Навчання студентів вищих технічних навчальних закладів анотування англійських професійно орієнтованих текстів

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Корж Тетяна Миколаївна

УДК 37.018 = 11

Навчання студентів вищих технічних навчальних закладів анотування англійських професійно орієнтованих текстів

Спеціальність: 13.00.02 - теорія та методика навчання:

германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2008

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі іноземних мов Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості Міністерства палива та енергетики України.

Науковий керівник

кандидат педагогічних наук, доцент

БАРАБАНОВА Галина Василівна,

Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості,

завідувач кафедри іноземних мов

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

ТАРНОПОЛЬСЬКИЙ Олег Борисович,

Дніпропетровський університет економіки та права,

проректор з навчальної (науково-педагогічної) роботи, завідувач кафедри прикладної лінгвістики та методики навчання іноземних мов

кандидат педагогічних наук, доцент

КОЛОМІЄЦЬ Світлана Семенівна,

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»,

доцент кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови

Захист відбудеться « 20 » листопада 2008 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розісланий « 15 » жовтня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.Б. Бігич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасна соціально-економічна ситуація в Україні, висока конкуренція на ринках праці ставлять фахівця в умови безперервної загальноосвітньої і спеціальної підготовки і перетворення процесу освіти на процес, що триває усе життя. Звідси інтерес сучасної методики навчання іноземних мов до організації активної діяльності самих студентів, спрямований на засвоєння ними нових знань та вмінь, залучення їх до планування своєї навчальної діяльності, оволодіння ефективними стратегіями навчання і, зрештою, формування власного когнітивного стилю.

Гнучкою стратегією, яка допомагає фахівцю прилучитися до новітніх джерел інформації, розвинути й поглибити навички та вміння розуміння професійно орієнтованих текстів і викладу їх короткого змісту у письмовій або усній формі, є анотування, під яким ми розуміємо передачу основних думок першоджерела у вигляді зв'язного письмового або усного тексту, заснований на виділенні макроструктури первинного тексту (ПТ). Результатом анотування є анотація - один з основних видів вторинних текстів (ВТ), який відображає опрацьований матеріал першоджерела у стислій формі.

Анотування традиційно розглядається як необхідний складник процесу навчання іноземної мови у технічному ВНЗ, оскільки сприяє формуванню вмінь зрілого читання професійно орієнтованих текстів і письма, лексико-граматичних навичок та вмінь складання зв'язного усного/письмового тексту, що відображає зміст прочитаного, ефективно виконує функцію контролю за рівнем сформованості навичок та вмінь зрілого читання і письма, є ефективним засобом засвоєння, привласнення та концептуалізації змістової інформації фахових текстів і формування предметної компетенції студентів, а також сприяє розвитку їх інтелекту і формування власного когнітивного стилю.

Тому необхідність навчання анотування зафіксована Програмою з англійської мови для професійного спілкування (English for Specific Purposes) для рівнів В1 і В2 (незалежний користувач), освітньо-кваліфікаційною характеристикою для фахівця-ядерника (рівень РСЗ. 03 - творчий), Програмою ВАК України для аспірантів і здобувачів. Рекомендації Ради Європи також передбачають досягнення випускниками ВНЗ рівня Vantage Professional (В2), в рамках якого необхідно сформувати навички та вміння вилучення інформації, ідей і точок зору із вузькоспеціальних джерел у межах своєї сфери.

Проблему анотування в методиці навчання іноземних мов досліджували багато вчених, які визначили загальний напрям навчання анотування (А.А. Вейзе (1985), Н.Д. Зоріна (1973), О.І. Цибіна (2000), Б.А.Черемісов (1970), A.L. Brown (1983), J.Edge (2006), R. Glдser, (1990; 2000), E. Kissner (2006), T. Newfields (2006) та ін.), розглянули зв'язок анотування з реферуванням (В.І. Агамджанова (1984), Д.І. Блюменау (1982), В.П. Леонов (1986) та ін.) та структуру анотації, її кількісні і якісні характеристики (А.А. Вейзе (1985), В.Б. Григоров (1991), Г.И. Славина (1991)), ефективність анотування як прийому навчання читання і письма іноземною мовою в мовних (А.А. Вейзе (1995)) і немовних ВНЗ (В.И. Агамджанова (1984), О.А. Барташова (2003), С.Ю. Верещагіна (2006), Д.Д. Вороніна (1990), Н.К. Гарбовский (1985), Н.В. Ільїчева (2002), Л.К. Кондратюкова (2001), Т.С. Куприкова (2003), Л.Е. Москалець (1998), Л.С. Пичкова (1999), Г.И. Славина (1991), Н.А. Фролова (2006), A.Johns, D. Paz. (1997), M.H.Markel, (1984), E.Werlich, (1988) та ін.), роль анотування в підвищенні якості навчальних досягнень майбутнього фахівця немовного ВНЗ (Е.В. Семенова (2007)), можливість алгоритмізації процесу анотування (В.П. Леонов (1987), Т.П. Карпилович (2005), К.В. Перевозчикова (1989), Г.В. Сорокових (1993) та ін.).

Цими авторами і їх послідовниками була розроблена методика роботи переважно із зовнішніми структурами тексту (абзацами, групами абзаців, понадфразовою єдністю), алгоритм встановлення логічної структури тексту, виділення лексичної тематичної сітки тексту і вилучення семантичної інформації з прочитаного, формулювання імпліцитного смислу тексту, визначення надзадачі, теми, ідеї, з'ясування логічних відношень між частинами тексту.

