Моральне виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К. Д. УШИНСЬКОГО

УДК 649.68+370.114+305.8

13.00.08 - дошкільна педагогіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА ТРАДИЦІЯХ ЕТНОПЕДАГОГІКИ КРИМСЬКИХ ТАТАР

Кадирова Лєвіза Іловіївна

Одеса - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Республіканському вищому навчальному закладі «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Редькіна Людмила Іванівна, Республіканський вищий навчальний заклад «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта), завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Євтух Микола Борисович, академік-секретар відділення вищої освіти АПН України;

кандидат педагогічних наук, доцент Степанова Тетяна Михайлівна, Миколаївський державний університет імені В. О. Сухомлинського, доцент кафедри дошкільної освіти.

Захист дисертації відбудеться «24» жовтня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.04 Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ніщинського, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 36.

Автореферат розісланий «18» вересня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О. А. Копусь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Становлення державності України, інтеграція в європейську і світову спільноту вимагають корінних змін у суспільстві та освіті, їх спрямування на людину, збереження національної, духовної культури, загальнолюдських цінностей. У Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті, Концепції національного виховання та Концепції виховання дітей і молоді в національній системі освіти наголошено на необхідності формування в дітей національної свідомості, почуття національної гідності, толерантного ставлення до історії, культури, народних традицій та звичаїв, загальнолюдських якостей. У цьому контексті особливої гостроти набуває проблема морального виховання кожної дитини на засадах толерантності і гуманізму, підтримки її прагнення усвідомлювати себе як члена національної спільноти.

В історії освіти і педагогічної думки накопичено велику спадщину з питань морального виховання (М. Вовчик-Блакитна, А. Духнович, П. Каптерев, Я. Коменський, А. Макаренко, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, Л. Толстой, К. Ушинський та ін.). Проблемі морального виховання дітей дошкільного віку присвячено дослідження Л. Артемової, О. Денисюк, О. Кириченко, Н. Лисенко, Т. Поніманської, Н. Рогальської. Їх результати засвідчують, що старші дошкільники здатні засвоювати знання про моральні норми, які виходять за межі їхнього безпосереднього життєвого досвіду. Одним з важливих засобів морального виховання дітей у теорії і практиці дошкільної освіти визначено народні традиції.

Про значущість і місце народних традицій у процесі морального виховання дитини наголошується в працях українських (А. Абдираїмова, В. Возгрін, М. Євтух, О. Потебня, Л. Редькіна, М. Стельмахович, М. Хайруддінов) і зарубіжних (В. Афанасьєв, Г. Виноградов, Г. Волков, А. Гашимов, А. Ізмайлов, В. Рогачевська, І. Срезневський, Ю. Ступарек, Я. Ханбіков) науковців та громадських діячів. Теоретичні і методичні аспекти народознавчої роботи з дітьми дошкільного віку відображено в працях О. Барбаш, А. Богуш, Н. Лисенко, Т. Науменко, Л. Фесенко, О. Яницької та ін. Зокрема, ученими доведена ефективність використання в моральному вихованні дітей народних традицій, відображених у малих формах українського фольклору (С. Нікітчина, Л. Степаненко, С. Стефанюк, К. Плівачук), рухливих іграх (О. Дубограй, Н. Луцан, А. Цьось), народних святах (Н. Кирста, Т. Науменко, Є. Сявавко) тощо. Проте можливість і доцільність використання народних традицій конкретних національних культур, зокрема культури кримських татар, у процесі морального виховання дошкільників не були предметом спеціальних наукових досліджень.

Отже, у теорії і практиці дошкільної освіти склалися суперечності:

- між високим виховним потенціалом народних педагогічних традицій кримських татар і відсутністю науково обґрунтованої методики їх використання в моральному вихованні дітей в умовах багатонаціональних дошкільних навчальних закладів Криму;

- між зростанням ролі народності в моральному вихованні дітей дошкільного віку та недостатньою підготовкою педагогів і батьків до використання народних традицій та звичаїв кримських татар у цьому процесі.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична і практична розробка зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Моральне виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до теми кафедри педагогіки «Розробка інноваційних технологій підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах полікультурного освітнього простору» (№0103U004597), що входить до плану наукової роботи Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) 23.04.2003 року (протокол № 10) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 27.02.2004 року (протокол № 1).

Мета дослідження _ теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови морального виховання дітей старшого дошкільного віку на народних традиціях кримських татар.

Завдання дослідження:

1. Розкрити сутність поняття «народні традиції морального виховання кримських татар».

2. Визначити критерії, показники і схарактеризувати рівні моральної вихованості старших дошкільників.

3. Виявити та науково обґрунтувати педагогічні умови морального виховання дітей старшого дошкільного віку засобами народних традицій кримськотатарського народу.

4. Розробити експериментальну модель реалізації педагогічних умов морального виховання старших дошкільників засобами етнопедагогіки кримських татар і апробувати їх ефективність.

Об'єкт дослідження _ моральне виховання дітей старшого дошкільного віку. моральний вихованість дошкільний кримськотатарський

Предмет дослідження _ процес морального виховання дітей старшого дошкільного віку засобами етнопедагогічних традицій кримських татар.

Гіпотеза дослідження: моральне виховання дітей старшого дошкільного віку засобами народних традицій кримських татар буде ефективним за таких педагогічних умов:

- відображення моральних народних традицій кримських татар у змісті роботи вихователя ДНЗ;

- стимулювання активності дітей щодо пізнання і використання народних традицій кримських татар в ігровій та повсякденній діяльності;

- просвіти й залучення батьків до морального виховання дітей на традиціях етнопедагогіки кримських татар.

