Офіційні опоненти: октор педагогічних наук, професор Петрова Людмила Григорівна, Київський національний університет культури і мистецтв, завідувач кафедри книгознавства та видавничої справи кандидат педагогічних наук Башун Олена Володимирівна, Донецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н.К. Крупської, заступник директора з наукової роботи

Захист відбудеться “19” грудня 2008 р. о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.807.02 в Харківській державній академії культури за адресою: 61057 м. Харків, Бурсацький узвіз, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою: 61057 м. Харків, Бурсацький узвіз, 4.

Автореферат розісланий „18” листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Давидова І.О.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Перехід України до високотехнологічного інформаційного суспільства зумовлює необхідність глибокого оновлення системи освіти, яка є основою розвитку країни, запорукою її майбутнього. У проекті Національної доктрини розвитку освіти України у XXI ст. наголошено, що стрижнем освіти має стати виховання особистості, здатної до творчої праці, самонавчання і професійного розвитку, мобільної в опануванні, застосуванні й упровадженні новітніх наукоємних технологій. Одним з вирішальних чинників модернізації системи освіти є створення нового покоління засобів навчання, в яких поєднуються досягнення сучасної педагогічної науки з потужними дидактичними можливостями інформаційних технологій.

В умовах інформаційного суспільства комунікаційні процеси суттєво трансформуються відповідно до форм і засобів передачі інформації завдяки використанню інформаційних технологій та Інтернет-комунікацій, впливаючи на оперативність обміну інформацією та оптимальне її використання. Така ситуація сприяє підвищенню значення бібліотечно-інформаційних установ, діяльність яких спрямована на здійснення управління комунікаційно-інформаційними процесами в системах соціальних комунікацій. І саме ці установи активно інтегрують до комунікаційно-інформаційного середовища, стимулюючи входження до нього кожного суб'єкта інформаційного суспільства.

Особливо важливого значення набувають питання ефективного використання інформаційних і телекомунікаційних технологій для української бібліотечної освіти, яка --відповідно до міжнародних освітніх вимог -- трансформувалася в інформаційно-бібліотечну освітню систему. Нині спостерігається недостатнє використання інноваційних інформаційних технологій, зокрема технологій дистанційного навчання, у сфері підготовки бібліотечних фахівців сучасного рівня. І саме у зв'язку з передовими тенденціями розвитку освіти, де центральне місце посідає використання інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання, слід вивчати, аналізувати та зважати на позитивний досвід, накопичений у вищих бібліотечно-інформаційних школах зарубіжних країн, зокрема в США, яка є провідною країною у сфері інформаційних технологій.

Предметна сторона проблеми дослідження характеризується протиріччями між: активним використанням технологій дистанційного навчання в американських та провідних європейських вищих бібліотечних школах і слабким упровадженням їх в українських бібліотечних вузах і факультетах; удосконаленням інформаційно-технологічної бази бібліотек України на основі Інтернет-технологій і лише частковим їх упровадженням у навчальний процесс українських бібліотечних вузів.

Досліджувана проблема потребує багатоаспектного аналізу комплексу питань з наукового обґрунтування теоретико-методичних та організаційних засад використання інформаційних технологій дистанційного навчання в зарубіжній освітній сфері, на прикладі університетів США, з метою створення відповідної науково-організаційної платформи для ефективного впровадження інноваційних технологій навчання у вищих бібліотечно-інформаційних навчальних закладах України.

Вивчення та аналіз публікацій зарубіжних і вітчизняних бібліотечних фахівців і науковців довели, що, незважаючи на активну комп'ютеризацію американських вузів і бібліотек, теоретичні праці, які узагальнюють теоретико-організаційні основи використання інформаційних технологій у вищих бібліотечних школах США, відсутні, чим і зумовлений вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено в напрямі виконання державних програм України щодо інформатизації бібліотек та освіти, розвитку національного сегмента глобальної інформаційної мережі Інтернет; «Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні». Дисертацію виконано відповідно до теми наукових досліджень факультету бібліотекознавства та інформатики Харківської державної академії культури «Бібліотечно-інформаційне забезпечення науки, виробництва, освіти, культури та управління», яку здійснює кафедра книгознавства та фондознавства; та наукової теми кафедри інформаційно-документних систем «Інформаційні технології та Інтернет у гуманітарній сфері та освіті (користувацький підхід)» (Затверджено вченою радою ХДАК, протокол №8 від 27.02.2006 р.).

Мета дослідження -- науково обґрунтувати теоретичні й організаційні засади застосування та розвитку інформаційних технологій дистанційного навчання в системі вищої бібліотечно-інформаційної освіти США з метою ефективного використання та адаптації позитивного зарубіжного досвіду у вітчизняній системі бібліотечно-інформаційної освіти.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність послідовного вирішення таких завдань:

дослідити й узагальнити сучасні наукові підходи щодо теоретичних аспектів використання інформаційних технологій у світовій системі вищої бібліотечно-інформаційної освіти;

проаналізувати розвиток комп'ютеризації бібліотек США як передумови вдосконалення американської бібліотечно-інформаційної освіти;

виявити головні тенденції організації впровадження інформаційних технологій в освітній процес університетів США;

проаналізувати інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання бібліотечних фахівців в університетах США;

визначити організаційні моделі дистанційного навчання бібліотечних фахівців у США та розробити рекомендації щодо їх упровадження в систему вищої бібліотечно-інформаційної освіти України.

Об'єкт дослідження -- інформаційні технології дистанційного навчання у вищих бібліотечних школах США.

Предмет дослідження -- теоретико-методичні й організаційні засади використання та розвитку інформаційних технологій дистанційного навчання у вищій бібліотечно-інформаційній освіті США.