Проте, як показує наш аналіз підходів до навчання анотування, робота із зовнішніми структурами, не сприяє формуванню у студентів гнучких стратегій розуміння спеціальних текстів і не надають їм орієнтовної основи дій для знаходження основної інформації тексту. Це стає можливим лише в рамках когнітивно-комунікативного (КК) підходу, коли центр уваги дослідників перемістився із зовнішніх структур тексту на внутрішні, глобальні макроструктури, такі як фрейм, концепт, схема, скрипт, що лежать в основі структур представлення знань, які беруть участь у породженні й інтерпретації текстів.

Такими дослідниками як А.Н. Баранов, В.З. Демьянков, С.А. Жаботинська, О.О. Залевська, Т.П. Карпилович, О.С. Кубрякова, О.О. Леонтьєв, Л.Н. Мурзин, П.Б. Паршин, З.Д. Попова, О.О. Селіванова, Л.А. Силкович, А.С. Штерн, J.W. Alba, J.R. Andersen, P.L. Carrell, T.A. van Dijk, Ch. Fillmore, J.A. Fodor, A. Johns, W. Kintch, R. Langacker, М. Мinsky, U. Neisser, A. Paivio, J-F. Richard, R.L. Solso та ін. було встановлено, що саме ці ментальні структури становлять концептуальний простір тексту, його тематичний зміст, схематичну форму і відіграють головну роль у реальних процесах породження і розуміння тексту. Звідси випливає необхідність переосмислення процесу анотування з позицій когнітивної науки.

Таким чином, значущість оволодіння студентами технічних ВНЗ навичок та вмінь анотування професійно орієнтованих текстів англійською мовою, при фактичній відсутності навчальної стратегії, яка б давала їм об'єктивну основу для складання анотацій професійно орієнтованих текстів, нерозмежованність основних видів анотації за їх практичним застосуванням, нерозробленість комплексу вправ, що формує навички й вміння анотування, з одного боку, та нові підходи до текстосприймання, з іншого, зумовили актуальність вибраної нами теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології (протокол № 1 від 29.01.2008 року) і внесена до плану наукових досліджень Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості (протокол № 66 від 18 лютого 2004 року).

Об'єктом дослідження є процес навчання студентів технічних ВНЗ анотування англомовних професійно орієнтованих текстів.

Предметом дослідження виступає методика навчання студентів технічних ВНЗ анотування англійських професійно орієнтованих текстів з позицій когнітивно-комунікативного підходу.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці ефективної методики навчання студентів технічних ВНЗ (на прикладі спеціальності «Атомна енергетика») укладання навчальних анотацій англомовних професійно орієнтованих текстів і впровадженні такої методики у навчальний процес. Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

обґрунтувати теоретичні передумови навчання анотування в межах КК підходу;

проаналізувати і визначити цілі навчання студентів технічних ВНЗ анотування професійно орієнтованих текстів;

сформулювати основні принципи навчання анотування у форматі КК підходу;

визначити основні функціональні типи текстів підмови «Атомна енергетика»;

створити комплекс вправ для розвитку навичок та вмінь анотування професійно орієнтованих текстів у межах КК підходу;

розробити модель навчання студентів технічних ВНЗ анотування за допомогою текстової матриці і лексичної карти тексту;

експериментально перевірити ефективність запропонованого комплексу вправ для навчання анотування із застосуванням текстової матриці і лексичної карти тексту.

У роботі використовувалися такі методи дослідження: критичний аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу низки психолінгвістичних і методичних робіт з проблеми смислового згортання тексту, положень когнітивної психології і когнітивної лінгвістики, тестування й експериментальне навчання студентів третього курсу, метод експертів, методи математичної статистики.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому

вперше визначено теоретичні передумови використання функціональних типів професійно орієнтованих текстів і розроблено інтеграційно-матрична модель навчання анотування у межах КК підходу;

удосконалено основні виді анотації та структурно-змістовний формат навчальної анотації;

дістали подальший розвиток та обґрунтування критерії оцінювання рівня сформованості навичок та вмінь анотування професійно орієнтованих текстів.

Практична значущість дослідження визначається тим, що розроблено комплекс вправ на осмислення й оволодіння орієнтовною основою дій по знаходженню значущої інформації англійських професійно орієнтованих текстів та складання анотацій. Цей комплекс може бути покладений в основу розробки навчальних посібників та методики навчання анотування іншими іноземними мовами студентів технічних ВНЗ інших спеціальностей.

Розроблена методика впроваджена в практику навчання іноземних мов у Севастопольському національному технічному університеті, Жовтоводському промисловому технікумі Дніпропетровського національного університету, професійно-технічному училищі відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС». Всього експериментальним дослідженням було охоплено 568 студентів.

Апробація основних положень і результатів роботи проводилася на таких міжнародних науково-методичних конференціях:

