Методика формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

УДК 629.7.072.8+37.013.77:629.7

13.00.02 - теорія та методика навчання (технічні дисципліни)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ПІЛОТІВ ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ТРЕНАЖЕРНОЇ ПІДГОТОВКИ

Кушнір Ольга Олександрівна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній льотній академії України, Міністерство освіти і науки України, м. Кіровоград.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Макаров Роберт Микитович, Державна льотна академія України, завідувач кафедри авіаційної педагогіки і психології, м. Кіровоград.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Ягупов Василь Васильович, Об'єднаний інститут при Національній академії оборони України, заступник начальника з наукової роботи, м. Київ;

кандидат педагогічних наук Онипченко Павло Миколайович, Харківський гуманітарно-педагогічний інститут, викладач кафедри інформатики і технічних засобів підтримки навчання, м. Харків.

Захист відбудеться «15» грудня 2009 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.108.01 в Українській інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української інженерно-педагогічної академії за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 16.

Автореферат розісланий «12» листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Кулешова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. За офіційними джерелами інформації, щорічно в світі відбувається приблизно 10 тисяч аварійних пригод з літальними апаратами різних видів і типів. Аналіз експертних висновків щодо причин авіаційної аварійності в цивільній і військовій авіації свідчить про те, що більше 90% із них відбувається з вини людського чинника. Нині обґрунтовано його провідну складову - професійно важливі якості (ПВЯ) льотного складу. Саме це фундаментальне положення стало основою визначення професійної придатності особи до льотної діяльності. За часів створення системи професійної підготовки майбутніх пілотів відповідність професійно важливих якостей вимогам експлуатації повітряних суден забезпечувалася впровадженням професійно-психологічного відбору, але проблему досягнення успішності льотного навчання й забезпечення надійності пілотів повністю розв'язати не вдалося, про що свідчить негативна статистика авіаційних пригод і труднощі льотної підготовки майбутніх пілотів. Проблема ускладнюється внаслідок складного соціально-демографічного та економічного стану, що склався в країнах СНД, де нині народжується не більше 3% умовно здорових осіб чоловічої статі, з яких, за умови наявності мотивації до льотної діяльності, відсоток імовірно придатних до льотного навчання складає не більше 0,2%. Протягом останніх років льотні ВНЗ вимушені масово приймати на льотні спеціальності осіб, які тільки «умовно придатні» до льотної діяльності.

Встановлено, що у період початкового льотного навчання через недостатньо розвинені професійно важливі якості курсанти не тільки зазнають труднощів у навчальній діяльності, але й здійснюють помилкові дії, що безпосередньо впливають на безпеку польотів. Зокрема, на порушення сприйняття (29,7%) і функцій уваги (57,6%), помилки під час переробки інформації (3,1%), неправильне прийняття рішення (9,6%) та ін. У зв'язку з цим нині гостро виникає проблема цілеспрямованого формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей. На думку Р.Макарова, В.Пономаренка, О.Шакули, її вирішення є одним із головних шляхів підвищення рівня безпеки польотів. Цій проблемі присвячена значна кількість праць у галузі авіаційної медицини (А.Бєлінський, О.Косолапов, Ю.Кукушкін, В.Лапа, В. Пономаренко, О.Шакула та інші), авіаційної педагогіки і психології (С.Бубнова, Н.Завалова, К.Платонов, Р.Макаров, Н.Якимович та інші), а також у галузі психофізіологічної підготовки (О.Горелов, Т.Джамгаров, Р.Макаров, В. Марищук, Є. Сєнопальніков та інші).

Нами встановлено необхідність формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей впродовж наземної підготовки, в якій важлива роль належить тренажерній підготовці як засобу, який створює сприятливі умови для найбільш адекватного моделювання льотної діяльності. Саме на тренажерах відбувається, на думку вчених, адаптація якостей майбутніх пілотів до умов льотної діяльності та існують сприятливі можливості цілеспрямованого формування складних професійно важливих якостей операторського профілю. Але практичних шляхів формування професійно важливих якостей, які забезпечують успішність опанування повітряних суден початкового льотного навчання, нині не запропоновано. Зокрема сучасними науковцями (Г.Береговий, Д.Гандер, В.Кодола, Р.Макаров, Є.Шеришев та інші) встановлено, що в методиці тренажерної підготовки домінуюча роль належить забезпеченню технологічної відповідності навчальної діяльності майбутніх пілотів умовам льотної діяльності, але, водночас, педагогічні можливості формування у них професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки ще недостатньо реалізовані.

Результати аналізу літературних джерел свідчать про те, що тренажерна підготовка має забезпечувати формування готовності курсантів до майбутнього льотного навчання. Як відомо, важливою складовою цієї готовності є професійно важливі якості, що й зумовлює необхідність уточнення мети тренажерної підготовки в напрямі формування професійно важливих якостей, що забезпечують успішність опанування повітряного судна початкового льотного навчання, обґрунтування переліку та рівня якостей, які потрібно формувати у курсантів, а також визначити засоби досягнення скорегованої таким чином мети й вимог до початкового стану професійно важливих якостей осіб, які починають тренажерне навчання. Це можна вважати основним напрямом розробки методики формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки, відсутність якої суттєво перешкоджає забезпеченню професійної надійності випускників льотних навчальних закладів.

Таким чином, існує суперечність між існуючими вимогами експлуатації сучасних повітряних суден до стану розвиненості професійно важливих якостей льотного складу та недостатніми показниками розвитку цих якостей у майбутніх пілотів на тлі тенденції стрімкого погіршення рівня фізичного та психофізіологічного здоров'я підростаючого покоління. Така суперечність визначила проблему дослідження - формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей до початку льотної діяльності в процесі тренажерної підготовки.