Методи дослідження. З метою визначення сутності етнопедагогічних традицій кримськотатарського народу, їх змісту, обґрунтування педагогічних умов морального виховання дітей старшого дошкільного віку на засадах народних традицій кримських татар використано метод аналізу й узагальнення наукової, методичної літератури з досліджуваної проблеми. Для виявлення стану роботи дошкільних навчальних закладів з морального виховання дітей старшого дошкільного віку на засадах народних традицій кримських татар застосовано метод аналізу документів (програм, навчально-виховних планів роботи дошкільних навчальних закладів) та анкетування вихователів і батьків. З метою перевірки ефективності розробленої моделі реалізації педагогічних умов морального виховання старших дошкільників на етнопедагогічних традиціях кримських татар використано метод педагогічного експерименту. Кількісний і якісний аналіз отриманих результатів здійснено статистичними методами.

Базою дослідження виступили: дошкільні навчальні заклади №3, №22 і №38 (м. Ялта), «Лісова казка» (с. Молодіжне Сімферопольського району Автономної Республіки Крим), «Прапорець» (смт. Гвардійське Сімферопольського району Автономної Республіки Крим). Усього в дослідженні взяли участь 286 дітей старшого дошкільного віку, 37 вихователів дошкільних навчальних закладів та 117 батьків.

Наукова новизна дослідження отриманих результатів. Уперше виявлено й науково обґрунтовано педагогічні умови морального виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар (відображення моральних народних традицій кримських татар у змісті роботи вихователя ДНЗ; стимулювання активності дітей щодо пізнання і використання народних традицій кримських татар в ігровій та повсякденній діяльності; просвіти й залучення батьків до морального виховання дітей на традиціях етнопедагогіки кримських татар). Обґрунтовано зміст поняття «народні традиції морального виховання кримських татар». Визначено критерії (нормативний, з показником наявність знань про моральні норми спілкування, взаємодії та ставлення до довкілля відповідно до народних традицій кримських татар; ціннісно-орієнтаційний, з показником уміння оцінювати власні дії і вчинки та однолітків згідно з морально-етичними нормами народних традицій; поведінковий, з показником уміння спілкуватися, взаємодіяти з дорослими й однолітками відповідно до моральних норм, закріплених у народних традиціях кримських татар); схарактеризовано рівні моральної вихованості старших дошкільників (високий, середній, низький) відповідно до народних традицій кримських татар; визначено етапи роботи з морального виховання старших дошкільників на засадах народних традицій кримських татар (когнітивний-ознайомлювальний, репродуктивно-діяльнісний, креативно-діяльнісний); уточнено зміст та форми морального виховання дітей старшого дошкільного віку на засадах народних традицій кримських татар. Подальшого розвитку набула теорія і методика морального виховання дітей дошкільного віку.

Практичне значення одержаних результатів: розроблено методику морального виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар в умовах навчально-виховного процесу дошкільного навчального закладу; програму, зміст занять морального виховання дітей старших дошкільників на народних традиціях кримських татар, методики діагностики моральної вихованості старших дошкільників.

Матеріали дослідження можуть бути використані в практиці роботи дошкільних навчальних закладів, у змісті регіонального компонента програм з дошкільного виховання, під час підготовки майбутніх фахівців у галузі дошкільної освіти у викладанні курсів «Дошкільна педагогіка», «Народознавство», «Ознайомлення з довкіллям», «Етнопедагогіка», у системі післядипломної освіти і підвищення кваліфікації вихователів дошкільних навчальних закладів.

Матеріали дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес дошкільних навчальних закладів №3, № 22, № 38 м. Ялти (акт про впровадження №249/1 від 24.03.2008 р.); №12 м. Бахчисарая (акт про впровадження №11/08 від 02.09.2008 р.); «Лісова казка» с. Молодіжного та «Прапорець» смт. Гвардійського Сімферопольського району АРК (акт про впровадження №12/07 від 18.05.2008 р.); Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) (акт про впровадження №113 від 10.06.2008 р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечено теоретико-методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, адекватністю методів дослідження визначеній меті та поставленим завданням, репрезентативністю вибірки й регламентованим використанням методів аналізу отриманих даних, проведенням контрольного і формувального етапів педагогічного експерименту та підтвердженням їх вірогідності й ефективності результатами статистичної обробки емпіричних даних.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорено на міжнародних «Наука і освіта 2004» (Дніпропетровськ, 2004), «Розвиток освіти в поліетнічних регіонах» (Ялта, 2005), «Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону» (Ялта, 2006); «Инновационные технологии в образовании» (Сімферополь, 2007), всеукраїнських «Теорія і практика особистісно орієнтованої освіти» (Запоріжжя, 2003), «Професіоналізм педагога» (Ялта, 2004), «Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача» (Київ, 2005) науково-практичних конференціях, а також на засіданнях кафедри педагогіки Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) (2003-2008 рр.).

Основні результати дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в 14 публікаціях автора, з яких 6 статей опубліковано у виданнях, затверджених ВАКом України як фахові, та 8 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та 10 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 177 сторінок. У тексті вміщено 17 таблиць і 13 рисунків, що обіймають 3 сторінки основного тексту. Список використаних джерел включає 231 найменування й охоплює 20 сторінок. Додатки викладено на 53 сторінках.

ОСНОВНІЙ ЗМІСТ ДІСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет та гіпотезу дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення, висвітлено методи дослідження, подано дані щодо апробації й упровадження основних положень дисертації.

У першому розділі «Теоретичні засади морального виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар» розкрито сутність і взаємозв'язок базових понять дослідження; визначено наукові підходи щодо морального виховання дітей старшого дошкільного віку; обґрунтовано роль етнопедагогічних традицій морального виховання кримських татар та педагогічні умови їх використання в практиці роботи сучасних дошкільних навчальних закладів.

