Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК: 377.1:369

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ ЗАСОБАМИ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ

13.00.04 - “теорія та методика професійної освіти”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеню

кандидата педагогічних наук

Маркович Олексій Володимирович

м. Київ - 2008



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, Цехмістер Ярослав Володимирович, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, професор кафедри медичної і біологічної фізики, директор Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України, Гончаренко Семен Устимович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, головний науковий співробітник відділу андрагогіки, м. Київ.

кандидат педагогічних наук, Гуменюк Ольга Михайлівна, Львівський медичний інститут, проректор з навчальної роботи, м. Львів.

Захист відбудеться 28 січня 2009 р. о - годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 45. 01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ вул. М. Берлінського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ вул. М. Берлінського, 9).

Автореферат розісланий “27 грудня” 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С. В.



АНОТАЦІЇ

Маркович О. В. Формування професійних умінь майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13. 00. 04 - «Теорія і методика професійної освіти». - Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено проблемі формування професійних умінь майбутніх медичних сестер засобами алгоритмізації в умовах вищих медичних закладів України І-ІІ рівнів акредитації. Зроблено аналіз сучасного стану медсестринства в Україні і перспективи його розвитку, розглянуто структуру професійних умінь медичної сестри хірургічного профілю, обґрунтовано доцільність застосування алгоритмічних технологій при її підготовці. Розроблено технологію алгоритмізації формування професійних умінь за допомогою простих, складних, комплексних комбінованих і загальних алгоритмів виконання практичних дій. Розкрито організаційно-методичні засади алгоритмічного підходу до формування професійних умінь майбутніх медичних сестер (зміст, форми і методи теоретичної і практичної підготовки). Визначено критерії ефективності формування професійних умінь майбутніх медичних сестер хірургічного профілю, обґрунтовано показники, що розкривають зміст кожного критерію.

Ключові слова: формування професійних умінь, алгоритм, алгоритмізація, алгоритмічний підхід, технологія, медична сестра, зміст, форми, методи, критерії ефективності.

алгоритмічний медсестринство професійний



Маркович А. В. Формирование профессиональных умений будущих медицинских сестер хирургического профиля средствами алгоритмизации. - Рукопись.

Диссертация на соискания ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13. 00. 04 - «Теория и методика профессионального образования». - Институт педагогического образования и образования взрослых АПН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена проблеме формирования профессиональных умений будущих медицинских сестер посредством алгоритмизации высшими медицинскими учебными заведениями І-ІІ уровней аккредитации.

Анализ медсестринского образования в Украине на нынешнем этапе показал, что уровень профессиональной подготовки выпускников не соответствует современным требованиям. За период независимости нашей страны создана нормативно-правовая база для развития медсестринства и медсестринского образования в соответствии с мировыми тенденциями развития отрасли. Возможным направлением развития медсестринского образования есть внедрение в учебный процесс общих активных методик обучения, в частности таких, как алгоритмический подход к формированию профессиональных умений.

Подробный анализ понятия «алгоритм», «алгоритмизация», «алгоритмический подход к обучению» показал, что данная технология упрощает учебный материал, что способствует его лучшему пониманию, а также совершенствует логическое мышление учащихся, синтез и анализ полученных данных. Разработана авторская классификация алгоритмов практических действий, предложена концепция трехэтапной алгоритмизации практического обучения: а) первичного изучения и практической отработки неизвестных ранее практических навыков за алгоритмическими инструкциями их выполнения; б) формирования основ профессиональной деятельности при помощи алгоритмических критериев отработки практических умений; в) усовершенствования практической подготовки при помощи алгоритмического решения и практического выполнения учебных заданий, а также составления собственных алгоритмов.

В диссертации обосновано технологию построения алгоритмов выполнения практических навыков с различным уровнем обобщения материала - простых, сложных, комбинированных и комплексных, а также алгоритмических критериев выполнения практических действий на уровне умений и практического решения учебных задач.

Всесторонне аргументировано содержание формирования профессиональных медсестринских умений посредством алгоритмических предписаний. Доказано, что процесс практического обучения учащихся должен начинаться с изучения и отработки навыков до уровня автоматизма. Первичные практические действия следует отрабатывать на муляжах, манекенах, тренажерах в кабинетах доклинической подготовки под контролем соответствующих алгоритмических инструкций. Следующий этап подготовки медицинской сестры заключается в усовершенствование выполнения практических действий до уровня умений, с имитацией производственной обстановки, под контролем алгоритмических критериев. Заканчивается процесс формирования профессиональных умений будущей медицинской сестры выполнением лечебно-диагностических процедур и манипуляций пациентам в лечебных заведениях, без применения инструктивных материалов.

В диссертации определены формы и методы обучения будущей медицинской сестры, которые наиболее совместимы с алгоритмическими технологиями и дают ощутимый практический результат. Лучшие формы алгоритмического обучения это: первичное изучение практических действий, деловая игра, практическое решение учебно-педагогических задач.

Ключевые слова: формирование профессиональных умений, алгоритм, алгоритмизация, алгоритмический подход, медицинский процесс, медицинская сестра, содержание, формы, методы, критерии эффективности.



Markovych O. V. The forming of the professional skills of future nurses of the surgical profile by the means of algorithms. - Manuscript.

Dissertation for getting an academic degree of candidate of pedagogical sciences in speciality 13.00.04 - The theory and methods of professional education. - The Institute of pedagogical education and the education of adults of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

This thesis is dedicated to the problem of forming of the professional skills of the future nurses by the means of algorithms in the conditions of medical college. There was an analysis performed concerning the status of problem examination in pedagogical theory and practice, the theoretical concretization and experimental approbation of the practical preparation of the future nurse by the means of algorithms were made. The peculiarities of the training of the future nurse in the conditions of the grade medical education were revealed. The analysis of the structure of the future medical activity was made, the appropriate usage of simple, compound, and general algorithms while preparation of the nurse was sustained.

