Гендерне виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

УДК 373.3.01-055.1/.3 (477.75):398

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Гендерне виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону

13.00.07 - теорія і методика виховання

ШЕВЧЕНКО АЛЛА МИКОЛАЇВНА

Луганськ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК - кандидат педагогічних наук, доцент

ГОРБУНОВА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА,

Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, докторант кафедри педагогіки.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: доктор педагогічних наук, професор

ДЕМ'ЯНЧУК АНАТОЛІЙ СТЕПАНОВИЧ,

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука Міністерства освіти і науки України, ректор;

кандидат педагогічних наук

ВИХОР СВІТЛАНА ТЕОДОЗІЇВНА,

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Міністерства освіти і науки України,

молодший науковий співробітник.

Захист дисертації відбудеться „27” травня 2009 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, ауд.215, II корпус.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розісланий „25” квітня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. В. Фунтікова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Проблема гармонізації взаємостосунків між чоловіком та жінкою є сьогодні надзвичайно важливою в усьому світі. Це обумовлено кардинальними змінами в різних сферах сучасного суспільства, втратою ціннісного відношення до чоловіка та жінки, все частішим виявом агресії замість любові, підміною сили грубістю та хамством, скромності - безстидством і розбещеністю, впровадженням ринкової „психології” у сферу взаємостосунків чоловіка та жінки.

Аналіз сучасної соціокультурної ситуації свідчить про те, що проблема є як соціальною, так і індивідуальною. Молоді люди через недостатньо розвинуті якості мужності (маскулінності) зазнають труднощів під час служби в армії, при вступі до шлюбу виявляються нездатними виконувати обов'язки в сім'ї, нести відповідальність за сім'ю та виховання дітей; представниці жіночої статі у зв'язку з недостатньо розвинутими якостями жіночості (фемінінності) не здатні підтримувати тепло сімейного вогнища, створювати позитивний емоційний настрій у сім'ї, раціонально й уміло вести домашнє господарство, уникати сімейних конфліктів.

Особливої гостроти означена проблема набуває саме в полікультурному регіоні, що обумовлюється традиціями, національними особливостями різних народів, які з давніх-давен пліч-о-пліч проживали в Криму. Фольклорні пам'ятки народів Криму є найкращим зразком, здатним показати чистоту відносин між чоловіком та жінкою; вони сприяють поглибленню знань про народну духовну культуру, засвоєнню морально-поведінкових норм і цінностей, закріплених у культурі певного народу. Водночас у сучасному суспільстві відбувається зміна існуючих донині гендерних стереотипів, у результаті поступового засвоєння яких дитина починає орієнтуватися у сфері статевих відносин, у неї формуються стійкі уявлення не тільки про образи чоловіка та жінки, але й про ті ролі, які вони мають відігравати в суспільстві. У дитини поступово формуються стійкі образи „справжніх” чоловіків і жінок, а також і уявлення про те, як вони мають поводитися в різних життєвих ситуаціях. Уже в молодшому шкільному віці закладаються перші установки, основи ціннісних орієнтацій, формується зміст і структура мотиваційно-потребнісної сфери, статевої самосвідомості, ціннісне відношення до сім'ї, статевих взаємостосунків, що впливають на все подальше життя чоловіка та жінки. Від своєчасності та повноти процесу гендерного виховання молодших школярів залежить упевненість учнів у собі, цілісність переживань, стійкість ціннісних установок і, зрештою, ефективність спілкування з людьми, ділових і сімейних взаємовідносин.

Проблема статі у вітчизняній педагогічній науці та практиці вивчена недостатньо. Водночас відомо, що відсутність повноцінного гендерного виховання призводить до невротичних і поведінкових порушень, нещасливих шлюбних стосунків, серйозних психічних розладів (В. П. Кравець).

Інтерес до гендерної проблематики педагогічних досліджень в останнє десятиліття пов'язаний із тим, що в традиційній педагогіці проблема взаємостосунків не набула достатнього висвітлення та довгі роки була „безстатевою”, не дивлячись на те, що стать людини відіграє величезну роль у її житті та діяльності, є природною основою „всієї її індивідуальності” (Б. Г. Ананьєв). У дослідженнях вітчизняних науковців розкрито різні аспекти статевого виховання школярів (О. С. Богданова, Ю. О. Бурцева, В. М. Гоголіна, Д. М. Ісаєв, В. Ю. Каган, В. М. Колбановський, Д. В. Колесов, Е. Г. Костяшкін, А. С. Макаренко, І. Ф. М'ягков, В. І. Петрова, В. О. Сухомлинський, А. Г. Хріпкова), статево-рольової соціалізації (М. А. Радзівілова). Певне місце відводиться аналізу гендерного підходу до навчання та виховання, становленню гендерної ідентичності, формуванню культури міжстатевих взаємостосунків (С. Т. Вихор, Т. В. Говорун, А. С. Дем'янчук, О. Л. Каменська, О. М. Кікінежді, А. В. Кириліна, Л. С. Кобелянська, Т. С. Ковальов, О. О. Константинова, В. П. Кравець, І. В. Мезеря, А. В. Мудрик, Л. І. Столярчук, М. О. Толстих, О. С. Цокур). Розгляд проблеми з позицій сексології та фізіології, психогігієни, формування сексуальної культури школярів висвітлюється в працях Ю. В. Гаврилова, І. С. Кона, А. В. Меренкова.

Особливої значущості гендерні дослідження набувають з огляду на становлення в Україні демократичного суспільства та реалізації принципу гендерної рівності жінок і чоловіків у всіх сферах суспільного життя (І. І. Цимбал). Аналіз досліджень, присвячених гендерному вихованню учнів, дає підстави стверджувати, що виховання культури статевих взаємостосунків у молодших школярів відбувається в процесі соціалізуючого впливу природи, сім'ї, спілкування з людьми, під впливом засобів масової інформації, літератури, мистецтва, Інтернету, випадкових спостережень.