IV Міжнародна науково-методична конференція «Молодежь в науке и творчестве - шаг в XXI век: школьник - студент - специалист» (Севастополь, 1997); V Міжнародна науково-методична конференція «Проблемы формирования творческого и интеллектуального потенциала обучаемых» (Севастополь, 1998); VI Міжнародна конференція «Образовательная система как технологический комплекс - шаг в XXI век» (Севастополь, 1999); VII Міжнародна науково-методична конференція «Теория и практика инженерного образования» (Севастополь, 2000); Міжнародна наукова конференція «Когнитивные сценарии языковой коммуникации» (Партеніт, 2001); Міжнародна наукова конференція з проблем лінгвокультурології, соціальної психології, етноісторії і журналістики «Міжкультурні комунікації: діалог і співпраця» (Алушта, 2003); Науково-практична конференція «Мови і культури в сучасному світі» (Київ, 2003); Всеукраїнська науково-практична міжвузівська конференція «Проблеми оптимізації процесу викладання іноземних мов у вищих медичних закладах освіти» (Сімферополь, 2003); Міжнародна конференція «Навчання ділової англійської мови у Східній Європі: для чого та як?» (Дніпропетровськ, 2004); Міжнародна науково-практична конференція «Теория и практика подготовки к межкультурной коммуникации в системе непрерывного обучения иностранным языкам» (Мінськ, 2005); Міжнародна науково-практична конференція «Коммуникативные технологии в системе современных экономических коммуникаций» (Мінськ, 2006); Всеукраїнська наукова конференція «Когнітивна лінгвістика: теорія і практика» (Херсон, 2006); Міжнародна науково-практична конференція «Лингводидактика и методика обучения иностранным языкам: к новой парадигме» (Мінськ, 2006, 2007); Міжнародна науково-практична конференція «Підготовка полікультурної багатомовної особистості в умовах інтеграції України у світовий освітній простір» (Чернігів, 2007), Науково-практична конференція «Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій» (Київ, 2008); Міжнародна наукова конференція «Іноземномовна комунікація: здобутки та перспективи» (Тернопіль, 2008).

Публікації. Результати й основні положення дисертації відображено в двох навчальних посібниках з грифом МОН України “Introduction to Nuclear Engineering”, “Electrical Equipment for Nuclear Power Stations” (у співавторстві з Л.П. Руденьської), у 14-ти одноосібних статтях (п'ять з них опубліковані в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України) й у дев'яти тезах доповідей на міжнародних наукових конференціях. У навчальному посібнику “Electrical Equipment for Nuclear Power Stations” автору належить укладання розділів 1-6 (С.5-103) та Англо-українського словника (С.242-249).

Структура і обсяг дисертації зумовлені ії цілями і завданнями. Робота обсягом 251 сторінка складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 273 найменувань (з них 45 - англійською і німецькою мовами), і десяти додатків, обсягом 63 сторінки. Робота містить 55 таблиць і 6 схем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі досліджено теоретичні передумови навчання студентів технічних ВНЗ створення анотації професійно орієнтованих текстів.

Було встановлено, що процес породження ВТ є когнітивною діяльністю читача з переробки концепту ПТ і створення власного ментального витвору - конструкта. Результатом розуміння ПТ буде його інтерпретація як переведення зрозумілого змісту і концепту в словесно-знакову форму, тобто у ВТ. Таким чином, ВТ є результатом розуміння ПТ на концептуальному рівні, відновленням тієї ментальної моделі, що стоїть за текстом. Оскільки вторинність наукового тексту (залежність, несамостійність характеристик) виражається в його змісті, за формою це є лінгвістично первинний текст, що представляє цінність для методики навчання іноземних мов.

Видами анотацій, призначених для потреб бібліографічної, довідково-пошукової справи, наукової діяльності фахівця і навчання іноземних мов, є відповідно бібліографічні, наукові і навчальні анотації, що мають різний змістовий і структурний формат, а також вимагають відповідного набору навичок та вмінь, закладених в основу їх створення.

Формат навчальної анотації більшою мірою відповідає формату наукової анотації, в якій поряд з поодинокими елементами-кліше (або ж частіше за повної їх відсутності) достатньо детально описується зміст анотованого тексту. Саме така структура розглядатиметься нами як кінцевий результат і мета навчального анотування. Тому метою нашого дослідження є навчання навчальної анотації як підготовчого етапу формування навичок та вмінь написання наукових анотацій. Під навчальної анотацією ми розуміємо зв'язний письмовий текст, що відображає основний зміст ПТ і сприяє розвитку вмінь зрілого читання та письма.

Виходячи із основних характеристик наукової анотації - цільове призначення, ступінь стислості змістових параметрів, обсягові та мовні особливості - ми визначили ті навички та вміння, якими мають оволодіти студенти в процесі навчання анотування, тобто при складанні навчальної анотації. Це є лексико-граматичні навички читання і письма, навички та вміння здобування основної інформації тексту, вміння логічного викладу думки, вміння висловлювання одержаної інформації у стислому і зв'язному вигляді.

Навчання анотування у технічному ВНЗ переслідує практичну мету - розвиток вмінь зрілого читання і письма, оскільки, створюючи власний ВТ, студент має проникнути у глибинний зміст початкового тексту і на основі вже зрозумілої та осмисленої інформації викласти його у формі власного письмового висловлювання.

Освітня та професійна мета анотування полягає у розвитку предметної компетенції студентів, яка формує систему професійних концептів. Анотація є засобом концептуалізації усякого знання, що дозволяє згортати й розгортати його до будь-якого ступеня, зберігаючи при цьому смислову тотожність початковому тексту. Оскільки анотація як жанр ВТ є вербалізованим розумінням того, що прочитали студенти, то вона є також ефективним засобом контролю. Ця властивість анотації дозволяє розглядати ії як найважливішу умову наповнення концептосфери (системи концептів) людини концептами, розвитку інтелекту і формування власного когнітивного стилю (тобто сукупності стійких формально-динамічних властивостей людини, які визначають індивідуальні особливості розв'язання пізнавальних завдань) студентів, у чому й полягає її розвиваюча мета.

Новий КК підхід передбачає рішення традиційних для методики навчання іноземних мов проблем методами, що враховують когнітивні аспекти, в які входять процеси сприймання, мислення, пізнання, пояснення і розуміння. КК підхід акцентує увагу на процесах уявлення, зберігання, опрацювання, інтерпретації і продукування нових знань. З позицій КК підходу текст постає як складне, ієрархічно структуроване утворення, в основі якого лежить концепт як певний «згусток» знання про стереотипну ситуацію або клас ситуацій реального світу і навколо якого організовані фрейми - одиниці, що містять основну, типову й потенційно можливу інформацію, а анотування - як процес формування фрейму тексту.

