Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

УДК 378.14:37.036:373.3

Автореферат

Підготовка майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Нестерович Богдан Іванович

Вінниця - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Брилін Борис Андрійович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра ансамблевої гри та естрадного мистецтва, завідувач, м. Вінниця. педагогічний позакласний музичний виховний

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Кудикіна Надія Василівна, Інститут професійно-технічної освіти АПН України, головний науковий співробітник, м. Київ;

кандидат педагогічних наук Процюк Василь Михайлович, педагогічний коледж Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, заступник директора з виховної роботи, м. Чернівці.

Захист відбудеться «21» січня 2009 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, 2-ий поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.

Автореферат розісланий « 9 » грудня 2008 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Коломієць.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Гуманітаризація освітнього процесу як пріоритетна суспільна проблема вимагає стрімкого підвищення статусу мистецтва в системі професійної підготовки студентської молоді. Сформована здатність до художнього пізнання світу значною мірою сприяє розумовому вихованню, адже збагачує інтелектуальні процеси майбутнього фахівця.

Фахова підготовка вчителя початкових класів зобов'язана щільно використовувати мистецькі чинники. Художнє пізнання світу, активно впливаючи на потребово-мотиваційну сферу особистості педагога, визначає повноцінний розвиток його загальної культури. Завдяки грамотному емоційно-художньому супроводу входження в професію, фахові координати молодих учителів набувають завершеності, цілісності, а також наповнюються особистісним смислом ставлення до професії.

Дослідники виявляють значний інтерес до формування виховного потенціалу вчителя. Ця проблема вивчається у тісному взаємозв'язку з педагогічною творчістю (В.Андрущенко, В.Вербець, Н.Гузій, В.Загвязинський, І.Зязюн, Н.Кічук, Н.Ничкало, М.Поташник, С.Сисоєва, М.Чобітько та ін.) та впровадженням інноваційних технологій професійної освіти вчителів (І.Богданова, Р.Гуревич, М.Кадемія, А.Коломієць, О.Пєхота, О.Пометун, О.Шестопалюк та ін.). Професійна психологія (Г.Балл, А.Вербицький, В.Кан-Калік, Н.Кузьміна, Ю.Кулюткін, Л.Мітіна, Є.Осипова, В.Рибалка, В.Семиченко, А.Маркова, Т.Яценко та ін.) вивчає закономірності фахового становлення вчителя на основі посилення особистісно-рефлексивних механізмів професійного самопізнання.

Незамінним засобом культуротворчої роботи вчителя початкових класів є музика. Виховна роль музичного мистецтва високо оцінюється філософською (А.Азархін, О.Лосєв, Л.Мазель, В.Мазепа, О.Мигунов, Л.Пєчко, В.Ражніков, О.Семашко, А.Сохор, Г.Ципін, В.Цукерман та ін.), психологічною (Б.Ананьєв, Л.Виготський, Є.Крупник, В.Медушевський, О.Мелік-Пашаєв, Є.Назайкинський, В.Петрушин, В.Роменець, П.Якобсон та ін.) і педагогічною (Б.Брилін, В.Бутенко, В.Дряпіка, Л.Коваль, Т.Колишева, Г.Локарєва, Л.Масол, Н.Миропольська, О.Олексюк, В.Орлов, О.Отич, Г.Падалка, О.Ростовський, О.Рудницька, Г.Тарасенко, Г.Шевченко, А.Щербо, О.Щолокова, Б.Юсов та ін.) думками. Проблеми музичної дидактики активно досліджуються в зарубіжній педагогіці і психології (І.Войнар, К.Габріель, Е.Гордон, А.Зенатті, К.Левандовська, В.Оконь, С.Осовський, Е.Франклін, Р. Шутер-Дайсон, В.Юнг та ін.).

Творчий потенціал музичної діяльності зобов'язує педагога до пошуку нетривіальних форм музично-виховної роботи з учнями. Проте готовність вчителя до творчо-інтерпретаційного використання музики в навчально-виховному процесі початкової школи поки, на жаль, залишається невисокою. Переважає гносеологічно-просвітницький підхід до використання музичного мистецтва в освітньому процесі сучасної школи. Його ціннісно-виховний потенціал у більшості залишається нереалізованим, оскільки вчитель часто не готовий до художньої інтерпретації музичних образів та адекватного їх застосування у виховній роботі з дітьми.

Особливого значення педагогічна наука традиційно надає фаховій підготовці вчителя початкових класів до освітньо-виховної роботи з молодшими школярами (О.Дубасенюк, О.Коберник, С.Литвиненко, Д.Пащенко, Г.Троцко, Л.Хомич). У дисертаційних роботах цей аспект досліджували О.Волошенко, О.Демченко, С.Єрмакова, І.Казанжи, Л.Кекух, Г.Кіт, А.Крамаренко, Л.Онищук, О.Острянська, С.Паршук, А.Хоменко та ін. Теорія і методика позакласної виховної роботи в початковій школі представлена в дослідженнях Т.Дем'янюк, Б.Кобзаря, С.Карпенчук, Н.Кудикіної, Г.Пустовіта, М.Рожкова, Т.Сущенко та ін.). Аспект позакласної музично-виховної роботи в початковій школі дотично вивчається у дослідженнях, присвячених фаховій підготовці вчителя музики (І.Боднарук, М.Букач, А.Зайцева, М.Моісєєва, В.Процюк, Н.Сегеда, Т.Стратан, В.Федоришин, В.Фрицюк, О.Хрущ-Ріпська та ін.).

