Розвиток професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю у системі післядипломної педагогічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія педагогічних наук України

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих

УДК 371.14:377.112.4:374.7

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Розвиток професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю в системі післядипломної педагогічної освіти

Юртаєва Ольга Олексіївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, м. Київ.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Ничкало Нелля Григорівна, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, м. Київ.

Офіційні опоненти:

- доктор педагогічних наук, професор Старіков Ілля Мойсейович, завідувач кафедри педагогіки і психології Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського, м. Миколаїв;

- кандидат педагогічних наук, доцент Копельчак Михайло Павлович, завідувач відділу управління в системі професійно-технічної освіти Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти НАПН України, м. Львів.

Захист відбудеться 18 травня 2011 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.

Автореферат розісланий 6 квітня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

Анотації

Юртаєва О.О. Розвиток професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю у системі післядипломної педагогічної освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук із спеціальності 13.00.04 - "Теорія і методика професійної освіти". - Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України. - Київ, 2011.

У дослідженні проаналізовано проблему професійної компетентності педагогів та її розвиток у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії та практиці, обґрунтовано зміст професійної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю на основі врахування цілей, змісту та особливостей їхньої педагогічної діяльності.

Розроблено і впроваджено у практику модель розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю; обґрунтовано зміст та організаційні форми її розвитку в системі післядипломної освіти та стажування на виробництві.

Експериментально перевірено авторську методику розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю.

Ключові слова: компетентність, майстер виробничого навчання, модель, професійна компетентність, післядипломна освіта, підвищення кваліфікації, професійно-педагогічна компетентність, стажування.

Юртаева О.А. Развитие профессионально-педагогической компетентности мастеров производственного обучения строительного профиля в системе последипломного педагогического образования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - "Теория и методика профессионального образования". - Институт педагогического образования и образования взрослых Национальной академии педагогических наук Украины. - Киев, 2011.

В исследовании проанализирована проблема профессиональной компетентности мастеров производственного обучения, ее состояние в отечественной и зарубежной педагогической теории и практике. Развитие профессиональной компетентности мастеров производственного обучения является актуальной теоретической и прикладной проблемой профессиональной педагогики. Педагогической деятельности мастеров производственного обучения строительного профиля в системе профессионального образования свойственны специфические особенности, которые следует учитывать в процессе их подготовки в ВУЗе, а также в системе последипломного образования и стажировки в условиях производства.

Профессиональная компетентность мастеров производственного обучения предполагает наличие различных состовляющих и профессионально важных качеств, необходимых для успешного осуществления педагогической деятельности в ПТУЗе строительного профиля, среди которых выделены наиболее важные аспекты, как: интеллектуальный (когнитивный), профессиональный и личностный (субъектный). Субъектную составляющую обеспечивает интеллектуальный и личностный аспекты профессиональной компетентности, а деятельностную - профессиональный.

На основе учета целей, содержания и особенностей педагогической деятельности мастеров производственного обучения строительного профиля обосновано содержание их профессиональной компетентности, которая определяется как профессионально-педагогическая компетентность, состоящая из мотивационной, психолого-педагогической, интеллектуально-когнитивной, аутопсихологической, технологической, методической и коммуникативной компетенций, профессионально важных качеств и представляет собой показатель их внутренней ценностно-мотивационной, интеллектуальной и эмоционально-чувственной работы, в процессе которой опыт строительной и педагогической деятельности, проходя сквозь ведущие личностные и профессиональные качества, преломляясь в личном и профессиональном опыте конкретного мастера производственного обучения, осознается и присваивается им, формируя педагогическую культуру и неповторимый индивидуальный стиль педагогической деятельности.

Авторская модель развития профессионально-педагогической компетентности мастеров производственного обучения строительного профиля предусматривает развитие мотивационной, психолого-педагогической, интеллектуально-когнитивной, аутопсихологической, технологической, методической и коммуникативной компетенций. При этом развитие профессионально-педагогической компетентности мастеров производственного обучения приобретает характер непрерывности, что обеспечивает совершенствование и развитие компетенций в течении всей жизни.

Определены уровни профессионально-педагогической компетентности с учетом производственного и педагогического опыта, стажа работы в ПТУЗе (начальный, средний и высокий).

На основе учета многогранных функций и особенностей профессионально педагогической деятельности мастеров выявлены педагогические условия реализации модели развития профессионально-педагогической компетентности: обновление содержания профессионально-педагогической компетентности и повышение методической компетентности в межкурсовой период; овладение информационно-телекоммуникационными технологиями; участие в профессиональных тренингах, мастер-классах и конкурсах профессионального мастерства.

Экспериментальная апробация авторской методики развития профессионально-педагогической компетентности мастеров производственного обучения строительного профиля подтвердила эффективность и целесообразность её использования в процессе повышения квалификации мастеров производственного обучения строительного профиля.

Ключевые слова: компетентность, мастер производственного обучения, модель развития, повышение квалификации, последипломное образование, профессиональная компетентность, профессионально-педагогическая компетентность, стажировка.

Yurtaeva O.O. Development of professional pedagogical competence of masters of producing education in building sphere in a system of post-diploma education. - Writing paper.

