Принцип фундаменталізації та його реалізація у математичній підготовці майбутніх економістів
Гіпотеза щодо доцільності застосування принципу фундаменталізації до вивчення математичних дисциплін. Методологічні і концептуальні основи фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів, визначення відповідних педагогічних умов.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.08.2015 |
| Размер файла | 263,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Під змістом математичної освіти студентів економічних спеціальностей розуміємо науково обґрунтовану систему дидактично й методично обґрунтованого навчального матеріалу, який містить узагальнені вимоги до кваліфікаційних рівнів, компетентності та соціально важливих властивостей і якостей фахівця в галузі економіки. Фундаментальну математичну підготовку фахівця економічного профілю розглядаємо як результат засвоєння суб'єктом спеціально відібраних математичних знань, умінь, навичок та цінностей, необхідних для успішного здійснення професійної діяльності.
Реалізація принципу фундаменталізації змісту математичної підготовки економістів полягає у зміні складу і структури цього змісту та виокремленні фундаментальних знань у курсі математики та математикомістких дисциплін. Формування змісту математичної підготовки економістів реалізується на кількох рівнях: 1) оцінювання можливостей використання змісту математичної підготовки у формуванні фундаментальних знань, умінь і навичок; 2) зміна складу та структури змісту і акцентування на фундаментальних знаннях відповідно до логіки викладання математичних дисциплін; 3) експериментальне викладання відкоригованого навчального матеріалу для виявлення ефективності фундаменталізації в математичній підготовці майбутніх економістів.
Загальними вимогами до фундаменталізації змісту математичної підготовки економістів є: опора на фундаментальні знання, вміння і навички з математичних дисциплін; розвиток базових знань, умінь та цінностей, які визначають розвиток загальнолюдської культури і наявні у змісті математики. Фундаментальні математичні знання і вміння забезпечують основу вивчення загальноекономічних дисциплін, а інтегровані економіко-математичні знання і вміння забезпечують основу вивчення спеціальних дисциплін.
Ці вимоги конкретизовано в розроблених правилах реалізації принципу фундаменталізації при формуванні змісту математичної підготовки економістів: включення у зміст економічних дисциплін фундаментальних математичних понять і методів пізнання; забезпечення відповідності змісту математичних дисциплін галузевим стандартам; використання наукових методів і однозначність наукових термінів, уживаних при вивченні економічних та математичних дисциплін; збереження логіки побудови навчальних предметів математичного та економічного циклів на основі наскрізних фундаментальних понять; збагачення змісту освіти сучасними науковими досягненнями, якщо можлива їх адаптація до рівня навченості і можливостей засвоєння студентами; забезпечення оптимального обсягу і рівня теоретичної складності змісту математичної підготовки для розуміння студентами; забезпечення мотивації вивчення математичних дисциплін з метою їх використання у професійній діяльності.
У третьому розділі - «Методологічні основи фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів» - обґрунтовано методологічні основи фундаменталізації математичної підготовки економістів, конкретизовано методологічні принципи в контексті фундаменталізації освіти, конкретизовано закони філософії в контексті фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів, проаналізовано поняття «фундаменталізація освіти» у контексті основних категорій філософії та розроблено методологічні засади фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів.
Парадигма, заснована на фундаменталізації освіти, дає змогу гармонізувати відносини людини з природою, стимулює інтелектуальний розвиток і формування професійного мислення фахівця, сприяє його соціалізації шляхом забезпечення базової освіти: дає змогу оволодіти суміжними професіями та адаптуватися в умовах сучасного інформаційного середовища. Фундаменталізація змісту освіти передбачає встановлення методологічних зв'язків між навчальними дисциплінами та формування методологічної культури студентів. Це сприяє становленню професійної компетентності майбутніх економістів та розвиткові їхнього творчого професійного мислення.
З'ясовано методологічні принципи в контексті фундаменталізації освіти, а саме: виникнення нової якості знань у результаті фундаменталізації змісту освіти; історичну зумовленість та обґрунтованість фундаменталізації змісту освіти; урахування фундаментального змісту основ наук; взаємозв'язок та взаємодію у фундаменталізації та професіоналізації освіти; формування системних знань, зумовлених фундаменталізацією освіти. Обґрунтовано доцільность інтеграції змісту математичних та економічних дисциплін на рівні фундаментальних понять, оскільки інтеграція всього обсягу математичних та економічних знань є громіздкою і недоцільною.
Конкретизовано закони філософії в контексті фундаменталізації математичної освіти у професійній підготовці економістів. Показано, що суперечність «фундаменталізація - професіоналізація» розв'язується шляхом оптимального співвідношення фундаментального і професійного компонентів у змісті освіти (закон єдності протилежностей). Ця суперечність є рушієм розвитку та оновлення змісту освіти, оскільки до розвитку має здатність лише система фундаментальних знань, а сукупність фактів є догматичною (закон заперечення заперечення). Оптимізація обсягу змісту математичної підготовки економістів на засадах фундаменталізації є засобом переходу математичних знань у нову якість - економіко-математичних знань і умінь (закон переходу кількості в якість).
Проаналізовано поняття «фундаменталізація освіти» у контексті основних категорій філософії. Філософські категорії є базисною структурою фундаменталізації навчальних дисциплін. Реалізація принципу фундаменталізації забезпечує єдність змісту, форми, функцій та структури математичної підготовки майбутніх економістів. Це сприяє формуванню надійної системи фундаментальних економіко-математичних знань і вмінь, є ефективним інструментарієм для майбутньої професійної діяльності.
Сформульовано методологічні засади фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів: соціальний захист фахівця, який у ринкових умовах завдяки фундаментальній підготовці матиме високу професійну мобільність; успішне вивчення математичних дисциплін економістами без зайвого ускладнення їх теоретичного рівня; виокремлення базового змісту математики і математикомістких дисциплін професійного циклу; включення в навчальний процес наукових досліджень; посилення наукової складової у діяльності вищих навчальних закладів; підвищення значущості загальноосвітніх компонентів у професійних освітніх програмах; неперервність економічної освіти з метою здобуття нових спеціальностей і кваліфікацій; оволодіння методологічними основами професійної діяльності; професійне спрямування навчання математики; освоєння наскрізних базисних кваліфікацій для освоєння зростаючого переліку освітніх компонентів, які не належать ні до загальної, ні до професійної освіти.
