Підготовка старшокласників до вибору педагогічної професії в спільній діяльності школи і вищого педагогічного навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

УДК 373.5.048.4:371.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ВИБОРУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРОФЕСІЇ В СПІЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛИ І ВИЩОГО ПЕДАГОГІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

13.00.07 - теорія і методика виховання

КОЛОМІЄЦЬ МИКОЛА БОРИСОВИЧ

Луганськ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Глухівському державному педагогічному університеті імені Олександра Довженка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

Сидоренко Віктор Костянтинович, член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри трудового навчання і креслення.

Офіційні опоненти:

Борисов Вячеслав Вікторович, доктор педагогічних наук, доцент, Слов'янський державний педагогічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри теорії і методики технологічної підготовки;

Бурдун Віктор Васильович, кандидат педагогічних наук, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри інженерно-педагогічних дисциплін.

Захист відбудеться "28" квітня 2009 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, аудиторія 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розіслано "27" березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Фунтікова.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах створення інтелектуального потенціалу держави, формування національної системи вищої освіти, її органічного входження в європейський і світовий простір проблема підготовки вчителя є однією з найважливіших у гуманітарній сфері.

Соціально-економічні, політичні зміни в країні зумовлюють суттєве оновлення всієї системи освіти. У Державній національній програмі "Освіта" (Україна ХХІ століття) зазначено, що педагогічні працівники мають стати основною рушійною силою відродження та створення якісно нової національної системи освіти Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття). К.: Райдуга, 1994. 61 с.. Зважаючи на це, велику увагу слід зосередити на підготовці нового покоління педагогічних працівників, підвищенні їхньої загальної культури, професійної кваліфікації та соціального статусу, сформувати педагога, кваліфікаційний рівень якого відповідав би основним потребам суспільства.

Традиційна система навчання й виховання в загальноосвітній школі недостатньо сприяє формуванню психологічної готовності учнів до вибору професії, здобуття професійної освіти й наступної самодостатньої праці, тим паче - у ринкових умовах. Орієнтація школярів у світі професій і формування у відповідності з їхніми професійними нахилами готовності до оволодіння обраною відбуваються стихійно й не завжди з очікуваним результатом. Низький рівень профорієнтаційної роботи в школі, відсутність ефективної взаємодії школи й вищих педагогічних навчальних закладів у підготовці старшокласників до вибору педагогічної професії є причинами того, що більшість випускників педагогічних навчальних закладів не бажають працювати за набутим фахом.

Зазначене свідчить про те, що нині, незважаючи на профілізацію старшої школи, виникла нагальна потреба організації й проведення цілеспрямованої профорієнтаційної роботи серед старшокласників щодо правильного вибору ними майбутньої професії, й педагогічної зокрема. На нашу думку, ця робота буде ефективна, якщо проводитиметься в колі взаємодії загальноосвітньої школи та вищого педагогічного навчального закладу, в основу якої буде покладено науково обґрунтовану профорієнтаційну методичну систему. Крім того, підготовка старшокласників до вибору педагогічної професії має бути складовою цілісної системи безперервної професійно орієнтованої освіти.

Фундаментальні психолого-педагогічні дослідження проблеми підготовки учнівської молоді до вибору майбутньої професії відображено в працях С. Батишева, Л. Буєвої, Ф. Іващенка, М. Захарова, Є. Клімова, Я. Коломинського, Б. Ломова, В. Мадзігона, В. Моргуна, В. Мясищева, Є. Павлютенкова, Н. Побірченко, В. Полякова, В. Сидоренка, Д. Узнадзе, В. Чебишевої, С. Чистякової, В. Харламенко, М. Янцура та інших науковців, які визначили мету, завдання, зміст підготовки учнівської молоді до вибору майбутньої професії.

Особливості орієнтації школярів на педагогічну діяльність розглядаються в роботах В. Вакуленко, В. Великого, О. Дебенько, Л. Добровольської, В. Зінченка, О. Коберника, В. Пасинок, М. Соловей, М. Тименка, С. Тезікової, Б. Федоришина, В. Федяєвої, Р. Хмелюк, О. Шишкіної та інших.

Однак, слід зазначити, що теоретичні та практичні аспекти проблеми професійної орієнтації школярів на професію вчителя у спільній діяльності школи і вищих педагогічних навчальних закладів в сучасних соціально-економічних умовах не знайшли належного відображення. У проаналізованих нами дослідженнях недостатньо розкрито фактори, що в нинішніх ринково зорієнтованих умовах мають суттєвий вплив на формування готовності школярів до вибору професії вчителя у взаємодії загальноосвітньої школи та вищого педагогічного навчального закладу.

Зважаючи на це, потребують теоретичного обґрунтування педагогічні умови взаємодії школи і вищих педагогічних навчальних закладів з підготовки школярів до вибору педагогічної професії, що передбачено цільовою комплексною програмою "Вчитель".

Про значущість проблеми, яка досліджується, свідчать існуючі у системі педагогічної освіти суперечності:

- між потребою суспільства у висококваліфікованому вчителі і низьким показником престижу педагогічної професії;

- між наявними можливостями школи для проведення роботи з професійно-педагогічної орієнтації і обмеженістю її впливу на формування контингенту першокурсників вищих педагогічних навчальних закладів;

- між потребою спеціальної підготовки старшокласників до вибору професії вчителя і відсутністю науково обґрунтованих умов взаємодії школи та вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору професії вчителя, що орієнтовані на особистісний підхід та суб'єкт-суб'єктні стосунки в навчально-виховному процесі.

