Підготовка майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Б. Д. ГРІНЧЕНКА

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

УДК 378.011.3-051:78 (043.3)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ МУЗИКИ

Мороз Владислав

Володимирович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському міському педагогічному університеті імені Б. Д. Грінченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, професор

Люріна Таніта Іванівна, Київський міський педагогічний університет імені Б. Д. Грінченка, професор кафедри теорії та історії педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Ростовський Олександр Якович, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, завідувач кафедри музичної педагогіки та хореографії;

кандидат педагогічних наук, доцент Плотницька Оксана Віталіївна, Житомирський державний університет імені Івана Франка, доцент кафедри музики і хореографії з методиками викладання.

Захист відбудеться "29" жовтня 2009 року о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.133.01 в Київському міському педагогічному університеті імені Б. Д. Грінченка за адресою: 04053, м. Київ, вул. Воровського, 18/2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського міського педагогічного університету імені Б. Д. Грінченка (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13/б).

Автореферат розісланий "28" вересня 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Жорнова

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Зміни соціально-економічних основ розвитку Української держави і суспільства супроводжуються процесами модернізації системи освіти загалом, основним орієнтиром якої є формування освіченої, креативної особистості, що володіє здатністю саморозвиватися. У Національній доктрині розвитку освіти наголошується на необхідності підготовки кваліфікованих кадрів освітянської галузі, здатних до творчої праці. Інтенсивно зростаюче підвищення потреби в учителях, які спроможні виконувати свої професійні обов'язки на належному науково-теоретичному рівні і знаходити найбільш ефективні способи вирішення завдань розвитку творчого потенціалу учнів, значно актуалізує проблему дослідження.

З огляду на це у вищому педагогічному навчальному закладі особливої ваги набуває використання інноваційних методів і форм навчання: по-перше, творчий стиль діяльності викладачів спеціальних музичних дисциплін значно стимулює художньо-пізнавальну активність студентів, розвиває в майбутніх учителів якості творчої особистості, поглиблює мотивацію їхньої музичної діяльності; по-друге, вчителю, який сам пройшов шлях творчого навчання, набагато легше сприймати і розуміти творчий стиль діяльності й успішно розвивати творчий потенціал учнів.

Проблема підготовки педагогічних кадрів, розвитку їх творчих здібностей, якостей, умінь, стилю мислення, діяльності привертала увагу багатьох відомих педагогів (Г. Ващенко, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.). У працях науковців визначаються напрями, що відображають окремі аспекти проблеми дослідження: питання професійної підготовки вчителів (В. Андрущенко, В. Бобрицька, В. Бондар, Г. Васянович, Л. Ващенко, О. Дубасенюк, І. Зязюн, Н. Кузьміна, Т. Люріна, С. Мартиненко, Н. Ничкало, В. Огнев'юк, О. Савченко, В. Семиченко, С. Сисоєва, Л. Хомич, Л. Хоружа та ін.); вивчення творчої особистості, її потенційних можливостей, здібностей, характерних рис (Б. Ананьєв, М. Бердяєв, Л. Виготський, Я. Пономарьов, В. Рибалка, Б. Теплов та ін.); музично-перцептивних здібностей (Н. Ветлугіна, В. Моляко та ін.); формування готовності педагога до музично-естетичної діяльності (О. Апраксіна, Г. Падалка, О. Рудницька та ін.); дослідження ефективних шляхів і методів розвитку творчої особистості в умовах естетико-культурологічної діяльності (О. Жорнова, Д. Кабалевський, Н. Миропольська та ін.); теорії і педагогічні технології підготовки майбутніх учителів музики (Е. Абдуллін, М. Лещенко, О. Плотницька, Т. Рейзенкінд, О. Ростовський та ін.). У дослідницькому пошуку вчених України мають місце теоретико-методологічні аспекти формування духовного потенціалу молоді, фахової підготовки майбутніх музикантів-виконавців у вищих мистецьких навчальних закладах (В. Вербець, В. Воєводін, В. Кудін, О. Олексюк та ін.).

Водночас проблема підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики практично залишилася поза увагою дослідників і не була предметом спеціального наукового вивчення. Суперечності між традиційним розумінням розвитку творчого потенціалу як інтегративної основи фахової підготовки майбутніх учителів музики і відсутність теоретично обґрунтованих педагогічних умов, спрямованих на здійснення означеного процесу, актуальність, соціальна та професійна значущість підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу учнів і необхідність його вирішення у вищому педагогічному навчальному закладі зумовили логічно-змістову спрямованість дослідження.

Об'єктивні вимоги до професійної підготовки майбутнього вчителя, недостатня розробленість проблеми і практичний досвід актуалізували вибір теми дослідження: “Підготовка майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Київського міського педагогічного університету імені Б. Д. Грінченка: “Теорія і практика професійної підготовки вчителя у системі неперервної педагогічної освіти” (номер державної реєстрації теми 0106U012171). Тему дисертації затверджено Вченою радою Київського міського педагогічного університету імені Б. Д. Грінченка (протокол № 12 від 29 травня 2008 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 17 червня 2008 року).