Основними характеристиками КК підходу є схеми, інтерактивність, смислова обробка тексту, набір читацьких стратегій, метакогнітивна усвідомленість. У розробленій нами інтеграційно-матричної моделі анотування ментальні репрезентації (уявлення людини про просторову організацію навколишнього середовища) формуються на базі інтеграції різних джерел знань, режимів їх опрацювання та стратегій, результатом яких стає побудова макроструктури тексту у вигляді текстової матриці (ТМ), під якою ми розуміємо інваріантний набір текстових структур, спільних для текстів однієї функціональної спрямованості незалежно від мови або лексичної карти (ЛК) тексту, яка є візуальною репрезентацією знань, схемою концептуальних взаємозв'язків тексту. Макроструктура тексту (ТМ або ЛК) дозволяє читачеві одержати на виході структуровану ментальну репрезентацію прочитаного тексту, далі екстеріоризовану у власний ВТ.

Другий розділ присвячено дослідженню принципів навчання анотування та опису комплексу вправ для формування навичок і розвиток вмінь анотування. Навчання анотування професійно орієнтованих текстів при КК підході реалізується на основі принципів цілісного сприйняття тексту, функціональності навчання анотування, професійної орієнтації та циклічності навчального процесу, системності, інтегрованості навчання різних видів мовленнєвої діяльності та формування стратегій навчальної діяльності.

Формою реалізації принципу цілісного сприйняття тексту є макроструктура тексту у вигляді ТМ або ЛК. ТМ містить у собі постійні та змінні інформаційні складники (ІС), тобто інформацію, яка з високим ступенем вірогідності трапляється в тексті конкретного функціонального типу (ФТ), під яким ми розуміємо змістову структуру тексту, що відображає функціональні особливості професійних текстів конкретних підмов. Постійні та змінні ІС формують пропозиціональний фрейм, схематично репрезентуючи ситуацію, що описана в тексті. При такому підході читач розпочинає опрацювання тексту через механізм «згори-вниз», вже маючи в пам'яті певну схему його побудови (ТМ) і опрацювання йде шляхом заповнення порожніх місць (слотів) матриці інформацією, що міститься в тексті. ЛК складається з опорою на фонові знання студентів та механізми антиципації.

Принцип функціональності навчання анотування реалізується через виявлення тієї функції, яку виконує текст у наукової комунікації. Знання функціонального типу тексту (ФТТ), активізація когнітивної структури, яка лежить у його основі, формує в читача певні очікування щодо розподілу інформації в частинах цілого тексту. Наш аналіз текстів різних жанрів показав, що для підмови «Атомна енергетика» характерні три основні ФТТ, що відображають функціональні особливості фахових текстів, а саме опис Фізичних структур, Процесів, Характеристики об'єктів. Нами встановлено, що види ФТТ залежать не від мови, якою написаний текст, а від жанрово-стилістичних особливостей прочитаного твору.

Постійні і змінні ІС виконують функцію орієнтовної основи діяльності (ООД) з опрацювання текстової інформації і складають основу ТМ, яка дозволяє читачеві звести усі варіанти суб'єктивного розуміння тексту до об'єктивного інваріанта - анотеми, яку ми розуміємо як модель певного класу текстів, що містить ієрархічно організовані прототипні ознаки цього класу. Графічне вираження анотеми і є ТМ. При складанні ЛК тексту функцію ООД виконують вже існуючі в когнітивній сфері студентів знання про ту ситуацію, яка описується у тексті.

Принцип професійної орієнтації та циклічності навчального процесу, забезпечує відбір найбільш важливої у певному контексті і для певних комунікантів інформації та дозволяє ефективно і в стислі терміни навчити студентів користуватися іноземною мовою як засобом отримання професійної інформації, накопичення фахових знань, забезпечує достатнє тренування в читанні та анотуванні текстів, що належать до конкретних ФТ.

Принцип системності реалізується в засвоєнні знань і в організації процесу навчання анотування, а також дозволяє схематизувати засвоювані знання та оптимізувати організацію процесу навчання іноземних мов на основі змістового модуля.

Принцип інтегрованості навчання різних видів мовленнєвої діяльності - рецептивної (читання) і продуктивної (письма) - формує і закріплює лексико-термінологічну систему професійної підмови, а також наповнює особистісною значущістю граматико-синтаксичні моделі текстів наукового стилю.

Принцип формування стратегій навчальної діяльності полягає в тому, що складання ТМ і ЛК є стратегічним опрацюванням інформації, яке формується певною серією скоординованих дій і складається з добору певної кількості головних і співпідпорядкованих тактик, що реалізуються поступово, крок за кроком, кінцевою метою яких є підведення студентів до поступово зростаючої самостійності та автономності. Навчання | анотування представляє|уявляють| стратегічний процес обробки тексту, що складається із трьох етапів: складання ТМ або ЛК, написання анотації на їх основі та удосконалення вмінь анотування. При навчанні анотування виділяються навчальні і комунікативні стратегії. Навчальні стратегії характеризуються особливостями «введення» інформації (пошуку, перероблення, зберігання), а комунікативні стратегії пов'язані з особливостями «виведення» інформації (вираження своїх думок мовою, що вивчається).

У комплексі когнітивно-комунікативних вправ для навчання анотування разом з комунікативним компонентом представлений і когнітивний складник, що відображає єдність однаково важливих функцій мови - комунікативну й когнітивну та нерозривність двох аспектів процесу іншомовного навчання, коли мова є інструментом спілкування, з одного боку, та інструментом пізнання, з іншого. Майже усі вправи у розробленому нами комплексі для навчання анотування мають текстовий характер і спрямовані на смисловий зміст того, що читається.

