Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

УДК 378.14:373.3:37.018.51

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОЛЕКТИВНИХ ФОРМ РОБОТИ УЧНІВ СІЛЬСЬКИХ МАЛОЧИСЕЛЬНИХ ШКІЛ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПРИСЯЖНЮК Лариса Андріївна

Вінниця-2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Тарасенко Галина Сергіївна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра педагогіки і методики початкового навчання, завідувач, м. Вінниця

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України

Бібік Надія Михайлівна, Інститут педагогіки АПН України, лабораторія початкової освіти, головний науковий співробітник, м. Київ

кандидат педагогічних наук, доцент, Касярум Надія Василівна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, кафедра вищої школи та освітнього менеджменту, доцент, м. Черкаси

Захист відбудеться “16” червня 2009 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, 2-ий поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.

Автореферат розісланий “14” травня 2009 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.М.Коломієць

АНОТАЦІЇ

Присяжнюк Л. А. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2009.

Дисертація присвячена проблемі підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації колективних форм роботи учнів у різновіковому колективі сільської малочисельної школи. Визначені, обґрунтовані й експериментально перевірені педагогічні умови ефективної підготовки студентів до означеної діяльності. З'ясовані критерії та рівні готовності майбутніх фахівців до організації колективної діяльності молодших школярів в умовах сільської малочисельної школи.

У роботі доведено, що впровадження методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл на основі визначених педагогічних умов та етапної реалізації (змістово-ціннісний, рефлексивно-моделювальний, операційно-діяльнісний етапи) сприяє позитивним змінам у рівнях готовності студентів до означеної діяльності.

Ключові слова: сільська малочисельна школа; різновіковий колектив; колективні форми роботи; готовність до організації колективних форм роботи учнів сільської малочисельної школи; педагогічні умови, методика фахової підготовки майбутніх учителів початкових класів.

педагогічний учень колективний сільський

Присяжнюк Л. А. Подготовка будущих учителей начальных классов к организации коллективных форм работы учащихся сельских малочисленных школ. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского. - Винница, 2009.

Диссертационное исследование посвящено проблеме подготовки будущих учителей начальных классов к организации коллективных форм работы учащихся в разновозрастном коллективе сельской малочисленной школы. В диссертации раскрыты требования к профессиональной подготовке педагогов в контексте обновленных парадигм образования, изучены возможности коллективной деятельности для личностного развития сельского ученика в начальной школе, определены психолого-педагогические особенности ее организации.

В работе охарактеризованы коллективные формы работы учащихся сельских малочисленных школ как упорядоченные, основанные на разновозрастном сотрудничестве способы взаимодействия учителя и учащихся, учеников между собой, направленные на решение общей учебно-воспитательной задачи. Организация коллективных форм работы рассматривается как обеспечение оптимального функционирования процесса управления разновозрастной коллективной деятельностью учащихся со стороны педагога.

В диссертации определена профессиональная готовность будущего учителя начальных классов к организации коллективных форм работы учащихся сельских малочисленных школ как профессионально важное качество личности студента, которое характеризуется интегративным сочетанием трёх взаимосвязанных компонентов: мотивационно-аксиологического, теоретико-гносеологического и проективно-технологического и отображает структуру его будущей профессиональной деятельности. В соответствии с выделенными компонентами определены критерии (выражение профессиональной направленности на организацию коллективной деятельности учащихся сельских малочисленных школ; овладение системой психолого-педагогических знаний, необходимых для организации и руководства коллективной деятельностью школьников разного возраста; сформированность практических умений организации коллективных форм работы в разновозрастном детском коллективе) и уровни (фрагментарно-формальный, заинтересованно-репродуктивный, творчески-интерпретационный) готовности студентов к обозначенной деятельности.

Теоретически обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия, соблюдение которых способствует эффективной подготовке будущих учителей начальных классов к организации коллективных форм работы учащихся сельских малочисленных школ: профессионализация учебной деятельности будущих учителей начальных классов на принципах знаково-контекстного подхода; аксиологическое обеспечение использования коллективных форм работы в будущей профессиональной деятельности; стимулирование надситуативной активности будущего учителя сельской малочисленной школы; формирование у студентов навыков рефлексивного анализа собственных педагогических проектов организации ученического взаимодействия.

Разработана, теоретически обоснована и экспериментально проверена методика подготовки будущих учителей начальных классов к обозначенной деятельности, которая предусматривала организацию процесса усвоения студентами содержания профессиональной подготовки в специально смоделированной педагогической среде в течение всего периода обучения в вузе. Этот процесс является последовательностью содержательно-ценностного, рефлексивно-моделирующего и операционно-деятельностного этапов, каждый из которых сопровождается целесообразной реализацией обозначенных педагогических условий. Моделирование задач, содержания, форм и методов работы на каждом этапе осуществлялось с учетом знаково-контекстного подхода, который предусматривает трансформацию учебной деятельности студентов в профессиональную путем последовательного ее включения в контекст будущей деятельности. Экспериментально-исследовательская работа проводилась в процессе изучения студентами психолого-педагогических дисциплин, спецсеминаров “Актуальные проблемы сельской малочисленной школы” и “Организация коллективных форм работы учащихся в разновозрастных группах”, во время прохождения будущими учителями педагогической практики и выполнения ими научно-исследовательских работ. Результаты диссертационного исследования подтверждают, что определение педагогических условий, разработка и внедрение методики подготовки будущих учителей начальных классов к организации коллективных форм работы учащихся сельских малочисленных школ являются педагогически обоснованными и оказывают положительное влияние на уровень готовности студентов к обозначенной деятельности.

