Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ДО РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Тверезовська Ніна Трохимівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ), професор кафедри методики навчання.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Петрук Віра Андріївна,Вінницький національний технічний університет, професор кафедри вищої математики;

кандидат педагогічних наук, доцент Вдовенко Ігор Станіславович, Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, доцент кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

Автореферат розіслано 11 листопада 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.А. Пригодій



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розбудова незалежної української держави на засадах гуманізму, демократизація суспільства, завдання побудови країни з високорозвиненою економікою об'єктивно зумовлюють потребу в розбудові національної системи освіти, яка є найважливішою ланкою навчання, виховання та розвитку свідомих українських громадян. Освіта відтворює та нарощує інтелектуальний, духовний, економічний, політичний потенціал народу, освіта і наука є найважливішими умовами утвердження України на світовому ринку високих технологій, запорукою процвітання української держави.

В умовах сьогодення суспільству потрібні нові покоління учительських кадрів‚ здатних до творчого, активного, самостійного пошуку, готових орієнтуватися в складних проблемах навчання та виховання підростаючого покоління. Так, у законах України «Про освіту», «Про вищу освіту» відмічається, що саме діяльність учителя є міцним засобом формування творчої особистості, розвитку здібностей та обдарувань юних громадян.

Країні потрібні ініціативні, діяльні, інтелектуально та творчо обдаровані молоді люди, які вміють нестандартно мислити, створювати нове та змінювати на краще якість життя.

Як стверджують науковці (В. Бондар, В. Масенко, Л. Кондратенко, Л. Скальська, Р. Семенова-Пономарьова та ін.), обдаровані діти характеризуються високим рівнем розумової діяльності, здібностями до аналізу, синтезу, абстрагування. Такі якості необхідні майбутнім науковцям, інженерам, конструкторам, економістам, управлінцям, педагогам ? усім, хто буде займатись дослідженнями, управляти колективами, процесами, аналізувати події, явища.

Отже, актуальним стає створення сприятливих умов для виявлення та діагностики, творчого розвитку обдарованої молоді, набуття нею вмінь і навичок, у яких найбільше виявляються природні задатки, робота педагогічних та науково-педагогічних працівників з обдарованими учнями і студентами.

Таким чином, сучасна система освіти має інтерес до обдарованої молоді і об'єднує в собі державні передумови та домінуючу освітню політику.

Проте, в «Концепції Державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки» говориться про відсутність цілісної загальнодержавної системи роботи з обдарованими учнями, недостатність теоретичної обґрунтованості програми обдарованості (зокрема в питаннях підготовки спеціалістів до роботи з обдарованою молоддю).

Науковими теоріями та підходами до проблеми обдарованості займались О. Асмолов, Д. Богоявленська, Е. Гарднер, Н. Лейтес, Б. Теплов, С. Рубінштейн, численними дослідженнями педагогіки і психології з питань обдарованості - Л. Виготський, П. Гальперін, Г. Костюк, О. Леонтьєв, Н. Тализіна, Ч. Спірмен, математичної обдарованості - Б. Гнеденко, А. Колмогоров, В. Крутецький. Теоретичні аспекти готовності до виховання та навчання здібних учнів розглядали О. Матюшкін, В. Моляко, М. Холодна, В. Юркевич, особливості роботи вчителя з математично обдарованими учнями вивчала Е. Лодзінська, педагогічні умови підготовки студентів до роботи з обдарованими учнями - М. Федоров. Однак, практична спрямованість даної тематики та її методичний аспект досліджені недостатньо.

Таким чином, актуальність дослідження зумовлена протиріччями між: вимогами суспільства до творчої особистості та нерозвиненою загальнодержавною системою роботи з обдарованими учнями; необхідністю формування готовності студентів педагогічних ВНЗ до роботи з обдарованими учнями та недостатньою розробленістю проблеми в професійній підготовці майбутніх учителів; необхідністю готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями та недостатнім рівнем знань, сформованих практичних умінь і навичок такої роботи.

Актуальність проблеми, її недостатнє теоретичне та методичне висвітлення, потреби розвитку суспільства та практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційну роботу виконано згідно плану науково-дослідної роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського «Дидактичне забезпечення якісного оновлення змісту освіти в системі педагогічної підготовки студентів ВНЗ III-IV рівнів акредитації» (номер держреєстрації 0102U000737). Дисертаційне дослідження входить до плану наукових досліджень кафедри педагогіки з проблеми «Теоретико-методичні основи педагогічної підготовки майбутніх учителів» (РК№0101U007274). Тему дисертації затверджено вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 5 від 27 грудня 2006 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 25 березня 2008 р.).

Мета дослідження і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями.

Мета дослідження дозволила визначити такі завдання:

- на основі аналізу психолого-педагогічної літератури з'ясувати сутність поняття «математична обдарованість», визначити структуру готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями;

- обґрунтувати критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями;

- теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови, якими забезпечується ефективність формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями;

- експериментально перевірити методику формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями;

- розробити методичні рекомендації для викладачів, студентів, учителів з виявлення, діагностики та організації навчання математично обдарованих учнів.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів математики у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів математики до роботи з обдарованими учнями.