Мета дослідження: здійснити цілісний науковий аналіз проблеми підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики; теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики і шляхи їх впровадження у навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів.

Для реалізації поставленої мети передбачалося розв'язати такі завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз стану проблеми дослідження в теорії та практиці.

2. Науково обґрунтувати поняття “готовність майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики”.

3. Визначити критерії та рівні готовності майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики.

4. Охарактеризувати педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики та експериментально перевірити їх ефективність.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка вчителя музики.

Предмет дослідження - педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики.

Методи дослідження. Теоретичні: аналіз вітчизняної і зарубіжної філософської, психолого-педагогічної, культурологічної літератури та нормативних документів, що регламентують діяльність системи освіти - для з'ясування стану розробленості проблеми підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики та обґрунтування теоретичних положень дослідження. Емпіричні: педагогічне спостереження, анкетування, тестування, вивчення результатів навчальної діяльності студентів з метою вияву основних протиріч і недоліків у змісті, методах і формах професійної підготовки вчителів, дослідження рівнів готовності майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики; експеримент - для перевірки ефективності педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики; методи математичної статистики - для опрацювання результатів експериментальної роботи.

Методологічну основу дослідження становлять загальнотеоретичні та діалектичні принципи наукового пізнання; філософські положення про взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ та процесів навколишнього світу, єдність теорії та практики; концептуальні положення теорії особистості; провідні позиції філософії та психології щодо особистості як творця; ідеї особистісно орієнтованого навчання та гармонійного розвитку студентів; системно-структурний і діяльнісний підходи щодо аналізу педагогічних явищ; індивідуальний, диференційований підходи до навчання; сучасні теоретичні обґрунтування інноваційного підходу до змісту та форм організації навчально-виховного процесу у вищих педагогічних навчальних закладах; концепції демократизації та гуманізації освітньо-культурного простору.

Теоретичну основу дослідження становлять концептуальні положення та висновки, котрі стосуються: сучасних тенденцій розвитку педагогічної теорії та практики (В. Андрущенко, В. Кремень, В. Огнев'юк); професійної освіти (О. Дубасенюк, І. Зязюн, Н. Кічук, Н. Кузьміна, Н. Ничкало, О. Олексюк, С. Cисоєва, Л. Хоружа); діяльнісно-системного підходу до творчого розвитку суб'єкта (Г. Костюк, В. Давидов, О. Леонтьєв, А. Маслоу, С. Рубінштейн); сутності особистості, її становлення та розвитку (Б. Ананьєв, І. Бех, Л. Виготський, В. Рибалка); дидактичних ідей розвивально-творчого підходу до процесу навчання (В. Орлов, Т. Рейзенкінд, О. Ростовський); компетентнісного підходу в сучасній мистецькій освіті (О. Дем'янчук, Л. Масол, Н. Миропольська, О. Рудницька, Л. Хлєбникова).

Експериментальна база дослідження: Богуславський гуманітарний коледж імені І. С. Нечуя-Левицького, Державний вищий навчальний заклад “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, Житомирський державний університет імені Івана Франка, Київський міський педагогічний університет імені Б. Д. Грінченка, Київський педагогічний коледж імені К. Д. Ушинського, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького. На різних етапах дослідження експериментальною роботою було охоплено 358 студентів.

Організація та основні етапи дослідження. Теоретична та дослідно-експериментальна робота охоплює три етапи науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (2004-2005 рр.) проаналізовано нормативно-правові документи, філософську, психолого-педагогічну, навчально-методичну літературу з обраної проблеми; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, здійснено вибір адекватних методів дослідження; розкрито сутнісні характеристики основних понять; з'ясовано стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці, здійснено констатувальний етап експерименту.

На другому етапі (2005-2008 рр.) науково обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики; проведено формувальний етап експерименту (здійснено експериментальну перевірку ефективності педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики).

На третьому етапі (2008-2009 рр.) проаналізовано й систематизовано результати експериментальної роботи, сформульовано висновки дослідження; визначено перспективи вивчення досліджуваної проблеми.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше здійснено цілісний науковий аналіз проблеми підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, визначено й обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики та шляхи їх впровадження у навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів, визначено критерії та показники діагностики готовності майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики. З'ясовано та науково обґрунтовано сутність понять “готовність майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики” і “підготовка майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики”. Уточнено поняття “творчий потенціал особистості”, “розвиток творчого потенціалу молодшого школяра”. Подальшого розвитку набули теоретичні підходи і принципи відбору змісту методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів до проведення уроків музики в початкових класах.

Практичне значення дослідження полягає у розробленні й апробації спецкурсу “Підготовка вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики” та методичних рекомендацій щодо підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики. Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами вищих педагогічних навчальних закладів і закладів післядипломної педагогічної освіти у професійній підготовці вчителів музики. Зміст і результати наукового дослідження можуть застосовуватися у розробленні підручників, навчально-методичних посібників.

