Становлення і реформування середньої і вищої освіти Ірландії

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

13.00.01 - “Загальна педагогіка та історія педагогіки”

УДК 37.013.74(417)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

СТАНОВЛЕННЯ І РЕФОРМУВАННЯ СЕРЕДНЬОЇ

І ВИЩОЇ ОСВІТИ ІРЛАНДІЇ

Кучер Юлія Анатоліївна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор філософських наук КОРСАК Костянтин Віталійович, Інститут вищої освіти АПН України, завідувач відділу теорії і методології природничої та інженерної освіти.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор МАТВІЄНКО Ольга Василівна, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук АВШЕНЮК Наталія Миколаївна, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, завідувач відділу порівняльної професійної педагогіки.

Захист дисертації відбудеться “16” січня 2009 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.001.16 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60, аудиторія 314.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58, аудиторія 12.

Автореферат розіслано “15” грудня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Москаленко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ірландський освіта школа

Актуальність дослідження. З початком нового сторіччя невпинно зростає стратегічне значення сфери європейської інтеграції України, зокрема, її повноправної участі у створенні спільного простору освіти і наукових досліджень. Тема розвитку середньої і вищої школи з врахуванням європейських стандартів і поглиблення освітньої та наукової співпраці звучить в останніх урядових рішеннях: Національній доктрині розвитку освіти (2002 р.), Указі Президента України “Про забезпечення дальшого розвитку вищої освіти в Україні” (25.09.2008), урядовому проекті “Український прорив” (2008).

Успішне вирішення завдання європейської інтеграції передбачає залучення фахівців з порівняльної педагогіки. У Радянській Україні відчувався брак науковців-компаративістів, хоча вона була членом ЮНЕСКО і періодично звітувала про стан власної освіти. Рідкістю були захисти педагогічних дисертацій з порівняльної тематики, а досліджувала зарубіжну педагогічну інформацію лише невелика група науковців-педагогів у складі Українського науково-дослідного інституту педагогіки. Її члени - Н. Абашкіна, Г. Єгоров, Н. Лавриченко, О. Локшина, Б. Мельниченко, Г. Степенко, І. Тараненко є авторами багатьох відомих колективних та індивідуальних праць з порівняльної педагогіки та здійснюють підготовку наукової зміни.

Відновлення незалежності створило передумови для інтеграції освітньої системи України в міжнародний освітній простір, викликавши також підвищені вимоги до ґрунтовності та якості порівняльно-педагогічних досліджень і публікацій. З кожним роком збільшувалася кількість захищених дисертацій окресленої тематики, сформувалася і стала зростати група науковців, які вивчали окремі країни і регіони - Н. Авшенюк, В. Астахова, Л. Глузман, К. Корсак, Т. Кошманова, М. Лещенко, А. Лігоцький, В. Луговий, О. Матвієнко, Л. Пуховська, А. Сбруєва та інші.

Після вивчення захищених в Україні дисертацій порівняльно-педагогічної тематики зі спеціальності 13.00.01 - “Загальна педагогіка та історія педагогіки” виявлено нерівномірність їх тематичного розподілу: у 17 дисертаціях досліджувалася освіта і виховання молоді США, 16 - Великобританії, 14 - Німеччини, 7 - Франції, 13 - всього західного світу та ін. Польська освіта вивчалася у 14 дисертаціях, а ще чотири стосувалися педагогічно-виховного спадку видатного польського педагога Я. Корчака. Освітні системи інших європейських держав стали предметом дослідження лише в поодиноких працях: Фінляндію дослідила Л. Ляшенко, зміст навчання з фізики в Австрії - Б. Фуртак. Двічі об'єктом дослідження була освіта Норвегії (дисертації Н. Вишневської і В. Семілетка), але жодного разу у дисертаціях науковці-педагоги не досліджували ірландську систему освіти і не звертали уваги на Ірландію.

Тимчасом, серед відомих прикладів прискорення прогресу у групі європейських держав та інших континентів саме Ірландія на зламі сторіч за короткий час утричі збільшила валовий внутрішній продукт, здійснивши “стрибок”, так званий “Ірландський прорив”, що особливо цікавий для вітчизняних учених в усіх можливих аспектах ще й тому, що він підготовлений і здійснений у процесі активної участі ірландців в діяльності Європейського Союзу, у взаємодії з іншими його учасниками шляхом підвищення якості навчання і життя всього населення.

Виходячи з наведених вище міркувань, а також у зв'язку із відсутністю дисертаційних досліджень з вивчення ірландської системи освіти темою дисертацієї було обрано: “Становлення і реформування середньої та вищої освіти Ірландії”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до науково-дослідної теми кафедри педагогічної майстерності Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя “Модель організації ступеневої підготовки педагогічних кадрів” (державний реєстраційний код № 0104U000324). Воно також є частиною загального дослідження відділу теорії і методології природничої та інженерної освіти Інституту вищої освіти АПН України “Теоретико-методологічні проблеми забезпечення якості природничої та інженерної освіти” на період 2003-2005 рр. (РК № 0103U000958) і “Теоретичні засади моніторингу якості вищої природничої та інженерної освіти” на період 2005-2008 рр. (РК № 0100U000346). Тему дисертації узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 31 жовтня 2006 р.).

Мета дослідження - здійснити в історичний ретроспективі цілісний науковий аналіз організаційно-педагогічних засад становлення та розвитку ірландської середньої і вищої освіти; дослідити роль освітньо-наукового комплексу в досягненні країною великих соціально-економічних успіхів.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1) вивчити стан дослідження й опису Ірландії у вітчизняних наукових джерелах;

2) визначити періоди розвитку ірландської освітньо-культурної сфери;

3) виявити і вивчити особливості діяльності середньої і вищої школи напередодні приєднання Ірландії до Європейського Союзу (ЄС);

4) дослідити специфіку розвитку ірландської системи освіти з моменту вступу Ірландії до ЄС і до кінця ХХ ст.;

5) встановити особливості реформування і модернізації освітньо-наукового комплексу Ірландії після 2000 року і дослідити можливості застосування ірландського досвіду в Україні.