Методична організація навчального матеріалу на основі розробленого комплексу вправ спрямована на розв'язання когнітивних, комунікативних і мовних задач відповідно до етапів навчання. На першому етапі презентації первинного тексту виконуються когнітивно-комунікативні вправи, які призначені для формування первинних знань про структуру фрейму тексту і формування ООД зі складання ТМ або ЛК. Вони спрямовані на розвиток вмінь відтворювати схематичні образи дійсності, що стоять за професійно орієнтованими текстами. Студенти виконують групу вправ для ознайомлення з ФТТ, формування та автоматизації навичок здобування основної інформації тексту за його ІС або складання ЛК з опорою на фонові знання і механізм прогнозування.

На другому етапі виконуються лінгвокогнітивні вправи, які формують когнітивні структури мови - образи певних мовленнєвих ситуацій у мовному висловлюванні і розвивають вміння відтворювати знання про введений концепт тексту засобами мови, що вивчається. Вони виконують завдання щодо функціонування лексико-граматичних одиниць відповідно до норм мови, що вивчається, з метою розв'язання комунікативних і когнітивних задач.

Ця група вправ складається з підгрупи вправ для формування лексичних і граматичних навичок читання; підгрупи вправ для формування лексичних і граматичних навичок письма; підгрупи вправ для розвитку вмінь компресії тексту; підгрупи вправ для розвитку вмінь логічного викладу думки.

На останньому етапі самостійного написання анотації виконуються комунікативно-когнітивні вправи, які розвивають вміння самостійного написання анотації. Вправи цього типу мають інтерактивний характер. Комплекс вправ для розвитку навичок та вмінь анотування професійно орієнтованих текстів представлений в табл. 1.

Таблиця 1. Комплекс вправ для розвитку навичок та вмінь анотування професійно орієнтованих текстів

Етапи навчання анотування	Мета етапу	Типи вправ	Групи вправ
I. Презентація ПТ у вигляді ТМ або ЛК	Ознайомити з ФТ певної підмови; сформувати навички визначення ФТТ за його заголовком; сформувати навички здогадки і антиципації; сформувати і автоматизувати навички здобування основної інформації тексту за його ІС; розвинути навички складання ЛК тексту	Когнітивно-комунікативні	Група вправ для ознайомлення з ФТТ і формування та автоматизації навичок здобування основної інформації тексту за його інформаційними складниками; формування та автоматизації навичок складання ЛК
II. Складання анотацій на основі ТМ або ЛК	Сформувати лексичні і граматичні навички читання і письма розвинути вміння компресії тексту, вміння логічного викладу думки	Лінгво- когнітивні	II. Група вправ для формування лексико-граматичних навичок та вмінь читання і письма 1. Підгрупа вправ для формування лексико-граматичних навичок читання 2. Підгрупа вправ для формування лексико-граматичних навичок письма 3. Підгрупа вправ для розвитку вмінь компресії тексту 4. Підгрупа вправ для розвитку вмінь логічного викладу думки
III. Самостійне написання анотації	Розвинути вміння самостійного написання анотації	Комунікативно-когнітивні	III. Група вправ для розвитку вмінь самостійного написання анотації

Наведемо приклади когнітивно-комунікативних вправ.

I. Група вправ для ознайомлення з ФТТ і формування та автоматизації навичок здобування основної інформації тексту

Вправа 1.

Мета: ознайомити студентів з основними ФТТ підмови «Атомна енергетика», ввести поняття ТМ і продемонструвати її зв'язок зі складанням анотації.

Інструкція: Аll scientific texts may be classed into 12 functional types according to the repeated text structures they contain. Each text type includes constant information constituents and variable ones. These constituents provide taxonomy of the text elements (matrix) and relate to the macrostructure of the text and help you to make up an appropriate summary of the text. Study the chart of functional type constituents and decide what information you will find in the text belonging to the functional type Physical Structure/ Process/ Characteristics/ Mechanism.

Приклад:

Функціональні типи текстів

Functional types	Information Constituents
Physical structure	Part > location + Property + Function
Process	State or Form of Object/Material > Location + Time or Stage + Instrument or Agent + Property or Structure + Action
Characteristics	Defining Features or Attributes > Tests Measures of Data + Exemplar or Group

Режим виконання: у парах або мікрогрупах, усно

Вправа 2.

Мета: визначити найтиповіші ФТТ підмови «Атомна енергетика».

Інструкція: What are the most common functional types of the text in the manual?

Режим виконання: у парах або мікрогрупах, усно.

Вправа 3.

Мета: формування навичок визначення ФТТ за його заголовком.

Інструкція: Define the functional type of the text by its title.

Режим виконання: усно.

Вправа 4.

Мета: формування концепту тексту певного функціонального типу.

Інструкція: Define what functional type the text belongs to.

a) parts, location, characteristics, functions

b) state of object, stage, instrument, property, action

c) defining features, test data, exemplar/group

Режим виконання: усно.

Вправа 5.

Мета: заповнення слотів ТМ інформаційними складниками, формування фрейму тексту певного функціонального типу.

Інструкція: Read the text and fill in the table.

Parts	Location	Properties	Functions

Режим виконання: у парах або мікрогрупах, письмово.

Вправа 6.

Мета: ознайомити студентів з основними прийомами складання лексичної карти тексту.

Інструкція: Answer the questions

1. What is the text about?

2. What do you know about the subject of the text?

3. Find adjectives / verbs to the key-words.

4. Guess the meaning of the unknown words with the help of соntent words.

5. Make up sentences using the next words and word-combinations.

Lexical map “Atomic Particles”

Размещено на http://www.allbest.ru/

Режим виконання: Викладач ставить питання класу і записує ключові слова на дошці.