Методи дослідження: теоретичні - вивчення та аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з метою уточнення сутності понять «математична обдарованість», «готовність вчителя математики до роботи з обдарованими учнями», з метою узагальнення передового педагогічного досвіду, даних з проблеми дослідження, аналіз навчально-методичної та математичної літератури, синтез теоретичних положень, систем та практичних результатів навчання студентів фізико-математичних факультетів педагогічних вищих навчальних закладів, вивчення вітчизняного досвіду фахової підготовки майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями, ретроспективний аналіз власного педагогічного досвіду; емпіричні - констатувальний та формувальний етапи педагогічного експерименту, контрольні роботи студентів, педагогічні спостереження, анкетування, бесіди, опитування учителів та студентів, математико-статистичні методи обробки експериментальних даних (визначення середніх величин варіаційного ряду, застосування - критерію), узагальнення отриманих даних, статистична оцінка гіпотез (застосування критерію Стьюдента та критерію узгодженості, запропонованого П. Воловиком).

Наукова новизна одержаних результатів:

- вперше досліджено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями (озброєння майбутніх учителів математики системою знань з питань діагностики та навчання математично обдарованих учнів; формування у майбутніх учителів математики умінь і навичок розв'язування задач шкільного курсу поглибленого вивчення математики; забезпечення такої організації педагогічної практики студентів, за якої будуть реалізовані всі етапи їхньої практичної роботи з математично обдарованими учнями (виявлення, діагностика й організація навчання на уроках математики та в позаурочний час));

- розроблено критерії (теоретичний, практичний, мотиваційний), показники й рівні готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями;

- уточнено зміст і компонентну структуру поняття «готовність майбутнього вчителя математики до роботи з обдарованими учнями»;

- дістали подальшого розвитку теоретичні засади формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями у процесі проходження педагогічної практики.

Практичне значення одержаних результатів:

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для написання навчальних програм, планів, посібників, психолого-педагогічної та методичної літератури для середньої школи та педагогічних ВНЗ. Розроблено методичні рекомендації «Виявлення та діагностика математично обдарованих учнів» і «Організація навчання обдарованих учнів на уроках математики та в позаурочний час» для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних ВНЗ.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальну роботу Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/2 від 22 січня 2009 р.), Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 57/955-08.12 від 26 травня 2008 р.), закладу «Спеціалізована середня загальноосвітня школа I-III ступенів з поглибленим вивченням математики та фізики № 34 м. Вінниці», «Середньої загальноосвітньої школи I-III ступенів № 11 м. Вінниці», «Середньої загальноосвітньої школи I-III ступенів № 22 м. Вінниці», «Навчально-виховного комплексу: середня загальноосвітня школа I-III ступенів-гімназія № 6 м. Вінниці», «Вінницького технічного ліцею» (довідка № 14-01-03-9468 від 07.12.2009), загальноосвітніх шкіл № 4; 5; 11, багатопрофільної гімназії № 2 м. Бердянська (інформаційна довідка з протоколу № 8 від 12.03.08 засідання кафедри математики і методики викладання математики БДПУ).

Апробація результатів дослідження здійснювалась під час проведення дослідно-експериментальної роботи автора як вчителя математики спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи з поглибленим вивченням математики та фізики № 34 міста Вінниці.

Основні положення і результати дослідження обговорено на: міжнародних «Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи» (м. Ялта, 2007), «Інформаційні технології в освіті та управлінні: теорія, досвід, проблеми» (м. Дрогобич, 2007), «Актуальні питання науки і освіти» (м. Київ, 2008), «Інноваційні технології у професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики» (м. Полтава, 2008), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (м. Вінниця, 2008) науково-практичних конференціях.

Узагальнені результати дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях кафедр математики, інформаційних технологій в освіті Інституту математики, фізики і технологічної освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження опубліковані в 12 одноосібних наукових працях, з них 7 опубліковано у провідних фахових виданнях з переліку ВАК України, 2 статті в інших виданнях, 1 стаття в збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, 2 посібники методичних рекомендацій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (236 найменувань), 12 додатків на 19 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 225 сторінок друкованого тексту, з них 172 сторінки основного тексту. Робота містить 13 таблиць, 11 рисунків, 10 діаграм.



Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми, актуальність і доцільність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, викладено завдання дослідження, методологічну основу, визначено наукову новизну, практичну значущість, подано відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні основи формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями» проаналізовано сучасні підходи до визначення поняття «обдарованість», уточнено сутність поняття «математична обдарованість» в психолого-педагогічній літературі, обґрунтовано зміст, структуру, розроблено критерії, показники й рівні готовності майбутніх учителів математики до роботи з зазначеною категорією школярів. Сформульовано педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями.

Розуміння сутності обдарованості та її природи характеризується досить широким діапазоном поглядів.

Одні психологи обдарованість розглядають як високий рівень розвитку здібностей (Л. Виготський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Б. Теплов), інші (Н. Лейтес, О. Матюшкін, В. Моляко) - як системне утворення, яке складається з високого рівня розвитку інтелекту (зокрема дивергентного мислення), творчих здібностей і мотиваційного компонента (мотивація досягнень).

Обдарованість - результат складної взаємодії спадковості (індивідуально-психологічних особливостей, сформованих на основі анатомо-фізіологічних задатків) і соціального середовища, опосередкованого діяльністю.

