Формування творчої уяви майбутніх педагогів-музикантів у процесі професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

УДК 378.147

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ УЯВИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-МУЗИКАНТІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Матвєєва Ольга Олександрівна

Харків - 2008



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Гриньова Валентина Миколаївна, Науково-дослідний інститут педагогіки та психології ім. В. О. Сухомлинського Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, директор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Танько Тетяна Петрівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, декан факультету дошкільної освіти;

кандидат педагогічних наук, професор Лазарєв Микола Остапович, Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка, завідувач кафедри педагогічної творчості.

Захист відбудеться "17" грудня 2008 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.06 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди за адресою: 61002, м.Харків, вул. Артема,29, ауд. № 206.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди за адресою: 61168, м.Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. № 215 - В.

Автореферат розісланий " 15 " листопада 2008р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Попова О. В.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті (2002 р.) передбачає створення умов для формування та розвитку у дітей і молодого покоління творчих здібностей, для творчого самовизначення і самореалізації. У контексті цих завдань зростають вимоги до професійної підготовки вчителів, зокрема формування їхньої творчої уяви, що забезпечує нестандартне вирішення проблем у практичній діяльності. Соціальне замовлення суспільства на виховання вчителя-творця, новатора, дослідника, який може виразити себе у творчій педагогічній діяльності, посилює значення творчої уяви як одного з компонентів педагогічної майстерності майбутніх учителів.

Особливого значення набуває проблема формування творчої уяви майбутніх учителів музики, оскільки саме музика, її творча природа дає різноманітний матеріал для вдосконалення творчої уяви, спонукає творче ставлення до своєї виконавської, професійно-педагогічної діяльності.

Проблема уяви розглядалася в наукових працях представників філософської думки (Аристотеля, Геракліта, Парменіда, Платона, І.Канта, Е.Гусерля, А.Дудецького, Ж-П.Сартра, Є.Ігнат'єва, Л.Пономарьова, М.Кагана, Є.Караваєва, Л.Коршунової, В.Кудрявцева, М.Михайлова, О.Нікіфорової, М.Ніколаєва, Ю.Романенко, В.Скоробогатова); у працях вітчизняних і закордонних психологів (А.Брушлинського, Л.Виготського, В.Вундта, Є.Назайкінського, Р.Немова, І.Розета, О.Роменця, С.Рубінштейна, А.Степанова та інших). Вчені пов'язують уяву з творчою діяльністю, художньою і науковою майстерністю, визначаючи сутність творчої уяви (С.Борчиков, Т.Рібо, О.Роменець, С.Рубінштейн, Т.Себар, В.Скоробогатов).

Питання уяви досліджується у багатьох наукових працях, присвячених педагогічним здібностям (Ф.Гоноболін, В.Крутецький, Н.Кузьміна, Н.Левітов, Д.Ніколенко, М.Станкін, Н.Тарасевич), педагогічній і професійній культурі, педагогічній майстерності майбутніх фахівців (О.Барабанщиков, В.Гриньова, І.Зязюн, Т.Іванова, О.Котенко, Н.Крилова, М.Лазарєв, С.Муцинов, Н.Тарасевич).

Деякі аспекти названої проблеми виявлено О.Борейко, Я.Чоботовою, Т.Чурпітою, а В. Прошкін досліджує формування творчої уяви майбутніх учителів у процесі розв'язання нестандартних математичних задач.

Розвиток окремих професійних здібностей майбутніх учителів музики розглядали О.Берестенко, Л.Василевська-Скупа, В.Волкова, О.Ляшенко, В.Процюк, В.Радкіна, М.Ткач, С.Федоріщева, П.Харченко та інші дослідники, які висвітлили питання формування музично-естетичного і художньо-естетичного смаків, професійно ціннісних орієнтацій, морально-естетичних почуттів, комунікативних умінь, готовності до професійного саморозвитку, художнього світовідношення, педагогічної майстерності майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки. Проте безпосередньо проблемі формування творчої уяви майбутнього вчителя музики не присвячено жодного дисертаційного дослідження.

Вивчення практичного досвіду сучасних вищих педагогічних навчальних закладів дозволяє стверджувати, що рівень психолого-педагогічної освіти майбутніх учителів не відповідає реальним вимогам суспільства у вихованні вчителя-творця, і, природно, викликає необхідність модернізації традиційних підходів і шляхів організації та змісту навчально-пізнавальної діяльності, створення педагогічних умов, що сприяють формуванню творчої уяви.

Визначена проблема вимагає вирішення суперечностей, які об'єктивно існують у педагогічній теорії та практиці, а саме:

між наголошенням на пріоритетності творчої діяльності у підготовці майбутніх учителів музики, необхідності формування їхньої творчої уяви та недостатнім рівнем використання творчого підходу до професійної підготовки майбутніх педагогів;

між творчим характером педагогічної діяльності вчителів музики та безініціативною, пасивною, нетворчою позицією, яку займає значна кількість майбутніх педагогів-музикантів у сучасній вищій школі;

між необхідністю вдосконалення фахової підготовки майбутнього вчителя музики як педагога-творця та відсутністю відповідного науково-методичного забезпечення формування творчої уяви студентів.

Актуальність, виявлені суперечності, недостатній рівень теоретичного дослідження й практичної розробленості зазначеної проблеми зумовили вибір теми дисертації “Формування творчої уяви майбутніх педагогів-музикантів у процесі професійної підготовки”.

Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складником комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди “Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладах” (РК №1-20 0199 004104). Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (протокол №4 від 27 жовтня 2006 року), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №4 від 24 квітня 2007 року).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування творчої уяви майбутніх учителів музики для підвищення рівня їхньої професійної підготовки.

Відповідно до мети були сформульовані такі завдання дослідження:

На основі аналізу наукової літератури розкрити сутність понять “уява”, “творча уява”, “творча уява майбутніх педагогів-музикантів”, з'ясувати їх функції та структуру.

Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування творчої уяви майбутніх учителів музики та реалізувати їх у процесі професійної підготовки студентів.