Проте доволі маловивченою залишається проблема методологічного та організаційно-методичного забезпечення професійної підготовки вчителя початкових класів до компетентного оперування музичним матеріалом у позакласній виховній роботі. Теорія і практика професійно-педагогічної освіти окреслила низку суперечностей, які належить розв'язати експериментально-дослідницьким шляхом:

- між наявними в суспільстві високохудожніми цінностями музичної культури та рівнем музичних інтересів майбутніх учителів початкових класів;

- між потребою студентів у художньо-творчій самореалізації і обмеженими можливостями щодо цього в навчальному процесі ВНЗ;

- між необхідністю системного художньо-творчого впливу на особистість молодшого школяра та недостатньою готовністю педагогів до проведення позакласної музично-виховної роботи з дітьми.

Усе разом й зумовило вибір теми даного дисертаційного дослідження: “Підготовка майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у контексті реалізації основних положень законів України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Національної державної комплексної програми естетичного виховання, Державного стандарту початкової загальної освіти, Галузевого стандарту вищої освіти відповідно до теми наукових досліджень кафедри педагогіки та методики початкового навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського „Підвищення ефективності підготовки вчителів початкових класів до навчально-виховної роботи з молодшими школярами” (протокол № 5 від 03.12.2003 р.). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 9 від 30.03.2005 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 9 від 28.11.2006 р.).

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні педагогічних умов, розробці та експериментальній перевірці методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами.

Згідно з метою дослідження було визначено такі завдання:

1. З'ясувати сутність та структуру готовності вчителя початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами.

2. Визначити критерії та рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи в школі 1 ступеня.

3. Обґрунтувати педагогічні умови підготовки майбутніх педагогів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами.

4. Розробити та експериментально перевірити методику підготовки студентів до досліджуваної діяльності.

Гіпотеза дослідження: успішність підготовки майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами уможливлюється дотриманням таких педагогічних умов:

· Забезпечення цілепокладальної активності студентів у процесі формування мотивів музично-виховної діяльності;

· Формування музично-професійного мислення майбутніх учителів початкових класів у контексті інтегральної дії антиципації та рефлексії;

· Розвиток здатності студентів до комплексної реалізації художньо-аксіологічних та загальнопедагогічних умінь в умовах контекстного підходу до музичної підготовки майбутніх учителів школи 1 ступеня.

Об'єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів до виховної діяльності в школі.

Предмет дослідження: зміст, форми і методи підготовки майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять:

філософські положення про виховний потенціал мистецтва (Ю.Афанасьєв, В.Кудін, О.Лосєв, Л.Мазель, В.Мазепа, Л.Пєчко, В.Ражніков, О.Семашко, А.Сохор та ін.); психологічні теорії розвитку особистості (Б. Ананьєв, І.Бех, Л. Виготський, В. Давидов, О. Леонтьєв, Б.Ломов, С. Рубінштейн та ін.); концептуальні положення теорії і методики професійної освіти вчителя (С.Гончаренко, Р.Гуревич, І.Зязюн, Н.Ничкало, Н.Мойсеюк, С.Сисоєва, М.Сметанський, В.Шахов та ін.); фундаментальні ідеї професійної психології (Г.Балл, А.Вербицький, Н.Кузьміна, Ю.Кулюткін, А.Маркова, В.Рибалка, В.Семиченко, Т.Яценко та ін.); психолого-педагогічні засади розвитку творчої особистості (В.Андрущенко, Н.Гузій, В.Загвязинський, Н.Кічук, О. Мелік-Пашаєв, М.Поташник, В.Роменець та ін.); дослідження фахової підготовки майбутнього вчителя початкових класів (В.Бондар, Н.Бібік, Н.Кудикіна, О.Савченко, Г.Тарасенко, Л.Хомич, І.Шапошнікова та ін.); наукові положення щодо удосконалення мистецької освіти (Б.Брилін, М. Букач, Л.Масол, Н.Миропольська, О. Олексюк, В.Орлов, О.Отич, Г. Падалка, О. Рудницька, О. Ростовський, О.Щолокова, Б.Юсов та ін.).

З метою розв'язання визначених завдань дослідження використано комплекс методів дослідження:

теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної, музикознавчої літератури для обґрунтування науково-теоретичних засад проблеми підготовки вчителя початкових класів до музично-виховної роботи з дітьми, з'ясування умов їх підготовки до досліджуваної діяльності та побудови відповідної організаційно-педагогічної моделі фахової підготовки;

емпіричний пошук оптимальних шляхів поліпшення фахової підготовки вчителя початкових класів (включене спостереження, опитування, аналіз продуктів творчо-проективної діяльності майбутніх педагогів; вивчення позитивного досвіду фахової підготовки вчителів початкових класів в умовах ВНЗ різних рівнів акредитації, педагогічний експеримент, кількісний та якісний аналіз його результатів) для перевірки ефективності розробленої методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи, узагальнення отриманих результатів та забезпечення їх достовірності.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота проводилася на базі вищих педагогічних навчальних закладів освіти II-IV рівнів акредитації: Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, Вінницького обласного комунального гуманітарно-педагогічного коледжу. Всього дослідженням було охоплено 657 студентів, 96 учителів початкової школи Вінницької області, а також 156 учнів початкових класів загальноосвітніх шкіл м. Вінниці.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:

вперше обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами (забезпечення цілепокладальної активності студентів у процесі формування у них мотивів музично-виховної діяльності; формування музично-професійного мислення майбутніх учителів початкових класів у контексті інтегральної дії антиципації та рефлексії; розвиток здатності студентів до комплексної реалізації художньо-аксіологічних та загальнопедагогічних умінь в умовах контекстного підходу до музичної підготовки майбутніх учителів школи 1 ступеня); етапи підготовки майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з дітьми (пропедевтично-мотиваційний, технічно-операційний, практично-проектувальний); розроблено критерії (характер мотивації музично-виховної роботи з дітьми; ступінь особистої сприйнятливості до видів музичної діяльності; здатність до творчої інтерпретації музичного образу; глибина втілення художньо-виховної цінності музичного твору в цілепокладання музично-виховної роботи; якість проектування музично-виховної діяльності у системі позакласної виховної роботи в початковій школі), а також визначено рівні (формально-номінальний, інтуїтивно-продуктивний, усвідомлено-креативний) готовності майбутніх педагогів до досліджуваної діяльності.

Конкретизовано поняття ”готовність вчителя початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами”.

Подальшого розвитку набули діагностичні методики обстеження готовності студентів до музично-виховної роботи в початковій школі.

Практичне значення дослідження полягає у розробці та апробації авторської методики підготовки студентів до позакласної музично-виховної роботи в школі 1 ступеня; у створенні та впровадженні програми музично-виховного тренінгу в процес викладання художньо-педагогічних дисциплін у системі фахової підготовки вчителя початкових класів; у підготовці та впровадженні посібників з метою навчально-методичного забезпечення процесів виконавської підготовки вчителя до музично-виховної роботи з дітьми, організації студентами музично-ігрової діяльності та моделювання музично-виховних комплексів у процесі педагогічної практики.

Теоретичні положення та методичні прийоми, апробовані в дисертації, можуть бути використані в процесі вдосконалення викладання загальнопедагогічних та музичних дисциплін у ВНЗ II-IV рівнів акредитації, а також у системі післядипломної освіти вчителів початкових класів.

Основні положення й результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/46 від 11.09.2008 р.); Вінницького обласного комунального гуманітарно-педагогічного коледжу (довідка № 01-05-252 від 20.08.2008 р.); Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка № 01-08/1013 від 28.08.2008 р.), Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 1/1903 від 5.09.2008 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка № 759-33/03 від 5.09.2008 р.), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка № 17-13/2058 від 2.09.2008 р.), Слов'янського державного педагогічного університету (довідка № 68-01-341 від 11.09.2008 р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалась на 17 науково-практичних конференціях, у тому числі міжнародних: “Освіта і наука: пошуки нових парадигм” (Хмельницький, 2004); “Початкова школа на перехресті проблем” (Тернопіль, 2004); “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Київ-Вінниця, 2002; 2008); всеукраїнських: “Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ: стан, проблеми, перспективи” (Чернівці, 2003); “Професіоналізм педагога: європейський вибір України” (Ялта, 2005); “Актуальні проблеми інтегрованого викладання лінгводидактичних і мистецьких дисциплін у закладах освіти” (Житомир, 2005); “Теоретико-практичні реалії сучасного виховання дітей та учнівської молоді” (Київ, 2005); ”Мистецька освіта як чинник людиностановлення” (Тернопіль, 2006); “Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів” (Вінниця, 2001, 2005); “Культура, мистецтво та освіта в умовах глобалізації: проблеми і перспективи розвитку” (Вінниця, 2007); регіональних: “Сучасні вимоги до виховної діяльності вчителя початкових класів”(Вінниця-Глухів-Бар, 2005, 2006); V мистецько-педагогічних читаннях пам'яті професора О.П. Рудницької (Київ, 2007); міжвузівській: “Шляхи поліпшення підготовки студентів до виховної роботи у початкових класах у процесі викладання навчальних дисциплін” (Дрогобич, 1990); міжобласній: “Навчально-виховна робота з учнями сільських малокомплектних шкіл” (Черкаси, 1990).

Публікації. Матеріали з теми дисертаційного дослідження знайшли відображення у 26 одноосібних публікаціях; з них 14 - у фахових журналах і збірниках наукових праць. Всього з проблем музично-естетичної підготовки вчителя опубліковано 48 робіт.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (299 найменувань), 14 додатків. Робота містить 8 рисунків, 5 таблиць. Загальний обсяг роботи становить 239 стор., з яких основного тесту - 174 стор.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, визначено мету, об'єкт, предмет дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання роботи, визначено основні методи експериментального дослідження, розкрито наукову новизну роботи, її теоретичне і практичне значення. Вказано на зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами і планами, її методологічну основу, подано відомості про впровадження та апробацію основних положень дослідження.

У першому розділі „Музично-педагогічна підготовка вчителя початкових класів як педагогічна проблема” розкрито художньо-виховний потенціал учителя початкових класів, визначено роль музичного мистецтва у вихованні особистості, проаналізовано педагогічну творчість як запоруку реалізації виховних можливостей музичного мистецтва. У розділі обґрунтовано взаємозв'язок загальнопедагогічної та художньої підготовки вчителя початкових класів до виховної роботи в школі у контексті історії розвитку вітчизняної педагогічної освіти та презентовано проблему комплексності мистецько-педагогічної підготовки вчителя початкових класів у контексті професіографічного підходу. Здійснено дефінітивний аналіз ключового поняття дослідження “музично-виховна робота в початковій школі”, виокремлено її аксіологічний аспект. У межах аналізу стану підготовки майбутніх учителів початкових класів до музично-виховної роботи з молодшими школярами презентовано позитивний досвід ВНЗ України та близького зарубіжжя щодо форм і методів здійснення такої підготовки фахівців для початкової школи. У розділі розкрито суть і структуру професійної готовності вчителя початкових класів до музично-виховної роботи в школі 1 ступеня, виокремлено її критерії та рівні.