У четвертому розділі - «Концептуальні засади та педагогічні умови фундаменталізації математичної підготовки економістів» - обґрунтовано концептуальні засади фундаменталізації математичної підготовки економістів, конкретизовано критерії відбору змісту математичних дисциплін, уточнено зв'язки математики із загальноекономічною та професійною підготовкою, сформульовано завдання та основні положення навчання математики в умовах фундаменталізації математичної підготовки економістів, обґрунтовано педагогічні умови реалізації принципу фундаменталізації в математичній підготовці економістів.
Обґрунтовано концептуальні засади фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів, які випливають із змісту і особливостей їхньої професійної діяльності. Ці засади сформульовано в системі «мета - засіб - результат».
1. Кореляція цілей математичної освіти та професійної підготовки економістів. Ця засада базується на ідеї цілеспрямованості та мотивації навчання математики у вищих навчальних закладах економічного профілю. Основне завдання їх математичної підготовки в умовах фундаменталізації освіти полягає в тому, щоб ця підготовка стала ефективним інструментом професійної діяльності, забезпечуючи відповідність вимогам до сучасних фахівців з економіки. Об'єктивна суперечність між фундаментальною математичною підготовкою та вузькою спеціалізацією фахівця розв'язується шляхом інтеграції змісту математичних і економічних дисциплін, що забезпечує формування якісно нових економіко-математичних знань та вмінь студентів.
2. Інтеграція математичних та економічних знань і вмінь студентів. Цілісність навчання забезпечується інтеграцією математичних та економічних знань, умінь, навичок та цінностей. Інтеграцію фундаментального і спеціального компонента у професійній підготовці майбутніх економістів доцільно здійснювати на основі системотвірної фундаментальної дисципліни - математики. На практиці фундаменталізація освіти реалізувалася на рівні змісту циклів дисциплін за двома напрямами: 1) фундаменталізація змісту математичної підготовки майбутніх економістів; 2) використання фундаментальної математичної підготовки у процесі вивчення економічних та фахових дисциплін.
3. Багаторівневість математичної освіти у професійній підготовці економістів. Доступність навчання математики для студентів економічних спеціальностей забезпечується рівневою диференціацією змісту навчання. Рівні формуються шляхом структурування і відбору змісту математики з урахуванням кореляції цілей математичної, економічної та професійної підготовки студентів. Орієнтація на фундаментальні математичні знання, обсяг яких мінімізований, передбачає їхнє переструктурування відповідно до часових потреб підготовки економістів, не порушуючи логіки вивчення математичних наук.
4. Компетентнісний підхід до забезпечення якості математичної освіти у професійній підготовці економістів. На сучасному етапі стрімке зростання обсягу знань утруднює забезпечення очікуваної якості освіти. Доведено, що реалізація принципу фундаменталізації змісту математичної підготовки економістів дає змогу оптимізувати співвідношення обсягу і якості економіко-математичних знань і вмінь. Доцільно розрізняти функції математичної підготовки майбутніх фахівців-математиків та фахівців інших спеціальностей, зокрема економічних. Для вдосконалення професійної підготовки фахівця-математика практично не існує межі накопичення математичної інформації. Водночас для фахівців нематематичних спеціальностей існує функціонально повний мінімум математичних знань і вмінь, перевищення обсягу якого вже не впливає на якість професійної підготовки.
Критеріальний відбір змісту математичної підготовки та визначення її обсягу для фахівців нематематичних спеціальностей можливий лише в умовах фундаменталізації освіти. Критеріями відбору змісту математичної підготовки економістів є: відповідність складності змісту та обсягу математичної підготовки реальним навчальним можливостям студентів економічних спеціальностей; оптимізація обсягу змісту математичних дисциплін з урахуванням специфіки професійної підготовки майбутнього економіста; науковість та практична значущість навчального матеріалу з математики для фахівців з економіки; урахування загальнопедагогічних та методичних можливостей реалізації навчального матеріалу у процесі викладання та учіння; використання у формуванні змісту навчання сучасних досягнень математичних та економічних наук, зарубіжного і вітчизняного досвіду побудови навчальних програм; забезпечення творчого саморозвитку студентів.
Педагогічними умовами фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів є: фундаменталізація змісту навчання, інформатизація освіти, переструктурування навчальної інформації та перспективність фундаментальної освіти. Розроблено і експериментально апробовано відповідні критерії реалізації цих педагогічних умов: когнітивності, комп'ютеризації, формалізації та прогностичності (табл. 1).
Таблиця 1
Педагогічні умови фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів
|
Умова |
Критерій |
Сутність |
|
|
Фундаменталіза-ція змісту навчання |
Когнітивності |
Використання обмеженої кількості базових математичних понять, що дають змогу засвоювати значну кількість професійно значущої інформації |
|
|
Інформатизація освіти |
Комп'ю-теризації |
Вибір оптимального математичного апарату та його інформаційно-комп'ютерного забезпечення |
|
|
Переструктуру-вання навчальної інформації |
Формалізації |
Формалізація сутності економічних проблем та побудова відповідних математичних моделей |
|
|
Перспективність фундаментальної освіти |
Прогностич-ності |
Включення у зміст освіти прогностичного компонента, який забезпечує її перспективність і прогнозованість на тривалий термін |
Розроблено такі положення навчання математики в контексті фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів: метою вивчення математичних дисциплін є формування системи професійно орієнтованих математичних знань і вмінь, необхідних для повноцінної майбутньої професійної діяльності; дієвим інструментом математичної підготовки фахівця є вироблення математичної культури, необхідної для ефективного використання математичного апарату; зміст математичної підготовки формується з урахуванням науково обґрунтованого мінімуму математичних знань для фахівців конкретного профілю; математична підготовка фахівців здійснюється як цілісна система, яка не підпорядковується вузькоспеціальним інтересам; функцією професійного спрямування змісту математичних дисциплін є підвищення якості професійної підготовки фахівців. З урахуванням цих положень конкретизовано завдання навчання математики студентів економічних спеціальностей.
У п'ятому розділі - «Моделювання змісту фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів» - викладено загальні засади моделювання математичної підготовки майбутніх економістів, розроблено та науково обґрунтовано концептуальну модель на основі компетентнісного підходу, запропоновано часткові моделі, які відображають різні аспекти фундаменталізації математичної освіти майбутніх економістів (описова, структурна, управлінська, синергетична, ступенева, функціональна) та розкрито умови забезпечення взаємозв'язку цих моделей на різних етапах навчання математики, подано розроблене навчально-методичне забезпечення реалізації принципу фундаменталізації в математичній підготовці майбутніх економістів.
Концептуальна модель (рис. 1) базується на загальнонаукових підходах (гуманістичний, системно-структурний, кібернетичний; синергетичний; інтегративний, діяльнісний та акмеологічний).