Принципово важливими сучасними теоретичними підходами до психології обдарованості є: а) існування безлічі видів і типів обдарованості (перелік видів обдарованості сьогодні продовжує розширюватись); б) прихід на зміну однофакторному підходу у психології обдарованості багатофакторного, на зміну статистичному підходові до вивчення обдарованості - динамічного; в) неможливість зведення обдарованості лише до незвичайних здібностей (сьогодні необхідно враховувати ще й характеристики навколишнього середовища, соціальний фактор, в сучасні моделі, концепції й теорії обдарованості входить поняття довкілля); г) зміна методів діагностики відбору методами діагностики розвитку, надання переваги акмеологічному підходу, сутність якого полягає в орієнтації на постійний саморозвиток і самовдосконалення, прагненні високих результатів, створенні необхідних умов для самореалізації творчого потенціалу при дослідженні випадків обдарованості у дітей.

Сучасними дослідниками обдарованості виділено її ознаки у дітей за чотирма аспектами: пізнавальним, поведінковим, інструментальним та мотиваційним.

Дослідженнями питань математичної обдарованості займались А. Колмогоров, В. Крутецький та ін. Структуру математичної обдарованості запропонував В. Крутецький, яку можна скороченою формулою подати так: узагальнене, гнучке мислення в сфері математичних відношень, числової і знакової символіки і математичний склад розуму.

С. Ізюмова, В. Сапожніков та ін. виявили таку сукупність ознак, пов'язаних з розвитком математичної обдарованості: на фізіологічному рівні - виражені властивості сильної нервової системи, що забезпечують високу працездатність; на психологічному - високий рівень вербального і загального інтелекту; на рівні темпераменту найбільш сприятливим є низький рівень емоційної збудженості; на рівні характеру - наявність таких якостей, як раціоналізм, дисциплінованість, почуття відповідальності.

На нашу думку математична обдарованість - це високий рівень розвитку математичних здібностей (їх творче виявлення) і пізнавальної мотивації до вивчення математики.

Нами запропоновано таку структуру готовності майбутнього вчителя математики до роботи з обдарованими учнями: 1) науково-теоретичний компонент, а саме, знання: нормативно-законодавчої бази організації навчання обдарованих дітей в Україні, організації навчання обдарованих дітей в зарубіжних країнах; концепцій й основних типів обдарованості, типових ознак обдарованих учнів в різних аспектах; психолого-педагогічних особливостей математично обдарованих учнів; теоретичних і практичних засад діагностики математичної обдарованості; напрямів, стратегій і прийомів застосування педагогічних технологій навчання математично обдарованих учнів; програм та підручників поглибленого вивчення математики, розуміння закладених в них методичних ідей; базових теорем, задач шкільного курсу поглибленого вивчення математики; 2) сформованість професійно-педагогічних і практичних умінь та навичок: розв'язувати задачі поглибленого вивчення шкільного курсу математики; виявляти й діагностувати математично обдарованих учнів; організовувати навчання математично обдарованих учнів із застосуванням відповідних педагогічних технологій; досліджувати методичні проблеми, шукати шляхи удосконалення процесу розвитку та навчання математично обдарованих учнів; 3) мотиваційний компонент: інтерес до питань роботи з обдарованими учнями, прагнення до покращення професійної підготовки для роботи з зазначеною категорією школярів під час майбутньої професійної діяльності.

Для аналізу та вимірювання готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями на основі праць науковців (О. Башманівський, В. Беспалько, Н. Клокар та ін.), розроблено критерії, показники та рівні відповідної готовності.

Спираючись на принцип відповідності критерію обраним компонентам структури готовності майбутнього вчителя математики до роботи з обдарованими учнями, запропоновано вимірювати відповідну готовність за теоретичним, практичним і мотиваційним і критеріями.

Для теоретичного критерію пропонується застосувати такий показник: знання про обдарованість, індивідуально-типові особливості, виявлення, діагностику та навчання математично обдарованих учнів.

До практичного критерію пропонуємо застосувати такі показники: 1) вміння розв'язувати задачі високого та підвищеного рівнів складності шкільного курсу математики 5-6 класів, алгебри та геометрії 7 класу, орієнтованого на поглиблене вивчення предмета, поглибленого вивчення алгебри й геометрії 8-9 класів, поглибленого вивчення геометрії, алгебри і початків аналізу 10-12 класів; 2) володіння методиками виявлення та діагностики математично обдарованих учнів, вміння здійснювати індивідуалізацію і диференціацію їхнього навчання, застосовувати прийоми педагогічних технологій навчання зазначеної категорії школярів на уроках математики та в позаурочний час.

До мотиваційного критерію пропонуємо такий показник: інтерес до питань роботи з математично обдарованими учнями, бажання працювати з математично обдарованими учнями під час майбутньої професійної діяльності. вчитель математика обдарований учень

Диференційовано три рівні готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями: високий, достатній, низький (табл. 1, 2, 3).

