Організаційно–педагогічні умови управління науково-методичною роботою з учителями в регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Університет менеджменту освіти» АПН України

УДК 371.14: 371.2

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Організаційно-педагогічні умови управління науково-методичною роботою з учителями в регіоні

13.00.06 - теорія та методика управління освітою

КАЧУР Борис Михайлович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти» АПН України

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Олійник Віктор Васильович,

Університет менеджменту освіти АПН України, ректор

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Дзвінчук Дмитро Іванович,

Івано-Франківський національний технічний

університет, факультет управління та

інформаційної діяльності, декан,

кафедра державного управління, завідувач

кандидат педагогічних наук, доцент

Клокар Наталія Іванівна,

Київський обласний інститут післядипломної освіти

педагогічних кадрів, ректор

Захист відбудеться 18 грудня 2009 р. о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.455.03 у Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти» АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д, 3 поверх.

Автореферат розісланий «18» листопада 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. С. Снісаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Система освіти України нараховує велику кількість навчально-виховних закладів різного ступеня, рівня акредитації, змістовної спрямованості, адміністративної підпорядкованості та форм власності. Понад 22 тисячі з них формують основу моральних та інтелектуальних якостей громадянина України, необхідних для демократичного і соціально-економічного розвитку держави.

Вирішення стратегічних суспільних завдань, визначених Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту» та іншими державними нормативно-правовими документами, в першу чергу залежить від професійно-фахових якостей педагогічних кадрів, рівня їх компетентності та її безперервного розвитку.

Увага, яка приділяється у всьому світі неперервній професійній освіті, говорить про об'єктивну потребу і актуальність наукового та практичного вирішення цієї проблеми на сучасному рівні, що призвело до розробки так званого компетентісного підходу як одного з напрямів подальшого поглиблення і розвитку формування висококваліфікованих фахівців.

Реалізація компетентнісного підходу в освіті має різні аспекти, види та форми здійснення, а також суб'єкти і об'єкти управління впровадженням положень цієї концепції. Серед них і такі історично виправдані й потужні системи, як післядипломна освіта педагогічних кадрів, науково-методична робота з учителями, організація та управління ними.

Разом з тим, питання організації регіональної системи науково-методичної роботи з учителями, визначення педагогічних умов її ефективності та оптимальності управління нею з урахуванням потреб, проблем, особливостей та перспектив розвитку регіону, розроблені й висвітлені у науковій літературі, не повною мірою відповідають вимогам сьогоднішнього дня і потребують подальшого наукового осмислення та обґрунтування. Так само потребують теоретичного обґрунтування і практичної розробки шляхи подолання основних протиріч організації діяльності та управління регіональної системи науково-методичної роботи з учителями.

Певні протиріччя мають місце між рівнями теоретичних обґрунтувань і підходів до науково-методичної роботи, її організації і управління, які традиційно існують в освіті, і необхідністю їх поглиблення, модернізації, розробки нових концепцій, що враховують сучасні соціально-економічні реалії в Україні, інтегративні процеси та взаємозбагачення педагогічної світової науки і практики. Все це обумовило вибір теми дослідження «Організаційно-педагогічні умови управління науково-методичною роботою з учителями в регіоні».

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до планів НДР Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти і є складовою теми «Теоретичні і методичні засади моделювання фахової компетентності керівників закладів освіти» Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти (реєстраційний номер № 0106U002462).

Тема дисертації затверджена вченою радою Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (протокол № 4 від 20.05.2006 року) та узгоджена бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 23.12.2008 року).

об'єкт дослідження - теоретичні надбання, досвід організації науково-методичної роботи з учителями в системі післядипломної педагогічної освіти.

Предмет дослідження - наукові засади та організаційно-педагогічні умови управління науково-методичною роботою з учителями в регіоні на компетентнісній основі.

Мета дослідження полягає у розробці теоретично обґрунтованої та експериментально перевіреної системи управління організацією науково-методичної роботи з учителями в регіоні.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що ефективність забезпечення організаційно - педагогічних умов здійснення науково-методичної роботи з учителями зросте за таких засад: 1) регіональної спрямованості професійної діяльності вчителів на основі оволодіння компетентностями в галузі педагогіки та історії краю; 2) професійно-кваліфікаційної інтеграції та диференціації;

3) управління спільним та координованим моніторингом науково-методичної роботи та її результатів в усіх ланках післядипломної педагогічної освіти регіону.

На досягнення мети дослідження та відповідно до висунутої гіпотези було визначено вирішення таких завдань:

Проаналізувати стан розробленості проблеми дослідження у науковій літературі та нормативних документах.

Здійснити структурно-функціональний аналіз і теоретично обґрунтувати наукові засади організації науково-методичної роботи з педагогами в регіоні на компетентнісній основі.

Виявити та науково обґрунтувати систему принципів, педагогічних умов та систему критеріїв оцінки ефективної організації науково-методичної роботи з учителями в регіоні.

Розробити і здійснити експертну оцінку дієвості узагальненої моделі організації науково-методичної роботи з учителями в регіоні.

Виробити практичні рекомендації щодо удосконалення організації науково-методичної роботи з учителями в регіоні як складової системи післядипломної педагогічної освіти.

Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять: теорія пізнання; теорія соціального управління; методологія системного аналізу та теорія відкритих систем; діалектична теорія про загальний зв'язок, взаємообумовленість, цілісність явищ об'єктивної дійсності; особистісно-діяльнісний та особистісно-розвивальний підходи до розгляду системи післядипломної педагогічної освіти; андрагогічний підхід, який дозволяє враховувати особливості навчання дорослих у процесі організації науково-методичної роботи з учителями.

