Методика створення шкільних навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії в основній школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ ШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ КОМПЛЕКТІВ З ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

13.00.02 - теорія та методика навчання

(історія та суспільствознавчі дисципліни)

КАМБАЛОВА Яніна Миколаївна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному педагогічному університеті імені

М.П. Драгоманова Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат історичних наук, професор

Ладиченко Тетяна В'ячеславівна,

Національний педагогічний університет імені

М.П. Драгоманова, завідувачка кафедри методики

викладання історії та суспільно-політичних дисциплін

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Кулікова Лілія Борисівна

Херсонський державний морський Інститут

перший проректор,

завідувачка кафедри гуманітарної та

соціально-економічної підготовки;

кандидат педагогічних наук

Приходько Алла Степанівна,

Лабораторія суспільствознавчої освіти

(Інститут педагогіки АПН України),

старший науковий співробітник.

Захист відбудеться «10» червня 2009 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.03 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52 д.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52 д.

Автореферат розіслано «7» травня 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.І. Мацейків

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

навчальний видання історія методичний

Актуальність і ступінь розробки проблеми. У зв'язку зі значними змінами політичних, соціально-економічних та культурних умов в Україні наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття, оновленням та багатоманітністю змісту і організаційних форм сучасної системи освіти, розробкою новітніх педагогічних технологій, ускладненням завдань, пов'язаних з модернізацією освіти, актуальним стає створення нового покоління навчальної літератури для школи. Нові навчальні видання мають допомогти загальноосвітній школі забезпечити реалізацію своєї головної мети - формування повноцінної, гармонійно розвинутої особистості школяра та сприяти розв'язанню таких важливих завдань як гуманістичне виховання учня, озброєння його сучасними знаннями і компетентностями, необхідними для життя у сучасному світі, розвиток стійких пізнавальних інтересів і бажання вчитися.

Навчальна література в цілому та навчальні підручники і посібники з історії, зокрема, завжди були об'єктом постійної уваги вчених, вчителів, педагогічної громадськості. У зв'язку зі зміною векторів суспільного розвитку і трансформацією системи шкільної історичної освіти протягом минулих 10-15 років сталися радикальні зміни у теоретичних підходах і практиці конструювання навчальної історичної літератури, визначено її нові методологічні засади, цільові, ціннісні, змістові та процесуальні складові процесу її створення.

Одним з напрямів оновлення навчальної літератури з історії стало створення навчально-методичних комплектів, які відповідають сучасним дидактичним вимогам, характеризуються концептуальною, структурною та змістовною єдністю. Такі комплекти дозволяють забезпечувати більш високий рівень освіти та її особистісно-орієнтоване спрямування.

На початку ХХІ століття застосування у навчанні сучасних навчально-методичних комплектів справедливо розглядається як один з потужних факторів розвитку системи шкільної історичної освіти, стає невід'ємною складовою реформування системи шкільної історичної освіти, в рамках якого запроваджуються нові навчальні плани, програми, навчальні та методичні видання, які б відповідали високому рівню вимог українського суспільства до загальноосвітньої підготовки учнів. Отже, нагальним завданням сучасної методики навчання історії є розробка якісно нової навчально-методичної літератури з історії для вчителів та учнів як цілісних систем навчально-методичних матеріалів - навчально-методичних комплектів та визначення теоретичних основ їх конструювання і запровадження в освітній процес.

Питання створення навчально-методичних комплексів та комплектів, їх місця та ролі у системі засобів навчання, обґрунтування їх компонентного складу та головних функцій як у цілому, так і окремих структурних елементів, є предметом вивчення багатьох дидактів та методистів.

Ще за радянських часів Ю.Бабанський, досліджуючи це питання, визначив дидактичні принципи і вимоги до створення навчально-методичних комплексів, основні напрямки їх вдосконалення. Радянські дидакти В.Бейлісон, В.Беспалько, Д.Зуєв дослідили окремі компоненти навчально-методичних комплексів, місце, роль та функції підручника в комплексі навчальних видань, значення навчально-методичного комплексу як засобу інтенсифікації навчального процесу. В.Максаковський розглянув питання типології навчальних посібників для вчителів, Л.Боголюбов - взаємозв'язок підручника та методичного посібника, І.Журавльов - місце та роль підручника у комплексі навчальних видань. А.Пийримягі обґрунтував педагогічні функції комплексу навчальної літератури та визначив проблеми його використання у навчальному процесі, С.Шаповаленко, В.Айзенхут та Х.Штріцель здійснили аналіз проблеми взаємозв'язку підручника з іншими засобами навчання.

Останнім часом розробка та використання навчально-методичних комплексів і комплектів у загальноосвітній школі стали важливою складовою наукових досліджень сучасних українських та російських фахівців у галузі методики навчання різних дисциплін у школі та ВНЗ. Зокрема, предметом уваги були: проблеми удосконалення методики використання навчально-методичних комплектів для спеціальних середніх та вищих навчальних закладів (О.Антоняк, Л.Солянкіна); теоретичні основи навчально-методичного комплексу з фізики (А.Архипова); дидактичні засади розробки та методика використання навчально-методичного комплекту на уроках біології, хімії, географії (Н.Бодрова, Г.Ібрагімова, Л.Куулар, Н.Полханова, М-В.Савчин, В.Соловйова); роль навчально-методичного комплексу з природознавства у початковій школі (О.Григор'єва); умови вдосконалення навчально-методичного комплекту для початкової школи (Т.Клокова); проблеми оновлення гуманітарної освіти засобами навчально-методичних комплектів (С.Якименко); основні аспекти створення навчально-методичних комплектів нового покоління (А.Іванов). Відомі українські методисти А.Булда, К.Баханов, Т.Ладиченко, В.Мисан, О.Пометун розглядали окремі засоби навчання історії, їх роль у навчальному процесі та вимоги до їх створення, а також підкреслювали важливість застосування у сучасному процесі навчання цілісних навчально-методичних комплектів.