Отже, актуальність означеної проблеми, її недостатня розробленість та необхідність розв'язання вище зазначеної суперечності зумовили вибір теми дослідження «Методика формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з проблемою роботи науково-дослідного сектору Державної льотної академії України, узгодженої з Міністерством освіти і науки України в такому формулюванні - «Дослідження, розробка та впровадження організаційно-технологічних і дидактичних основ льотного навчання на літаках ХХІ сторіччя» (13Б57.05 РК 0105U000221 від 01.01.2005), а також комплексних досліджень на тему «Шляхи відновлення професійної підготовленості льотного складу при тривалих перервах у польотах», проведених на базі Спеціалізованого центру бойової підготовки авіаційних спеціалістів Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба у відповідності до планів бойової підготовки Повітряних Сил Збройних сил України.

Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради Державної льотної академії України (протокол № 6 від 28.12.2004 р.), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №6 від 17.06.2008 р.).

Мета дослідження - науково обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити методику формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки.

Завдання дослідження:

Здійснити аналіз наукової літератури в галузі професійної підготовки операторів особливо складних систем управління й визначити шляхи підвищення успішності льотного навчання та професійної надійності майбутніх пілотів на основі формування їх професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки.

Визначити наукові засади формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей на основі вдосконалення тренажерної підготовки.

Теоретично обґрунтувати та розробити цілі, завдання, принципи й зміст, уточнити методи і засоби формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки.

Експериментально перевірити ефективність методики формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки. оператор льотний професійний пілот

Розробити паспорт професійно важливих якостей майбутнього пілота, що відображає динаміку їх формування за етапами тренажерної підготовки.

Об'єкт дослідження - тренажерна підготовка майбутніх пілотів у льотних навчальних закладах.

Предмет дослідження - цілі, завдання, принципи, зміст, методи і засоби формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки у льотних навчальних закладах.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що реалізація методики формування професійно важливих якостей у майбутніх пілотів у процесі тренажерної підготовки, побудованої на основі трьохетапного диференційованого перманентного формування професійно важливих якостей з урахуванням динаміки інтенсивності впливу засобів їх формування забезпечуватиме підвищення якості тренажерної підготовки.

Методологічною та теоретичною основою дисертаційного дослідження є сучасні досягнення педагогічної та психологічної наук: системний підхід (П.Анохін, І.Блауберг, М.Овчинніков, В.Садовський, Е.Юдін та інші); теорії особистості (К.Абульханова-Славська, Б.Ананьєв, Л.Виготський, Г.Костюк, О.Леонтьєв, К.Платонов та інші), проблемного навчання (О.Матюшкін, М.Махмутов, В.Оконь, А.Фурман та інші), особистісно-орієнтованого та суб'єктно-діяльнісного навчання (Ш.Амонашвілі, І.Бех, В.Давидов, Е.Зеєр, І.Зязюн, В.Ягупов, І.Якиманська та інші), діяльнісного (П.Гальперін, О.Леонтьєв, В.Шадріков та інші) та ігрового (В.Давидов, Д.Ельконін, Г.Костюк та інші) навчання; теорії поетапного формування розумових дій (П.Гальперін, Н.Тализіна та інші), пізнавальних здібностей (К.Платонов, С.Рубінштейн, Б.Теплов та інші) і мотивації (Л.Виготський, А.Маслоу та інші); концепція конструювання моделі оператора особливо складних систем управління (Л.Герасименко, Р.Макаров, В.Пономаренко та інші).

Для вирішення поставлених завдань застосовувалися такі методи дослідження:

- теоретичні: аналіз літературних джерел і офіційних документів з міжнародних стандартів та інших нормативних документів, що регламентують діяльність військової й міжнародної цивільної авіації з метою вивчення наукового завдання дослідження та визначення його теоретико-методологічних основ; абстрагування, класифікація й систематизація теоретичних та експериментальних даних для визначення сутності й специфіки процесу формування професійно важливих якостей; вивчення й узагальнення педагогічного досвіду з метою вибору педагогічного інструментарію для забезпечення формування професійно важливих якостей у майбутніх пілотів у процесі тренажерної підготовки;

- емпіричні: вивчення й прогнозування стану розвиненості професійно важливих якостей у майбутніх пілотів, констатувальний експеримент для обґрунтування актуальності дослідження й уточнення загальної його методики; методи збору інформації (спостереження, анкетування та бесіди) для уточнення переліку професійно важливих якостей, що забезпечують успішність опанування повітряного судна на етапі початкового льотного навчання й їх подальшої диференціації; методи діагностування професійно важливих якостей для визначення потреби в їх формуванні; методи їх формування у процесі тренажерної підготовки; формувальний педагогічний експеримент з метою перевірки методики формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки; методи оцінювання якості професійної підготовленості та психофізіологічної вартості діяльності з метою визначення ефективності їх формування;

- математичної статистики для аналізу результатів експериментального дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено методику формування професійно важливих якостей у майбутніх пілотів у процесі тренажерної підготовки (цілі, завдання, принципи, зміст і форми організації процесу формування професійно важливих якостей, методи формування, критерії й методи оцінювання), яка відповідно до специфічних принципів організації процесу професійної підготовки льотного складу (домінантно-мотиваційної установки, цілісної просторово-часової інтеграції психофізіологічної підготовки з тренажерною, забезпечення зворотного зв'язку між етапамі формування прфесійно важливих якостей) передбачає трьохетапне диференційоване (за критерієм значущості для розв'язання задач) перманентне формування професійно важливих якостей, що забезпечують успішність початкового льотного навчання;

