Підготовка вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 378.371.14

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

ДО ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ

У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

САМОЙЛЕНКО Наталія Борисівна

КИЇВ - 2008



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор КОЗЛАКОВА Галина Олексіївна, Інститут вищої освіти АПН України, головний науковий співробітник відділу теорії та методології природничої й інженерної освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України, ЄВТУХ Микола Борисович, Академія педагогічних наук України, академік-секретар відділення педагогіки і психології вищої школи;

кандидат педагогічних наук, доцент ГРИШКОВА Раїса Олександрівна, Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили, завідувач кафедри англійської мови.

Захист відбудеться “21” січня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 010014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України (010014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 8-й поверх).

Автореферат розіслано “19” грудня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М.Олексюк



АНОТАЦІЇ

Самойленко Н.Б. Підготовка вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності та експериментальній перевірці ефективності її методичної моделі. Проаналізовано стан розробленості проблеми в науково-педагогічній літературі. Визначено критерії готовності вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності. На основі теоретичного і дослідно-експериментального вивчення проблеми розроблено структуру і зміст діяльності вчителя гуманітарних дисциплін при організації проектної діяльності учнів. Уточнено та обґрунтовано зміст понять: «проект», «навчальний проект», «метод проектів», «проектна діяльність», «телекомунікаційний проект». У дослідженні визначено критерії та показники, що дозволяють діагностувати рівень готовності вчителів до означеної діяльності. експериментальний навчання вчитель

Розроблено та апробовано модель підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності, яка окреслює взаємозв'язки методичної системи, перебіг навчального процесу у навчальних закладах на різних рівнях освіти. Визначено педагогічні умови підготовки вчителів гуманітарного циклу до застосування методу проектів у навчально-виховному процесі.

Ключові слова: навчальний проект, метод проектів, проектна діяльність, телекомунікаційний проект, спецкурс, професійна діяльність, модель підготовки вчителів.



Самойленко Н.Б. Подготовка учителей гуманитарных дисциплин к применению метода проектов в профессиональной деятельности. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт высшего образования АПН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена научному обоснованию подготовки учителей гуманитарных дисциплин к применению метода проектов в профессиональной деятельности. Проанализировано состояние исследования проблемы в научно-педагогической литературе. Актуальность проблемы обусловлена противоречиями между необходимостью подготовки учителей применению метода проектов в профессиональной деятельности и отсутствием модели и практических рекомендаций относительно решения этой проблемы. На основе обобщения научно-педагогических работ осуществлен историко-педагогический анализ проблемы, определены основные исторические этапы развития проектного обучения.

Рассматривается появление проектного обучения в конце ХІХ в.- в начале ХХ в. в США, России, его развитие во второй половине ХХ в. в США, Англии, России, а также внедрение проектного обучения в Украине.

В исследовании определены критерии и показатели, которые позволяют диагностировать уровень готовности учителей гуманитарных дисциплин к применению метода проектов в профессиональной деятельности. Также определены низкий, средний, высокий уровни готовности учителей гуманитарных дисциплин к применению метода проектов в профессиональной деятельности.

Уточнены и обоснованы понятия: «проект», «учебный проект», «метод проектов», «проектная деятельность», «телекоммуникационный проект».

В диссертации получили развитие основные положения, касающиеся практической подготовки учителей гуманитарных дисциплин к применению метода проектов в учебном процессе.

Подготовка учителя гуманитарных дисциплин к применению метода проектов в профессиональной деятельности должна осуществляться не только в рамках дисциплин «Методика обучения иностранному языку» и «Педагогические технологии обучения», но и интегрироваться с содержанием других дисциплин, которые изучаются в педагогических вузах и институтах последипломного образования учителей.

На основе теоретического и опытно-экспериментального изучения проблемы разработаны структура и содержание деятельности учителя гуманитарных дисциплин при организации проектной деятельности учеников.

В диссертации теоретически обоснованы, экспериментально подтверждены и проверены педагогические условия эффективной реализации подготовки учителей гуманитарных дисциплин к применению метода проектов в профессиональной деятельности. Эти условия включают следующее: осознание учителями МП как важного средства успешной педагогической деятельности; формирование информационной среды в процессе подготовки учителей гуманитарных дисциплин к применению метода проектов в учебном процессе; поэтапная структуризация процесса учебы, направленная на формирование у педагогов готовности к применению метода проектов; систематическое включение учителей в активную педагогическую деятельность с применением МП; ориентация учителей на творческую самореализацию в процессе их подготовки к применению метода проектов, что обеспечивается оценкой результатов их профессиональной деятельности.

Разработана и опробована модель подготовки учителей гуманитарных дисциплин к применению метода проектов в профессиональной деятельности, которая очерчивает взаимосвязи методической системы, учебного процесса в учебных заведениях на разных уровнях образования.

Эффективность модели и методики подтверждается апробацией и внедрением в учебный процесс спецкурса «Основы профессиональной подготовки учителей к использованию метода проектов в педагогической деятельности». Позитивные результаты апробации подтверждены педагогическим экспериментом.

Ключевые слова: учебный проект, метод проектов, проектная деятельность, телекоммуникационный проект, спецкурс, профессиональная деятельность, модель подготовки учителей.



