Підготовка майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК [378.018.011.3-051:37.015.311-053.4](043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Підготовка майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Яковенко-Глушенкова Єлизавета Валентинівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті вищої освіти АПН України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Мельникова Ірина Миколаївна, Інститут вищої освіти АПН України, старший науковий співробітник відділу економіки і управління вищої освіти.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Локарєва Галина Василівна, Запорізький національний університет, професор кафедри педагогіки і психології;

кандидат педагогічних наук, доцент Матвієнко Олена Валеріївна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, доцент кафедри педагогіки і методики початкового навчання Інституту педагогіки і психології.

Захист відбудеться 17 листопада 2009 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано 16 жовтня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Олексюк.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розширення зони міжнародного партнерства України, залучення країни до процесів інтеграції та глобалізації, розвиток міжетнічних відносин збагачують і водночас ускладнюють завдання професійної діяльності сучасних педагогів, змінюючи пріоритетні напрями виховання молоді.

У сучасних умовах активних міграційних процесів населення і розвитку мегаполісів поліетнічні колективи у навчальних закладах стають масовим явищем. Наукові дослідження показують, що в таких групах іноді виникають конфлікти на національному, релігійному підґрунті, розв'язання яких вимагає цілеспрямованої праці педагогів з формування культури поведінки школярів у поліетнічному середовищі. Це потребує відповідної науково-методичної допомоги стосовно розвитку професійних умінь майбутніх учителів. Саме тому одним з основних принципів як сучасної, так і школи майбутнього є навчання і виховання на основі надбань національної і світової культури, тобто полікультурне виховання школярів. Це означає формування в них інтересу, толерантності до інших народів, поваги до їхньої самобутності, усвідомлення їхнього внеску в загальну культуру людства. Таким чином, одним із пріоритетних засобів формування культури поведінки молоді є надбання національних культур, що сприяє всебічному розвитку особистості на основі гармонійного пізнання поліетнічного світу.

Теоретичні положення щодо виховання дітей, підготовки вчителів до виховної роботи і власний практичний досвід знайшли відображення в працях Г. Ващенка, Я. Корчака, А. Макаренка, Г. Сковороди, В. Сухомлинського, К. Ушинського, І. Франка, М. Монтессорі, Дж. Лока, Й.-Г. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо та ін.

Характеристику інноваційних підходів до організації навчально-виховної діяльності студентів педагогічних спеціальностей з метою підвищення ефективності їхньої професійної підготовки подано у працях А. Акімової, Г. Александрова, С. Антоненко, Л. Бродської, В. Бобрицької, О. Бульвінської, П. Гусака, І. Демічевої, Н. Дем'яненко, О. Дубасенюк, М. Євтуха, В. Загвязинського, І. Зязюна, С. Кісельгофа, Н. Кічук, Ю. Кравченко, Ю. Ледняк, Г. Локарєвої, Г. Михайлишиної, В. Орлова, Л. Пелех, А. Первушиної, Н. Побірченко, О. Савченко, С. Сисоєвої, І. Сіданіч, В. Сластьоніна, Л. Фрідмана, З. Шалік, У. Ануна, Ж. Марпо, С. Пакета, Ж. Піаже та ін.

Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів-філологів висвітлено у дослідженнях В. Баркасі, Н. Дівінської, В. Калініна, І. Костікової, Т. Левченко, Н. Молодиченко, Ю. Стиркіної, Л. Тишакової, В. Швирки та ін.

Проблемам організації навчально-виховної роботи школярів приділяли увагу В. Білоусова, Т. Грибоєдова, Л. Звєрєва, Г. Кутузова, О. Матвієнко, А. Шемшуріна, М. Шилова, В. Юркевич та ін.

Основні принципи організації навчально-виховного процесу в поліетнічному середовищі розкрито в працях Т. Грезнявицької, Л. Волик, О. Гуренко, В. Дзябенко, А. Кудусової, Д. Латишиної, І. Мулько, Т. Стефаненко та ін.

Водночас аналіз науково-педагогічної літератури і дисертаційних досліджень засвідчує, що проблема підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі не була предметом системного вивчення. Відтак вона потребує нагального розв'язання таких суперечностей: між процесом інтеграції вітчизняної системи освіти у світовий освітній простір (передбачає перехід на міжнародні стандарти якості освіти, міжнародні програми підготовки спеціалістів) і збереженням та збагаченням прогресивного вітчизняного досвіду підготовки майбутніх учителів до формування культури поведінки молодших школярів; між потребою сучасної школи у педагогах, професійно підготовлених до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі, і недостатньою розробленістю цього питання у науковій теорії та практиці; між традиційним підходом до професійної підготовки майбутніх учителів-філологів і недостатнім теоретичним, практичним забезпеченням застосування інноваційних технологій і методик формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

Таким чином, актуальність і недостатня наукова розробленість окресленої проблеми на теоретичному і практичному рівнях, необхідність подолання зазначених суперечностей зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Підготовка майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі».