Таблиця 1 Характеристика рівнів готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями (за теоретичним критерієм)

Показник	Рівень	Характеристика рівня
Знання про обдарованість, індивідуально-типові особливості, виявлення, діагностику та навчання математично обдарованих учнів	Високий	Студент має глибокі, системні психолого-педагогічні знання про сутність, типи та критерії обдарованості, ознаки обдарованих учнів у пізнавальному, поведінковому, інструментальному, мотиваційному аспектах, особливості їхнього виявлення та діагностики, сучасні концепції, принципи, стратегії, основні напрями, прийоми застосування педагогічних технологій навчання математично обдарованих учнів
	Достатній	Студент знає основні типи обдарованості учнів, які розглядає сучасна педагогічна практика, індивідуально-типові особливості математично обдарованих учнів, методи їхнього виявлення, діагностики, прийоми застосування педагогічні технології навчання зазначеної категорії школярів
Показник	Рівень	Характеристика рівня
	Низький	Студент має поверхневі уявлення про сутність та типи обдарованості, особливості виявлення та навчання математично обдарованих учнів, не знає індивідуально-типових особливостей математично обдарованих учнів

Таблиця 2 Характеристика рівнів готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями (за практичним критерієм)

Показник	Рівень	Характеристика рівня
Вміння розв'язувати задачі високого та підвищеного рівнів складності шкільного курсу математики 5-6 класів, курсу алгебри та геометрії 7 класу, орієнтованого на поглиблене вивчення предмета, поглибленого вивчення алгебри та геометрії 8-9 класів, поглибленого вивчення геометрії, алгебри і початків аналізу 10-12 класів	Високий	Студент вміє розв'язувати задачі високого та підвищеного рівнів складності шкільного курсу математики 5-6 класів, курсу алгебри та геометрії 7 класу, орієнтованого на поглиблене вивчення математики, поглибленого вивчення алгебри й геометрії 8-9 класів, поглибленого вивчення геометрії, алгебри і початків аналізу 10-12 класів, проявляє при цьому оригінальність, гнучкість та креативність мислення, здатний до нестандартних рішень, пошуку та обґрунтування найбільш раціональних та ефективних способів розв'язання математичних задач
	Достатній	Студент вміє розв'язувати типові задачі високого та підвищеного рівнів складності шкільного курсу математики 5-6 класів, курсу алгебри та геометрії 7 класу, орієнтованого на поглиблене вивчення математики, поглибленого вивчення алгебри й геометрії 8-9 класів, поглибленого вивчення геометрії, алгебри і початків аналізу 10-12 класів
	Низький	Студент мало знайомий з основними методами розв'язування задач шкільного курсу поглибленого вивчення математики, вміє розв'язувати задачі низького, середнього та достатнього рівнів шкільного курсу вивчення предмета, не виявляє здатність до гнучкого, оригінального мислення в процесі розв'язування задач
Володіння методиками виявлення та діагностики математично обдарованих учнів, вміння здійснювати індивідуалізацію і диференціацію їхнього навчання, застосовувати прийоми педагогічних технологій навчання зазначеної категорії школярів на уроках математики та в позаурочний час.	Високий	Студент добре володіє методиками виявлення та діагностики математично обдарованих учнів, вміло управляє пізнавальною діяльністю математично обдарованих учнів, здатний забезпечити максимальний розвиток кожної мікрогрупи обдарованих учнів, вміє здійснювати диференціацію й індивідуалізацію навчальної діяльності математично обдарованих учнів, використовувати традиційні й інноваційні форми навчання, конструює свій варіант розв'язання проблем, пов'язаних з навчанням та вихованням математично обдарованих учнів, вміє планувати, прогнозувати та передбачувати результати на основі їх співвідношення з прогнозом, легко і впевнено реалізує демократичний стиль спілкування з математично обдарованими учнями
	Достатній	Студент володіє методами виявлення та діагностики, прийомами застосування основних педагогічних технологій навчання математично обдарованих учнів, вміє диференціювати зміст, форми та методи їхнього навчання, організувати навчальний процес на уроках математики та в позаурочний час, розробляти навчально-методичне забезпечення для роботи з обдарованими учнями, на основі конкретних реалій педагогічної практики вносити корективи у свою роботу, вдосконалювати існуючі методики відповідно до завдань та цілей навчання математично обдарованих учнів, підтримувати доброзичливий психологічний клімат в класі
	Низький	Студент не володіє методиками виявлення, діагностики математично обдарованих учнів, прийомами здійснення індивідуалізації та диференціації їхнього навчання, застосування педагогічних технологій навчання математично обдарованих учнів

Проаналізувавши освітньо-кваліфікаційну характеристику галузевого стандарту та освітньо-професійну програму підготовки за спеціальністю 6.010100 «Методика середньої освіти. Математика» напряму підготовки 0101 «Педагогічна освіта», можна зробити висновок про відсутність системного підходу, фрагментарність у змісті підготовки майбутніх учителів математики до роботи з зазначеною категорією школярів, незабезпеченість програмами, методичними та навчальними матеріалами. У вказаних документах акцентується увага на таких загальних уміннях майбутніх учителів математики як виявляти індивідуальні особливості учнів, враховувати пізнавальні можливості окремих учнів, здійснювати диференційований підхід, обирати тематику предметного гуртка та ін., проте немає деталізації вказаних вмінь стосовно роботи з обдарованими учнями. Про обдарованість не сказано жодного слова.