Аналіз базових понять дає підстави визначити моральне виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар як феномен, що відображає особливості цілеспрямованого залучення дітей до моральних цінностей, виховання в них моральних якостей, почуттів, навичок моральної поведінки, притаманних кримськотатарському етносу в поліетнічному соціумі. Ефективним засобом морального виховання старших дошкільників є народні традиції морального виховання кримських татар, що являють собою сукупність усталених правил, відображають історичний досвід кримськотатарського народу, регулюють поведінку людини, її ставлення до оточуючих і довкілля, соціальних і культурних явищ.

Визначено, що через історичні умови склалися різні підходи у вирішенні проблеми морального виховання дітей дошкільного віку. Серед них виокремлено етнопедагогічний підхід, теоретичні засади якого висвітлено й обґрунтовано в працях філософів і педагогів (М. Бердяєв, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.). За ним моральне виховання дітей дошкільного віку розглядається як процес формування моральних відчуттів, уявлень, понять і якостей особистості, навичок моральної поведінки, що відбувається на засадах традицій, які склалися у культурі певного народу або етносу. Це дозволяє оптимізувати процес соціалізації дошкільників, забезпечити формування позитивних міжособистісних контактів відповідно до моральних норм, що склалися і використовуються в спільноті, об'єднаної єдиною мовою і культурними традиціями. У межах означеного підходу діти засвоюють традиції свого народу і через них усвідомлюють та проявляють своє ставлення до людей інших національностей, їхньої культури.

Етнопедагогіка кримських татар виступає сукупністю життєвих уявлень і практичного досвіду, накопичених у певному етносі щодо виховання і навчання дитини, її підготовки до життя згідно з нормами, прийнятими за основу життєдіяльності в суспільстві. Створювана віками і закріплена в релігійних поглядах, фольклорі, святах, сімейних традиціях, народному етикеті, вона є невід'ємним складником духовної культури кримськотатарського народу. Її основною метою є відтворення в кожному новому поколінні типових рис національного менталітету, національної свідомості, що забезпечується оволодінням рідною мовою, навичками поведінки і різноманітної діяльності відповідно до норм шаріату, зафіксованих у Корані; збереженням народних традицій, звичаїв та обрядів (І. Гаспринський, М. Хайруддінов).

Кожне покоління входить у життя через соціалізацію та виховання передусім на національних засадах. Саме національно-культурні звичаї і традиції започатковують розвиток духовності дитини, забезпечують засвоєння знань, культурних цінностей, відбитих у досвіді поколінь (А. Богуш, В. Кузь, М. Стельмахович та інші), сприяють розвитку її ціннісних орієнтацій, вихованості (В. Демиденко, В. Скутіна, М. Стельмахович, Є. Сявавко, О. Таранущенко та інші), формуванню самосвідомості і почуття національної гідності (І. Бех, М. Боришевський, В. Крутецький, А. Мальована, Т. Рубців та інші) тощо. У цьому контексті етнопедагогічні традиції морального виховання, притаманних культурі кримських татар, передбачають передачу соціального досвіду, забезпечення соціалізації підростаючого покоління, відповідно до національних та загальнолюдських цінностей.

За своїм змістом етнопедагогічні традиції морального виховання підростаючого покоління відображають історичний досвід кримськотатарського народу в регулюванні поведінки, ставлення до людей і довкілля, соціальних і культурних явищ, який виявився найбільш ефективним у збереженні й розвитку національної самобутності. Із цього погляду вони є могутнім засобом морального виховання та залучення дітей дошкільного віку до моральних цінностей і культури кримських татар.

Етнопедагогічні традиції морального виховання кримських татар сконцентровані й утілені в різних формах культури, серед яких найбільш поширеною і доступною є усна народна творчість. Вона відбиває характерні моральні риси етносу кримських татар, серед яких найбільш важливими є патріотизм, відданість своєму народові, віра, сміливість і відвага, працьовитість, чесність та мужність, справедливість і дружба; повага до батьків, літніх людей та дітей, засудження лінощів, боягузтва, народні поняття про честь і безчестя, обов'язок та достоїнство. Подані в змісті народних легенд, казок, прислів'їв і приказок, пісень, ігор у формі моральних настанов, повчань традиції є засобом морального виховання дітей у культурі сімейного й суспільного виховання кримських татар.

Ефективне використання народних традицій кримськотатарського народу в моральному вихованні дітей старшого дошкільного віку в дошкільних навчальних закладах потребує створення спеціальних педагогічних умов. Відповідно до логіки організації навчально-виховного процесу та психологічних передумов розвитку дитини як особистості такими педагогічними умовами є: відображення моральних народних традицій кримських татар у змісті роботи вихователя ДНЗ; стимулювання активності дітей щодо пізнання і використання народних традицій кримських татар в ігровій та повсякденній діяльності; просвіти й залучення батьків до морального виховання дітей на традиціях етнопедагогіки кримських татар.

У другому розділі «Зміст результатів експериментального дослідження педагогічних умов морального виховання дітей старшого дошкільного віку на народних традиціях кримських татар» описано експериментальну модель реалізації педагогічних умов і методику морального виховання дошкільників на засадах народних традицій кримськотатарського народу; схарактеризовано критерії та показники сформованості моральної вихованості дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар; подано програму й діагностувальні методики експерименту; проаналізовано й узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

Для виявлення рівнів моральної вихованості дітей, які увійшли до складу контрольних і експериментальних груп, було розроблено критерії з відповідними показниками.

Рівень моральної вихованості дітей за нормативним критерієм, за показником наявність знань про моральні норми спілкування, взаємодії та ставлення до довкілля відповідно до народних традицій кримських татар, визначався методом опитування, що проводилося в індивідуальній та груповій формах. Для виявлення обізнаності дітей про моральні традиції кримських татар їм було запропоновано назвати якомога більше відомих їм національних приказок, прислів'їв, казок, легенд, пісень кримських татар. Наступний крок був спрямований на з'ясування ступеня розуміння дітьми морального змісту в наведених прикладах.

