Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності

????????? ?? http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

УДК 371.132.041:57

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Іщенко Володимир Іванович

Черкаси - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавському державному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Хомич Лідія Олексіївна, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, заступник директора з науково-експериментальної роботи.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Гавриш Ірина Володимирівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, професор кафедри теорії і методики професійної освіти;

кандидат педагогічних наук, доцент Цюприк Андрій Ярославович, Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, доцент кафедри управління персоналом та державної служби.

Захист відбудеться «09» вересня 2009 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.02 в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, 2-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22.

Автореферат розісланий серпня 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.П. Савченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Модернізація освіти України, зумовлена розбудовою незалежної держави та її входженням у світовий та європейський соціокультурні простори, вимагає прискореного, інноваційного розвитку всіх суспільних процесів, створення умов для всебічної самореалізації і самоствердження особистості професіонала на основі педагогічного супроводу індивідуальних технологій самоосвіти. Це дістало відображення в Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті та інших законодавчих актах, у яких наголошується на тому, що пріоритетом вищої освіти сьогодні є формування фахівця, здатного до самореалізації, конкурентноспроможного на ринку освітніх послуг, готового до самоосвітньої професійної діяльності впродовж життя.

Підготовка вчителя природничих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах, що спрямована на забезпечення загальноосвітньої школи як основної ланки системи загальної середньої освіти якісними педагогічними кадрами, здатними до самоосвіти й самотворення, сьогодні продовжує послуговуватися стандартними підходами й технологіями, напрацьованими зокрема в системі післядипломної освіти. Проте аналіз даних стажування випускників природничого факультету, узагальнення практичного досвіду роботи молодих учителів свідчить про те, що рівень підготовки майбутнього фахівця не відповідає ні соціальним, ні особистісним запитам. Тому необхідно, спираючись на кращі досягнення теорії і практики світової та вітчизняної професійної педагогічної освіти, обґрунтувати концепцію і технологічні механізми організації самоосвітньої діяльності майбутнього вчителя природничих дисциплін. Це сприятиме вдосконаленню професійної компетентності фахівців, підвищуватиме якість освітніх послуг.

Аналіз комплексу психолого-педагогічних, методичних, історико-педагогічних джерел з проблем підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності засвідчує, що дослідженню її окремих аспектів приділялася певна увага в працях науковців (К. Ангеловські, Л. Баранова, Р. Бернс, А. Бойко, Л. Боровцова, Ж. Борщ, В. Буряк, С. Вершловський, С. Гергуль, О. Горленко, К. Гуз, Л. Даниленко, А. Даринський, О. Демченко, В. Євдокимов, Б. Єлканов, Л. Квадріціус, В. Козаков, В. Ляпунова, А. Маслоу, П. Матвієнко, Л. Мітіна, О. Радченко, О. Савченко, І. Сергєєв, В. Стрельніков, Н. Шиян, Л. Хомич, А. Хуторской та ін.).

Окремі питання підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін висвітлюють дисертаційні роботи С. Калаур (підготовка майбутніх учителів природничих дисциплін до оцінювання навчальних досягнень школярів), І. Поташнюк (професійна валеологічна підготовка майбутніх біологів), С. Стрижак (науково-методичні основи професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах), Е. Флешар (дидактичні основи підготовки студентів - майбутніх учителів біології) та інші.

Однак поза увагою дослідників залишається проблема підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності у вищому педагогічному навчальному закладі, адже аналіз сукупності літературних джерел і дисертацій засвідчив брак теоретико-методологічні праць і матеріалів з досвіду роботи, в яких би комплексно, системно й усебічно ця проблема розв'язувалася.

Актуальність означеної проблеми, її недостатня розробленість, необхідність узагальнення, систематизації та осмислення досвіду підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності, потреба створення сучасної системи підготовки, ґрунтованої на кращих світових і вітчизняних освітніх традиціях, необхідність організації цілеспрямованого педагогічного супроводу самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців цього профілю на засадах самотворення і оптимально спланованої самостійної роботи зумовили вибір теми дослідження - «Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до проблематики кафедри ботаніки Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Тема дисертації затверджена вченою радою Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (протокол № 3 від 2 жовтня 2006 року), узгоджена в раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 31 жовтня 2006 року).

Мета дослідження - визначити теоретичні й організаційно-методичні основи підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності, сформувати організаційно-функціональну модель такої підготовки.

Відповідно до мети визначено такі основні завдання:

1. Проаналізувати наукову літературу та вітчизняний досвід з проблеми; виявити етапи становлення ідеї самоосвітньої діяльності вчителя природничих дисциплін.

2. З'ясувати сучасний стан підготовленості майбутніх учителів природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності та визначити основні проблеми.

3. Обґрунтувати методологічні основи та сконструювати теоретичну організаційно-функціональну модель підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності.

4. Експериментально перевірити ефективність упровадження пропонованої моделі та системи методичного забезпечення самоосвітньої діяльності майбутнього вчителя природничих дисциплін у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу ІІІ - ІV рівнів акредитації.

5. Розробити науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів природничих дисциплін.

Предмет дослідження - підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що ефективність професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін підвищиться за умови впровадження теоретичної організаційно-функціональної моделі самоосвітньої діяльності й системи методичного забезпечення в практику вищого педагогічного навчального закладу ІІІ - ІV рівнів акредитації.