Гендерні аспекти знаходять висвітлення й у працях фольклористів (О. А. Здравомислова, О. Р. Кісь, М. М. Красіков, В. А. Суковата). Особливості виховання школярів у полікультурному регіоні відображено в працях Е. А. Аблаєва, Р. Р. Агадуллін, В. І. Бойченко, Є. Г. Бубнов, О. С. Ковальчук, М. Ю. Красовицький, О. І. Полканова, Ю. О. Полканова, Н. М. Харькової, О. О. Філоненко.

Вивчення й аналіз стану проблеми гендерного виховання молодших школярів показали, що, не дивлячись на наявність гендерних досліджень, надзвичайно важливо виявити особливості гендерного виховання учнів початкової школи саме в полікультурному регіоні, де тісно переплітаються різні культури, співіснують різні погляди на роль чоловіка та жінки в суспільстві та родині, визначити педагогічні умови гендерного виховання молодших школярів, що потребують подальшої розробки.

У ході аналізу проблеми гендерного виховання молодших школярів виявлено суперечності між:

- нагальною потребою в гендерному вихованні молодших школярів і недостатньою теоретичною обґрунтованістю означеної проблеми;

- потребою загальноосвітніх шкіл в організації цілеспрямованої педагогічної діяльності щодо гендерного виховання учнів з урахуванням особливостей полікультурного регіону й відсутністю науково обґрунтованих моделей цього процесу;

- об'єктивною потребою педагогічної практики в дидактико-методичному забезпеченні процесу гендерного виховання молодших школярів і нерозробленістю відповідної технології;

- потужним потенціалом фольклору як ефективного засобу гендерного виховання учнів початкової школи та неефективним його використанням у навчально-виховному процесі початкової ланки освіти.

Недостатня теоретична розробленість проблеми актуалізує необхідність пошуку науково обґрунтованих можливостей впливу на процес гендерного виховання учнів початкових класів, що є підставою для вибору теми дисертаційного дослідження: „Гендерне виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось у межах наукової теми кафедри педагогіки „Розробка інноваційних технологій підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах полікультурного освітнього простору” (номер державної реєстрації №0103U004595), що входить до плану наукової роботи Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта). Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (протокол №8 від 31.03.2004 р.). Тему дослідження погоджено рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №10 від 18.12.2007 р.).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність технології гендерного виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону.

Відповідно до мети дослідження поставлено такі завдання:

1) розкрити сутнісні характеристики гендерного виховання молодших школярів та його специфіку;

2) визначити потенційні можливості фольклору народів Криму як ефективного засобу гендерного виховання;

3) виявити критерії та показники сформованості гендерної поведінки молодших школярів та охарактеризувати її рівні;

4) охарактеризувати педагогічні умови гендерного виховання учнів початкової школи в умовах полікультурного регіону;

5) розробити технологію гендерного виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону та експериментально перевірити її ефективність.

Об'єкт дослідження - процес гендерного виховання молодших школярів.

Предмет дослідження - технологія гендерного виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону.

Для розв'язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:

– теоретичні - ретроспективний, порівняльно-зіставлювальний аналіз філософської, соціологічної, літературознавчої, психолого-педагогічної літератури з метою порівняння та узагальнення поглядів науковців на проблему дослідження, уточнення змісту ключового поняття дослідження „гендерне виховання молодших школярів”, визначення теоретико-методологічних засад дослідження, теоретичне моделювання;

– емпіричні - асоціативне анкетування, інтерв'ювання, бесіда, тестування, експертні оцінки, узагальнення незалежних характеристик; вивчення масового й передового педагогічного досвіду; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) для констатування наявного рівня сформованості гендерної поведінки учнів початкової школи і впровадження технології гендерного виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону;

– статистичні - обробка результатів методами математичної статистики з метою визначення ефективності розробленої технології гендерного виховання молодших школярів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: науково обґрунтовано сутність ключового поняття дослідження „гендерне виховання молодших школярів”, розроблено технологію гендерного виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону; визначено критерії та показники сформованості гендерної поведінки; уточнено й науково обґрунтовано концептуальні засади гендерного виховання; сутність поняття „гендерне виховання”; специфіку гендерного виховання молодших школярів в умовах полікультурного регіону; потенційні можливості фольклорних творів народів Криму як засобу гендерного виховання; педагогічні умови гендерного виховання учнів початкової школи; методи та прийоми, що сприяють гендерному вихованню молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону; зміст рівнів гендерної поведінки молодших школярів (статевий, статево-рольовий, гендерний); набула подальшого розвитку теорія та методика гендерного виховання молодших школярів.

Практичне значення дослідження полягає в розробці методики діагностики сформованості гендерної поведінки молодших школярів; експериментальній перевірці розробленої технології гендерного виховання дітей молодшого шкільного віку засобами фольклору в умовах полікультурного регіону та методичному забезпеченні можливості її використання в навчально-виховному процесі початкової школи. Обґрунтована й розроблена технологія гендерного виховання молодших школярів дозволяє переглянути традиційний „безстатевий” підхід до навчання й виховання учнів, виділити нові пріоритети та ціннісні орієнтири, що підвищує ефективність навчально-виховного процесу.

