Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

УДК 378.147:371.124:7.012

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ДО ВИКЛАДАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти”

ЗІНЧЕНКО Світлана Володимирівна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Науковий керівник:кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Соломаха Світлана Олександрівна -докторант Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, професор Гребенюк Георгій Євгенійович -завідувач кафедри образотворчого мистецтва Кримського гуманітарного університету, м. Ялта.

кандидат педагогічних наук, доцент Сирота Всеволод Маркович - завідувач кафедри образотворчого мистецтва і художньо-трудової діяльності Уманського державного педагогічного університету імені П. Тичини, м. Умань.

Захист відбудеться 14 квітня 2009 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розісланий «12» березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Політичні та соціокультурні зміни, інтеграційні та економічні процеси в Україні створюють передумови вдосконалення вітчизняної педагогічної освіти відповідно до вимог європейського освітнього простору, впровадження нових підходів у підготовку майбутніх фахівців. Конституція України, закони України “Про вищу освіту”, “Про загальну середню освіту”, Національна доктрина розвитку освіти, Державна програма “Вчитель” поклали в основу розвитку системи освіти пріоритетні принципи гуманізації, демократизації, індивідуалізації та національної спрямованості.

Професійна підготовка дизайнерів у вищих навчальних закладах порівняно новий освітній напрям, що активно розвивається. Професії дизайнера притаманна певна специфіка, що вирізняє її серед інженерних і суто художніх професій, оскільки знаходиться на межі матеріальної і духовної діяльності. Відтак на неї покладається завдання задовольняти як матеріальні, так і духовні потреби суспільства. Дизайн-освіта ґрунтується на природничо-наукових, технічних і гуманітарних знаннях, а також використанні знань і вмінь з рисунку, живопису, композиції, декоративно-прикладного мистецтва тощо. Відповідно передавати ці знання має досвідчений викладач, сукупний досвід якого вбирає професійні, мистецькі, психолого-педагогічні знання, уміння та навички. Водночас професіонал у галузі дизайну виявляється фактично неспроможним передати професійний досвід студентам та учням. З іншого боку, випускники педагогічних навчальних закладів за спеціальністю “Технологія” чи “Образотворче мистецтво” не набувають належного рівня дизайнерської підготовки, який дозволив би їм ефективно займатися викладацькою діяльністю. Наразі ряд навчальних закладів дизайнерського напряму готують фахівців з кваліфікацією “Дизайнер. Викладач”, що дає їм можливість працювати не лише у галузі дизайну, а й здійснювати викладацьку діяльність. Наголосимо, що у процесі навчання студентів у вищих навчальних закладах увага традиційно зосереджується на їх професійній і мистецькій підготовці, що не виключає, а навпаки посилює роль психолого-педагогічної підготовки. Адже професійна підготовка майбутнього дизайнера спрямована на реалізацію низки завдань, серед яких чільне місце посідають творчі (розвиток персональних творчих здібностей студента, критичного і проблемно-орієнтованого мислення, прищеплення навичок творчо переосмислювати власні здобутки); професійно зорієнтовані (розвиток здібностей вільно орієнтуватися у сучасній дизайнерській професії і рефлексивної самооцінки в системі творчого проектування); науково-теоретичні (розвиток у студентів зацікавленості до дизайн-освіти, дизайн-діяльності, підтримка самостійної дизайн-творчості). Водночас одним із її суттєвих недоліків є відірваність від викладацької діяльності. Зміст чинних навчальних програм психолого-педагогічного циклу зазвичай спрямовується на висвітлення системи понять, законів і закономірностей без урахування необхідної зорієнтованості на педагогічні функції та дії.

Ми виходимо з положення про те, що успішну підготовку майбутнього фахівця-дизайнера визначає: а) фундаментальна професійна підготовка; б) мистецька підготовка з урахуванням сучасних інновацій; в) професійно спрямована психолого-педагогічна підготовка, що у сукупності є важливою передумовою підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до викладацької діяльності.

Виходячи з вищезазначеного, наше дослідження спрямоване на вивчення проблеми підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності для загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. Цим видом діяльності можуть займатися дизайнери освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, “спеціаліст”. Підставою для викладання дизайнерських дисциплін у вищих навчальних закладах має бути диплом освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”.

Проблема психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів знайшла відображення у теорії та практиці педагогічної освіти, зокрема у професійній школі. Ці питання досліджували Л. Ахмедзянова, Г. Васянович, М. Козій, Н. Ничкало. Гуманістичну стратегію теорії і практики навчального процесу вивчали Г. Балл, Л. Бобко, С. Гончаренко, Г. Дегтярьова, О. Дубасенюк, І. Зязюн; інновації у викладацькій діяльності Л. Даниленко, О. Козлова, В. Онищенко, Я. Пономарьов, М. Поташник, С. Сисоєва; самоосвіту та саморозвиток студентів А. Кузьмінський, В. Маралов, О. Сердюк, А. Сманцер, М. Солдатенко, Г. Цукерман. Філософсько-історичні аспекти становлення дизайн-освіти висвітлено В. Волковою, В. Даниленком, Н. Певзнером, А. Пригорницькою, Р. Рінальді, В. Сеньковським, У. Тігом; питання професійної освіти майбутніх дизайнерів Ю. Божком, В. Прусаком, В. Савіним, Л. Троєльніковою, О. Фурсою, М. Яковлєвим.

Аналіз сучасних психолого-педагогічних досліджень свідчить про зростання уваги до проблеми систематизації чинників, що забезпечують професійну готовність викладача, формування інтересу до професії і, разом з тим, про недостатню її розробленість на практиці.

