Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

УДК [378.147:371.13]:009

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Єгорова Олена Валеріївна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис педагогічний інноваційний освіта

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Микитюк Олександр Миколайович, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Танько Тетяна Петрівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, декан факультету дошкільної освіти;

кандидат педагогічних наук, професор Сипченко Валерій Іванович, Слов'янський державний університет, завідувач кафедри педагогіки.

Захист відбудеться “17” березня 2009 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.06 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. № 215-В.

Автореферат розісланий “14” лютого 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Попова

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Інноваційні процеси, які характеризують розвиток сучасної системи освіти, актуалізують питання пошуку резервів удосконалення підготовки високоосвіченої, інтелектуально розвиненої особистості, активної у соціальному і пізнавальному плані.

Активність тих, хто навчається, розглядається сучасними педагогами і психологами як головна, пріоритетна передумова творчого й повноцінного навчання. Саме від активності залежить становлення студента не тільки як особистості, але також як майбутнього висококваліфікованого фахівця.

Усвідомлення цього потребує від педагогічних ВНЗ якісної підготовки майбутнього вчителя, здатного до ініціативної, самостійної професійної діяльності, творчо застосовувати у роботі отримані знання й особливо передавати ці знання учням; вирішувати нагальні завдання педагогічного процесу з позицій наукового аналізу педагогічної дійсності.

Проблема формування пізнавальної активності знайшла широке відображення у науково-педагогічній літературі. Значний внесок у вирішення проблеми пізнавальної активності особистості був зроблений Б. Ананьєвим, Л. Аристовою, Л. Божович, А. Вербицьким, Л. Виготським, Л. Калашніковою, А. Кірсановим, Є. Коротаєвою, В. Крутецьким, І. Лернером, В. Лозовою, О. Матюшкіним, М. Махмутовим, О. Поповою, С. Рубінштейном, Н. Тализіною, І. Харламовим, Т. Шамовою, Г. Щукіною та іншими науковцями. Більшість досліджень з цієї проблеми було здійснено на матеріалі середніх загальноосвітніх шкіл, і лише невелика їх кількість була присвячена формуванню і розвитку пізнавальної активності студентів у процесі навчання (П. Лузан, О. Ляміна), у тому числі майбутніх учителів (Т. Алексєєнко, К. Сапашева). Водночас залишаються недостатньо розробленими питання розвитку пізнавальної активності, зокрема у процесі науково-дослідної роботи студентів.

Як свідчить проведене дослідження, науково-дослідна робота (НДР) студентів є однією з головних форм навчального процесу, засобом підвищення якості підготовки і виховання фахівців з вищою освітою, здатних творчо застосовувати в практичній діяльності новітні досягнення науково-технічного і культурного прогресу. На сьогодні існують роботи, у яких розкрито сутність, форми, засоби і методи науково-дослідної роботи (В. Андреєв, Г. Артемчук, Б. Бальзамов, А. Воробйов, М. Донченко, Г. Кловак, О. Крушельницька, А. Лушников, О. Микитюк, О. Овакімян та інші), але НДР ще не розглядалась як середовище формування і розвитку пізнавальної активності, зокрема не визначено педагогічні умови, за яких цей процес відбувається ефективно.

Визначена проблема вимагає розв'язання певних суперечностей, а саме:

- між вимогами до особистості майбутнього вчителя, здатного самостійно одержувати й поглиблювати знання, активного в пізнавальній і соціальній діяльності, і недостатнім рівнем підготовки до цього студентів педагогічних ВНЗ;

- між високим рівнем теоретичної обґрунтованості засад розвитку пізнавальної активності особистості та недостатньою їх реалізацією в НДР студентів сучасних педагогічних ВНЗ;

- між можливостями НДР для розвитку пізнавальної активності майбутнього вчителя та відсутністю науково-методичного забезпечення їх застосування в процесі професійної підготовки студентів.

Отже, актуальність означеної проблеми, її недостатня розробленість та необхідність розв'язання означених суперечностей обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до теми, передбаченої планом науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, - «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладах» (РК №1 - 200199004104).

Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 5 від 23.12.2005 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 28.11.2006 р.).

Мета дослідження - виявити вплив організації науково-дослідної роботи майбутніх учителів гуманітарного профілю на підвищення рівнів розвитку їхньої пізнавальної активності.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. З'ясувати стан розробки проблеми пізнавальної активності особистості в педагогічній теорії та освітній практиці.

2. На основі вивчення науково-педагогічної літератури розкрити можливості науково-дослідної роботи студентів педагогічних ВНЗ для розвитку у ії процесі пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю.

3. Науково обґрунтувати педагогічні умови розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи та експериментально перевірити їх ефективність.

Об'єкт дослідження - науково-дослідна робота студентів у педагогічному ВНЗ.

Предмет дослідження - педагогічні умови розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи сприятиме забезпечення педагогічних умов:

- стимулювання студентів до активної участі у різних видах науково-дослідної роботи;

- формування у студентів дослідницьких і рефлексивних умінь;

- урахування індивідуального досвіду студентів виконання науково-дослідної роботи.