Теоретичну основу дослідження становлять: теоретичні засади управління освітою (В.П.Андрущенко, В.Г.Кремень, В.І.Луговий, В.К.Майборода та ін.); концептуальні положення щодо організації та розвитку системи післядипломної педагогічної освіти (В.І.Бондар, Г.А.Дмитренко, І.П.Жерносек, В.І.Маслов, В.В.Олійник та ін.); наукові засади управління навчальними закладами та підготовки керівників навчальних закладів (А.М.Алексюк, В.І.Бондар, Ю.В.Васильєв, С.У.Гончаренко, Л.І.Даниленко, Г.В.Єльникова, В.І.Маслов, В.С.Пікельна та ін.); психолого-педагогічні теорії особистості та розвитку її в процесі діяльності (Б.Г.Ананьєв, С.П.Бачарова, Л.С.Виготський та ін.); концептуальні положення компетентнісного підходу у процесі професійної педагогічної освіти та науково-методичної роботи з педагогічними кадрами (Н.Бібік, Л.М.Ващенко, О.Я.Савченко та ін.).

Для розв'язання завдань дисертаційної роботи було застосовано комплекс методів дослідження: аналіз філософської, управлінської, педагогічної та психологічної літератури - для визначення стану дослідження проблеми, структури та змісту науково-методичної роботи з учителями, особливостей її регіональної організації та визначення місця у системі післядипломної педагогічної освіти; теоретичне моделювання - для розробки динамічної моделі організації науково-методичної роботи з учителями в регіоні; анкетування, спостереження, співбесіди, експертна оцінка, методи незалежних характеристик та самооцінки - для виявлення ефективності організації науково-методичної роботи з учителями та дієвості узагальненої моделі; математичні методи обробки даних - для аналізу та інтерпретації результатів.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота проводилася на базі Університету менеджменту освіти АПН України, Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, районних методичних кабінетів Закарпатської області, дванадцяти загальноосвітніх навчальних закладів. Дослідженням було охоплено 280 педагогічних працівників, у тому числі в експертних оцінках взяли участь 77 осіб, з них: 25 - керівники та викладачі інститутів післядипломної педагогічної освіти, 23 - керівники та методисти районних методичних кабінетів, 29 - керівники шкіл і голови шкільних методичних об'єднань вчителів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у дисертаційній роботі:

– уперше в умовах ринкових перетворень і реформування освіти України науково обґрунтовано сутність науково-методичної роботи з учителями в регіональній системі післядипломної педагогічної освіти; виокремлені напрями і завдання регіональної системи науково-методичної роботи з педагогічними працівниками; визначено та охарактеризовано структуру, функції та її зміст, виявлено і науково обґрунтовано принципи та умови управління організацією науково-методичної роботи з учителями в регіоні; розроблено систему критеріїв оцінки ефективності організації науково-методичної роботи з учителями в регіоні; створено і теоретично обґрунтовано узагальнену модель управління організацією науково-методичної роботи з учителями в регіоні;

– удосконалено технологію використання у практиці експертного оцінювання педагогічного явища методу експертних оцінок шляхом введення до наукового обігу поняття «дидактична експертиза», яке відображає поєднання самооцінки експертів з оцінкою узагальненої моделі;

– набула подальшого поглиблення наукових положень компетентнісного і синергетичного підходів до організації та здійснення науково-методичної роботи з учителями класифікація функцій регіональної системи науково-методичної роботи.

Практичне значення дослідження полягає у розробці і впровадженні технології діагностики та моніторингу ефективності науково-методичної роботи з учителями; визначенні педагогічних умов її організації з урахуванням регіональних особливостей; формулюванні практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління науково-методичною роботою з учителями як складової системи післядипломної педагогічної освіти. Розроблено і впроваджено новий спецкурс «Організація науково-методичної роботи з учителями».

Матеріали та результати дослідження можуть бути використані керівниками освіти, керівниками навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти у практичній діяльності з організації науково-методичної роботи в регіоні, викладачами та методистами інститутів післядипломної педагогічної освіти і районних методичних кабінетів у процесі підвищення кваліфікації педагогічних працівників, керівниками шкіл у процесі управлінської діяльності. післядипломний україна реформування учитель

Основні положення і практичні рекомендації щодо вдосконалення управління науково-методичною роботою з учителями в регіоні впроваджувалися у діяльність трьох обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти Закарпатської (довідка № 03/3-04/67 від 18.12.2008 року), Хмельницької (довідка № 180 від 3.03.2009 року), Івано-Франківської (протокол № 1 від 29.01.2009 року) областей, шести районних методичних кабінетів та дванадцяти загальноосвітніх навчальних закладів Закарпатської області (довідка № 01-19/81 від 15.01.2009 року).

Особистий внесок здобувача. Ролі особистості в управлінні науково-методичною роботою в освітніх закладах присвячено працю «В. В. Бурч - гуманіст, освітянин, художник.» - Ужгород: Інформ.-видав. центр ЗІППО, 2004. - 56 с.