Samoylenko N.B. Training of Teachers of Humanities for Using Project Work in Professional Activity. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Pedagogical sciences by speciality 13.00.04. - Theory and Methods of Professional Education. - Institute of Higher Education by the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2008.

Thesis is devoted to the scientific research of the theoretical and methodical aspects of teachers' of humanities training for using project work in professional activity. The criteria of teacher's readiness for using project work in professional activity are determined.

The model of teacher's training for using project work in professional activity, which outlines intercommunications of the methodical system; the flow of the educational process in educational institutions at the different levels of education is developed and tested.

Keywords: educational project, project work, project activity, telecommunicational project, special course, professional activity, model of teachers' training.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми зумовлена невпинним процесом оновлення змісту освіти та збільшенням обсягу знань, умінь і навичок, якими повинні володіти сучасні фахівці. В усіх сферах освіти здійснюються пошуки способів інтенсифікації й швидкої модернізації системи підготовки, підвищення якості навчання з використанням нових методів й інформаційних технологій. Подальшої розробки потребують питання науково-методичного забезпечення процесу підготовки вчителів гуманітарних дисциплін; опрацювання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для оптимізації педагогічної діяльності вчителів гуманітарних дисциплін; створення оптимальних умов поєднання використання методу проектів та ІКТ з інтерактивними формами й методами навчання.

Загальні питання професійної підготовки майбутніх вчителів на різних етапах розвитку освіти висвітлювали у своїх працях О.А. Абдулліна, А.М. Алексюк, Ю.К. Бабанський, В.М. Галузинський, М.Б. Євтух, І.А. Зязюн, В.Г. Кузь, І.П. Підласий, О.М. Пєхота, С.О. Сисоєва, М.І. Шкіль, Г.І. Щукіна та інші. Проблеми підвищення кваліфікації вчителів і способи її вдосконалення досліджували Я.В. Абсалямова, В.Г. Воронцова, С.У. Гончаренко, А.І. Дьомін, В.П. Кравець, Н.Г. Ничкало, В.В. Олійник, Т.Ю. Подобєдова, А.А. Сбруєва, І.І. Сотніченко та інші.

На сучасному етапі серед інших методів навчання метод проектів як один з найбільш прогресивний застосовується в ряді навчальних закладів Російської Федерації, України та інших країн. Дослідженню його ефективності присвятили роботи закордонні та російські вчені: І.Л. Бім, М.Ю. Бухаркіна, І.О. Зимня, В.В. Гузеєв, Є.С. Полат, Т.Є. Сахарова, І.С. Чечель, S. Haines, D.J. Rosen, F.L. Stoller та ін. У вітчизняних періодичних виданнях друкувалися публікації Е.Г. Арванітопуло, В.В. Бербеця, А.А. Вдовиченко, О.М. Коберника, В.К. Сидоренка, А.І. Терещука, Л.О. Хоменко, С.М. Ящука, які розкривають зміст і значення проектної діяльності в навчальному процесі, але проблема підготовки вчителів саме гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності майже не висвітлена. На наш погляд, питання найбільш доцільного застосування в сучасних умовах методу проектів залишається відкритим - у працях зазначених вчених є його загальні харак теристики, але не вистачає практичних рекомендацій, розроблених на основі педагогічних експериментів і застосованих в Україні.

Дослідженнями В.В. Копилової, Н.Ю. Пахомової, І.С. Сергєєва, В.К. Сидоренка та ін. установлено, що метод проектів (МП) є важливим компонентом системи продуктивної освіти і виступає як нестандартний, нетрадиційний спосіб організації освітніх процесів через активні способи дій (планування, прогнозування, аналіз, синтез), спрямованих на реалізацію особистісно орієнтованого підходу.

Метод проектів припускає розв'язання проблеми, зокрема навчальної, що передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого - інтегрування знань, умінь із різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів мають бути «відчутними», тобто, під час вирішення теоретичної проблеми передбачається конкретне її розв'язання, практичної - конкретний результат, що готовий до впровадження.

Слід зазначити, що використання МП в освіті змінює не тільки характер діяльності учнів, але й ставить якісно нові вимоги до підготовки вчителя.

Проблемі підготовки вчителів, зокрема - гуманітарних дисциплін, до використання МП у професійній діяльності присвячено дослідження, у яких розглядаються принципи, зміст і методика підготовки вчителя.

Нами проаналізовано особливості підготовки вчителів в умовах післядипломної педагогічної освіти. Зокрема виявлено, що більшість вчителів, які працюють сьогодні, не отримали спеціальної підготовки щодо використання МП навчаючись у вищій школі та виявилися не готовими до його використання у своїй професійній діяльності.

Зазначене дозволяє стверджувати, що існують суперечності між:

потребою загальноосвітньої школи у вчителях, здатних використовувати МП у навчальному процесі, наявністю соціального замовлення на таких вчителів і непідготовленістю більшості вчителів до практичної реалізації цієї потреби;

практичною потребою теоретичного обґрунтування й методичного забезпечення підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності в системі підвищення кваліфікації та недостатньою розробленістю цього питання в педагогічній науці.

