Підготовка майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ “ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

ПЕДАГОГІЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ

ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДІ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ

ВЕДМЕДЮК Артем Дмитрович

Переяслав-Хмельницький - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор

Архипова Світлана Петрівна,

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького,

завідувач кафедри соціальної роботи.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент

Чобітько Микола Григорович,

Міжрегіональна Академія управління персоналом,

директор департаменту організації наукової роботи;

кандидат педагогічних наук, доцент

Бєлецька Ірина Василівна,

ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”,

доцент кафедри соціальної педагогіки.

Захист дисертації відбудеться “17” червня 2011 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.053.03 у ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, за адресою: 08401, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Сухомлинського, 30, зал В.О. Сухомлинського.

З дисертацію можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (08401, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Сухомлинського, 30).

Автореферат розісланий “16” травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.М. Черненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Кардинальні зміни, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності суспільства, вимагають нових підходів щодо виховання та соціалізації підростаючого покоління. Особливого значення набуває формування гармонійно розвиненої, суспільно активної, фізично досконалої, здорової особистості.

Конституція України, Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ ст.), закони України “Про освіту”, “Про охорону здоров'я”, “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, “Про фізичну культуру і спорт”, Концепція розвитку охорони здоров'я населення України, Міжгалузева комплексна програма “Фізичне виховання - здоров'я нації” створюють нормативно-правову базу, яка свідчить про те, що пріоритетним завданням системи освіти є виховання в людини відповідального ставлення до власного здоров'я, визначають провідні напрями реалізації завдань формування здорового способу життя, утвердження здоров'я як вищої соціальної цінності. В Україні задіяно низку державних програм, спрямованих на пропаганду здорового способу життя; створено мережу “Центрів здоров'я”; відкрито різні спортивно-оздоровчі клуби, але значних позитивних зрушень щодо покращення фізичного, духовного, психічного, соціального здоров'я дітей та молоді не спостерігається.

Здоров'я населення України, зокрема дітей та молоді, значно погіршилося під впливом соціально-економічних факторів та знаходиться у критичному стані. За даними соціологічних досліджень, серед тих проблем, які турбують сьогодні молодь, 89% називають “стан власного здоров'я”. Одним із провідних шляхів зміцнення здоров'я дітей та молоді є створення сприятливих соціально-педагогічних умов для організації фізкультурно-оздоровчої діяльності за місцем проживання із залученням до цієї роботи соціальних педагогів.

Фізкультурно-оздоровча діяльність, яка несе в собі значний емоційний, комунікативний, пізнавальний, праксеологічний потенціал є одним із ефективних засобів не лише соціального виховання, але й формування здорового способу життя молоді.

Різноманітність форм і варіантів змісту цієї діяльності дозволяють задовольнити інтереси різних вікових і соціальних груп, створити єдиний простір взаємодії, обміну соціальним досвідом і цінностями. Особливістю організації фізкультурно-оздоровчої діяльності є те, що під час її проведення відсутні стереотипи “виховного впливу”, тому до неї більш охоче долучаються діти та молодь. Відтак, в умовах, коли виявилася не діючою мережа позанавчальних виховних і оздоровчих закладів, культурно-освітніх установ, фізкультурно-оздоровча діяльність все частіше стає об'єктом доброчинних дій, хоча сьогодні робляться спроби підняти її до рівня соціальної політики держави.

Організація фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання може стати ефективним засобом соціалізації, формування здорового способу життя, фізичного розвитку особистості та її самовдосконалення лише за умови, що організаторами діяльності стануть висококваліфіковані фахівці, які працюють у клубах за місцем проживання, а це переважно соціальні педагоги.

Водночас, у масовій соціально-педагогічній практиці можливості фізкультурно-оздоровчої діяльності у закладах за місцем проживання використовуються недостатньо. Переконуємося, що підготовка до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання має стати складовою частиною професійної підготовки сучасних соціальних педагогів, яких потрібно готувати до створення соціально-педагогічного середовища для доцільної та ефективної життєдіяльності молоді, її фізичного і духовного розвитку. Питання підготовки соціального педагога до здійснення професійної діяльності є одним із провідних у теорії соціально-педагогічної роботи. Проблеми теорії та методики підготовки фахівців у галузі соціальної педагогіки знайшли відображення у роботах С. Архипової, О. Безпалько, І. Богданової, В. Бочарової, М. Галагузової, Ю. Галагузової, П. Гусака, М. Євтуха, Л. Завацької, І. Звєрєвої, Н. Заверико, Л. Міщик, Н. Ничкало, В. Сорочинської, О. Тюпті, З. Фалинської, М. Чобітька та ін.

У соціально-педагогічній науці виконано ряд фундаментальних досліджень з професійної підготовки соціальних педагогів до різних видів діяльності: формування теоретичної та практичної готовності соціального педагога до виховної діяльності (А. Капська, Л. Завацька, В. Поліщук, С. Харченко); роботи в оздоровчих таборах (Л. Міщик, Л. Пундик, Г. Шутка); роботи з девіантними підлітками (І. Козубовська, В. Лазаренко, М. Малькова, В. Оржеховська, Н. Пихтіна); валеологічної діяльності (О.Вакуленко, В.Коваль, О. Міхеєнко, Н. Пангелова); організації культурно-дозвіллєвої діяльності (Н. Бочарова, І. Бєлецька, А. Капська, Л. Коваль, О. Кузьменко, С. Пащенко та ін.).