Таблиця 3 Характеристика рівнів готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями (за мотиваційним критерієм)

Показник	Рівень	Характеристика рівня
Інтерес до питань роботи з математично обдарованими учнями, бажання працювати з зазначеною категорією школярів під час майбутньої професійної діяльності	Високий	Студент цілеспрямовано, наполегливо ставиться до роботи з такими учнями, у нього яскраво виражена мотивація до самовдосконалення та саморозвитку, прояв високих вольових якостей, завзятості, наполегливості, стійке прагнення до роботи з математично обдарованими учнями під час майбутньої професійної діяльності, самостійного пошуку вирішення завдань, пов'язаних з навчанням і вихованням зазначеної категорії школярів
	Достатній	Студент проявляє інтерес до навчання математично обдарованих учнів, зацікавленість у підготовці майбутніх учителів математики до роботи з зазначеною категорією школярів, має бажання працювати з математично обдарованими учнями під час майбутньої професійної діяльності
	Низький	Інтерес до питання навчання математично обдарованих учнів низький, незначне прагнення поповнення своїх знань для роботи з математично обдарованими учнями, неповне усвідомлення важливості підготовки майбутніх учителів до роботи з зазначеною категорією школярів, відсутність бажання працювати з математично обдарованими учнями під час майбутньої професійної діяльності

Більшість дослідників обдарованості (О. Антонова, І. Волощук, В. Шепотько та ін.) відмічають, що вчителі просто не готові до роботи з обдарованими учнями, не можуть враховувати у своїй діяльності обдарування кожної дитини.

В ході дисертаційного дослідження зроблено висновок про те, що нині у вищих педагогічних навчальних закладах практично не ведеться цілеспрямована професійна підготовка вчителів (в тому числі і вчителів математики) до роботи з обдарованими учнями.

Отже, нами визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови, якими забезпечується формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями (озброєння майбутніх учителів математики системою знань з питань діагностики та навчання математично обдарованих учнів; формування у майбутніх учителів математики умінь і навичок розв'язування задач шкільного курсу поглибленого вивчення математики; забезпечення такої організації педагогічної практики студентів, за якої будуть реалізовані всі етапи їхньої практичної роботи з математично обдарованими учнями (виявлення, діагностика й організація навчання на уроках математики та в позаурочний час)).

У другому розділі «Експериментальне дослідження процесу формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями» теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови та методику формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями, проведено аналіз сформованості готовності майбутніх учителів математики до роботи з зазначеною категорією школярів.

На основі обґрунтованих педагогічних умов автором розроблено методику підготовки майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями, яка включає: виявлення та діагностику математично обдарованих учнів, здійснення диференціації та індивідуалізації, застосування прийомів створення педагогічних технологій навчання обдарованих учнів на уроках математики, відвідування факультативних, гурткових занять по підготовці обдарованих учнів до участі у різноманітних математичних конкурсах, змаганнях, олімпіадах при проходженні педагогічної практики, оформлення творчого звіту про роботу з юними обдаруваннями по закінченні педпрактики; ознайомлення студентів з базовими задачами, теоремами, методами розв'язування задач високого та підвищеного рівнів складності шкільного курсу математики 5-6 класів, алгебри та геометрії 7 класу, орієнтованого на поглиблене вивчення предмета, поглибленого вивчення алгебри та геометрії 8-9 класів та поглибленого вивчення алгебри та початків аналізу і геометрії 10-12 класів на практичних заняттях під час вивчення розділу «Поглиблене вивчення математики» курсу «Методика викладання математики в профільних школах»; використання методичних рекомендацій «Виявлення та діагностика математично обдарованих учнів», «Організація навчання обдарованих учнів на уроках математики та в позаурочний час». Запропонований посібник методичних рекомендацій визнано переможцем міського конкурсу «Кращий навчально-методичний посібник року-2009» у рамках акції «Ярмарок фахових сподівань» загальноміського проекту «Ім'я в освіті міста».

Розглянемо проведення педагогічної практики студентів. На початку майбутні учителі засвоюють теоретичний рівень діагностики (знайомляться з основними уявленнями сучасної науки про сутність обдарованості, типами та особливостями обдарованих учнів, зокрема, математично обдарованих, існуючими методами діагностики математично обдарованих учнів). Практичний рівень діагностики проводиться в кілька етапів: перший етап - студенти виявляють учнів з творчою, академічною чи інтелектуальною обдарованістю шляхом проведення спостереження за всіма учнями класу, опитувань, бесід. Другий етап (діагностика) здійснюється шляхом проведення індивідуальної оцінки творчого потенціалу і особливостей відібраних учнів. Студенти визначають тип обдарованості: відокремлюють академічно обдарованих учнів, проводять оцінку математичних здібностей відібраних учнів (шляхом тестування) та за допомогою опитувальника пізнавальних мотивів визначають, чи є такий мотив визначальним у навчальній діяльності учнів. Студенти відбирають учнів з рівнем математичних здібностей та пізнавальної мотивації вище норми і шляхом спостереження виявляють наявність у відібраних учнів відповідних особистісних якостей та рівнів креативності.

Після трьох тижнів проходження педагогічної практики (перша частина), де було здійснено діагностування математично обдарованих учнів, студенти знайомляться з умовами, необхідними для розвитку обдарованих учнів, проблемами обдарованих учнів та універсальними правилами, сформульованими психологами та педагогами з урахуванням індивідуальних психолого-педагогічних особливостей та особистісних якостей обдарованих учнів, яких потрібно дотримуватись учителю при роботі з ними, вивчають різні стратегії та варіанти організації навчання обдарованих учнів, принципи роботи з інтелектуально обдарованими учнями, педагогічні технології навчання обдарованих учнів, способи їх реалізації на практиці.

