Принцип фундаменталізації та його реалізація у математичній підготовці майбутніх економістів

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертацiї на здобуття наукового ступеня доктора педагогiчних наук

УДК 378.147:51:371.134:33

ПРИНЦИП ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЇ ТА ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЯ У МАТЕМАТИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ

13.00.04 - «Теoрія і методика професійної освіти»

ДУТКА Ганна Яківна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України, м. Київ

Науковий консультант - доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України, Бурда Михайло Іванович,

Президія Академії педагогічних наук України, виконувач обов'язків головного вченого секретаря АПН України.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України

Гончаренко Семен Устимович,

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, головний науковий співробітник відділу андрагогіки;

доктор педагогічних наук, професор Падалка Олег Семенович,

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, проректор з економіки та організації виховної роботи;

доктор педагогічних наук, доцент,

Коломієць Алла Миколаївна, Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського, професор кафедри основ фундаментальних наук.

Захист відбудеться 20 січня 2010 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5^-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.

Автореферат розісланий 18 грудня 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.В.Лапаєнко

Дутка Г. Я. Принцип фундаменталізації та його реалізація у математичній підготовці майбутніх економістів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - «Теорія і методика професійної освіти» / Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України. - К., 2009.

У дисертації теоретично обґрунтовано і перевірено на практиці дію принципу фундаменталізації у математичній підготовки майбутніх економістів. Сформульовано методологічні і концептуальні основи фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів, визначено відповідні педагогічні умови. Концептуальна модель побудована на основі компетентнісного підходу до математичної підготовки майбутнього економіста і базується на гуманістичному, системно-структурному, кібернетичному, синергетичному, інтеграційному, діяльнісному та акмеологічному підходах. Концептуальна модель включає комплекс часткових моделей (описова, структурна, управлінська, синергетична, ступенева і функціональна), які відображають різні підходи до фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів і взаємодоповнюють одна одну. Розроблена методика реалізації принципу фундаменталізації в професійній підготовці майбутніх економістів. З урахуванням результатів дослідження підготовлені навчально-методичні комплекти для викладачів і студентів. Експериментальне дослідження підтвердило гіпотезу щодо доцільності застосування принципу фундаменталізації до вивчення математичних дисциплін.

Ключові слова: принцип фундаменталізації, математична підготовка, економісти, фундаментальна освіта, фундаментальні знання, фундаментальна підготовка, професійна підготовка.

Дутка А. Я. Принцип фундаментализации и его реализация в математической подготовке будущих экономистов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - «Теория и методика профессионального образования» / Институт педагогического образования и образования взрослых АПН Украины. - К., 2009.

В диссертации теоретически обосновано и проверено на практике действие принципа фундаментализации математической подготовки будущих экономистов. Обусловлены методологические основы фундаментализации математической подготовки будущих экономистов, которые предусматривают следующее: социальная защита специалиста, который в рыночных условиях, благодаря фундаментальной подготовке, будет иметь высокую профессиональную мобильность; успешное изучение математических дисциплин экономистами без лишнего осложнения их теоретического уровня; выделение базового содержания математики и дисциплин профессионального цикла; включение в учебный процесс научных исследований; усиление научной составляющей в деятельности высших учебных заведений; повышение значимости общеобразовательных компонентов в профессиональных образовательных программах; непрерывность экономического образования с целью получения новых специальностей и квалификаций; овладение методологическими основами профессиональной деятельности; профессиональное направление учебы математики; освоение сквозных базисных квалификаций для освоения растущего перечня образовательных компонентов, которые не принадлежат ни к общему, ни к профессиональному образованию.

Концептуальными основами фундаментализации математического образования экономистов являются: корреляция целей математического образования и профессиональной подготовки, интеграция математических и экономических знаний и умений студентов, разноуровневого математического образования в профессиональной подготовке экономистов, компетентностный подход к обеспечению качества математического образования в профессиональной подготовке и соответствующие им критерии отбора учебного материала по математике.

Определены педагогические условия фундаментализации математической подготовки будущих экономистов: фундаментализация содержания учебы (использование ограниченного количества базовых математических понятий, которые дают возможность усваивать значительное количество профессионально значимой информации), информатизация образования (выбор оптимального математического аппарата и его информационно-компьютерное обеспечение), переструктуирование учебной информации (формализация сущности экономических проблем и построение соответствующих математических моделей), перспективность фундаментального образования (включение в содержание образования прогностического компонента, который обеспечивает ее перспективность и прогнозируемость на длительный срок). Разработано и экспериментально апробировано соответствующие критерии реализации педагогических условий: когнитивности, компьютеризации, формализации и прогностичности.

Концептуальная модель построена на основе компетентностного подхода к математической подготовке будущего экономиста. Она базируется на таких общенаучных подходах: гуманистический (качественно новые цели образования, осмысление роли личности в открытии и усвоении фундаментального научного знания); системно структурный (систематизация и переструктуризация учебных знаний, математическая подготовка как составляющая профессионального экономического образования); кибернетический (ограничение математической подготовки экономистов профессиональными программами и отраслевыми стандартами); синергетический (возможность самоорганизации фундаментальной математической подготовки); интегративный (интеграция содержания гуманитарных, общенаучных и специальных дисциплин); деятельностный (математический аспект ориентационной основы профессиональной деятельности экономиста) и акмеологический (достижении вершин возможностей и наиболее полная реализация потенциала личности).

