Професійна спрямованість навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

УДК 61 (07):614.253.5-378.147

ПРОФЕСІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ НАВЧАННЯ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ В МЕДИЧНОМУ КОЛЕДЖІ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

КОПЕТЧУК ВАЛЕНТИНА АНАТОЛІЇВНА

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Момот Людмила Людвиківна, Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник лабораторії дидактики.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Бондар Володимир Іванович, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, директор Інституту педагогіки і психології;

кандидат педагогічних наук, доцент Вонсович Валентина Павлівна, Кам'янець-Подільський національний університет імені І. Огієнка, доцент кафедри педагогіки.

Захист відбудеться «22» січня 2009 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д).

Автореферат розісланий «19» грудня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. Д. Березівська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виконання важливих завдань, що постають на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України, потребує якісного вдосконалення системи професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації. Це вимагає від викладачів таких закладів оновлювання змістового компонента процесу навчання, забезпечування готовності майбутніх спеціалістів до постійного самовдосконалювання, підвищування рівня їхньої професійної культури, освоювання викладачами і студентами нових методів і прийомів навчальної діяльності, підвищування якості підготовки медичного працівника.

Майбутній фахівець має бути освіченим, конкурентоспроможним, мобільним, самостійним у прийнятті рішень, відповідальним за наслідки своєї діяльності, гармонійно розвиненим, володіти науковим стилем мислення, уявленнями про природничо-наукову картину світу, з розвинутою екологічною відповідальністю. Вищі навчальні заклади покликані навчити кожного студента творчо мислити, виконувати навчально-пізнавальні і професійні завдання.

Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») (1993), Закон України «Про освіту» (1996), Закон України «Про вищу освіту» (2002), Національна доктрина розвитку освіти (2002), Концепція профільного навчання (2003) вимагають упровадження в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів сучасних технологій освіти, оскільки за даними незалежних досліджень, лише незначна частина випускників вітчизняних медичних коледжів та училищ підготовлена до вирішування сучасних професійних завдань. Тому актуальною є необхідність створення такої моделі навчання молоді, яка б давала їй змогу орієнтуватися на майбутню професію, на якісне виконання суспільних, професійних і особистісних завдань.

Одним із шляхів розв'язування названої проблеми є комплексність, теоретична і практична значущість професійної спрямованості навчальних предметів у медичному коледжі, зокрема предметів природничо-математичного циклу.

Істотний внесок у дослідження проблеми формування професійних умінь і навичок учнів та студентів зробили педагоги і психологи С. І. Архангельський, Ю. К. Бабанський, В. П. Беспалько, Д. Н. Богоявленський, В. І. Бондар, Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, О. А. Дубасенюк, Т. І. Ільїна, Є. М. Кабанова-Меллер, Н. В. Кузьміна, О. М. Леонтьєв, В. М. Мадзігон, М. І. Махмутов, Н. О. Менчинська, Л. Л. Момот, Н. Г. Ничкало, К. К. Платонов, С. Л. Рубінштейн, М. М. Скаткін, Н. Ф. Тализіна та інші. Інноваційні методики викладання природничо-математичних дисциплін розкрито у дослідженнях Н. М. Буринської, М. І. Бурди, Л. П. Величко, С. У. Гончаренка, Л. А. Липової, Ю. І. Мальованого, А. В. Степанюк, О. Г. Ярошенко та інших. Психолого-педагогічним та організаційним основам підготовки молоді до оволодіння майбутньою професією присвячено праці П. Р. Агутова, С. Я. Батищева, Ю. З. Гільбуха, І. А. Зязюна, Є. А. Климова, Г. С. Костюка, І. Я. Лернера, В. І. Лозової, В. О. Моляко, Є. М. Павлютенкова, О. М. Пєхоти, К. К. Платонова, М. С. Пряжнікова, А. В. Хуторського, І. С. Якиманської та інших.

Особливості професійної спрямованості навчання за умов становлення і розвитку ринкової економіки в Україні досліджували Д. О. Закатнов, М. П. Тименко, М. С. Янцур та інші.

У дисертаційних дослідженнях останніх років проаналізовано професійно спрямоване навчання курсантів вищих навчальних закладів освіти системи МВС (В. К. Дяченко), студентів комерційних коледжів (С. О. Даньшева), студентів-менеджерів (В. О. Волкова), питання підготовки вчителів до викладання природничо-математичних дисциплін (О. М. Краснова, Н. І. Міщук, Г. Я. Мирська), різні підходи в навчанні предметів природничо-математичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах (Т. П. Коростиянець, А. А. Сулейманов), формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів (О. Б. Кривонос).

Поряд з тим аналіз наукової літератури і педагогічної практики свідчить, що у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації медичного профілю ця проблематика не достатньо відображена, і тому викладання предметів природничо-математичного циклу потребує комплексного підходу до вирішування проблеми організації професійно спрямованого навчання.

Складність визначення професійної спрямованості у навчанні предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі полягає у тому, що викладачі не повністю забезпечені інноваційними методиками навчання, які б підвищували професійну спрямованість зазначених предметів, недостатньо обґрунтованою є і система методів та засобів викладання природничо-математичних дисциплін, виявлено суперечність між потребою підвищення якості рівня підготовки випускника медичного коледжу до професійної діяльності й неможливістю цього досягнення традиційними методиками.

Сама проблема професійно спрямованого навчання у медичних коледжах не була предметом спеціального наукового дослідження.

