Педагогічні засади застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

УДК 378.147:681.3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Педагогічні засади застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Іванькова Наталя Анатоліївна

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Рибалко Людмила Сергіївна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, професор кафедри загальної педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Лазарєв Микола Іванович, Українська інженерно-педагогічна академія (м. Харків), проректор з наукової роботи, завідувач кафедри креативної педагогіки та інтелектуальної власності;

кандидат педагогічних наук, доцент Кузнецова Ірина Василівна, Харківський національний медичний університет, доцент кафедри іноземної мови.

Захист відбудеться «17» грудня 2008 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.06 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. 216.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215-В.

Автореферат розісланий «15» листопада 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Попова О.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. В умовах стрімкого розвитку інформатизації суспільства й поширеного використання інформаційних технологій упровадження автоматизованої системи навчання (АСН) набуває особливого значення для підвищення ефективності навчально-виховного процесу у вищій школі, про що наголошується в матеріалах «Про хід виконання Державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006-2010 роки» (2007 р.). У межах вирішення поставлених завдань необхідною є розробка науково-методичного забезпечення використання комп'ютерних мультимедійних засобів навчання, підвищення організаційного й технологічного рівня розвитку інформаційних комп'ютерних технологій у всіх сферах життєдіяльності, формування комп'ютерної та інформаційної грамотності майбутніх фахівців, зокрема медичних працівників.

Ідея застосування автоматизованого навчання як системи зародилася в межах кібернетики та програмованого навчання, якому присвячено праці вчених, а саме: Г. Александрова, О. Берга, Н. Вінера, В. Глушкова, Дж. Девіса, О. Колмогорова, Н. Краудера, О. Ляпунова, Д. Поспєлова, Б. Скінера, Н. Тализіної, К. Томаса, Л. Фрідмана та інших. Педагогічні аспекти програмованого навчання розвивали В. Безпалько, П. Гальперін, Л. Ланда, Є. Машбиць та інші вчені.

У подальшому вітчизняні і зарубіжні науковці частково реалізовували цю ідею в таких напрямах, як:

· підвищення якості організації навчального процесу у вищій школі за допомогою автоматизованих засобів навчання (А. Башмаков, Л. Білоусова, Н. Брусєнцов, М. Жалдак, Є. Машбиць, О. Кіріленко, О. Полат, О. Рижов, І. Роберт, А. Савєльєв, Н. Тверезовська та інші);

· здійснення автоматизованого контролю за навчальними досягненнями студентів, зокрема студентів вищих медичних навчальних закладів (В. Аванесов, А. Анастазі, І. Булах, І. Карпова, В. Краснов, О. Кривонос, О. Майоров, О. Мінцер, Ю. Прокопчук, Л. Романишина, Д. Свенсон та інші);

· застосування комп'ютерних технологій в умовах кредитно-модульної системи навчання у вищих навчальних закладах (М. Банчук, Я. Болюбаш, І. Булах, О. Волосовець, В. Журавський, М. Згуровський, В. Казаков, В. Передерій, О. Підаєв, М. Степко та інші).

Проблема застосування АСН є багатогранною, тому її продовжують розробляти педагоги, психологи, інженерно-технічні працівники, лікарі та інші. Вона широко обговорюється на міжнародних, всеукраїнських і регіональних науково-методичних конференціях, відеоконференціях, практичних семінарах, таких як «Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики», «Актуальні питання дистанційної освіти та телемедицини», «Вдосконалення вищої медичної освіти», «Досвід упровадження основних засад Болонського процесу в систему вищої медичної (фармацевтичної) освіти», «Інформаційні технології в освіті», «Інформаційні технології в охороні здоров'я та практичній медицині», «Комп'ютерна медицина».

Разом з тим у дослідженнях відсутнє обґрунтування педагогічних засад застосування автоматизованої системи навчання студентів, зокрема студентів вищих медичних навчальних закладів.

Актуальність зазначеної проблеми посилюється виявленими суперечностями, що існують у практиці вищої школи, а саме:

· між декларуванням необхідності застосування інформаційних комп'ютерних технологій у практиці професійної підготовки майбутніх лікарів та недостатнім рівнем їх упровадження;

· між вимогами до медичної освіти, що зростають, та реальним рівнем професійної підготовки майбутніх лікарів у вищих медичних навчальних закладах;

· між стрімким розвитком інформаційних комп'ютерних технологій та недостатньою розробленістю науково-методичного забезпечення, яке дає змогу впроваджувати їх у практику підготовки майбутніх лікарів.

Актуальність проблеми, виявлені суперечності та відсутність науково-методичного забезпечення застосування автоматизованої системи навчання на педагогічних засадах зумовили вибір теми «Педагогічні засади застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою комплексних програм науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладах» (РК № 1-20 0199 004104), кафедри медичної і фармацевтичної інформатики, новітніх технологій Запорізького державного медичного університету «Методологічне та організаційне забезпечення дистанційного навчання в системі фармацевтичної освіти на основі інформаційних технологій» (РК № 0106008120).

Тему затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 19 від 22 квітня 2004 р.) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 15 червня 2004 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні педагогічних засад застосування автоматизованої системи навчання, розробці й експериментальній перевірці ефективності технології застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання для підвищення якості професійної підготовки студентів вищих медичних навчальних закладів.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. На основі аналізу літератури з психології, педагогіки, інформатики розкрити сутність поняття «автоматизована система навчання», теоретично обґрунтувати педагогічні засади застосування АСН у процесі професійної підготовки студентів вищих медичних навчальних закладів.