Концептуальная модель включает комплекс частичных моделей, которые отображают различные подходы к фундаментализации математической подготовки будущих экономистов (описательная, структурная, управленческая, синергетическая, ступенчастая и функциональная) и взаимодополняют друг друга. Разработана методика реализации принципа фундаментализации в профессиональной подготовке будущих экономистов.

С учетом результатов исследования подготовлены учебно-методические комплекты для преподавателей и студентов. Экспериментальное исследование подтвердило гипотезу исследования о целесообразности применения принципа фундаментализации к изучению математических дисциплин.

Ключевые слова: принцип фундаментализации, математическая подготовка, экономисты, высшие учебные заведения, фундаментальное образование, фундаментальные знания, фундаментальная подготовка.

Dutka H.Y. Principle of Fundamentalization and its Realization in Mathematical Training of Future Economists. - Manuscript.

The thesis for doctoral degree in the field of Pedagogics in Speciality 13.00.04 - «The Theory and Methodology of Professional Education» / The Institute of Pedagogical Education and Education for Adults of the APS of Ukraine. - Kyiv, 2009.

In the thesis the principle of fundamentalization of mathematical training of future economists is substantiated and tested in practice. Methodological and conceptual grounds of fundamentalization of the mathematical training of future economists are formulated; relevant pedagogical conditions are determined. The conceptual model is developed on the basis of the competence approach to mathematical training of future economists and grounded on humanistic, systemic and structural, cybernetic, synergetic, integrational, functional and acmeological approaches. The conceptual model comprises the complex of partial models (descriptive, structural, managerial, synergetic, graded and functional) which reflect different approaches to fundamentalization of future economists' mathematical training and complement each other. Methods of realization of the principle of fundamentalization of future economists' professional training are developed. Theaching and methodological complexes for trainers and students, based on the results of the research, are provided. The experimental research proved the hypothesis of the research about expedience of application of the principle of fundamentalization to the study of mathematical subjects.

Key words: principle of fundamentalization, mathematical training, economists, fundamental education, fundamental knowledge, fundamental training, professional training.

загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Завданням вищої освіти є забезпечення суспільства фундаментально підготовленими компетентними фахівцями, здатними творчо застосовувати на практиці найновіші досягнення сучасної науки і техніки, використовувати інноваційні технології, гнучко реагуючи на запити ринкової економіки. В основних напрямах досліджень у галузі педагогічних і психологічних наук в Україні (2008 р.) наголошується на важливості теоретико-методологічного обґрунтування закономірностей і тенденцій трансформації вищої освіти, її організації, функціонування та розвитку. У Комюніке конференції міністрів європейських країн, відповідальних за сферу вищої освіти (2007 р.), зазначається, що вища освіта стає ключовим елементом сталого розвитку як на національному, так і на європейському рівнях.

Фундаменталізація освіти є не лише однією з основних вимог, а й стратегічним напрямом розвитку освіти ХХІ століття, спрямованим на розвиток творчих здібностей особистості, забезпечення оптимальних умов для розвитку наукового мислення, створення внутрішньої потреби саморозвитку і самоосвіти майбутніх фахівців. Це сприяє цілісному сприйняттю навколишнього світу та особистісному розвиткові студента, адаптації фахівців у швидкозмінних соціально-економічних і технологічних умовах.

Нині особливе значення має професійна підготовка фахівців економічного профілю, математична освіта яких є загальнонауковим фундаментом для оволодіння системою спеціальних знань. Як показує практика, значна частина майбутніх економістів не володіє математичними знаннями, які б повною мірою відповідали сучасним вимогам до їхньої підготовки, що не сприяє їхньому професійному зростанню, виробленню здатності гнучко реагувати на виклики суспільно-економічного прогресу. Як показало вивчення, понад 54% опитаних студентів визнали, що вони не цілком розуміють роль математичної підготовки в тому обсязі, який пропонують вищі навчальні заклади. Серед причин такого стану є те, що у процесі навчання недостатньо формуються саме фундаментальні знання. У науково-методичній літературі неодноразово приверталась увага до необхідності формування фундаментальних математичних знань і вмінь майбутніх економістів. Виділено окремі ознаки поняття «фундаменталізація», запропоновано термін «принцип фундаменталізації», обґрунтовано можливі шляхи оптимізації співвідношення фундаментальної і спеціальної підготовки фахівців.

Аналіз наукових досліджень показав, що в педагогічній науці досліджувалися теоретичні та методичні основи економічної освіти в загальноосвітніх і професійних навчальних закладах (В. Бобров, О. Падалка, І. Прокопенко), проблеми формування мотивації учіння студентів вищих економічних навчальних закладів (І. Зайцева). Низку наукових праць присвячено методиці навчання математики у професійній підготовці майбутніх економістів, зокрема: самостійна робота студентів економічних спеціальностей у процесі вивчення математичних дисциплін у вищих навчальних закладах (Н. Ванжа, Л. Нічуговська), методика вивчення математики на економічних факультетах вищих навчальних закладів освіти (Г. Пастушок), методична система проведення практичних занять з математики зі студентами економічних спеціальностей (О. Фомкіна), принципи відбору змісту математичних дисциплін (Б. Гнеденко, Л. Кудрявцев, Д. Пойа, А. Постников, А. Тихонов), його формування і структурування (В. Владимиров, Б. Гнеденко, А. Єфремов, Л. Канторович, , В. Мадер, Г. Рузавін, Г. Фройденталь) та ін.