Оновлені концептуальні підходи до професійної освіти передбачають формування в майбутніх учителів початкових класів уміння самостійно й цілеспрямовано творити власний виховний потенціал. Утім його успішне формування стане можливим лише за умов адекватного розуміння і оцінювання вчителем такого могутнього виховного засобу, як музичне мистецтво.

Сучасний педагог має усвідомлювати, що найрезультативнішою формою впливу музики на дитину є світоглядна. Сприймаючи музику, вихованці стають учасниками естетичного діалогу з автором, у якому відбувається корекція ціннісних орієнтацій школярів. Тому вчителю початкових класів конче потрібно опанувати в процесі фахової підготовки алгоритми музично-педагогічної діяльності, аби вміти грамотно організувати процес взаємодії дитини з музичним мистецтвом.

Художньо-виховний потенціал учителя початкових класів є підсистемою його виховного потенціалу в широкому розумінні, своєрідним субліматом його розвиненої професійної культури, в межах розвитку і функціонування якої відбувається реалізація виховного змісту мистецьких образів та уможливлюється повноцінна взаємодія вихователя з вихованцями на культуротворчій основі. Система професійної освіти вчителя повинна враховувати взаємообумовленість художньо-виховного потенціалу педагога та його професійної культури, постійно дбаючи про належне культурологічне наповнення змісту, методів та форм фахової підготовки майбутніх учителів.

Проблеми підготовки вчителя початкових класів до музично-педагогічної діяльності невід'ємні від проблем педагогічної творчості. Таку діяльність апріорі кваліфікують як творчу, адже вона оперує художніми образами, які уособлюють результативність мистецького процесу. Підготовка ж майбутнього вчителя початкових класів до творчого оперування музичними засобами в контексті компетентнісного підходу до освіти посилює практичне спрямування фахової підготовки педагога на реалізацію освітньо-виховних завдань.

Художня підготовка вчителя початкових класів має відбуватися в безпосередньому зв'язку із загальнопедагогічною. Ізольований підхід до різних аспектів фахової підготовки (як замкнених освітніх галузей) неминуче призводить до обмеженості як художнього, так і загальнопрофесійного мислення вчителя, обумовлює низьку його компетентність у розумінні виховних можливостей музичного мистецтва. Своєрідним модулем, який об'єднає ці дві площини фахового становлення вчителя початкових класів, повинна стати педагогічна творчість.

Історія розвитку вітчизняної педагогічної освіти, аналіз наявних професіографічних підходів до фахової підготовки вчителя початкових класів переконливо засвідчують потрібність і плідність його музично-естетичної підготовки до роботи з молодшими школярами. Саме така підготовка забезпечує комплекс педагогічних умінь, який має своєю основою художньо-ціннісне підґрунтя і збагачує як когнітивно-знаннєву, так і операційно-технологічну вправність педагога. Особливої ваги це набуває для грамотної організації позакласної музично-виховної роботи з дітьми.

Позакласну музично-виховну роботу в початковій школі тлумачимо як системне включення дітей у художньо-творчу діяльність зі сприймання, оцінювання, творчої інтерпретації музики на основі оптимальної реалізації її ціннісно-виховного потенціалу, варіативного пошуку організаційно-виховних форм подачі музичного матеріалу, постійного емоційного збагачення виховних ситуацій та забезпечення рефлексивної реакції вихованців на зміст музичних образів.

Професійну готовність учителя початкових класів до позакласної музично-виховної роботи у дослідженні визначено як складову загальної готовності до організації виховного процесу, як інтегративне професійно-особистісне утворення, що включає усвідомлення педагогом виховного потенціалу музичного мистецтва та власного художньо-виховного потенціалу на основі розуміння цілей і завдань музично-виховної роботи з дітьми (цілепокладальний компонент), здатність до адекватної передачі учням ціннісно-виховного сенсу музичних образів (трансляторно-ціннісний компонент), сформованість умінь і навичок проектування змісту та форм позакласної художньо спрямованої виховної роботи на музичному матеріалі (креативно-проектувальний компонент).

Результати констатувального дослідження дозволили з'ясувати критерії готовності майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з дітьми: характер мотивації студентами музично-виховної роботи з дітьми; ступінь їх особистої сприйнятливості до музичних видів діяльності; здатність до творчої інтерпретації музичного образу; глибина втілення художньо-виховної цінності музичного твору в цілепокладання музично-виховної роботи; якість проектування музично-виховної діяльності у системі позакласної виховної роботи в початковій школі.

На основі зазначених критеріїв були визначені рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами:

Формально-номінальний рівень, для якого характерні: схильність до виховного негативізму; відсутність позитивних мотивів музично-виховної роботи; елементарно-прикладний ступінь особистої сприйнятливості до музичних видів діяльності (принагідно до ситуації); відсутність здатності до будь-якої інтерпретації музичних образів; індиферентність до художньо-виховного потенціалу музичних творів; формальне цілепокладання музично-виховної роботи в контексті професійного самопримусу; відсутність культури педагогічного транслювання художніх цінностей; аморфність проектувальної діяльності в контексті пошуку змісту і форм позакласної музично-виховної роботи з учнями.