Сукупність цих п'яти завдань стала основою для структуризації дисертації, логіки і послідовності виконання всього дослідження.

Об'єкт дослідження - становлення і розвиток ірландської освіти.

Предмет дослідження - особливості виникнення середньої і вищої освіти Ірландії та їх реформування в роки незалежності і розвитку держави у складі Європейського Союзу (ХХ-ХХІ ст.).

Концептуальні ідеї дослідження: стрімкий перехід Ірландії від аграрного суспільства до суспільства з високою ефективністю виробництва - багатовимірне соціальне явище, в якому визначальна роль відводиться освіті, що набула нових ознак у період входження та перебування Ірландії в Європейському Союзі.

Порівняльно-педагогічне дослідження становлення та реформування середньої та вищої освіти Ірландії дасть змогу виявити позитивні освітні реалії країни, що вплинули на економічно-соціального прогрес Ірландії, можливості поліпшення розвитку національної освіти на шляху побудови в Україні суспільства знань, де виробництво спиратиметься на надвисокі інформаційні технології.

Методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання; положення системного підходу до вивчення явищ, що вивчаються; положення про діалектичний взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ у суспільстві та необхідність їх вивчення в конкретно-історичних умовах.

Теоретичну основу дослідження складають положення і досягнення:

- філософії сучасної освіти та її ролі в суспільному розвитку (В. Андрущенко, С. Гончаренко, В. Кремень, В. Лутай, М. Михальченко, О. Савченко, Г. Філіпчук та ін.);

- теорії діяльності й розвитку особистості (Б. Ананьєв, Г. Балл, В. Киричук, О. Леонтьєв, С. Максименко, В. Моргун, Д. Узнадзе та ін.);

- психолого-педагогічних основах ефективного професійного розвитку особистості (В. Луговий, В. Маслов, Н. Ничкало, С. Сисоєва, В. Семиченко та ін.);

- методології порівняльної педагогіки (Б. Вульфсон, М. Євтух, М. Лещенко, З. Малькова, О. Матвієнко, М. Нікандров, Л. Пуховська, А. Сбруєва та ін.);

- історії розвитку педагогічної освіти в Україні (А. Алексюк, Н. Дем'яненко, В. Луговий, В. Майборода та ін.);

- наукових дослідженнях вітчизняних та зарубіжних учених з проблем розвитку освітньо-наукового комплексу в сучасних умовах (М. Згуровський, О. Білорус, В. Іноземцев, В. Кремень, В. Луговий, Е. Фор, М. Фуллан, Т. Хюсен та ін.).

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано комплекс методів дослідження:

- загальнонаукових (аналіз, синтез, зіставлення, узагальнення, систематизація) для вивчення всього комплексу доступної інформації про формування ірландського народу, його культури, розвитку освітньої системи, економіки і науки;

- ретроспективний, логіко-системний та інші історико-діалектичні методи під час вибору періодизації змін освітньої системи Ірландії після відновлення незалежності у ХХ ст. та у процесі хронологічно-структурного і зіставно-порівняльного аналізу стану і тенденцій її розширення та модернізації в роки приєднання країни до Європейського Союзу;

- поєднання методів статистичного і контент-аналізів у процесі дослідження стану, цілей і результатів порівняльно-педагогічних систем великих і малих зарубіжних держав українськими науковцями після 1991-го року;

- генезисний метод у поєднанні з критичним підходом під час дослідження причинно-наслідкових зв'язків усіх тих явищ, що обумовлювали успіхи ірландців в модернізації свого освітньо-наукового комплексу у досліджуваний період, його ефективної участі у здійсненні “Ірландського прориву”, що полягав у трикратному збільшенні валового національного доходу, відмові від аграрних і низько-індустріальних технологій та масового застосування високих і надвисоких з метою прискореної побудови суспільства знань.

Джерельну базу становили:

- загальні інформаційні джерела (енциклопедії, монографії, підручники, навчальні посібники, статті тощо) на кількох мовах;

- доповіді і звіти міжнародних освітніх та інших організацій, офіційні документи Ірландії (Ireland. Statistical Report. System of Education 2003/2004), України та європейських держав, Болонська декларація і національні доповіді (рапорти) країн-учасниць Болонського процесу (Focus on the Structure of Higher Education in Europe 2006/07. National Trends in the Bologna Process), а також інші матеріали;

- результати досліджень системи освіти Ірландії міжнародними експертними комісіями і дослідницькими групами комплексного складу, періодичні звіти Міністерства освіти і науки Ірландії;

- електронні інформаційні освітні ресурси Міністерства освіти і науки Ірландії, бази даних мережі EURYDICE, UNESCO, ОЕСD, CEPES, довідкові та інші видання Європейського Союзу, інформація з пошукової системи для Інтернету тощо.

Значна частина цих джерел вперше в Україні уведена в науковий обіг.

Наукова новизна одержаних результатів нашого дослідження полягає в тому, що у ньому вперше:

- проаналізовано стан і особливості вивчення та опису освіти, культури і економіки Ірландії у працях українських і зарубіжних педагогів і представників інших наук;

- досліджено шлях становлення, розвитку і реформування середньої і вищої освіти Ірландії, виявлено періоди національної культурно-освітньої еволюції від виникнення на основі християнства високої за рівнем моралі і культури “монастирської цивілізації” (1-й період, V-XI ст.), стагнації та гальмування розвитку освіти після захоплення Ірландії Британією (2-й період, ХІІ-ХІХ ст.), законодавчо-організаційної діяльності щодо створення національної загальнодоступної освіти після отримання Ірландією статусу домініону (3-й період, 1921-1939 рр.), розвитку освіти після досягнення повної незалежності (4-й період, 1939-1972 рр.) до прискореної розбудови і реформування освіти і науки після вступу Ірландії в Європейський Союз (5-й період, з 1973 - по теперішній час);

- виявлено і проаналізовано передумови і засоби здійснення ірландським народом наприкінці ХХ ст. безприкладного для сучасної Європи “прориву”, який полягав у прямому переході від аграрного стану до першої стадії суспільства знань з відповідним підвищенням добробуту, освітнього рівня всього населення, технологій виробництва, науки і культури;