Окремі аспекти роботи соціального педагога за місцем проживання розкривають сучасні дослідники: О. Безносюк, Т. Веретенко, Ю. Возна, І. Козубовська, Д. Малков, Н. Останіна.

Проте серед значної кількості досліджень немає таких, у яких би окремо і цілісно було обґрунтовано процес підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності, виявлено та охарактеризовано його особливості.

На підставі теоретичного аналізу професійної підготовки соціальних педагогів і практичного досвіду здійснення досліджуваного процесу виявлено низку протиріч між: усвідомленою у суспільстві необхідністю збереження здоров'я підростаючого покоління та недостатньою увагою до цієї проблеми суб'єктів соціально-освітнього простору; об'єктивними потребами суспільства у фахівцях, здатних кваліфіковано здійснювати фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність, а також об'єктивною необхідністю підготовки соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді у вищих навчальних закладах. Окреслені потреби та недостатня розробленість теоретичних аспектів розв'язання зазначеної проблеми обумовили вибір теми дослідження: “Підготовка майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у межах наукової теми кафедри соціальної роботи та соціальної педагогіки “Теоретико-методологічні засади професійної підготовки соціальних педагогів та соціальних працівників”, що входить до тематичного плану наукових досліджень Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 5 від 1 грудня 2006 р.). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 4 від 4 грудня 2007 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 29 січня 2008 р.).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов і моделі підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання.

Завдання дослідження:

1) розкрити сутність фізкультурно-оздоровчої діяльності з молоддю як складової професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів;

2) проаналізувати сучасний стан проблеми, виявити та охарактеризувати структурні компоненти і показники готовності майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання;

3) розробити модель підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді;

4) визначити та обґрунтувати педагогічні умови підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання;

5) експериментально перевірити ефективність педагогічних умов і моделі підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності.

Предмет дослідження - педагогічні умови підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань було використано комплекс наукових методів дослідження:

а) теоретичні - аналіз філософської, психологічної, педагогічної та медичної літератури з проблеми дослідження дозволив визначити понятійний апарат дослідження; окреслити та обґрунтувати компоненти готовності майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання;

б) емпіричні - включене спостереження, оцінка-рейтинг, тестування, бесіда, анкетування, педагогічний експеримент, кількісно-якісний аналіз, методи самооцінки стали засобом діагностування рівнів сформованості професійної готовності соціальних педагогів та перевірки ефективності запропонованих педагогічних умов і моделі підготовки соціального педагога до фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання;

в) математично-статистичні методи використовувалися для обробки результатів експерименту та встановлення достовірності отриманих результатів;

г) графічні методи дали можливість узагальнити та представити результати дослідження.

Наукова новизна полягає в тому, що:

-вперше здійснено комплексне дослідження процесу підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання; теоретично визначено й обґрунтовано педагогічні умови (фізкультурно-оздоровча спрямованість змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів; розробка та впровадження моделі підготовки соціальних педагогів, спрямованої на формування готовності до здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності; утвердження фізкультурно-оздоровчих цінностей як основи світогляду фахівця соціально-педагогічної галузі); розроблено і впроваджено модель підготовки соціальних педагогів, спрямовану на формування готовності до здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності;

-уточнено сутність понять “фізкультурно-оздоровча діяльність”, “організація фізкультурно-оздоровчої діяльності”; компоненти та показники сформованості готовності соціальних педагогів до фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання (мотиваційно-ціннісний (особистісно-професійні якості соціального педагога, мотиви самоствердження, мотиваційно-ціннісне ставлення до професії), організаційно-технологічний (соціально-педагогічні вміння та навички організації фізкультурно-оздоровчої діяльності), когнітивно-оновлювальний (психологічні та соціально-педагогічні знання);

-набуло подальшого розвитку науково-методичне забезпечення процесу підготовки майбутнього фахівця як суб'єкта фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання.

Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці й апробації методики діагностики рівнів готовності майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання; впровадженні у навчально-виховний процес вищої школи моделі підготовки соціальних педагогів, спрямованої на формування готовності до здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності та спецкурсу “Соціально-педагогічні аспекти фізкультурно-оздоровчої діяльності”.

Основні положення дисертаційної роботи можуть бути використані у процесі професійної підготовки студентів спеціальностей “Соціальна педагогіка” та “Соціальна робота” для вдосконалення процесу викладання дисциплін циклів професійно-орієнтованої та практичної підготовки фахівців соціально-педагогічної галузі, а також у закладах післядипломної освіти для спеціалістів соціально-педагогічної сфери.