Уточнити критерії та показники рівнів сформованості творчої уяви майбутніх учителів музики.

Розробити навчально-методичний посібник для студентів і викладачів за досліджуваною проблемою. творчий уява музика учитель

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх учителів музики у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування творчої уяви майбутніх учителів музики у процесі професійної підготовки.

У ході дослідження було зроблено припущення, що формування творчої уяви майбутніх педагогів-музикантів можна забезпечити, якщо у процесі професійної підготовки реалізувати такі педагогічні умови: 1)створення емоційно-інтелектуального фону навчальних занять; 2)застосування педагогічної техніки підчас вивчення фахових дисциплін.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять:

сучасні філософські та психологічні ідеї і концепції про сутність творчої уяви (А.Брушлинський, Л.Виготський, Є.Гусерль, А.Дудецький, І.Кант, Л.Коршунова, В.Кудрявцев, М.Ніколаєв, А.Петровський, Т.Рібо, В.Роменець, С.Рубінштейн, А.Степанов);

положення та рекомендації щодо професійної підготовки майбутніх учителів (В. Борисов, М. Васильєва, І. Гавриш, В. Гриньова, В. Кан-Калік, Н.Кузьміна, М. Лазарєв, О. Попова, С.Сисоєва, В. Сластьонін, Т.Сущенко, Г.Троцко, Г.Шевченко та інші); майбутніх учителів музики (С. Мельничук, О.Михайліченко, О.Рудницька, Т.Смирнова, Т.Танько); розкриття емоційності студентів у навчанні (К.Абульханова-Славська, П. Анохін, Л.Бочкарьов, Л. Виготський, О.Леонтьєв, В. Медушевський, Л. Надірова, Є.Назайкінський, Н. Нікандров та інші); розвитку педагогічної техніки (І.Зязюн, С.Омельченко, Н.Тарасевич);

дослідження механізмів емпатії та рефлексії у навчанні (Є.Басін, М.Бобкова, О.Бодальов, С.Борисенко, Т.Василішина, Б.Давидов, Г.Дегтярь, Р.Карамуратова, Г.Коджаспірова, І.Кузнєцова, І.Нікіфорова, К.Роджерс, М.Розов, І.Чеснокова, С. Щебетенко та інші); розуміння і оцінки творів мистецтва (Б.Асаф'єв, Н. Вєтлугіна, О. Гондельвейзер, К. Ігумнов, Д. Кабалевський, Г.Нейгауз, Л. Оборін, В. Ражніков, О. Рудницька та інші).

Для виконання поставлених завдань і перевірки гіпотези використано комплекс методів дослідження:

теоретичні: аналіз, узагальнення, порівняння й зіставлення різних поглядів учених (філософів, психологів, педагогів) на проблему для визначення теоретичних засад дослідження;

емпіричні: педагогічне спостереження, анкетування, тестування, опитування, бесіди; педагогічний експеримент для виявлення результативності експериментальної роботи;

математичної статистики (статистична обробка даних, графічне зображення результатів тощо) для кількісного і якісного аналізу результатів експериментальної роботи.

Наукова новизна і теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що:

вперше визначено творчу уяву майбутнього учителя музики як здібність відтворювати і створювати музичні образи, проектувати, здійснювати та оцінювати власну музично-педагогічну діяльність на основі образного уявлення дійсності й регуляції емоційних і пізнавальних процесів; виявлено функції творчої уяви вчителя музики (уявлення дійсності в музичних образах; розуміння емоційного стану; довільна регуляція пізнавальних процесів; формування внутрішнього плану дій з відтворення музичних образів, здатність до виконання їх у думках, конструювання музичних образів; планування і програмування музично-педагогічної діяльності, складання програми уроку музики, її реалізація і оцінка); обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування творчої уяви майбутніх учителів музики (створення емоційно-інтелектуального фону навчальних занять; застосування педагогічної техніки при вивченні фахових дисциплін);

уточнено критерії (мотиваційний, когнітивний, операційний, рефлексивний) та показники рівнів сформованості творчої уяви майбутнього вчителя музики (образно-творчий, образно-репродуктивний, образно-інтуїтивний);

подальшого розвитку дістали положення про творчу уяву вчителя як складника педагогічної техніки.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що визначені умови формування творчої уяви майбутніх педагогів-музикантів пройшли експериментальну апробацію, знайшли відображення у розробці та впровадженні у навчально-виховний процес педагогічних ВНЗ навчально-методичного посібника “Формування творчої уяви майбутніх учителів музики”.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (довідка № 03-319 від 21.12.2007), Харківського гуманітарно-педагогічного інституту ( довідка № 01-12/43 від 04.02.2008), Харківської дитячої хорової школи (довідка № 27 від 10.04.2008).

Матеріали дослідження можуть бути використані для проведення лекцій, семінарських і практичних занять з педагогічних і методичних дисциплін у педагогічних ВНЗ, написання курсових і дипломних робіт студентами, в системі підготовки і підвищення кваліфікації вчителів.

Вірогідність та обґрунтованість основних положень і результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, меті й завданням дослідження, експериментальною перевіркою гіпотези, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів, а також позитивними наслідками їх упровадження.

Апробація результатів дослідження здійснювалась через публікацію матеріалів дисертації, у виступах на міжнародних науково-практичних конференціях “Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи” (Массандра, 2007), “Інноваційно-інформаційні технології в освіті та управлінні: теорія, досвід, проблеми” (Трускавець, 2007), “Освіта і доля нації” (Харків, 2008).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у 13 одноосібних публікаціях, серед яких 1 навчально-методичний посібник, 4 статті у провідних наукових фахових виданнях, 5 статей в інших виданнях, 3 статті у збірниках матеріалів і тез доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (315 найменувань, з них 4 - іноземною мовою), 13 таблиць, 12 рисунків, 13 додатків (на 23 сторінках). Загальний обсяг роботи - 243 сторінки, з яких 195 - основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність і доцільність, визначено об'єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано його гіпотезу, завдання, визначено теоретико-методологічну основу й методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів та доведено їх вірогідність, відображено шляхи апробації результатів дослідження у практиці вищої школи.