The thesis paper is on a scientific degree "candidate of pedagogical sciences", speciality 13.00.04 - "Theory and method of professional education". - Institute of pedagogical and adults education of National academy of pedagogical sciences of Ukraine, Kiev, 2011.

The research studies the problem of teachers' competence and its development in pedagogical theories of our country and other foreign countries, professional competence of masters in producing education in building sphere on the grounds of goals, contents and peculiarities of pedagogical activity. The model of masters' professional competence development of masters of producing education in building sphere, organizational forms of its development in the system of post-diploma education and practice are developed. Pedagogical conditions of professional pedagogical competence of masters in producing education in building sphere.

Key words: competence, master of producing education, the model, professional competence, system of post-diploma education, increase qualification, professional and pedagogical competence, internship.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. За сучасних умов динамічного техніко-технологічного розвитку будівельної галузі зростає необхідність у робітничих кадрах, здатних застосовувати новітні матеріали і технології, що потребують високого рівня їхньої кваліфікації. У зв'язку з цим посилюються вимоги до професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання та її розвитку в системі післядипломної педагогічної освіти. Специфіка діяльності майстра виробничого навчання потребує сформованих професійно важливих якостей і компетенцій, що дають змогу якісно організовувати професійно-практичну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю.

Підвищення кваліфікації і стажування майстрів виробничого навчання будівельного профілю здійснюється на базі професійно-технічних навчальних закладів, обласних навчально-методичних центрів і кабінетів, інститутів післядипломної педагогічної освіти за різними формами і термінами навчання, а також в умовах виробництва. Враховуючи динамічні зміни у будівельній галузі, пов'язані із запровадженням нових будівельних технологій, професійну кваліфікацію майстрів виробничого навчання будівельного профілю необхідно підвищувати не менш ніж через три роки.

Як показало вивчення, наукові основи професійно-педагогічної діяльності педагогів, зокрема майстрів виробничого навчання, досліджувалися в різних аспектах. Так, загальнотеоретичні основи підготовки фахівців у ВНЗ вивчали С. Архангельський, О. Глузман, О. Дубасенюк, І. Зязюн, В. Луговий та інші; розвиток особистості педагога у процесі професійної підготовки та педагогічної діяльності досліджували Г. Балл, Є. Барбіна, І. Бех, М. Гриньова, Н. Кузьміна, А. Маркова, Л. Мітіна, Г. Нагорна, В. Семиченко, С. Сисоєва, М. Солдатенко; інноваційна діяльність викладачів спеціальних дисциплін і майстрів виробничого навчання знайшла розкриття у працях С. Гончаренка, Р. Гуревича, М. Копельчака, Н. Ничкало, В. Радкевич, В. Скакуна, І. Старікова, А. Хуторського, О. Щербак. Проблемі підвищення кваліфікації в системі післядипломної освіти педагогічних працівників присвячені такі дисертаційні дослідження: В. Олійник "Теоретико-методологічні засади управління підвищенням кваліфікації педагогічних працівників профтехосвіти"; В. Стрельніков "Розвиток професійної компетентності вчителів у закладах післядипломної освіти"; Л. Шевчук "Розвиток професійної компетентності викладачів спеціальних дисциплін закладів профтехосвіти у системі післядипломної освіти"; О. Щербак "Зміст і форми підготовки майстрів виробничого навчання в індустріально-педагогічних технікумах України (1967 - 1994)". Водночас нами не виявлено праць, в яких би досліджувалися і дістали розв'язання проблеми розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю. Недооцінка галузевої спрямованості змісту підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання в системі післядипломної педагогічної освіти знижує її якість і негативно позначається на рівні їх підготовленості до здійснення професійно-практичної підготовки учнівської молоді у ПТНЗ будівельного профілю. Це зумовлює необхідність посилення уваги до створення належних умов для розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання в системі післядипломної освіти.

Теоретичний аналіз стану дослідженості проблеми, а також вивчення процесу професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю дав змогу виявити такі суперечності: між сучасними вимогами до професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю і недосконалою системою підвищення їхньої кваліфікації; зростанням вимог до якості підготовки кваліфікованих робітників та неготовністю багатьох майстрів виробничого навчання до інноваційної діяльності у ПТНЗ; між динамічними техніко-технологічними змінами у будівельній галузі та недооцінкою майстрами виробничого навчання будівельного профілю нових методик, виробничих і педагогічних технологій.

Актуальність проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми дослідження - "Розвиток професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю в системі післядипломної педагогічної освіти".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України з теми "Дидактичні засади професійного навчання в умовах неперервної освіти" (РК № 0102U000398), "Теорія і методика проектування професійного навчання кваліфікованих робітників" (РК № 0104U009941). Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (протокол № 3 від 25 березня 2004 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 31 січня 2006 р.)

Об'єкт дослідження: підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів будівельного профілю в системі післядипломної освіти.

Предмет дослідження: зміст і методика розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання професійно-технічного навчального закладу будівельного профілю в системі післядипломної педагогічної освіти.

Мета дослідження: обґрунтувати модель професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ будівельного профілю та розробити методику її застосування у системі післядипломної педагогічної освіти.