Проте сьогодні сучасній українській методиці навчання історії бракує досліджень, у яких вивчались теоретико-методичні аспекти створення як цілісних навчально-методичних комплектів з історії, так і їх окремих структурних компонентів. Не були предметом окремого комплексного дослідження і шкільні навчально-методичні комплекти з всесвітньої історії.

Таким чином, актуальність, важливе практичне значення проблеми та недостатня розробленість її теоретичних аспектів зумовили вибір теми дослідження «Методика створення шкільних навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії в основній школі».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в Інституті історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова згідно з комплексним тематичним планом досліджень та темою «Зміст історичної освіти у загальноосвітній школі. Методика викладання історії України та всесвітньої історії». Тема дисертації затверджено вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 6 від 1 лютого 2007 року) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 3 від 20 березня 2007 року).

Мета дослідження: визначити та обґрунтувати методичні засади створення сучасних навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії для основної школи на основі конструктивно-критичного аналізу еволюції навчальної літератури з всесвітньої історії та результатів сучасних науково-методичних досліджень.

Об'єкт дослідження: навчально-методичне забезпечення процесу навчання історії.

Предмет дослідження: створення навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії для основної школи.

Відповідно до мети, об'єкту та предмету, нами були визначені наступні завдання дослідження:

1. З'ясувати ступінь розробки досліджуваної проблеми та сформулювати дефініцію поняття «навчально-методичний комплект».

2. Виявити особливості процесу створення навчальних видань та навчально-методичних комплектів з історії для основної школи на різних етапах розвитку вітчизняної історичної освіти.

3. Визначити та обґрунтувати оптимальний компонентний склад, систему методичних принципів і вимог до створення навчально-методичного комплекту з всесвітньої історії для основної школи.

4. Розробити експериментальні навчально-методичні комплекти з всесвітньої історії для 6-8 класів і запровадити їх у навчальний процес загальноосвітніх навчальних закладів.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають: теорія створення навчально-методичного комплексу та фундаментальні положення про способи реалізації в навчальних посібниках особистісно-діяльнісного підходу з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей розвитку учнів (Ю.Бабанський, В.Беспалько, Г.Донськой, І.Журавльов, Д.Зуєв); теорія систем, структур, функцій засобів навчання та умов їх комплексного використання (Ю.Бабанський, В.Беспалько, Д.Зуєв, І.Лернер, В.Максаковський, І.Унт); теорія підручника як одного з основних засобів навчання (Д.Зуєв, Л.Занков, А.Маркушевич, Н.Менчинська, Є.Петровський, М.Скаткін, Н.Тализіна, С. Шаповаленко); результати досліджень розвитку навчальної літератури з історії (О.Пометун, К.Баханов, П.Мороз, А.Зякун, Т.Володіна).

Методи дослідження. Для досягнення визначеної мети наукового пошуку і розв'язання поставлених завдань було використано систему теоретичних та емпіричних методів дослідження. Головна роль серед теоретичних методів дослідження належить різним видам аналізу, а саме:

історико-генетичному (проаналізовано процес створення навчальної літератури з всесвітньої історії в розвитку, визначено його основні чинники та особливості);

системно-структурному (здійснено аналіз психолого-педагогічної, історичної, дидактичної, методичної та спеціальної літератури за проблемою дослідження);

порівняльно-зіставному (проведено аналіз існуючих підручників та навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії для основної школи для виявлення основних характеристик процесу створення цих навчальних видань).

Суттєва роль відводилася методам систематизації, узагальнення та інтерпретації, що застосовувалися для отримання відомостей про еволюцію процесу створення навчально-методичних комплектів, роботи над науковою інформацією, пов'язаною з різними аспектами досліджуваної проблеми.

Для одержання фактичних даних щодо стану досліджуваної проблеми в педагогічній практиці застосовувалися емпіричні методи дослідження: анкетування, спостереження, бесіди.

Організація дослідження. Дослідження виконувалося протягом 2005-2008 років у кілька етапів:

На першому етапі (2005-2006 рр.) було визначено вихідні параметри дослідження: проблема, мета, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, виявлено характерні особливості процесу оновлення системи шкільної історичної освіти, зокрема шляхом використання сучасних навчально-методичних комплектів, проаналізовано історичні аспекти та сучасний стан вивченості обраної проблеми.

На другому етапі (2006-2008 рр.) - створено у співавторстві та запроваджено в навчальний процес загальноосвітніх шкіл України навчально-методичні комплекти з всесвітньої історії для 6-8-х класів, розроблено і апробовано основні теоретичні положення дослідження, здійснено аналіз сучасного стану розробки та використання навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії у основній школі, уточнено категоріально-понятійний апарат дослідження.

На третьому етапі (2008 р.) було проведено інтерпретацію отриманих матеріалів, проаналізовано теоретичні і практичні результати дослідження, здійснено доповнення та уточнення матеріалів дисертаційного дослідження, узагальнено кінцеві результати дослідження та сформульовано висновки, оформлено матеріали дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше здійснено комплексне дослідження навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії для основної школи та з'ясовано особливості процесу їх створення на різних етапах розвитку вітчизняної історичної освіти; визначено та обґрунтовано компонентний склад, методичні принципи та вимоги щодо створення навчально-методичного комплекту з історії; розроблено та експериментально апробовано навчально-методичні комплекти з всесвітньої історії для 6-8 класів

удосконалено визначення поняття «навчально-методичний комплект», систему дидактичних функцій навчально-методичного комплекту з історії;

подальшого розвитку набули положення методичної науки про особливості створення навчально-методичних комплексів і комплектів з всесвітньої історії на різних етапах розвитку історичної освіти в Україні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в ході дослідження створено компоненти навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії для 6, 7 та 8 класів середньої загальноосвітньої школи (методичні посібники для вчителів, методичні рекомендації для вчителів, робочий зошит з друкованою основою), що запроваджені у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи № 35 м. Вінниці (довідка № 592 від 02.12. 2008), колегіуму № 11 м. Чернігова (довідка № 190 від 28.11.2008), загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих предметів м. Ужгорода (довідка № 712 від 28.11.2008), загальноосвітньої школи № 31 м. Іллічівська (довідка № 99-а від 16.12.2008), загальноосвітньої школи № 20 м. Житомира (довідка № 266 від 27.11.2008 ), загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 м. Біла Церква (довідка № 112 від 15.12.2008), спеціалізованої школи № 149 м. Києва (довідка № 244 від 22.12.2008), спеціалізованої школи № 115 м. Києва (довідка № 320 від 16.12.2008) .