У першому розділі - “Формування творчої уяви майбутніх педагогів-музикантів у процесі професійної підготовки як психолого-педагогічна проблема” - на підставі аналізу наукової літератури розкрито сутність дефініцій досліджуваної проблеми, обґрунтовано педагогічні умови формування творчої уяви майбутніх педагогів-музикантів.

У результаті аналізу наукової літератури встановлено, що уява особистості була предметом вивчення ще за античних часів. Так, давньогрецькі філософи (Аристотель, Геракліт, Парменід, Платон, Плотін) подавали уяву як нижчу здатність душі, що не має нічого спільного з дійсним пізнанням.

Німецький філософ І. Кант переборює обмеженість розуміння уяви як психологічного відтінку основних джерел людського пізнання (відчуттів і мислення) та характеризує її як одну зі здібностей людської свідомості “зводити різноманітний зміст споглядання в єдиний образ”. У феноменології Е. Гусерля термін “уява” використовується в контексті звичного поняття репродуктивної уяви, тобто образної свідомості, пов'язаної з психологічними законами асоціації.

Незважаючи на різницю у поглядах на тлумачення філософами і психологами сутності уяви, майже всі учені розуміють її як одну із здібностей людської свідомості, яка має почуттєву природу, що відрізняє її від інших психічних процесів.

З'ясовано, що сучасні психологи визначають уяву насамперед як психічний процес, який виражається: 1) у побудові образу засобів і кінцевого результату предметної діяльності суб'єкта; 2) у створенні програми поведінки, коли проблемну ситуацію не визначено; 3) у продукуванні образів, що не програмують, а замінюють діяльність; 4) у створенні образів, відповідних опису об'єкта. Отже, характерною особливістю уяви є її образна природа.

У педагогічній науці уяву розглядають як важливу педагогічну здібність (Ф.Гоноболін, І.Зязюн, В.Крутецький, Н.Кузьміна, Д.Ніколенко, М.Станкін, Н.Тарасевич); один з компонентів психотехніки педагога, оскільки вона гармонійно поєднує у внутрішній зміст діяльність вчителя й зовнішнє її вираження (В.Гриньова, І.Зязюн О.Котенко, М.Лазарєв, С.Омельченко, Н.Тарасевич).

Психологи визначають уяву як психічний процес і структурний компонент творчих здібностей (Дж.Гілфорд, О.Крутецький, Н.Лейтес, А.Маслоу, Б.Теплов), а також виділяють зв'язок уяви з творчою діяльністю (А.Арнхейм, С.Борчиков, Л.Виготський, Ф.Михайлов, Р.Нємов, В.Роменець, С.Рубінштейн, Б.Юсов).

Виявлено види уяви: довільна (художньо-творча, педагогічна та ін.) і мимовільна (сновидіння, галюцинація); продуктивна (створює щось нове) і репродуктивна (відтворює елементи колишнього досвіду); реалізована в принципі (проектування практичних дій) і принципово нереалізована (фантазування); реалізована в тому чи іншому ступені імовірності (мрія) і реалізована опосередковано (залучає людей, здатних до уяви, у створену фантазією письменника, художника "художню реальність"); нормальна (уява художника, вихователя, композитора) і патологічна; контрольована знаннями і досвідом (у діяльності) і неконтрольована (створення утопій); індивідуальна і колективна (міфотворча, фольклорна).

На основі вивчення наукової літератури з'ясовано, що уяву слід розглядати на відтворювальному (репродуктивному) і творчому рівнях. Відтворювальна уява передбачає створення образів відповідно до певного опису. Основою творчої уяви є створення нових образів, які реалізуються в оригінальних і цінних продуктах діяльності за допомогою інтелектуальних операцій.

У дисертації творчу уяву майбутнього вчителя музики визначено як здібність відтворювати і створювати музичні образи, проектувати, здійснювати та оцінювати власну музично-педагогічну діяльність на основі образного уявлення дійсності й регуляції емоційних і пізнавальних процесів. Розвинена здібність творчої уяви допомагає майбутньому вчителю музики яскраво виконувати на інструменті та пояснювати своїм учням музичні твори різних епох та стилів, використовувати твори живопису та літератури для розкриття музичних образів, творчо підходити до змісту та засобів побудови окремого уроку музики, організовувати творчо-пошукову діяльність учнів.

Виявлено основні функції творчої уяви вчителів музики: уявлення дійсності в музичних образах; розуміння емоційних станів; довільна регуляція пізнавальних процесів; формування внутрішнього плану дій з відтворення музичних образів, здатність виконання їх у думках, конструювати музичні образи; планування і програмування музично-педагогічної діяльності, складання програми уроку музики, її реалізація і оцінка.

У дисертації на основі праці Т.Рібо доведено, що в структурі творчої уяви вчителя музики слід виділяти два типи інтелектуальних операцій:

1) дисоціацію, у результаті якої переробляється почуттєво даний досвід;

2) асоціацію, яка створює цілісні образи з елементів вичленованих одиниць образів.

Виділено прийоми творчої уяви: комбінування, аглютинація (поєднання різних якостей, властивостей, частин предметів, об'єктів), акцентування, гіперболізація (зміна величин), типізація, узагальнення.

Установлено, що уява завжди спирається на почуттєве сприйняття особистості, її емоції і тісно пов'язана з мисленням, пізнавальними процесами. Це дозволило визначити першу умову формування творчої уяви майбутнього вчителя музики: створення емоційно-інтелектуального фону навчальних занять.