У філософській, психологічній та педагогічній літературі розглядалися виділення фундаментальних освітніх об'єктів (В. Краєвський, А. Хуторський) та фундаментальних знань і понять (Н. Гладушина, В. Ільченко, В. Кравченко, О. Проказа), загальні проблеми фундаменталізації освіти (С. Гончаренко, В. Кінельов, М. Карлов, Л. Зоріна, З. Решетова та ін.). Проблемам фундаменталізації сучасної вищої освіти присвячені дослідження А. Гладуна, А. Кочнєва, О. Голубєвої, О. Романовського, А. Суханова, Е. Князевої, В. Сергієвського, О. Поліщук, Н. Нечаєва, О. Філатова). Фундаменталізацію як принцип сучасної вищої освіти розглядали А. Субетто, В. Кінельов, В. Філіппов, В. Садовничий, А. Кочнєв та ін. Водночас не обґрунтовано теорію і не розроблено методик реалізації принципу фундаменталізації в математичній підготовці фахівців. Окремі питання, зокрема теоретико-методологічне обґрунтування фундаменталізації як принципу в математичній підготовці економістів, узагалі не досліджувалися.

Аналіз стану наукової теорії і практичного досвіду підготовки майбутніх економістів дав змогу виявити суперечності, зокрема, між: сучасними вимогами до рівня професійної підготовки майбутніх економістів та реальною практикою їх навчання у вищих навчальних закладах; соціальною потребою фундаменталізації математичної підготовки економістів та недостатньою розробленістю методики реалізації принципу фундаменталізації в педагогічній науці; проблемним принципом структурування сучасної науки та предметним підходом до конструювання змісту освіти; визнанням фундаменталізації навчання як пріоритетної стратегії підвищення якості професійної підготовки і неопрацьованістю її педагогічних основ; зростанням обсягу знань і недосконалістю засобів їх архівації; інтегративним змістом фахової підготовки майбутніх економістів і фактологічним характером змісту сучасної вищої освіти.

Подолання цих суперечностей потребує розроблення і обґрунтування теоретичних і методологічних засад принципу фундаменталізації професійної освіти та методики його реалізації в математичній підготовці майбутніх економістів. Таким чином, актуальність обраної проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - «Принцип фундаменталізації та його реалізація у математичній підготовці майбутніх економістів».

Зв'язок роботи з науковими напрямами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи лабораторії математичної та фізичної освіти Інституту педагогіки АПН України «Методична система навчання математики у профільній школі» (РК № 0108U001068) та наукової теми Університету банківської справи Національного банку України «Інноваційне забезпечення ефективності підготовки фахівців банківської справи».

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту педагогіки АПН України (протокол № 2 від 24 лютого 2005 р.) та узгоджено у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 24.05.2005 р.).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх економістів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - принцип фундаменталізації як основа удосконалення математичної підготовки майбутніх економістів.

Мета дослідження - розробити і науково обґрунтувати теоретико-методологічні засади принципу фундаменталізації і методику його реалізації в математичній підготовці майбутніх економістів та експериментально перевірити її ефективність у вищих навчальних закладах.

Концепція дослідження. В основу дослідження покладено принцип фундаменталізації освіти, реалізація якого спрямована на вирішення завдань виховання і навчання в контексті гармонійного розвитку особистості. Сутність цього принципу розкривається в таких основних положеннях: фундаментальність знань означає їхню універсальність, системність, проблемність і спрямованість на цілісне сприйняття навколишнього світу; фундаментальна освіта включає системотвірні та методологічно важливі знання, а також знання рефлексій і метазнання; фундаментальність знань в процесі навчання не зводиться лише до фундаментальності відповідних наукових знань, а й передбачає професійне спрямування змісту навчальних дисциплін.

Методологічною основою фундаменталізації змісту навчальних дисциплін є філософські категорії і закони. Вони не лише визначають провідні напрями та тенденції фундаменталізації математичної підготовки майбутніх фахівців, а й суттєво впливають на формування її змісту. Фундаменталізація змісту математичної підготовки полягає в переструктуруванні змісту та виокремленні базових знань у навчанні математики і математикомістких дисциплін професійного циклу. Фундаменталізація математичної підготовки майбутніх економістів передбачає професійне спрямування навчання математики і забезпечує її освітню цілісність.

Методологічні засади фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів передбачають: соціальний захист фахівця, який у ринкових умовах завдяки фундаментальній підготовці матиме високу професійну мобільність; успішне вивчення математичних дисциплін економістами без зайвого ускладнення їх теоретичного рівня; виокремлення базового змісту математики і математикомістких дисциплін професійного циклу; залучення майбутніх економістів до наукових досліджень; посилення наукової складової у діяльності вищих навчальних закладів; підвищення значущості загальноосвітніх компонентів у професійних освітніх програмах; неперервність економічної освіти з метою здобуття нових спеціальностей і кваліфікацій; оволодіння методологічними основами професійної діяльності; професійне спрямування навчання математики; освоєння наскрізних базисних кваліфікацій, оскільки зростає перелік освітніх компонентів, які не належать ні до загальної, ні до професійної освіти.