Результати дослідження впроваджувались у навчально-виховний процес середніх загальноосвітніх закладів м. Роздольне (довідка про впровадження №01-6/431 від 22.05.2008 р.), м. Ялти (довідка про впровадження №840/01-12 від 04.09.2008 р.), м. Саки (довідка про впровадження №941/01-22 від 28.10.2008 р.), Сакського району (довідка про впровадження №38/02-26 від 20.09.2008 р.), м. Білогірська (довідка про впровадження №257/01-11 від 20.03.2008 р.).

Експериментальною базою дослідження були середні загальноосвітні школи Автономної Республіки Крим №2, 6, 12, 15 м. Ялти, №2, 4 м. Саки, Сакського району, Білогірського району, №1, 2 м. Роздольне). Експериментом охоплено 512 осіб (389 - учнів початкових класів, 37 - учителів початкової школи, 86 - батьків молодших школярів). У формувальному експерименті брали участь 198 учнів початкових класів.

Достовірність результатів дослідження та зроблених на їх підставі наукових висновків забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних теоретико-методологічних положень; відповідністю мети, завдань проблемі дослідження, об'єкту та предмету дослідження; репрезентативністю обсягу вибірок; упровадженням гендерного підходу в практичну діяльність освітніх закладів, що забезпечує позитивні зміни в організації навчально-виховного процесу.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення та результати проведеного дослідження обговорювалися на міжнародних („Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” - Ялта, 2007; „Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” - Ялта, 2008; „Инновационные технологии в образовании” - Алушта, 2008) та міжвузівських („Використання інтерактивних методів при викладанні мови та літератури у середніх та вищих навчальних закладах” - Євпаторія, 2007, Ялта, 2008) науково-практичних конференціях, а також на засіданнях кафедр педагогіки; філологічних дисциплін та методик їх викладання; методик початкової та дошкільної освіти Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (2002-2008 рр.).

Публікації. Зміст і результати дослідження висвітлено в 11 одноосібних публікаціях автора, з них 6 статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (348 найменувань, із них 3 - англійською мовою). Загальний обсяг роботи складає 267 сторінок, з них - 198 сторінок основного тексту. Дисертація ілюстрована 23 таблицями, 5 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, визначено наукову новизну, розкрито практичне значення, подано відомості щодо апробації основних положень дисертації, публікацій автора та структури роботи.

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи гендерного виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону” висвітлено філософські засади проблеми гендерного виховання; виявлено ключові напрями гендерної політики в Україні; вивчено психолого-педагогічні аспекти гендерного виховання; проаналізовано його особливості в умовах полікультурного регіону; визначено потенційні можливості фольклору народів Криму як ефективного засобу гендерного виховання учнів початкової школи.

На ранніх етапах розвитку філософії (в античній натурфілософії) „чоловіче” й „жіноче” чергувалися, доповнюючи один одного першоосновами, характеристики яких проявляються в природі основних космічних полярностей.

Пізніше, у грецькій філософії проблематика людської суб'єктивності стає основною, розум асоціюється з низкою позитивних характеристик, носієм яких виступає чоловіча першооснова (духовність, свідомість, раціональність, активність, зовнішнє), а тіло - з серією негативних характеристик, які репрезентовані жіночою першоосновою (чуттєвість, несвідоме, нераціональне, пасивне, внутрішнє).

У сучасній філософській науці гендер розглядається в двох значеннях: загальному (відмінності між чоловіками й жінками за анатомічною статтю) та соціологічному (соціальний розподіл, часто заснований на анатомічній статі, але не обов'язково співпадає з нею). Тобто виокремлюється два поняття: секс (sex) - стать, і гендер (gender) - соціостать. При цьому стать визначає фізіологічні особливості людей та є фундаментом психологічних і соціальних відмінностей між чоловіками й жінками, гендер (соціальна стать) моделює соціальні відносини між чоловіками та жінками в різних інститутах суспільства, визначає соціокультурні норми поведінки представників обох статей.

Сьогодні особливої актуальності в Україні набуває гендерна політика, що визначає утвердження партнерства статей у втіленні цілей, завдань та методів їх досягання в діяльності певних структур - держави, партій, громадсько-політичних об'єднань. Серед передумов формування гендерної політики в нашій державі можна виділити: історичні (поява жіночих організацій, вплив феміністичного руху, міжнародні документи, спрямовані на покращення становища жінок у всіх сферах життя), культурні (культ жінки-матері в суспільстві за умов існування патріархального устрою), політичні (поступове збільшення представництва жінок у Верховній Раді, органах місцевого самоврядування), освітні (запровадження навчальних предметів із гендерної освіти, створення центрів та лабораторій гендерних досліджень), демографічні (висока й рання смертність чоловіків, зменшення народжуваності та демографічне старіння населення), медичні (запровадження програми „Планування сім'ї” та програм профілактики й збереження репродуктивного здоров'я), економічні (жінки мають нижчий рівень економічної активності, зайнятості, заробітної плати, вищий рівень безробіття), соціальні (насильство в сім'ї, торгівля людьми). Це свідчить про поступовий рух України до запровадження гендерної політики, намагання не просто декларувати рівні права та можливості жінок і чоловіків, а й здійснення для цього реальних заходів.