У роботі, опублікованій у співавторстві, «Концептуальні положення О.В.Духновича про вчителя та диференціацію навчання» // Матер. міжнарод. наук.-практ. конф. «Соціально-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищих навчальних закладах», 25-26 лютого 2003 року, м. Ужгород. - Ужгород, 2003.-С.233-235.) дисертант одноосібно досліджує педагогічні погляди О.В.Духновича на організацію і керівництво навчально-виховним процесом на фоні широкого демократичного руху ХIХ ст. і вказує на їх актуальність і використання в сучасній школі. У спільній роботі «Григорій Ващенко про концепцію структури освіти в самостійній Україні» //Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Педагогіка. Соціальна робота». - Вип. 5. - 2002. - С. 71-76. дисертант аналізує концепцію Г.Ващенка про структуру освіти в незалежній Україні. Відзначається необхідність використання цих ідей в управлінні навчально-виховним процесом у сучасній школі. У роботі «Освіта Закарпаття». - Ужгород: Інформ.-видав. центр ЗІППО,

2009. - 490 с. дисертант розглядає форми і методи управління науково-методичною роботою у закладах освіти на Закарпатті.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на семінарах керівників обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (2003 р. м. Ужгород, 2005 р. м. Київ, 2006 р. м. Харків, 2007 р. м. Ужгород, 2008 р. м. Біла Церква), на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Проблеми післядипломної освіти педагогів», 2002 р. м. Ужгород, «Соціально-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищих навчальних закладах», 2003 р. м. Ужгород, «Правовий статус національних меншин», 2003 р. м. Ужгород, «Особистісно зорієнтоване навчання та виховання як одна з основних концепцій розвитку особистості в умовах навчально-виховного закладу культурологічного та культуротворчого спрямування, 2004 р. м. Ужгород, «Проблеми післядипломної освіти педагогів - андрагогіка : основи теорії та технології навчання дорослих», 2006 р. м. Ужгород, «Проблеми післядипломної освіти педагогів: інновації в сучасній освіті», 2008 р. м. Ужгород, «Карпатська Україна в контексті українського державотворення», 2009 р. м. Ужгород; на обласних науково-практичних конференціях 2003 р. м. Ужгород, 2004 р. м. Хуст, 2006 р. м. Рахів, 2007 р. м. Берегово, 2008 р. м. Ужгород.

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 7 наукових публікаціях. Серед них 4 у співавторстві, 3 - одноосібні статті у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, двох розділів, висновків після розділів, загальних висновків, 6 додатків, списку використаних джерел (265 найменувань), 2 таблиць, 4 рисунків. Загальний обсяг дисертації -202 сторінки, основний текст займає 157 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми та доцільність проведення дослідження; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дисертаційної роботи; сформульовано гіпотезу; визначено теоретико-методологічну основу, комплекс методів та експериментальну базу дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення; наведено дані щодо впровадження одержаних результатів та їх апробації.

У першому розділі - «Теоретичні засади та організація науково-методичної роботи з учителями в системі післядипломної педагогічної освіти як проблема досліджень і практичної організаційно-навчальної діяльності» проаналізовано стан дослідження проблеми дисертації у науковій літературі та нормативних документах, визначено основні напрямки дослідження, розкрито теоретичні засади управління науково-методичною роботою з учителями, виявлено й охарактеризовано структуру, функції і зміст науково-методичної роботи з учителями, визначено та обґрунтовано критерії оцінки ефективності науково-методичної роботи з учителями.

Проблема організації науково-методичної роботи з педагогічними працівниками є дуже актуальною, оскільки саме професіоналізм педагога багато у чому обумовлює якість освітніх послуг. Він формується і розвивається упродовж усієї професійної діяльності педагога. Саме тому система післядипломної педагогічної освіти відіграє значну роль у процесі набуття, розвитку і збагачення професіоналізму вчителя. Система післядипломної педагогічної освіти має кілька основних напрямів - векторів діяльності, серед яких особливе місце посідає науково-методична робота з педагогами.

Найбільш перспективною сьогодні є визначення науково-методичної роботи як цілісної системи взаємопов'язаних дій і заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагога та на розвиток і досягнення позитивних наслідків навчально-виховного процесу, оптимального рівня навчання, виховання і розвитку школярів.

Науково-методична робота з педагогами регіону розглядається нами як складова регіональної системи післядипломної педагогічної освіти, яка, у свою чергу, також є системою та має відповідні ознаки, а саме: є певною сукупністю взаємодіючих один з одним елементів, що спроектована на досягнення визначеної мети, являє собою цілісне утворення й взаємодіє із зовнішнім середовищем та вимагає системного підходу до її вивчення. У зв'язку з цим нами було конкретизовано цілі та завдання сучасної регіональної системи післядипломної педагогічної освіти, на основі яких визначено головну мету регіональної системи науково-методичної роботи з педагогами в регіоні, яка полягає у забезпеченні підвищення рівня професійної компетентності кожного вчителя й педагогічного колективу в цілому та розвитку професійної майстерності педагогів на основі впровадження новітніх досягнень науки, перспективного педагогічного досвіду та освітніх інновацій.

Реалізація цілей і завдань науково-методичної роботи з педагогічними працівниками регіону здійснюється через її інституційну структуру, яка включає такі компоненти: управління освіти і науки обласної державної адміністрації, обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, відділ освіти районної державної адміністрації, районний методичний кабінет (центр), загальноосвітній навчальний заклад, шкільні методичні об'єднання вчителів-предметників. Усі компоненти означеної структури взаємопов'язані й відображають особливості кожного з рівнів системи науково-методичної роботи - регіонального, районного та шкільного. Зв'язок між компонентами системи як прямий, так і зворотній У зв'язках компонентів структури простежується й певна ієрархічність, певний розподіл функцій та підлеглість шкільної ланки - районній, а районної - регіональній ланці науково-методичної роботи з педагогічними працівниками. Така підлеглість вказує на єдність цілей, завдань, принципів та управління навчально-методичною роботою з учителями.