Враховуючи актуальність і важливість проблеми, її недостатню розробленість, практичне значення, ми визначили тему дисертаційного дослідження: “Підготовка майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до викладацької діяльності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дослідження є складовою науково-дослідної теми “Творчий розвиток особистості засобами мистецтва у системі професійної освіти”, що входить до тематичного плану науково-дослідної роботи відділу педагогічної естетики та етики Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (РК № 0104U010513). Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол № 6 від 26.05. 2005 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 20.12. 2005 року).

Об'єкт наукового дослідження: професійна підготовка майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах.

Предмет наукового дослідження: психолого-педагогічна підготовка майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності.

Мета наукового дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці моделі підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до викладацької діяльності.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що підготовка студентів-дизайнерів до викладацької діяльності набуде більшої ефективності за таких умов:

а) впровадження у навчальний процес ВНЗ дизайнерського напряму оновленого змісту психолого-педагогічної підготовки, з урахуванням професійної специфіки;

б) набуття студентами проективних та організаційних умінь і навичок на основі компетентнісного підходу;

в) формування готовності використовувати набуті психолого-педагогічні знання і вміння у майбутній викладацький діяльності;

г) забезпечення емоційно позитивних суб'єкт-суб'єктних відносин у навчально-виховному процесі.

З урахуванням мети та гіпотези визначено такі завдання дослідження:

1. Вивчити стан дослідженості проблеми підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності у педагогічній теорії та освітній практиці вищих навчальних закладів.

2. Обґрунтувати й розробити зміст і структуру психолого-педагогічної підготовки майбутніх дизайнерів як складової професійної підготовки.

3. Теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити модель підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності у системі вищої професійної освіти.

4. Розробити критерії, показники та рівні готовності майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності й на їх основі здійснити аналіз готовності майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності.

5. Розробити навчальні програми “Основи психології та педагогіки”, “Основи психології та педагогіки вищої школи”, “Педагогічна практика”, “Психологія художньої творчості”; методичні рекомендації з організації та проведення педагогічної практики для студентів напряму - 0202 “Мистецтво”, спеціальності - 6,7,8.020210 “Дизайн”.

Концептуальна ідея дослідження. Підготовка майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до викладацької діяльності ґрунтується на інтеграції професійної, мистецької та психолого-педагогічної підготовки і визначається взаємодією організаційно-процесуальної та індивідуально-особистісної складових. Ця проблема зумовлена суперечністю між вимогами суспільства до якості професійної підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах і неспроможністю викладачів цих закладів забезпечити її ефективність, що спричинено несформованістю психолого-педагогічної готовності до викладацької діяльності.

Ефективність цієї підготовки забезпечується гуманістичною спрямованістю та особистісною орієнтацією дизайн-освіти, формуванням навичок мистецько-педагогічного мислення, розвитком культури мовлення студентів-дизайнерів, активним залученням студентів до різних видів творчої (мистецької і педагогічної) діяльності та ґрунтовним оновленням змісту психолого-педагогічної підготовки, яку ми розглядаємо як відкриту систему, що має вихід на усі види людської діяльності.

Важливе значення у підготовці майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності має використання активних форм і методів у навчанні, що сприяє формуванню мотивації у студентів-дизайнерів до викладацької діяльності, передбачає успішне засвоєння теоретичних знань, забезпечує реалізацію професійних, мистецьких, психолого-педагогічних знань і вмінь, набутих у процесі педагогічної практики.

Методологічну основу дослідження становлять: загальнонаукові принципи системності, положення щодо необхідності врахування зовнішніх і внутрішніх чинників при розкритті сутності досліджуваних процесів, взаємозв'язок теоретичної і практичної діяльності, а також положення щодо цілісності, наступності, демократичності в діяльності навчальних закладів.

На різних етапах наукового дослідження враховувалися положення щодо законодавчих актів з питань розвитку професійної освіти в Україні.

Теоретичну основу дослідження становлять положення і висновки щодо: сутності педагогічного процесу у вищій школі (А. Алексюк, Г. Васянович, О. Гура, Р. Гуревич, Н. Дем'яненко, В. Кремень, А. Кузьмінський, В. Нагаєв, О. Олексюк); професійної підготовки майбутніх викладачів (І. Богданова, М. Єрмоленко, Л. Кондрашова, Н. Кузьміна, В. Луговий, О. Мороз, О. Семеног, Л. Хомич, І. Якиманська);

підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності (Н. Матяш, Н. Семенова, В. Симоненко);

аспектів організації педагогічної практики студентів (О. Абдулліна, Н. Загрязкіна, Л. Кацова, С. Щербина);

проблем творчого розвитку студентів у підготовці до викладацької діяльності (З. Гіптерс, І. Зязюн, С. Коновець, Л. Крутченко, В. Кудін, Н. Литвинова, Л. Медведєв, С. Сисоєва);

ролі мистецтва у професійній підготовці майбутніх викладачів (Є. Антонович, Г. Гребенюк, М. Лещенко, Н. Миропольська, В. Орлов, О. Отич, О. Рудницька, В. Сирота, С. Соломаха, О. Шевнюк).