2. Виявити особливості застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів.

3. Уточнити критерії й показники якості професійної підготовки майбутніх лікарів.

4. Розробити й експериментально перевірити ефективність технології застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів.

5. Підготувати навчально-методичні матеріали щодо застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки студентів вищих медичних навчальних закладів в умовах кредитно-модульного навчання.

Предмет дослідження - забезпечення застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів на педагогічних засадах.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що якість професійної підготовки студентів вищих медичних навчальних закладів в умовах кредитно-модульного навчання можна суттєво підвищити, якщо забезпечити педагогічні засади застосування АСН розробленням і впровадженням технології, що передбачає реалізацію мети і принципів застосування АСН, створення автоматизованих навчальних програм, використання відповідних методів і форм навчання, проведення автоматизованого контролю й оцінювання навчальної діяльності студентів.

Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові положення, закони й категорії теорії пізнання, психолого-педагогічні ідеї щодо взаємозв'язку та взаємозумовленості явищ і процесів навколишнього світу, розвитку особистості як суб'єкта діяльності; конкретно-наукові положення теорії діяльності та розвитку особистості, концепцій гуманізації та інформатизації освіти, системного підходу до вивчення педагогічних процесів та явищ.

Теоретичною основою дослідження є наукові положення та висновки щодо особистісно-орієнтованого навчання студентів (І. Бех, В. Гриньова, О. Пєхота, С. Сисоєва, І. Якиманська та інші); дослідження психологічного, педагогічного, технічного аспектів автоматизованого навчання (П. Гальперін, Б. Гершунський, О. Єршов, М. Лазарєв, Є. Машбиць, А. Прокопенко, Н. Тализіна та інші); наукові праці з проблеми вдосконалення процесу підготовки майбутніх фахівців у вищій школі (А. Алексюк, В. Безпалько, М. Васильєва, І. Гавриш, Н. Ничкало, І. Підласий, Л. Рибалко, Г. Сєлєвко, В. Семиченко, Г. Троцко та інші); положення кредитно-модульного навчання (І. Бабин, Я. Болюбаш, В. Євдокімов, В. Кремінь, І. Прокопенко та інші); досвід організації навчального процесу у вищому медичному навчальному закладі (О. Волосовець, Ю. Вороненко, Г. Дзяк, І. Кузнецова, В. Москаленко, Л. Наумов та інші).

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використано методи дослідження: теоретичні - вивчення, аналіз та узагальнення літератури з психології, педагогіки, інформатики з метою теоретичного обґрунтування педагогічних засад застосування автоматизованої системи навчання, аналіз нормативної документації щодо організації педагогічного процесу у вищих медичних навчальних закладах, а також положень кредитно-модульної системи навчання студентів, вивчення освітніх концепцій, методик і технологій навчання з метою розробки технології застосування АСН; емпіричні - анкетування, тестування, бесіда, дискусія, вивчення продуктів діяльності студентів з метою визначення рівня професійної підготовки майбутніх лікарів, педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження; математичні - статистична обробка отриманих даних.

Дослідження здійснювалося протягом 1995-2008 рр.

Експериментальною базою дослідження були Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Запорізький державний медичний університет, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради. У педагогічному експерименті взяли участь 404 студенти, 52 викладачі.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

· вперше теоретично обґрунтовано педагогічні засади застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів (мету застосування АСН, вимоги до її застосування, відбір змісту навчального матеріалу для роботи з АСН, використання методів навчання та організацію різних форм навчання із застосуванням АСН, проведення автоматизованого контролю й оцінювання навчальної діяльності студентів); розроблено й експериментально перевірено ефективність технології, яка передбачала підготовку викладачів і студентів до застосування АСН та її навчально-методичне забезпечення (прийоми, методи, форми роботи з АСН);

· уточнено сутність поняття «автоматизована система навчання» як системи програмно-технічного, навчально-методичного, інформаційного забезпечення, що підтримує дії викладача і студентів у автоматизованому режимі та виконує роль допоміжного засобу навчання; критерії й показники професійної підготовки студентів вищих медичних навчальних закладів (мотиваційний критерій з показником сформованості пізнавального інтересу до змісту професійно спрямованих навчальних предметів; змістовий критерій з показником якість засвоєння знань з медицини та інформатики: обсяг, глибина; діяльнісний критерій з показниками: інтелектуальні вміння: виділяти головні думки та порівнювати, вміння використовувати АСН у процесі оволодіння змістом навчального матеріалу, самостійно виконувати завдання із застосуванням АСН);

· подальшого розвитку набуло наукове й навчально-методичне забезпечення процесу підготовки майбутніх лікарів із застосуванням автоматизованих засобів навчання.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що технологія застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів пройшла експериментальну перевірку, яка дає змогу реалізовувати її в умовах вищої школи. За результатами дослідження розроблено програму і навчально-методичні матеріали до спецкурсу «Застосування автоматизованої системи для навчання студентів вищих навчальних закладів в умовах кредитно-модульної системи» для викладачів і студентів.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (акт № 187 від 19.09.2006 р.), Запорізького державного медичного університету (акт № 612 від 23.04.2008 р.), Київської медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (акт № 34/09 від 9.11.2007 р.), Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради (акт № 38/49 від 14.12.2005 р.).