Інтуїтивно-продуктивний рівень, про який свідчать: наявність пізнавально-розвивальних мотивів музично-виховної роботи з молодшими школярами; зацікавлено-емоційний ступінь особистої сприйнятливості до музичних видів діяльності; збіднено-наслідувальна реакція на музичний образ у намаганнях його інтерпретації; часткова продуктивність оцінки художньо-виховного потенціалу музичних творів; традиційно-стереотипне цілепокладання музично-виховної роботи; зацікавлений пошук інноваційних прийомів педагогічного транслювання художніх цінностей; проектування музично-виховної роботи з учнями здебільшого на рівні репродукції.

Усвідомлено-креативний рівень, який передбачає: наявність культуротворчих мотивів музично-виховної діяльності; особистісно-рефлексивний ступінь особистої сприйнятливості до музичних видів діяльності; виражена здатність до інтерпретації музичного образу із застосуванням виразних засобів суміжних мистецтв; належна продуктивність усвідомлення художньо-виховної цінності музичних творів; системно-творче цілепокладання музично-виховної роботи; належна аксіологічна та технологічна культура педагогічного транслювання художніх цінностей; креативність проектувальної діяльності в контексті пошуку змісту і форм позакласної музично-виховної роботи з учнями.

Аналіз результатів діагностичного обстеження виявив, що рівень готовності майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з дітьми не відповідає сучасним вимогам, а тому потребує певних змін в організації навчально-виховного процесу підготовки майбутніх фахівців. Так, формально-номінальний рівень готовності виявлено у 31,45% студентів експериментальної групи, інтуїтивно-продуктивний - у 44,36% ; усвідомлено-креативний - у 24,19% обстежених студентів.

Результати констатувального дослідження засвідчили, що музична творчість у процесі професійної підготовки вчителя початкових класів ще, на жаль, не набула достатньо високого статусу, що часто зумовлює „ремісницький” підхід до оперування художніми образами в практичній роботі вчителя та нівелювання їхнього культурологічного та виховного потенціалу. В той самий час можна однозначно стверджувати, що музична підготовка вчителя початкових класів створює абсолютно необхідне підґрунтя для його майбутньої педагогічної творчості. Втім це відбувається не автоматично (внаслідок ознайомлення з музичним матеріалом), а лише завдяки кореляції загальнопедагогічних, методичних та мистецьких аспектів фахової освіти.

Процес цілепокладання музично-виховної роботи, як правило, є збідненим внаслідок його формалізації. Проектування студентами музично-виховної роботи з молодшими школярами у більшості випадків не враховує специфіку педагогічного транслювання художніх цінностей, спирається на досить примітивізований процес формотворчості щодо використання музики у позакласній виховній роботі.

Серед причин, які стримують підготовку майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи, виокремлені наступні:

ь гуманітаризація змісту вищої освіти вчителя початкових класів відбувається менш потужно, ніж того потребує культурно-виховна ситуація в школі 1 ступеня, а забезпечити культуротворчі цілі виховної роботи з дітьми зможе лише вчитель зі сформованим гуманітарним мисленням;

ь загальнопедагогічна підготовка вчителя початкових класів, організаційно-методичне забезпечення педагогічної практики побіжно враховують специфіку орієнтування студентів на позакласну музично-виховну роботу з дітьми;

ь викладання дисциплін художнього спрямування в системі фахової підготовки вчителя початкових класів недостатньо зорієнтоване на збагачення виховного потенціалу майбутнього вчителя початкових класів взагалі і з виходом у площину позакласної виховної роботи з молодшими школярами зокрема (що обумовлено переважною орієнтацією на інтелектуальну сферу студентів, ігноруванням емоційно-образних механізмів формування особистісного ставлення майбутнього вчителя до художнього матеріалу);

ь в практиці навчально-виховної роботи з майбутніми вчителями початкових класів епізодично використовується синтез мистецтв як основа формування їхнього художнього мислення, що гальмує створення в педагогічній свідомості майбутнього фахівця, з одного боку, цілісного образу мистецтва з його широкими виховними можливостями, з іншого - уповільнює розуміння ролі і місця музики у вихованні;

ь викладання предметів музичного циклу традиційно хибує на звуження освітніх завдань до вироблення у майбутніх учителів початкових класів спеціальних умінь і навичок (співу, диригування, виконання музики на музичному інструменті та ін.) без потрібної адаптації змісту і форм музичної підготовки до майбутньої культуротворчої діяльності в початковій школі;

ь позааудиторна музично спрямована виховна робота з майбутніми педагогами не завжди є достатньо професійно зорієнтованою, тобто пов'язаною з розширенням художньо-творчого діапазону майбутніх учителів на основі постійної взаємодії з дитячою аудиторією в умовах студентських гуртожитків, клубів, студій, дитячих бібліотек тощо.

У другому розділі “Методика професійної підготовки вчителів школи 1 ступеня до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами” обгрунтовано педагогічні умови успішної фахової підготовки майбутніх учителів початкових класів до музичного виховання молодших школярів у позакласній роботі, обґрунтована та експериментально перевірена методика підготовки майбутніх фахівців до досліджуваної діяльності, проаналізовано та узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

На основі теоретичного аналізу та вивчення практичного досвіду фахової підготовки вчителя початкових класів визначені педагогічні умови їхньої ефективної підготовки до музичного виховання дітей у позакласній роботі: забезпечення цілепокладальної активності студентів у процесі формування в них мотивів музично-виховної діяльності; формування музично-професійного мислення майбутніх учителів початкових класів у контексті інтегральної дії антиципації та рефлексії; розвиток здатності студентів до комплексної реалізації художньо-аксіологічних та загальнопедагогічних умінь в умовах контекстного підходу до музичної підготовки майбутніх учителів школи 1 ступеня.