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до Державної програми «Вчитель», заходів Академії педагогічних наук України щодо виконання Державної програми «Вчитель» (п. 9), плану науково-дослідної роботи відділу економіки і управління вищої освіти Інституту вищої освіти АПН України «Економічні основи інноваційного розвитку вищих навчальних закладів України» (РК № 0106U002012), відділу педагогіки і психології вищої освіти Інституту вищої освіти АПН України «Психолого-педагогічне проектування особистісно орієнтованих технологій навчання і виховання у ВНЗ» (РК №0103U000963). У межах цих тем автором досліджено особливості підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту вищої освіти АПН України (протокол від 24 січня 2008 року № 1/8) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол від 27 травня 2008 року № 5).

Мета і завдання дослідження. Метою є теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка змістово-технологічного забезпечення підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

Мета дослідження зумовила вирішення таких завдань:

- здійснити системний аналіз рівня дослідженості проблеми в педагогічній теорії та практиці;

- уточнити сутність і зміст понять: «культура поведінки молодших школярів», «уміння формувати культуру поведінки молодших школярів», «поліетнічне середовище»;

- обґрунтувати критерії, рівні розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі;

- розробити методику, діагностичну карту-схему розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі;

- теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх учителів-філологів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - підготовка майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

Методи дослідження:

- теоретичні: аналіз, систематизація і узагальнення наукової літератури, директивної документації у теоретичному обґрунтуванні змістового і методичного рівнів проблеми дослідження; моделювання навчально-виховного процесу вищого навчального закладу з метою удосконалення форм, методів підготовки майбутніх учителів-філологів до професійної діяльності;

- емпіричні: вивчення прогресивного досвіду викладачів вищих навчальних закладів і вчителів середніх загальноосвітніх шкіл, анкетування, бесіда, інтерв'ювання, спостереження під час аналізу якісних показників результатів констатувального і формувального експериментів; педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності впровадження моделі підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; метод математичної статистики для аналізу кількісних показників результатів констатувального і формувального експериментів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше:

- обґрунтовано критерії (пізнавально-теоретичний, рефлексивно-практичний) і рівні (репродуктивний, евристичний, творчий) розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі;

- обґрунтовано методику розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі (в єдності діагностико-проектувального, навчального, рефлексивно-корегувального етапів);

- розроблено діагностичну карту-схему розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі, яка оптимізує процес підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі;

- спроектовано модель підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі й охарактеризовано її структурні компоненти (цільовий, змістовий, діяльнісно-операційний, оцінювально-діагностичний);

удосконалено:

- сутність і зміст понять: «культура поведінки молодших школярів», «уміння формувати культуру поведінки молодших школярів», «поліетнічне середовище»;

- форми і методи підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності в напрямі науково-методичного, дидактичного забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі;

подальшого розвитку набули теоретичні та методичні основи підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Спроектована модель підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі може використовуватися в практиці вищої школи, оскільки сприяє підвищенню рівня теоретичних знань студентів та їхніх практичних умінь організовувати навчально-виховний процес у закладах освіти.

Матеріали дослідження використано під час розробки спеціалізованого навчального курсу «Теорія та методика формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі», укладанні методичного посібника «Теорія та методика формування культури поведінки молодших школярів».

Обґрунтовані в дисертації теоретичні положення й упорядковані науково-методичні матеріали можуть бути використані: у подальших наукових дослідженнях професійної підготовки студентів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів; під час розроблення нормативних навчальних дисциплін: «Педагогіка», «Методика викладання іноземної мови», «Основи педагогічної майстерності», «Методика виховної роботи», елективних дисциплін і спеціалізованих навчальних курсів; у післядипломній освіті вчителів; при розробленні навчально-методичної літератури, змісту та організації проведення педагогічної практики.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Херсонського державного університету (довідка від 18 березня 2009 року № 07-12/403), Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка (довідка від 15 листопада 2008 року б/н), Севастопольського міського гуманітарного університету (довідка від 21 лютого 2009 року № 191), Українського гуманітарного інституту (м. Буча Київської обл.) (довідка від 3 листопада 2008 року № 79), Університетського коледжу Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка (довідка від 27 жовтня 2008 року б/н).