Проте в науковій літературі вказана проблема висвітлена недостатньо. Пошук можливих шляхів розв'язання названих вище протиріч зумовив вибір теми дисертаційного дослідження: «Підготовка вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у межах наукових досліджень відділу теорії та методології природничої й інженерної освіти Інституту вищої освіти АПН України за темою: «Теорія і практика моніторингу якості природничої та інженерної освіти в Україні XXI століття», 2006-2008 рр., (РК № 0106U002011), Інституту післядипломної освіти Севастопольського міського гуманітарного університету «Науково-методичні основи діяльності університету, орієнтовані на загальноєвропейські стандарти вищої освіти», 2006-2008 рр. (протокол від 12 жовтня 2006 р. № 5). Автором дисертації досліджувалася проблема підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності, зокрема до використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту вищої освіти АПН України (протокол від 23 січня 2006 р. № 2) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол від 18 грудня 2007 р. № 10).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці дієвості дидактичної моделі підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

проаналізувати законодавчо-нормативну базу, наукову вітчизняну та зарубіжну літературу з проблеми дослідження;

уточнити сутність понять «проект», «метод проектів», «навчальний проект», «телекомунікаційний проект» у дидактичному і методологічному аспектах,

визначити основні компоненти, критерії та показники рівнів готовності вчителів гуманітарних дисциплін застосовувати метод проектів у професійній діяльності;

спроектувати та експериментально перевірити дієвість моделі підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності;

розробити та впровадити у навчальний процес у закладах післядипломної педагогічної освіти спецкурс «Основи професійної підготовки вчителя до використання методу проектів у педагогічній діяльності».

Об'єктом дослідження - навчальний процес у закладах післядипломної педагогічної освіти.

Предмет дослідження - підготовка вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що процес підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності буде ефективним при врахуванні наступних дидактичних умов: проектування та цілеспрямованого впровадження в навчальний процес спецкурсу та моделі підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності; дидактично-методичного забезпечення цієї підготовки.

Методи дослідження. Для досягнення мети, підтвердження гіпотези та розв'язання поставлених завдань дослідження використано комплекс теоретичних, емпіричних і статистичних методів:

пошуково-бібліографічний метод - для вивчення, аналізу та узагальнення психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з метою вивчення стану і теоретичного обґрунтування проблеми дослідження;

порівняльний аналіз - для класифікації та систематизації навчальних програм, підручників, наочних посібників з метою узагальнення передового педагогічного досвіду науковців України, США, Великобританії;

контент-аналіз - для всебічного вивчення наукових дефініцій щодо визначення понять «метод проектів», «проектна діяльність», формулювання авторського визначення «методу проектів»;

історико-педагогічний аналіз, який уможливив трактування метода проектів (МП), проектного навчання;

проектування - для розроблення вчителями дидактичних матеріалів із застосуванням МП;

емпіричні методи - цілеспрямоване спостереження та аналіз професійної діяльності вчителя, зокрема власного досвіду щодо використання методу проектів у професійній діяльності;

анкетування щодо виявлення розуміння вчителем сутності та дидактичних можливостей методу проектів, інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та їх засобів;

педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) з метою перевірки ефективності опрацьованої методики, виявленого змісту і моделі підготовки вчителя до використання методу проектів у професійній діяльності;

методи статистичної обробки одержаних результатів дослідницько-експериментальної роботи та їх інтерпретація.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що одержані результати визначають теоретичні засади стану і напрямів підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності. Автором дисертації вперше:

узагальнено педагогічний досвід застосування методу проектів у навчальному процесі на різних рівнях освіти;

теоретично розроблено та експериментально перевірено модель підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності;

розкрито та обґрунтовано запропоновану методику застосування методу проектів під час вивчення предметів гуманітарного циклу;

удосконалено форми і методи організації занять зі спецкурсу «Основи професійної підготовки вчителів до використання методу проектів у педагогічній діяльності» з опорою на міжпредметні зв'язки та інноваційне навчання (метод проектів, мозкова атака, презентації, публікації, захист проектів, рольові ігри тощо).

Дістали подальшого розвитку:

- зміст підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності;

- міжпредметні зв'язки базових дисциплін підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів з предметами навчального плану підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що сформульовані в дослідженні теоретичні положення й висновки, експериментальні дані дозволили довести ефективність моделі підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності.

На матеріалах вітчизняних та англомовних видань розроблено й втілено у практику роботи ІПО СМГУ авторський спецкурс «Основи професійної підготовки вчителів до використання методу проектів у педагогічній діяльності»; опрацьовано і видано навчально-методичний посібник «Основи професійної підготовки вчителів до використання методу проектів у педагогічній діяльності», структуру якого побудовано з урахуванням інтеграції елементів змісту ряду дисциплін («Інформаційні технології», «Методика викладання іноземної мови», «Педагогіка», «Психологія», «Культурологія» тощо); опрацьовано й видано «Методичні рекомендації щодо включення навчальних закладів до телекомунікаційної освітньої діяльності».

Опрацьовано методику діагностики рівнів готовності вчителів до застосування методу проектів у професійній діяльності. Науково-методичні розробки та експериментальний матеріал можуть бути використані при розробці, корегуванні й доповненні відповідних навчальних планів і програм державного стандарту з підготовки вчителів до застосування методу проектів у навчальному процесі для всіх рівнів навчальних закладів і в системі післядипломної педагогічної освіти. Основні положення і висновки дисертації можуть бути використані широким колом педагогів-практиків.