Основні наукові положення, навчально-методичні матеріали та рекомендації щодо підготовки майбутніх учителів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики впроваджено в навчально-виховний процес Богуславського гуманітарного коледжу імені І. С. Нечуя-Левицького (довідка № 39 від 30.01.2009 р.), Державного вищого навчального закладу “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (довідка № 729 від 21.10.2008 р.), Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 180 від 26.02.2009 р.), Київського міського педагогічного університету імені Б. Д. Грінченка, Київського педагогічного коледжу імені К. Д. Ушинського (довідка № 367а від 26.12.2007 р.), Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 06/1793 від 14.10.2008 р).

Достовірність результатів дослідження забезпечується науковим обґрунтуванням його вихідних позицій, застосуванням системи методів, адекватних меті, завданням, об'єкту та предмету дослідження, якісним і кількісним аналізом одержаних даних, результатами перевірки розроблених положень.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення і результати дослідження у формі доповідей та повідомлень оприлюднено на науково-практичних та науково-методичних конференціях, зокрема:

міжнародних: “Акмеологія - наука ХХІ століття” (Київ, 2005), “Гуманізм та освіта” (Вінниця, 2006), “Тиждень освіти дорослих” в Україні: “Освіта дорослих для збереження роду, землі і води” (Київ, 2006), “Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2007), “Тиждень освіти дорослих” в Україні: “Освіта дорослих для культури ціложиттєвого навчання” (Київ, 2007), “Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів” (Київ, 2007), “Професіоналізм педагога у контексті європейського вибору України” (Ялта, 2008), “Розвиток духовності та професіоналізму в умовах глобалізації” (Вінниця, 2008), “Тиждень освіти дорослих” в Україні: “Освіта дорослих для безпеки громадян і організацій об'єднаної Європи” (Київ, 2008), “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2008), “1020-річчя історії шкільної освіти в Україні: традиції, сучасність і перспективи” (Київ, 2009), “Проблеми формування духовних і професійних потреб особистості в умовах змін освітньо-культурного середовища” (Київ, 2009), “Розвиток творчої особистості студента як суб'єкта професійної самоактуаліації: проблеми, пошук, тенденції” (Донецьк, 2009);

всеукраїнських: “Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача” (Київ, 2005), “Формування професійної компетенції вчителя початкової школи в контексті моніторингу якості освіти” (Переяслав-Хмельницький, 2006), “Професійна підготовка вчителів в умовах впровадження кредитно-модульної системи” (Київ, 2007), “Психолого-педагогічні аспекти розвитку педагогічної майстерності викладачів в умовах євроінтеграції” (Глухів, 2007), “Особистісно професійна підготовка вчителя до формування культури мислення молодшого школяра” (Київ, 2008), “Проблеми формування фахівців у вищих навчальних закладах України в ХХІ столітті” (Київ, 2008), “Роль педагогічної етики у професійній підготовці сучасного вчителя” (Київ, 2008), “Організаційно-педагогічні умови управління виховним процесом у підготовці майбутніх педагогів: інноваційний досвід освіти, проблеми, традиції та перспективи” (Переяслав-Хмельницький, 2009).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 16 одноосібних працях, з яких 6 статей - у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 284 найменувань, 19 додатків на 54 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 258 сторінок (179 сторінок - основна частина). У роботі подано 23 таблиці, 2 рисунки, 6 схем, які займають 16 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методологічні й теоретичні засади, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики” - здійснено аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з проблеми розвитку творчого потенціалу особистості, розкрито поняттєво-категорійний апарат дослідження, сутність підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики.

Ретроспективний аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дозволив констатувати, що проблема підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу школярів як складової професійної підготовки є однією з найактуальніших у педагогічній науці. Це пов'язано зі здійснюваною реформою сучасної школи, яка передбачає методологічну переорієнтацію освітнього процесу на розвиток особистості школяра.

Огляд наукових праць античних мислителів (Аристотель, Платон), філософів (М. Бердяєв, Г. Гадамер, Г. Гегель, В. Дільтей, І. Зязюн, І. Кант, С. Кримський, В. Малахов, Г. Сковорода, Й. Фіхте, М. Хайдер, П. Юркевич, К. Ясперс), психологів (Б. Ананьєв, Л. Виготський, С. Рубінштейн, Я. Пономарьов), педагогів (М. Дилецький, Е. Жак-Далькроз, Д. Кабалевський, З. Кодай, М. Лещенко, Л. Масол, Н. Миропольська, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, Л. Хлєбникова, О. Щолокова, Б. Яворський), доробків композиторів (Ф. Колесса, О. Кошиць, М. Лисенко, М. Людкевич, Ф. Попадич, Д. Січинський, Я. Степовий, К. Стеценко) дав змогу зробити висновок, що проблема музичного мистецтва, сутності і структури творчого потенціалу турбувала людство упродовж усього періоду його існування і до сьогодні залишається актуальною. Однак у поглядах науковців, композиторів-практиків не існує єдиної точки зору щодо розуміння сутності педагогічної творчості, її базових складових, єдності раціонального й емоційно-почуттєвого в освітньо-виховних системах професійної підготовки майбутніх фахівців. Система ціннісних орієнтацій концентрується навколо тріади - потенціал (можливість), енергія (діяльність), ентелехія (дійсність, результат). Положення про їх єдність розглядається в нерозривній взаємодії складових життєвої активності людини.