Матеріали дослідження доцільно використовувати у вищих медичних навчальних закладах вищої та післядипломної освіти з метою підвищення якості навчання студентів. Технологія може бути впроваджена не тільки у вищих медичних навчальних закладах, а й у ВНЗ інших профілів. Теоретичні положення й висновки дослідження можуть бути використані при підготовці навчально-методичних посібників і рекомендацій з педагогіки, психології, медичної інформатики.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечено методолого-теоретичним обґрунтуванням його вихідних позицій; відповідністю розроблених положень сучасному рівню та тенденціям розвитку педагогічної науки й вищої освіти; використанням комплексу взаємопов'язаних методів дослідження, що відповідають його об'єкту, предмету, меті, гіпотезі та завданням; цілісним аналізом теоретичного й емпіричного матеріалу; репрезентативністю вибірки; використанням сучасних статистичних методів опрацювання одержаних даних; результатами експериментальної роботи; можливістю відтворення педагогічного експерименту в нових умовах: зі студентами інших груп, факультетів, вищих навчальних закладів.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися в науково-методичних та педагогічних публікаціях автора, виступах з доповідями, науковими повідомленнями на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях і семінарах: Бердянськ (2003), Дніпропетровськ (1996), Запоріжжя (1995, 1997, 1998, 2000, 2003, 2006, 2007, 2008), Київ (2005, 2007), Луганськ, (2000), Полтава (2003), Харків (2002, 2003, 2004, 2005).

Публікації. Результати дослідження опубліковано в 26 друкованих працях, з них 1 програма і навчально-методичні матеріали, 14 статей у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України (8 - одноосібні), 11 статей у збірниках матеріалів і тез доповідей на науково-практичних конференціях та семінарах. Загальний обсяг авторського доробку з теми дослідження становить 6,7 друкованих аркушів.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (206 найменувань), 7 додатків на 15 сторінках. Робота ілюстрована 31 таблицею, 10 рисунками. Загальний обсяг дисертації становить 196 сторінок, з них основного тексту - 163 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробки, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, методологічні й теоретичні основи дослідження, виявлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення наукового дослідження, доведено надійність і обґрунтованість отриманих результатів, подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні питання застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів» на основі аналізу наукової літератури розкрито сутність поняття «автоматизована система навчання»; теоретично обґрунтовано педагогічні засади застосування АСН; виявлено особливості застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів.

На основі аналізу наукової літератури (В. Безпалько, П. Гальперін, Б. Скінер, Н. Тализіна та інші) з'ясовано, що виникнення поняття «автоматизована система навчання» пов'язане з програмованим навчанням. Першими вітчизняними автоматизованими системами, які реалізовували ідеї програмованого навчання, були системи «Контакт», «Педагог», «Екстерн». Серед зарубіжних АСН ефективними виявилися автоматизовані системи Plato, Coursewriter. Зазначені системи в цілому не набули широкого застосування, оскільки їх використання було трудомістким процесом і бракувало умов, які б сприяли їх упровадженню в процес навчання. Поновлення інтересу до автоматизованих систем навчання як автоматизованих програм навчального призначення відбулось у зв'язку з поширенням інформаційних комп'ютерних технологій навчання, використанням комп'ютера в процесі організації самостійної роботи як школярів, так і студентів.

У дослідженні з'ясовано, що вчені розглядають автоматизовану систему як сукупність програмно-технічного, навчально-методичного, інформаційного забезпечення навчання в автоматизованому режимі, що застосовується як допоміжний засіб (В. Аладьєв, А. Башмаков, І. Башмаков, А. Довгяло, І. Карпова, П. Підкасистий, А. Стогній, О. Тищенко, В. Тупало та інші). Визначено, що роль і значущість АСН полягає в: можливості підвищення і стимулювання інтересу студентів завдяки інформаційним технологіям; активізації розумової діяльності й ефективності засвоєння матеріалу завдяки інтерактивності; моделюванні й візуалізації процесів, які є складними для демонстрації в реальності; індивідуалізації навчання за темпами вивчення матеріалу, логікою й типом сприйняття навчальної інформації; організації дистанційного навчання; збиранні й обробці інформації про успішність навчання; корекції траєкторії навчання; розробці авторських сценаріїв навчання; створенні автоматизованих навчальних курсів.

У дисертації структуру АСН подано як сукупності елементів (бази) і блоків (програми), злагоджена взаємодія яких позитивно впливає на якість навчання. До складу АСН входять такі бази, як:

· база даних навчальних елементів (пойменована сукупність навчальних елементів як вербальної, графічної, схематичної, математичної та інших форм відображення поняття предметної галузі або професійного терміна, поданих в електронному форматі);

· база дескрипторів навчальних елементів (сукупність термінів, які описують зміст навчальних елементів);

· база протоколів навчання (послідовність записів, яка відображає взаємодію студента із системою в процесі навчання).

До блоків у структурі АСН віднесено:

· навчальний блок (програма, яка забезпечує подачу навчального матеріалу в процесі взаємодії студента з АСН);

· блок керування навчально-пізнавальною діяльністю (програми та алгоритми керування навчально-пізнавальною діяльністю студентів);

· блок моніторингу навчання (програма для відстеження результатів успішності студентів);

· блок контролю (програма для контролю та оцінювання якості навчання студентів).

Також у структурі АСН виділено тезаурус (словник понять предметної галузі із заданими смисловими відношеннями), «модуль студента» (формалізоване відображення знань і вмінь кожного студента в електронному форматі) та інтерфейси (сукупність програмних та мовних засобів і правил, які забезпечують взаємодію користувача із системою) різних категорій користувачів - викладача, розробника та студента.