Теоретичні положення дисертаційної роботи впроваджено в навчально-виховний процес Інституту післядипломної освіти Севастопольського міського гуманітарного університету та загальноосвітніх шкіл № 3, 19, 43, гімназій № 5, 24, школи «ОСБІ» м. Севастополя (довідка від 4 червня 2008 р. № 160), Київського національного лінгвістичного університету (довідка від 19 червня 2008 р. № 523/03), ресурсно-методичного центру «Айорн» м. Києва (довідка від 15 квітня 2008 р. № 15).

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорено та схвалено на засіданнях відділу теорії та методології природничої й інженерної освіти Інституту вищої освіти АПН України (2005-2008 рр.), кабінету іноземної мови Інституту післядипломної освіти Севастопольського міського гуманітарного університету (2005-2008 рр.).

Результати дослідження представлено на багатьох науково-практичних, науково-методичних конференціях, семінарах і форумах різного рівня:

- міжнародних: «Імплементація західних освітніх стандартів в пострадянських країнах» (Київ, 2008), «Методи удосконалення фундаментальної освіти» (Севастополь, 2008); «Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу» (Ялта, 2008); «Сучасні проблеми радіотехніки і телекомунікації РТ-2008» (Севастополь, 2008); «Сучасні проблеми радіотехніки і телекомунікації РТ-2007» (Севастополь, 2007); «Використання інформаційних технологій у навчальному процесі» (Севастополь, 2007), «Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи» (Київ, 2007); «Інноваційні технології у викладанні англійської мови», (Севастополь, 2006), «Молодь і сучасні проблеми радіотехніки і телекомунікації» (Севастополь, 2006), «Освіта у багатокультурному суспільстві: традиції й інновації» (Севастополь, 2006), «Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України» (Ялта, 2006), «Нові технології викладання англійської мови як іноземної» (Харків, 2005), «Вплив програм вчительських обмінів на розвиток освіти в Україні. Підсумки та перспективи» (Київ, 2005), «Викладання психолого-педагогічних дисциплін в університеті» (Київ, 2005), «Успіхи викладання у країнах СНД і США» (Колумбія, Південна Кароліна, США, 2003);

- всеукраїнських: «Використання інформаційних технологій у навчальному процесі» (Севастополь, 2006), «Нові технології навчання» (Київ, 2005), «Нові стандарти з іноземних мов для загальноосвітньої школи, запровадження незалежного оцінювання і моніторингу якості освіти» (Київ, 2005).

Окремі аспекти дослідження обговорювалися з викладачами і студентами університету штату Монтана та вчителями міста Боузмен, штат Монтана, США, де автор дослідження проходила стажування в 2003 р., а також з учасниками VI Міжнародної конференції «Успіхи викладання в країнах СНД і США» в університеті міста Колумбія, штат Південна Кароліна, США, 2003 р.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено в 1 навчально-методичному посібнику, 17 публікаціях наукових статей, 6 з яких - у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (370 найменувань, з них 15 - іноземною мовою), додатків, списку скорочень та глосарію термінів. Повний обсяг роботи - 285 стор., з яких 189- основного тексту, 23 додатки, 9 рисунків, 40 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з обраної проблеми, визначено стан її дослідження, об'єкт, предмет, мету, концептуальні ідеї, загальну гіпотезу, завдання дослідження, охарактеризовано теоретико-методологічні засади організації дослідження, його джерела, методи та етапи, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, виділено шляхи апробації й упровадження результатів дослідження; наведено дані про публікації, структуру і обсяг дисертації.

У першому розділі - «Теоретичні засади підготовки вчителів до застосування методу проектів у професійній діяльності» - проаналізовано вітчизняні та зарубіжні джерела щодо проблеми підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності серед загальних питань професійної підготовки вчителів на різних етапах розвитку освіти (А.М. Алексюк, Ю.К. Бабанський, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, Т.С. Кошманова, І.Л. Лікарчук, В.І. Луговий, В.К. Майборода, К.В. Макагон, В.Ф. Моргун, І.П. Підласий, О.М. Пєхота, О.Я. Савченко, М.І. Шкіль та ін.); визначено сучасний стан дослідження обраної наукової проблеми в контексті порівняльного аналізу систем організації підготовки вчителів в Україні та США, проблеми підвищення кваліфікації вчителів і способи її вдосконалення (Я.Я. Болюбаш, В.Г. Воронцова, С.У. Гончаренко, А.І. Дьомін, М.В. Жук, В.О. Кравець, О.А. Неприцька, Н.Г. Ничкало, В.В. Олійник, В.В. Сагарда, Н.В. Скрипчук, Є.М. Соловова, І.І. Сотніченко та ін.); викладено результати вивчення стану та ефективності застосування методу проектів у навчальному процесі (В.В. Бербець, А.В. Вдовиченко, О.М. Коберник, Л.О. Ковальчук, Є.С. Полат, В.К. Сидоренко, А.І. Терещук, Л.О. Хоменко, І.С. Чечель, С.М. Ящук, S. Haines, D.J. Rosen, F.L. Stoller та ін.).