Аналіз механізму творчої діяльності свідчить про те, що остання відбувається із залученням духовних, фізіологічних, психологічних, інтелектуальних потенційних сил, спонукально-мотиваційної сфери. Кожна зі складових творчого процесу виступає продуктивною силою за умов специфічного змістовного наповнення, виконує енергетично-інформаційне забезпечення особистості. Для успішного здійснення творчої діяльності вирішальне значення мають потреби в самореалізації, інтерес до змісту діяльності, дієздатність, воля та ін. Вони спрямовані до виходу з особистісного духовно-практичного життя до надіндивідуальних сфер, що уможливлює виникнення нового, яке раніше не існувало.

З'ясовано, що в результаті впливу музичного мистецтва, музично-творчої діяльності відбувається активне збагачення ціннісно-світоглядної сфери психіки, формування моральних та естетичних почуттів, психологічної культури, національної свідомості та духовності студентів. Шляхом цілеспрямованого добору й прослуховування музичних творів, слухових вражень у процесі сприйняття музики, хорового та інструментального виконавства, імпровізаційної самостійної творчості, впровадження музично-театрального мистецтва у формі обрядових календарних ігор і свят, словесної творчості як матеріалу для елементарного музикування можна позитивно впливати на стан пізнавальної діяльності майбутнього фахівця, розвитку творчих здібностей, творчого потенціалу особистості.

Уточнено етапи творчої діяльності майбутнього фахівця: підготовка творчого задуму > визрівання творчого задуму > народження нового творчого задуму > здійснення творчого задуму > результат творчої діяльності. Визначено особистісні підструктури, котрі детермінують самореалізацію творчого потенціалу майбутнього вчителя музики “зсередини”: природні передумови (задатки, здібності, обдарованість, почуття ритму, мелодичний і гармонічний слух); музичний досвід (знання, уміння, навички); характерологічні особливості (інтелектуальна гнучкість, емоційна стабільність, мрійливість, жагуча захопленість, оригінальність, ініціативність, діяльна активність, самостійність, вольові та інші якості); мотивація (цілепокладання, самопрограмування, саморегуляція).

Визначення дефініції “готовність майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики” тісно пов'язано з уточненням понять “розвиток творчого потенціалу молодшого школяра”, “творчість”. Аналіз структури психологічного механізму творчого потенціалу дозволив встановити його зв'язки з розвитком психологічних якостей особистості та визначити творчість як “механізм розвитку” (Я. Пономарьов). У процесі творчості не тільки реалізується творчий потенціал особистості, що виступає “одним з найважливіших резервуарів духовного потенціалу як сукупності людських якостей, здібностей та можливостей, які задають духовний вимір людському існуванню, актуалізують духовні сутнісні сили в цілеспрямованій діяльності” (О. Олексюк), а й здійснюються прогресивні інтелектуальні, особистісні, діяльнісні зміни в самій людині (О. Чаплигін).

Поняття “готовність майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики” визначаємо як складне особистісне утворення, що містить всебічні знання суті розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, характеризується застосуванням необхідних професійно-педагогічних умінь та навичок реалізації особистісно зорієнтованого творчого підходу до формування потенційних можливостей музично-педагогічного досвіду як основи професійного керівництва процесом розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, спрямованого на забезпечення розвою внутрішніх передумов молодшого школяра до творчості, формування творчих якостей особистості.

Підготовка майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики становить цілісну, багатоструктурну систему, що відповідає меті, принципам і завданням професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів музики і визначає його готовність до означеного процесу. Для того, щоб майбутній учитель зміг забезпечити успішний розвиток творчого потенціалу учнів на уроках музики, він має сам вільно орієнтуватися в музично-творчому процесі, розвивати і реалізовувати свій творчий потенціал у діяльності, що передбачає активізацію інтелектуального, емоційно-почуттєвого і вольового розвитку особистості, тобто вкладатися в теоретичну модель: думка - почуття - дія.

У другому розділі - “Моделювання процесу підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики” - здійснено діагностику стану підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, визначено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, розглянуто роль педагогічної практики у підготовці майбутнього вчителя.

Аналіз стану підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики дав змогу виявити особливості їхнього музично-естетичного досвіду як основи професійного керівництва означеним процесом.

З'ясовано, що в підготовці майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики системоутворювальним компонентом є інтегрований зміст музики з іншими видами мистецтва, який детерміновано врахуванням стратегії розширення “емоційного поля” через розроблення організаційних форм і методів підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики.