Основні положення, висновки і рекомендації дослідження впроваджено у практику навчально-виховної роботи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 27/532 від 01.04.2010 р.) Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського (довідка № 08/532 від 26.04.2010 р.), ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (довідка № 342 від 16.04.2010 р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка № 1507/01-37/19 від 14.04.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. У статті “Особливості організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання”, яка написана в співавторстві з С.Архиповою, дисертантом охарактеризовано сутність і особливості фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді, визначено її основні принципи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародній конференції “Освіта і здоров'я: формування здоров'я дітей, підлітків та молоді у закладах освіти” (Суми, 2010), а також всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Підготовка соціальних працівників до формування здорового способу життя дітей та молоді” (Черкаси, 2006), “Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу” (Черкаси, 2006), “Вища школа України: поступ у майбутнє” (Черкаси, 2007), “Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи з різними категоріями населення” (Черкаси, 2008), “Підготовка майбутніх педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів” (Черкаси, 2008), “Інноваційні підходи до застосування технології у соціально-педагогічній роботі” (Черкаси, 2009).

Публікації. Основні положення і результати дослідження викладено у 15 публікаціях автора, з них 6 одноосібних статей та 1 стаття у співавторстві в фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 методичний посібник, 7 статей та тез у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, списку використаних джерел (241 найменування, з них 5 іноземною мовою) та 12 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 243 сторінки, з них 176 основного тексту). Робота містить 13 таблиць та 10 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження, наукову новизну, теоретичну і практичну значущість дослідження, відображено інформацію про апробацію та впровадження одержаних результатів.

У першому розділі - “Теоретичні засади підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді” - викладено результати аналізу психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, проаналізовано державні документи щодо змісту професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищих закладах освіти; виявлено тенденції щодо розробки теоретико-методологічних і організаційно-методичних напрямів організації соціально-педагогічної роботи з молоддю у педагогічній науці; викладено результати вивчення сучасного стану організації фізкультурно-оздоровчої діяльності з молоддю за місцем проживання; уточнено сутність понять: “професійна підготовка соціального педагога”, “фізична культура”, “фізкультурно-оздоровча діяльність”.

Як засвідчив аналіз соціально-педагогічної літератури, сучасними науковцями виконано низку фундаментальних досліджень з професійної підготовки соціальних педагогів до різних видів діяльності: формування теоретичної та практичної готовності соціального педагога до виховної діяльності (А. Капська); роботи з дітьми та молоддю (І. Звєрєва); роботи в оздоровчих таборах (Л. Пундик, Г. Шутка); роботи з девіантними підлітками (В. Оржеховська); до валеологічної діяльності (В. Коваль, О. Міхеєнко); організації культурно-дозвіллєвої діяльності (О. Богатирьова, Н. Бочарова, А. Капська, Л. Коваль, О. Кузьменко, С. Пащенко та ін.); роботи за місцем проживання (О. Безносюк, В. Браун, Т. Веретенко, Ю. Возна, Д. Малков, Н. Останкіна).

Спираючись на положення, обґрунтовані О. Безпалько, М. Галагузовою, А. Капською, В. Поліщук, професійну підготовку соціальних педагогів розуміємо як процес і результат оволодіння цінностями соціально-педагогічної діяльності, професійно-необхідними знаннями, вміннями та навичками, професійно-важливими особистісними якостями, які є підґрунтям для формування готовності до професійної соціально-педагогічної діяльності.

На підставі аналізу філософської, соціально-психолого-педагогічної та культурологічної літератури доведено, що в загальному вигляді фізична культура характеризується як творча діяльність людини, що спрямована на створення соціально-значущих цінностей, як суперечлива єдність цієї діяльності та її результатів, які безпосередньо виражаються в удосконаленні тілесно-рухових якостей людини.

Фізкультурно-оздоровчу діяльність визначаємо як систему професійної та громадської діяльності, яка стимулює окультурену рухову активність молоді, спрямовану на покращення її фізичного, психічного і соціального благополуччя та соціуму в умовах вільного часу. В більш широкому контексті фізкультурно-оздоровча діяльність являє собою суспільно-значущий спосіб активного ставлення особистості і соціуму до дійсності, що проявляється у продукуванні, розповсюдженні та використанні цінностей фізкультурно-оздоровчої діяльності.

Виявлено та проаналізовано принципи організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання: всезагальності й доступності, систематичності й цілеспрямованості, самодіяльності, зацікавленості.

Конкретними завданнями діяльності з молоддю є: сприяння соціалізації та адаптації молоді до соціального середовища; збереження і зміцнення фізичного, психічного, соціального здоров'я; створення сприятливого середовища для розвитку здібностей та інтелекту, реалізація можливостей; надання індивідуальних і групових консультацій з метою соціального становлення молоді; профілактика негативних впливів зовнішнього соціального середовища на соціалізацію молоді тощо.

З'ясовано, що готовність майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді розглядається як прикінцеве цілісне активне особистісне утворення, що є синтезом мотиваційної, емоційно-вольової, розумової, операційної підготовленості до здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді.

