Професійно-економічна підготовка майбутніх учителів у вищих навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

УДК: 371.13.001.76

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Професійно-економічна підготовка майбутніх учителів у вищих навчальних закладах

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Падалка Олег Семенович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий консультант

доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України ПРОКОПЕНКО Іван Федорович, Харківський державний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, ректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України ГОНЧАРЕНКО Семен Устимович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, головний науковий співробітник відділу андрагогіки;

доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України ГЛУЗМАН Олександр Володимирович, Республіканський вищий навчальний заклад «Кримський гуманітарний університет», ректор;

доктор педагогічних наук, професор МАСЛОВ Валентин Іванович, Вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти» АПН України, завідувач кафедри менеджменту.

Захист відбудеться «28» травня 2009 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д).

Автореферат розісланий «28» квітня 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. Д. Березівська

майбутній вчитель педагогічний інститут

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проголошення незалежності України, тривалий перехідний процес суспільства в політичному, соціальному і економічному напрямах актуалізували проблему якості підготовки педагогічних кадрів, визначивши серед них пріоритетні аспекти реалізації знань професійно-економічного змісту, застосування сучасних педагогічних технологій, пов`язаних з вимогами до педагога-провідника державотворення, демократичних змін, людини високої професійної і загальної культури. Серед тенденцій сучасної світової освіти важливу роль відіграє гуманістична складова, введення нових людинознавчих наукових і навчальних дисциплін. Зокрема, особливого значення в умовах глобалізації набуває економіка освіти.

Потреба економічної освіти зумовлена кардинальними змінами, що відбуваються у процесі формування ринкової економіки в Україні. Йдеться передусім про докорінну реконструкцію відносин власності й всього виробництва не лише в масштабі господарського комплексу, а й на рівні освітньої галузі. Це пов'язано з необхідністю перетворення освіти на пріоритетну галузь державної політики і життєдіяльності суспільства, з потребою реформування усієї системи освіти, створення нового економічного механізму управління навчальними закладами, що передбачено законодавством України про освіту, положеннями Болонської декларації.

Економічна освіта в загальній системі вищої педагогічної освіти є важливою складовою процесу перетворення усіх сфер життєдіяльності суспільства і, перш за все, економічної реформи, що має свою специфічну мету, завдання, принципи і засоби, пронизує інші напрями суспільного розвитку, вступає у діалектичний взаємозв'язок, єдність і реалізується на основі комплексного підходу до виховання.

Проблеми економічної освіти майбутніх педагогів виходять за межі локальних змін у навчальних планах, змісті окремих навчальних дисциплін, організаційно-методичних аспектах навчального процесу. Тут і модульно-рейтингова, кредитно-модульна, компетентнісна та особистісно розвивальна моделі навчання, що істотно відрізняються від традиційних підходів, і нові цінності освіти, коли на зміну звичному культу успішності, дисципліни приходить орієнтація на особистість, а також полікультурність, наукоємність, інформаційна насиченість педагогічних систем, нові форми оцінювання результатів освіти.

Вищі навчальні заклади (ВНЗ) звертаються до інноваційних педагогічних технологій професійно-економічної підготовки як до інструментарію двох протилежних аспектів - соціалізації та індивідуалізації особистості майбутнього фахівця-педагога.

Професійно-економічна підготовка майбутнього вчителя є імперативом найголовнішої (формування узагальненої моделі сучасного фахівця), і подальшої соціалізації (набуття специфічно рольових знань). Саме такий розгляд проблеми потребує пошуків і впровадження сучасних педагогічних технологій. Водночас наголосимо, що педагогічна система ВНЗ виконує завдання становлення учителя як особистості і як суб'єкта професійної діяльності. У процесі навчання майбутній учитель, засвоюючи безліч спеціальних, загальнокультурних знань, у тому числі й економічних, повинен оволодівати досвідом конструювання власної педагогічної позиції, адекватної їй технології, досвідом орієнтування у просторі нових педагогічних ідей, гуманітарною свідомістю й економічною культурою. Вираження самого себе як автора педагогічної системи і технології і є суттю становлення компетентності педагога. Об'єктивні економічні знання перетворюються у цьому процесі на систему індивідуальних регуляторів, норм, набуваючи особливостей ідеальної моделі, що спрямовує діяльність педагога. Проблема формування економічного мислення у контексті загального інтелектуального розвитку особистості, здійснення завдань економічного виховання студентів зумовлює необхідність посилення уваги дослідників до економічної підготовки вчителя як складової педагогічної освіти. Проектування і реалізація педагогічних технологій професійно-економічної підготовки майбутнього вчителя, дослідження основних компонентів впливу на їх ефективність - одна з провідних проблем сучасної педагогічної науки і практики, що потребує всебічного вивчення.

У педагогічній науці ще недостатньо досліджено проблеми технологій організації професійно творчої діяльності викладачів педагогічних університетів в умовах інформатизації освіти, зокрема щодо опрацювання нових педагогічних ідей, осмислення їхнього впливу на економічне мислення учителя, застосування новітніх педагогічних технологій у професійно-економічній підготовці майбутніх фахівців. Результати досліджень розвитку технологій професійно-економічної підготовки в педагогічних університетах учені й практики неоднозначно розуміють і не повною мірою використовують у реальній педагогічній практиці.

Дослідники напрацювали певний досвід вивчення і впровадження педагогічних технологій у навчально-виховний процес ВНЗ. Історико-філософський аспект досліджували В. П. Андрущенко, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, О. В. Сухомлинська, М. Д. Ярмаченко.