Концептуальні засади фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів розглядаються в системі «мета - засіб - результат» і включають: кореляцію цілей математичної освіти та професійної підготовки, інтеграцію математичних та економічних знань і вмінь студентів, багаторівневість математичної освіти у професійній підготовці економістів, компетентнісний підхід до забезпечення якості математичної освіти у професійній підготовці. Ці засади конкретизуються критеріями відбору змісту математики для економістів у вищих навчальних закладах.

Педагогічними умовами фундаменталізації математичної підготовки економістів є: фундаменталізація змісту навчання (використання обмеженої кількості базових математичних понять, що дають змогу засвоювати значну кількість професійно значущої інформації), інформатизація освіти (вибір оптимального математичного апарату та його інформаційно-комп'ютерного забезпечення), переструктурування навчальної інформації (формалізація сутності економічних проблем та побудова відповідних математичних моделей), перспективність фундаментальної освіти (включення у зміст освіти прогностичного компонента, який забезпечує її перспективність і прогнозованість на тривалий термін).

Основою концептуальної моделі є загальнонаукові підходи до фундаменталізації математичної освіти у професійній підготовці економістів: гуманістичний, системно-структурний, кібернетичний, синергетичний, інтегративний, діяльнісний та акмеологічний. Концептуальна модель базується на компетентнісному підході й враховує особливості математичної підготовки майбутніх економістів та містить такі часткові моделі: описову, структурну, управлінську, синергетичну, ступеневу та функціональну.

В умовах університетської освіти класичні курси математики мають бути не тільки професійно зорієнтованими, а й формувати основу професійних знань. Викладання цих курсів передбачає необхідність змін у методах та формах навчання математики та реалізацію сучасних педагогiчних технологій навчання. Оновлення змісту та відповідних методів і форм навчання передбачає системний підхід до створення науково-методичного забезпечення математичної освіти у професійній підготовці економістів.

Провідні ідеї концепції знайшли відображення в загальній гіпотезі дослідження: математична підготовка, спрямована на формування професійної компетентності майбутнього економіста, буде ефективною за умови реалізації принципу фундаменталізації, який передбачає необхідність методологічного обґрунтування, розроблення концептуальної моделі, педагогічних умов фундаменталізації математичної підготовки та відповідних методик навчання.

Загальну гіпотезу дослідження конкретизовано в часткових гіпотезах, що репрезентують окремі аспекти фундаменталізації змісту математичної підготовки майбутніх економістів, яка буде ефективнішою за таких умов: виокремлення базового змісту математики і математикомістких дисциплін професійного циклу; професійне спрямування навчання математики; кореляція цілей математичної освіти та професійної підготовки; інтеграція математичних й економічних знань і вмінь студентів; різнорівневість математичної освіти у професійній підготовці економістів; компетентнісний підхід до забезпечення якості математичної підготовки у професійній підготовці економістів; використання обмеженої кількості базових математичних понять для засвоєння значної кількості професійно значущої інформації; вибір оптимального математичного апарату та його інформаційно-комп'ютерного забезпечення; формалізація сутності економічних проблем та побудова відповідних математичних моделей; включення у зміст освіти прогностичного компонента, який забезпечує її перспективність і прогнозованість на тривалий термін.

Відповідно до мети дослідження розв'язувалися такі завдання:

1. Проаналізувати стан математичної підготовки майбутніх економістів із позицій фундаменталізації освіти.

2. Теоретично обґрунтувати принцип фундаменталізації сучасної математичної підготовки майбутніх економістів.

3. Обґрунтувати методологічні засади фундаменталізації математичної підготовки економістів на основі філософських передумов фундаменталізації змісту професійної освіти.

4. Визначити концептуальні засади та педагогічні умови фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів.

5. Теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити концептуальну модель фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів на основі компетентнісного підходу.

6. Розробити методику реалізації принципу фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів та експериментально перевірити її ефективність.

7. Підготувати навчально-методичний комплект для забезпечення математичної підготовки майбутніх економістів у вищих навчальних закладах.

Методологічну основу дослідження становлять: положення теорії пізнання та її основні принципи - історизму, діалектичного заперечення, розвитку, каузальності, об'єктивності, науковості, всебiчності вивчення явищ, взаємозв'язку та взаємозумовленості процесiв; методологiчні та загальнонаукові пiдходи - системний, синергетичний, інтегративний, акмеологічний, діяльнісний, компетентнісний; діалектичний метод пізнання дійсності і системний підхід до вивчення складних об'єктів, теорія цілісного педагогічного процесу. Дослідження ґрунтується на основних положеннях законів України «Про освіту» і «Про вищу освіту», Національної доктрини розвитку освіти, Концепції розвитку економічної освіти в Україні та нормативно-правових документах Міністерства освіти і науки України.