Таким чином, актуальність визначеної проблеми, її недостатня розробленість, необхідність подолання суперечностей і потреб навчальної практики обумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Професійна спрямованість навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України на 2005 - 2007 роки, і вона є складовою комплексної теми «Дидактичні засади формування і реалізації навчальних профілів» (номер державної реєстрації - 0105U007814).

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту педагогіки АПН України (протокол № 4 від 16.06.2005 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 9 від 29.11.2005 р.)

Мета і завдання дослідження полягають у розробці й теоретичному обґрунтуванні моделі забезпечення професійної спрямованості навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі.

Досягнення поставленої мети передбачало виконання таких завдань дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми забезпечення професійної спрямованості навчання у педагогічній теорії та практиці, виділити основні базові поняття професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі.

2. Здійснити відбір і структурування змісту професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі, створити і теоретично обґрунтувати модель професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі.

3. Виявити дидактичні умови і визначити їхній вплив на ефективність професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі.

4. Обґрунтувати критерії та показники рівнів сформованості професійно спрямованого навчання студентів медичних коледжів.

5. Розробити спецкурс «Професійна спрямованість навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі» та підготувати методичні рекомендації з цієї проблеми.

Об'єкт дослідження: професійна спрямованість навчально-виховного процесу в медичному коледжі.

Предмет дослідження: зміст, структура і методи забезпечення професійно спрямованого навчання дисциплін природничо-математичного циклу в медичному коледжі. професійний спярмований медичний навчання

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що професійно спрямоване навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі буде ефективним за умови впровадження дидактичної моделі, яка забезпечує єдність і взаємодію її структурних компонентів; оптимальне використання потенційних можливостей змісту природничо-математичних дисциплін; модернізація різних методів і навчальних форм, основаних на застосуванні інформаційних технологій у процесі пізнавальної діяльності студентів; супроводження навчального процесу систематичним діагностуванням рівнів виявлення досліджуваного явища.

Методологічною і теоретичною основою дослідження є теорія наукового пізнання, принципи психолого-педагогічної науки про єдність свідомості й діяльності в процесі навчання, положення про формування всебічно розвиненої особистості; комплексний, системний і діяльнісний підходи як інструменти дослідження та оцінювання педагогічної діяльності; філософські, соціальні, психолого-педагогічні ідеї та висновки науковців про тенденції створення нової системи освіти в Україні; сучасні теоретичні обґрунтування інноваційних підходів до змісту і форм організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах; особистісно орієнтований підхід до навчання; новітні дослідження і підходи з проблеми забезпечення професійної спрямованості навчання, а саме:

- філософський (В. П. Андрущенко, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, М. С. Каган, В. С. Лутай та ін.);

- історико-педагогічний (Т. К. Завгородня, О. І. Пометун, О. В. Сухомлинська, М. Д. Ярмаченко та ін.);

- загальнопедагогічний (А. М. Алексюк, Ю. К. Бабанський, В. П. Беспалько, Н. В. Кузьміна, В. І. Кизенко, І. Я. Лернер, В. М. Мадзігон, Ю. І. Мальований, Н. Г. Ничкало, В. О. Онищук, І. П. Підласий, М. М. Скаткін, А. В. Хуторський та ін.);

- психологічний (С. І. Архангельський, Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, Н. О. Менчинська, С. Л. Рубінштейн та ін.);

- дидактичний (М. П. Бурда, Н. М. Бібік, В. І. Бондар, С. П. Бондар, О. В. Бондаревська, В. П. Вонсович, М. В. Кларін, В. В. Краєвський, О. К. Корсакова, І. Я. Лернер, В. І. Лозова, Л. Л. Момот, В. О. Онищук, В. Ф. Паламарчук, О. Я. Савченко, В. А. Сітаров, Т. І. Шамова, І. C. Якиманська та ін.);

- соціологічний (А. М. Бойко, А. А. Сбруєва та інші);

- технологічний (Н. М. Буринська, Л. П. Величко, М. П. Гузик, Л. А. Липова, О. М. Пєхота, Г. К. Селевко, А. В. Степанюк, С. О. Сисоєва, О. Г. Ярошенко та ін.).

У процесі теоретичного вивчення проблеми, проведення науково-пошукової роботи і опрацювання дослідно-експериментальних результатів застосовували як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження: теоретичні - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація теоретичних і дослідних даних, застосованих для виявлення стану і розроблення досліджуваної проблеми, методи прогнозування і моделювання для створення моделі професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу студентів медичного коледжу; емпіричні - діагностичні методи, анкетування, вивчення документації, цілеспрямоване спостереження, опитування, бесіди, педагогічний експеримент; математичні методи статистичної обробки експериментальних даних і встановлення достовірності висновків дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводили в Житомирському базовому медичному коледжі, а також у Донецькому базовому медичному коледжі, Кіровоградському медичному коледжі, в Миколаївському базовому медичному коледжі, Черкаському медичному коледжі. На різних етапах дослідження в експериментальній роботі було задіяно майже 400 студентів та 36 викладачів.

Організація дослідження. Теоретичну і дослідно-експериментальну роботу здійснювали за такими етапами науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (теоретико-аналітичному; 2003 - 2004 pp.) вивчали та аналізували філософську, психолого-педагогічну, навчально-методичну літературу з означеної проблеми; розробляли методику констатувального етапу дослідження, визначали об'єкт і предмет дослідження, формулювали гіпотезу; конкретизували завдання; обґрунтовували вихідні теоретичні засади.