З'ясовано функції АСН, головними серед яких є навчальна (здійснення пошуку навчальної інформації та використання її в процесі навчання); контролювальна (проведення автоматизованого контролю знань і вмінь студентів, організація самоконтролю); розвивальна (розширення інформаційного поля студента за допомогою комп'ютера); індивідуально-диференціювальна (здійснення навчання в індивідуальному режимі).

У дисертації класифіковано автоматизовані програми навчального призначення. Підставою для класифікації обрано спрямованість АСН на: реалізацію дидактичних цілей навчання; зберігання різного обсягу інформації; використання методів навчання; організацію різних форм навчання; вибір суб'єкта керування; застосування алгоритмів навчання; подачу навчальної інформації за допомогою автоматизованих навчальних курсів (АНК); керування пізнавальною активністю тих, хто навчається; створення інструментального середовища (розробка автоматизованих навчальних курсів з окремих галузей навчання).

Педагогічні засади застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів ми розуміємо як сукупність певних положень, вимог, способів реалізації педагогічної теорії, упровадження яких у практику вищої школи підвищує якість підготовки майбутніх лікарів. Отже, педагогічні засади застосування АСН полягають у такому:

· мета застосування АСН (підвищення якості професійної підготовки студентів до лікарської діяльності);

· вимоги до застосування АСН (організація активної взаємодії АСН і студента, проведення навчального діалогу, реалізація алгоритмів навчання, збирання, аналіз, обробка інформації в процесі навчання, керування процесом навчання на основі зворотного зв'язку, здійснення індивідуального підходу в процесі навчання, залучення студентів до самостійної роботи з метою економії навчального часу для пошуку необхідної інформації, урахування специфіки підготовки майбутніх лікарів у процесі розробки автоматизованих навчальних курсів);

· відбір змісту навчального матеріалу для роботи з АСН (формалізація загальнопедагогічної мети навчального курсу, що визначається державним стандартом освіти; структурування навчального матеріалу: тематичне, на основі графа логічної структури предметної галузі; застосування методів системного аналізу до основних понять медичних навчальних дисциплін);

· методи навчання із застосуванням АСН (частково-пошуковий, пояснювально-ілюстративний, дослідницький);

· організаційні форми навчання із застосуванням АСН (нетрадиційне проведення лекцій, лабораторних і практичних занять; самостійна та індивідуальна робота зі студентами, відеоконференції);

· автоматизований контроль й оцінювання навчальної діяльності студентів (перевірка вивченого за допомогою комп'ютерного тестування).

У дослідженні виявлено, що особливості застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів пов'язані зі специфікою сучасної медичної освіти, а саме: уведенням обов'язкового з 2002 р. єдиного ліцензійного іспиту КРОК 1, 2, 3, який дає змогу визначати мінімально допустимий рівень знань і вмінь майбутнього фахівця та базується на стандарті вищої медичної освіти; впровадженням єдиного практично-орієнтовного іспиту; реалізацією принципів доказової медицини як клінічної практики, що ґрунтується на науковій інформації, достовірності і значущості, та біоетики, яка забезпечує гуманне ставлення до людини під час наукових досліджень; організацією самостійної роботи як однієї з основних форм навчальної діяльності студентів; урахуванням особливостей організації праці викладача вищого медичного навчального закладу, який водночас є викладачем, педагогом-вихователем, науковцем і лікарем; розвитком медичної науки завдяки інформаційним комп'ютерним технологіям; використанням у процесі навчання великого обсягу демонстраційного матеріалу.

Реалізація педагогічних засад застосування АСН у підготовці майбутніх фахівців, зокрема майбутніх лікарів, вимагає розробки відповідної технології.

У другому розділі «Експериментальна перевірка ефективності технології застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів на педагогічних засадах» розкрито питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, розроблено й експериментально перевірено ефективність технології застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів на педагогічних засадах.

На констатувальному етапі педагогічного експерименту було вивчено нормативно-правову базу освітнього процесу, проаналізовано суттєві положення й вимоги до організації кредитно-модульного навчання у вищих медичних навчальних закладах, уточнено критерії й показники якості професійної підготовки майбутніх лікарів, підібрано діагностичний інструментарій дослідження, сформовано експериментальні та контрольні групи, визначено вихідний рівень якості професійної підготовки студентів до лікарської діяльності.

У дослідженні взяли участь викладачі й студенти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Запорізького державного медичного унівеситету, Київської медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради. Експериментальним дослідженням було охоплено 404 студенти, 52 викладачі. Вибірку становили групи Е1 (127 осіб), Е2 (129 осіб), К (148 осіб). Упровадження технології застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів здійснювалося на I, II та III курсах у процесі вивчення інтегрованої дисципліни «Біологічна хімія».

Для оцінювання якості професійної підготовки студентів - майбутніх лікарів (позитивне ставлення до вивчення змісту професійно спрямованих навчальних предметів; сформованість знань і вмінь у галузях медицини та інформатики) було визначено систему критеріїв з відповідними показниками: 1) мотиваційний (характер сформованості пізнавального інтересу до змісту професійно спрямованих навчальних предметів); 2) змістовий (якість знань з медицини та інформатики: обсяг, глибина); 3) діяльнісний (інтелектуальні вміння: виділяти головні думки та порівнювати; вміння використовувати АСН у процесі оволодіння змістом навчального матеріалу; вміння самостійно виконувати завдання із застосуванням АСН).

На формувальному етапі педагогічного експерименту розроблено й експериментально перевірено ефективність технології застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих навчальних медичних закладів на педагогічних засадах (рис. 1).