Обстеження дітей за ціннісно-орієнтаційним критерієм, показником якого було вміння оцінювати власні дії і вчинки та однолітків згідно з морально-етичними нормами народних традицій, проводилося методом створення педагогічних ситуацій. У спеціально дібраних ситуаціях, зображених на малюнках, старшим дошкільникам пропонувалося пояснити їх сюжет, оцінити вчинки зображених персонажів та дібрати для пояснення своїх оцінок відповідні моральні норми.

Рівень моральної вихованості за поведінковим критерієм, з показником уміння спілкуватися, взаємодіяти з дорослими й однолітками відповідно до моральних норм, закріплених у народних традиціях кримських татар, визначався методом спостереження за їх діями, вчинками в спеціально створених ситуаціях.

Високий рівень моральної вихованості дітей засвідчували наявність у дітей знань про моральні норми спілкування, взаємодії, ставлення до довкілля відповідно до народних традицій кримських татар; уміння оцінювати власні дії і вчинки та вчинки оточуючих однолітків відповідно до морально-етичних норм народних традицій; уміння спілкуватися, взаємодіяти з оточуючими дорослими й однолітками відповідно до моральних норм, закріплених у народних традиціях кримських татар.

Старші дошкільники, у яких виявлено середній рівень, були добре обізнаними з моральними нормами спілкування, взаємодії, ставлення до довкілля відповідно до народних традицій кримських татар. Вони були здатні оцінювати дії та вчинки, як власні, так і оточуючих однолітків відповідно до моральних норм народних традицій. Водночас ця оцінка була не завжди об'єктивною й аргументованою. Діти відчували певні труднощі в зіставленні вчинків та поведінки реальних людей з традиційно визначеними кримськотатарським народом нормами й правилами. Під час спілкування і взаємодії з дорослими вони діяли та поводили себе відповідно до моральних норм, закріплених у народних традиціях кримських татар. Проте ці норми не поширювалися на однолітків.

Низький рівень моральної вихованості дітей старшого дошкільного віку характеризувався недостатньою обізнаністю з моральними нормами спілкування, взаємодії, ставлення до довкілля відповідно до народних традицій кримських татар. Дітям досить важко було оцінювати як власні дії та вчинки, так і вчинки оточуючих однолітків. Вони майже не співвідносили їх з морально-етичними нормами народних традицій. Спілкуючись із оточуючими дорослими, діти з низьким рівнем моральної вихованості не виявляли до них належної поваги, не завжди прислухалися до мудрої думки дорослих, як це зазначено в народних традиціях кримських татар. Під час взаємодії з однолітками діти не прислухалися до влучної думки інших, не поступалися один одному, часто сперечалися, не дотримуючись народних традицій кримськотатарського народу.

За результатами констатувального етапу експерименту високий рівень сформованості моральної вихованості старших дошкільників був виявлений у 9,6% та 9,2% дітей експериментальних і контрольної груп відповідно. 17,1% дітей експериментальних та 17,9% - контрольних груп виявили середній рівень. Низький рівень сформованості моральної вихованості був зафіксований у більшості дітей експериментальних та контрольних груп: 73,3% і 72,9% відповідно. Порівняльний аналіз даних засвідчив, що результати експериментальних і контрольних груп майже однакові. Слід зазначити, що переважна кількість дітей виявила низький і середній рівні, хоча в кожній групі були діти з високим рівнем сформованості моральної вихованості.

Отже, результати констатувального етапу експерименту засвідчили недостатній рівень моральної вихованості старших дошкільників і необхідність подальшої роботи у цьому напрямі. Для підготовки формувального етапу експерименту проведено роботу з вихователями, які взяли участь в експерименті, та батьками дітей експериментальних груп. Робота з вихователями була спрямована на вивчення змісту етнопедагогічної спадщини кримськотатарського народу, пов'язаної з моральним вихованням дітей та усвідомленням можливостей її використання в навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу. Її здійснено шляхом проведення семінарів та індивідуальних консультацій з тем «Особливості морального виховання в традиціях кримських татар», «Форми та методи морального виховання в полікультурному середовищі», «Сімейна педагогіка кримських татар», «Виховання культури взаємин у кримськотатарській сім'ї», «Моральні норми і сімейні цінності кримських татар», «Особливості виховання дівчинки в кримськотатарській сім'ї» та інші.

Робота з батьками проводилася з метою їхньої просвіти щодо питань морального виховання дітей старшого дошкільного віку на етнопедагогічних традиціях кримськотатарського народу у формі індивідуальних та групових бесід, присвячених проблемі виховання моральних якостей у дітей, використання кримськотатарського фольклору в сімейному вихованні, виховання толерантного ставлення до представників інших народів, культури взаємин зі старшими в сім'ї, з однолітками тощо. Зазначені теми обговорювалися також на батьківських зборах, у школі для батьків.

Робота з вихователями й батьками в процесі проведення експерименту передбачала взаємодію сім'ї та дошкільного навчального закладу у визначенні перспектив, планування, послідовну співпрацю з урахуванням індивідуальних особливостей і потенційних можливостей дитини.

З урахуванням визначених педагогічних умов морального виховання дітей старшого дошкільного віку на народних традиціях кримських татар розроблено й зреалізовано експериментальну модель, що обіймала три етапи (когнітивно-ознайомлювальний, репродуктивно-діяльнісний, креативно-діяльнісний) і послідовно відображала основні форми роботи з дітьми та їхніми батьками (рис.).