Слід зазначити, що проблема підготовки майбутніх фахівців із застосуванням технологій професійно-економічної підготовки вчителя привертала увагу А. І. Бублика, П. Н. Ісаєвої, Л. Д. Карпишова, Р. М. Лотовської, А. А. Миролюба, Л. О. Михайлова, О. І. Мойсеєнко, Т. Н. Нікуліної, В. К. Розова, Н. К. Скляренка, І. О. Смолюка та ін. науковців. Теоретичні засади професійно-економічної підготовки майбутніх учителів з урахуванням їхніх потенційних можливостей щодо засвоєння педагогічних і економічних знань поряд з іншими завданнями розглядали С. А. Абдоков, С. Г. Гасін, М. С. Комаров, М. В. Кузьмін, Л. Н. Малишко, І. Ф. Прокопенко, І. А. Сасова, Г. М. Терещенко.

Проблемі професійної підготовки майбутнього вчителя приділяли значну увагу С. І. Архангельський, В. П. Бєлозерцев, В. І. Бондар, Л. П. Вовк, О. В. Глузман, В. І. Євдокимов, М. Б. Євтух, О. Г. Мороз, С. О. Сисоєва. Теоретичні засади органічної єдності виховного та освітнього компонентів у підготовці вчителя обґрунтовано в наукових працях Ю. К. Бабанського, А. О. Деркача, К. А. Лазаренка, Л. А. Любомира, Л. В. Молчанова, С. М. Ружина, О. Я. Савченко, В. О. Сухомлинського.

Загальні психолого-педагогічні аспекти управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів, що є визначальним у системі професійно-економічної підготовки, досліджували Б. Г. Ананьєв, В. К. Буряк, І. Д. Бех, В. О. Моляко, П. Я. Гальперін, С. У. Гончаренко, А. О. Кірсанов, Ю. А. Конаржевський, А. І. Кузьминський, В. І. Лозова, С. Д. Максименко.

До окремих проблем управління професійною освітою звертались В. І. Андрєєв, В. І. Коротов, В. М. Мадзігон, В. І. Маслов. Педагогічні особливості управління економічною підготовкою, умови застосування різних технологій вивчали В. П. Безпалько, В. П. Кравець, А. С. Нісимчук, І. П. Підласий. Для досліджуваної проблеми важливе значення мають праці, присвячені різним аспектам економічної підготовки молоді (В. П. Бех, В. Я. Бобров, Н. В. Кузьміна, А. С. Макаренко, Н. Г. Ничкало, О. Т. Шпак).

У ході аналізу психолого-педагогічної літератури не виявлено спеціальних праць, у яких системно висвітлено результати дослідження професійно-економічної підготовки майбутніх учителів, застосування у цьому процесі педагогічних технологій. Встановлено, що окремі питання щодо використання педагогічних технологій розглянуто лише побіжно, у процесі виявлення інших проблем підготовки вчителя на основі статично заданих професіограм. Водночас зазначимо, що вивчення наукових і документальних джерел з досліджуваної проблеми, а також практики роботи вищої педагогічної школи свідчить про наявність суперечностей між важливістю проектування й особливостями використання педагогічних технологій професійно-економічної підготовки майбутнього вчителя та нерозробленістю цілісної концепції як системи взаємозв'язаних прийомів, форм і методів організації навчально-виховного процесу, об'єднаної єдиною концептуальною основою, цілями і завданнями економічної освіти, що створює сукупність необхідних умов для навчання, виховання і розвитку майбутніх учителів. Виявлено такі суперечності між:

соціальним замовленням на ґрунтовну економічну підготовку вчителів, формування їхньої економічної культури і традиційним спрощенням розуміння процесу підготовки педагога як схеми нагромадження ним економічних знань;

вимогою фундаменталізації економічних знань і фрагментарністю змісту економічної освіти;

завданнями індивідуально особистісного сприймання наукової інформації й традиційними підходами до організації навчання;

значними обсягами професійно-економічної інформації та невідповідними організаційно-методичними умовами її засвоєння студентами педагогічних навчальних закладів;

недостатньо розвинутою інформаційною інфраструктурою вищої педагогічної школи і необхідністю індивідуалізації та активізації навчального процесу в умовах особистісно розвивальної парадигми освіти;

необхідністю оволодіння студентами фундаментальними економічними знаннями, тенденцією посилення питомої ваги самостійної позааудиторної роботи студентів у контексті положень Болонської декларації та недостатніми темпами розроблення й використання у позааудиторній самостійній роботі дистанційних і мультимедійних технологій.

Подолання цих суперечностей потребує теоретичного опрацювання й експериментального обґрунтування концептуальних положень та нових моделей і методик професійно-економічної підготовки майбутніх вчителів, вироблення і вдосконалення системи критеріїв її ефективності.

Соціально-педагогічне значення ґрунтовної професійно-економічної підготовки майбутніх учителів, недостатнє теоретичне і практичне обґрунтування її педагогічних технологій, недостатня дослідженість проблеми, нові потреби педагогічної практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено відповідно до основних напрямів наукових досліджень АПН України, МОН України і виконано як складову комплексної науково-дослідної роботи Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова «Науково-практичні проблеми актуалізації виховання особистості у процесі підготовки майбутнього вчителя» (РК № 0198И000147). Тему погоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України 21 жовтня 1999 р., протокол № 17/К.

Мета дослідження полягає у теоретичному та експериментальному обґрунтуванні концептуальних засад формування змісту й виявленні особливостей використання педагогічних технологій професійно-економічної підготовки майбутнього вчителя.

Об'єкт дослідження - професійно-економічна підготовка майбутнього вчителя у системі вищої педагогічної освіти.

Предмет дослідження - теоретичні й організаційно-методичні засади професійно-економічної підготовки майбутніх учителів у ВНЗ.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети і концепції дослідження визначено основні завдання:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в теорії та практиці діяльності вищих педагогічних навчальних закладів.

2. Здійснити обґрунтування теоретичних засад професійно-економічної підготовки майбутнього вчителя.

3. Теоретично обґрунтувати дидактичні положення щодо професійно-економічної підготовки майбутніх учителів.