Отже, недостатня теоретична і методична розробленість проблеми, її загальнопедагогічна і суто професійна значущість, необхідність пошуку нових раціональних шляхів удосконалення професійно-педагогічної орієнтації, нагальна потреба школи у творчому вчителеві зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Підготовка старшокласників до вибору педагогічної професії в спільній діяльності школи і вищого педагогічного навчального закладу".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою наукового напряму "Формування професійної компетентності вчителя і вихователя в процесі навчання", що затверджений Вченою радою Глухівського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка (протокол №8 від 8 лютого 2001 року). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Глухівського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка (протокол №7 від 28 лютого 2002 року), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології України (протокол №5 від 27 травня 2003 року).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов, змісту, форм та методів взаємодії школи та вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії в сучасних умовах.

Мета дослідження спонукає до розв'язання таких завдань:

Проаналізувати стан проблеми в психолого-педагогічній теорії та практиці роботи середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних закладів освіти.

З'ясувати суть, структуру, критерії, показники готовності старшокласників до вибору педагогічної професії та розробити методику її діагностики.

Обґрунтувати педагогічні умови взаємодії школи і вищого педагогічного навчального закладу, що сприятимуть підготовці школярів до свідомого вибору педагогічної професії.

Розробити модель взаємодії школи та вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії.

Експериментально перевірити ефективність педагогічних умов та моделі взаємодії школи і вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії.

Об'єкт дослідження: процес підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії у спільній діяльності середньої загальноосвітньої школи і вищого педагогічного навчального закладу.

Предмет дослідження: педагогічні умови, зміст, форми та методи взаємодії школи та вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії в сучасних умовах.

У дослідженні використовувався комплекс методів:

_ теоретичні: аналіз та узагальнення філософських, психолого-педагогічних, методичних джерел з означеної проблеми дали змогу з'ясувати сутність підходів в різні історичні періоди до проблеми відбору кандидатів на педагогічну діяльність, теоретичне осмислення досвіду роботи середніх і вищих навчальних педагогічних закладів із досліджуваної проблеми, його узагальнення; метод комплексного аналізу і синтезу використано під час визначення об'єкта, предмета, і завдань дослідження, формулюванні висновків; метод порівняння та діалектичного аналізу застосовувався для теоретичного обґрунтування організаційно-педагогічних умов підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії; теоретичне моделювання для створення моделі взаємодії школи та вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії;

емпіричні: анкетування, опитування, бесіда, психолого-педагогічні спостереження використовувалися для вивчення стану сформованості готовності старшокласників до вибору професії вчителя, організації професійно-педагогічної орієнтації в загальноосвітніх навчальних закладах; констатувальний та формувальний педагогічні експерименти дозволили встановити ефективність запропонованих педагогічних умов та моделі взаємодії школи та вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії;

методи математичної статистики для встановлення достовірності результатів формувального експерименту.

Наукова новизна і теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше визначено та обґрунтовано педагогічні умови взаємодії школи та вищих педагогічних навчальних закладів, спрямовані на формування у старшокласників готовності до вибору професії вчителя; розроблено модель взаємодії школи та вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії, визначено рівні готовності старшокласників до вибору професії вчителя; уточнено структурні компоненти готовності старшокласників до вибору педагогічної професії; подальшого розвитку набув зміст підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії.

Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці і впровадженні в практику роботи середніх загальноосвітніх навчальних закладів педагогічних умов і моделі взаємодії школи та вищих педагогічних навчальних закладів, спрямованих на формування у старшокласників готовності до вибору педагогічної професії.

Впровадження результатів дослідження здійснено на базі Глухівського державного педагогічного університету (довідка №3041 від 29 грудня 2007 р.), сільських і міських шкіл Кролевецького (довідка №127 від 20 лютого 2008 р.), Ямпільського (довідка №120/01-22 від 04 лютого 2008 р.), Середино-Будського (довідка №99 від 5 лютого 2008 р.) районів Сумської області, Менського (довідка №27 від 20 січня 2008 р.), Сосницького (довідка №148 від 20 березня 2008 р.) районів та м. Бахмач (довідка від 20 грудня 2007 р.) Чернігівської області.

Вірогідність результатів і висновків дослідження забезпечується вихідними теоретичними засадами, системним аналізом філософських та психолого-педагогічних праць, вивченням і узагальненням досвіду практичної підготовки школярів до вибору професії вчителя; підтверджується кількісним і якісним аналізом матеріалів та результатів експериментально-дослідної роботи, використанням статистичних методів обробки даних.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження висвітлювалися в доповідях та повідомленнях на міжнародних науково-практичних конференціях "Технологическое образование школьников в начале ХХІ века" (Брянськ, 2005), "Професійна орієнтація учнівської молоді: проблеми і перспективи" (Глухів, 2007); Міжнародній заочній науково-практичній конференції "Непрерывное образование учителя технологии: от традиций к инновациям" (Ульяновськ, 2006), Всеукраїнських науково-практичних конференціях "Профільне навчання: історія, теорія, практика (Вінниця, 2004); "Актуальні проблеми профорієнтації в неперервній освіті" (Кам'янець-Подільський, 2006), звітних науково-практичних конференціях викладачів Глухівського державного педагогічного університету (Глухів, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 8 наукових працях, зокрема, 5 із них у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (301 найменування) та 12 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 241 сторінку, основного тексту - 170 сторінок. Дисертація містить 17 таблиць та 15 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, розкрито завдання та методи дослідження, його наукову новизну, окреслено теоретичне і практичне значення здобутих результатів; подано відомості про вірогідність, апробацію й впровадження результатів дослідження у практику роботи шкіл та вищих педагогічних навчальних закладів, публікації автора та структуру роботи.