Відповідно до визначених завдань і перевірки гіпотези було використано такі методи дослідження:

теоретичний аналіз філософської, педагогічної та психологічної літератури для визначення теоретичних основ проблеми, розкриття використаних у дослідженні дефініцій; аналіз типових і робочих навчальних планів, програм для виявлення специфіки підготовки фахівців дизайну у вищих навчальних закладах України;

емпіричні методи - спостереження, бесіди, опитування, анкетування, тестування з метою аналізу стану підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності; методи математичної статистики для здійснення кількісного й якісного аналізу результатів. Організація та основні етапи дослідження. Дослідження здійснювалося у три етапи упродовж 2002-2008 років. На першому етапі (2002-2004 рр.) проаналізовано наукову та навчально-методичну літературу з досліджуваної проблеми; обґрунтовано об'єкт, предмет, гіпотезу, завдання та концептуальні ідеї дослідження; розроблено програму дослідницької роботи; визначено експериментальну базу; обґрунтовано якісний і кількісний склад учасників експериментальної роботи; розроблено методику проведення констатувального експерименту.

На другому етапі (2004-2006 рр.) теоретично обґрунтовано, розроблено модель підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до викладацької діяльності; визначено критерії та рівні готовності майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності; проведено констатувальний експеримент з метою з'ясування стану готовності майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до викладацької діяльності.

На третьому етапі (2006-2008 рр.) проведено формувальний експеримент з метою перевірки педагогічної моделі підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до викладацької діяльності; здійснено обробку, аналіз та узагальнення одержаних експериментальних даних; сформульовано загальні висновки дослідження.

Експериментальною базою дослідження були факультети дизайну Інституту реклами (м. Київ), Мистецького інституту художнього моделювання та дизайну (м. Київ), Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука. Експериментальним дослідженням на різних його етапах було охоплено 272 студенти вищеназваних навчальних закладів (з них 104 студенти контрольних і експериментальних груп, які були задіяні в констатувальному та формувальному експериментах).

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що:

вперше на основі цілісного наукового аналізу визначено тенденції розвитку психолого-педагогічної складової дизайн-освіти у вищих навчальних закладах України; науково обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності з метою створення бази науково-теоретичних і практичних даних для подальшого дослідження та удосконалення цієї підготовки у системі вищої професійної освіти; визначено зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх дизайнерів, що знайшло відображення у розробці та модифікації програм навчальних дисциплін психолого-педагогічного циклу (“Основи психології та педагогіки”, “Основи психології та педагогіки вищої школи”, “Психологія художньої творчості”), педагогічної практики;

удосконалено методику визначення готовності майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності на основі розроблених та структурованих критеріїв; уточнено дефініції “дизайн”, “дизайн-освіта”, “діяльність”, “викладацька діяльність”, “інноваційна діяльність”, “творча діяльність”, “психолого-педагогічна підготовка”, “готовність” з метою з'ясування сутності проблеми підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності;

набули подальшого розвитку положення, що визначають організаційні засади проведення педагогічної практики, особливості використання активних методів навчання та творчої діяльності студентів, які навчаються за спеціальністю “Дизайн”, у процесі їх підготовки до викладацької діяльності.

Практичне значення дослідження полягає у створенні можливості підвищення якості підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності засобами розробки та впровадження у зміст професійної підготовки майбутніх дизайнерів:

- авторських програм “Основи психології та педагогіки”, “Основи психології та педагогіки вищої школи”, “Педагогічна практика”, “Психологія художньої творчості” для студентів напряму - 0202 “Мистецтво”, спеціальності - 6,7,8.020210 “Дизайн”;

- методичних рекомендацій з організації та проведення педагогічної практики для студентів напряму - 0202 “Мистецтво”, спеціальності - 6,7,8.020210 “Дизайн”. Експериментальні результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення навчального процесу в системі підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності у вищих навчальних закладах ІІ-IV рівнів акредитації, їх самоосвіти та саморозвитку, при розробці підручників і навчально-методичних посібників.

Особистий внесок автора у програмах навчальних дисциплін “Основи психології та педагогіки”, “Основи психології та педагогіки вищої школи” для студентів напряму - 0202 “Мистецтво”, спеціальності - 6,7,8.020210 “Дизайн”, підготовлених у співавторстві з Н. Федоровою, полягає у систематизації навчального матеріалу з підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до викладацької діяльності, а саме формування системи знань про особистість викладача, про вдосконалення викладацької діяльності; усвідомлення сутності механізмів психічних процесів у викладацькій діяльності дизайнерів; вплив інноваційних технологій на творчий розвиток особистості студентів, які навчаються за спеціальністю “Дизайн”; у статті “Психолого-педагогічна підготовка майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності у вищих навчальних закладах”, написаній у співавторстві з Н. Федоровою, полягає у висвітленні проблеми психолого-педагогічної підготовки та розкритті ролі дисциплін психолого-педагогічного циклу у підготовці майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності.

Впровадження результатів дослідження. Теоретичні матеріали і практичні результати було використано автором під час викладання дисциплін психолого-педагогічного циклу, проведення педагогічної практики у студентів-дизайнерів вищих навчальних закладів України (Конфедерація дизайнерів та стилістів України м. Києва (довідка від 19.10. 2007 р., № 6), Інститут реклами м. Києва (довідка від 09.03. 2006 р., № 038), Мистецький інститут художнього моделювання та дизайну м. Києва (довідка від 19.10. 2007 р., № 150), Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука (довідка від 13.04. 2006 р., № 94/04), Інститут педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка від 08.05. 2008 р., № 199-а / 03). Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечується обґрунтуванням вихідних позицій і доказовістю висновків, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням, достатньою тривалістю та широтою педагогічного експерименту, кількісним і якісним аналізом одержаних результатів.

На захист виносяться положення:

1. Зміст підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до викладацької діяльності відбувається на трьох рівнях (загальному, спеціальному і методичному). Їх основу становить психолого-педагогічна підготовка, що забезпечена блоками відповідних дисциплін. Чинні програми дисциплін психолого-педагогічного циклу вимагають модифікації, оскільки їх зміст не у повному обсязі враховує особливості дизайн-освіти.