- здійснений аналіз основних частин освітньої сфери Ірландії з акцентуванням трансформації середньої і вищої освіти до її вступу в Європейський Союз (ЄС), на початку перебування в ньому і в наш час. Вивчено більшість тих можливостей, які членство в ЄС надало Ірландії для її всебічного прогресу;

набули подальшого розвитку:

- українська порівняльна педагогіка в аспектах дослідження її досягнень після 1991 року;

- засади і принципи раціонального вибору тих зарубіжних взірців і прикладів, які мають значний потенціал для практичного застосування в Україні під час створення стратегічних планів розвитку суспільства, освіти і науки та втілення їх у життя;

- педагогічні і соціологічні уявлення про структуру, цілі і методи діяльності освітньої системи у тому разі, коли вона повинна орієнтуватися не на минуле, а на побудову суспільства знань і глобально конкурентоспроможної економіки.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що воно містить інформацію про можливості соціально-економічного розвитку народу і держави без повторення тих стадій і явищ, які були притаманні іншим країнам. Цю можливість використала Ірландія, здійснивши у 1960-2007 рр. перехід від аграрного стану до першої стадії суспільства знань без тривалої і змінної індустріальної стадії.

У дисертації наведено вагомі докази, що існує подібність між долями ірландського та українського народів. Ця подібність, на наш погляд, надає особливої переконливості пропозиції обирати для дослідження, можливого запозичення і використання в Україні взірців і досягнень не найбільших за територією і населенням розвинених держав, а малих країн і народів, які вирішували й успішно вирішують різноманітні проблеми, що дуже нагадують українські.

Певним теоретичним внеском є введення в український науково-педагогічний обіг нових першоджерел - як друкованих, так і електронних.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його зміст і висновки є обґрунтованою й цілісною системою ідей, аргументів і прикладів для удосконалення теорії й методології реформування сучасної системи освіти. Через високу інноваційність - дослідження освіти Ірландії здійснено вперше в Україні - зібрані й систематизовані дані, отримані результати і висловлені рекомендації мають особливо широкий і кількарівневий потенціал практичного застосування.

Результати дисертації мають значний потенціал застосування у практиці виконання передбачених Національною освітньою доктриною заходів удосконалення якості наших атестатів і дипломів та інтеграції системи освіти в європейський освітній простір з урахуванням вимог Болонської декларації 1999 р. про зближення систем вищої освіти країн Європи в рамках утворення європейського простору вищої освіти і науки.

Матеріали дисертації можуть використовуватися в процесі професійно-педагогічної підготовки при викладанні курсів, що включають компаративний аналіз світових освітніх систем. Зібраний і структурований з використанням проблемно-хронологічного підходу, об'єктивно проаналізований з допомогою порівняльного методу і узагальнений дисертаційний матеріал стане надійним підґрунтям для подальших порівняльно-педагогічних та історико-теоретичних досліджень Ірландії та інших малих і середніх зарубіжних держав, що подібні до України й вирішували свої проблеми в аналогічних нашим умовах.

Впровадження результатів дослідження. Публікації і база даних автора використані при роботі над звітами про науково-дослідну роботу Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України 2005 і наступних років (довідка № 237/1 Інституту вищої освіти АПН від 17 вересня 2008 р.) та у створенні методичних матеріалів з питань удосконалення системи вищої освіти, зокрема вироблення принципових підходів до реалізації багатоступеневої підготовки фахівців (довідка № 1 4/18-2358 від 24.09.2008 р. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти та науки України), а також Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (довідка № 04 від 02.10.2008 про використання під час створення навчальної літератури і в спецкурсі з порівняльної педагогіки).

Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом публікації основних результатів дослідження в наукових виданнях, презентації у доповідях і виступах на наукових семінарах Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя та Інституту вищої освіти АПН України, а також на науково-практичних конференціях національного і міжнародного рівня: Міжнародній науково-практичній конференції “Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології” (Рівне-Київ, 2007); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Інновації у вищій освіті” (Ніжин, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Вища освіта в контексті державної політики України” (Київ, 2006); ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2006); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій технічній школі” (Кривий Ріг, 2006), VIII науково-практичній конференції “Актуальні проблеми формування особистості лікаря у студентів-медиків” (Київ, 2008).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 10 одноосібних наукових працях, у тому числі в шести статтях у фахових науково-педагогічних виданнях загальним обсягом 3,3 др.а.

Структура дисертації зумовлена обраною темою, визначеними завданнями і складається із вступу, трьох розділів, проміжних і загальних висновків, двох додатків, списку використаних джерел (208 назв, з них 68 іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації - 191 сторінка, з них основного тексту - 170 сторінок. У роботі наведено 18 таблиць і 3 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, вказано зв'язок роботи з науковими темами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, концепцію та методи дослідження, розкрито наукову новизну, деталізовано теоретичне та практичне значення, відображено апробацію результатів дослідження, наведено дані про наукові публікації з теми дисертації і подано характеристику рукопису.

У першому розділі - “Дослідження Ірландії у працях українських педагогів і представників інших наук” - виявлено особливості розвитку порівняльно-педагогічних досліджень у роки відновлення незалежної України; проаналізовано та узагальнено доробок українських педагогів і представників інших наук про Ірландію, її культуру та освіту, особливості історичного розвитку; визначено особливості “Ірландського прориву”.

Вивчення праць (авторефератів і дисертацій), що внесені у великий каталог Наукової бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, показало, що освітньо-наукова, економічна і культурна сфери Ірландії не входили в тематику захищених українськими педагогами і представниками інших наук дисертацій. Окремі питання виховання та управління у Північній Ірландії (Ольстері), що є частиною Великобританії, розглядалися в одній дисертації з педагогіки (Л.М. Буніна, м. Луганськ, 2005), одній - з політології (Т.М. Козак, м. Львів, 2002), одній - з права (Н.М. Мішина, м. Одеса, 2002). Частково ірландська тематика звучить і в дисертації з історії Г.М. Казакевича, який вивчав жрецьку організацію стародавніх кельтів та її еволюцію (м. Київ, 2004). Про підвищення цікавості до Ірландії наших науковців, свідчить те, що Ю.Г. Запорожченко (м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка) оприлюднила перші результати власного дослідження ірландської вищої школи (стаття “Особливості освітнього менеджменту в Ірландії”, Вища освіта України, 2008, Додаток 3, Том IV, С. 311- 315).