Емоційно-інтелектуальний фон навчання сприяє забезпеченню розкриття творчих можливостей і здібностей особистості студента на основі збагачення його емоційного досвіду, де викладач виступає як орієнтир правильності емоційної реакції на музичний образ і стає емоційним “натхненником” творчості майбутнього вчителя; створює умови для виникнення емоціонально-духовного контакту між студентом і музикою у процесі її особистісного сприйняття й виконання; сприяє самореалізації особистості, забезпечує реалізацію співтворчості студентів. Створення такого фону відбувається на основі організації педагогічного спілкування, яке передбачає: 1) продуктивну (творчу) взаємодію суб'єктів процесу навчання, що допомагає створити найкращі умови для творчо-інтелектуальної діяльності студентів, 2) використання умінь емпатії і рефлексії, що дозволяє адекватно впливати на студента, створювати емоційно сприятливу, доброзичливу атмосферу під час навчальних занять, керувати навчальним процесом, спрямованим на формування творчої уяви майбутнього педагога-музиканта.

Оскільки формування творчої уяви тісно пов'язане, з одного боку, з компонентами педагогічної техніки: технікою мови (логічна грамотність, темп та ритм мови, інтонація, дикція, паузи, дихання); кінеситичними вміннями (міміка, пантоміміка), уміннями комунікативної взаємодії (зокрема, емпатія та рефлексія), з іншого,- з опануванням виконавською майстерністю майбутніх учителів музики, яка допомагає студентам засвоїти фактуру музичного твору, що сприяє правильному відтворенню музичних образів і передбачає розвиток слуху (інтонація, артикуляція), темпо-ритму (метро-ритм, темпо-ритм, музично-художній ритм), музичного мислення (образність), було визначено другу умову формування творчої уяви майбутніх педагогів-музикантів ? застосування педагогічної техніки при вивченні фахових дисциплін. Забезпечити цю умову можливо шляхом використання комплексу вправ, спрямованих на вдосконалення мовленнєвих умінь студентів, їхніх пластичних і мімічних здібностей. Відпрацьовування цих вправ є передумовою виконавського освоєння музичного тексту і забезпечує створення певних, яскравих образів, які запам'ятовуються та відіграють в уяві студента головну роль.

Підкреслимо, що суттєвим для формування творчої уяви є створення емпатійного зв'язку між студентом та образами музичного твору, який він виконує, що відповідає уявленню дійсності в музичних образах. Планування і програмування музично-педагогічної діяльності, реалізація і оцінка уроку музики ґрунтується на самоспостереженні й самоаналізі, аналізі й оцінці процесу і результату власної педагогічної діяльності.

Теоретичне обґрунтування сутності творчої уяви вчителя музики, визначення педагогічних умов її формування у майбутніх педагогів-музикантів створюють передумови для їх упровадження у процес професійної підготовки студентів педагогічного ВНЗ.

У другому розділі - “Експериментальна перевірка педагогічних умов, які сприяють формуванню творчої уяви майбутніх педагогів-музикантів” - розкрито загальні питання підготовки і проведення педагогічного експерименту, методи і перебіг дослідження, обґрунтовано вибір дослідних критеріїв; проаналізовано результати експериментальної роботи.

З метою перевірки висунутої гіпотези щодо ефективності формування творчої уяви майбутніх учителів музики, яка забезпечується реалізацією обґрунтованих педагогічних умов, було проведено педагогічний експеримент на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, на різних етапах якого було задіяно 162 студенти 1-2 курсів музично-педагогічного факультету та факультету дошкільної освіти.

На констатувальному етапі експерименту вирішувались такі завдання: схарактеризувати предмети, у процесі вивчення яких формується творча уява студентів; виявити ставлення студентів до необхідності формування творчої уяви; встановити вихідний рівень теоретичних знань про сутність творчої уяви та її прийоми; з'ясувати вихідний рівень розуміння музичного образу, побудованого із застосуванням прийомів уяви; виявити відповідність емоційної реакції на музичні та художні образи та рівень розуміння художнього образу твору мистецтва; уточнити критерії, показники рівнів сформованості творчої уяви студентів.

На основі отриманих пілотажних даних студентів об'єднали в три експериментальні групи: Е1 (36 осіб) та Е2 (36 осіб), де забезпечували відповідно першу та другу умову, і Е3 (36 осіб), де було реалізовано обидві умови комплексно, оскільки до цієї групи увійшли студенти більшістю з низьким рівнем сформованості творчої уяви і виконавської майстерності. Контрольну групу К склали 54 особи. Навчання в ній проводилося традиційно.

Формувальний етап експерименту передбачав реалізацію обґрунтованих педагогічних умов. Було проведено теоретичну і практичну підготовку студентів експериментальних груп, яка охоплювала індивідуальні та гркпові заняття, у процесі яких розширювалися та закріплювалися їхні теоретичні знання щодо творчої уяви та вміння, що сприяло формуванню творчої уяви.

Реалізація першої з визначених умов передбачала організацію продуктивної взаємодії викладача і студентів під час навчальних занять, розвиток у майбутніх учителів умінь педагогічного спілкування, що сприяло вільному висловленню студентами власних думок та ідей, їхньому творчому саморозкриттю та самовиявленню. Для цього використовували цікаві приклади музичних і художніх творів, залучали студентів до сумісного обговорення інформації, створювали “ситуації успіху” на заняттях. Так, наприклад, ілюструючи висловлення Н.Римського-Корсакова (лекція-бесіда “Художній образ як основа мистецтва”), наводили приклади музичного твору Д. Шостаковича “Вальс-жарт” та репродукцію з картини О.Редона “Поліфем”, що допомогло студентам створити яскраві художні образи.

Під час створення емоційно-інтелектуального фону вирішувалися такі завдання, як підвищення пізнавального інтересу до вивчення інформації про творчу уяву та шляхи її формування, сприяння опануванню прийомами створення художнього образу, оволодінню інтелектуальними вміннями (аналізу, синтезу, зіставлення, порівняння, виділяти головне і другорядне та ін.), що дозволило аналізувати і співвідносити художні образи за допомогою прийомів уяви, які сприяють відтворенню музичних образів. Для цього на лекціях, групових та індивідуальних заняттях використовувався ілюстративний матеріал (літературні та музичні твори, репродукції картин і таке інше), що спонукало студентів виявляти творчість, викликало інтерес до творчої уяви та її прийомів.

