Навчання аудіювання англомовних драматичних творів студентів старших курсів мовних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний лінгвістичний університет

УДК 371.333:811.111

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Навчання аудіювання англомовних драматичних творів студентів старших курсів мовних спеціальностей

13.00.02 - теорія і методика навчання:

германські мови

Сіваченко Олена Олександрівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:кандидат педагогічних наук, доцент Гапонова Світлана Василівна, Київський національний лінгвістичний університет, доцент кафедри методики викладання іноземних мов

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Черноватий Леонід Миколайович, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, завідувач кафедри перекладу та англійської мови

кандидат педагогічних наук, доцент Бобир Світлана Леонідівна, Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г.Шевченка, завідувач кафедри педагогіки та методики викладання іноземних мов

Захист відбудеться 25 березня 2009 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті за адресою 03680, м. Київ-150, вул. Велика Васильківська, 73.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680, м. Київ-150, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розісланий 22.02 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Бігич О.Б.

Загальна характеристика роботи

Вступ України до Європейського освітнього простору зумовлює зміни у вітчизняній системі освіти, зокрема реформування навчання іноземних мов проводиться відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти, де зазначається, що метою вивчення іноземних мов є оволодіння іншомовною комунікативною компетенцією, яка включає компетенцію в аудіюванні, говорінні, читанні й письмі. Відповідно до окреслених у Загальноєвропейських Рекомендаціях дескрипторів шести рівнів володіння іншомовною комунікативною компетенцією, які вже знайшли своє відображення в Програмі з англійської мови для 1-5 курсів університетів та інститутів (2001), вища мовна школа має забезпечити сформованість у студентів четвертих курсів (ступінь "Бакалавр"), які сьогодні є випускними в університетах, компетенції в аудіюванні на рівні С 1.2. Проте власний практичний досвід роботи та результати опитування 152 викладачів дев'яти вищих навчальних закладів (ВНЗ) України вказують на те, що значна кількість студентів-випускників не досягають вищезазначеного рівня володіння вмінням сприймати, розуміти та адекватно реагувати на повідомлення носіїв мови у повсякденних ситуаціях. Тому в умовах відсутності природного іншомовного середовища для методики навчання аудіювання іноземною мовою звукозаписи драматичних творів, або надалі в дослідженні - аудитивні драматичні твори (АДТ), є цінними зразками автентичного мовлення, оскільки у структурі творів цього літературного роду знаходять відображення усі форми усного мовлення, а саме - діалогічне, полілогічне та монологічне.

За останні роки аудіодраматургія, як різновид аудіокниги, стала доступною і набула популярності як в англомовних країнах, так і в країнах, де англійська мова вивчається як іноземна. Опрацювання драматичних творів у звукозапису відкриває не тільки можливості знайомства зі світовою літературою, а й надає можливість тим, для кого англійська мова не є рідною, вдосконалити свої навички та вміння аудіювати, тобто АДТ є ефективним засобом формування компетенції в аудіюванні. Крім того, в драматичних творах змальовуються не окремі епізоди з життя героя, як в оповіданнях чи новелах, а відображається цілісний процес становлення його як особистості, що викликає у студентів зацікавленість і стимулює до подальшої роботи з оволодіння іноземною мовою.

Первинний аналіз АДТ показав, що в цих творах трапляється як нормативна, так і ненормативна вимова, дія творів може розгортатися як на фоні природних шумів, так і без їх використання, темп мовлення, в залежності від ситуації спілкування, може варіюватися від повільного до швидкого. Формування компетенції в аудіюванні на основі матеріалів з описаними вище характеристиками відбувається, згідно з чинною Програмою, на третьому році навчання у ВНЗ. У цьому випадку АДТ є важливими засобами навчання аудіювання на третьому курсі, а робота з ними може складати зміст окремих занять у курсі "Іноземна мова" на факультетах іноземних мов як аналог занять з домашнього читання.

Хоча проблема навчання аудіювання широко дискутується у вітчизняній та зарубіжній літературі (И.Н.Алексеева (1976), Л.И.Апатова (1985), С.В.Гапонова (1982; 1999; 2002), Н.И.Гез (1977; 19979; 1985), Н.В.Елухина (1973; 1986; 1991; 1996), Г.А.Жустеева (1991), С.Л.Захарова (1988), А.С.Зверева (1976), Л.И.Иванова (1997), Л.Ю.Кулиш (1982), О.П.Петращук, О.П.Петренко (1997), Д.М.Шпринберг (1973), Е.Andersen (1990), G.Brown (1995), J.Collie (1996), A.Doff, C.Becket (1991), D.Douglas (2000), R.Ellis (1991), J.Flowerdew (1994), V.Harries (2001), W.Rivers (1980), Sh.Rixon (1991), K.Turner (1995), P.Ur (1997, 2000), D.Vale, A.Feunteum (1995), A.Wenden, J.Rubin (1987), G.Wildegans (1987), J.Wipf (1984)), проте у жодному з відомих нам робіт з методики навчання іноземних мов не досліджувалося питання про використання у навчальному процесі АДТ - художніх творів, які володіють великим методичним потенціалом для навчання аудіювання.

Щоправда, до питань навчання студентів аудіювання діалогічного мовлення на матеріалі уривків драматичних творів звертався у своїй дисертації Б.І.Лихобабін (1975). Вчений розробив типологію діалогів для аудіювання, експериментально перевірив ступінь впливу екстралінгвістичних факторів на аудіювання діалогічного мовлення. Проте, протягом більше, ніж тридцяти наступних років проблеми навчання аудіювання драматичних творів не потряпляли у поле зору науковців, завдання ж розробити методику навчання аудіювання з використанням АДТ ставиться нами вперше.

Таким чином, потреба у розробці науково обґрунтованої методики навчання аудіювання англомовних автентичних АДТ студентів старших курсів мовних спеціальностей, з одного боку, та відсутність відповідних методичних досліджень, з іншого, й зумовлюють актуальність обраної теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напрямку дослідження безпосередньо пов'язаний з темою "Навчання міжкультурного спілкування у середній і вищій школі в аспекті європейських вимог" (протокол №4 від 27.11.2000 р.), яка виконується в межах плану науково-дослідної роботи кафедри методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету. Отримані результати дослідження сприяють розвитку сучасних концепцій навчання іноземних мов, зокрема формуванню у студентів третіх-четвертих курсів мовних спеціальностей компетенції в аудіюванні.