2. Модель підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності у системі вищої професійної освіти має дві складові: організаційно-процесуальну та індивідуально-особистісну. Їх взаємодія забезпечує ефективність досягнення мети, спрямованої на формування у студентів-дизайнерів позитивного ставлення до викладання, потребу займатися цим видом діяльності, створення системи мотивів, формування світогляду, професійного мислення, високої освіченості, індивідуального усвідомлення загальнолюдських і професійних цінностей.

3. Критерії, показники та рівні готовності майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності враховують специфіку професійної підготовки, складовою якої є психолого-педагогічна підготовка. Когнітивний критерій (набуття знань з циклу психолого-педагогічних дисциплін), процесуальний (формування психолого-педагогічних умінь), комунікативний критерій (набуття навичок педагогічного спілкування), креативний (розвиток креативного мислення, яке сприяє здійсненню навчально-творчої ситуації). Готовність майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності, на нашу думку, може бути представлена трьома рівнями: репродуктивний, евристичний, творчий.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися на 16 наукових і науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародних “Реклама і дизайн в умовах глобалізації вищої освіти та інформаційної інтеграції” (Київ, 2002); “Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти” (Полтава, 2005); “Традиція і культура” (Київ, 2005, 2006, 2007); “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2006, 2008); “Національна система освіти та виховання в Україні” (Київ, 2006); “Реклама і дизайн європейський вибір /освіта, наука, практика/” (Київ, 2007); “Мистецька освіта у культурній політиці держави ХХІ століття” (Львів, 2007); “Професійно-мистецька школа у системі національної освіти” (Мала Білозерка Запорізької обл., 2008); всеукраїнських “Психолого-педагогічні проблеми технічної творчості” (Харків-Артемівськ, 2006); міжвузівських “Історія УНР і ЗУНР в особах” (Київ, 2005); “Теорія і практика професійної освіти в умовах європейської інтеграції” (Київ, 2006); “Полікультуротворча діяльність (Київ, 2006); “Теорія і практика неперервної професійної освіти: науковий пошук, результати, перспективи” (Київ, 2007); а також на семінарах, виїзних засіданнях, круглих столах, форумах науково-педагогічних працівників (Бориспіль, Київ, Санкт-Петербург, Умань, 2005 - 2008).

Основні результати дослідження висвітлено у 22 авторських публікаціях, а саме: 10 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України (9 одноосібних), 10 - у збірниках наукових праць та матеріалів конференцій, програмах навчальних дисциплін “Основи психології та педагогіки”, “Основи психології та педагогіки вищої школи”, “Психологія художньої творчості”, педагогічної практики для студентів напряму - 0202 “Мистецтво”, спеціальності - 6,7,8.020210 “Дизайн” (з них 2 у співавторстві), методичних рекомендаціях з організації та проведення педагогічної практики (для студентів ІІІ, ІV курсів, напряму - 0202 “Мистецтво”, спеціальності - 7.020210 “Дизайн”).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (229 найменувань, із них - 10 найменувань іноземними мовами), 11 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 337 сторінок, обсяг основного тексту - 183 сторінки. Робота містить 19 таблиць, 21 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, викладено концепцію, завдання і методи дослідження, його зв'язок з науковими програмами, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів.

У першому розділі - “Теоретичні засади дослідження проблеми підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до викладацької діяльності” - проаналізовано основні поняття дослідження; здійснено ретроспективний аналіз досвіду підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах; розглянуто психолого-педагогічну підготовку дизайнерів як проблему сучасної професійної освіти; визначено завдання сучасного дизайн-освітнього простору щодо підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності.

За результатами аналізу філософської, педагогічної, психологічної літератури визначено сутність понять “дизайн”, “дизайн-освіта”, “діяльність”, “викладацька діяльність”, “інноваційна діяльність”, “творча діяльність”, “психолого-педагогічна підготовка”, “готовність”, що визначають специфіку підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності і мають неабияке значення для нашого дослідження.

Викладацька діяльність характеризується як складний, багатофакторний, динамічний процес, що здійснюється в постійно змінюваних умовах та дає можливість розвиватися як студентам, так і викладачам з урахуванням їх індивідуальних особливостей. Інноваційна викладацька діяльність створює нові нормативи особистісно-творчого, індивідуального спрямування й у такий спосіб уможливлює поєднання у єдине естетичного та технологічного аспектів у навчанні дизайну. Неабияке значення у навчально-практичній і науково-дослідній роботі посідає психолого-педагогічна підготовка, яка є динамічним процесом, а її складові - дисципліни психолого-педагогічного циклу - важливими компонентами щодо визначення професійної спрямованості. Результат підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності ми розглядаємо як готовність щодо свідомого вибору професії, наявність теоретичних знань, практичних умінь і навичок, комунікативних умінь, реалізацію творчого задуму, що загалом сприяє передачі знань, умінь і навичок учням.

Вивчення історичного аспекту дизайн-освіти показало, що першими художньо-промисловими школами нового типу були БАУХАУЗ (художньо-промислова школа), заснований у 1919 році, і ВХУТЕМАЙС (Вищі художньо-технічні майстерні), заснований у 1920 році. Головною лінією БАУХАУЗа став професійно-художній напрям, а саме, розроблялася естетика функціоналізму, принципи сучасного формотворення в архітектурі та дизайні, формування матеріально-побутового середовища засобами пластичних мистецтв. Студентів БАУХАУЗа навчали надавати функціональній формі естетичної значущості. У ВХУТЕМАЙСі склалася дворівнева система підготовки студентів. Перші два роки студенти усіх спеціальностей вивчали пропедевтичні курси на Основному відділенні. По закінченню основного відділення, студенти продовжували навчання на одному з восьми факультетів.

