Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 37.370.176

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ОСВІТНІХ ОКРУГІВ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПРОСКУНІН Володимир Миколайович

Луганськ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Слов'янському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Омельченко Світлана Олександрівна, Слов'янський державний педагогічний університет, доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Алфімов Валентин Миколайович, Донецький національний університет, декан факультету перепідготовки і підвищення кваліфікації керівних педагогічних працівників;

кандидат педагогічних наук Цимбал Ірина Іванівна, управління освіти і науки Луганської облдержадміністрації, начальник.

Захист відбудеться 24 жовтня 2008 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011,
м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 24 вересня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л. Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З перетворенням України на самостійну державу набуло нового змісту розуміння необхідності висунення освіти в число пріоритетних імперативів державної політики. Наголосимо, що майбутнє українських реформ вирішується не тільки в економічній, а й у духовній сфері (Ю. Васьков, С. Гончаренко, О. Грішнова, В. Кремінь, В. Курило, С. Харченко, М. Ярмаченко).

Очевидним є те, що успіхи чи невдачі ринкових реформ в економіці України багато в чому залежатимуть від людей, які здійснюватимуть ці перетворення й керуватимуть цим процесом. Відчутна нестача кваліфікованих кадрів - явище, пов'язане не тільки з неадекватною підготовкою фахівців, а й з низьким рівнем професійної підготовки випускників старшої школи. За результатами дослідження освітні округи регіонального типу мають можливість виправити становище, у якому опинилася система освіти, як на регіональному, так і загальнодержавному рівні (О. Гаврилюк, М. Дарманський, І. Осадчий).

Нерозуміння того факту, що ринкова економіка потребує постійних змін прийомів праці, що досвід, який був актуальним учора, сьогодні через мобільність попиту вже втратив свою значущість, призводить до того, що саме зміни в освітній системі як наслідок економічних реформ можуть стати підґрунтям для появи нових нетрадиційних форм і напрямків роботи щодо підготовки учнів до життя в нових умовах. Охоплення дітей і підлітків різними формами навчання, координація зусиль усіх зацікавлених структур і учасників навчально-виховного процесу можливі за умов створення освітніх округів регіонального типу (ООРТ).

Існування ООРТ на теренах України має певну історико-педагогічну традицію (Д. Багалій, С. Сірополко), яка полягає у використанні цієї педагогічної системи з метою раціональної організації освіти, формування підвалин її вдосконалення та суспільно-професійної орієнтації (М. Дарманський, Л. Медвідь, І. Осадчий).

Велику цінність у дослідженні означеної проблеми становлять наукові роботи не лише фахівців у галузі педагогічних наук, а й спеціалістів у системі державного управління (А. Мазак, В. Грабовський, В. Кремінь).

Проблемам реформування організаційно-педагогічної діяльності органів освіти були присвячені дослідження Б. Андрієвського, В. Алфімова (теоретичні засади прогнозування розвитку шкільної освіти), М. Дарманського (соціально-педагогічні умови управління освітою), Л. Ващенко (обґрунтування інноваційних процесів в освіті на регіональному рівні), В. Мануйленко (управління освітою на районному рівні), О. Зайченко (наукові основи реформування й модернізації освіти), В. Курила, Т. Сорочан (становлення та розвиток освіти), В. Мельниченка (управління професійно-технічними закладами), І. Осадчого (організація й діяльність сільських районних освітніх округів), М. Поташника (управління якістю освіти), Б. Чижевського (соціально-педагогічні умови управління навчально-виховними закладами нового типу), М. Ярмаченко (педагогічні теорії розвитку системи освіти), Є. Хрикова (обґрунтування методів управління освітніми закладами).

Реалізація організаційно-педагогічних умов, механізмів соціально-педагогічної взаємодії суб'єктів ООРТ забезпечить ефективність модернізації освіти й оновлення технічного арсеналу засобів навчання, оптимізації впровадження державних та регіональних програм, спрямованих на інформатизацію, комп'ютеризацію та вдосконалення матеріально-технічної бази шкіл, надання всім суб'єктам освітнього середовища доступу до мережі Інтернет. Такі результати можливі тому, що створення ООРТ забезпечує консолідацію кадрового, матеріально-технічного, фінансового, соціально-економічного ресурсів суб'єктів освіти та промислово-економічних структур регіону у формуванні особистості підростаючого покоління, яка є компетентною й мобільною на національному ринку праці, має громадянську позицію та ефективно діє, сприяє власному розвитку й здатна навчатися протягом життя (Ю. Васьков, О. Грішнова, В. Кремінь, В. Курило, І. Осадчий).

Зазначимо, що саме освітні округи будуть сприяти регіональному соціальному, економічному та культурно-освітньому розвитку, створять умови для повнішого врахування інтересів батьків та учнів старшої школи як кінцевих споживачів освіти, додаткові можливості щодо залучення ресурсів бізнесу й територіальної громади для розв'язання проблем та забезпечення розвитку освіти в межах конкретної адміністративно-територіальної одиниці.

У ході аналізу теорії та практики з досліджуваної проблеми були виявлені такі суперечності між:

· наявністю історико-педагогічного досвіду існування освітніх округів і відсутністю науково-методичного забезпечення щодо організації та діяльності ООРТ у сучасних умовах;

· соціальним запитом суспільства до системи освіти й низьким рівнем матеріально-технічної, інформаційної та мультимедійної оснащеності загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів;

· потребою суспільства в орієнтації учнів старшої школи на якісне підвищення рівня освітніх досягнень та обмеженістю умов щодо задоволення цих потреб і прагнень;

· сучасними запитами педагогічної практики щодо створення системи взаємодії освітніх інститутів з метою підвищення компетентностей учнів старшої школи та автономним функціонуванням навчальних закладів.