Концептуальна ідея дослідження ґрунтується на таких положеннях: сучасні соціально-економічні зміни в суспільстві зумовили необхідність принципово нових підходів до оновлення цілей, змісту, методик й проектування результатів педагогічної діяльності майстрів виробничого навчання будівельного профілю. Інтегральним показником і головною детермінантою у підготовці конкурентоспроможних на ринку праці робітників є професійно-педагогічна компетентність. Цілеспрямований розвиток професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання в системі післядипломної освіти ми розглядаємо як складний психолого-педагогічний процес їх удосконалення як суб'єктів професійно-педагогічної діяльності.

Важливою умовою інтелектуального й фахового вдосконалення є оволодіння мотиваційною, технологічною, методичною, психолого-педагогічною, аутопсихологічною, інтелектуально-когнітивною й комунікативною компетенціями. Модель розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю забезпечує поетапне досягнення початкового, середнього й високого рівнів компетентності на основі реалізації таких педагогічних умов: оновлення змісту підвищення кваліфікації і стажування; участь у майстер-класах, професійних тренінгах; підвищення методичної компетентності у міжкурсовий період; участь у конкурсах професійної майстерності; оволодіння інформаційно-телекомунікаційними технологіями. Міждисциплінарність дослідження зумовила необхідність урахування результатів не лише педагогічних, а й філософських, соціологічних, психологічних, економічних, ергономічних, технологічних досліджень, а також наукових пошуків, спрямованих на вивчення перспектив розвитку різних економічних галузей, у тому числі будівельної. Творча реалізація такого підходу позитивно позначається на рівні професійної компетентності майстра, сприяє забезпеченню якісної підготовки кваліфікованих робітників будівельного профілю.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що розвиток професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю буде ефективним за умов: теоретичного обґрунтування і поетапного впровадження моделі розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання на основі взаємопов'язаних компетенцій (мотиваційної, технологічної, методичної, психолого-педагогічної, аутопсихологічної, інтелектуально-когнітивної та комунікативної) у системі післядипломної педагогічної освіти; відбору і структурування змісту підвищення кваліфікації та стажування майстрів на виробництві з урахуванням сучасних і перспективних потреб будівельної галузі, динаміки змін у вітчизняних і зарубіжних професійних стандартах цієї галузі.

Відповідно до мети дослідження визначено основні завдання:

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми у вітчизняних і зарубіжних літературних і документальних джерелах.

2. Виявити особливості професійно-педагогічної діяльності майстрів виробничого навчання ПТНЗ будівельного профілю та обґрунтувати суть поняття "професійно-педагогічна компетентність майстра виробничого навчання будівельного профілю".

3. Розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю.

4. Здійснити відбір і структурування змісту підвищення кваліфікації та стажування майстрів виробничого навчання будівельного профілю з урахуванням їхнього попереднього виробничого і педагогічного досвіду.

5. Розробити та експериментально перевірити авторську методику розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю в системі післядипломної педагогічної освіти й підготувати різнорівневу програму підвищення їхньої кваліфікації та стажування на будівельних об'єктах, а також методичні рекомендації.

Методологічну основу дослідження становлять основні положення теорії наукового пізнання, концепції неперервної професійної освіти, динамічного професійного розвитку та філософські положення про особистість як активного суб'єкта життєдіяльності й розвитку, єдність теоретичної і практичної діяльності майстра виробничого навчання, психолого-педагогічна теорія розвитку і професійного саморозвитку майстрів виробничого навчання в системі післядипломної освіти, концептуальні положення щодо цілісності, наступності, диференціації змісту і форм підвищення кваліфікації та стажування майстрів виробничого навчання будівельного профілю.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці, що обґрунтовують і розкривають провідні положення: філософії освіти (В. Андрущенко, В. Кремень, В. Лутай та ін.); теорії особистості, суб'єктного, діяльнісного та суб'єктно-діяльнісного підходів до вивчення природи різних явищ (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, О. Асмолов, О. Леонтьєв, А. Петровський, В. Петровський, К. Платонов, Е. Помиткін, В. Рибалка, С. Рубінштейн, В. Татенко та ін.); психолого-педагогічних засад професійної діяльності (С. Батишев, Є. Климов, Н. Кузьміна, О. Новиков, Л. Лук'янова, А. Маркова та ін.); теорії неперервної професійної освіти (С. Батишев, С. Гончаренко, Р. Гуревич, Т. Десятов, Н. Ничкало, І. Старіков та ін.); педагогіки і психології праці (Г. Беднарчик, З. Вятровський, С. Квятковський, С. Качор, А. Маркова, Т. Новацький, Н. Побірченко, В. Рибалка, Ю. Стрелков, Ф. Шльосек та ін.); психолого-педагогічних основ професійної підготовки педагогів у системі вищої освіти (Р. Гуревич, О. Дубасенюк, І. Зимня, І. Зязюн, А. Кузьмінський, А. Маркова та ін.); теоретичних основ формування компетентності інженера-педагога (В. Адольф, Л. Мітіна, О. Коваленко та ін.); теорії розвитку професійної компетентності педагогів (Т. Браже, А. Вербицький, Б. Ісправников, М. Копельчак, В. Максимова, М. Нечаєв, В. Радкевич, О. Щербак та ін.); розвитку професійної компетентності педагогів у системі методичної роботи в ПТНЗ (М. Кравцов, В. Олійник, В. Пікельна, М. Поташник, Л. Сушенцева, Л. Шевчук та ін.); професійно важливих якостей педагога (А. Алексюк, Ю. Бабанський, Є. Барбіна, В. Беспалько, В. Бондар, В. Сластьонін, С. Сисоєва, Г. Яворська).