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, практичній розробці й експериментальній перевірці методики навчання студентів старших курсів мовних спеціальностей аудіювання англомовних АДТ, що досягається шляхом розв'язання таких завдань:

окреслити теоретичні передумови створення методики навчання студентів аудіювання англомовних АДТ:

а) уточнити зміст поняття "аудитивний драматичний твір";

б) проаналізувати наявні АДТ у звукозапису, розробити їх класифікацію, визначити їх роль, місце, функції в системі навчання ІМ;

в) визначити психолінгвістичні особливості сприймання та рівні розуміння різного роду інформації, закладеної в АДТ;

г) з'ясувати суб'єктивні та об'єктивні фактори впливу на процес аудіювання автентичних англомовних АДТ;

розробити методику навчання аудіювання автентичних англомовних АДТ:

а) визначити принципи відбору автентичних англомовних АДТ та вимоги до них, які можуть бути використані на старших (третіх-четвертих) курсах мовних ВНЗ та провести на їх основі відбір;

б) визначити необхідні знання, навички й уміння для формування у студентів компетенції в аудіюванні з використанням АДТ;

в) розробити систему вправ для навчання сприймання й розуміння АДТ;

запропонувати модель навчального процесу з реалізації розробленої методики навчання аудіювання автентичних англомовних АДТ;

експериментально перевірити ефективність запропонованої методики;

сформулювати методичні рекомендації щодо роботи з навчання аудіювання автентичних англомовних АДТ студентів старших курсів мовних спеціальностей.

Об'єктом дослідження є процес формування у студентів мовних ВНЗ компетенції в аудіюванні.

Предметом дослідження є методика навчання аудіювання англомовних АДТ студентів третього курсу мовних спеціальностей.

Для вирішення поставлених у дисертації завдань використано такі основні методи дослідження: критичний аналіз наукової літератури з методики, психології, психолінгвістики, педагогіки з проблеми дослідження; узагальнення теорії та досвіду навчання іншомовного аудіювання у вищій школі; дослідне навчання; та допоміжні методи: опитування викладачів ВНЗ; метод компетентних суддів; методи математичної статистики для перевірки достовірності отриманих результатів експериментального навчання.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що в ньому:

- вперше науково обґрунтована і розроблена методика навчання аудіювання автентичних англомовних АДТ студентів мовних спеціальностей; розкрито зміст поняття "аудитивний драматичний твір"; визначено його навчальні функції; розроблено типологію АДТ;

- узагальнено психолінгвістичні особливості процесу аудіювання творів драматичного роду, а також суб'єктивні й об'єктивні фактори впливу на результативність цього процесу;

- подальший розвиток отримали принципи відбору АДТ, виходячи з лінгвостилісичних та композиційних особливостей цих творів, а також критерії оцінювання сформованості компетенції в аудіюванні.

Практичне значення результатів дослідження полягає у відборі автентичних англомовних АДТ, у розробці системи вправ, створенні моделі процесу навчання студентів мовних спеціальностей аудіювання творів драматичного роду, а також у розробці методичних рекомендацій для роботи з ними.

Результати дослідження впроваджено у Вінницькому державному педагогічному університеті імені М.Коцюбинського, м.Вінниця; у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, м.Ніжин Чернігівської області; в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, м.Умань Черкаської області; на лінгвістичному факультеті (спеціальність: спеціаліст з прикладної лінгвістики, вчитель англійської мови) Черкаського державного технологічного університету, м.Черкаси.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження оприлюднено на таких науково-практичних конференціях: «Другі Каразінські читання: два століття харківської лінгвістичної школи» (м.Харків, ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2003р.); «Мови і культури у сучасному світі» (м.Київ, КНЛУ, 2003 р.); «Актуальні проблеми сучасної лінгводидактики вищої школи» (м.Черкаси, ЧНУ ім. Б.Хмельницького, 2003 р.); «Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу» (м.Київ, КНЛУ, 2004 р.); «Динаміка наукових досліджень 2004» (м.Дніпропетровськ, 2004 р.); «Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції» (м.Київ, КНЛУ, 2006 р.); "Зміст і завдання предмету іноземної мови, метою якого визначено формування фахової комунікативної компетенції рідною та іноземною мовами майбутніх фахівців у навчальних закладах МВС (м.Сімферополь, Кримський Юридичний Інститут ОДУВС, 2008 р.); "Пріоритети германського і романського мовознавства" (м.Луцьк, ВНУ ім. Лесі Українки, 2008 р.).

Публікації. Основний зміст дослідження розкрито в шістьох статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та двох тезах конференцій.

Структура дисертації включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел, додатки. Повний обсяг дисертації складає 282 сторінки. Кількість таблиць - 22, рисунків - 3. Додатки представлені на 68 сторінах. Список використаної літератури включає 305 джерел, з яких українською та російською мовами - 252 джерела, англійською - 45 джерел, французькою - 6 джерел, німецькою - 2.

Основний зміст роботи

Перший розділ дисертації присвячено теоретичному обґрунтуванню використання АДТ для формування у студентів мовних спеціальностей компетенції в аудіюванні.

Компетенція в аудіюванні є складовою іншомовної комунікативної компетенції, тому в основу її формування покладено комунікативний підхід (Ю.І.Пасов). З позиції комунікативного підходу навчання іноземної мови вцілому та аудіювання зокрема будується адекватно реальному процесу мовленнєвого спілкування і забезпечується засобами навчання, які моделюють процес такого спілкування. Зображуючи життя у всіх його проявах, відтворюючи ситуації реальної комунікації, АДТ є ефективним засобом формування компетенції в аудіювання у межах комунікативного підходу.