Але чітке уявлення про ефективну та дієву організацію науково-методичної роботи з педагогами регіону дає визначення структури її змісту. Компонентами структури змісту науково-методичної роботи з педагогами в регіоні є: когнітивний (накопичення і кумуляція професійно значущих для педагогів знань, уявлень, досвіду), аксіологічний (вироблення нового знання, творення принципових норм поведінки і суджень, що ведуть до підвищення ефективності професійної педагогічної діяльності), комунікативний (вироблення механізмів взаємодії у процесі педагогічної діяльності з метою передачі та обміну інформацією), праксеологічний (продукування соціально і професійно ефективних принципів здійснення життєдіяльності).

Важливим чинником побудови управлінської моделі організації науково-методичної роботи з педагогічними працівниками регіону є визначення, розуміння та класифікація функцій регіональної системи науково-методичної роботи з педагогами. Нами було виокремлено наступні функції регіональної системи науково-методичної роботи з педагогами: розвивально-мотивувальна, інформаційно-оцінювальна, пошуково-дослідницька, корекційна, комунікативна, прогностична. Це дало можливість конкретизувати поняття «організація науково-методичної роботи в регіоні». Під організацією науково-методичної роботи в регіоні ми розуміємо внутрішньо упорядковану систему взаємодії між методичними службами області, району, навчального закладу, що забезпечує реалізацію основних функцій науково-методичної роботи з педагогами й спрямована на досягнення спільної мети - удосконалення навчально-виховного процесу в навчальних закладах регіону та безперервного професійного розвитку педагогічних працівників регіону, що забезпечуватиме неухильне зростання якості й доступності освіти в регіоні.

Однією з важливіших складових процесу управління науково-методичною роботою з педагогами регіону є визначення рівня ефективності її організації, що відображає органічне поєднання двох її частин - наукової та методичної роботи з педагогами, набуті педагогами у процесі професійного розвитку знання, вміння, навички, професійний досвід і особистісні якості, необхідні для здійснення творчої педагогічної діяльності та продуктивний рівень науково-методичної діяльності регіону як результат оптимального використання загальнопедагогічних та регіональних умов у процесі професійного розвитку вчителів.

Для визначення дієвості організації науково-методичної роботи в регіоні та необхідних для цього педагогічних умов, було визначено такі основні критерії ефективності організації науково-методичної роботи з педагогами регіону:

1) концептуально-цільова спрямованість науково-методичної роботи в регіоні;

2) оптимальність форм організації науково-методичної роботи в регіоні;

3) актуальність та інформаційна насиченість змісту науково-методичної роботи з педагогами в регіоні; 4) впливовість науково-дослідної роботи на практичну педагогічну діяльність у регіоні та її востребуваність. Кожний з цих критеріїв є досить широким, загальним. Тому означені критерії були нами конкретизовані у показниках. У свою чергу, кожний з показників містить певні характеристики, які відображають специфіку науково-методичної роботи школи, району, області.

Комплексне використання означених критеріїв надало можливість визначити наявний рівень організації науково-методичної роботи з педагогами в регіоні та перейти до розробки експериментальної моделі й визначити організаційно-педагогічні умови ефективної науково-методичної роботи з учителями в регіоні. Окрім того, вони є дієвим інструментом перевірки ефективності самої моделі, що свідчить про її дієвість та дозволило сформулювати рекомендації для її практичного використання.

У другому розділі - «Наукові основи та практична апробація управління організацією регіональної системи науково-методичної роботи з учителями (на компетентнісній основі)» висвітлено сутність і зміст узагальненої моделі організації науково-методичної роботи з учителями в регіоні, подано результати констатувального експерименту та експертної оцінки узагальненої моделі організації науково-методичної роботи з учителями, визначено шляхи удосконалення управління науково-методичною роботою з учителями як складовою регіональної системи післядипломної педагогічної освіти та сформульовано практичні рекомендації для керівників системи післядипломної педагогічної освіти.

Виходячи з того, що інтеграційні процеси в системі освіти мають стати джерелом розв'язання більшості наявних проблем її сучасного стану та забезпечити її впевнений розвиток, ми обрали для інтеграції наукової та методичної роботи з учителями в системі післядипломної освіти, враховуючи її динамічний характер, наступні сфери: законодавчого і нормативно-правового забезпечення викладацької і наукової діяльності; освітні та освітньо-професійні стандарти, регіональну їх специфіку із державними вимогами, а також зміст дошкільної, загальної середньої і професійної освіти; методи, засоби і технології дошкільної, загальної середньої і професійної освіти та їх навчально-методичне забезпечення, оцінювання рівнів навчальних досягнень і професійної компетентності; методи, засоби і технології власне післядипломної освіти вчителів із уже інтегрованими стандартами та змістом і методичним забезпеченням на сучасній науковій базі; методи, засоби і технології наукової діяльності учителів без відриву від практичної діяльності; інтеграція баз освітніх і наукових даних із забезпеченням рівного доступу до ресурсів цих баз; економічних механізмів і процесів функціонування та розвитку методик і науки, інформаційно-аналітичних систем адміністративного управління освітою і наукою.