Методологічними засадами дослідження виступили провідні положення теорії пізнання про діяльність та ії соціальну природу; особистість як сукупність усіх суспільних відносин; єдність діяльності, свідомості й особистості. Конкретна методологія ґрунтувалася на ідеях цілісності педагогічних явищ і процесів; системного підходу до всебічного та багаторівневого ії аналізу.

Теоретичну основу дослідження становлять: філософські положення про пізнання навколишньої дійсності (Г. Батищев, Л. Виготський, С. Рубінштейн); положення гуманістичної психології про спрямованість людини в майбутнє, ії здатності до саморозвитку й самореалізації (Г. Балл, А. Маслоу, К. Роджерс); теоретичні основи проблеми активності особистості (К. Абульханова-Славська, С. Герасимов, І. Лернер, В. Лозова, О. Матюшкін, І. Харламов, Т. Шамова, Г. Щукіна); положення й висновки щодо теорії діяльності й розвитку особистості (Б. Ананьєв, Л. Божович, В. Розін, С. Рубінштейн); щодо форм і методів особистісно зорієнтованого виховання та активного навчання у вищій школі (Є. Бондаревська, А. Вербицький, І. Унт); сутності та змісту науково-дослідної роботи суб'єктів навчання (А. Воробйов, М. Донченко, І. Іващенко, О. Крушельницька, А. Лушников, О. Микитюк, О. Овакімян, Д. Цхакая); особистісного і професійно-педагогічного розвитку майбутніх учителів (О. Абдулліна, А. Алексюк, В. Борисов, Н. Володіна, М. Донченко, В. Загвязинський, В. Крутецький, Н. Кузьміна, О. Олексюк, О. Пєхота, В. Сипченко, В. Сластьонін, Т. Танько, В. Якунін).

Із метою вирішення завдань дослідження і перевірки висунутої гіпотези було використано такі методи:

· теоретичні: вивчення й аналіз довідково-енциклопедичної, філософської, психологічної, педагогічної наукової літератури для порівняння, зіставлення й узагальнення теоретичних концепцій щодо вивчення проблеми; визначення поняттєво-категоріального апарату;

· емпіричні: бесіда, анкетування, опитування, спостереження, вивчення продуктів науково-дослідної роботи студентів, педагогічний експеримент з метою виявлення ефективності реалізації комплексу педагогічних умов розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів;

· статистичні: методи математичної статистики для кількісного і якісного аналізу результатів експериментальної роботи.

Експериментальною базою дослідження виступив Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Дослідження проводилося впродовж 2005-2008 років, різними видами дослідження було охоплено 314 студентів гуманітарних факультетів.

Наукова новизна і теоретична значущість одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше науково обґрунтовано й експериментально перевірено комплекс педагогічних умов розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи (стимулювання студентів до активної участі у різних видах науково-дослідної роботи; формування дослідницьких і рефлексивних умінь у студентів; урахування індивідуального досвіду студентів виконання науково-дослідної роботи); уточнено специфіку науково-дослідної роботи студентів гуманітарного профілю; поняття «індивідуальний досвід студента виконання науково-дослідної роботи» як знання й уміння, що дістаються суб'єктом у процесі виконання науково-дослідної роботи та завдяки рефлексії набувають для суб'єкта особистісно цінного сенсу.

Подальшого розвитку набуло розкриття сутності науково-дослідної роботи студентів та її можливостей для розвитку пізнавальної активності студентів у вищих навчальних закладах.

Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що визначені педагогічні умови розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи пройшли експериментальну перевірку, що дозволяє реалізувати їх в умовах вищого педагогічного навчального закладу.

Матеріали дослідження впроваджено в навчальний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (довідка № 01-286 від 23.05.2008р.), Харківського гуманітарного-педагогічного інституту (довідка № 01-12/186 від 22.04.08р.), Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (довідка № 831 від 22.05.08р.).

Теоретичні положення, практичні напрацювання, викладені в дисертації, навчально-методичні матеріали для студентів і викладачів з курсу «Педагогіка» можуть бути використані в системі вищої й післядипломної педагогічної освіти, у підготовці підручників, навчальних посібників з педагогіки, у написанні курсових і дипломних робіт у вищих педагогічних навчальних закладах.

Вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю його основних положень, застосуванням комплексу взаємопов'язаних методів відповідно до мети, гіпотези і завдань дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу з математичними методами обробки отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом їх опублікування у наукових і науково-методичних виданнях, викладу та повідомленнях на вузівських науково-практичних конференціях: «Методологія сучасних наукових досліджень» (Харків, 2006); «Наукова конференція викладачів та аспірантів кафедри загальної педагогіки» (Харків, 2007); на міжнародних: «Наука без границ» (Дніпропетровськ, 2005); «Проблеми якості природничої педагогічної освіти» (Полтава, 2006); «Методи удосконалення фундаментальної освіти в школах і вузах» (Севастополь, 2006); «Европейская наука ХХІ века - 2007» (Дніпропетровськ, 2007); «Наука: теория и практика - 2007» (Дніпропетровськ, 2007); «Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність» (Харків, 2008); матеріали дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри загальної педагогіки у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 22 одноосібні наукові праці: 12 статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 9 статей у матеріалах конференцій; 1 брошура навчально-методичних матеріалів.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (289 найменувань, із них 6 - іноземною мовою), 10 додатків (на 15 сторінках), 12 таблиць, 2 рисунків. Загальний обсяг роботи - 220 сторінок (із них 165 - основний текст, таблиці складають 9 сторінок).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь розробленості проблеми дослідження, визначено мету, об'єкт, предмет, завдання, гіпотезу, методологічні й теоретичні засади дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість здобутих результатів, доведено вірогідність і обґрунтованість отриманих результатів, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретичні питання розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів у процесі науково-дослідної роботи» - на підставі вивчення наукової психолого-педагогічної літератури проаналізовано сутність пізнавальної активності, механізми ії розвитку, висвітлено особливості науково-дослідної роботи майбутніх учителів гуманітарного профілю, обґрунтовано педагогічні умови розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи.