Апробація результатів дисертації. Висновки і результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях відділів педагогіки і психології вищої освіти, економіки і управління вищої освіти Інституту вищої освіти АПН України (2006-2008 рр.); висвітлено в доповідях на наукових конференціях: міжнародних: «IV Міжнародний «Тиждень освіти дорослих» в Україні: Освіта дорослих для свободи совісті і віри» (Київ, 2005), «Науково-методичне забезпечення інноваційних процесів у вищих навчальних закладах України» (Київ, 2005), «Науковий потенціал світу - 2006» (Дніпропетровськ, 2006), «Стратегічні питання світової науки - 2007» (Дніпропетровськ, 2007), «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології» (Київ - Рівне, 2007), «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського простору: моніторинг якості освіти» (Київ, 2007), «Соціально-економічні фактори розвитку України в умовах глобалізації» (Київ, 2008), «Науковий пошук у вихованні: парадигми, стратегії, практика» (Севастополь, 2008), «Освіта і доля нації» (Харків, 2008), «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології» (Київ - Умань, 2008); всеукраїнських: «VI Мистецько-педагогічні читання пам'яті професора О.П. Рудницької» (Київ, 2008), «Управління процесом кадрового забезпечення інноваційного розвитку ВНЗ України» (Київ, 2007, 2008), «Психолого-педагогічні засади розвитку особистості в освітньому просторі» (Київ, 2008), «Обдаровані діти - інтелектуальний потенціал держави» (Київ, 2008), «Психолого-педагогічні основи підготовки студентської молоді до сімейного життя» (Київ - Вінниця, 2008), «Формування адекватної самооцінки як фактор реалізації професійного потенціалу особистості» (Херсон, 2009); звітних конференціях Інституту вищої освіти АПН України: «Наука і вища освіта в Україні: міра взаємодії» (Київ, 2008), «Наука і вища освіта в Україні: міра інтеграції» (Київ, 2009).

Публікації. Основні положення і результати дослідження відображено у методичному посібнику, 13 одноосібних наукових публікаціях, з яких 7 - у фахових виданнях, 6 - у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (229 найменувань, з них 9 - іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації - 232 сторінка. Робота містить 24 рисунки, 12 таблиць, 2 додатки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження; зазначено його зв'язок з науковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів; відображено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - «Проблема підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у теорії та освітній практиці» - проаналізовано ступінь розробленості проблеми формування культури поведінки молодших школярів у науково-педагогічній літературі; досліджено теоретико-методологічні основи підготовки майбутніх учителів до формування культури поведінки школярів, зокрема у поліетнічному середовищі, в історії зарубіжної та вітчизняної педагогічної думки; охарактеризовано основні напрями дослідження.

Здійснений у дисертації аналіз категоріально-понятійного апарату дослідження засвідчив: у науковій літературі відсутнє чітке визначення «культури поведінки», що пов'язано з багатозначністю самого поняття «культура» і частим синонімічним вживанням термінів «етикет», «етика», «моральна поведінка», «етична поведінка», «культура поведінки».

На основі досліджень С. Анісімова, В. Бакштановського, У. Беккета, С. Гончаренка, Т. Грибоєдової, Б. Кононенко, Л. Нечепоренко, О. Проценко, О. Степанова, П. Фулк'є, В. Шапаря, К. Янга та інших зроблено висновок, що культура поведінки формується під час становлення загальної культури особистості внаслідок засвоєння знань про навколишню дійсність і систему норм суспільного життя. Культура поведінки виступає характеристикою особистісних якостей суб'єкта поведінки, що безпосередньо проявляються у всіх сферах його діяльності, а також є показником його ставлення до інших, самого себе і довкілля.

Під час вивчення комплексу наукових праць і матеріалів з формування культури поведінки особистості встановлено, що вік від 6 до 10 років (збігається з віком молодших школярів) розглядається вітчизняною наукою і педагогічною практикою як найбільш сприятливий період для засвоєння правил культури поведінки. Психологічною передумовою формування культури поведінки молодших школярів є їхні особистісні характеристики, зокрема безпосередність, довірлива підлеглість авторитету вчителя, яскрава емоційність, вразливість до новизни, естетичне ставлення до довкілля, допитливість, широта інтересів, сугестивність, розвинута уява.

На основі аналізу сучасних вітчизняних і зарубіжних теоретичних праць «культуру поведінки молодших школярів» визначено як засвоєння і дотримання ними загальнолюдських норм, правил життєдіяльності на рівні усвідомленої звички. Це поняття є комплексним і передбачає дотримання молодшими школярами правил культури поведінки у всіх сферах діяльності людини: родині, колективі, побуті, школі, громадських місцях, гігієні, мовленні, спілкуванні. Основою формування культури поведінки молодших школярів є засвоєні ними знання про моральні норми як цінності суспільного життя і розвинуті відповідні почуття.

Вивчення наукових джерел з досліджуваної проблеми дало змогу трактувати «поліетнічне середовище» як складний динамічний багатонаціональний суспільний феномен. Основними напрямами формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі визначено: особистісний розвиток кожного учня; розвиток їх етнічної, культурної грамотності; формування їх етнокультурної компетентності.