У першому розділі - "Спільна діяльність школи і вищого педагогічного навчального закладу з педагогічної орієнтації школярів" розкрито історико-педагогічний аспект становлення проблеми підбору кадрів для педагогічної діяльності в історії української педагогічної думки, подано сутність поняття "профорієнтаційно-педагогічна взаємодія", уточнено зміст поняття "готовність до вибору професії вчителя", структуру цього поняття, визначено основні показники та критерії сформованості готовності старшокласників до вибору педагогічної професії; досліджено стан взаємодії вищих педагогічних навчальних закладів та загальноосвітніх шкіл з професійно-педагогічної орієнтації на сучасному етапі розвитку освіти.

У процесі аналізу ретроспективних й сучасних наукових джерел, форм проведення професійно-педагогічної орієнтації у дисертації умовно виділено п'ять періодів, в основу яких покладено етапи політичного, соціально-економічного і культурного розвитку країни. До початку ХХ століття проблема підготовки до вибору педагогічної професії в педагогічній науці не розглядалася. Основні зусилля прогресивних вчених-педагогів спрямовувалися на визначення ролі вчителя у вихованні підростаючого покоління.

Перший період 20-ті - початок 30-х років ХХ століття характеризується спробами теоретичного та експериментального дослідження проблеми підготовки педагогічних кадрів. Основну увагу було зосереджено на вивченні професійної придатності особистості до педагогічної діяльності.

Другий період друга половина 30-х років 50-ті роки ХХ століття характеризується відсутністю наукових досліджень з професійної орієнтації, політичною та ідеологічною агітацією.

Третій період 60-ті - середина 80-х років ХХ століття ознаменований активізацією пошуку шляхів вирішення проблеми підготовки майбутнього вчителя в допрофесійний період. Центральною ланкою підготовки учнів до вибору професії вчителя була школа, де здійснювали пошук здібних до педагогічної діяльності учнів, проводили діагностичні дослідження та допрофесійну підготовку, розробляли програми допрофесійної підготовки старшокласників. До цієї роботи залучали вищі педагогічні навчальні заклади, органи народної освіти.

Протягом четвертого періоду - з 1985 року по 1991 рік - здійснювалось теоретичне та організаційно-методичне забезпечення педагогічної орієнтації школярів. Передбачалося спільними зусиллями педагогічних навчальних закладів та загальноосвітніх шкіл здійснювати науково обґрунтовану професійно-педагогічну орієнтацію учнів, які мають нахили та здібності до педагогічної діяльності.

П'ятий період з 1991 року по сьогодення характеризується дослідженнями, спрямованими на уточнення поняття "педагогічна орієнтація", вивчення особливостей орієнтації школярів на педагогічну діяльність різноманітними засобами в нових соціально-економічних умовах. Організаційні форми роботи з орієнтації на педагогічну професію в цей період представлені переважно педагогічними класами та факультативами, школами юного педагога, факультетами допрофесійної підготовки, ліцеями, гімназіями.

Студіювання наукових праць з проблеми взаємодії вищих педагогічних навчальних закладів і школи в організації профорієнтаційної роботи свідчить, що їх зміст не містить теоретичного обґрунтування профорієнтаційно-педагогічної взаємодії соціальних інституцій. Профорієнтаційно-педагогічна взаємодія розглядається в дисертації як система суб'єкт-суб'єктних правових інтерактивних стосунків між учасниками освітнього процесу (вищий педагогічний навчальний заклад, школа, органи управління освітою), основою яких є наскрізна мета, цілісні завдання, оптимальні способи, методи, прийоми, спрямовані на усвідомлений і цілеспрямований вибір старшокласниками педагогічної професії. Підґрунтям профорієнтаційно-педагогічної взаємодії мають бути критерії вибору учнівською молоддю професії вчителя та рівні готовності школярів до вибору педагогічного фаху. Центральним принципом профорієнтаційно-педагогічної взаємодії є особистісно-зорієнтований.

Отже, вибір старшокласниками педагогічної професії є складним і відповідальним процесом, який потребує від освітньої системи спеціально організованої діяльності, спрямованої на допомогу в професійному самовизначенні старшокласників. Її результатом має бути сформована готовність випускників загальноосвітньої школи до вибору педагогічної професії.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що вивчення проблеми готовності до виконання тієї чи іншої трудової діяльності привертає увагу багатьох психологів, педагогів, соціологів.

Аналіз досліджень М. Дяченко, А. Кандибовича, Г. Костюка, Н. Ковальської, В. Моляко, В. Мачуського, Є. Павлютенкова, В. Пасинка, В. Романчука, В. Серікова, Т. Становської, Е. Фарапонової, В. Чебишевої, С. Чистякової та ін. свідчить, що зміст та структура готовності до вибору професії визначаються науковцями відповідно до складових психологічної структури особистості, які виокремлюються та узагальнюються залежно від майбутнього виду діяльності.