Забезпечення розробленої технології здійснювалось на різних етапах навчання: на етапі засвоєння змісту навчальних дисциплін (у групі Е1), на етапі контролю за навчальними досягненнями студентів (у групі Е2). У контрольній групі кредитно-модульне навчання студентів здійснювалося без застосування АСН.

Упровадження АСН у навчальний процес вимагало підготовки викладачів і студентів, яка передбачала усунення психологічних бар'єрів, що заважають застосуванню АСН, формування позитивного ставлення до застосування АСН, оволодіння навичками працювати на комп'ютері. У межах дослідження проведено спецкурс «Застосування автоматизованої системи для навчання студентів вищих навчальних закладів в умовах кредитно-модульної системи», який передбачав 36 годин теоретичної й практичної роботи з викладачами та студентами.

Викладачам надавали методичну допомогу у процесі підготовки до занять з фахових дисциплін щодо визначення й формалізації загальної мети навчального курсу, уточнення змісту навчальної дисципліни та структурування навчального матеріалу для створення автоматизованих навчальних програм.

Застосування АСН на етапі засвоєння студентами змісту навчальних дисциплін (у групі Е1) передбачало використання мультимедійних навчальних фрагментів, демонстрацію окремих слайдів АСН та їх звукове супроводження; самостійний пошук інформації навчального характеру за темою заняття в базі даних АСН або в електронній бібліотеці, яка є окремим додатковим модулем; самостійну розробку студентами мультимедійних фрагментів змісту навчального матеріалу та використання їх у процесі написання рефератів, курсових робіт, доповідей на студентських наукових конференціях, відеоконференціях.

Забезпечення технології застосування АСН вимагало відповідної організації навчальних занять, спеціальної підготовки до їх проведення. Так, при підготовці до лекції із застосуванням АСН викладач виділяв основні поняття теми, встановлював між ними зв'язки, добирав демонстраційний матеріал до змісту навчального матеріалу, який використовувався в ході лекції.

Використання АСН на етапі засвоєння змісту навчального матеріалу позитивно впливало на самостійну підготовку студентів до занять (швидке отримання інформації для самостійної підготовки, усунення психологічних бар'єрів, пов'язаних із такими особистісними якостями, як невпевненість, боязнь помилитися тощо).

Рис. 1. Технологія застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних закладів на педагогічних засадах

АСН також застосовували для організації індивідуальної роботи студентів. У процесі виконання індивідуального завдання дослідницького або проектно-конструкторського характеру студенти застосовували АСН як довідкову, інформаційно-пошукову, інструментальну або проектну систему, а також використовували мультимедійний навчальний матеріал з метою дослідження процесів та явищ. Студентам, які мали бажання виконувати творчі завдання, надавалася можливість використовувати інструментальні засоби АСН для розробки демонстраційних мультимедійних об'єктів.

Забезпечення застосування АСН на етапі контролю за навчальними досягненнями студентів (у групі Е2) здійснювалось за допомогою складання й використання тестових завдань із фахових дисциплін (альтернативні, закриті у вербальній та мультимедійній формах; на знаходження відповідності між науковими поняттями; на встановлення причинно-наслідкових зв'язків). АСН використовували для перевірки виконаних студентами ситуаційних фахових завдань.

За допомогою АСН здійснювалися корекція методики навчання, аналіз і оцінювання навчальних досягнень студентів, самоконтроль; складалися індивідуальні протоколи контролю й оцінювання навчальних досягнень студентів, що давало змогу виявити прогалини в засвоєних знаннях і вміннях.

У дослідженні виявлено, що в цьому разі розширюються функції контролю (контролювальна, навчальна, діагностувальна, стимулювальна, розвивальна, виховна, індивідуально-диференціювальна), значно менше часу витрачається на проведення різних видів контролю (вхідний, поточний, рубіжний, модульно-рейтинговий, підсумковий, відстрочений), своєчасно отримуються результати, що дає змогу викладачеві адаптувати методику проведення занять до потреб студентів, а студентам зосередитися на незрозумілих питаннях, відкоригувати зроблене.

Аналіз даних у двох експериментальних групах (табл. 1) дав змогу виявити позитивні зміни в характері сформованості пізнавального інтересу до змісту професійно спрямованих навчальних предметів (студенти працювали з додатковою літературою, були ініціаторами в обговоренні дискусійних питань з навчальних предметів, більш ретельно та якісно готувалися до занять, з'явився інтерес до вивчення споріднених предметів). Розширилася спрямованість пізнавальних інтересів до застосування автоматизованих засобів навчання (студенти цікавилися роботою АСН, подальшим її використанням у практичній діяльності лікаря з метою самовдосконалення, самоконтролю, саморозвитку). Зафіксовано позитивну динаміку сформованості інтелектуальних умінь (більшість студентів навчилися швидко виділяти головні думки та більш точно порівнювати елементи навчального матеріалу); умінь використовувати АСН у процесі оволодіння змістом навчального матеріалу (збільшилася кількість студентів, які в процесі занять уміло використовували АСН: швидко знаходили навчальний матеріал, виконували розрахунки, розширювали базу даних, формували звіти і протоколи, проводили їх якісну обробку); умінь самостійно виконувати завдання із застосуванням автоматизованих засобів навчання. лікар студент навчальний

Таблиця 1 Узагальнені результати експериментальної роботи в групах (приріст у %)