У розділі наведено результати аналізу визначення поняття “порівняльна педагогіка” у вітчизняних і зарубіжних джерелах, виявлено певну розбіжність у його змісті і характерних підходах під час виконання досліджень освітніх систем різних держав. Вказано на позитивну динаміку цих досліджень в Україні після відновлення її незалежності, оскільки в СРСР порівняльна педагогіка була обмежена ідеологічними рамками і слугувала виконанню державних цілей у навчально-виховній сфері.

З метою встановлення проблем з порівняльної педагогіки, які найбільше цікавлять науковців в Україні, проведено контент-аналіз усіх захищених дисертацій зі спеціальності 13.00.01 - “Загальна педагогіка та історія педагогіки”, яка значно переважає всі інші спеціальності з педагогіки кількісно і включає третину з усіх 3918 захищених наукових праць. Оскільки порівняльна педагогіка як напрям педагогічної науки входить до паспорту спеціальності 13.00.01 - “Загальна педагогіка та історія педагогіки”, то логічним є те, що абсолютна більшість праць - 107 (порівняльно-педагогічного характеру) -припадає саме на цю спеціальність. Розподіл тематики цих дисертацій за географічним принципом і за тематикою узагальнено нами у таблиці 1. Наведені у таблиці дані показали, що освіта в невеликих європейських державах рідко привертає увагу науковців і стає предметом наукового пошуку, зокрема освіта Ірландії не досліджувалася. Звернення до інформаційного поля інших наук виявило, що ця країна, на відміну від Ісландії, Фінляндії чи подібних малих держав з тривалішим періодом незалежності, ще не була темою монографій, книг, дисертацій і статей.

Таблиця 1. Розподіл тематики дисертацій з порівняльної педагогіки зі спеціальності 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки за географічним принципом і тематикою

Країни (регіони)	Дисерт.	Тематика дисертацій	Дисерт.
1. США	17	1. Діяльність і реформування системи середньої освіти	14
2. Великобританія	16	2. Педагогічна освіта	13
3. Німеччина	14	3. Громадянське і сімейне виховання	12
4. Польща	14	4. Патріотичне і національне виховання	10
5. Західна Європа	13	5. Моральне виховання	9
6. Франція	7	6. Професійна орієнтація і професійна освіта	8
7. Канада	5	7. Українські науковці за рубежем і діаспора	8
8.Я.Корчак (порівн.)	4	8. Естетичне і художнє виховання	5
9. Росія	2	9. Діяльність і розвиток системи вищої освіти	4
10. Норвегія	2	10. Навчання дорослих і безперервна освіта	4
11. Китай	2	11. Профільне, диференційоване навчання	3
12. Східний світ	2	12. Музичне виховання	3
13. Білорусія	1	13. Профілактика девіантної поведінки учнів	3
14. Індія	1	14. Викладання іноземних мов	2
15. Італія	1	15. Педагогічні виміри і тестування	2
16. Іспанія	1	16. Дошкільна педагогіка	2
17. Іран	1	17. Екологічна освіта	2
18. Йорданія	1	18. Демократизація і управління освітою	2
19. Угорщина	1	19. Філософія освіти	1
20. Чехія	1

У результаті аналізу джерельної бази з дослідження Ірландії та її населення географами і представниками інших наук виявлено факт обмеженості тематики й обсягу інформації, її політичної індоктринованості, що датується радянським періодом. Лише у великих загальних і спеціалізованих енциклопедіях містяться статті з назвами “Ірландія”, “Ірландський народ”, “Ірландський острів”. Звернення до нових за часом появи публікацій економічного й іншого характеру виявив цікавий факт: наприкінці ХХ ст. Ірландія за короткий час здійснила комплексний економічний, освітній і культурний “прорив” саме такого типу, який запропоновано втілити в життя у нас авторами державного плану з назвою “Український прорив”.

Розділ містить економічний, політичний і соціальний аналіз передумов потроєння валового національного доходу і значного підвищення якості життя; Тут наведено кількісні дані для різних аспектів цього прогресу, вказані місця Ірландії, інших країн Європейського Союзу, а також України і Росії в рейтингу інтегральних показників змін за період 1990-2003 рр. та ін.

У результаті наукового пошуку виявлено три “підвалини” ірландського успіху: І - жорстка і безкомпромісна економія бюджетних коштів і тотальний контроль за використанням усіх ресурсів; ІІ - створення дуже сприятливих умов для надходження та економічної діяльності коштів зарубіжних інвесторів (йдеться як про законодавство, так і про розвиток освіти та продуктивної компетентності всього активного населення); ІІІ - угода про “суспільне партнерство” як повний консенсус за участю всіх політичних і громадських сил щодо економічної, соціально та освітньо-культурної політики (спершу економічне зростання, а значно пізніше - підвищення зарплат). Нами складено перелік практичних і ефективних заходів, які доцільно було запровадити в Україні. До цього переліку входять: забезпечення тривалої макроекономічної стабілізації; відмова від примітивно-теоретичного уявлення про “ринок” й активна роль державних структур в організації та втіленні інновацій; жорстка селекція зон розвитку і підтримка лише найновіших технологій, які створюються і впроваджуються за участю мережі різноманітних ВНЗ; законодавче формування виключно сприятливих умов для зарубіжних інвесторів й абсолютне дотримання Ірландією своїх зобов'язань; багатосторонній контроль за використанням інвестицій і відносно низький рівень “великої” корупції; акцентований розвиток інфраструктури за рахунок залучення всіх тих, хто міг бути зацікавленим в її появі; загальнонародна пріоритетна увага всім формам освіти, зокрема - вищій (технологічній і класичній); ліквідація засобами освіти прошарку маргіналів і безробітних, постійна увага до навчання всього активного населення; вміле використання поєднання наявних університетів та НДІ, створення нових, перехід до загальної вищої освіти, створення дослідно-продукційних зон за відомими світовими зразками; постійне скорочення аграрного сектору і надання його працівникам більш привабливих занять після необхідної підготовки.