Методологічну основу дослідження становлять:

1) особистісний, компетентісний, діяльнісний наукові підходи до обґрунтування підготовки фахівців педагогічної галузі на засадах самотворення й самоосвіти впродовж життя; концептуальні положення філософії, філософії освіти, психології, педагогіки, теорії управління й самоуправління щодо підготовки сучасних фахівців у вищому навчальному педагогічному закладі; загальнонаукові принципи історизму, цілепокладання, самоорганізації та зв'язку історичного досвіду з сьогоденням, що є основою дослідження процесів становлення й розвитку педагогічних систем, зокрема й системи професійної підготовки вчителя; положення про роль неперервної педагогічної самоосвіти фахівця впродовж життя; положення педагогічної науки щодо специфіки підготовки і самоосвіти вчителя природничих дисциплін;

2) досягнення педагогіки, психології, висновки й положення сучасних міждисциплінарних галузей: гуманістичної філософії освіти (Ш. Амонашвілі, І. Зязюн, В. Кремень та ін.); теорії педагогічних систем (С. Гончаренко, Н. Кузьміна, О. Савченко та ін.); учення про розвиток як провідний спосіб життєдіяльності людини в процесі різних форм взаємодії (Б. Ананьєв, Л. Виготський, С. Рубінштейн та ін.); положення про специфіку організації навчального процесу у вищих закладах освіти (А. Бойко; Ю. Бабанський, Л. Хомич та ін.); теорії неперервної професійної освіти (Н. Ничкало, С. Сисоєва, В. Якушин та ін.), самоосвіти і самоорганізації особистості (Б. Єлканов, В. Євдокимов, В. Козаков та ін.), управління, менеджменту і самоменеджменту фахівця (М. Мескон, Ф. Хедоурі, Б. Будзан та ін.), управління освітніми системами (А. Даринський, В. Кан-Калик, А. Кузьмінський та ін.), педагогіки і психології професійної освіти вчителів природничих дисциплін (К. Гуз, М. Гриньова та ін.).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів: теоретичних - аналіз наукових джерел з проблем теорії та методики професійної освіти; історико-педагогічний аналіз педагогічної літератури й досвіду самоосвіти майбутніх учителів природничих дисциплін; причинно-наслідкового, порівняльного й історичного аналізу (для визначення напрямів, предмета, мети й завдань дослідження); теоретичне проектування й моделювання підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності (для обґрунтування наукових і організаційно-педагогічних засад теоретичної моделі самоосвітньої діяльності майбутнього вчителя природничих дисциплін); емпіричних - спостереження, вивчення й оцінка сучасного стану підготовленості майбутніх учителів природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності; бесіди; анкетування; узагальнення педагогічного досвіду; узагальнення характеристик незалежних експертів; оцінки, самооцінки і взаємооцінки; вивчення результатів самоосвітньої діяльності студентів і педагогічної діяльності викладачів (для з'ясування закономірностей і специфіки самоосвітньої діяльності майбутніх учителів, виявлення ефективності сформованої на теоретичному рівні моделі); пошуковий (пілотажний) експеримент (для уточнення і структурування компонентів моделі, відбору самоосвітніх технологій); формувальний експеримент (для забезпечення педагогічного супроводу впровадження пропонованої організаційно-функціональної моделі); математичної статистики - екстраполярний, інтерпретації, узагальнення (для визначення ефективності пропонованої моделі формулювання висновків, рекомендацій, визначення шляхів і перспективи подальшого розвитку проблеми дослідження); комп'ютерного статистичного опрацювання одержаних даних, розробки програм навчальних курсів та їх удосконалення.

База дослідження. Головною базою дослідно-експериментальної роботи став природничий факультет Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, де впродовж 2002 - 2009 років проводився експеримент. Дослідження також проводилися у Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького, Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського. Усього в різних видах експериментальної роботи взяли участь 708 студентів (майбутніх учителів природничих дисциплін) та 47 викладачів.

Дослідження проводилося в три етапи.

Перший етап (2002 - 2003 рр.) - вивчення філософської, психологічної, педагогічної та літератури із суміжних галузей з проблеми дослідження; аналіз досвіду підготовки майбутніх учителів до самоосвітньої діяльності у вітчизняній педагогіці і практиці в різні історичні періоди; усвідомлення необхідності цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності в вищих педагогічних навчальних закладах ІІІ - ІV рівнів акредитації; аналіз та діагностування нинішньої практики самоосвітньої діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін; формулювання теоретичних основ організаційно-функціональної моделі підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності; визначення наукового апарату дослідження; проведення пошукового експерименту.

Другий етап (2004 - 2006 рр.) - обґрунтування загальної методики дослідження; розкриття сутності, структури й змісту компонентів моделі самоосвітньої діяльності майбутнього вчителя природничих дисциплін та визначення методичних засад її реалізації; розробки й удосконалення навчальних програм і тематичних планів вивчення основних навчальних дисциплін, створення комплексу самоосвітніх завдань з різних видів практики; проведення формувального експерименту; публікація результатів дослідження в педагогічних фахових виданнях.