The concept, forms, methods, and principles of the forming of the professional skills of the future nurses by the means of algorithms were worked out and theoretically substantiated.

It was proved that algorithms are conducive to the forming of the professional skills of the future nurses.

Key words: knowledge, abilities, the forming of the professional skills, algorithm, algorithmisation, the nursery process, the nurse-bachelor, content, forms, methods, criteria of effectiveness.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Соціально-економічний розвиток України, світові тенденції глобалізації, інтеграції та інформатизації суспільства визначили принципово нові вимоги до підготовки медичної сестри. Рівень компетентності сучасного фахівця, його ділова культура, соціальна позиція стали визначальними факторами у вирішенні завдань розбудови нашої держави.

Модернізація медсестринської освіти в Україні зумовлена необхідністю покращення здоров'я української нації, якісного рівня її життєдіяльності. Відомо, що за оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я медсестринська освіта станом на 1990 рік на теренах України значно відставала від країн Європи. Не відбулося суттєвих змін в медсестринській освіті і за період незалежності України.

Рівнем підготовки медсестринських кадрів не повністю задоволені і лікувально-профілактичні заклади нашої країни. Насамперед зауваження висуваються до практичної професійної підготовки медичної сестри. Про нагальність вирішення даної проблеми свідчать матеріали науково-практичних медсестринських конференцій, опитування проведені серед керівного складу медсестринських кадрів лікарень тощо. З огляду на це, головним завданням професійної медсестринської освіти є підготовка кваліфікованих конкурентноспроможних кадрів з високим рівнем сформованості професійних знань, навичок і вмінь, творчого мислення, кращих людських якостей, національної свідомості.

Реформування медсестринської освіти в Україні розпочалося згідно законодавчих актів розвитку загальної, професійної і медичної освіти. Концептуальні положення сучасної професійної освіти, шляхи її модернізації відповідно до сучасних потреб особистості і суспільства визначені в законі України «Про освіту» (1991), Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття») (1992), «Національній доктрині розвитку освіти» (2002), постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)» (1998). Визначальні положення реформування медичної освіти, включаючи і напрями підготовки медсестер, регламентовані «Концепцією розвитку охорони здоров'я населення України» (2000), наказами МОЗ України «Про стан і перспективи підготовки молодших спеціалістів І-ІІ рівнів акредитації системи навчальних закладів Міністерства охорони здоров'я України» (1993), «Про створення Національної програми розвитку медсестринства України» (1996).

Основні положення реформування медсестринської освіти в Україні знаходять своє відображення і в упровадженні державних стандартів вищої професійної освіти, обов'язковим компонентом яких є запровадження стандартних засобів оцінювання якості підготовки спеціалістів шляхом проведення ліцензійних кваліфікаційних іспитів - Крок М сестринська справа. Їхнє запровадження дає можливість готувати кваліфікованих спеціалістів з гарантованим рівнем знань і вмінь, не нижче за мінімально необхідний, який визначається науково-обґрунтованими методами об'єктивного оцінювання із застосуванням тестових технологій запропонованих під час роботи VІІІ Отавської всесвітньої конференції (1998) з проблем медичної освіти.

Професійна підготовка майбутніх медичних сестер в Україні здійснюється у вищих медичних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Згідно із законом України «Про освіту» (1991) визначена ступеневість медсестринської освіти: І ступінь - дипломована медична сестра, яку мають право готувати вищі медичні навчальні заклади І рівня акредитації; ІІ ступінь - медична сестра-бакалавр, з підготовкою в медичних закладах ІІ рівня акредитації.

Підготовка медсестри-бакалавра передбачає не тільки розширення рівня її компетентності й самостійності як помічника лікаря, а й у перспективі і продовження освіти в медичних закладах ІІІ-VІ рівнів акредитації з отриманням рівнів спеціаліста і магістра з медсестринства, що є характерною рисою розвинутих країн світу.

В умовах науково-технічного прогресу постають певні вимоги до якості професійної підготовки медичних сестер: вільне володіння фундаментальними і спеціальними знаннями та вміннями у питаннях комплексного догляду за пацієнтами; здатність до аналітичного мислення і творчої діяльності, що пов'язана з функціональними обов'язками медичної сестри; здатність до самовдосконалення і самонавчання тощо.

Значні зміни у модернізації медичної освіти сьогодні пов'язані також із приєднанням України до країн-учасниць Болонської декларації. Основна мета країн, які підписали Болонську декларацію, зводиться до підвищення якості і стандартизації освіти в усьому Європейському просторі, відповідно до єдиних вимог, критеріїв і стандартів освіти. Покращання підготовки медичних сестер дозволяє розширити міжнародну конкурентноспроможність медичної освіти України, отримати можливості працевлаштування наших випускників і поза межами держави. Програма розвитку медсестринства МОЗ України № 585 від 08.11.2005 р. одним з провідних напрямів визначає удосконалення підготовки молодших спеціалістів і бакалаврів медицини відповідно до основних принципів Болонської декларації. У документі зазначається, що в незалежній Україні стало можливим вивчення міжнародного досвіду, що викликало необхідність реформування медсестринської освіти до рівня міжнародних стандартів. Це потребує зусиль у наступних напрямах: по-перше, удосконалення змісту системи знань з метою підвищення рівня професійних умінь для кожної спеціальності; по-друге, застосування як у теоретичному, так і в практичному навчанні спеціальних методичних прийомів, що спрямовані на використання отриманих знань у практичній підготовці. Ідеться про використання виробничої навчальної гри, вирішення виробничих і ситуативних завдань, створення орієнтирів для зіставлення знань студентів у виробничих ситуаціях, відпрацювання практичних навичок і вмінь на високоякісних тренажерах, застосування методу аналогій та ін. по-третє, вдосконалення професійної спрямованості викладання спеціальних предметів, упровадження в навчальний процес досконалих робочих програм і навчальних планів, якісних теоретичних і практичних підручників, на основі яких повинен бути розроблений необхідний навчально-методичний матеріал: інструкції, комплекси методичного забезпечення, професійні алгоритми, міжпредметні комплексні завдання, карточки-завдання та ін.; по-четверте, використання технічних засобів навчання (комп'ютерні технології, навчальні відеофільми, фотознімки, малюнки, схеми тощо);