дістали подальшого розвитку:

мета тренажерної підготовки майбутніх пілотів у напрямі формування професійно важливих якостей, що забезпечують успішність початкового льотного навчання;

система критеріїв пролонгованого професійного відбору майбутніх пілотів шляхом доповнення її критерієм, який оцінює динаміку формування професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки;

удосконалено зміст тренажерної підготовки майбутніх пілотів: удосконалення полягає в його розширенні за рахунок введення психофізіологічного аспекту формування професійно важливих якостей стійкості до негативних чинників польоту;

Практичне значення дослідження полягає в тому, що обґрунтована методика формування професійно важливих якостей є основою вдосконалення тренажерної підготовки майбутніх пілотів. Розроблений паспорт професійно важливих якостей майбутнього пілота дозволяє втілити в навчальний процес льотних навчальних закладів методику формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Спеціалізованого центру бойової підготовки авіаційних спеціалістів Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (акт №37/602 від 19.11.2008 р.), Краснодарського вищого військового училища льотчиків (акт № 2016/36 від 1.12.2008 р.), Державної льотної академії України (акт № 3367 від 30.12.2008 р.).

Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечено методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дисертації, використанням комплексу методів, адекватних меті, об'єкту, предмету і завданням дослідження, всебічним обговоренням його результатів, експериментальною перевіркою висунутої гіпотези, поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів, а також позитивними результатами їх упровадження.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження було апробовано на таких міжнародних науково-практичних конференціях: «Професійна підготовка авіаційних спеціалістів в світі сучасних вимог» (Кіровоград, 2006 р.); «Актуальні проблеми підготовки авіаційних фахівців в умовах міжнародної та європейської інтеграції» (Кіровоград, 2007 р.); «Розслідування авіаційних пригод та їх профілактика» (Москва, 2008 р.); «Проблеми фізичного здоров'я фахівця ХХI століття» (Кіровоград, 2008 р.); «Сучасні педагогічні технології й освітні системи ХХI століття» (Кіровоград, 2008 р.); «Сучасні інформаційні технології в управлінні й професійній підготовці операторів складних систем» (Кіровоград, 2008 р.) та ХХІХ Всеукраїнській конференції молодих вчених і курсантів, присвяченій Всесвітньому дню авіації й космонавтики (Кіровоград, 2009 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження знайшли своє відображення в 11 одноосібних наукових працях, із них 7 - у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 - у матеріалах міжнародних науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів і загальних висновків, 4 додатків на 38 сторінках, списку використаних джерел (282 найменування, із яких 14 англійською мовою). Повний обсяг дисертації складає 281 сторінку, основний текст - 213 сторінок. Робота містить 23 таблиці на 22 сторінках і 26 рисунків на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке стосується обґрунтування методики формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки.

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методологічні та теоретичні основи, методи дослідження, розкрито його наукову новизну та практичне значення, наведено дані про апробацію, публікації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Професійно важливі якості майбутніх пілотів у системі забезпечення безпеки польотів та успішності льотного навчання» - представлено системний аналіз причин авіаційних пригод і передумов успішності льотного навчання, в результаті якого доведено, що однією з головних причин помилкових дій льотного та курсантського складу є недостатній рівень розвиненості у них професійно важливих якостей.

Установлено, що складні соціально-економічні умови сучасного суспільства та інші негативні чинники неухильно знижують показник кількості здорових юнаків, наслідком чого є масове залучення до льотного навчання осіб, професійно важливі якості яких не відповідають вимогам експлуатації повітряних суден. Зазначені якості в льотному навчанні відіграють провідну роль, оскільки в процесі початкової льотної практики через їх недостатній розвиток курсанти припускаються помилкових дій, що загрожує безпеці польотів і подальшій професійній успішності. Це актуалізує необхідність пошуку шляхів удосконалення професійно важливих якостей майбутніх пілотів за допомогою своєчасного цілеспрямованого формування їх протягом наземної підготовки. На думку провідних учених (В.Пономаренко, О.Шакула), іншої альтернативи досягнення відповідності цих якостей льотного складу вимогам експлуатації повітряних суден у першій половині ХХI століття не існує. Результати аналізу психолого-педагогічної та спеціальної літератури показують, що саме професійно важливі якості є основою прийняття та реалізації рішення пілотом, побудови ним концептуальної моделі образу польоту, а також визначають ступінь його професійної надійності в складних умовах льотної діяльності.

Нами також з'ясовано, що професійно-психологічний відбір та інші заходи не можуть стримати негативний натиск проблеми недостатньо розвинутих професійно важливих якостей льотного складу. Доведено, що в процесі наземної підготовки шляхом моделювання умов майбутньої професійної діяльності за допомогою технічних засобів, серед яких основним є комплексний тренажер літака, допоміжними - тренувальна апаратура психофізіологічної підготовки, макети приладів і устаткування літака тощо, створюються сприятливі можливості для формування професійно важливих якостей майбутніх пілотів, а прерогатива формування їх готовності до льотної діяльності, у тому числі й за станом розвиненості цих якостей, належить тренажерній підготовці.

Отже, мета тренажерної підготовки майбутніх пілотів має бути вдосконалена в напрямі формування професійно важливих якостей, що забезпечують успішність опанування повітряного судна початкового льотного навчання. Зрозуміло, що їх формування можливе лише на основі попереднього діагностування стану їх розвиненості. В ході дослідження встановлено, що проблемі формування й оцінювання професійно важливих якостей присвячено значну кількість наукових праць (Ю.Кукушкін, В.Лапа, Р.Макаров, В.Пономаренко, О.Шакула та ін.).