Подана в дисертації історіографія зарубіжної і вітчизняної суспільно-філософської, психолого-педагогічної думки дозволила простежити генезис поглядів на зміст підготовки майбутніх учителів до формування культури поведінки школярів. Ретроспективний аналіз наукового доробку з проблеми дослідження засвідчив, що у зарубіжній та вітчизняній літературі накопичено значний позитивний досвід підготовки майбутніх учителів до виховної роботи у закладах освіти. Але в сучасних умовах розвитку суспільства, що характеризуються підвищеною мобільністю населення і перетворенням значної кількості країн у багатонаціональні, привертає увагу недостатнє вивчення на теоретичному і практичному рівнях питання підготовки майбутніх учителів до організації навчально-виховного процесу в поліетнічному середовищі.

Аналіз теоретичних і експериментальних досліджень, прогресивного педагогічного досвіду з організації навчально-виховного процесу в поліетнічному середовищі показав, що значний потенціал формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі має тематичне і дидактичне забезпечення дисциплін філологічного циклу. Саме тому підготовка майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі потребує розробки відповідного змісту і методичного забезпечення педагогічного процесу у вищих навчальних закладів.

У висновках до розділу на основі результатів комплексного аналізу наукових праць визначено основні напрями дослідження.

У другому розділі - «Теоретико-методичні основи підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі» - з'ясовано сучасний стан досліджуваної проблеми; уточнено поняття «уміння формувати культуру поведінки молодших школярів»; обґрунтовано критерії та виділено рівні розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; розроблено систему діагностики рівня розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; охарактеризовано модель підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

З метою проаналізувати актуальний стан підготовки майбутніх учителів до формування культури поведінки молодших школярів було проведено констатувальний експеримент. До експериментальної роботи залучили 502 респондента: 203 учні середніх загальноосвітніх шкіл, 210 студентів і 44 магістранта педагогічних факультетів вищих навчальних закладів, 45 учителів середніх загальноосвітніх шкіл.

За результатами анкетування, інтерв'ювання і спостереження встановлено, що рівень професійної підготовки майбутніх учителів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі є недостатнім. Це зумовлюється такими чинниками: студенти цілеспрямовано не залучаються до вивчення і творчого використання досвіду прогресивних педагогів застосовувати методи активного навчання у роботі на уроці та позакласній роботі, організовувати навчально-виховний процес на засадах діалогу культур, а також до інтенсивного використання виховного потенціалу позакласних заходів; недостатня увага приділяється розвитку у майбутніх учителів рефлексивних умінь під час професійної підготовки у вищих навчальних закладах. Таким чином, за результатами проведеного дослідження, зроблено висновок про важливість цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

Систематизація наукових підходів до професійної підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах дала змогу визначити «уміння формувати культуру поведінки молодших школярів» як готовність майбутніх учителів раціонально і творчо проектувати навчально-виховний процес відповідно до поставленої мети й умов формування культури поведінки учнів.

На основі досліджень провідних педагогів (Л. Бродська, М. Васильєва, О. Дзоєва, К. Дурай-Новакова, І. Зязюн, Ю. Кравченко, О. Ланцева, Г. Михайлишин, І. Межуєва, З. Шалік та ін.), щоб встановити стандарти визначення рівня розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі, було окреслено два критерії зазначених умінь: пізнавально-теоретичний і рефлексивно-практичний.

Пізнавально-теоретичний критерій характеризує знання майбутніх учителів-філологів методологічних і педагогічних основ формування культури поведінки школярів у поліетнічному середовищі; вміння майбутніх учителів-філологів узагальнювати прогресивний педагогічний вітчизняний і зарубіжний досвід формувати культуру поведінки школярів у поліетнічному середовищі; їх обізнаність у існуючих методах і формах позакласної роботи, роботи на уроці, допомоги батькам у формуванні культури поведінки школярів у поліетнічному середовищі; теоретичну обізнаність майбутніх учителів-філологів у критеріях і методах аналізу ефективності впливу навчально-виховного процесу на формування культури поведінки школярів у поліетнічному середовищі.

Рефлексивно-практичний критерій визначає такі вміння майбутніх учителів-філологів: добирати і застосовувати оптимальні форми, методи позакласної роботи і роботи на уроці на основі особистісно орієнтованого підходу до проектування навчально-виховного процесу у поліетнічному середовищі; допомагати батькам у формуванні культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; виділяти, актуалізувати і використовувати виховний аспект вивчених творів, побутових ситуацій під час формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; впроваджувати прогресивний педагогічний досвід (вітчизняний та зарубіжний) формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі у навчально-виховний процес; володіти педагогічною технікою, професійною спостережливістю, рефлексією під час формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

На основі показників перелічених критеріїв науково обґрунтовано три основні рівні розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі: репродуктивний, евристичний, творчий.