На другому етапі (аналітико-пошуковому; 2004 - 2006 pp.) здійснювали теоретико-методологічне розроблення моделі професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу студентів медичного коледжу і визначали критерії та рівні сформованості професійної спрямованості навчання студентів, визначали педагогічні умови для ефективного функціонування моделі, розробляли матеріали для діагностичних зрізів щодо вивчення професійної спрямованості навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі, розробляли й апробовували спецкурс «Професійна спрямованість навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі».

На третьому етапі (формувально-узагальнювальному; 2006 - 2008 pp.) проводили формувальний експеримент, у процесі якого перевіряли положення висунутої гіпотези, узагальнювали і коригували одержані результати, формулювали теоретичні й практичні висновки, завершували оформлення дисертаційної роботи в цілому.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що:

- вперше розроблено і науково обґрунтовано модель професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу студентів медичного коледжу та з'ясовано дидактичні умови ефективності запропонованої моделі (цілісний підхід до організації процесу забезпечення професійної спрямованості, варіативність організаційних форм навчальної діяльності й самовдосконалення студентів медичних коледжів), визначено критерії та показники рівнів сформованості професійної спрямованості в навчанні студентів медичних коледжів;

- удосконалено комплекс педагогічної діагностики рівня професійно спрямованих предметів природничо-математичного циклу завдяки уточненню змісту понять «професійна спрямованість», «професійна спрямованість предметів природничо-математичного циклу» у контексті організації навчання у медичному коледжі;

- подальшого розвитку набула ідея професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у впровадженні в практику роботи медичних коледжів професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу, розробленні змісту, структури спецкурсу «Професійна спрямованість навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі» та методичних рекомендацій до його реалізації у навчально-виховному процесі медичних коледжів.

Результати дослідження упроваджено у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації: Кіровоградському базовому медичному коледжі (довідка № 580 від 27.09.2006 р.), Донецькому базовому медичному коледжі (довідка № 518 від 28.12.2007 р.), Житомирському базовому медичному коледжі (довідка №10 від 11.01.2007 р.), Черкаському медичному коледжі (довідка № 113 від 13.04.2007 р.), Миколаївському базовому медичному коледжі (довідка № 269 від 17.04.2007 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій; цілісною організацією дослідження; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних завданням і логіці дослідження; репрезентативністю вибірки, кількісним і якісним аналізом емпіричних показників з використанням методів математичної статистики.

Особистий внесок здобувача у працях, опублікованих у співавторстві з О. С. Березюк, В. Й. Шатило та ін., полягає у системному аналізі дидактичного процесу моделювання педагогічних ситуацій в умовах особистісно зорієнтованого навчання, підготовці медичних і науково-педагогічних кадрів для галузі охорони здоров'я у контексті професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі.

Апробація результатів дисертації. Про основні положення дисертації доповідали й обговорювали на міжнародних, всеукраїнських і регіональних науково-практичних конференціях, зокрема: «Ціннісні пріоритети освіти в ХХІ ст.: інноваційний розвиток освітніх систем» (Луганськ, 2007), «Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів» (Житомир, 2007), «Проблема духовності сучасної молоді: реалії та перспективи» (Житомир, 2007), «Актуальні питання сімейної медицини» (Житомир, 2007), «Професійна спрямованість природничо-математичних дисциплін у медичному коледжі» (Житомир, 2007), «Педагогічна спадщина А. С. Макаренка в контексті сучасної гуманістичної освіти» (Суми, 2008), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід проблеми» (Київ - Вінниця, 2008).

Публікації. Результати дослідження автора дисертації висвітлено у 21 публікації, 19 з них - одноосібні. Серед них - 5 статей у фахових наукових виданнях, затверджених ВАКом України, 16 тез - у збірниках наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел із 295 найменувань на 24 сторінках та 6 додатків на 32 сторінках. Ілюстративний матеріал подано у 28 таблицях і 19 рисунках. Загальний обсяг дисертації становить 252 сторінки, основний зміст викладено на 191 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, сформульовано його гіпотезу, розкрито теоретичні основи, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, а також наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі «Професійна спрямованість навчання як науково-педагогічна проблема» на основі аналізу та узагальнень психолого-педагогічних, філософських, дидактичних поглядів на проблему наукового дослідження визначено історико-педагогічний аспект проблеми професійно спрямованого навчання у зарубіжній та вітчизняній педагогіці, обґрунтовано науково-теоретичні основи професійно спрямованого навчання, уточнено поняттєво-категоріальний апарат дослідження.

Науково-теоретичними основами професійно спрямованого навчання були соціально-філософські, культурологічні й психолого-педагогічні напрями, які створили підґрунтя для пропонованого наукового дослідження. Зокрема філософія виховання (К. А. Абульханова-Славська, Б. Г. Ананьєв, М. А. Бердяєв, О. Ф. Больнов, Й. Ф. Гербарт, М. І. Демков, Пауль Наторп, С. Л. Рубінштейн, Г. С. Сковорода, С. Соловйов, О. Старовойтенко, К. Д. Ушинський), антропологічна течія у дидактиці (Д. Дьюї, Б. Г. Ананьєв, П. П. Блонський, О. Ф. Больнов, М. Ф. Бунаков, Л. С. Виготський, М. І. Демков, П. Ф. Каптерєв, О. Ф. Лазурський, П. Ф. Лесгафт, М. Монтессорі, К. Д. Ушинський, С. Френе, Р. Штайнер та ін.), природнича течія у дидактиці (В. М. Бехтерєв, В. П. Кащенко, П. Ф. Лесгафт, М. Монтесcорі, А. В. Нечаєв, П. І. Сікорський, Ч. Спірмен, Е. Торндайк, З. Фрейд, Г. І. Челпанов та ін.), культурно-історична течія (Л. І. Божович, Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, О. Р. Лурія та ін.).