Основними критеріями підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики визначено: емоційно-почуттєвого ставлення до музики - сенситивний (почуттєво-емоційний) критерій; володіння знаннями, уміннями й навичками з музики та професійно-орієнтованих дисциплін - когнітивний (операційно-змістовий) критерій; індивідуальні прояви вокальної, інструментальної, хореографічної імпровізації відповідно до особистісно значущих музичних асоціацій - креативний (діяльнісно-творчий) критерій. Відповідно до зазначених критеріїв диференційовано показники підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики.

Враховуючи методологічні й теоретичні підходи до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, визначено низку професійних знань, умінь учителя (гностичні, конструктивні, комунікативні, організаторські, музично-творчі), рівні професійної готовності студентів (високий, достатній, низький).

З урахуванням важливості елементів формування й розвитку емоцій і почуттів, творчого потенціалу, цілісної властивості особистості, духовності, здатності студента спиратися на власні духовні й фізичні сили, сприйняття художнього образу, самоорганізації, працездатності, творчої діяльності нами обрано особистісно зорієнтований, компетентнісний, проблемний, абстрагований, раціональний підходи до музичного пізнання, у межах яких дібрано систему методів і прийомів.

В основу розроблення спецкурсу “Підготовка вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики” покладено аналіз існуючих програм та дослідження провідних науковців у галузі музичної педагогіки, наукові основи музично-педагогічної компетентності і творчості.

Очікуваним результатом підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики є: залучення до світових і національних духовних цінностей, втілених у творах мистецтва; накопичення досвіду роботи з творами мистецтва у процесі самостійної творчої діяльності; оволодіння ефективними методами аналізу творів мистецтва, пізнання інтегративних зв'язків; формування уявлень про цілісність світу через емоційно-ціннісне орієнтування особистості, у тому числі шляхом інтеграції музики, пластичних та сценічних мистецтв; створення власних програм і розроблення інтегрованих уроків; застосування засвоєних знань і сформованих умінь в умовах професійної діяльності. Головний акцент у змісті підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики зроблено на різні форми навчання студентів - лекційні, практично-лабораторні заняття.

Зміст спецкурсу складається з таких розділів: “Особливості музично-творчого розвитку особистості”, “Роль музичної педагогіки у розвитку творчого потенціалу молодших школярів”, “Розвиток творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики”, “Поліцентрична інтеграція мистецьких дисциплін - універсальний засіб розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики”.

Принципами відбору змістовних блоків обрано: принцип розвитку кожного з видів музичної діяльності, за якими творчий процес розпочинається вибором особистісно значущих музичних творів, а завершується музичною інтерпретацією образного сюжету твору; принцип взаємодії суміжних видів мистецтв: “музика” - “література (поезія)”, “образотворче мистецтво”; “музика” - “хореографія”; “музика” - “театр”.

Наукове обґрунтування організаційно-педагогічних засад підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики зумовлено теоретичними положеннями проведених психолого-педагогічних досліджень науковців.

У третьому розділі - “Організація і результати дослідно-експериментальної роботи” - перевірено ефективність запропонованих педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, висвітлено організацію та результати формувального експерименту.

Необхідно зазначити, що педагогічний експеримент проходив у природних умовах з дотриманням неперервності і послідовності процесу підготовки майбутніх учителів на різних етапах професійного становлення особистості. Формувальний експеримент здійснювався в три етапи.

На першому етапі було оновлено зміст дисциплін професійно-практичної підготовки. Респондентів експериментальних груп було залучено до професійно-зорієнтованої пізнавальної діяльності, що полягала у використанні активних методів ознайомлення з навчальною інформацією.

На другому етапі формувального експерименту було впроваджено експериментальний спеціалізований навчальний курс “Підготовка вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики”, який гармонійно поєднував теоретичну і практичну підготовку майбутніх учителів: набуття та закріплення професійно-педагогічних знань, формування професійно значущих умінь і навичок.

У процесі експериментального навчання використовувалися різні види нетрадиційних лекційних, семінарсько-практичних занять, сутність яких полягала в тому, що вони сприяли розвитку розумової діяльності студентів, їх стійких творчих інтересів, цілеспрямованості, наполегливості під час виконання завдань, формуванню професійних якостей і вмінь.

У практику роботи вищих педагогічних закладів було впроваджено новітні технології навчання - проблемне, імітаційно-ігрове навчання, технологію “портфоліо”. Музично-творчий процес розглядався як співтворчість, в якій великого значення набуває художня уява, за допомогою якої поглиблюється зміст створеного образу, урізноманітнений особистим трактуванням. викладач творчий здібність педагогічний

На третьому етапі формувального експерименту, що мав діяльнісно-творче спрямування, здійснювалася підготовка студентів до особистісно-ціннісного аспекту розвитку творчого потенціалу, характерною особливістю якого є мобілізація інтелектуальних та емоційних можливостей.

Нормативні знання, які сприяли адекватному розумінню та відтворенню естетичної сутності творів, яскраво виражений емоційний відгук на твори і реалізація емоційних реакцій, станів, стійких почуттів у музичній творчості були орієнтирами готовності майбутніх учителів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики. Майбутні вчителі брали активну участь у музично-творчій діяльності, яка набувала творчо-синтезуючого характеру та детермінувала формування їх особистісно-рефлексивного досвіду.