Аналіз наукових джерел вітчизняної педагогіки засвідчує, що в теорії і практиці вищої освіти накопичено значний досвід, який може стати основою професійної підготовки майбутніх медичних сестер хірургічного профілю: окреслено методологічні основи неперервної професійної освіти (С. У. Гончаренко, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, Н. Г. Ничкало, С. О. Сисоєва); визначено загально педагогічні засади організації навчального процесу у вищій школі (А. М. Алексюк, А. Є. Мойсеюк, Н. Ф.Тализіна); здійснено аналіз проблеми якості професійної освіти (Е. Е. Карпова, М. І. Сметанський); досліджуються теоретичні і практичні основи професійного навчання (О. М. Леонтьєва, Є. О. Мілерян, К. К. Платонов), проблеми алгоритмізації практичної підготовки (В. П. Беспалько, Л. М. Ланда, В. О. Скакун та ін).

Питання розвитку і модернізації вищої медичної освіти ґрунтовно розглянуті в наукових працях І. Є. Булах, Ю. В. Вороненка; шлях розвитку медсестринської освіти простежено в дослідженнях Л. І. Воронової, О. М. Гуменюк, С. А. Мухіної, М. Б. Шегедин та ін; шляхи адаптації студентів до навчання в медичному коледжі обґрунтував в своїх дослідженнях Я. В. Цехмістер.

Разом з тим у вітчизняній педагогіці відсутні наукові праці з обґрунтування шляхів модернізація медсестринської освіти, впровадження сучасних концепцій діяльності медичної сестри, алгоритмічного підходу до формування професійної майстерності. Ідеться про розробку і впровадження класичних і новітніх методик навчання адаптованих до підготовки медсестри; обґрунтування форм, методів і засобів навчання, що найбільшою мірою відповідають завданням підготовки майбутньої медсестри; впровадження в навчальний процес таких технологій навчання, які уможливлюють фундаменталізацію підготовки, суттєво підвищують можливості самостійного навчання, сприяють ефективному використанню творчого потенціалу, індивідуальних можливостей студента.

Одним із загальних методів навчання, який дозволяє оптимізувати підготовку майбутньої медичної сестри, є алгоритмізація навчально-виховного процесу. Однак, означена проблема ще не була предметом спеціального дослідження в підготовці медичних сестер. Всебічного дослідження потребують, зокрема, такі аспекти: теоретичне обґрунтування необхідності алгоритмізації при підготовці медсестри; розроблення і широке впровадження в навчальний процес алгоритмів різного рівня складності й узагальнення - простих, складних, комбінованих, комплексних, загальних тощо; розроблення і впровадження різних моделей алгоритмізації теоретичної і практичної підготовки; гармонійне поєднання загальноприйнятих форм і методів навчання з алгоритмічними методиками. Необхідність упровадження широкої алгоритмізації в медсестринську освіту підтверджується й резолюцією конференції з проблем вищої освіти під егідою ЮНЕСКО, що відбулася в Парижі 5-9 жовтня 1998 р. Із матеріалів даної конференції випливає, що тенденції сучасної освіти направлені не на об'єм, а на фундаментальність засвоєння знань, навичок і вмінь, на вироблення властивості сприймати, розуміти й засвоювати прискорений потік нової інформації. Алгоритмічні технології навчання дають змогу виконати поставлені завдання.

Виходячи з того, що майбутня професійна діяльність медичної сестри пов'язана із засвоєнням значної кількості практичних умінь і навичок, а кожна її дія має виконуватися чітко і безпомилково (оскільки від цього залежить ефективність лікування, здоров'я, а іноді і життя пацієнта), алгоритмізацію слід вважати досить вдалою педагогічною технологією навчально-професійної підготовки.

Ураховуючи актуальність означених проблем, нагальних потреб внутрішнього і зовнішнього ринку праці в медичних сестрах високої професійної майстерності, відсутність фундаментальних наукових розробок у цій галузі освіти темою дисертації було обрано: «Формування професійних умінь майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (до 20.02.07 - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України) за темами «Психолого-педагогічні засади реформування організації і змісту діяльності вищої школи в Україні (теоретико-методологічний аспект)» (РК № 0196 U 000390) і «Психолого-педагогічні основи технології навчання у вищій школі» (РК № 0199 U 000390).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол № 4 від 20.04.2006 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 7 від 26.09.2006 р.).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх медичних сестер у вищих навчальних медичних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Предмет дослідження - зміст, форми і методи формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації у процесі їх професійної підготовки.