4. Обґрунтувати концептуальні засади використання педагогічних технологій професійно-економічної підготовки студентів на основі системно-структурного аналізу механізму здійснення їхньої фахової підготовки.

5. Визначити й обґрунтувати педагогічні технології професійно-економічної підготовки студентів, виявити їх ефективність у навчальному процесі педагогічних університетів та інститутів.

6. Науково обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методику професійно-економічної підготовки майбутніх учителів та виявити особливості технології управління цією підготовкою.

7. Визначити критерії та показники ефективності професійно-економічної підготовки майбутнього вчителя.

8. Розробити навчально-методичний комплекс для професійно-економічної підготовки майбутніх учителів із застосуванням запропонованих педагогічних технологій.

Концепція дослідження. Дослідження теоретичних засад професійно-економічної підготовки педагогів здійснювалося з урахуванням вітчизняних і світових тенденцій модернізації вищої педагогічної освіти, перспектив соціально-економічного розвитку України. Професійно-економічна підготовка вчителя базується на єдності загального, особливого та одиничного в контексті об'єктивних взаємозв'язків і взаємозалежностей різних управлінсько-соціальних і професійно-теоретичних явищ на основі концептуальних засад використання педагогічних технологій у навчальному процесі, принципів відбору і структурування економічних знань у процесі їх інтегрування. Загальну модель інтегрування професійних знань студентів обґрунтовано згідно з вимогами сучасного розвитку педагогічної науки; вона є основою для побудови конкретних навчальних курсів. Педагогічну технологію розглянуто як цілісну систему і складову проекту (моделі) організації фахового становлення особистості у ВНЗ, що визначає структуру, зміст освітньо-управлінської діяльності кафедр (навчально-пізнавальні можливості студента), інститутів, деканатів (формування професійного становлення особистості), ректорату (реалізація ступеневої освіти: бакалавр - спеціаліст - магістр). Теоретично обґрунтовуючи і розробляючи інноваційні педагогічні технології професійно-економічної підготовки майбутніх вчителів, ми орієнтувалися на кінцеву мету діяльності інститутів, кафедр, деканатів, ректорату.

У сучасних умовах професійно-економічна підготовка майбутнього вчителя досліджується у двох аспектах: діагностичного обґрунтування мети управління та об'єктивного контролю за реалізацією навчальних програм з боку кафедр, інститутів (факультетів) у професійній підготовці майбутнього вчителя; прогнозування розвитку особистості студента в цілому з урахуванням витрат часу: академічна година, кредит, навчальний день, навчальний тиждень, триместр, семестр, курс, навчальний рік. Системний підхід до реалізації педагогічної технології розглядається як методологічна основа професійно-економічної підготовки вчителя. Це уможливлює обґрунтування важливого принципу технології управління (принципу цілісності й взаємозумовленості структури професійного становлення особистості). Такий підхід дає змогу виокремити комплексні елементи менеджменту в процесі навчально-виховної діяльності.

Професійно-економічна освіта майбутніх учителів має соціальне, особистісне, дидактичне, культурологічне і професійне значення.

Соціальне значення полягає в її позитивному впливі на розв'язування проблем підвищення професійної підготовки, соціалізації та пізнавальної активності студентів, розширення досвіду їхньої самореалізації; особистісне значення - у духовному, інтелектуальному, моральному і психічному розвитку майбутніх учителів; дидактичне значення - у формуванні системи фундаментальних економічних знань, умінь і навичок; культурологічне значення - у формуванні всебічно і гармонійно розвиненої особистості з цілісним науковим світоглядом; професійне значення - у формуванні в майбутніх учителів готовності до педагогічної діяльності, компетентності й майстерності.

Професійно-економічну підготовка майбутнього вчителя має здійснюватися на основі взаємопов'язаних, взаємозумовлених змістовно діяльнісних, структурних і функціональних складових. Запропонована технологія є цілісною відкритою педагогічною системою, що охоплює об'єднані єдиною концептуальною основою різні аспекти діяльності: викладачів кафедр і студентів - щодо реалізації дидактичної мети в навчально-пізнавальній роботі; інституту (факультету) - щодо підвищення якості професійного становлення майбутнього вчителя; ректорату - щодо забезпечення ступеневості педагогічної освіти, системи підготовки, нормативних і науково-методичних засад системи підготовки, дотримування законодавчих умов.

Концепція дослідження базується на системно-функціональній технології менеджменту, що розглядається як управлінсько-функціональна природа економічної діяльності, невіддільна від об'єктивної структури професійно-педагогічної сфери, з нею поєднана й інтегрована. Вона пізнається тільки в контексті професійно-економічної підготовки вчителя і здійснюється під час реалізації змісту освіти викладачами кафедр, інститутами (факультетами), ректоратом. Ідея педагогічної технології професійно-економічної освіти вчителя випливає із специфічної інтегрованої сутності освітньої діяльності, структури і змісту її когнітивних аспектів, що ґрунтуються на взаємозалежній зумовленості професійно особистісних компонентів, на враховуванні базових та індивідуальних якостей майбутніх учителів у процесі їхньої підготовки.

Професійно-економічна підготовка майбутніх учителів у вищих педагогічних навчальних закладах має ґрунтуватися на моделі педагогічної технології, що охоплює мотиваційний, когнітивний і процесуально-діяльнісний та організаційно-методичний компоненти. Найважливішими підходами до моделі формування особистості вчителя мають бути:

об'єктивна взаємодія, взаємозумовленість усіх інтегрованих компонентів технологій в їхньому динамічному поступі;

методи мінімізації абстрагованості схеми професійно-економічної підготовки вчителя;

засади управлінської системи дій викладача, колективу кафедри, інституту (факультету), ректорату, що необхідно організувати в ході оптимально прогнозованого навчально-виховного процесу з метою забезпечення належного рівня економічної підготовки;

інноваційний управлінський процес, що підтримується поєднанням комп'ютерних засобів управління з традиційними формами організаційної роботи;

система забезпечення механізму реалізації професійно-економічної підготовки майбутнього вчителя в умовах взаємодії внутрішніх і зовнішніх чинників модернізації підготовки фахівця, що має особистісно орієнтований характер, відповідає потребам неперервного професійного зростання, розвитку фахового мислення, що забезпечується комплексним впливом теоретичної і практичної підготовки, самостійної роботи студентів.