Усе це дало змогу сформулювати такі концептуальні положення стосовно зазначеної проблеми дослідження:

- навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі повинно базуватися на комплексному поєднанні професійного, психолого-педагогічного, технологічного і соціокультурного підходів;

- при визначенні змісту професійної спрямованості навчання потрібно орієнтуватися на здобутки відповідних теоретичних природничо-математичних знань, умінь самостійно аналізувати і моделювати ситуації професійної спрямованості з орієнтацією на управління ними;

- навчальний процес у медичному коледжі необхідно спрямовувати на формування у студентів професійних знань, умінь, навичок, де знання природничо-математичних дисциплін є не лише базовими, а й професійно значущими.

Згідно із завданнями дослідження, визначено, що професійно спрямоване навчання - це специфічний процес пізнавання особистістю об'єктивної дійсності, спрямований на оволодіння системою знань з основ певної професії, уміннями і навичками практичного застосовування їх, досвідом удосконалювати себе як професіонала.

Професійна спрямованість предметів природничо-математичного циклу є педагогічно адаптованим засвоєнням базового змісту природничо-математичних предметів на рівні вимог певної професії, сконцентрованим навколо фундаментальних освітніх об'єктів і цілей, мотивів і потреб суб'єктів пізнавання.

Педагогічні умови професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу визначені як сукупність зовнішніх і внутрішніх чинників, необхідних і достатніх для глибокого і якісного оволодіння знаннями з усвідомленням фахової значимості їх та формування умінь, доцільного використання їх у майбутній професійній діяльності.

Отже, професійну спрямованість навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі розглядали як складний комплексний багатофункціональний процес, спрямований на усвідомлення студентами мотивів, потреб своєї діяльності, на поєднання теоретичної і практичної складових змісту освіти, введення у зміст курсів природничо-математичних предметів професійно значущого матеріалу, засвоєння якого забезпечить формування професійних знань, навичок, умінь, його творчий розвиток.

Аналіз і систематизація поняттєво-категоріального апарату дослідження уможливили, виходячи з наукових положень, створити функціонально-структурну модель професійної спрямованості навчання природничо-математичних дисциплін у медичному коледжі.

У другому розділі «Організаційно-педагогічні основи професійної спрямованості навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі» дано критеріальну характеристику професійної спрямованості навчання предметів природничо-математичного циклу в практиці роботи медичних коледжів, проаналізовано особливості організації викладання предметів природничо-математичного циклу, а саме: математики, інформатики, хімії, фізики, біології, економічної географії в медичному коледжі, визначено компоненти професійно спрямованого навчання природничо-математичних дисциплін у медичному коледжі.

Характерними ознаками навчального процесу, орієнтованого на майбутню професію, були: комплексність у вивченні природничо-математичних дисциплін з використанням міжпредметних зв'язків; враховування специфіки майбутньої професійної діяльності студентів; вибір оптимальних форм, методів, прийомів навчання природничо-математичних дисциплін з наданням студентам максимальної самостійності при проведенні різних типів навчальних занять; організація занять в умовах, наближених до майбутньої професії; позитивне ставлення студентів і викладачів до впровадження професійної спрямованості при вивченні основ наук; мотивація навчання, пов'язана з майбутньою професійною діяльністю.

У процесі констатувального етапу експерименту, проведеного в медичних коледжах Житомира, Донецька, Кіровограда, Миколаєва та Черкас, досліджували стан професійної спрямованості змісту предметів природничо-математичного циклу, вплив їх на професійне становлення студентів і зв'язок з професійним удосконалюванням. З цією метою здійснювали порівняльний аналіз навчальних планів і змісту програм з математики, економічної географії, фізики, хімії, біології, інформатики і вибіркове спостереження діяльності студентів і викладачів на заняттях.

Критеріями, які забезпечили професійну спрямованість навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі, були: мотиваційний - сукупність мотивів і потреб, які спонукають майбутнього медичного працівника до вивчення природничо-математичних дисциплін і до професійного вдосконалення; змістовий - об'єм інформаційного матеріалу про застосування природничо-математичних знань у майбутній професії; знання про зміст і структуру природничо-математичних дисциплін; ціннісний - формування системи цінностей, які сприяють успішному засвоюванню основ природничо-математичних дисциплін для професійного зростання; діяльнісний - сукупність умінь, якими має оволодіти студент медичного коледжу при вивченні природничо-математичних дисциплін і які в майбутньому зможе застосовувати у своїй професійній діяльності; результативний - самоконтроль, самоаналіз студентом результатів його навчальної діяльності, професійне зростання майбутнього спеціаліста.