Вивчення проблеми готовності до виконання конкретної діяльності у заздалегідь визначених умовах із позицій системного підходу інспірувало науковців до накреслення складових структури готовності, які детермінуються потребами та вимогами суспільства (усвідомлення мети, оцінка умов, прогнозування, мобілізація тощо). Змісту поняття "готовність до вибору педагогічної професії" визначався на основі системно-структурного підходу, що зумовило відповідність структури й змісту цього поняття вимогам соціального середовища, рівню загальної та спеціальної підготовки, функціям які в майбутньому виконуватиме працівник.

Отже, готовність старшокласників до вибору педагогічної професії - це складне структурне утворення взаємозв'язаних, скріплених переконаннями прагнення до педагогічної діяльності, індивідуальних психологічних та характерологічних особливостей, знань про педагогічну професію, практичних педагогічних умінь і навичок, які сформовані у відповідності з вимогами суспільства до педагогічної професії. Визначено такі компоненти готовності: мотиваційний (ставлення старшокласників до майбутньої професійної педагогічної діяльності), когнітивний (наявність в учнів знань про вимоги професії до вчителя; зміст професійної педагогічної діяльності; початкові знання з психології та педагогіки; наявні в особистості професійно значущі якості), практичний (практичне застосування наявних педагогічних знань) та креативний (розвиток творчих здібностей старшокласників).

На основі аналізу змісту компонентів визначено критерії сформованості готовності старшокласників до вибору педагогічної професії: розуміння школярами ролі і місця педагогічного процесу в їхньому житті; володіння інформацією про зміст педагогічної діяльності; зацікавленість професією вчителя та наявністю професійного плану; творче ставлення до вирішення життєвих ситуацій. Згідно з цими критеріями було визначено три рівні готовності старшокласників до вибору педагогічної професії: високий, середній, низький, та обґрунтовано методику її діагностики, що включає анкетування, аналіз продуктів діяльності, спостереження, експертну оцінку.

Вивчення і аналіз сучасного стану взаємодії вищих педагогічних навчальних закладів і загальноосвітніх шкіл з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії, дає підстави констатувати суттєві недоліки. Не достатньо уваги приділяється формуванню безпосередньої мотивації вибору педагогічної професії; низький рівень престижності професії вчителя; допрофесійна підготовка майбутніх вчителів орієнтована, в основному, на групові форми діяльності; зміст профорієнтаційної роботи зводиться переважно до загальноосвітньої підготовки з профілюючих предметів. Існують об'єктивні труднощі, з якими зустрічаються випускники сільських шкіл і невеликих міст, а саме:

зменшення наповнюваності класів у сільських школах, об'єднання декількох класів в один, що не дає можливості сформувати повноцінні педагогічні класи чи школи юного педагога і знижує рівень загальноосвітньої підготовки;

відсутність системи профільного навчання через навчально-виробничі комбінати, що заважає створенню зведених класів для підготовки старшокласників до педагогічної діяльності;

низький рівень матеріального забезпечення сімей, що не дозволяє їхнім дітям відвідувати форми допрофесійної підготовки з виїздом до вищих педагогічних навчальних закладів;

випускники сільських шкіл фактично не охоплені сучасними формами роботи з педагогічної орієнтації.

У другому розділі "Обґрунтування та дослідно-експериментальна перевірка педагогічних умов і моделі взаємодії школи та вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії" обґрунтовуються педагогічні умови, розкриваються особливості підготовки старшокласників до вибору професії вчителя у взаємодії школи, органів управління освітою та вищим педагогічним навчальним закладом.

Аналіз літератури, стану організації взаємодії педагогічних вищих навчальних закладів і загальноосвітніх шкіл з педагогічної орієнтації, власних емпіричних досліджень дає змогу виокремити недоліки в діяльності освітньої системи, а саме:

- відсутність систематичності, злагодженості в роботі шкіл, педагогічних ВНЗ з підготовки школярів до вибору професії, і вчителя зокрема;

- формалізм і низька активність зацікавлених сторін в організації професійно-педагогічної орієнтації школярів;

- недостатня методична підтримка вчителів у проведенні роботи з педагогічної орієнтації учнів;

- низька ефективність цільового прийому студентів із сільської місцевості, що мають нахили до педагогічної діяльності та невідрегульованість механізму працевлаштування таких випускників для роботи в школі;

- зорієнтованість більшості програм щодо професійно-педагогічної орієнтації на фронтальну підготовку, недостатньо враховано індивідуальні особливості, творчі здібності, профорієнтаційна складова;

- невикористання можливостей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в орієнтації старшокласників на вибір професії вчителя.

На основі аналізу зазначених недоліків організації спільної діяльності школи та вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії, врахування принципів свідомості, самостійності, свободи вибору професії, нами обґрунтовані зовнішні і внутрішні педагогічні умови профорієнтаційно-педагогічної взаємодії. Під зовнішніми умовами організації взаємодії школи і вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору професії вчителя, слід розуміти систематичність, цілеспрямованість освітніх навчальних закладів та їх активність. До внутрішніх (суб'єктивних) умов належать особистісний підхід, самостійність і творчість старшокласників, використання інформаційно-комунікаційних технологій.

На основі визначених педагогічних умов організації і проведення професійно-педагогічної орієнтації школярів, підходів і поглядів науковців на організацію спільної діяльності з підготовки старшокласників до вибору професії, її структури, сучасних тенденцій розвитку освіти, соціально-економічного і духовного стану суспільства, розроблено модель взаємодії школи та вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії. Обґрунтовано такі основні структурні компоненти цієї моделі, що визначають мету, зміст, провідні форми та методи, засоби управління і контролю за результатами: цільовий, змістовий, діяльнісний, контрольний, корекційний і результативний.