У розділі уточнено поняття: «проект», «метод проектів», «проектне навчання», «навчальний проект». При уточненні нами використано дослідження сучасних дидактів М.Ю. Бухаркіної, В.В. Гузеєва, Є.С. Полат, А.В. Хуторського, І.С. Чечель та ін., за якими проект розглядається як спеціально організований вчителем і самостійно виконуваний учнями комплекс дій, у якому вони можуть бути самостійними при ухваленні рішення, відповідальними за свій вибір, результат праці, створення творчого продукту Під методом проектів розуміється організація навчання, за якою учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань - проектів. Проектне навчання полягає в організації навчально-виховного процесу, при якому учень самостійно розв'язує навчально-пізнавальні завдання. Зокрема, встановлено, що навчальний проект - це форма організації занять, яка передбачає комплексний характер діяльності всіх його учасників, спрямованих на отримання освітньої продукції за певний проміжок часу, від одного уроку до декількох місяців.

Спираючись на роботи А.М. Алексюка, Г.Г. Ващенка, Д. Дьюї, Е.Г. Кагарова, В.Х. Кілпатрика, Е. Коллінгса, Н.К. Крупської, С.Т. Шацького, В.Н. Шульгіна, проаналізовано проектне навчання в США, Росії та Україні на початку ХХ століття.

Аналіз сучасних досліджень російських вчених: В.В. Копилової, І.П. Вол кова, В.А. Караковського, С.Н. Лисенкової, М.П. Щетініна, В.Ф. Шаталова сто совно гуманістичних підходів до особи та її виховання уможливив визначення основних напрямів вирішення цього питання в Росії, що відображено в новій парадигмі навчання і виховання учнів, яка спирається на рівноправну співпрацю педагога й учня, засвоєння зразків діяльності та інтегрованого навчання на основі інтересів і творчої мотивації учнів.

Проаналізований сучасний стан підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності та порівняльний аналіз систем організації підготовки вчителів в Україні та США засвідчують, що інтерес до методу проектів та його можливостей застосування у навчальному процесі неухильно зростає. Проте у вітчизняних ВНЗ ще недостатньо уваги приділяється як застосуванню методу проектів у професійній діяльності так і в підготовці вчителів, відсутні й відповідні навчальні програми.

Застосування комплексу емпіричних методів, аналіз наукових досліджень із проблеми підготовки вчителів гуманітарних дисциплін, вивчення освітнього досвіду інших країн дозволило з'ясувати, що основними проблемами є ті, що пов'язані з професійною сферою: потреби та інтереси вчителів гуманітарних дисциплін до проектної діяльності та розуміння її необхідності; прагнення до збагачення особистого досвіду та обмін досвідом з іншими вчителями; збільшення обсягу та глибини знань з питань застосування методу проектів у професійній діяльності; поглиблення рівня знань з питань застосування проектних технологій у професійній діяльності.

У розділі зазначається, що процес підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності залежить від урахування педагогічних умов, методики підготовки і має забезпечувати професійне зростання вчителів гуманітарних дисциплін.

У висновках до розділу на підставі системного аналізу, порівняння наукової літератури визначено найбільш важливі напрями, що потребують наукового дослідження.

У другому розділі - «Організаційно-методичні засади вдосконалення професійної підготовки вчителів до застосування методу проектів» - досліджено основні методологічні й методичні особливості впровадження методу проектів на основі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на різних рівнях освіти та їх вплив на зміст підготовки вчителів; розроблено модель підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності (рис. 1), визначено критерії та рівні готовності вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності, розкрито зміст, форми і методи підготовки.

У розділі зазначено зростаюча роль застосування інформаційно-комунікаційних технологій в організації співробітництва із зарубіжними країнами, міжнародними фондами для проведення спільних наукових досліджень, міжнародних конференцій, міжнародних проектів, організації освітніх і наукових обмінів, стажування і навчання за кордоном учнів, студентів, педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Як свідчать психолого-педагогічні, методичні дослідження, навчання за методом проектів дає можливість учителеві реалізувати свої функції, змінюється роль вчителя. Він організовує для учнів вільну діяльність, пов'язану з реальним навколишнім світом, виступає у різних ролях, як: ініціатор пропонованих тем проектів і бере участь у виборі кращих тем проектів, запропонованих учнями; як консультант - провокує питання, роздуми, самостійну оцінку діяльності, моделює різні ситуації, організовує доступ до інформаційних ресурсів; як ентузіаст - надихає і мотивує учнів на досягнення мети; як фасилітатор - не тільки передає учням знання і уміння, які можна практично реалізувати в проектній діяльності, але і, оцінюючи, вказує на недоліки або помилки дій учня; як спостерігач - відслідковує психологічно-педагогічний ефект проектної діяльності, тобто формування особистих якостей, рефлексії, самооцінки, уміння робити усвідомлений вибір, осмислювати його наслідки; як спеціаліст - володіє знаннями й уміннями в декількох областях; як керівник (зокрема в питаннях планування часу); як координатор групового процесу та експерт, аналізуючи результати виконаного проекту.