Згідно з дослідницькими завданнями, було виділено чотири рівні професійно спрямованого навчання студентів медичного коледжу (низький, середній, достатній, високий) при навчанні предметів природничо-математичного циклу, а самі завдання розділено на блоки, відповідно до кожного критерію. Перший блок містив завдання, пов'язані з ознайомленням із рівнем базової підготовки з природничо-математичних дисциплін, тобто змістовий критерій. Другий блок передбачав дослідження мотивів і потреб вивчення природничо-математичних дисциплін у медичному коледжі, тобто мотиваційний критерій. Третій блок мав виявити рівень (чи просто наявність) ціннісних орієнтацій відносно професійної спрямованості студентів медичних коледжів у процесі вивчання природничо-математичних предметів та оцінки їхньої системи цінностей відповідно до майбутньої професії, тобто ціннісний критерій. У четвертому блоці визначали мотивації вивчення математики, економічної географії, інформатики, біології, хімії і фізики студентами медичних коледжів на різних етапах навчання і вміння застосовувати здобуті знання у дальшому навчанні й професійній діяльності, тобто діяльнісний критерій. Метою п'ятого блоку було вивчення зв'язку між знаннями і вміннями з природничо-математичних дисциплін та порівняння показників оцінювання і самооцінювання навчальної діяльності.

Аналіз результатів констатувального експерименту показав, що у багатьох випадках порушено комплексний підхід до навчання, особливо це стосується практичного застосування природничо-математичних знань, обсягу навчального матеріалу предметів природничо-математичного циклу та методики вивчення їх.

На основі проведеного констатувального експерименту зроблено висновок, що студенти медичних коледжів перебувають переважно на середньому і достатньому рівнях професійної спрямованості навчання предметів природничо-математичного циклу, тільки окремі студенти досягають високого рівня (див. рис. 1).

Рис. 1 Результати рівнів готовності студентів до професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі

Ізольоване профілювання окремих предметів не дало змоги забезпечити єдину цілісну базу знань і вмінь майбутніх лікарів з природничо-математичних дисциплін під кутом зору сучасної медицини. Це можна пояснити як перевантаженістю підручників текстовою предметною інформацією, так і недостатньою інтеграцією змісту математичних, фізичних, хімічних, біологічних і спеціальних медичних знань.

Аналіз особливостей організації викладання природничо-математичних дисциплін у медичному коледжі свідчить, що професійна спрямованість навчання у медичному коледжі неможлива без перебудови навчально-виховного процесу, переходу до нових педагогічних та інформаційних технологій, без упровадження нових підходів до керування якістю навчання.

Враховуючи загальну структуру навчально-пізнавальної діяльності, відображену в працях А. М. Алексюка, С. І. Архангельського, Ю. К. Бабанського, В. О. Онищука, та особливості організації професійно спрямованого навчання у медичному коледжі, розробляли модель професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу медичного коледжу (див. рис. 2.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Модель професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу студентів медичного коледжу

Конструювання моделі професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі поділяли на такі етапи: виділення інваріантної та варіативної частин згідно з вимогами вищої освіти; визначення особливостей професійної спрямованості навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі та уточнення варіативної частини моделі; структурування виділених складових моделі (створення структурних одиниць, компонентів, інтегрованих курсів навчальних дисциплін); апробація моделі, її оновлення і рекомендації по упроваджуванню.

Інваріантна частина забезпечувала обов'язковий обсяг і рівень знань, умінь і навичок, потрібний для високого рівня фаху молодого спеціаліста, а варіативну частину побудовано за принципом диференціації, вона враховувала рівень інтелектуального розвитку студента або групи студентів і складалася з системи навчальних завдань, які сприяли професійній спрямованості навчання у медичному коледжі, засвоюванню студентами коледжу теоретичних знань на практиці. Зміст навчальних завдань варіювали залежно від теми заняття, предмета, рівня сформованості знань, умінь, навичок.

У процесі дослідження створювали варіативні моделі організації навчального процесу: цілісна модель передбачала професійну спрямованість навчання під час викладання предметів природничо-математичних дисциплін у процесі вивчання спецкурсу, введення додаткової інформації до курсів спеціальних дисциплін, які студенти починають вивчати на І курсі, проведення спецсемінарів, практикумів і лабораторних занять для студентів ІІ курсу, а також система позааудиторних занять (навчальні гуртки, навчальні клуби за інтересами тощо для студентів ІІІ - ІV курсів). Контрольними були групи, в яких студенти навчалися за традиційними програмами.

Беручи до уваги основну мету дослідження і завдання розробленої моделі професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі, виділяли наступні етапи її реалізації: інформаційно-теоретичний, лабораторно-практичний, самостійно-творчий.

На інформаційно-теоретичному етапі звертали увагу на засвоювання теоретичних знань з предметів природничо-математичного циклу, які викладаються у медичному коледжі. У центрі уваги - засвоювання теоретичних знань, покладених в основу професійно спрямованого навчання, і це зводилось до розв'язування різноманітних проблемних ситуацій.

На лабораторно-практичному етапі визначали динаміку формування професійно спрямованого навчання у медичному коледжі.

Самостійно-творчий етап полягав у перевірці правильності гіпотези, висунутої у дослідженні. На цьому етапі формувалось творче ставлення студента, майбутнього медичного працівника, до здобування професійних знань, навичок, умінь під час вивчення предметів природничо-математичного циклу.

Створена модель професійно спрямованого навчання є однією зі спроб теоретичного обґрунтування і практичного застосування професійної спрямованості навчання при викладанні природничо-математичних дисциплін у медичному коледжі. Проте справжнє, а не умовне професійне зростання буде відбуватися під час вивчення фахових спеціальних дисциплін.