Проте, аналіз наукових джерел свідчить, що педагогічні дослідження з формування професійно важливих якостей у майбутніх пілотів у процесі тренажерної підготовки практично не проводилися. Особливо привертає увагу факт не усвідомлення інтегративної функції цієї підготовки у процесі їх формування. Водночас, така інтеграція дозволила б здійснити не тільки їх формування, а й забезпечувала б поступовий розвиток якостей, сформованих раніше засобами психофізіологічної підготовки. Такий підхід є, на нашу думку, вкрай необхідним і перспективним. Виходячи з досліджень В.Дружиніна, В.Шадрикова, вони у процесі професійної підготовки формуються перманентно, тобто безперервно, але при цьому у процесі опанування професії на різних етапах професіоналізації домінуюча функція належить відмінним комплексам цих якостей. Таке положення зумовлює їх диференціацію у відповідності до завдань окремих етапів тренажерної підготовки.

Таким чином, проведений нами аналіз продемонстрував відсутність на сучасному етапі в необхідному обсязі й відповідної якості методики формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки. Це, передусім, стосується застосування засобів психофізіологічної підготовки, що формують стійкість до перевантажень, захитування, просторового орієнтування тощо та забезпечення їх безпосереднього залучення до процесу моделювання професійної діяльності на комплексному тренажері літака. Ця обставина витікає з обмежених можливостей тренажерного комплексу з моделювання акселераційних кутових прискорень, гіпоксичних станів, захитування тощо.

Наступним важливим чинником є необхідність цілеспрямованого формування у процесі тренажерної підготовки складних операторських професійно важливих якостей у курсантів, стрижнем якого має бути суб'єктно-діяльнісний підхід з творчим використанням ідей, методів і принципів проблемного та особистісно-орієнтованого навчання, а також теорії поетапного формування розумових дій, адаптованої до специфіки льотної діяльності. Інакше кажучи, до початку тренажерної підготовки у майбутніх пілотів мають бути сформовані прості професійно важливі якості, які забезпечують успішність опанування комплексного тренажера літака, а після її закінчення має бути сформована готовність до реального польоту (у тому числі стійкість до негативних чинників польоту та складні професійно важливі якості операторського профілю).

Таким чином, суперечність між високими вимогами експлуатації сучасних повітряних суден до рівня розвиненості професійно важливих якостей льотного складу та вкрай низькими показниками фізичного та психофізіологічного здоров'я у майбутніх пілотів може бути розв'язана застосуванням методики формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки.

У другому розділі - «Наукові засади формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей на основі вдосконалення тренажерної підготовки» - на основі інтеграції положень суб'єктно-діяльнісного навчання та системного підходу, теорій особистості, особистісно-орієнтованого та проблемного навчання, теорії поетапного формування розумових дій, з використанням специфічних принципів конструювання процесів професійної підготовки льотного складу (домінантно-мотиваційної установки, цілісної просторово-часової інтеграції психофізіологічної підготовки з тренажерною, забезпечення зворотного зв'язку між етапами формування професійно важливих якостей) теоретично обґрунтовано та розроблено методику формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки. Зазначена методика забезпечує трьохетапне диференційоване (за критерієм значущості для розв'язання задач) перманентне формування професійно важливих якостей, з обґрунтованою динамікою інтенсивності та послідовністю формування по етапах. Охарактеризовано кожен етап методики, а також її основні компоненти - мету, завдання, принципи, форми та методи формування, технічні засоби, критерії й методи оцінювання результатів формувального експерименту.

Системоутворюючим чинником методики є мета тренажерної підготовки, яка акумулює вимоги до професійно важливих якостей, що забезпечують успішність опанування повітряного судна на етапі початкового льотного навчання.

Метою методики є формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей на різних етапах тренажерної підготовки, що відповідають логічно-організаційній структурі послідовного опанування комплексного тренажера літака. Доведена необхідність формування комплексу якостей, які забезпечують успішність опанування комплексного тренажеру літака засобами психофізіологічної підготовки до початку тренажерного навчання, якостей стійкості до негативних чинників польоту - в інтегративному процесі психофізіологічної підготовки з тренажерною, складних операторських якостей - засобами комплексного тренажеру літака.

На рис. 1 представлено обґрунтоване співвідношення динаміки інтенсивності та послідовність формування професійно важливих якостей засобами тренажерної та психофізіологічної підготовки.

Процес формування професійно важливих якостей засобами психофізіологічної підготовки досягає максимуму до початку тренажерної підготовки, після чого поступово зменшується, поступаючись домінуванню їх формування моделюванням професійної діяльності на комплексному тренажері літака, де напруженість різко зростає від 40% до 100%. Водночас здійснюється діагностування стійкості організму до несприятливих чинників польоту, що може виявити необхідність формування зазначених якостей засобами психофізіологічної підготовки, доповнюючи процес моделювання професійної діяльності на комплексному тренажері літака. Проте інтенсивність їх формування засобами такої підготовки має тенденцію до зниження. Ця обставина має принципово важливе значення, оскільки зниження психофізіологічного навантаження в момент опанування на комплексному тренажері літака польоту по колу забезпечує «охорону» пластичного еквіваленту (запобігання двох домінант). Як показали результати дослідження (Р. Макаров), при домінуванні 2-х різнохарактерних засобів підготовки може відбутися втрата пластичного еквіваленту курсанта, а примусове нав'язування подальшої спільної діяльності може призвести до незворотних негативних наслідків, які загрожують безпеці польотів.