Протягом другої частини педагогічної практики студенти вчаться творчо застосовувати отримані знання під час проведення уроків.

Методисти ставлять студентам завдання: проводячи уроки, враховувати роботу з обдарованими учнями; здійснювати диференціацію та індивідуалізацію навчання, проводячи індивідуальну роботу з окремими обдарованими учнями та роботу з зазначеною категорією школярів в мікрогрупах, виготовляти роздавальний матеріал (зокрема, картки із завданнями для індивідуальної роботи та диференціації навчання обдарованих учнів, засоби наочності для проведення уроків різних типів), використовувати багатоманітність методів та технологій навчання математично обдарованих учнів (обов'язковими є пояснення нового матеріалу за допомогою евристичної бесіди, створення проблемних ситуацій); відвідувати заняття факультативу чи математичного гуртка, на якому здійснюється навчання математично обдарованих учнів; по закінченні педагогічної практики написати своєрідний звіт - невелику за обсягом творчу роботу, пов'язану з організацією навчання математично обдарованих учнів (наприклад, «Узагальнення педагогічного досвіду … вчителя з питань роботи з обдарованими учнями», «Методи навчання математично обдарованих учнів в класах певного типу», «Індивідуальна робота з математично обдарованими учнями» та ін.), теми творчих робіт студенти вибирають самостійно, в залежності від того, які з етапів чи елементів роботи з такими учнями під час педагогічної практики їм сподобались найбільше.

Запропонована організація педагогічної практики дозволила студентам оволодіти вміннями з діагностики та організації навчання математично обдарованих учнів, розвитку їхніх здібностей у навчально-виховному процесі.

В умовах реального навчального процесу студентів фізико-математичних факультетів педагогічних ВНЗ та учнів загальноосвітніх шкіл, спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням математики та фізики, ліцеїв і гімназій тощо нами було проведено педагогічний експеримент, який охоплював такі етапи: констатувальний (2005 р.); формувальний (2006-2009 рр.).

У педагогічному експерименті взяло участь 436 студентів, 37 викладачів, 64 учителі, 1 провідний фахівець, 1 методист з математики міського відділу освіти.

Не переформатовуючи академічні групи, в рамках даного дослідження ми виділили два типи груп: контрольні групи - сукупність студентів, для яких навчання проводилось з використанням традиційних методик, а педагогічна практика - в звичайному режимі та експериментальні групи - сукупність студентів, для яких навчання та педагогічна практика проводилась з дотриманням експериментальної методики.

За результатами вхідної діагностики (анкетування, контрольні роботи) на констатувальному етапі експериментального дослідження, враховуючи розроблені критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх учителів до роботи з обдарованими учнями, студентів експериментальних і контрольних груп було поділено на три рівні: низький, достатній і високий. За допомогою - критерію ми довели, що отримані результати обстеження студентів експериментальної і контрольної груп статистично не відрізняються, як за рівнями готовності до роботи з обдарованими учнями, так за показниками окремих (а саме, теоретичного і практичного) критеріїв.

У ході дослідження виявлено реальний стан готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями. Так, високого рівня сформованості готовності до роботи з обдарованими учнями досягло 1,3 % студентів у контрольних групах і 1,2 % у експериментальних, достатнього - 32,1 % і 30,3 % відповідно і низького - 66,6 % у контрольних та 68,5 % у експериментальних. Більшість студентів не готова ефективно працювати з зазначеною категорією школярів: їм не вистачає психолого-педагогічних та методичних знань з питань сутності обдарованості, зокрема математичної, особливостей обдарованої особистості, діагностики, організації роботи, форм та методів навчання, позаурочної діяльності юних обдарувань. Потребує покращення і математична підготовка майбутніх учителів математики з питань розв'язування задач поглибленого вивчення шкільного курсу математики. Вивчення стану розробки запропонованого питання показало, що у професійній підготовці майбутніх учителів математики майже не враховуються особливості роботи з зазначеною категорією школярів. Причини цього полягають у недосконалості змісту професійної підготовки та форм і методів організації педагогічних практик студентів педагогічних вищих навчальних закладів, відсутності відповідних курсів по підготовці до роботи з обдарованими учнями.

На формувальному етапі педагогічного експерименту робота була спрямована на впровадження розробленої методики, формування запропонованих складових готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями, перевірку впливу вагомості запропонованих педагогічних умов відповідно до розроблених критеріїв, показників та рівнів.

Було проведено аналіз рангових контрольних робіт, який засвідчив глибоке розуміння студентами експериментальних груп суті процесів виявлення, діагностики та навчання математично обдарованих учнів та сформульовані вміння застосовувати отримані знання для вирішення практичних завдань конкретного педагогічного процесу. Істотність, невипадковість росту якості знань, методичних умінь студентів експериментальних груп порівняно із контрольними за теоретичним критерієм та другим показником практичного критерію було доведено шляхом застосування критерію Стьюдента.