Мета дослідження - розробити і обґрунтувати зміст, форми і методи формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування професійних умінь майбутніх медичних сестер засобами алгоритмізації набуває ефективності, якщо:

- обґрунтовано структуру професійних умінь медичної сестри хірургічного профілю і технологію алгоритмізації формування професійних умінь медичної сестри хірургічного профілю;

- розроблено і обґрунтовано зміст, форми і методи формування професійних умінь майбутніх медичних сестер засобами алгоритмізації.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети та гіпотези дослідження були визначено наступні завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан дослідження проблеми в педагогічній теорії та практичній діяльності вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації;

2. Обґрунтувати структуру професійних умінь медичної сестри хірургічного профілю

3. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити технологію формування професійних умінь медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації;

4. Визначити та обґрунтувати зміст, форми і методи формування професійних умінь медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації;

5. Розробити навчально-методичний комплекс (програму, навчальні підручники і посібники, методичні рекомендації тощо) щодо формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації.

Методологічну основу дослідження становлять педагогічні та психологічні положення про єдність теорії з практикою, про людину як суб'єкт діяльності, активність суб'єкта в пізнавальній діяльності, про розвиток і всебічне формування особистості; теоретичні і практичні засади професійної освіти; сучасні концепції демократизації та гуманізації освіти і виховання; особистісно орієнтованого навчання і виховання; формування змісту педагогічної освіти, зокрема професійної підготовки майбутніх медичних сестер.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові висновки і положення щодо: діяльнісного підходу до навчання і виховання (Л. В. Виготський, О. М. Леонтьєв); процесу формування умовних рухових рефлексів (І. П. Павлов, О. О. Ухтомський); фізіологічних основ формування професійних умінь (М. А. Бернштейн, С. О. Косілов, О. М. Новіков); упровадження в навчальний процес засобів алгоритмізації (Б. В. Бірюков, Б. В. Гнеденко, М. В. Гамезо, В. І. Ігошин, Л. М. Ланда); упровадження в навчальний процес активних методів навчання (О. В. Андреєва, І. А. Зязюн); розвитку творчості майбутніх спеціалістів в процесі професійної підготовки (М. І. Дьяченко, В. Г. Кремінь, С. О. Сисоєва); використання у професійному навчанні різноманітних педагогічних технологій (П. Р. Атутов, А. П. Бєляєва, В. П. Безпалько, С. У. Гончаренко); необхідності реорганізації медсестринської освіти (Л. І. Воронова, О. М. Гуменюк, Л. М. Супрун, М. Б. Шегедин).

Дослідження ґрунтується на основних засадах Закону України «Про внесення змін та доповнень до закону Української РСР «Про освіту» (1996); Концепції реформування системи охорони здоров'я України (схвалена Кабінетом Міністрів України 22 лютого 1997 р., протокол № 7); Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)» від 20 січня 1998 № 65; Наказу МОЗ України - «Про створення Національної програми розвитку медсестринства України» від 30 січня 1996 р., № 19.

Для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези використано комплекс методів дослідження: а) теоретичні - аналіз філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з проблеми дослідження, нормативно-методичної документації з педагогічної практики для порівняння і узагальнення теоретичних положень та висновків дисертації, для здійснення теоретичного аналізу дослідження проблеми у педагогічній практиці; системно-структурний ретроспективний аналіз-моделювання, систематизація, порівняння і узагальнення; моделювання сучасного фахівця і параметрів його професійної готовності; визначення місця і ролі здатності розв'язувати творчі задачі засобами алгоритмізації і творчого мислення в діяльності медичної сестри; емпіричні - проведення дослідно-експериментального дослідження впливу алгоритмізації на ефективність формування професійних умінь, педагогічне спостереження, опитування, тестування, самоспостереження, самооцінка, статистичної обробки отриманих даних, які були використані для аналізу стану проблеми з питань формування професійних умінь під час вивчення дисципліни «Медсестринство в хірургії»; математичні - аналіз та інтерпретації результатів експерименту.

Дослідження проводилося впродовж 2001-2008 рр.

На першому етапі (2000-2002 рр.) вивчено стан дослідженості проблеми в її теоретичному і практичному аспектах та в діяльності вищих медичних навчальних закладів України І-ІІ рівнів акредитації; визначено об'єкт, предмет дослідження, сформульовано його мету, завдання, гіпотезу, розроблено програму дослідницької роботи, проведено констатувальний експеримент.

На другому етапі (2003-2006 рр.) розроблено і теоретично обґрунтовано організаційно-методичні засади формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер за допомогою алгоритмів практичної діяльності; розроблено технологію алгоритмізації навчального процесу з дисципліни «Медсестринство в хірургії», зокрема: формування базових фахових практичних навичок за допомогою алгоритмів виконання дій (навичок); формування базових професійних умінь за допомогою критеріїв алгоритмічного опанування вміннями; формування основ навчально-професійної діяльності шляхом алгоритмічного вирішення типових і навчально-виробничих задач; розроблено методику експериментальної роботи; проведено формувальний педагогічний експеримент, проаналізовано і систематизовано отримані дані; результати дослідження впроваджено в практичну діяльність вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, знайшли відображення у виступах на з'їздах, конференціях, семінарах.

На третьому етапі (2007-2008 рр.) узагальнено результати педагогічного експерименту; розроблено методичні рекомендації стосовно формування професійних навичок і вмінь для викладачів клінічних дисциплін медичних коледжів і училищ; для викладачів і студентів розроблено методичні рекомендації з питань формування професійних умінь і навичок з урахуванням алгоритмів професійної діяльності; розроблені типові, ситуаційні і навчально-виробничі задачі і завдання з еталонами і алгоритмами відповідей; написано й оформлено текст дисертаційної роботи.