Обов'язковою складовою підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики під час виробничої педагогічної практики було виконання науково-дослідницьких завдань. Включеність студентів у реальну педагогічну діяльність обумовлювала зміну актуальної ролі зі “студента” на “вчителя”, що було вагомою спонукою до самовдосконалення.

У період педагогічної практики багатоплановість дитячих імпровізацій допомагала встановлювати емоційний контакт як з музикою, так і з учителем-практикантом, що сприяло розвитку творчого потенціалу, здібності уявляти й фантазувати, викликало ефект самовираження і самоутвердження. Майбутні вчителі намагалися створювати умови для розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, якими були: проблематизація навчального матеріалу (істинні знання народжуються в результаті здивування і допитливості); активність дитини (знання повинні засвоюватися “з апетитом”); зв'язок навчання з життям дитини, грою, працею. Використовувався метод релаксації, активізувалась модальність емоційного, абстрактного і конкретного типів особистості. Основне завдання полягало в безпосередній трансформації природної модальності особистості в музичну творчість.

Аналіз результатів дослідження дав підстави констатувати, що майбутні вчителі експериментальних груп мають вищий рівень готовності до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, який охарактеризовано наявністю необхідних знань, умінь і навичок, що виявляються в когнітивній, сенситивній і креативній сферах.

Порівняльний аналіз отриманих у результаті формувального етапу експерименту даних засвідчив, що у процесі навчання відбулися суттєві зміни в показниках рівнів готовності майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики (табл. 1).

У таблиці подано вс, дс, нз - відповідно високий, достатній та низький рівні готовності; ЕГ, КГ - відповідно числові показники готовності майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики в експериментальних та контрольних групах.

Таблиця 1 Динаміка рівнів готовності майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики (%)

Результати свідчать, що на початку експерименту низький рівень когнітивної (оперативно-змістової) готовності був з незначною розбіжністю у показниках (58,1% в ЕГ і 56,7% в КГ), наприкінці експерименту він сягнув вищої позначки: у студентів ЕГ - 18,4%, натомість у студентів КГ - 41,1%. У студентів експериментальних груп виявився на кінець експерименту більш відчутний прояв когнітивної готовності до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики.

Визначені показники вказують на усвідомлення студентами ЕГ важливості опанування обсягом знань, вміннями здійснювати аналіз науково-методичної літератури з метою підвищення якості підготовки до означеної діяльності.

Аналіз показників стану сенситивної (емоційно-почуттєвої) готовності в кінці експерименту засвідчив, що 49,2% студентів ЕГ виявили високий рівень, та 40,5% - достатній рівень готовності до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики. Відповідно 31,2% та 36,9% студентів КГ досягли високого та достатнього рівня готовності до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики.

Високий рівень креативної (діяльнісно-творчої) готовності виявили 32,4% студентів ЕГ та відповідно 25,6% студентів КГ; 13,2% студентів ЕГ показали низький рівень (на початку експерименту - 43,3%) і відповідно 28,4 % студентів КГ (на початку експерименту - 39,7%).

Істотною різницею в кількісних і якісних показниках рівнів готовності майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики підтверджено ефективність визначених педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики.

У процесі експерименту доведено, що підготовка майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики буде ефективною, якщо її педагогічна стратегія спрямовуватиметься за напрямами “від дитини - до мистецтва” та розширенням “емоційного поля” майбутніх учителів, забезпечуватиметься поетапно у спеціально організованих педагогічних умовах.

Теоретично обґрунтовані висновки щодо педагогічної стратегії підготовки вчителя “від дитини - до мистецтва” і поетапного розширення “емоційного поля” особистості молодших школярів (креативна діяльність - сенситивний музичний розвиток - когнітивний музичний розвиток) можуть бути використані для корекції освітніх технологій вчителями, які викладають музику.

Проведений експеримент дав можливість визначити та зрозуміти сутність головної тенденції досліджуваної проблеми - роботу з підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики необхідно організовувати та проводити постійно і цілеспрямовано опосередковано чи безпосередньо, вона допомагає вирішувати завдання професійної підготовки студентів.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено цілісний науковий аналіз проблеми підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики; теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики та шляхи їх впровадження у навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів. Реалізовані мета і завдання дають можливість зробити такі висновки:

1. Здійснений аналіз підтвердив, що проблема підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики актуалізується соціальним замовленням суспільства на виховання аксіологічно зорієнтованої, духовно багатої, гармонійно розвиненої особистості. Зі вступом молодої людини в глобалізований, динамічний світ, у відкрите суспільство в умовах засилля масової культури, низькопробного мистецтва особливої ваги набувають дієво-творчі підходи до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики.