Ключевые слова: сельская малочисленная школа; разновозрастной коллектив; коллективные формы работы; готовность к организации коллективных форм работы учащихся сельской малочисленной школы; педагогические условия, методика профессиональной подготовки будущих учителей начальных классов.

Prisyazhnyuk L.A. Training of future junior school teachers to organization of collective forms of work with pupils of rural complex schools. - Manuscript.

Thesis submitted for the Scientific degree of a candidate of Pedagogical Sciences on the speciality 13.00.04 - theory and methods of professional training. - Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynski, Vinnytsia, 2009.

The thesis is devoted to the problem of training of future junior school teachers to organization of collective forms of work with different-age pupils in the rural complex school. Pedagogical conditions of effective students training to the aforesaid activity are experimentally selected, grounded and tested. The criteria and levels of readiness of future specialists to organization of collective activity of junior schoolchildren in the rural complex school are defined.

It is proved in the thesis, that application of method of training of future junior school teachers to organization of collective forms of work with pupils of rural complex schools on the basis of definite pedagogical conditions and stage realization (semantically valued, reflexive modelling and procedure active stages) is favourable to positive changes in the levels of readiness of students to the aforesaid activity.

Key words: rural complex school; different-age collective; collective forms of work; readiness to organization of collective forms of work with pupils of rural complex school; pedagogical conditions; method of professional training of future junior school teachers.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. До пріоритетних напрямів розбудови системи вітчизняної освіти нині по праву відносять ефективне розв'язання проблем навчання та виховання дітей у сільській місцевості. Це зумовлено передусім особливим статусом сільської школи в системі загальної середньої освіти. В багатьох малонаселених пунктах ці навчальні заклади виконують селоутворювальну функцію, є основним осередком культури, джерелом інтелектуального й творчого збагачення молодих поколінь. Масове закриття сільських шкіл з малою чисельністю учнів, що, на превеликий жаль, має місце в сучасному суспільстві, призводить не лише до виродження села, а й загрожує руйнуванням екології національної свідомості, втратою автентичності нації, її традицій. А тому збереження загальноосвітнього закладу на селі, створення умов для забезпечення конкурентного рівня освіти сільських дітей нині визнано одним із векторів реформування освітньої галузі в цілому, що задекларовано в освітянських концепціях і документах, у Державній програмі “Сільська школа”.

Посилення уваги до проблем сільської малочисельної школи неодмінно актуалізує проблему її кадрового забезпечення. Особлива відповідальність за її розв'язання покладається на заклади педагогічної освіти. Проте, як показує практика вищої школи, підготовка педагога для такого типу навчального закладу є вкрай слабкою ланкою їхньої освітньої діяльності. Процес професійного становлення сільського вчителя у ВНЗ не моделює структуру його майбутньої діяльності. Відсутність спеціальних нормативних курсів, організаційно-методичного забезпечення педагогічної практики визначає стихійний та епізодичний характер його підготовки. Усе це призводить до небажання студентів пов'язувати своє професійне майбутнє із сільською малочисельною школою, до пасування перед труднощами не стільки економічного, скільки організаційно-педагогічного характеру. Таким чином, назріла нагальна потреба в удосконаленні системи підготовки кваліфікованих фахівців для малочисельних шкіл, здатних реагувати на сучасні освітні трансформації, відгукуватися на соціально-економічні потреби села, перебувати в руслі основних тенденцій розвитку шкільної теорії та практики, творчо реалізовувати набуті професійні знання і вміння в умовах малочисельного різновікового колективу.

У контексті особистісно зорієнтованої освітньої парадигми, яку, поряд з іншими, покладено в основу сучасного навчання й виховання, особливої значущості для сільської малочисельної початкової школи набуває необхідність залучення в процес особистісного самотворення кожного вихованця спеціальних освітніх технологій, спрямованих на цінності співпраці учнів у малочисельному різновіковому колективі. Адже розвиток особистості дитини забезпечується не лише індивідуальним результатом її діяльності, а й формуванням здатності жити в соціумі, умінь ефективного співробітництва з іншими людьми задля колективного створення соціальних цінностей. У процесі колективної праці підвищується здатність учня до самореалізації за рахунок зростання його самостійності, вивільнення ініціативи, заохочення креативності в прийнятті рішень. Тому вища школа повинна орієнтувати майбутнього педагога на оптимальну реалізацію навчально-виховного потенціалу спільної діяльності школярів малочисельних шкіл у системі здорових колективних відносин.