Гіпотеза дослідження. Використання комп'ютерних технологій навчання в системі бібліотечно-інформаційної освіти США уможливлює створення системи дистанційної освіти, що сприяє підвищенню професійного рівня бібліотечних кадрів через розширення їх доступу до освітньої інформації. Інформаційні технології дистанційного навчання, як інноваційні технології, базуються на інформаційних комунікаціях та зумовлені Інтернет-технологіями. Особливість упровадження інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання в бібліотечно-інформаційній освіті США визначається їх безпосередньою відповідністю рівню професійної компетентності фахівців, їх функціональному призначенню в суспільстві. Вивчення, аналіз та узагальнення питань, пов'язаних з інформатизацією бібліотечної освіти й практики США, сприятимуть інтенсивнішому використанню позитивного зарубіжного досвіду в цій галузі, його адаптації в бібліотечно-інформаційній освітній системі України.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну базу дослідження склали основні положення, підходи й концепції, викладені в наукових працях вітчизняних та американських учених у галузі бібліотечно-бібліографічних наук, документознавства, соціальних комунікацій, інформатики й обчислювальної техніки, педагогічних, соціологічних та інших наук. Серед них: Т.О. Дмитренко, Т.В. Єрьоменко, В.О. Ільганаєва, Н.М. Кушнаренко, В.С. Пашкова, М.І. Сенченко, М.С. Слободяник, Л.Я. Філіпова, А.С. Чачко, І.О. Шевченко, В.М. Шейко та ін. Досвід зарубіжної наукової думки, що знайшов віддзеркалення|відбиття| в працях Р. Холмберга, Ф. Ведемеєра, М. Мура, О. Петерса, Дж. Боата, Дж. Даніеля, К. Сміта, а також інших авторів, містить|утримує| важливий|величезний| матеріал для узагальнень, пошуку закономірностей і шляхіввикористання технологій дистанційного навчання в українській освітній практиці.

Для проведення дисертаційного дослідження і вирішення поставлених завдань на різних етапах використовувалися такі методи: джерелознавчий пошук, контент-аналіз Інтернет-публікацій, наукових публікацій; оцінювання як підсумковий метод при проведенні аналізу й синтезу окремих підрозділів і етапів дослідження; узагальнення професійного досвіду; порівняльно-історичний аналіз -- для визначення етапів розвитку інформаційних технологій навчання та бібліотечної освіти в США; термінологічний аналіз -- для уточнення понять щодо комплексу технологій дистанційного навчання, зокрема інформаційних комунікацій; аналітичний - для виявлення сутності, структури, функцій, особливостей використання інформаційних технологій дистанційного навчання в бібліотечній освіті США тощо.

Застосування соціокомунікативного та інформаційного підходів уможливило виявлення головних ознак предмета дослідження у двох аспектах: комунікативному й інформаційному; системно-діяльнісний підхід допоміг комплексно дослідити умови розвитку інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання в американських університетах з урахуванням особливостей бібліотечної освіти та практики.

Емпіричну базу дисертації склали: матеріали дослідження, проведеного автором протягом 2003-2008 рр. у рамках комплексної наукової теми кафедри інформаційно-документних систем Харківської державної академії культури; матеріали загальноукраїнських соціокомунікаційних досліджень, що характеризують розвиток процесу інформатизації культури й освіти в Україні; американські англомовні публікації та офіційні матеріали галузевого комітету з акредитації Американської бібліотечної асоціації (ALA) США. Виявлено й оброблено методом контент-аналізу інформаційні ресурси мережі Інтернет, зокрема веб-сайти університетів США (понад 40), які мають у своєму складі бібліотечні факультети та школи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– уперше узагальнено еволюцію організації інформаційних технологій дистанційного навчання в бібліотечній освіті США;

– здійснено теоретико-методичне обґрунтування відповідності між технологічним рівнем сучасного стану американських бібліотек, якістю професійної компетентності бібліотечних фахівців та рівнем застосування інноваційних технологій дистанційного навчання у вищих бібліотечно-інформаційних школах США;

– визначено особливості інформаційних технологій дистанційного навчання американських бібліотечних фахівців на рівні магістратури, серед яких обов'язковою є наявність інтерактивної комунікації, котра забезпечується можливостями сервісів Інтернету (форумів, чатів, аудіо- та відеоконференцій та ін.);

– доповнено уявлення про особливості інтерактивних комунікацій в умовах дистанційного навчання, серед яких виокремлено типи інтегративних комунікацій відповідно до окремих навчальних стилів студентів (незалежні, залежні, компетативні, колаборативні, замкнуті, патісіпантні);

– запропоновані для впровадження в українську систему вищої бібліотечної освіти узагальнені організаційні моделі дистанційного навчання (змішані, спеціалізовані, бімодальні, консорціум, франчайзинг, акредитація тощо);

– розроблено рекомендації щодо впровадження інформаційних технологій дистанційного навчання в систему бібліотечної освіти України.

Практичне значення одержаних результатів: Головні положення дисертаційного дослідження, висновки і рекомендації є оригінальним матеріалом і можуть застосовуватися для оновлення навчальних матеріалів з питань зарубіжного бібліотекознавства, зокрема американського.

Результати дисертації впроваджені в навчальний процес факультету бібліотекознавства та інформатики Харківської державної академії культури при вдосконалені змісту і структури навчальних курсів «Інформаційний сервіс Інтернету», «Автоматизація бібліотечно-інформаційних процесів», «Он-лайновий пошук в Інтернеті». Теми з еволюції інформаційних технологій дистанційного навчання в бібліотечно-інформаційній освіті США включені до наукової проблематики кафедри іноземних мов для студентів, здобувачів та аспірантів ХДАК. Матеріали дисертації використані в підготовці програмної та навчально-методичної документації факультету, про що свідчить акт про впровадження.

Рекомендації щодо впровадження дистанційного навчання в систему післядипломної бібліотечної освіти України запропоновано для проекту підготовки менеджерів та інструкторів (тьюторів) дистанційних курсів в інформаційно-бібліотечній галузі в Центрі дистанційної освіти Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», що підтверджено актом упровадження наукових висновків та результатів з теми дисертаційного дослідження.