Особливістю концепції педагогічних технологій професійно-економічної освіти вчителів є поетапне особистісно орієнтоване формування компетентності в галузі економіки, готовності до педагогічної діяльності впродовж адаптивно-професійного, професійно-розвивального, професійно-продуктивного і професійно-дослідницького етапів навчання у вищому педагогічному навчальному закладі.

Професійно-економічна освіта майбутніх учителів у вищій педагогічній школі нині має ґрунтуватися на особистісно розвивальній парадигмі освіти, поєднанні системно-структурного і компетентнісного підходів до організації навчально-виховного процесу. За таких умов у педагогічних технологіях змінюється роль викладача, який втрачає авторитарні функції, є не єдиним і вичерпним джерелом наукової інформації для студентів. Він стає методологом, координатором навчально-пізнавальної діяльності, консультантом, керівником індивідуальних освітніх проектів майбутніх учителів тощо. Змінюється і роль студентів, які повинні не лише оволодівати певною сумою знань, умінь і навичок, а й способами професійної педагогічної діяльності, творчим підходом до її здійснення, а також розвивати стійкі пізнавальні інтереси і мотиви неперервного навчання, потребу в постійному саморозвитку і самовдосконаленні.

Професійно-економічна освіта майбутніх учителів має забезпечувати їхній індивідуальний, гармонійний і цілісний професійно спрямований розвиток у галузі економіки, що відбувається на основі цільового спрямування на особистісно пізнавальні, інноваційні, інтегративні і продуктивні принципи відбору і структурування змісту економічної освіти, його постійне оновлення з урахуванням сучасних досягнень у сфері економіки і освіти, перерозподіл навчального матеріалу з тенденцією збільшення його питомої ваги в самостійному позааудиторному опрацюванні й підвищенні ролі самоконтролю і самокоригування знань, умінь, навичок з економіки, а також на впровадження комп'ютерно орієнтованих засобів навчання.

Загальна гіпотеза дослідження. Професійно-економічна підготовка вчителів набуває ефективності за умов:

розгляду професійно-економічної підготовки студентів як педагогічної системи, що передбачає концептуальну єдність педагогічних, психологічних, соціальних, економічних, загальногуманітарних і методичних компонентів;

індивідуального підходу до поетапного формування у майбутніх учителів готовності до педагогічної діяльності залежно від можливостей і навчальних досягнень кожного;

реалізації особистісно розвивального, інтегративного і професійно діяльнісного підходів до організації навчально-виховного процесу;

органічного поєднання у процесі професійної підготовки студентів традиційних, комп'ютерно орієнтованих методик; традиційних і дистанційних форм навчання.

Загальну гіпотезу дослідження конкретизовано в часткових гіпотезах, зокрема щодо формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності.

Цей процес буде ефективним, якщо:

розвивати методологічну культуру і педагогічну майстерність майбутніх педагогів, уміння аналізувати освітню ситуацію, виявляти суперечності, визначати проблеми, проектувати мету, мотивувати свою діяльність, здійснювати рефлексію і експертизу своєї праці;

обґрунтувати й послідовно реалізовувати концепцію педагогічних технологій як цілісної системи взаємопов'язаних прийомів, форм і методів організації навчально-виховного процесу, зумовлених закономірностями професійно-економічної підготовки;

враховувати принципи особистісно розвивального навчання студентів способам коригування суб'єктивної позиції в оволодінні фахом шляхом використання варіантів технологій навчання;

науково обґрунтувати й творчо реалізовувати стратегію професійної підготовки студентів з метою надання їм широких можливостей для самостійної поглибленої професійної спеціалізації на основі індивідуальних освітніх проектів;

застосовувати комплекс електронних засобів навчання, що забезпечують власне наукову й образно наочну, емоційно насичену інформацію, активну практичну діяльність;

використовувати валідні методики і системи показників для об'єктивного оцінювання рівня професійної підготовленості вчителя, проведення моніторингу якості педагогічних технологій.

Методологічні засади дослідження ґрунтуються на положеннях психолого-педагогічних теорій учіння і пізнання, зокрема, про взаємозв'язок теорії та практики; на концептуальних положеннях педагогіки і психології щодо ролі інформаційно орієнтованих методів, на досягненнях сучасної філософії, соціології, педагогіки і психології про сутність розвитку особистості, детермінованість її поведінки зовнішніми і внутрішніми чинниками, про провідну роль педагогічної діяльності у професійно-економічній підготовці вчителя, про спілкування як особливий вид діяльності в професійній підготовці; на положеннях щодо єдності процесів взаємовпливів і взаємозалежностей явищ об'єктивної дійсності та провідних ідеях сучасної освіти, спрямованих на підготовку фахівців на основі системного, діяльнісного, компетентнісного, особистісно розвивального підходів як інтегрованої галузі наукових знань, що уможливлює цілісне бачення сутності найзагальніших професійно-економічних проблем.