Вивчення розробленості досліджуваної проблеми дозволило з'ясувати, що у змісті більшості навчальних дисциплін вищого педагогічного навчального

закладу є потенційні можливості підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу учнів на уроках музики. Проте вони носять дискретний характер, внаслідок чого руйнується функціональна цілісність педагогічного впливу на розвиток творчого потенціалу школярів. Тому підготовка майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики має бути цілеспрямованим педагогічним процесом, в якому сукупність педагогічних умов забезпечує взаємодоповнюваність таких структурних компонентів: когнітивного, сенситивного, креативного та педагогічно доцільного керівництва, що забезпечує шлях “від дитини - до мистецтва”.

З'ясовано, що підготовка майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики - це цілісна, багатоструктурна система, що відповідає меті, принципам і завданням підготовки і визначає готовність до професійної діяльності майбутніх учителів музики.

2. Вивчення джерельної бази дослідження уможливило теоретичне обґрунтування і визначення сутності поняття “готовність майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики” як складного особистісного утворення, котре містить всебічні знання суті розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, характеризується застосуванням необхідних професійно-педагогічних умінь та навичок реалізації особистісно зорієнтованого творчого підходу до формування потенційних можливостей музично-педагогічного досвіду як основи професійного керівництва процесом розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, спрямованого на забезпечення розвитку внутрішніх передумов молодшого школяра до творчості, творчих якостей його особистості.

3. У процесі дослідження визначено критерії (когнітивний, сенситивний, креативний), показники кожного з яких спрямовані на визначення рівня готовності майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики (низького, достатнього, високого). Їх важливість полягає в урахуванні емоційно-почуттєвого, музично-інтелектуального, креативного, практично-діяльнісного розвитку майбутнього вчителя, виявленні рівня володіння студентами набутими знаннями, вміннями та навичками в музично-творчому професійному зростанні.

4. Виявлено, що ефективними педагогічними умовами підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики є: організація процесу підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів в умовах створення освітньо-культурного розвивального середовища та “єдиного простору” співтворчості студентів і викладачів в аудиторній та позааудиторній діяльності на основі особистісно зорієнтованого підходу, врахування мотиваційної сфери майбутнього вчителя та природи музичної діяльності; впровадження в навчальний процес вищого педагогічного навчального закладу спецкурсу “Підготовка вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики”, котрий включає нові інтегративні методи роботи з творами мистецтва на основі єдності мотиваційно-ціннісного, інтелектуально-логічного, емоційно-почуттєвого, комунікативно-емпатійного та діяльнісно-творчого компонентів; методично доцільний добір форм, методів музично-педагогічної підготовки.

5. Встановлено, що розроблений на підставі педагогічних засад за визначеними напрямами (культурологічним, психолого-педагогічним, мистецтвознавчим) і побудований із урахуванням взаємопов'язаних структурно-функціональних компонентів (когнітивно-змістового, стимулювально-мотиваційного, художньо-творчого) зміст забезпечив належний рівень підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, що засвідчила позитивна динаміка отриманих результатів за всіма визначеними критеріями. Підвищення рівня ефективності підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики уможливлюється завдяки впровадженню у практику професійної підготовки майбутніх учителів музики новітніх технологій навчання, інноваційних методів, прийомів і форм організації навчально-виховної діяльності.

Результатом дисертаційного дослідження стали розроблені методичні рекомендації щодо підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики для викладачів вищих педагогічних навчальних закладів.

Висновки і узагальнення дисертаційного дослідження можуть бути використані на чотирьох рівнях: на рівні Міністерства освіти і науки України при розробці державних стандартів професійної підготовки вчителя музики згідно з вимогами освітньо-кваліфікаційних характеристик; на рівні міських та обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти: у процесі проходження курсів підвищення кваліфікації з метою вивищення професійної компетентності; на рівні вищих навчальних закладів, які займаються підготовкою вчителя музики, для обґрунтування доцільності введення розробленого спецкурсу “Підготовка вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики” до навчальних планів; на рівні викладачів дисциплін професійно-практичної підготовки з метою забезпечення якості професійної освіти вчителя музики.

Багатогранна проблема підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики не вичерпується проведеним дисертаційним дослідженням. Подальшого розроблення потребують проблеми підготовки вчителя музики до розвитку творчого потенціалу школярів у навчальній і позаурочній діяльності в системі неперервної педагогічної освіти.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Мороз В. В. Методична система підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики / В. В. Мороз // Вища освіта України. - [Дод. 3. Т. Y (12)]. - 2008. - Тематич. вип. “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. - К. : Вид-во “Гнозис”, 2008. - С. 429-434.

2. Мороз В. В. Педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики / В. В. Мороз // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Вип. 42. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - С. 135-139.

3. Мороз В. В. Підготовка майбутніх учителів до розвитку творчого потенціалу учнів на уроках музики: теоретико-методичні аспекти діадичної форми навчання / В. В. Мороз // Нові технології навчання : зб. наук. праць. Розвиток духовності та професіоналізму в умовах глобалізації. - Київ-Вінниця, 2008. - С. 178-182. (Спецвип.: № 55. Ч. 2).

