Формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ПАХОТІНА Поліна Костянтинівна

УДК 004.9:378.4

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

З АГРАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

КИЇВ - 2008

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано в Інституті вищої освіти АПН України.

Науковий керівник

доктор педагогічних наук, професор

КОЗЛАКОВА Галина Олексіївна,

Інститут вищої освіти АПН України, головний науковий співробітник відділу теорії та методології природничої й інженерної освіти

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор,

МАНЬКО Володимир Миколайович,

Національний університет біоресурсів і природокористування, професор кафедри механізації тваринництва

кандидат педагогічних наук, доцент

ІЛЬКІВ Оксана Степанівна,

Львівський державний університет фізичної культури, доцент кафедри економіки, інформатики та кінезіології

Захист відбудеться 19 грудня 2008 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано 18 листопада 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М. Олексюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Випускники вищих навчальних закладів мають бути відповідно підготовлені до використання сучасних високих технологій. Над розв'язанням цього завдання працюють науковці провідних університетів світу і міжнародних організацій, зокрема ЮНЕСКО, Британського комп'ютерного співтовариства тощо, розробляючи різні види сертифікацій та методик інформаційної підготовки майбутніх фахівців і формування інформаційно-комунікаційної компетентності (ІК-компетентності). Актуальність теми обумовлюється сучасними тенденціями розвитку світового та українського суспільства. Соціальні і технологічні перетворення в суспільстві мають бути забезпечені фахівцями відповідної кваліфікації. Відсутність або недостатня кількість таких фахівців породжує дві проблеми: по-перше, гальмування розвитку економіки країни, по-друге, зростання непорозумінь між різними суспільними генераціями. Тому формування ІК-компетентності майбутніх фахівців, творення гідних висококваліфікованих, компетентних членів інформаційного суспільства є актуальною проблемою в освітньому та соціальному аспекті.

Інформаційна підготовка та навчання інформаційних технологій студентів спеціальностей, що не орієнтовані на інформатику як на фах, стає атрибутивною компонентою навчального процесу у вищій школі. Її реалізація, знаходження методів і засобів підвищення ефективності та оптимізації, розробка формальних і змістовних компонентів інформаційної підготовки - все це обумовило вибір проблеми експериментальних і теоретичних наукових досліджень.

Теоретичними дослідженнями встановлено, що проблема освіченості в галузі використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), інформаційно-комунікаційної компетентності останнім часом розглядається багатьма науковцями, освітянами, на рівні міжнародних організацій, а також роботодавцями приватного й державного сектору економіки. Для її вирішення опрацьовуються різні заходи, зокрема тестування з метою видачі міжнародних сертифікатів та дипломів (European Computer Drive License - ECDL , International Computer Drive License - ICDL). Основними недоліками існуючих способів розв'язання проблеми формування ІК-компетентності особистості є, по-перше, відсутність системного підходу, що ускладнює виявлення закономірностей розвитку як ІКТ взагалі, так і програмного забезпечення. По-друге, звідси випливає необхідність з появою кожного нового програмного продукту вивчати його окремо, відірвано від інших знань в галузі ІКТ. По-третє, відсутність професійної спрямованості отриманих знань, що, у свою чергу, спричиняє відірваність наявної компетенції від виробничої діяльності майбутнього фахівця, та як наслідок, обумовлює необхідність додаткового навчання.

Особливості закладів вищої аграрної освіти визначають декілька чинників, зокрема: значний відсоток жителів сільської місцевості - студентів аграрних вищих навчальних закладів; велика масова частка фахівців агарних спеціальностей серед випускників вищих навчальних закладів України - 5% (за даними Статистичного інституту ЮНЕСКО); нагальна необхідність інтенсифікації сільського господарства та впровадження інноваційних технологій, якими, зокрема, є ІКТ, у сільськогосподарське виробництво. Все це спричиняє великий попит на відповідно підготовлених фахівців.

Підґрунтям даного дослідження стали наукові роботи, що присвячені: розвитку вищої освіти (В.М. Галузинський, Н.М. Дем'яненко, М.Б. Євтух, В.Г. Кремень, В.М. Мадзігон, В.К. Майборода); інформатизації освіти (В.Ю. Биков, Ю.О. Дорошенко, В.І. Луговий, К.К. Колін, Д.Ш. Матрос, Ю.І. Машбиць, Н.В. Роберт); формуванню компетентності (І.О. Зимня, О.В. Овчарук, Г.В. Онкович); педагогічним технологіям (А.Ю. Кравцова, Е.В. Лузик, В.М Манько, О.М. Пєхота, І.П. Підласий, О.С.Полат, І.О. Смолюк), та інформаційно-комунікаційній компетентності (В.А. Бубнов, А.М. Гуржій, М.І. Жалдак, О.С. Ільків, Г.О. Козлакова, А.А. Кузнєцов, Ю.В. Триус, Т.І. Чепраcова).

Існує низка суперечностей у підготовці студентів аграрних спеціальностей до використання інформаційно-комунікаційних технологій: між суспільною потребою у фахівцях аграрного профілю, здатних застосовувати сучасні інформаційні технології у професійній діяльності, та станом їх підготовки до використання ІКТ; між уявною доступністю базових навичок роботи з комп'ютером та виникненням психологічного бар'єру при спрямованому системному використанні комп'ютера у навчальній, майбутній професійній діяльності; між окремими вміннями та навичками та їх системним, цілеспрямованим застосуванням.