У дослідженні створено організаційно-педагогічну модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами, яка реалізується в етапній методиці підготовки студентів до досліджуваної діяльності.

Пропедевтично-мотиваційний етап підготовки зумовлює формування музично-професійного мислення майбутніх учителів початкових класів; розвиток у студентів мотивів музично-виховної роботи з молодшими школярами; формування навичок цілепокладання музично-виховної роботи з дітьми. Технічно-операційний етап підготовки націлює студентів на оволодіння методами музично-виховної роботи з учнями початкових класів; підготовку до формотворення в контексті організації позакласної музично-виховної роботи в початковій школі; формування елементарних навичок музично-виконавської діяльності. Практично-проектувальний етап підготовки передбачає формування навичок синтезування різних видів художньої діяльності дітей у процесі ігрової діяльності; підготовку до аналізу і проектування художньо-виховних ситуацій у позакласній роботі з молодшими школярами; моделювання і практичну реалізацію студентами музично-виховних комплексів у позакласній роботі в школі 1 ступеня.

Етапна підготовка майбутніх фахівців до позакласної музично-виховної роботи в початковій школі відбувалась у процесі вивчення студентами нормативних дисциплін загальнопедагогічного спрямування (цикл професійно-орієнтованої підготовки) - методики виховної роботи; основ педагогічної майстерності; методики музичного виховання; дисциплін за вибором (теорії і методики естетичного виховання); блоку музично-педагогічних дисциплін (основного музичного інструмента; ансамблевої гри), а також у процесі педагогічної практики та позааудиторної роботи.

Підготовка майбутнього вчителя початкових класів до музично-виховної роботи була орієнтована не лише на традиційні методи. Зокрема, не абсолютизувалися вербально-логічні методи фахового вдосконалення, що в даному випадку не могли бути високоефективними. В контексті проблеми дослідження плідним стало застосування нових методів музичної дидактики, які відповідають специфіці функціонування художнього образу в освітньому процесі. Це експонуючі методи - імпресивні та експресивні.

Імпресивну складову підготовки вчителя до музично-виховної роботи в початковій школі допомагали забезпечити методи вербально-оцінного стимулювання музично-образного мислення (розповідь, бесіда, диспут про музику); принагідного навчання цінностей; інтерпретації музики на поліхудожній основі. В такий спосіб майбутні вчителі залучались до оцінно-творчої діяльності, входили у стан художнього співпереживання на основі самоаналізу та активізації рефлексивних механізмів осмислення власної естетико-виховної позиції.

Експресивні методи допомагали майбутнім учителям відтворювати і самостійно створювати художньо-педагогічні цінності. Плідними стали прийоми варіантного музичного виконання в контексті складання майбутньої виховної програми; моделювання музично-виховних ситуацій; проведення організаційно-педагогічних ігор та тренінгової роботи музично-виховного спрямування; застосування мультимедійних форм вираження естетичної інформації тощо.

Музично-професійне мислення майбутнього педагога формувалось на основі взаємозв'язку його минулої художньої активності (рефлексії) з прогнозованими формами його передбачуваної художньо-виховної діяльності (антиципації). Тому в процесі накопичення майбутнім учителем мистецьких знань і вражень під час фахової підготовки використовувались такі прийоми: пригадування музичних вражень власного дитинства; уявлення себе “диригентом дитячих музичних вражень” (на основі рефлексивних еталонів); ведення “Щоденника музичних зустрічей”; участь у вернісажі художніх інтерпретацій; залучення до індивідуального та групового цілепокладання музично-виховної роботи тощо.

Чільна увага приділялася формуванню в студентів таких виконавських навичок, як читання нот з аркуша, гра за слухом, здатність до імпровізації, ансамблева гра, художньо-виконавська інтерпретація музичного твору в контексті вікових можливостей сприймання музики дітьми.

Під час педагогічної практики відбувалось формування в студентів уміння проектувати музично-виховну роботу з дітьми на основі врахування власного культурного потенціалу, вікових та індивідуальних потреб учнів. З цією метою ефективними прийомами активізації музично-виховної роботи майбутніх учителів початкових класів стало використання дитячих музичних інструментів; проектування одноактних художньо-виховних ситуацій (бесід, екскурсій, конкурсів, вікторин, музично-творчих годин, свят та ін.) на основі ігрового підходу; моделювання музично-виховних комплексів як педагогічно доцільного поєднання різних форм виховної роботи на основі єдиного музично-тематичного підходу до її змісту.

На підсумковому етапі експериментального дослідження була визначена динаміка готовності майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка готовності майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи, %

За результатами кількісної обробки даних визначена позитивна динаміка продуктивних рівнів (інтуїтивно-продуктивного та усвідомлено-креативного) готовності майбутніх педагогів з експериментальних груп до музично-виховної роботи в початковій школі. Відповідно частка студентів з інтуїтивно-продуктивним рівнем готовності збільшилася від 44,36 % до 45,16 %, а частка респондентів з усвідомлено-креативним рівнем готовності збільшилась від 24,19 % до 33,87 %. Кількість студентів з формально-номінальним рівнем готовності серед обстежених зменшилась на 10,48 %.

У контрольних групах позитивна динаміка є менш вираженою. Зокрема, частка студентів з інтуїтивно-продуктивним рівнем готовності збільшилась від 43,55% до 48,39 %; частка студентів з усвідомлено-креативним рівнем готовності зросла всього на 1,6 % (від 23,39 % до 25,00 %). Кількість студентів з формально-номінальним рівнем готовності серед студентів контрольної групи знизилась лише на 6,45 %.