Проблема підготовки вчителя початкових класів до організації колективних форм роботи учнів сільської малочисельної школи нині викликає посилений науковий і практичний інтерес. У контексті нашого дослідження особливого значення набувають методологічні засади підготовки майбутніх фахівців в умовах вищого навчального закладу (В.Андрущенко, І.Бех, С.Гончаренко, І.Зязюн, В.Кремень, В.Мадзігон, Ю.Мальований, Н.Ничкало, В.Паламарчук, О.Савченко, О.Сухомлинська та ін.); психологічні (Г.Балл, М.Дьяченко, Л.Кандибович, В.Рибалка, В.Семиченко та ін.) і педагогічні (О.Абдулліна, Р.Гуревич, Н.Кузьміна, Н.Мойсеюк, О.Мороз, О.Пєхота, С.Сисоєва, В.Сластьонін, М.Сметанський, Г.Тарасенко, В.Шахов, О.Шестопалюк та ін.) основи формування загальної і професійної культури майбутнього педагога; теоретико-методичні аспекти підготовки вчителя початкової школи взагалі (Н.Бібік, В.Бондар, М.Вашуленко, А.Коломієць, С.Мартиненко, І.Шапошнікова, Л.Хомич та ін.) та сільської малочисельної зокрема (О.Біда, Н.Касярум, В.Король, В.Кузь, А.Кузьмінський, М.Левшин, Н.Побірченко, Л.Прокопенко та ін.). Для нашого дослідження значну цінність становлять праці науковців, присвячені питанням удосконалення навчально-виховного процесу в сільській школі з малою кількістю учнів (В.Мелешко, Н.Присяжнюк, О.Савченко, Г.Суворова та ін.), проблемам організації колективної навчальної (Я.Бурлака, В.Дьяченко, Х.Лійметс, В.Ляудіс, К.Нор, І.Первін, О.Пометун, Г.Цукерман, О.Ярошенко та ін.) і виховної (Ю.Гільбух, І.Іванов, С.Карпенчук, О.Киричук та ін.) діяльності школярів і студентів.

Не применшуючи цінності названих вище досліджень, змушені констатувати, що проблема методологічного та організаційно-методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл допоки не дістала належного висвітлення. Теорія і практика професійно-педагогічної освіти окреслила низку суперечностей, які підлягають розв'язанню експериментально-дослідницьким шляхом:

– між потребою суспільства в забезпеченні якісної освіти сільських дітей і неготовністю вчителя зреалізовувати професійні функції в специфічних умовах сільської малочисельної школи;

– між необхідністю належного кадрового забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості та недосконалістю системи підготовки сільського педагога у ВНЗ;

– між наявною цінністю колективної діяльності для становлення особистості молодшого школяра в різновіковому колективі сільської малочисельної школи та недостатнім рівнем готовності майбутніх учителів початкових класів до її організації.

Потреба в розв'язанні означених суперечностей зумовила вибір теми нашого дисертаційного дослідження: “Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл”.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною комплексної наукової теми кафедри педагогіки та методики початкового навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського “Підвищення ефективності підготовки вчителів початкових класів до навчально-виховної роботи з молодшими школярами” (протокол № 11 від 07.04.2004 р.). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол №8 від 22.04.2004 р.), узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №2 від 22.02.2005 р.).

Мета дослідження - визначити педагогічні умови, розробити, теоретично обґрунтувати методику підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл та експериментально перевірити її ефективність.

У відповідності до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

1) проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження з метою з'ясування ступеня її реалізації в педагогічній теорії та практиці;

2) визначити критерії та рівні професійної готовності студентів до організації колективної діяльності учнів в умовах сільської малочисельної школи;

3) обґрунтувати педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл;

4) розробити методику фахової підготовки студентів до означеної діяльності й експериментально перевірити її ефективність.

Гіпотеза дослідження: ефективність підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл уможливлюється дотриманням таких педагогічних умов:

– професіоналізація навчальної діяльності майбутніх учителів початкових класів на засадах знаково-контекстного підходу;

– аксіологічне забезпечення використання колективних форм роботи в майбутній професійній діяльності;

– стимулювання надситуативної активності майбутнього вчителя сільської малочисельної школи;

– формування в студентів навичок рефлексивного аналізу власних педагогічних проектів організації учнівської взаємодії.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів до навчально-виховної роботи з молодшими школярами.

Предмет дослідження - методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл.

Теоретико-методологічною основою дослідження слугують науково обґрунтовані положення та висновки щодо: філософських засад функціонування та розвитку сучасної освіти (В.Андрущенко, С.Гончаренко, І.Зязюн, В.Кремень, В.Лутай, М.Романенко, О.Савченко, О.Сухомлинська та ін.); психолого-педагогічних підходів до формування професійної компетентності майбутнього педагога (Г.Балл, І.Бех, А.Вербицький, Н.Гузій, Р.Гуревич, Н.Кузьміна, О.Мороз, Н.Ничкало, В.Рибалка, С.Сисоєва, В.Семиченко, В.Сластьонін, А.Хуторський, І.Якиманська та ін.); теоретичних та прикладних основ педагогіки вищої школи (А.Алексюк, В.Безпалько, В.Лозова, В.Ляудіс, Н.Мойсеюк, І.Підласий, М.Сметанський, В.Шахов та ін.); закономірностей і специфіки підготовки вчителів початкових класів (Н.Бібік, В.Бондар, А.Коломієць, Г.Тарасенко, Л.Хомич, І.Шапошнікова та ін.); теоретико-методичних та управлінських аспектів організації навчально-виховного процесу в сільській малочисельній школі (О.Біда, В.Кузь, А.Кузьмінський, В.Мелешко, Н.Побірченко, О.Савченко, Г.Суворова та ін.); психологічних (Б.Ананьєв, Л.Божович, Л.Виготський, Г.Костюк, С.Максименко, Д.Ніколенко, О.Скрипченко та ін.), соціально-психологічних (О.Бодалєв, Ю.Гільбух, О.Киричук, Я.Коломінський, А.Мудрик, А.Петровський, Л.Уманський та ін.) і психолого-педагогічних (Я.Бурлака, В.Вихрущ, В.Дьяченко, К.Нор, О.Пометун, Г.Цукерман, І.Чередов, О.Ярошенко та ін.) засад колективної діяльності.