Особистий внесок здобувача. Самостійно здійснено багатоаспектний аналіз організаційних умов застосування інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання в бібліотечних школах США; узагальнено теоретико-методологічні засади функціонування дистанційного навчання бібліотечних фахівців в університетах США; сформульовано організаційні моделі дистанційної освіти в зарубіжних країнах та можливості їх критичного запозичення в системі вищої бібліотечної освіти України. Основні результати дослідження викладені в одноосібних статтях і тезах. У статті, написаній у співавторстві з Л.Я.Філіповою, авторові належить 70% тексту з питань особливостей дистанційного навчання фахівців з бібліотекознавства та інформатики в США.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки і результати дисертаційного дослідження оприлюднені на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Комп'ютери. Програми. Інтернет. 2003» (Київ, 2003), «Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві» (Харків, 2003), «Культура та інформаційне суспільство ХХI століття» (Харків, 2003, 2004, 2005, 2007, 2008), «Інноваційні ідеї та вирішальні завдання у викладанні англійської мови як іноземної» (Хмельницький, 2003), «Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспективи» (Харків, 2004), «Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики» (Київ, 2005), «Комунікація у вік глобалізації: десять років успішного розвитку та здобутків» (Київ, 2005), «Освіта, культура та мистецтво в добу цивілізаційної глобалізації» (Харків, 2007), «End of the Program Eurasia/South Asia Teaching Excellence and Achievement Conference» (Lincoln, USA, 2007), «The 4 Es of the 21^st Century: Education, Effectiveness, Efficiency and Experience» (Полтава, 2008).

Текст дисертаційної роботи, основні наукові висновки і рекомендації обговорено на міжкафедральному методологічному семінарі кафедр інформаційно-документних систем і книгознавства та фондознавства Харківської державної академії культури.

Публікації. Основні наукові положення, результати і висновки дисертаційного дослідження викладено у 21 публікації: 5 -- статті в наукових фахових виданнях України; 5 - статті в інших наукових виданнях; 11 - матеріали і тези доповідей на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях.

Структура дисертації підпорядкована логіці дослідження, його меті й основним завданням. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, восьми додатків, списку використаних джерел з 270 назв російською, українською та англійською мовами (на 26 сторінках). Загальний обсяг дисертації 230 сторінок, основний текст викладено на 175 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв'язок з науковими програмами і планами, визначено об'єкт, предмет, сформульовано мету і завдання дослідження, теоретико-методологічні засади, методи дослідження; визначено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про апробацію результатів дисертації, особистий внесок автора.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади застосування інформаційних технологій у вищій бібліотечній освіті США», який складається з трьох підрозділів, проаналізовано сучасний стан наукової розробки проблеми, визначено теоретико-методологічні засади, методи, основні етапи дисертаційного дослідження, головні тенденції розвитку практичної бази галузевої освіти в США.

Зазначено, що в контексті інформатизації та комп'ютеризації освітнього процесу об'єктивною тенденцією стає зростання соціальної значимості бібліотек у структурі інформаційного суспільства, підвищення статусу бібліотек як інформаційних і соціальних інститутів. У зв'язку з цим очевидною є важливість використання останніх досягнень науки і техніки для ефективної підготовки бібліотечних кадрів.

Теоретичну основу дослідження склали наукові праці американських учених, які активно застосовували гуманістичний підхід в освітньому процесі з використанням інформаційних технологій навчання (Б.Ф. Скіннер, Р. Тайлер, А. Борк, Д. Селф, В. Грейвс); досліджували питання дистанційного навчання (Дж. Рамбл, Дж. Даніел, Б. Сноудон, Т. Додс, А. Тайт, Н. Метью); аналізували сутність поняття «он-лайн-навчання» (Л. Харасім, С. Хілтс, Л. Телез, М. Тірофф, Дж. Ковальськи, Дж. Каммінгс, Н. Хара, Р. Фішлер). Виник особливий «технологічний» підхід до організації|шикування| навчання|вчення| в цілому|загалом|. У США, Англії, Німеччині, Франції, Італії, Японії під назвою «Technology| in| Education|» (технічні засоби|кошти| в навчанні)|вченні| і «Technology| of| Education|» (технології навчання)|вчення| вийшли друком спеціальні журнали|часописи|. Значний внесок у розвиток поняття «інноваційна педагогічна технологія» зробили В.П. Беспалько, О.Ю. Скрябіна, М. Кларк, О.М. Піхота, А.З. Киктенко, Г.К. Селевко, А.В. Черепанова, О.О. Кіяшко, Л.В. Буркова, І.С. Підласий, І.А. Романова.

Підкреслено зростаючу роль технологій і засобів дистанційного навчання як основного напряму розвитку інноваційних освітніх технологій. Визначення «технології дистанційного навчання|вчення|» доцільно формулювати в контексті|за аналогією| визначення соціальних технологій, запропонованого вченими А.С. Скоком, В.С. Дудченко,|із| В.Н. Макаревичем. Окремі теоретичні положення і нові наукові підходи стосовно дослідження поняття й організації дистанційного навчання розглянуто в працях російських і українських учених й фахівців О.О. Андрєєва, В.М. Кухаренка, Н.Г. Сиротенка, С.А. Калашникової, В.П. Тихомирова, А.Н. Тихонова, Л.Я. Філіпової, Р.Г. Шалабанова.

Розглянуто досвід|дослід| зарубіжної наукової думки щодо інноваційних освітніх технологій, який знайшов віддзеркалення|відбиття| в наукових працях Д. Кигана, Р. Холмберга, Ф. Ведемеєра, М. Мура, О. Петерса, Дж. Боата, Дж. Даніеля, К. Сміта, а також інших авторів, містить|утримує| значний за обсягом|величезний| матеріал для узагальнень, пошуку закономірностей і шляхів|доріг| використання технологій дистанційного навчання в українській освітній практиці, зокрема щодо|частині| формулювання вимог до засобів|коштів| навчання|вчення| і характеру взаємодії (комунікацій) учасників навчального процесу. Аналіз проблем становлення і розвитку дистанційного навчання в США та інших зарубіжних країнах засвідчив, що нині|нині| у світі накопичений позитивний досвід|дослід| реалізації систем дистанційного навчання|вчення|.