Третій етап (2007 - 2009 рр.) - систематизація й узагальнення результатів, отриманих у процесі дослідно-експериментальної роботи; статистичне опрацювання одержаних експериментальних даних; розробка науково-методичних рекомендацій щодо використання отриманих результатів дисертації у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів освіти ІІІ - ІV рівнів акредитації.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше: з'ясовано особливості самоосвітньої діяльності вчителів природничих дисциплін у процесі становлення й розвитку національної системи освіти на різних її етапах; визначено специфічні риси цього феномена; обґрунтовано теоретичну модель процесу підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності впродовж життя; визначено сукупність знань, умінь та особистісних якостей майбутніх учителів природничих дисциплін, необхідних для підготовки до самоосвітньої діяльності; теоретично обґрунтовано показники сформованості знань, умінь та якостей майбутніх учителів природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності у вигляді характеристик високого, середнього й низького рівнів готовності;

подальшого розвитку набули: організаційно-методичні засади підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності (зміст самостійної роботи з навчальних дисциплін, польових та виробничих практик, виховної роботи зі студентами, зокрема магістрантами); комплексне застосування традиційних методів і методик, організаційних форм навчання в конкретних умовах самоосвітньої діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін; технології педагогічного супроводу самоосвітньої діяльності майбутніх учителів на засадах органічного поєднання самостійної роботи студентів з самоосвітою;

уточнено сутність і зміст понять: «професійна Я-концепція вчителя»; «самоосвіта вчителя природничих дисциплін»; «самостійна робота майбутнього вчителя».

Практичне значення дослідження полягає в розробці: навчальних і робочих програм загальних і спеціальних навчальних дисциплін «Основи сільського господарства», «Основи дендрології», «Флора і рослинність України»; комплексу самоосвітніх завдань для забезпечення, реалізації індивідуальних програм розвитку самоосвітньої діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін та проходження ними навчальних і виробничих педагогічних практик; проблематики й педагогічного супроводу науково-дослідницької діяльності студентів; організації ефективного супроводу експериментальної роботи діяльністю висококваліфікованих груп експертів-викладачів і кращих учителів природничих дисциплін регіону; системи індивідуальних і групових занять (лекцій, бесід, тренінгів, коуч-сесій тощо) для майбутніх учителів природничих дисциплін та методичних рекомендацій з її впровадження, які можуть бути використані студентами, магістрантами, учителями, методистами тощо.

Упровадження результатів дослідження. Комплекс навчальних, навчально-методичних матеріалів, розроблених у ході роботи над дисертацією впроваджено у навчальний процес Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка від 26.02.2009 року № 0820/01-37/26); Полтавського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників імені М.В. Остроградського (довідка від 03.03.2009 року № 231); Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (довідка від 26.03.2009 року № 06/449) та Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка від 14.05.2009 року № 889/01).

Особистий внесок дисертанта. Основні теоретичні ідеї та положення, висновки й рекомендації, які викладено в дисертації та опубліковано у вітчизняних виданнях, належать авторові. Дисертантом не використовувалися ідеї або розробки О. Гулі, Т. Іщенко, Н. Коваленко, Р. Шаркого, В. Шовкопляса.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечена теоретико-методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, послідовним історико-педагогічним аналізом, які ґрунтуються на особистісному, діяльнісному, технологічному наукових підходах до розуміння самоосвітньої діяльності майбутнього вчителя природничих дисциплін; реалізацією навчальних і навчально-методичних матеріалів у процесі педагогічного супроводу самоосвітньої діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін у вищому педагогічному навчальному закладі та позитивними результатами їх упровадження; використанням комплексу адекватних методів дослідження, поєднанням кількісного і якісного аналізу одержаних емпіричних та експериментальних даних.

Апробація результатів дослідження. Хід і основні результати дослідження доповідалися й були схвалені на наукових, науково-практичних і науково-методичних конференціях, зокрема на: міжнародних - «Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища» (Полтава, 2004); «Проблеми якості природничої педагогічної освіти» (Полтава, 2006); «Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін» (Полтава, 2007); «Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищій школі» (Полтава, 2008); «Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі» (Полтава, 2008); «Проектування освітніх систем: технології, досвід, практика» (Полтава, 2008); «Наступність у діяльності загальноосвітньої і професійної школи в профільному навчанні» (Донецьк, 2009); всеукраїнських - наукові читання, присвячені пам'яті академіка М. М. Гришка «Роль ботанічних садів у формуванні наукового світогляду майбутніх біологів» (Полтава, 2001); «Біорізноманіття: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку» (Полтава, 2004); «Організація навчальних закладів ІІІ - ІV рівнів акредитації як соціально-педагогічних комплексів» (Полтава, 2005); «Навколишнє середовище і здоров'я людини» (Полтава, 2007); «Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України» (Полтава, 2007); «Навколишнє середовище і здоров'я людини» (Полтава, 2008); «Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України в світлі вчення про ноосферу» (Полтава, 2009).

Результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедри ботаніки, засіданнях методичного семінару кафедри початкової та дошкільної освіти Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, апробовані у навчально-виховному процесі, індивідуальній виховній і методичній роботі з майбутніми вчителями природничих дисциплін. Нині продовжується упровадження результатів дослідження в навчальний процес українських педагогічних вищих навчальних закладів ІІІ - ІV рівнів акредитації.