Період зародження дизайн-освіти в світових масштабах - кінець ХІХ-початок ХХ століття. Масова ж підготовка дипломованих дизайнерів у розвинених країнах розпочалася у 50-х роках ХХ століття. Викладанню дизайну почали надавати значної уваги у Великій Британії, Сполучених Штатах Америки, Франції, країнах Північної Європи. У 80-тих роках ХХ століття дизайн-освіта бурхливо розвивається в країнах Південно-Східної Азії, Австралії, Новій Зеландії.

Становлення дизайн-освіти в Україні розпочинається діяльністю Вільної Академії Мистецтв у Львові (1905 р.). У 20-тих роках ХХ століття дизайн-освіта починає також розвиватися у Києві, Одесі. У1962 році в Харківському художньо-промисловому інституті розпочалася підготовка фахівців дизайну. У той же час у містах Галичини і Буковини розвивались численні промислові школи. Промислові школи також відкрито у Львові і Станіславі. Дизайнерські спеціалізації поступово виникають у Львівському інституті декоративно-прикладного мистецтва (нині Львівська академія мистецтв), Українському державному лісотехнічному університеті (м. Львів), Національній академії мистецтв і архітектури (м. Київ) та ін.

Дизайн-освіта України ґрунтується на активному використанні світових і національних інформаційних технологій, розвивається у межах загальноєвропейських процесів, що сприяє набуттю численних спільних рис з дизайн-освітою європейських країн.

Підготовка майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності досягається завдяки розв'язанню низки завдань у дизайн-освітньому просторі, серед яких гуманістична спрямованість дизайн-освіти, її особистісна орієнтація, саморозвиток творчої індивідуальності студентів-дизайнерів, формування навичок мистецько-педагогічного мислення, розвиток культури мовлення студентів посідають провідні позиції. У цьому сенсі не можна обійти увагою вагомість психолого-педагогічної підготовки. Проте сукупна кількість дисциплін цього циклу суттєво коливається у різних навчальних закладах України. Провідною дисципліною психолого-педагогічного циклу у ВНЗ є “Основи психології та педагогіки”, натомість інші дисципліни представлено в недостатньому обсязі. Відтак унеможливлюється якісна підготовка майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності.

Встановлено, що наразі гостро постала проблема підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності, саморозвитку їх викладацької культури інтеграції професійної, мистецької та психолого-педагогічної підготовки, створення умов для неперервної професійної освіти, самовдосконалення.

У другому розділі - “Сучасні особливості підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до викладацької діяльності” - проаналізовано практику підготовки майбутніх фахівців-дизайнерів у вищих навчальних закладах України; запропоновано модель підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності у системі вищої професійної освіти; розкрито зміст психолого-педагогічної підготовки як складової професійної підготовки майбутніх дизайнерів; обґрунтовано положення, за якими розроблялися критерії, показники та рівні готовності майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності; визначено сучасний стан готовності майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності.

майбутній дизайнер викладацький освіта

Рис. 1. Модель підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до викладацької діяльності

Теоретичний аналіз літератури з досліджуваної проблеми дав підстави для розробки моделі підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до викладацької діяльності (рис. 1). Її основу становить взаємодія двох складових: організаційно-процесуальної та індивідуально-особистісної. Організаційно-процесуальна складова покликана забезпечити необхідний рівень підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності за стандартами освіти, навчальними планами та програмами. Індивідуально-особистісна складова забезпечує систему властивостей і якостей особистості, що взаємодіють у професійному становленні й спрямована на формування у студентів-дизайнерів позитивного ставлення до педагогічної професії, системи професійно-педагогічних цінностей особистості й ставлення до педагогічної професії як до цінності.

Аналіз змісту чинних програм психолого-педагогічного циклу засвідчив їх неспроможність сформувати у майбутніх дизайнерів готовність до викладацької діяльності у повному обсязі. Урахування запитів практики та власне бачення проблеми довели доцільність здійснення психолого-педагогічної підготовки на трьох рівнях (рис.2), що спонукало нас до розробки авторських програм навчальних дисциплін “Основи психології та педагогіки”, “Основи психології та педагогіки вищої школи”, “Психологія художньої творчості”, педагогічної практики, розроблених на основі інтеграції гуманітарних, фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін, що надало більшої цілісності, змістовності та процесуальності.

Рис. 2. Рівні психолого-педагогічної підготовки

Урахування специфіки підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності дало підстави для визначення критеріїв, показників і рівнів готовності майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності: когнітивний критерій (набуття знань з циклу психолого-педагогічних дисциплін), процесуальний (формування психолого-педагогічних умінь), комунікативний критерій (набуття навичок педагогічного спілкування), креативний (формування креативного мислення, що сприяє здійсненню навчально-творчої ситуації). Формування знань, умінь і навичок ми визначали через рівні готовності до викладацької діяльності (репродуктивний, евристичний, творчий).

За результатами констатувального експерименту зроблено висновок про те, що підготовка майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності залежить від їх психолого-педагогічної готовності. Водночас більшість студентів експериментальних груп знаходяться на репродуктивному та евристичному рівнях готовності до викладацької діяльності, що підтверджує припущення про недостатню спрямованість вищої школи на підготовку майбутніх спеціалістів-дизайнерів до викладацької діяльності.