Спираючись на теоретичні засади організації науково-методичної роботи з учителями, накреслену інституційну і змістову її структуру та визначені функції, які широко враховують регіональні особливості, було запропоновано узагальнену модель організації науково-методичної роботи з учителями в регіоні, яка відображає дві площини: структурну і динамічну. Узагальнена модель науково-методичної роботи представлена як висвітлення процесу пошуку різних механізмів поєднання її складових на трьох рівнях: шкільному, районному та регіональному. Для подолання певних суперечностей в існуючій практиці досліджуваної діяльності були вироблені принципи організації науково-методичної роботи з учителями, які відображають діалоговий характер педагогіки післядипломної освіти і акцентують увагу на особливостях наукової і методичної складових науково-методичної роботи як інтегрованої єдності.

Основним підґрунтям узагальненої моделі визначено компетентнісний підхід до створення умов і організації цілісної науково-методичної роботи з учителями в регіоні. У свою чергу умови розподілено на інтегративні та диференційні. Інтегративні умови, або зовнішні, загальнопедагогічні тобто ті, що забезпечують ефективне поєднання, інтеграцію наукової і методичної складових у процесі післядипломної педагогічної освіти і диференційні, або внутрішні, регіональні - ті, які акцентують регіональну, місцеву та особистісну специфіку науково-методичної роботи з учителями. Створення означених умов забезпечує продуктивний рівень науково-методичної діяльності регіону.

Для експериментальної перевірки розробленої узагальненої моделі було обрано метод експертної оцінки, який, за наявності критеріально спрямованого відбору контингенту експертів, надав змогу оцінити правомірність і практичну придатність моделі, оскільки базувався на їх власному досвіді організації науково-методичної роботи з педагогічними працівниками.

Організатори науково-методичної роботи в системі післядипломної педагогічної освіти і працівники, які забезпечують управління нею, на нашу думку, і є найбільш об'єктивними носіями експертної оцінки правомірності й практичної придатності запропонованої нами моделі. Тому до експертної оцінки моделі нами були залучені представники всіх трьох рівнів (області, району, школи), які здійснюють науково-методичну роботу з педагогічними кадрами: керівники та викладачі інститутів післядипломної педагогічної освіти (25 осіб), завідувачі й методисти районних методичних кабінетів (23 особи), директори шкіл і голови шкільних методичних об'єднань вчителів (29 осіб). Усього було залучено

77 експертів. Експертиза здійснювалась у два етапи.

На першому етапі експерти були ознайомлені з концепцією дослідження та моделлю поєднання наукової й методичної роботи з учителями регіону у курсовий та міжкурсовий періоди, а також була представлена для обговорення узагальнена модель організації науково-методичної роботи з учителями в регіоні.

Були створені елементи моделі, які ми запропонували групам їх поєднати та взаємно відкоригувати і подаємо як продукт експериментальної перевірки запропонованої нами узагальненої моделі організації науково-методичної роботи з педагогами в регіоні. У свою чергу, означений продукт експериментальної перевірки узагальненої моделі також являє собою моделі, які деталізують механізми реалізації функцій науково-методичної роботи з вчителями (рис. 1) та особливості управління нею на регіональному рівні (рис. 2).

Через управлінський інструментарій здійснюється органічне поєднання інтегративної та диференційної площин моделі, але слід зазначити, що управлінський інструментарій є одночасно і важливим засобом реалізації комплексності системи науково-методичної роботи з учителями в регіоні на трьох основних її рівнях: обласному, районному, шкільному.

У розділі введено до наукового обігу поняття «дидактична експертиза». Уперше в практиці експертного оцінювання педагогічного явища поєднано самооцінку експертів з оцінкою запропонованої моделі. Поєднано діагностичний і прогностичний плани як дослідження, так і чинної практичної діяльності вчителя. Це спричинило створення узагальненої моделі, в якій присутні не лише рівень і час досягнення результату, але й якість, що досягається навчанням під час експертизи.

Другий етап експертизи розробленої узагальненої моделі поєднання наукової та методичної роботи являв собою виставлення експертних оцінок різним характеристикам моделі.

Виявлено три магістральні шляхи реалізації педагогічних умов здійснення сучасної науково-методичної роботи з учителями: синтез структурного та динамічного варіантів узагальненої моделі; впровадження узагальненої моделі єдності наукової та методичної роботи з учителями на синергетичній основі; державна спрямованість поєднання наукової та методичної роботи з учителями. Доведено, що виявлені шляхи мають розгалуження у вигляді соціальних та індивідуальних шарів, які у поєднанні створили основу для практичних рекомендацій.

Рис. 1. Функціональна модель науково-методичної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти

Рис. 2. Управлінська модель науково-методичної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти

У розділі сформульовано рекомендації щодо умов ефективного поєднання наукової та методичної роботи з учителями в регіоні за такими напрямками: врахування регіональних та місцевих особливостей професійної діяльності вчителів; професійно-кваліфікаційна диференціація та індивідуалізація науково-методичної роботи з учителями; спільний та координований моніторинг перебігу впровадження пропонованої узагальненої моделі науково-методичної роботи та його результатів у всіх ланках післядипломної педагогічної освіти, а також у системі управління освітою. Комплекс рекомендацій з реалізації умов та впровадження запропонованої моделі поєднання наукової та методичної роботи з учителями в регіоні практично спирається на різні компетентності управлінців, викладачів інститутів післядипломної освіти, методистів районних методичних кабінетів, педагогів.