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 25 публікаціях автора загальним обсягом 5,8 друкованих аркушів; серед них - 6 статей у фахових журналах і збірниках наукових праць, затверджених ВАК України; 8 статей у журналах і збірниках наукових праць; 11 тез у збірниках матеріалів конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (273 найменування, з них 14 - іноземними мовами), 19 додатків на 50 сторінках. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 238 сторінок, з них 161 сторінка - основний текст, 8 таблиць та 10 рисунків на 22 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання, теоретичні й методологічні основи, методи дослідницької роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні та організаційно-педагогічні засади підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності» обґрунтовано теоретичні й організаційно педагогічні основи підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності; визначено й науково схарактеризовано історичні етапи розвитку ідеї професійного самовдосконалення вчителя природничих дисциплін на засадах самоосвіти у вітчизняній педагогічній науці й практиці; наведено характеристику й авторську модифікацію базових теоретичних категорій дослідження - «професійна Я-концепція вчителя», «самоосвіта вчителя природничих дисциплін», «самостійна робота майбутнього вчителя», «самоосвітня діяльність майбутнього вчителя природничих дисциплін»; визначено специфіку підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах України в умовах сучасних глобалізаційних процесів та модернізації системи української освіти й професійної підготовки вчителя.

Установлено, що розвиток ідеї організації самоосвітньої діяльності вчителя природничих дисциплін відбувався впродовж ХХ століття. На початку цього періоду він був зумовлений потребами забезпечення національної системи шкільної освіти кваліфікованими вчителями-патріотами, здатними до самовиховання й самореалізації в умовах складних процесів націоналізації, демократизації, дерусифікації української середньої й вищої школи. Перевага надавалася аспектам підготовки фахівців у рамках перекваліфікації залучених кадрів та післядипломної освіти вчителів природничих дисциплін. Формами такої підготовки були річні та короткотермінові педагогічні курси, самостійне опанування навчальних програм і складання екзаменів із кваліфікації «вчитель», вивчення передового досвіду; реалізація планів і щоденників самоосвіти; індивідуальні завдання з самопідготовки вчителя тощо. Створення системи колективної виробничої роботи з педагогічними кадрами у 1920 - 1930 рр. привело до організації громадських органів управління цими процесами й потужної українізації змісту підготовки учителів, а наприкінці 30-х років - до заорганізованості й заполітизованості процесу самоосвітньої діяльності педагогів. З середини 80-х років ХХ століття актуалізується ідея безперервності освіти особистості впродовж життя, що веде до дерегламентації та децентралізації форм, засобів, методів самоосвітньої діяльності вчителя природничих дисциплін. Сучасний етап розвитку ідеї самоосвітньої діяльності майбутнього вчителя природничих дисциплін характеризується потребою узгодження кращих вітчизняних традицій в організації цієї роботи з вимогами міжнародних стандартів до фахівця з вищою освітою, умовами входження національної освіти до Болонського процесу. Свого розв'язання потребує проблема піднесення значимості самостійно здобутих знань, їх трансформації в життєві компетентності особистості вчителя.

Уточнено й модифіковано в результаті аналізу теоретичних категорій дослідження такі поняття, як «самоосвіта», «самостійна робота», «самооцінка», «самореалізація», «творча пізнавальна самостійність». Це дало підстави під самоосвітньою діяльністю майбутнього вчителя природничих дисциплін розуміти форму функціонування особистості, яку характеризують готовність до постійного саморозвитку на засадах самоорганізації, творчої пізнавальної самостійності й інтелектуальної активності.

Визначено специфіку підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності в умовах сучасного вищого навчального закладу, яка полягає в: 1) перетворенні студента із об'єкта в суб'єкт навчання, самоосвітньої діяльності й професійної підготовки; 2) формуванні адекватної самооцінки власних можливостей і результатів професійної підготовки студентом та забезпеченні майбутніх педагогів засобами конструювання індивідуальних технологій самореалізації особистості у процесі професійної освіти й діяльності як учителя природничих дисциплін; 3) виробленні в студентів у процесі організації самоосвітньої роботи пізнавальної творчої самостійності особистості, здатності до систематичного пошуку й засвоєння нових знань, трансформації наявного досвіду та формування на цій основі власних інноваційних професійних комбінацій; 4) організації самоосвітньої роботи майбутніх учителів природничих дисциплін з урахуванням таких принципів, як системність і послідовність, посильність, індивідуалізація та диференціація, успішність і позитивність, активність і інтерактивність, оптимальність; 5) формуванні й розвитку в процесі організації самоосвітньої діяльності студентів природничих дисциплін її світоглядно-культурологічного, психолого-педагогічного й фахово-методичного компонентів; 6) упровадженні й вдосконаленні кредитно-модульно-рейтингової системи організації навчального процесу як педагогічної технології, що сприяє активній пізнавальній самостійній діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін, спонукає їх до систематичної самоосвіти й саморозвитку як фахівців, налаштованості на самоорганізацію та конкурентноздатність на ринку педагогічної праці.