Цільовий компонент передбачає визначення мети кожного з учасників процесу (учня, школи, відділів освіти, педагогічного ВНЗ) та завдань, що сприятимуть досягненню поставленої мети, спираючись на соціальне замовлення суспільства до професійної підготовки педагога, який спроможний виховати учня як творчу особистість.

Визначаючи суть змістового компоненту, ми спиралися на ідею компетентнісного підходу до формування змісту освіти, суть якого полягає в зміщенні акценту з накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок до формування й розвитку в учнів здатності практично діяти, застосовувати індивідуальні техніки і досвід успішних дій у ситуаціях професійної діяльності та соціальної практики. Це передбачає озброєння старшокласників знаннями про свою "Я"-концепцію та особливості професійної діяльності, про шляхи узгодження внутрішніх протиріч між бажаннями, здібностями, професійними інтересами і потребами в кадрах; формування мотивації, активності в навчанні. Для реалізації цих ідей необхідним є створення інтегрованих програм, які б забезпечили підготовку до навчання в педагогічному університеті, міцність професійного вибору та формування творчого потенціалу особистості старшокласника на основі індивідуального й диференційованого підходу до кожного учня.

Діяльнісний компонент визначає форми організації роботи школи, вчителів, учнів, викладачів вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії, підвищення загальноосвітнього рівня, розвитку творчих і педагогічних здібностей. Основними формами підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії є індивідуально-групова (за кількістю і складом учнів), шкільна та позашкільна (за місцем навчання).

Теоретичний матеріал старшокласники освоюють самостійно, під керівництвом вчителя (класного керівника, вчителя-предметника). Для цього вищим педагогічним навчальним закладом розроблено методичні матеріали, в яких викладено основні теоретичні положення відповідних тем, подано додатковий список літератури, яку старшокласник має опрацювати в шкільній бібліотеці, через мережу Інтернет.

Закріплення і використання теоретичного матеріалу відбувається через систему творчих завдань, які пропонується виконати учневі. В їх основу було покладено технологію проектів, яка відображає реалізацію особистісно орієнтованого підходу в освіті і сприяє формуванню ключових компетенцій (навчальної, громадянської, з інформаційних та комунікаційних технологій тощо).

Наявність контрольного і корекційного компонентів викликана потребою постійного спостереження за ходом і результатами професійно-педагогічної орієнтації старшокласників з метою здійснення своєчасних коригувальних дій. Для цього було застосовано комплекс взаємодоповнювальних методів, які реалізують вхідний, заключний і поточний контроль: анкетування - для визначення мотивів вибору професії та професійного плану, тестування педагогічних здібностей учнів, спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності - для поточного контролю формування готовності старшокласників до вибору педагогічної професії. Для підсумкового контролю було використано розроблену нами методику діагностики готовності старшокласників до вибору педагогічної професії. У результаті в учнів формується готовність до вибору професії вчителя, яка діагностується за визначеними рівнями.

Характеристикою результативного компоненту є сформована готовність старшокласників до вибору педагогічної професії, вибір професії вчителя.

Для перевірки дієвості педагогічних умов, моделі взаємодії школи та вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії було проведено педагогічний експеримент. У ньому взяли участь старшокласники Кролевецького, Ямпільського та Середино-Будського районів Сумської області, м. Бахмач, Сосницького та Менського районів Чернігівської області.

На констатувальному етапі експерименту нами було обстежено за допомогою методики діагностики готовності до вибору педагогічної професії і залучено до експерименту 216 старшокласників. Аналіз результатів діагностики свідчить, що готовність до вибору педагогічної професії у переважної більшості старшокласників має низький рівень сформованості, що, на нашу думку, пояснюється відсутністю спеціально організованої роботи школи та вищого педагогічного навчального закладів, спрямованої на формування у старшокласників готовності до вибору педагогічної професії.

На формувальному етапі на основі моделі взаємодії школи і вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії розроблено експериментальну програму, стратегія якої полягала в цілеспрямованому педагогічному впливі на мотиваційний компонент готовності старшокласників до вибору педагогічної професії з метою активізації самостійності та внутрішніх можливостей школярів у розвитку когнітивного, практичного та креативного компонентів, шляхом поєднання зусиль школи, органів управління освітою та вищого педагогічного навчального закладу.

У структурі експериментальної роботи з формування готовності старшокласників до вибору педагогічної професії було виділено два напрями:

1) організація дієвої співпраці вищого педагогічного навчального закладу з органами управління освітою та загальноосвітніми школами;

2) свідомий вплив на особистість старшокласників з метою формування компонентів готовності.

Реалізація першого напряму розпочинається укладанням договорів про співпрацю з районними відділами освіти, загальноосвітніми навчальними закладами, що регламентують відповідальність сторін за організацію і проведення підготовки. Закріплені угодою обов'язки сторін враховують зацікавленість всіх учасників освітнього процесу і дають їм змогу впливати на кінцевий результат. Ця робота проводиться в березні - травні, сумісно з роботою, пов'язаною з відбором старшокласників для підготовки у наступному навчальному році, що дозволяє розпочати підготовку з перших днів навчання в 10 класі. Відбір старшокласників для участі в програмі підготовки здійснюється педагогічним колективом школи за такими критеріями: власне бажання; успішність з предметів державного компонента не менше 7 балів; комунікабельність; участь у громадській роботі школи. Рекомендовані до участі в програмі підготовки старшокласники беруть участь у днях відкритих дверей, в ході яких ознайомлюються з факультетами та спеціальностями університету, умовами навчання та відпочинку студентів тощо.