Виявлено такі етапи проекту: пошуковий, аналітичний, практичний, презентаційний, контрольний.

Спираючись на наведене визначення поняття «метод проектів», обґрунтовано, що вчитель гуманітарних дисциплін може обирати різноманітні моделі та методи навчання, найбільш адекватні різним етапам навчання.

Наголошується, що для вивчення основних проблем, які перешкоджають успішній підготовці вчителів до застосування МП у професійній діяльності, проведено дослідження стану готовності вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності.

Рівень підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності визначався нами в ході проведення констатувального експерименту, спрямованого на виявлення: потреби та інтересу вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності та розуміння необхідності такої діяльності; прагнення до збагачення особистого досвіду та обмін досвідом з іншими вчителями; обсягу та глибини знань із питань застосування методу проектів у професійній діяльності; рівня знань з питань застосування проектних технологій у професійній діяльності.

Для вирішення цих завдань проведено опитування вчителів загальноосвітніх шкіл № 3, 19, 43, гімназій № 5, 24, школи «ОСБІ» м. Севастополя, а також вивчили стан підготовки студентів Севастопольського міського гуманітарного університету до застосування методу проектів у навчальному процесі. Вивчення стану готовності вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності проводилась у формі анкетування, що охоплювало 190 вчителів та 85 студентів.

Кількісні показники свідчать про високий рівень розуміння респондентами важливості застосування МП та проектної технології у навчальному процесі. 63% вчителів використовують усі пропоновані в підручниках та навчальних посібниках проекти. Проте тільки 23% опитаних знають технологію роботи над проектом, яку можна використовувати в навчальному процесі, більшість учителів не могли спланувати свою роботу над проектом.

Серед причин непідготовленості вони вважають такі: недостатність висвітлення технології роботи над проектом у підручниках та книгах для вчителя; необізнаність з технологією роботи над проектом; відсутність курсу підготовки вчителів до застосування МП та педагогічної технології у професійній діяльності; відсутність методики використання МП під час вивчення предметів гуманітарного циклу.

Вивчалася думка вчителів щодо доцільності введення в навчальний план ІПО курсу підготовки вчителів до застосування МП у професійній діяльності. 70% вчителів уважають також доцільним застосовувати у своїй педагогічній діяльності МП, оскільки школі потрібен учитель, який повинен займатися інноваційною освітньою діяльністю для формування самодостатньої особистості.

Критеріями готовності вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів визначено: навички застосування МП і проектної технології; уміння здійснювати пошук інформації; уміння отримувати нові знання та здійснювати самоосвіту засобами ІКТ; використовувати МП на уроці; уміння створювати дидактичні матеріали засобами ІКТ; використовувати МП у телекомунікаційній освітній діяльності та у підготовці міжнародних проектів. Вивченням рівнів готовності вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів було завершено констатувальний етап дослідження.

Отже, на підставі результатів констатувального експерименту було визначено основні завдання підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності, а саме: забезпечити позитивну мотивацію та спрямувати інтереси, потреби й діяльність вчителів до сприйняття МП як основи професійній діяльності; розробити зміст моделі та етапи підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності; надати вчителям знання і сформувати уміння застосовувати МП, забезпечити розуміння ними особливостей підготовки вчителя до уроку та оцінки його результатів із застосуванням МП; обрати ефективні форми навчання, які сприятимуть формуванню високого рівня готовності вчителів до застосування методу проектів.

У розділі зазначено, що серед умов і факторів, від яких залежить ефективність підготовки гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності, центральне місце посідає системне бачення цієї проблеми, що передбачає наявність певної моделі.

Урахувавши досвід російських та українських учених, а також на основі аналізу особливостей застосування методу проектів у навчальному процесі нами запропоновано модель підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності, яка має такі структурні компоненти:

- мету, спрямовану на підготовку вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності;

- принципи організації навчального процесу й методи, спрямовані на ефективну підготовку вчителів до застосування методу проектів у навчальному процесі;

- завдання, спрямовані на підготовку вчителів гуманітарних дисциплін до застосовуння методу проектів у професійній діяльності;

- зміст підготовки вчителів гуманітарних дисциплін щодо застосування методу проектів у професійній діяльності;

- діагностику рівнів готовності учителів до застосування методу проектів;

- результати впровадження моделі підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування метод проектів у професійній діяльності.

Узагальнення досягнутих наслідків довело потребу впровадження в підготовку вчителів гуманітарних дисциплін авторської моделі, зорієнтованої на формування умінь застосовувати метод проектів у професійній діяльності.

Ця модель включає такі компоненти готовності вчителів: мотиваційно-цільовий, змістовно-методичний та діяльнісно-інформаційний.

До основних форм та методів підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності належать: метод активізації творчості (метод «мозкової атаки», рефлексія), наочно-практичні методи (демонстрація, ілюстрація, тести, метод вправ), вербальні методи ( лекція, дискусія, розповідь).