Для досягнення поставленої мети й реалізації завдань використано комплекс взаємопов'язаних теоретичних й емпіричних методів наукового дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, конкретизація, узагальнення наукових джерел з проблеми дослідження; вивчення педагогічного досвіду, нормативних документів, моделювання) - з метою уточнення сутності базових понять дослідження; з'ясування структури готовності майбутніх учителів початкових класів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл, критеріїв та рівнів її діагностики; визначення педагогічних умов та побудови відповідної моделі ефективної підготовки студентів до означеної діяльності; емпіричні (спостереження, опитування, експертні оцінки, аналіз продуктів творчої діяльності студентів, педагогічний експеримент, методи математичної статистики (²-критерій)) - для діагностування рівнів готовності майбутніх фахівців до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл, перевірки ефективності запропонованої методики, узагальнення одержаних результатів та забезпечення їх вірогідності й об'єктивності.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Бердянського державного педагогічного університету, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Глухівського державного педагогічного університету, Київського міського педагогічного університету імені Бориса Грінченка, Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників. Усього дослідженням було охоплено 722 студенти (майбутні учителі початкових класів) освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр”, “спеціаліст” вищих навчальних закладів ІІ-ІV рівнів акредитації.

Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що:

– уперше визначено, обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови ефективної підготовки студентів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл (професіоналізація навчальної діяльності майбутніх учителів початкових класів на засадах знаково-контекстного підходу; аксіологічне забезпечення використання колективних форм роботи в майбутній професійній діяльності; стимулювання надситуативної активності майбутнього вчителя сільської малочисельної школи; формування в студентів навичок рефлексивного аналізу власних педагогічних проектів організації учнівської взаємодії);

– теоретично обґрунтовано й реалізовано в практиці навчання модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до означеної діяльності;

– розроблено критерії (вираження професійної спрямованості на організацію колективної діяльності учнів сільської малочисельної школи; оволодіння системою психолого-педагогічних знань, необхідних для організації та керівництва колективною діяльністю школярів різного віку; сформованість практичних умінь організації колективних форм роботи в різновіковому дитячому колективі) та визначено рівні (фрагментарно-формальний, зацікавлено-репродуктивний, творчо-інтерпретаційний) готовності майбутніх педагогів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл;

– уточнено сутність понять “колективні форми роботи”, “колективна діяльність”, “готовність учителя початкових класів до організації колективних форм роботи учнів” відповідно до проблеми дослідження;

– подальшого розвитку набули теоретичні підходи щодо фахової підготовки майбутніх учителів початкових класів до навчально-виховної роботи в умовах сільської малочисельної школи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці й упровадженні методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації колективних форм роботи учнів у сільській малочисельній школі; в розробці програмно-методичного забезпечення спецсемінарів “Актуальні проблеми сільської малочисельної школи” та “Організація колективних форм роботи учнів у різновікових групах”: навчальних програм, методичних рекомендацій.

Матеріали дослідження можуть бути використані в практиці роботи вчителів початкових шкіл, вихователів груп продовженого дня, в підготовці майбутніх учителів початкових класів, а також у системі післядипломної освіти педагогічних працівників.

Основні результати дослідження впроваджено в процес підготовки майбутніх учителів з напряму “Початкова освіта” Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/64 від 17.12.2008 р.), Глухівського державного педагогічного університету (довідка № 3160 від 11.12.2008 р.), Київського міського педагогічного університету імені Бориса Грінченка (довідка № 903 від 12.12.2008 р.), Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 1/2750 від 12.12.2008 р.), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка № 01-08/1477 від 12.12.2008 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка № 1196-33/03 від 26.12.2008 р.), Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 750 від 22.12.2008 р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалася на 14 науково-практичних конференціях і 1 науково-методичному семінарі, в тому числі міжнародних: “Освіта і наука: пошуки нових парадигм” (Хмельницький, 2004 р.), “Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном” (Горлівка, 2006 р.), “Сучасні педагогічні технології підготовки фахівців нового покоління” (Кіровоград, 2006 р.), “Сільська школа як центр територіальної громади. Від громади до громадянського суспільства” (Вінниця, 2008 р.); всеукраїнських: “Актуальні проблеми інтегрованого викладання лінгводидактичних і мистецьких дисциплін у закладах освіти” (Житомир, 2005 р.), “Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів” (Вінниця, 2005 р.), “Викладач і студент: проблеми ефективної співпраці” (Черкаси, 2006 р.), “Методологія і методика інтерактивного навчання у вищій школі” (Умань, 2007 р.), “Формирование учебной деятельности младших школьников” (Сімферополь, 2007 р.), регіональній науково-практичній конференції “Сучасні вимоги до виховної діяльності вчителя початкових класів” (Вінниця-Глухів-Бар, 2005 р.), на звітних науково-практичних конференціях викладачів і студентів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Вінниця, 2005-2008 рр.), на обласному семінарі вчителів початкових класів “Організація навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах з малою наповнюваністю класів” (Вінниця, 2007 р.).