Ураховуючи існуючі суперечності, особливу актуальність, недостатню розробку та практичне значення цієї проблеми, була визначена тема дисертаційного дослідження: „Організаційно-педагогічні умови діяльності освітніх округів на регіональному рівні”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Слов'янського державного педагогічного університету як складова частина комплексної наукової теми „Гуманізація навчально-виховного процесу” (протокол № 9 Вченої ради Слов'янського державного педагогічного інституту від 28 грудня 1997 р.) Тема затверджена Вченою радою Слов'янського державного педагогічного університету (протокол № 7 від 29 січня 2004 р.) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 5 від 25 травня 2004 р.)

Об'єкт дослідження - процес діяльності освітніх округів на регіональному рівні.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови діяльності освітніх округів у межах регіону.

Мета дослідження - науково обґрунтувати й експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови діяльності освітніх округів на регіональному рівні.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що діяльність освітнього округу регіонального типу буде ефективною тоді, коли будуть теоретично обґрунтовані й практично реалізовані такі організаційно-педагогічні умови, як:

· розробка структурно-функціональних параметрів проективної моделі освітнього округу регіонального типу;

· інтеграція організаційних, кадрових, фінансових, матеріально-технічних можливостей суб'єктів освітнього округу;

· реалізація комплементарної функціональності соціально-освітніх та економічних установ у межах освітнього середовища освітнього округу регіонального типу.

Концептуальна природа цих організаційно-методичних умов дозволяє припустити ефективну діяльність освітнього округу в таких аспектах: розробки та впровадження в освітнє середовище проективної та функціональних моделей діяльності навчально-виховних закладів у межах освітнього округу; оптимізації системи управління навчально-виховними та професійно-технічними закладами, що входять до складу ООРТ, при цьому має бути залучення громадськості до участі в плануванні роботи, атестації керівників та педагогічних кадрів установ освіти; формування навчальних, професійно орієнтованих компетентностей, освітньо-соціалізаційних досягнень учнів старшої школи на основі реалізації рівного доступу до освіти, що зумовлює створення сприятливого освітнього середовища з компонентами збереження здоров'я, розвитку творчого потенціалу, професійної орієнтації учнів у межах ООРТ.

Відповідно до мети й гіпотези були визначені такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати теоретичні та історико-педагогічні засади, соціально-економічні умови, сутність і зміст функціонування ООРТ.

2. Визначити та теоретично обґрунтувати організаційно-педагогічні умови діяльності ООРТ.

3. Розробити проективну модель організації та діяльності ООРТ і функціональні моделі його суб'єктів.

4. Експериментально перевірити ефективність організаційно-педагогічних умов діяльності освітніх округів на регіональному рівні.

5. Розробити систему науково-методичного забезпечення організації та діяльності освітніх округів регіонального типу.

Методологічну основу дослідження становлять Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, принципи системного аналізу соціально-психологічних явищ, а також філософські, соціологічні, психолого-педагогічні ідеї про врахування суспільних тенденцій щодо реформування, модернізації регіональної освіти в Україні, про діалектичну єдність національного й загальнолюдського.

Теоретичну основу дослідження склали: концепція єдності особистісного, суспільного, індивідуального та соціального (І. Василенко, О. Коберник, В. Курило, М. Ярмаченко); системний та компетентнісний підхід до організації освітньо-виховного процесу (О. Грива, В. Давидов, І. Зимня, А. Хуторський, Ю. Швалб); ідеї людського капіталу (О. Грішнова, І. Калинюк, О. Капустін, А. Короленко); теорії проектування інноваційних педагогічних технологій (В. Докучаєва, В. Іванюк, І. Підласий, В. Сафронова); наукові положення щодо управління базовою, профільною та професійно-технічною освітою (Б. Андрієвський, М. Дарманський, Т. Лукіна, В. Лунячек, Б. Чижев-ський), моделювання та проектування педагогічних систем відкритого типу (О. Кузьменко, С. Омельченко, С. Харченко, Т. Шамова, Л. Сороу (L. Thurow), ролі територіальних громад у процесі навчання та виховання учнівської молоді (О. Безпалько); положення теорії мотивованих диференційно-інтегральних оптимумів педагогічних чинників у психофізичному розвитку та формуванні особистості (В. Григоренко); концепції регіоналізації освіти та освітнього простору (І. Василенко, М. Дарманський, В. Іванов, С. Ніколаєнко, С. Савченко, Л. Сергєєва, Г. Федоров). освітній округ регіональний педагогічний

Методи дослідження. З метою перевірки гіпотези й розв'язання окреслених завдань використовувалися такі методи: теоретичні: вивчення історико-педагогічної, методичної літератури, нормативних документів з проблеми діяльності ООРТ - для визначення теоретико-методичних засад, понятійного апарату дослідження, виявлення організаційно-педагогічних умов діяльності ООРТ; аналіз, синтез, узагальнення для формулювання концептуальних положень і висновків; теоретичне моделювання для науково-методичної розробки проективної моделі діяльності ООРТ та функціональних моделей його суб'єктів; емпіричні: анкетне опитування, бесіда, тривале спостереження, оцінка на пошуковому та констатувальному етапі; педагогічний експеримент (пошуковий, констатувальний, формувальний етапи), що мав неперервний характер, педагогічний моніторинг на всіх етапах експериментальної роботи з метою отримання поточної та етапної інформації щодо ефективності ООРТ; методи математичної статистики: для статистичної обробки даних педагогічного експерименту; кількісний та якісний аналіз для узагальнення одержаних результатів.

