мультимедійних програмових засобів як педагогічний програмний засіб, музична електронна енциклопедія, навчально-ігрова програма, програма для співу караоке, інтернет-енциклопедія та інтернет-сайти музичного спрямування. Відповідно до визначених нами дидактичних, методичних, психологічних та ергономічних вимог було охарактеризовано та виявлено потенційні можливості щодо використання в процесі реалізації методики наступних мультимедійних продуктів та інтернет-ресурсів: «Энциклопедия классической музыки», «Энциклопедия популярной музыки Кирилла и Мефодия», «Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», педагогічні програмні засоби «Музичне мистецтво» (5-8 класи), навчально-ігрові програми «Видатні композитори світу» та «Музыкальный класс», інтернет-енциклопедії «Википедия» та «Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия».

Використання в процесі реалізації даної методики додаткового програмного забезпечення (різноманітних графічних, музичних, текстових редакторів, програм для створення комп'ютерних презентацій) дозволяє учителю музики самостійно створювати мультимедійний супровід до уроку, а учням - представляти результати власної дослідницько-пошукової роботи.

Відповідно до завдань дослідно-експериментальної роботи була розроблена модель уроку музики із застосуванням мультимедійних технологій. У даній моделі представлені основні етапи комбінованого уроку, зазначені відповідні методи й форми роботи, охарактеризована діяльність учителя і учнів, а також указані мультимедійні програмові засоби, застосування яких можливе на різних етапах уроку, і методи їх використання. Особливістю розробленої моделі уроку музики із застосуванням мультимедійних технологій є варіативність змісту основної частини уроку за умов збереження загальної структури (організація класу - актуалізація опорних знань - мотивація - цілепокладання та планування - організація виконання плану - рефлексія - оцінювання та підсумки уроку - домашнє завдання).

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності методики формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики засобами мультимедійних технологій» - подано хід і результати педагогічного формувального експерименту та здійснено аналіз ефективності методики формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики засобами мультимедійних технологій. З метою апробації методики формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музичного мистецтва засобами мультимедійних технологій було здійснено дослідно-експериментальну роботу, яка передбачала виокремлення 2-х груп - експериментальної та контрольної. У першій (експериментальній) групі педагогічний вплив здійснювався відповідно до розробленої методики, в другій (контрольній) - за традиційною методикою, без застосування мультимедіа.

Формувальна дослідницька робота здійснювалася поетапно. На кожному з етапів відповідно до його мети і завдань застосовувались певні методи, засоби та форми роботи.

На першому (стимулюючо-підготовчому) етапі з метою стимулювання прагнення учнів до музично-пізнавальної діяльності, ознайомлення їх з алгоритмами вирішення пізнавальних завдань, принципами роботи з мультимедійною продукцією застосовувались ігрові, інтерактивні методи, методи пояснення, демонстрації у фронтальних видах діяльності. Для здійснення рефлексії використовувався метод самооцінювання за допомогою кольорових карток. Мультимедійні програмові засоби (ППЗ, комп'ютерна презентація, електронні музичні енциклопедії, навчально-ігрові програми, інтернет-технології та програми для співу караоке) застосовувались вчителем фронтально з метою викладення навчального матеріалу, перевірки знань, у вокально-хоровій роботі. У результаті формувальних впливів на даному етапі учні починали прагнути до пізнавальної діяльності, дізнавалися як її здійснювати за допомогою мультимедійних засобів.

На другому (настановчо-дослідницькому) етапі в процесі навчальної діяльності у фронтальних і групових формах роботи учні набували досвіду використання мультимедійних засобів у власній пізнавальній діяльності. Усі компоненти цієї діяльності (пізнавальна задача, пізнавальна дія, самоконтроль та самооцінка) виконувалися та усвідомлювалися шляхом наслідування вчителя або спільно з ним. На даному етапі перевага надавалась проблемним методам. Застосовувались також ігрові (інсценізація, рольові ігри), інтерактивні («Мікрофон», «Коло ідей») методи та метод проектів (групові, парні). З метою формування навичок рефлексії учнями заповнювався щоденник самоспостереження та самоконтролю, практикувався метод усного самозвіту на уроці та письмового звіту в кінці навчального року.