Мета першого етапу полягала в ознайомленні дітей старшого дошкільного віку з народними традиціями кримських татар морального змісту, що визначають норми і правила поведінки в багатонаціональному середовищі, щодо однолітків і дорослих, членів родини, у трудовій та побутовій діяльності. Виховна робота здійснювалася з урахуванням принципів природовідповідності, культуровідповідності, гуманізму, демократизму, етнізації та наступності поколінь.

Реалізація педагогічної умови - відображення моральних народних традицій кримських татар у змісті роботи вихователя ДНЗ - на цьому етапі забезпечувалася спеціальним відбором народних легенд, прислів'їв, приказок, казок з різноманітних джерел та їх систематизацією відповідно до певних моральних якостей особистості.

На допомогу вихователям розроблено програму морального виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар, реалізація якої передбачала послідовну, систематичну й усебічну взаємодію дошкільників з довкіллям на базі діяльнісного підходу та емоційного сприйняття, створення спеціальних обставин для успішної соціалізації дитини; збагачення змісту її різноманітної діяльності шляхом включення культурно-історичного, духовно-морального й інших компонентів виховання.

Змістовий аспект програми передбачав формування в старших дошкільників трьох груп уявлень: етичні, культурологічні, етнічні. Формування етичних уявлень передбачало ознайомлення дітей із загальноприйнятими нормами і правилами поведінки в кримськотатарській сім'ї, групі однолітків різних національностей, дитячому садку. Формування культурологічних уявлень базувалося на знаннях про моральну поведінку на святах, під час побутових і релігійних обрядів, прийнятих у традиціях кримських татар. Під час формування етнічних уявлень діти усвідомлювали норми і правила поведінки та взаємоповаги людей різних національностей. Ці уявлення формувалися на заняттях етичної тематики, під час індивідуальних бесід, дидактичних ігор, спостережень, виконання дітьми індивідуальних завдань тощо. Зокрема, були проведені заняття за темами «Що означає моє ім'я?», «Казки кримських татар», «Про що розповідають легенди кримських татар?», «Що і як святкують кримські татари», «Кримськотатарські ігри», «Особливості традиційного кримськотатарського етикету».

Зазначені теми спочатку обговорювались у групі, а потім закріплювались у відповідних дидактичних іграх, спостереженнях дітей за власною поведінкою і поведінкою інших, оцінювалися в процесі індивідуальних бесід. Окремою формою роботи були індивідуальні завдання, за якими діти старшого дошкільного віку визначали, які народні традиції використовуються в їхніх родинах, змісті переглянутих дитячих телевізійних передач тощо.

Формування в дітей старшого дошкільного віку поваги до старших здійснювалося через бесіди про обов'язок перед батьками, про неприпустимість грубощів стосовно дорослих, необхідність відгукуватися на прохання, виявляти повагу до старших, бути ввічливими, роз'яснення значущості збереження і культивування традицій кримськотатарського етикету.

Одним з улюблених занять старших дошкільників було слухання казок та легенд кримськотатарського народу. Так, дітей ознайомлювали з легендами кримських татар («Золота колиска», «Легенда про Ведмідь-гору», «Дівчина Арзи», «Легенда про гору Демерджі» тощо) і казками («Три благочестиві», «Казка про бідного дроворуба та чудовий талісман», «Три сини хана і мудрий ашуг», «Хаджі Тільки і правовірні пілігрими» та ін.).

Метою другого, репродуктивно-діяльнісного, етапу було залучення дітей до активного використання народних традицій кримських татар у повсякденному житті, у спілкуванні, співпраці з однолітками та дорослими. Виховний процес будувався за принципами суспільно-корисного і гуманістичного характеру діяльності дітей. Упровадження педагогічної умови - стимулювання активності дітей щодо пізнання і використання народних традицій кримських татар в ігровій та повсякденній діяльності - відбувалося на групових і індивідуальних заняттях, під час проведення дидактичних та рухливих ігор, декад культури кримськотатарського народу, екскурсій, розваг тощо.

Діти експериментальних груп відвідували музей історії та культури кримських татар. З ними проводили етичні бесіди («Будь завжди ввічливим», «Що гарно, що погано і чому?», «Ваші добрі вчинки», «Чим можна порадувати маму?», «Що таке дружба?», «Кого люди називають сміливим?» тощо), під час яких закріплювали уявлення дітей про моральні (доброта, скромність, сміливість та інші) й аморальні (жорстокість, зло, боягузтво, лінощі тощо) якості людини. На підставі таких бесід діти вчилися справедливо оцінювати вчинки однолітків, а іноді й дорослих.

Стимулювання активності дітей було забезпечено змагальним характером виконуваних ними завдань: Хто більше знає? Хто краще вміє? Хто більше одержав подяк? Хто більше зробив добрих справ? При цьому їхня увага приверталася до виконання та оцінювання вчинків відповідно до певних народних традицій і моральних норм. Особливістю другого етапу експерименту був репродуктивний характер діяльності дітей, яка відбулася за зразком, або підказкою, допомогою вихователя.

Метою третього, креативно-діяльнісного, етапу було закріплення в самостійній діяльності старших дошкільників моральних норм, що відповідають народним традиціям кримських татар, через залучення дітей до різноманітних видів творчості. Зберігаючи в цілому принципи і методи виховної роботи попереднього, репродуктивно-діяльнісного, цей етап за своїм змістом переводив її на більш складний рівень, що вимагав творчої ініціативи не лише дітей, але й батьків. Завданнями цього етапу було складання родоводу, підготовка індивідуальних і групових номерів для концертів, конкурсів, спортивних змагань, які передбачали виготовлення відповідних елементів костюмів та традиційних аксесуарів, подарунків-сувенірів тощо.