Наукова новизна здобутих результатів дослідження полягає в тому, що вперше розроблені та науково обґрунтовані теоретико-методологічні засади організації освітніх округів регіонального типу; визначені організаційно-педагогічні умови оптимального функціонування ООРТ в освітньому середовищі; розроблено та науково обґрунтовано проективну модель діяльності ООРТ, яка структурована як педагогічна система відкритого типу; розроблені та науково обґрунтовані соціально-педагогічні механізми взаємодії суб'єктів освітнього округу в цілісній його структурі; удосконалено критерії та показники педагогічного моніторингу якості базової та профільної підготовленості учнів старшої школи відповідно до вимог компетентнісно орієнтованого підходу до організації навчально-виховного процесу в суб'єктах ООРТ; одержало подальший розвиток теоретичне обґрунтування педагогічних механізмів взаємодії навчально-виховних закладів, що утворюють освітнє середовище (інтеграція, координація, наступність, взаємодія, зворотній зв'язок, корегування).

Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в систему освіти на регіональному рівні, розробці: концепції створення та діяльності ООРТ, стратегії відділу освіти на період організації ООРТ; матеріалів проектно-аналітичних сесій для керівників регіону, громади й педагогічних кадрів, суб'єктів ООРТ; методичних аспектів взаємодії суб'єктів ООРТ у формі сукупності функціональних моделей; критеріїв ефективної діяльності ООРТ.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в діяльності освітніх систем міста, регіону, викладачами вищих закладів освіти, інститутів післядипломної педагогічної освіти, учителями загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, фахівцями в галузі професійної орієнтації школярів, представниками державної влади та управління, членами громадських організацій.

Результати дослідження впроваджено в роботу відділу освіти Слов'янської міської ради (довідка про впровадження № 1716 від 29.12.2007 р.), у навчальний процес Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка про впровадження № 4/02 від 10.01.2007 р.), навчально-виховний процес Слов'янського державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 68-07-252 від 20.12.2007 р.), Слов'янської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 1 Слов'янської міської ради Донецької області (довідка про впровадження № 208 від 19.12.2007 р.) та Слов'янської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 8 Слов'янської міської ради Донецької області (довідка про впровадження №193 від 13.12.2007 р.); Слов'янського професійного машинобудівного ліцею (довідка про впровадження № 270 від 19.12.2007р).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції „Дні науки-2005 (Дніпропетровськ, 2005), Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції „Сучасні напрямки теоретичних і приклад-них досліджень`2007 (Одеса, 2007), ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: інноваційний розвиток освітніх систем” (Луганськ, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Реалізація принципу наступності дошкільної та початкової ланок у контексті суб'єктної парадигми освіти” (Слов'янськ, 2007), Результати дослідження обговорювалися та дістали позитивну оцінку на засіданнях і науково-методичних семінарах кафедри педагогіки Слов'янського державного педагогічного університету, на засіданнях Ради відділу освіти Слов'янської міської ради, громадських організаціях мм. Слов'янськ, Святогірськ, Миколаївка Донецької області.

Публікації. Результати та основні положення дисертаційного дослідження відображено в 9 публікаціях, у тому числі в наукових фахових виданнях - 6 статей.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 21 додатка на
42 сторінках, списку використаних джерел (229 найменувань, з них 6 - іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації - 256 сторінок. Робота містить 8 таблиць і 11 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми і ступінь її дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання, методологічні й теоретичні засади, методи та етапи дослідження; висвітлено наукову новизну й практичне значення дисертації, наведено відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження й структури роботи.

У першому розділі „Теоретичні й організаційно-педагогічні засади діяльності освітніх округів регіонального типу” представлено результати історико-педагогічного аналізу створення та діяльності освітніх округів в Україні, розглянуто сутність та зміст діяльності освітніх округів регіонального типу, визначено критеріальні засади діяльності учнів старшої школи в передумовах організації освітніх округів.

Проведений аналіз історичних і педагогічних джерел минулого (Д. Багалій, М. Пирогов, С. Сірополко) та сучасних науково-педагогічних досліджень з вищеозначеної проблеми (Л. Артемова, В. Бобров, Р. Гавриш, Д. Данилов, М. Дарманський, М. Євтух, Ю. Луковенко, І. Осадчий, В. Стіос Г. Цвєтков) дозволив визначити основні етапи розвитку ідеї освітніх округів.

Першооснови їх організації були закладені в період з 1801 по 1825 роки на Лівобережній Україні. Створення освітніх округів у цей історичний період було пов'язане з перспективою розвитку загальноосвітніх закладів, у тому числі шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів.