Теоретичною основою дослідження є положення філософії освіти, висновки економічної і педагогічної наук стосовно:

реалізації діалектичного принципу всебічності із застосуванням сукупності підходів до аналізу досліджуваного об'єкта (В. П. Андрущенко, Ю. К. Бабанський, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, Л. В. Яценко);

концепції гуманізації освіти (С. У. Гончаренко, Ю. І. Мальований, О. В. Сухомлинська);

положення щодо діяльнісного підхіду (С. П. Бочарова, М. С. Вашуленко, О. М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов, О. Я. Савченко, Г. І. Щукіна);

психолого-педагогічних концепцій засвоєння знань (І. Д. Бех, П. Я. Гальперін, О. В. Глузман, Г. С. Костюк, Л. Н. Ланда, С. Д. Максименко, С. Л. Рубінштейн);

інноваційних підходів до економічної освіти молоді (В. Я. Бобров, В. О. Зайчук, В. М. Мадзігон, В. І. Маслов, А. С. Нісімчук, І. Ф. Прокопенко, І. О. Смолюк, О. Т. Шпак);

концепції управління педагогічно-економічною діяльністю (В. І. Андреєв, С. М. Семенов, Н. Ф. Тализіна, В. О. Якунін);

ідей інформатизації освіти і формування інформаційної культури (Л. І. Білоусова, Б. С. Гершунський, С. О. Сисоєва, А. Л. Столяревська, В. Ф. Шолохович).

Методи дослідження. На різних етапах наукового пошуку використовувався комплекс взаємопов`язаних дослідницьких методів, зокрема: загальнонаукові методи теоретичного і емпіричного дослідження - для всебічного аналізу джерельної бази з проблем професійно-економічної підготовки майбутніх педагогів у ВНЗ 3 - 4 рівнів акредитації; системно-структурний аналіз - для виявлення особливостей професійно-економічної підготовки студентів та впливу сучасних технологій на якість їхньої професійної підготовки; моделювання системи професійно-економічної підготовки студентів - для створення авторських моделей та методики професійно-економічної підготовки майбутнього вчителя; систематизація дослідницьких матеріалів - для вивчення та узагальнення досвіду сучасної економічної освіти і професійного виховання та аналізу сучасного стану розвитку професійного мислення майбутніх учителів; узагальнення дослідницьких даних - для виявлення ефективності запропонованих педагогічних технологій у навчальному процесі та системи формування педагогічної культури майбутніх учителів; діагностичні методи ( інтернв`ювання, анкетування, спостереження, бесіди, письмове опитування, тестування тощо) - для виявлення ефективності процесу формування професійно-економічних знань у студентів; аналіз документації кафедр, факультетів, інститутів та університету щодо організації навчально-виховного процесу - для з`ясування ефективності прийнятих рішень та динаміки змін у формуванні професійно-економічних знань у студентів. На різних етапах констатувального і формувального експериментів використовувалися методи експертної оцінки, статистичні методи - для обробки одержаних результатів та об`єктивної оцінки впровадження запропонованого модульного варіанту авторської програми спецкурсу «Професійно-економічна підготовка майбутнього вчителя»

Дослідження здійснювали у три етапи протягом 1992-2008 рр.

На першому етапі (1992-1994 рр.) - аналітико-пошуковому - вивчалися основні першоджерела з обраної проблеми, досліджувалися історичні аспекти питання, наукові праці зарубіжних і вітчизняних педагогів. Здійснювалося спостереження за розвитком навчального процесу в педагогічних університетах і загальноосвітніх школах, проводився констатувальний експеримент, яким було охоплено 317 осіб.

На другому етапі (1995-2005 рр.) - пошуково-експериментальному - проводилася дослідно-експериментальна робота відповідно до заздалегідь розробленої методики дослідження. Визначалися передбачені методикою експериментальної роботи умови і методичні прийоми, що впливають на рівень та якість технології управління економічною підготовкою майбутнього вчителя.

На третьому етапі дослідження (2006-2008 рр.) - контрольно-узагальнюючому - проаналізовано і систематизовано результати експериментальної роботи щодо динаміки впливу технологій на вдосконалення управління економічною підготовкою вчителя. Поряд із названими вище методами здійснювалося моделювання, що сприяло використанню рейтингової системи, розвиткові економічного мислення студентів, обґрунтуванню суті вивчення технологій управління, окремих явищ економічної освіти, закономірностей і тенденцій у професійній підготовці майбутнього вчителя. Сформульовано основні висновки та рекомендації, оформлено текст дисертації. На різних етапах наукового пошуку здійснювали ретроспективний аналіз власної науково-педагогічної діяльності у вищій школі впродовж 27 років.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу проводили на базі ВНЗ освіти міст Києва, Харкова, Львівської, Запорізької та Вінницької областей. В експериментальній роботі брали участь 1227 студентів, 419 випускників, 97 викладачів ВНЗ, 12 аспірантів Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова та Волинського державного університету імені Лесі Українки, 27 викладачів гімназій і загальноосвітніх шкіл. Базовими були НПУ імені М. П. Драгоманова, Волинський державний університет імені Лесі Українки, Рівненський державний гуманітарний університет.

Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи автор особисто брав участь у її проведенні, апробації та практичній реалізації одержаних результатів, розробленні змісту, методів, засобів і форм професійно-економічного навчання під час реалізації концепції педагогічних технологій професійно-економічної підготовки майбутніх учителів, здійснював навчально-методичну, організаційну і викладацьку діяльність, розробляв типові й робочі програми для підготовки майбутніх учителів.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає у:

теоретично узагальнених методологічних підходах - історико-філософському, синергетичному, системному, проблемному, структурному, функціонально-організаційному і прогностичному - до інтеграції знань про зміст і педагогічні технології професійно-економічної підготовки студентів на основі аналізу філософських, загальнонаукових, гносеологічних і логіко-психологічних передумов інтеграційних процесів у системі професійно-економічної підготовки вчителя;

уперше опрацьованих та обґрунтованих концепції і моделі впровадження педагогічних технологій, спрямованих на виявлення сутності, закономірностей та особливостей професійно-економічної підготовки студентів у ВНЗ як інтегрованої єдності: інтенсивних освітніх технологій управління, рефлексивно-інноваційних технологій освіти, особистісно орієнтованих технологій підготовки майбутнього вчителя; визначенні їх генези, методів і функцій у системі фахової підготовки спеціаліста, а також у розробленні авторської методики професійно-економічної підготовки майбутніх вчителів на основі випереджувального підходу;