Міждисциплінарність теми дослідження спонукала до розгляду системного застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі бібліотечних закладів США. Дослідження наукової проблеми передбачало детальний і багатоаспектний аналіз різних джерел інформації про об'єкт дисертаційного дослідження. Саме вони стали основою теоретичного обґрунтування в досягненні мети і формулюванні завдань наукової розвідки. Інтерпретація основних понять дисертаційного дослідження дозволила уточнити «технологічну» складову засобів дистанційного навчання, зокрема для бібліотечної галузі: з'ясувати взаємозв'язки з технологіями навчання, інноваційними освітніми технологіями, інформаційно-комп'ютерною парадигмою в освітній сфері; з бібліотечно-бібліографічними технологіями.

Науковий рівень методології дослідження представлено використанням: теорій дистанційної освіти; інформаційно-комп'ютерної парадигми в освітній сфері; концепцій дистанційного навчання в американських і та інших зарубіжних університетах; концепцій соціальних технологій; теорії соціальних комунікацій; положення про співвідношення між інформаційними та бібліотечно-бібліографічними технологіями.

У другому розділі «Аналіз організаційних умов розвитку інформаційних технологій навчання у вищих бібліотечних школах США», який складається з трьох підрозділів, досліджуються особливості організації вищої інформаційно-бібліотечної освіти в США; тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій навчання в університетах США; теоретичні основи розвитку «он-лайн-навчання».

Визначені організаційні умови розвитку інформаційних технологій навчання бібліотечних фахівців США, які охоплюють такі складові: організацію університетської американської освіти; особливості організації вищої інформаційно-бібліотечної освіти; науково-методичне обґрунтування використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання в бібліотечних школах. Саме ці умови формують організаційно-технологічні засади використання та розвитку інформаційних технологій дистанційного навчання бібліотечних фахівців у США.

Проаналізовано організацію американської освітньої системи, яка сформувалася під впливом еволюційних процесів, що за незначний час перетворили вищу школу США на потужну освітню систему. Вищі школи в галузі інформаційно-бібліотечних наук належать до двох груп у структурі американської вищої освіти: або першої -- багатогалузеві університети і коледжі, або другої -- коледжі гуманітарних і природничих наук, що традиційно називаються в США коледжами вільних мистецтв. Серед головних причин широкого використання в американських університетах інформаційних технологій навчання, зокрема дистанційного, можна вважати вплив технологічних змін в американському суспільстві на освітній процес в університетах; широке використання телекомунікаційних каналів для передачі будь-якої інформації; активне розповсюдження документів в електронній формі та вільний доступ до них через мережу Інтернет; підвищення ролі електронних бібліотек в інформаційному середовищі. Слід додати, що фахівці бібліотечної сфери за своїми професійними якостями виявилися найпідготовленішими для участі в системі дистанційного навчання. Тому для сучасного періоду підготовки бібліотечних кадрів у США характерним є інтенсивне застосування в навчальному процесі інформаційно-комп'ютерних засобів навчання.

Визначено особливості організації вищої інформаційно-бібліотечної освіти в США, які зумовлені специфікою національної американської освітньої системи: її структурою, організацією, системою управління, а також традиціями професійної бібліотечної освіти, комп'ютеризацією бібліотечної сфери, її інтеграцією з інформаційною діяльністю.

Виявлено, що стан комплексу інформаційно-комунікаційних технологій навчання в бібліотечних школах США зумовлений упровадженням нової освітньої парадигми застосування інформаційних технологій у навчальній діяльності, яка передбачає: а) формування та розвиток інформаційного середовища з точки зору вільного доступу до інформації за власним вибором та ініціативи самого суб'єкта; б) активне використання інформаційних технологій як засобу створення умов для особистісного зростання студента і стимулювання його до виявлення своєї індивідуальності. Це свідчить про якісне зрушення підходів стосовно використання інформаційних технологій у навчанні -- від технократичного до гуманістичного, що сприяло усвідомленню необхідності безперервної освіти і соціального співробітництва на базі нових технологій у сфері інформатики, обробки даних, комунікацій і передачі інформації.

Розглянуто теоретичний фундамент розробки категорії «інформаційна технологія» в освіті США, в основі якого -- концепції: прагматиська (Дж. Дьюї), розвиваючого навчання (Дж. Брунер) й індивідуалізованого навчання (X. Паркхерст). Інформатизація американської освіти на сучасному етапі спрямована на реалізацію орієнтованого на людину підходу щодо застосування інформаційних технологій навчання; поєднання індивідуалістичних тенденцій і духу «змагальності» в навчанні; орієнтацію на колективне навчання і розвиток комунікативних умінь. Адекватними засобами створення оптимальних умов для взаємодії всіх суб'єктів навчання визнано методи кооперативної і глобальної освіти, що базуються на застосуванні інформаційних та мережевих технологій і комунікацій Інтернету (гіпермедіа, WWW, електронна пошта, дошка оголошень, чати, форуми, телеконференції тощо).

Визначено й узагальнено тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій навчання, які віддзеркалюють ідею інформатизації навчального процесу як важливого засобу вдосконалення освітньої системи й забезпечення соціального прогресу. Таким чином, результатом удосконалення освітньої системи та найперспективнішим напрямом упровадження інформаційних технологій на базі Інтернету визнана дистанційна освіта.