Обґрунтовані в дисертації методичні засади створення навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії для основної школи можуть бути використані в практиці конструювання навчально-методичних комплектів з інших курсів історії для загальноосвітньої школи, стати в нагоді при складанні рекомендацій та керівництв для авторів та редакторів навчальних видань з історії, книговидавців.

Положення і висновки дослідження можуть бути включені до змісту підготовки вчителів історії у педагогічних вищих навчальних закладах (як частина загального курсу «Теорія та методика навчання історії» та як матеріали до спецкурсів з методики навчання історії) та використані в системі післядипломної освіти вчителів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується залученням широкої джерельної бази, детальним теоретичним аналізом проблеми, використанням методів дослідження, адекватним меті і завданням дисертації, вивченням сучасної практики створення навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії в Україні, безпосередньою участю автора у розробці навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії та історії України для основної школи та їх запровадженні у навчальний процес загальноосвітніх закладів різних регіонів України.

Особистий внесок здобувача у працях, що були написані у співавторстві полягає у створенні розробок 37 уроків, вступу та методичних рекомендацій до методичного посібника для вчителів «Історія стародавнього світу. Найдавніша історія України» для 6 класу; дидактичних завдань до 20 тем робочого зошита з друкованою основою «Історія стародавнього світу. Найдавніша історія України» та 11 тем робочого зошита з друкованою основою «Історія середніх віків», частини методичних рекомендацій до посібників «Історія середніх віків: Методичні рекомендації. Календарне планування. 7 клас »; розробок 15 уроків у книзі для вчителя «Всесвітня історія. Новий час (ХV-ХVІІІ ст.), 8 клас».

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом оприлюднення матеріалів та висновків на звітних засіданнях кафедри методики викладання історії та суспільно-політичних дисциплін Інституту історичної освіти та звітних наукових конференціях НПУ імені М.П. Драгоманова; Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми трансформації соціогуманітарної освіти» (Кам'янець-Подільський, 2003); «Теорія і практика підготовки вчителів історії та суспільних дисциплін: проблеми і перспективи» (Ніжин, 2004); «Формування національних та загальнолюдських цінностей на заняттях історії та суспільних дисциплін» (Ніжин, 2005); «Формування національних та загальнолюдських цінностей на заняттях історії та суспільних дисциплін» (Ніжин, 2007); «Актуальні проблеми сучасного підручника з історії» (Київ-Херсон, 2008); «Формування національних та загальнолюдських цінностей на заняттях історії та суспільних дисциплін» (Ніжин, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Професійна підготовка вчителів історії та суспільствознавства в умовах переходу загальноосвітньої школи на 12-річний термін навчання» (Київ, 2005); Другому засіданні всеукраїнського «круглого столу» «Сарбеївські читання» (Київ, 2008).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 18 друкованих працях (з них 11 одноосібні), у тому числі 9 статтях (з них 5 опубліковано у фахових науково-методичних виданнях), 9 навчально-методичних посібниках з історії для основної школи (методичні посібники для вчителів (4), робочі зошити (2), зошит тематичного оцінювання (1), методичні рекомендації та календарно-тематичне планування (2).

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 237 сторінок (основний зміст дисертації - 188 сторінок). Список джерел містить 410 позицій і охоплює 35 сторінок, 4 додатки розміщені на 13 сторінках. Робота містить 31 таблицю, 3 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір і актуальність обраної теми дослідження, розкрито сутність і загальний стан її наукової розробки, визначено об'єкт, предмет, завдання, методи, наукову новизну, практичне значення дослідження, особистий внесок здобувача, подано інформацію про апробацію та публікації результатів дослідження.

У першому розділі «Навчально-методичний комплект як проблема методики навчання історії» визначено і проаналізовано понятійний апарат дослідження, вивчено стан наукової розробки проблеми створення навчально-методичних комплектів, сформульовано дефініцію поняття «навчально-методичний комплект», охарактеризовано роль та функції навчально-методичного комплекту у процесі навчання історії.

Аналіз дидактичної та методичної літератури дозволив виявити одночасне існування в науці двох понять: «навчально-методичний комплекс» та «навчально-методичний комплект», які інколи використовуються як синоніми. Проте «навчально-методичний комплекс» та «навчально-методичний комплект» ? поняття різні, причому перше є набагато ширшим. А некоректне використання та ототожнення даних термінів у літературі пояснюється відсутністю теоретичного обґрунтування останнього з них, незважаючи на його широке практичне використання.

Проведені дослідження свідчать, що більшість дослідників характеризують навчально-методичний комплект як систему навчальних видань, сукупність компонентів якої становить певну цілісність, єдність. Це дозволило запропонувати таку дефініцію поняття «навчально-методичний комплект»: навчально-методичний комплект (НМКт) - це створена одним авторським колективом закрита система друкованих навчальних видань для вчителя та учнів з конкретного предмету, об'єднаних концептуально, структурно та змістовно, використання якої забезпечує досягнення учнями освітніх результатів, передбачених Державним стандартом освіти та навчальною програмою, за умов оптимальної реалізації дидактичних можливостей кожного зі структурних компонентів комплекту.