У третьому розділі - “Організація і результати експериментальної перевірки педагогічної моделі” - визначено завдання й умови проведення формувального експерименту; обґрунтовано використання та послідовність методик організації та проведення етапів експерименту; проаналізовано результати, отримані під час проведення формувального експерименту.

Склад контрольних і експериментальних груп, які брали участь у проведенні формувального експерименту, становив 104 студенти Інституту реклами (м. Київ), Мистецького інституту художнього моделювання та дизайну (м. Київ).

Формувальний експеримент спрямовувався на розв'язання сукупності завдань, серед яких провідними визначено впровадження експериментальних програм навчальних дисциплін “Основи психології та педагогіки”, “Основи психології та педагогіки вищої школи”, “Психологія художньої творчості”, педагогічної практики; експериментальну перевірку ефективності педагогічної моделі підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до викладацької діяльності.

Методика формувального експерименту охоплювала чотири етапи: мотиваційно-цільового, змістовно-операційного, транспозиційно-діяльнісного, оцінювально-контрольного. Її основа визначалася за результатами констатувального експерименту. В експериментальній роботі використовувалися як традиційні, так і нові (імітаційні), розвивальні форми навчання, що сприяло розвитку у студентів мотивації до викладацької діяльності, накопиченню необхідного обсягу знань і вмінь, формуванню інтелектуальної культури та культури саморозвитку, посиленню ролі мислення. Найбільш поширеними методами роботи зі студентами-дизайнерами на формувальному етапі були репродуктивні і проблемно-пошукові, зокрема дискусії, методи постановки завдань, методи виконання практичних дій, методи вправ, управлінські методи тощо.

Аналіз результатів проведеної експериментальної роботи дозволив обґрунтувати педагогічні умови підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності. До них ми відносимо умови, що створюються у навчально-виховному процесі та забезпечують його ефективне здійснення. Перша група умови відбору змісту навчального матеріалу, збагачення змісту дисциплін психолого-педагогічного циклу професійної підготовки системою теоретичних знань з основ педагогічної інноватики (теоретичні основи інноваційної діяльності, професійно-фахові інновації). До другої групи увійшли умови щодо організації навчально-виховного процесу: умови, що забезпечують розвиток мотивації до викладацької діяльності (формування інтересу до викладацької діяльності), ініціювання викладацької творчості майбутніх дизайнерів (поєднання традиційних та інноваційних форм, методів, засобів навчання).

Про ефективність розробленої моделі свідчать результати, отримані під час проведення формувального експерименту, що здійснювався у трьох напрямах: а) аналіз теоретичного рівня готовності студентів до викладацької діяльності; б) самоаналіз студентів щодо комунікативного та креативного рівнів їх готовності до викладацької діяльності; в) аналіз практичного рівня готовності студентів до викладацької діяльності, проведений викладачами факультетів дизайну. Позитивна динаміка спостерігалася за усіма показниками (рис. 3).

Когнітивний критерій Комунікативний критерій Креативний критерій

Рис. 3. Динаміка рівнів сформованості критеріїв готовності майбутніх дизайнерів експериментальної та контрольної груп у ВНЗ до викладацької діяльності на етапі формувального експерименту (в %)

Умовні позначення: РР репродуктивний рівень, ЕР евристичний рівень, ТР творчий рівень.

Експериментальні дані свідчать, що евристичний і творчий рівні розвиненості критеріїв зросли як у контрольній, так і експериментальній групах, але в експериментальній групі ці результати вищі порівняно з контрольною. Винятком є евристичний рівень креативного критерію, що підтверджує правильність вибору студентами спеціальності, за якою вони навчаються.

Повне уявлення про ефективність розробленої моделі підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до викладацької діяльності дає порівняльний аналіз результатів в експериментальних і контрольних групах, одержаних під час проведення констатувального та формувального експериментів. Результати порівняльного аналізу навчання студентів контрольної та експериментальної груп за вираженістю рівнів розроблених критеріїв (на етапі констатувального та формувального експериментів) показано на рисунку 4.

Рис. 4. Динаміка рівнів сформованості критеріїв готовності майбутніх дизайнерів експериментальної і контрольної груп у ВНЗ до викладацької діяльності на різних етапах експерименту (у %)

Умовні позначення: РР репродуктивний рівень, ЕР евристичний рівень, ТР творчий рівень.

Зіставлення вихідних даних сформованості проективних та організаційних умінь з кінцевим результатом показало кількісні зміни згідно з вираженістю процесуального критерію. Результати формувального експерименту (рис. 5) свідчать, що практичні вміння у студентів експериментальної групи розвинені значно краще, ніж у студентів контрольної групи.



Рис. 5. Динаміка сформованості процесуального критерію у студентів на етапі формувального експерименту, %

Узагальнення результатів формувального експерименту дало змогу визначити рівень впливу психолого-педагогічної підготовки на формування готовності майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності, а саме: набуття психолого-педагогічних знань, формування проективних, організаційних, комунікативних умінь, розвиток креативного мислення і творчих здібностей.

ВИСНОВКИ

1. У результаті вивчення стану дослідженості проблеми підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності у педагогічній теорії та освітній практиці вищих навчальних закладів встановлено, що дизайнерська спеціальність належить до групи популярних спеціальностей в Україні. Важливою є цілісна підготовка фахівців цього напряму й зокрема можливість передавати отримані знання учнівській і студентській молоді. В Україні підготовка фахівців дизайну розпочалась у 1962 році із започаткуванням діяльності Харківського художньо-промислового інституту (реорганізованого в 2001 р. у Харківську державну академію дизайну та мистецтв), де уперше розпочато підготовку майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності. Загалом кількість вищих навчальних закладів дизайнерського напряму становить вже понад 55.