Експериментальна база дослідження: Дослідно-експериментальна робота виконувалася у Рівненському державному базовому медичному коледжі, Чортківському державному медичному коледжі, Шепетівському медичному училищі, Кременецькому медичному училищі ім. Арсена Річинського, Костопільській філії Рівненського державного базового медичного коледжу.

В експерименті брало участь 658 студентів відділень «Сестринська справа», і 23 викладачі. Автор особисто брав участь в експериментальній перевірці запропонованих положень і рекомендацій, здійснюючи викладацьку, навчально-методичну діяльність з підготовки майбутніх медичних сестер, надавав науково-консультативну, організаційну і методичну допомогу викладачам медичних училищ і коледжів.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше обґрунтовано структуру професійних умінь медичної сестри хірургічного профілю; розроблено і обґрунтовано технологію та зміст формування професійних умінь медичної сестри хірургічного профілю засобами алгоритмізації; подальшого розвитку набули форми і методи професійної підготовки майбутньої медичної сестри у вищих медичних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації; удосконалено навчальні плани з дисципліни «Медсестринство в хірургії» для професійної підготовки майбутньої сестри хірургічного профілю; уточнено теоретичний зміст понять «професійні знання», «професійні навички», «професійні уміння»; теоретично обґрунтовано доцільність формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер засобами алгоритмізації; удосконалено навчальні плани з дисципліни «Медсестринство в хірургії».

Практичне значення одержаних результатів. На основі дослідження розроблено і впроваджено: підручник «Коледжна хірургія»; навчальний посібник «Медсестринство в хірургії»; навчально-методичні посібники «Збірник задач з дисципліни «Медсестринство в хірургії»; «Алгоритми простих і складних практичних навичок з дисципліни «Медсестринство в хірургії»; «Загальні поняття про алгоритми». Приклади загальних і розгорнутих алгоритмів з розділу «Відкриті переломи»; «Загальні принципи формування професійних знань, навичок, умінь»; «Особливості формування професійних умінь в умовах медичного коледжу» для викладачів і студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації».

Матеріали дослідження можуть бути використані у процесі підготовки медичних сестер та інших спеціалістів у вищих медичних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, створенні комплексів методичного забезпечення занять (навчальних підручників і посібників, методичних розробок і рекомендацій, інших інструктивних матеріалів).

Упровадження результатів дослідження. Основні положення, висновки та рекомендації щодо формування професійних умінь майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації упроваджено в навчально-виховний процес Рівненського базового медичного коледжу (довідка № 297 від 12.06.2008.), Чортківського державного медичного коледжу (довідка № 244 від 23.06.2008.), Шепетівського медичного училища (довідка № 178 від 18.06.2008.), Кременецького медичного училища імені Арсена Річинського (довідка № 360. від 17.06.2008.), Костопільської філії Рівненського державного базового медичного коледжу (довідка № 244 від 23.06.2008.).

Особистий внесок автора:

У навчальному підручнику «Коледжна хірургія» (Р. О. Сабадишин, І. В. Гашинський, О. В. Маркович) автору належить ідея загальної структури підручника та зміст тем із загальної хірургії; у навчальному посібнику «Медсестринство в хірургії» (О. Л. Ковальчук, Р. О. Сабадишин, О. В. Маркович) авторові належить розробка алгоритмів виконання практичних навичок і зміст тем спеціальної хірургії; У програмі для студентів медичних училищ «Хірургія» (Я. В. Волинська, О. В. Маркович) авторові належить розробка програми теоретичних занять; у статті «До питань підготовки медичних сестер в умовах коледжу» // Медсестринство (Р. О. Сабадишин, В. О. Рижковський, О. В. Маркович) авторові належить класифікація етапів медсестринського процесу; у статті «Підготовка медичних сестер при алгоритмізації практичного навчання» // Магістр медсестринства (Р. О. Сабадишин, В. О. Рижковський, О. В. Маркович) авторові належить загальна ідея, класифікація алгоритмів.

Вірогідність результатів і висновків дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій, достатньою тривалістю дослідно-експериментальної роботи, використанням комплексу взаємопов'язаних методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, гіпотезі, меті та завданням, репрезентативністю і статистичною значущістю експериментальних даних, точністю їх математичної обробки, застосуванням кількісного та якісного аналізу дослідницьких даних, позитивними результатами впровадження в практику у деяких вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

На захист виносяться:

- структура професійних умінь майбутніх медичних сестер хірургічного профілю;

- зміст, форми та методи формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації;

- технологія алгоритмізації формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорювались і дістали позитивну оцінку на засіданнях регіональних науково-практичних конференціях, зокрема: «Підготовка медичних сестер при алгоритмізації практичного навчання» (Тернопіль, 5-6 червня 2008); «Проблема формування професійних навичок і вмінь у майбутніх медичних сестер» (м. Рівне, 25 січня 2005); «Формування професійних умінь засобами алгоритмізації» (Рокитно, 21 січня 2006); «Формування професійних умінь за допомогою алгоритмічного вирішення типових, ситуаційних і навчально-виробничих задач» (Костопіль, 1 лютого 2007); «Критерії оцінювання професійних умінь в процесі навчально-виробничої діяльності» (Рівне, 26 січня), та на Всеукраїнському з'їзді працівників соціальної медицини та організаторів охорони здоров'я «Науково-організаційні шляхи реформування медичних коледжів в інститути медсестринства» (Житомир, 25-27 жовтня).