Під поняттям "аудитивний драматичний твір" ми розуміємо драматичний твір, що призначений для реалізації у формі вистави, позбавленої зорових компонентів. Визначення цього поняття стало можливим в результаті проведеного нами порівняльного аналізу драматичних творів у звукозапису та драматичних творів, призначених для сценічної реалізації. Аналіз дозволив нам виявити характерні особливості та низку принципових розбіжностей між цими формами реалізації драми. Так, театральна п'єса є синтезом виразних можливостей словесного та сценічного мистецтва, тобто вона розрахована на сприймання глядачем реплік персонажів, призначених для промовляння перед публікою вголос і безпосередньо пов'язаних з пластикою дійових осіб. На відміну від театральної постановки, в АДТ виконавці доносять до слухача ролі, при розробці яких найважливішу роль відіграє інтонація. Тому в АДТ всі дії акумулюються в художньо організованих звукових картинах та діалогах.

Проте, відсутність зорового ряду не є недоліком АДТ, а скоріше однією з його специфічних рис, яка вивільняє фантазію слухача і активізує уяву. Це дозволяє домислювати образи, надавати їм більшої індивідуальності, внаслідок чого вплив не тільки не послаблюється, а, навпаки, набуває додаткових якостей. Таким чином, на основі уяви конструюються внутрішні образи, формується внутрішня наочність (О.О.Пильцин (1985)). Первинний аналіз АДТ показав, що поряд з функцією, яка формує у студентів внутрішню наочність, досліджувані твори виконують ряд інших функцій: навчальну (формує аудитивні навички та вміння, збагачує лексико-граматичний тезаурус студента), пізнавальну (поглиблює знання студентів про звичаї, традиції, соціально-політичне та культурне життя народів - носіїв мови, що вивчається, формує вміння узгоджувати свою поведінку з реаліями країн виучуваної мови), виховну (виховує уважне ставлення до світової літератури, формує студентів як особистість, їхнє ставлення до вічних людських проблем, допомагає визначити свою життєву позицію), розвиваючу (сприяє інтелектуальному розвитку студентів розширює їхній кругозір, ерудицію, поглиблює їхній світогляд, розвиває мислення, творчу уяву, сприяє розвитку загальнокультурного рівня), компенсаторну (компенсує відсутність або недостатність іншомовного середовища, наближує навчальну діяльність до умов реального спілкування), мотиваційну (мотивує і стимулює навчальну та пізнавальну діяльність), літературознавчу (знайомить зі світовою літературою, поглиблює знання про драматичний рід та його жанрову різноманітність, знайомить з досягненнями у жанрі аудіодраматургії) й естетичну (діє на емоційну сферу студентів, викликає емоційну реакцію, співпереживання, запускає механізми художнього сприймання). Таким чином, виділені нами функції свідчать про доцільність використання АДТ у навчальному процесі.

Вирішення питання використання АДТ у навчальному процесі вимагає розгляду композиційних, жанрових і лінгвостилістичних особливостей художніх творів цього літературного роду. Кількісний та якісний аналіз 21 твору аудіодраматургії дав змогу класифікувати та об'єднати їх у групи за такими параметрами: за метою створення (розмежування на оригінальні й адаптовані відбувається в залежності від того, чи були п'єси створені спеціально для їх прослуховування у звукозапису, чи для постановки на сцені з подальшою їх адаптацією для прослуховування), за способом літературного відображення дійсності (розмежування на первинні і вторинні відбувається в залежності від того, чи це є твори, які ми сприймаємо у такому вигляді, у якому їх створив автор, чи це - переробки інших творів), за способом викладу (розмежування на прозові і віршовані передбачає аналіз форми висловлювання - прозова чи віршована), за умовами створення (розмежування на основні і допоміжні відбувається в залежності від того, чи були п'єси створені в спеціальних студіях звукозапису, чи на місцях, начитані не професійними дикторами).

В основі процесу аудіювання АДТ, як і будь-якого іншого матеріалу, лежить робота механізмів сприймання і розуміння. У процесі дослідження було з'ясовано, що сприймання полілогічного мовлення проходить дещо по-іншому, ніж окремо взятого монологічного, чи діалогічного мовлення. Так, під час сприймання діалогічних єдностей з діалогічними репліками (1-7 речень) слухач для розуміння інформації, закладеної в цих мовленнєвих утвореннях, проводить їх синтез - об'єднує вислови мовлення кожного персонажа в єдине ціле з наступним його аналізом, зіставленням, узагальненням. Сприймаючи репліки монологічного характеру (7 і більше речень) як безперервний потік інформації, аудитор, перш за все, виділяє в них важливе, значне, цікаве - тобто проводить аналіз, синтезує продукти аналізу, порівнює з раніше відомим, узагальнює і лише потім разом з іншими репліками певної діалогічними єдностями проводить їх синтез з подальшим аналізом, зіставленням, узагальненням. Як бачимо, обробка інформації діалогічних єдностей з діалогічними та монологічними репліками вимагає від слухача більших зусиль мисленнєвого апарату.

Результативність аудіювання визначається мірою розуміння сприйнятої інформації. Аналіз праць з психології та психолінгвістики показав, що розуміння розглядають як багаторівневий процес. Виходячи з вимог чинної Програми, нами були виділені глобальний, детальний та критичний рівні розуміння АДТ. Причому розуміння змісту/ сюжету твору відбувається на глобальному та детальному рівнях, а його смислу - на рівні критичного розуміння. У ході дослідження було з'ясовано, що розуміння змісту та смислу АДТ забезпечуються інформацією різного роду. Так, зміст твору структурований лінгвістично і виражений експліцитно, а смисл є категорією понятійною і, на відміну від змісту, виражений імпліцитно і виявляється опосередковано, шляхом співставлення різних елементів тексту і встановлення зв'язків між ними.

З'ясовані психофізіологічні особливості аудіювання АДТ мають велике практичне значення для виявлення труднощів роботи з цими творами та їх ранжуванням за суб'єктивними та об'єктивними критеріями.