Хоча проблема пізнавальної активності знайшла висвітлення в багатьох наукових працях, проте єдиного підходу до визначення цього поняття немає. Так, у психолого-педагогічних дослідженнях існує декілька підходів:

· діяльнісний, згідно з яким пізнавальну активність особистості визначають як діяльність, зокрема як психічну діяльність суб'єкта (Л. Божович, Л. Виготський, Є. Коротаєва);

· особистісний, в якому пізнавальна активність розглядається як риса особистості (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, Л. Аристова);

· комплексний, що поєднує в собі характерні риси двох перших, у якому пізнавальна активність як особлива якість особистості є метою діяльності, засобом її досягнення і результатом (В. Лозова, М. Скаткін, Т. Шамова).

У дослідженні пізнавальна активність особистості розглядається як риса особистості, яка виявляється у ії ставленні до пізнавальної діяльності, що передбачає стан готовності, прагнення до самостійної діяльності, спрямованої на засвоєння індивідом соціального досвіду, накопичених людством знань і способів діяльності, а також знаходить вияв у пізнавальній діяльності (В. Лозова).

Установлено, що процес розвитку пізнавальної активності як риси особистості майбутнього вчителя має складну структуру, яку можна представити як сукупність мотиваційного, операційного і дослідницького компонентів. У навчально-пізнавальній діяльності означені компоненти взаємопов'язані та взаємозумовлені. Мотиваційний компонент спонукає студентів до оволодіння знаннями і способами пізнавальної діяльності та стимулює вольові зусилля щодо подолання пізнавальних утруднень, що виникають. Операційний компонент є основою для засвоєння вмінь і способів пізнавальної діяльності. Дослідницький компонент спрямований на застосування вольових зусиль у пізнанні, стимулювання прагнення до подальшого одержання знань, умінь і навичок, їх застосування на практиці.

На основі вивчення й аналізу наукової психолого-педагогічної літератури (Т. Алексєєнко, П. Борисова, Л. Гребенкіна, В. Лозова, П. Лузан, О. Ляміна, Г. Щукіна та інші) було виявлено основні критерії та показники пізнавальної активності, серед яких важливе місце належить пізнавальному інтересу, пізнавальній ініціативі й пізнавальній самостійності.

З'ясовано, що пізнавальна активність - динамічне утворення, вона характеризує особистість того, хто навчається, як з боку прагнення до діяльності (потенційна пізнавальна активність), так і як активного виконавця цієї діяльності (реалізована пізнавальна активність). Таким чином, розвиток пізнавальної активності - це процес переходу від можливостей, схильностей, прагнення особистості реалізувати свої сили, потребу в їх саморозвитку до перетворення особистості в суб'єкта діяльності, активного й творчого, що самореалізується. Реалізована пізнавальна активність може виявлятися на трьох рівнях: репродуктивному, реконструктивному і творчому.

Поняття розвитку пізнавальної активності особистості визначається в дослідженні як усвідомлена спрямована зміна пізнавальної активності, у процесі якої розгортаються внутрішні можливості особистості, відбуваються якісні й кількісні зміни пізнавальної активності та ії показників, відбувається перехід від одного рівня до іншого, тобто від потенційної до реалізованої пізнавальної активності.

Установлено, що ефективність навчально-пізнавального процесу у ВНЗ, спрямованого на розвиток творчого потенціалу особистості студента та його пізнавальної активності, значним чином залежить від участі студентів у науково-дослідній роботі, яка створює необхідні умови для прояву їхньої пізнавальної активності (О. Ажиппо, Ю. Бабанський, Б. Бабин, М. Донченко, Т. Калашнікова). Науково-дослідна робота студентів у ВНЗ виступає як засіб реалізації і розвитку пізнавальної активності особистості студента, що відбивається у прагненні пізнати суб'єктивно або об'єктивно нові об'єкти, використовуючи теорію наукових досліджень.

У дисертації науково-дослідна робота студентів визначається як пошукова діяльність наукового характеру, що спрямована на пояснення явищ, процесів, встановлення їх зв'язків і відносин, обґрунтування фактів за допомогою наукових методів пізнання, у результаті якої суб'єктивний характер «відкриттів» може набувати певної об'єктивної значущості та новизни.