Використання мультимедійних програмових засобів на даному етапі відзначалось урізноманітненням форм роботи з ними як учителя, так і учнів. Такі засоби як ППЗ, електронні музичні енциклопедії, навчально-ігрові програми застосовувались не тільки учителем для викладення матеріалу, перевірки знань, а й учнями у груповій та індивідуальній роботі за вчительської підтримки. Знайомство школярів з технологією створення комп'ютерних презентацій відбувалось з допомогою учителя інформатики на бінарних або інтегрованих уроках. Інтернет-ресурси використовувались з пошуковою метою (учитель і учні) й для створення предметної інтернет-сторінки (учитель), на якій розміщувалась вся необхідна навчальна інформація (аудіо-, відеофрагменти, домашні завдання та рекомендації, щодо їх виконання), здійснювались обговорення актуальних мистецьких проблем.

На третьому (самостійно-дослідницькому) етапі учні самостійно визначали проблему, планували свої дії для її вирішення, здійснювали пошукову діяльність, використовуючи мультимедійні засоби за умов мінімальної допомоги вчителя. Характерною особливістю цього етапу стала пріоритетність групових та індивідуальних форм роботи над проектами різних типів (дослідницькими, інформаційними, творчими) з безпосередньою гнучкою координацією з боку вчителя. Крім того, задля вирішення поставлених задач в ході цього етапу застосовувались інтерактивні методи дискусії, «мозкового штурму», «прес-конференції», рольові ігри. Значне місце на уроці відводилось перевірці домашнього завдання у вигляді презентації творчих і дослідницьких робіт. У ході даного етапу учні самостійно працювали з електронними музичними енциклопедіями, ППЗ, навчально-ігровими програмами, використовували комп'ютерну презентацію для представлення власних проектів, творчих робіт, а також допомагали вчителю у підготовці матеріалів предметної інтернет-сторінки.

Перевірка ефективності розробленої методики здійснювалась шляхом співставлення результатів експериментальної і контрольної груп. Ця перевірка передбачала проведення трьох зрізів (констатувального, контрольного та підсумкового) на основі методів і критеріїв оцінювання рівня сформованості пізнавального інтересу, а також використання методів математичної статистики.

За результатами проведеного констатувального діагностування на початку формувального експерименту більшість учнів контрольної і експериментальної груп мали середній рівень сформованості пізнавального інтересу. Співвідношення показників рівнів в обох групах було практично однаковим. Порівняння результатів підсумкового зрізу формувального експерименту з вихідними даними констатувального експерименту показало, що в контрольній групі, незважаючи на певні позитивні зрушення у показниках (збільшення кількості учнів із достатнім і високим рівнем сформованості пізнавального інтересу), більшість респондентів мають середній рівень сформованості досліджуваної якості. Разом з тим в експериментальній групі зафіксовано значне зменшення показників низького та середнього рівнів, у більшості учнів виявлено достатній рівень сформованості пізнавального інтересу (табл.1).

Наявні позитивні зміни загального рівня сформованості пізнавального інтересу учнів ЕГ, їхню обумовленість впровадженням розробленої методики підтверджено в результаті застосування статистичних методів аналізу даних. Порівнюючи значення середнього арифметичного балів, які отримали учні КГ та ЕГ, та враховуючи стандартне відхилення можна констатувати, що рівень сформованості пізнавального інтересу більшості учнів ЕГ після завершення експерименту знаходиться в межах інтервалу 37,753,5 (відповідає в основному достатньому рівню); рівень сформованості пізнавального інтересу більшості учнів КГ після завершення експерименту знаходиться в межах інтервалу 34,53,3 (відповідає в основному середньому рівню). Перевірка достовірності отриманих висновків про ефективність розробленої методики шляхом висування нульової та альтернативної гіпотез здійснювалась за допомогою критерію Пірсона (2). Вона показала, що експериментальна і контрольна вибірки після формувального експерименту мають статистично значущі відмінності. Дані факти дозволяють відхилити нульову гіпотезу і прийняти альтернативну, згідно якої вищий рівень сформованості пізнавального інтересу підлітків в експериментальній групі є результатом упровадження запропонованої методики навчання.