До суб'єктивних факторів впливу на процес аудіювання АДТ належать вікові індивідуально-психологічні особливості студентів, а також психофізіологічні особливості протікання процесу аудіювання. Об'єктивні фактори зумовлюються труднощами лінгвістичного та екстралінгвістичного характеру. Перші пов'язані зі сприйманням мовної форми повідомлення (лексичні, граматичні та фонологічні труднощі). Другі, тобто екстралінгвістичні, можуть бути викликані структурно-семантичними, композиційними особливостями, умовами пред'явлення АДТ (кількість подач аудіотексту, тривалість його звучання, наявність/ відсутність функціональних шумів та їх характер). Урахування цих особливостей сприяло організації ефективної роботи з формування аудитивної компетенції на матеріалі автентичних АДТ.

Таким чином, у розділі 1 дисертації, що реферується, досліджено теоретичне підґрунтя для створення методики навчання студентів мовних спеціальностей аудіювання англомовних АДТ.

Другий розділ дисертації присвячено розробці принципів відбору і послідовної організації АДТ, організації роботи з аудіювання, опису авторської методики навчання аудіювання АДТ та побудові моделі навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи навчання в ВНЗ.

Розроблена нами типологія АДТ, визначені суб'єктивні та об'єктивні фактори впливу на процес їх аудіювання стали підґрунтям для формулювання принципів відбору і організації аудіоматеріалу. Визначена нами схема відбору передбачає врахування способу, який буде покладено в його основу: відбір із вже існуючих матеріалів, складання нових матеріалів, адаптація - модифікація вже існуючих матеріалів відповідно до мети навчання (T.Hutchinson, A.Waters (1987), В.Tomlinson (1998)). Обираючи спосіб відбору АДТ, ми керувалися засадами комунікативного підходу (мовленнєві ситуації навчальних матеріалів повинні відображати процес реальної комунікації) та вимогами Програми (2001) (навчання аудіювання на третьому курсі має відбуватися на основі оригінальних, нескорочених матеріалів). Тому, відбір з автентичних творів, що мають використовуватися як навчальні, було обрано як єдиний прийнятний у контексті нашого дослідження спосіб забезпечення студентів третього курсу аудіоматеріалами.

З метою здійснення відбору і організації АДТ для формування компетенції в аудіюванні на треьому і четвертому курсах мовних ВНЗ були виділені такі принципи: аудитивний драматичний твір автентичний

- принцип автентичності текстового матеріалу. На старших курсах мовних спеціальностей слід формувати навички та вміння сприймання на слух матеріалу, не підданого будь-яким змінам, чи скороченням;

- принцип автентичності оформлення текстового матеріалу. Цей принцип проявляється в досягненні автентичності сприймання АДТ (сприймання на рівні носіїв мови) за рахунок його звукового оформлення, наближеного до умов реального спілкування;

- принцип доступності АДТ, який є комплексним принципом і передбачає доступність способу викладу, доступність мовного оформлення, доступність характеристик звукових параметрів акторського мовлення і доступність обсягу матеріалу для разового пред'явлення;

- принцип послідовної організації навчального матеріалу, який виявляється в тому, що сприймання АДТ повинно проходити по лінії поступового ускладнення від легших для сприймання творів до важчих.

Розглянуті принципи відбору і організації навчального матеріалу досліджуваних творів були реалізовані у визначених нами вимогах до АДТ: 1) АДТ мають бути автентичними текстами, тобто не підданими будь-яким змінам чи скороченням згідно з вимогами Програми (2001); 2) аудіотвори мають бути студійними записами у виконанні професійних акторів, носіїв англійської мови, а зображені в АДТ події, з метою імітації умов реального спілкування, мають відбуватися на автентичному фоні, забезпеченому функціональними шумами; 3) в основі АДТ має бути прозова (не віршована) форма викладу, оскільки сприймання віршованої форми викладу потребує неабияких зусиль мисленнєвого апарату, а за умови відсутності зорового ряду віршована форма може гальмувати процес розуміння АДТ; 4) АДТ повинні бути написані сучасною (не староанглійською) літературною англійською мовою (оскільки із староанглійською мовою студенти III курсу частково знайомі хіба що з теоретичних дисциплін), з можливими елементами діалектного мовлення, або іншої мови для індивідуалізації образу персонажа; 5) робота з навчання аудіювання АДТ повинна починатися з творів, в яких мовлення головних дійових осіб є легкодоступним для сприймання; 6) тривалість одного акту АДТ не повинна перевищувати 30 хвилин згідно з експериментально перевіреною динамікою працездатності студентів під час роботи з технічними засобами на III курсі мовного факультету (Л.Ю.Куліш (1982); 7) навчання аудіювання з використанням АДТ повинно проходити по лінії поступового ускладнення, що виражається в організації навчального матеріалу в послідовності від легшого для сприймання твору до важчого.

Відповідно до висунутих вимог з проаналізованого двадцяти одного АДТ для навчання аудіювання на третьому курсі ми відібрали шість творів, в яких мовлення персонажів є, в основному, легкодоступним для сприймання: "Lady Windermere's Fan" та "The Importance Of Being Earnest" (O.Wilde), "Pygmalion" (B.Shaw), "Crown House" (P.Ling, J.Ace), "The Petition" (B.Clark), "84 Charing Cross Road" (H.Hanff). Мовлення деяких головних персонажів є важкодоступним у таких АДТ, як "The School For Scandal" (Ph.Sheridan), "She Stoops To Conquer" (O.Goldsmith), "The Crucible" (А.Miller) і "The Restaurant At the End of Universe" (D.Adams), тому ми пропонуємо використовувати їх для навчання аудіювання на четвертому курсі. Решта проаналізованих творів не відповідають висунутим вимогам і не можуть бути використані для навчання аудіювання.