З метою порівняння експериментальних даних, виражених у відсотках, використано ²-критерій. Для контрольних груп обраховане значення ²-критерію (2,15) менше за відповідне табличне значення (5,99). Отже, зміни у готовності представників контрольних груп до досліджуваної діяльності, які відбулися протягом цього часу, не є статистично значущими.

Для експериментальних груп значення ²-критерію (8,02) більше за відповідне граничне значення ²-критерію при m-1=2 ступенях свободи при вірогідності допустимої помилки менше 0,05. Отже, з вірогідністю помилки не більше 5% можна стверджувати, що в результаті застосування експериментальної методики підготовки студентів експериментальних груп до досліджуваної діяльності відбулися статистично значущі зміни.

Висновки

1. На основі результатів вивчення наукової літератури і практики професійної підготовки вчителя з'ясовано, що соціальна детермінованість проблеми формування професійно компетентного педагога, важливість виокремлення професійно значущих особистісних характеристик учителя початкових класів зумовили зростання наукового інтересу до вивчення шляхів покращення фахової підготовки такого вчителя в контексті сучасних парадигм освіти. В дисертаційній роботі вчитель початкових класів вивчається як суб'єкт педагогічної взаємодії, на професійну діяльність якого покладена найперша відповідальність не лише за інтелектуальну, але й за морально-ціннісну та художньо-естетичну підготовку школярів. Розвинений художньо-виховний потенціал учителя початкових класів трактується як запорука успішності освітнього процесу в школі 1-го ступеня. Обґрунтовано, що музичне мистецтво повинно рівноправно увійти у педагогічну палітру вчителя початкових класів і стати основою художньо-естетичного впливу в позакласній роботі з молодшими школярами. Позакласна музично-виховна робота в початковій школі вивчається в контексті дослідження як системне включення дітей у художньо-творчу діяльність зі сприймання, оцінки, творчої інтерпретації музики на основі оптимальної реалізації її ціннісно-виховного потенціалу, варіативного пошуку організаційно-виховних форм подачі музичного матеріалу, постійного емоційного збагачення виховних ситуацій та забезпечення рефлексивної реакції вихованців на зміст музичних образів.

2. У результаті виконаного дослідження з'ясована сутність і структура професійної готовності майбутнього вчителя початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами, яку вважаємо складовою загальної готовності до організації виховного процесу, інтегративним професійно-особистісним утворенням, що включає усвідомлення майбутнім педагогом виховного потенціалу музичного мистецтва та власного художньо-виховного потенціалу на основі розуміння цілей і завдань музично-виховної роботи з дітьми (цілепокладальний компонент), здатність до адекватної передачі учням ціннісно-виховного сенсу музичних образів (трансляторно-ціннісний компонент), сформованість умінь і навичок проектування змісту та форм позакласної художньо спрямованої виховної роботи на музичному матеріалі (креативно-проектувальний компонент).

3. Серед критеріїв оцінювання готовності майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з дітьми визначені: характер мотивації студентами музично-виховної роботи з дітьми; ступінь їх особистої сприйнятливості до музичних видів діяльності; здатність до творчої інтерпретації музичного образу; глибина втілення художньо-виховної цінності музичного твору у цілепокладання музично-виховної роботи; якість проектування музично-виховної діяльності у системі позакласної виховної роботи в початковій школі. Відповідно з'ясовані рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами: формально-номінальний, інтуїтивно-продуктивний, усвідомлено-креативний.

4. У дисертаційній роботі обгрунтовані педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів початкових класів до музичного виховання дітей у позакласній роботі: забезпечення цілепокладальної активності студентів у процесі формування мотивів музично-виховної діяльності; формування музично-професійного мислення майбутніх учителів початкових класів у контексті інтегральної дії антиципації та рефлексії; розвиток здатності студентів до комплексної реалізації художньо-аксіологічних та загальнопедагогічних умінь в умовах контекстного підходу до музичної підготовки майбутніх учителів школи 1 ступеня.

5. У дослідженні презентована та експериментально перевірена етапна методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами. Зокрема, великої ваги набуває формування музично-професійного мислення майбутніх учителів початкових класів, розвиток у студентів мотивів музично-виховної роботи з молодшими школярами, формування у них навичок цілепокладання музично-виховної роботи з дітьми (пропедевтично-мотиваційний етап підготовки).

Важливого значення набуває оволодіння студентами методами музично-виховної роботи з учнями початкових класів; підготовка їх до формотворення в контексті організації позакласної музично-виховної роботи в початковій школі; формування у них елементарних навичок музично-виконавської діяльності (технічно-операційний етап підготовки).

Незамінним етапом фахової підготовки майбутніх вчителів початкових класів є формування навичок синтезування різних видів художньої діяльності дітей у процесі ігрової діяльності; підготовка їх до аналізу і проектування художньо-виховних ситуацій у позакласній роботі з молодшими школярами; моделювання і практична реалізація студентами музично-виховних комплексів у позакласній роботі в школі 1 ступеня (практично-проектувальний етап підготовки).

Результати дослідно-експериментальної роботи, їх апробація на міжнародних, всеукраїнських, регіональних конференціях, а також у публікаціях дали змогу констатувати ефективність пропонованої методики та педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами. Про це свідчить також порівняння даних констатувального та формувального експериментів. За результатами прикінцевого етапу дослідження відбулися статистично значущі зміни в рівнях готовності майбутніх фахівців експериментальних груп до позакласної музично-виховної роботи в початковій школі.