На основі теоретичного аналізу літературних джерел (Т. Калашнікова, Н. Клименко, Т. Ковальова, О. Ляміна, Н. Набатникова, Т. Торгашина, О. Фуртаєва) установлено, що науково-дослідна робота майбутніх учителів гуманітарного профілю має свою специфіку, яка виходить з особливостей гуманітарної освіти й полягає в роботі з текстом, словом, що пов'язано із засвоєнням великого об'єму інформації, необхідністю аналізу різних точок зору; формуванням власної позиції, умінням донести інформацію до слухачів і читачів.

Для визначення педагогічних умов розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи й обґрунтування доцільності їх реалізації було проведено пілотажне дослідження, у якому взяли участь 314 майбутніх учителів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди гуманітарних факультетів. Було з'ясовано, що у 22,57% студентів відсутній інтерес займатися наукою, 28,03% не мали досвіду самостійного виконання науково-дослідної роботи, 49,4% майбутніх учителів не вистачає навичок і умінь для повноцінного виконання науково-дослідної роботи. Виявилося, що 64,7% опитаних студентів не вбачали необхідності науково-дослідної роботи для їх майбутнього професійного зростання, лише 32,8% респондентів виявили бажання займатися науково-дослідною роботою в університеті.

Визначаючи педагогічні умови розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів, виходили з таких положень.

Перше. Ідея стимулювання навчання пов'язана з проблемою активізації внутрішніх рушійних сил розвитку особистості, якими є мотиви. Практичне вирішення проблеми стимулювання пізнавальної активності в навчальній діяльності, зокрема науково-дослідній роботі, ставить завдання переводу стимулів (зовнішніх об'єктивних спонукачів діяльності) у мотиви (внутрішні суб'єктивні джерела активності й діяльності). Згідно з цим процес педагогічного стимулювання у роботі розглядається як процес активізації внутрішніх рушійних сил особистості (мотивів) за допомогою зовнішніх, об'єктивних спонукачів (стимулів) для самоактуалізації особистості, що сприяє розвитку ії пізнавальної активності.

Друге. Для здійснення науково-дослідної роботи студент має оволодіти певними знаннями й вміннями. Дослідницькі вміння як базові компоненти особистості майбутнього вчителя виражають провідні характеристики процесу ії професійного становлення, відображають універсальність її зв'язків з навколишнім світом, ініціюють здібності до творчої самореалізації, визначаючи ефективність пізнавальної діяльності, що сприяє перенесенню знань, умінь і навичок дослідницької діяльності в будь-яку область пізнавальної і практичної діяльності. Отже, формування дослідницьких умінь у студентів сприяє й розвитку їхньої пізнавальної активності як у процесі їх формування, так і в процесі їхнього безпосереднього застосування (тобто в процесі виконання науково-дослідних робіт).

Оскільки науково-дослідна робота студентів у ВНЗ - це значною мірою самостійна робота, то великого значення набуває розвиток у студентів рефлексивних умінь. Так, рефлексивні вміння визначаються в роботі як група вмінь, що передбачають наявність в особистості здатності займати активну дослідницьку позицію відносно своєї діяльності й самого себе як ії суб'єкта з метою практичного аналізу, усвідомлення й оцінки ії ефективності для свого розвитку. Тобто рефлексивні уміння - це насамперед уміння здійснювати самоаналіз, самоконтроль, самооцінку себе й своєї діяльності, самовиховання та самоосвіту.

Як відомо, активність та самостійність студента у навчанні, зокрема в науково-дослідній роботі, залежить від того, якою мірою він володіє самоаналізом, самомотивацією, саморегуляцією, самоконтролем, самооцінкою, що виявляється для майбутніх учителів особливо важливим. Процес рефлексії - це нескінченний процес, який за позитивних умов, генерує пізнавальну активність особистості студента, зумовлює потребу в отриманні нових знань, умінь та навичок, поштовх до постійного професійного самовдосконалення, спричиняє формування адекватної самооцінки своєї діяльності, стійку потребу в самоосвіті, що має на увазі істинно самостійну подальшу професійно-творчу самореалізацію в майбутній діяльності.

Третє. Суб'єкт навчання не просто засвоює інформацію та отримує нові знання у процесі навчально-пізнавальної діяльності, а перебудовує їх на основі індивідуального досвіду, тобто створює суб'єктивну модель пізнання. Завдяки індивідуальному досвіду науково-дослідна робота майбутнього вчителя набуває особливих, специфічних рис; у процесі наукового дослідження відображається індивідуальне бачення світу та проявляються індивідуальні риси особистості; відбувається осмислення та перегляд особистої історії, змінюється не лише ставлення до діяльності, але й переосмислення власної особистості. Індивідуальний досвід виконання студентами НДР визначається у роботі як знання й уміння, якими оволодіває суб'єкт у процесі виконання науково-дослідної роботи та які завдяки рефлексії набувають для суб'єкта особистісно цінного сенсу.