Робота з аудіювання АДТ передбачає виконання студентами низки послідовних дій, які спрямовані на актуалізацію і поглиблення літературознавчих та соціокультурних знань, формування певних навичок та розвиток відповідних умінь в аудіюванні. До навичок, специфічних для формування компетенції в аудіюванні за допомогою саме АДТ, належать фонологічні навички розрізняти голоси персонажів та визначати емоційний стан мовця за інтонацією та індивідуальними характеристиками звукового оформлення акторського мовлення, вирізняти та інтерпретувати репліки "в бік"; лексичні навички виділяти слова на позначення головної інформації в межах однієї репліки тощо. Робота з навчання аудіювання АДТ спрямована на розвиток таких груп умінь: передбачати зміст та смисл цих творів, вилучати певну інформацію, скорочувати й інтерпретувати вилучену інформацію, аналізувати і творчо переосмислювати прослуханий твір.

Описані знання, навички й уміння послужили підґрунтям для створення системи вправ, представленої у табл. 1. Як видно з табл. 1, в основі системи лежить поетапна робота з АДТ згідно з вступним, основним та завершальним етапами. На основному етапі опрацьовується окремий акт АДТ, робота на вступному та завершальному етапах стосуться всього твору. У межах кожного етапу роботи з АДТ виконуються певні групи вправ.

Так, група вправ вступного етапу спрямована на створення мотивації до сприймання АДТ, актуалізацію фонових (літературознавчих) знань студентів й антиципацію змісту та смислу твору. Роботи з АДТ на цьому етапі передбачає опрацювання додаткової інформації про автора, словникову роботу.

Наведемо приклад завдання до вправи, що виконуються на цьому етапі:

Приклад 1. Вправа для ознайомлення з авторським кредо та короткими біографічними відомостями про письменника.

Таблиця 1. Зміст системи вправ для навчання аудіювання автентичних англомовних АДТ студентів третього курсу мовних спеціальностей

Етап	Методичне призначення	Групи вправ	Типи вправ	Види вправ
Всупний етап	Ознайомлення з літературознав-чим фоном всього твору.	Для актуалізації і поглиблення 1) літературознавчих фонових знань про драму і її жанрові різновиди; 2) знань про творчий шлях письменника і його естетичне кредо на фоні історико-культурних подій епохи, в яку жив письменник.	Рецептивно-репродуктивні комунікативні.	Читання літературознавчих текстів з метою отримання інформації; обговорення отриманої інформації; заповнення пропусків; відповіді на запитання.
	Антиципація змісту й смислу твору.	Для розвитку вміння передбачати 1) смисл/ ідею твору за його заголовком; 2) зміст твору за відгуками критиків.	Продуктивні комунікативні, рецептивно-репродуктивні комунікативні.	Читання літературознавчих текстів з метою отримання інформації; обговорення отриманої інформації, відповіді на запитання.
Основний етап	Ознайомлення з соціокультурним фоном акту твору.	Для формування соціокультурних знань про реалії, які згадуються в тексті.	Рецептивні комунікативні.	Пояснюючий, орієнтуючий, інтерпретуючий коментар викладача.
	Перцептивна переробка звукової мовленнєвої інформації.	Для формування 1) фонологічних навичок; 2) лексичних навичок; 3) граматичних навичок аудіювання.	Рецептивні умовно-комунікативні, рецептивні некомунікативні, рецептивно-репродуктивні некомунікативні.	Групування інформації, тестові завдання на перехресний вибір, заповнення пропусків, множинний вибір, альтернативний вибір, заміна-підстановка, завершення.
	Вилучення одиниць змістової інформації з окремого акту твору.	Для розвитку вміння 1) вилучати інформацію про події за певною ознакою; 2) бачити логіку подій;	Рецептивні комунікативні, рецептивно-репродуктивні умовно-комунікативні.	Аудіювання тексту акту твору; тестові завдання на послідовне розташування та перехресний вибір.
	Скорочення інформації акту твору.	для розвитку вміння 1) розуміти головні події/ факти; 2) розуміти деталі; 3) відділяти головні факти та події від другорядних; 4) групувати події, вчинки за певною ознакою; 5) узагальнювати факти.	Рецептивні умов-но-комунікативні, рецептивно-репродуктивні умовно-комунікативні, продуктивні комунікативні, рецептивні комунікативні.	Відповіді на запитання, групування інформації, виправлення помилок, тестові завдання на співвіднесення, перехресний вибір, заповнення пропусків, множинний вибір, альтернативний вибір, заміна-підстановка, завершення.
	Інтерпретація змісту акту твору.	Для розвитку вміння 1) робити висновки на основі фактів; 2) виводити судження; 3) тлумачити/ коментувати інформацію, яка подається в тексті акту АДТ імпліцитно; 4) оцінювати події, вчинки героїв, самих героїв; 5) встановлювати ідею тексту.	Продуктивні комунікативні, рецептивно-репродуктивні комунікативні.	Відповіді на запитання, повідомлення, обговорення подій, вчинків героїв і самих героїв.
Завершальний етап	Аналіз художнього твору.	Для розвитку вміння 1) виражати ставлення до героїв; 2) аргументувати своє ставлення до різних рис характеру людської особистості; 3) пов'язувати факти, зображені в п'єсі, з власним досвідом; 4) проникати в підтекст на рівні всього твору.	Репродуктивні комунікативні, продуктивні комунікативні.	Заповнення пропусків, коментування інформації, обговорення образів героїв.

Завдання. Bernard Shaw is considered to be one of the outstanding playwrights of the 20^th century. How could his creative work be characterized? Read the extract of the article written by the English literary critic J.M.Murry, which reveals Shaw's contribution to world literature. Brainstorm the characteristic features of his literary works. In what way could Shaw's literary principles be reflected in the suggested play?

Великі можливості для антиципації закладені в заголовку, що, як правило, вказує на ідею. Прогнозуванню приблизного розгортання подій (змісту) може сприяти читання відгуків критиків, мистецтвознавців, читачів про твір. Проілюструємо вищезазначене прикладами завдань до вправ:

Приклад 2. Вправа для формування вміння передбачати смисл/ ідею на основі заголовку твору.

Завдання. Consider the title of the play. Does the word “Earnest” presuppose a person's name or does it have the meaning “serious”? What situations can you give as an example to illustrate why it is so important to be Earnest? Or earnest? What feeling does the title give you? (“The Importance of Being Earnest”).