Модель професійно спрямованого навчання покладено в основу експериментальної програми організації дослідження, яка базувалася на введенні на І - ІІ курсах усіх спеціальностей, які вивчаються у медичному коледжі, спецкурсу «Професійна спрямованість навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі», який складається з 36 годин (6 - лекційних, 20 - практичних, 6 - лабораторних, 4 години самостійної роботи).

У ІІІ розділі «Експериментальна перевірка ефективності моделі професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу» проаналізовано етапи експерименту: діагностувальний етап - виділення експериментальних та контрольних груп серед студентів медичного коледжу; основний етап - упровадження моделі забезпечення професійно спрямованого навчання студентів медичного коледжу в процесі викладання предметів природничо-математичного циклу; підсумковий етап - виявлення результатів упровадження моделі, аналіз та узагальнення результатів формувального етапу експерименту.

Апробація моделі професійно спрямованого навчання у процесі викладання предметів природничо-математичного циклу проходила у Житомирському, Донецькому, Миколаївському, Черкаському, Кіровоградському медичних коледжах і охоплювала студентів І - ІІ курсів. Експериментальне дослідження проводили за паралельною структурою, тобто було виділено два однорідні об'єкти - експериментальні й контрольні групи. Проведене опитування показало, що початковий рівень готовності до професійно спрямованого навчання був у студентів приблизно однаковим. Висували дві гіпотези: нульову (Но), згідно з якою різниця між рівнем професійно спрямованого навчання студентів експериментальних і контрольних груп незначна, тобто вибірка репрезентативна, і альтернативну гіпотезу (Н₁), згідно з якою різниця між групами значна.

На момент завершення експерименту змінилася динаміка у рівнях професійної спрямованості навчання.

В експериментальних групах значно збільшився відсоток студентів на високому рівні (10%) і на достатньому (37%). Відповідно, зменшився відсоток студентів, навчених на низькому рівні (3%). У контрольних групах, відповідно, 60,8% (152 студенти) та 39,2% (98 студентів).

Аналіз результатів уточнювального експерименту показав, що впровадження у традиційну систему навчання у медичному коледжі підготовки спецкурсу «Професійна спрямованість навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі» сприяло підвищенню рівня професійної готовності майбутніх медичних працівників (див. рис. 3).

Рис. 3 Динаміка змін у рівнях професійної спрямованості навчання у студентів за оцінюванням експертів

ВИСНОВКИ

1. Історико-педагогічний досвід шляхів і можливостей професійної спрямованості навчання розглянуто як аналіз педагогічних теорій, теоретичних концепцій розвитку освіти, праць видатних учених минулого, практичного досвіду впровадження навчання, орієнтованого на потреби, можливості й запити певної професії.

У ході аналізу проблеми дослідження було доведено, що професійно спрямоване навчання визначено як специфічний процес пізнавання особистістю об'єктивної дійсності, спрямований на оволодіння системою знань з основ певної професії, уміннями і навичками практичного застосовування їх, досвідом удосконалювання себе як професіонала.

Структурно-функціональний аналіз проблеми дослідження уможливив виділити основне поняття з проблеми дослідження, що лягло в основу проведення констатувального і формувального експериментів.

Професійна спрямованість предметів природничо-математичного циклу - це педагогічно адаптоване засвоювання студентами базового змісту предметів природничо-математичного циклу на рівні вимог певної професії, сконцентроване навколо фундаментальних освітніх об'єктів і цілей, мотивів і потреб суб'єктів пізнавання.

Отже, професійну спрямованість навчання предметів природничо-математичного циклу у медичному коледжі розглянуто як складний комплексний багатофункціональний процес, скерований на усвідомлення мотивів, потреб майбутньої діяльності, на гармонійне поєднання теоретичної і практичної складових змісту освіти - введення у зміст курсів природничо-математичних предметів професійно значущого матеріалу, засвоєння якого забезпечує формування професійних знань, навичок, умінь, творчий розвиток студентів.

2. Аналіз результатів констатувального експерименту, проведеного в медичних коледжах Житомира, Донецька, Кіровограда, Миколаєва, Черкас, показав, що викладання предметів природничо-математичного циклу, а саме: біології, математики, інформатики, економічної географії, хімії, фізики, вимагає тісного зв'язку з базовими медичними дисциплінами.

Виділено критерії, які забезпечують професійну спрямованість навчання (змістовий, мотиваційний, ціннісний, діяльнісний, результативний), та чотири рівні професійної спрямованості навчання студентів медичного коледжу (початковий, середній, достатній, високий) при викладанні предметів природничо-математичного циклу.

Відсутність належної уваги до добору змісту знань з природничо-математичних дисциплін призводить до неузгодженості між собою знань і вмінь з цих дисциплін та відсутності комплексного підходу до викладання професійних і природничо-математичних дисциплін у роботі викладачів, що підтвердило необхідність створення моделі професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу студентів медичного коледжу.

3. Під моделлю професійної спрямованості навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі визначено комплекс взаємопов'язаних елементів навчального процесу, що забезпечують формування у майбутніх фахівців системи знань і вмінь природничо-математичних дисциплін для майбутнього професійного виконання загальних і специфічних функцій молодшого медичного працівника.

Високий рівень значущості всіх функціональних компонентів (мотиваційно-цільового, змістового, операційно-діяльнісного, моніторингово-коригуючого, результативно-оцінювального) склав підґрунтя для розроблення та апробації моделі професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі. В результаті у навчальний план введено спецкурс «Професійна спрямованість навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі».