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дозволило на теоретичному та практичному рівнях вирішити актуальну наукову проблему підвищення ефективності організації науково-методичної роботи з учителями регіону. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в її основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити наступні висновки:

1. Проблеми науково-методичної роботи з педагогічними працівниками нині висуваються до складу найбільш актуальних, оскільки саме цей вектор системи післядипломної педагогічної освіти може забезпечити реальну безперервність професійного розвитку та підвищення компетентності і професіоналізму вчителя упродовж усієї його педагогічної діяльності. Разом з тим, реальна практика організації науково-методичної роботи з учителями свідчить про формальний підхід до добору змісту, форм і методів її здійснення. Як засвідчив проведений у ході дисертаційного дослідження констатувальний експеримент, надмірна централізація системи післядипломної педагогічної освіти, яка розпочалася ще за радянських часів, призвела до фактичної втрати регіональної специфіки науково-методичної роботи з учителями, вилучення опори на регіональні традиції навчання й виховання, нехтування особливостями життя регіону, району, школи та освітніх потреб конкретних педагогічних працівників і педагогічних колективів, що не могло не позначатися на якості освітніх послуг, які надаються в усіх регіонах країни.

У науковій літературі вченими і практиками значна увага приділялася визначенню сутності, місця і ролі науково-методичної роботи в системі безперервної професійної освіти педагогічних працівників. Найчастіше її визначали як один з компонентів системи підвищення кваліфікації, що реалізується у міжкурсовий період; як компонент організаційної структури управління освітнім процесом в системі професійної освіти педагогів; як форму вивчення й упровадження досягнень передового педагогічного досвіду і як структурну ланку системи безперервної освіти. Питання організації регіональної системи науково-методичної роботи з учителями, її розбудови на основі регіональних традицій, особливостей і потреб у науковій літературі розроблені фрагментарно. Невирішеними залишилися питання, які пов'язані зі створенням та функціонуванням системи професійного розвитку вчителів на основі оптимального поєднання наукової і методичної роботи з педагогічними працівниками та врахування у її змісті регіональної (районної, місцевої) специфіки для забезпечення найбільшої ефективності.

2. Науково-методична робота з педагогами регіону розглядається нами як складова регіональної системи післядипломної педагогічної освіти, яка, у свою чергу, також є системою та має відповідні системні ознаки. Визначено її головну мету, яка полягає у забезпеченні підвищення рівня професійної компетентності кожного вчителя й педагогічного колективу в цілому та розвитку професійної майстерності педагогів регіону на основі впровадження новітніх досягнень науки, перспективного педагогічного досвіду та освітніх інновацій, а основні завдання цієї системи спрямовані на забезпечення й науково-методичний супровід змісту післядипломної педагогічної освіти (на обласному, районному та шкільному рівнях); створення умов для різнобічного професійного розвитку педагогів і надання їм методичної допомоги у практичній діяльності; розробку та впровадження нових прогресивних методик і технологій навчання та виховання учнів; стимулювання інноваційності у діяльності загальноосвітніх навчальних закладів та конкретних вчителів регіону.

У дисертації здійснено структурно-функціональний аналіз системи науково-методичної роботи з учителями в регіоні і визначено, що реалізація цілей і завдань науково-методичної роботи з педагогічними працівниками регіону здійснюється через її інституційну структуру, компоненти якої взаємопов'язані й відображають особливості кожного з рівнів системи науково-методичної роботи - регіонального, районного та шкільного. У зв'язках компонентів структури простежується певна ієрархічність, певний розподіл функцій та підлеглість шкільної ланки - районній, а районної - регіональній ланці науково-методичної роботи з педагогічними працівниками. Така підлеглість вказує на єдність цілей, завдань, принципів та управління навчально-методичною роботою з педагогами регіону.

У дисертації також визначено, що структура змісту науково-методичної роботи з педагогами в регіоні включає такі компоненти: когнітивний, аксіологічний, комунікативний, праксеологічний. Інституційна структура та структура змісту системи науково-методичної роботи з учителями в регіоні реалізуються такими її функціями: розвивально-мотивувальною, інформаційно-оцінювальною, пошуково-дослідницькою, корекційною, комунікативною, прогностичною. Це дало можливість конкретизувати поняття «організація науково-методичної роботи в регіоні» як внутрішньо упорядковану систему взаємодії між методичними службами області, району, навчального закладу, яка забезпечує реалізацію основних функцій науково-методичної роботи з педагогами й спрямована на досягнення спільної мети - удосконалення навчально-виховного процесу в навчальних закладах регіону та безперервного професійного розвитку педагогічних працівників регіону, що забезпечуватиме неухильне зростання якості й доступності освіти в регіоні.

3. Доведено, що однією з важливіших складових процесу управління науково-методичною роботою з педагогами регіону є визначення рівня ефективності її організації, що відображає органічне поєднання двох її частин - наукової та методичної роботи, набуті педагогами у процесі професійного розвитку компетентності та продуктивний рівень науково-методичної діяльності регіону як результат оптимального використання загальнопедагогічних та регіональних умов у процесі післядипломної педагогічної освіти. З цією метою виявлено і обґрунтовано такі основні критерії ефективності організації науково-методичної роботи з педагогами регіону: 1) концептуально-цільова спрямованість науково-методичної роботи в регіоні; 2) оптимальність форм організації науково-методичної роботи в регіоні; 3) актуальність та інформаційна насиченість змісту науково-методичної роботи з педагогами в регіоні; 4) впливовість науково-дослідної роботи на практичну педагогічну діяльність в регіоні та її затребованість. Критерії були конкретизовані в показниках, а для кожного з показників визначено характеристики, які відображують специфіку науково-методичної роботи на рівні школи, району, області.