удосконалених принципах професійного розвитку майбутніх педагогів, здатних ефективно здійснювати економічну освіту учнів; системно і структурно проаналізованих основних компонентах технології управління професійно-економічною підготовкою майбутніх учителів; опрацьованих й теоретично обґрунтованих критеріях та показниках ефективності професійно-економічної підготовки студентів; експериментально доведених можливостях підвищення її ефективності на основі новітніх інформаційних технологій; умотивованій системі модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання ефективності педагогічних технологій професійно-економічного навчання;

набули подальшого розвитку теоретичні засади професійно-економічної підготовки студентів на основі загальної моделі інтеграції наукових знань у процесі обґрунтовування трьох блоків технологій управління з урахуванням їхніх традиційних аспектів (авторитарне, індиферентне, демократичне) та використання запропонованих інтенсивно-освітніх, рефлексивно-інноваційних, особистісно орієнтованих технологій, необхідних для формування професійно-економічних знань у майбутніх учителів.

Практичне значення одержаних результатів. Дослідження полягає у підготовці навчально-методичного комплексу, зокрема: типових навчальних програм, навчально-методичних посібників для студентів і викладачів з проблем професійно-економічної підготовки майбутніх учителів, а також в опрацюванні модульного варіанту програми авторського спецкурсу «Професійно-економічна підготовка вчителя» та методичної системи реалізації педагогічних технологій професійно-економічної підготовки вчителя у ВНЗ, орієнтованих на формування професійно-економічного мислення студентів у процесі організації навчально-пізнавальної та культурологічної діяльності; ролі нових педагогічних технологій, спрямованих на розвиток організаційно-фахових якостей студентів. Результати дослідження і практичні рекомендації використовуються при читанні лекцій студентам, магістрам, аспірантам, викладачам ВНЗ.

Результати дослідження можуть бути використані в підготовці навчальних планів, програм, підручників і навчальних посібників для ВНЗ. Положення дисертаційного дослідження доцільно використовувати у підготовці вчителів різних спеціальностей.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка № 07-10/2072 від 30.10.2008 р.), Рівненського державного гуманітарного університету (довідка № 200 від 25.02.2009 р.), Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 3/590 від 24.02.2009 р.), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка № 01-08/218 від 26.02.2009 р.), Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) (довідка № 01/04 від 9.04.2008 р.).

В опублікованих у співавторстві навчальних, навчально-методичних посібниках і статтях (Л. П. Вовк, В. І. Гончаров, В. П. Драгун, В. М. Мадзігон, О. Г. Мороз, А. С. Нісімчук, І. О. Падалка, Г. Д. Панченко, І. А. Сасова, В. Є. Сафонова, С. І. Семенюк, Р. А. Семерникова, П. П. Середа, О. В. Скрипченко, Л. О. Скрипченко, І. О. Смолюк, М. П. Тименко, В. П. Шепотько, О. Т. Шпак, О. В. Черкасов, В. І. Юрченко) особистий внесок здобувача полягає у теоретичному обґрунтовуванні основних ідей, положень досліджуваної проблеми, зокрема методологічних підходів і концептуальних засад інтеграції наукових знань про педагогічні технології навчально-виховного процесу у ВНЗ, обгрунтуванні теоретичних аспектів технологій управління професійно-економічною підготовкою учителя з урахуванням особливостей інтенсивних освітніх технологій, рефлексивно-інноваційних та особистісно орієнтованих технологій професійно-економічної підготовки студентів, у введенні в науковий обіг термінології основ економічної освіти, менеджменту, безпосередній участі в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи; науковому керуванні темами «Економічна освіта в системі підготовки сучасного вчителя», «Сучасні педагогічні технології», що розроблялися на кафедрі теорії та історії педагогіки НПУ імені М. П. Драгоманова, участі у створенні експериментальних перехідних і базових планів, програм, навчальної літератури для професійно-економічної та педагогічної підготовки вчителів, науковому керуванні дисертаційними дослідженнями.

Апробація результатів дослідження. Про основні теоретичні положення і науково-методичні результати наукового пошуку автор доповідав на: міжнародних науково-практичних конференціях та інших заходах: До 90-річчя з дня народження дійсного члена АПН СРСР Г. С. Костюка (Київ, 1990), «Проблеми формування загальнолюдських цінностей в процесі психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя» (Київ, 1991), «Педагогічна технологія у сучасному вузі» (Луцьк, 1995), «Ступенева система вищої освіти: досвід, проблеми, перспективи» (Київ, 1996), «Роль інноваційних процесів у розвитку школи» (Харків, 1996), «Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики» (Київ, 1997), «Роль інноваційних процесів у розвитку школи» (Харків, 1996), «Університетська педагогічна освіта як шлях гуманізації суспільства» (Київ, 1999), «Проблеми професійної підготовки педагогічних працівників» (Київ, Житомир, 2000), Перші міжнародні драгоманівські читання (Київ, 2003), «Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти» (Харків, 2004), До 170-річчя НПУ імені М. П. Драгоманова (1834-2004), «Педагогіка духовності: поступ у третє тисячоліття» (Київ, 2005), Драгоманівські читання (Київ, 2006), «Наукові дослідження - теорія та експеримент - 2006» (Полтава, 2006), Всеукраїнських науково-практичних конференціях та інших заходах: Міжвузівській науково-практичній конференції (Рівне, 1988-1989), «Науково-педагогічні проблеми підготовки вчителя у вузі» (Київ, 1990), «Формування педагогічної майстерності в системі професійної підготовки майбутнього вчителя (Київ, 1991); II науково-практичній конференції «Соціально-психологічні проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя» (Київ, 1992), «Проблеми трудового навчання, виховання і профорієнтації учнівської молоді» (Рівне, 1993), «Формування національної самосвідомості молоді» (Київ, 1996), «Допрофесійна педагогічна підготовка учнівської молоді в контексті реалізації цільової комплексної програми «Вчитель» (Дніпропетровськ, 1998), «Інновації у вищій освіті» (Ніжин, 2005), «Комп'ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній і вищій школі» (Луганськ, 2005), «Формування ціннісних орієнтацій студентської молоді у контексті громадянського суспільства» (Львів, 2005), «Педагогічна освіта України: національні традиції та європейські інновації» (Київ, 2006), «Вища школа України: поступ і майбутнє» (Черкаси, 2007), «Єдність навчання і наукових досліджень» (Київ, 2009), звітно-наукових конференціях викладачів НПУ імені М. П. Драгоманова (Київ, 1992-2008).