4. Процес дослідження сприяв розробці структури професійно спрямованого навчання, яка складається з етапів - інформаційно-теоретичного, практичного, самостійно-творчого і на основі якої створено варіативні моделі організації навчального процесу. Введено додаткову інформацію до курсів спеціальних дисциплін, які студенти починають вивчати на І курсі; проведено спецсемінари, практикуми і лабораторні роботи для студентів ІІ курсу, а також систему позааудиторних занять (навчальних гуртків, клубів за інтересами для студентів ІІІ - ІV курсів тощо). Контрольними були групи, в яких студенти навчалися за традиційними програмами.

5. У процесі формувального експерименту сталися значні зміни у відсотковому розподілі студентів за рівнями професійної спрямованості, відчутно збільшилася кількість студентів у групах середнього (з 46,4 % - до 61,2 %) та високого (з 5 % - до 26,5 %) рівнів і зменшилася кількість студентів низького рівня.

Одержані результати показали достатньо високий рівень професійної спрямованості навчання предметів природничо-математичного циклу в експериментальних групах, що було досягнуто за умов комплексного підходу до навчального матеріалу щодо специфіки професійної спрямованості та впровадження спецкурсу «Професійна спрямованість навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі».

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів організації професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації. Дальша перспектива дослідження полягає в удосконаленні методики формування поняттєвого природничо-математичного апарату, розробленні його комп'ютерної підтримки, підготовки навчально-методичної літератури нового покоління тощо.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях автора

Статті у наукових фахових виданнях

1. Копетчук В. А. Педагогічні умови професійного спрямування природничо-математичних предметів у медичному коледжі [Текст] / В. А. Копетчук // Вісник Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. 2005. № 25. С. 243-245. (Серія «Педагогічні науки»).

2. Копетчук В. А. Сутність професійної спрямованості навчання в медичних коледжах [Текст] / В. А. Копетчук // Вісник Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. 2007. № 36. С. 162-165. (Серія «Педагогічні науки»).

3. Копетчук В. А. Проблема професійної спрямованості навчання в історії розвитку вітчизняної педагогічної думки [Текст] / В. А. Копетчук // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. праць. Вип. 17 / Редкол.: І. А. Зязюн (голова) [та ін.]. Київ - Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. С. 48-54. (Серія «Педагогічні науки»).

4. Копетчук В. А. Модель професійної спрямованості навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі [Текст] / В. А. Копетчук // Вісник Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. 2008. № 36. С. 122-128. (Серія «Педагогічні науки»).

5. Копетчук В. А. Основи професійно спрямованого навчання студентів медичного коледжу [Текст] / В. А. Копетчук // Педагогічні науки // Зб. наук. праць. Ч. 2. Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2008. С. 39-44.

Статті у наукових виданнях

6. Копетчук В. А. Дидактичний процес моделювання педагогічних ситуацій в умовах особистісно зорієнтованого навчання [Текст] / В. А. Копетчук, О. С. Березюк // Вісник Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. 2004. № 19. С. 54-57. (Серія «Педагогічні науки»). (проаналізовано дидактичний процес моделювання педагогічних ситуацій).

7. Копетчук В. А. Організація навчального процесу [Текст] / В. А. Копетчук // Медсестринство України. 2004. № 1. С. 20-21.

8. Копетчук В. А. Ідеї народної педагогіки в сучасних умовах української школи [Текст] / В. А. Копетчук // Проблеми народної педагогіки в науковій спадщині Мирослава Стельмаховича: зб. наук. праць. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2004. С. 33-35.

9. Копетчук В. А. Ідея народної школи в працях К. Д. Ушинського [Текст] / В. А. Копетчук // Ідеї народної педагогіки в наукових дослідженнях К. Д. Ушинського: зб. наук. праць. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. С. 20-23.

10. Копетчук В. А. Педагогічно-просвітницька діяльність Софії Русової [Текст] / В. А. Копетчук // Ідеї національно-виховної системи Софії Русової: зб. наук. праць. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. С. 36-42.

11. Копетчук В. А. Педагогічні умови професійної спрямованості навчальних предметів в системі вищої школи [Текст] / В. А. Копетчук // Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів: наук.-практ. зб. Житомир: Житомир. держ. ун-т ім. І. Франка, 2007. С. 178-180. (Серія «Педагогічні науки»).

12. Копетчук В. А. Становлення медичної освіти на Волині [Текст] / В.А. Копетчук // Житомирщина: минуле, сьогодення, поступ у майбутнє: наук. зб. Т. 2. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. С. 35-38.

13. Копетчук В. А. Підготовка медичних і науково-педагогічних кадрів для галузі охорони здоров'я Житомирської області [Текст] / В. А. Копетчук, В. Й. Шатило, К. С. Васьков та ін. // Мед. освіта. 2007. № 3. С. 19-21. (проаналізовано результати реформування галузі охорони здоров'я Житомирської області).

14. Копетчук В. А. До проблеми організації навчального процесу в медичних коледжах [Текст]: матеріали ІV Міжнародної наук.-практ. конф. «Ціннісні пріоритети освіти в ХХІ ст.: інноваційний розвиток освітніх систем», Луганськ. Луганськ: Альма-матер, 2007. С. 127-133.

15. Копетчук В. А. До проблеми стану професійної спрямованості навчальних предметів у медичних коледжах [Текст]: матеріали наук.-практ. конф. «Професійна спрямованість навчання в медичних та фармацевтичних коледжах», Житомир, 20 квітня 2007. Житомир: Житомир. обл. типографія, 2007. С. 22-27.