Для розв'язання поставлених завдань і перевірки гіпотези дослідження використовувався комплекс взаємопов'язаних методів, зокрема:

теоретичних - аналіз та узагальнення літературних і документальних джерел, виявлення достовірних фактів про взаємозв'язки між явищами та закономірні тенденції їх розвитку; порівняння, систематизація, моделювання, системно-структурний і системно-функціональний методи; теоретичне моделювання та узагальнення теоретичних і експериментальних даних з метою визначення педагогічних умов розвитку професійно-педагогічної компетентності майстра виробничого навчання;

емпіричних - спостереження за педагогічною діяльністю майстрів; розробка діагностичного інструментарію для дослідження основних складових їхньої професійної компетентності на різних етапах (від здобуття професійної освіти до досягнення професіоналізму), до складу якого входили анкетування, аналіз результатів діяльності; проектування та моделювання, створення проблемних ситуацій, самооцінювання, ранжування.

Експериментальні результати дослідження аналізувалися з використанням методів статистичної обробки кількісних показників та якісної інтерпретації одержаних даних за допомогою методів математичної статистики і засобів комп'ютерної техніки (статистична програма SPSS).

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося впродовж 2001-2010 років у три етапи.

На першому етапі (2001-2002) проводилося теоретичне вивчення проблеми; розроблялися програма і методика дослідно-експериментальної роботи, визначалися тема, об'єкт, предмет, мета, завдання і гіпотеза; здійснювалося спостереження за педагогічною діяльністю майстрів виробничого навчання будівельного профілю.

На другому етапі (2003-2007) обґрунтовано зміст і структуру професійно-педагогічної компетентності майстрів з урахуванням особливостей будівельної галузі; розроблено модель розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання; визначено педагогічні умови її реалізації в системі післядипломної педагогічної освіти; обґрунтовано й визначено критерії і рівні сформованості професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ будівельного профілю; підготовлено дидактичні матеріали для експериментальної перевірки в системі післядипломної педагогічної освіти.

На третьому етапі (2008-2010) за результатами формувального експерименту проаналізовано емпіричні дані, одержані в ході дослідження, зокрема експериментально перевірено модель розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ будівельного профілю; узагальнено результати експериментальної роботи, сформульовано загальні висновки; розроблено навчальні плани і програми підвищення кваліфікації та стажування майстрів виробничого навчання; впроваджено результати дослідження в систему післядипломної освіти майстрів виробничого навчання будівельної галузі.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в професійно-технічних навчальних закладах Автономної Республіки Крим, Луганської області, Київському професійно-педагогічному коледжі імені Антона Макаренка, Університеті менеджменту освіти НАПН України. У дослідно-експериментальній роботі брали участь: 449 учнів ПТНЗ, 65 майстрів виробничого навчання будівельного профілю контрольних груп і 68 майстрів виробничого навчання експериментальних груп, 10 старших майстрів, 10 заступників директора з навчально-виробничої роботи, 8 директорів ПТНЗ, 12 методистів ПТНЗ і 10 методистів навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти, 10 майстрів виробничого навчання будівельного профілю (як експерти), 6 роботодавців, 20 випускників ПТНЗ будівельного профілю.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають:

- вперше визначено суть поняття "професійно-педагогічна компетентність майстра виробничого навчання будівельного профілю"; обґрунтовано положення щодо відбору і структурування змісту підвищення кваліфікації та стажування майстрів виробничого навчання будівельного профілю; в основу авторської моделі розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю покладено диференційований підхід до поетапного підвищення рівня їхньої кваліфікації і самореалізації в професійно-педагогічній діяльності;

- удосконалено форми підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання з урахуванням специфіки будівельної галузі, суміжних та інтегрованих професій;

- подальшого розвитку набули положення щодо галузевої спрямованості змісту підвищення кваліфікації та стажування в системі післядипломної педагогічної освіти.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено і впроваджено в практику навчальні плани і програми підвищення кваліфікації та стажування майстрів виробничого навчання на будівельних об'єктах за різними професійними рівнями, методичні рекомендації "Розвиток професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю в системі методичної роботи", "Зміст і форми підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання будівельного профілю", а також дидактичні матеріали для викладачів спеціальних дисциплін і майстрів виробничого навчання з метою їх використання у проведенні тренінгів. Запропонована авторська методика розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю може використовуватися науково-педагогічними працівниками вищих навчальних закладів, викладачами спеціальних дисциплін і майстрами виробничого навчання ПТНЗ для підвищення їхньої компетентності, а також у системі підвищення кваліфікації інженерів-педагогів.