З метою забезпечення ефективності процесу підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі, а також для раціонального керування ним на основі визначених критеріїв і рівнів розроблено діагностичну карту-схему розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. Цей діагностичний апарат покладено в основу створення моделі підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

Під час підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі було висунуто гіпотезу, яка полягає в тому, що рівень розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі підвищиться за таких умов:

1) оптимізувати особистісно орієнтовану навчально-виховної взаємодію у системі відносин «студент-викладач»;

2) сформувати у майбутніх учителів-філологів позитивне емоційне ставлення до проявів культури представників інших етнічних груп;

3) поглибити взаємозв'язок культури і виховання;

4) дотримуватися системного підходу в розвитку у майбутніх учителів-філологів теоретичних знань і практичних умінь творчо планувати, організовувати і аналізувати ефективність навчально-виховної діяльності у поліетнічному середовищі;

5) забезпечити науково-методичний і дидактичний супровід процесу підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі на засадах діалогу культур.

Компонентами моделі підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі визначено: цільовий, що окреслює завдання розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; змістовий, який передбачає організацію процесу розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі згідно з тематичним планом і відповідно до поставлених завдань на основі дидактичних принципів розвитку знань, навичок, умінь; діяльнісно-операційний як комплекс ефективних форм і методів організації процесу розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; оцінювально-діагностичний як компонент зворотного зв'язку контролю успішності процесу розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

Теоретичне обґрунтування і розробка моделі підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі дали змогу впровадити її у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів України.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності моделі підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі» - перевірено ефективність моделі підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; охарактеризовано методику розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; проаналізовано хід і результати формувального експерименту.

Формувальний експеримент відбувався у природних умовах з дотриманням принципу безперервності і послідовності процесу професійної підготовки майбутніх учителів-філологів.

Вивчення наукових підходів до визначення етапів розвитку професійних і професійно-педагогічних умінь (Ю. Вижевська, С. Кісельгоф, Е. Лузік, В. Наумчік, Л. Спірін) дало змогу виокремити три етапи (діагностико-проектувальний, навчальний, рефлексивно-корегувальний) розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. На основі змісту окреслених етапів створено авторську методику розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі, розроблено спеціалізований навчальний курс «Теорія та методика формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі», забезпечено навчально-методичний і дидактичний супровід процесу розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

Впровадження спеціалізованого навчального курсу «Теорія та методика формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі» у навчально-виховний процес експериментальних груп Херсонського державного університету, Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка, Українського гуманітарного інституту (м. Буча Київської обл.), Університетського коледжу Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка реалізовувалось у три етапи (відповідно до методики розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі). Усього до формувального експерименту було залучено 180 осіб. учитель філолог освітній поліетнічний

Діагностико-корегувальний етап розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі передбачав діагностику рівнів розвитку у них відповідних умінь з метою виявлення знань і вмінь, необхідних для організації навчально-виховного процесу у закладах освіти.

Основна мета навчального етапу полягала в забезпеченні майбутніх учителів-філологів необхідними теоретичними знаннями і розвитку у них практичних умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. Цей етап реалізовувався у три підетапи: інформаційний, репродуктивний, творчий.

Інформаційний підетап передбачав виклад теоретичного матеріалу на лекційних заняттях спеціалізованого навчального курсу «Теорія та методика формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі», опрацювання майбутніми вчителями-філологами рекомендованої та додаткової літератури під час самостійної роботи, а також обговорення теоретичних питань на семінарських заняттях.

Репродуктивний підетап полягав в організації практичної діяльності майбутніх учителів-філологів з формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі за допомогою виконання вправ під керівництвом викладача. Він реалізовувався під час практичних занять за темами спеціалізованого навчального курсу «Теорія та методика формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі».

На творчому підетапі майбутні вчителі-філологи розвивали творчі вміння самостійно проектувати навчально-виховну діяльність з формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі на засадах особистісно орієнтованого підходу, використовуючи досвід прогресивних педагогів. Поставлена мета досягалася під час самостійної роботи студентів, індивідуальних консультацій, лекційних, а також практичних занять; широко застосовувалися методи моделювання педагогічної діяльності та мікровикладання.

Рефлексивно-корегувальний етап авторської методики передбачав розвиток у майбутніх учителів-філологів умінь проводити самоаналіз під час формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. Зокрема, студенти навчалися спостерігати за ефективністю власної педагогічної діяльності, аналізувати доцільність використання різних методів, форм роботи на уроці та позакласної роботи, допомоги батькам. Розвиток критично оцінювального мислення у майбутніх учителів-філологів відбувався під час обговорення виховних задач і педагогічних ситуацій, аналізу тренінгових, творчих, ігрових завдань, занять у цілому. На цьому етапі самостійна робота студентів включала відвідування й аналіз майстер-класів, позакласних заходів, занять гуртків практикуючих учителів і вихователів.