Аналіз джерел з проблеми дослідження дозволив визначити, що навчально-методичний комплект розглядається більшістю дослідників як поліфункціональний засіб, який підтримує та постійно супроводжує процес навчання. Однією з важливих засад його розробки є чітке визначення функцій навчально-методичного комплекту з будь-якого навчального предмету, оскільки через дидактичні функції реалізується система вимог до навчально-методичного комплекту, яким мають відповідати всі його структурні компоненти. Крім того, навчально-методичний комплект з історії має виконувати і сукупність методичних функцій, до яких відносяться: інформаційна, трансформаційна, функція організації управління, функція систематизації, функції організації закріплення знань, контролю та самоконтролю, функція організації самоосвіти, інтегруюча, координуюча, інтерактивна, виховна. Всі вони взаємопов'язані та здійснюють взаємовплив, підсилюючи одна одну.

Здійсненний у процесі дослідження історико-генетичний аналіз свідчить, що у процесі становлення шкільної історичної освіти в Україні постійно відбувалася трансформація та вдосконалення навчальних видань. Окремі навчальні видання з історії стародавнього світу, середніх віків та нової історії, створені у період з середині ХVІІІ ст. до 80-х рр. ХХ століття, становлять науково-методичне підґрунтя для розробки наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття нового покоління навчальних посібників, зокрема, єдиних навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії для основної школи.

Процес становлення загальних засад викладання всесвітньої історії відбувався з середини ХVІІІ до початку ХХ ст., коли з'явились перші засоби навчання всесвітньої історії (підручники, збірки задач і вправ, робочі зошити, хрестоматії, книги для читання тощо). Спочатку перекладались зарубіжні видання, а пізніше з'явилися і праці вітчизняних авторів. На початку ХХ ст. процес розробки навчальної літератури з історії відбувався в умовах перегляду традиційної парадигми «школи навчання», поширення ідей «вільної школи» та «школи праці», відсутності регламентації у використанні навчальних видань у навчальних закладах. На цьому етапі було розпочато розробку основних дидактичних вимог до змісту та методичного апарату шкільних підручників з історії.

Початок 20-х - середина 30-х рр. ХХ ст. пов'язаний зі створенням навчальної літератури з всесвітньої історії в умовах реалізації педагогічної парадигми «школи праці», переходу до комплексних програм зі суспільствознавства, що зумовило тимчасову відмову від викладання окремих періодів всесвітньої історії, а також від стабільних традиційних навчальних посібників з історії. Водночас було започатковано нові типи навчальної літератури: робочі книги, книги для читання, крайові книги, підручники-газети, підручники-журнали тощо. Переважно створюються навчальні посібники для учнів, натомість для вчителів їх виходило значно менше, що було пов'язано зі зміною ролі і функцій вчителя в начальному процесі.

Із середини 30-х рр. ХХ ст. відновлюється систематичне вивчення основ історичної науки в школі, використання в навчальному процесі стабільних уніфікованих навчальних видань з історії, забороняються поширені раніше підручники-журнали, підручники-газети, підручники-картотеки, крайові підручники. На початку періоду було запроваджено нові підручники з історії стародавнього світу, середніх віків, нової історії, що відобразили формаційний та класово-пролетарський підходи до змісту історії. Відновлювались і такі навчальні видання як хрестоматії, альбоми, методики викладання, методичні посібники для вчителів та методичні розробки окремих тем і уроків з всесвітньої історії, частково відродилась практика створення робочих зошитів.

У першій половині 50-х - першій половині 60-х рр. ХХ ст. шкільна історична освіта розвивається в умовах часткової десталінізації та демократизації суспільного устрою. Для цього періоду характерно запровадження нових перероблених і значно скорочених шкільних підручників з історії з удосконаленим методичним апаратом. Особливо відчутних змін зазнали підручники з історії стародавнього світу та середніх віків. На відміну від попереднього періоду, значно зростає кількість навчально-методичних посібників, пов'язаних із самостійною пізнавальною діяльністю школярів.

Проте аналіз джерел свідчить, що на визначених вище етапах розвитку вітчизняної системи історичної освіти для шкіл створювалися окремі навчальні видання: підручники, довідники, збірки задач і вправ, методичні розробки, наочні посібники тощо. Як правило, спочатку з'являвся підручник і довідник, а методичні матеріали до них лише згодом. Система методичних рекомендацій, відокремлена від процесу конструювання підручників, не здійснювала практично жодного впливу на їх розробку.

У другій половині 60-х - 80-х рр. ХХ століття відбуваються зміни як у змісті історичної освіти, так і у методиці навчання. У цей час предметом дослідження багатьох провідних науковців-істориків стають проблеми розробки навчальної літератури, насамперед теорії шкільного підручника. З'являються підручники, наближені до сучасних, де тексти супроводжуються запитаннями для самоперевірки, аналізу тексту, синхроністичними таблицями, словниками тощо. Розробляються також зошити для самостійної роботи, які широко використовуються в шкільній практиці. Процес забезпечення школи підручниками та іншими навчально-методичними посібниками у цей період розв'язується на державному рівні.

Проведені дослідження показують, що з 70-х років ХХ століття поступово починається перехід від створення окремих підручників, навчальних посібників та методичних рекомендацій до навчально-методичних комплексів та комплектів для шкільних курсів історії, в тому числі, і курсів всесвітньої історії в основній школі. Питання про необхідність створення навчально-методичних комплексів та комплектів постає в освітній практиці завдяки теоретичним дослідженням таких вчених, як Д.Зуєв, В.Бейлісон, В.Беспалько, Г.Гранік, І.Лернер, Я.Мікк, В.Максаковський, М.Скаткін, Д.Трайтак, С.Шаповаленко та ін.