Результати дослідження впроваджено Київському професійно-педагогічному коледжі імені Антона Макаренка (довідка № 168 від 25.10.2010 р.); в ПТНЗ будівельного профілю Автономної Республіки Крим таких, як: Бахчисарайський професійний будівельний ліцей (довідка № 01-11/894 від 12.04.2010 р.), Сімферопольський професійний будівельний ліцей (довідка № 42 від 26.05.2010 р.), Феодосійське професійно-будівельне училище (довідка № 186-1 від 22.04.2010 р.); Навчально-методичному центрі професійно-технічної освіти Луганської області (довідка № 21/105 від 14.12.2010 р.); Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників Хмельницької області (довідка № 52 від 21.12.2010 р.); Державному професійно-технічному закладі "Роменське вище професійне училище" Сумської області (довідка № 110 від 17.05.2010 р.); Вище професійне училище № 1 м. Рівне (довідка № 204 від 19.05.2010 р.), а також в Університеті менеджменту освіти НАПН України (довідка № 01-02/258 від 13.10.2010 р.).

Вірогідність та аргументованість результатів дослідження підтверджуються методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень, використанням комплексу взаємодоповнюючих дослідницьких методів на різних етапах наукового пошуку, адекватних його меті та завданням, поєднанням кількісного та якісного аналізу дослідницьких даних, результатами експериментальної перевірки висунутої гіпотези, застосуванням методів математичного обчислювання та комп'ютерною обробкою одержаних даних.

На захист виносяться:

1. Теоретично обгрунтоване положення щодо змісту професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю, відібраного і структурованого на основі принципів інтеграції педагогічної та професійної діяльності майстрів виробничого навчання; наступності, індивідуалізації і диференціації процесу підвищення кваліфікації і стажування, цілісності, неперервності і поетапності розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання, а також положення про те, що випереджувальний підхід до підвищення кваліфікації забезпечує розвиток їхніх професійно важливих якостей і компетенцій, що виявляється у здатності якісно здійснювати професійно-практичну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю.

2. Модель розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю, побудована з урахуванням системного, компетентнісного, особистісно-діяльнісного, диференційованого підходів, а також мотиваційної, психолого-педагогічної, інтелектуально-когнітивної, аутопсихологічної, технологічної, методичної й комунікативної компетенцій уможливлює підвищення рівня їхньої професійної майстерності й творчої самореалізації в педагогічній діяльності.

3. Авторська методика підвищення кваліфікації майстрів у системі післядипломної освіти та їх стажування на будівельних об'єктах, розроблена на основі принципів індивідуалізації, диференціації, наступності, зв'язку теорії з практикою та з урахуванням сучасних техніко-технологічних змін в будівельній галузі, що сприяє розвитку їхньої професійно-педагогічної компетентності.

Особистий внесок автора: в опублікованому навчально-методичному посібнику "Технология каменных работ" (співавтори Г.Є. Гребенюк, А.І. Протопопов, І.А. Карасьов, Ю.Я. Подолич, А.Ф. Співак) дисертантом розроблено зміст теми 1 - "Классификация зданий и конструктивные схемы зданий", теми 2 - "Виды и назначния кладки", теми 3 - "Правила разрезки, элементы каменной кладки; конструктивные элементы стен", теми 4-"Прочность и устойчивость каменной кладки"), у навчально-методичному посібнику для учнів системи профтехосвіти "Контрольно-обучающие модульно-рейтинговые задания" по курсу "Специальная технология каменных работ", написаних у співавторстві з Г.Є. Гребенюком, Ю.Я. Подолич, розроблено зміст теми 1-"Классификация зданий", теми 2-"Види и назначния кладки", теми 3-"Элементы каменной кладки", теми 4-"Прочность и устойчивость каменной кладки").

Апробація результатів дослідження. Основні результати і висновки дослідження знайшли відображення у доповідях на наукових і науково-практичних конференціях: "Сучасні проблеми науки та освіти" (30 квітня - 9 травня 2004 р., Алушта); "Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми" (12-14 травня 2004 р., Вінниця); "Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців у професійних навчальних закладах технічного і художнього профілю" (1-3 червня 2004 р., Львів); "Педагогіка і психологія формування виробничого персоналу в ринкових умовах" (14-15 березня 2005 р., Київ); "Інноваційні технології професійного навчання і підвищення кваліфікації фахівців" (19-21 травня 2005 р., Ізмаїл); "Методологічна та методична компетентність педагога в системі післядипломної освіти" (8-10 грудня 2005 р., Сімферополь); "Досвід та проблеми країн Європи (Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, України) з реалізації ідей Болонської конвенції" (1 червня 2006 р., Біла Церква,); "Теорія і практика неперервної професійної освіти: науковий пошук, результати, перспективи" (20-21 лютого 2007 р., Київ); "Теоретичні і методичні основи розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології" (15-16 травня 2007 р., Київ); "Професійне навчання персоналу - Європейський вибір" (30-31 травня 2007 р., Київ - Ізмаїл); "Актуальні проблеми вищої професійної освіти в Україні" (20-21 березня 2008 р., Київ); "Ціннісні орієнтири педагогічної освіти і освіти дорослих на початку XXI століття" (16-17 березня 2009 р., Київ); "Духовно-моральне виховання і професіоналізм особистості в сучасних умовах" (30-31 жовтня 2009 р., Вінниця); "Проблеми та перспективи розвитку інженерно-педагогічної освіти" (23-24 березня 2010 р., Бердянськ); "Новітні комп'ютерні технології" (14-17 вересня 2010 р., Київ - Севастополь).