Викладацька діяльність майбутніх дизайнерів має специфічні ознаки, є різноманітною, варіативною, враховує потреби, можливості й психологічні особливості студентів. Вона гнучка, адаптивна, творча за характером, спрямована на самореалізацію, саморозвиток особистості як викладача, так і студентів. Її зміст відображає цілеспрямовану активність викладача, оскільки характеризує здійснення різноманітних педагогічних впливів на студентів, практичну реалізацію педагогічного процесу.

Серед важливих проблем, пов'язаних з підготовкою дизайнерів у вищій школі до викладацької діяльності, нами виділено такі як: відрив традиційної вищої освіти від потреб сучасної викладацької діяльності дизайнерів; спрямування підготовки на зміст майбутньої діяльності, а не на способи її здійснення та їх відпрацювання; слабкий рівень урахування її варіативного, творчого характеру.

Встановлено, що дизайн-освіта в Україні розвивається у межах загальноєвропейських процесів. Спираючись на власні усталені традиції, і використовуючи прогресивні ідеї зарубіжного досвіду, дизайн-освіта в Україні набуває можливості щодо подальшого розвитку та удосконалення, зокрема підвищення ефективності психолого-педагогічної підготовки.

2. Психолого-педагогічна підготовка майбутніх дизайнерів розглядається нами як складова професійної підготовки. Доведено, що у ВНЗ України, які здійснюють підготовку фахівців дизайну, не приділяється належної уваги дисциплінам психолого-педагогічного циклу. Зазвичай у ВНЗ провідною дисципліною цього циклу є “Основи психології та педагогіки”, натомість інші дисципліни представлено в недостатньому обсязі. Для підвищення ефективності психолого-педагогічної підготовки майбутніх дизайнерів доцільно удосконалити зміст циклу психолого-педагогічних дисциплін, який доцільно структурувати такими предметами: “Основи психології та педагогіки”, “Основи психології та педагогіки вищої школи”, “Психологія художньої творчості”, “Психологія реклами”, “Іміджологія”, “Конфліктологія”, “Методика викладання образотворчого мистецтва та дизайну”, “Методика викладання дизайну у вищій школі”, а також педагогічна практика. Це уможливить дотримання принципів цілісності й системності змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх фахівців й дозволить студентам відчути себе активними учасниками навчального процесу, сприятиме професійному спрямуванню дисциплін психолого-педагогічного циклу.

3.Основу розробленої та експериментально перевіреної моделі підготовки майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності становить взаємодія двох складових: організаційно-процесуальної та індивідуально-особистісної, які реалізуються на певних етапах педагогічного процесу: 1) мотиваційно-цільовому; 2) змістовно-операційному; 3) транспозиційно-діяльнісному; 4) оцінювально-контрольному. Результатом реалізації етапів педагогічного процесу є готовність майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до творчої викладацької діяльності.

4. У ході експериментальної роботи нами розроблено критерії готовності майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності: когнітивний, процесуальний, комунікативний, креативний. Показники за когнітивним критерієм пов'язані з набуттям знань із циклу психолого-педагогічних дисциплін, процесуальним - формуванням психолого-педагогічних умінь, комунікативним - набуттям навичок спілкування, креативним - формуванням креативного мислення, що сприяє здійсненню навчально-творчої ситуації. Готовність майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності представлена трьома рівнями: репродуктивний, евристичний, творчий. На основі вищезазначених розроблених нами критеріїв, показників і рівнів готовності здійснено аналіз готовності майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності.

5. Розроблено авторські програми “Основи психології та педагогіки”, “Основи психології та педагогіки вищої школи”, “Педагогічна практика”, “Психологія художньої творчості” для студентів напряму - 0202 “Мистецтво”, спеціальностей - 6,7,8.020210 “Дизайн”; методичних рекомендацій з організації та проведення педагогічної практики для студентів напряму - 0202 “Мистецтво”, спеціальності - 6,7,8.020210 “Дизайн”.

Таким чином, поставлену мету - створення педагогічної моделі підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до викладацької діяльності - досягнуто, основні положення гіпотези дістали підтвердження, завдання дослідження розв'язано. Дослідження не претендує на вичерпне розв'язання проблеми підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах до викладацької діяльності. Подальші наукові пошуки доцільно спрямувати на проблеми взаємозв'язку професійної та психолого-педагогічної підготовки, формування світоглядних позицій засобами мистецтва, визначення та усвідомлення його ролі у підготовці майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності.

Основні положення дисертації відображено у таких публікаціях

Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України

1. Зінченко С.В. Формування професійно-педагогічної спрямованості бакалаврів-дизайнерів Інституту реклами / Світлана Зінченко // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: зб. наук. пр. / Ін-т педагогіки АПН України, Ін-т реклами МОН України. - К., 2004. - Вип. 8. - С. 80-83. - 0,3 авт. арк.

2. Зінченко С.В. Роль уяви у професійно-творчій підготовці майбутніх дизайнерів-викладачів / Світлана Зінченко // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. зб. наук. пр. / Ін-т педагогіки АПН України, Ін-т реклами МОН України. - К., 2005. - Вип. 9. - С. 49-53. - 0,4 авт. арк.

3. Зінченко С.В. Педагогічна практика у системі професійної підготовки майбутніх дизайнерів-викладачів / С.В. Зінченко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. / Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України, Вінницький держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. - К.; Вінниця, 2006. - Вип. 10. - С. 313-317. - 0,4 авт. арк.

4. Зінченко С.В. Розвиток мистецько-педагогічного мислення майбутніх дизайнерів у процесі художньо-творчої діяльності / С.В. Зінченко // Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки: зб. наук. пр. - Ніжин, 2006. - № 4 - С. 84-86. - 0,3 авт. арк.