Здійснений теоретичний аналіз джерел інформації показує, що в них недостатньо висвітлено шляхи і умови формування ІК-компетентності фахівців-аграріїв, що, у свою чергу, знайшло відображення у декількох нормативно-правових документах. Незважаючи на значну кількість методичних розробок з викладання дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу, спостерігається відсутність системного підходу до формування інформаційно-комунікаційної компетентності студентів аграрних спеціальностей в університетах. Система інформаційної підготовки майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей залишається опрацьованою недостатньо і потребує додаткових науково-педагогічних досліджень.

Крім того, недостатньо дослідженою є проблема готовності студентів до навчання сучасними методами (з використанням ІКТ), взаємозв'язку інформаційно-комунікаційної та фахової компетентності. Вищенаведене зумовило вибір теми дисертаційного дослідження «Формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей», виконання якого спрямоване на розв'язування проблеми підготовки студентів до подальшого навчання у вищому навчальному закладі і до ефективної майбутньої професійної діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах теми наукових досліджень відділу теорії та методології природничої й інженерної освіти Інституту вищої освіти АПН України «Теорія і практика моніторингу якості природничої та інженерної освіти в Україні ХХІ ст.», 2006-2008 рр. (РК № 0106U002011), у виконанні якої автор брала безпосередню участь.

Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту вищої освіти АПН України від 23 січня 2006 р. (протокол № 2), та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні, протокол № 10 від 18 грудня 2007 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування й розроблення системи формування інформаційно-комунікаційної компетентності студентів аграрних університетів та її експериментальна перевірка.

Об'єкт дослідження - інформаційно-комп'ютерна підготовка студентів в аграрних вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - процес формування інформаційно-комунікаційної компетентності у майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей в університетах.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні про те, що достатній рівень професійно орієнтованих знань у процесі інформаційно-комунікаційної підготовки майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей можна сформувати в студентів при реалізації наступних організаційно-методичних умов: використання інноваційних, особистісно спрямованих технологій навчання, зокрема, проектної технології навчання; ефективна реалізація міжпредметних зв'язків інформаційної підготовки і спеціальної підготовки студентів; застосування результатів інформаційної підготовки студентів у навчальному процесі вищої школи і у майбутній професійній діяльності.

Визначення мети, об'єкту, предмету і гіпотези дослідження уможливило формулювання основних завдань дослідження:

- проаналізувати стан дослідженості проблеми у науково-педагогічній літературі, інших джерелах інформації, підходи до формування ІК-компетентності фахівців різних спеціальностей у світі, фахівців аграрних спеціальностей в Україні та СНД;

- визначити зміст, структуру, виявити критерії та рівні сформованості інформаційно-комунікаційної компетентності студентів університетів, створити модель ІК-компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей;

- обґрунтувати, укласти та експериментально перевірити систему формування інформаційно-комунікаційної компетентності студентів аграрних університетів;

- розробити методичні рекомендації щодо впровадження системи у навчальний процес аграрних університетів.

Концептуальні ідеї дослідження ґрунтуються на таких положеннях:

- світова тенденція розвитку професійної освіти в галузі інформаційних технологій полягає в інтенсифікації, персоналізації та професіоналізації навчання;

- інформаційно-комунікаційна компетентність майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей має професійно-орієнтований зміст, структуру та особливості і є невід'ємною складовою загальної професійної культури фахівця;

- підвищення ефективності процесу формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей відбувається за умови використання проектної технології та професійно спрямованих міжпредметних зв'язків у навчальному процесі.

Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні використано такі методи дослідження:

Теоретичні:

- теоретичний аналіз друкованих та електронних джерел інформації для виявлення стану проблеми та засобів і форм її розв'язання, які використовуються в Україні і світі;

- хронологічний і ретроспективний методи для виявлення історичних закономірностей розвитку викладання дисциплін циклу інформатики у вищій школі;

- контент-аналіз для ґрунтовного й всебічного аналізу педагогічних дефініцій, формулювання основних визначень і понять, що використовуються у дослідженні;

- метод проектної технології навчання для ефективного формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх фахівців непрофільних, зокрема, аграрних спеціальностей;

Практико-аналітичні:

- метод попереднього інвентивного тестування для визначення наявного рівня інформаційно-комунікаційної компетентності студентів аграрного університету;

- метод заключного інвентивного тестування для додаткової систематизації отриманих знань, виконання контролюючої функції;

- метод анкетування для самооцінювання студентів, формування навичок само оцінювання, отримання даних емпіричного дослідження, визначення ставлення студентів до використання проектної методики;

- метод педагогічного експерименту для підтвердження ефективності проектної методики для формування професійно спрямованої інформаційно-комунікаційної компетентності студентів університетів, виявлення особливостей використання проектної методики, налагодження міжпредметних зв'язків, формування практичних рекомендацій щодо використання проектної технології;

- статистичні методи обробки результатів експериментів, а саме: екстраполяції, інтерпретації, узагальнення і прогностичний методи для формулювання висновків, рекомендацій та для визначення напрямів подальшого розвитку системи формування інформаційно-комунікаційної компетентності в умовах інтеграційних процесів у вищій школі.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що автором отримано теоретично обґрунтовані результати, які дозволяють значно підвищити ефективність формування ІК-компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей та забезпечити її професійне спрямування. У результаті наукових досліджень у роботі вперше:

- здійснено комплексний аналіз змісту і структури навчальних планів і програм, спрямованих на формування ІК-компетентності з професійним спрямуванням в університетах світу;

- розроблено модель ІК-компетентності майбутніх фахівців аграрних спеціальностей, визначено критерії та рівні сформованості ІК-компетентності;

- обґрунтовано та розроблено систему формування ІК-компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей на основі проектної технології з використанням міжпредметних зв'язків;