Окремі аспекти гендерного виховання відображено в педагогіці та психології. Так зокрема визначено ключові положення гендерного підходу (В. В. Дудукалов, О. М. Каменська, І. А. Кирилова, Т. С. Ковальов, О. О. Константинова, С. А. Коробкова, А. В. Мудрик, М. О. Толстих), його особливості в професійній підготовці студентів вищих педагогічних закладів (І. С. Мунтян), розкрито особливості гендерного виховання учнів різних вікових категорій (С. Т. Вихорё О. М. Кікінежді, В. П. Кравець, І. В. Мезеря, О. С. Цокур). Сучасні гендерні дослідження в педагогіці базуються також на концепції статево-рольового виховання Л. І. Столярчук та її учнів: В. В. Дудукалова, який досліджував педагогічні умови статево-рольового виховання студентів, М. О. Толстих, яка розглядала процес становлення гендерної ідентичності студентів, Т. С. Кузнецова, який вивчав процес формування культури взаємостосунків старшокласників (гендерний аспект), Т. П. Машихіної, яка присвятила своє дослідження формуванню статево-рольової поведінки старших підлітків, М. А. Радзівілової, яка досліджувала можливості виховання дошкільників у процесі статево-рольової соціалізації. Водночас системні дослідження до висвітлення означеної проблеми стосовно молодших школярів відсутні.

У психологічних дослідженнях (В. Ю. Каган, І. С. Кон, І. С. Кльоцина) розглядалися відмінності між людьми різної статі, соціальна статево-рольова диференціація та стратифікація, культурні стереотипи маскулінності й фемінінності, особливості соціалізації хлопчиків і дівчаток, чоловіків і жінок, психологічна ідентифікація особистості як представника певної статі.

Із розвитком гендерних досліджень у педагогічній науці термін „гендер” синтезує біологічні, соціальні й індивідуальні маскулінні та фемінінні особливості учнів, студентів, педагогів і їхні взаємостосунки. Під гендером розуміють організовану модель соціальних відносин між жінками та чоловіками, що не тільки характеризує їхнє спілкування та взаємодію в сім'ї, а й визначає соціальні взаємостосунки в основних інституціях суспільства. Гендер відрізняється від статі тим, що стать - явище біологічне та незмінне, а гендер - соціокультурне та різне для різних епох і народів.

Гендерне виховання ми розглядаємо в двох аспектах: як систематичний вплив на особистість з метою забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків і жінок у різних сферах суспільного життя, дотримання прийнятих у суспільстві гендерних норм і стереотипів; та цілеспрямований процес, що характеризує не тільки міжособистісне спілкування осіб різної статі та взаємодію в сім'ї, але й визначає їхні соціальні відносини в основних інститутах суспільства.

На підставі аналізу філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури сформульовано ключове поняття дослідження „гендерне виховання молодших школярів”. Гендерне виховання молодших школярів - процес гендерної орієнтації, ідентифікації, спрямований на розвиток моральної культури в сфері міжстатевих взаємовідносин у полікультурному середовищі; формування в учнів початкових класів поваги до особистості, незалежно від соціальних ролей, поведінки, ментальних та емоційних характеристик чоловіків і жінок.

Саме в молодших школярів відбувається формування ролевих позицій чоловіка та жінки. Дівчатка в молодшому шкільному віці легко ідентифікують себе за статевою приналежністю, оскільки їхня первинна ідентичність збігається з материнською, а шкільне оточення є переважно фемінінним, що забезпечує їм комфортне існування в суспільстві. У вихованні хлопчиків як майбутніх чоловіків чітко простежуються протиріччя, з одного боку, вони прагнуть бути сильними, сміливими, як чоловіки, що іноді супроводжується агресією, а з іншого - існує безліч заборон на вияв маскулінності. Отже, від цілеспрямованої, систематичної виховної роботи залежить, якою жінкою стане дівчинка, яким чоловіком виросте хлопчик.

Результатом гендерного виховання є гендерна вихованість, що виявляється в гендерній поведінці. Гендерна поведінка - феномен, зумовлений історичними чинниками та соціально-культурним контекстом, поведінка особи чоловічої чи жіночої статі, яка бере на себе певну роль, відповідно до статевої приналежності.

Сутнісні характеристики виховання культури гендерних взаємостосунків молодших школярів полягають у розумінні уявлень про різні гендерні стосунки (маскулінні: чоловік - ведучий, жінка - ведома; фемінінні: жінка - ведуча, чоловік - ведомий; андрогінні: взаємодоповнюючі, партнерські); ціннісному відношенні дівчаток і хлопчиків до жінки, чоловіка та їхніх гуманних взаємостосунків як цінності, толерантному відношенні до міжстатевих взаємовідносин у різних культурах; накопиченні особистісного досвіду позитивної статево-рольової поведінки, заснованої на пошані, визнанні гідності обох статей, унікальності чоловічої/жіночої індивідуальності як суб'єктів взаємостосунків.

Особливої актуальності проблема гендерного виховання молодших школярів набуває в полікультурному регіоні, а саме в Автономній Республіці Крим, де співіснують багато культур та релігій. Найбільш повне розуміння та „прийняття” інших культур стає можливим лише за умови поваги до власної культури, впевненості в її позитивній значущості та ефективності контактів із відмінними від неї культурами. Прояв гендерного виховання в полікультурному просторі тісно пов'язаний зі ставленням до чоловіка та жінки у різних народів. Підтвердження цьому знаходимо в численних фольклорних пам'ятках народів Криму. Так, у фольклорі вірмен, грузин, кримських татар відображено другорядну, підкорену роль осіб жіночої статі. Українська традиція виховання має свою практику підготовки до дорослого життя майбутніх чоловіків і жінок, при чому велике значення посідає авторитет дорослих і родинна атмосфера, що сприяла залученню дітей до реального життя й допомагала усвідомити свої майбутні соціальні ролі.

Специфіку фольклору народів Криму перш за все становлять - тісна взаємодія мовних культур, функціонування майже всіх досі активних жанрів і жанрових різновидів народнопоетичної творчості.