З метою розвитку інтелектуальних умінь майбутнім педагогам-музикантам було запропоновано вести щоденник спостережень, у якому вони відтворювали результати своєї пошуково-творчої діяльності.

Для реалізації другої педагогічної умови на індивідуальних заняттях з фортепіано застосовували комплекс вправ, спрямованих на оволодіння прийомами творчої уяви на основі педагогічної техніки у поєднанні з виконавською майстерністю.

Процес відтворення музичних образів починали з розвитку мовленнєвих та кінеситичних умінь студентів. Спочатку використовували вправи для розвитку навичку інтонування (виразне читання віршів, прози, фольклору), дикції (розучування скоромовок і чистомовок), логічної грамотності (підбір або створення підтекстівок для п'єс), жестикуляції (диригування), міміки (відтворення почуттів та емоцій персонажів репродукції). Відпрацювання вправ дозволило студентам переносити набуті вміння на вдосконалення виконавських навичок для відтворення музичних образів (інтонували вголос та “подумки” підтекстівки одночасно з грою на фортепіано; підставляли скоромовки під фортепіанні пасажі, передавали на інструменті різні емоційні стани, застосовували прийом спостереження за діями педагога). У всіх експериментальних групах під час виконання запропонованого комплексу вправ було зафіксовано підвищення інтересу до процесу відтворення музичних образів, які стали більш впевненими та переконливими.

Заняття за методом емоційної драматургії “Свято в музиці” забезпечило розуміння студентами емоційного змісту образів мистецтва. Готуючи емоційно цікаві доповіді, студенти навчилися коригувати свої емоційні стани. Робота з таблицею естетичних емоцій В.Ражнікова розширила музичний тезаурус студентів.

Методи та прийоми емпатії (метод порівняння й рольового ототожнення себе з різними лісовими істотами, деревами та квітами під час екскурсії “Голоси літнього лісу”) сприяли розвитку умінь студентів розуміти емоційний настрій кожного об'єкта. Так, наприклад, вони самостійно знайшли і вивчили невеликі п'єси, які імітують голоси птахів (“Зозуля” Л.Дакена, “Курка” Ф.Куперена, “Віщюючий птах” Р.Шумана , “Соловей” А.Аляб'єва - Ф.Ліста, “Пташка” Е.Гріга та інші).

Удосконалення мовленнєвих умінь та вмінь аналізувати музичні образи передбачало розучування ансамблю та створення невеликих словесних коментарів до нього. Така робота виражалася в образності та експресії мови, завершеності висловлювань, їх емоційності та логічності, характеризувала різнобічність словника, зрозумілість, що допомогло відтворити музичні образи творів, що виконувалися.

Під час реалізації другої педагогічної умови спочатку опрацьовували вправи на артикуляцію, образність мови, виконання пауз, жестикуляцію та пантоміміку. В подальшому використовували вправи, які об'єднували мовленнєві уміння та виконавство: для артикуляцїі (чергування мелодійних фраз, що виконуються вокально, з фразами, що виконуються на інструменті), темпо-ритму (внутрішнє прораховування музичного твору до початку гри; ділення тривалостей, якими написана п'єса); виконання пауз (виконання п'єси студентом і педагогом почергово); міміки (робота із дзеркалом), пантоміміки (читання віршів, яке супроводжувалося плесканням у долоні й притопуванням ногами).

На індивідуальних заняттях студентам пропонували виконати низку творчих вправ з використанням цілісного аналізу музичного образу та знань про прийоми уяви (наприклад, прослухати музичний твір і скласти запитання до нього, які б відповідали текстовій та позатекстовій стороні музичного твору й ґрунтувалися на цілісному аналізі запропонованих музичних творів; обрати із програми для початкової школи “Музика” дві теми, що найбільше підходять для розвитку уяви школярів, обґрунтувати свій вибір). Виконання творчих завдань здійснювалося шляхом вибору необхідних образів зі своєї уяви, а також у результаті самостійної пошукової діяльності.

Для вдосконалення вмінь з використання знань про творчу уяву та прийоми уяви у своїй професійній діяльності студенти створювали лекції-концерти за такими темами: “Казка Буратіно” О.Білаша, “Голоси природи у фортепіанній музиці”, “Дитячі сцени” Р.Шумана. Підготовка студентами лекцій-концертів вимагала аналізу педагогічної, психологічної та мистецтвознавчої літератури, зустрічей та інтерв'ювання композиторів, твори яких вони виконували, у разі необхідності створення ансамблів.

Виконання завдань з метою створення лекції-концерту мало таку послідовність: підбір матеріалу за темою лекції-концерту (репродукції картин, музика для слухання, вірші, літературні уривки, які побудовані на прийомах уяви); складання плану лекції-концерту з використанням технічних і візуальних засобів навчання; визначення місця лекції-концерту в одній з тем програми "Музика"; розучування музичних творів, які виконуються на лекції-концерті; артистичне виконання лекції-концерту на уроці, перед своїми однокурсниками; детальний аналіз педагогом помилок, зроблених студентом, і пояснення їх причин; вибір студентом одного із запропонованих викладачем методів для вдосконалення своєї лекції; повторне артистичне виконання лекції-концерту). При підготовці лекції-концерту вдосконалювалися мовленнєві та діалогові вміння студентів.

Майбутні педагоги-музиканти вдосконалювали свої уміння в процесі проходження педагогічної практики в загальноосвітній школі, здійснювали аналіз проведених уроків, що дозволило їм скласти програму саморозвитку й самовдосконалення. На уроках студенти застосовували вміння рефлексивного аналізу й саморегуляції, корегування і самокорегування власної поведінки, намагалися зрозуміти й цілеспрямовано регулювати думки, почуття та вчинки учнів, допомагали їм навчитися співчувати, проживати події творів мистецтва, прагнули до розвитку їхньої уяви.