Критерії , показники, характер і рівні їх прояву	Експериментальні групи
	Е1 (127 осіб)	Е2 (129 осіб)	К (148 осіб)
1	2	3	4
Мотиваційний критерій: · характер сформованості пізнавального інтересу до змісту професійно спрямованих навчальних предметів: - стійкий (прагне заглибитися в сутність матеріалу, який вивчається); - ситуативний (щоб заглибитися в сутність матеріалу, який вивчається, потребує імпульсу ззовні); - відсутній (не цікавиться навчальним матеріалом, який вивчається)	+27,3 -10,3 -12,7	+17,8 -8,6 -4,3	+14,7 +12,4 -2,8
Змістовий критерій: · якість професійних знань у галузях медицини та інформатики: - обсяг; - глибина	+25,7 +13,4	+20,2 +10,2	+10,0 +5,8
Діяльнісний критерій: o Рівні інтелектуальних умінь: · уміння виділяти головне: - високий (виділяє всі головні думки); - середній (виділяє менше половини головних думок); - низький (не виділяє головних думок); · вміння порівнювати: - високий (знаходить усі спільні й відмінні ознаки в об'єктах, процесах, явищах, що порівнюються); - середній (частково знаходить усі спільні й відмінні ознаки в об'єктах, процесах, явищах, що порівнюються); - низький (утруднюється в знаходженні спільних і відмінних ознак в об'єктах, процесах, явищах, що порівнюються, та робить багато помилок). o Рівні сформованості вмінь використовувати АСН у процесі оволодіння змістом навчального матеріалу: · інтерпретація фізіологічних показників пацієнтів з метою визначення стану функціональних систем організму: - високий (правильно використовує АСН в процесі інтерпретації фізіологічних показників пацієнтів); - середній (робить помилки у процесі інтерпретації фізіологічних показників пацієнтів із використанням АСН); - низький (не вміє використовувати АСН у процесі інтерпретації фізіологічних показників пацієнтів); · розрахунок та побудова калібрувальних графіків для визначення концентрації речовин у біологічних середовищах для проведення різних методів аналізу (спектрофотометричний, хроматографія): - високий (вміє підбирати коефіцієнти за допомогою АСН до лінійних рівнянь з метою визначення концентрації біологічних сполук експериментальних даних та будувати калібрувальні графіки); - середній (частково вміє підбирати коефіцієнти за допомогою АСН до лінійних рівнянь з метою визначення концентрації біологічних сполук експериментальних даних та робить помилки в побудові калібрувальних графіків); - низький (не вміє використовувати АСН у розрахунках та побудові калібрувальних графіків).	+27,9 -24,3 0 +17,6 +23,4 -5,2 +12,5 +18,4 -4,3 +17,3 -19,8 -3,2	+12,2 -29,4 0 +25,3 +12,1 -17,4 +7,6 -5,7 -3,0 +12,4 -7,6 -2,7	+9,3 -6,2 0 +6,8 -5,1 -16,9 0 +1,8 -2,7 0 +3,4 -1,7
o Рівні сформованості вмінь самостійно виконувати завдання із застосуванням АСН: - творчий (високий: виконує завдання самостійно); - реконструктивний (середній: виконує завдання за запропонованим алгоритмом); - репродуктивний (низький: виконує завдання з викладачем)	+25,9 +15,3 -3,6	+18,5 +12,3 -2,8	0 +4,5 -1,6

Отже, динаміка показників якості професійної підготовки студентів вищих медичних навчальних закладів, наведена в таблиці 1, доводить ефективність розробленої технології, яка сприяла усвідомленню студентами та викладачами доцільності застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів, ґрунтовному засвоєнню студентами професійних знань, формуванню інтелектуальних умінь, а також умінь використовувати АСН у процесі оволодіння змістом навчального матеріалу, самостійно виконувати завдання із застосуванням АСН.

Вірогідність отриманих результатів підтверджується методами математичної статистики (критерій Стьюдента).

Висновки

Аналіз результатів теоретичного пошуку, експериментальної роботи дає змогу зробити такі висновки:

1. На основі проведеного аналізу літератури з психології, педагогіки, інформатики уточнено й науково обґрунтовано сутність поняття «автоматизована система навчання» як системи програмно-технічного, навчально-методичного, інформаційного забезпечення, що підтримує дії викладача і студентів у автоматизованому режимі та виконує роль допоміжного засобу навчання. Теоретично обґрунтовано педагогічні засади застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання, а саме: реалізацію мети застосування АСН, дотримання вимог до застосування АСН, відбір змісту навчального матеріалу для роботи з АСН, використання методів навчання та організацію різних форм навчання із застосуванням АСН, проведення автоматизованого контролю й оцінювання навчальної діяльності студентів.

2. У дисертації доведено, що в основі виявлених особливостей застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів лежить ідея інтегрування суттєвих положень медичної науки і практики, які пов'язані зі специфікою сучасної медичної освіти, вдосконаленням процесу підготовки майбутніх лікарів за рахунок використання педагогічних можливостей інформаційних комп'ютерних технологій, формуванням професійно-творчих умінь студентів у навчальній діяльності.

3. Уточнено критерії й показники якості професійної підготовки майбутніх лікарів: мотиваційний (характер сформованості пізнавального інтересу до змісту професійно спрямованих навчальних предметів); змістовий (якість знань з медицини та інформатики: обсяг, глибина); діяльнісний (інтелектуальні вміння: виділяти головні думки і порівнювати; вміння використовувати АСН у процесі оволодіння змістом навчального матеріалу; самостійно виконувати завдання із застосуванням АСН).

4. Розроблено й експериментально забезпечено технологію застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів, що передбачало реалізацію мети і принципів застосування АСН, створення автоматизованих навчальних програм, використання відповідних методів і форм навчання, проведення автоматизованого контролю й оцінювання навчальної діяльності студентів.

