Можливості запровадження комп’ютерно-інформаційних технологій на уроках природознавства у початкових класах

Размещено на http://www.allbest.ru

Можливості запровадження комп'ютерно-інформаційних технологій

на уроках природознавства у початкових класах

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ КОМП'ЮТЕРНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ З ПРИРОДОЗНАВСТВА

1.1 Класифікація технологій навчання за метою освіти

1.2 Інноваційні технології навчання в сучасній школі

1.3 Особливості використання технології навчання як дослідження на уроках природознавства

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ З ПРИРОДОЗНАВСТВА

2.1 Методичні рекомендації щодо використання комп'ютерно-інформаційних технологій навчання

2.2 Використання мультимедіа-видань та готових програм

2.3 Практичне застосування комп'ютерно-інформаційних технологій у навчально-виховному процесі з природознавства

2.4 Оцінювання учнів за комп'ютерно-інформаційних технологій

РОЗДІЛ 3. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ У ШКОЛІ

3.1 Констатувальний експеримент

3.2 Формувальний експеримент

3.3 Контрольний експеримент

ВИСНОВКИ

ДЖЕРЕЛА

ВСТУП

Актуальність проблеми. Розвиток засобів інформації, поява сучасних технологій створює нові можливості для застосування комп'ютерів у навчально-виховному процесі з природознавства у початковій школі. Інформаційні технології - це використання комп'ютерних засобів навчання на уроках із різних базових дисциплін. Для організації необхідно мати відповідне навчальне програмне забезпечення. Нові інформаційні технології дають можливість учням послуговуватись нетрадиційними джерелами інформації, розвивають самостійність, творчість, реалізують принципово нові форми і методи навчання і виховання.

Комп'ютер допомагає сформувати високий рівень зацікавленості в учнів початкових класів за допомогою інформації, виведеної на екран, особливість під час опрацювання низки тем з вивчення і характеристики предметів живої та неживої природи, а також під час установлення взаємозв'язків і залежностей між ними.

Отже, темою мого дослідження є: можливості запровадження комп'ютерно-інформаційних технологій на уроках природознавства у початкових класах. навчання комп'ютерний природознавство школа

Мета дослідження: визначення дидактичних умов, за яких можлива ефективна організація комп'ютерно-інформаційних технологій з природознавства у початкових класах.

Об'єктом дослідження є взаємозв'язана діяльність учителя та учнів 3 класу у процесі організації занять з комп'ютером з природознавства.

Предмет дослідження - дидактичні умови ефективного використання комп'ютерно-інформаційних технологій на уроках природознавства молодших школярів.

Гіпотеза. «Навчання повинно бути цікавим, яскравим, емоційно образним» (Ж.-Ж. Руссо).

Завдання до курсової роботи:

1. Вивчити нетрадиційні джерела інформації для молодших школярів.

2. Сформувати високий рівень зацікавленості в учнів початкових класів за допомогою інформації, виведеної на екран.

3. Реалізувати нові форми та методи навчання й виховання на уроках природознавства.

Практичне значення курсової роботи.

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ КОМП'ЮТЕРНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ З ПРИРОДОЗНАВСТВА

1.1 Класифікація технологій навчання за метою освіти

Типи технологій навчання: інформаційні, розвивальні, діяльнісні й особистісно орієнтовані.

Можливість такої класифікації пояснюється тим, що у «чистому» вигляді в реальних умовах вони не використовуються. Універсальних технологій навчання не існує.

Один із різновидів інформаційних технологій - медіанавчання з демонструванням телепередач, відеофільмів.

До інформаційних технологій належать і мультимедійні системи, які використовують одночасно текст, графіку, відео і звук. Електронні підручники дозволяють «читати», аналізувати «живі» озвучені сторінки, тобто бачити, чути, спостерігати й читати.

Якщо в «школі пам'яті» учень залишається пасивним, «поглинаючи те, що дають», то зараз інформацію він змушений піддавати аналітико-синтетичній переробці.