Публікації. Основні результати дослідження відображено в 70 наукових працях, з яких 43 одноосібні. Серед них - 2 - монографії, 22 - підручники, навчальні та навчально-методичні посібники, 12 -методичних рекомендацій, 7 навчальних програм, 20 - наукових праць, опублікованих у виданнях, включених до переліку ВАК України, 4 тези у збірниках матеріалів міжнародних і всеукраїнських наукових і науково-практичних конференцій.

Дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на тему «Підготовка студентів педагогічних вузів до економічного виховання школярів» захищено у 1991 р. Її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків і додатків. Загальний обсяг дисертації - 413 сторінок, основна частина - 382 сторінки, використаних джерел - 397 найменувань, з них 24 - англійською мовою. У тексті дисертації вміщено 65 таблиць і 10 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми і ступінь її дослідженості, сформульовано концепцію, визначено об'єкт, предмет, загальну і часткові гіпотези, завдання, методологічні й теоретичні засади, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну значущість і практичну цінність одержаних результатів; відображено апробацію і впровадження результатів дослідження, зазначено особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Філософсько-теоретичні засади професійно-економічної підготовки педагога» обґрунтовано філософські засади професійно-економічної підготовки вчителя; теоретичні аспекти духовності в розвитку особистості майбутнього фахівця; педагогічну сутність процесу фахової підготовки студентів; формування їхнього економічного мислення; стан розвитку професійного мислення майбутніх учителів. Історико-філософський аналіз проблеми педагогічних технологій фахової підготовки майбутніх учителів показує її актуальність у науці протягом усього розвитку. На основі дослідження технологій професійно-економічної підготовки вчителя доведено, що її основні компоненти становлять: єдність організаційних заходів у навчанні; конкретну мету фахової підготовки студентів; рекомендації з управлінської діяльності кафедри, інституту, деканату, ректорату; діагностику і передбачення системи обґрунтованих алгоритмів, засобів, методів. Послідовна реалізація цих компонентів сприяє досягненню наперед визначених результатів діяльності, гарантує ефективний розвиток майбутніх фахівців. Таке розуміння сутності педагогічних технологій зумовлене тим, що розробляння їх має складну динаміку, спирається на емпіричний матеріал та наукове обґрунтовування проблеми.

Проаналізовано розвиток технологічних ідей у 70-90-і рр. ХХ ст. - на початку ХХІ ст., які співвідносились із становленням і розвитком комп'ютерних і дисплейних класів, інтерактивного відео. Термін «технологія освіти» означав застосовування у навчальному процесі, педагогічній науці інтерактивних технологій та управління ними на основі поєднання техніки і педагогіки. В. І. Євдокимов, І. Ф. Прокопенко, В. О. Сластьонін визначають педагогічну технологію як упорядковане поєднання дій, операцій і процедур, що забезпечують досягнення високих результатів у процесі постійних змін навчально-виховної діяльності. В окремих дослідженнях педагогічну технологію розглянуто як важливий компонент управління фаховою підготовкою (Б. Т. Лихачов, Є. В. Тонков); елемент управління професійно-педагогічною культурою (І. Ф. Ісаєв). З урахуванням попереднього науково-практичного досвіду розвитку технологій освіти в розділі обґрунтовано авторську концепцію педагогічних технологій професійно-економічної підготовки майбутнього вчителя.

У запропонованій технології управління фаховою підготовкою особистості виділено окремі компоненти, які забезпечують розуміння навчально-пізнавальної діяльності в майбутніх учителів. Професійно-економічну підготовку спрямовано на формування у студентів чіткого уявлення про наукові закономірності розвитку особистості й ринкової економіки, особливості ринкових відносин, цілеспрямоване формування у майбутніх фахівців економічних знань, високої організованості та творчої ініціативи, підготовки їх до професійної праці, вмілого і дбайливого ставлення до природи, вироблення звички практично використовувати економічні знання у навчально-виховній діяльності.

Професійно-економічна свідомість учителя виконує низку функцій, основними з яких є пізнавальна, регулятивна і соціально-перетворювальна. Оскільки підготовка педагога спрямовується на формування економічної свідомості, то професійний психолого-педагогічний вплив у ВНЗ має бути спрямований на реалізацію:

пізнавальної функції професійно-економічної свідомості, що має за мету розкриття студентами можливостей пізнавання, свідомого використовування економічних законів та усвідомлення суттєвих зв'язків між явищами і закономірностями професійно-економічної діяльності;

регулятивної функції професійно-економічної свідомості, що базується на логічному обґрунтуванні правових норм і правил відповідного виду приватної та державної форм власності;

соціально-перетворювальної функції професійно-економічної свідомості, що полягає у забезпеченні творчої участі студентів в організації певного виду праці, створенні студентських кооперативних об'єднань і набутті власного позитивного досвіду економічних відносин.