Доведено, що технологія застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів сприяла:

· позитивному ставленню студентів до застосування АСН у процесі навчання, оскільки вона допомагає їм орієнтуватися у великому обсязі навчальної інформації, готуватися до модульно-рейтингового контролю, користуватися додатковою інформацією, яка знаходиться в електронній бібліотеці ВНЗ;

· підвищенню якості знань студентів (їх обсяг і глибина) за рахунок використання структурованого навчального матеріалу, який знаходиться в базі даних АСН, що дає змогу охопити необхідну для вивчення множину понять на різних рівнях засвоєння;

· сформованості інтелектуальних умінь студентів у процесі роботи з понятійно-категоріальним апаратом предметної галузі за допомогою АСН; умінь використовувати АСН у процесі оволодіння змістом навчального матеріалу за рахунок використання навчальних алгоритмів, інструкцій у автоматизованому режимі (кількість студентів, які мають середній рівень сформованості умінь використовувати АСН у процесі оволодіння змістом навчального матеріалу у групі Е1 - 67,8%, у групі Е2 - 54,7%); умінь самостійно виконувати завдання із застосуванням АСН (кількість студентів, які мають високий рівень сформованості вмінь самостійно виконувати завдання із застосуванням АСН, у групі Е1 - 24,2%, у групі Е2 -23,4%), що пов'язане з усуненням психологічних бар'єрів, які виникають у студентській групі, у відносинах викладача і студента.

5. Підготовлено навчально-методичні матеріали до спецкурсу «Застосування автоматизованої системи для навчання студентів вищих навчальних закладів в умовах кредитно-модульної системи» для викладачів і студентів.

Проведене дослідження дало змогу визначити перспективні напрями подальшої розробки проблеми застосування автоматизованої системи в навчанні: створення комп'ютерних програм, адаптованих до специфіки підготовки майбутніх фахівців, удосконалення навчально-методичної бази застосування АСН в єдиному інформаційному середовищі вищого навчального закладу.

Основний зміст дисертації відбито в таких публікаціях

Статті в наукових фахових виданнях

1. Іванькова Н. А. Автоматизовані навчальні системи як засіб організації самоконтролю студентів / Н. А. Іванькова // Педагогічні науки : зб. наук. пр. / Полтав. держ. пед. ун-тет ім. В. Г. Короленка. - Полтава, 2002. - Вип. 5/6 (26-27).- С.188-191. - 0,46 авт. арк.

2. Іванькова Н. А. Дидактичні умови застосування комп'ютерних програм навчального призначення / Н. А. Іванькова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / Запоріз. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. - К. ; Запоріжжя, 2002. - С. 251-256. - 0,36 авт. арк.

3. Іванькова Н. А. Особливості формування єдиного інформаційного простору сучасної сільської школи / Н. А. Іванькова // Педагогічні науки : зб. наук. пр. / Бердян. держ. пед. ун-т. - Бердянськ, 2002. - С. 195-201. - 0,44 авт. арк.

4. Іванькова Н. А. Розробка та впровадження автоматизованого тестового контролю знань та вмінь студентів медичного вузу / Н. А. Іванькова // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2002. - Вип. 21. - С. 119-122. - 0,23 авт. арк.

5. Іванькова Н. А. Організація самоконтролю знань студентів в автоматизованих навчальних системах / Н. А. Іванькова, О. А. Рижов // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. / Запоріз. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. - К. ; Запоріжжя, 2003. - Вип. 27. - С. 344-347. - Особистий внесок: визначено роль АСН в організації самоконтролю знань та вмінь студентів. - 0,12 авт. арк.

6. Іванькова Н. А. Автоматизовані навчальні системи як засіб організації контролю успішності студентів вищих медичних навчальних закладів в умовах кредитно-модульного навчання / Н. А. Іванькова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / Запоріз. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. - К. ; Запоріжжя, 2004. - С. 279-286. - 0,46 авт. арк.

7. Иванькова Н. А. Декомпозиция учебной дисциплины как этап подготовки учебного материала для систем автоматизированного обучения /А.А. Рыжов, О.Б. Макоед, Н. А. Иванькова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / Запоріз. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. - К. ; Запоріжжя, 2005. - Вип. 35. - С. 266-271. - Особистий внесок: розроблено алгоритм застосування методів системного аналізу декомпозиції навчального матеріалу. - 0,12 авт. арк.

8. Іванькова Н. А. Способи реалізації технології застосування АНС у процесі навчання студентів вищих медичних навчальних закладів в умовах кредитно-модульної системи / Н. А. Іванькова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / Запоріз. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. - К. ; Запоріжжя, 2007. - Вип. 45. - С. 141-147. - 0,42 авт. арк.

Навчально-методичні матеріали

9. Застосування автоматизованої системи для навчання студентів вищих навчальних закладів в умовах кредитно-модульної системи : програма і навчально-методичні матеріали до спеціалізованого курсу для викладачів і студентів / Запоріз. держ. мед. ун-т ; уклад. Н. А. Іванькова. - Запоріжжя, 2007. - 32 с. - 1,9 авт. арк.

Статті в інших виданнях

10. Иванькова Н. А. Основные принципы организации баз знаний в интеллектуальных обучающих системах / Н. А. Иванькова, А. А. Рыжов // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. ст. / Запоріз. держ. мед. ун-т. - Запоріжжя, 1997. - Вип. 1. - С. 321-327. - Особистий внесок: обґрунтовано навчальну функцію АСН. - 0,14 авт. арк.