Фольклорні твори відображають сексуальну культуру, що склалась, і відношення до неї в суспільстві. Водночас уявлення про „жіноче” й „чоловіче” в сім'ї та суспільстві опосередковує культуру народу. Аналізуючи фольклорні твори, можна глибше зрозуміти народні традиції, встановити зв'язки між гендерними та етнічними стереотипами, звернути увагу на політичні події, що відбувалися в різні часи, і тим самим полегшити процес гендерної та сексуальної соціалізації. У фольклорних творах чітко простежуються традиційні моделі поведінки в розподілі гендерних ролей у різних культурах.

З фольклорних творів простежується, що особи чоловічої та жіночої статі у різних народів обирають різний спосіб розв'язання проблем - пасивне прийняття несправедливості або активне противлення їй; жінки досягають мети завдяки ініціативі, розумові або привабливій зовнішності; неоднозначно сприймається соціально неспроможна поведінка чоловіка, неможливість його успіху. У характеристиках способу життя героїв фольклорного твору присутня активність чи пасивність персонажів щодо власної долі та життєвих труднощів, що дає підстави визначити їхню гендерну самоідентифікацію.

Виходячи з вищезазначеного, можна констатувати, що назріла необхідність розв'язання проблеми гендерного виховання молодших школярів в умовах полікультурного регіону, насамперед розробки науково-практичного та методичного інструментарію гендерного виховання.

У другому розділі „Експериментальна перевірка технології гендерного виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону” запропоновано методику визначення рівня сформованості гендерної поведінки молодших школярів; проаналізовано стан гендерного виховання учнів початкових класів у практиці роботи загальноосвітніх шкіл; охарактеризовано педагогічні умови та технологію гендерного виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону; висвітлено динаміку результатів педагогічного експерименту.

Організація експериментального дослідження здійснювалася поетапно. На пошуково-теоретичному етапі вивчалася та аналізувалася психолого-педагогічна, культурологічна, літературознавча, філософська, соціологічна, література з проблеми дослідження.

Метою моделювального етапу експерименту було аналіз підручників, збірок та хрестоматій для початкової школи, навчально-виховних планів, анкетування педагогів та батьків, аналіз стандартів початкової освіти, розробка технології гендерного виховання. У ході моделювального етапу розроблялася методика констатувального обстеження, моделювалася технологія гендерного виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону.

Експериментальний етап включав констатувальний, формувальний і контрольний експеримент. Метою констатувального експерименту було виявлення рівня сформованості гендерної поведінки молодших школярів. На означеному етапі визначено критерії та показники рівнів сформованості гендерної поведінки: когнітивно-інформативний критерій із показниками: обізнаність молодших школярів з фольклорними творами народів Криму, уявлення про роль чоловіка та жінки в сучасному суспільстві, чіткі уявлення про гендерні стереотипи, власну гендерну роль, усвідомлення особливостей етнічної та регіональної культури; нормативний: обізнаність із правилами міжстатевої взаємодії; уявлення про ідеальне жіноче та чоловіче, маскулінне та фемінінне; поведінковий: усвідомлення себе представником жіночої чи чоловічої статі через самоототожнення; сприйняття себе в цілісності власного образу за маскулінним чи фемінінним типом; уявлення про позитивну та негативну статево-рольову поведінку, що відповідає біологічній статі; оцінно-ціннісний: адекватне сприйняття фольклору інших народів; уміння характеризувати чоловічі та жіночі образи фольклорних творів та співвідносити їх із сучасними гендерними стереотипами.

На підставі виділених критеріїв та показників охарактеризовано три рівні сформованості гендерної поведінки: статевий, статево-рольовий, гендерний.

Статевий рівень характерний для молодших школярів, які мають уявлення про власну статеву приналежність. Водночас у них зовсім відсутні будь-які уявлення про гендерну ідентифікацію, гендерні стереотипи, гендерну поведінку. Вони не ототожнюють літературні образи за статевою приналежністю, не здатні до трансформації знань, набутих через фольклор; не можуть регулювати й оцінювати систему взаємовідносин із однолітками.

Для статево-рольового рівня властива наявність уявлень про роль чоловіка та жінки в сучасному суспільстві, статево-рольові стереотипи, вміння спілкуватися з особами ідентичної та протилежної статі; обізнаність із правилами міжстатевої взаємодії, фольклорними творами народів Криму. Молодші школярі означеного рівня мали певні уявлення про позитивну та негативну гендерну поведінку, що відповідає біологічній статі, усвідомлювали особливості етнічної та регіональної культури, ідеальне жіноче та чоловіче, маскулінне та фемінінне, сприймали себе в цілісності власного образу за маскулінним чи фемінінним типом, усвідомлювали себе представником жіночої чи чоловічої статі через самоототожнення. Учні з повагою ставилися до фольклорних творів свого народу та народів Криму; вміли характеризувати чоловічі та жіночі образи фольклорних творів та співвідносити їх із сучасними гендерними стереотипами. Проте, школярі не завжди поводили себе відповідно до норм і правил поведінки, характерних для певної статі. Їхні взаємовідносини з однолітками ідентичної та протилежної статі іноді носили конфліктний характер, майже не відповідали гендерним нормам і правилам поведінки.