Другий етап діяльності освітніх округів пов'язаний з інтенсивним розвитком національної освіти на теренах сучасної України, де існували Київський, Харківський, Одеський та Віленський навчальні округи. Ця педагогічна структура була тією інституцією, яка визначала шляхи розвитку освіти, у першу чергу регіональної, формувала підвалини для її становлення, починаючи з 1825 і до 1835 років. У цей період провідниками державної політики в галузі освіти виступають університети, при цьому важливого значення набуває система управлінських зв'язків училищних комітетів, які існували при кожному університеті.

Третій етап, починаючи з 1835 по 1918 рік, - етап стабільного функціонування освітніх округів, у якому особливе значення має 1884 рік - прийняття нового статуту університетів. Крім цього, відбувається розширення типів навчальних закладів. Поряд зі школами Міністерства народної освіти, училищами та університетами існували ,,бель-ланкастерські школи”, ,,школи дяківські”, приватні школи, гімназії, ліцеї, кадетський корпус, школа торгового мореплавства, виноградарства, садівництва. Наявність навчальних закладів різного типу в межах певного освітнього округу характерна для цього етапу.

Четвертий етап (1918 - 1991 роки) характеризується соціально-політичними змінами в Україні, які зумовили втрату належного місця органами регіонального правління освітою. Такий стан регіональної освіти спричинив нову хвилю науково необґрунтованих, реформаторських рухів, що спричинили гальмування в розвитку ідей організації освітніх округів регіонального типу.

У сучасній Росії, починаючи з кінця ХХ століття, досить інтенсивно розробляються ідеї організації освітніх округів, які використовуються з метою інтеграції освіти, модернізації її змісту шляхом реалізації взаємодії федерального й національно-регіонального її компонентів, розбудови єдиного освітнього простору Російської Федерації (А. Бєлогуров, А. Ліферов, П. Лернер). Організація освітніх округів у Росії розглядається як педагогічна система, спрямована на розбудову національної школи, що відображає російську ментальність, ідеї міжкультурного діалогу, тенденції державного будівництва. Таким чином, поняття освітній округ регіонального типу розглядається на теренах Росії як етнорегіональна система освіти (Б. Лихачов, В. Ясвін).

У дослідженнях західноєвропейських учених Великобританії, Німеччини, Швейцарії регіональні освітні округи розглядаються як система взаємодії суб'єктів національної освіти, спрямованої на досягнення наступності, інформатизації, індивідуалізованого розвитку здібностей учнів, професійного їх самовизначення в процесі навчально-виховної діяльності (Г. Бекер (G. Becker), Ж. Талега (J. Tаlega), Л. Сороу (L. Thurow).

Спираючись на наукові погляди О. Безпалько, І. Беха, І. Василенка, В. Григоренка, М. Дарманського, М. Євтуха, О. Капустіної, С. Омельченко, І. Осадчого, М. Поташника, ми дійшли висновку, що освітній округ регіонального типу є педагогічною системою відкритого типу, яка забезпечує консолідацію й оптимальну взаємодію кадрового, матеріально-технічного, фінансового, соціально-економічного ресурсів суб'єктів освіти та промислово-економічних структур певного регіону у формуванні особистості підростаючого покоління, яка є компетентною та мобільною на національному ринку праці, має громадянську позицію й ефективно діє, сприяє власному розвитку та здатна навчатися протягом життя.

У зв'язку з цим привертають увагу наукові доробки С. Гончаренка, І. Осадчого, В. Стіоса, Б. Чижевського щодо теоретичного обґрунтування механізмів та організаційно-педагогічних умов функціонування освіти на регіональному рівні.

Теоретичний аналіз сутнісних та змістовних характеристик функціонування ООРТ дозволив сформулювати концептуальні положення розробки організаційно-педагогічних умов їх діяльності: на сутнісному рівні організацію ООРТ необхідно розглядати як системно кероване об'єднання загальноосвітніх навчально-виховних закладів різних типів і форм власності з дошкільними, позашкільними, професійно-технічними, вищими навчальними закладами, економіко-виробничими структурами з метою ефективного забезпечення освітніх потреб громадян, професійного самовизначення учнів відповідно до соціально-економічних потреб регіону, який забезпечує інвестування розвитку регіональної освіти; розробку організаційно-педагогічних умов організацій ООРТ потрібно розглядати як процес формування інтерактивного освітнього середовища, спрямованого на забезпечення реалізації сучасних інноваційних технологій базової, професійно орієнтованої освіти, створення умов самореалізації особистості учнів стосовно соціальних, економічних, культурних потреб регіону; визначення сутності й організації діяльності ООРТ потрібно розглядати в контексті загальнонаціональних соціально-педагогічних ідей реформування освітньої галузі; проективне моделювання організації ООРТ розглядається як процес наукового дослідження, спрямованого на розбудову проективної моделі діяльності означеної педагогічної системи відкритого типу та розробку організаційно-педагогічних умов її функціонування в освітньому середовищі.

Визначені концептуальні системно-педагогічні положення теоретичного дослідження забезпечили розробку низки організаційно-педагогічних умов організації ООРТ. Першу організаційно-педагогічну умову ми розглядали в аспекті розробки структурно-функціональних параметрів проективної моделі освітнього округу регіонального типу. Другою організаційно-педагогічною умовою функціонування ООРТ у освітньо-виховному середовищі є інтеграція організаційних, кадрових, фінансових, матеріально-технічних можливостей його суб'єктів. Третя організаційно-педагогічна умова організації діяльності ООРТ полягає в реалізації комплементарної функціональності соціально-освітніх та економічних установ у межах освітнього середовища ООРТ.