Обробка результатів впровадження моделі підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів України дала змогу зробити висновок, що у період від початку формувального експерименту до завершення педагогічної практики, згідно з оцінками експертів, кількість майбутніх учителів-філологів із репродуктивним рівнем розвитку умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі зменшилася на 22,46 % в експериментальних групах (ЕГ) і на 14,28 % у контрольних групах (КГ). Кількість респондентів з евристичним рівнем розвитку умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі зменшилася на 22,48 % в ЕГ і збільшилася на 7,69 % у КГ. Упродовж цього періоду кількість учасників експерименту із творчим рівнем розвитку вмінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі збільшилася на 44,94 % в ЕГ і на 6,59 % у КГ (табл. 1).

Аналіз результатів впровадження моделі підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів України свідчить про її ефективність, оскільки підтверджується позитивною динамікою якісних показників педагогічних знань і умінь учасників експериментальних груп, а також позитивною динамікою кількісних показників рівня розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі, за висновками незалежних експертів та самооцінкою учасників експерименту.

Таблиця 1 Кількісні показники діагностики рівня розвитку в майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі (%)

Рівень	До початку формувального експерименту	Після проведення формувального експерименту	Після педагогічної практики
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
	Самооцінка студентів	Оцінка експертів	Самооцінка студентів	Оцінка експертів	Самооцінка студентів	Оцінка експертів	Самооцінка студентів	Оцінка експертів	Самооцінка студентів	Оцінка експертів	Самооцінка студентів	Оцінка експертів
Репродуктивний	-	31,86	1,12	25,84	-	24,17	-	7,80	-	17,58	-	3,38
Евристичний	82,41	68,14	64,04	70,79	63,74	71,44	33,70	58,50	58,25	75,83	32,58	48,31 48,31
Творчий	17,59	-	33,88	3,37	36,26	4,39	66,30	33,70	41,75	6,59	67,42	48,31 48,13

Вірогідність результатів формувального експерименту доведено статистичним аналізом кількісних показників рівня розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі на основі непараметричних критеріїв Q Розенбаума й U Манна-Уітні.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розв'язанні актуальної проблеми підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. Результати експериментального дослідження підтвердили правомірність покладеної в його основу гіпотези, а реалізовані завдання і мета дають підстави сформулювати висновки та запропонувати рекомендації, що мають теоретичне і практичне значення.

1. Аналіз науково-літературних джерел виявив:

1) авторські підходи в організації і змісті підготовки майбутнього педагога до формування культури поведінки молоді на різних етапах історичного розвитку суспільства (Л. Баранович, Г. Ващенко, Б. Грінченко, А. Макаренко, С. Русова, Г. Сковорода, В. Сластьонін, В. Сухомлинський, К. Ушинський, І. Франко, Я. Коменський, Я. Корчак, М. Монтессорі, Ж. Піаже, Й.-Г. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо та ін.);

2) теоретичні узагальнення щодо організації навчально-виховного процесу у поліетнічному середовищі (Л. Волик, Т. Грезнявицкая, О. Гуренко, В. Дзябенко, Д. Латишина, І. Лощенова, Т. Стефаненко та ін.).

Систематизація наукової літератури уможливила такий висновок: культура поведінки особистості формується під час становлення її загальної культури внаслідок засвоєння знань про навколишню дійсність і систему норм суспільного життя. Культура поведінки виступає характеристикою особистісних якостей суб'єкта поведінки, що безпосередньо виражаються у всіх сферах його діяльності, а також є показником його ставлення до інших, самого себе довкілля.

У цілому узагальнення науково-теоретичних підходів, досвіду професійного становлення майбутніх учителів засвідчило необхідність цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у сучасних умовах розвитку поліетнічного середовища.

2. У ході дисертаційного дослідження уточнено, що «культура поведінки молодших школярів» означає засвоєння і дотримання загальнолюдських норм, правил життєдіяльності на рівні усвідомленої звички. Це поняття є комплексним і передбачає дотримання молодшими школярами правил культури поведінки в усіх сферах діяльності людини: родині, колективі, побуті, школі, громадських місцях, гігієні, мовленні, спілкуванні. Основою формування культури поведінки молодших школярів є засвоєні ними знання про моральні норми як цінності суспільного життя та розвинуті відповідні почуття.

«Поліетнічне середовище» трактується як складний динамічний багатонаціональний суспільний феномен. Основними напрямами формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі є: особистісний розвиток кожного учня; розвиток їх етнічної, культурної грамотності; формування їх етнокультурної компетентності.