Приклад 3. Вправа для формування вміння передбачати зміст/ сюжет на основі ознайомлення з рев'ю та висловлюваннями критиків про твір.

Завдання. Skim through the information the editors of Harper Collins Publishers offer their readers to present “Pygmalion” by Bernard Shaw. What does this play tell about? Who are the main characters? Can you predict further development of the events?

Основний етап представлений п'ятьома групами вправ, спрямованих на: 1) ознайомлення з соціокультурним фоном акту твору; 2) перцептивну переробку звукової мовленнєвої інформації акту (формуються аудитивні навички), 3) вилучення певної інформації з акту, 4) скорочення тексту акту та 5) інтерпретації змісту прослуханого акту твору. Цей етап забезпечує роботу над окремими актами АДТ. Робота з ознайомлення з соціокультурним фоном окремого акту твору зводиться до коментування експліцитно вираженої соціокультурної інформації - лінгвокраїнознавчої лексики. Метою цієї роботи є формування у студентів знань про реалії, які згадуються у тексті акту АДТ. Формування соціокультурних знань відбувається за рахунок пояснюючого, орієнтуючого та інтерпретуючого коментарів, інформацію для яких ми брали з авторських коментарів, словників, довідників та інтернет мереж.

Подальша розробка вправ основного етапу проводилася з урахуванням структури аудіювання. Формування аудитивних навичок відбувається під час перцептивної переробки звукової мовленнєвої інформації, яка тісно пов'язана з актуалізацією уваги студентів на необхідності подолання мовних труднощів. Така актуалізація здійснюється за допомогою факультативної фази - обгрунтування або Rationale. Мета цієї фази - обгрунтувати необхідність та важливість формування тієї чи іншої навички і тим самим створити мотивацію для виконання студентами певних дій.

Приклад 4. Вправа на формування просодичної навички розпізнавати репліки "у бік".

Обгрунтування. Characters' speech in audiodramas is usually addressed to other characters and listeners. But, nevertheless, there are some utterances which are meant to be heard only by listeners not by other characters. These utterances are called “asides”. The asides are recognised by lower voice pitch as if a character were confiding you a secret.

Завдання. Which of the sentences pronounced by the characters are addressed only to the listeners to hear them? Read and listen to the utterances and owing to the change in voice pitch underline the sentences which are the asides. Remember that some utterances may contain more than one aside.

Вправи для зняття мовних (фонологічних, лексичних, граматичних) труднощів аудіюваннявідіграють важливу роль у навчанні сприймання і розуміння АДТ, оскільки сформовані під час цього етапу аудитивні навички та соціокультурні знання сприяють розвитку вмінь аудіювати, що досягається під час виконання вправ, мета яких - вчити виконувати дії з вилучення певної інформації з аудіотексту. Наведемо зразок завдань до таких вправ:

Приклад 5. Вправа для розвтку вміння бачити логіку подій.

Завдання. Listen to act I and рut the events from act I in the right order.

Наступні групи вправ - неоднорідні за своїм змістом і спрямовані на скорочення тексту (подальший розвиток умінь розуміти текст акту на рівні змісту) та інтерпретацію актів твору (розвиток умінь розуміти текст акту на рівні смислу).

Приклад 6. Вправа для розвтку вміння розуміти головні події.

Завдання. Any piece of drama follows a certain structure. Acts as structural components of any play can be further subdivided into scenes. The beginning or end of any scene is marked by “appearance” or “withdrawal” of characters in the act. Divide the act into scenes and entitle them.

Приклад 7. Вправа для розвтку вміння коментувати імпліцитну інформацію.

Завдання. Here is a list of the remarks made of the characters by other characters of the play. Write down the numbers of the remarks from the suggested list, which were made of Lady Windermere. How do these remarks help portray Lady Windermere? What kind of a person do you think she is? ("The Lady Windermere's Fan").

На завершальному етапі студенти виконують вправи, спрямовані на аналіз художнього твору. Метою таких вправ є розвиток умінь інтерпретувати зміст всього АДТ на основі власних спостережень і вражень від прослуханого твору.

Приклад 8. Вправа для розвтку вміння висловлювати свою думку щодо героїв та виражати ставлення до них.

Завдання 1. Choose a character to analyse or study closely. Choose three qualities of that character to study. Choose a colour to represent each quality. Make a chart like the one below. Make a key showing what colour represents what quality. Think of what the character you have chosen is like at the beginning of the play. Put the appropriately coloured dot above “beginning” for each quality. Think about what this character is like in the “middle” and at the “end” of the play and add coloured dots above “middle” and “end”. Connect the dots with lines. Share your charts with the others and discuss: how did the character change or develop? In what way did the character stay the same?

З метою формування уміння переосмислювати АДТ під час виконання дії з творчого переосмислення певного АДТ, студентам пропонувалося придумати нове завершення твору і представити його у вигляді проекту.

Таким чином, можна констатувати, що синтез навичок та вмінь, сформованих у процесі виконання описаних вище дій реалізується студентами під час підготовки та презентації проекту "Драматизація" на підсумковому занятті.

Розроблена система вправ обумовила циклічну структуру моделі за кількістю АДТ для опрацювання в одному семестрі. Окремо взятий АДТ вивчається в межах одного навчального цикла. Кількість занять у циклі визначається кількістю актів у п'єсі та окремо виділяється завершальне заняття по всьому твору. Тому, як правило, кожен цикл складається з 4-6 аудиторних занять. Наприкінці останнього циклу для порівняння вивчених творів проводиться підсумкове заняття.

У результаті реформування вищої школи України в контексті європейських освітніх вимог у ВНЗ III-IV рівнів акредитації впроваджено кредитно-модульну систему організації навчального процесу, за якою зміст третього року навчання організовано за темами і охоплює 8 модулів, два з яких є контрольними модулями, по одному у кожному семестрі. Таким чином, на вивчення однієї теми відводиться один модуль. Оскільки заняття для навчання аудіювання АДТ є невід'ємною частиною практичних занять з англійської мови, вважаємо можливим опрацьовувати три драматичні твори на семестр. Звідси, окремо взятий АДТ, що корелює з окремо взятим циклом, опрацьовується в межах одного навчального модуля.