- запропоновано та обґрунтовано класифікацію навчальних проектів;

удосконалено:

- визначення ІК-компетентності та її основних складових у процесі вивчення дисциплін природничо-наукової, професійної та практичної підготовки (інформаційно-комп'ютерної підготовка) студентами аграрних спеціальностей;

- критерії обрання тем навчальних проектів та оцінювання робіт студентів, виконаних за проектною методикою;

- уточнено поняття проектної технології щодо інформаційно-комп'ютерної підготовки, поняття «формування ІК-компетентності» студентів;

подальшого розвитку набули:

- визначення професійного спрямування інформаційної підготовки студентів аграрних спеціальностей;

- використання проектної технології у навчальному процесі вищої школи; впровадження креативної складової у процесі формування ІК-компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення, практичні результати й висновки, що містяться в дисертаційному дослідженні, можуть бути використаними:

- у науково-дослідницькій сфері до розроблення й визначення основних напрямів подальших наукових досліджень з професійної підготовки в галузі інформаційних технологій студентів аграрних спеціальностей та інформатизації навчального процесу вищої школи;

- у процесуально-практичній сфері - матеріали дослідження та запропонована система можуть використовуватися у викладанні дисциплін циклу інформатики студентам непрофільних спеціальностей та для опрацювання спецкурсів з проблемно-орієнтованих програмних засобів, навчально-методичного забезпечення до таких курсів;

- в освітньо-управлінській сфері до оптимізації навчального процесу в аграрних ВНЗ, налагодження міжпредметних зв'язків між професійними та загально-науковими дисциплінами, вироблення пропозицій щодо подальших напрямів інформатизації навчального процесу у вищій школі.

Система формування ІК-компетентності, що запропонована у роботі, впроваджена у навчальний процес Уманського державного аграрного університету (довідка № 109 від 11 грудня 2007 р.) та в Уманської філії Європейського університету (довідка № 294 від 7 грудня 2007 р.). Підготовлений і виданий за результатами дослідження навчально-методичний посібник «Інформаційна підготовка студентів непрофільних спеціальностей в університетах» використовується у викладанні дисципліни «Інформатика та ІКТ» в Уманському державному аграрному університеті (довідка № 107 від 11 грудня 2007 р.), Уманській філії Європейського університету (довідка № 293 від 7 грудня 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею та містить отримані особисто автором результати аналітичного дослідження світового досвіду формування ІК-компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей; автором розроблено і теоретично обґрунтовано систему формування ІК-компетентності майбутніх фахівців з аграрних; розроблено програму і проведено емпіричні дослідження використання методичної системи у навчальному процесі. У роботі основні положення, висновки й рекомендації належать авторові. Концептуальні положення, що належать співавторам наукових праць, у дисертації не використано.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження апробовано на:

- сімох міжнародних конференціях: п'ята науково-практична конференція «Нові інформаційні технології в навчальному процесі» (Одеса, 2005); конференція «PDMU-2005. Проблеми прийняття рішень в умовах невизначеності» (Бердянськ, 2005); науково-практична конференція «Інформаційні технології в наукових дослідженнях і навчальному процесі» (Луганськ, 2005); XXIV International Colloquium on the Acquisition Process Management (Брно, Чеська республіка, 2006); друга науково-практична конференція «Інформаційні технології в наукових дослідженнях і навчальному процесі», (Луганськ, 2006); науково-практична конференція «Нові інформаційні технології в освіті» (Єкатеринбург, Російська Федерація, 2008); сьома наукова конференція «Наука та освіта», (Бєлово, Російська Федерація, 2008);

- одній всеукраїнській: четверта науково-методична конференція «Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи» (Київ, 2005);

- одному семінарі: літня школа-семінар для аспірантів Інституту вищої освіти АПН України «Удосконалення вищої природничої й технічної освіти в контексті використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання» (Севастополь, 2007).

- двох звітних конференціях: звітні наукові конференції Інституту віщої освіти АПН України (Київ, 2006, 2007).

Публікації. За результатами досліджень видано два навчально-методичних посібники. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у п'ятьох збірниках наукових праць, одній статті у науковому журналі, сімох матеріалах і тезах конференцій, з них два - за кордоном. П'ять статей без співавторів містяться у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 243 сторінки, з яких 176 сторінок - безпосередньо текст дисертації. Дисертацію ілюстровано 8-ма рисунками, вона містить 13 таблиць. Бібліографія складає 265 найменувань, з них 29 - іноземними мовами.

інформаційний комунікаційний компетентність аграрний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми дослідження; показано зв'язок роботи з науковими програмами, планами, визначено мету й завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито наукову новизну, практичне значення, відображено ступінь апробації та впровадження результатів роботи, наводяться дані про її структуру.

Перший розділ «Теоретичні основи формування інформаційно-комунікаційної компетентності студентів університетів» присвячено огляду вітчизняних та зарубіжних джерел з теми дослідження, визначено поняття: «компетентність», «інформаційно-комунікаційна компетентність», «формування ІК-компетентності», виявлено стан і підходи до формування ІК-компетентності студентів спеціальностей, не орієнтованих на інформаційні технології як на фах, зокрема студентів аграрних спеціальностей.