У розділі визначено структурні компоненти готовності майбутніх соціальних педагогів до фізкультурно-оздоровчої діяльності: мотиваційно-ціннісний (особистісно-професійні якості соціального педагога, мотиви самоствердження, мотиваційно-ціннісне ставлення до професії); організаційно-технологічний (соціально-педагогічні вміння та навички організації фізкультурно-оздоровчої діяльності в практичній діяльності); когнітивно-оновлювальний (психологічні та соціально-педагогічні знання).

У другому розділі - “Педагогічні умови формування готовності майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання” розроблено та теоретично обґрунтовано модель підготовки соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання; розроблено методику діагностики рівнів готовності майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання.

Визначені в попередньому розділі структурні компоненти готовності сприяли розробці моделі підготовки соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання.

На підставі результатів констатувального етапу дослідження теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання:

1) фізкультурно-оздоровча спрямованість змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів;

2) розробка і впровадження моделі підготовки соціальних педагогів, спрямованої на формування професійної готовності до здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності;

3) утвердження фізкультурно-оздоровчих цінностей як основи світогляду фахівця соціально-педагогічної галузі.

Визначено взаємозв'язок та взаємодоповнення між педагогічними умовами, які забезпечують цілісність і ефективність формування готовності майбутніх соціальних педагогів до фізкультурно-оздоровчої діяльності з молоддю за місцем проживання, та структурою діяльності соціального педагога щодо фізкультурно-оздоровчої діяльності, а також специфікою їхньої підготовки. Це дало змогу удосконалити підготовку майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності і представити її у вигляді моделі (рис.1).

Рис 1. Модель підготовки соціального педагога до фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання

Модель підготовки соціального педагога до фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання відображає основні аспекти структури діяльності соціальних педагогів (особистісний, функційний, предметний), гіпотетично зпрогнозовані педагогічні умови, зміст, форми, методи, засоби навчання студентів, які використовувалися в процесі підготовки.

Змодельовано процес підготовки соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання, аргументовано і доповнено перелік функцій соціального педагога: пізнавально-оздоровча, фізкультурно-практична, рекреаційно-розвивальна, а також запропоновано класифікацію технологій фізкультурно-оздоровчої діяльності за місцем проживання (за ступенем новизни; спрямованістю перетворення оточуючого середовища; спрямованістю щодо перетворення особистості; кількістю учасників; рівнем досягнення результатів; функціями соціально-педагогічної та фізкультурно-оздоровчої діяльності).

Зважаючи на різні темпи формування готовності студентів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності за місцем проживання окреслено критерії та рівні її сформованості (тактичний, оптимальний, достатній критичний) згідно структури та показників.

Тактичний рівень (від 82 до 108 балів) сформованості готовності майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої роботи з молоддю характеризується сильною мотивацією, підвищеним інтересом до соціально-педагогічної роботи з молоддю, усвідомленням цінності соціально-педагогічної діяльності для суспільства на рівні морально-етичних відчуттів. Активність, ініціативність та стабільність у процесі цієї діяльності проявляється незалежно від зовнішніх обставин її виконання.

Майбутні соціальні педагоги генерують нові ідеї та гіпотези, вміло застосовують інновації у своїй професійній діяльності, вирішують нестандартні навчальні завдання, використовують набуті знання, уміння і навички під час проходження соціально-педагогічної практики, розробляють програми самовдосконалення тощо. Практична діяльність соціального педагога носить інноваційно-творчий характер з високою пізнавальною активністю.

Оптимальний рівень (від 56 до 80 балів) сформованості готовності характеризує студентів переважно з позитивним ставленням до майбутньої професійної діяльності, осмисленням мотивів, цілей, потреб соціально-педагогічної роботи. Це значить, що студент володіє необхідними якостями, але в професійній діяльності вони проявляються не завжди в повній мірі. Для студентів властиве усвідомлення необхідності використання сучасних технологій, позитивний прояв інтересу та бажання впроваджувати нові методики роботи з молоддю.

На цьому рівні соціально-педагогічна діяльність зумовлена як внутрішніми, так і зовнішніми мотивами та задовольняє потреби студентів у саморозвитку і самовдосконаленні. Діяльність майбутніх соціальних педагогів під час проходження виробничої практики спрямована на позитивний результат.

Студенти виявляють уміння встановлювати довірливі стосунки, які необхідні соціальному педагогу для роботи з молоддю.

Достатній рівень (від 30 до 54 балів) сформованості готовності характеризує студентів з позитивно-пасивним ставленням до майбутньої соціально-педагогічної діяльності. Такі студенти майже не проявляють ініціатив під час навчання і проходження практики, вони можуть виконувати завдання лише за взірцем або за аналогією, знають прийоми роботи, проте не завжди вміють їх ефективно використовувати відповідно до зміни соціально-педагогічної ситуації. Їхні знання щодо сутності та специфіки професійної діяльності є інколи поверховими, навички не повною мірою відпрацьовані на належному рівні.

Відтак, нові нестандартні ситуації викликають деякі ускладнення. У разі залучення до самостійної або індивідуальної роботи спостерігається невпевненість у діях. Професійна мотивація низька. Для студентів цього рівня характерне оволодіння окремими елементами соціально-педагогічної діяльності. В майбутніх соціальних педагогів наявні професійні якості виявляються недостатньо, що ускладнює професійну діяльність.

