Методика вивчення повнозначних частин мови на функціонально-стилістичних засадах в основній школі

Таблиця 1. Рівні сформованості мовленнєвих умінь учнів 7-х класів (експериментальних (ЕК) і контрольних (КК) груп, %) за результатами контрольного зрізу знань

Результати зрізових робіт, проведених після кожного етапу навчання, підтвердили ефективність пропонованої експериментальної методики з формування граматико-стилістичних умінь і навичок учнів у процесі вивчення повнозначних частин мови. У табл. 1 показано результат порівняльного аналізу зрізових робіт учнів експериментальних і контрольних класів на кінець навчання. Виведено середній показник у % рівня сформованості мовленнєвих умінь і навичок учнів 7-х класів під час опрацювання повнозначних частин мови на функціонально-стилістичних засадах.

Кількісний аналіз даних таблиці засвідчує, що рівень сформованості мовленнєвих умінь і навичок учнів експериментальних класів на 9,1% вищий, ніж у контрольних.

На основі результатів зрізових контрольних робіт в експериментальних і контрольних класах нами виведено середній показник рівнів сформованості граматико-стилістичних умінь учнів 7 класу, що представлено в діаграмі 1(експериментальні класи позначено світлим кольором, контрольні - темним).

Діаграма 1. Рівні володіння стилістичними засобами повнозначних частин мови в учнів експериментальних (ЕК) і контрольних (КК) класів (%)

З діаграми видно, що впровадження експериментальної методики в практику навчання дало позитивні результати. Передусім це позначилося на граматико-стилістичній правильності учнівських висловлювань. Окрім того, поліпшилась і комунікативна доцільність вживання повнозначних частиномовних одиниць: учні ЕК співвідносять зміст і форму висловлювання з мовленнєвою ситуацією, свідомо користуються морфологічними одиницями для вирішення конкретних смислових завдань.

Отримані результати експериментального навчання засвідчили правомірність нашого наукового передбачення й підтвердили ефективність розробленої нами системи вивчення повнозначних частин мови на функціонально-стилістичних засадах, що безпосередньо впливає на загальний рівень мовленнєвого розвитку учнів основної школи.

У висновках викладено основні результати дослідження, намічено перспективи подальшої роботи.

Теоретичне осмислення лінгвістичних, психологічних, лінгводидактичних засад вивчення повнозначних частин мови у функціонально-стилістичному аспекті, а також педагогічний експеримент та його результати підтвердили актуальність проведеного дослідження.

Аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми дозволив визначити лінгвістичні, психологічні, психолінгвістичні та лінгводидактичні основи формування мовленнєво-комунікативних умінь і навичок учнів основної школи стилістичними засобами повнозначних частин мови. Вихідною позицією роботи стало з'ясування понять "повнозначні частини мови", "функціональна граматика", "функціонування морфологічних одиниць", "стилістика", "стиль", "функціональний стиль", а також тісно пов'язані з ними текстові зв'язки та семантико-синтаксичні відношення між його компонентами.

Вивчення повнозначних частин мови на функціонально-стилістичних засадах передбачало розгляд форм і категорій системно, в широкому обсязі, з урахуванням різнобічної сутності цієї групи слів, властивих їм семантико-стилістичних ознак, що найяскравіше виявляються в текстах різних стилів.

У процесі аналізу наукових джерел було визначено психолого-педагогічні передумови формування мовленнєвих умінь школярів під час вивчення морфологічної стилістики. Встановлено, що динаміка комунікативно-мовленнєвої компетентності учнів основної школи - це насамперед психологічна діяльність, пов'язана з максимальною активізацією конкретних мовленнєво-мисленнєвих операційних дій (порівняння, аналіз, синтез, узагальнення) і механізмів (сприйняття, розуміння, запам'ятовування, породження мовлення), розглядом закономірностей функціонування частиномовних засобів у мовленні; доцільним використанням ігрових прийомів, що стимулюють пізнавальну активність учнів, з розвитком мотивації до навчання. Постійна увага до вікових та індивідуальних особливостей, інтересів, рівня пізнавальних можливостей, здібностей учнів середнього шкільного віку, розуміння суті психічних процесів, що лежать в основі мовленнєвої діяльності, сприяла активізації роботи учнів з граматичної стилістики.

Аналіз науково-методичної літератури показав, що вивчення повнозначних частин мови на функціонально-стилістичних засадах в основній школі має епізодичний характер. Анкетування вчителів та учнів, бесіди, спостереження за навчальним процесом засвідчили відсутність систематичної роботи з морфологічної стилістики на уроках рідної мови. Результати констатувального зрізу підтвердили необхідність систематичної роботи з удосконалення комунікативної компетентності школярів, а відтак і створення методики вивчення повнозначних частин мови на функціонально-стилістичних засадах.