Оскільки кількість годин, відведена на вивчення іноземної мови, може варіюватися у залежності від політики ВНЗ чи спеціальності студентів (учитель, філолог/ лінгвіст чи перекладач), при плануванні годин на опрацювання АДТ ми виходили з часових рамок навчального процесу у Київському національному лінгвістичному університеті, на базі якого проводився методичний експеримент. На опрацювання перших трьох відібраних нами аудіоп'єс було відведено 16 занять (32 годин). Вибір кількості годин зумовлений композиційною структурою (кількістю актів) творів.

У межах кредитно-модульної системи у нашій моделі передбачено час на самостійну та індивідуальну роботу студентів. Індивідуальна робота (консультації) проводиться для студентів, які з певних причин пропустили практичні заняття, прагнуть перескласти матеріал з метою покращити рейтинг, або, які відчувають труднощі при сприйманні та розумінні АДТ.

У контексті нашого дослідження самостійна робота передбачає роботу студентів з АДТ у лабораторних умовах та вдома. Завданням для самостійної роботи вдома є збір фактуальної інформації про характер героїв, написання сценарію "п'єси", підготовка до її драматизації. Для самостійної роботи в лабораторних умовах студентам пропонується до прослуховування акту АДТ виконати вправи, спрямовані на формування аудитивних навичок. Така робота є прийнятною для нашої методики, оскільки усі вправи цієї групи є рецептивними, некомунікативними, індивідуальними, правильність виконання яких можна перевірити за ключем.

Перевірка рівня сформованості навичок та вмінь в ауіюванні відбувається за рахунок поточного, модульного та підсумкового контролю, представленого в табл. 2.

Таблиця 2. Розподіл навчального часу для навчання аудіювання АДТ студентами 3-го курсу на практичних заняттях з англійської мови

Модуль/цикл	Кількість аудиторних занять	Години	Форма контролю
		Аудиторні заняття	Індивідуальна робота	Самостійна робота
				Лабораторні заняття	Домашня робота
1	5	10 год.	1 год	2 год.	4 год.	поточний, модульний
2	4	8 год.	1 год	1 год. 20 хв.	3 год.	поточний, модульний
3	6	12 год.	1 год	2 год. 40 хв.	5 год.	поточний, модульний
Підсумкове заняття	2 год.	-	-	9 год.	підсумковий

У розділі 3 дисертації описано експериментальна перевірка розробленої методики навчання аудіювання АДТ, проведена шляхом природного відкритого вертикально-горизонтального експерименту на матеріалі трьох АДТ: "Віяло леді Віндерміе", "Важливо бути серйозним", "Пігмаліон". Перевірка включала методичний експеримент, у якому взяло участь 36 студентів третього курсу Київського національного лінгвістичного університету. Розроблену методику було впроваджено в чотирьох ВНЗ України. Загалом в експериментальному дослідженні взяло участь 466 студентів третього курсу.

За гіпотезою експериментального навчання пропонувалися три варіанта методики для трьох експериментальних груп (ЕГ). Варійованою умовою експерименту в експериментальних групах було різне кількісне співвідношення вправ, спрямованих на формування аудитивних навичок. Так, в ЕГ-1 формувалися фонологічні, лексичні та граматичні навички аудіювання АДТ. В ЕГ-2 увага приділялася виключно передтекстовій роботі з лексичними та граматичними труднощами. Пропонуючи цей варіант методики, ми керувалися результатами опитування 152 викладачів англійської мови як спеціальності на денній формі навчання, яке проводилося у дев'яти ВНЗ України. Результати опитування показали, що викладачі ВНЗ готують студентів до аудіювання шляхом зняття лексичних і граматичних труднощів. Зняттю ж фонологічних, а особливо просодичних труднощів, не приділяється належної уваги. Це й дало нам підставу для висунення цього варіанта методики. В ЕГ-3 проводилася попередня робота з текстом для зняття фонологічних та граматичних труднощів аудіювання окремо взятих актів АДТ. Пропонуючи третій варіант методики, ми припустили, що активний, пасивний та потенціальний словниковий запас студентів третього курсу є достатнім для розуміння АДТ на рівні змісту та смислу. Таким чином методика навчання аудіювання АДТ у трьох ЕГ відрізнялася передтекстовою роботою, а далі була ідентичною.

Результати методичного експерименту порівнювалися до і після навчання. Експериментально підтверджено загальну ефективність запропонованої методики (середній коефіцієнт навченості за В.П.Безпальком у всіх ЕГ становив більше 0,7), встановлено перевагу варіанта методики, за яким передтекстова робота з актом АДТ проводилася з метою зняття фонологічних, лексичних і граматичних труднощів, тобто підтвердився перший варіант висунутої гіпотези. Середній коефіцієнт навченості в ЕГ-1 підвищився більше, ніж в 1,5 рази (з 0,547 до 0,873).

На основі запропонованої методики і спостережень під час проведення методичного експерименту розроблено методичні вказівки для викладачів.

Висновки

Дисертаційне дослідження присвячено теоретичному обґрунтуванню і практичній розробці методики навчання аудіювання англомовних драматичних творів студентів старших курсів та експериментальній перевірці запропонованої методики, що відображено у висновках.

Аналіз літературознавчої, лінгвістичної, психолінгвістичної і методичної літератури з проблеми дослідження дозволив сформулювати теоретичні передумови навчання аудіювання автентичних АДТ студентів третіх-четвертих курсів мовних спеціальностей.

Під час дослідження було визначено поняття "аудитивний драматичний твір" - драматичний твір, що призначений для реалізації у формі позбавленої зорових компонентів вистави, який є складовою частиною аудіодраматургії.

Первинний аналіз природи АДТ дозволив розглянути можливості їх використання у навчальному процесі. У ході аналізу було з'ясовано, що робота з АДТ не тільки формує навички і вміння в аудіюванні, а й збагачує лексико-граматичний тезаурус студентів, поглиблює літературознавчі, соціокультурні знання про народ, мова якого вивчається, розширяє кругозір студентів, розвиває їх мислення, творчу уяву, сприяє розвитку загальнокультурного рівня. Це дало нам підставу вважати використання цих творів у навчальному процесі доцільним.