Таблиця 1 Динаміка змін у рівнях сформованості пізнавального інтересу учнів КГ та ЕГ

Рівні	Констатувальний зріз	Контрольний зріз	Підсумковий зріз
	КГ (154)	ЕГ (160)	КГ (154)	ЕГ (160)	КГ (154)	ЕГ (160)
	учн	%	учн	%	учн	%	учн	%	учн	%	учн	%
Низький	41	26,6	41	25,6	38	24,7	22	13,8	36	23,4	11	6,8
Середній	75	48,7	77	48,1	73	47,4	57	35,6	69	44,8	39	24,4
Достатній	36	23,4	39	24,4	39	25,3	65	40,6	42	27,3	79	49,4
Високий	2	1,3	3	1,9	4	2,6	16	10	7	4,5	31	19,4

Доцільно зазначити, що завдяки застосуванню розробленої методики на уроках музичного мистецтва в учнів посилились активність, прагнення до пізнання музики, здійснення самостійної пізнавальної діяльності. Підлітки почали цікавитися музикою різних напрямків і стилів, що значно збагатило і розширило їхній музичний тезаурус. Школярі набули досвіду роботи в групі, поліпшилася якість навчального спілкування, рівень сформованості їхніх комунікативних навичок. Можна констатувати посилення спрямованості учнів на саморозвиток, вихід пізнавальної діяльності за межі класно-урочної роботи. Крім того, слід наголосити на змінах у ставленні підлітків до комп'ютера, який почав використовуватись в якості досконалого технічного засобу для здійснення пошукової, пізнавальної діяльності, для творчості та самовдосконалення.

Таким чином, у ході дослідження було експериментально доведено, що ефективність формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики залежить від поетапної організації процесу здійснення учнями музично-пізнавальної діяльності із застосуванням мультимедійних технологій та обов'язкового дотримання зазначених педагогічних умов.

Висновки

Результати проведеного дослідження є підставою для таких висновків:

1. На основі здійсненого аналізу психолого-педагогічної літератури уточнено зміст пізнавального інтересу підлітків на уроках музики, який трактується нами як вибіркове ставлення особистості до музики з метою виявлення та засвоєння індивідуально цінного, значимого в процесі музично-пізнавальної діяльності, якому властиві інтелектуальна активність, цілеспрямоване прагнення до самостійного пошуку нових знань, емоційне захоплення процесом пізнання, здійснення вольової саморегуляції та самооцінювання. У структурі пізнавального інтересу виокремлено мотиваційно-цільовий, емоційно-ціннісний, діяльнісно-пошуковий, регулятивно-вольовий компоненти. Виявлено, що формування пізнавального інтересу являє собою систему цілеспрямованих впливів, які викликають якісні зміни в тих чи інших характеристиках інтересу і обумовлені змістом навчання, процесом навчальної діяльності та відносинами, що складаються між учасниками навчального процесу.

2. У якості критеріїв сформованості пізнавального інтересу визначено стійкість пізнавальної мотивації, сформованість навичок цілепокладання, емоційне ставлення до пізнавального процесу, сформованість музичного тезаурусу, прагнення до здійснення пошуково-дослідницької діяльності, сформованість навичок самостійного вирішення пізнавальних завдань, навичок рефлексії, активність, прояв вольових якостей особистості. Виділено чотири рівні сформованості пізнавального інтересу: низький (емоційно-споглядальний), середній (спонукально-накопичувальний), достатній (ініціативно-репродуктивний), високий (самостійно-пошуковий).

3. Виявлено, що навчання із застосуванням мультимедійних технологій (комплексу апаратних і програмових засобів, що надають можливість користувачеві працювати в діалоговому режимі з різними типами інформації, організованими в єдину систему) принципово відрізняється від традиційного характером діяльності та формами її організації. Відповідно до визначених дидактичних, методичних, психологічних та ергономічних вимог охарактеризовано мультимедійні програмові засоби, які використовувались на уроках музики з метою формування пізнавального інтересу підлітків: електронні музичні енциклопедії («Энциклопедия классической музыки», «Энциклопедия популярной музыки Кирилла и Мефодия», «Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия»), педагогічний програмний засіб «Музичне мистецтво» (5-8 класи), програми для співу караоке, навчально-ігрові програми («Видатні композитори світу», «Музыкальный класс»), Інтернет-енциклопедії («Википедия», «Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия»); розглянуто можливості використання додаткового програмного забезпечення (програми для створення комп'ютерних презентацій, для роботи зі звуком, зображенням, відео).