Гендерний рівень характеризується обізнаністю молодших школярів із правилами міжстатевої взаємодії, фольклорними творами народів Криму; наявністю уявлень про роль чоловіка та жінки в сучасному суспільстві, гендерні стереотипи, власну гендерну роль, позитивну та негативну гендерну поведінку, що відповідає біологічній статі; усвідомленням особливостей етнічної та регіональної культури, стійким уявленням про ідеальне жіноче та чоловіче, маскулінне та фемінінне; усвідомленням себе представником жіночої чи чоловічої статі через самоототожнення; сприйняття себе в цілісності власного образу за маскулінним чи фемінінним типом. Молодші школярі адекватно сприймали фольклор інших народів, із повагою ставилися до фольклорних творів народів Криму; характеризували чоловічі та жіночі образи фольклорних творів та співвідносили їх із сучасними гендерними стереотипами. гендерний виховання школяр крим

До кожного показника добирали завдання, що дозволяли визначити рівень сформованості гендерної поведінки учнів. Так за когнітивно-інформативним критерієм першокласники виконували завдання: „Добери ілюстрацію до твору”, „Чоловік та жінка”, „Так має бути. Чому?”, „Сімейні свята”. У межах нормативного критерію молодшим школярам пропонували такі завдання: „Допоможи другові”, „Намалюйте та опишіть”. За поведінковим критерієм учні виконували завдання: „Бесіда”, „Складання розповідей”, „Закінчи речення”. Завдання „Образи хлопчиків і дівчаток у казках”, „Характеристика казкових образів” пропонували виконати першокласникам у межах оцінно-ціннісного критерію.

Результати констатувального обстеження були такими: на гендерному рівні перебували 7,6% молодших школярів експериментального й у 7,8% учнів контрольного класів. Кількість респондентів, у яких виявлено статево-рольовий рівень, була такою: 46,4% учнів експериментального і 46,1% респондентів контрольного класів. Переважна більшість молодших школярів перебувала на статевому рівні: відповідно 46% - в експериментальному і 46,1% - у контрольному класах.

Відповідно до теоретичних позицій організації експериментального дослідження розроблено технологію гендерного виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону.

Перший - ознайомлювальний - етап проводився з учнями першого класу. На цьому етапі реалізовували таку педагогічну умову - використання потенціалу фольклорних творів народів Криму як засобу гендерного виховання молодших школярів. Метою означеного етапу є розвиток міжособистісного спілкування хлопчиків та дівчаток. Зміст роботи включав такі заходи: знайомство з культурою та традиціями народів Криму; аналіз фольклорних творів народів Криму; характеристика чоловічих та жіночих образів фольклорних творів; ігри-вправи; створення сімейного портрету.

На другому етапі - емоційному - реалізовувалась така педагогічна умова, як створення емоційно-комфортної й духовно-етичної атмосфери мікросоціуму, насиченої знаками та символами здорового способу життя, культури взаємостосунків представників різної статі, що характеризується повагою до гідності, почуттів. Метою означеного етапу було емоційне збагачення діяльності учнів, спрямованої на розвиток гендерної самосвідомості. Учням другого класу запропонували програму „Я - дівчина і Я - хлопчик”, що сприяла розвитку гендерної поведінки. Основний зміст діяльності емоційного етапу був таким: створення дерева дружби, вивчення та аналіз фольклору народів Криму, характеристика жіночих образів з фольклорних творів.

У межах третього етапу - творчого - реалізовувалась така педагогічна умова: застосування набутих із фольклорних творів знань через способи театралізації; взаємопов'язаний вплив різних чинників гендерного виховання (родини, однолітків, оточення, навчально-виховного середовища, засобів масової інформації) на формування гендерної поведінки молодших школярів. Метою цього етапу було формування психологічної гендерної ідентичності й оптимізації взаємостосунків із представниками протилежного гендеру. Зміст роботи означеного етапу являли міні-вистави казок, малювання та тлумачення змісту прислів'їв, складання творчої розповіді за прислів'ями і приказками народів Криму, комунікативні ігри „Колективна казка”, „На що схоже?”, ознайомлення з легендами та міфами народів Криму.

Реалізація такої педагогічної умови, як урахування специфіки гендерних взаємостосунків молодших школярів, які характеризують дівчаток і хлопчиків у новому соціальному статусі (школяр/школярка), що виявляється в провідному виді спілкування - взаємостосунках у процесі навчальної діяльності, відбувалася на четвертому етапі - самостійної діяльності. Метою означеного етапу було - підвищення рівня гендерної культури учнів і успішне їхнє соціально-психологічне пристосовування, гендерна соціалізація. Зміст роботи з виховання гендерної поведінки передбачав знайомство з жіночим та чоловічим костюмами народів Криму, обрядами; перегляд телевізійних передач, позакласні виховні заходи („Так щиро, так ніжно”), тематичні уроки з гендерного виховання.

На прикінцевому етапі дослідження проведено контрольний експеримент, що мав за мету перевірку ефективності розробленої технології гендерного виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону. Порівняльні показники результатів констатувального й контрольного експерименту подано в табл. 1.

Таблиця 1 Динаміка рівнів сформованості гендерної поведінки молодших школярів

Рівні сформованості поведінки	Експериментальні класи (%)	Контрольні класи (%)
	Констатувальний експеримент	Контрольний експеримент	Констатувальний експеримент	Контрольний експеримент
Гендерний	7,6	19,2	7,8	11
Статево-рольовий	46,4	62,6	46,1	47,6
Статевий	46	18,2	46,1	41,4

Аналізуючи порівняльні результати констатувального та контрольного експерименту, зафіксовано значні позитивні зміни в експериментальному класі. Так суттєво збільшилася кількість учнів, які перебували на гендерному та статево-рольовому рівнях, і зменшилася кількість респондентів, яких ми віднесли до статевого рівня. До гендерного рівня після впровадження технології гендерного виховання піднялося 19,2% учнів (було 7,6%). Кількість молодших школярів, у яких зафіксовано при проведенні контрольного експерименту статево-рольовий рівень збільшилася до 62,6%, тоді як під час констатувального експерименту на означеному рівні перебувало 46,4% учнів. У 18,2% молодших школярів експериментального класу під час контрольного експерименту виявлено статевий рівень (було 46%).