4. Мороз В. В. Підготовка майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики / В. В. Мороз // Проблеми сучасної педагогічної освіти : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - Ч. 2. - С. 32-34. (Сер. “Педагогіка і психологія”).

5. Мороз В. В. Професійна підготовка майбутнього вчителя до керівництва процесом розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики / В. В. Мороз // Гуманітарний вісник ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” : наук.-теоретич. зб. - Переяслав-Хмельницький, 2009.- Вип. 17. - С. 95-98.

6. Мороз В. В. Розвиток творчого педагогічного потенціалу майбутнього вчителя у процесі професійної підготовки / В. В. Мороз // Наукові праці Донецького національного технічного ун-ту. - Донецьк : ДВНЗ “ДонНТУ”, 2009. - С. 92-97. (Сер. “Педагогіка, психологія і соціологія”).

Інші публікації

7. Мороз В. В. Культурологічні питання у спадщині В. О. Сухомлинського / В. В. Мороз : наук.-практ. конф. [“Василь Сухомлинський - педагог, творець”], (Київ, 19 верес. 2003 р.) / М-во освіти і науки України, Інститут проблем виховання АПН України, Київський міський пед. ун.-т ім. Б. Д. Грінченка. - К. : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2004. - С. 60 - 64.

8. Мороз В. В. Формування креативних умінь самостійної діяльності студентів у процесі реалізації проблемного навчання / В. В. Мороз : Друга міжнар. наук.-практ. конф. [“Розвиток наукових досліджень ?2006”], (Полтава, 27-29 листопада 2006 р.) / М-во освіти і науки України [та ін.]. - Полтава : Вид-во „ІнтерГрафіка”, 2006. - Т. 7. - С. 125-128.

9. Мороз В. В. Формування гуманістичних орієнтацій майбутніх фахівців / В. В. Мороз : УІІІ міжнар. наук.-практ. конф. [“Гуманізм та освіта”], (Вінниця, 19-21 вересн. 2006 р.) / М-во освіти і науки України, Академія педагогічних наук України, Вінницький національний технічний університет [та ін.]. - Вінниця : УНІВЕРСУМ, 2006. - С. 96-98.

10. Мороз В. В. Фактори формування креативних умінь самостійної діяльності студентів / В. В. Мороз : VІІІ міжнар. наук.-практ. конф. [“Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця”], (Київ, 22-23 берез. 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Національний авіаційний ун-т. - К. : НАУ, 2007. - Т. 1. - С. 128-129.

11. Мороз В. В. Интегративные тенденции в формировании креативных умений самостоятельной деятельности будущих специалистов / В. В. Мороз : міжнарод. наук.-практ. конф. [“Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти”], (Ірпінь, 24-25 трав. 2007 р.) / АПН України, Національна академія ДПС України. - Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2007. - С. 214-216.

12. Мороз В. В. Підготовка майбутнього вчителя музики до розвитку творчого потенціалу учнів на засадах акмеологічного підходу / В. В. Мороз : всеукр. наук.-практ. конф. [“Проблеми формування фахівців у вищих навчальних закладах України в ХХІ столітті”], (Київ, 24-25 квіт. 2008 р.) / М-во освіти і науки України, АПН України, Інститут педагогіки освіти і освіти дорослих АПН України, Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - К. : Чайка-Всесвіт, 2008. - С. 325-329.

13. Мороз В. В. Підготовка майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів в освітньому середовищі / В. В. Мороз : міжнарод. наук.-практ. конф. [“Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України”], (Ялта, 20 верес. 2008 р.) / М-во освіти і науки України, М-во освіти і науки АР Крим, Республіканський ВНЗ „Кримський гуманітарний університет” [та ін.]. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - Ч. 2. - С. 32-34.

14. Мороз В. В. Професійна етика в системі підготовки майбутнього вчителя музики до розвитку творчого потенціалу молодших школярів / В. В. Мороз : всеукр. наук.-метод. конф. [“Роль педагогічної етики у професійній підготовці сучасного вчителя”], (Київ, 15-16 трав. 2008 р.) / М-во освіти і науки України, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, Київський міський пед. ун-т ім. Б. Д. Грінченка [та ін.]. - К. : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2008. - С. 145-148.

15. Мороз В. В. Професійна підготовка майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики: методичний аспект / В. В. Мороз // Теоретичні та практичні питання культурології : зб. наук. статей.- Вип. ХХІY. - Мелітополь : Вид-во „Сана”, 2008. - С. 52-59.

16. Мороз В. В. Підготовка майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики в умовах освіти випереджаючого характеру / В. В. Мороз : міжнарод. наук.-практ. конф. [“Проблеми формування духовних і професійних потреб особистості в умовах змін освітньо-культурного середовища”], (Київ, 15-16 квіт. 2009 р.) / М-во освіти і науки України, Інститут проблем виховання АПН України, Київський інститут соціальних та культурних зв'язків [та ін.]. - К. : Чайка-Всесвіт, 2009. - С. 132-134.