Результати ретроспективного аналізу розвитку поняття «компетентність» як педагогічної дефініції уможливлюють наступний висновок: погляди різних авторів збігаються у тому, що компетентність є діяльнісною характеристикою, тобто, проявляється у діяльності, виявляється та формується через діяльність, та залежить від досвіду особистості. У розвитку поняття «компетентність» можна виділити такі етапи: перший етап (1950-1970 рр.) - зародження педагогічної дефініції (Дж. Райлі, Р. Уайт, Н. Хомський, Д. МакКлеланд); другий етап (1970-1990 рр.) - становлення та співставлення наукових поглядів на дефініцію (Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова, В.Д. Шадріков, Р. Бояцис , Дж. Равен); третій етап (1990-2000 рр.) - формулювання поняття та його окремих компонентів; дослідники цього періоду приділяють окрему увагу формуванню компетентності педагогічних працівників (В.В. Баркасі, С.О. Демченко, М.В. Єлькін та інші), майбутніх фахівців інших спеціальностей (Л.Б. Волошко, О.С. Губарєва, Л.М. Дибкова, Л. Є. Пєтухова та інші); четвертий етап (2000 рр.) - подальше розроблення окремих компонентів дефініції; на цьому етапі компетентнісний підхід в освіті визначається деякими вченими як парадигмальний (Л.Е. Орбан-Лембрик, І.О. Зимня). Розуміння основного змісту поняття «компетентність» у більшості дослідників співпадає в основних рисах. Дослідження тривають, проте загальний зміст поняття можна вважати сформованим.

Поняття ІК-компетентності та аспекти його формування досліджують багато закордонних і вітчизняних вчених, зокрема А.М. Гуржій, М.І. Жалдак, В.Г. Кінелєв, Г.О. Козлакова, К.К. Колін, В.М. Мадзігон, В.Г. Мануйлов, Н.В. Морзе, Ю.С. Рамський, Н.В. Роберт, Т.І. Чепрасова. Зміст ІК-компетентності науковці розуміють як володіння сучасними інформаційними технологіями загального призначення, вміння користуватись інструментарієм і продуктами інформаційних технологій широкого вжитку, таким, як комп'ютерна та інша процесорна техніка, а також володіння технологіями пошуку, введення, переробки та виведення інформації.

На основі теоретичного аналізу встановлено характеристики базових понять дослідження. Інформаційно-комунікаційна компетентність означає впевнене використання комп'ютерів для збирання, зберігання, виробництва та обміну інформацією у навчанні, дослідженнях, роботі та дозвіллі. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності означає процес систематизації, впорядкування наявних знань, умінь та навичок задля розвитку, по-перше, готовності використовувати ІКТ у навчанні та професійній діяльності, по-друге, системного погляду на методи та засоби комп'ютерних інформаційних технологій.

Проблема формування інформаційної культури (або її основ) досліджується з погляду підвищення загальноосвітнього рівня особистості, або як окремий аспект професійних знань і навичок фахівця. Ці питання розглядаються у дисертаційних дослідженнях, зокрема у роботах М.М.Близнюк, С.О. Гунько, О.С. Ільків. Особливості викладання різних дисциплін з використанням інформаційно-комунікаційних технологій розглянули науковці: Н.Д. Бєлявіна, О.Г. Глазунова, В.І. Клочко, О.А. Чайковська, М.Ф. Юсупова. Використання ІКТ у професійній діяльності випускниками вищих навчальних закладів, для яких інформаційні технології не є фаховим напрямом, розглянули у своїх дослідженнях В.В. Арестенко, О.Є. Трофимов, С. Козей. Проте, проблема формування ІК-компетентності студентів аграрних спеціальностей в університетах залишилася поза увагою вітчизняних дослідників.

Детальний аналіз навчальних планів Університету Глазго (Великобританія), Університету Східного Лондону (Великобританія), Університету Оману, Університету Сорбонна (Франція), Університету Монреалю (Канада), Університету Сан Маркос штату Каліфорнія (США), Кембріджського університету (Великобританія) та інших показав, що в них пропонуються курси такого змісту: основні поняття інформаційних технологій; використання комп'ютера і управління файлами; підготовка текстів; електронні таблиці; бази даних; представлення інформації; інформація і комунікація. Міжнародна Освітня Комісія (Commission Internationale De L'eclairage) вважає, що існує багато ефективних методик набуття ІК-компетентності, серед них: консультації, дистанційне навчання, стаціонарні курси та курси на робочому місці. Таким чином, на європейському і світовому рівнях ІК-компетентність складається зі стандартного набору знань, умінь та навичок, що умсожливлюють користувачам із підтвердженим рівнем компетентності використання інформаційної техніки і технології під час вирішення професійних завдань, в особистому житті і побуті. Зміст курсів є інваріантним і не залежить від напряму професійної підготовки студентів. Використовуються різні форми проведення занять, розроблено та впроваджено систему сертифікації інформаційно-комунікаційної компетентності.

Отже, на основі огляду вітчизняних і зарубіжних джерел, дисертацій визначено основні напрями, які потребують вивчення:

- особливості формування ІК-компетентності майбутніх фахівців аграрних спеціальностей в університетах;

- створення моделі та обґрунтування системи формування ІК-компетентності, сукупність компонентів якої забезпечить готовність студентів аграрних спеціальностей до використання ІКТ у навчальній, майбутній професійній діяльності та особистому житті;

- експериментальне дослідження ефективності системи формування ІК-компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей.

У другому розділі «Модель інформаційно-комунікаційної компетентності студентів аграрних університетів» здійснено аналіз теоретичних основ утворення системи формування ІК-компетентності майбутніх фахівців аграрних спеціальностей, визначено модель формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей, теоретично обґрунтовано і розроблено систему та її структурні елементи: класифікацію навчальних проектів, які можна запропонувати для реалізації, систему оцінювання та особливості тематики навчальних проектів.

