Розвиток зв'язного російського мовлення учнів 5 класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту

Змістовими компонентами експериментально-дослідного навчання є: а) мовленнєвознавчі знання про художній текст як продукт мовленнєвої діяльності, категорію виразності і виражальні засоби мови, придбані практичним шляхом на уроках вивчення мовних тем та розвитку зв'язного мовлення; б) комунікативно-мовленнєві вміння, пов'язані із сприйняттям та відтворенням художніх текстів, конструюванням словосполучень і речень, створенням власних висловлювань (усних і письмових) з урахуванням правильного і доцільного уживання мовної одиниці в мовленні.

На цій основі визначено чотири основні групи комунікативно-мовленнєвих умінь: рецептивні, репродуктивні, конструктивні, продуктивні (творчі).

З метою формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів 5-х класів визначено етапи роботи над виражальними засобами художнього тексту: підготовчий етап (націлений на розвиток рецептивних умінь учнів сприймати мовні засоби виразності у художніх текстах-взірцях, усвідомлювати виражальні можливості мовних одиниць); репродуктивно-конструктивний етап (спрямований на формування вмінь, пов'язаних з відтворенням в усному чи писемному мовленні текстів художнього стилю, насичених виражальними засобами мови, включенням їх у мовлення на основі конструктивних дій та трансформаційних операцій); продуктивний (творчий) етап (передбачав пристосування виражальних одиниць до мовленнєвих ситуацій, створення власних текстів художнього стилю з використанням мовних засобів виразності).

З метою перевірки ефективності експериментальної методики розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту наприкінці дослідного навчання проведено контрольний зріз, який складався з двох частин: 1) написання учнями контрольної роботи (форма проведення - тест); 2) виконання творчих завдань.

Під час перевірки тестових робіт з'ясовано доцільність відбору теоретичних відомостей про виражальні мовні одиниці, а також встановлено рівень засвоєння учнями цієї інформації. Результати контрольної роботи підтверджують, що набуті теоретичні відомості про засоби виразності та їх роль у художньому тексті забезпечують учнів необхідними знаннями для формування та вдосконалення комунікативно-мовленнєвих умінь.

Друга частина контрольного зрізу (виконання творчих завдань) ставила за мету перевірку ефективності розробленої системи вправ та встановлення рівня сформованості комунікативно-мовленнєвих умінь учнів у роботі над виражальними засобами мови. Оцінювання результатів експерименту здійснювалося за тими ж критеріями, що і результати діагностико-констатувального зрізу.

За результатами зрізових робіт на основі підрахунку середніх показників кожного із завдань визначено рівні володіння виражальними засобами художнього тексту в учнів експериментальних класів (ЕК) та учнів контрольних класів (КК) на кінець дослідного навчання (табл.2).

Таблиця 2

Рівні володіння виражальними засобами художнього тексту учнями КК і ЕК (у %)

Результати перевірки контрольного зрізу показали, що високого рівня у виконанні завдань досягли 21,2 % учнів ЕК проти 7,7% - КК; достатнього рівня - 46,64% учнів ЕК проти 32,8% - КК; середнього рівня - 13,82% учнів ЕК проти 59,6% - КК; низький рівень мають 2,18% учнів проти 6,4 % - КК.

Аналізуючи якісний бік виконання завдань, ми відзначили переваги в уміннях учнів ЕК: знаходити, виділяти у тексті виражальні мовні одиниці; правильно визначати роль виражальних засобів у художньому тексті; доречно вживати виражальні засоби у мовленні; будувати власні висловлювання, вільно й творчо використовуючи різноманітні мовні засоби виразності.

Учні КК зазнають труднощів при знаходженні виражальних одиниць у художньому тексті, не можуть обґрунтувати їх роль, не усвідомлюють виражальні можливості мови, фрагментарно використовують мовні засоби виразності у власному мовленні.

Дослідження рівнів володіння виражальними засобами художнього тексту учнів ЕК і КК класів показало перевагу в рівнях розвитку зв'язного мовлення в учнів ЕК.

Порівняння результатів констатувального та контрольного зрізів вказують на те, що рівень володіння виражальними засобами мови в учнів ЕК вищий, ніж до експериментально-дослідного навчання (див. діаграму. 2).

до експерименту після експерименту

Діаграма 2 Динаміка рівнів володіння виражальними засобами художнього тексту учнями 5-х класів

Таким чином, кількісний і якісний аналіз результатів дослідного навчання підтверджує ефективність та доцільність упровадження запропонованої методики розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту.