Розвивальні проблемно-пошукові технології навчання орієнтовані на розвиток розумової діяльності школярів.

Системи розвивального навчання Л. В. Занкова, Д. Б. Ельконіна, В. В. Рєпкіна добре відомі фахівцям початкової школи.

Розвивальні технології навчання вчать дитину розмірковувати, виявляючи діалектичне, системне, функціональне, логічне мислення, що впливає на розвиток творчих здібностей.

Подано колективний педагогічний досвід із розвитку різних типів мислення. Досвід супроводжується практичним додатком «Комплексом розвивальних ігор», які створюють багатоекранну схему талановитого мислення, де 9 екранів «чарівного телевізора» стають інструментом бачення будови, етапів, життя системи, її причинно-наслідкових взаємозалежностей.

Діти навчаються нестандартно міркувати, створювати гірлянди асоціацій…

Самі ж вони перевтілюються на системних операторів, фантастичних героїв, винахідників…

Мистецтво вигадувати історії чудово описано дитячим письменником Джанні Родарі в книзі «Граматика фантазії». Автор упевнений, що фантазія рухає вперед розум. Оригінальні прийоми роботи подобаються молодшим школярам: складання «Книги протиріч», конструювання загадок «Біном фантазії», приготування «Салату з казок».

Діти непомітно для себе розкривають і свій характер, потаємні мрії та бажання.

Спецвипуск видання «Директор школи» за жовтень 2007 р. (№37) присвячений сучасним технологіям навчання.

Там знайшлися науково-методичні обґрунтування того, чим займаються багато років. Як говорив М. Рильський: «Ми працю любимо, що в творчість перейшла».

Успішно використовується вчителями технологія ситуативного аналізу, так званий кейс-метод або кейс-стаді. Педагоги створюють «колекції» спрингбордів у вигляді малюнків, фотографій для організації комунікативних технологій навчання, інтерактивних технологій навчання.

Школярам пропонується:

1. Розглянути ілюстрації.

2. Оцінити ситуацію «Добре це або погано».

3. Запропонувати, що треба зробити, щоб уникнути подібного.

Результати педагогічної діяльності оформлюються в навчальні порт фоліо різних типів.

«Папка досягнень», наприклад, містить у собі похвальні грамоти, відгуки, значки, медальки, табель успішності, свідоцтво зрілості випускника.

12-бальна система оцінювання вимагає створення рефлексивних портфоліо, проблемно-пошукових, тематичних, презентацій.

Вчителі, які підлягають черговій атестації, оформлювали «Папки спеціалістів».

Діяльнісні технології навчання визнані технологіями продуктивного навчання. Вони будуються на популярній теорії конструктивізму, за якою знання конструюються учнем для самого себе. Заходи діяльнісної технології - природознавства з позначками:

+ знайома інформація (я це вже знав);

! це щось нове;

? недостатня інформація (про це хотілося б дізнатися більше);

суперечлива інформація (читач іншої думки).

Школярам пропонують «Маршрутні листи», навчають складати опорні конспекти, схеми, таблиці за допомогою знайомих моделей; використовують моделювання маленькими чоловічками. Створити синкан - означає з великого обсягу інформації відібрати головне й відтворити в стислій формі. Школярі беруть участь в різних видах діяльності:

· пізнавальній;

· комунікативні;

· естетичній;

· ціннісно-орієнтованій;

· перетворювальній, яка може бути:

- практичною,

- проектувальною,

- імітаційною.

Школярі повинні не тільки навчатися, але й уміти, володіти компетенціями, й провідним видом діяльності у формуванні компетенцій є діяльність перетворювальна.

Тренінгові технології добре спрацьовують за наявністю відповідних засобів навчання:

- технологічних карт,

- організаційно-діяльнісних матриць,

- ООД - орієнтованих основ дій, які успішно використовуються в технології інтенсивного навчання.