Первинна комп'ютерна підготовка потрібна майбутнім фахівцям аграрних спеціальностей та повинна формувати ІК-компетентність як одну з ключових у загальній культурі фахівця. З метою підтвердження цієї гіпотези було організовано констатувальний експеримент за участю студентів першого та третього курсів аграрних університетів Уманського державного аграрного та Державного агроекологічного (м. Житомир) університетів.

Результати констатувального етапу дослідження дозволили зробити такі висновки: студенти аграрних спеціальностей не готові до використання ІКТ у навчанні та майбутній професійній діяльності, стан їх підготовки не задовольняє сучасним соціальним вимогам та вимогам ринку праці. Підготовка студентів має несистемний характер, її цілі, задачі, зміст та структура є недосконалими і потребують певних змін. Непідготовленість студентів до навчального процесу з використанням ІКТ становить проблему, яка не може бути вирішеною традиційними способами, що вимагає нового підходу та нової системи викладання дисциплін інформаційно-комп'ютерної підготовки, студентам аграрних спеціальностей.

Обґрунтовано значення проектної технології для вивчення дисциплін циклу інформаційно-комп'ютерної підготовки. Проектна технологія включає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю сутністю. Проектна технологія у контексті нашого дослідження визначається так - це така сукупність організаційних форм навчання, технічних засобів і методичних матеріалів, що дозволяє ефективно сформувати ІК-компетентність майбутніх фахівців аграрних спеціальностей, за рівнем достатню для продовження навчання у вищому навчальному закладі (університеті) та подальшого використання у професійній діяльності. За результатами аналізу проблеми та результатів констатувального експерименту сформовано модель ІК-компетентності студентів аграрних університетів, яка є основою для створення системи формування ІК-компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей (табл. 1).

Запропоновано класифікацію навчальних проектів, конкретні критерії обрання тем навчальних проектів (приклад у табл. 2) та критерії оцінювання студентських робіт, виконаних за проектною методикою. Розглядаються дидактичні методи, зокрема, метод проектів, критерії обрання методів навчання, зміст понять педагогічної та проектної технологій. З проведеного аналізу зроблено висновок, що для інструментальної дисципліни слід обирати лише активний метод навчання, який дозволяє студентам швидко опанувати основні прийми роботи з програмним забезпеченням підчас реалізації практично-корисного завдання.

Таблиця 1. Модель інформаційно-комунікаційної компетентності майбутнього фахівця з аграрної спеціальності

Рівні компетентності	Компоненти інформаційно-комунікаційної компетентності майбутнього фахівця аграрної спеціальності
	Мотиваційний	Когнітивний	Креативний
Достатній	· усвідомлені дії щодо пошуку та використання відповідних засобів обчислювальної техніки до вирішення навчальних завдань · розуміння мети та меж використання обчислювальної техніки · розуміння ролі обчислювальної техніки як допоміжного фахового інструменту	· розуміння взаємозв'язків у структурі апаратного і програмного забезпечення · розуміння інтеграційних можливостей інформації, представленої у різних форматах · впевнене орієнтування у різновидах програмного забезпечення, їх загального та професійного характеру та призначення	· розуміння можливостей обчислювальної техніки у представленні інформації, вирішенні різних груп завдань · розуміння та використання інтеграційних можливостей інформації, представленої у різних форматах
Задовільний	· розуміння доцільності використання ПЕОМ · часткове розуміння мети використання ПЕОМ · часткове уявлення про можливості та місце ПЕОМ у процесі навчальної та майбутньої професійної діяльності	· впевнені базові навички · уявлення про можливості та уміння використовувати типове апаратне забезпечення · використання типового програмного забезпечення для виконання одноманітних завдань	· часткове уявлення про можливості оброблення інформації за допомогою комп'ютерних технологій · часткове використання інтеграційних можливостей сучасного програмного забезпечення для оброблення інформації, представленої у різних форматах
Низький	· відсутність розуміння доцільності використання обчислювальної техніки · нерозуміння мети використання ПЕОМ · нерозуміння меж застосування обчислювальної техніки, ідеалізація/ неприйняття	· нестійкі базові навички · відсутність необхідних умінь у користуванні апаратним забезпеченням · неможливість виконувати типові завдання	· відсутність уявлення про можливості обчислювальної техніки · відсутність потреби у використанні технологій оброблення інформації · відсутність розуміння важливості представлення інформації

Таблиця 2. Теми індивідуальних проектів

Особистісно-орієнтовані	«Моя сім'я», «Моє хобі», «Мій улюблений фільм», «Мій друг (подруга)», «Мій вихованець (собака, кішка)», «Мій улюблений виконавець (співак, артист)»
Колективно-орієнтовані	«Моя група», «Мої сусіди», «Мої викладачі», «Мій університет (інститут)»
Професійно-орієнтовані (складаються за участі викладача відповідної дисципліни)	З біології: «Гербарій рослин (за ознакою, наприклад: «Карантинні рослини нашої області», «Рослини нашої місцевості, занесені у Червону Книгу», «Рослини для оздоблення садових клумб»), «Корені у кореневій системі деревних рослин», «Анатомія та морфологія листкової пластинки», «Клас Двосім'ядольні», «Клас Односім'ядольні», тощо. З ґрунтознавства: «Сімейства ґрунтів - тип гумусу, рН, біогеохімія, тип зволоження», «Відділи ґрунтів (природні, орні і техногенні)», «Географічні та екологічні закономірності розповсюдження гумусових речовин», «Фактори ґрунтоутворення», «Елементарні ґрунтотворні процеси та їх характеристика», тощо. З ентомології: «Шкідники зернових колосових культур»; «Шкідники кукурудзи»; «Шкідники цукрових буряків»; «Шкідники картоплі»; «Шкідники зернобобових культур»; «Шкідники ріпаку»; «Шкідники коноплі»; «Шкідники плодових культур».