Перший етап формування професійно важливих якостей триває з моменту вступу курсанта на навчання до опанування ним на комплексному тренажері літака польоту по колу і складається з двох підетапів: «А» - до початку тренажерного навчання, «Б» - до опанування польоту по колу в умовах моделювання польоту літака. Мета - формування засобами психофізіологічної підготовки «базових» професійно-важливих якостей, що забезпечують успішність майбутнього тренажерного навчання. Протягом підетапу «А» формуються такі якості: вестибулярна стійкість; швидкість сприйняття інформації та практичне мислення; оперативна пам'ять; спритність і координація рухів; швидке просторове орієнтування, здатність екстраполювати розвиток ситуацій, розподіляти і перемикати увагу, виконувати додаткову роботу на тлі основної, швидко змінювати порядок діяльності; тонке м'язове відчуття на тлі емоційного збудження і стомлення; емоційна стійкість, рішучість, сміливість. На основі аналізу відповідних літературних джерел встановлено необхідність застосування на даному етапі комплексного психофізіологічного тесту Р. Макарова для комплексного їх діагностування, що забезпечує об'єктивність висновку про психофізіологічну готовність (неготовність) курсанта до льотної діяльності. Результати діагностування дозволяють визначити якості, що потребують формування засобами психофізіологічної підготовки. Методи формування розроблено на основі аналізу наукових джерел та експериментального оцінювання ефективності окремих методів, що дозволяє скласти індивідуальну програму формування професійно важливих якостей майбутнього пілота, рівень розвитку яких визначено недостатнім.

Після закінчення програми формування професійно важливих якостей, відбувається повторна діагностика за допомогою комплексного психофізіологічного тесту, результати якої підлягають обов'язковому аналізу. З цього моменту першість їх формування переходить до тренажерної підготовки. Спочатку відбувається адаптація попередньо сформованих «базових» професійно важливих якостей до льотної діяльності на комплексному тренажері літака, у процесі якого особлива увага звертається на опанування польоту по колу в умовах його моделювання (протягом підетапу «Б»).

Другий етап - інтеграція тренажерної й психофізіологічної видів підготовки, метою якої є формування у курсантів насамперед якостей стійкості до несприятливих умов польоту, що є суттєвим показником їх професійної надійності. Достатній рівень її розвиненості забезпечує безпечність і успішність опанування реального повітряного судна на етапі початкового навчання. Доведено, що якості стійкості до несприятливих умов польоту мають схильність до «згасання», хоча повинні мати достатній рівень розвиненості безпосередньо до початку льотної практики, але обмежені можливості комплексного тренажера літака не дозволяють оцінити стан розвиненості цих якостей і забезпечувати їх своєчасне формування. У зв'язку з цим процес тренажерної підготовки у нашій методиці доповнюється моделюванням станів перевантаження, захитування, втрати просторового орієнтування за допомогою засобів психофізіологічної підготовки.

Водночас забезпечується оцінка інших професійно важливих якостей, необхідних для успішності льотного навчання - мотивації; емоційної стійкості; швидкості й точності зорового сприйняття; розподілу, переключення, концентрації й обсягу уваги; стійкості уваги; оперативної пам'яті й мислення; здібності передбачувати розвиток ситуації, конструювати модель образу польоту; вміння здійснювати обробку отриманої інформації, здійснювати селекцію гіпотез; відсутність напруженості в польоті; здібності діяти в ліміті часу та ін. Їх діагностування здійснюється інструктором під час занять на комплексному тренажері літака шляхом оцінювання якості льотної діяльності і показників психоемоційного стану.

Третій етап - це інтенсивне формування професійно важливих якостей, які на попередньому етапі були недостатньо розвинені. За результатами їх діагностування складається індивідуальна програма подальших занять з кожним курсантом із використанням відповідних формувальних вправ, яка виконується в межах курсу навчально-льотної підготовки на комплексному тренажері літака. Після закінчення тренажерної підготовки інструктор робить остаточні висновки про відповідність професійно важливих якостей курсанта вимогам початкового льотного навчання.

Для практичного застосування методики й забезпечення зворотного зв'язку між її етапами розроблено паспорт професійно важливих якостей майбутнього пілота, що супроводжує його професійну підготовку й містить інформацію про результати діагностики й формування професійно важливих якостей, висновки, рекомендації тощо. Особливе значення має отримана таким чином можливість оцінки динаміки їх формування, оскільки її недостатність свідчить про непридатність даного курсанта до льотного навчання, який відповідно має бути «відсіяний» у процесі пролонгованого професійно-психологічного відбору. Такий підхід має принципово важливе значення для прогнозування професійної надійності курсанта.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності методики формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки» - викладено організаційно-методичні основи експериментального дослідження, способи обробки й аналізу його результатів.

Окремі складові проблеми формування професійно важливих якостей експериментально перевірялися в Державній льотній академії України, Спеціалізованому центрі бойової підготовки авіаційних спеціалістів Харківського університету Повітряних Сил, Краснодарському вищому військовому училищі льотчиків. Заключний етап дослідження проводився у Харківському університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба спільно з науковим центром Повітряних Сил Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба.