Визначальним для реалізації принципу фундаменталізації математичної освіти у професійній підготовці економістів є компетентнісний підхід, який ураховує особливості математичної підготовки та майбутньої професійної діяльності економіста.
Концептуальна модель містить часткові моделі (описову, структурну, управлінську, синергетичну, ступеневу та функціональну), кожна з яких побудована на засадах відповідного загальнонаукового підходу.
Часткові моделі математичної підготовки майбутніх економістів згруповані у два блоки:
блок статичних моделей: описова (на основі гуманістичного підходу); структурна (на основі системного та структурного підходів); управлінська (на основі кібернетичного підходу);
блок динамічних моделей: синергетична (на основі синергетичного підходу); ступенева (на основі інтегративного підходу) і функціональна (на основі діяльнісного та акмеологічного підходів).
Рис. 1. Концептуальна модель фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів
Описова модель відіграє роль фільтра математичної інформації для економістів і містить основні вимоги до фундаменталізації математичної освіти в контексті гуманістичної парадигми освіти (усунення перевантаження студентів, формування їх методологічної та професійної культури, реалізація особистісно орієнтованого навчання тощо).
Структурна модель відображає зв'язки у змісті математичної та фахової підготовки майбутніх економістів, передбачає їх варіацію і перетворення зі збереженням основних структурних компонентів.
Управлінська модель враховує два компоненти: математичну та спеціальну економічну підготовку, нівелюючи їх зв'язки із зовнішнім середовищем. Таке моделювання дає змогу відслідкувати стан математичної підготовки, вносити необхідні корективи і є передумовою подальшого моделювання з урахуванням взаємодії навчання математики із різноманітними зовнішніми чинниками.
Синергетична модель, окрім основних компонентів (математична та економічна підготовка), ураховує вплив зовнішніх чинників на процес математичної підготовки майбутнього економіста. Це передбачає нову якість математичної підготовки та здатність цієї системи до самоорганізації. Наявність критичних станів, коли неможливо передбачити подальший розвиток системи, передбачає декілька напрямів подальшого розвитку системи, виходячи з конкретних цілей.
Ступенева модель передбачає диференціацію базових елементів змісту математичної підготовки, завдяки чому забезпечується його цілісність і розвиток творчих можливостей студентів, взаємодія навчального процесу із зовнішнім середовищем та інтеграція навчальної і професійної діяльності.
Функціональна модель побудована на основі діяльнісного та акмеологічного підходів. Вона імітує використання математичних знань майбутніх економістів у їхній професійній діяльності та відображає діяльнісний компонент професійної підготовки як функцію від рівня засвоєння математичних знань та вмінь (рис. 2).
Рис. 2. Функціональна модель фундаменталізації математичної освіти майбутніх економістів
Умовами взаємодії моделей є визначення значущості часткової моделі на певному етапі математичної підготовки; забезпечення цілевизначальної ідеї фундаменталізації математичної освіти; ієрархічність і послідовність використання часткових моделей на конкретному етапі навчання.
Математична підготовка майбутніх економістів ефективна, якщо використовувати навчально-методичні комплекти, зміст яких має задовольняти такі умови: узгоджуватися за внутрішньопредметними і міжпредметними зв'язками; спиратися на фундаментальні математичні поняття і закономірності; відображати методи і способи діяльності, притаманні математиці; забезпечувати професійну спрямованість математики. Ці вимоги відображені у розроблених навчально-методичних комплектах: 1) для студентів (навчальна програма, навчальний посібник, практикум з математики для економістів, словник базових термінів з педагогіки і математики, завдання з математики для економістів математики та дидактичні матеріали з математичного програмування для самостійної роботи студентів); 2) для практичної роботи викладачів (методичний посібник із проблем математичної підготовки економістів, хрестоматія, методичні рекомендації з проблеми фундаменталізації математичної освіти економістів); 3) для підготовки викладачів (програма спецкурсу для системи підвищення кваліфікації, навчальний посібник).
У шостому розділі - «Методика реалізації принципу фундаменталізації в математичній підготовці майбутніх економістів та експериментальна перевірка їх ефективності» - викладено методичні засади реалізації принципу фундаменталізації в математичній підготовці майбутніх економістів, висвітлено організаційні форми і методи навчання математики для економістів, представлено стан досліджуваної проблеми в практиці навчання, організацію педагогічного експерименту та аналіз його результатів.
Зміст математичної освiти в пiдготовцi майбутніх економістів характеризується професiйною спрямованiстю і профiлюванням математичних знань із забезпеченням їх цілісності та наступності. Обґрунтована доцільність розроблення і впровадження спеціальних курсів математики для економістів. Уведення цих курсів передбачає певні зміни в методах та організаційних формах навчання. Класичні курси математики мають бути не лише професійно зорієнтованими, а й створювати ґрунтовну основу для професійних знань. При цьому аксіоматична побудова курсів математики, їх цілісність мають бути збережені, однак доцільним є вивчення дисципліни «Математика для економістів». Тому в дослідженні уточнено та конкретизовано цілі і завдання навчання математики студентів економічних спеціальностей.
Метою експериментальної частини дослідження була перевірка теоретичних положень щодо впровадження принципу фундаменталізації як засобу покращення математичної освіти економістів. Важливим завданням дослідження було обґрунтування того, що за незначних змін обсягу, структури і змісту навчального матеріалу можна значно підвищити рівень математичної підготовки студентів. Така тенденція, у свою чергу, позитивно впливатиме на професійну діяльність економіста, оскільки його спеціальність тісно пов'язана з математикою.
Незначні зміни навчального матеріалу дали змогу працювати в межах чинних навчальних програм (за обсягом), забезпечуючи при цьому авторське структурування та подання матеріалу.
Уведено в обіг для оцінювання співвідношення економічних та математичних знань спеціальні коефіцієнти, яким відповідали такі показники: засвоєння математичних знань (рівень знань студентів із відповідного циклу математичних дисциплін), засвоєння економічних знань (рівень знань студентів із відповідного циклу економічних дисциплін), застосування математичних знань (уміння студентів застосовувати знання з математичних дисциплін до розв'язування економічних задач) і кореляції математичних та економічних знань і вмінь студентів (рівень взаємозв'язків між математичними та економічними темами).
Уведення показника кореляції дало змогу оцінити ефективність застосування математичних знань в економіці.
Доведено ефективність застосування принципу фундаменталізації в процесі підготовки майбутніх економістів на прикладі галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» за напрямом підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит».