ВИСНОВКИ

Наукові та практичні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Теоретичне осмислення лінгвістичних, психологічних, лінгводидактичних засад розвитку мовлення учнів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту, а також результати діагностико-констатувального зрізу підтвердили актуальність проблеми дослідження, необхідність створення методики розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів під час засвоєння виражальних засобів художнього тексту.

2. Вивчення наукової літератури вказує на те, що розвиток зв'язного російського мовлення учнів у процесі роботи над засобами виразності художнього тексту залежить від того, наскільки в методиці навчання враховується своєрідність художнього мовлення (виразність, образність, зображальність, емоційність, експресивність), а також особливості виражальних одиниць мови, їх роль, яку вони виконують у художньому тексті.

3. Експериментально-дослідне навчання доводить, що робота з розвитку зв'язного російського мовлення учнів у процесі оволодіння виражальними засобами художнього тексту вимагає врахування вікових психофізіологічних особливостей учнів 5-х класів, специфіки сприйняття учнями художнього тексту, яке супроводжується цілим комплексом психічних процесів: розвитком емоційної сфери, образного мислення; пізнавальної і творчої діяльності учнів 5-х класів.

4. У ході визначення лінгводидактичних засад з проблеми дослідження встановлено педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів 5-х класів у роботі над виражальними засобами художнього тексту на уроках російської мови. Серед них: особливості реалізації загальнодидактичних принципів (свідомості і творчої активності, доступності, наочності, наступності і перспективності, зв'язку роботи над мовними засобами виразності з теоретичними розділами програми, зв'язку теорії з практикою, міжпредметних зв'язків), загальнометодичних принципів (розуміння мовних значень, оцінки виразності мовлення, розвитку чуття мови, єдності розвитку мовлення та образного мислення), специфічних (забезпечення емоційного фону, розвитку емоційної сфери психіки дитини); доцільність використання теоретичних (пізнавальних), теоретико-практичних, практичних методів навчання, методів контролю і самоконтролю; специфіка побудови системи навчально-тренувальних вправ (рецептивних, репродуктивних, конструктивних, продуктивних).

5. Аналіз програм, підручників, посібників з російської мови свідчить про те, що навчальні матеріали не в повній мірі сприяють роботі над виражальними засобами художнього тексту з метою розвитку зв'язного мовлення учнів. Відсутність у шкільних програмах і в критеріях оцінювання навчальних досягнень вимог щодо володіння учнями виражальними мовними засобами обумовлює необхідність розробки критеріїв і рівнів сформованості позначених умінь для учнів 5 класу.

Діагностика рівня сформованості комунікативно-мовленнєвих умінь учнів 5-х класів, проведена у школах з російською мовою викладання, виявила, що учні не завжди уміють знаходити в художньому тексті мовні засоби виразності, не усвідомлюють у достатній мірі їх функціонально-стилістичні особливості і виразні можливості, не завжди використовують виражальні засоби у власних висловлюваннях.

6. Запропонована методика розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту охоплює три взаємозв'язані етапи навчання: підготовчий, репродуктивно-конструктивний і продуктивний (творчий). Перший етап спрямований на формування рецептивних умінь учнів (знаходити в тексті виражальні мовні одиниці, визначати їх приналежність до того або іншого мовного рівня, пояснювати їх стилістичну роль). Другий етап передбачав формування і розвиток репродуктивно-конструктивних умінь, пов'язаних з відтворенням в усному і писемному мовленні текстів художнього стилю, насичених виражальними засобами мови; включення їх у мовлення в ході конструктивних дій і трансформаційних операцій. На третьому етапі експериментального навчання вдосконалювалися уміння самостійно, доречно і творчо послуговуватися виражальними засобами у власному мовленні з урахуванням поставленого комунікативного завдання.

7. У ході експериментального навчання доведено, що сформовані комунікативно-мовленнєві вміння: рецептивні, пов'язані із сприйняттям засобів виразності художнього тексту; репродуктивні, орієнтовані на відтворення зразкових художніх текстів із збереженням авторських виражальних засобів; конструктивні розраховані на побудову словосполучень, речень з використанням виражальних засобів, перетворення тексту; продуктивні (творчі), націлені на створення власних висловів з використанням різних виражальних мовних одиниць, - підвищують рівень володіння зв'язним російським мовленням учнями 5-х класів.