З урахуванням особливостей проаналізованих АДТ була розроблена їх типологія. На основі ознак подібності й розбіжності проаналізовані твори були класифіковані за такими параметрами: за метою створення (оригінальні й адаптовані), за способом літературного відображення дійсності (первинні і вторинні), за способом викладу (прозові і віршовані), за умовами створення (основні і допоміжні).

За результатами аналізу праць, присвячених аудіюванню як психофізіологічному процесу, та досвідом використання АДТ у навчанні аудіювання були визначені особливості роботи механізмів їх сприймання та розуміння. Було з'ясовано, що розуміння АДТ є багаторівневим процесом. Виходячи з їх жанрово-композиційних особливостей та вимог чинної Програми, ми виділили глобальний, детальний та критичний рівні розуміння цих творів. Причому розуміння змісту/ сюжету твору відбувається на глобальному і детальному рівнях, а його смислу - на рівні критичного розуміння. Виділені рівні розуміння АДТ знайшли відображення у розробці вправ, спрямованих окремо на перевірку розуміння змісту і смислу прослуханого.

Розроблена типологія факторів впливу на ефективність формування компетенції в аудіюванні включає дві групи: суб'єктивні та об'єктивні фактори. Причому перші пов'язані з психофізіологічними особливостями протікання цього процесу і віковими індивідуально-психологічними особливостями студентів, а другі - зумовлюються труднощами лінгвістичного та екстралінгвістичного планів. Результати аналізу цих особливостей знайшли свій вияв під час визначення принципів відбору та розробки системи вправ на матеріалі автентичних АДТ.

Розроблена нами типологія АДТ, визначені суб'єктивні та об'єктивні фактори впливу на процес їх аудіювання стали підґрунтям для формулювання принципів відбору й організації АДТ у навчальному процесі: принцип автентичності текстового матеріалу; принцип автентичності оформлення текстового матеріалу; принцип доступності АДТ, який є комплексним принципом і передбачає доступність способу викладу, доступність мовного оформлення, доступність характеристик акторського мовлення і доступність обсягу матеріалу для разового пред'явлення; принцип послідовної організації навчального матеріалу.

Виділені принципи відбору і організації були реалізовані у сімох вимогах до АДТ, відповідно до яких з проаналізованого 21 твору було вибрано шість АДТ для опрацювання на третьому курсі і чотири твори для опрацювання на четвертому курсі.

На основі розроблених теоретичних положень було створено науково обґрунтовану методику навчання аудіювання АДТ, яка передбачає засвоєння студентами літературознавчих і соціокультурних знань, формування навичок та розвиток відповідних умінь в аудіюванні.

Теоретично обґрунтовано і практично розроблено систему вправ для навчання студентів третього курсу мовних спеціальностей аудіювання автентичних англомовних АДТ. Система базується на трьох етапах роботи з АДТ - вступному, основному і завершальному. Перший і третій етапи стосуються роботи з цілим твором. На основному етапі має місце робота з окремим актом АДТ. Для кожного етапу роботи з твором були створені групи вправ відповідно до цілей кожного етапу.

З метою реалізації розробленої системи вправ у навчальному процесі нами була побудована модель навчання аудіювання АДТ з урахуванням особливостей використання цих творів в рамках кредитно-модульної системи. Модель має циклічну організацію. Опрацювання одного твору охоплює один цикл. Кількість занять у циклі залежить від кількості актів у творі. Оскільки заняття для навчання аудіювання АДТ є невід'ємною частиною практичних занять з англійської мови, окремо взятий АДТ, що корелює з окремо взятим циклом, опрацьовується в межах одного тематичного модуля. Модель передбачає аудиторні заняття, індивідуальну і самостійну роботу в умовах кредитно-модульної системи.

Ефективність розробленої методики навчання аудіювання на матеріалі АДТ перевірено у ході методичного експерименту, проведеного у Київському національному лінгвістичному університеті. Результати експериментального нвчання підтвердили загальну ефективність запропонованої методики, встановили перевагу варіанта, за яким передтекстова робота проводиться з метою зняття фонологічних, лексичних і граматичних труднощів аудіювання АДТ.

Проведене дослідження та результати експериментальної перевірки дають підставу рекомендувати розроблену методику навчання аудіювання драматичних творів у звукозапису для використання на заняттях з англійської мови на мовних факультетах ВНЗ.

Як перспектива подальшого дослідження може розглядатися можливість використання запропонованої методики для розвитку продуктивних видів мовленнєвої діяльності, а також її адаптацію для навчання інших іноземних мов. Розроблена методика може використовуватися на практичних заняттях з англійської мови і для організації самостійної роботи студентів з формування мовленнєвої компетенції в аудіюванні.

Зміст дисертації відображено в таких публікаціях

1. Сіваченко О.О. Лінгвостилістичні особливості драматичних творів як об'єкт навчання аудіювання студентів мовних спеціальностей / О.О.Сіваченко // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Педагогіка і психологія. - К.: Видав. центр КНЛУ, 2004. - Вип. 7. - С. 198--204.

2. Сіваченко О.О. Лінгвістичні труднощі смислового сприймання на слух радіопостановок англомовних драматичних творів / О.О.Сіваченко // Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. - Черкаси: Видав. відділ ЧНУ, 2004. - Вип. 54. - С. 135--139.

3. Сіваченко О.О. Система вправ для навчання студентів мовних спеціальностей аудіювання автентичних англомовних драматичних творів / О.О.Сіваченко // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Педагогіка і психологія. - К.: Видав. центр КНЛУ, 2005. - Вип. 8. - С. 48--57.

4. Сіваченко О.О. Методика роботи з драматичним аудіотектом на старших курсах вищих навчальних закладів / О.О.Сіваченко // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Педагогіка і психологія. - К.: Видав. центр КНЛУ, 2005. - Вип. 9. - С. 14--20.

...