Математичні теми були поділені за критерієм наявності в них фундаментальних понять згідно з коефіцієнтом фундаменталізації де - тема не містить фундаментальних понять (або містить менше ніж 10); - тема містить 10 і більше фундаментальних понять. Відповідні значення коефіцієнта сf, які лежать у проміжку сf = [0…10], вказують на відповідну кількість задіяних у темі фундаментальних понять. Уведено також коефіцієнт значущості цього фундаментального поняття в мікро- і макроекономіці Kz = [0…3]. Це дало змогу структурувати математичний матеріал, а зіставлення коефіцієнта фундаменталізації сf із реальними показниками навчально-виховного процесу - адекватно оцінити ефективність реалізації принципу фундаменталізації в математичній підготовці економістів. фундаменталізація педагогічний економіст
Достовірність одержаних результатів перевірялася за допомогою статистичних критеріїв Пірсона, Спірмена та Кендала. Основна умова фундаментальної підготовки базується на припущенні: якщо студент засвоїть на декількох окремих завданнях основні інваріантні знання, навички, вміння, що породжують усю множину часткових (особливих) знань як свої варіанти, то надалі він буде здатний розібратися самостійно в більшості випадків без додаткового спеціального навчання. Теми з вищої математики мають різні показники кореляції (рис. 3 і 4).
Запропонована методика є дієвим інструментом для аналізу взаємодії математичних та економічних дисциплін на різних рівнях, а також ефективним критерієм оцінювання способів структурування навчального матеріалу. Водночас виникає можливість структурування математичного матеріалу згідно із сучасними вимогами математичної освіти.
У процесі дослідження виявлена тенденція зміни показника кореляції між економічними і математичними циклами дисциплін та темами з математики для економістів.
Виокремлено як педагогічний чинник у формувальному експерименті комплекс заходів, спрямованих на фундаменталізацію змісту математичного матеріалу. Цей комплекс включав у себе навчання за робочими навчальними програмами, методичними та навчально-методичними матеріалами.
Досліджено динаміку засвоєння знань із дисципліни «Математика для економістів» в експериментальній та контрольній групах на підставі обчислення показника засвоєння знань студентів.
Рис. 3. Динаміка показника кореляції знань і вмінь студентів із різних циклів економічних дисциплін із математичними темами,
де М1 - Матриці та дії над ними; М2 - Системи m лінійних рівнянь з n невідомими; М3 - Застосування матриць і систем лінійних алгебраїчних рівнянь в економічному аналізі; М4 - Функції однієї змінної; М5 - Застосування диференціального числення в економічному аналізі; М6 - Застосування визначеного інтеграла; М7 - Елементи фінансової математики; Цикл 1 - Мікроекономіка, макроекономіка; Цикл 2 - Менеджмент, маркетинг; Цикл 3 - Гроші та кредит, фінанси.
Рис. 4. Динаміка показника кореляції знань та вмінь студентів з обраних математичних тем із відповідними економічними темами,
де М5 та М1 - теми із максимальним та мінімальним показниками взаємодії відповідно для циклу 1 економічних дисциплін; Е1 - Теорія граничної корисності та поведінки споживача; Е2 - Попит, пропозиція, їх взаємовідносини; Е3 - Мікроекономічна модель підприємства; Е4 - Макроекономічні показники в системі національних розрахунків; Е5 - Економічна динаміка.
Оцінено показники засвоєння математичних знань, засвоєння економічних знань і застосування математичних знань майбутніми економістами в контрольній та експериментальній групах (рис. 5 і 6).
Рис. 5. Динаміка показника засвоєння Рис. 6. Динаміка показника засвоєння математичних знань економічних знань
Таким чином, результати педагогічного експерименту підтвердили висловлену гіпотезу про доцільність реалізації принципу фундаменталізації до вивчення математичних дисциплін у процесі підготовки майбутніх економістів. Порівняння одержаних результатів у контрольних та експериментальних групах дало можливість зробити висновок про позитивні якісні зміни в математичній підготовці студентів експериментальних груп. Опора на фундаментальні математичні поняття уможливила оптимальне структурування навчального матеріалу з урахуванням вимог як до математичної, так і професійної підготовки. Під час дослідження встановлено, що застосування авторської моделі й відповідної методики підвищує рівень засвоєння математичних знань, а це позитивно позначається на якості професійної підготовки майбутніх економістів.
ВИСНОВКИ
1. В умовах динамічних змін на національному і європейському ринках праці особливого значення набуває професійна підготовка майбутніх фахівців економічного профілю, що зумовлює необхідність урахування сучасних вимог до професійних якостей економістів. Однією з провідних тенденцій сучасної освіти є фундаменталізація її змісту, яка передбачає якісні зміни змісту математичної підготовки студентів економічних спеціальностей: оволодіння фундаментальними математичними знаннями та вміннями, вироблення раціонального математичного мислення, виховання математичної культури, професійне спрямування навчального матеріалу для формування ґрунтовних, довготривалих та прогностично обґрунтованих професійних знань і творчої особистості фахівця.
Реалізація ідей фундаменталізації математичної освіти майбутнього економіста базується на засадах компетентнісного підходу, який сприяє підготовці висококваліфікованого фахівця відповідного рівня і профілю, конкурентоздатного на ринку праці, що вільно володіє своєю професією і орієнтується в суміжних галузях, здатного до ефективної діяльності за фахом на рівні світових стандартів, готового до постійного професійного зростання, соціальної і професійної мобільності.
2. Забезпечення професійного розвитку та саморозвитку особистості є метою навчально-виховної діяльності у вищій школі. Основною умовою досягнення цього є фундаменталізація освіти на основі компетентнісного, гуманістичного, діяльнісного, системного, акмеологічного та інших загальнонаукових підходів. В основу змісту освіти мають бути покладені фундаментальні, системотвірні, методологічно значущі знання. Університетська освіта створює умови для стимулювання творчих можливостей особистості, тому у формуванні її змісту доцільно спиратися на найважливіші фундаментальні поняття і закономірності даної наукової дисципліни. Фундаменталізацію навчання в сучасній вищій школі можна розглядати як: дидактичний принцип, процес удосконалення дидактичної системи; систему умов проектування фундаментального освітнього простору.
Фундаменталізація математичної освіти економістів концептуально розглядається як складна динамічна система, яка є процесом і результатом цілеспрямованої освітньої діяльності - як теоретичної, так і практичної. Загальна мета, що прогнозує кінцевий результат фундаменталізації математичної підготовки економістів, полягає в урахуванні загальних і специфічних цілей фундаменталізації математичної освіти, що зумовлені особливостями професійної підготовки майбутніх економістів.