II. Група вправ для формування лексико-граматичних навичок читання і письма

1. Підгрупа вправ для формування лексико-граматичних навичок читання

Вправа 1.

Мета: формування граматичних навичок виділення інформаційних складників.

Інструкція: Define what part of speech the words in each column belong to.

Functional Type Constituents	Parts of Speech
Parts	Noun, Noun with Definite/ Indefinite article, Noun groups, Noun with prepositions
Location	Noun with prepositions, Adverbs, Adverbial groups, Prepositions
Properties	Adjectives, Noun groups, Participles
Functions	Verb(s), Infinitive, in order + Infinitive, for +Gerund

навчання студент анотування текст

Режим виконання: у парах або мікрогрупах, усно.

Вправа 2.

Мета: формування лексичних навичок читання.

Інструкція: What is this?

The most penetrating type of radiation is… (gamma-rays)

Negatively charged particle is… (electron)

Nucleons are held together by… (binding forces)

…

Режим виконання: у парах або мікро групах, усно.

Вправа 3.

Мета: формування лексичних навичок читання.

Інструкція: Choose from four possible answers the variant that is synonymous to the word or word-combination in bold type.

1. A share of nuclear power plants is increasing.

fraction

contribution

part

limit

2. There are five currently operated nuclear power stations in Ukraine.

nowadays

recently

in future

flowing

3. …

Режим виконання: у парах або мікро групах, усно.

Вправа 4.

Мета: формування лексичних навичок читання і розуміння на рівні глибинного змісту.

Інструкція: Read out true statements.

1. A pressurized-water reactor uses water as а coolant.

2. The core of а PWR is actually а boiler.

3. Рressurized water is pumped by means of centrifugal pumps.

4. …

Режим виконання: у парах або мікро групах, усно.

Вправа 5.

Мета: формування лексичних навичок читання і розуміння на рівні глибинного змісту.

Інструкція: Read out faulse statements.

The primary circuit is provided with а pressurizer.

Water under high pressure constitutes a working substance of a reactor.

А pressurizer maintains the primary circuit pressure constant.

…

Режим виконання: у парах або мікро групах, усно.

2. Підгрупа вправ для формування лексико-граматичних навичок письма

Вправа 1.

Мета: формування лексико-граматичних навичок письма.

Інструкція: Spot-dictation. Translate nothing but the last word/words.

The first method of heat-removal is the most commonly employed. (is employed)

Water, liquid sodium, organic liquids, gases are used as coolants. (organic liquids)

....

Режим виконання: Викладач читає речення, а потім з нього повторює слово/словосполучення або граматичну конструкцію. Студенти повинні перевести тільки це слово/словосполучення або граматичну конструкцію. Індивідуально, письмово.

Вправа 2.

Мета: формування лексико-граматичних навичок письма.

Інструкція: Blank-dictation. Fill in the proper word or word combination instead of “blank”.

1. Ordinary or heavy water is used as “blank” (coolant and moderator).

2. Water “blank” in the core. (boils)

3. ...

Режим виконання: Викладач читає речення, в якому він говорить “blank” замість певних фрагментів (звичайно, це активний лексичний словник або активні граматичні структури). студенти повинні вставити пропущений фрагмент в речення. Індивідуально, письмово.

3. Підгрупа вправ для розвитку вмінь компресії тексту

Вправа 1.

Мета: розвиток вмінь компресії тексту

Інструкція: Fill in Participle I or Participle II.

Atoms are (composed/composing) of positively (charged/charging) nuclei and electrons.

The units (used/using) to measure time, space, mass are (called/calling) fundamental units.

...

Режим виконання: індивідуально, письмово.

Вправа 2.

Мета: розвиток вмінь компресії тексту

Інструкція: Transform the complex sentenсes given below into а simple sentence using Absolute Paticiple Construction.

1. Corrosive effect occurs in а BWR and special steels have to be used to overcome it.

ST: Corrosive effect occuring in а BWR, special steels have to be used to overcome it.

2...

Режим виконання: індивідуально, письмово.

4. Підгрупа вправ для розвитку вмінь логічного викладу думки

Вправа 1.

Мета: розвиток вмінь логічного викладу думки.

Інструкція:Find the linking words/phrases in the text and define their meanings.

Nuclear energy is released as а result of а fission chain reaction. In this process neutrons emitted by fissioning nuclei induce fission in other fissile nuclei. The neutrons from this fission induce fission in still other fissionable nuclei, and so on. Such а chain reaction can be described in terms of multiplication, which is denoted by а symbol K.

Режим виконання: індивідуально, письмово.

Вправа 2.

Мета: розвиток вмінь логічного викладу думки.

Інструкція: Fill in the blanks with the appropriate linking word/phrase. Explain your choice.

If K is greater than 1 (unity) _______ the number of fission increases from generation to generation. _______ the energy released by the chain reaction increases with time. The chain reaction (______ the system, in which it takes place) is called supercritical). ______, if K is less than I, the number of fissions decreases with time. ...

Режим виконання: індивідуально, письмово.

Вправа 3.

Мета: розвиток вмінь логічного викладу думки.

Інструкція: Read the text with missed information after the linking word/phrase. Predict probable information.

As we know, ____is the only natural fissionable material. Consequently, only 0.7 per cent of ______ ______ can be used to produce fission. But _____ has an important characteristic. If it absorbs a stray neutron, it changes into a new element, plutonium, which fissions in fact like_______. Thus, _______ is not found in nature.

Режим виконання: індивідуально, письмово.

Вправа 4.

Інструкція: Answer the questions starting with because

Мета: навчання студентів навичок логічного викладу прочитаного і аргументування.