4. Розроблено методику формування пізнавального інтересу підлітків засобами мультимедійних технологій, яка являє собою систему взаємопов'язаних педагогічних умов, методів, прийомів, організаційних форм і засобів, і передбачає етапність здійснення педагогічного впливу.

Перший (стимулюючо-підготовчий) етап передбачав активізацію, стимулювання зацікавленості учнів у пізнавальній діяльності, їх ознайомлення з алгоритмами вирішення пізнавальних завдань, принципами роботи з програмовою продукцією.

Другий (настановчо-дослідницький) етап включав оволодіння учнями навичками здійснення пізнавальної діяльності із застосуванням мультимедійних програмових засобів.

Третій (самостійно-дослідницький) етап був спрямований на створення умов для безпосередньої самостійної пізнавальної діяльності учнів із використанням мультимедійних технологій.

В основу даної етапності було покладено зміну рівня самостійності учнів (зменшення міри втручання учителя у процес здійснення пошуково-дослідницької діяльності), форм організації навчального процесу (перехід від фронтальних до групових й індивідуальних), методів і засобів (поступова підготовка учнів до роботи над індивідуальними проектами з використанням мультимедійних технологій).

Педагогічними умовами формування пізнавального інтересу відповідно до розробленої методики виступають:

- активізація суб'єктної позиції учнів у навчальному процесі;

- стимулювання прагнення підлітків до свідомого та активного сприйняття творів музичного мистецтва;

- проблемний виклад навчального матеріалу;

- організація взаємодії між учасниками навчального процесу на засадах діалогу та співробітництва;

- забезпечення реалізації потенціалу мультимедійних технологій, методів і організаційних форм відповідно до змісту навчального матеріалу;

- залучення всіх учнів до самостійної музично-пізнавальної діяльності шляхом застосування диференційованих завдань.

Процес формування пізнавального інтересу відповідно до розробленої методики передбачав використання ігрових, проблемних, інтерактивних методів, методу проектів, методів здійснення самоконтролю та самооцінювання (рефлексії), методів контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів; комплексне застосування таких мультимедійних програмових засобів як педагогічний програмний засіб, музична електронна енциклопедія, навчально-ігрова програма, програма для співу караоке, інтернет-енциклопедія та інтернет-сайти музичного спрямування, додаткове програмне забезпечення для створення комп'ютерних презентацій, для роботи зі звуком, графікою, відео. Організаційною формою виступав комбінований комп'ютерний урок музики, урок-гра, урок-диспут, урок-конференція, урок-вистава. Основні етапи комп'ютерного уроку, відповідні їм методи та засоби представлені у розробленій моделі уроку музики із застосуванням мультимедійних технологій.

5. Відповідно до завдань дослідно-експериментальної роботи розроблено модель уроку музики із застосуванням мультимедійних технологій. У даній моделі представлені основні етапи комбінованого уроку, зазначені відповідні методи й форми роботи, охарактеризована діяльність учителя і учнів, а також указані мультимедійні програмові засоби, застосування яких можливе на різних етапах уроку, і методи їх використання. Особливістю розробленої моделі уроку музики із застосуванням мультимедійних технологій є варіативність змісту основної частини уроку за умов збереження загальної структури (організація класу - актуалізація опорних знань - мотивація - цілепокладання та планування-організація виконання плану - рефлексія - оцінювання та підсумки уроку - домашнє завдання).

6. Експериментально доведено, що ефективність формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики залежить від поетапної організації процесу здійснення учнями музично-пізнавальної діяльності із застосуванням мультимедійних технологій та обов'язкового дотримання зазначених педагогічних умов. Підтвердженням ефективності розробленої методики є виявлена в результаті математичної та статистичної обробки даних якісна позитивна динаміка рівневих показників пізнавального інтересу учнів експериментальної групи.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшої розробки потребує методика застосування на уроках музичного мистецтва в різних видах діяльності окремих типів мультимедіа (зокрема телекомунікаційних технологій), а також впровадження мультимедійних технологій в систему позакласної музичної освіти учнів різних вікових категорій.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Новикова Н.В. Використання мультимедійних засобів довідниково-інформаційного призначення (електронні енциклопедії) на уроках музики / Н.В.Новикова // Наукові записки: [зб. наук. статей] / М-во освіти і науки України; Нац. пед. ун-т імені М.П.Драгоманова; укл. Л.Л.Макаренко. - К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2008. - Випуск LXXVII (77). - С. 170-176. - (Серія педагогічні та історичні науки).