11. Иванькова Н. А. Алгоритм построения базы знаний АОС на основе графа логической структуры / Н. А. Иванькова, А. А. Рыжов, Л. Е. Белоконь // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. ст. / Запоріз. держ. мед. ун-т. - Запоріжжя : ЗДМУ, 1998. - Вип. II, т. II. - С. 292-297. - Особистий внесок: розроблено алгоритм структурування навчального матеріалу за допомогою АСН. - 0,08 авт. арк.

12. Иванькова Н. А. Структура системи контроля знаний с оптимизацией управления обучения / Н. А. Иванькова, А. А. Рыжов // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. ст. / Запоріз. держ. мед. ун-т. - Запоріжжя : ЗДМУ, 2000. - Вип. 6. - С. 315-320. - Особистий внесок: виявлено контролювальну функцію АСН. - 0,18 авт. арк.

13. Іванькова Н.А. Моніторинг початкового стану навчальної діяльності студентів вищого медичного закладу при вивченні предмету «Медична інформатика» / Н. А. Іванькова, В. В. Васілакін // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. ст. / Запоріз. держ. мед. ун-т. - Запоріжжя : ЗДМУ, 2006. - С. 246-251. - Особистий внесок: визначено роль АНС у здійсненні моніторингу. - 0,16 авт. арк.

14. Иванькова Н. А. Элементы системы дистанционного образования студентов заочного отделения фармацевтического факультета ЗГМУ / Н. А.Иванькова, А. И. Андросов // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. ст. / Запоріз. держ. мед. ун-т. - Запоріжжя : ЗДМУ, 2006. - Вип. 16. - С. 68-76. - Особистий внесок: визначено місце та роль АНС в організації дистанційної освіти студентів. - 0,24 авт. арк.

15. Іванькова Н. А. Особливості організації дистанційного навчання із застосуванням АНС за умов кредитно-модульної системи / Н.А. Іванькова // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. ст. / Запоріз. держ. мед. ун-т. - Запоріжжя : ЗДМУ, 2007. - Вип. 18. - С. 99-103. - 0,17 авт. арк.

Матеріали науково-практичних конференцій

16. Іванькова Н. А. Розробка стратегії автоматизованого контролю знань студентів / Н. А. Іванькова, О. А. Рижов // Актуальні питання фармацевтичної науки та практики : матеріали міжрегіон. наук.-практ. конф. (Запоріжжя, 23-24 лист. 1995 р.) / Запоріз. держ. мед. ун-т. - Запоріжжя, 1995. - С. 191-193. - Особистий внесок: розроблено алгоритм автоматизованого контролю знань студентів. - 0,09 авт. арк.

17. Иванькова Н. А. Формирование стратегии обучения в автоматизированных обучающих системах / Н. А. Иванькова, А. А. Рыжов // Математичне моделювання в психологічних і педагогічних дослідженнях та навчанні : тези доповід. Міжнар. наук. конф. / М-во освіти України, Дніпропетр. держ. ун-т. - Дніпропетровськ, 1996. - С. 72-73. - Особистий внесок: запропоновано під час розробки АНС враховувати психологічні особливості сприйняття навчального матеріалу студентами. - 0,06 авт. арк.

18. Іванькова Н.А. Застосування інтелектуальних навчальних систем у медичному ВНЗі / Н. А. Іванькова, О. А. Рижов // Сучасні проблеми підвищення кваліфікації фахівців у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах України : матеріали доповід. наук.-метод. конф. (Луганськ, 26-27 жовт. 2000 р.) / М-во охорони здоров'я України, Луган. держ. мед. ун-т. - Луганськ, 2000. - С. 144-145. - Особистий внесок: визначено роль інтелектуальних навчальних систем у реалізації принципу індивідуального підходу до навчання студентів. - 0,06 авт. арк.

19. Іванькова Н. А. Особливості педагогічної підготовки викладача медичного вищого закладу в умовах використання автоматизованих засобів навчання / Н. А. Іванькова // Педагогічна підготовка викладачів вищих навчальних закладів: матеріали Міжвузівської наук.-практ. конф. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2002. - С. 103-107. - 0,3 авт. арк.

20. Іванькова Н. А. Підготовка молодого фахівця до педагогічної діяльності в умовах використання автоматизованих засобів навчання / Н. А. Іванькова // Матеріли наук.-практ. конф. молодих вчених за 2002 рік / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х. : ОВС, 2003. - С. 14-15. - 0,2 авт. арк.

21. Іванькова Н. А. Розробка та застосування автоматизованих навчальних систем у викладанні біохімії / Н. А. Іванькова, Л. Є. Білоконь // Проблеми медичної та фармацевтичної освіти і шляхи підвищення якості підготовки лікарів і фармацевтів в Україні : матеріали наук.-метод. конф. (Харків, 5-7 лист. 2003 р.) / Харків. держ. мед. ун-т. - Харків: ХДМУ, 2003. - С. 107. - Особистий внесок: запропоновано використовувати АНС у викладанні біохімії. - 0,03 авт. арк.

22. Іванькова Н. А. Використання навчальної системи «RATOS» для самостійної підготовки студентів до ліцензійного інтегрированого іспиту / Н. А.Іванькова, В. В. Васілакін, О. А. Рижов // Самостійна робота студентів вищих навчальних закладів: досвід, проблеми та перспективи : матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 20-21 квіт. 2004.) / М-во охорони здоров'я України, Нац. фармацевт ун-т. - Х. : Вид-во НФаУ, 2004. - С. 96-97. - Особистий внесок: описано види самостійної роботи із застосуванням АНС. - 0,04 авт. арк.

...