Why doesn't the coolant boil in the core at high temperatures?

Because it is under high pressure, which prevents it from boiling.

Режим виконання: індивідуально, письмово.

III. Група вправ для розвитку вмінь самостійного написання анотацій

Вправа 1.

Мета: розвиток вмінь самостійного написання анотацій.

Інструкція: Read the text and make its summary in 5-6 sentences.

Режим виконання: індивідуально / у парах або мікрогрупах, письмово.

Вправа 2.

Мета: розвиток вмінь самостійного написання анотацій.

Інструкція: Exchange your summary with your partner and correct it if it is necessary.

Режим виконання: індивідуально / у парах або мікрогрупах, усно.

Вправа 3.

Мета: розвиток вмінь самостійного написання анотацій.

Інструкція: Read your summary to the class. Let the class comment on it stating its strong and weak points, the use of the language and suggest the ways of improving it.

Режим виконання: індивідуально, усно.

У третьому розділі представлено експериментальну перевірку розроблених нами комплексу вправ і варіантів моделі навчання: описано підготовку, організацію і хід експериментального навчання, проаналізовано його результати і надано методичні рекомендації з навчання анотування студентів технічних спеціальностей.

За класифікацією П.Б.Гурвича проведене дослідження було вертикально-горизонтальним, природним, закритим методичним експериментом. По вертикалі порівнювалися вміння студентів складати анотацію до та після навчання; по горизонталі порівнювалися два варіанти моделі навчання написання анотації.

Експериментальна перевірка ефективності комплексу вправ для навчання анотування студентів технічних ВНЗ проводилася з 30 студентами 3-го курсу СНУЯЕтаП в другому семестрі 2004-2005 навчального року. Експеримент проводився протягом 18 тижнів по дві годині на тиждень у кожній групі, що складає 36 годин.

На початку експериментального навчання були визначені гіпотеза, мета та загальний план експериментального навчання. Експеримент складався з таких етапів: тестування, передекспериментального зрізу, експериментального навчання за двома варіантами моделі з використанням розробленого комплексу вправ, післяекспериментального зрізу та відстроченого зрізу.

Для проведення експерименту була висунута робоча гіпотеза: спеціальне і цілеспрямоване навчання визначення належності тексту до конкретного функціонального типу тексту і складання текстової матриці за інформативними складниками сприятиме успішнішому формуванню навичок та вмінь писемного мовлення.

Студенти експериментальної групи (ЕГ) навчалися з використанням розробленої методики за моделлю 1, у контрольної групи (КГ) навчання анотування відбувалося з використанням цієї ж методики, але за моделлю 2. За першою моделлю навчання відбувалося з використанням текстової матриці (на етапі репрезентації структури ПТ), у межах другої моделі - з використанням лексичної карти тексту.

В основу оцінки навчальних анотацій покладені жанрові характеристики анотації. Такими критеріями є повнота розуміння тексту, кількість речень у анотації, вміння компресувати інформацію і висловлювати її у зв'язній, логічній формі, наявність другорядної інформації, наявність змістових перекручень, привнесення особистісної інформації та мовна коректність.

Експериментальне навчання показало, що при навчанні анотування студентів ЕГ на основі розробленого комплексу вправ за моделлю 1 якісні й кількісні характеристики анотацій значно поліпшились за всіма визначеними критеріями в порівнянні із студентами, які навчалися за моделлю 2. Порівняльний аналіз результатів передекспериментального і післяекспериментального зрізів продемонстрував, що повнота розуміння в ЕГ зросла на 20%, а в КГ - всього на 1%. Середній коефіцієнт розуміння склав 0,76 і 0,56 відповідно.

Вміння компресувати інформацію також зросло в ЕГ істотніше порівняно з КГ: в ЕГ спостерігається 100% приросту і повне зникнення цієї помилки з анотацій студентів ЕГ, тоді як у КГ кількість таких помилок збільшилася з 18% до 33%. За критерієм «зв'язність» спостерігається подібне явище: повна відсутність випадків незв'язності в роботах ЕГ і досить слабка динаміка у КГ. Зменшення відсотка використання другорядної інформації замість головної склало в ЕГ 35%, в КГ - 10%, перекручення змісту - 0,5% і 7% відповідно. Мовна коректність в ЕГ склала 95,2%, у КГ - 67,2%. Середні показники експерименту наведені в табл. 2.

Таблиця 2. Порівняння середніх показників експерименту (у відсотках)

Показники за окремими критеріями
Індекс груп	Повнота розуміння	Рівні компресії	Зв'язність	Перекручення змісту	Привнесення особистісної інформації	Другорядна інформація	Кількість речень (у середн.)	Мовна коректність
Передекспериментальний зріз
КГ	55	18	24	9	1,6	40	7,8	15,5
ЕГ	54	16	21	7,5	0,9	38	7,4	16,3
Післяекспериментальний зріз
КГ	56	33	6	6	0 Повне зникнення помилки	30	6,4	19,5
ЕГ	76	0	0	1,5	0	3	4,33	24,2
Відстрочений зріз
КГ	44	41	7	12	8	8	6	16,8
ЕГ	62	8,8	2,9	0	0,9	0	4,5	23,6

Зменшення середніх квадратичних відхилень в ЕГ показує вирівнювання ступенів розуміння серед усіх студентів порівняно зі студентами КГ, що також свідчить про ефективність комплексу вправ і успішне формування навичок письмового мовлення. Відстрочений зріз показав стійкість сформованих навичок розуміння фахового тексту у студентів ЕГ (дів. табл.3).