Аналіз проведених письмових контрольних робіт засвідчив: рівень вмінь розв'язувати задачі поглибленого вивчення математики має тенденцію зміщення в бік достатнього та високого рівнів як в експериментальних, так і в контрольній групах, проте темпи зростання показників вказаного рівня в експериментальних групах значно вищі (з 35,1% до 58,9% для достатнього та з 7,8 % до 12,5 % для високого рівнів) порівняно з контрольними групами (з 36,6 % до 39,7 % для достатнього та з 8,3 % до 9 % для високого рівнів). Якість знань в експериментальних групах підвищилась на 28,5 %, тоді як у контрольних - лише на 3,8 %. Оцінка статистичної значущості запропонованої методики за першим показником практичного критерію доведена шляхом застосування критерію узгодженості, запропонованого П. Воловиком.

Число студентів, які виявили бажання працювати з математично обдарованими учнями під час майбутньої професійної діяльності, збільшилось з 72% до 78% в експериментальних групах і з 73,7 % до 74,3 % в контрольних. Таким чином, не зважаючи на те, що в ході проведення педагогічного експерименту не було запропоновано спеціального чинника по формуванню мотиваційного компоненту складової готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями, в експериментальних групах значно покращилась готовність студентів до роботи з зазначеною категорією школярів згідно показника мотиваційного критерію. Ми пояснюємо це так: як було доведено вище, дотримання запропонованих педагогічних умов та впровадження експериментальної методики покращило готовність майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями за показниками теоретичного й практичного критеріїв, що в свою чергу сприяло росту зацікавленості студентів питаннями роботи з зазначеною категорією школярів.

Обробка результатів анкетування студентів підтвердила доцільність впровадження запропонованих методичних рекомендацій «Виявлення та діагностика математично обдарованих учнів», «Організація навчання обдарованих учнів на уроках математики та в позаурочний час».

Зроблено висновок про позитивний вплив запропонованої методики на формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями за всіма запропонованими критеріями.

В експериментальних групах кількість студентів, які досягли високого та достатнього рівнів формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями склала понад 70 %. Згідно вказаного показника запропонована методика є оптимальною. Динаміка розподілу студентів за рівнями готовності до роботи з обдарованими учнями представлена на рис. 1.

За допомогою - критерію доведено, що отримані результати розподілу студентів контрольних й експериментальних груп за рівнями готовності до роботи з обдарованими учнями відповідно до запропонованих критеріїв до і після проведення педагогічного експерименту є статистично значущими.

Експериментальні Контрольні групи групи

Рис. 1. Динаміка сформованості рівнів готовності студентів експериментальної і контрольної груп до роботи з обдарованими учнями (%)

Висновки

Узагальнення результатів дослідження дає підстави сформулювати такі висновки:

1. Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, нормативних документів і потреб системи професійної освіти дав можливість довести актуальність і доцільність наукового обґрунтування навчання майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями. З'ясовано, що математична обдарованість - це високий рівень розвитку математичних здібностей (їх творче виявлення) і пізнавальної мотивації до вивчення математики. Для розвитку математично обдарованих учнів потрібна наявність в них таких характерологічних якостей як працелюбність, організованість, відповідальність, цілеспрямованість, наполегливість, заповзятість, витримка, допитливість, оригінальність, раціоналізм.

На основі аналізу державних стандартів встановлено, що нині у вищих педагогічних навчальних закладах практично не ведеться цілеспрямована професійна підготовка майбутніх учителів математики до роботи з зазначеною категорією школярів.

Виявлено, що готовність вчителя до роботи є активним станом, який поєднує педагогічні, спеціальні, професійні, практичні знання, вміння та навички, а також розумові, мотиваційні, емоційні, вольові та інші риси.

Конкретизовано, що основними структурними компонентами «готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями» є: науково-теоретичний та мотиваційний компоненти, а також сформованість професійно-педагогічних та практичних умінь та навичок.

2. Запропоновано вимірювати відповідну готовність за теоретичним, мотиваційним і практичним критеріями.

Для теоретичного критерію пропонується застосувати знання про обдарованість, індивідуально-типові особливості, виявлення, діагностику та навчання математично обдарованих учнів.

До практичного критерію пропонуємо застосувати такі показники: 1) вміння розв'язувати задачі високого та підвищеного рівнів складності шкільного курсу математики 5-6 класів, алгебри та геометрії 7 класу, орієнтованого на поглиблене вивчення предмета, поглибленого вивчення алгебри й геометрії
8-9 класів, поглибленого вивчення геометрії, алгебри і початків аналізу
10-12 класів; 2) володіння методиками виявлення та діагностики математично обдарованих учнів, вміння здійснювати індивідуалізацію і диференціацію їхнього навчання, застосовувати прийоми педагогічних технологій навчання зазначеної категорії школярів на уроках математики та в позаурочний час.

До мотиваційного критерію відносимо інтерес до питань роботи з математично обдарованими учнями, бажання працювати з математично обдарованими учнями під час майбутньої професійної діяльності.

Диференційовано три рівні готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями: низький, достатній, високий.

3. У ході дослідження теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови, якими забезпечується формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями: озброєння майбутніх учителів математики системою знань з питань діагностики та навчання математично обдарованих учнів; формування у майбутніх учителів математики умінь і навичок розв'язування задач шкільного курсу поглибленого вивчення математики; забезпечення такої організації педагогічної практики студентів, за якої будуть реалізовані всі етапи їхньої практичної роботи з математично обдарованими учнями (виявлення, діагностика й організація навчання на уроках математики та в позаурочний час).