З початку 90-х рр. ХХ ст. до наших днів створення нової навчальної літератури з історії відбувається в умовах постійної трансформації шкільної історичної освіти незалежної України. З другої половини 90-х років набула актуальності розробка цілісних навчально-методичних комплектів. Це було пов'язано із запровадженням в теорію і практику історичної освіти концепції особистісно-орієнтованого навчання, посиленням варіативності змісту освіти і форм, методів, прийомів, засобів навчання, використанням освітніх інновацій. Особливих змін навчальна література з історії зазнала протягом останніх 10-15 років під впливом оновлення соціальних цілей освіти, її гуманітаризації та гуманізації, за якої учень стає повноправним суб'єктом навчального процесу. Характер цих змін обумовлений необхідністю реалізації ідеї безперервної освіти як основи особистісного самовизначення учнів і переходу до сучасних моделей організації діяльності їх у навчання з метою досягнення сучасного рівня якості історичної освіти.

У зв'язку з цим можна констатувати, що сучасні навчально-методичні комплекти з всесвітньої історії мають бути максимально орієнтовані на розвиток особистості учня, створення умов для суб'єкт-суб'єктного навчального процесу, в якому діяльнісний компонент домінує над інформаційним. Комплект має забезпечувати реальні можливості індивідуалізації навчання історії через створення засобів учіння з диференційованою багатоваріантною подачею навчальних завдань.

Таким чином, проведений у дисертації теоретичний аналіз підводить до висновку, що навчальна література з історії відобразила весь комплекс проблем, пов'язаних зі складністю та неоднозначністю реформування системи шкільної історичної освіти та є сьогодні важливим фактором її розвитку.

У другому розділі «Теоретико-методичні засади розробки та запровадження навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії в навчальний процес основної школи» розкрито методичні принципи створення навчально-методичного комплекту з історії, визначено його компонентний склад, сформульовано методичні вимоги до створення навчально-методичного комплекту з всесвітньої історії для основної школи та його окремих структурних компонентів.

Теоретичний аналіз проблеми дозволив сформулювати методичні принципи, на яких має базуватись створення сучасного навчально-методичного комплекту з історії, а саме: гуманізації, диференціації та індивідуалізації навчання, системності, науковості, проблемності, наочності, комплексності та структурної цілісності, дискусійності і креативності.

Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що сучасний навчально-методичний комплект з історії як цілісна сукупність навчальних видань має:

відповідати принципам розвивального та особистісно орієнтованого навчання, насамперед науковості, доступності, системності, поетапності навчання;

спрямовуватись на комплексне вирішення загальних навчально-виховних цілей історичної освіти та специфічних завдань вивчення кожного періоду історії, а також конкретного року навчання, окремих розділів, тем, уроків;

адекватно відображати дидактичні цілі комплекту в цілому, досягнення яких повинно повністю забезпечуватися змістом та складовими його окремих структурних компонентів;

дотримуватись структурної єдності з врахуванням того, що структурні компоненти повинні доповнювати один одного, підсилюючи дидактичні властивості кожного, а не дублювати їх;

забезпечувати домінування у компонентному складі НМКт посібників для учнів.

Вивчення літератури показало, що серед фахівців поширені різні точки зору щодо принципів структурування навчально-методичних комплексів та комплектів, що іноді зумовлює перевантаження їх великою кількістю компонентів.

В дисертації обґрунтовано, що під компонентним складом навчально-методичного комплекту слід розуміти сукупність всіх структурних частин, з яких він складається та які створюють єдине ціле; достатню сукупність видань, необхідних для проектування і якісної реалізації освітнього процесу з навчальної дисципліни. Об'єктивно визначений склад НМКт дозволяє зрозуміти послідовність його побудови в якості оптимального методичного забезпечення, що сприяє повнішому виявленню та систематизації його змісту.

Теоретичні та емпіричні дослідження і особистий досвід розробки автором НМКт з історії України та всесвітньої історії дозволяють визначити такий компонентний склад навчально-методичного комплекту з всесвітньої історії для основної школи: 1) підручник або навчальний посібник; 2) методичні рекомендації до курсу та календарно-тематичне планування; 3) методичний посібник для вчителя; 4) робочий зошит з друкованою основою; 5) зошит тематичного оцінювання; 6) хрестоматія; 7) книга для додаткового читання.

У дисертації обґрунтовано висновок про те, що у процесі реформування і розвитку шкільної історичної освіти особливої актуальності сьогодні набувають методичні вимоги щодо побудови структуроутворюючих компонентів навчально-методичного комплекту. Серед таких вимог:

реалізація основних засад особистісно-орієнтованої парадигми навчання;

орієнтованість НМКт на гуманітаризацію та гуманізацію історичної освіти;

врахування психологічних характеристик навчальної діяльності учнів певного віку (активізація пізнавальних інтересів учнів, розвиток аналітичного, критичного та творчого мислення);

дотримання спадковості НМКт з історії для різних класів та реалізація його засобами міжпредметних зв'язків;

чітке визначення методичних цілей і завдань комплекту та можливостей кожного структурного компоненту НМКт в їх розв'язанні з метою забезпечення структурної єдності;

забезпечення пріоритету процесуальної складової НМКт над інформаційною;

спрямованість навчально-методичних комплектів на досягнення учнями конкретних результатів;

оптимальне поєднання організації репродуктивної та творчої діяльності учнів в компонентах НМКт;

можливість реалізації вчителем диференційованого підходу до учнів в залежності від їхніх вікових та індивідуальних особливостей, використовуючи компоненти НМКт.