У розділі вказано причини того, чому Ірландія 1990-х років стала полюсом, що притягає великі зовнішні інвестиції. Щойно наведений перелік дев'яти заходів доповнений вказівкою на інші явища, зокрема високу трудову мораль ірландців, порядність і національну згуртованість. Акцентовано увагу на тому, ірландці впроваджують надвисокі технології, готують молодь в системі освіти до їх економічно ефективного використання.

У другому розділі - “Створення і розвиток освітньої системи Ірландської Республіки” - виявлено умови формування культури та освіти ірландського народу; подано інформацію, що висвітлює шлях країни від зародження регулярного навчання до формування державної системи обов'язкової освіти; представлено характеристику системи освіти Ірландії на початку перебування держави в Європейському Союзі.

Здійснено періодизацію національної культурно-освітньої еволюції від виникнення на основі християнства високої за рівнем моралі і культури “монастирської цивілізації” (1-й період, V-XI ст.), стагнації та гальмування розвитку освіти після захоплення Ірландії Британією (2-й період, ХІІ-ХІХ ст.), законодавчо-організаційної діяльності щодо створення національної загальнодоступної освіти після отримання Ірландією статусу домініону (3-й період, 1921-1939 рр.), розвитку освіти після досягнення повної незалежності (4-й період, 1939-1972 рр.) до прискореної розбудови і реформування освіти і науки після вступу Ірландії в Європейський Союз (5-й період, з 1973 - по теперішній час).

Письмо і грамотність ірландці запозичили зі сходу разом з християнською релігією. Ірландія упродовж VI-VIII сторіч виявилася одним з найбільших розвинених західноєвропейських культурних центрів. Утікачі з материка принесли сюди численні античні досягнення у сфері письмової культури, науки й мистецтва. На острові виникла так звана “монастирська цивілізація”, в якій роль характерних для країн материка міст відігравали великі монастирі і поселення біля них. Особливо великий внесок в утвердження християнства і початок розквіту цієї цивілізації належить місіонеру, який понад 30 років вів успішну релігійно-просвітницьку діяльність (432-465 роки нашої ери) і увійшов в історію під іменем святого Патрика. Навчених в ірландських монастирях на латиномовних церковних книгах фахівців упродовж майже трьох сторіч запрошували для просвітницької місії керівники варварських держав, що після розпаду Римської імперії майже безперервно воювали між собою на території сучасних Франції, Бельгії, Нідерландів, Німеччини, Північної Італії і Швейцарії.

Цей розквіт освіти і культури змінився занепадом з початком атак вікінгів і внутрішнього розбрату, тому країну досить легко захопила Англія, де раніше скінчився період феодальної роздробленості. На багато сторіч життя ірландців стало визначатися постійним прагненням свободи і вимушеним підкоренням сильнішому супротивнику. Освіта у цей час була переважно релігійною та елітаризованою (отримували її лише дуже багаті особи і майбутні ченці), навчання здійснювалося на чужих мовах.

У розділі доведено, що церква й релігійні ідеї дуже довго домінували у навчально-виховній системі Ірландії (1-й - 3-ій, а також частину 4-го періоду). Тому звільнення ірландської освіти від цього надмірно консервативного впливу впродовж другої половини ХХ ст. відбувалося за рахунок зменшення релігійної складової і внесення у зміст навчання елементів науковості.

Ірландія навіть після часткового відновлення незалежності й отримання статусу домініону в 1921 р. залишалася аграрним сировинним додатком для Англії. Розколовши ірландців на дві частини, англійці залишили собі промислову і густо заселену частину (Ольстер), надовго створивши цим вогнище соціальної нестабільності. А Південь (Ейре) довго лишався бідним. Лише у період повної незалежності впродовж і після ІІ світової війни стало можливим здійснити три послідовні фази економічного зростання на основі сприятливої для іноземних інвесторів податкової політики та паралельного розвитку освіти і, частково, науки.

Процес став більш швидким і незворотним лише після 1973 р., коли Ірландія стала частиною об'єднаної і демократичної Європи. Певним аналогом цього явища можна вважати сучасне звільнення нашої навчально-виховної системи від тягаря успадкованої з радянського періоду монопольної ідеології, що неспроможна забезпечити демократичні трансформації в Україні та сприяти європейській інтеграції.

У процесі дослідження детально проаналізовано всі рівні і сектори освітньої системи Ірландії з наведенням кількісних даних для заключної стадії 4-го періоду, що припала на кінець 1960-х і початок 1970-х років. Цей матеріал важливий з позиції використання його як бази для більш адекватної оцінки того, наскільки освітня система Ірландії 2005-2007 років перевищує ту, що існувала раніше. Уявлення про стан і пріоритети вищої школи цієї країни в момент вступу в ЄС дає таблиця 2.

Таблиця 2. Розподіл студентів університетів за вибраними освітніми напрямами денної форми навчання 1973/74 н. р.)

Група спеціальностей	Ун-тет Дубліна	Коледжі Національного ун-ту Ірландії	Всього студ..	% загалу
		Дублін	Корк	Голуей	РАЗОМ
1.Гуманітарні науки	1461	3737	2099	1719	7555	9016	43,3
2. Педагогіка	199	-	-	-	-	199	1.0
3. Економіка, соціологія, управління	759	1202	402	365	1969	2728	18,1
4. Право	129	546	143	43	732	861	4,1
5. Інженерія, архітектура	265	870	416	243	1529	1794	8,8
6. Природничі науки	575	950	674	451	2075	2650	12,7
7.Медицина, стоматологія	605	1121	443	497	2061	2666	12,8
8. Ветеринарія	65	260	-	-	260	325	1,6
9. Сільське господарство	-	405	105	35	545	545	2,6
10. Теологія	-	-	29	-	29	29	0,2
РАЗОМ	4058	9091	4311	3353	16755	20813	100

Отже, Ірландія мала дуже мало студентів. Цілком помітна велика перевага групи гуманітарних наук і суспільствознавчих наук (рівно 2/3 всього контингенту). Педагогічна освіта була зосереджена не в університетах, а в середніх спеціальних закладах з їх орієнтацією на початкові школи. Природничі науки лише на четвертому місці, у три з половиною рази поступаючись гуманітарним. Ірландія залишалася аграрною країною.