Результати дослідження відображені у 19 одноосібних публікаціях, з яких 9 статей у провідних фахових журналах, 2 статті в збірниках наукових праць, 6 статей у матеріалах конференцій, 1 робоча навчальна програма, 1 методичні рекомендації.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (427 найменувань), 21 додатку. Робота містить 18 рисунків на 7 сторінках, 18 таблиць на 11 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 350 стор., з яких основного тексту - 228 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної для наукового пошуку проблеми; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження; сформульовано гіпотезу роботи; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Указано на зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами; визначено його теоретичну основу; наведено відомості про апробацію і впровадження основних положень дослідження.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи проблеми дослідження” - на підставі аналізу філософської, історичної, психологічної і педагогічної літератури з'ясовано основні тенденції, що історично склалися й наявні нині в підготовці майбутніх учителів для сільських малочисельних шкіл; виокремлено базові парадигми такої підготовки з урахуванням сучасних освітніх трансформацій і соціальних запитів села; схарактеризовано основні дефініції дослідження; розглянуто психолого-педагогічні особливості організації колективних форм роботи учнів у різновікових дитячих колективах; установлено структуру готовності майбутнього педагога до організації колективної діяльності учнів сільських малочисельних шкіл як результативного компоненту його фахової підготовки; визначено критерії, показники, рівні готовності студентів до означеної діяльності; проаналізовано стан сформованості досліджуваної якості.

У процесі аналітичного огляду законодавчих документів, що регулюють відносини в системі загальної середньої освіти України, з'ясовано нормативно-правові основи функціонування шкіл з малою чисельністю учнів на селі та обґрунтовано необхідність підготовки для них педагогічних кадрів. Наголошено на відмінності понять “малокомплектна школа” та “малочисельна школа”. Зокрема, в контексті нашого дослідження малокомплектну школу ми визначаємо як загальноосвітній навчальний заклад І ступеня з малою кількістю учнів, у якому навчання дітей здійснюється в різновікових класах - класах-комплектах. Малочисельну школу розуміємо як школу з малою кількістю учнів, у якій діти навчаються в окремих класах або індивідуально. При цьому допускається ситуативне об'єднання школярів у різновікові групи (класи) в початковій її ланці.

Вивчення історичної ретроспективи проблеми підготовки вчителя для сільської початкової школи засвідчило, що її становлення спричинене реформуванням шкільної освіти, яке мало місце в середині 60-х років ХІХ століття, та масовим створенням початкових народних шкіл на селі з одно та двокомплектною структурою. Об'єктивно зумовлена необхідність у забезпеченні таких освітніх закладів педагогічними кадрами загострила проблему професійної підготовки вчительства. У роботі визначено роль земств та уряду в розв'язанні питання спеціальної освіти вчителів сільських шкіл, розкрито науково-педагогічний внесок О.Барвінського, М.Бунакова, В.Водовозова, К.Єльницького, М.Корфа, П.Лесгафта, К.Ушинського в розробку ідейних та організаційних підвалин підготовки сільського вчителя. З'ясовано зміни, що відбулися в змісті та організації фахової підготовки вчителя сільської початкової школи з другої половини ХІХ століття до сьогодення. Окреслено науково-методичний доробок дослідників проблеми підготовки майбутніх фахівців для сільських малочисельних шкіл (О.Біда, Л.Борисова, В.Кузь, В.Мелешко, В.Помагайба, І.Прокопович, О.Савченко, В.Стрезікозін, Г.Суворова, П.Фролов, С.Чавдаров та ін.).

Ураховуючи сучасні тенденції розвитку освіти, зміну її методологічних траєкторій, потребу суспільства в забезпеченні стабільності соціокультурного та економічного розвитку села, в дисертаційному дослідженні виокремлено парадигми фахової підготовки вчителя до роботи в сільській малочисельній школі, які дозволяють методологічно вибудувати й суттєво скоригувати професійно-особистісну позицію студента стосовно майбутньої педагогічної діяльності, визначити стратегічні напрями його підготовки. Зокрема, в контексті дослідження сфокусовано увагу на особистісно зорієнтованій, аксіологічній, акмеологічній, синергетичній, компетентнісній парадигмах, з'ясовано їх вплив на процес формування особистості майбутнього педагога малочисельної школи.

Теоретичний аналіз соціально-психологічної (Ю.Гільбух, О.Киричук, Я.Коломінський, А.Мудрик, А.Петровський, Л.Уманський та ін.), психологічної (В.Давидов, О.Леонтьєв, В.Ляудіс, А.Маркова, Ю.Машбиць та ін.) і педагогічної (Я.Бурлака, В.Вихрущ, В.Дьяченко, В.Галузяк, Ю.Мальований, Н.Мойсеюк, М.Сметанський, І.Підласий, І.Чередов, В.Шахов, Г.Щукіна та ін.) літератури дозволив уточнити базові дефініції дослідження. Зокрема, спільну навчальну діяльність розуміємо як особливий тип соціально детермінованої взаємодії учнів у процесі навчання, який забезпечує перебудову всіх компонентів структури індивідуальної навчальної діяльності на основі спільності цілей, мотивів, способів досягнення результату. Вищою стадією розвитку спільної навчальної діяльності вважаємо колективну навчальну діяльність, в якій мета є загальновизнаною й особистісно значущою, а взаємини між її учасниками набувають високого ступеня узгодженості, відповідальної взаємозалежності, взаємозамінності та опосередковуються змістом спільної діяльності. В структурі спільної, а відтак, колективної навчальної діяльності виокремлюємо такі компоненти: цільовий, мотиваційний, операційно-діяльнісний, комунікативний, інформаційний, рефлексивний, продуктивний. З'ясовано, що колективна навчальна діяльність реалізується в колективних формах навчальної роботи, котрі ми тлумачимо як засновані на співробітництві способи організації навчальної взаємодії, що передбачають активну участь усіх без винятку учнів у вирішенні спільного навчально-пізнавального завдання при безпосередньому чи опосередкованому керівництві вчителя. Відповідно до умов реалізації, а також рівнів колективності колективні форми роботи вслід за Ю.Мальованим, І.Первіним, І.Чередовим диференціюємо на парні, групові, фронтально-колективні.