Методологічну основу проектування системи формування ІК-компетентності утворюють: психолого-педагогічні методи і засоби, що спираються на діяльнісний підхід і сфокусовані на особливостях обраних технологій навчання; методи і засоби системного підходу; методи і засоби ІКТ; методи та засоби управління проектами; спеціальні методи і засоби організації та управління навчальним процесом. Частинами системи формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх фахівці аграрних спеціальностей є: класифікація навчальних проектів, методика використання проектної технології у навчальному процесі з метою формування інформаційно-комунікаційної компетентності, тематика та критерії обрання тем навчальних проектів, критерії оцінювання навчальних досягнень студентів у проектній діяльності. Взаємозв'язок цих складових показано на рис. 1.

У третьому розділі «Система формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей» описано особливості використання й експериментальні дослідження, що здійснювалися з метою визначення ефективності запровадження даної системи у формуванні ІК-компетентності студентів аграрних спеціальностей в університетах.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експериментальні дослідження тривали упродовж сімох років, окремі частини їх проводилися в Державному агроекологічному університеті (м. Житомир), Уманському державному аграрному університеті, Уманській філії Європейського університету (у частині визначення валідності тестів). Загалом у дослідженнях брали участь понад 3000 студентів та 37 викладачів.

Наведена система може бути використаною до створення навчального курсу з вивчення будь-якого програмного продукту. Головним завданням викладача є чітке структурування матеріалу з розподілом на частини, або ділянки - кроки вивчення. Від існуючих систем і методик авторська система з використанням проектної технології відрізняється системністю підходу, що забезпечує спеціальне концентрування уваги студентів на спільних рисах побудови праці та інтерфейсів програм. Це дозволяє студентам самостійно освоювати програмні продукти або технічне забезпечення значно швидше, у порівнянні з традиційною методикою. Даний аспект є важливим, зважаючи на темпи розвитку ІКТ і швидкі зміни у програмному та технічному забезпеченні. Аналіз літературних джерел дозволяє стверджувати, що системний комплексний підхід застосовується до викладання інформатики студентам аграрних спеціальностей вперше.

Формувальний експеримент «Використання системи формування інформаційно-комунікаційної компетентності студентів аграрних спеціальностей університету» здійснено упродовж 2004-2005 та 2005-2006 навч.рр. в Уманському державному аграрному університеті, Державному агроекологічному університеті (м. Житомир). У експерименті брали участь 570 студентів першого курсу аграрноих університетів протягом двох років з 2004 по 2006 рік, які навчалися за спеціальностями: агрономія, захист рослин, селекція і генетика сільськогосподарських культур, плодоовочівництво і виноградарство, агролісомеліорація, садово-паркове господарство. Метою експерименту було підтвердження ефективності авторської системи, заснованої на використанні методу проектів, у формуванні ІК-компетентності студентів різних спеціальностей аграрних університетів. Результати представлено на рис. 2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дисперсія результатів контрольної та експериментальної груп, практично однакова при попередньому тестуванні (0,5816 проти 0,6099), в експериментальній групі значно зменшилася (0,4329), тобто вирівнявся середній рівень групи. У контрольній групі за результатами заключного тестування дисперсія зросла (0,8333), що свідчить про збільшення нерівності у знаннях групи. Коефіцієнт розмаху результатів свідчить також, що низький рівень для контрольної та експериментальної груп дещо відрізняються, оскільки для контрольної групи різниця у результатах залишилася без змін, в той час як в експериментальній групі різниця зменшилася до двох завдань.

Практична реалізація міжпредметних зв'язків набула в аграрному університеті свого логічного завершення через оцінювання викладачами профілюючих дисциплін готових робіт студентів, тобто проектні роботи студентів оцінювалися з двох дисциплін. У подальшому роботи студентів використовувалися як наочні матеріали при викладанні профілюючих дисциплін студентам молодших курсів. Теми проектів, що виконувалися студентами протягом експерименту, були попередньо обговорені з викладачами відповідних ведучих кафедр та затверджені на засіданнях кафедр у якості експериментальної програми.

Результативність склала 33% студентів, які продемонстрували достатній рівень, тобто виконали комплексне завдання повністю. Задовільний рівень показали 59,3%, низький рівень - 7,7%. Отже. основна мета експерименту є досягнутою, а гіпотеза експерименту щодо ефективності запропонованої авторської системи - підтвердженою. Запропонована система впроваджена у навчальний процес Уманського державного аграрного університету, Державного агроекологічного університету (м. Житомир).

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення педагогічної проблеми, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні системи формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену до його основи, а реалізована мета і завдання дослідження дають можливість сформулювати основні висновки й рекомендації, що мають теоретичне і практичне значення.

1. На основі порівняльного, системного аналізу нормативних документів та наукової літератури визначено, що існують поодинокі праці з проблеми формування ІК- компетентності майбутніх фахівців, але недостатньо наукових напрацювань щодо підготовки майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей. Дослідження підходів до формування ІК-компетентності в аграрних університетах України та інших країн виявили недостатність уваги до формування ІК-компетентності студентів аграрних спеціальностей в університетах, розбіжності у змісті навчальних дисциплін, відсутність єдиного підходу до ІК-компетентності майбутніх фахівців. Основною проблемою є визначення мети, форм, методів та змісту процесу формування ІК-компетентності для студентів аграрних спеціальностей. Отже, актуальною проблемою визначено формування ІК-компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей з метою їх підготовки до подальшого навчання та майбутньої професійної діяльності з використанням засобів ІКТ.