Взаємозв'язок між викладачами вищого педагогічного навчального закладу й учнями та вчителями-консультантами здійснюється з допомогою листування (електронне або паперове) та під час зустрічей з учасниками підготовки, що відбуваються чотири рази протягом навчального року на базі провідних шкіл районів. Матеріали творчих проектів старшокласників, разом з результатами спостережень та зауваженнями вчителя-консультанта педагогічний вищий навчальний заклад отримує поштою. Після їх аналізу науково-педагогічними працівниками готуються рецензії на отримані роботи та поради вчителям щодо подальшої роботи з учнями.

Другий напрям передбачає роботу з учнями безпосередньо в загальноосвітньому навчальному закладі. З початком підготовки вчителі-консультанти спрямовують діяльність старшокласників, спостерігають за ними в процесі виконання завдань за програмою, на уроках і в позаурочний час згідно з розробленою орієнтовною програмою спостереження, забезпечують можливість використання комп'ютерної техніки школи, тощо. Кожний розділ програми передбачає виконання творчих завдань. Зокрема таких як "Учитель - міфи і реальність", "Чи можна вчитися без учителя" тощо. Для забезпечення якісної організації проектів до кожного розділу розроблено методичні рекомендації, що складаються з плану проекту, списку необхідних літературних джерел та веб-сайтів, форм та критеріїв оцінювання результатів діяльності, діагностичних методик, порад щодо презентації результатів. Оскільки метод проектів передбачає практичну значущість отриманих результатів (випуск газети з проблеми дослідження, доповідь на шкільній конференції, пропозиції органам самоврядування тощо) в процесі виконання проектів з розділів "Професійно важливі якості особистості", "Вчитель - основна дійова особа освітнього процесу", "Спілкування - основа педагогічної діяльності", "Вчитель - викладач чи вихователь", "Такі різні діти" передбачено кінцевим результатом проведення старшокласниками відповідних заходів для молодших школярів, що дає змогу отримати практичний педагогічний досвід.

Результати діагностики, спостережень та їх аналіз передаються вчителем-наставником до університету на розгляд викладачів кафедри педагогіки. Це дає змогу розробити для кожного учня індивідуальні рекомендації з розвитку професійно-важливих якостей особистості педагога, які реалізують у процесі навчальної та позанавчальної діяльності. Перший рік підготовки завершується вибором певної педагогічної спеціальності кожним старшокласником. Перелік обраних спеціальностей доводять до відома університету. Це дає змогу визначити перелік профільних предметів для проведення олімпіад.

Контрольний етап експерименту передбачає діагностику старшокласників для визначення сформованості готовності старшокласників до вибору педагогічної професії. За результатами діагностики, спостережень за учнями педагогічна рада школи приймає рішення про рекомендацію випускників, які досягли успіхів у процесі підготовки за експериментальною програмою та визначились із навчальним закладом.

Для оцінки ефективності педагогічного експерименту проаналізовано результати, отримані за показниками компонентів готовності на констатувальному та контрольному етапах. Оскільки зміст готовності до вибору педагогічної професії має специфічний характер і цілеспрямовано не впроваджується в навчально-виховному процесі загальноосвітніх закладів, то зміни, що спостерігали після проведення формувального експерименту можна вважати результатом спеціально організованої підготовки старшокласників.

Аналізуючи результати вивчення мотивації вибору педагогічної професії старшокласниками, слід відмітити значний приріст безпосередніх мотивів після закінчення ними підготовки. Так до початку проведення формувального експерименту 17 % старшокласників назвали процес трудової діяльності одним із мотивів вибору професії, тоді як після формувального експерименту 36 % учасників вибрали цей мотив. Підвищення рівня безпосередньої мотивації відбулося також за рахунок усвідомлення учнями значущості таких мотивів, як "Можливість творчої діяльності" та "Любов до дітей". Динаміка мотиваційного компонента готовності наведено в табл.1.

Якісний аналіз результатів вивчення мотиваційного компонента готовності дає підстави констатувати, що у старшокласників з яскраво вираженим домінуванням стійких безпосередніх мотивів вибору професії вчителя спостерігається високий або середній рівень інтересу до педагогічної діяльності. Отже, наявність безпосередніх мотивів вибору професії вчителя сприяє розвитку педагогічного інтересу старшокласників.

Таблиця 1. Динаміка рівнів готовності до вибору професії вчителя за показниками мотиваційного компонента

Показники	Рівні на констатувальному етапі	Рівні на контрольному етапі.
	Низький	Середній	Високий	Низький	Середній	Високий
Мотивація	45 %	45 %	10 %	20 %	52 %	28 %
Пед. інтерес	52 %	34 %	14 %	19 %	48 %	33 %
Разом	63 %	30 %	7 %	35 %	42 %	23 %

Таких старшокласників приваблює в педагогічній діяльності зміст праці, любов до дітей, можливість творчої діяльності та ін.