У другому розділі «Наукове обґрунтування технології підготовки вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності» обґрунтовано процес підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності на засадах формування професійної «Я-позиції»; самовиховання й самоорганізації як основи самоосвітньої діяльності. Використовуючи принцип єдності теорії і практики в підготовці майбутнього вчителя природничих дисциплін, розроблено модель підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності (цілі самоосвіти, змістовий блок підготовки, блок самоосвітніх особистісних якостей, блок практичної підготовки, процесуальний блок самоосвіти), визначено основні форми й засоби впровадження пропонованої моделі в практиці підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у вищому педагогічному навчальному закладі.

Обґрунтовано, що підготовка сучасного вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності й професійного самотворення впродовж життя має враховувати те, що спеціаліст цього фаху формує цілісну й об'єктивну наукову картину світу школярів, комплекс навичок поведінки в природному й соціальному оточенні, суттєво впливає на навчальну, комунікативну, технологічну й ціннісно-орієнтаційну компетенції учнів. Запропонована в дослідженні модель процесу підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності ґрунтується на принципі розгляду її як системи, яка передбачає цілісність формування компонентів фахової компетентності майбутнього спеціаліста в процесі професійно-педагогічного самовдосконалення; практичну спрямованість і диференційований відбір змісту і методів самоосвіти майбутнього вчителя природничих дисциплін у вищому навчальному закладі ІІІ - ІV рівнів акредитації; урахування традиційного й інноваційного досвіду регіону для забезпечення оптимального поєднання теорії і практики в підготовці фахівця цього профілю. Зазначена модель відповідає філософським ідеям єдності свідомості й діяльності людини; взаємозв'язку теоретичного й емпіричного у професійній педагогічній діяльності; положенням філософії освіти про діяльнісну сутність особистості та її вирішальну роль у процесі професійного самоздійснення в умовах ринку освітніх послуг (рис. 1).

????????? ?? http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель процесу підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності впродовж життя

Виявлено, що системоутворюючими чинниками підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін є особистісно орієнтована самоосвіта й самоорганізація особистості в процесі фахової підготовки. Особистісний фрагмент моделі базується на «Я-концепції» вчителя природничих дисциплін як складній динамічній сукупності уявлень майбутнього фахівця про себе як особистість і суб'єкт професійно-педагогічної діяльності. Провідними визначено технологічні процедури діагностики й самодіагностики тих компонентів особистості, які становлять ядро основних блоків моделі, а саме: блок особистісних якостей, змістово-методичний блок самоосвіти, процесуальний блок, блок практичної самоосвітньої підготовки. Аналіз комплексу теоретичних джерел та практичної бази в межах дослідження виявив стійку потребу в розвитку методологічного (стратегічного) та оперативного (технологічного) мислення, що є основою для формування інтелектуально-пізнавальної самостійності майбутнього вчителя природничих дисциплін, розвитку його професійних емоційно-вольових якостей. У процесі цілеспрямованого організованого впливу на самоосвіту й самоорганізацію майбутнього вчителя утворюються соціально й професійно значущі якості особистості: відповідальність, професійна честь, професійний обов'язок, самоповага, які формують стійку зацікавленість у саморозвитку й самоосвітній роботі і є критеріями ефективного самоуправління в пропонованій моделі процесу підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності.

Установлено, що підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності в особистісному аспекті має дотримуватися вимог єдності її теоретичного і практичного компонентів: уміння об'єднувати цілеспрямовану навчальну працю з новими, самостійно опанованими знаннями з комплексу природничих наук, поєднання нових практичних, зокрема і власних, досягнень з досвідом педагогічної діяльності, самостійного інноваційного теоретичного пошуку з практичною експериментально-технологічною діяльністю. Змістово-методичний блок підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності охоплює технології самостійного опанування загальних, спеціальних, психологічних, педагогічних, методичних знань. У кожному з визначених компонентів фахових знань виділено самоосвітній аспект, реалізація якого відбувається в процесі розробки технологій самоосвітньої діяльності.

Визначено основні форми роботи з упровадження пропонованої моделі в практику підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін: заняття з самодіагностики комплексу індивідуально-особистісних якостей; індивідуальну самодіагностику якостей майбутнього вчителя на основі тестів та анкет; спостереження групи експертів на лекційних, практичних, лабораторних заняттях та за проходженням усіх видів педагогічних практик майбутніми учителями-учасниками експерименту; аналіз результатів виконання учасниками експерименту комплексу практичних завдань з ряду навчальних предметів спеціального циклу; аналіз і самоаналіз комплексу виховних заходів у рамках експериментальної роботи.

У третьому розділі «Експериментальна апробація моделі процесу підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності» представлено результати експериментальної апробації моделі процесу підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності; науково обґрунтовано зміст та практичні аспекти роботи на етапі формувального експерименту, визначено ефективність моделі та гіпотези дослідження в цілому; сформульовано методичні рекомендації з упровадження технології підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності у вищому педагогічному навчальному закладі ІІІ - ІV рівнів акредитації.