Публікації. Основні результати дослідження відображені в 19 працях, зокрема: 1 навчальний підручник (у співавторстві); 1 навчальний посібник для практичних занять (у співавторстві); 3 навчально-методичні посібники, 1 програма з хірургії для спеціальності «Сестринська справа»; 5 одноосібних навчально-методичних рекомендацій; 6 статей - у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 1 стаття у збірнику матеріалів конференції; 1 стаття в фаховому журналі «Медсестринство»; 1 стаття в Українському науково-практичному журналі «Магістр медсестринства». Загальний обсяг особистого внеску - 45,10 др. арк.

Структура дисертації: Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (275 найменувань). Основний текст дисертації викладений на 216 сторінках, загальний обсяг роботи становить 284 сторінок.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Теорія і практика формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації» - зроблено аналіз професійної підготовки майбутніх медичних сестер; розглянуто поняття професійних умінь та проблеми їх формування; психолого-педагогічні аспекти формування професійних умінь; розроблено алгоритмічний підхід до формування професійних умінь, проаналізовано сучасний стан формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер.

Висновки психологів і педагогів, які використовували в навчальному процесі алгоритми, дозволяють висловити принципові судження щодо алгоритмічного методу, а саме: алгоритмізація є методом оптимізації структури і змісту навчально-виховного процесу, раціонального отримання і відтворення студентами навчальної інформації; обґрунтоване впровадження у процес підготовки майбутньої медичної сестри алгоритмічних технологій дозволяє організувати заняття, оптимізувати роботу викладача, інтенсифікувати процес підготовки студентів; алгоритмічний підхід до формування фахових медсестринських умінь дозволяє на початкових етапах навчання, без суттєвих помилок створити основу практичної майстерності, стандартизувати підготовку, а на етапах удосконалення основ професіоналізму стимулювати творчі здібності студентів, розвивати в них індивідуальний підхід до вирішення поставлених завдань; алгоритмізація навчання повинна передбачати створення і впровадження у практику алгоритмічних стандартів, тобто науково і методично обґрунтованих навчальних матеріалів; підготовка за алгоритмами дозволяє підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу, сприяє його більш ефективному запам'ятовуванню, досягненню вищих рівнів підготовки і мислення; алгоритмізація привчає студента до порядку і дисципліни, сприяє розвитку розумових здібностей, інтуїції, логічного мислення.

На основі теоретичного аналізу (Л. І. Воронова, Г. М. Перфільєв, М. Б. Шегедин) обґрунтовано основні дидактичні засади підготовки медичних сестер та напрямки вдосконалення медсестринської освіти на основі діючої нормативно-правової бази, тенденцій розвитку світового медсестринства і міжнародного співробітництва в даній галузі медицини.

Проаналізовано базові поняття фахової підготовки майбутніх медичних сестер: професійні знання, навички, уміння, з'ясовано, що ці поняття тісно взаємопов'язані і виступають послідовними етапами розвитку професійної майстерності медичної сестри. Визначено рівні засвоєння і ступені оволодіння знаннями, уміннями, навичками у процесі професійної підготовки (В. П. Безпалько, Є. І. Бойко, С. У. Гончаренко, К. К. Платонов).

Доведено, що психологічні, фізіологічні і особистісні аспекти професійних умінь формуються поступово, за типом умовного рефлексу згідно з ученням І.П.Павлова про вищу нервову діяльність. Спочатку, до створення у вищих відділах нервової системи коркового і підкоркового центрів кожної окремої дії їх виконання відбувається свідомо, повільно, невпевнено, методом проб і помилок тощо. З процесом формування вказаних центрів, з утворенням так званої домінанти, м'язової концентрації, психічної і фізіологічної адаптації відбувається встановлення динамічного стереотипу, для якого характерними є усунення зайвих рухів, оволодіння потрібним ритмом діяльності, зменшення стомлюваності, автоматизація рухів, можливе виключенням деяких аналізаторів зі сфери діяльності тощо. Однак складна діяльність на рівні високосформованих професійних умінь відбувається завжди під контролем свідомості, з можливістю внесення в її виконання корекцій, удосконалень, імпровізації тощо відповідно до конкретних обставин (М. О. Бернштейн, С. О. Косілов, І. П. Павлов, О. О. Ухтомський)

На основі теоретичного аналізу наукової літератури розглянуто поняття «алгоритм» і психолого-педагогічні умови його використання в навчально-виховному процесі. Зроблено висновки про те, що алгоритмізація є: загальним і активним методом навчання та контролю за навчально-виховною діяльністю; алгоритмічний підхід виключає суттєві помилки первинного вивчення і відпрацювання практичних дій; навчання за алгоритмами сприяє кращому розумінню і запам'ятовуванню навчального матеріалу через розподіл складних важкодоступних дій і завдань на прості елементарні операції, включення механізмів активного запам'ятовування тощо (А. Р. Білопольська, Б. М. Теплов, В. В. Чебишева).

Показано, що алгоритмізацію в поєднанні з проблемним і програмованим навчанням слід вважати основними факторами інтенсифікації сучасного навчального процесу (Л. М. Ланда), що алгоритмічний підхід до навчання не є альтернативою творчості, навпаки, розумне використання алгоритмів у навчальному процесі стимулює творчість студентів (В. О. Скакун). Спочатку майбутні медичні сестри використовують алгоритми професійної діяльності, складені викладачем, згодом, складаючи власні алгоритми, знаходять власні шляхи вирішення проблеми. Констатовано, що алгоритмізація дозволяє вивчати і контролювати знання і вміння, адаптувати навчальну підготовку до індивідуальних особливостей, активізувати самостійне навчання, стимулювати логічне мислення, а також уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати тощо (А. І. Андреєв).