Критичний рівень (28 і менше балів) готовності характерний для студентів, у яких наявні лише деякі сформовані показники; відсутність прагнення до професійного вдосконалення і вивчення специфіки роботи соціального педагога, відсутність ініціативи і не підтримання інновацій. Активність у процесі соціально-педагогічної діяльності залежить від зовнішніх обставин її виконання, тому у разі ускладнень має місце ухилення, орієнтація лише на оцінку оточення. Мають місце фрагментарні соціально-педагогічні знання та вміння, консервативні погляди, недостатнє володіння професійними функціями соціального педагога, прояв байдужості. Прагнення до професійного саморозвитку, самовдосконалення і самореалізації виявляються на низькому рівні. Професійна готовність недостатньо сформована.

Виходячи з того, що результатом професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання є рівень їхньої готовності до цієї діяльності, однією з основних цілей експериментальної роботи є визначення рівнів сформованості такої готовності.

Узагальнені результати сформованості рівнів готовності на констатувальному етапі подано в табл. 1.

педагог фізкультура молодь проживання

Таблиця 1. Результати сформованості рівнів готовності соціальних педагогів до фізкультурно-оздоровчої діяльності на констатувальному етапі експерименту

Група	Курс	Кількість студентів	Рівні готовності
			Критичний	Достатній	Оптимальний	Тактичний
			абс.	%	абс.	%	абс.	%	абс.	%
ЕГ	2 курс 3 курс 4 курс 5 курс	58 52 41 35	50 41 24 18	85,2 79,2 57,9 50,0	8 11 13 11	14,8 20,8 31,6 31,3	- - 4 6	- - 10,5 18,7	- - - -	- - - -
	Всього	186	133	71,5	43	23,1	10	5,4	-	-
КГ	2 курс 3 курс 4 курс 5 курс	51 47 37 34	42 37 22 20	80,9 78,9 60,0 57,1	9 10 12 10	19,1 21,1 33,3 28,6	- - 3 4	6,7 14,3	- - - -	- - - -
	Всього	169	121	71,6	41	24,3	7	4,1	-	-
	Загалом	355	254	71,5	84	23,7	17	4,8	-	-

Дані діагностики, наведені в таблиці 1, свідчать, що на критичному рівні було виявлено: 80,9% студентів другого курсу, 78,9% студентів третього курсу, 60,0% студентів четвертого і 57,1% студентів п'ятого курсів.

Водночас, у 19,1% студентів другого курсу, 21,1% студентів третього курсу, 33,3% студентів четвертого курсу та 28,6% студентів п'ятого курсу прояв професійної готовності було діагностовано на достатньому рівні.

На оптимальному рівні прояв готовності було діагностовано у 6,7% студентів на четвертому курсі та у 14,3% студентів на п'ятому курсі. Прояв готовності соціальних педагогів на тактичному рівні не було виявлено у жодного студента.

Результати діагностики на констатувальному етапі дослідження дали змогу зробити висновок про недостатню теоретичну обізнаність майбутніх соціальних педагогів та невисоку готовність до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання, що актуалізує соціально-педагогічну проблему підготовки майбутніх соціальних педагогів до цього виду професійної діяльності.

Третій розділ - “Дослідницько-експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання” - присвячено опису експериментальної роботи щодо реалізації педагогічних умов підготовки соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді; визначенню форм і методів формування готовності майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання; обґрунтуванню вимог до організації цього виду діяльності; представленню результатів дослідження ефективності моделі підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання.

Розглядалися такі види діяльності соціального педагога: робота з підлітками, робота з учнями старших класів, робота з молоддю віком від 18 до 20 років, робота з молодими людьми віком від 20 до 35 років.

У процесі реалізації педагогічних умов внесено суттєві зміни в робочий навчальний план і навчальні програми базових та елективних курсів, а також у робочі програми виробничої та переддипломної практики за спеціальністю “Соціальна педагогіка”; введено спецкурс “Соціально-педагогічні аспекти фізкультурно-оздоровчої діяльності”, що став одним із оригінальних курсів у системі підготовки соціальних педагогів, який орієнтований на: розвиток інтересу до фізкультурно-оздоровчої діяльності та формування здорового способу життя та потреби в організації і пропаганді фізкультурно-оздоровчої діяльності в соціумі. Головна ідея спецкурсу полягає в утвердженні фізкультурно-оздоровчих цінностей як основи світогляду фахівця соціально-педагогічної галузі.

Розглянуто ефективні форми організації навчально-виховного процесу як в межах ВНЗ, так і поза ними. Доведено, що їх організація має свої особливості, які пов'язані із спеціалізацією та професіоналізацією підготовки майбутніх фахівців. Реалізація запропонованих педагогічних умов підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання, поповнення та оновлення знань психолого-педагогічних дисциплін щодо закономірностей та особливостей психолого-фізіологічного розвитку молоді, форм та методів організації роботи з молоддю за місцем проживання дозволила більш досконало оволодіти навичками проведення фізкультурно-оздоровчої діяльності за місцем проживання.