Теоретичну основу дослідження становлять положення, обґрунтовані у наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені проблемам філософії освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Лутай, М. Мойсеєв), теорії пізнання (П. Гальперін, О. Матюшкін, А. Спіркін) та системного підходу до організації навчального процесу (В. Загвязинський, В. Кузьмін, Є. Юдін), психології освіти (Г. Балл, Л. Виготський, О. Леонтьєв, В. Моляко, З. Решетова, Ю. Самарін, В. Семиченко, Н. Тализiна, I. Якиманська, Т. Яценко), цілісності педагогічного процесу (А. Алексюк, В. Безпалько, В. Бондар, П. Груздєв, В. Давидов, М. Данилов, П. Ерднiєв, Л. Занков, Л. Зоріна, В. Козаков, В. Луговий, I. Лернер, Ю. Мальований, О. Сергєєв, В. Фоменко, Л. Хомич), педагогіці професійної освіти (В. Безрукова, А. Беляєва, Р. Гуревич, О. Дубасенюк, О. Дубинчук, І. Козловська, Н. Кузьміна, Л. Лук'янова, М. Махмутов, Н. Ничкало, М. Чапаєв), фундаменталізації професійної освіти (С. Гончаренко, С. Казанцев, В. Краєвський, В. Кузнєцов, А. Хуторський, Д. Чернілевський), відбору і структурування знань у змісті освіти (Б. Гершунський, В. Максимова, Д. Брунер, В. Гінецинський, Ч. Джеймс, В. Ледньов, М. Скаткін, А. Сохор, П. Херст, Р. Хатчинз), теорії і методики навчання математики (В. Бевз, М. Бурда, Л. Нічуговська), інформаційних та телекомунікаційних технологій в освіті (В. Биков, Ю. Дорошенко, Т. Коваль, А. Коломієць, С. Сисоєва), порівняльної педагогіки (О. Матвієнко, Л. Пуховська, А. Сбруєва), сучасні концепції педагогічної діагностики знань.

Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс взаємопов'язаних теоретичних та емпіричних методів дослідження: теоретичні - аналіз психологічної та педагогічної літератури з теми дослідження дав змогу з'ясувати стан дослідженості проблеми в педагогічній науці; порівняльний аналіз використовувався для виявлення й зіставлення різних поглядів на проблему; методи узагальнення, аналогії, моделювання дали змогу обґрунтувати концептуальну модель фундаменталізації математичної підготовки; емпіричні - педагогічне спостереження, опитування, анкетування, тестування, інтерв'ювання дали можливість з'ясувати стан проблеми у практиці навчання математики. Педагогічний експеримент, вимірювання й методи математичної статистики спрямовувалися на визначення якості знань і рівня вмінь, забезпечення вірогідності результатів експерименту, перевірки ефективності запропонованої методики.

Організація дослідження. Дослiдження проводилося у 1999-2009 роках упродовж трьох етапів. На першому (1999-2003) - обґрунтовано проблему дослiдження, проаналізовано літературні джерела, навчально-програмну документацію, розроблено програму дослiдження, вивчено стан досліджуваної проблеми у вітчизняній та зарубіжній теорії і практиці навчання, виявлено особливості фундаменталізації змісту економічної освіти. На цьому етапі дослідження уточнено його об'єкт, предмет і мету. На другому етапі (2003-2006) розроблено теоретико-методологічні основи та концептуальні засади реалізації принципу фундаменталізації в математичній підготовці майбутніх економістів, сформульовано гіпотезу дослідження, обґрунтовано загальнонаукові підходи, розроблено концептуальну модель. На цьому етапі також розроблено програму і методику експериментальної роботи, визначено експериментальну базу, обґрунтовано якісний та кількісний склад учасників експерименту, проведено констатувальний і розпочато формувальний експеримент. На третьому етапi (2006-2009) здійснено експериментальну перевірку гіпотези дослідження, розроблено методичні матеріали та рекомендації, апробовано авторські методики, завершено формувальний та контрольний експеримент, здійснено систематизацію та обробку експериментальних результатів, прикінцеве формулювання нових фактів і закономірностей, проведено експертне оцінювання та узагальнено його результати, сформульовано основні висновки та рекомендації, визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.

Експериментальна база дослідження. Експеримент проводився на базі Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівської державної фінансової академії, Полтавського університету споживчої кооперації України, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Феодосійської фінансово-економічної академії Київського університету ринкових відносин, Закарпатського державного університету, Харківського інституту банківської справи, Черкаського інституту банківської справи, Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України. В експериментальній роботі брали участь 1 225 студентів, 45 викладачів математичних та економічних дисциплін, 15 експертів.

Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягають у тому, що: вперше теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено концептуальну модель фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів на основі компетентнісного підходу та часткові моделі (описова, структурна, управлінська, синергетична, ступенева, функціональна), які відображають різні аспекти фундаменталізації математичної освіти; виявлено сутність принципу фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів; конкретизовано методологічні засади фундаменталізації математичної підготовки (забезпечення соціального захисту фахівця, ґрунтовне вивчення математичних дисциплін завдяки виокремленню базового змісту математики; посилення математичної складової економічної освіти, формування професійної культури фахівців; оволодіння наскрізними, міждисциплінарними знаннями та вміннями тощо); розроблено концептуальні засади фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів (кореляція цілей математичної освіти та професійної підготовки, інтеграція математичних та економічних знань і вмінь студентів, багаторівневість математичної освіти у професійній підготовці економістів, компетентнісний підхід до забезпечення якості математичної освіти у професійній підготовці); визначено педагогічні умови фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів (використання обмеженої кількості базових математичних понять, що дають змогу засвоювати значну кількість професійно значущої інформації; вибір оптимального математичного апарату та його інформаційно-комп'ютерного забезпечення; формалізація сутності економічних проблем та побудова відповідних математичних моделей; включення у зміст освіти прогностичного компонента, який забезпечує її перспективність і прогнозованість на тривалий термін), розроблено критерії відбору і структурування змісту математичної підготовки; уведено в науковий обіг спеціальні коефіцієнти кореляції економіко-математичних знань; визначено вимоги до фундаменталізації змісту математичної підготовки економістів; подальшого розвитку набули теоретичні положення професійної педагогіки щодо фундаменталізації професійної освіти.

Практичне значення результатів дослідження полягає в підготовці навчально-методичних комплектів: для студентів (навчальна програма, навчальний посібник, практикум з математики для економістів, словник базових термінів з педагогіки і математики, завдання з математики для економістів та дидактичні матеріали з математичного програмування для самостійної роботи студентів); для практичної роботи викладачів (методичний посібник із проблем математичної підготовки економістів, хрестоматія, методичні рекомендації з проблеми фундаменталізації математичної освіти економістів); для підготовки викладачів (програма спецкурсу для системи підвищення кваліфікації, навчальний посібник). Це навчально-методичне забезпечення доцільно використовувати у процесі вивчення дисципліни «Математика для економістів», професійно орієнтованих дисциплін, під час розроблення спецкурсів, а також підготовки нових нормативно-правових актів та програмно-методичної документації.

На захист виносяться:

1. Положення щодо фундаменталізації як принципу сучасної професійної освіти в математичній підготовці економістів.

2. Методологічні засади фундаменталізації математичної підготовки економістів: забезпечення соціального захисту фахівця; ґрунтовне вивчення математичних дисциплін завдяки виокремленню базового змісту математики; посилення математичної складової економічної освіти; формування професійної культури фахівців; оволодіння наскрізними, міждисциплінарними знаннями та вміннями тощо.

3. Концептуальні засади фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів: кореляція цілей математичної освіти й професійної підготовки, інтеграція математичних та економічних знань і вмінь студентів, багаторівневість математичної освіти у професійній підготовці економістів, компетентнісний підхід до забезпечення якості математичної освіти у професійній підготовці.

4. Педагогічні умови фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів: фундаменталізація змісту навчання, інформатизація освіти, переструктурування навчальної інформації, перспективності фундаментальної освіти і відповідні критерії їх реалізації.

5. Концептуальна модель фундаметалізації математичної підготовки майбутніх економістів, розроблена на основі компетентнісного підходу, та часткові моделі (описова, структурна, управлінська, синергетична, ступенева і функціональна), які відображають змістові і процесуальні аспекти математичної освіти.

6. Базові положення методики реалізації принципу фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів.

Наукові положення, навчально-методичні матеріали впроваджено в навчальний процес вищих навчальних закладів, якими, зокрема, є: Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України» (м. Суми) (довідка № 11-04/1983 від 11.09.2009 р.), Закарпатський державний університет (довідка № 435/01-71 від 05.06.2009 р.), Львівська державна фінансова академія (довідка № 01-13/964 від 09.09.2009 р.), Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ) (довідка № 01-15/733 від 28.09.2009 р.), Львівський національний університет імені Івана Франка (довідка № 2482-М від 22.06.2009 р.), Полтавський університет споживчої кооперації України (довідка № 05-21/375 від 27.05.2009 р.), Феодосійська фінансово-економічна академія Київського університету ринкових відносин (довідка № 275 від 15.09.2009 р.), Харківський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ) (довідка № 244 від 08.09.2009 р.), Харківський національний економічний університет (довідка № 86/02-194 від 26.08.2009 р.), Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ) (довідка № 01.2-01/911 від 04.08.2009 р.), Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (довідка № 01-440 від 16.09.2009 р.), Волинський національний університет імені Лесі Українки (довідка № 3/2977 від 09.09.2009 р.).