Поняття «уміння формувати культуру поведінки молодших школярів» уточнено як готовність майбутніх учителів раціонально і творчо проектувати навчально-виховний процес відповідно до поставленої мети й умов формування культури поведінки учнів.

3. Визначено два критерії (пізнавально-теоретичний і рефлексивно-практичний) розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі, охарактеризовано їхні показники, на основі яких виявлено три рівні (репродуктивний, евристичний, творчий) розвитку в майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

4. Розроблено:

1) методику розвитку в майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі, що включає три етапи: діагностико-корегувальний, навчальний (з трьох підетапів: інформаційного, репродуктивного, творчого) і рефлексивно-корегувальний. Авторська методика сприяла засвоєнню майбутніми учителями-філологами теоретичних знань і набуттю ними практичних умінь творчо планувати, організовувати й аналізувати ефективність навчально-виховної діяльності у поліетнічному середовищі;

2) діагностичну карту-схему, яка дала змогу визначити на основі оцінок незалежних експертів і самооцінки респондентів рівень розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. Це дозволило корегувати, оптимізувати процес цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів-філологів до організації навчально-виховної діяльності у поліетнічному середовищі та раціонально керувати ним.

5. Обґрунтовано модель (яка включає цільовий, змістовий, діяльнісно-операційний, оцінювально-діагностичний компоненти) підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі й експериментально перевірено її ефективність. Модель впроваджено у зміст спеціалізованого навчального курсу «Теорія та методика формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі» (експериментальні групи на базі Херсонського державного університету, Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка, Українського гуманітарного інституту (м. Буча Київської обл.), Університетського коледжу Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка). Це підтвердило гіпотезу дослідження, оскільки сприяло: 1) оптимізації особистісно орієнтованої навчально-виховної взаємодії у системі відносин «студент-викладач»; 2) формуванню у майбутніх учителів-філологів позитивного емоційного ставлення до проявів культури представників інших етнічних груп; 3) поглибленню взаємозв'язку культури і виховання; 4) дотриманню системного підходу в розвитку у майбутніх учителів-філологів теоретичних знань і практичних умінь творчо планувати, організовувати й аналізувати ефективність навчально-виховної діяльності у поліетнічному середовищі; 5) забезпеченню науково-методичного і дидактичного супроводу процесу підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі на засадах діалогу культур.

Результати дисертаційного дослідження дають підстави запропонувати вищим навчальним закладам такі рекомендації: вважати, що підготовка майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі - це частина цілісного педагогічного процесу вищої школи, який потребує належного наукового спрямування на досягнення означеної мети; включити у педагогічний процес спеціалізований навчальний курс «Теорія та методика формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі» та забезпечити методичний супровід процесу розвитку в майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки у поліетнічному середовищі; використовувати методи і форми (творчі роботи, країнознавчі експедиції, виховні задачі, ігри, тренінги, відвідування культурних центрів інших країн), орієнтовані на професійну підготовку майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. Перспективними напрямами наукового пошуку є: психологічна підготовка майбутніх учителів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; розроблення і впровадження в систему післядипломної освіти інтерактивних педагогічних технологій (мультимедійних, тренінгових та ін.) підготовки учителів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі; проектування та впровадження у навчально-виховний процес закладів освіти комплексної програми формування культури поведінки дітей і молоді різних вікових груп з урахуванням специфіки поліетнічного середовища.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Яковенко-Глушенкова Є. В. Теорія та методика формування культури поведінки молодших школярів: методичний посібник / [Є. В. Яковенко-Глушенкова], за ред. кан. пед. наук, доцента І. М. Мельникової. - К. : КУТЕП-Інформ, 2009. - 158 с.

2. Яковенко-Глушенкова Є. В. Дидактичні засади вдосконалення у майбутніх учителів умінь виховувати культуру поведінки школярів / Є. В. Яковенко-Глушенкова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. статей: Ялта : РВВ КГУ, 2008. - Вип. 20. - Ч.1. - С. 64-68.

3. Яковенко-Глушенкова Є. В. Зародження педагогічних ідей формування культури поведінки дітей у Київській Русі / Є. В. Яковенко-Глушенкова // Проблеми освіти. - К. : Наук.-метод. центр вищої освіти, 2006. - Вип. 43. - С. 112-115.

4. Яковенко-Глушенкова Є. В. Культура особистості як полікомпонентне явище / Є. В. Яковенко-Глушенкова // Проблеми освіти. - К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2007. - Вип. 53. - С. 79-83.

5. Яковенко-Глушенкова Є. В. Маловідомі першоджерела давньої української педагогіки до питання зародження та розвитку теорій формування навичок культури поведінки дітей / Є. В. Яковенко-Глушенкова // Вища освіта України: теоретичний та науково-методичний часопис. - К. : Інститут вищої освіти. - 2006. - № 2 (16). - [додаток]. - С. 226-232.