Дослідивши історико-педагогічний аспект виникнення освітніх округів, організаційно-педагогічні умови діяльності загальноосвітніх навчальних закладів різного типу, а також сутність та концептуальні засади створення ООРТ, ми дійшли висновків про те, що функціонування й подальший розвиток ООРТ визначається інноваційними процесами, які відбуваються в суспільстві, науці, економіці, техніці, організації виробництва, управлінні.

Результати теоретичного дослідження означеної проблеми дозволили також систематизувати недоліки, проблеми та резерви освітнього процесу щодо організації діяльності ООРТ, які вимагають здійснити низку комплементарних (взаємне проникнення процесів, систем, явищ, що утворюють нову якість, нові функціональні структури з більшим рівнем можливостей) організаційно-педагогічних заходів: підготувати керівників навчально-виховних закладів, суспільно-громадських установ, адміністрації регіону до реалізації організаційних функцій в умовах діяльності освітнього округу; залучити до діяльності ООРТ керівників підприємств та інших економічних структур регіону; забезпечити впровадження арсеналу інноваційних форм підготовки педагогічних кадрів і підвищення їх професійної кваліфікації; залучити всі соціальні інститути й громадськість регіону до реалізації програм, проектів формування в підростаючого покоління духовності, життєвих компетентностей, професійного самовизначення, здоров'я та здорового способу життя як базових передумов розвитку здорової особистості з активною громадянською позицією.

У другому розділі „Дослідно-експериментальна перевірка ефективності організаційно-педагогічних умов діяльності освітніх округів на регіональному рівні” подано загальну характеристику організаційно-педагогічних умов діяльності освітнього округу регіонального типу, охарактеризовано функціональні моделі діяльності опорної загальноосвітньої школи, професійно-технічного навчального закладу, навчально-науково-виробничого комплексу, дошкільного навчального закладу та сім'ї як складових проективної моделі ООРТ. Розглянуто етапи впровадження проективної моделі діяльності освітнього округу на регіональному рівні в освітнє середовище. При цьому освітнє середовище ми розглядали як оточення учня в період шкільного та професійно орієнтованого навчання, включаючи інформаційний простір разом із сукупністю сучасних засобів отримання освіти.

Зроблено акцент на тому, що результативність діяльності ООРТ залежить від ефективної взаємодії суб'єктів функціональних моделей у рамках проективної моделі діяльності ООРТ. Системний підхід до проблеми розбудови проективної моделі діяльності освітніх округів на регіональному рівні та до питань експериментального її впровадження в освітнє середовище дозволив сформулювати низку принципових організаційно-педагогічних положень.

Проективна модель діяльності ООРТ визначається як педагогічна система елементів, що відтворює певні сторони, зв'язки, функції, механізми, системні ефекти, що підлягають дослідженню та впровадженню в освітнє середовище, тому вона є науково-практичною основою визначення організаційно-педагогічних умов функціонування ООРТ як інноваційної відкритої педагогічної системи, у якій ураховані основні положення теорії систем, концептуальні підходи, принципи щодо проектування функціональних моделей суб'єктів ООРТ та розробки організаційно-педагогічних умов їх функціонування в освітньому середовищі.

Освітній округ регіонального типу створювався як добровільне об'єднання загальноосвітніх навчальних закладів різних типів і форм власності з дошкільними, позашкільними, професійно-технічними та вищими навчальними закладами з метою підвищення якості задоволення освітніх потреб громадян, які проживають у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Відповідно до законодавства ООРТ створювався на підставі установчої угоди про спільну діяльність з визначенням опорної школи І - ІІІ ступенів, яка виконує інтегративно-організаційну, навчально-виховну, координаційну, науково-дослідницьку, прогностичну функції.

Формою управління діяльністю освітнього округу регіонального типу нами була визначена Рада округу - колегіальний орган, що узгоджує дії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування й діяльності суб'єктів освітнього округу.

У структурі проективної моделі ООРТ його суб'єкти функціонували на основі таких механізмів взаємодії, як співпраця, координація дій, комунікація, взаємозбагачення, інтеграція, зворотній інформаційний зв'язок, наступність. Інноваційною основою структуризації функціональної моделі опорної школи був компетентнісно орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу учнів старшої школи (пізнавальна компетентність, особистісна, соціальна, самоосвітня компетентність, профільна компетентність, здоров'язберігаюча компетентність). Важливим структурним компонентом цієї моделі була спеціальна підготовка педагогічних кадрів, керівників, громади регіону, яка здійснювалася на основі проектно-діагностичних сесій, організованих органами управління освітою міста.

Важливою ланкою регіональної освіти є взаємозв'язок загальноосвітньої школи, закладів професійно-технічної освіти з вищими навчальними закладами та виробничими установами. Цей зв'язок було реалізовано в структурі ООРТ на основі функціональної моделі навчально-науково-виробничого комплексу (ННВК), яка була спрямована на формування освітнього середовища, що забезпечує підготовку творчої особистості, здатної вирішувати завдання економічного, соціального, культурного розвитку регіону.

Доведено, що оптимально функціонує означена модель тільки за умов стабільних структурно-функціональних зв'язків з суб'єктами ООРТ, при використанні таких механізмів, як: координація, співробітництво, взаємозбагачення, коригування, інтеграція, комплементарність, педагогічний моніторинг, зворотній інформаційний зв'язок, партнерство, наступність. Система механізмів взаємодії функціональної моделі ННВК з суб'єктами ООРТ у цілісній структурі проективної моделі освітнього округу реалізується, орієнтуючись на інформацію, що забезпечується моніторингом якості освіти на рівні загальноосвітньої школи, закладів професійно-технічної освіти, вищого навчального закладу.