Таблиця 3. Порівняння середніх квадратичних відхилень

Індекс групи	Середнє квадратичне відхилення передекспериментального зрізу	Середнє квадратичне відхилення після-експериментального зрізу	Середнє квадратичне відхилення відстроченого зрізу
КГ	0,008	0,00003	0,5
ЕГ	0,008	0,000007	0,2

Порівняльний аналіз результатів експериментального навчання, а також використання у дослідженні методів математичної статистики підтверджують статистичну достовірність отриманих результатів і дозволяють рекомендувати модель 1 для навчання студентів технічних спеціальностей анотування професійно орієнтованих текстів.

У запропонованих методичних рекомендаціях описано методику навчання студентів технічних спеціальностей анотування професійно орієнтованих текстів.

ВИСНОВКИ

Наукові і практичні результати дослідження дали підставу зробити такі висновки:

Навчання анотування професійно орієнтованих текстів є необхідним складником процесу навчання іноземної мови у технічному ВНЗ, оскільки анотування сприяє: формуванню вмінь зрілого читання професійно орієнтованих текстів і письма, а також лексико-граматичних навичок складання зв'язного усного/письмового тексту, що відображає зміст прочитаного; виконанню функції контролю за рівнем сформованості навичок та вмінь зрілого читання і письма; засвоєнню, привласненню та концептуалізації змістової інформації фахових текстів і формуванню предметної компетенції студентів; розвитку інтелекту і формування власного когнітивного стилю студентів.

У дослідженні проблема навчання анотування професійно орієнтованих текстів розв'язана з позицій когнітивно-комунікативного підходу, в межах якого створення вторинного тексту - анотації - розглядається як процес конструювання концепту первинного тексту в свідомості читача і переміщення цього ментального конструкта у вербальну форму засобами іноземної мови. Цей процес супроводжується виведенням і привласненням нового професійного знання, а також засвоєнням і практичним застосуванням системи другої мови в реальній діяльності студента.

У процесі розробки методики навчання анотування нами були виділені такі види анотацій, як бібліографічна, наукова і навчальна і був уточнений зміст поняття «навчальна анотація», під якою у даному дослідженні ми розуміємо письмове висловлення у формі зв'язного вторинного тексту, що відображає основний зміст первинного тексту і сприяє розвитку вмінь зрілого читання і письма. Формат навчальної анотації відмежований від формату бібліографічної анотації і змикається з форматом наукової анотації, який повністю виключає формалізацію змісту вторинного тексту, що виражається у відсутності елементів-кліше.

У процесі дослідження була розроблена інтеграційно-матрична модель анотування, основними, взаємопов'язаними компонентами є ситуаційна модель, система, що керує, знання і стратегії. Інтеграційно-матрична модель навчання анотування функціонує через інтеграцію різних джерел знання, режимів їх опрацювання, навчальних і комунікативних стратегій. Така інтеграція дозволяє читачеві одержати на виході структуровану ментальну репрезентацію прочитаного тексту, далі екстеріоризовану у власний вторинний текст.

У результаті аналізу текстів різних жанрів підмови «Атомна енергетика» нами були визначені три основні функціональні типи текстів, які найбільш часто зустрічаються у цьому регістрі, а саме: опис Структур, Процесів, Характеристики об'єктів. Встановлено, що функціональний тип тексту залежить не від мови, якою написаний текст, а від його жанрово-стилістичних особливостей.

Основними принципами, на яких базується навчання анотування фахових іншомовних текстів, є принцип цілісного сприйняття тексту, функціональності навчання анотування, професійної орієнтації та циклічності навчального процесу, системності засвоєння знань, інтегрованості навчання різних видів мовленнєвої діяльності та формування стратегій навчальної діяльності.

На основі виділених нами принципів анотування був розроблений комплекс когнітивно-комунікативних вправ та дві альтернативні моделі навчання анотування професійно орієнтованих текстів. Методика навчання анотування на основі цього комплексу вправ передбачає три етапи: презентація структури первинного тексту, складання анотацій на основі текстової матриці або лексичної карти і самостійне написання анотації. На першому етапі за моделлю 1 відбувається презентація структури первинного тексту і формування орієнтовної основи дій щодо складання текстової матриці, за моделлю 2 на цьому етапі студенті складали лексичну карту тексту.

Виходячи з жанроформуючих характеристик анотації було визначено, що основними критеріями оцінки анотацій є повнота розуміння тексту, кількість речень у анотації, вміння компресувати інформацію і висловлювати її в зв'язній, логічній формі, наявність другорядної інформації, наявність змістових перекручень, привнесення особистісної інформації та мовна коректність.

Для перевірки ефективності розробленої методики в двох ії моделях було проведено експериментальне дослідження. Результати експериментальної перевірки комплексу вправ із навчання анотування підтвердили високу ефективність розробленої методики за моделлю 1. Запропонована методика навчання анотування з використанням текстової матриці (модель 1), яка складалася студентами на основі виділених інформаційних складників конкретних функціональних типів текстів, забезпечила досягнення студентами експериментальної групи повнішого розуміння тексту, зв'язного і логічного викладу змісту тексту в стислій формі, виключила суб'єктивізм в написанні анотацій.

Використання текстової матриці для складання анотацій за моделлю 1 сприяло формуванню вищого рівня навичок та вмінь анотування, а також їх більшої стійкості і збереження, що підтверджується кращими результатами післяекспериментального і відстроченого зрізів, в порівнянні з контрольною групою, яка навчалася за моделлю 2 - з використанням лексичної карти.

Проведене дослідження та результати експериментальної перевірки дають підставу рекомендувати розроблену методику навчання анотування професійно орієнтованих текстів за моделлю 1 для використання на заняттях з іноземної мови у вищих технічних навчальних закладах.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

...