З'ясовано, що он-лайн-навчання (основане на веб-технологіях), або при розширеному його тлумаченні, - дистанційне навчання, з урахуванням американських освітніх теорій і методик, тлумачиться як певна філософія освіти, спрямована на розробку інтерактивної достовірної і цінної інформації з навчальними можливостями, що може бути доставлена тим, кого навчають у такі час і місце, і в такій формі, які зручні користувачам. Он-лайн-навчання може здійснюватися за допомогою навчальних систем (підручників) у локальному режимі (за підтримки комп'ютерних програм, що базуються на гіпертехнологіях), а також за допомогою Інтернет-технологій (або телевізійної техніки) для дистанційного навчання.

Виявлено, що різновидами он-лайн-навчання, за американськими теоріями, є: «Computer-mediated communication (CMC)» - спілкування за допомогою комп'ютера, де здійснюється інтерактивний текстуальний обмін у навчальних мережах; «computer-mediated instruction (CMI)» навчальні комп'ютерні системи, які реалізують спілкування між професором і студентом в реальному часі (синхронно) або в режимі офф-лайн (асинхронно); «Computer-assisted instruction (CAI)» -- система комп'ютерного навчання, яка використовує двосторонній обмін ідеями. У межах дистанційної освіти паралельно з вищеназваними типами он-лайн-навчання в останні роки також використовується «correspondence coursework» - аналог сучасного заочного курсу, який складається з текстуальних, відео- або СD- матеріалів, надісланих поштою, або курсів, наданих за допомогою телебачення чи відеоконференцій.

Охарактеризовано різні моделі організації он-лайн-навчання за різними критеріями. За ступенем використання комп'ютерних технологій виділяють такі його моделі: 1) додаткова, 2) змішана, 3) лише в режимі он-лайн. Крім того визначено чотири види моделей навчання: «підготовка»(«training»); «освіта» («education»), спрямована на одержання післядипломного ступеня (undergraduate degree); «продовження освіти»; «освіта», спрямована на одержання «просунутих» ступенів ( Маstеr's та ін.).

Зазначено, що в розглянутих типах моделей навчання наявні прямі аналоги вітчизняних напрямів: вища освіта, підвищення кваліфікації, набуття нової професії або здобуття «другої» вищої освіти. Ці напрями цілком відповідають розглянутим американським моделям, що базуються на он-лайнових (Інтернет) технологіях.

У третьому розділі «Інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання бібліотечних фахівців у США як перспективний напрям освітніх інноваційних технологій», що складається з трьох підрозділів, проаналізовані: технології дистанційного навчання бібліотечних фахівців; особливості інтерактивних комунікацій в умовах дистанційного навчання; моделі організації дистанційного навчання в США.

Визначено, що дистанційне навчання студентів в американських університетах стало можливим завдяки реальним потребам в подібних освітніх послугах, а його практична реалізація - завдяки об'єктивним процесам інформатизації суспільства й освіти. З 56 північноамериканських бібліотечних шкіл 42 школи (75%) пропонували абітурієнтам один і більше дистанційних освітніх курсів, кількість їх збільшується з кожним роком. Дослідження використання технологій дистанційного навчання ґрунтується на результатах порівняльного аналізу діяльності 33-х університетів США, які мають у своєму складі бібліотечні факультети та школи, акредитовані Американською Бібліотечною Асоціацією (ALA) США, а також на результатах аналізу змісту і форм навчання у Вищій школі бібліотекознавства та інформатики Іллінойського університету в м. Урбана-Шампейн (шт. Іллінойс), провідного закладу США в означеній галузі.

Наголошено, що в умовах комп'ютеризації американського суспільства найпопулярнішою є дистанційна форма навчання як найдоступніша для кожного студента з будь-якого міста США -- завдяки державній підтримці та роботі галузевого комітету з акредитації Американської Бібліотечної Асоціації (ALA), який визначає та контролює рівень професійної підготовки, відповідність необхідним стандартам у цій сфері на всіх академічних рівнях навчання: бакалавра-магістра-доктора.

Проаналізовано наукові положення американських учених щодо нових освітніх комунікацій, в яких наголошено, що комунікації і діалоги є ключовим моментом дистанційного навчання, де б і коли б воно не здійснювалося. ДН базується на трьох типах діалогу: між викладачем і студентом (електронні лекції, дискусії, семінари, форуми, чати (бесіди)); між студентами (аудіо-, відеоконференції, дискусії, чати та ін.); між студентом і комп'ютерними інтерактивними навчальними засобами (або ресурсами). Усі діалоги в сучасній практиці навчання студентів в університетах США ґрунтуються на одному з цих трьох типів діалогу, саме вони є основою стратегії і практики навчання. Акцентується увага на тому, що особливе значення в структурі дистанційного навчання мають освітні комунікації, котрі базуються на «традиційних» видах і одночасно набувають нового змісту та результатів завдяки використанню комп'ютерних і телекомунікаційних технологій як інструментарію для досягнення основних навчальних цілей. Значення комунікацій у дистанційному навчанні є аксіомою, і це успішно демонструють університети США.

Визначено узагальнене тлумачення інтерактивних комунікацій у структурі дистанційного навчання. Вони характеризуються такими взаємозалежними ознаками, як: комунікативна (являє собою обмін інформацією між людьми) й інтерактивна (організація взаємодії між людьми); та поділяються на синхронні й асинхронні, що зумовлено технологіями комп'ютерного зв'язку. За результатами оглядів стилів дистанційного навчання студентів, проведених американськими фахівцями, з'ясовано, що викладачам необхідно зважати на здібності студентів до певних форм дистанційного навчання, на їх належність до окремих навчальних типів студентів (незалежні, залежні, компетативні, колаборативні, замкнуті, патисіпантні). На основі цих стилів розробляти відповідні типи інтерактивних комунікацій для досягнення максимального ефекту навчання студента.