Студенти експериментальної групи у процесі формувального експерименту складали плани фізкультурно-оздоровчої діяльності відповідно до індивідуальних характеристик, розробляли психолого-педагогічний портрет молодої людини. Аналіз щоденників педагогічної практики, бесіди зі студентами, інтерв'ю з керівниками практики засвідчили, що у студентів експериментальної групи сформувалися навички планування фізкультурно-оздоровчої роботи, організації різних видів діяльності з молоддю у соціумі, регулювання взаємостосунків молодих людей за місцем проживання.

Під час проведення формувального експерименту використовувалися різні технології фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання:

-за кількістю учасників (індивідуальні - консультативні, реабілітаційні, терапевтичні; групові - ігрові, сімейні, тренінгові; масові - спортивні свята, фізкультурні фестивалі, конкурси, змагання, пропаганди);

-за рівнем досягнення результатів (здоров'язберігаючі: фізкультхвилинка, фізичне загартування, масаж, фітотерапія, кольоротерапія, музикотерапія, фізична гімнастика; тренувальні: проведення дозвілля, харчування; спортивні: спортивно-тренувальні за видами спорту, спортивно-ігрові, активно-рухові, індивідуальні за вибором комплексу вправ, технології будови і корекції тіла);

-за функціями соціально-педагогічної діяльності (діагностичні, організаторські, соціально-виховні, охоронно-захисні, комунікативні, профілактичні, реабілітаційно-корекційні, терапевтичні);

-за функціями фізкультурно-оздоровчої діяльності (пізнавально-оздоровчі - навчальні, інформаційні, демонстраційні, проектувальні, тренінгові, рекламні, а також олімпіади, конкурси; фізкультурно-практичні - організація фізкультурно-оздоровчої роботи в мікрорайоні, мотивація до фізкультурно-оздоровчої діяльності, спортивно-ігрові, саморозвитку, стимулювання фізичного загартування, рекреаційно-розвивальні, спортивно-туристичні релаксаційні; аутотренінг; самореалізації - пропаганди ЗСЖ у мікрорайоні, вироблення умінь і навичок протистояння негативним впливам соціального середовища, створення і реалізація програм щодо впровадження здоров'язберігаючих систем, соціального навчання і виховання, вивчення ставлення молоді до ЗСЖ, фізичної культури, спорту; організація ради з фізичної культури і спортивної роботи за місцем проживання, планування і прогнозування соціально-педагогічної роботи за місцем проживання та ін.).

У розділі узагальнено необхідність педагогічного керівництва, яке б професійно вирішувало роботу за місцем проживання: забезпечення комфортних умов діяльності в закладах за місцем проживання; розширення сфер діяльності дворових площадок і клубів; створення майданчиків за місцем проживання з різним обладнанням (спортивні, ігрові, дозвільні); здійснення методичної діяльності з пошуку методів, прийомів сучасних технологій роботи; проведення дослідницької діяльності з вивчення впливу соціокультурного середовища на формування молоді; підвищення кваліфікації педагогів-організаторів, тренерів.

У розділі представлено результати формувального експерименту. Так, на початковому етапі у 66,3% студентів контрольної групи та 65,1% студентів експериментальної групи був діагностований критичний рівень готовності до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання. Достатній рівень спостерігався у 29,6% студентів контрольної групи та у 29,5% студентів експериментальної групи. Оптимальний рівень готовності до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді виявлено лише у 4,1% студентів контрольної та 5,4% студентів експериментальної груп. На тактичному рівні сформованості готовності соціальних педагогів не було виявлено жодного студента ні в експериментальній ні в контрольній групах.

Проміжний зріз був проведений для визначення динаміки змін щодо формування рівнів готовності у майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання кожної групи (по закінченню 20 тижнів лекційних, семінарських занять та педагогічної практики) . Критичний рівень становив 52 % КГ і 37, 6 % ЕГ. Достатній 36, 7 % КГ і 41,4% ЕГ. Оптимальний - 11, 3 % КГ і 21% ЕГ. На тактичному рівні не виявлено жодного студента.

Прикінцевий діагностичний зріз було здійснено наприкінці п'ятого курсу після вивчення соціально-педагогічних дисциплін, спецкурсу та проходження студентами педагогічної практики. В контрольній групі тактичний рівень готовності мали 14,7% студентів, оптимальний - 21,3%, достатній - 38% та критичний - 26% студентів.

В експериментальній групі 23,1% студентів мали тактичний рівень, 29% - оптимальний рівень, 33,9% - достатній рівень та 14% - критичний рівень готовності до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання.

Під час проведення експериментальної роботи спостерігалася позитивна динаміка в змінах рівнів готовності майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання.

Ефективність експериментальної роботи обрахована методами математичної статистики (для визначення однорідності виборок - критерій Вілкоксона, перевірки гіпотези про нормальність розподілу - критерій Пірсона, порівняння дисперсії - критерій Фірша-Спедікора, порівняння вибіркових середніх результатів - критерій Стьюдента).