8. Порівняльний аналіз даних констатувального та формувального експериментів підтвердив ефективність розробленої системи вправ (рецептивних, репродуктивних, конструктивних, продуктивних), спрямованих на формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів на основі виражальних засобів художнього тексту. Запропоновані в дисертаційній роботі завдання, що передбачають уключення мовних засобів виразності в словосполучення, речення й текст за допомогою конструктивних дій (синонімічної заміни, комунікативно-доцільного відбору синонімів, антонімів), трансформаційних операцій (доповнення тексту, його редагування), а також продуктивних мовленнєвих дій (створення власних текстів), сприяють підвищенню рівня володіння учнями зв'язним мовленням на уроках російської мови.

9. Якісний і кількісний аналізи контрольного зрізу дають можливість стверджувати, що уміння “бачити” виражальні мовні одиниці в художньому тексті, відтворювати художні тексти із збереженням авторських виражальних засобів, використовувати засоби виразності різних рівнів мови у власній мовленнєвій діяльності значно вище в учнів ЕК, ніж в учнів КК.

Порівняльний аналіз результатів констатувального та формувального експериментів засвідчив просування в рівнях володіння виражальними засобами мови учнів 5-х класів (відносна кількість учнів з низьким рівнем зменшилася на 22,6 %; кількість учнів з високим рівнем виросла на 12,3 %, що свідчить про ефективність запропонованої методики розвитку зв'язного мовлення учнів).

Дисертаційне дослідження не претендує на остаточне розв'язання всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективними залишаються такі: 1) розвиток зв'язного мовлення учнів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту на міжпредметній основі; 2) реалізація наступності й перспективності в розвитку виразного мовлення учнів в основній та старшій школі; 3) формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів у процесі роботи над виражальними засобами текстів різних стилів мовлення.

Основні положення та результати наукового дослідження відображено в таких публікаціях

1. Резниченко Н.А. О путях формирования выразительной речи учащихся на уроках русского языка // Текст і методика його аналізу: Зб. наук. пр. Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. С. 133 -137.

2. Резниченко Н.А. Формирование навыков выразительной речи учащихся на уроках русского языка как лингводидактическая проблема // Проблеми викладання й вивчення російської мови в школі й вузі на сучасному етапі (20-22жовтня 2003р.) /Матеріали міжнародної науково-практичної конференції / Упоряд., зав.ред. Н.М.Арват- Ніжин: Вид-во НДПУ ім.М.Гоголя, 2003. С. 146-151.

3. Резниченко Н.А. “Ключ” к пониманию образной речи. Формирование у учащихся умения различать выразительные оттенки языковых значений //Русская словесность в школах Украины. 2004. №4. С. 15-17.

4. Резніченко Н.О. Методичні передумови роботи з виразними засобами художнього тексту на уроках російської мови // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. Вип.39. С. 111-114.

5. Резніченко Н.О.Реалізація міжпредметних зв'язків у роботі над виразними засобами художнього тексту на уроках російської мови в початковій та основній школі // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. Вип.41. С. 133-136.

6. Резніченко Н.О. Лінгвістичні передумови роботи над виразними засобами художнього тексту на уроках російської мови // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. Вип.42. С. 142-145.

АНОТАЦІЯ

Резніченко Н.О. Розвиток зв'язного російського мовлення учнів 5 класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 - теорія та методика навчання (російська мова). - Херсонський державний університет. - Херсон, 2008.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням актуальної проблеми лінгводидактики - розвиток зв'язного мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту на уроках російської мови. У роботі розглянуто лінгвістичні поняття, такі як “художній текст”, “категорія виразності”, “виражальні засоби художнього тексту”; розглянуто психологічні аспекти розвитку зв'язного мовлення учнів 5-х класів, уточнено поняття “мовленнєва творча діяльність”; визначено дидактичні засади розвитку зв'язного мовлення учнів 5-х класів (принципи, методи, прийоми, система вправ). Створено лінгводидактичну модель навчання, реалізація якої здійснювалася поетапно з використанням системи навчально-тренувальних вправ (рецептивних, репродуктивних, конструктивних і творчих). Ефективність розробленої методики обґрунтовано теоретично та підтверджено експериментально.

Ключові слова: розвиток зв'язного мовлення, виражальні засоби художнього тексту, мовленнєва творча діяльність, комунікативно-мовленнєві вміння.

АННОТАЦИЯ

Резниченко Н.А. Развитие связной русской речи учащихся 5-х классов в процессе работы над выразительными средствами художественного текста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (русский язык). - Херсонский государственный университет. - Херсон, 2008.