Подано авторську класифікацію алгоритмів практичної підготовки відповідно до складності і ступеня узагальнення медсестринських навичок й умінь. Теоретично обґрунтовано можливість упровадження триетапної схеми алгоритмічної підготовки студента: перший етап - відпрацювання навичок за алгоритмами їх виконання; другий - формування вмінь за алгоритмічними критеріями їх відпрацювання; третій етап - формування основ навчально-професійної майстерності шляхом алгоритмічного вирішення задач і завдань різного ступеня складності й узагальнення.

Вивчення сучасного стану медсестринської освіти спонукало до внесення якісних змін у теоретичну і практичну підготовку.

У другому розділі - «Зміст, форми і методи формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації» - подано розроблену структуру професійних умінь медичної сестри хірургічного профілю; технологію алгоритмізації формування професійних умінь; проаналізовано зміст, форми і методи формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер засобами алгоритмізації.

Аналіз наукової літератури і посадових обов'язків медичних сестер дав змогу визначити структуру їх майбутньої діяльності. Зроблено висновок, що діапазон професійних обов'язків медсестри різноманітний і включає питання медсестринської діагностики, виконання лікувальних процедур, надання невідкладної допомоги пацієнтам, проведення медсестринського догляду, вирішення медико-санітарних і медико-соціальних питань тощо (В. М. Наследков, М. Б. Наследков). Разом з тим кількість практичних навичок і вмінь, передбачених для засвоєння в процесі навчання є значною за обсягом, а вправність виконання кожної дії повинна бути надзвичайно високою, чим і зумовлено якнайширше використання алгоритмічних технологій в процесі підготовки майбутніх медичних сестер.

На основі структури медсестринської діяльності і власної класифікації алгоритмів обґрунтовано загальні принципи створення алгоритмічних інструкцій різного ступеня складності й узагальнення матеріалу, а саме: алгоритми виконання простих, складних, комбінованих і комплексних практичних навичок; алгоритми виконання професійних умінь; алгоритми загальної діяльності на основі теоретичного розв'язання і практичного відпрацювання навчально-виробничих задач і завдань. Розроблено еталони вивчення і відпрацювання практичних дій на рівнях навичок, умінь і вирішення задач.

Сформульовано загальні принципи використання алгоритмічних технологій під час опанування навчального курсу «Медсестринство в хірургії». Визначено принципову схему професійної підготовки студента - майбутньої медичної сестри хірургічного профілю засобами алгоритмізації, а саме: засвоєння професійних практичних знань; формування базових практичних навичок за допомогою алгоритмів виконання дій; удосконалення виконання практичних маніпуляцій до рівня вмінь, виконання професійних умінь за допомогою алгоритмічних еталонів; створення основ професійно-трудової майстерності шляхом власного створення алгоритмів, алгоритмічного розв'язання і виконання навчально-виробничих задач і завдань. Визначено, що практичну підготовку за допомогою алгоритмічних інструкцій необхідно здійснювати на муляжах і тренажерах до автоматизму, а діагностично-лікувальні процедури пацієнтам, в лікувальних закладах виконувати тільки за умови їхнього достатнього засвоєння, без будь-яких інструктивних вказівок.

Проаналізовано форми і методи навчання, які найбільшою мірою відповідають завданням підготовки медсестри і які органічно поєднуються з алгоритмічними технологіями. Визначено, що перевагу необхідно надавати активним і проблемним методам навчання, які розвивають аналітичні і синтетичні здібності, логічне мислення, схильність до творчості та імпровізації. З метою практичної підготовки майбутньої медсестри дієвими визначено ігрові методи навчання, а саме: відпрацювання практичних навичок і умінь на муляжах, тренажерах, один з одним тощо; проведення навчально-педагогічних, рольових і ділових ігор; теоретичне розв'язування і практична демонстрація виконання навчально-педагогічних задач і завдань. Крім того, з'ясовано, що дохідливі і точні алгоритмічні інструкції підвищують якість самостійної підготовки студентів на практичному занятті, при самостійному навчанні, в самостійній позааудиторній підготовці.

У третьому розділі «Організація і проведення дослідно-експериментальної роботи» визначено критерії ефективності формування професійних умінь майбутніх медичних сестер засобами алгоритмізації, визначено етапи і методику проведення педагогічного експерименту та проаналізовано результати експериментальної роботи.

У ході проведення дослідно-експериментальної роботи визначено, що якість алгоритмічних технологій навчання можуть підтвердити: критерій рівня засвоєння професійних знань; критерій рівня засвоєння професійних навичок і вмінь; критерії сформованості професійно-значущих якостей психіки, а саме - уміння визначити головне у змісті навчального матеріалу (аналітичні здібності), уміння узагальнити навчальний матеріал (синтетичні здібності), уміння робити висновки із змісту навчального матеріалу (здібності логічного мислення). Обґрунтовано показники і коефіцієнти, які визначають зміст кожного критерію. Критеріями рівня сформованості теоретичних знань було обрано коефіцієнт їх правильного відтворення за допомогою тестового контролю з банку тестових завдань для проведення Державного ліцензійного комплексного іспиту КРОК - М (медична сестра) з предметів «Основи медсестринства» і «Медсестринство в хірургії». На основі спостережень за вправністю виконаних практичних дій і порівняно їх з еталонами, показниками рівня сформованості практичних навичок і вмінь було обрано коефіцієнт опанування практичними вміннями. Критерії сформованості значущих якостей психіки медсестри визначалися шляхом розв'язування задач на логіку, синтез і аналіз.