Отже, проведена дослідницько-експериментальна робота сприяла позитивним змінам у професійній підготовці майбутніх соціальних педагогів, одержані дані підтвердили ефективність створених педагогічних умов та моделі підготовки майбутніх фахівців до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного теоретичного та експериментального дослідження та власний досвід роботи дають підстави для таких висновків:

1. На основі теоретико-методологічного аналізу і наукового осмислення змісту поняття “фізкультурно-оздоровча діяльність” у філософських, психологічних, соціологічних та медичних джерелах виявлено, що це явище багатопланове. Фізкультурно-оздоровчу діяльність розуміємо як систему професійної та громадської діяльності, яка стимулює окультурену рухову активність молоді, спрямовану на покращення її фізичного, психічного і соціального благополуччя та соціуму в умовах вільного часу. В більш широкому контексті фізкультурно-оздоровча діяльність представляє собою суспільно-значущий спосіб активного ставлення особистості й соціуму до дійсності, що проявляється у продукуванні, розповсюдженні та використанні цінностей фізкультурно-оздоровчої діяльності.

Теоретично обґрунтовано, що фізкультурно-оздоровча діяльність як об'єкт професійної діяльності соціального педагога має свої особливості, що зумовлені такими соціальними характеристиками: унікальність, універсальність, уніфікованість, мобільність та нерегламентованість фізкультурно-оздоровчої діяльності; добровільність, ініціативність і масовість фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання.

2. У ході наукового пошуку проаналізовано сучасний стан і особливості підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання. Визначено, що підготовка майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності - це багатосторонній, педагогічний процес, що ґрунтується на створенні необхідних педагогічних умов для оволодіння професійними знаннями, вміннями, навичками, професійним досвідом з метою організації фізкультурно-оздоровчої діяльності, результатом чого є професійна готовність соціальних педагогів до виконання цієї роботи. Встановлено, що сукупний соціально-педагогічний потенціал фізкультурно-оздоровчої діяльності може складатись із окремих компонентів, які характеризують окремі його ознаки, а саме: регулятивний, аналітичний, ресурсний, адаптивний і компенсаторний потенціали.

Виявлено та охарактеризовано структурні компоненти готовності майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання (мотиваційно-ціннісний, організаційно-технологічний і когнітивно-оновлювальний). Розроблено й теоретично обґрунтовано рівні готовності особистості до фізкультурно-оздоровчої діяльності (тактичний, оптимальний, достатній, критичний), з'ясовано характер здійснення такої діяльності на практиці.

3. Розроблено і обґрунтовано модель підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання, що враховує накопичений досвід і сучасні вимоги до організації та удосконалення форм і методів фізкультурно-оздоровчої діяльності з молоддю.

Доведено, що модель являє собою цілісну педагогічну систему, яка визначає конкретну мету, зміст і підходи (змістово-процесуальний, особистісно-діяльнісний) до підготовки; етапи (адаптивний, евристичний, креативний, репродуктивний); специфічні функції діяльності соціального педагога щодо організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді (пізнавально-оздоровча, фізкультурно-практична, рекреативно-розвивальна) та основні аспекти структури діяльності соціального педагога, які дозволяють реалізувати означені функції та ефективно впроваджувати технології організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання.

У моделі представлено рівні сформованості професійної готовності майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання, що дозволило прослідкувати динаміку розвитку професійно важливих характеристик студентів.

4. Виокремлено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови, що визначають успішність процесу підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді у ВНЗ, а саме:

-фізкультурно-оздоровча спрямованість змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів;

-розробка і впровадження моделі підготовки соціальних педагогів, спрямованої на формування готовності до здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності;

-утвердження фізкультурно-оздоровчих цінностей як основи світогляду фахівця соціально-педагогічної галузі.

5. Отримані результати дослідницько-експериментальної роботи підтвердили ефективність розробленої моделі підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання, яка забезпечується завдяки реалізації педагогічних умов.

Доведено доцільність упровадження в навчальний процес підготовки майбутніх соціальних педагогів моделі підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання, розробленого спецкурсу “Соціально-педагогічні аспекти фізкультурно-оздоровчої діяльності”, головна ідея якого полягала в утвердженні фізкультурно-оздоровчих цінностей як основи світогляду фахівця соціально-педагогічної галузі.

Дослідження показало, що за мотиваційно-ціннісним компонентом - показники тактичного рівня готовності на заключному етапі експерименту зросли порівняно з показниками початкового етапу - в експериментальній групі на 32,0%, тоді як у контрольній - на 13,1%; оптимального - в експериментальній групі на 25,1%, тоді як у контрольній - на 13,4%; натомість показники критичного рівня зменшилися в експериментальній групі на 59,0%, а у контрольній - 27,1%.

За організаційно-технологічним компонентом - показники тактичного рівня готовності на заключному етапі експерименту зросли порівняно з показниками початкового етапу - в експериментальній групі на 33,0%, тоді як у контрольній на - 15,0%; оптимального - в експериментальній групі на 24,1%, тоді як у контрольній на - 12,5%; натомість показники критичного рівня зменшилися в експериментальній групі на 59,0%, а у контрольній на 28,4%.