Особистий внесок дисертанта. У монографії «Проблеми інтеграції у сучасній професійній освіті: методологія, теорія, практика» авторові належить підрозділ 1.5; у монографії «Экономическая теория в ХХІ веке - 7(14) Инновационная экономика» - стаття «Некоторые аспекты инновационной деятельности высшего экономического учебного заведения»; у монографії «Национальная элита - судьба Росии» - стаття «Фундаментализация образования как предпосылка формирования национальной элиты». У наукових статтях, підготовлених у співаторстві з Л. Білим, О. Бобиком, Я. Єлейком, Р. Параняком, Г. Стеблій, Н. Туваковою, М. Квасній, нами обґрунтовано і розроблено математичний апарат, здійснено трактування математичних понять в економічних ситуаціях, розроблено математичні задачі з економічним змістом, обґрунтовано методологічні та методичні основи викладання математики для економістів в умовах фундаменталізації освіти.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечується використанням аналітичних методів, опорою на фахові наукові розробки та загальновизнані філософські, загальнонаукові, психолого-педагогічні концепції та класичні основи дидактики, використанням експериментальних методів (відтворення моделі на практиці та порівняння теоретичних й експериментальних результатів, коректним кількісним та якісним опрацюванням емпіричних результатів, репрезентативністю вибірки), а також підтвердженням практикою (збігом обґрунтованих теоретичних положень із практичними ситуаціями) та позитивними наслідками впровадження результатів дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорені на 18 наукових та науково-практичних конференціях, у тому числі 12 міжнародних: «Сучасні технології вищої освіти» (Одеса, 2004), «Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців у професійних навчальних закладах технічного і художнього профілю» (Львів, 2004), «Динаміка наукових досліджень 2004» (Дніпропетровськ, 2004), «Теоретичні та методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти в контексті європейської інтеграції» (Київ, 2005), «Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості» (Донецьк, 2008), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця 2006, 2008), «Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей» (Львів, 2008, 2009); «Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи» (Львів, 2009), «Общество знаний: проблемы генезиса в условиях экономического кризиса» (Москва, 2009), «Инновационное развитие экономики России: ресурсное обеспечение» (Москва, 2009); 4 всеукраїнських: «Інтерактивні методи навчання в підготовці спеціалістів для банківської системи України» (Харків, 2001), «Особистісно орієнтоване навчання математики: сьогодення і перспективи» (Полтава, 2008), «Філософська і культурологічна думка в Україні в контексті сучасного світового соціокультурного процесу» (Львів, 2004), «Потенціал людини: духовний, психічний і творчий вимір» (Львів, 2005); 2 регіональних: «Професійна підготовка фахівців: інформаційні технології та інноваційні методики навчання» (Львів, 2004), «Методичні проблеми викладання математики у вищих навчальних закладах» (Львів, 2008), а також на проблемних та науково-методичних семінарах, педагогічних читаннях, семінарах на кафедрах і у відділах.

Основні результати дослідження опубліковано у 80 наукових та науково-методичних працях, з них 57 праць написані без співавторів, зокрема: 1 одноосібна монографія (27,9 авт. арк.) та 3 написані у співавторстві, 6 навчальних і навчально-методичних посібників, 4 з них - одноосібні, 1 словник, 12 брошур з методичними рекомендаціями та навчально-методичними матеріалами, 3 збірники задач і вправ, 1 програма, 1 хрестоматія, 24 статті у провідних наукових фахових виданнях, 20 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, 8 тез у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг особистого внеску - 146,68 авт. арк.

Кандидатська дисертація на тему «Формування вмінь студентів розв'язувати прикладні задачі при навчанні математики в коледжах економічного профілю» захищена у 1999 році. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської дисертації не використано.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, 6-ти розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 15 додатків на 177 сторінках, списку використаних джерел із 502 найменувань (з них 32 - іноземними мовами). Повний обсяг - 649 сторінок (412 сторінок - основна частина). Робота містить 34 рисунки на 14 сторінках, 19 таблиць на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, представлено теоретико-методологічні основи та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значимість одержаних результатів, сформульовано концепцію дослідження, наведено інформацію про публікації, апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Проблема математичної підготовки майбутніх економістів у вищих навчальних закладах» - висвітлено сучасні тенденції професійної підготовки майбутніх економістів у вищих навчальних закладах на основі компетентнісного підходу; з'ясовано вимоги до професійних якостей економістів, виходячи з моделі фахівця та галузевих стандартів; обґрунтовано доцільність фундаменталізації змісту професійної освіти; виявлено особливості розвитку сучасної економічної науки та фахової підготовки майбутніх економістів; описано процес математизації економічної науки та виокремлено проблему змісту математичної підготовки майбутніх економістів.

У доповіді Міжнародної комісії з освіти для XXІ століття «Освіта - прихований скарб» зазначено, що освітній ідеал нової ери радикально відрізняється від класичного ідеалу, заснованого на енциклопедичному знанні. Новий освітній ідеал ґрунтується на вмінні користуватися вже накопиченими суспільством знаннями, на здатності людини творчо їх примножувати, спиратися на них у своїй життєдіяльності.

Актуальним є підвищення якості підготовки кадрів вищої кваліфікації з економіки, що зумовлено вимогами формування нової економічної системи в ринкових відносинах та приєднанням України до Болонського процесу. Концепція розвитку економічної освіти є методологічною базою організації навчального процесу і визначає базові методи розв'язання сучасних проблем професійної підготовки майбутніх економістів. Ціннісні орієнтири економічної освіти передбачають формування у студентів креативного економічного мислення та загальнокультурного світогляду, особистісний розвиток, вироблення мотивації і здатності до самореалізації та саморозвитку.

Підвищення якості професійної підготовки пов'язане з використанням компетентнісного підходу в навчальному процесі, що передбачає сформованість у студентів комплексу знань, умінь, навичок, цінностей, професійних якостей та розвиток творчого потенціалу. Показниками професійної компетентності виступають характеристики актуальної і потенційної діяльності фахівця, зокрема в галузі економіки. Особливості розвитку сучасної економіки і професійної діяльності економістів спонукають до істотного перегляду уявлень про економічну науку і зміст професійної освіти майбутніх економістів.