Розглянуто комунікативний аспект моделей «традиційного» (без використання технологій Інтернету) і дистанційного навчання, на прикладі американського досвіду. Комунікативний аспект освітнього процесу передбачає вплив опосередкованих та прямих механізмів через зміст та форми навчання; комунікації важливі та необхідні для будь-якої освітньої моделі, а в моделях дистанційної освіти (ДО), де студенти віддалені від викладачів, вони головні; сучасні мережеві засоби Інтернету створюють нове освітньо-комунікативне середовище для моделей ДО, в якому залишається незмінним зміст і водночас новими стають комунікативні форми та засоби навчання.

Здійснено порівняльний аналіз організаційних моделей, форм та типів установ дистанційної освіти. Виявлено три основні типи установ дистанційної освіти, що відрізняються менеджментом своїх програм: змішані, спеціалізовані й бімодальні установи.. Розглянуто також інші типології, за іншими критеріями. В залежності від способу дистанційної комунікації між викладачами й студентами -- синхронного чи асинхронного -- розрізняють асинхронну, або індивідуальну, і синхронну, або групову, моделі організації дистанційної освіти. Особливими організаційними й управлінськими моделями відносин між різними установами, які реалізують програми дистанційної освіти, називають форми консорціуму (складається з двох і більше установ дистанційної освіти, які спільно розробляють і впроваджують освітні програми), франчайзингу (варіант організації навчання, при якому курси, підготовлені одним навчальним закладом, використовують інші на основі франчайзингу), акредитації (укладання договору між навчальними закладами, відповідно до якого один з них затверджує й акредитує курси і навчальні програми іншого, дозволяючи видавати дипломи студентам). Нарешті, програми навчання на відстані і в окремих установах реалізуються як формальні і неформальні проекти.

Існуючий нині досвід освітніх організацій і закладів України підтверджує той факт, що розвиток дистанційного навчання значною мірою забезпечує інтеграцію освіти як за змістом, так і за формами та методами навчання. Значною подією в цьому напрямі є Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні; формування національної телекомунікаційної мережі для установ науки й освіти України з доступом до Інтернету (мережі УРАН) у межах Національної програми інформатизації; створення Українського центру дистанційної освіти.

Перспективи розвитку освітніх інноваційних технологій у структурі вищої інформаційно-бібліотечної освіти США й України можна сформулювати з урахуванням факторів, що безпосередньо впливають на їх ефективне функціонування: особливостей діяльності вищих інформаційно-бібліотечних шкіл; стану й особливостей внутрішньої комп'ютеризації і автоматизації бібліотек; специфіки організації впровадження і розвитку освітніх інноваційних технологій у структурі вищої інформаційно-бібліотечної освіти.

Висновки

Результатами проведеного дисертаційного дослідження є підтвердження гіпотези: використання інформаційних технологій дистанційного навчання в системі бібліотечно-інформаційної освіти США стало віддзеркаленням еволюційного розвитку комп'ютерно-комунікаційних технологій, спрямованих на розширення доступу бібліотечних кадрів до підвищення їх професійного рівня; технологічна база дистанційного навчання, зокрема Інтернет, яка посилює значення інформаційних комунікацій, стає доступною бібліотечним фахівцям завдяки високому рівню їх професійно-комп'ютерної компетентності, функціональному призначенню в суспільстві. дистанційний навчання бібліотека інформаційний

У процесі дослідження мета дисертації досягнута, всі завдання вирішені, що дозволило дійти основних наукових висновків.

Актуальність упровадження інформаційних технологій дистанційного навчання для бібліотечних фахівців зумовлена світовим досвідом запровадження розгалуженої доступної системи дистанційного навчання, зокрема в США. Незважаючи на це, такий досвід залишається невідомим українському освітньому співтовариству, про що свідчить відсутність фундаментальних і дисертаційних праць з означеної проблеми, що уможливлювали б активне критичне запозичення американського досвіду в українській галузевій освіті. Відсутність комплексності, фрагментарність розробки проблеми зумовили об'єктивну необхідність її поглибленого вивчення, визначили мету, завдання, об'єкт, предмет, методологічну базу дисертаційної роботи.

Виявлено й узагальнено наукові підходи щодо теоретичних аспектів використання інформаційних технологій у системі вищої бібліотечної освіти. На основі термінологічного та змістовного аналізу об'єкта дослідження визначено, що інформаційні технології дистанційного навчання співвідносяться з технологіями навчання як процесуальна частина дидактичної системи в освітньому процесі; розглядаються як стратегії розвитку національного освітнього простору, віддзеркалюючи тактику реалізації освітніх технологій; належать до інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій, які характеризуються базовими атрибутами - комунікаціями, що тлумачаться у подвійному значенні: як канали передачі інформації та як інтерактивне спілкування в Інтернет-просторі. Роль інформаційних технологій у системі вищої освіти обґрунтовано інформаційно-комп'ютерною парадигмою, яка зумовлює переваги можливостей навчання на відстані завдяки всесвітній комп'ютерній мережі Інтернет засобами дистанційного освіти.

На основі аналізу комп'ютеризації бібліотек США як передумови вдосконалення американської бібліотечно-інформаційної освіти з'ясовано, що головними тенденціями практичної галузі, котрі впливають на форми та засоби навчання, є міжнародна та внутрішньо-американська корпоративна діяльність бібліотек на базі телекомунікаційних мереж Інтернету; поширення інформаційно-бібліотечних послуг через мережу Інтернет; організація он-лайнових бібліотечних послуг і продуктів; становлення та розвиток професійних кадрів - бібліотечно-інформаційних фахівців, зміст і функції діяльності яких базуються на інформаційно-комунікаційних технологіях. Складовими професійної компетентності американських бібліотекарів є інформаційна та комунікативна компетентність, яка реалізується в їх професійних навичках і вміннях: здатності вільно користуватися будь-якими комп'ютерними й Інтернет-технологіями, вдосконалювати свою фахову майстерність на базі інноваційних технологій; розвивати функції консультування та навчання читачів/користувачів, навички міжособистісних комунікацій і самостійного саморозвитку. Таким чином, технологічний рівень американських бібліотек та відповідні якості професійної компетентності бібліотечних фахівців формують вимоги до освітнього процесу у вищих бібліотечно-інформаційних школах США, що безпосередньо відповідає можливостям застосування в них інноваційних технологій дистанційного навчання.