Аналіз результатів наукового дослідження дозволяє зробити висновок, що формувальний експеримент, метою якого було підвищення рівня готовності старшокласників до вибору професії вчителя, позитивно вплинув на сформованість когнітивного компонента. Суттєво зменшилася кількість старшокласників з низьким рівнем його сформованості (з 85 % до 20 %). 47 % учнів із середнім рівнем сформованості компонента викликана неадекватним оціночним судженням випускників про ступінь розвитку своїх якостей. вибір професія школа готовність

Упровадження програми цілеспрямованої підготовки старшокласників до вибору професії вчителя дало змогу зменшити кількість учнів, що мали низький рівень готовності практичного компонента з 68 % до 21 %. Формуванню високого рівня готовності практичного компонента сприяла суспільно-педагогічна діяльність, адже всі 47 % випускників, які досягли високого рівня практичного компонента, займалися протягом двох років цією діяльністю поза змістом програми.

Аналізуючи результати експериментальної підготовки старшокласників щодо формування креативного компонента готовності до вибору педагогічної професії, зазначимо, що він має позитивну динаміку. У два рази зменшилася кількість старшокласників з низьким рівнем творчих здібностей, окрім того, спостерігаємо суттєве збільшення кількості учнів з середнім та високим рівнем креативного компонента готовності. Слід зазначити, що процес підвищення рівня розвитку творчих здібностей учнів, креативного підходу до вирішення життєвих ситуацій характеризується поступовістю та пролонгованістю.

Якісний компаративний аналіз рівнів готовності старшокласників до вибору педагогічної професії за означеними компонентами готовності дав змогу визначити її загальний показник, результати якого показано в табл. 2.

Аналіз даних свідчить про збільшення числа старшокласників, які мають середній і високий рівень готовності за всіма компонентами з 8 % до 29 % та з 4 % до 22 % відповідно.

Аналіз результатів експериментальної роботи дає змогу констатувати, що загальний показник готовності старшокласників до вибору педагогічної професії за низьким рівнем готовності після проведення експерименту зменшився на 39 %; за середнім збільшився на 21 %; за високим на 18 %, що свідчить про ефективність розробленої нами методичної системи.

Таблиця 2. Рівневі показники готовності старшокласників до вибору професії вчителя

Компоненти	Рівні готовності
	Низький	Середній	Високий
	Констату- вальний етап (у %)	Контроль-ний етап (у %)	Констату-вальний етап (у %)	Контроль-ний етап (у %)	Констату-вальний етап (у %)	Контроль-ний етап (у %)
Мотиваційний	63	35	30	42	7	23
Когнітивний	85	15	10	58	5	27
Практичний	68	21	28	31	4	48
Креативний	69	32	21	41	10	27
В цілому	88	49	8	29	4	22

Відзначимо 100 % вибір учасників формувального експерименту педагогічних навчальних закладів.

Для визначення достовірності відмінностей між означеними вибірками школярів ми скористалися методом критерія. Розрахунки з 99 % ймовірністю показали, що результати діагностування до і після проведення формувального експерименту істотно відрізняються, тобто, реалізація визначених у дослідженні педагогічних умов, змісту, форм і методів взаємодії школи та вищих педагогічних навчальних закладів з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії суттєво вплинула на рівень готовності старшокласників до вибору педагогічної професії (, що більше ).

Було порівняно результати експериментальної групи з даними обстеження абітурієнтів Глухівського державного педагогічного університету, які відвідували підготовчі курси з профільних предметів у 2004 році. Результати дослідження готовності випускників школи до вибору професії вчителя дають підстави вважати, що спеціально організована підготовка старшокласників до свідомого вибору педагогічної професії є дієвою.

У результаті проведення експериментальної роботи нами було апробовано методичну систему взаємодії школи та вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії та перевірено її дієвість. Формувальний експеримент дав змогу зробити висновки про те, що рівні готовності старшокласників до вибору професії вчителя суттєво відрізняються після апробації розробленої методичної системи взаємодії школи та вищого педагогічного навчального закладу з професійно-педагогічної орієнтації (, =6,63), відтак позитивні зміни зафіксовано за всіма компонентами готовності (мотиваційним, когнітивним, практичним і креативним), що є підтвердженням ефективності експериментальної методики.

ВИСНОВКИ

Хід і результати дослідження дали змогу зробити такі висновки:

1. У дисертації вперше науково досліджено процес формування готовності старшокласників до вибору педагогічної професії у взаємодії школи і вищого педагогічного навчального закладу; на основі аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури визначено основні методичні положення і педагогічні умови, що забезпечують ефективність означеної взаємодії.

2. Здійснене дослідження сприяло визначенню профорієнтаційно-педагогічної взаємодії як системи суб'єкт-суб'єктних правових інтерактивних стосунків між учасниками освітнього процесу (вищий педагогічний навчальний заклад, школа, органи управління освітою) основою яких є наскрізна мета, цілісні завдання, оптимальні способи, методи, прийоми, спрямовані на усвідомлений і цілеспрямований вибір старшокласниками педагогічної професії.

Ретроспективний і сучасний аналіз літератури, присвяченої питанням професійної орієнтації школярів на вчительську професію, дав змогу виокремити п'ять періодів її розвитку, в основу яких покладено політичний, соціально-економічний та культурний розвиток країни.

3. Визначено й досліджено структурні компоненти готовності старшокласників до вибору педагогічної професії: мотиваційний ставлення старшокласників до майбутньої професійної педагогічної діяльності; когнітивний володіння учнями знаннями про вимоги професії до вчителя, про зміст професійної педагогічної діяльності; початковими знаннями з психології та педагогіки; наявність в особистості професійно значущих якостей; практичний застосування старшокласниками певних педагогічних знань, сформованість професійного плану; креативний наявність у старшокласників творчих здібностей, обґрунтовані критерії і рівні готовності старшокласників до вибору педагогічної професії.