Доцільність і цілісність роботи з формування мовленнєвої компетентності школярів стилістичними засобами повнозначних частин мови забезпечила розробка лінгводидактичної моделі та поетапної програми експериментального навчання, в основу якої покладено реалізацію функціонально-стилістичного і текстоцентричного принципів.

У ході формувального експерименту було доведено ефективність загальнодидактичних принципів: науковості (враховує, які терміни й поняття з проблеми слід засвоїти учням), наступності й перспективності (передбачає врахування вмінь, набутих школярами в початкових класах, і підвищення рівня вимог до мовленнєвих умінь на наступних етапах навчання), наочності та ін. І лінгводидактичних - розрізнення особливостей усного і писемного мовлення; засвоєння стилістичних норм на основі глибокого знання граматичних, лексичних та орфоепічних норм; вироблення уваги до виразності мовлення; формування навичок стилістичної грамотності; поглиблення й ускладнення змісту занять зі стилістики; розрізнення стилістичних недоліків; використання "чуття мови" в роботі зі стилістики; розвиток мовлення на внутрішньо- і міжпредметній основі, що лягли в основу експериментального навчання.

Дослідне навчання довело необхідність цілеспрямованого оволодіння учнями знаннями про семантичні, граматичні, стилістичні особливості повнозначних частин мови шляхом розкриття їх функціональної ролі в мовленні. Кінцевим результатом цього процесу стало самостійне конструювання текстів різних стилів з доцільним використанням стилістичного потенціалу самостійних частин мови.

Експериментальна робота дала підстави стверджувати, що ефективному формуванню мовленнєвих умінь і навичок школярів у процесі засвоєння стилістичних властивостей повнозначних частин мови сприяють комунікативно-репродуктивні, аналітичні, комунікативно-креативні та ситуативні вправи, що розширюють межі навчальної діяльності учнів через усвідомлення ними порядку операцій логіко-творчого характеру: констатація коментар роздум узагальнення застосування.

Теоретичні положення дослідження та ефективність методичних рекомендацій перевірено експериментально. Результати формувального експерименту підтвердили, що розроблена методика розвитку комунікативних умінь стилістичними засобами повнозначних частин мови сприяє розвитку мовлення школярів, поліпшуючи його якісні характеристики: точність, аргументованість, доцільність, послідовність, доказовість, дієвість тощо, а отже, є достатньо результативною й доцільною. Рівень мовленнєвої підготовки учнів експериментальних класів загалом підвищився на 9,1%.

Таким чином, було досягнуто мети наукового дослідження й підтверджено правомірність основних положень висунутої гіпотези щодо системності і неперервності вивчення повнозначних частин мови на функціонально-стилістичних засадах.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. У перспективі дослідної роботи необхідно зосередити увагу на: обґрунтуванні лінгводидактичних умов упровадження функціонально-стилістичного підходу на всіх етапах мовної освіти; питаннях реалізації функціонально-стилістичного підходу до вивчення фонетики, лексикології, синтаксису в основній школі; лінгводидактичні засади розвитку стилістичних умінь учнів шкіл з російською мовою навчання.

Список публікацій за темою дисертації

Луценко В.І. До вивчення функціональної стилістики в 5-9 класах загальноосвітньої школи /В.І. Луценко // Українська мова і література в школі, 2006. - №1. - С. 7-10.

Луценко В.І. Вербальні помилки та причини їх виникнення у мовленні учнів /В.І. Луценко // Українська мова і література в школі, 2006. - №5. - С. 34-38.

Луценко В.І. Особливості навчання тексту-опису // Українська мова і література в школі, 2007. - №3. - С. 13-15.

Луценко В.І. Основні поняття і категорії комунікативної стилістики тексту /В.І. Луценко // Дивослово, 2007. - №4. - С. 45-48.

Луценко В.І. Теоретичні засади комунікативної стилістики тексту /В.І. Луценко// Мова і культура (Науковий щорічний журнал).- Видавничий Дім Бураго, 2007. - Вип. 8. - Т.12. - С. 166-171.

Луценко В.І. Навчання української мови на функціонально-стилістичних засадах /В.І. Луценко //Дослідження з лексикології і граматики української мови: Зб. наук. пр. / Редкол.: Д.Х. Баранник та ін. - Дніпропетровськ: Пороги, 2007. - Вип. 6. - С. 82-90.

Луценко В.І. Про дві стилістики в школі /В.І. Луценко // Рідна школа, 2007. - № 11-12. - С. 53-54.

Луценко В.І. Взаємодія мовної системи і контекстного середовища як основа функціонування прикметників. /В.І. Луценко //Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 50. - Частина 1. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. - С. 197-201.

Луценко В.І. Наступність і перспективність у засвоєнні школярами стилістичних понять /В.І. Луценко // Українська мова і література в школі, 2009. - №3. - С. 8-12.

Размещено на Allbest.ru