Публікації. Основний зміст і результати дослідження висвітлено в 24 працях, у тому числі: 7 одноосібних статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 5 статей у збірниках наукових праць; 2 навчально-методичних посібники (у співавторстві), 2 навчальних плани і програми підвищення кваліфікації та стажування майстрів виробничого навчання на будівельних об'єктах, 2 брошури з методичними рекомендаціями, 6 статей і тез у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків на 97 сторінках, списку використаних джерел (406 найменувань, з них 30 - іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації 366 сторінки, обсяг основного тексту 223 сторінок. Робота містить 23 таблиці на 22 сторінках, 22 рисунка на 20 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі викладено актуальність проблеми дослідження, його об'єкт, предмет, мету, завдання і концепцію наукового пошуку, обґрунтовано гіпотезу, описано методи й етапи науково-дослідної роботи, викладено методологічні й теоретичні основи, наведено відомості про експериментальну базу, обґрунтовано наукову новизну, теоретичне й практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, обґрунтовано вірогідність наукових результатів і висновків дослідження, а також схарактеризовано впровадження результатів дослідження в практику.

У першому розділі - "Теоретичні основи дослідження проблеми професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання" - викладено результати вивчення стану дослідженості проблеми професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю у вітчизняній і зарубіжній науці, розкрито її динаміку в педагогічній теорії та практиці. Обґрунтовано суть поняття "професійно-педагогічна компетентність майстра виробничого навчання", описано зарубіжний досвід розвитку педагогічної компетентності педагогів професійної школи.

Викладено загальну характеристику професійно-педагогічної діяльності майстра виробничого навчання будівельного профілю, що відповідає нормативно-правовим документам, а саме: "Положенню про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах" (2006), "Положенню про методичну роботу в професійно-технічних навчальних закладах" (2000), а також наказам Міністерства освіти і науки України "Про внесення змін і доповнень до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України" (1998), "Про затвердження порядку надання робочих місць для проходження учнями (слухачами) професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики" (1999) та ін. До основних видів професійної діяльності майстра виробничого навчання належать: навчання професійних знань і формування умінь, що відповідає освітнім програмам професійно-технічних навчальних закладів; співробітництво з батьками учнів з питань навчання і виховання; створення психолого-педагогічних умов для різноманітної і змістовної діяльності тих, хто навчається; педагогічна самоосвіта з метою підвищення кваліфікації, удосконалення професійної та педагогічної майстерності; технічне обслуговування, ремонт і експлуатація устаткування відповідно до профілю професійної підготовки; впровадження нових будівельних матеріалів і технологій; застосування обґрунтованих управлінських рішень і контроль за їх виконанням. Важливими професійними функціями майстра виробничого навчання є: практична, проектна, конструктивна, комунікативна, організаційна, методична.

Проаналізовано наукові положення щодо розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання на засадах системного, особистісно орієнтованого, діяльнісно-розвивального й компетентнісного підходів, а також врахування положень щодо неперервної професійної освіти і навчання, психології праці, професійної культури. На основі аналізу стану підвищення кваліфікації та стажування майстрів у системі післядипломної освіти виявлено, що в його змісті недостатньо враховуються галузева спрямованість, сучасні будівельні технології та матеріали, попередній професійно-педагогічний досвід. У зв'язку з цим значна кількість майстрів виробничого навчання не володіє педагогічними і професійними компетенціями на достатньому рівні.

Професійно-педагогічна компетентність майстрів виробничого навчання будівельного профілю розглядається нами як багатогранне, складне і водночас інтегроване, особистісно професійне утворення, що охоплює сукупність різних компонентів і професійно важливих якостей, необхідних для успішного здійснення педагогічної діяльності в ПТНЗ будівельного профілю, а також раніше набутий досвід такої діяльності. Це уможливлює творчий підхід до організації та здійснення педагогічної діяльності на основі оволодіння загальнопрофесійними, педагогічними, психологічними та фаховими знаннями, уміннями й навичками, досвідом, засвоєними видами, способами, методиками і технологіями її здійснення майстром виробничого навчання будівельного профілю.

Зарубіжний досвід розвитку професійної компетентності педагога професійної школи свідчить про широке впровадження в підвищення кваліфікації ефективних форм і методів, що дають змогу самостійно визначати і задовольняти власні потреби, обґрунтовувати програми з урахуванням специфіки професійного навчання, розвитку стратегії партнерства, професійного досвіду, а також залучати педагогів до розробки критеріїв оцінювання їхньої праці, до участі у короткотермінових курсах, додатковому навчанні у ВНЗ, у семінарах і конференціях, системі індивідуальних і групових занять тощо. Визначення компетентності педагогів, виявлення перспектив їхнього професійного зростання здійснюється фахівцями адміністративно-управлінської служби відповідно до чинних нормативів на різних рівнях: викладацькому, адміністративному, науковому. З метою стимулювання до підвищення педагогічної майстерності перекваліфікація педагогічних кадрів проводиться мінімум один раз на рік з наданням педагогам Німеччини права вибору тематики навчальних курсів, семінарів; для ґрунтовного оновлення знань їм один раз на 5 років надається оплачувана відпустка. Підготовка та підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється з урахуванням розвитку професійної спрямованості їхньої майбутньої професійної діяльності.