Усього в експерименті брали участь 570 осіб курсантського, льотного інструкторського та науково-педагогічного складу. Для проведення формувального експерименту з курсантів 1 року навчання за спеціальністю льотного профілю сформовано 2 групи: експериментальну (ЕГ) і контрольну (КГ), які було вирівняно за такими показниками: результати професійно-психологічного відбору під час вступу (кількість балів); фізичний розвиток (швидкість, сила, витривалість); результати вступних іспитів (сумарний бал). Групи було вирівняно також за кількістю занять. ЕГ здійснювала підготовку з використанням нашої експериментальної методики, КГ - навчалася за традиційною. Результати, отримані в ЕГ і КГ, порівнювалися та інтерпретувалися відповідно до мети та завдань дослідження.

Первинне діагностування комплексним психофізіологічним тестом довело, що в обох групах рівні професійно важливих якостей виявилися достовірно однаковими. Проте зафіксовані значення свідчать про переважно недостатній рівень їх розвиненості для успішного освоєння повітряного судна на етапі початкової льотної підготовки, що підтверджує факт наявності переважної кількості курсантів, які не мають достатньо розвинених цих якостей.

На 1 етапі 72% курсантів ЕГ підвищили їх до необхідних значень (у 28% виявлено непридатність до льотного навчання в наслідок відсутності необхідної динаміки їх формування), а в КГ - усього 12%.

За підсумками 2 етапу, курсанти ЕГ швидше оволоділи кожним етапом польотного завдання й отримали допуск до самостійного вильоту, ніж курсанти КГ. В ЕГ для допуску необхідно в середньому 38,7 польотів, у КГ - 46,69 (рис. 2).

Оцінка якості стійкості до несприятливих чинників польоту здійснювалася фахівцями психофізіологічної підготовки у курсантів обох груп після засвоєння ними польоту по колу при моделюванні професійної діяльності на комплексному тренажері літака. Результати оцінювання продемонстрували зниження таких якостей як стійкість до перевантажень, просторове орієнтування, вестибулярна стійкість. Своєчасне формування професійно важливих якостей в ЕГ забезпечило позитивну динаміку їх розвитку та більш високий рівень психофізіологічних реакцій під час виконання реальних польотів.

Курсанти ЕГ показали більш високу якість пілотування по всіх етапах польоту. Так, наприклад, у наборі висоти ?V км/г в ЕГ складала 8,5 км/г, у КГ - 25 км/г; за вертикальною швидкістю ?Vy: в ЕГ - 1,5 м/с, у КГ - 5,1м/с; по крену ?АГД: в ЕГ - 2,0є, у КГ - 5,1є.Кількість грубих помилкових дій, що припустили досліджувані під час виконання однакового польотного завдання, в ЕГ менше (ЕГ - 10,8; КГ - 28,2 грубі помилки), що відображено на рис. 3.

Рис. 3. Кількість грубих помилок, припущених курсантами ЕГ і КГ під час виконання однакового типового завдання на комплексному тренажері літака

За підсумками 3 етапу курсанти ЕГ показали кращі результати, ніж курсанти КГ: час виявлення відмов - у 1,8 рази, правильність виявлення відмов - у 1,6, час прийняття й правильність прийняття рішення - у 1,2, правильність порядку дій - у 1,2. За всіма показниками отримано достовірну різницю.

Порівняльний аналіз методики формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки з традиційною методикою продемонстрував достатньо високу її ефективність при опануванні курсантами комплексного тренажеру літака.

Аналіз отриманих даних наочно свідчить про те, що курсанти ЕГ у результаті експериментальних заходів досягли більш високої професійної успішності, ніж курсанти КГ, які навчалися за традиційною методикою, що верифікує гіпотезу дослідження.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення науково-педагогічної проблеми, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та розробці методики формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки.

1. На основі аналізу наукової літератури з'ясовано, що серед причин високої авіаційної аварійності провідне місце посідає недостатня професійна підготовленість льотного складу, у тому числі - недостатня сформованість у нього професійно важливих якостей. Визначено, що професійно-психологічний відбір абітурієнтів у льотних навчальних закладах не в повному обсязі забезпечує кваліфікований відбір майбутніх пілотів внаслідок наявності стійкої тенденції погіршення стану здоров'я юнаків, які бажають опановувати льотну спеціальність, що негативно впливає на початковий стан їх професійно важливих якостей. Встановлено, що демографічна несприятливість України останніх років, погіршення екології, зростаюча кількість захворювань, складні соціально-економічні умови та інші негативні чинники призвели до ситуації, коли відбувається масове зарахування до льотних навчальних закладів юнаків з недостатньо розвиненими професійно важливими якостями.

Одним із перспективних шляхів підвищення успішності льотного навчання та забезпечення професійної надійності майбутніх пілотів є формування у них професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки. Аналіз наукових джерел і льотної практики показав, що в період початкового льотного навчання через недостатньо розвинені професійно важливі якості курсанти-пілоти не тільки зазнають труднощів, але й припускаються помилок, які безпосередньо впливають на безпеку польотів. Результати досліджень, проведених у льотних начальних закладах, демонструють, що тільки 15% курсантів мають такі професійно важливі якості, які забезпечують їх потенційну професійну успішність. Встановлено, що педагогічні дослідження з їх формування у процесі тренажерної підготовки практично не здійснювались, а великі формувальні можливості психофізіологічної підготовки використовуються відокремлено від тренажерного навчання, не враховуючи часу функціонування й особливості вправ на комплексному тренажері літака.