У третьому розділі - “Реформування освітньо-наукового комплексу Ірландії на зламі сторіч та його участь в економічному піднесенні країни” - досліджено політичні, економічні та соціальні умови діяльності і прогресу освітньої сфери Ірландії для 5-го періоду становлення середньої і вищої школи, що припав на роки її перебування в ЄС; проаналізовано стан і тенденції змін системи навчання та виховання в Ірландії; виявлено головні проблеми подальшого розвитку освітньо-наукової сфери Ірландії.

Акцентовано перетворення елітарної середньої школи в загальнодоступну; успішну профілізацію у старших класах; зростання середнього рівня професійно-технічної освіти від базового до напіввищого і вищого; багаторазове підвищення охоплення молоді вищою (насамперед - інформаційною і високотехнологічною) освітою.

Зосереджено увагу на створенні освітніх і наукових передумов “Ірландського прориву”, який, фактично, означав перехід без побудови індустрії від переважно аграрного соціуму одразу до першої стадії суспільства знань, що спирається на сучасну компетентність робочої сили і застосування високих і надвисоких технологій у виробництві.

Досліджено рівень застосування поширеної останнім часом тези про подібність централізованого управління освітою в Ірландії та Україні і вказано її невідповідність до реалій. В Україні повна централізація існувала сторіччя і зберігається й зараз, а університети лише в окремих випадках мали обмежену автономію. В Ірландії навіть у колоніальний період не було подібної централізації - школами керували релігійні органи, а університети мали високий рівень автономії. Після відновлення незалежності ірландське міністерство освіти упродовж тривалого часу секуляризувало народну освіту і підвищувало власний вплив на середні і вищі школи, притримуючись моделі “м'якої централізації”. Необхідно зазначити, що на сучасному етапі розвитку освіти в Ірландії існує лише громадсько-державне управління навчальними закладами всіх рівнів, а вплив “Центру” виявляє себе у стратегічній орієнтації.

Під час дослідження еволюції освітнього законодавства в Ірландії виявлено факт успішної співпраці Міністерства освіти і науки з організованою і підтриманою державою освітньо-науковою громадськістю. Акцентовано увагу на особливостях модернізації законодавства. Простежено шлях поступу ірландців, а саме: - спершу був закон про народну (загальну) освіту, пізніше - про професійно-технічну, про університетську освіту, а останнім - про технологічні коледжі (2006 р.), які відіграють важливу роль в сучасній Ірландії. Доведено, що зазначені закони та їх модифікації скеровані на урівноважений розподіл впливу на освіту уряду та громадськості, на максимальний саморозвиток навчальних закладів і залучення ними як бюджетних, так і позабюджетних ресурсів.

У розділі детально досліджено стан і тенденції розвитку усіх складових освітньої системи сучасної Ірландії. Виявлено, що, з поваги до проголошеного у Конституції найвищого права батьків на виховання дітей, уряд Ірландії не форсує створення державної системи дошкільної підготовки, але поступово збільшує кількість “дитячих класів” як підготовчого компоненту початкової освіти. Тому підготовкою охоплено половину дітей 4 років, майже всі діти 5 років, а з 6 років розпочинається обов'язкове навчання у шестикласних початкових школах.

Для рівня початкової школи відзначено подібність навчання у школах Ірландії та України, проте зазначено, що в Ірландії зберігається невелика кількість уроків з релігійного виховання. Загалом же наприкінці ХХ ст. Міністерства освіти і науки Ірландії спромоглося відтіснити церкву від початкової школи і забезпечити рівновагу гуманітарних і природничо-наукових знань в її навчальних планах.

Якщо для початкової школи державне підпорядкування є домінуючим, то в системі молодшої і старшої середньої освіти зберігся дуже великий сектор приватних закладів, які дотримуються визнаних стандартів і отримали право присуджувати державні атестати. Якщо у момент вступу Ірландії в Європейський Союз (01.01.1973) повна середня освіта доступна була практично лише для багатих, то пізніше напередодні “прориву” вона стала масовою, а на початку ХХІ ст. - майже загальною. На сучасному етапі близько 86% вікової групи 18-19 років отримує право вступу в заклади університетського рівня, що є одним із найкращих показників в ЄС. Хоч Ірландія і має достатньо хороший рівень охоплення молоді вищою освітою - 57%, проте постійно рухається у напрямі підвищення зазначеного показника і прагне швидко наблизитися до показників лідерів ЄС (понад 80%).

Під час дослідження особливостей і причин зміни змісту середньої освіти доведено, що у 1990-х роках Ірландія та Україна рухалися у протилежних напрямах: в Україні скорочували точні науки в змісті середньої, а в Ірландії зростало навчальне навантаження відведене на вивчення природничо-математичних дисциплін. Підготовлена на цій основі ірландська молодь легко оволоділа комп'ютерами і виробництвом на основі високих технологій, забезпечила стійкий розвиток країни й отримала пропозиції працювати за високу оплату в міжнародних фірмах. Українські заходи з дефундаменталізації середньої і вищої школи не сприяли розвитку виробництва, залученню коштів зарубіжних інвесторів, підвищенню шансів дипломованих українців на успіх на відкритому світовому ринку праці у порівнянні з ірландськими ровесниками.

У процесі вивчення сучасного стану вищої школи Ірландії в аспектах структурної побудови, кількості і номенклатури вищих навчальних закладів, особливостей студентських контингентів доведено особливу важливість для прогресу держави створення великої мережі інженерно-технологічних коледжів, які присуджують дипломи “В”. Досліджено причини появи і роль приватного сектору вищої освіти в Ірландії. Звернута увага на засоби забезпечення якості ірландських дипломів, які поєднують можливості держави і громадськості. Обґрунтовано причини популярності ірландських університетів і коледжів серед молоді, яка походить не з країн третього світу, а із США, Великобританії та інших розвинених держав.