За когнітивно-оновлювальним компонентом - показники тактичного рівня готовності на заключному етапі експерименту зросли порівняно з показниками початкового етапу - в експериментальній групі на 34,0%, тоді як у контрольній на 15,8%; оптимального - в експериментальній групі на 24,2%, тоді як у контрольній на 12,4%; натомість показники критичного рівня зменшилися в експериментальній групі на 57,3%, а у контрольній на 28,6%.

Переконуємося, що всі показники за компонентами в експериментальній групі вищі, ніж показники у контрольній групі.

Однак, проведене дослідження не вичерпує повною мірою всіх аспектів означеної проблеми. Подальшого дослідження потребують питання про роль окремих навчальних дисциплін, міжпредметних зв'язків, соціально-педагогічної практики, ролі самовиховання і самоосвіти у підготовці до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Методичні посібники

1. Ведмедюк А.Д. Соціально-педагогічні аспекти фізкультурно-оздоровчої діяльності: [методичний посібник] / А.Д. Ведмедюк. - Черкаси: Редакційно-видавничий відділ Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, 2009. - 68 с.

Статті у наукових фахових виданнях

2. Ведмедюк А.Д. Вплив спілкування на формування особистості студента /А.Д. Ведмедюк // Вісник Черкаського університету. - 2006. - Вип. 89. - С. 160-164.

3. Ведмедюк А.Д. Орієнтація студентів вищих навчальних закладів на фізичне самовдосконалення і здоровий спосіб життя / А.Д. Ведмедюк // Вісник Черкаського університету. - 2007. - Вип. 101. - С . 131-136.

4. Ведмедюк А.Д. Соціально-педагогічні умови та орієнтації студентів вищих навчальних закладів на формування здорового способу життя / А.Д. Ведмедюк // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К., 2007. - Вип. 5. - С. 91-94.

5. Ведмедюк А.Д. Залучення майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання / А.Д. Ведмедюк // Вісник Черкаського університету. - 2007. - Вип. 122.- С. 38-42.

6. Архипова С.П. Особливості організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання / С.П. Архипова, А.Д. Ведмедюк // Науковий вісник Чернівецького університету: Педагогіка та психологія. - 2009. - Вип. 447-448. - С. 18-21.

7. Ведмедюк А.Д. Фізкультурно-оздоровча діяльність у соціально-педагогічній роботі / А.Д. Ведмедюк // Вісник Черкаського університету. - 2009. - Вип. 144. - С. 23-26.

8. Ведмедюк А.Д. Значення фізкультурно-оздоровчої діяльності для психічного здоров'я студентської молоді / А.Д. Ведмедюк // Вісник Черкаського університету. - 2010. - Вип. 183. - С. 15-19.

Статті в інших виданнях

9. Ведмедюк А.Д. Погляд на здоровий спосіб життя студентів І курсу / А.Д. Ведмедюк // Підготовка соціальних працівників до формування здорового способу життя дітей та молоді: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, 23-24 лютого 2006 року. - Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького. - 2006. - С. 81-85.

10. Ведмедюк А.Д. Формування особистості студента в процесі професійного спілкування в ВНЗ / А.Д. Ведмедюк // Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, 5-6 жовтня 2006 року. - Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2006. - С . 96-97 .

11. Ведмедюк А.Д. Формування гуманістичних взаємовідносин студентів у процесі ігрової спортивної діяльності / А.Д. Ведмедюк // Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, 16-17 лютого 2006 року. - Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2006. - С. 117-118.

12. Ведмедюк А.Д. Спрямування студентів ВНЗ на фізичне самовдосконалення і здоровий спосіб життя / А.Д. Ведмедюк // Вища школа України: поступ у майбутнє: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, 25-26 квітня 2007 року. - Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2007. - С. 51-52.

13. Ведмедюк А.Д. До питання покращення фізкультурно-оздоровчої роботи серед молоді за місцем проживання / А.Д. Ведмедюк // Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи з різними категоріями населення: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. - Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. - С. 28-30.

14. Ведмедюк А.Д. До питання фізкультурно-оздоровчої діяльності в соціально-педагогічній роботі / А.Д. Ведмедюк // Інноваційні підходи до застосування технології у соціально-педагогічній роботі: матеріали всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, 15-16 лютого 2009 року. - Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2009. - С. 32-36.

15. Ведмедюк А.Д. Особливості впливу фізкультурно-оздоровчої діяльності на психічне здоров'я молоді / А.Д. Ведмедюк // Освіта і здоров'я: формування здоров'я дітей, підлітків та молоді у закладах освіти: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 25-26 березня 2010 року. - Суми, 2010. - С. 57-62.

АНОТАЦІЇ

Ведмедюк А.Д. Підготовка майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, Переяслав-Хмельницький, 2011.

Дисертацію присвячено проблемі комплексного дослідження процесу підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання .

У роботі уточнено сутність понять “фізкультурно-оздоровча діяльність”, “організація фізкультурно-оздоровчої діяльності”.

Виявлено та охарактеризовано структурні компоненти готовності майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання (мотиваційно-ціннісний, організаційно-технологічний, когнітивно-оновлювальний).

...