Сучасна економічна теорія і практика передбачають широке застосування математичних методів, використання кількісних та якісних показників, прийняття обґрунтованих економічних рішень. Застосування математики в економіці дає змогу формалізувати істотні зв'язки між економічними об'єктами, а використання математичної термінології - стисло і точно формулювати економічні проблеми. Сучасні підходи до розв'язання цих проблем передбачають наявність ґрунтовних знань та вмінь фахівців із математичного моделювання, математичних методів обробки інформації, оптимізації економічних задач, визначення економічних ризиків, застосування кількісних методів прийняття ефективних рішень тощо. Це зумовлює посилення ролі математики в економічній діяльності і, відповідно, підвищення рівня математичної освіти, сприяє формуванню інноваційних якостей творчої особистості фахівця з економіки.

Базові знання з математики є основою для вивчення економічних дисциплін та важливою складовою професійної підготовки майбутніх економістів, які повинні вміти будувати математичні моделі економічних задач, вибирати оптимальний метод їх розв'язання, вміти застосовувати числові методи з використанням сучасної комп'ютерної техніки та телекомунікаційних технологій, прогнозувати в задачах з маркетингу, менеджменту, фінансово-кредитних операцій тощо. У процесі вивчення математичних дисциплін формується інтелектуальна компетентність фахівця, що забезпечує можливість прийняття ефективних рішень у конкретних ситуаціях професійної діяльності.

У Законі України «Про освіту» визначено цілі вищої освіти як такі, що забезпечують фундаментальну наукову і загальнокультурну, практичну підготовку, одержання спеціальності. Раціональне поєднання фундаментальності з прагматичністю дає змогу побудувати нову модель сучасної вищої освіти.

Формування професійної компетентності майбутніх економістів пов'язано з фундаменталізацією освіти, яка передбачає якісні зміни змісту математичної підготовки студентів економічних спеціальностей: оволодіння фундаментальними математичними знаннями та вміннями, вироблення раціонального математичного мислення, виховання математичної культури, професійне спрямування навчального матеріалу для формування ґрунтовних, довготривалих та прогностично обґрунтованих професійних знань і творчої особистості фахівця.

У другому розділі - «Фундаменталізація як принцип сучасної освіти» - викладено поняттєвий апарат фундаменталізації освіти, обґрунтовано доцільність тлумачення фундаменталізації як принципу професійної освіти, висвітлено основи класифікації наук та особливості фундаментальних наук, виокремлено функції фундаментального та прикладного знання у професійній діяльності фахівця; виявлено сутність фундаментальної підготовки фахівця як основи формування змісту професійної освіти; виділено особливості фундаментальної математичної підготовки майбутніх економістів.

Найважливішим компонентом нової освітньої парадигми є концепція фундаменталізації, яка передбачає істотне підвищення якості освіти особистості. Це зумовлює зміни у змісті навчання та його спрямування на конструктивну професійну діяльність фахівця.

Установлено, що фундаменталізація освіти базується на результатах аналізу змісту фундаментальних і прикладних наук, які розрізняються за різними ознаками (домінуючий характер знань, специфіка предметної галузі досліджень, цільова орієнтація та особливості функціонування науки). Фундаментальні науки випереджають у своєму розвитку прикладні, створюючи для них теоретичну основу. Відповідно фундаментальна підготовка фахівця забезпечує його соціальний захист, надаючи можливість успішної перепідготовки та гнучкої адаптивності в ринкових умовах.

Фундаменталізацію освіти можна розглядати в різних аспектах: як дидактичний принцип (А. Субетто), як удосконалення дидактичної системи (С. Казанцев), як систему умов проектування фундаментального освітнього простору (А. Хуторський) тощо. Фундаменталізація передбачає створення такої системи і структури освіти, яка базується на методологічно значущих, інваріантних знаннях. Це сприяє формуванню цілісної наукової картини світу, інтелектуальному розвиткові особистості та адаптації фахівців до змін у професійній діяльності.

Фундаменталізація як основа формування змісту професійної освіти забезпечує його цілісність. Зміст фундаментальної професійної освіти побудований на основі інтеграції виокремлених предметних, міждисциплінарних та професійних понять (фундаментальні знання; предметна діяльність і її інструментарій; духовні цінності). Це забезпечує професійну спрямованість змісту загальноосвітніх дисциплін, зокрема математичних, та самостійне перенесення математичних знань, умінь і навичок в умови практичної діяльності. Математичні дисципліни охоплюють значну частину фундаментальної складової економічної освіти та забезпечують студентів необхідним математичним інструментарієм, розвивають уміння ефективного, творчого використання математичного апарату в майбутній професійній діяльності, підвищують рівень професійної компетентності.

Виявлено, що на сучасному етапі математична підготовка фахівців економічного профілю дає достатньо знань, умінь і навичок, однак вона ще не стала ефективним інструментом професійної діяльності. Для реалізації інтегративної функції циклу математичних дисциплін і кореляції з цілями професійної підготовки економістів дієвою є фундаменталізація математичної підготовки майбутніх економістів. Сутністю фундаменталізації математичної освіти економістів є формування у студентів довготривалої системи фундаментальних знань і вмінь, які забезпечують здатність економіста ефективно використовувати їх у професійній діяльності.