2. Узагальнення науково-практичних підходів у літературі та інших джерелах інформації за темою дослідження дозволило теоретично осмислити поняття «компетентність», «ІК-компетентність», теоретичні основи компетентнісного підходу у вищій освіті, стан формування ІК-компетентності фахівців спеціальностей, зокрема аграрних, для яких інформатика та інформаційні технології не є профільними. Розглянуто особливості застосування поняття «компетентність» щодо використання ІКТ у навчанні, професійній діяльності та особистому житті. Світова практика свідчить, що рівень комп'ютерної підготовки сучасних фахівців, зокрема аграрного профілю, значною мірою впливає на ефективність майбутньої практичної роботи, забезпечує використання прогресивних методів пошуку, обробки і передавання інформації. У процесі пошуково-дослідницької роботи теоретично обґрунтовано доцільність формування в майбутніх фахівців аграрних спеціальностей готовності до використання ІКТ у подальшому навчанні та майбутній професійній діяльності. Визначено поняття: «формування інформаційно-комунікаційної компетентності» (як процес), уточнено дефініцію: «інформаційно-комунікаційна компетентність» (як складову сучасної професійної освіти).

3. Розроблено модель формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей. Модель складається з мотиваційного, когнітивного та креативного компонентів. Аналіз основних вимог до базових компетентностей майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей та цільового сегменту ринку працевлаштування дозволив визначити рівні оцінювання сформованості ІК-компетентності майбутніх фахівців. Таких рівнів виявлено три - достатній, задовільний, низький. Достатній рівень характеризується глибоким розумінням доцільності використання ПЕОМ, взаємозв'язків апаратного і програмного забезпечення, інтеграційних можливостей інформації, впевненим орієнтуванням у різновидах її представлення, усвідомленим використанням сучасних технологій оброблення інформації. Задовільний рівень характеризується впевненими базовими навичками та частковим уявленням про способи комплексного використання ПЕОМ при вирішенні різноманітних завдань, низький рівень - нечітким уявленням про можливості сучасної обчислювальної техніки, відсутністю базових навичок її використання.

4. На основі теоретичних досліджень і запропонованої моделі створено систему формування ІК-компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей, складовими якої є: проектна технологія вивчення дисциплін циклу інформаційно-комп'ютерної підготовки, критерії обрання тем навчальних проектів, класифікація навчальних проектів, критерії оцінювання навчальних проектів. Взаємозв'язок фахових дисциплін та дисциплін циклу інформаційно-комп'ютерної підготовки забезпечується системою міжпредметних зв'язків, реалізованою через спільну тематику навчальних проектів і перехресне оцінювання. Розроблено перелік напрямів тематики проектів з фахових дисциплін, доступних для виконання при вивченні дисциплін циклу інформаційно-комп'ютерної підготовки.

5. Удосконалено форми, прийоми і методи застосування проектної технології до вивчення дисциплін циклу інформаційно-комп'ютерної підготовки; розроблено навчальну програму, навчальні посібники (у паперовому та електронному варіантах), цикл практичних занять, навчальні, контрольні, тестові завдання та вправи. За результатами дослідження актуальною формою організації навчального процесу при вивченні дисциплін циклу інформаційно-комп'ютерної підготовки визнано лабораторно-практичне заняття з виконання окремих фаз навчального проекту за індивідуальним завданням. Форми і прийоми навчальної роботи орієнтовано на індивідуалізацію навчальної діяльності студентів і досягнення основної мети - опанування інформаційно-комунікаційною компетентністю на рівні, достатньому для подальшого навчання та професійної діяльності фахівця з аграрної галузі економіки.

6. Експериментально перевірено створену модель та авторську систему формування ІК-компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей. Виявлено, що сформованість ІК-компетентності студентів експериментальних груп зросла на 27,5% порівняно зі студентами контрольних груп. Підвищення рівня сформованості ІК-компетентності з низького до задовільного виявлено у 58,6% студентів експериментальної групи проти 34,8% у контрольній. Достатнього рівня сформованості ІК-компетентності в експериментальній групі досягли на 7% більше студентів контрольної групи, що свідчить про ефективність запропонованої системи. Аналізом успішності з фахових дисциплін встановлено більш високу успішність з профільних дисциплін у студентів експериментальної групи, зокрема результати тестування з фахових дисциплін на 20-25% віщі, ніж в студентів контрольної групи. Отже, результатами проведених експериментів ефективність авторської системи формування ІК-компетентності підтверджено.

На нашу думку, доцільним є використання системи з метою формування ІК-компетентності у студентів непрофільних спеціальностей університетів, найефективніше у першому семестрі. Запропонована система проста у використанні та може бути запровадженою будь-яким викладачем відповідної кваліфікації за наявності необхідних умов і технічних засобів навчання. Опрацьована технологія та навчальні посібники можуть бути розроблені викладачами самостійно для будь-якого програмного забезпечення, запланованого для вивчення, або можуть бути використані готові розробки автора.