З метою оцінки ефективності сформованості творчої уяви у процесі реалізації педагогічних умов уточнили критерії і показники: мотиваційний критерій (усвідомлення творчої уяви як професійно значущої здібності вчителя музики, позитивно-активне ставлення до творчої уяви); когнітивний критерій (знання про творчу уяву та шляхи її формування; розуміння емоцій художніх образів); операційний критерій (інтелектуальні уміння, уміння пов'язувати образний світ музичного твору зі своїм емоційним та життєвим досвідом; уміння відтворювати музичні образи у виконанні; уміння здійснювати вибір образів уяви зі свого тезаурусу знань; уміння аналізувати музичні образи та застосовувати на практиці прийоми створення образів уяви у виконавській діяльності; уміння використовувати творчу уяву для створення нових, оригінальних уроків музики, творчих завдань для дітей); рефлексивний критерій (уміння здійснювати рефлексивні акти, вносити корективи у власну поведінку для втілення образів творчої уяви у свою професійну діяльність).

Уточнені критерії і показники дозволили визначити рівні сформованості творчої уяви майбутніх учителів музики (образно-творчий, образно-репродуктивний, образно-інтуїтивний).

Образно-творчий рівень сформованості творчої уяви студентів характеризується усвідомленим ставленням до творчої уяви як значущої професійної здібності; знаннями студентів щодо сутності творчої уяви та шляхів її формування і розвитку; розумінням емоційного стану природи, художніх образів; розвиненістю емоційного світу, сформованим умінням пов'язувати його з емоціями музичних та художніх образів; розумінням значення засобів виразності для створення певних образів; уміннями розвивати в учнів здатність уявляти, створювати на уроці атмосферу співтворчості, вміння здійснювати рефлексію діяльності. Рівень виконавської майстерності достатньо високий, розвинені вміння передавати емоційну насиченість музики, "захоплювати" слухачів своєю грою.

Образно-репродуктивний рівень сформованості творчої уяви студентів характеризується тим, що студенти мають певні прогалини у знаннях щодо сутності творчої уяви та шляхів її формування; володіють прийомами творчої уяви на відтворювальному рівні; вміють адекватно сприймати емоції художніх образів у різних видах мистецтва за допомогою свого емоційного досвіду; їм властиве розуміння художнього образу як основи художніх творів; ці студенти знайомі з виразними засобами мистецтва, мають сформовану потребу самовдосконалення; в організації виконавського апарату мають окремі недоліки, що гальмує їхній творчий розвиток та виконавську свободу.

Студентів з образно-інтуїтивним рівнем сформованості творчої уяви характеризують: низький рівень знань щодо сутності творчої уяви та шляхів її формування; слабке уявлення про художній образ творів мистецтва; інтуїтивне використання прийомів уяви для розуміння музичних образів, нерозвинена емоційна сфера особистості, теоретичні знання про творчу уяву грунтуються на відчуттях, а не на розумінні; характерні серйозні недоліки виконавського апарату. Такі студенти не вміють розвивати в учнів здібності до розуміння музики через яскраві образи уяви, створювати на уроці творчу атмосферу, вирішувати практичні творчі завдання під час педагогічної практики; твори педагогічного репертуару виконують неемоційно й непереконливо.

Узагальнені результати щодо динаміки рівнів сформованості творчої уяви майбутніх учителів музики за результатами контрольного етапу експерименту з реалізації визначених педагогічних умов подано у таблиці 1.

Таблиця 1 - Динаміка рівнів сформованості творчої уяви майбутніх педагогів-музикантів (у %)

Групи Рівні	Е1 (36 осіб)	Е2 (36 осіб)	Е3 (36 осіб)	К (54 особи)
	Конст. зріз	Контр. зріз	Конст. зріз	Контр. зріз	Конст. зріз	Контр. зріз	Конст. зріз	Контр. зріз
Образно-творчий	19,8	35,5	10,1	27,1	0	2,2	11,4	12,4
Образно-репродуктивний	62,5	64,5	69,5	69,7	43,3	86,7	51,1	67,3
Образно-інтуїтивний	17,7	0	20,4	3,2	56,7	11,1	37,5	20,3

Як бачимо з таблиці, отримано позитивну динаміку рівнів сформованості в усіх експериментальних групах, яка є більш суттєвою, ніж у контрольній. При цьому зафіксовано, що забезпечення першої умови дозволило отримати найбільші зрушення у творчій уяві за мотиваційним та когнітивним критеріями, а друга умова найбільш вплинула на позитивне зростання показників мотиваційного та операційного критеріїв.

У процесі дослідження встановлено пряму кореляційну залежність між рівнем сформованості здібності до творчої уяви і рівнем готовності до професійної діяльності студентів: з підвищенням рівня сформованості творчої уяви зростає ступінь сформованості їхньої готовності. Певні зміни у професійній підготовці майбутніх учителів відбулись у результаті поглиблення знань студентів про сутність творчої уяви та умов її формування, розвитку потреби у постійному самовдосконаленні.

Результати здійсненого дослідження дали можливість зробити такі висновки:

Аналіз наукової літератури дозволив визначити сутність уяви як особистісну характеристику людини (її здібність) і як психічний процес, спрямований на створення людиною нових образів, думок на основі її попереднього досвіду. Педагогічний аспект проблеми полягав в обґрунтуванні умов для формування творчої уяви майбутнього вчителя музики та в упровадженні їх у навчальний процес педагогічного ВНЗ.

Установлено, що вищим рівнем прояву уяви є творча уява особистості яка передбачає створення нових образів, що реалізуються в оригінальних і цінних продуктах діяльності.

Доведено, що творча уява відіграє важливу роль у професійній підготовці майбутнього вчителя музики, яку визначено як здібність відтворювати і створювати музичні образи, проектувати, здійснювати та оцінювати власну музично-педагогічну діяльність на основі образного уявлення дійсності й регуляції емоційних і пізнавальних процесів. Визначено основні функції творчої уяви вчителів музики: уявлення дійсності в музичних образах; розуміння емоційних станів; довільна регуляція пізнавальних процесів; формування внутрішнього плану дій з відтворення музичних образів, здатність виконання їх у думках, конструювати музичні образи; планування і програмування музично-педагогічної діяльності, складання програми уроку музики, її реалізація та оцінка.