У 70-і роки минулого століття відбувалася поступова трансформація змісту терміна «технологія управління». У цей період набирає вагомого значення термін «педагогічна технологія». Розвивається і ускладнюється техніка, яку застосовували в західноєвропейській школі: карусельний кадропроектор, поліекран, електронна дошка, блокнотна дошка для письма фломастером тощо. Для успішного використовування такої техніки в навчанні необхідна була спеціальна підготовка педагогів. Педагогічну технологію розуміють у цей період як розроблення та використовування оптимального навчального процесу на основі досягнень науки і техніки.

На цьому етапі дослідження ми вивчали роль духовності в педагогічній діяльності, її структурні компоненти та особливе значення у процесі професійно-економічної підготовки особистості.

Духовний розвиток особистості є пріоритетним напрямом у діяльності ВНЗ. Сучасні дослідники (С. Д. Максименко, І. Д. Бех, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, О. В. Сухомлинська) акцентують увагу на тому, що виховний процес у своєму історичному поступі завжди певним чином був пов'язаний із тією філософською проблематикою, яка на відповідному світоглядному рівні осмислювала ставлення людини до світу, сутність культури, вихідні цінності буття людини у світі, співвідношення її свободи, відповідальності, форми і типи людського менталітету. Спрямування розв'язування цієї проблематики впливало на визначення типів виховних процесів, на основі яких розвивалась особистість. У теоретичних працях В. П. Андрущенка зазначено, що духовність - це перш за все сфера того, що людина шукає, а не того, чим вона вже володіє. Людина шукає опору тільки в самій собі, не репрезентує обставин, не захищає їх, відкриває саму себе як причину і мотив активності. Таким чином, у понятті «духовність» фіксується зріз людського буття, пов'язаний із здатністю людини розуміти сучасний стан реальності, усвідомлювати власний внутрішній світ, вільний від жорсткої залежності щодо емпіричних обставин її існування.

З урахуванням результатів теоретичного аналізу і вивчення стану досліджуваної проблеми на практиці запропоновано авторські підходи до застосовування конкретної програми пізнавальної діяльності, що визначають метою професійно-економічної підготовки фахівця, яка ґрунтується на розвитку професійно-логічного та економічного мислення студента, його вміння оцінити власні економічно-пізнавальні дії, що вдосконалюються у процесі реалізації педагогічних технологій, управління фаховою підготовкою особистості.

У другому розділі «Дидактичні аспекти фахової підготовки вчителя» проаналізовано вплив технологій на професійну підготовку особистості; висвітлено роль інноваційних освітніх технологій у навчальному процесі, ефективність рефлексивно-інноваційних технологій; розкрито особливості реалізації змісту особистісно орієнтованих технологій, а також технології управління розвитком професійного мислення студентів.

Системно-структурний аналіз проблеми свідчить, що важливим компонентом фахової підготовки майбутнього вчителя є педагогічні технології. Педагогічна технологія освіти розглядається як процес організації навчально-пізнавальної діяльності у ВНЗ, в основу якого покладено розвиток інтелекту, творчих здібностей студента. Її самобутність, самоцінність, суб'єктивний досвід спочатку розкривають, а потім погоджують зі змістом навчання у ВНЗ. Розробляючи модель педагогічної технології освіти, ми умовно виділили основні аспекти: інтенсивні освітні технології (соціально-педагогічна модель), рефлексивно-інноваційні технології (предметно-дидактична модель), особистісно орієнтовані технології (психологічна модель); технології управління фаховою підготовкою (педагогічно-організуюча модель).

Соціально-педагогічна модель допомагає реалізовувати вимоги суспільства, в яких сформульовано соціальне замовлення, підготувати вчителя з наперед заданими професійними якостями, розкрити роль педагогічних технологій у навчальному процесі.

Предметно-дидактична модель педагогічної технології, її обґрунтування і дослідження традиційно пов'язані з використанням наукових знань у технології професійно-економічної підготовки майбутнього вчителя, враховуванням змісту нормативних курсів, їхньої диференціації.

Перспективною тенденцією сучасної педагогічної підготовки є цілісний підхід до навчання і виховання. У розділі розкрито спрямованість системи здобутих знань на формування професійно важливих якостей майбутнього вчителя, серед яких провідною є творча самостійність суб'єкта навчання. Відповідно, актуальною є потреба впровадження сучасних технологій підготовки вчителів нової генерації, компетентних фахівців, що передбачає зміни в меті, змісті, методах і формах організації навчання, а також у контролі його результативності. Ефективність професійно-економічної підготовки студентів залежить від змісту і технологій вивчення педагогічних дисциплін.

У структурі практичної діяльності майбутній учитель має реалізовувати гностичний компонент, співвіднесений зі сферою знань, а також проективний, конструктивний, комунікативний та організаторський компоненти.

Технологією модульно-рейтингового навчання є така організація педагогічного процесу, що базується на персоналізації, диференціації, інтеграції змісту навчального матеріалу і забезпечує стимулюючу, розвивальну та особистісно творчу функції здобутих знань, самостійність і мобільність їх, можливість вибору в процесі професійно особистісного навчання форм самоконтролю і контролю, саморозкриття і самостановлення педагога. Все це є основою підготовки компетентного фахівця. Навчальний процес доцільно організовувати так, щоб студент без примусу прагнув до систематичного, активного і самостійного поповнення знань, при цьому реально оцінював стан власної підготовки, відчував позитивні емоції не тільки від відмінної оцінки, а й у процесі самого навчання. Таких результатів можна досягти на основі впровадження у навчальний процес нових прогресивних технологій навчання, а саме рейтингової системи діагностики якості підготовки кадрів. Зокрема, педагогічна підготовка майбутнього вчителя, яку здійснюють відповідно до концепції діяльності Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова прагне наблизити майбутнього вчителя до громадянських вартостей педагогічної професії, складовою яких є завдання економічної освіти і виховання.