6. Яковенко-Глушенкова Є. В. Науково-методичне забезпечення навчального курсу «Методика формування культури поведінки молодших школярів»/ Є. В. Яковенко-Глушенкова // Педагогічні науки. - Вип. ХХХХІХ. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2008. - С. 338-342.

7. Яковенко-Глушенкова Є. В. Підготовка майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів як перспектива розвитку вітчизняної педагогічної освіти (результати емпіричного дослідження) / Є. В. Яковенко-Глушенкова // Вища освіта України. - Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського простору: Моніторинг якості освіти». - 2007. - Дод. 3 (Т. 6). - С. 316-323.

8. Яковенко-Глушенкова Є. В. Роль викладача в організації виховного процесу в теоріях прогресивних педагогів Франції / Є. В. Яковенко-Глушенкова // Проблеми освіти. - К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2007. - Вип. 51. - С. 85-89.

9. Яковенко-Глушенкова Є. В. Вивчення вітчизняної педагогічної спадщини як основа формування особистісної культури підростаючого покоління / Є. В. Яковенко-Глушенкова // Материалы ІІ Международной научно-практической конференции «Стратегические вопросы мировой науки - 2007».- Днепропетровск : Наука и образование, 2007. - Т. 1. Педагогические науки. Музыка и жизнь. - С. 57-59.

10. Яковенко-Глушенкова Є. В. До проблеми визначення виховання як педагогічної категорії / Є. В. Яковенко-Глушенкова // Матеріали ІІІ Міжнародної наук.-практ. конф. «Науковий потенціал світу - 2006».- Педагогічні науки. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. - Т. 16. - С. 78-82.

11. Яковенко-Глушенкова Є. В. Використання комунікативних технологій як засобу формування педагогічної культури майбутніх батьків / Є. В. Яковенко-Глушенкова // Психолого-педагогічні основи підготовки студентської молоді до сімейного життя: зб. матеріалів всеукр. наук.-практ. семінару / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти та ін. / редкол. К. М. Левківський та ін. - К. ; Вінниця, 2008. - С. 77-78.

12. Яковенко-Глушенкова Є. В. Комплексна модель підготовки студентів філологічних факультетів до формування культури поведінки молодших школярів / Є. В. Яковенко-Глушенкова // Вища освіта України. -- Тематичний випуск «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології». - 2008. - № 3 (дод. 2). - Т. 2 - С. 223-228.

13. Яковенко-Глушенкова Є. В. Підготовка вчителів до формування моральної норми як базового елемента навичок культури поведінки учнів / Є. В. Яковенко-Глушенкова // Вища освіта України.- Тематичний випуск «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології».- Рівне : РДГУ, 2007. - № 2 (додаток 1). - Т. 2. - С. 100-102.

14. Яковенко-Глушенкова Є. В. Формування у майбутнього вчителя професійних умінь як фактор розвитку його творчої особистості / Є. В. Яковенко-Глушенкова // Соціально-економічні фактори розвитку України в умовах глобалізації: зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. / упор. І. С. Каленюк. - К. : Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2008. - С. 91-93.

Анотації

Яковенко-Глушенкова Є.В. Підготовка майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти АПН України. - Київ, 2009.

Дослідження присвячено проблемі підготовки майбутніх учителів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. Проаналізовано рівень дослідженості проблеми в педагогічній теорії та практиці вищої школи. Уточнено зміст понять: «культура поведінки молодших школярів», «уміння формувати культуру поведінки молодших школярів», «поліетнічне середовище». Визначено критерії та рівні розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. Розроблено авторську методику, діагностичну карту-схему розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

Ключові слова: майбутній учитель-філолог, культура поведінки, молодші школярі, розвиток умінь, поліетнічне середовище.

Яковенко-Глушенкова Е.В. Подготовка будущих учителей-филологов к формированию культуры поведения младших школьников в полиэтнической среде. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт высшего образования АПН Украины. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена научному обоснованию подготовки будущих учителей-филологов к формированию культуры поведения младших школьников в полиэтнической среде. В диссертации осуществлен анализ состояния исследуемой проблемы в педагогической теории и практике высших учебных заведений.

Теоретическое обобщение философской, социологической, антропологической, психологической и педагогической литературы позволило определить сущность «культуры поведения младших школьников» как усвоение и выполнение ими общественных норм и правил жизнедеятельности на уровне осознанной привычки. Это комплексное понятие предполагает наследование младшими школьниками правил культуры поведения во всех сферах деятельности человека: семье, коллективе, быту, школе, общественных местах, гигиене, речи, общении. Основой формирования культуры поведения младших школьниках являются усвоенные ими знания о моральных нормах как ценностях общественной жизни и развитые соответствующие чувства и навыки.

...