Формувальний експеримент проводився впродовж 2003 - 2009 рр. У групах студентів - майбутніх учителів біології, основ сільськогосподарського виробництва та хімії. Усього учасниками експериментальних груп були 360 осіб; контрольних - 348 осіб. Відбір учасників експериментальних і контрольних груп проводився методом випадкової вибірки; до контрольної групи входили 2 підгрупи студентів: 161 студент молодших курсів та 187 старшокурсників; до експериментальної групи також входили 2 підгрупи: 170 студентів молодших курсів та 190 старшокурсників. Таким чином, кількісне співвідношення в експериментальних і контрольних групах у межах дослідження було дотримане як однакове, що дає підставу стверджувати про достовірність одержаних результатів. Для визначення показників ефективності використано авторські характеристики рівнів сформованості готовності до самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців та діагностико-статистичні методики В. Загвязинського, В. Заціорського, В. Циби, А. Киверялга та ін. За результатами вхідного та підсумкового етапів діагностування залежно від суми набраних особистістю балів (діагностичний зріз враховував середню кількість балів, набрану студентом у ході анкетування, і середню оцінку експертів) визначено відповідний рівень сформованості самоосвітньої діяльності кожного респодента з усіх трьох компонентів (таблиця 1).

Таблиця 1. Показники рівнів сформованості самоосвітньої діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін

Порівняння показників загального рівня сформованості самоосвітньої діяльності в контрольних і експериментальних групах засвідчує, що позитивна динаміка зрушень відбулася в експериментальних групах: переважна частина респондентів набула загального високого рівня (0,78), натомість у контрольних групах він залишився середнім (0,51). Таким чином, загальний позитивний приріст в експериментальних групах становить за змістово-методичним компонентом - 45%; практичним - 17%; процесуальним - 14%. Загалом якісний приріст становить 27%.

Аналіз анкетних даних вхідного і підсумкового діагностування в експериментальних групах засвідчив зростання рівня мотивації майбутніх учителів природничих дисциплін - учасників експерименту до самоосвітньої діяльності впродовж життя: 78,7% опитаних вважають за необхідне розвивати власні самоосвітні технології, покращувати рівень оволодіння інформаційними джерелами, навичками самоорганізації і самомоніторингу навчального процесу, здобувати досвід практичної професійної самоосвітньої діяльності.

Рекомендовано при організації педагогічного супроводу самоосвітньої діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін у педагогічному навчальному закладі ІІІ - IV рівнів акредитації враховувати сформованість рівня самоосвітньої діяльності за основними її компонентами (змістовно-методичним, практичним і технологічним) і рівнями (низьким, середнім та високим); відповідно цих критеріїв організовувати групову й індивідуальну роботу студентів. Визначено, що необхідні для розвитку самоосвітньої діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін умови мають забезпечуватися з урахуванням двох провідних чинників:

1) самоорганізації особистості студента, його зорієнтованості на формування професійної «Я-концепції» і самоосвіту впродовж життя, постійну самостійну роботу над професійним вдосконаленням і самореалізацією;

2) цілеспрямованої організації педагогічного супроводу самоосвітньої діяльності й самостійної роботи майбутніх учителів природничих дисциплін у вищому навчальному закладі ІІІ - IV рівнів акредитації на засадах використання технологій самостійної роботи й самоорганізації кожної особистості.

учитель природничий дисципліна самоосвітній

Висновки

1. Проаналізовано вітчизняний досвід, філософську й психолого-педагогічну літературу з проблеми, з'ясовано, що самоосвіта вчителя в історичній ретроспективі характеризується за особистісним, діяльнісним, ціннісним, технологічним підходами та є багатоаспектним педагогічним особистісним утворенням.

На основі історичного й логіко-теоретичного аналізу розкрито, що самоосвіта вчителя природничих дисциплін в історії, теорії і практиці вітчизняної педагогіки розглядалася як система професійних знань і вмінь, особистісних якостей, мотивів і цінностей, що формуються засобами самостійної професійної освіти й діяльності впродовж життя на засадах творчої пізнавальної самостійності, технологій самовиховання й самоорганізації індивіда; ідея самоосвіти вчителя у своєму розвитку пройшла декілька етапів, які збігаються загалом з етапами становлення національної системи освіти, вона розвивалася від розуміння процесу самоосвіти як додаткового й необов'язкового до визнання цього процесу необхідним і таким, що триває впродовж життя фахівця. Специфікою самоосвітньої діяльності вчителя на окремих етапах розвитку цієї ідеї була плановість і заформалізованість; стосовно вищого навчального закладу і професійної підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін виділено окремі періоди, коли перевага надавалася чи то методичній підготовці перед теоретичними знаннями, чи то політосвіті перед психолого-педагогічним і предметним формуванням. У сучасних умовах розвитку національної системи освіти необхідними є такі напрями дослідження: актуалізація теоретичних ідей і досвіду самоосвіти; вивчення й використання педагогічного досвіду організації самоосвіти у вищих українських і зарубіжних навчальних закладах; конструювання практико-технологічних моделей самоосвітньої діяльності вчителів природничих дисциплін.