Загальні вимоги до фундаменталізації змісту математичної підготовки економістів полягають в опорі на фундаментальні знання, вміння і навички з математичних дисциплін; розвитку базових знань, умінь та цінностей, які визначають розвиток загальнолюдської культури і наявні у змісті математики. Фундаментальні математичні знання і вміння забезпечують основу для вивчення загальноекономічних дисциплін, а інтегровані економіко-математичні знання і вміння є базовими для вивчення спеціальних дисциплін на основі компетентнісного підходу.
Фундаментальна математична освіта передбачає насамперед розуміння її внутрішнього сенсу, розкриття суперечності тенденцій професіоналізації й професіоналізму у професійній підготовці економістів. Ці глибинні процеси уможливлюють коректний та ефективний розвиток зовнішньої сторони цього процесу. Філософські категорії тією чи іншою мірою не лише слугують вагомими аргументами фундаменталізації освіти, а й на різних рівнях формують каркас цього змісту.
3. Методологічні засади фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів базуються на філософських категоріях і законах, визначаючи провідні напрями та тенденції фундаменталізації математичної підготовки майбутніх фахівців, і суттєво впливають на формування її змісту. Ці засади передбачають: соціальний захист фахівця, який у ринкових умовах завдяки фундаментальній підготовці матиме високу професійну мобільність; успішне вивчення математичних дисциплін економістами без зайвого ускладнення їх теоретичного рівня; виокремлення базового змісту математики і математикомістких дисциплін професійного циклу; включення в навчальний процес наукових досліджень; посилення наукової складової у діяльності вищих навчальних закладів; підвищення значущості загальноосвітніх компонентів у професійних освітніх програмах; неперервність економічної освіти з метою здобуття нових спеціальностей і кваліфікацій; оволодіння методологічними основами професійної діяльності; професійне спрямування навчання математики; освоєння наскрізних базисних кваліфікацій для освоєння зростаючого переліку освітніх компонентів, які не належать ні до загальної, ні до професійної освіти.
4. Обґрунтування концептуальних засад фундаменталізації математичної освіти у професійній підготовці економістів зумовлюється характером і змістом професійної діяльності економістів та специфіки їхньої математичної освіти. Їх доцільно проектувати в системі «мета - засіб - результат». Концептуальними засадами фундаменталізації математичної освіти економістів є такі: кореляція цілей математичної освіти та професійної підготовки, інтеграція математичних та економічних знань і вмінь студентів, різнорівневість математичної освіти у професійній підготовці економістів, компетентнісний підхід до забезпечення якості математичної освіти у професійній підготовці.
Критеріями відбору змісту математичної підготовки економістів є: відповідність складності змісту та обсягу математичної підготовки реальним навчальним можливостям студентів економічних спеціальностей; оптимізація обсягу змісту математичних дисциплін з урахуванням специфіки професійної підготовки майбутнього економіста; науковість і практична значущість навчального матеріалу з математики для фахівців з економіки; використання у формуванні змісту навчання сучасних досягнень математичних та економічних наук, зарубіжного і вітчизняного досвіду побудови навчальних програм; забезпечення творчого саморозвитку студентів.
Педагогічні умови фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів визначено так: фундаменталізація змісту навчання (використання обмеженої кількості базових математичних понять, що дають змогу засвоювати значну кількість професійно значущої інформації), інформатизація освіти (вибір оптимального математичного апарату та його інформаційно-комп'ютерного забезпечення), переструктурування навчальної інформації (формалізація сутності економічних проблем та побудова відповідних математичних моделей), перспективність фундаментальної освіти (включення у зміст освіти прогностичного компонента, який забезпечує її перспективність і прогнозованість на тривалий термін). Розроблено і експериментально апробовано відповідні критерії реалізації цих педагогічних умов: когнітивності, комп'ютеризації, формалізації та прогностичності.
5. Концептуальна модель побудована на основі компетентнісного підходу до математичної підготовки майбутнього економіста. Вона базується також на таких загальнонаукових підходах: гуманістичний (якісно нові цілі освіти, нова якість навчального пізнання, творче мислення, осмислення ролі особистості у відкритті і засвоєнні фундаментального наукового знання); системно-структурний (систематизація і переструктуризація навчальних знань, математична підготовка як складова професійної економічної освіти, цілісність фундаментальних знань); кібернетичний (імовірнісний характер економічних завдань, детермінованість математичної підготовки економістів зовнішніми вимогами, зокрема освітньо-професійними програмами і галузевими стандартами); синергетичний (відкритість системи фундаментальних знань, можливість самоорганізації фундаментальної математичної підготовки); інтегративний (інтеграція змісту гуманітарних, загальнонаукових і спеціальних дисциплін, реалізація фундаментальної функції математичних знань; формування професійних знань та вмінь, пов'язаних із використанням математичного апарату; формування здатності студентів застосовувати математичні знання у професійній діяльності; наявність варіативних курсів математики; забезпечення професійної спрямованості навчання математики у вищих навчальних закладах економічного профілю, зокрема вивчення курсу «Математика для економістів»); діяльнісний (математичний аспект орієнтаційної основи професійної діяльності економіста) та акмеологічний (досягнення вершин можливостей та якнайповніша реалізація потенціалу особистості).
Теоретично обґрунтовано доцільність побудови і застосування часткових моделей, які в сукупності є динамічною складною системою з властивостями самоорганізації. Ці моделі поєднують різні підходи до фундаменталізації математичної освіти у професійній підготовці економістів і взаємодоповнюють одна одну, інтегруючись у концептуальній моделі. Кожна з моделей реалізує один чи кілька підходів до фундаменталізації математичної освіти у професійній підготовці економістів. Такими моделями обрано: описову (гуманістичний підхід); структурну (системний та структурний підходи); управлінську (кібернетичний підхід); синергетичну (синергетичний підхід); ступінчасту (інтегративний підхід); функціональну (діяльнісний та акмеологічний підходи). Концептуальна модель формується на засадах координації та поетапного використання часткових моделей на основі компетентнісного підходу.
6. Теоретико-методологічні положення стали основою розроблення відповідної методики професійно спрямованого викладання математики для економістів у контексті принципу фундаменталізації. Базові положення побудови курсу математики для економістів у контексті фундаменталізації професійної освіти передбачають запровадження спеціальних курсів математики для економістів. Викладання цих курсів зумовлює необхідність змін у методах та формах навчання математики та реалізацію сучасних педагогiчних технологiй (розвивального навчання, комп'ютеризації навчання, модульного навчання тощо).