На основі результатів дослідження вважаємо за доцільне висловити рекомендації: Міністерству аграрної політики України щодо оптимізації навчального процесу майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей, Науково-методичному центру аграрної освіти щодо розроблення методичних матеріалів з фахових дисциплін для реалізації міжпредметних зв'язків з інструментальними дисциплінами, зокрема, циклу інформаційно-комп'ютерної підготовки; Міністерству освіти в науки України щодо інтенсифікації інформатизації навчального процесу.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем підготовки фахівців з аграрних спеціальностей у галузі інформаційних технологій. Подальшого дослідження потребують проблеми створення концептуальних основ ступеневої підготовки студентів до використання ІКТ у професійній діяльності, системи вивчення спеціалізованих аграрних інформаційних технологій та їх засобів, індивідуалізації навчання в залежності від наявного замовлення на фахівців та особливості їх спеціалізації, запровадження сучасних форм навчання та спеціалізованих курсів фахово-спрямованих ІКТ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пахотіна П.К., Козлакова Г.О. Informatics: hardware and software: Для студентів, які вивчають англійську мову: Навч. посіб./ Г.О. Козлакова, П.К.Пахотіна. - Умань: Візаві, 2007. - 178 с., іл. - ISBN 966-96664-5-1.

2. Пахотіна П.К. Інформаційна підготовка студентів непрофільних спеціальностей в університетах: Навч.-метод. посіб./За ред. проф. Г.О.Козлакової. - Умань: Візаві, 2007. - 176 с., іл. - ISBN 966-96664-2-2.

3. Пахотина П.К. Тематика в проектной технологи // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка (Педагогічні науки). - Луганськ: ЛНПУ, 2006. - №21. - С. 95-101.

4. Пахотіна П.К., Козлакова Г.О. Про сучасний стан педагогічних досліджень у галузі інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій// Вища освіта України: Додаток. - 2006. - №2. - С. 196-202 (авторські С. 198-202).

5. Пахотіна П.К. Пропедевтика інформаційно-комунікаційної підготовки у вищому закладі освіти за проектною технологією// Вісник НТУУ «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. наук. праць. - Київ: ІВЦ «Політехніка», 2005. - №3. - Ч.2. - C. 90-94.

6. Пахотина П.К. Адаптация студентов к ИКТ в свете интеграции в мировое образовательное пространство// Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка (Педагогічні науки). - Луганськ: ЛНПУ, 2005. - №11. - С. 133-138.

7. Пахотина П.К. «Входное» тестирование при адаптации студентов к использованию ИКТ// Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - Бердянськ: БДПУ, 2005. - №3. - С. 140-144.

8. Пахотіна П.К. Вивчення ОС за проектною технологією (формуючий експеримент)// Зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини. - К.: Міленіум, 2005. - Спец. вип. - С. 72-79.

9. Пахотина П.К. Компетентностный подход к преподаванию информатики в аграрном университете// Новые информационные технологии в образовании: Материалы междунар. науч.-практ. конф., Екатеринбург, 26-28 февраля 2008 г.: В 2-х ч., Ч.1. - Екатеринбург: Рос. гос. проф.-пед. ун-т., 2008. - С. 195-197.

10. Пахотіна П.К. Adaptation of Students to the Use of Information Technologies in the Study and Subsequent Professional Activity// XXIV International Colloquium on the Acquisition Process Management: Зб. статей в електронному варіанті на CD [CD-ROM]. - Brno: UO, 2006. - Файл: 6clanky/2pakhotp.pdf.

11. Пахотіна П.К. Adaptation of Students to the Use of Information Technologies in the Study and Subsequent Professional Activity// XXIV International Colloquium on the Acquisition Process Management, 18-19 of May 2006, Univ. of Defense, Brno. - P.48.

12. Пахотина П.К., Пахотина М.В. К воросу о классификации учебных проектов при изучении информационно-коммуникационных технологий// Нові інформаційні технології в навчальному процесі: П'ята міжнародна наук.-практ. конф. - Одеса: Астропринт, 2005. - С. 65-68 (авторські С. 66-67).

13. Пахотина П.К., Пахотина М.В. О практике проектной технологи при изучении компьютерных сред// Теорія і методика навчання інформатики та математики: Зб. наук. праць. - Мелітополь: МДПУ, 2004. - Вип.3. - С. 122-130 (авторські С. 122-127).

14. Пахотіна П.К., Пахотін К.К. Адаптація студентів університетів до ІКТ в умовах КМСОНП// Теорія і методика навчання інформатики та математики: Зб. наук. праць. - Мелітополь: МДПУ, 2004. - Вип.3. - С. 115-121 (авторські С. 116, 118-121).

15. Пахотіна П.К., Пахотіна М.В. Принцип застосування готових форм середовищ// Комп'ютери в навчальному процесі: Матеріали Всеукр. наук. конф. 23-24 червня 1999 р. - Умань: Інкомтех, 1999. - С. 20-22 (авторські С. 21-22).

АНОТАЦІЇ

Пахотіна П.К. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню і практичній реалізації системи формування ІК-компетентності студентів аграрних спеціальностей університетів. Досліджено підходи до формування ІК-компетентності в Україні і за кордоном, зміст і форми професійно орієнтованих навчальних курсів і сертифікацій. Виявлено основні недоліки курсів і традиційних методик. Сформульовано поняття ІК-компетентності студентів аграрних університетів та формування ІК-компетентності. Обґрунтовано використання проектної технології до ефективного формування ІК-компетентності студентів-аграріїв. Розроблено модель ІК-компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей і систему формування ІК-компетентності студентів аграрних університетів на основі використання проектної технології. Опрацьовано класифікацію, тематику і систему оцінювання навчальних проектів. Проведено експериментальні дослідження створеної системи, що підтвердили її ефективність.

Ключові слова: аграрний університет, формування компетентності, інформаційні технології, метод проектів, класифікація проектів.

Пахотина П.К. Формирование информационно-коммуникационной компетентности будущих специалистов аграрных специальностей. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт высшего образования АПН Украины, Киев, 2008.

...