Доведено, що Ірландія виявляє помірну активність у Болонському процесі, адже вона давно має триступеневу вищу школу з системою дипломів “бакалавр - магістр - доктор філософії”. Тому її уряд набагато більше зацікавлений у виконанні Лісабонського проекту розвитку в Європейському Союзі надвисоких технологій та у зміцненні міжнародних освітніх і наукових зв'язків.

У розділі проаналізовано стратегію розвитку середньої і вищої школи, зокрема, акцентовано причини і наслідки запрошення ірландцями комісії експертів з Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСD) для аудиту вищої школи. Комісія не лише схвально оцінила вищу школу Ірландії, але й вказала зони можливих майбутніх проблем і внесла свої пропозиції (52 пропозиції). У рукописі ми проаналізували їх особливості і можливі підстави того, чим керувалася інтернаціональна група фахівців з освіти, управління та економіки у виборі групи індикаторів та пріоритетів, сформулювавши певним чином узагальнені рекомендації, і конкретні заходи.

На нашу думку, більшість з них доцільно враховувати і в Україні, зокрема концентрувати фінансування тих досліджень, які виводять на надвисокі технології; об'єднати сектори “А” і “В” та перетворити другий у частину науково-дослідницького комплексу; більшу увагу приділяти фізиці хімії, біології та іншим точним наукам, без яких технологічний прогрес є неможливим.

Уряд Ірландії вже враховує ці пропозиції. Причинами позитивних результатів, здійснених у перші роки ХХІ ст. заходів, є: висока якість людського капіталу, ефективна освітня політика і значні ресурси. Доведено, що в 2006 році освітні бюджети Ірландії та України майже дорівнювали один одному (українців 46 млн. чол., а ірландців - трохи більше 4 млн.). Це одна з вагомих причин того, що Ірландія прогресує швидше від України, до того ж, у наших умовах можливе запозичення лише частини ірландського досвіду.

Необхідно вказати, що Ірландія ніколи не використовувала модель рубіжних реформ віддаючи перевагу модернізацій ним заходам, які давали змогу досягти бажаного без порушення нормальної діяльності освітньої системи чи її частини.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз джерельної бази дослідження засвідчив недостатній рівень уваги українських науковців до освіти й культури Ірландії. Контент-аналіз 107 порівняльно-педагогічних дисертацій, захищених в Україні за роки відновленої незалежності, та інших джерел підтвердив, що освіта Ірландії жодного разу не була об'єктом дослідження (чи сама, чи в групі інших держав). Це контрастує не лише з вивченням освіти США (17 дисертацій), Великобританії (16) чи Польщі (14), а й інших невеликих держав - Норвегія (2 дисертації), Фінляндія, Угорщина та ін. (по одній). Рідкістю виявились також географічні, економічні та інші матеріали, що можна пояснити тим, що майже до середини ХХ ст. ірландський народ не мав власної держави і вважався незначною частиною громадян провідної світової імперії - Великої Британії. Принципові зміни в ставленні науковців щодо доцільності вивчення досвіду організаційно-педагогічних засад становлення та розвитку ірландської освіти відзначено лише для перших років ХХІ ст., коли стали помітними позитивні наслідки “Ірландського економічного прориву”. Фахівці з різних держав уважно вивчають його уроки - опору на надвисокі технології у виробництві, підвищення на основі освіти якості людського капіталу нації, застосування 10 факторів формування “інвестиційної привабливості” та ін.

2. Дослідження особливостей розвитку ірландської освітньо-культурної сфери полягало в аналізі сучасних наукових даних про походження ірландців, первинних особливостей засад життєзабезпечення, культури, світогляду. Здійснено періодизацію національної культурно-освітньої еволюції від виникнення на основі християнства високої за рівнем моралі і культури “монастирської цивілізації” (1-й період, V-XI ст.), стагнації та гальмування розвитку освіти після захоплення Ірландії Британією (2-й період, ХІІ-ХІХ ст.), законодавчо-організаційної діяльності щодо створення національної загальнодоступної освіти після отримання Ірландією статусу домініону (3-й період, 1921-1939 рр.), розвитку освіти після досягнення повної незалежності (4-й період, 1939-1972 рр.) до прискореної розбудови і реформування освіти і науки після вступу Ірландії в Європейський Союз (5-й період, з 1973 - по теперішній час).

3. На основі дослідження навчальних планів ірландських закладів усіх рівнів, розподілу учнів і студентів (кількісного і за змістом підготовки) наведено докази того, що до вступу Ірландії в 1973 р. в Європейський Союз її освіта була малорозвиненою, відповідаючи аграрному життєзабезпеченню: приблизно чверть молоді йшла на родинні ферми без середньої освіти; студентів було дуже мало, а чимало осіб отримували вищу освіту з урахуванням необхідності шукати роботу за кордоном; у змісті освіти малу роль відігравали точні науки тощо.

4. Першим завданням “європеїзованої” Ірландії стала розбудова і секуляризація освіти, орієнтація змісту навчання на появу в країні якісного людського капіталу, спроможного використовувати у виробництві високі технології. У дисертації виявлено тенденції раціонального поєднання в освіті державного стратегічно-законодавчого управління та широкої громадської ініціативи на рівні діяльності навчально-виховних закладів. Досліджено сучасні функції Міністерства освіти і науки (МОН) Ірландії і схарактеризовано його успішну співпрацю з громадськими організаціями. МОН Ірландії сприяє забезпеченню рівноваги гуманітарних і природничо-математичних дисциплін у навчальних планах початкової та середньої школи.

Досліджено особливості і причини дуже глибокої зміни змісту середньої освіти і доведено, що у 90-х роках Ірландія та Україна рухалися у протилежних напрямах - в Україні змістовий компонент скорочувався в рамках планів гуманізації школи і гуманітаризації навчально-виховного процесу, а в Ірландії саме ці знання мали небачений успіх і попит. Вони були серед причин здійснення “Ірландського прориву” 1989-2006 рр. - швидкого економічного зростання і пропорційного розширення старшої школи і вищої освіти.