Установлено, що у структурі творчої уяви вчителя музики слід виокремлювати два типи інтелектуальних операцій: дисоціацію, в наслідок чого переробляється почуттєво даний досвід, та асоціацію, яка створює цілісні образи з елементів вичленованих одиниць образів. Образи творчої уяви створюються за допомогою інтелектуальних операцій. Виділено такі прийоми творчої уяви: комбінування, аглютинація (поєднання різних якостей, властивостей, частин предметів, об'єктів), акцентування, гіперболізація (змінення величин), типізація, узагальнення.

Науково обґрунтовано педагогічні умови формування творчої уяви майбутніх педагогів-музикантів, а саме:

Створення емоційно-інтелектуального фону навчальних занять, адже уява завжди спирається на почуттєве сприйняття особистості, її емоції і тісно пов'язана з мисленням, пізнавальними процесами. Забезпечення цієї умови передбачає організацію продуктивної (творчої) взаємодії суб'єктів процесу навчання, розвиток умінь емпатії і рефлексії.

Застосування педагогічної техніки при вивченні фахових дисциплін забезпечується шляхом використання вправ, спрямованих на вдосконалення мовленнєвих умінь студентів, їхніх пластичних і мімічних здібностей.

Варіативність експериментальної роботи дозволила дослідити вплив визначених умов окремо і в комплексі. На підставі аналізу результатів експериментальної роботи встановлено, що найбільш суттєві зміни в рівнях сформованості творчої уяви сталися у студентів групи Е3, де було впроваджено дві визначені умови. Студенти цієї групи почали цікавитися творчою уявою та шляхами її формування, використовували прийоми творчої уяви для розуміння музичних образів, оволоділи вмінням адекватно сприймати емоційні стани художніх образів, значно підвищили свою виконавську майстерність, почали застосовувати набуті знання та уміння щодо творчої уяви на практиці в загальноосвітній школі, навчилися корегуванню та самокорегуванню власної поведінки. У групі Е2 реалізація вправ педагогічної техніки суттєво вплинула на вдосконалення виконавської майстерності студентів, але в цьому разі отримано незначні позитивні зрушення у сформованості творчої уяви. Створення емоційно-інтелектуального фону в групі Е1 сприяло вдосконаленню інтелектуальних умінь студентів, емоційності виконання, але відсутність навичок педагогічної техніки позначилася на тих уроках музики, які вони проводили.

Уточнено критерії (мотиваційний, когнітивний, операційний, рефлексивний) та розроблено відповідні показники сформованості творчої уяви майбутніх педагогів-музикантів. Установлено і схарактеризовано рівні сформованості творчої уяви майбутніх учителів музики (образно-творчий, образно-репродуктивний, образно-інтуїтивний).

Розроблено навчально-методичний посібник для викладачів і студентів “Формування творчої уяви майбутніх учителів музики”, в якому подано вправи, завдання і таблиці, спрямовані на формування творчої уяви студентів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальших наукових пошуків потребують обґрунтування й експериментальна перевірка засобів формування творчої уяви майбутніх учителів музики, формування творчої уяви з урахуванням специфіки фахової підготовки.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Навчально-методичні праці

1. Матвєєва О. О. Формування творчої уяви майбутніх учителів музики / О.О. Матвєєва навч.-метод. посіб. / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2007. - 88 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Матвєєва О. О. Особливості розвитку творчої уяви майбутніх учителів музики / О. О. Матвєєва // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / Запоріз. обл. ін-т. післядиплом. пед. освіти - Запоріжжя, 2006. - Вип. 39. - С. 253?257.

3. Матвєєва О. О. Сутність творчої уяви особистості / О. О. Матвєєва // Умови і фактори формування особистісно-орієнтованих підходів до навчання : зб. наук. пр. / Луган. держ. ін-т культ. і мист. Харк. обл. метод. каб. учб. закл. культури і мистец. - Х.: Стиль-Издат, 2006. - С. 147?154.

4. Матвєєва О. О. Особливості роботи зі студентами музично-педагогічного факультету за курсом “Основний інструмент” / О. О. Матвєєва // Наука і сучасність : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Вип.2.- Ч ІІ.- К., 1999. - С. 75?85.

5. Матвєєва О. О. Психологічна характеристика музичних здібностей та засоби їх розвитку / О. О. Матвєєва // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 1998. - Вип. 8.-- С. 33?39.

Статті в інших виданнях

6. Матвєєва О. О. Вдосконалення уміння культури мови як умова формування творчої уяви майбутнього вчителя музики / О. О. Матвєєва // Освітянські обрії : реалії та перспективи : зб. наук. пр. / Ін-т проф.-техн. освіти. - К., 2007. - № 1(1). - С. 122-126.

7. Матвєєва О. О. Розуміння художнього образу як засіб формування творчої уяви майбутніх учителів музики / О. О. Матвєєва // Наук. вісн. Сер. "Філософія" : зб. наук. пр. / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2007. - Вип. 25. - С.71?72.

8. . Матвєєва О. О. Творче виховання в системі естетичної підготовки вчителя музики / О. О. Матвєєва // Сучасні проблеми професійної підготовки фахівців: методичний аспект : зб. наук. пр. / Обл. метод. каб. учб. закл. культури і мистец. - К., 2001.- С. 123?129.

9. Матвєєва О. О. Дослідження творчих здібностей зарубіжними психологами / О. О. Матвєєва // Світова музична культура і фахова підготовка вчителя : зб. наук. пр. / Харк. держ. пед. ун-т. ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2000. - С. 30?37.

10. Матвєєва О. О. Характеристика креативности и ее значение в работе музыканта-педагога / О. О. Матвєєва // Організація та зміст становлення професійної підготовки в умовах національної системи освіти : зб. наук. пр. / Обл. метод. каб. учб. закл. культури і мистец. - Х.: книж. видавн. "Каравела", 1999. ? С.125?131.