Проведені дослідження показали, що найбільш детально з усіх компонентів навчально-методичного комплекту вивчено підручник як один з найважливіших засобів навчання в сучасній школі. Він безумовно зберігає статус домінуючого універсального засобу навчання історії та інших шкільних предметів не лише в Україні, але й у інших країнах Європи. Тому на сучасному етапі розвитку вітчизняної історичної шкільної освіти підручник обов'язково має бути включеним до складу НМКт та забезпечуватися іншими сумісними з ним засобами навчання. Незважаючи на появу навчально-методичних комплектів для значної кількості історичних курсів, підручник залишається відносно самодостатнім, що дозволяє йому виконувати ряд самостійних дидактичних функцій навіть в межах єдиного комплекту.

Разом в тим в дисертації обґрунтовано думку про те, що в умовах включення підручника до НМКт має відбутись розвантаження його як поліфункціонального і головного засобу навчання. Підручник має перетворитися із самостійного навчального видання на один з компонентів більш широкої категорії - навчально-методичного комплекту, де частину його функціонального навантаження візьмуть на себе інші навчальні посібники - методичні посібники для вчителів, хрестоматії, робочі зошити, зошити тематичного оцінювання тощо.

Наприклад, у зв'язку з появою у складі навчально-методичного комплекту таких компонентів, як робочий зошит та зошит тематичного оцінювання, у підручнику має змінитися апарат організації засвоєння, що звужує його організаційно-процесуальну функцію. Це необхідно, оскільки підручник має вміщувати лише невелику кількість навчальних матеріалів та інструкцій для самостійної роботи учнів, але не може охопити їх повністю без порушення його логічної та дидактичної стрункості.

Постійне зростання обсягу навчально-методичної літератури і поява новітніх методів та технологій навчання вимагає забезпечення вчителів ефективним інструментарієм, який дозволить їм отримати необхідні для організації навчального процесу поради. Тому обов'язковим структурним компонентом НМКт з всесвітньої історії є методичний посібник для вчителя, який містить характеристику навчального предмета, визначає цілі, задачі, методи і прийоми навчання, надає рекомендації щодо оптимальної організації навчального процесу, допомагає вчителю адаптувати навчальний матеріал підручника відповідно до рівня освітньої підготовки учнів. Методичний посібник для вчителя має будуватися за єдиною концепцією та планом з підручником, відповідати вимогам Державного стандарту та навчальної програми з історії, містити вказівки щодо використання всього навчально-методичного комплекту в цілому, загальні методичні рекомендації до проведення різних типів уроків, використання сучасних методів та технологій навчання, а також способів роботи з різними джерелами історичної інформації.

В методичному посібнику роботі вчителя відводиться провідне місце. Однак не слід забувати, що жодне навчальне завдання не може бути вирішене без залучення учнів, які є повноцінними суб'єктами навчання. Тому посібник має містити системні рекомендації щодо організації самостійної роботи школярів та активізації їх пізнавальної діяльності.

Одним з найбільш дієвих навчальних посібників у складі навчально-методичного комплекту з історії, як свідчить педагогічна практика, є робочий зошит з друкованою основою. Основу текстового компонента робочих зошитів становлять різні типи завдань на застосування, узагальнення і систематизацію знань та умінь учнів. Такі завдання мають:

розроблятися на основі діяльнісного, проблемного, дослідницького та диференційованого підходів до навчання;

укладатися до різних розділів та компонентів підручника;

мати різнорівневий характер з їх поступовим ускладненням, тобто розраховуватись на різний характер пізнавальної діяльності учнів: репродуктивний, пошуковий, реконструктивний та творчий;;

пропонувати учням різноманітні форми роботи з джерелами історичної інформації;

сприяти розвитку історичного мислення школярів, їхніх творчих здібностей та критичного мислення;

забезпечувати розвиток загальнонавчальних та спеціальних предметних вмінь та навичок;

бути спрямованими на організацію самоосвіти учнів.

У робочому зошиті мають домінувати реконструктивні, творчі та пошукові завдання, в тому числі: на порівняння, виявлення спільних та відмінних рис, на узагальнення схожих фактів, явищ та процесів за різними критеріями, на встановлення причинно-наслідкових зв'язків різного характеру, на історичну реконструкцію та персоніфікацію, на доведення або спростування тверджень на основі конкретних фактів, на виявлення причин, наслідків та значення подій, на проведення історичних аналогій, на визначення синхронності чи послідовності однотипних історичних фактів, явищ та процесів в різних країнах та регіонах, на встановлення внутрішньокурсових та міжкурсових зв'язків, зв'язку з сучасністю, соціальним досвідом школяра, на формулювання і аргументацію особистої думки на основі аналізу історичних джерел, на розвиток історичної емпатії та історичної уяви.

Визначення компонентного складу та системи методичних вимог до процесу створення навчально-методичного комплекту з історії створило підстави для авторської розробки окремих структурних компонентів до навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії та запровадження цих комплектів у навчальний процес загальноосвітніх шкіл різних регіонів України у 2006-2008 рр. у відповідності з переходом загальноосвітніх навчальних закладів на програми для 12-річної школи.

Зокрема, було створено у співавторстві наступні навчально-методичні комплекти:

1. З інтегрованого курсу «Історія стародавнього світу. Давня історія України» для 6 класу. Компоненти НМКт: методичний посібник для вчителя та інтегрований робочий зошит, який включав також блоки завдань для тематичного оцінювання.

2. З курсу «Історія середніх віків» для 7 класу. Компоненти НМКт: підручник, методичні рекомендації та календарно-тематичне планування, методичний посібник для вчителя, зошит для тематичного оцінювання.

3. З курсу «Історія середніх віків» для 7 класу. Компоненти НМКт: методичний посібник для вчителя, робочий зошит.

4. З курсу «Всесвітня історія. Новий час (ХV -ХVІІІ ст.)» для 8 класу. Компоненти НМКт: підручник, методичний посібник для вчителя, зошит для тематичного оцінювання.