2. Встановлено, що методика формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки має враховувати специфічні принципи конструювання процесів професійної підготовки льотного складу (домінантно-мотиваційної установки, цілісної просторово-часової інтеграції психофізіологічної підготовки з тренажерною, зворотного зв'язку між етапами формування професійно важливих якостей), як підґрунтя організації трьохетапного диференційованого (за критерієм значущості для розв'язання задач) перманентного їх формування, забезпечення співвідношення динаміки інтенсивності й послідовності їх формування засобами тренажерної та психофізіологічної підготовок. Визначено, що дидактичне наповнення методики має базуватися на провідних ідеях і положеннях суб'єктно-діяльнісного підходу, який акумулює в собі основи системного підходу, теорій особистості, особистісно-орієнтованого та проблемного навчання, поетапного формування розумових дій, специфічні процесуальні принципи професійної підготовки майбутніх пілотів у льотних навчальних закладах.

3. Обґрунтовано цілі, завдання, принципи, зміст, уточнені методи й засоби формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки, критерії й методи оцінювання отриманих результатів, що забезпечує підвищення успішності їх льотного навчання та професійної надійності на основі цілеспрямованого формування цих якостей.

Системоутворюючим чинником методики визначено ціль підготовки майбутніх пілотів, яка полягає у формуванні у них професійно важливих якостей, що забезпечують успішність початкового льотного навчання, у процесі тренажерної підготовки. Таким чином розширена мета тренажерної підготовки у напрямі формування визначених професійно важливих якостей.

Обґрунтовано такі завдання тренажерної підготовки майбутніх пілотів: контроль процесу адаптації до льотної діяльності «базових» професійно важливих якостей, попередньо сформованих можливостями психофізіологічної підготовки; діагностика професійно важливих якостей, необхідних для опанування повітряного судна; формування якостей, недостатньо розвинених на попередньому етапі; оцінка комплексної готовності майбутнього пілота до реальної льотної діяльності.

З'ясована необхідність використання в методиці як загальнодидактичних, так й специфічних принципів. Зокрема, організація формувального процесу зумовлена специфічними принципами організації процесу професійної підготовки льотного складу, а процесуальні принципи його професійної підготовки визначають методи діагностики й формування професійно важливих якостей.

Зміст тренажерної підготовки майбутніх пілотів розширено педагогічним аспектом формування професійно важливих якостей, що забезпечують успішність початкового льотного навчання, у тому числі - стійкості до негативних чинників польоту інтеграцією психофізіологічної підготовки з тренажерною.

4. Визначено, що методика повинна базуватися на трьохетапному формуванні у майбутніх пілотів професійно важливих якостей:

- на першому етапі здійснюється їх первинна комплексна діагностика спеціальним психофізіологічним тестом, результати якої стають основою для створення й реалізації індивідуальних формувальних програм для курсантів, які мають рівень професійно важливих якостей, що не відповідає вимогам етапу; після реалізації програми здійснюється повторна їх діагностика;

- на другому етапі під час моделювання польотів на комплексному тренажері літака інструктор здійснює діагностику професійно важливих якостей курсанта шляхом оцінювання якості його льотної діяльності, а також здійснюється діагностика стійкості організму до несприятливих чинників польоту засобами психофізіологічної підготовки та її формування;

- на третьому етапі у випадках виявлення у курсантів професійно важливих якостей, що не відповідають вимогам льотної діяльності, інструктор використовує вправи, розроблені для їх формування в межах тренажерної підготовки. Зокрема, оцінюються успішність опанування комплексного тренажера літака на етапі початкового навчання, включаючи якість льотної діяльності й успішність засвоєння елементів польоту.

Результатом тренажерної підготовки у майбутнього пілота має бути сформована комплексна готовність професійно важливих якостей, що забезпечує підвищення успішності льотного навчання та професійної надійності майбутніх пілотів.

5. Експериментальна перевірка ефективності методики підтвердила гіпотезу дослідження про те, що цілеспрямоване формування професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки дозволяє забезпечувати достатньо високу успішність навчальної льотної діяльності, ніж традиційна методика тренажерного навчання. Ефективність експериментальної методики виявилась у тому, що на першому етапі засобами психофізіологічної підготовки діагностовано однакові стартові показники стану професійно важливих якостей курсантів, а після реалізації експериментальної методики з'ясовано різний рівень їх розвиненості у курсантів ЕГ і КГ. Так, після завершення формувальних програм першого етапу в ЕГ відсоток досліджуваних, що мали професійно важливі якості на рівні, які відповідають льотним вимогам, сягав 72%, а в КГ - тільки у 12%.

На другому етапі методики ефективність виявилась у стабільно високих показниках професійної успішності курсантів ЕГ у порівнянні з КГ. Так, курсанти ЕГ з вищим рівнем розвиненості професійно важливих якостей значно швидше оволодівали кожним етапом польотного завдання й засвоїли політ по колу в цілому, ніж курсанти КГ. Першим для отримання допуску до самостійного вильоту необхідно було в середньому 38,7 польотів, другим - 46,69. Аналіз результатів третього етапу довів кращу професійну успішність курсантів ЕГ: час виявлення відмов в ЕГ виявився вищим у 1,8 разів, правильність виявлення відмов - у 1,6, час прийняття рішення - у 1,2, правильність порядку дій - у 1,2.

Отримані в ході формувального експерименту результати свідчать про те, що реалізація методики формування професійно важливих якостей у майбутніх пілотів у процесі тренажерної підготовки забезпечує достовірне підвищення якості їх тренажерної підготовки.