Формування змісту фундаментальної математичної освіти у професійній підготовці економістів реалізується на кількох рівнях формування: оцінка можливостей використання змісту математики, а також математикомістких предметів у формуванні фундаментальних знань і вмінь (аналіз змісту на предмет наявності в ньому фундаментальних знань і вмінь та можливості їх включення); зміна складу і структури змісту, акцентуація тих, що є, і введення нових фундаментальних знань і вмінь відповідно до логіки математики та інших математикомістких предметів; експериментальне викладання зміненого змісту з метою виявлення ступеня ефективності фундаменталізації математичної освіти у вищій школі; корекція фундаменталізації змісту математичної освіти в контексті вдосконалення у вищих економічних навчальних закладах.
Зміст математичних знань для економістів, а також відповідні методи і форми викладання фундаментальних математичних дисциплін передбачають системний підхід до формування науково-методичного забезпечення фундаменталізації математичної освіти у професійній підготовці економістів.
Для оцінки співвідношення економічних і математичних знань уведено в обіг спеціальні коефіцієнти: показник засвоєння математичних знань, показник засвоєння економічних знань, показник застосування математичних знань майбутніми економістами, який визначає вміння студентів застосувати знання з математичних дисциплін для розв'язання конкретних економічних задач, і показник кореляції математичних та економічних знань і вмінь студентів, який визначає рівень взаємодії обраних тем з математичного та економічного циклів.
7. Авторська методика реалізації принципу фундаменталізації полягає в переструктуванні навчальних курсів математичних дисциплін та створенні комплектів навчально-методичного забезпечення. Активним педагогічним чинником став оновлений варіант навчального курсу «Математика для економістів» та навчально-методичні комплекти: для студентів (навчальна програма, навчальний посібник, практикум з математики для економістів, словник базових термінів з педагогіки і математики, завдання з математики для економістів та дидактичні матеріали з математичного програмування для самостійної роботи студентів); для практичної роботи викладачів (методичний посібник із проблем математичної підготовки економістів, хрестоматія, методичні рекомендації з проблеми фундаменталізації математичної освіти економістів); для підготовки викладачів (програма спецкурсу для системи підвищення кваліфікації, навчальний посібник).
Результати педагогічного експерименту підтвердили позитивний вплив фундаменталізації змісту навчання на рівень знань і вмінь з математики, економіки та інтегрованих економіко-математичних знань і вмінь. Комплексне оцінювання знань з математики та економіки у професійній підготовці економістів дає більш повне уявлення про засвоєння студентами математичних знань та готовність майбутніх економістів використовувати їх у професійній діяльності. Підвищення показників засвоєння та застосування математичних знань студентами забезпечує позитивну взаємодію математичних та економічних знань.
Одержані результати дають підстави вважати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовано, мети досягнуто. Сукупність одержаних наукових положень має важливе значення для теорії і практики професійної освіти.
Результати дослідження можуть бути використані на загальнодержавному рівні з метою впровадження ідей фундаменталізації освіти та посилення питомої ваги загальноосвітніх компонентів у процесі розробки освітніх стандартів вищої школи, а також нормативно-правового забезпечення діяльності вищої школи з урахуванням динамічних змін на ринку праці та сучасних і перспективних потреб у фахівцях нової генерації. На галузевому рівні доцільно дотримуватись вимог фундаменталізації математичної підготовки фахівців економічного профілю й створювати науково-методичні і навчально-методичні комплекти з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності економістів. В університетах економічного профілю, на нашу думку, необхідно постійно приділяти увагу психолого-педагогічній підготовці викладачів до творчої реалізації принципу фундаменталізації в навчальному процесі та створенню авторських дидактичних комплектів на основі міждисциплінарного підходу.
Виконане дисертаційне дослідження не вичерпує широкого комплексу актуальних проблем математичної підготовки економістів у вищих навчальних закладах. Подальшого вивчення потребують: дидактичні засади інтеграції змісту економічних і математичних дисциплін; педагогічні умови реалізації принципу фундаменталізації для різних напрямів підготовки та спеціалізацій; обґрунтування теорії навчального плану для підготовки майбутніх економістів; прогностичне обґрунтування розвитку економічної освіти в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Монографії
1. Дутка Г. Я. Фундаменталізація математичної освіти майбутніх економістів : монографія / Ганна Дутка. -- К. : УБС НБУ, 2008. -- 478 с. (27,9 авт. арк.).
2. Дутка А. Я. Фундаментализация образования как предпосылка формирования национальной элиты / Анна Яковлевна Дутка // Национальная элита - судьба России : [монография] / под ред. Ю. М. Осипова, М. М. Гузеева, Е. М. Зотовой. -- М. ; Волгоград : Волгоградское научное изд-во, 2009. -- С. 419--426 (0,56 авт. арк.).
3. Дутка А. Я. Некоторые аспекты инновационной деятельности высшего экономического учебного заведения / А. Я. Дутка // Экономическая теория в ХХІ веке - 7 (14) инновационная экономика : [монография] / МГУ им. М. В. Ломоносова, Кубанський гос. ун-т ; под ред. Ю. М. Осипова, И. В. Шевченко, Л. Н. Дробышевской, Е. С. Зотовой. -- М. : Краснодар, 2008. -- С. 420--425 (0,36 авт. арк.).
4. Дутка Г. Фундаменталізація неперервної економічної освіти у контексті акмеологічної парадигми / Ганна Дутка // Проблеми інтеграції у сучасній професійній освіті: методологія, теорія, практика : монографія / за ред. І. Козловської та Я. Кміта. -- Львів : Сполом, 2004. -- С. 46--54 (0,69 авт. арк.).
Навчальні та навчально-методичні посібники
5. Дутка Г. Педагогічні основи фундаменталізації математичної підготовки економістів : наук.-метод. посібник / Ганна Дутка. -- К.: ВЦ УБС НБУ, 2009. -- 108 с. (6,28 авт. арк.).
6. Дутка Г. Фундаменталізація професійної освіти : навч. пос. / Ганна Дутка. -- К.: ВЦ УБС НБУ, 2009. -- 128 с. (6,28 авт. арк.).
7. Дутка Г. Я. Педагогіка, математика, економіка: словник базових термінів / Ганна Яківна Дутка. -- К. : УБС НБУ, 2009. -- 360 с. (15,0 авт. арк.)
8. Дутка Г. Я. Практикум з математики для економістів: навч.-метод. пос. / Ганна Яківна Дутка.-- Львів : ФОП / Б. Корпан, 2009. -- 325 с. (13,5 авт. арк.).