5. У процесі дослідження особливостей реформування та модернізації освітньо-наукового комплексу Ірландії після 2000 року виявлено основні структурні риси вищої школи Ірландії, проаналізовано зміни кількості і номенклатури ВНЗ, еволюцію студентських контингентів тощо. Доведено особливу важливість для економічно-соціальних успіхів розбудови великої мережі інженерно-технологічних коледжів, які присуджують дипломи типу „В”. Вказано досягнення університетів, які присуджують дипломи типу „А”, у розвитку культури і духовності нації, у розширенні наукових досліджень. Пояснено причини популярності ірландських університетів і коледжів серед молоді, яка походить не з країн третього світу, а зі США, Великобританії та інших розвинених держав. Вказано, що Ірландія виявляє помірну активність у Болонському процесі, концентруючи увагу на виконанні Лісабонського проекту розвитку в Європейському Союзі надвисоких технологій та кооперації освітян і науковців. Всі ці інноваційні заходи мають високий потенціал використання для здійснення „Українського прориву”.

Цікавим є досвід використання Ірландією допомоги з боку інших держав. Звернуто увагу на дослідження вищої освіти Ірландії великою комісією з ОЕСР і на 52 пропозиції цієї комісії, оскільки більшість з них є актуальними для України, зокрема, концентроване фінансування тих досліджень, які виводять на надвисокі технології; об'єднання секторів „А” і „В” та перетворення другого у частину науково-дослідницького комплексу Ірландії, а також ще більша увага до фізики, хімії, біології й інших точних наук, без яких неможливий технологічний прогрес.

Експерти пропонують не відмовлятися від цих засобів, адже вони дали змогу Ірландії за 1989-2006 роки потроїти валовий національний дохід, набагато підвищити якість життя населення і створити міцну базу для розвитку освіти, науки і культури (нами доведено - в 2006 році освітні бюджети Ірландії та України майже дорівнювали один одному).

Дисертаційне дослідження не вичерпує проблему, адже економічний, науковий та освітній поступ і реалізація планів “Українського прориву” прискоряться у разі використання досвіду і досягнень незалежної Ірландії. До напрямів перспективного дослідження ми відносимо вивчення досвіду участі Ірландії в європейських проектах, використання зарубіжних інновацій, а також модернізації змісту навчання і підготовки фахівців з нових і перспективних найвищих технологій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кучер Ю.А. Стан і тенденції розвитку освіти в Ірландії // Вища освіта України. - 2005. - № 4, додаток. - С. 201-208 (0,55 др.а.)

2. Кучер Ю.А. Технологізація вищої освіти - ірландський варіант // Вища освіта України. - 2007. - № 2, додаток 1, Том.3. - С. 143-146 (0.5 др.а.)

3. Кучер Ю.А. Досягнення і проблеми системи середньої освіти сучасної Ірландії // Рідна школа. - 2007. - № 12. - С. 78-80 (0.55 др.а.)

4. Кучер Ю.А. Зростання суспільно-економічної ролі системи освіти: приклад Ірландії // Наукові записки Ніжинського держ. ун-ту ім. М.Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2006. - № 4. - С. 135-139 (0.6 др.а.)

5. Кучер Ю.А. Сучасна Ірландія: радикальна зміна філософії і діяльності системи освіти // Наукові записки Ніжинського держ. ун-ту ім. М.Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2007. - № 4. - С. 143-147. (0.6 др.а.)

6. Кучер Ю.А. Фундаментальні інноваційні процеси у розвитку освіти й економіки Ірландії // Проблеми освіти. - 2008. - Вип.55. - С. 87-92 (0.6 др.а.)

7. Кучер Ю.А. Роль вищої освіти і науки в економічно-соціальних досягненнях Ірландії: порівняльний аналіз // [в “Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій технічній школі: Зб. наук. праць. - Кривий Ріг: Видавн. відд. НМетАУ, 2006. - 296 с.]. - С. 67-71 (0.5 др.а.)

8. Кучер Ю.А. Роль освітньо-наукового комплексу в економічно-соціальних успіхах Ірландії / Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість. Матер. ІХ Всеукр. н.-пр. конф. 25-27 квітня 2006 р., м. Київ. У 5-и томах. Том 5 - К.: Європ. ун-тет, 2006. - С. 211-214 (0.3 др.а.)

9. Кучер Ю.А. Роль вищої освіти в економічно-соціальних успіхах Ірландії -- уроки для України / Болонський процес: Модернізація системи вищої освіти України. -- К.: МАУП, 2007. -- С. 288-292 (0.4 др.а.)

10. Кучер Ю.А. “Ірландський прорив” і гіпотетичні можливості його повторення в Україні / Актуальні проблеми формування особистості лікаря у студентів-медиків. Матер. VІІІ науково-практ. конфер. 26 березня 2008 р., м. Київ. - К.: Мед. інст. УАНМ, 2008. - С. 85-87 (0.3 др.а.)

АНОТАЦІЯ

Кучер Ю.А. Становлення і реформування середньої і вищої школи Ірландії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - “Загальна педагогіка та історія педагогіки”. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

У дисертації вперше в Україні об'єктом комплексного порівняльного дослідження обрано освіту Ірландії (Ірландської Республіки чи Ейре); здійснено в історичній ретроспективі цілісний науковий аналіз організаційно-педагогічних засад становлення та розвитку ірландської середньої і вищої освіти, досліджено роль освітньо-наукового комплексу в досягненні країною великих соціально-економічних успіхів.

У роботі представлено результати аналізу стану дослідження Ірландії у вітчизняних наукових джерелах; визначено періоди розвитку ірландської освітньо-культурної сфери; подано особливості діяльності середньої і вищої школи напередодні приєднання Ірландії до Європейського Союзу, специфіку розвитку ірландської системи освіти після вступу Ірландії до ЄС до кінця ХХ століття; встановлено особливості реформування та модернізації освітньо-наукового комплексу Ірландії після 2000 року. Досліджено еволюцію освітньої системи в усіх її основних параметрах, вказано особливості ірландської освітньо-наукового комплексу, що сприяли успіхам Ірландії. Доведено, що ірландський досвід економічних, освітніх і наукових модернізацій у багатьох аспектах придатний для успішного здійснення “Українського прориву”.

...