З урахуванням сучасних підходів до виховання в контексті нашого дослідження колективну творчу діяльність визначаємо як спільну, добровільно прийняту особистістю сумісну діяльність достатньо високого рівня колективності, що характеризується суспільно корисною спрямованістю цілей, емоційністю, обов'язковою участю всіх без винятку учасників у самоуправлінні і передбачає створення нового оригінального продукту. Найефективнішим способом організації колективної творчої діяльності вважаємо колективну творчу справу - виховну технологію, що відкриває шлях до демократичного співробітництва, становлення життєствердних позицій особистості вихованця, веде до розкриття внутрішніх резервів дитини, створює передумови для її самовизначення та самореалізації.

Оскільки початкова сільська малочисельна школа за своєю структурою є різновіковим об'єднанням дітей 1-4 класів, і виховний та частково навчальний процес у ній організовується спільно для всього учнівського колективу, в процесі дослідження акцентовано увагу на психолого-педагогічних особливостях організації колективних форм роботи учнів у різновікових колективах. Зокрема, до них було віднесено: необхідність визначення колективного суб'єкта на основі обраної колективної форми роботи (пари, групи, клас у цілому) з урахуванням вимог до кількісного і якісного складу; вибір оптимального способу організації колективної діяльності в межах обраної форми; організацію колективної діяльності учнів у відповідності до її структурних елементів (постановка завдань, інструктаж щодо їх реалізації; розподіл ролей у спільній діяльності та забезпечення виконання рольових зобов'язань; підпорядкування заданим правилам спільної роботи; побудову ділових і міжособистісних взаємостосунків на основі співробітництва та взаємодопомоги; об'єднання зусиль для досягнення сукупного результату; рефлексивний аналіз колективної роботи); створення в колективі емоційно сприятливих особистісних взаємин із застосуванням міжвікового підходу. Визначені особливості організації колективних форм роботи учнів у різновікових колективах, а також виокремлені раніше структурні компоненти колективної діяльності лягли в основу розробки змісту підготовки майбутнього вчителя початкових класів до означеної діяльності.

Під час теоретичного аналізу виявлено значну цінність колективної діяльності та форм її організації для становлення особистості молодшого школяра в різновіковому колективі сільської малочисельної школи. Так, дослідники проблеми наголошують, що колективна діяльність сприяє психічному розвитку дитини (Б.Ананьєв, Л.Божович, Л.Виготський та ін.), забезпечує її входження в суспільство (О.Бодалєв, А.Мудрик, Л.Уманський, О.Киричук та ін.), має значний виховний потенціал (І.Бех, Г.Карпенчук та ін.), забезпечує розвиток пізнавальної активності й інтересу до навчання (Н.Бібік, О.Киричук та ін.), формує навички конструктивного спілкування й співробітництва (А.Маркова, Т.Матіс, Г.Цукерман та ін.). Посилений інтерес науковців до проблеми колективної діяльності учнів у різновікових групах обумовив необхідність формування готовності майбутніх учителів початкових класів до її організації.

На підставі аналізу психологічної і педагогічної літератури з питань формування готовності майбутнього педагога до професійної діяльності (О.Бойко, К.Дурай-Новакова, М.Дьяченко, Л.Кондрашова, А.Ліненко, П.Матвієнко, О.Мороз, О.Пєхота, В.Сластьонін та ін.) готовність майбутнього вчителя початкових класів до організації колективних форм роботи учнів сільської малочисельної школи визначено як професійно важливу якість особистості студента, що характеризується інтегративним поєднанням трьох взаємопов'язаних компонентів: мотиваційно-аксіологічного, теоретико-гносеологічного та проективно-технологічного й відображає структуру його майбутньої професійної діяльності. З метою діагностики готовності майбутніх фахівців до означеної діяльності у відповідності до виокремлених компонентів визначено критерії та показники досліджуваної якості. Ними є: вираження професійної спрямованості на організацію колективної діяльності учнів сільської малочисельної школи (характер професійної мотивації, пов'язаної з діяльністю в сільській малочисельній школі; ступінь усвідомлення особистісної та суспільної значущості колективної діяльності; інтенсивність і стійкість професійних інтересів; характер цільових установок на застосування колективних форм роботи в різновікових групах; якість ціннісних професійних орієнтацій студентів); оволодіння системою психолого-педагогічних знань, необхідних для організації та керівництва колективною діяльністю школярів різного віку (повнота, глибина, усвідомленість, міцність засвоєння знань); сформованість практичних умінь організації колективних форм роботи в різновіковому дитячому колективі (повнота структури досліджуваної діяльності; правильність виконання предметних дій, що її складають; міра їх реалізації; ступінь оволодіння внутрішнім планом дій; ступінь автоматизації основних операцій і прийомів, пов'язаних з організацією колективної діяльності учнів різного віку). З урахуванням зазначених критеріїв виокремлено рівні готовності майбутнього педагога до організації колективної діяльності школярів у різновікових групах: фрагментарно-формальний, зацікавлено-репродуктивний, творчо-інтерпретаційний.