5. Зінченко С.В. Використання етнічної кольорової символіки у процесі підготовки майбутніх дизайнерів Психолого-педагогічні науки: зб. наук. пр. - Ніжин, 2006. - № 5. - С. 123-126. - 0,4 авт. арк.

6. Зінченко С.В. Творчість як основа інноваційної діяльності у підготовці майбутніх дизайнерів-викладачів / Світлана Зінченко // Педагогіка і психологія професійної освіти: наук.-метод. журн. / Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України, Львів. наук.-практ. центр проф.-техн. освіти АПН України, Нац. ун-т “Львівська політехніка”. - Львів, 2006. - № 5. - С. 39-45. - 0,4 авт. арк.

7. Зінченко С.В., Федорова Н.Ф. Психолого-педагогічна підготовка майбутніх дизайнерів до викладацької діяльності у вищих навчальних закладах / Світлана Зінченко, Ніна Федорова // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: зб. наук. пр. / Ін-т педагогіки АПН України, Ін-т реклами МОН України. - К., 2007. - Вип. 10. - С. 67-74. - 0,5 авт. арк.

8. Зінченко С.В. Особливості професійної підготовки майбутніх викладачів-дизайнерів / С. Зінченко // Професійно-художня освіта України: зб. наук. пр. / Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Черкаський обл. ін-т післядипломної освіти пед. працівників. - К.; Черкаси, 2007. Вип. ІV. С. 97-101. - 0,3 авт. арк.

9. Зінченко С.В. Теоретичні аспекти професійного становлення майбутніх дизайнерів у процесі їх підготовки до викладацької діяльності / Світлана Зінченко // Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент: зб. наук. пр. / Ін-т педагогіки АПН України, Нац. академія образотворчого мистецтва та архітектури, Мистецький ін-т художнього моделювання та дизайну. - К., 2007. - Вип. 2. - С. 105-109. - 0,3 авт. арк.

10. Зінченко С.В. Модель підготовки майбутніх дизайнерів ло викладацької діяльності в системі вищої професійної освіти / Світлана Зінченко // Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент: зб. наук. пр. / Ін-т педагогіки АПН України, Нац. академія образотворчого мистецтва та архітектури, Мистецький ін-т художнього моделювання та дизайну ім. Сальвадора Далі. - К., 2008. - Вип. 3. - С. 224-232. - 0,3 авт. арк.

Статті у збірниках наукових праць та матеріалів конференцій

11. Зінченко С.В. Поєднання абстрактно-логічного та наочно-образного мислення як один із чинників успішного проведення практичних занять у мистецьких навчальних закладах / С.В. Зінченко // Реклама і дизайн в умовах глобалізації вищої освіти та інформаційної інтеграції: зб. наук. пр. / Ін-т реклами МОН України. - К., 2005. - Вип. 3. - С. 102 - 103. - 0,3 авт. арк.

12. Зінченко С.В. Трансформація гончарства у різновид сучасного декоративно-прикладного мистецтва України / С. Зінченко // Традиція і культура: матеріали Міжнар. наук. конф. (16-17 груд. 2005 р.) / Асоціація “Новий Акрополь”, Ін-т педагогіки і психології професійної освіти” АПН України. - К., 2005. - Ч. 3. - С. 15-16. - 0,2 авт. арк.

13. Зінченко С.В. Фантазія як необхідна умова творчості художника / С.В. Зінченко // Полікультуротворча діяльність: матеріали наук.-практ. конф. / Нац. авіаційний ун-т, Ін-т міжнар. відносин. - К., 2005. - Вип. 1. - С. 28-35. - 0,4 авт. арк.

14. Зінченко С.В. Творча уява як один із факторів професійного становлення майбутніх дизайнерів-викладачів / Світлана Зінченко // Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти: зб. матеріалів наук.-методол. семінару / [Світлій пам'яті О.П. Рудницької присвячується]; Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України. - Чернівці, 2006. - С. 66-68. - 0,2 авт. арк.

15. Зінченко С.В. Специфічні особливості становлення мистецтва дизайну в Україні / С. Зінченко // Традиція і культура: матеріали Міжнар. наук. конф. / Асоціація “Новий Акрополь”, Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України. - К., 2006. - Ч. 2. - С. 25-27. - 0,2 авт. арк.

16. Зінченко С.В. Формування культури спілкування у підготовці дизайнерів вищих навчальних закладів / С.В. Зінченко // Інноваційні технології у наукових дослідженнях і навчальному процесі вищого закладу освіти: матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф.(20-21 квіт. 2006 р.) / Полтав. ін-т економіки і права. - Полтава: ПІЕП, 2006. - С. 137-141. - 0,3 авт. арк.

17. Зінченко С.В. Інноваційні процеси у сучасній дизайн-освіті України / С. Зінченко // Традиція і культура. Культурний набуток людства у свідомості нових поколінь”, присвяченої 100-річчю з дня народження М. Еліаде: матеріали Міжнар. наук. конф. / Асоціація “Новий Акрополь”, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Київ. нац. ун-т театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. - К., 2007. - Ч. 2. - С. 20-22. - 0,2 авт. арк.

18. Зінченко С.В. Професійна підготовка майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах / С.В. Зінченко // Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти: зб. матеріалів наук.-методол. семінару / [Світлій пам'яті О.П. Рудницької присвячується]; Ін-т пед. освіти і освіти дорослих АПН України. - Чернівці: Зелена Буковина, 2007. - С. 41-42. - 0,2 авт. арк.

...