4. Експериментально перевірено методику підготовки майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями, основними складовими якої є: внесення змін у проведення педагогічних практик майбутніх учителів математики; ознайомлення студентів з базовими задачами, теоремами, методами розв'язування поглибленого вивчення математики на практичних заняттях курсу «Профільне навчання математики» при вивченні розділу «Методика викладання математики в профільних школах»; впровадження методичних рекомендацій щодо виявлення, діагностики та організації роботи з обдарованими учнями на уроках математики та в позаурочний час.

За результатами констатувального етапу педагогічного експерименту виявлено реальний стан готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями: високого рівня сформованості готовності до роботи з обдарованими учнями досягло 1,3 % студентів у контрольних групах і 1,2 % у експериментальних, достатнього - 32,1 % і 30,3 % відповідно і низького - 66,6 % у контрольних та 68,5 % у експериментальних. Таким чином, кількість студентів фізико-математичних факультетів педагогічних ВНЗ, які досягли високого та достатнього рівнів формування відповідних складових готовності до роботи з обдарованими учнями, складає менше 70 %.

Порівняння результатів, одержаних у ході формувального етапу експериментального дослідження у контрольних та експериментальних групах, дало можливість зробити висновок про позитивні якісні зміни у знаннях, вміннях, навичках студентів експериментальних груп по підготовці до роботи з математично обдарованими учнями. В експериментальних групах кількість студентів, які досягли високого та достатнього рівнів формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями склала понад 70%. Статистичну значущість отриманих результатів розподілу студентів контрольних й експериментальних груп за рівнями готовності до роботи з обдарованими учнями відповідно до запропонованих критеріїв до і після проведення педагогічного експерименту доведено за допомогою - критерію.

5. Для покращення готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями було розроблено та експериментально впроваджено методичні рекомендації «Виявлення та діагностика математично обдарованих учнів», «Організація навчання обдарованих учнів на уроках математики та в позаурочний час» для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних ВНЗ. Практична апробація методичних рекомендацій показала доцільність їх впровадження в процес підготовки майбутніх учителів математики, що підтверджено результатами педагогічного експерименту.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх проблем професійної підготовки майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями. Подальшого вивчення потребують такі аспекти, як вдосконалення навчальних програм, підготовка майбутніх учителів математики до навчання математично обдарованих учнів із застосуванням нових інформаційних технологій.



Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Радзіховська Л. М. Педагогічні умови формування готовності майбутнього учителя математики до роботи з обдарованими учнями в процесі педагогічної практики / Л. М. Радзіховська // Инновационные образовательные технологии. - 2007. - № 4 (12). - С. 51-56.

2. Радзіховська Л. М. Критерії, показники, рівні сформованості готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями / Л. М. Радзіховська // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. - Випуск 20 ? Редкол. : І. А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2008. - С. 441-445.

3. Радзіховська Л. М. Методика підготовки майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями / Л. М. Радзіховська // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія: зб. наук. праць. ? Випуск 25 / Редкол. : М.І.Сметанський (голова) та ін. ? Вінниця: ТОВ «Планер», 2008. ? С. 224-230.

4. Радзіховська Л. Підготовка майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями / Л. М. Радзіховська // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. - Випуск 17 / Редкол. : І. А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. - С. 418-423.

5. Радзіховська Л. М. Покращення підготовки майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями / Л. М. Радзіховська // Вища освіта України ? Додаток 3, том II (9) ? 2008р. ? Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». ? С. 494-498.

6. Радзіховська Л. М. Вплив математичної обдарованості на розвиток творчих здібностей учнів / Л. М. Радзіховська // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2009. ? № 4. - С. 30-32.

7. Радзіховська Л. М. Яким має бути учитель математично обдарованого учня / Л. М. Радзіховська // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. - Випуск 67. - Чернігів, 2009. - С. 212-215.

8. Радзіховська Л. Проблеми формування готовності майбутнього вчителя математики до роботи з обдарованими учнями / Л. Радзіховська // Освітянські обрії: реалії та перспективи: зб. наук. праць / Н. Т. Тверезовська (голова) та ін. ? К.: ІПТО, 2007. ? № 1(1). ? С. 156-159.

9. Радзіховська Л. Використання нових інформаційних технологій - необхідна умова навчання математично обдарованих учнів / Л. Радзіховська // Освітянські обрії: реалії та перспективи: зб. наук. пр. / Н. Т. Тверезовська (голова) та ін. ? К. : ІПТО, 2008. ? № 2. ? С. 77-80.

10. Радзіховська Л. М. Виявлення та діагностика математично обдарованих учнів: Методичні рекомендації / Л. М. Радзіховська. ? Вінниця: ТОВ ПУ „Енозіс”, 2008. ? 72 с.

11. Радзіховська Л. М. Організація навчання обдарованих учнів на уроках математики та в позаурочний час : Методичні рекомендації / Л. М. Радзіховська. ? Вінниця : ТОВ ПУ „Енозіс”, 2008. ? 32 с.

12. Радзіховська Л. М. Підготовка вчителів математики до роботи з обдарованими учнями / Л. М. Радзіховська // Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи: Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції (Массандра, 28-31 травня 2007 р.). - К.: ІПТО, 2007. - С.69-71.

...