З метою з'ясування дійсного стану сформованості в майбутніх учителів початкових класів досліджуваної професійної якості було проведено констатувальний експеримент, який включав ряд діагностичних процедур, організованих у 3 субетапи. Результати діагностичного вивчення засвідчили недостатній рівень готовності майбутніх учителів до означеної діяльності (зафіксовано домінування зацікавлено-репродуктивного та фрагментарно-формального рівнів в 48,7% і 34,6% опитуваних відповідно; творчо-інтерпретаційний рівень досліджуваної якості виявили лише 16,7% респондентів). Такий стан сформованості готовності майбутніх учителів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл спричинений, на нашу думку, декількома факторами: несформованістю в студентів достатньої мотивації, пов'язаної з професійною діяльністю в такому типі навчального закладу, відсутністю бачення перспектив, які відкриває така діяльність для професійного саморозвитку; відсутністю системи в підготовці вчителя малочисельної школи, порушенням цілісності та інтегративності у викладанні навчальних дисциплін, що забезпечують знаннєво-практичну її основу; недостатньою професіоналізацією набутих під час навчання у вищому навчальному закладі знань та вмінь організації колективної діяльності учнів у різновікових групах. Зроблено висновок про необхідність спеціальної підготовки майбутнього педагога до означеної діяльності.

У другому розділі “Методика професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл” визначено педагогічні умови ефективної підготовки вчителів початкових класів до організації колективної діяльності учнів сільської малочисельної школи, обґрунтовано та експериментально перевірено методику підготовки майбутніх фахівців до означеної діяльності, проаналізовано й узагальнено результати експериментально-дослідної роботи.

На підставі проведеного теоретичного аналізу психологічної і педагогічної літератури з проблеми дослідження, а також узявши до уваги результати констатувального етапу експерименту, було визначено та обґрунтовано педагогічні умови ефективної підготовки вчителів початкових класів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл: професіоналізація навчальної діяльності майбутніх учителів початкових класів на засадах знаково-контекстного підходу; аксіологічне забезпечення використання колективних форм роботи в майбутній професійній діяльності; стимулювання надситуативної активності майбутнього вчителя сільської малочисельної школи; формування в студентів навичок рефлексивного аналізу власних педагогічних проектів організації учнівської взаємодії.

Зазначені педагогічні умови лягли в основу побудови моделі підготовки майбутніх фахівців до означеної діяльності (рис.1). Структуру моделі складають цільовий, змістовий, технологічний та результативний компоненти, взаємодія яких забезпечує її цілісність та функціонування. Цільовий компонент моделі представлений її головною метою, яка прогнозує кінцевий результат підготовки: формування професійної готовності студентів до означеної діяльності. Змістовий компонент - відносно самостійна частина змісту педагогічної освіти в цілому, опанування якої є основою для формування в студентів професійних знань, умінь, ціннісних орієнтацій, пов'язаних з організацією колективної діяльності школярів в умовах різновікового колективу сільської малочисельної школи. Засвоєння змісту професійної підготовки майбутніми педагогами здійснюється в спеціально змодельованому педагогічному середовищі протягом усього періоду навчання у ВНЗ і має динамічний характер. Цей процес є послідовністю змістово-ціннісного, рефлексивно-моделювального, операційно-діяльнісного етапів, кожен з яких супроводжується доцільною реалізацією означених педагогічних умов. Моделювання завдань, змісту, форм та методів роботи на кожному з етапів здійснювалося з урахуванням знаково-констекстного підходу, який передбачає трансформацію навчальної діяльності студентів у професійну шляхом послідовного включення її в контекст майбутньої діяльності. Сукупно етапи презентують технологічний компонент моделі. Результативний компонент моделі підготовки майбутнього вчителя сільської малочисельної школи орієнтує на одержання прогнозованого результату.

Поетапна реалізація моделі професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл розпочиналася змістово-ціннісним етапом, який спрямовувався на створення теоретико-аксіологічного фундаменту для подальшого формування в студентів практичних умінь і навичок організації колективної діяльності школярів. Його завданнями були: забезпечення необхідної знаннєвої бази майбутнього педагога сільської малочисельної школи; формування ціннісних орієнтацій на майбутню професійну діяльність, пов'язану з організацією колективних форм роботи учнів у різновікових групах. Змістово-ціннісний етап охоплював нормативні дисципліни психолого-педагогічного та фахового циклів. Базовою формою організації діяльності студентів на цьому етапі була навчальна діяльність академічного типу, яка реалізовувалася в традиційних формах вузівського навчання: лекціях, практичних (семінарських), лабораторних заняттях. Серед методів, прийомів, технологій, які широко використовувалися на даному етапі, - рольові ігри, метод педагогічних ситуацій, дискусії, технології інтерактивного навчання. Збагачення аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя сільської малочисельної школи здійснювалося за двома напрямами. Перший з них - суб'єктивація педагогічних цінностей майбутньої професійної діяльності вчителя малочисельної школи - передбачав використання прийомів “занурення в проблему”, “подолання інерції педагогічного мислення”, “проектування образного бачення майбутньої професійної діяльності”; адаптованих до проблеми дослідження технологій розвитку критичного мислення “Асоціативний кущ”, “Діаграма Ейлера-Венна”, “Дошка запитань”, “Читання з позначками”, “Сенкан”, “Есе” та ін. В основу іншого напряму - корекція ціннісних установок стосовно майбутньої професійної діяльності - покладено тренінг професійного зростання як цілеспрямовану систему психолого-педагогічних впливів на ціннісно-мотиваційну сферу майбутніх учителів малочисельних шкіл.