Наступна педагогічна умова, яка була зреалізована у формувальному етапі експерименту, пов'язана з просвітою та залученням до співпраці з дітьми і вихователем батьків. Забезпечення цієї умови відбувалось у формі індивідуального консультування батьків, проведення батьківських зборів за темами «Народні традиції кримських татар у житті родини», «Роль народних традицій у моральному виховані дитини», «Що мають знати батьки про народні традиції кримських татар і як їх використовувати у вихованні дитини?» та інші.

Кожний етап передбачав рефлексивну роботу, мета якої полягала в усвідомленні й осмисленні дітьми цінності здобутих знань, навичок моральної поведінки для себе та оточуючих однолітків і дорослих. Ця робота проводилася на основі формування в дітей навичок самоаналізу й самооцінки здобутого морального досвіду спілкування та взаємодії з оточуючими на засадах народних традицій. У процесі індивідуальних і групових бесід з дітьми з'ясовувалося, чого вони дізнались із народних традицій; які норми поведінки вони для себе усвідомили; які почуття вони переживали, діючи певним чином; як вони оцінюють свої дії і вчинки; як переживали й оцінюють їхні дії і вчинки інші діти та дорослі. Висновки з таких бесід, які проводилися наприкінці тижня, узагальнювались у вигляді правил моральної поведінки й заучуванням відповідних їм прислів'їв і приказок.

Для перевірки ефективності педагогічних умов морального виховання дітей старшого дошкільного віку на народних традиціях кримськотатарського народу, реалізованих у формувальному етапі експерименту, проведено прикінцевий зріз. Дітям експериментальних та контрольних груп було запропоновано завдання, аналогічні використаним на констатувальному етапі. Результати констатувального і прикінцевого зрізів наведено в таблиці.

Таблиця - Рівні моральної вихованості старших дошкільників

Рівні	Експериментальні групи (%)	Контрольні групи (%)
	Констатувальний зріз	Прикінцевий зріз	Констатувальний зріз	Прикінцевий зріз
Високий	9,6	26,8	9,2	9,9
Середній	17,1	56,3	17,9	19,7
Низький	73,3	16,9	72,9	70,4

Наведені в таблиці дані свідчать про те, що в експериментальних групах відбулися значні позитивні зміни. Так, високий рівень моральної вихованості було виявлено у 26,8% дітей експериментальних та 9,9% - контрольних груп. На середньому рівні після проведеної роботи було 56,3% старших дошкільників експериментальних та 19,7% - контрольних груп. Низький рівень на прикінцевому етапі виявлено у 16,9% дітей експериментальних та 70,4% - контрольних груп.

У цілому за даними порівняльного аналізу кількість дітей з високим рівнем моральної вихованості збільшилася в експериментальних групах на 17,2%, у контрольних - лише на 0,7%. Найбільш суттєво кількість дітей із середнім рівнем моральної вихованості зросла в експериментальних групах - на 39,2%; у контрольних групах вона зросла на 1,8%. Кількість старших дошкільників, у яких було виявлено низький рівень моральної вихованості, в експериментальних групах зменшилася на 56,4%, у контрольних - на 2,5%.

Отже, одержані дані прикінцевого зрізу засвідчили, що в експериментальних групах відбулися більш значні позитивні зміни в рівні моральної вихованості дітей, ніж у контрольних. Відтак, якісні та кількісні результати підтвердили ефективність педагогічних умов морального виховання старших дошкільників на етнопедагогічних традиціях кримських татар, що підтверджує правомірність висунутої гіпотези дослідження, сприяє підвищенню ефективності морального виховання дітей старшого дошкільного віку.



ВИСНОВКИ

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

У дисертації вперше досліджено проблему морального виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар, визначено педагогічні умови цього процесу й експериментально апробовано ефективність їх реалізації.

1. Народні традиції морального виховання кримських татар - це сукупність усталених правил, які відображають історичний досвід кримськотатарського народу в регулюванні поведінки людини, її ставлення до оточуючих і довкілля, соціальних і культурних явищ, і які є найбільш ефективними у збереженні й розвитку національної самобутності.

2. Визначено критерії, показники та рівні сформованості моральної вихованості дітей старшого дошкільного віку на основі етнопедагогічних традицій кримських татар. Рівень моральної вихованості дітей визначався за нормативним (з показником наявність знань про моральні норми спілкування, взаємодії та ставлення до довкілля відповідно до народних традицій кримських татар), ціннісно-орієнтаційним (з показником уміння оцінювати власні дії і вчинки та однолітків згідно з морально-етичними нормами народних традицій) та поведінковим (з показником уміння спілкуватися, взаємодіяти з дорослими й однолітками відповідно до моральних норм, закріплених у народних традиціях кримських татар) критеріями. Високий рівень моральної вихованості старших дошкільників характеризувався наявністю знань про моральні норми, визначені народними традиціями кримських татар щодо спілкування, взаємодії та ставлення до довкілля. Діти означеного рівня були здатні адекватно оцінювати відповідно до морально-етичних норм народних традицій не лише вчинки однолітків, а й власні дії та вчинки. Спілкування та взаємодія з оточуючими дорослими й однолітками відбувалися відповідно до моральних норм, закріплених у народних традиціях кримських татар.

Діти із середнім рівнем моральної вихованості були добре обізнаними з моральними нормами спілкування, взаємодії та ставлення до довкілля відповідно до народних традицій кримських татар, оцінювали, хоча й не завжди об'єктивно та аргументовано, власні дії та вчинки, а також вчинки однолітків відповідно до моральних норм народних традицій кримських татар. Водночас під час зіставлення реальних вчинків та поведінки людей із традиційно визначеними нормами та правилами кримськотатарського народу старші дошкільники відчували певні труднощі. Спілкуючись із дорослими діти старшого дошкільного віку поводилися відповідно до моральних норм кримськотатарського народу. Під час взаємодії з однолітками ці норми досить часто порушувалися.