Отже, аналіз наукових праць, результати пілотажного дослідження дозволили зробити припущення про те, що розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи сприятиме забезпечення певних педагогічних умов, які спрямовані на формування активної особистості у пізнавальному плані зі стійкою внутрішньою мотивацією до дослідницької діяльності, орієнтованої на самоосвіту, самовдосконалення і самореалізацію. Разом із тим, ці умови вимагають комплексної реалізації, адже вони взаємопов'язані і не можуть діяти ізольовано одна від одної. Це пояснюється тим, що процес формування дослідницьких і рефлексивних умінь вимагає постійного стимулювання до активної участі в різних видах науково-дослідної роботи з метою спрямування пізнавальних інтересів й дослідницьких мотивів майбутніх учителів на самостійне вирішення пізнавальних проблем, пошуково-творчу діяльність. Урахування ж індивідуального досвіду виконання науково-дослідної роботи студентами не може бути забезпечене без формування у них необхідних умінь для успішного виконання науково-дослідної роботи, а саме дослідницьких та рефлексивних.

У другому розділі - «Експериментальна перевірка педагогічних умов розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи» - розкрито загальні питання організації та проведення експериментальної роботи, методи дослідження, уточнено зміст критеріїв та показників пізнавальної активності студентів згідно з метою й завданнями дослідження, подано аналіз результатів експериментальної роботи.

Із метою перевірки гіпотези дослідження було проведено педагогічний експеримент на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди протягом 2006-2008 рр., до якого було залучено 107 студентів факультету української мови та літератури. Було виділено експериментальну групу ЕГ (54 студенти), де застосовувався комплекс педагогічних умов розвитку пізнавальної активності, та контрольну групу КГ (53 студенти), де навчання здійснювалося за традиційною навчальною програмою. У ході констатувального етапу педагогічного експерименту було встановлено, що групи були майже однакові за рівнями їхньої пізнавальної активності.

Формувальний етап експерименту проводився у процесі навчання предметів гуманітарного циклу: «Іноземна (англійська) мова», «Педагогіка», «Основи педагогічної майстерності» та «Історія педагогіки».

Стимулювання студентів до участі у різних видах науково-дослідної роботи реалізувалось через застосування проблемних методів навчання, підвищення мотивації студентів до участі у науково-дослідній роботі, формування професійного й дослідницького інтересів. Це передбачало такі форми роботи: семінарські заняття (проблемний семінар, семінар-дискусія, семінар-обговорення), практичні заняття, на яких упроваджувалися круглі столи, імітаційні, ділові й рольові ігри; самостійна навчальна й науково-дослідна робота (анотування; рецензування; презентація тез, доповідей і повідомлень; написання рефератів; виконання індивідуально-творчих завдань).

Стимулювання майбутніх учителів гуманітарного профілю до роботи дослідницького характеру забезпечувалось завдяки: створенню атмосфери зацікавленості кожного студента, сприятливого психологічного клімату між викладачами і студентами під час лекцій та при виконанні НДР; заохоченню студента знаходити свій спосіб роботи (вирішення пізнавальної задачі), аналізувати способи інших студентів у ході роботи, вибирати й освоювати найбільш раціональні; роз'ясненню соціальної значущості науково-дослідної роботи для особистісного та професійного зростання; формуванню ціннісного ставлення студентів до науково-дослідної роботи; розкриттю зв'язків навчального предмета, що вивчається, з наукою.

Важливу роль у процесі стимулювання мала організація аудиторної самостійної роботи студентів, що була спрямована на розв'язання проблемних питань, вирішення пізнавальних і педагогічних ситуацій і завдань, що готувало майбутніх учителів до здійснення педагогічної діяльності, виховувало творче ставлення до неї, спонукало до аналізу фактів та явищ дійсності, що породжують суперечності між життєвими й науковими уявленнями про них (стратегія «ІДЕАЛ»).

Основними вимогами до організації самостійної роботи були: послідовне збільшення обсягу самостійної роботи від семестру до семестру в міру оволодіння студентами навичками самоосвіти, розширення використання аудиторної самостійної роботи пошукового характеру, постійне підвищення ії творчого рівня; включення в самостійні завдання елементів узагальнення практичного досвіду, наукового дослідження.

Із метою підготовки студентів до здійснення пошукової та дослідницької діяльності у майбутньому, їхнього стимулювання до такої діяльності також сприяла спеціальна організація домашньої самостійної роботи. Завдання для домашньої роботи підбиралися таким чином, що їх вирішення вимагало читання додаткової літератури, звернення до наукових джерел і виконання іншої пошукової діяльності. При цьому завданням студентів було не тільки актуалізувати отримані знання, а й провести самостійне дослідження теоретичного характеру, в процесі виконання якого вони діставали нові знання, закріплювали дослідницькі вміння.

Упровадження другої педагогічної умови мало на меті послідовне оволодіння студентами методами наукового пізнання, дослідницькими та рефлексивними вміннями.

На підставі аналізу психолого-педагогічних досліджень (В. Андреєв, С. Балашова, Н. Недодатко) з'ясовано, що дослідницькі вміння поділяються на:

· пізнавально-пошукові (уміння здійснювати інформаційний пошук, тобто відбирати матеріал за темою; працювати з технічними джерелами інформації; робити спостереження; описувати явища, що вивчаються);

· навчально-логічні (уміння виділяти головне, суттєве; систематизувати й класифікувати інформацію; аналізувати, синтезувати інформацію; порівнювати, виділяти суперечності; уміння робити висновки й встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; пошуку аналогії; уміння постановки проблеми й висунення гіпотези, ії вирішення; уміння оформлювати результати дослідження у вигляді графіків, таблиць тощо; уміння переносити знання у нові проблемні ситуації; використовувати досягнення суміжних наук);

· самоорганізаційні (уміння планувати роботу; раціонально використовувати час і засоби діяльності; проводити самоперевірку отриманих результатів).