9. Дутка Г. Я. Проблема фундаменталізації економічної освіти в педагогічній науці : [навч.-метод. посібник] / Ганна Дутка. -- Львів : ЛБІ НБУ, 2004. -- 63 с. (3,72 авт. арк.).
10. Дутка Г. Я. Фундаментальна математична підготовка економістів: педагогічна хрестоматія / Ганна Яківна Дутка. -- Львів : ФОП / Б. Корпан, 2009. -- 335 с. (13,5 авт. арк.).
11. Бобик О. І. Завдання з математики для економістів для самостійної роботи студентів : навч.-метод. посібник : у 4 х. кн. / О. І. Бобик, Г. І. Берегова, Г. Я. Дутка, Д І. Хлєбніков. -- Львів : ЛБІ НБУ, 2003. -- Кн. 2 (1) : Індивідуальне завдання № 3 : Ч. 1, 2, 3 і методичні матеріали щодо його виконання. -- 129 с. -- (Серія «Математика для економістів»). (7,67 авт. арк. ; особ. внесок 1,95).
12. Бобик О. І. Математичне програмування : тексти лекцій і контрольна робота для студентів заочної форми навчання : навч.-метод. посібник / О. І. Бобик, Г. Я. Дутка, Х. О. Засадна, М. К. Русинко, Л. М. Cмага. -- Львів : ЛБІ НБУ, 2004. -- 156 с. -- (Серія «Математика для економістів»). (9,3 авт. арк. ; особ. внесок 4,0).
Методичні рекомендації та навчально-методичні матеріали
13. Дутка Г. Я. Загальні питання фундаменталізації сучасної освіти : методичні рекомендації / Ганна Дутка. -- Львів : Сполом, 2005. -- 28 с. (1,63 авт. арк.).
14. Дутка Г. Я. Загальнонаукові підходи реалізації принципу фундаменталізації у професійній освіті : методичні рекомендації / Ганна Дутка. -- Львів : Сполом, 2007. -- 32 с. (1,86 авт. арк.).
15. Дутка Г. Я. Концептуальна модель фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів : методичні рекомендації / Ганна Дутка. -- Львів : Сполом, 2008. -- 28 с. (1,63 авт. арк.).
16. Дутка Г. Я. Науково-педагогічні основи фундаменталізації та професіоналізації професійної освіти : методичні рекомендації / Ганна Дутка. -- Львів : Сполом, 2006. -- 32 с. (2,09 авт. арк.).
17. Дутка Г. Я. Особливості фундаменталізації професійної освіти : методичні рекомендації / Ганна Дутка. -- Львів : Сполом, 2006. -- 36 с. (2,09 авт. арк.).
18. Дутка Г. Я. Педагогічні умови реалізації принципу фундаменталізації у математичній підготовці економістів : методичні рекомендації / Ганна Дутка. -- Львів : Сполом, 2006. -- 19 с. (0,93 авт. арк.).
19. Дутка Г. Я. Проблеми сучасної професійної економічної освіти в контексті її фундаменталізації : методичні рекомендації / Ганна Дутка. -- Львів : Сполом, 2008. -- 36 с. (1,86 авт. арк.).
20. Дутка Г. Я. Теоретико-методологічні засади реалізації принципу фундаменталізації математичної підготовки майбутніх економістів : методичні рекомендації / Ганна Дутка. -- Львів : Сполом, 2005. -- 28 с. (1,63 авт. арк.).
21. Дутка Г. Я. Теоретичні основи математичної підготовки майбутніх економістів : методичні рекомендації / Ганна Дутка. -- Львів : Сполом, 2006. -- 32 с. (2,09 авт. арк.).
22. Вища математика для економістів : векторна алгебра, лінійні функції : методичні вказівки та завдання для самостійної роботи студентів заочної форми навчання / [укладачі : В. Ф. Ємець, Г. Я. Дутка]. -- Львів : ЛБІ НБУ, 2003. -- 45 с. (2,56 авт. арк. ; особ. внесок 1,3).
23. Вища математика для економістів : функції однієї та багатьох змінних, границі та неперервність функцій : методичні вказівки та завдання для самостійної роботи студентів заочної форми навчання / [укладачі : В. Ф. Ємець, Г. Я. Дутка]. -- Львів : ЛБІ НБУ, 2003. -- 66 с. (3,95 авт. арк. ; особ. внесок 2,0).
24. Збірник задач і вправ з математики (на допомогу абітурієнтам) / О. І. Бобик, О. Е. Благута, Г. А. Гладунська, В. Н. Гладунський, Г. Я. Дутка та ін. -- Львів : ЛБІ НБУ, 2002. -- 296 с. (18,3 авт. арк. ; особ. внесок 3,6).
25. Збірник задач і вправ з математики (на допомогу абітурієнтам) : [навч.-метод. посібник. -- Вид. 2-ге, доп. і перероб.] / О. І. Бобик, О. Е. Благута, Г. А. Гладунська, В. Н. Гладунський, Г. Я. Дутка та ін. - Львів : ЛБІ НБУ, 2005. -- 299 с. (18,46 авт. арк. ; особ. внесок 3,6).
26. Збірник задач і вправ з математики (на допомогу абітурієнтам) : [навч.-метод. посібник. -- Вид. 3-тє, доп. і перероб.] / О. І. Бобик, О. Е. Благута, Г. А. Гладунська, В. Н. Гладунський, Г. Я. Дутка та ін. -- Львів : ЛБІ НБУ, 2008. -- 300 с. (18,5 авт. арк. ; особ. внесок 4,0).
27. Контрольна робота № 1 з математики для економістів для студентів заочної форми навчання та методичні матеріали щодо її виконання : розділ «Вища математика» / НБУ, ЛБІ ; уклад. : О. І. Бобик, Г. І. Берегова, Г. Я. Дутка. -- Львів, 2001. -- 70 с. (4,8 авт. арк. ; особ. внесок 2,0).
28. Програма спеціального курсу «Фундаменталізація математичної підготовки економістів» для системи підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів / укладач Г. Я. Дутка. -- Львів, 2007. -- 15 с. (0,8 авт. арк.).
Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України
29. Дутка Г. До проблеми вдосконалення базової математичної підготовки майбутніх економістів / Ганна Дутка // Неперервна професійна освіта : теорія і практика : наук.-метод. журнал. -- 2004. -- Вип. 2. -- С. 45--51 (0,44 авт. арк.).
30. Дутка Г. Елементи диференціації навчання математики / Ганна Дутка // Педагогіка і психологія професійної освіти. -- 1999. -- № 1. -- С. 215--223 (0,5 авт. арк.).