До діяльнісних технологій відносяться:

- технології майстерень,

- ігрові технології навчання,

- технології проектного навчання,

- дослідницькі,

- технології моделювання.

За допомогою раціональної організації навчально-виховного процесу учні здатні цілком засвоїти необхідний обсяг знань (це є технологія повного засвоєння матеріалу). Особистісно орієнтовані технології навчання І. Якиманської, Д. Ельконіна - В. Давидова, Ш. Амонашвілі, адаптивна технологія навчання А. Греницької дозволяють 60% - 80% навчального часу приділяти кожному учневі.

1.2 Інноваційні технології навчання в сучасній школі

Об'єктивне прискорення науково-технічного і соціального прогресу, кризові економічні, екологічні, демографічні, політичні та інші явища, що виникли у сучасному світі, неминуче позначаються на системі освіти, загострюють протиріччя і труднощі формування молодого покоління. Традиційні педагогічні засоби виховання, змісту й організації навчально-виховного процесу все частіше не спрацьовують. Через невідповідність темпів і характеру соціальних та педагогічних процесів виникають кризові явища в педагогіці.

Найважливіші з них виявляються у нездатності освітньо-виховних закладів, по-перше, впливати на дитину для формування цілісної, а не "часткової" особистості, по-друге, у невмінні враховувати індивідуальні, вікові та соціо-біопсихологічні особливості вихованця, неповторність особистості кожного. Тому у сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищі рівень освіти, її вплив на особистісній розвиток дитини, значною мірою залежатиме від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають діяльнісний підхід до навчання.

Перш ніж розглянути сутнісні ознаки інноваційних педагогічних технологій, уточнимо ключові поняття «інновація» та «педагогічна технологія».

Слово інновація має латинське походження і в перекладі означає оновлення, зміну, введення нового. У педагогічній інтерпретації інновація означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально-виховного процесу . Інновацію можна розглядати як процес (масштабну або часткову зміну системи і відповідну діяльність) і продукт (результат) цієї діяльності. Таким чином, інноваційні педагогічні технології як процес - це «цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів» (І. Дичківська). У значенні продукту діяльності визначимо інновацію як оригінальні, новаторські способи та прийоми педагогічних дій і засоби.

Дослідники проблем педагогічної інноватики (О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та ін.) намагаються співвіднести поняття нового у педагогіці з такими характеристиками, як корисне, прогресивне, позитивне, сучасне, передове. Зокрема, В. Загвязинський вважає, що нове у педагогіці - це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій ефективно розв'язувати завдання виховання та освіти.

Цілий ряд авторів, зокрема й В. Кукушкіна, вважають, що будь-яка педагогічна інноваційна технологія повинна відповідати деяким основним методологічним вимогам (критеріям технологічності):

Концептуальність. Кожній педагогічній інноваційній технології повинна бути притаманна опора на певну наукову концепцію, що містить філософське, психологічне, дидактичне та соціально-педагогічне обґрунтування досягнення освітньої мети.

Системність. У педагогічній інноваційній технології мають бути притаманні всі ознаки системи: логіка процесу, взаємозв'язок всіх його частин, цілісність.

Можливість управління. Передбачає можливість діагностичного цілепокладання, планування, проектування процесу навчання, поетапну діагностику, варіювання засобами та методами з метою корекції результатів.

- Ефективність. Сучасні педагогічні інноваційні технології існують в конкурентних умовах і повинні бути ефективними за результатами й оптимальними за витратами, гарантувати досягнення певного стандарту освіти.

- Відтворюваність. Можливість використання (повторення, відтворення) педагогічної інноваційної технології в інших ідентичних освітніх закладах, іншими суб'єктами.

- Візуалізація (характерна для окремих технологій). Передбачає використання аудіовізуальної та електронно-обчислювавальної техніки, а також конструювання та застосування різноманітних дидактичних матеріалів і оригінальних наочних посібників.