Виявлено головні тенденції організації впровадження інформаційних технологій в освітньому процесі університетів США, серед яких важливішим є еволюційні зрушення в освітньому середовищі, які характеризуються безупинним прямуванням від «технічних засобів» до інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання, що науково доводять американські вчені та фахівці, а також підтверджується практикою й результатами американської системи навчання.

5. На основі аналізу інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання бібліотечних фахівців в університетах США (понад 33) сформульовані такі результати. В бібліотечних школах американських університетів створено необхідні організаційно-технологічні умови на державному рівні, завдяки об'єктивним процесам інформатизації американського суспільства й освіти та реальним потребам населення в подібних освітніх послугах; масштабному впровадженню комп'ютерних технологій уже протягом декількох десятиліть в усі сфери діяльності американських громадян; цілком надійним телекомунікаційним технологіям, що забезпечують доступ до глобальної міжнародної мережі Інтернет; високому рівню комп'ютерної грамотності професорсько-викладацького складу; активному розвиткові програм дистанційного навчання для бібліотекарів з достатньою варіативністю за рівнями навчання, формами, змістом, а також можливістю вільного доступу до них через мережу Інтернет. Успішним прикладом є загальновизнана он-лайнова програма на ступінь Маstеr's (M.S.) з бібліотечних та інформаційних наук (LEEP3), яку пропонує Graduate School of Library and Information Science (GSLIS) в Іллінойському університеті в м. Урбана-Шампейн. Вона є дистанційною альтернативою «традиційним» програмам, які мають можливість вивчати студенти в університеті.

6. Виявлено, що технологічна база дистанційного навчання в американських університетах це переважно Інтернет, а також інші телекомунікаційні засоби: інтерактивний відеозв'язок, інтерактивна телевізійна система, які використовуються як комплексно, так і окремо. Ці засоби призначені для реалізації освітніх комунікацій у системі дистанційного навчання, серед яких особливого значення набувають інтерактивні комунікації, котрі розглядаються як форми інформаційної взаємодії віддалених суб'єктів між собою (або суб'єктів з віддаленими ресурсами), що забезпечуються певною технологією комп'ютерної комунікації в процесі науково-освітньої діяльності. Загалом Інтернет-технології, електронні засоби комунікацій дозволяють перейти на новий етап розвитку співробітництва й інтеграції університетів в організаційній, навчально-методичній і науково-дослідній сферах як різних регіонів, так і окремих країн.

7. Визначено організаційні моделі дистанційного навчання бібліотечних фахівців у США, серед яких найпоширенішими визнано три основні типи установ дистанційної освіти, що відрізняються менеджментом своїх програм: змішані, спеціалізовані й бімодальні установи. Встановлено, що більшість університетів, які пропонують програми на одержання ступеня магістра бібліотечних та інформаційних наук дистанційно, працюють за змішаними і бімодальними моделями, а декілька університетів пропонують спеціалізований тип навчання і позиціонують себе як віртуальні освітні установи.

8. Запропоновано й обґрунтовано рекомендації щодо впровадження у вітчизняну бібліотечно-інформаційну освіту дистанційного навчання, з урахуванням специфіки української вищої галузевої освіти й з конкретними пропозиціями для комплексу системного забезпечення: організаційного, технологічного, технічного, кадрового. Впровадження дистанційного навчання в системі бібліотечної освіти України, за умови системного врахування всіх видів його забезпечення, можна розпочинати з рівня післядипломної освіти, оскільки за світовим досвідом «віртуальна» освіта тісно пов'язана з безперервною, зміст якої наближений за смислом до поняття lifelong learning. Наступним кроком упровадження можна вважати заочну освіту, особливо для студентів, які мешкають у віддалених містах, селищах, а також для студентів з фізичними дефектами. Це дозволить ефективно реалізувати першочергові завдання, визначені в державній програмі дистанційної освіти в Україні.

Інтеграція вітчизняної освіти до міжнародного освітнього простору має базуватися на таких засадах, як: пріоритет національних інтересів; збереження та розвиток інтелектуального потенціалу нації. Результати позитивного досвіду у сфері інформатизації бібліотечної освіти та практики США слід аналізувати й адаптувати для подальшого вдосконалення бібліотечної освітньої системи України.

Проведене дослідження не вичерпує повністю порушеної проблеми. Перспективними напрямами подальших розробок є: вивчення організації впровадження освітніх інноваційних технологій навчання в бібліотечній освіті інших країн світу (Німеччини, Великої Британії, Франції тощо); вдосконалення інформаційно-комунікаційної компетенції викладачів вищих навчальних закладів бібліотечного профілю України в умовах упровадження засобів дистанційного навчання; розробка міжнародних стандартів навчальних програм фахівців бібліотечно-інформаційної галузі на базі інформаційно-комунікаційних технологій.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях:

1. Олійник О.В. Розвиток бібліотек США (до 1850 р.) / О.В. Олійник // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х. : ХДАК, 2003. - Вип. 11. - С. 202-209.

2. Олійник О.В. Дистанційне навчання фахівців у галузі бібліотекознавства та інформатики в США та питання його акредитації / О.В. Олійник, Л. Я. Філіпова // Вісн. Кн. палати. - 2005. - № 3. - С. 30-32 (у співавт.).

3. Олійник О.В. Особливості педагогічних комунікацій в умовах дистанційного навчання / О.В. Олійник // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х. : ХДАК, 2005. - Вип. 16. - С. 271-278.

4. Олійник О.В. Онлайн-навчання в умовах дистанційної освіти бібліотечних фахівців у США / О.В. Олійник // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х. : ХДАК, 2006. - Вип. 17. - С. 153-167.