Унаслідок реалізації технології гендерного виховання учні четвертого класу легко орієнтувалися у визначенні саме фольклорних творів, характеризували не тільки головних героїв, а й усіх казкових персонажів. Вони більш чітко аналізували героїню-жінку та героя-чоловіка, відзначали як позитивні, так і негативні риси героїв фольклорних творів. Чотирикласними не тільки правильно добирали ілюстрації до казок, а й створювали власні ілюстрації. Молодші школярі обирали для інсценування не тільки добре знайомі казки, але й ті, які щойно прослухали.

Після проведення формувального експерименту дівчатка усвідомлювали власну майбутню роль дорослої жінки, а хлопчики знали, щоб стати справжнім чоловіком, необхідно бути мужніми, сміливими, сильними. Хлопчики дуже старанно демонстрували благородність та поважне ставлення до дівчинки в інсценуванні кримськотатарської казки „Мудра дівчина”. Водночас чотирикласники в бесіді відзначили, що не треба соромитися того, що дівчинка може бути такою ж сильною, як хлопчик, а хлопчик - фізично слабким.

У контрольному класі відбулися незначні позитивні зміни, обумовлені, на нашу думку, природним розвитком особистості, а також не пов'язані з упровадженням педагогічних умов та реалізацією технології гендерного виховання молодших школярів у полікультурному просторі.

Отже, позитивна динаміка результатів підтвердила ефективність педагогічних умов і розробленої технології гендерного виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону.

На основі теоретичного аналізу та узагальнення результатів емпіричного дослідження зроблено висновки:

1. У сучасній науковій думці та суспільстві значна увага приділяється висвітленню такого поняття як „гендер”. Розвиток гендерного підходу у вивченні явищ і процесів суспільного життя передбачає необхідність визнання того, що відмінності в поведінці чоловіків та жінок визначаються не стільки їхніми фізіологічними особливостями, скільки механізмами тривалої соціалізації, виховання та уявленнями про сутність чоловічого й жіночого, що складаються в кожній культурі.

На підставі аналізу філософської, культурологічної, психолого-педагогічної літератури розкрито сутнісні характеристики гендерного виховання молодших школярів та його специфіку, розглянуто гендерний аспект відносин між чоловіками та жінками, що складаються у всіх сферах життєдіяльності суспільства. У сучасній педагогічній науці термін „гендер” синтезує біологічні, соціальні й індивідуальні маскулінні та фемінінні особливості учнів і їх взаємостосунки.

2. Сьогодні в суспільстві широко пропагується гендерна рівність, тобто рівний правовий статус жінок і чоловіків, рівні можливості для його реалізації, що дозволяють особам обох статей вільно розвивати свої потенційні здібності, виробляти вміння й навички для участі в політичному, економічному, соціальному та культурному розвитку й освоєнні його досягнень, що виявляються в гедерній поведінці.

Гендерна поведінка - феномен, зумовлений історичними чинниками та соціально-культурним контекстом, поведінка особи чоловічої чи жіночої статі, яка бере на себе певну роль, відповідно до статевої приналежності.

Гендерне виховання молодших школярів - процес гендерної орієнтації, ідентифікації, спрямований на розвиток моральної культури в сфері міжстатевих взаємовідносин у полікультурному середовищі; формування в учнів початкових класів поваги до особистості, незалежно від соціальних ролей, поведінки, ментальних та емоційних характеристик чоловіків і жінок.

3. Виходячи з того, що фольклор є важливою складовою частиною культури народу, не можна не визнати значні потенційні можливості фольклору народів Криму як ефективного засобу гендерного виховання. Кожен народ, кожна нація має своєрідний і неповторний характер, свою національну сутність, систему поглядів та уявлень, свою творчість. У характері народних традицій людей, що проживають на території Криму, є багато спільних рис та елементів, хоча зустрічається чимало відмінностей, навіть у культурних традиціях народів, що довгий час перебувають поруч. Твори фольклору правдиво та яскраво відображають реальне життя народу, залучають молодших школярів до народних традицій. Саме фольклор є виразником народної мудрості, народного світогляду, народних ідеалів. Фольклорні твори виховують у молодших школярів риси майбутнього чоловіка та жінки; надають зразки статево-рольової та гендерної поведінки.

4. На констатувальному етапі експерименту визначено критерії та показники сформованості гендерної поведінки молодших школярів: когнітивно-інформативний критерій із показниками: обізнаність молодших школярів з фольклорними творами народів Криму, уявлення про роль чоловіка та жінки в сучасному суспільстві, чіткі уявлення про гендерні стереотипи, власну гендерну роль, усвідомлення особливостей етнічної та регіональної культури; нормативний: обізнаність із правилами міжстатевої взаємодії; уявлення про ідеальне жіноче та чоловіче, маскулінне та фемінінне; поведінковий: усвідомлення себе представником жіночої чи чоловічої статі через самоототожнення; сприйняття себе в цілісності власного образу за маскулінним чи фемінінним типом; уявлення про позитивну та негативну статево-рольову поведінку, що відповідає біологічній статі; оцінно-ціннісний: адекватне сприйняття фольклору інших народів; уміння характеризувати чоловічі та жіночі образи фольклорних творів та співвідносити їх із сучасними гендерними стереотипами.

За вищезазначеними критеріями та показниками виявлено рівні сформованості гендерної поведінки молодших школярів: гендерний, статево-рольовий, статевий.