Зазначені навчально-методичні комплекти були апробовані у навчальному процесі середніх загальноосвітніх закладів різних регіонів України: спеціалізованої школи № 149 м. Києва, спеціалізованої школи № 115 м. Києва, загальноосвітньої школи № 35 м. Вінниці, колегіуму № 11 м. Чернігова, загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих предметів м. Ужгорода, загальноосвітньої школи № 20 м. Житомира, загальноосвітньої школа 31 м. Іллічівська Одеської області, загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 м. Біла Церква.

У 2006-2007 навчальному році загальні результати перевірки навчальних досягнень учнів 6 класів, проведені у жовтні та травні, показали перевагу, яку створює застосування навчально-методичного комплекту

Таблиця 1. Загальні показники успішності учнів 6-х класів (у % до загальної кількості учнів)

Роки	На початку навчального року	Наприкінці навчального року
	Початко-вий	Середній	Достатній	Високий	Початко-вий	Середній	Достатній	Високий
2006-2007	12-17	36-44	35-44	8-16	4-8	30-37	40-51	15-19
2007- 2008	3-17	34-39	35-47	11-16	2-7	32-36	42-52	17-18

У 7-х класах, учні яких у 2007-2008 навчальному році використовували навчально-методичний комплект з історії середніх віків, ця тенденція зберігається (таблиця 2).

Таблиця 2. Загальні показники успішності учнів 7-х класів

(у % до загальної кількості учнів)

Роки	На початку навчального року	Наприкінці навчального року
	Початко-вий	Середній	Достатній	Високий	Початко-вий	Середній	Достатній	Високий
2007- 2008	2-10	29-38	39-51	13-18	1-6	22-32	46-57	18-21

Таким чином, отримані в результаті експериментальної апробації дані дозволяють зробити висновок про достатньо високу ефективність використання розроблених на основі застосування положень дослідження авторських навчально-методичних комплектів у процесі навчання всесвітньої історії.

ВИСНОВКИ

Дослідження проблеми створення навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії в основній школі дозволило зробити такі загальні висновки:

1. Поняття «навчально-методичний комплекс» та «навчально-методичний комплект» не є рівнозначними та синонімічними. Поняття «комплект» має вужче значення й є складовою поняття «комплекс». Ототожнення понять «навчально-методичний комплекс» і «навчально-методичний комплект» в педагогічній теорії та практиці є некоректним.

Під «навчально-методичним комплектом» розуміємо створену одним авторським колективом закриту систему друкованих навчальних видань для вчителя та учнів з конкретного предмету, об'єднаних концептуально, структурно та змістовно, використання якої забезпечує досягнення учнями освітніх результатів, передбачених Державним стандартом освіти та навчальною програмою, за умов оптимальної реалізації дидактичних можливостей кожного зі структурних компонентів комплекту.

2. Генеза навчальної літератури з історії є відображенням цілісного процесу поступового розвитку системи історичної освіти в усій його складності й неоднозначності, що зумовлені багатьма суспільно-політичними, соціально-економічними та культурно-освітніми чинниками. Створення навчальної літератури з всесвітньої історії на різних етапах розвитку шкільної історичної освіти мало характерні особливості, що дозволили надати цим етапам якісних характеристик:

середина ХVІІІ - початок ХХ ст. - поява перших вітчизняних навчальних посібників з всесвітньої історії в умовах зародження та становлення загальних засад викладання в школі окремого курсу всесвітньої історії;

початок 20-х - перша половина 30-х рр. ХХ ст. - створення навчальної літератури з всесвітньої історії в умовах переходу освіти до «школи праці» та комплексних програм навчання, поява нових видів навчальних посібників;

друга половина 30-х рр. - перша половина 50-х рр. ХХ ст. - початок розробки та використання в навчальному процесі стабільних уніфікованих навчальних видань з всесвітньої історії та жорстка регламентація процесу книговидання в умовах повернення до систематичного вивчення основ історичної науки в школах СРСР;

друга половина 50-х - перша половина 60-х рр. ХХ ст. - модернізація змісту навчальної літератури з всесвітньої історії в умовах часткової десталінізації та демократизації системи освіти і запровадження концентричної структури шкільної історичної освіти;

друга половина 60-х - 80-ті рр. ХХ століття - створення нових навчальних видань з всесвітньої історії, поява перших навчально-методичних комплектів в умовах реформування структури та змісту середньої освіти, активізація науково-методичних досліджень, присвячених проблемам теорії підручника та інших друкованих засобів навчання;

90-ті роки ХХ ст. - початок ХХІ ст. - поетапне створення нового покоління навчальної літератури з всесвітньої історії в умовах загальної трансформації шкільної історичної освіти в незалежній Україні, перехід від створення окремих навчальних видань до сучасних навчально-методичних комплектів.

3. Процес створення навчально-методичного комплекту з історії повинен базуватися на реалізації системи загальнодидактичних принципів: гуманізації, диференціації та індивідуалізації, системності, науковості, наочності, комплексності та структурної цілісності, проблемності, дискусійності та креативності.

В умовах сучасної особистісно-орієнтованої освіти навчально-методичні комплекти з історії виконують у навчальному процесі систему методичних функцій, до яких належать: інформаційна, трансформаційна, функція управління, функція систематизації, функції організації закріплення знань, функція організації контролю та самоконтролю знань, функція організації самоосвіти, інтегруюча, координуюча, інтерактивна, виховна функції. Ці функції визначають зміст, структуру та методичний апарат компонентів навчально-методичного комплекту з історії.