Формування дослідницьких умінь у студентів вимагало реалізації комплексного підходу, тобто використання практичного аспекту в процесі вивчення академічних дисциплін - на практичних і семінарських заняттях, при виконанні аудиторної й домашньої самостійної роботи, при підготовці науково-дослідних робіт. Це сприяло формуванню дослідницьких умінь майбутніх учителів у процесі їхньої професійної підготовки на всіх етапах теоретичного ознайомлення зі змістом, сутністю й групами умінь та практичного оволодіння ними.

Цей процес відбувався шляхом використання кластерного методу, що передбачав включення в роботу на занятті демонстрацій викладачем зразків роботи з використанням певного дослідницького вміння; виконання студентами репродуктивних, пізнавально-пошукових, пізнавально-творчих, навчально-дослідницьких завдань, відвідування й участі студентів експериментальної групи у студентських та наукових конференціях і читаннях, олімпіадах, конкурсах студентських наукових робіт. Для озброєння студентів необхідними дослідницькими вміннями було також розроблено і впроваджено навчально-методичні матеріали для студентів з дисципліни «Педагогіка».

Із метою формування у студентів рефлексивних умінь відбувалась актуалізація цінностей самовиховання й самоосвіти; збагачення змісту аудиторної й позааудиторної роботи на заняттях із «Історії педагогіки», «Педагогіки» й «ОПМ» ідеями та концепціями розвитку й саморозвитку особистості; створення на заняттях з цих дисциплін професійних автопортретів; використовувалися такі прийоми, як складання кластеру, концептуальної таблиці, стратегія «Знаю - Хочу знати - Дізнався - Залишилось дізнатися»; поєднання оцінки - взаємооцінки - самооцінки; тести з самоконтролю; складання листів якостей учителя-професіонала, учителя-дослідника тощо й проведення за ними самодіагностики, самоаналізу, складання самохарактеристики й індивідуальних програм самовиховання.

Урахування індивідуального досвіду студентів виконання науково-дослідної роботи було реалізовано через забезпечення принципу диференціації завдань залежно від рівня досвіду студента, рівня самостійності у процесі їх вирішення, особистісного підходу до вибору напряму, змісту і форми студентських досліджень.

У дисертації з'ясовано, що науково-дослідна робота студентів поділяється на навчально-дослідницьку, що передбачається навчальним планом вищого навчального закладу і є обов'язковою, й науково-дослідницьку, яка може здійснюватися на добровільній основі (наприклад, участь студентів у конференціях, наукових гуртках тощо). У дослідженні урахування індивідуального досвіду студентів виконання науково-дослідної роботи здійснювалося з акцентом на досвід студентів, який вони отримують, беручи участь у тих формах науково-дослідної роботи, що є невід'ємним складником навчально-пізнавальної діяльності, а саме: написання рефератів, підготовка та захист курсових робіт, виконання самостійних, контрольних робіт, що містять елементи проблемного пошуку; семінарські й практичні заняття з включенням у них елементів науково-дослідної роботи.

Після розподілу студентів на підгрупи спрямовували роботу на актуалізацію індивідуального досвіду виконання науково-дослідної роботи тих студентів, які мали його (підгрупа Д), формуванню досвіду виконання науково-дослідної роботи у студентів, що не мали такого (підгрупа НД), та розширенню досвіду виконання науково-дослідної роботи у студентів, що мали його недостатній рівень для якісної та ефективної НДР (підгрупа МД).

Робота з різними підгрупами студентів (Д, НД, МД) передбачала чотири моделі: лінійну (з кожною підгрупою по черзі), мозаїчну (включення у навчально-пошукову діяльність певної підгрупи залежно від рівня складності навчальної задачі), активно рольову (надання студентам з високим рівнем індивідуального досвіду виконання науково-дослідної роботи функцій викладача, наукового керівника з метою залучення решти студентів до роботи) й комплексну (сполучення всіх запропонованих варіантів). Така організація роботи з різними підгрупами студентів на навчальних заняттях, при підготовці до семінарських занять, виконанні науково-дослідних робіт забезпечувала включення кожного студента у пізнавальну діяльність.

Реалізація третьої педагогічної умови також вимагала забезпечення співпраці студента з викладачем, яка полягала в організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії у системі «студент - викладач» у процесі аудиторної роботи та при виконанні студентами науково-дослідних робіт; наданні індивідуальної допомоги у надбанні студентами навичок організації експериментально-дослідної роботи, творчого спілкування з урахуванням їхньої спеціальності; розвитку творчої активності кожного студента на основі надання свободи вибору тематики дослідження, використання інтеграційного характеру змісту дослідної роботи й обліку індивідуального пізнавального досвіду; навчання наукових методів пізнання і технологій вирішення дослідницьких задач і проблем; надання допомоги відстаючим студентам щодо оволодіння досвідом самостійної роботи над програмним матеріалом; забезпечення самореалізації студентів.