4. Спираючись на результати структурно-функціонального аналізу системи науково-методичної роботи з вчителями в регіоні та теоретичне обґрунтуванні наукових засад її організації, у ході дисертаційного дослідження визначено основні принципи організації науково-методичної роботи, які відображають діалоговий характер післядипломної педагогічної освіти та є орієнтованими не лише на вчителів, а й на осіб, які забезпечують поєднання наукової та методичної складових у процесі професійного розвитку педагогів. До таких принципів належать: у науковій роботі - концептуальна прозорість; науковий пошук та обґрунтування особливостей конкретної ситуації, яка створюється у процесі професійного розвитку вчителів; посилення регіонального компонента при формуванні навичок дослідження; створення банку наукових і технологічних пропозицій; у методичній роботі - позбавлення рецептурності; перенесення акцентів у результатах моніторингу із вказівного на рекомендаційний стиль, надання варіантів вибору; створення умов для опанування народно-педагогічними підходами, вивчення місцевих традицій із залученням слухачів до цього процесу; діалогово-пошуковий підхід до виявлення ефективності навчально-виховного процесу на компетентнісній основі. Виходячи з означених принципів, розроблено та науково обґрунтовано узагальнену модель організації науково-методичної роботи з учителями, в основу якої покладено органічне поєднання наукової та методичної її складових. Компетентнісна основа побудови науково-методичної роботи стала ключовою в реальному поєднанні визначених у моделі інтегративних (встановлення спільної компетентнісної площини управлінської та виконавської ланок; розвинена культура педагогічного мислення; синтез інтенціональної та діяльнісної мотивації вчителя; утвердження світоглядної позиції педагогів як єдності державних і національних освітніх тенденцій) і диференційних (регіональне спрямування вивчення педагогічного досвіду; розвиток адаптаційних і творчих можливостей вчителів; розвинена аксіологічна та почуттєва культура вчителів) педагогічних умов опанування цією єдністю з метою досягнення продуктивного рівня науково-методичної діяльності регіону як результату оптимального використання загальнопедагогічних і регіональних умов у процесі професійного розвитку вчителів. Взаємовплив складових моделі обумовлює її сукупні системні властивості статичного і динамічного характеру, тому вони представлені як єдине ціле з точки зору структури і динаміки розвитку процесу організації науково-методичної роботи на трьох, зазначених нами, рівнях післядипломної педагогічної освіти (шкільному, районному, регіональному), що обумовило можливість визначення розробленої нами моделі як узагальненої.

5. Перевірка правомірності та практичної придатності узагальненої моделі здійснювалася шляхом експертних оцінок. До числа експертів були залучені представники трьох ланок системи післядипломної педагогічної освіти: регіональної (керівники, викладачі та методисти інститутів післядипломної педагогічної освіти), районної (керівники та методисти районних методичних кабінетів (центрів), шкільної (керівники шкіл і голови шкільних методичних об'єднань вчителів). Усього в експертизі узагальненої моделі організації науково-методичної роботи з учителями в регіоні взяли участь 77 експертів, які були розподілені на дві групи: перша - викладачі, методисти та голови шкільних методичних об'єднань вчителів; друга - керівні працівники інститутів післядипломної освіти, районних методичних кабінетів і шкіл. Експертна оцінка здійснювалася у два етапи. Перший етап включав спецкурс «Організація науково-методичної роботи з учителями», який складався з трьох лекційних та двох тренінгових занять і передбачав ознайомлення експертів із сутністю узагальненої моделі та вироблення на основі експертного оцінювання і самооцінювання спільних підходів щодо її реалізації. У процесі практичних занять експертами першої групи була запропонована функціональна модель, а експертами другої групи - управлінська модель науково-методичної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти, які деталізували окремі складові узагальненої моделі та дозволили визначити ставлення експертів до її впливу на регіональну систему науково-методичної роботи з учителями. Таким чином введено до наукового обігу поняття «дидактична експертиза», яке відображає поєднання самооцінки експертів з оцінкою запропонованої моделі у практиці експертного оцінювання педагогічного явища.

Другий етап експертизи узагальненої моделі включав оцінку експертами різних характеристик цієї моделі, зокрема: загальна оцінка моделі; оцінка структури узагальненої моделі; оцінка змісту діяльності; оцінка критеріального виміру моделі. Для визначення узгодженості відповідей експертів, результати їх відповідей були формалізовані й за допомогою методів математичної обробки даних виведені множинні коефіцієнти кореляції та конкордації, значення яких дозволило стверджувати, що думки експертів стосовно запропонованих для оцінки характеристик узагальненої моделі були узгодженими.

6. Регіональний підхід до науково-методичної роботи з учителями, який втілений в узагальненій моделі і тлумачиться нами більш широко, ніж національний або етнічний, визначено центральною концептуальною специфікою цього дослідження. На його основі сформульовано комплекс рекомендацій з реалізації умов і впровадження узагальненої моделі поєднання наукової та методичної роботи з учителями в регіоні, що спирається на різні компетентності управлінців, викладачів інститутів післядипломної освіти, методистів району, керівників шкіл, самих вчителів. Виявлено три магістральні шляхи реалізації педагогічних умов здійснення сучасної науково-методичної роботи з учителями: синтез структурного та динамічного варіантів узагальненої моделі; впровадження узагальненої моделі єдності наукової та методичної роботи з учителями в синергетичному ракурсі; державна спрямованість поєднання наукової та методичної роботи з учителями. Доведено, що виявлені шляхи мають розгалуження у вигляді соціальних та індивідуальних (професійно-педагогічних) шарів, які, поєднуючись на синергетичній основі, стали підгрунттям для формулювання практичних рекомендацій щодо впровадження узагальненої моделі у таких трьох напрямках: врахування регіональних і місцевих особливостей професійної діяльності вчителів; професійно-кваліфікаційна диференціація та індивідуалізація науково-методичної роботи з вчителями; спільний та координований моніторинг перебігу пропонованої узагальненої моделі науково-методичної роботи та її результатів у всіх ланках післядипломної педагогічної освіти, а також у системі управління освітою. У свою чергу ефективність застосування означених практичних рекомендацій значною мірою залежить від певних управлінських дій, які мають ґрунтуватися на логічній побудові діалогу між усіма суб'єктами науково-методичної роботи: вчителями, методичними працівниками, викладачами системи вищої і післядипломної педагогічної освіти та керівниками освіти.