2. З'ясовано сучасний стан підготовленості майбутніх учителів природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності, який характеризується фрагментарністю використання окремих технологій, зокрема досвіду реалізації Болонських угод. У сучасних умовах модернізації вищої педагогічної освіти спостерігається зниження інтересу до самоосвітньої діяльності майбутнього вчителя, підміна цієї діяльності різноманітними формами самостійної роботи без організації вдумливого педагогічного супроводу, за відсутності діагностики й самодіагностики можливостей індивіда й рівнів сформованості творчої пізнавальної самостійності. Загалом у ході пошукового етапу експерименту визначено, що рівень самоосвітньої діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін є середнім, близьким до низького (К_c=0,37). Недостатньо розвиненими виявилися такі самоосвітні вміння майбутніх учителів: користуватися різноманітними джерелами знань; використовувати в процесі навчання інформаціно-комунікаційні технології й Інтернет; раціонально розподіляти час; формувати індивідуальні технології самоосвіти й самоорганізації; проводити самодіагностику особистісних ресурсів тощо. Це гальмує процес зростання фахової компетентності майбутніх учителів природничих дисциплін, не сприяє їхній налаштованості на професійну самоосвіту впродовж життя.

3. Обґрунтовано методологічні основи та сконструйовано теоретичну модель процесу підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності, яка складається із взаємозумовлених і взаємопов'язаних компонентів: блоку особистісних якостей, змістово-методичного, практичного та процесуального блоків. Концептуальна основа моделі ґрунтується на особистісному, діяльнісному, індивідуальному, інноваційному, технологічному підходах та принципах неперервності, наступності, гуманізації, зв'язку теорії з практикою, освіти особистості впродовж життя. Змістова частина моделі характеризується наявністю спільних підходів до розробки й удосконалення програм загальних і спеціальних навчальних курсів, уключенням до них завдань самоосвітнього характеру і забезпечує ефективний вплив на розвиток змістовно-методичного компонента самоосвіти. Технологічна складова моделі забезпечує результативність її функціонування в системі навчально-виховного процесу майбутніх учителів природничих дисциплін і складається з комплексу навчальних завдань, вправ, тренінгів, активних та інтерактивних форм, методів і форм самоосвіти, які спрямовані на розвиток самоосвітньої діяльності в цілому й практичного та процесуального компонентів зокрема. Діагностико-корекційна складова моделі охоплює вхідне і вихідне діагностування майбутніх учителів природничих дисциплін на засадах самооцінки, взаємооцінки і експертної оцінки самоосвітньої діяльності, вивчення й визначення рівня сформованості самоосвітньої діяльності кожного майбутнього вчителя зокрема і груп діагностованих загалом, розробку індивідуальної програми самоосвітньої діяльності кожного суб'єкта підготовки.

4. Експериментальна перевірка ефективності впровадження розробленої на теоретичному й практико-технологічному рівнях моделі процесу підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності в ході її апробації забезпечила зростання самоосвітніх знань і умінь взагалі на 27%; за змістово-методичним блоком самоосвіти - на 45%; за практичним блоком самоосвіти - на 14%. Високу ефективність виявили такі форми роботи, як самостійне опрацювання літературних джерел, пошук інформації в мережі Інтернет та її самостійний аналіз; виконання наскрізних завдань навчальних, польових і методичних практик, що передбачає самостійний аналіз комплексу літератури, даних спостережень і досвіду майбутнього вчителя природничих дисциплін. Результативними формами самоосвітньої діяльності визначено години самодіагностики особистісних якостей і можливостей, тренінги з самоорганізації і забезпечення здорового способу життя, самоаналіз і взаємоаналіз відвіданих уроків та виховних заходів. Результати впровадження в навчально-виховний процес майбутніх учителів природничих дисциплін пропонованої моделі на засадах саморозвитку особистості й цілеспрямованого педагогічного супроводу самоосвіти забезпечили позитивну динаміку показників сформованості самоосвітньої діяльності й підтвердили гіпотезу дослідження.

5. Розроблено науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності в процесі професійного саморозвитку, в яких запропоновано: структуру індивідуальної програми розвитку самоосвітньої діяльності вчителя; удосконалену характеристику рівнів сформованості самосвітньої діяльності й методику виявлення цих рівнів; комплекс занять, вправ, тренінгів, практичних завдань, пам'яток для забезпечення формування ефективних індивідуальних технологій самоосвітньої діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін.

Результати дослідження придатні для використання у навчально-виховному процесі майбутніх учителів природничих дисциплін у вищому навчальному закладі ІІІ - IV рівнів акредитації щодо забезпечення ефективності самостійної роботи студентів та їхньої зорієнтованості на фахову самоосвіту впродовж життя.

Запропонований у дисертації варіант розв'язання проблеми розвитку самоосвітньої діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін не вичерпує всіх її аспектів. До напрямів подальших наукових пошуків можна віднести: дослідження індивідуально-психологічних чинників розвитку самоосвітньої діяльності майбутнього вчителя природничих дисциплін; більш глибоке виявлення специфіки самоосвітньої діяльності за кожним із визначених рівнів; установлення взаємозв'язків і взаємозалежностей самоосвітньої діяльності студента з його можливостями на допрофесійному та післядипломному етапах розвитку фахівця.

Список опублікованих автором праць за темою дослідження

Статті в наукових фахових виданнях

1. Іщенко В. І. Самовиховання і самоорганізація майбутнього вчителя природничих дисциплін / В. І. Іщенко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Сер. «Педагогічні науки». - Полтава, 2008. - Вип. 4 (62). - С.128 - 134.