2. Новикова Н.В. Діагностика рівня сформованості пізнавального інтересу підлітків на уроках музики / Н.В.Новикова // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти: [зб. наук. праць] - К.: НПУ, 2009. - Вип.7 (12). - С.207-211.

3. Новикова Н.В. Дослідно-експериментальна робота з впровадження методики формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики засобами мультимедійних технологій [Електронний ресурс] / Н.В.Новикова // Народна освіта. - 2010. - №3 (12). - Режим доступу: URL: http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/12/statti/novikova.htm - Назва з екрану.

4. Новикова Н.В. Комп'ютерна презентація як основа для створення мультимедійного супроводу уроків музичного мистецтва / Н.В.Новикова // Мистецтво та освіта. - 2010. - №3. - С.25-29.

5. Новикова Н.В. Мультимедійні засоби навчання на уроці музичного мистецтва / Н.В.Новикова // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти: збірник наукових праць/ До 175-річчя Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. - К.: НПУ, 2010. - Вип.10 (15). - С.152.

6. Новикова Н.В. Проблема формування пізнавальних інтересів школярів в умовах сучасної освіти / Н.В.Новикова // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції: Зб.матеріалів ХІ Всеукр. наук.- практ. конф., Київ, 14-16 травня 2008 р.; У 4-х т. / Редкол.: Тимошенко І.І. (відп.ред.) та ін. - К.: Вид-во Європ.ун-ту, 2008. - Т.2. - С. 48.

7. Новикова Н.В. Інтернет-технології та їх використання в системі шкільної музичної освіти / Н.В.Новикова // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття. У 2 ч. Ч.2: матеріали всеукр. наук.-теорет.конф.молодих учених / Харк.держ.акад.культури; [ред.кол.В.М.Шейко та ін.]. - Х.: ХДАК, 2010. 29.

8. Новикова Н.В. Методические рекомендации по использованию мультимедийных технологий на уроках музыки в средних классах общеобразовательной школы / Новикова Н.В. // Информационные и коммуникационные технологии в образовании: сборник материалов ХІ научно-практической конференции / Борисоглебск, ноябрь 2010 г. - Борисоглебск: ГОУ ВПО «БГПИ», 2010. - С.199-202.

9. Новикова Н.В. Мультимедійні засоби навчання на уроках музики в 5-8 класах загальноосвітньої школи / Н.В.Новикова // Педагогічна майстерність як система професійних і мистецьких компетентностей: зб.матеріалів VІ мистецько-педагогічних читань пам'яті професора О.П.Рудницької. - Чернівці: Зелена Буковина, 2010. - С.303-304.

10. Новикова Н.В. Формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики як педагогічна проблема / Новикова Н.В. // Педагогічні науки та освіта: Збірник наукових праць ЗОІППО: Формування проектного мислення школярів засобами мистецтва в процесі вивчення художньої культури. - Запоріжжя: ЛІПС. 2010. - Випуск 7. - С.48-54.

11. Новикова Н.В. Вічна історія кохання (розробка уроку музичного мистецтва у 8-му класі) / Н.В.Новикова // Мистецтво і освіта. - 2010. - №2. - С. 39-41.

Анотації

Новикова Н.В. Формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики засобами мультимедійних технологій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика музичного навчання. - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2011.

Дисертацію присвячено теоретико-експериментальному дослідженню проблеми формування пізнавального інтересу учнів підліткового віку в процесі музично-пізнавальної діяльності із використанням мультимедійних технологій на уроках музики в загальноосвітній школі.

У дисертації уточнено зміст і компонентну структуру пізнавального інтересу підлітків на уроках музики; визначено критерії, показники та рівневі характеристики сформованості пізнавального інтересу школярів підліткового віку; обґрунтовано педагогічні умови, які забезпечують ефективність і оптимальність формування досліджуваного феномену; висвітлено сутність поняття «мультимедійні технології», охарактеризовано мультимедійні технології та визначено особливості їхнього застосування на уроках музики з метою формування пізнавального інтересу учнів 5-8 класів загальноосвітньої школи. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність методики формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики засобами мультимедійних технологій; розроблено модель уроку музики із застосуванням мультимедійних технологій.

...