Основними критеріями, згідно з якими здійснювався відбір змісту підготовки вчителя гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів, визначено необхідний рівень вчителя гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів, орієнтацію на зміст середньої освіти та структуру діяльності вчителя гуманітарних дисциплін; урахування сучасного стану післядипломної педагогічної освіти; відповідність нормативно-правовим документам, чинним в Україні, та можливість органічної інтеграції в навчальні плани вищих педагогічних навчальних закладів та Інститутів післядипломної педагогічної освіти. На основі запропонованих критеріїв відбору змісту розроблено програму спецкурсу «Основи професійної підготовки вчителів до використання методу проектів у педагогічній діяльності».

На підставі результатів констатувального експерименту, авторської моделі та аналізу сучасних вимог до підготовки вчителя гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності визначено, що важливими педагогічними умовами підготовки вчителя є: провідна роль діяльності вчителя, здатного застосовувати МП у навчальному процесі й позитивна його мотивація до діяльності із застосуванням МП. Стійкі знання та професійні вміння використовувати МП стають запорукою успіху вчителів; позитивні результати забезпечуватимуть єдність мотиваційно-цільового, змістовно-методичного та діяльнісно-інформаційного компонентів готовності вчителів до застосування методу проектів.

У третьому розділі - «Реалізація методики підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності» - розкрито зміст, форми і методи підготовки; розроблено та обґрунтовано авторський спецкурс «Основи професійної підготовки вчителів до використання методу проектів у педагогічній діяльності» й методичне забезпечення викладання курсу; описано методику та технологію експериментальної роботи; проаналізовано результати експериментального дослідження; визначено перспективи використання методу проектів та інформаційних технологій у міжнародних навчальних проектах.

Педагогічний експеримент проводився у два етапи протягом 2004-2008 рр. На першому етапі (2004-2006 рр.) констатувальний експеримент допоміг визначити рівень підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів за визначеними компонентами. Обґрунтовано структуру спецкурсу «Основи професійної підготовки вчителів до використання методу проектів у педагогічній діяльності», який покладено в основу методики підготовки вчителів. Він став засобом перевірки гіпотези нашого дослідження під час другого етапу (2006-2008 рр.), тобто формувального експерименту, коли перевірялась ефективність авторської методики.

Варто зазначити, що під час вивчення спецкурсу в ІПО СМГУ (2005-2008 рр.), Київському національному лінгвістичному університеті (2007-2008 рр.), ресурсно-методичному центру «Айорн» (м. Київ, 2005-2007 рр.) враховано специфіку напряму навчання вчителів та студентів.

Аналіз навчальних програм з іноземної мови для студентів, викладачів, навчально-методичної документації післядипломної підготовки вчителів зумовив визначення змісту навчання під час експерименту.

Метою формувального експерименту було з'ясування ефективності створеної методики підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності та підтвердження думки про те, що поглиблена підготовка у формі спеціального курсу, який передбачає сім тематичних лекцій, спеціальні тренінги щодо включення освітніх закладів у телекомунікаційну навчальну діяльність та засоби діагностики набутих знань забезпечить більш високий рівень готовності вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності.

Експериментальна робота проводилася упродовж 2004-2008 рр. В експерименті взяли участь 190 вчителів, 350 учнів та 85 студентів. Добір експериментальних і контрольних груп відбувався на підставі врахування показників рівня готовності вчителів до застосування методу проектів у професійній діяльності.

Для діагностики цього рівня згідно з визначеними критеріями виділено три рівні параметричних характеристик таких умінь:

1) низький, коли вчитель (або студент) не володіє або володіє лише елементарними навичками застосування МП та проектної технології;

2) середній, коли застосування обмежується роботою з проектами навчальних посібників і створенням найпростіших дидактичних матеріалів; може здійснюватися відбір тем і завдань для проектів, але не має системного підходу до їх використання;

3) високий, коли систематично використовується МП і проектні технології для розв'язання проблемних завдань; вчитель (студент) до їх розв'язання підходить творчо, здатний здійснювати відбір проектів, вміє досягати результату з використанням різних типів проектів; при виконанні завдання може поєднувати знання різних предметів.

Для покращення психологічної адаптації у процесі експериментальної перевірки методики підготовки вчителів до застосування методу використано різні види тренінгів (тренінг ділового спілкування, релаксації; тестування; групові дискусії; рольові ігри).

Діагностику рівня оволодіння вчителем навичок організації проектної діяльності в контрольних та експериментальних групах на початку експерименту здійснено на основі оцінювання результатів виконання практичних робіт, які охоплювали різні теми з курсу методики викладання іноземної мови та мали професійне спрямування.

Розподіл учителів за рівнями володіння навичками організації проектної діяльності в контрольних та експериментальних групах на початку експерименту уможливив висновок, що і в контрольних, і в експериментальних групах біль шість вчителів мали низький (відповідно 48,3% та 41,7% від загальної кількості учителів) і середній (40,2% та 44,6%) рівні готовності.

Для порівняння емпіричних розподілів рівня знань в контрольних та експериментальних групах застосовано критерій Пірсона ², який вказує на несуттєві розбіжності на початку експерименту.

Результати експериментальної роботи доводять, що запропонована модель забезпечує підвищення рівня готовності вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності. Так, в експери ментальних групах значно більше вчителів мають середній (44,6%) та високий (13,7%) рівень, ніж у контрольних групах (відповідно - 40,2% та 11,5%). Вчителі з експериментальних груп виявилися більш підготовленими до виконання професійно спрямованих завдань.