Виконана дисертація не вичерпує всіх питань досліджуваної теми. Подальшими напрямками наукових досліджень цієї проблеми могли би бути:

· Інноваційна діяльність учителя як умова якісного втілення єдності його практичної та наукової роботи.

· Співвідношення готовності та перешкод у поєднанні наукової та методичної складових педагогічної діяльності.

· Визначення та аналіз пріоритетів у процесі поєднання наукової та методичної роботи вчителя.

· Співвідношення соціальних і особистих критеріїв ефективного поєднання наукової та практичної діяльності вчителя.

· Методи перетворення соціальних чинників педагогічної діяльності в професіографічні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Качур Б. М. Принципи оптимального поєднання наукової та методичної роботи з учителями у регіональній системі післядипломної педагогічної освіти /

2. Б. М. Качур // Обрії. - 2008. - Вип. 2 (27). - С. 52-55.

3. Качур Б. М. Структура науково-методичної роботи з вчителями в регіоні / Б. М. Качур // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 45. - С. 172-179.

4. Качур Б. М. Функції науково-методичної роботи з вчителями регіону /

5. Б. М. Качур // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 46. - С. 48-56.

6. Жупанин С. І. В. В. Бурч - гуманіст, освітянин, художник (до 85- річчя

7. В. В. Бурча) / С. І. Жупанин, Б. М. Качур, В. В. Химинець. - Ужгород : Інформ.-видавн. центр ЗІППО, 2004. - 56 с.

8. Туряниця В. В. Концептуальні положення О. В. Духновича про вчителя та диференціацію навчання / В. В. Туряниця, О. В. Дяченко, Б. М. Качур // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. «Соціально-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищих навчальних закладах», (Ужгород, 25-26 лют. 2003 р.). - Ужгород, 2003. - С. 233-235.

9. Туряниця В. В. Григорій Ващенко про концепцію структури освіти в самостійній Україні / В. В. Туряниця, Б. М. Качур // Наук. вісн. Ужгород. Нац. ун.-ту. Серія «Педагогіка. Соціальна робота». - 2002. - Вип. 5. - С. 71-76.

10. Химинець В. В. Освіта Закарпаття / В. В. Химинець, П. П. Стрічик,

11. Б. М. Качур, М. І. Талапканич. - Ужгород : Інформ.-видав. центр ЗІППО, 2009. - 490 с.

АНОТАЦІЇ

Качур Б. М. Організаційно-педагогічні умови управління науково-методичною роботою з вчителями в регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.06 - теорія та методика управління освітою. - Університет менеджменту освіти АПН України, Київ, 2009.

У дисертаційному дослідженні визначено та науково обґрунтовано місце і роль науково-методичної роботи з учителями в регіональній системі післядипломної педагогічної освіти; виокремлено завдання регіональної системи науково-методичної роботи з педагогічними працівниками; визначено й охарактеризовано її структуру, функції та зміст, виявлено і науково обґрунтовано принципи та умови організації науково-методичної роботи з учителями в регіоні; розроблено систему критеріїв оцінки ефективності науково-методичної роботи з учителями в регіоні; створено і теоретично обґрунтовано узагальнену модель організації науково-методичної роботи з учителями в регіоні; удосконалено технологію використання у практиці експертного оцінювання педагогічного явища методу експертних оцінок шляхом введення до науково обігу поняття «дидактична експертиза», яке відображає поєднання самооцінки експертів з оцінкою узагальненої моделі; розроблено технологію діагностики та моніторингу ефективності науково-методичної роботи з учителями; визначено педагогічні умови її організації з урахуванням регіональних особливостей; сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення управління науково-методичною роботою з учителями як складовою системи післядипломної педагогічної освіти.

Ключові слова: науково-методична робота з учителями, регіональна система науково-методичної роботи з учителями, післядипломна педагогічна освіта, управління науково-методичною роботою з учителями, професіоналізм учителя, узагальнена модель організації науково-методичної роботи з учителями в регіоні, експертні оцінки, дидактична експертиза.

Качур Б. М. Организационно-педагогические условия управления научно-методической работой с учителями в регионе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.06 - теория и методика управления образованием. - Университет менеджмента образования АПН Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена актуальной проблеме организации и управления научно-методической работой с учителями в регионе. Система научно-методической работы с учителями в регионе рассматривается как органическая составляющая региональной системы профессионального развития педагогических кадров и как компонент системы последипломного педагогического образования. Такой подход обеспечил возможность определить в диссертации роль и место научно-методической работы с учителями в региональной системе образования, вычленить задачи региональной системы научно-методической работы с педагогическими работниками; определить и охарактеризовать ее структуру, функции и содержание, выявить и научно обосновать принципы и условия организации научно-методической работы с учителями в регионе. В диссертации также разработана система критериев оценки эффективности научно-методической работы с учителями; разработана и теоретически обоснована обобщенная модель организации научно-методической работы с учителями в регионе.

...