5. Олійник О.В. Диференціація стилів навчання в дистанційному й традиційному форматах (зарубіжний досвід) / О.В. Олійник // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х. : ХДАК, 2008. - Вип. 23. - С. 222-229.

Матеріали та тези конференцій:

6. Олейник О.В. Дистанционное обучение в гуманитарных вузах: проблемы и перспективы / О.В. Олейник, Л. Я. Филиппова // Комп'ютери. Програми. Інтернет. 2003 : зб. тез доп. учасн. міжнар. наук.-практ. конф. - К. : ІВЦ Вид-во «Політехніка», 2003. - С. 127-128. (у співавт.)

7. Олейник О.В. Информационная грамотность в системе библиотечного образования (зарубежный опыт) / О.В. Олейник // Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві : матеріали міжнар. наук. конф. / Харк. держ. акад. культури. - Х. :ХДАК, 2003. - С. 148-149.

8. Олейник О.В. Развитие библиотечного образования США на пути к информационному обществу ХХI в. / О.В. Олейник // Культура та інформаційне суспільство ХХI ст. : матеріали міжнар. наук. конф. молодих учених /Харк. держ. акад. культури. - Х. : ХДАК, 2004. - С. 218-219.

9. Олейник О.В. Из опыта дистанционного обучения в университетах США / О.В. Олейник // Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспективи : матеріали міжнар. наук. конф. (12-13 жовт. 2004 р.) / Харк. держ. акад. культури ; під ред. проф. В.М. Шейка. - Х. : ХДАК, 2004. - С. 82-83.

10. Олейник О.В. Университетское библиотечное образование в США: дистанционные и традиционные формы обучения / О.В. Олейник // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики : зб. матеріалів 11 Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 17-18 трав. 2005 р.) - К., 2005. - С. 180-183.

11. Олійник О.В. Комунікативний аспект дистанційного навчання / О.В. Олійник // Освіта, культура та мистецтво в добу цивілізаційної глобалізації : матеріали міжнар. наук. конф. / Харк. держ. акад. культури. - Х. : ХДАК, 2007. - С. 234-235.

12. Олійник О.В. Тенденції інформатизації бібліотек як практичної бази галузевої освіти в США / О.В. Олійник // Культура та інформаційне суспільство ХХI ст. : матеріали міжнар. наук.-теор. конф. молодих учених / Харк. держ. акад. культури. - Х. : ХДАК, 2007. - С. 269-270.

13. Олійник О.В. Комунікативні особливості інформаційних технологій навчання студентів / О.В. Олійник // Культура та інформаційне суспільство ХХI ст. : матеріали міжнар. наук.-теор. конф. молодих учених / Харк. держ. акад. культури. - Х. : ХДАК, 2008. - С. 267.

14. Oliynyk O. V. Applying technologies in education / O. V. Oliynyk // Інноваційні ідеї та вирішальні завдання у викладанні англійської мови як іноземної: матеріали восьмої нац. наук.-метод. конф. - Хмельницький : ТУП, 2003. - С. 111-114.

15. Oliynyk O.V. Communicative teaching and cooperative learning via Internet / O.V. Oliynyk // Коммуникація у вік глобалізації: десять років успішного розвитку та здобутків: тези доповідей (на англ..мові). (3-5 берез. 2005 р.) / TESOL-Ukraine National Convention. - Львів: Київ, 2005. - P.146-147

16. Oliynyk O.V. Multiple Intelligences in the Classroom. / О.V. Oliynyk // The 4 Es of the 21^st Century: Education, Effectiveness, Efficiency and Experience. XIII National Conference of the Educational Association of Teachers of English to Speakers of Other Languages in Ukraine. Abstracts. - Poltava, Poltava University Of Consumer Cooperatives in Ukraine, 2008. - С. 89-90.

Інші:

17. Олейник О.В. Внедрение информационных технологий в библиотечном образовании и практике США / О.В. Олейник // Прикладные проблемы образовательной деятельности : межвуз. сб. науч. тр. - Воронеж : Центр.-Чернозем. кн. изд-во, 2003. - С. 115-117.

18. Олейник О.В. Развитие публичных библиотек Соединенных Штатов Америки (конец ХІХ-ХХ вв.) / О.В. Олейник // Бібл. форум України. - 2003. - № 1. - С. 38-40.

19. Олійник О.В. Становлення університетських бібліотек у США (кінець ХІХ - ХХ століття) / О.В. Олійник // Рідна шк. - 2003. - № 12 (887). - С. 79-80.

20. Олійник О.В. Дистанційне навчання у світі та можливості його впровадження в Україні / О.В. Олійник // Управління школою. - 2004. - № 34 (82). - С. 14-25.

21. Олійник О.В. Про трактування поняття «педагогічна технологія» / О.В. Олійник // Рідна шк. - 2004. - № 2 (889). - С. 16-18.

Анотації

Олійник О.В. Інформаційні технології дистанційного навчання у вищій бібліотечній освіті США. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. - Харківська державна академія культури. - Харків, 2008.

У дисертації комплексно досліджуються теоретичні й організаційні засади використання інформаційних технологій дистанційного навчання у вищих бібліотечних школах США з метою вивчення позитивного досвіду та його адаптації у вітчизняній освітній системі. Проаналізовано розвиток комп'ютеризації бібліотек США як передумови вдосконалення американської інформаційно-бібліотечної освіти. Визначено головні тенденції впровадження інформаційних технологій в освітній процес університетів США, серед яких виявлено пріоритет інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання бібліотечних фахівців. Науково обґрунтовано інформаційно-комунікативну складову технологій дистанційного навчання бібліотечних фахівців в університетах США, що базується на розвиткові «он-лайн-навчання», інтерактивних та Інтернет-комунікаціях. Визначено організаційні моделі дистанційного навчання бібліотечних фахівців у США з метою їх запровадження в систему вищої бібліотечно-інформаційної освіти України.