Старші дошкільники з низьким рівнем моральної вихованості були недостатньо обізнані з моральними нормами спілкування, взаємодії та ставлення до довкілля відповідно до народних традицій кримських татар. Діти майже не співвідносили власні дії та вчинки, а також вчинки однолітків з морально-етичними нормами народних традицій кримськотатарського народу, відчували значні труднощі в їх оцінюванні. Під час спілкування з дорослими діти старшого дошкільного віку означеного рівня майже не зважали на поради та мудру думку більш досвідчених дорослих, не виявляли поваги та пошани до них. Взаємодіючи з однолітками, старші дошкільники з низьким рівнем моральної вихованості досить часто сперечалися, не прислухалися до влучної думки інших, не поступалися один одному в грі, спільній праці, що суперечить народним традиціям кримськотатарського народу.

3. Ефективність морального виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар була забезпечена реалізацією у виховному процесі дошкільного навчального закладу сукупності педагогічних умов: відображення моральних народних традицій кримських татар у змісті роботи вихователя ДНЗ; стимулювання активності дітей щодо пізнання і використання народних традицій кримських татар в ігровій та повсякденній діяльності; просвіта та залучення батьків до морального виховання дітей на традиціях етнопедагогіки кримських татар.

4. Розроблено й теоретично обґрунтовано експериментальну модель реалізації педагогічних умов морального виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар. Означена модель являє собою педагогічну систему, що складається з трьох етапів (когнітивно-ознайомлювальний, репродуктивно-діяльнісний, креативно-діяльнісний), кожний з яких характеризуються відповідними завданнями, змістом, формами й методами організації виховного процесу, у яких відтворено методику морального виховання дітей старшого дошкільного віку на засадах етнопедагогічних традицій кримських татар.

5. Експериментально перевірено розроблену програму морального виховання старших дошкільників на етнопедагогічних традиціях кримських татар. Змістовний аспект програми був спрямований на формування трьох груп уявлень: моральних, культурологічних, етнічних. Метою формування моральних уявлень було ознайомлення дітей із загальноприйнятими нормами та правилами поведінки в сім'ї, групі однолітків, дитячому садку. Метою формування культурологічних уявлень було ознайомлення старших дошкільників з моральним змістом народних свят, побутових і релігійних обрядів. Формування етнічних уявлень передбачало усвідомлення старшими дошкільниками норм та правил поведінки та взаємоповаги до людей інших національностей.

Визначено найбільш ефективні форми та методи роботи з морального виховання старших дошкільників на традиціях етнопедагогіки кримських татар, а саме: участь у фольклорних і народних святах, днях культури народів Криму; відвідин виставок народних ремесел, ярмарок народних майстрів; розігрування кримськотатарських народних казок.

6. Ефективність педагогічних умов морального виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар переконливо доведена кількісним та якісним аналізом результатів формувального етапу експерименту. В експериментальних групах відбулися позитивні зміни щодо розподілу за рівнями сформованості моральної вихованості старших дошкільників. Збільшилася кількість дітей з високим (з 9,6% до 26,8%) та середнім рівнями сформованості моральної вихованості (з 17,1% до 56,3%). На низькому рівні залишилося 16,9% дітей старшого дошкільного віку, тоді як до початку експерименту таких було 73,3%. У контрольних групах істотних позитивних змін не відбулося. Так, високий рівень виявлено в 9,9% дітей (було - 9,2%), середній - у 19,7% дітей (було - 17,9%), низький - у 70,4 % (було - 72,9%).

Отже, кількісні та якісні результати експериментального дослідження свідчать про те, що запропонована методика з морального виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар позитивно вплинула на формування їхньої моральної вихованості, сприяла зростанню моральних досягнень, усвідомленню на особистісно-значеннєвому рівні моральних уявлень, прояву мотиваційно-ціннісних і гуманно-моральних відносин, розширенню морального досвіду дитини; розширила свободу морального вибору, власної лінії поведінки в поліетнічному соціумі; розвинула здатність адекватно оцінювати дії та вчинки людей різних національностей, сформувала навички позитивного міжетнічного спілкування в групі однолітків.

Проведене дослідження не вирішує всіх проблем морального виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар. Перспективним напрямом у подальшій роботі може бути розробка проблеми наступності в роботі дошкільного навчального закладу та школи з морального виховання дітей на етнопедагогічних традиціях кримських татар.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Кадырова Л. И. Народно-педагогические традиции воспитания крымских татар / Л. И. Кадырова // Імідж сучасного педагога. - 2003. - № 4. - С. 60-61.

2. Кадырова Л. И. Нравственное воспитания дошкольников на традициях крымскотатарского народа / Л. И. Кадырова // Проблеми сучасної педагогічної освіти : зб. статей. - Ялта : РВНЗ КДГІ, 2005. - Вип. 7. - Частина 1. - С. 120-125. - (Серія : Педагогіка і психологія).

3. Кадирова Л. І. Роль прислів'їв та приказок кримськотатарського народу в моральному вихованні дошкільників / Л. І. Кадирова // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. - К., 2005. - Вип. 3 (13). - С. 65-68.

4. Кадирова Л. І. Моральне виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар / Л. І. Кадирова // Проблеми сучасної педагогічної освіти : зб. наук. праць. - Ялта : РВНЗ КДГІ, 2006. - Вип. 10. - Частина 1. - С. 217-220. - (Серія : Педагогіка і психологія).

5. Кадырова Л. И. Энопедагогические традиции нравственного воспитания у крымских татар / Л. И. Кадырова // Проблеми сучасної педагогічної освіти : зб. наук. праць. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - Вип. 18. - Частина 1. - С. 231-238. - (Серія : Педагогіка і психологія).