Статистичне опрацювання результатів педагогічного експерименту дозволило визначити рівень диференціації вчителів контрольних та експе риментальних груп за різними напрямами. Найменші розбіжності між контрольними та експериментальними групами зафіксовано за напрямами «Навички застосування МП і проектної технології», «Уміння створювати дидактичні матеріали засобами ІКТ». Найбільші розбіжності результатів контрольних та експериментальних груп зафіксовано за напрямом «Уміння використовувати МП на уроці». Це свідчить про те, що професійно-педагогічні знання, необхідні для впровадження МП в навчальний процес, можуть надаватися лише в межах відповідного професійно-орієнтованого курсу.

У висновках до розділу наголошується, що перспективними мають бути подальші наукові розробки, що врахували б світовий та вітчизняний досвід і специфіку моделі підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності під час визначення й обґрунтування пріоритетів оновлення освітньої політики в Україні.



ВИСНОВКИ

У дисертації обґрунтовано теоретичні та методичні основи підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності, а також запропоновано дидактичну модель цієї підготовки. Результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу. Реалізована мета і завдання дослідження дають підстави сформулювати висновки і запропонувати рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.

1. Аналіз нормативних актів, науково-педагогічної літератури що стосується підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності показав, що вона є пріоритетною в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних педагогів. Нині в українській науці недостатньо теоретично і практично розроблено структуру підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності. Обґрунтовано, що метод проектів сприяє впровадженню передових інноваційних підходів у навчально-виховний процес, підвищення ефективності якого здійснюється завдяки застосуванню сучасних ІКТ, що у свою чергу сприяє розвиткові творчого потенціалу вчителів та учнів.

Вивчення освітнього досвіду інших держав, аналіз широкого спектру наукових досліджень із проблеми підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, застосування комплексу емпіричних методів уможливило виявлення реального стану підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності. Здійснений аналіз засвідчив, що вчителі мають проблеми із застосуванням МП та ІКТ у навчальному процесі, відчуваючи потребу реалізуватися у фаховому та особистісному сенсах.

У результаті дослідження встановлено, що у навчальних закладах післядипломної педагогічної освіти формування творчої особистості не відповідає сучасному рівню європейських і світових стандартів та не забезпечує, зокрема, необхідних знань і вмінь із МП, який сприяє формуванню потреб у знаннях, мотивів навчання та прагнення до самоосвіти.

2. Усебічний аналіз літературних джерел з теми дослідження дозволив систематизувати, узагальнити та розширити рамки понять: «метод проектів», «проект», «навчальний проект», «телекомунікаційний проект». Сформульовано авторське визначення «методу проектів». Це - технологія організації освітніх ситуацій, в яких учень ставить і вирішує власні проблеми, модель творчого мислення і ухвалення рішення.

3. Відповідно до теоретичного вивчення проблеми дослідження та результатів констатувального експерименту нами визначено три основних компоненти готовності вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності: мотиваційно-цільовий, змістовно-методичний та діяльнісно-інформаційний, які можна застосувати у практиці роботи педагогічних ВНЗ та ІПО. За результатами проведеного дослідження розроблено критерії та рівні готовності вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності.

4. У процесі дослідження розроблено, науково обґрунтовано та впроваджено в навчальний процес модель підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності, за якою передбачено: мета, завдання, функції, умови, принципи, зміст, форми навчання, методи навчання, результат впровадження моделі, яка забезпечує підготовку вчителів, здатних самостійно поповнювати свої знання, дозволяє здійснювати ефективний аналіз складової загальної підготовки вчителя гуманітарних дисциплін та прогнозувати зміни її результативності.

5. На основі цілеспрямованого конструювання педагогічного досвіду розроблено авторську методику підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності на прикладі вивчення іноземної мови. Складовою методики є розроблений і впроваджений у навчальний процес спецкурс «Основи професійної підготовки вчителів до використання методу проектів у педагогічній діяльності».

Аналіз результатів формувального експерименту підтвердив, що запропонована методика підготовки і технологія її реалізації дозволяє забезпечити більш високий рівень готовності вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності.

Урахування основних наукових результатів дисертаційного дослідження, вітчизняного й світового досвіду дає підстави запропонувати такі рекомендації:

забезпечити підготовку вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності за рахунок поширення основних ідей та цінностей вітчизняного і зарубіжного досвіду як основи професійного розвитку фахівця;

посилити співробітництво викладачів кафедр іноземних мов та кафедр інформаційних технологій з метою забезпечення міждисциплінарних зв'язків у підготовці вчителів до застосування методу проектів у професійній діяльності;

залучати навчальні заклади до участі в діючих міжнародних програмах та проектах.

Результати дослідження можно рекомендувати для застосування у процесі викладання навчальних курсів «Методика викладання іноземної мови», «Педагогіка». Розроблені та апробовані методики проведення занять на матеріалах іншомовних видань, а також рекомендації щодо їх організації та проведення уможливлюють уведення науково обґрунтованих коректив до навчальних та робочих програм з іноземної мови, сприяють удосконаленню змісту навчально-методичних комплексів, підручників, посібників відповідного спрямування.

...