Матеріали конференцій

11. Матвєєва О. О. Взаємозв'язок між емоційністю студента та його творчою уявою // Інноваційно-інформаційні технології в освіті та управлінні : теорія, досвід, проблеми : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Трускавець, 28-31 жовт. 2007р.) / Ін-т. проф.-техн. освіти. - К., 2008. - С. 27?28.

12. Матвєєва О. О. Роль емоцій у формуванні творчої уяви майбутніх учителів музики // Наук. вісн. Сер. "Філософія" : зб. наук. пр. / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2008. - Вип. 29. - С. 81?83.

13. Матвєєва О. О. Творча уява як професійна якість майбутнього вчителя музики / О. О. Матвєєва // Модернізація освіти : пошуки, проблеми, перспективи : матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф., (Массандра, 28-31 травня 2007р.) / Ін-т проф.-техн. освіти. - К., 2007. - С. 54?56.



АНОТАЦІЇ

Матвєєва О.О. Формування творчої уяви майбутніх педагогів-музикантів у процесі професійної підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Харківський національний педагогічний університет імені Г. С.Сковороди. - Харків, 2008.

Дисертаційна праця є теоретично-експериментальним дослідженням проблеми формування творчої уяви майбутніх педагогів-музикантів у процесі професійної підготовки.

У дисертації визначено сутність творчої уяви майбутніх учителів музики, розкрито її структуру і функції. Уточнено критерії, показники та визначено рівні сформованості творчої уяви майбутніх педагогів-музикантів. Науково обґрунтовано педагогічні умови формування творчої уяви майбутніх учителів музики у процесі професійної підготовки. Реалізовані у педагогічному експерименті, ці умови сприяли усвідомленню студентами творчої уяви як професійно значущої здібності вчителя музики, позитивно-активному ставленню до реалізації власного творчого потенціалу, розумінню емоцій музичних образів, розвитку інтелектуальних умінь, умінь аналізувати музичні образи та застосовувати на практиці прийоми створення образів уяви у виконавській діяльності; умінь використовувати творчу уяву для створення нових й оригінальних уроків музики, творчих завдань для дітей.

Ключові слова: уява, творча уява, майбутній педагог-музикант, емоційно-інтелектуальний фон, педагогічна техніка, формування творчої уяви студентів.



Матвеева О.А. Формирование творческого воображения будущих педагогов-музыкантов в процессе профессиональной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С.Сковороды. - Харьков, 2008.

Диссертационная работа является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы формирования творческого воображения будущих педагогов-музыкантов в процессе профессиональной подготовки.

В результате анализа научной литературы раскрыты философские, психологические, педагогические взгляды на сущность воображения личности, что даёт основание рассматривать её как личностную характеристику человека (его способность) и как психологический процесс, который заключается в создании человеком новых образов, мыслей на основе прежнего опыта.

Педагогический аспект проблемы заключается в обосновании условий формирования творческого воображения будущих учителей музыки и внедрении их в процесс обучения педагогического вуза.

В работе раскрыта сущность понятия "воображение", которое определяется как психический процесс, выражающийся в построении образа, способов и конечного результата предметной деятельности субъекта; в составлении программы поведения, в случае, когда проблемная ситуация не решена; в продуцировании образов, которые не программируют, а заменяют деятельность; в создании образов, соответствующих описанию объекта. Установлено, что характерной особенностью воображения есть его образная природа.

Выявлены виды воображения: произвольное (художественно-творческое, педагогическое и т.д.) и непроизвольное (сновидения, галлюцинации); продуктивное (создающее нечто новое) и репродуктивное (воспроизводящее элементы прежнего опыта); реализуемое в принципе (проектирующее практические действия) и принципиально не реализуемое (фантазирование); реализуемое с той или иной степенью вероятности (мечта) и реализуемое опосредовано (вовлекает людей, обладающих воображением, в созданную фантазией писателя, живописца "художественную реальность"); нормальное (воображение художника, воспитателя, композитора) и патологическое; контролируемое знаниями и опытом (в деятельности) и не контролируемое (создание утопий); индивидуальное и коллективное (мифотворчески-фольклорное).

Выяснено, что высшим уровнем проявления воображения есть творческое воображение личности. В отличие от воссоздающего воображения, в основе которого лежит создание образов, соответствующих определённому описанию, предполагает создание новых образов, которые реализуются в оригинальных и ценных продуктах деятельности.

Доказано, что творческое воображение играет важную роль в профессиональной подготовке будущих педагогов-музыкантов. Оно определено как способность воссоздавать и создавать музыкальные образы, проектировать, реализовывать и оценивать музыкально-педагогическую деятельность на основе образных представлений действительности, регуляции эмоциональных и познавательных процессов. Показано, что развитое творческое воображение помогает будущему учителю музыки ярко исполнять на инструменте и объяснять своим ученикам музыкальные произведения разных эпох и стилей, использовать произведения живописи и литературы для понимания музыкальных образов, творчески относиться к содержанию и способам построения отдельного урока музыки, организовывать творчески-исследовательскую деятельность учеников.

Определені основные функции творческого воображения учителей музыки: представление действительности в музыкальных образах; понимание эмоциональных состояний; произвольная регуляция познавательных процессов; формирование внутреннего плана действий, способность выполнять их в уме, конструировать художественные образы; планирование и программирование своей музыкально-педагогической деятельности, которая реализуется в проведении и оценке урока музыки.

Установлено, что в структуре творческого воображения будущего учителя музыки следует выделять два типа интеллектуальных операций: диссоциацию, в результате которой перерабатывается чувственно данный опыт, и ассоциацию, которая создаёт целостные образы из элементов раздробленных единиц образов. Образы творческого воображения создаются при помощи интеллектуальных операций. Выделены приёмы воображения: комбинирование, агглютинация (соединение разных качеств, особенностей, частей предметов или объектов), акцентирование, гиперболизация (смена величин), типизация, обобщение.

...