Однорідність мети й завдань проективної та функціональних моделей суб'єктів освітнього округу дозволили структурувати модель професійно-технічного навчального закладу. У структурі цієї моделі компетентнісний підхід спрямовано на формування оптимального кваліфікаційного рівня майбутнього працівника (системні професійні знання, навички та вміння, професійна компетентність, придатність, мотивованість, адаптивність, мобільність, відповідальність, дисциплінованість, здатність до творчої діяльності). Реалізація механізмів взаємодії функціональної моделі закладу професійно-технічної освіти з іншими суб'єктами освітнього округу є стабілізуючим чинником його оптимального функціонування у відкритій педагогічній системі.

Органічним структурно-функціональним компонентом проективної моделі ООРТ були функціональні моделі закладу дошкільної освіти та сучасної сім'ї, які спрямовані на забезпечення реалізації права дитини на здобуття якісної дошкільної освіти, фізичного, розумового, духовного розвитку, соціальної, психологічної адаптації до умов життя та готовності й мотивованості продовжувати освітню діяльність. Взаємозв'язок цих функціональних моделей зумовлює єдність, наступність, інтеграцію та кумуляцію соціальних і психолого-педагогічних впливів на дитину.

Етапно-циклічна форма впровадження в освітнє середовище проективної та функціональних моделей ООРТ дала позитивний результат ефективного вирішення завдань планування, організації, контролю та корегування процесу діяльності освітнього округу регіонального типу.

Результати експериментального впровадження проективної моделі ООРТ в освітнє середовище дозволили стверджувати, що означена педагогічна система є інноваційною відкритою педагогічною системою, якій притаманні такі базові характеристики, як: ангажованість (суспільне, соціальне, галузеве, регіональне та державне замовлення), соціальна спрямованість, інтегративність, концептуальність, стабільність. Об'єктивними індикаторами якості педагогічної системи виступають освітні досягнення учнів.

У контексті дослідження рівень освітніх досягнень учнів старшої школи, який включає навчальну, професійно-орієнтаційну компетентності та освітньо-соціалізаційні досягнення, нами розглядався як інтегральний критерій ефективної діяльності ООРТ.

У процесі дослідження системний аналіз і статистичне опрацювання результатів оцінювання освітніх досягнень учнів старшої школи дозволили виокремити інформативні показники, які окреслили чотири якісні рівні освітніх досягнень: 1) рецептивно-продуктивний; 2) репродуктивний; 3) конструктивно-варіативний; 4) творчий.

Критеріальну основу оцінки ефективності діяльності освітнього округу регіонального типу ми розглядали як систему показників, на підставі яких відбувається обґрунтування результатів, зумовлених механізмами взаємодії освітніх закладів у структурі проективної моделі.

Ефективність діяльності освітнього округу регіонального типу підтвердили результати динаміки підвищення якісного рівня освітніх досягнень учнів старшої школи, які представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка показників освітніх досягнень учнів старшої школи в умовах функціонування ООРТ % (n=250)

Природа позитивних результатів експериментальної роботи, на наш погляд, безпосередньо залежить від можливостей ефективної взаємодії суб'єктів проективної моделі в межах ООРТ.

Таким чином, доведено, що теоретико-методологічно обґрунтована та експериментально перевірена діяльність ООРТ в освітньому середовищі є ефективною й перспективною, про що свідчать загальні висновки дослідження:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми організації та діяльності освітнього округу регіонального типу, що полягає у визначенні його поняття, сутності, змісту; науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов діяльності ООРТ.

2. Аналіз історико-педагогічних досліджень з цієї проблеми став підґрунтям для визначення основних етапів розвитку ідеї створення та функціонування освітніх округів. Узагальнення наукових підходів дозволило сформулювати поняття освітнього округу регіонального типу як педагогічної системи відкритого типу, яка забезпечує консолідацію й оптимальну взаємодію кадрового, матеріально-технічного, фінансового, соціально-економічного ресурсів суб'єктів освіти та промислово-економічних структур певного регіону у формуванні особистості підростаючого покоління, яка є компетентною та мобільною на національному ринку праці, має громадянську позицію й ефективно діє, сприяє власному розвитку та здатна навчатися протягом життя.

3. Розробка першої організаційно-педагогічної умови діяльності ООРТ дозволила визначити, що системоутворювальним чинником проективної моделі освітнього округу регіонального типу є соціально-педагогічна мета та низка організаційно-педагогічних завдань його функціонування в освітньому середовищі, на основі яких визначаються завдання діяльності суб'єктів ООРТ, рівень інтеграції ресурсних можливостей кожного з них, структура та інноваційний характер механізмів організації взаємодії функціональних моделей.

4. Зміст другої умови діяльності ООРТ полягає в тому, що проективна модель ООРТ включає функціональні моделі суб'єктів ООРТ, що інтегрують організаційні, кадрові, фінансові, матеріально-технічні її можливості. Динамічний аспект розробленої моделі конкретизується циклічною етапністю її функціональної інтеграції в освітнє середовище з урахуванням освітніх потреб особистості, вимог ринку праці регіону, починаючи від базової профільної освіти та фахового самовизначення учнів старшої школі й закінчуючи суспільно-соціальною самореалізацією на професійно компетентнісному рівні.