5. Експериментально перевірено ефективність педагогічних умов гендерного виховання молодших школярів у полікультурному регіоні, а саме: використання потенціалу фольклорних творів народів Криму як засобу гендерного виховання молодших школярів; створення емоційно-комфортної й духовно-етичної атмосфери мікросоціуму, насиченої знаками та символами здорового способу життя, культури взаємостосунків представників різної статі, що характеризується повагою до гідності, почуттів; застосування набутих з фольклорних творів знань через способи театралізації; взаємопов'язаний вплив різних чинників гендерного виховання (родини, однолітків, оточення, навчально-виховного середовища, засобів масової інформації) на формування гендерної поведінки молодших школярів; урахування специфіки гендерних взаємостосунків молодших школярів, які характеризують дівчаток і хлопчиків у новому соціальному статусі (школяр/школярка), що виявляється в провідному виді спілкування - взаємостосунках у процесі навчальної діяльності.

6. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність технології гендерного виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону, яка включала чотири взаємопов'язаних етапи: ознайомлювальний, емоційний, творчий, самостійної діяльності. Для кожного етапу визначено мету, зміст роботи та прогнозований результат.

7. На контрольному етапі зафіксовано відчутні позитивні зміни в експериментальних класах. Так значно збільшилася кількість учнів, які перебували на гендерному та статево-рольовому рівнях і зменшилася кількість респондентів, яких ми віднесли до статевого рівня. 19,2% молодших школярів (було 7,6%) після впровадження технології гендерного виховання піднялося до гендерного рівня. Збільшилася кількість учнів зі статево-рольовим рівнем з 46,4% до впровадження технології гендерного виховання до 62,6% під час контрольного експерименту. Статевий рівень під час контрольного експерименту виявлено у 18,2% молодших школярів експериментального класу (було 46%).

У контрольному класі відбулися незначні позитивні зміни. До гендерного рівня піднялося 11% респондентів, було 7,8%. У 47,6% молодших школярів під час контрольного експерименту зафіксовано статево-рольовий рівень поведінки, тоді як під час констатувального експерименту на означеному рівні перебувало 46,1%. Під час констатувального експерименту статевий рівень продемонструвало 46,1% респондентів, під час контрольного експерименту означений рівень зменшився до 41,4%.

Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми та не претендує на її остаточне розв'язання. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у вивченні шляхів гендерного виховання молодших школярів у спільній роботі сім'ї та школи.

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗНАЙШЛИ ВІДОБРАЖЕННЯ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Шевченко А. М. Аналіз проблеми гендерного виховання молодших школярів / Шевченко А. М. // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія. - Зб. статей: Вип. 15. Ч. 1. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - Ч.1. - 264 с.

2. Шевченко А. М. Культурно-історичні передумови розвитку гендерної диференціації / Шевченко А. М. // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія. - Зб. статей : Вип. 16. Ч.2. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - С. 131-136.

3. Шевченко А. М. Сучасні підходи до розмежування понять „стать” і „гендер” / Шевченко А. М. // Теорія та методика навчання та виховання. Зб. наук. пр. // За ред. чл.-кор. АПН України Г. В. Троцко. - Харків, 2008. - Вип. 20. - С. 159-164.

4. Шевченко А. М. Педагогічний потенціал фольклору / Шевченко А. М. // Молодь і ринок. Щомісячний науково-педагогічний журнал. - Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка. - 2008. - № 9 (44). - С. 149-153.

5. Шевченко А. М. Гендерний аспект формування культури взаємовідносин молодших школярів / Шевченко А. М. // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія. - Зб. статей: Вип. 17. Ч. 2. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - С. 178-183.

6. Шевченко А. М. Образи чоловіка й жінки в сучасному суспільстві / Шевченко А. М. // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія. - Зб. статей: Вип. 19. Ч. 3. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - С. 17-22.

7. Шевченко А. М. Характеристика педагогічних умов гендерного виховання молодших школярів / Шевченко А. М. // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України”, 20-22 вересня 2007 р., м. Ялта. - Зб. статей: Ч. 3. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - С. 277-281.

8. Шевченко А. М. Застосування різних видів навчально-педагогічних ігор під час підготовки майбутніх учителів / Шевченко А. М. // Використання інтерактивних методів при викладанні мови та літератури у середніх та вищих навчальних закладах: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. - Ялта : РВВ РВНЗ КГУ, 2008. - С. 34-37.

9. Шевченко А. М. Гендерне виховання молодших школярів АРК засобами літератури / Шевченко А. М. // Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 10-11 квітня 2008 р., м. Ялта - Зб. статей. Вип. 4. Ч.2. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - С. 125-128.

10. Шевченко А. М. технологія гендерного виховання молодших школярів засобами фольклору народів Криму / Шевченко А. М. // Инновационные технологии в образовании. Материалы V Международной научно-практической конференции. - Алушта, 2008. - С. 205-207.

11. Шевченко А. М. Аналіз результатів діагностики гендерного виховання молодших школярів / Шевченко А. М. // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України”, 18-20 вересня 2008 р., м. Ялта. - Зб. статей: Ч. 5. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - С. 77-80.

АНОТАЦІЇ

Шевченко А. М. Гендерне виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2009.

У дисертації досліджено проблему гендерного виховання молодших школярів засобами фольклору в умовах полікультурного регіону. Розкрито й науково обґрунтовано сутність понять „гендерне виховання”, „гендерне виховання молодших школярів”, виявлено особливості гендерного виховання молодших школярів у полікультурному регіоні. Визначено значні потенційні можливості фольклору народів Криму як ефективного засобу гендерного виховання молодших школярів.

Проведене дослідження дозволило перевірити ефективність педагогічних умов гендерного виховання молодших школярів та розробити й упровадити в навчально-виховний процес початкової школи технологію гендерного виховання учнів початкових класів, яка включала такі етапи: ознайомлювальний, емоційний, творчий, етап самостійної діяльності.

...