Диссертация посвящена исследованию проблемы развития связной русской речи учащихся 5-х классов выразительными средствами художественного текста на уроках русского языка.

Во введении обосновывается выбор темы и актуальность исследования, формулируется его цель, гипотеза и задачи, определяется объект, предмет, характеризуются методы и этапы работы, освещаются научная новизна и практическая значимость.

В первом разделе установлены лингвистические предпосылки работы учащихся над выразительными средствами художественного текста; выявлены психологические условия развития связной речи учащихся 5-х классов; описаны принципы, методы, приемы обучения; на основе изученных классификаций упражнений разработана система учебно-тренировочных упражнений (рецептивных, репродуктивных, конструктивных, творческих). Во втором разделе проанализировано состояние проблемы развития связной речи учащихся в теории и практике обучения языку: действующие программы, учебники и учебно-методические пособия; описаны ход и результаты диагностико-констатирующего среза.

Анализ программ, учебников и учебных пособий по русскому языку дает возможность говорить о том, что в них недостаточно внимания уделяется формированию и развитию коммуникативно-речевых умений, направленных на работу над средствами выразительности художественного текста на аспектных уроках русского языка. Имеющиеся в действующем учебнике предтекстовые и послетекстовые задания не предусматривают динамику развития коммуникативно-речевых умений учащихся в работе над выразительными средствами языка.

Диагностико-констатирующий срез, проведенный в 5-х классах школ с русским языком преподавания, показал сравнительно невысокий уровень сформированности умений учащихся находить языковые средства выразительности в художественном тексте, осмысливать выразительные возможности языковых единиц, свободно и уместно их использовать в собственной речи.

В третьем разделе определены цель, задачи, содержание экспериментального обучения; представлена программа с указанием комплекса коммуникативно-речевых умений, которые необходимо развивать у пятиклассников; создана лингводидактическая модель развития связной русской речи учащихся 5-х классов выразительными средствами художественного текста; разработана и апробирована методика развития связной речи учащихся 5-х классов в процессе работы над выразительными средствами художественного текста на уроках русского языка.

Экспериментально-опытная методика охватывала три этапа: 1) подготовительный этап - восприятие выразительных средств языка, осмысление выразительных возможностей изучаемой языковой единицы; 2) репродуктивно-конструктивный этап - формирование репродуктивных и конструктивных умений, связанных с воспроизведением в устной и письменной речи текстов художественного стиля, насыщенных языковыми средствами выразительности; включение изучаемых выразительных средств в речь на основе конструктивных действий и трансформационных операций; 3) продуктивный (творческий) этап - приспособление изученных выразительных средств к речевым ситуациям; создание собственных текстов с использованием языковых единиц выразительности.

В исследовании доказано, что уровень речевого развития учащихся 5-х классов в процессе овладения выразительными средствами художественного текста на уроках русского языка повысится при условии сформированности коммуникативно-речевых умений: рецептивных, связанных с восприятием средств выразительности художественного текста; репродуктивных, направленных на воспроизведение образцовых художественных текстов с сохранением авторских выразительных средств; конструктивных, предполагающих построение словосочетаний, предложений с использованием языковых средств выразительности, преобразование текста; продуктивных (творческих), нацеленных на создание собственных высказываний с использованием разных языковых выразительных средств.

Ключевые слова: развитие связной речи, выразительные средства художественного текста, речевая творческая деятельность, коммуникативно-речевые умения.

SUMMARY

Reznichenko N.O. Development of the 5^th Grade Pupils' Connected Russian Speech in the Process of Studying Literary Works Expressive means. - Manuscript.

The research applyining for a degree of Candidate of Pedagogical Sciences in the methods of teaching (Russian language). - Kherson State University. - Kherson, 2008.

The thesis focuses on the topical problem of lingvodidactics - development of the 5^th grade pupils' connected Russian speech in the process of studying literary work expressive means.

In the paper the notions of “literary work”, the category of expressiveness, expressive-means, speech creative activity, psychological aspects of the 5^th grade pupils' connected speech development are highlighted.

The research revealed the most effective principals, methods and ways of teaching connected speech. The realization of the created lingvodidactic model was carried out by stages and by means of teaching and training exercises (receptive, reproductive, constructive, creative). The efficiency of the proposed patterns is theoretically grounded and experimentally proved.

Key words: connected speech development, literary work expressive means, speech creative activity, communicative speech skills.

Размещено на Allbest.ru