Включення навчальної діяльності студентів у просторово-часовий контекст майбутньої професії відбувалося на рефлексивно-моделювальному етапі підготовки майбутніх учителів початкових класів до означеної діяльності. Даний етап був націлений на зміцнення знаннєвої системи майбутніх педагогів малочисельних шкіл, формування практичних умінь моделювати педагогічної ситуації, пов'язані з організацією колективних форм роботи учнів різновікових груп, розвиток педагогічної рефлексії, розвиток і поглиблення інтересу до майбутньої професійної діяльності. Базовою формою організації діяльності студентів на цьому етапі була квазіпрофесійна діяльність, суть якої полягає у відтворенні в аудиторних умовах і на “мові” відповідних навчальних дисциплін змісту, умов і динаміки майбутньої професії. Реалізація рефлексивно-моделювального етапу підготовки здійснювалася в процесі вивчення спецсемінарів “Актуальні проблеми сільської малочисельної школи” й “Організація колективних форм роботи учнів у різновікових групах” та передбачала використання методів, прийомів, технологій активного навчання, рефлексивного аналізу, моделювання майбутньої професійної діяльності, виконання творчих проектів, створення позитивної атмосфери навчання, організацію продуктивного спілкування студентів. В основу рефлексивно-моделювального етапу було покладено ідею створення освітнього середовища, яке відтворює предметний і соціальний контекст майбутньої професійної діяльності. А відтак, засвоєння студентами необхідних професійних знань та вмінь відбувалося через активне їх залучення до колективно-продуктивної праці. Серед форм, методів, прийомів роботи найпоширенішими були “Мозковий штурм”, “Ґронування”, “Метод шести капелюхів”, методи розв'язання дискусійних питань (“Метод ПРЕС”, “Займи позицію”), ділові ігри, моделювання тощо.

Системно-контекстне розгортання професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації колективних форм роботи учнів малочисельних шкіл завершувалося операційно-діяльнісним етапом, який забезпечував інтеграцію навчальної, дослідницької та власне професійної діяльності. Він спрямовувався на оволодіння студентами технологіями організації колективної діяльності учнів різновікових груп на дієво-практичному рівні, розвиток творчого мислення майбутніх учителів, індивідуального стилю професійної діяльності, дослідницького підходу до неї, формування оцінно-діяльнісної професійної позиції педагога. Базовою формою організації діяльності студентів на операційно-діяльнісному етапі була навчально-професійна діяльність, яка передбачала включення майбутніх учителів у реальні педагогічні ситуації або ж максимально наближені до них. Вона реалізовувалася в процесі проходження педагогічної практики, а також під час виконання різного роду науково-дослідних робіт. У процесі експерименту було розроблено серію додаткових завдань, що уточнюють та доповнюють зміст педпрактики на кожному її етапі у відповідності до специфіки означеної педагогічної діяльності в умовах сільської малочисельної школи, а також розширено перелік тем дипломних робіт з досліджуваної проблеми.

Аналіз результатів контрольного експерименту, проведеного на підсумковому етапі експериментального дослідження, виявив позитивну динаміку готовності студентів експериментальних груп до організації колективної діяльності учнів різновікового колективу сільської малочисельної школи. Так, на початку експерименту майбутніх фахівців з творчо-інтерпертаційним рівнем готовності зафіксовано 16,7%, після експерименту цей відсоток зріс до 32,7. Натомість зменшилася частка студентів з фрагментарно-формальним рівнем - з 34,6% до 17,5%. Зацікавлено-репродуктивний рівень готовності до означеної діяльності на початку експерименту виявляли 48,7% опитуваних, у кінці експерименту - 49,8%. У контрольних групах динаміка готовності студентів коливається в межах 1-2%: респондентів з творчо-інтерпретаційним рівнем готовності було 16,8%, стало 18,8%; із зацікавлено-репродуктивним - було 48,5%, стало 46,6%; із фрагментарно-формальним - було 34,7%, стало 34,6% (рис. 2).

Таким чином, порівняльний аналіз рівнів сформованості професійної готовності студентів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл до та після експерименту засвідчив ефективність розробленої методики. Проведена експериментально-дослідна робота значною мірою сприяла збагаченню аксіологічного потенціалу майбутніх учителів сільських малочисельних шкіл, формуванню в них системи психолого-педагогічних знань організації колективної діяльності школярів у різновікових групах, умінь планувати, проектувати, організовувати міжвікову взаємодію дітей у різноманітних її формах, здійснювати рефлексивний аналіз власної педагогічної діяльності. Одержані в процесі дослідження якісні та кількісні результати дозволили зробити висновок про правомірність висловлених нами припущень щодо ефективності та дієвості виокремлених педагогічних умов та розробленої методики.

На підставі здобутих у процесі теоретико-експериментальної роботи результатів сформульовано такі висновки дослідження:

1. Під час проведеного теоретичного аналізу визначено об'єктивні передумови підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл (історичні, соціальні, педагогічні, психологічні); з'ясовано можливості колективної діяльності для особистісного розвитку сільської дитини в різновіковому колективі школи І ступеня, визначено психолого-педагогічні особливості її організації.