Метою контрольного етапу експерименту був аналіз результатів перевірки ефективності обґрунтованих і реалізованих педагогічних умов розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів, для чого була проведена обробка і зіставлення даних, отриманих у ході експериментальної роботи.

У результаті проведення експериментальної роботи з'ясовано, що запропонований комплекс педагогічних умов розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи спричинив позитивні зміни в рівнях сформованості дослідницьких і рефлексивних умінь майбутніх учителів підгрупи МД, їхнього індивідуального досвіду виконання НДР, що в сукупності з підвищенням їхньої мотивації до науково-дослідної роботи безпосередньо вплинуло на участь студентів у різних видах науково-дослідної роботи та забезпечило розвиток пізнавальної активності студентів у ії процесі (приріст +40% студентів). Прирости кількості студентів, що демонстрували сформовані дослідницькі й рефлексивні вміння на високому рівні; успішно користувались методами й прийомами дослідницької діяльності; проявляли інтерес та ініціативу до складних видів діяльності в підгрупі Д склали +26% студентів. У всіх студентів підгрупи НД рівень сформованості пізнавальної активності підвищився до середнього.

Узагальнені результати експериментальної роботи за визначеними в дослідженні критеріями і показниками пізнавальної активності подано в таблиці 1.

Для порівняння результатів, отриманих на констатувальному і контрольному етапах експерименту, визначення статистичної значущості змін у розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів, аналізу ефективності запропонованих педагогічних умов застосовувався метод математичної статистики, завдяки якому підтверджено вірогідність отриманих результатів.

Таблиця 1 Узагальнені результати експериментально-дослідної роботи (у %)

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й практичне розв'язання проблеми розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи.

Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези та дозволило сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань:

1. На основі системного аналізу наукової психолого-педагогічної літератури встановлено, що пізнавальна активність як риса особистості, що знаходить вияв у пізнавальній діяльності, вимагає постійного ії розвитку, тобто усвідомленої спрямованої зміни пізнавальної активності, у процесі якої розгортаються внутрішні можливості особистості, відбуваються позитивні якісні та кількісні зміни пізнавальної активності та ії показників.

2. Доведено, що науково-дослідна робота студентів у вищому навчальному закладі виступає засобом прояву і розвитку пізнавальної активності особистості студента, що відбивається у прагненні пізнати суб'єктивно або об'єктивно нові об'єкти, використовуючи теорію наукових досліджень. У дисертації визначено сутність науково-дослідної роботи студентів як їх пошукової діяльності наукового характеру, що спрямована на пояснення явищ, процесів, установлення їх зв'язків і відносин, обґрунтування фактів за допомогою наукових методів пізнання, у результаті якої суб'єктивний характер «відкриттів» може набувати певної об'єктивної значущості та новизни.

У ході дослідження встановлено, що науково-дослідна робота майбутніх учителів гуманітарного профілю має свою специфіку, яка виходить з особливостей гуманітарної освіти й полягає у роботі з текстом, словом, що зумовлює засвоєння великого обсягу інформації, необхідність аналізу різних точок зору; формування власної позиції, уміння донести інформацію до слухачів і читачів.

3. Науково обґрунтовано й експериментально перевірено комплекс педагогічних умов розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи, а саме: стимулювання студентів до активної участі у різних видах науково-дослідної роботи; формування дослідницьких і рефлексивних умінь; урахування індивідуального досвіду виконання науково-дослідної роботи студентами.

3.1. Стимулювання студентів до активної участі у різних видах науково-дослідної роботи передбачає: проведення зі студентами роботи, спрямованої на усвідомлення ними значущості науково-дослідної роботи для їх професійного зростання; підвищення навчальної мотивації майбутніх учителів та мотивації до науково-дослідної роботи, формування професійного й дослідницького інтересів через застосування методів, що сприяють активній пошуково-творчій діяльності.

3.2. Формування у студентів дослідницьких і рефлексивних умінь забезпечується завдяки: включенню елементів науково-дослідної роботи у лекційні, семінарські та практичні заняття; виконанню студентами індивідуальних та самостійних робіт, що містять елементи проблемного пошуку; впровадженню творчо-пошукових завдань на оволодіння методами наукового пізнання та практичних завдань на формування у студентів дослідницьких умінь; підготовці студентами обґрунтування вибору теми реферату, мікродослідження, виступів на семінарах, конференціях; актуалізації цінностей самовиховання й самоосвіти; збагачення змісту аудиторної й позааудиторної роботи з педагогічних дисциплін ідеями розвитку й саморозвитку особистості; створенню професійних автопортретів.

3.3. Урахування індивідуального досвіду виконання науково-дослідної роботи студентами вимагало: диференціації пізнавальних, проблемних, пошукових, дослідницьких завдань залежно від рівня індивідуального досвіду виконання науково-дослідної роботи студентами; забезпечення співпраці студентів і викладача, групової роботи і взаємодопомоги між студентами.

Доведено, що реалізовані в сукупності визначені педагогічні умови забезпечують ефективність науково-дослідної роботи майбутніх учителів та розвиток у ії процесі пізнавальної активності.