Тези доповідей у збірниках наукових конференцій

16. Копетчук В. А. Про виховання культури мислення на уроках математики [Текст]: матеріали Всеукр. наук.-практ. конференції «Психолого-педагогічні фактори підвищення професійної майстерності вчителя-вихователя», 1995 р.: тези доповідей. Житомир, ЖДПІ, 1995. С. 280.

17. Копетчук В. А. Особливості профільного навчання в середніх навчально-виховних закладах [Текст] / В. А. Копетчук // Інноваційні технології викладання української мови та літератури в школі і ВНЗ: проблеми та пошуки: наук.-метод. зб. Житомир: Полісся, 2004. С. 206-209.

18. Копетчук В. А. Діагностика сучасного стану професійної спрямованості навчальних предметів природничо-математичного циклу в медичних коледжах [Текст]: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Спадщина Івана Франка в контексті української освіти та культури», Житомир, 14-15 листопада 2006. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. С. 186-189.

19. Копетчук В. А. Роль професійного спрямування навчання у формуванні особистості [Текст]: матеріали Міжрегіон. наук.-практ. конф. «Проблема духовності сучасної молоді: реалії та перспективи», Житомир, 8 листопада 2007. Житомир: Вид-во ПП Сахневич, 2007. С 86-89.

20. Копетчук В.А. Організація науково-методичної роботи в медичних учбових закладах І-ІІІ рівнів акредитації [Текст]: матеріали V Міжрегіон. наук.-практ. конф. «Актуальні питання сімейної медицини», Житомир, 18 травня 2007. Житомир, 2007. С. 49-53.

21. Копетчук В. А. Діагностика стану професійної спрямованості навчальних предметів природничо-математичного циклу в практиці роботи медичних коледжаів [Текст]: матеріали наук.-метод. конф. «Формування духовності молодої людини: методика, практика, досвід», Житомир, 18 грудня 2007. Житомир: Вид-во ПП Сахневич, 2007. С. 42-44.

АНОТАЦІЯ

КОПЕТЧУК В. А. Професійна спрямованість навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут педагогіки АПН України. - Київ, 2009.

Дисертація містить результати експерименту дослідження науково-теоретичних основ забезпечення професійно спрямованого навчання, категоріально-поняттєвий апарат дослідження, аналіз та обґрунтування організації педагогічних основ професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу в медичних коледжах, зокрема критеріальну характеристику, особливості організації викладання даних предметів та основних базових понять дослідження. У процесі дослідження було обґрунтовано модель професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі, яка містить: структуру професійно спрямованого навчання, соціально-особистісну мотивацію, ціннісні орієнтації, способи діяльності, рефлексію одержаного результату, дидактичні компоненти та етапи формування професійно спрямованого навчання. Експериментально підтверджено, що професійно спрямованому навчанню сприяє комплексний підхід до вивчення професійних і природничо-математичних предметів студентами медичного коледжу.

Ключові слова: професійно спрямоване навчання, професійно спрямоване навчання предметів природничо-математичного циклу, модель професійно спрямованого навчання.

АННОТАЦИЯ

Копетчук В. А. Профессиональная направленность обучения предметам естественно-математического цикла в медицинском колледже. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики АПН Украины. - Киев, 2009.

Проведенный в исследовании анализ историко-педагогического и научно-теоретического обеспечения профессионально направленного обучения в зарубежной и отечественной педагогике позволил систематизировать основные периоды профессионально направленного обучения: І период - этап эмпирической педагогики (до XIV в.), ІІ период - эпоха Возрождения (XIV-XVI вв.), ІІІ период - становление дидактики как науки (XVI в. - первая половина XIX в.), IV период - время индивидуальной дифференцированности в профессионально направленном обучении (вторая половина XIX в. - XX в.), V период - современный или выделение профессиональной направленности обучения в дидактике (середина ХХ в. до нашего времени).

Аналогичные периоды выделены в отечественной педагогике.

Установлено, что профессионально направленное обучение - это специфический процесс познания объективной действительности, направленный на овладение системой знаний по основам определенной профессии, умениями и навыками их практического применения, опытом усовершенствования себя как профессионала. Поэтому профессиональная направленность обучения естественно-математическим дисциплинам в медицинском колледже рассматривается как сложный, комплексный, многофункциональный процесс, направленный на понимание студентами мотивов, потребностей своей деятельности, на объединение теоретической и практической составляющих содержания образования. Введение в содержание курсов естественно-математических дисциплин профессионально значимого материала, усвоение которого обеспечит формирование профессиональных знаний, навыков, умений, его творческого развития. В процессе проведенного констатирующего эксперимента были установлены критерии, которые обеспечивают профессиональную направленность обучения предметам естественно-математического цикла в медицинском колледже, а именно: содержательный, мотивационный, ценностный, деятельностный, результативный. Показатели сформированности профессионально направленного обучения были распределены на четыре уровня - низкий, средний, достаточный, высокий и показали неполную профессиональную направленность естественно-метематических дисциплин в медицинском колледже. Это позволило построить модель, которая состоит из этапов профессионально направленного обучения предметов естественно-математического цикла - информационно-теоретический, практический, самостоятельно-творческий и блоков: мотивационно-целевой, содержательный, операционно-деятельностный, мониторингово-корректирующий, результативно-оценивающий.

...