У розділі проаналізовано наукові положення щодо зростання ролі майстра виробничого навчання у формуванні особистості майбутнього кваліфікованого робітника будівельного профілю, здатного самостійно компетентно і творчо працювати у будівельній галузі. Професійно-педагогічна компетентність майстрів виробничого навчання будівельного профілю виявляється у високій фаховій компетентності, що передбачає глибокі знання та ерудицію у будівельній справі, нестандартне творче професійне мислення, володіння інноваційними методиками, технологіями та методами розв'язання різноманітних виробничих завдань. Результатом сформованої професійно-педагогічної компетентності є здатність майстрів виробничого навчання до використання в навчально-виробничому процесі сучасних будівельних технологій, запроваджених спільно з німецькими фірмами "Knauf", "Henkel", "Ceresit" тощо, які забезпечують якість будівельних робіт, художню виразність споруд, сучасний дизайн внутрішніх приміщень завдяки застосуванню комплексних систем сухого будівництва, декоративного опорядження поверхонь стін і стелі, що сприяє підвищенню їхніх експлуатаційних властивостей.

У другому розділі - "Науково-методичне забезпечення розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю" - запропоновано модель розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю, що може бути застосована в системі післядипломної педагогічної освіти; обґрунтовано принципи відбору і структурування змісту підвищення кваліфікації майстрів в закладах післядипломної освіти і стажування на виробництві за різними професійно-педагогічними рівнями; розкрито форми й обґрунтовано їх значення для розвитку цієї компетентності.

В авторській моделі розвитку професійно-педагогічної компетентності майстра виробничого навчання будівельного профілю враховано тенденції оновлення змісту підвищення кваліфікації і стажування, а також всі компоненти його професійно-педагогічної діяльності. Дидактичною умовою впровадження моделі є методична підтримка розвитку творчих можливостей майстрів виробничого навчання на кожному етапі розвитку їхньої професійно-педагогічної майстерності: в процесі діяльності в ПТНЗ, на базі регіональних науково-методичних центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти, у процесі підвищення кваліфікації в закладах післядипломної педагогічної освіти, самоосвіти у міжкурсовий період, на будівельних об'єктах. Педагогічними умовами розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю є: оновлення змісту підвищення кваліфікації і стажування; участь у майстер-класах і професійних тренінгах; підвищення методичної компетентності у міжкурсовий період; оволодіння інформаційно-телекомунікаційними технологіями, участь у конкурсах професійної майстерності.

Зміст підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання будівельного профілю в умовах післядипломної освіти структуровано за кожним професійно-педагогічним рівнем з урахуванням педагогічного та виробничого досвіду. Їх особливістю є логічна послідовність викладу навчального матеріалу, формування системи компетенцій (рис. 1).

Застосування сучасних форм розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю, вибір яких ґрунтується на результатах діагностування, забезпечує високий рівень їхньої готовності до інноваційної діяльності.

Рис. 1. Модель розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю

У третьому розділі - "Організація і результати дослідницько-експериментальної роботи" - обґрунтовано мету, завдання та етапи дослідно-експериментальної роботи, викладено її програму і методику, проаналізовано результати, доведено ефективність моделі і педагогічних умов розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю.

Для експериментальної перевірки розроблено різнорівневі навчальні плани і програми підвищення кваліфікації та стажування майстрів. На різних етапах наукового пошуку розроблялися анкети, тестові завдання, таблиці фіксування результатів, критерії оцінювання ефективності авторської моделі та навчальних досягнень учнів.

На основі узагальнення результатів опитування майстрів виробничого навчання будівельного профілю згідно з обґрунтованими критеріями визначалися рівні сформованості (початковий, середній, високий) професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю; за результатами виконання пробних кваліфікаційних робіт визначався рівень навчальних досягнень учнів з основної і суміжної професій. професійний компетентність виробничий навчання

Після завершення експерименту зафіксовано, що рівень сформованості технологічної і методичної компетенції майстрів виробничого навчання в експериментальних групах вищий на 3,9 % ніж у контрольних. Результати експертної оцінки авторських програм підвищення кваліфікації підтвердили доцільність їх застосування. Виявлено динаміку розвитку основних компетенцій майстрів виробничого навчання будівельного профілю експериментальних груп. Ефективність запропонованої моделі розвитку професійно-педагогічної компетентності підтверджено експертною оцінкою (рис. 2).

Рис. 2. Результати поетапної атестації учнів з основної професії у групах до та після стажування майстрів виробничого навчання на будівництві

Проведене оцінювання навчальних досягнень учнів з професійно-практичної підготовки, а саме: успішного виконання технологічних процесів; здійснення творчого підходу до організації виробничого процесу в нестандартних умовах; дотримання технологічних норм і правил раціонального використання будівельних матеріалів, пристроїв, інструментів; уміння користуватися документацією письмового інструктування дозволило виявити, що майстри виробничого навчання, які пройшли підвищення кваліфікації та стажування з основної та суміжних професій, набули високого рівня кваліфікації та вдосконалили свої практичні уміння із сучасного складного комплексу робот.