4. Розроблені навчально-методичні матеріали для студентів і викладачів щодо розвитку пізнавальної активності у процесі науково-дослідної роботи та на заняттях (лекційних, семінарських, практичних) із включенням у них елементів НДР на прикладі дисципліни «Педагогіка», які можна використовувати при викладанні даної дисципліни у вищих навчальних педагогічних закладах.

Проведене дослідження дає можливість на якісно новому рівні вирішувати проблему розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи. Однак його результати не вичерпують усієї повноти висвітлення і не претендують на всебічне розкриття означеної проблеми. До перспективних напрямів ії подальшого розв'язання відносимо використання визначених педагогічних умов розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів у позанавчальних формах науково-дослідної роботи у ВНЗ.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях

1. Статті в наукових фахових виданнях

1. Єгорова О. В. Дослідницькі уміння як складова творчої особистості / О. В. Єгорова // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. праць. Вип. ХХХ. - Слов'янськ : Видавничий центр СДПУ, 2006. - С. 17 - 21.

2. Єгорова О. В. Мотиваційна основа розвитку пізнавальної активності студентів у процесі науково-дослідної роботи / О. В. Єгорова // Наукові праці : наук.-метод. журнал. Т.71. Вип. 58. Педагогічні науки. - Миколаїв : МДГУ імені П. Могили, 2007. - С. 77 - 80.

3. Єгорова О. В. Науково-дослідницька робота студентів у вищих навчальних закладах / О. В. Єгорова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С. С. - Х. : ХДАМП (ХХПІ), 2006. - №3. - С. 29 - 32.

4. Єгорова О. В. Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів у процесі науково-дослідної роботи / О. В. Єгорова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. статей: Вип 17. У 2-х ч. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - Ч.2. - С. 29 - 34.

5. Єгорова О. В. Пізнавальна активність особистості: сутність, рівні, компоненти / О. В. Єгорова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С. С. - Х. : ХДАМП (ХХПІ), 2006. - № 9. - С. 54 - 56.

6. Єгорова О. В. Пізнавальний інтерес як показник пізнавальної активності студентів / О. В. Єгорова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : зб. наук. праць. - Запоріжжя, 2006. - Вип. 40. - С. 173 - 176.

7. Єгорова О. В. Роль рефлексії у становленні особистості майбутнього вчителя / О. В. Єгорова // Імідж сучасного педагога: Науково-практичний освітньо-популярний часопис. - Полтава, 2007. - Вип. 4. - С. 28 - 30.

8. Єгорова О. В. Створення атмосфери інтелектуального напруження майбутніх учителів як умова розвитку їх пізнавальної активності / О. В. Єгорова // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (педагогічні науки). - Луганськ : ЛНПУ «Альма-матер», 2006. - Вип. 18 (113). - С. 74 - 79.

9. Єгорова О. В. Стимулювання майбутніх учителів до участі у науково-дослідній роботі / О. В. Єгорова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С. С. - Х. : ХДАМП (ХХПІ), 2008. - № 5. - С. 40.

10. Єгорова О. В. Умови ефективності науково-дослідної роботи майбутніх учителів та розвитку у ії процесі пізнавальної активності / О. В. Єгорова // Пошуки важелів підвищення якості вищої освіти : зб. наук. праць. - Х. : Стиль Іздат, 2008. - С. 114 - 121.

11. Єгорова О. В. Формування пізнавального інтересу студентів у процесі науково-дослідної роботи / О.В. Єгорова // Умови і фактори формування особистісно-орієнтованих підходів до навчання : зб. наук. праць. - Х.: Стиль Іздат, 2006. - С. 61 - 67.

12. Єгорова О. В. Формування пізнавальної самостійності студентів у науково-дослідній роботі / О.В. Єгорова // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : зб. наук. праць. - Х., ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2007. - Вип.26. - С. 29 - 30.

2. Матеріали конференцій

13. Єгорова О. В. Використання навчально-дослідницьких завдань з урахуванням досвіду дослідної роботи студентів / О. В. Єгорова // Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність: матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., 20-21 травня 2008р. У 2-х ч. - Х. : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2008. - Ч.1. - С. 111 - 114.

14. Єгорова О. В. До проблеми формування дослідницьких умінь у майбутніх фахівців у ВНЗ / О. В. Єгорова // Методи удосконалення фундаментальної освіти в школах і вузах: матеріали ХІ Міжнар. наук.-метод. конф., м. Севастополь, 18-22 вересня 2006р.- Севастополь : СевНТУ, 2006.- С. 68 - 71.

15. Єгорова О. В. Психолого-педагогічні засади розвитку пізнавальної активності студентів-гуманітаріїв / О. В. Єгорова // Наука: теория и практика - 2007: материалы Междунар. науч.-практ. конф., 16-31 серпня 2007 р. - Том 7. Педагогические науки. Психология и социология. - Днепропетровск : Przemysl. Nauka і studia, 2007. - С. 28 - 30.

16. Єгорова О. В. Розвиток пізнавальної активності студентів / О. В. Єгорова // Европейская наука ХХІ века - 2007: материалы ІІ Междунар. науч.-практ. конф., 16-31 мая 2007. - Том 5. Педагогические науки. Психология и социология. Днепропетровск : Наука и образование, 2007. - С. 17 - 19.