6. Для втілення в практику професійної підготовки майбутніх пілотів нашої методики розроблено паспорт професійно важливих якостей майбутнього пілота, який містить розділи, що відповідають науково обґрунтованим етапам формування професійно важливих якостей, рекомендації щодо їх діагностування й подальшого формування для тих курсантів, які виявили недостатній рівень їх розвиненості, а також додатки з рекомендованими методами їх діагностики й формування засобами психофізіологічної й тренажерної видів підготовки. Паспорт супроводжує процес професійної підготовки майбутнього пілота й забезпечує зворотний зв'язок між етапами формування професійно важливих якостей, а також відображає динаміку їх формування у процесі тренажерної підготовки, яка свідчить про його придатність до льотного навчання.

Розглянуті в дисертаційному дослідженні положення не вичерпують усіх питань досліджуваної проблеми, актуальність якої визначає необхідність її подальшого вивчення. Докладного вивчення, зокрема, потребують: дослідження формування окремих видів професійно важливих якостей майбутніх пілотів у процесі тренажерної та інших видів підготовки; порівняльна характеристика формування провідних професійно важливих якостей у різних фахівців льотного профілю; педагогічні умови створення сучасних тренажерних комплексів для професійної підготовки пілотів і відновлення їх професійно важливих якостей після травм, довгих перерв у льотній діяльності тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Кушнир О.А. Внедрение интегративной оценки уровня подготовленности курсантов-пилотов с целью повышения безопасности полётов современной гражданской авиации / О.А. Кушнир // Наукові праці академії. - Кіровоград: ДЛАУ, 2005. - Вип. ІХ. - С. 232-341.

2. Кушнир О.А. Уровень развития профессионально важных качеств как компонент качества профессиональной подготовки / О.А. Кушнир // Наукові праці академії. - Кіровоград: ДЛАУ, 2006. - Вип. ХІ. - С. 393-401.

3. Кушнир О.А. Научные предпосылки методики диагностики и корригирования у будущих пилотов профессионально важных качеств средствами наземной подготовки / О.А. Кушнир // Наукові праці академії. - Кіровоград: ДЛАУ, 2007. - Вип. ХІІ - С. 110-123.

4. Кушнир О.А. Диагностика профессионально важных качеств курсантов-пилотов как компонент управления качеством их подготовки / О.А. Кушнир // Теорія і практика управління соціальними системами. - Харків: НТУ «ХПІ», 2008. - № 3. - С. 40-45.

5. Кушнир О.А. Специальная физическая подготовка будущих пилотов в интегративной системе диагностики и корригирования профессионально важных качеств / О.А.Кушнир // Проблеми трудової та професійної підготовки. - Київ: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2008. - Вип. 3. - С. 89-97.

6. Кушнир О.А. Оценка эффективности методики диагностики и корригирования профессионально важных качеств будущих пилотов / О.А. Кушнир // Теорія і практика управління соціальними системами. - Харків: НТУ «ХПІ», 2009. - № 1. - С. 55-61.

7. Кушнир О.А. Интеграция технических средств психофизиологической подготовки с тренажёрной подготовкой в интересах диагностики и корригирования профессионально важных качеств будущих пилотов /О.А.Кушнир // Проблеми трудової та професійної підготовки. - Київ: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2009. - Вип. 4. - С. 74-82.

Матеріали наукових конференцій

8. Кушнир О.А. Воздействие на мотивацию к обучению посредством внедрения рейтинговой оценки успешности курсанта: материалы международной научно-практической конференции [“Профессиональная подготовка авиационных специалистов в свете современных требований”], (Кировоград, 7 сент. 2006 г.), Гос. лётная акад. Украины. - К.: ГЛАУ, 2006. - С. 75-76.

9. Кушнир О.А. Интегрированная оценка готовности курсанта-пилота к предстоящей профессиональной деятельности как основа достоверного прогнозирования и своевременной коррекции его профессиональной надёжности: сборник докладов международной научно-практической конференции [“Расследования авиационных происшествий и их профилактика”], (Москва, 25-27 марта 2008 г.), Общество независ. расследователей авиац. происшествий. - М.: Оперативная полиграфия, 2008. - С. 145-149.

10. Кушнир О.А. Психолого-педагогические посылки оптимизации профессиональной подготовки будущих пилотов к современным требованиям эксплуатации воздушных судов: матеріали міжнародної науково-практичної конференції [“Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ століття”], (Кіровоград, 30-31 жовтня 2008 р.), Інст. розв. людини «Україна». - К.: КІРЛ «Україна», 2008. - С. 96-103.

11. Кушнир О.А. Диагностика и корригирование профессионально важных качеств у будущих пилотов - проблема успешности лётного обучения: матеріали міжнародної науково-практичної конференції [“Сучасні інформаційні технології в управлінні та професійній підготовці операторів складних систем”], (Кіровоград, 10 грудня 2008 р.), Держ. льотна акад. України. - К.: ДЛАУ, 2009. - С.14-17.

АНОТАЦІЇ

Кушнір О.О. Формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання (технічні дисципліни). - Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, 2009.

Дисертація присвячена проблемі формування у майбутніх пілотів професійно важливих якостей у процесі тренажерної підготовки.

Зроблено аналіз авіаційних пригод і помилкових дій майбутніх пілотів на етапі початкової льотної підготовки, а також стану професійно важливих якостей контингенту льотних навчальних закладів. Встановлено перелік професійно важливих якостей, що забезпечують успішність льотної діяльності, й доведено необхідність цілеспрямованого поетапного їх формування у процесі тренажерної підготовки із компенсацією обмежених можливостей моделювання умов професійної діяльності комплексного тренажера літака з використанням відповідних засобів психофізіологічної підготовки. На підставі чого розроблено відповідну методику, методологічною основою якої є суб'єктно-діяльнісний підхід на базі сучасних психолого-педагогічних теорій та специфічних принципів організації процесу професійної підготовки льотного складу.