Результати дослідження свідчать, що учні експериментальних груп досягли більш високих результатів у оволодінні професійними знаннями і вміннями, необхідними для роботи на будівельних об'єктах з основної професії.

Одержані у ході експерименту результати підтвердили гіпотезу дослідження стосовно позитивного впливу підвищення кваліфікації та стажування на розвиток професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю за умов теоретичного обґрунтування її концептуальних засад, впровадження моделі розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю, авторських програм і навчальних планів, запровадження сучасних форм їхнього професійно-педагогічного розвитку. Отже, мети наукового пошуку досягнуто, завдання дослідження виконано.

Висновки

1. Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії та практиці свідчить, що розвиток професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання набуває актуальності й має специфічні особливості, які доцільно враховувати в системі післядипломної педагогічної освіти.

Пошук оптимальних шляхів підвищення ефективної професійно-практичної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю зумовив необхідність різних підходів до вдосконалення змісту і технологій професійної освіти, що потребує підвищення професіоналізму майстрів виробничого навчання, здатних самостійно, компетентно і творчо здійснювати професійно-педагогічну діяльність.

Порівняльно-педагогічний аналіз зарубіжного досвіду дав змогу виявити інноваційні підходи до підвищення кваліфікації за кордоном. Найбільш розгалужені системи підвищення кваліфікації педагогів функціонують у США та Російській Федерації. Національні системи розвитку професійної компетентності мають свої концептуальні засади, певні особливості, методичну складову та критерії оцінювання.

2. Професійно-педагогічна компетентність є багатогранним, складним утворенням, що охоплює сукупність взаємопов'язаних професійно важливих якостей і компетенцій, необхідних для успішного здійснення професійно-педагогічної діяльності у закладах ПТНЗ будівельного профілю. Сутність професійно-педагогічної компетентності майстра виробничого навчання будівельного профілю визначалася з урахуванням її різних аспектів - інтелектуального (когнітивний), професійного (фаховий) й особистісного (суб'єктний). Реалізація такого підходу уможливила обґрунтування положення щодо взаємозв'язку його інтелектуальних, професійних (як педагога), фахових (як будівельника), професійно важливих й особистісних якостей, що визначають рівень підготовленості майстра до педагогічної діяльності у ПТНЗ й характеризують готовність до її здійснення.

Педагогічна компетентність передбачає знання з основ професійної педагогіки. Психологічна компетентність характеризується знаннями основ загальної психології, психології праці, інженерної та педагогічної психології; соціально-економічна компетентність охоплює знання особливостей економічної сфери, основ соціології, менеджменту, права, особливостей функціонування ринку праці та будівельної галузі; комунікативна компетентність передбачає володіння прийомами, способами і засобами міжособистісного спілкування у педагогічному середовищі, а також високу професійну культуру.

3. Модель розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ґрунтується на мотиваційній, психолого-педагогічній, інтелектуально-когнітивній, аутопсихологічній, технологічній, методичній і комунікативній компетенціях. Рівні розвиненості їх компетентності (початковий, середній, високий) визначаються на основі врахування професійного і педагогічного досвіду, стажу роботи в ПТНЗ, наявності кваліфікаційного розряду, основної і суміжної професій та педагогічного звання. Запропонована модель забезпечує оволодіння системою компетенцій, які є основною для визначення цілей, змісту, форм і методів професійно-педагогічного вдосконалення й водночас слугують інструментом підвищення їхньої кваліфікації.

До педагогічних умов реалізації моделі розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання віднесено: оновлення змісту згідно з різними рівнями та з урахуванням особливостей підвищення методичної компетентності в міжкурсовий період; оволодіння інформаційно-телекомунікаційними технологіями; участь у професійних тренінгах, майстер-класах і конкурсах професійної майстерності. Основними етапами розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання є: підвищення кваліфікації в процесі активної методичної роботи в ПТНЗ і на базі регіональних навчально-методичних центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти, в закладах післядипломної педагогічної освіти, в процесі самоосвіти у міжкурсовий період, стажування на сучасних будівельних об'єктах.

4. Відбір і структурування змісту підвищення кваліфікації та стажування майстрів виробничого навчання на будівельних об'єктах ґрунтується на таких принципах: цілісність процесу підвищення кваліфікації і стажування, випереджувальний характер підвищення кваліфікації, інтеграція педагогічної і професійної діяльності, наступність змісту професійно-педагогічних і кваліфікаційних рівнів, індивідуалізація процесу підвищення кваліфікації і стажування. Різнорівневі програми підвищення кваліфікації і стажування забезпечують особистісно орієнтовану спрямованість змісту й враховують рівень педагогічного і виробничого досвіду роботи майстрів виробничого навчання в ПТНЗ, їх індивідуальні потреби. Зміст підвищення кваліфікації охоплює професійно-теоретичний і професійно-практичний модулі. Для досягнення високого професійно-педагогічного рівня (стаж роботи понад 10 років) зміст стажування доцільно спрямовувати на творче оволодіння майстрами виробничого навчання складними видами будівельних робіт.