5. Сутність третьої організаційно-педагогічної умови діяльності ООРТ полягає в тому, що суб'єкти ООРТ, структурно-функціональні зв'язки між ними, механізми їх взаємодії утворюють комплементарні споріднені мікроосвітнє, мезоосвітнє та макроосвітнє середовища, яким притаманна комплементарна функція постійно діючого освітньо-соціалізуючого впливу на вихованців. Формувальний етап експерименту показав, що така комплементарно-функціональна структура освітнього середовища є потужним чинником, який зумовлює позитивні результати освітніх досягнень учнів старшої школи та показників їх професійно орієнтованого самовизначення: 1) високий рівень навчальних компетентностей; 2) стабільне зростання показників професійно орієнтованої мотивації; 3) високий рівень динаміки фахового самовизначення; 4) підвищення рівня освітньо-соціалізаційних досягнень; 5) оптимальний рівень фінансового та матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу суб'єктів ООРТ.

6. Фінансово-економічний моніторинг виявив кризово низький рівень фінансового забезпечення системи регіональної освіти, низький рівень заробітної платні педагогів, недостатній рівень оснащеності загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних закладів, установ позашкільної освіти інформаційним і мультимедійним обладнанням.

У свою чергу педагогічна діагностика виявила низький рівень освітніх досягнень учнів старшої школи, що ускладнює процес їх фахового самовизначення та адаптації до сучасних соціально-економічних умов країни. Узагальнені експериментальні дані професійно орієнтованої мотивації й успішності навчання учнів старшої школи з фахово актуальних предметів стали основою проектування функціональних моделей суб'єктів освітнього середовища (загальноосвітня школа, заклади професійно-технічної та вищої спеціальної освіти, дошкільні навчально-виховні заклади, установи позашкільної освіти, сім'я).

7. У результаті експериментальної перевірки гіпотези наукового дослідження позитивна динаміка показників освітніх досягнень учнів старшої школи переконливо свідчить про ефективність взаємодії суб'єктів проективної моделі, яка склала підґрунтя діяльності освітнього округу регіонального типу. Саме інтеграція організаційних, кадрових, фінансових, матеріально-технічних можливостей суб'єктів проективної моделі ООРТ забезпечила реалізацію комплементарної функціональності педагогічної системи відкритого типу.

8. У процесі дослідно-експериментальної роботи з метою забезпечення ефективної діяльності ООРТ було розроблено систему науково-методичного забезпечення, яка представлена у вигляді концепції створення та діяльності ООРТ, стратегії відділу освіти на період організації ООРТ; матеріалів проектно-аналітичних сесій для керівників регіону, громади й педагогічних кадрів, суб'єктів ООРТ; критеріїв ефективної діяльності ООРТ.

9. Результати теоретичних та експериментальних досліджень дають підстави стверджувати, що освітній округ регіонального типу, представлений у вигляді проективної моделі, є інноваційною відкритою педагогічною системою, яка характеризується такими рисами інноваційності: соціально-педагогічна ангажованість; інтегративність в освітньому середовищі; концептуальність; комплементарна структурно-функціональна стійкість педагогічної системи; конкурентність в освітньому середовищі. Викладені ознаки інноваційності системи ООРТ дають змогу їй бути ефективною формою модернізації освіти на регіональному рівні, яка сприяє оптимізації освітніх процесів у регіонах, забезпечує умови приведення освіти до міжнародних стандартів.

Проведене дослідження повною мірою не вичерпує порушеної проблеми. Подальшої розробки потребують питання, пов'язані з удосконаленням механізмів оптимальної взаємодії суб'єктів ООРТ, здійснення порівняльно-педагогічного аналізу зарубіжного досвіду діяльності освітніх округів.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях

1. Проскунін В. М. Стратегія діяльності школи у світі, який постійно змінюється / В. М. Проскунін // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. пр. Вип. XІV / за заг. ред. В. І. Сипченка. Слов'янськ: Вид. центр СДПУ, 2001. С. 90-93.

2. Проскунін Володимир. Шляхи розв'язання проблеми реформування освіти на регіональному рівні / Володимир Проскунін // Рід. шк. 2005. №4 (903). С. 46 - 48.

3. Проскунін В. М. Освітній округ як ключовий елемент реформування національної системи освіти / В. М. Проскунін // Рід. шк. 2006. №12 (923). С. 43 - 44.

4. Проскунін В. М. Функціональна модель дошкільного навчального закладу як структурно-функціональний компонент проективної моделі освітнього округу / В. М. Проскунін // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. пр. (спецвипуск): матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. „Реалізація принципу наступності дошкільної та початкової ланок у контексті суб'єктної парадигми освіти” 17 - 18 травня 2007 року / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка. Слов'янськ: Вид. центр СДПУ, 2007. С. 286-293.

5. Проскунін В. М. Науково-практичні основи розробки проективної моделі організації освітніх округів на регіональному рівні / В. М. Проскунін // Освіта Донбасу. 2007. №3 (122) С. 21 - 28.

6. Проскунін В. М. Сутність та концептуальні засади створення освітніх округів на регіональному рівні / В. М. Проскунін // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. пр. Вип. ХХXІV / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка. Слов'янськ: Вид. центр СДПУ, 2007. С. 46-53.