6. Кадырова Л. И. Идеи нравственного воспитания в фольклорных памятниках крымских татар / Л. И. Кадырова // Проблеми сучасної педагогічної освіти : зб. наук. праць. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - Вип. 17. - Частина 2. - С. 206-214. - (Серія : Педагогіка і психологія).

7. Кадырова Л. И. Национальные культурные традиции как основа развития духовности подрастающего поколения / Л. И. Кадырова // Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти : Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 8-10 квітня 2003 р. / М-во освіти і науки України, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. - Київ-Запоріжжя : Просвіта, 2003. - С. 56-59.

8. Кадырова Л. И. Общая характеристика народно-педагогических традиций воспитания крымских татар / Л. И. Кадырова // Профессионализм педагога : Матеріали всеукраїнського наук.-практ. конф. присвяченої 60-річчю КДГІ 21-23 вересня 2004 р. / М-во освіти і науки України, Кримський державний гуманітарний інститут. - Ялта, 2003. - С. 43-46.

9. Кадырова Л. И. Фольклор крымских татар как средство этнопедагогических традиций в воспитании молодежи / Л. И. Кадырова // Наука і освіта `2004 : зб. матеріалів VII Міжнародної науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ, 2004. - Том 35. - С.8-9.

10. Кадырова Л. И. Народная педагогика о нравственном воспитании человека / Л. И. Кадырова // Матеріали всеукр. науч-практ. конф. «Професіоналізм педагога (проективна педагогіка питання теорії та практики)» 21-23 вересня 2004 р. / М-во освіти і науки України, Кримський державний гуманітарний інститут. - Ялта, 2004. - С. 168-171.

11. Кадырова Л. И. Традиции - как средство формирования нации / Л. И. Кадырова // Альманах КГГИ : сб. науч. раб. профес.-препод. состава и студ. : Материалы научно-практ. конф. КГГУ «V Неделя науки» //. - Ялта, 2004. - С. 213-216.

12. Кадырова Л. И. Использование этнопедагогических традиций крымских татар в практике работы современных дошкольных учреждений Крыма / Л. И. Кадырова // Розвиток освіти в поліетнічних регіонах. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 20-23 квітня 2005 р. / М-во освіти і науки України, РВНЗ «Кримський гуманітарний університет». - Ялта, 2005. - С. 54-58.

13. Кадирова Л. І. Традиції етнопедагогіки кримських татар в моральному вихованні дітей старшого дошкільного віку / Л. І. Кадирова // Розвиток освіти в поліетнічних регіонах. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 20-23 квітня 2006 р. / М-во освіти і науки України, РВНЗ Кримський гуманітарний університет (м. Ялта), - Ялта, 2006. - С. 111-113.

14. Кадырова Л .И. Нравственное воспитание старших дошкольников в многонациональных детских учреждений как психолого-педагогическая проблема / Л. И. Кадырова // Материалы IV международной научно-практической конференции [«Инновационные технологии в образовании»] (19-21 сентября 2007 г.) / М-во образ. и науки Украины, М-во образ. и науки Автономной респуб. Крым. - Симферополь, 2007. - С. 32-35.



АНОТАЦІЯ

Кадирова Л. І. Моральне виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.08 - дошкільна педагогіка. - Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. - Одеса, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі морального виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар. Представлено результати теоретичного аналізу сутності та взаємозв'язку базових понять дослідження; розглянуто наукові підходи по проблеми морального виховання дітей старшого дошкільного віку; розкрито етнопедагогічний аспект морального виховання на народних традиціях кримських татар; визначено роль етнопедагогічних традицій морального виховання кримських татар у практиці сучасних дошкільних навчальних закладів, розроблено модель морального виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар, розроблено й апробовано методику реалізації виокремлених педагогічних умов морального виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар, встановлено динаміку змін у рівнях сформованості моральні вихованості в дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар.

Ключові слова: моральне виховання дітей старшого дошкільного віку, традиції етнопедагогіки кримських татар, педагогічні умови, моральна вихованість.



АННОТАЦИЯ

Кадырова Л. И. Нравственное воспитание детей старшего дошкольного возраста на традициях этнопедагогики крымских татар. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.08 - дошкольная педагогика. - Южно-Украинский национальный педагогический университет имени К. Д. Ушинского. - Одесса, 2008.

В первом разделе - «Теоретические основы нравственного воспитания детей старшего дошкольного возраста на этнопедагогических традициях крымских татар» - представлены результаты теоретического анализа сущности и взаимосвязи базовых понятий исследования, рассмотрены научные подходы к проблеме нравственного воспитания детей дошкольного возраста; обосновано роль этнопедагогических традиций нравственного воспитания крымских татар и педагогические условия в практической работе современных дошкольных учреждений.

Анализ базовых понятий дал возможность определить нравственное воспитание детей старшего дошкольного возраста на традициях этнопедагогики крымских татар как феномен, который отображает особенности целеустремленного приобщения детей к нравственным ценностям, воспитание в них нравственных качеств, чувств, навыкам морального поведения, свойственным крымскотатарскому этносу в полиэтническом обществе. Определенно, что через исторические условия сложились разные подходы в решении проблемы нравственного воспитания детей дошкольного возраста. Среди них выделено этнопедагогические направление, теоретические принципы которого отражены и обоснованы в трудах философов и педагогов (Г. Бердяев, В. Сухомлинский, К. Ушинский). За этим подходом нравственное воспитание детей дошкольного возраста рассматривается как процесс формирования нравственных ощущений, представлений, понятий и качеств личности, навыков морального поведения, которое происходит на принципах народных традиций, которые сложились в культуре определенного народа или этноса.

...