31. Дутка Г. Загальнонаукові підходи до фундаменталізації математичної освіти у професійній підготовці економістів / Ганна Дутка // Джерела : наук.-метод. вісник. -- 2008. -- № 3--4 (51--52). -- С. 120--131 (0,72 авт. арк.).
32. Дутка Г. Інтеграція фундаментальних знань студентів вищих навчальних закладів економічного профілю / Ганна Дутка // Педагогіка і психологія професійної освіти. -- 2005. -- № 4. -- С. 50--57 (0,51 авт. арк.).
33. Дутка Г. Принцип фундаменталізації освіти у математичній підготовці майбутніх економістів: постановка проблеми / Г. Дутка // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. -- Вип. 12 / редкол. : І. А. Зязюн (голова) та ін. -- Київ ; Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2006. -- С. 260--265 (0,53 авт. арк.).
34. Дутка Г. Принцип фундаменталізації у професійній освіті / Ганна Дутка // Педагогіка і психологія професійної освіти. -- 2006. -- № 6. -- С. 45--50 (0,38 авт. арк.).
35. Дутка Г. Проблеми підготовки майбутніх економістів у контексті фундаменталізації вищої освіти / Ганна Дутка // Педагогіка і психологія професійної освіти. -- 2004. -- № 5. -- С. 92--99 (0,44 авт. арк.).
...Подобные документы
Цілісний науковий аналіз проблеми професійної підготовки з інформаційних технологій менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах. Комплексний підхід до процесу проектування навчання. Стан проблеми дослідження у педагогічній теорії в Україні.
автореферат [77,5 K], добавлен 11.04.2009Роль традиційних та інноваційних педагогічних технологій для вивчення природничо-математичних дисциплін. Розгляд технології щодо створення умов для інтеграції різних компонентів самореалізації молодого спеціаліста, її методологічні вимоги (критерії).
статья [24,4 K], добавлен 07.02.2018Значення та використання ділових ігор у процесі вивчення дисципліни "Методика навчання соціально-педагогічних дисциплін". Характеристика основних етапів конструювання ділової гри. Особливості та реалізація психолого-педагогічних принципів ділових ігор.
статья [20,6 K], добавлен 07.02.2018Мета та завдання формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності (ФКК) у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні і показники сформованості ФКК.
статья [506,9 K], добавлен 21.09.2017Мета формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні та показники сформованості компетентності.
статья [591,7 K], добавлен 19.09.2017Ролі самостійної роботи у фаховій підготовці вчителя початкової школи. Важливість розвитку в майбутніх фахівців самостійності у навчально-пізнавальній діяльності. Приклад тем для самостійного опрацювання з дисципліни "Загальні основи педагогіки".
статья [20,7 K], добавлен 31.08.2017Визначення поняття "математична компетентність", її сутність, структура. Етапи формування професійної математичної компетентності, вибір шляхів і методів реалізації компетентнісних ідей у процесі математичної підготовки школярів початкової школи.
статья [21,8 K], добавлен 18.12.2017Особливості застосування компетентнісного підходу до підготовки майбутніх фахових психологів у ВНЗ. З'ясовано особливості застосування компетентнісного підходу до підготовки фахівців у сучасних умовах. Оцінка досвіду викладання, набутого за кордоном.
статья [24,1 K], добавлен 06.09.2017Характеристика форм реалізації педагогічних умов підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до професійної діяльності. Використання у позанавчальній діяльності матеріалів стосовно сучасного мистецтва. Мальована література в західних країнах.
статья [29,2 K], добавлен 06.09.2017Аналіз ролі та місця інтерактивних технологій (ІТ) у вузах з урахуванням компетентнісного підходу. Результати застосування ІТ у системі професійної підготовки майбутніх судноводіїв на прикладі навчальної дисципліни "Навігаційні інформаційні системи".
статья [225,1 K], добавлен 24.04.2018Основні напрями подальшої реалізації підготовки майбутніх судноводіїв до іншомовного професійно-орієнтованого спілкування в підручному процесі вищого морського навчального закладу. Застосування здобутих чужомовних комунікативних знань під час плавання.
статья [22,7 K], добавлен 06.09.2017- Дидактичний потенціал гуманітарних дисциплін щодо формування соціальної рефлексії майбутніх вчителів
Проблеми вияву та узагальнення дидактичного потенціалу гуманітарних дисциплін щодо формування соціальної рефлексії майбутнього вчителя. Характеристика та застосування організаційних форм, методів, прийомів і засобів навчання гуманітарних дисциплін.
статья [25,3 K], добавлен 22.02.2018 Актуальність і необхідність формування управлінської культури у студентів - майбутніх викладачів економіки в процесі психолого-педагогічної підготовки в економічному університеті. Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Представлено результати обґрунтування педагогічних умов формування професійної культури майбутніх спеціалістів сестринської справи в умовах їхньої фахової підготовки в сучасному медичному училищі. Умови реформування національної системи охорони здоров’я.
статья [18,8 K], добавлен 24.11.2017З'ясування сутності базових понять дослідження проблеми формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов в ході вивчення фахових дисциплін. Співвідношення європейських компетенцій і мовленнєвої компетентності учителів іноземних мов.
статья [268,8 K], добавлен 22.02.2018Підготовка майбутніх фахівців, їх готовність до виконання виробничих функцій, професійних завдань діяльності. Розробка, впровадження професійно-орієнтованих завдань при вивченні хімічних дисциплін. Діагностична діяльність техніків з технології харчування.
статья [22,2 K], добавлен 27.08.2017Розвиток біотехнологічної освіти та її актуальність для підготовки майбутніх фахівців. Організація професійної підготовки майбутніх біотехнологів. Особливості вищої біотехнологічної освіти. Опис навчальних закладів України, що готують біотехнологів.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 26.08.2013Аналіз суперечностей в освітньому процесі вищого військового навчального закладу. Розробка методичної системи формування професійної компетентності офіцерів-прикордонників, яка сприяє покращенню якості підготовки курсантів до майбутньої діяльності.
статья [20,9 K], добавлен 24.04.2018Дослідження сучасного стану професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури та спорту у вищих навчальних закладах України. Розгляд напрямів впровадження нових інноваційних педагогічних технологій у процес професійної підготовки студентів.
статья [22,4 K], добавлен 15.01.2018Умови використання проектної технології для профілактики девіантної поведінки підлітків при підготовці майбутніх соціальних працівників. Основні завдання вивчення дисципліни "Девіантологія", специфіка професійної підготовки соціального працівника.
статья [20,4 K], добавлен 27.08.2017