Для проведення дослідно-експериментальної роботи проведено відбір методик і їх модифікацій: А. П. Біляєвої, В. П. Безпалька (визначення рівня сформованості професійних знань), С. У. Гончаренка (методика проведення аудиторного експерименту), А. А. Киверялга, М. С. Янцура (методика визначення рівня професійних умінь).

Педагогічний експеримент проводився у п'яти вищих медичних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації (на базі Рівненського державного базового медичного коледжу, Чортківського державного медичного коледжу, Шепетівського медичного училища, Кременецького медичного училища ім. Арсена Річинського, Костопільської філії Рівненського державного базового медичного коледжу).

Педагогічний експеримент відбувався в декілька етапів: підготовчий, експериментальний і підсумковий. На підготовчому етапі експерименту було визначено сучасний стан медсестринства і медсестринської освіти в Україні, виявлено основні недоліки підготовки медсестри і можливі шляхи їх подолання; проведено дослідження основних понять педагогічної проблеми, вивчено досвід використання алгоритмічних технологій у практичній підготовці; складено програму адаптації навчального процесу і змісту навчання відповідно до запровадженої алгоритмічної технології; уточнено методику алгоритмічного навчання серед викладачів задіяних у проведенні дослідно-експериментальної роботи.

Другий етап - експериментальний - включав безпосередню перевірку розробленої технології алгоритмізації формування професійних умінь майбутніх медичних сестер.

Під час підсумкового етапу педагогічного експерименту було зроблено порівняльний аналіз результатів у контрольних і експериментальних групах, проведено оформлення результатів дослідження, сформульовані висновки

Експериментальна роботи показала, що результати в експериментальних групах виявились вищими за аналогічні результати в контрольний групах: % засвоєння знань у межах 4,47 % - 9,26 %; середній бал у межах 0,36 - 0,45; якісна успішність у межах 20 - 24,6 %.

Результати, показані студентами експериментальних груп при порівнянні критерію опанування професійними вміннями, виявились вищими за аналогічні результати в контрольний групах: % опанування вміннями у межах 30 - 33,2 %; середній бал у межах - 0,47 - 0,61 %; якісна успішність у межах 21,1 - 40 %.

Уміння виділяти головне (аналітичні здібності) у студентів експериментальних груп були значно вищими, ніж у студентів контрольних груп, а саме: високі показники (надзвичайно високі і високі) зросли на 14,8 % (25,1 проти 36,9 %), тоді як низькі (низькі і надзвичайно низькі) є меншими на 10,7 % (26 проти 15,3 %);

Уміння узагальнити навчальний матеріал (синтетичні здібності) у студентів експериментальних є вищими, а саме: високі показники (надзвичайно високі і високі) є вищими на 7,3 % (30,9 проти 38,2 %), тоді як низькі (низькі і надзвичайно низькі) є меншими на 9,6 % (24,1 проти 14,5 %);

Уміння робити висновки із змісту навчального матеріалу (логічні здібності) у студентів, які навчалися за експериментальною програмою також виявилися вищими: високі показники (надзвичайно високі і високі) зросли на 7,4 % (з 29,1 до 36,5 %), а низькі (низькі і надзвичайно низькі) зменшились на 10,2 % (26 проти 15,8 %).

Більш ефективну теоретичну і практичну підготовку студентів експериментальних груп в порівнянні з контрольними було статистично підтверджено за допомогою критерія розподілу Стьюдента - критерієм t, де в усіх вибірках показники експериментальних груп є кращими.

Достовірність отриманих експериментальних даних про підвищення сформованості професійно-значущих якостей психіки в експериментальних групах було проведено за допомогою математичного статистичного аналізу методом рангової кореляції Спірмена. За нашими статистичними даними Т_кр знаходиться в межах 1,59-1,68, що є підтвердженням кращої сформованості професійно-значущих якостей психіки студентів експериментальних груп.

Результати дослідно-експериментальної роботи узагальнено в 11 таблицях і 6 гістограмах основного тексту, а також у 3 таблицях у додатку І.

У загальних висновках викладено результати теоретичної і методичної розробки формування професійних умінь майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації.



ВИСНОВКИ

Аналіз сучасного стану медсестринства в Україні показав, що модернізація медсестринської освіти має здійснюватися за такими напрямками: державно-законодавчий, науково-методичний, навчально-організаційний.

1. Вивчення психолого-педагогічної літератури дало можливість стверджувати, що алгоритмізація навчання майбутніх медичних сестер у сучасних умовах сприяє ефективному та раціональному вирішенню важливих завдань, що стоять на шляху вдосконалення процесу підготовки майбутньої медичної сестри хірургічного профілю у контексті положень Болонської декларації, правової і нормативної бази системи охорони здоров'я, професійної і медсестринської освіти.

2. Аналіз понять «алгоритм» і «алгоритмізація навчання» дозволили обґрунтувати доцільність застосування даної педагогічної технології підготовки медичної сестри. Різностороннє осмислення проблеми алгоритмізації дало змогу: створити власну класифікацію алгоритмів практичної діяльності відповідно до складності й узагальнення відповідного матеріалу; впровадити триетапну модель алгоритмізації практичної підготовки майбутньої медичної сестри хірургічного профілю, а саме: первинне засвоєння базових практичних навичок за допомогою алгоритмів їх виконання; поглиблене засвоєння практичних дій до рівня умінь, за допомогою алгоритмічних критеріїв їх відпрацювання; завершення формування професійних умінь за допомогою алгоритмічних критеріїв вирішення і практичного засвоєння навчально-виробничих задач і завдань.

...