7. Проскунін В. Створення освітніх округів на регіональному рівні, як умова ефективного забезпечення підприємств і організацій міста кваліфікованими кадрами // Дні науки '2005: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Т. 26. Проблеми підготовки фахівців. Д.: Наука і освіта, 2005. С. 25 - 27.

8. Проскунін В. М. Структури професійної орієнтованості учнів старшої школи в системі соціальних факторів фахового самовизначення - інформаційно-предметна основа проективної моделі освітнього округу регіонального типу // Современные направления теоретических и прикладных исследований '2007: сб. науч. тр. по материалам Междунар. науч.-практ. конф. Т.9. Педагогика, психология и социология. Одесса: Черноморье, 2007. С. 3-11.

9. Проскунін В. М. Соціалізуючий вплив середовища освітнього округу на формування в учнів старшої школи професійно орієнтованих мотивів // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти: матеріали ІV міжнар. наук.-практ. конф. 3 - 5 жовтня 2007 року, м. Луганськ. Ч. 1. Луганськ: Альма-матер, 2007. С. 43-48.

АНОТАЦІЯ

Проскунін В.М. Організаційно-педагогічні умови діяльності освітніх округів на регіональному рівні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2008.

У дисертаційній роботі проаналізовано історичні, педагогічні праці з проблеми організації освітніх округів регіонального типу, сформульовано концептуальні положення організації освітніх округів на регіональному рівні та розробки організаційно-педагогічних умов їх оптимальної діяльності в освітньому просторі. Визначено систему чинників, що впливають на процес організації освітніх округів регіонального типу, на реалізацію організаційно-педагогічних умов їх функціонування. Розроблено теоретико-методологічні засади організації та діяльності освітніх округів регіонального типу в освітньому просторі, на основі яких окреслено організаційно-педагогічні механізми взаємодії суб'єктів освітнього округу.

Ключові слова: освітній округ регіонального типу, проективна модель, функціональна модель, суб'єкт освітнього округу, механізми взаємодії суб'єктів освітнього округу, опорна школа, професійно-орієнтаційна робота, педагогічний моніторинг, освітнє середовище, структурно-функціональні зв'язки.

АННОТАЦИЯ

Проскунин В.Н. Организационно-педагогические условия деятельности образовательных округов на региональном уровне. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2008.

В диссертационной работе проанализированы исторические, педагогические труды по проблеме организации образовательных округов регионального типа, сформулированы концептуальные положення организации образовательных округов регионального уровня и разработки организационно-педагогических условий их оптимальной деятельности в образовательном пространстве.

Изучена система факторов, которые влияют на процесс организации образовательных округов регионального типа, на реализацию организационно-педагогических условий их функционирования.

Разработаны теоретико-методологические основы организации и деятельности образовательных округов регионального типа в образовательном пространстве, на основе которых разработаны организационно-педагогические механизмы взаимодействия субъектов образовательного округа.

На основе теоретико-методических подходов в диссертационном исследовании разработана проективная модель организации образовательных округов регионального типа и функциональные модели его субъектов (опорные общеобразовательные школы, дошкольные учебно-воспитательные учреждения, учреждения профессионально-технического образования, высшие учебные заведения, экономические структуры). В структуре проективной модели образовательного округа регионального типа разработаны организационно-педагогические механизмы взаимодействия функциональных моделей субъектов этой педагогической системы открытого типа (интеграция, координация, сотрудничество, обратная связь, коррекция).

В структуре проективной модели образовательного округа регионального типа интегрирована система педагогического мониторинга образовательных достижений учащихся старшей школы. Эта система есть источником объективной информации, на основе которой реализуется коррекция и развитие структурно-функциональных компонентов образовательного округа регионального типа. В контексте исследования уровень образовательных достижений учащихся рассматривался нами как интегральный критерий еффективной деятельности образовательного округа.

Концептуальные системно-педагогические положения теоретического исследования обеспечили разработку ряда организационно-педагогических условий организации образовательного округа регионального типа. Первое организационно-педагогическое условие мы рассматривали в аспекте разработки структурно-функциональных параметров проективной модели образовательного округа. Вторым организационно-педагогическим условием функционирования образовательного округа регионального типа в образовательном пространстве является интеграция организационных, кадровых, финансовых, материально-технических возможностей его субъектов. Третье - состоит в реализации комплементарной функциональности данной педагогической системы открытого типа.

Доказана эффективность педагогической системы открытого типа к которой относится образовательный округ регионального типа, ему характерны такие признаки инновационности, как: интегративность, устойчивость, саморазвитие, социальная востребованость, высокий уровень качества образования.

Образовательный округ регионального типа рассматривается как педагогическая система открытого типа, обеспечивающая консолидацию и оптимальное взаимодействие кадрового, материально-технического, финансового, социально-экономического ресурсов субъектов образования и промышленно-экономических структур определенного региона, формирование личности подрастающего поколения, компетентной и мобильной на национальном рынке труда, имеющей гражданскую позицию, эффективно действующую, способствующую собственному развитию и готовую обучаться на протяжении жизни.

Ключевые слова: образовательный округ регионального типа, проективная модель, функциональная модель, субъект образовательного округа, механизмы взаимодействия субъектов образовательного округа, опорная школа, профессионально-ориентационная робота, педагогический мониторинг, образовательная среда, структурно-функциональные связи.