2. Іщенко В. І. Педагогічна система самоосвітньої діяльності майбутнього вчителя природничих дисциплін / В. І. Іщенко // Імідж сучасного педагога. - 2008. - №7 - 8 (86 - 87). - С.84 - 87.

3. Іщенко В. І. Теоретичні основи пізнавальної самостійності майбутнього вчителя природничих дисциплін / В. І. Іщенко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Сер.16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. - Київ, 2007. -
Вип.7 (17). - С.18 - 21.

4. Іщенко В. І. Підготовка вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності (1906 - 1930 рр.) / В. І. Іщенко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Сер. «Педагогічні науки». - Полтава, 2007. - Вип. 5 (57).- С. 177 - 184.

5. Іщенко В. І. Позитивна «Я-концепція» як чинник професійного самовдосконалення вчителя / В. І. Іщенко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Сер. «Педагогічні науки». - Полтава, 2006. - Вип. 6 (53). - С. 65 - 69.

6. Іщенко В. І. Професійне самовдосконалення вчителя біології в середньому загальноосвітньому навчальному закладі / В. І. Іщенко // Імідж сучасного педагога. - 2005. - №9 - 10. - С. 107 - 108.

Статті в інших наукових виданнях, матеріали конференції

7. Іщенко В. І. Проблеми та перспективи розвитку землеробства на початку третього тисячоліття / В. І. Іщенко // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України в світлі вчення про ноосферу : матеріали всеукр. студ. наук.-практ. конф. - Полтава, 2009. - С.167 - 169.

8. Іщенко В. І. Проблеми та перспективи розвитку профільного вивчення біології / В. І. Іщенко, В. О. Шовкопляс // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України в світлі вчення про ноосферу : матеріали всеукр. студ. наук.-практ. конф. - Полтава, 2009. - С.231 - 232.

9. Іщенко В. І. Формування здорового способу життя - актуальне соціальне завдання / В. І. Іщенко // Навколишнє середовище і здоров'я людини : матеріали ІІ всеукр. наук.-практ. семінару. - Полтава, 2009. - С.95 - 96.

10. Іщенко В. І. Раціональне харчування - складова частина здорового способу життя / В. І. Іщенко, В.О. Шовкопляс // Навколишнє середовище і здоров'я людини : матеріали ІІ всеукр. наук.-практ. семінару. - Полтава, 2009. - С. 97 - 98.

11. Іщенко В. І. Наслідки антропогенного впливу на природу / В. І. Іщенко, Р. А. Шаркий // Навколишнє середовище і здоров'я людини : матеріали ІІ всеукр. наук.-практ. семінару. - Полтава, 2009. - С. 134 - 135.

12. Іщенко В. І. Проблеми загальнобіологічної підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін / В. І. Іщенко // Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. / за заг. ред. М. В. Гриньової. - Полтава, 2008. - С.325 - 328. - (ХV Каришинські читання).

13. Іщенко В. І. Методи навчання на факультативних заняттях з біології / В. І. Іщенко, Т. С. Іщенко // Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. / за заг. ред. М. В. Гриньової. - Полтава, 2008. - С. 206 - 207. - (ХV Каришинські читання).

14. Іщенко В. І. Значення екскурсій при вивченні видового різноманіття сільськогосподарських культур / В. І. Іщенко // Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній вищій школі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (присвячується 120-річчю від дня народження М. І. Вавилова) / за заг. ред. М. В. Гриньової. - Полтава, 2008. - С.292 - 294.

15. Іщенко В. І. Харчування школярів як основа повноцінного розвитку / В. І. Іщенко // Навколишнє середовище і здоров'я людини : матеріали всеукр. наук.-практ. семінару. - Полтава, 2007. - С.87 - 89.

16. Іщенко В. І. Роль овочів і фруктів у харчуванні сучасної людини / В. І. Іщенко, Т. С. Іщенко // Навколишнє середовище і здоров'я людини : матеріали всеукр. наук.-практ. семінару. - Полтава, 2007. - С. 85 - 87.

17. Іщенко В. І. Тенденції методичної підготовки учителя природничих предметів в межах постнекласичної парадигми / В. І. Іщенко // Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. / за заг. ред. М. В. Гриньової. - Полтава, 2007. - С.55 - 57.

18. Іщенко В. І. До проблеми біологічного навчального змісту в середній школі / В. І. Іщенко, Т. С. Іщенко // Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. / за заг. ред. М. В. Гриньової. - Полтава, 2007. - С. 307 - 308.

19. Іщенко В. І. Збереження біорізноманіття України - завдання кожного українця / В. І. Іщенко // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України : матеріали всеукр. студ. наук.-практ. конф. - Полтава, 2007. -
С.191 - 193.

20. Іщенко В. І. Загальні аспекти впливу господарської діяльності людини на стан навколишнього природного середовища / В. І. Іщенко, Т. С. Іщенко // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України : матеріали всеукр. студ. наук.-практ. конф. - Полтава, 2007. - С. 189 - 191.

21. Іщенко В. І. Сучасні аспекти підготовки вчителя біології / В. І. Іщенко // Проблеми якості природничої педагогічної освіти : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. / за заг. ред. М. В. Гриньової. - Полтава, 2006. - С.40 - 42.