В систему методичних вимог до навчально-методичного комплекту в цілому, та його окремих структурних компонентів входять наступні: реалізація основних засад особистісно-орієнтованої парадигми навчання; орієнтованість НМКт на гуманітаризацію та гуманізацію історичної освіти; врахування психологічних характеристик навчальної діяльності учнів певного віку (активізація пізнавальних інтересів учнів, розвиток аналітичного, критичного та творчого мислення); дотримання спадковості НМКт з історії для різних класів та реалізація його засобами міжпредметних зв'язків; чітке визначення методичних цілей і завдань комплекту та можливостей кожного структурного компоненту НМКт в їх розв'язанні з метою забезпечення структурної єдності; забезпечення пріоритету процесуальної складової НМКт над інформаційною; спрямованість навчально-методичних комплектів на досягнення учнями конкретних результатів; оптимальне поєднання організації репродуктивної та творчої діяльності учнів в компонентах НМКт; можливість реалізації вчителем диференційованого підходу до учнів в залежності від їхніх вікових та індивідуальних особливостей, використовуючи компоненти НМКт.

4. Компонентний склад сучасного навчально-методичного комплекту виступає як форма реалізації його змісту та дидактичних функцій. До складу навчально-методичного комплекту з всесвітньої історії для основної школи входять: 1) підручник або навчальний посібник; 2) методичні рекомендації до курсу та календарно-тематичне планування; 3) методичний посібник для вчителя; 4) робочий зошит з друкованою основою; 5) зошит тематичного оцінювання; 6) хрестоматія; 7) книга для додаткового читання.

Об'єднання засобів навчання у цілісну систему - навчально-методичний комплект призводить до суттєвого підвищення ефективності кожного з його компонентів. Необхідністю та реальною можливістю стає в такому випадку обґрунтований розподіл методичних функцій між компонентами комплекту з чіткою орієнтацією на обов'язкове здійснення функціонально-цільового призначення кожного з компонентів.

У системі навчально-методичного комплекту проходить розвантаження поліфункціональності підручника шляхом перенесення функціонального навантаження на інші компоненти комплекту. Як основний компонент НМКт підручник відіграє організаційну і спрямовуючу роль, визначає основний зміст освіти, структуру її реалізації, а інші навчальні засоби, які доповнюють підручник, забезпечують конкретизацію, диференціацію та індивідуалізацію змісту освіти і способів оволодіння нею.

5. На основі визначення відповідних принципів, функцій, компонентного складу та системи методичних вимог розроблено та запроваджено у практику навчальних закладів експериментальні навчально-методичні комплекти з всесвітньої історії для основної школи. Зокрема, це такі навчально-методичні комплекти: 1) з інтегрованого курсу «Історія стародавнього світу. Давня історія України» для 6 класу; 2) з курсу «Історія середніх віків» для 7 класу;3) з курсу «Всесвітня історія. Новий час (ХV -ХVІІІ ст.)» для 8 класу.

На основі аналізу статистичних даних щодо динаміки навчальних досягнень учнів 6-х класів та 7-х класів шкіл, де у 2006-2007 та 2007-2008 рр. використовувались названі комплекти, можна зробити висновок, що показники успішності учнів значно покращились. Отримані результати дають підстави зробити висновок про достатньо високу ефективність використання названих навчально-методичних комплектів у процесі навчання.

Складність і багатовекторність даної проблеми робить неможливим її вичерпне розв'язання в межах одного дисертаційного дослідження. Подальшого вивчення потребують питання детальної розробки методичних засад розробки різних структурних компонентів навчально-методичного комплекту та методики використання НМКт в різних історичних курсах. Практичну перспективу подальшого розвитку основних ідей дослідження ми вбачаємо у створенні навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії для 9, 10, 11 та 12 класів загальноосвітньої школи, а також створенні окремих навчально-методичних комплектів для класів різних профілів навчання.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ РОЗКРИТО В ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Муценко Я. Співпраця України з Радою Європи в галузі реформування шкільної історичної освіти / Я. Муценко // Наукові записки. - Вип. 47. - Київ, Переяслав-Хмельницький, 2002. - С. 212-216.

Муценко Я. До проблеми створення сучасного шкільного підручника з історії в Україні: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Актуальні проблеми трансформації соціогуманітарної освіти»], (Камянець-Подільський, 4-5 грудня 2003 р.). - Камянець-Подільський, 2003. - С. 61-63.

Муценко Я. Шкільний підручник з історії: європейське бачення / Я. Муценко // Історія в школах України. - 2002. - № 6. - С. 39-43.

Камбалова Я. До проблеми створення сучасної навчальної літератури з історії в Україні (1991-2006 рр.) / Я. Камбалова // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Педагогічні науки - Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи: Збірник наукових праць/ Заг. ред.: Ладиченко Т.В.- К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. - Вип. 4 - С. 77-80.

Камбалова Я. Використання робочих зошитів в процесі навчання історії: історико-методичні аспекти / Я. Камбалова // Історія в школах України. - 2008. - № 11-12. - С. 21-25.

Камбалова Я. Навчаємося у грі (нетрадиційні види уроків узагальнювального повторення з історії стародавнього світу) / Я. Камбалова // Історія в школі. - 2006. - № 10. - С.41- 44.

Камбалова Я. Генеза уявлень про навчально-методичні комплекти в педагогічній думці: історико-дидактичний аспект / Я. Камбалова // Історія в школі. - 2008. - № 4. - С. 18-20.

Камбалова Я. Сучасний підручник з історії: система науково-методичних вимог / Я. Камбалова // Історія в школі. - 2008. - № 5-6. - С.16-17.

Камбалова Я. Процес створення і використання сучасних навчально-методичних комплектів з історії: проблеми та перспективи / Я. Камбалова // Історія в школі. - 2008. - № 10. - С.17-20.

Камбалова Я.М. Історія стародавнього світу. Найдавніша історія України: [методичний посібник для вчителів] / Камбалова Я.М., Ладиченко Т.В., Теремецька Т.В. - К.: Аконіт, 2006. - 311 с.

Історія стародавнього світу. Найдавніша історія України: [робочий зошит з друкованою основою для учня 6 класу] / Т.В.Ладиченко, Я.М.Камбалова, Т.В.Теремецька, М.П. Муценко. - К.: Аконіт, 2006. - 128 с.

...