4. Встановлено, що ефективній взаємодії школи та вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії сприятиме дотримання принципів свідомості, самостійності, свободи вибору професії та створення зовнішніх (систематичності, активності) та внутрішніх (особистісного підходу, самостійності й творчості в діяльності, використання інформаційно-комунікаційних технологій) педагогічних умов.

5. Обґрунтовано модель взаємодії школи та вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії, що включає цільовий, змістовий, діяльнісний, контрольний, корекційний та результативний компоненти. Розроблено методику її реалізації, що полягає у цілеспрямованому формуванні структурних компонентів готовності до вибору педагогічної професії на основі змісту профорієнтаційної спрямованості з використанням індивідуально-групової форми підготовки.

6. Аналіз даних формувального експерименту свідчить про суттєве зростання кількості старшокласників, які мають середній і високий рівень готовності за всіма компонентами на 21 % та 18 % відповідно. На 39 % знизилась кількість старшокласників із низьким рівнем готовності до вибору професії вчителя. Як позитивний результат підготовки відзначимо вибір всіма учасниками експерименту педагогічних навчальних закладів. Отже, узагальнення викладеного дає підстави для висновку, що поставлені в дисертаційній роботі завдання розв'язано, мету дослідження досягнуто.

7. Розроблена й апробована модель взаємодії школи та вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії може слугувати основою для подальших науково-методичних пошуків, удосконалення допрофесійної підготовки майбутніх вчителів, створення методичних посібників.

Проблема підготовки старшокласників до вибору професії вчителя не вичерпується результатами проведеного дослідження, оскільки її важливість актуалізується в процесі реформування загальної середньої освіти та вищої педагогічної освіти. Подальшого дослідження потребують питання підготовки старшокласників до вибору професії вчителя в процесі профільного навчання; використання інформаційних технологій у педагогічній орієнтації; ролі студентського самоврядування педагогічних ВНЗ, громадських організацій в професійно-педагогічній орієнтації тощо.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ОДНООСІБНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Коломієць М.Б. Мотиваційно-ціннісні аспекти вибору професії вчителя трудового навчання / М.Б. Коломієць // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Випуск 22. Рівне: РДГУ, 2002. - С. 3134.

2. Коломієць М.Б. Престиж професії вчителя в сучасних умовах / М.Б. Коломієць // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. _Випуск 28. Рівне: РДГУ, 2004. - С. 121124.

3. Коломієць М.Б. Організація підготовки старшокласників сільських шкіл до вибору педагогічної професії / М.Б. Коломієць // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. Вінниця, 2005. №11. С. 126128.

4. Коломієць М. Соціально-педагогічні умови організації підготовки старшокласників до вибору професії вчителя / М.Б. Коломієць // Педагогіка і психологія професійної освіти: науково-методичний журнал. 2007. №4. С. 163170.

5. Коломієць М.Б. Стан професійно-педагогічної орієнтації в сучасних умовах / М.Б. Коломієць // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. - Випуск 9. - Глухів: ГДПУ, 2007. С. 176180.

6. Коломієць М.Б. Роль школи в підготовці учнів до вибору професії вчителя / М.Б. Коломієць // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія №13. Проблеми трудової та професійної підготовки: зб. наукових праць. - Випуск 1. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. С. 7885.

7. Коломиец Н.Б. Школа как фактор влияния на выбор педагогической профессии / Н.Б. Коломиец // Технологическое образование школьников в начале ХХI века: материалы XI международной научно-практической конференции, 13-15 декабря 2005 г., Часть 2 / под ред. В.Д. Симоненко, М.В. Ретивых, Ю.Л. Хотунцева. - Брянск: РИО БГУ, 2005. С. 177180.

8. Коломиец Н.Б. Структура готовности старшеклассников к выбору профессии учителя технологии / Н.Б. Коломиец // Непрерывное образование учителя технологии: от традиций к инновациям: материалы международной заочной научно-практической конференции, 4 сентября 2006 г. / под общей ред. О.В. Атауловой. Ульяновск: УИПКПРО, 2006. С. 171-178.

АНОТАЦІЇ

Коломієць М.Б. Підготовка старшокласників до вибору педагогічної професії в спільній діяльності школи і вищого педагогічного навчального закладу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2009.

Дисертацію присвячено теоретико-експериментальному дослідженню проблеми підготовки старшокласників до вибору педагогічного фаху.

У роботі досліджено ґенезу професійно-педагогічної орієнтації учнівської молоді, з'ясовано засоби, форми, методи, прийоми її реалізації. Сформульовано зміст понять "профоріентаційно-педагогічна взаємодія", "готовність старшокласників до вибору педагогічної професії", обґрунтовано критерії і рівні готовності старшокласників до вибору педагогічної професії, розкрито її компоненти (мотиваційний, когнітивний, практичний, креативний), запропоновано методику діагностики.

У дисертації подано теоретично обґрунтовану та експериментально перевірені педагогічні умови та модель взаємодії школи та вищого педагогічного навчального закладу з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії.

Доведено, що запропонована модель взаємодії школи та вищого педагогічного навчального закладу значно підвищує рівень готовності випускників школи до вибору педагогічної професії.

Ключові слова: професійне самовизначення; професія вчителя; профорієнтаційно-педагогічна взаємодія; професійно-педагогічна орієнтація; готовність до вибору педагогічної професії; підготовка старшокласників до вибору педагогічної професії.

...