Здійснена теоретико-експериментальна робота, звісно, не вичерпує всіх аспектів підготовки майбутніх учителів початкових класів до музично-виховної роботи в школі 1-го ступеня. Зокрема, подальшого дослідження потребують форми і методи музично-просвітницької роботи вчителя початкових класів, опанування ним технологій створення естетико-виховних ситуацій на музичному матеріалі, шляхи підготовки педагогів до організації музичної діяльності дітей у процесі гурткової роботи.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

Статті у наукових фахових виданнях

1. Нестерович Б. І. Музична гра як засіб активізації навчально-виховного процесу / Б. І. Нестерович // Початкова школа. - 1987. - № 2. - С. 34-37.

2. Нестерович Б.І. Взаємозв'язок загальнопедагогічної і художньої підготовки вчителя музики до виховної роботи в школі / Б. І. Нестерович // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Сер: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2002. - Вип. 6. - Част. 2. - С.74 - 76.

3. Нестерович Б. І. Роль імпресивних та експресивних методів у фаховій підготовці вчителя музики / Б. І. Нестерович // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми. - Київ-Вінниця, 2002. - Вип. 2. - Част. 2. - С.323 - 325.

4. Нестерович Б. І. Підготовка творчого вчителя початкових класів до музично-виховної роботи з молодшими школярами / Б. І. Нестерович // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Сер. Педагогіка. - 2004. - № 2. - С. 48-51.

5. Нестерович Б. І. Проблема наступності художньо-естетичної підготовки майбутніх учителів музики в системі ступеневої педагогічної освіти / Б. І. Нестерович // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія : зб. наук. праць. - Чернівці : Рута, 2005. - Вип. 248. - С. 89 - 94.

6. Нестерович Б. І. Роль педагогічної творчості в професійній підготовці вчителя початкових класів і музики / Б. І. Нестерович // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Сер.: Педагогіка і психологія. - 2005. - Вип. 15. - С.43 - 45.

7. Нестерович Б. І. Музично-виховна робота в початковій школі: реалії та перспективи оновлення / Б. І. Нестерович // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб.наук.праць - К. : Ін-т проблем виховання АПН України, 2005. - Вип. 8. - Кн. 2. - С. 91 - 94.

8. Нестерович Б. І. Професійно-виховна самореалізація вчителя музики: досвід діагностики / Б. І. Нестерович // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Сер. Педагогіка. - 2006.- № 5. - С. 69 - 72.

9. Нестерович Б. І. Формування музично-професійного мислення майбутніх учителів початкових класів у контексті інтегральної дії антиципації та рефлексії / Б. І .Нестерович // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми. - Київ-Вінниця, 2007.- Вип. 14. - С. 364-369.

10. Нестерович Б. І. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до використання музичних ігор у навчально-виховній роботі з дітьми / Б. І. Нестерович // Освіта Донбасу. - № 4. - 2007. - С. 54-58.

11. Нестерович Б. І. Творчий підхід до використання дитячих музичних інструментів у позакласній виховній роботі з молодшими школярами / Б. І. Нестерович // Світ виховання. - № 2. - 2007. - С. 16-20.

12. Нестерович Б. І. Компетентнісний підхід до організації педагогічної практики майбутніх учителів початкових класів у контексті завдань музично-виховної роботи з дітьми / Б. І. Нестерович // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми. - Київ-Вінниця, 2008. - Вип. 17. - С. 377-381.

13. Нестерович Б. І. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до музично-виховної роботи з молодшими школярами в контексті компетентнісного підходу до професійної освіти / Б. І. Нестерович // Гуманізація навчально-виховного процесу: збірка наукових статей Слов'янського державного педагогічного університету. - Вип. 39. - Слов'янськ, 2008. - С. 109-114.

14. Нестерович Б .І. Музично-виховна робота в початковій школі : аксіологічний аспект / Б. І. Нестерович // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету. Серія: педагогічна. - Кам'янець-Подільський, 2008. - Вип. 15. - С. 223-227.

Статті у збірниках наукових праць

15. Нестерович Б. І. Акомпаніаторська практика в системі підготовки вчителя початкових класів і музики / Б. І. Нестерович // Наукові записки : Сер. Початкове навчання. -Вінниця : ВДПУ, 2003.- Вип. 1. - С. 25-26.

16. Нестерович Б. І. Творчий потенціал музично-виконавської підготовки майбутнього вчителя / Б. І. Нестерович // Актуальні проблеми культурологічного та музично-естетичного виховання : збірник наукових статей та матеріалів. - Вінниця : ВДПУ, 2004. - Вип.2. - С. 35 - 37.

17. Нестерович Б. І. Формування у майбутніх учителів початкових класів навичок музично-виховної роботи з молодшими школярами / Б. І. Нестерович // Наукові записки: Сер. Початкове навчання. - Вінниця : ВДПУ, 2005. - Вип. 3. - С. 57 - 59.

18. Нестерович Б. І. Методика організації читання нот з аркуша в класі основного музичного інструмента (баяна, акордеона) / Б. І. Нестерович // Актуальні проблеми культурологічного та музично-естетичного виховання: збірник наукових статей та матеріалів. - Вінниця : ВДПУ, 2006. - Вип. 4. - С. 87-89.

19. Нестерович Б. І. Виховний потенціал особистості майбутнього вчителя початкових класів : особливості формування засобами мистецтва /