- Якщо звертатися до джерел поняття "технологія", то ми повинні зафіксувати, що воно походить із двох грецьких слів - мистецтво, майстерність і слово, навчання. Таким чином, інноваційну технологію можна визначити як усвідомлене практичне мистецтво, усвідомлена майстерність.

- Порівнюючи традиційну та інноваційну освіту, які сьогодні паралельно існують в Україні, І. Зязюн зробив висновки, традиційна система навчання є безособистісною, "бездітною... без людською". У ній "людина... постає... об'єктом, яким можна керувати за допомогою зовнішніх впливів, загальних стандартів і нормативів".

- Не всі згідні з цією оцінкою. Але всі серед головних недоліків традиційної системи навчання називають: авторитарний стиль керівництва; домінування пояснювально-ілюстративного типу навчання і репродуктивної діяльності учнів; перевагу фронтальної роботи, обмеженість діалогічного спілкування; породжені цими факторами невміння і небажання дітей учитися; відсутність у них поцінування освіти, самоосвіти (саморозвитку).

Найщиріші прагнення щось змінити розбиваються об сутність системи: в її основі психологічні процеси, які покликані формувати людину із заданими властивостями. Чого очікує учень від школи? Задоволення пізнавальних інтересів, можливості самоствердження, самореалізації. Принаймні до того часу, як дитина пішла до школи, вона була суб'єктом власної діяльності: сама обирала гру, учасників, місце, час тощо. Але в школі... На що зорієнтований учитель? На обов'язкове виконання програми. Яка визначає не тільки однаковий зміст, обсяг, а й навіть темп засвоєння інформації та способи її обробки. Таким чином, маємо невідповідність психологічних установок, які неминуче породжують конфлікт. Він існував завжди. Але в останні десятиліття набув ознак системності.

Крім того, ще всередині минулого століття на Заході забили тривогу: учень не готовий до життя в новому суспільстві. Він, винесли присуд менеджери великих компаній, не здатний сам учитися, не вміє працювати з інформацією (шукати її, обробляти, переводити з однієї знакової системи в іншу). "Технології завтрашнього дня, - пише О. Тоффлер, - потребують не мільйонів... людей, готових працювати в унісон на безконечно монотонних роботах, не людей, котрі виконують накази, не зморгнувши оком... а людей, котрі можуть приймати критичні рішення, котрі можуть знаходити свій шлях у новому оточенні, котрі достатньо швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється. Світ заговорив про компетентності як спроможність особистості застосовувати засвоєні знання й набуті уміння у нестандартних ситуаціях, "готовність і уміння діяти", здатність до саморозвитку" .

Однак компетентності - зазначає О. Савченко, - складно формувати, а складніше вимірювати, але без цього якісна шкільна освіта у XXI столітті неможлива. Значить, потрібно крок за кроком переборюючи власну інертність і неготовність освітнього середовища до сприйняття інновацій, долати шлях від орієнтації на предметні знання до оволодіння надпредметними уміннями, формуючи, так чином, в учня внутрішню готовність прийняття рішень, застосування набутих знань у будь-яких ситуаціях. І головною дійовою особою у цьому процесі стає учень. "Освіта XXI століття, - це освіта для людини. ЇЇ стрижень - розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості яка здатна до самоосвіти і саморозвитку вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни".

Забезпечити реалізацію цих вимог повинна особистісно-орієнтована освіта. Спектр методик і технологій, що складають її зміст досить широкий: вальдорфська педагогіка, технологія саморозвивального навчання Г. Селевка, дальтон-технологія, колективний спосіб навчання (О. Рівін, В. Дяченко), ігрові технології, методика Марії Монтессорі, технологія модульного та модульно-розвивального навчання, проектні технології, розвивальне навчання, технологія рівневої диференціації М. Гузика, адаптивна система навчання А. Границької, технології проблемного навчання, сугестивні технології, продуктивна освіта, особистісно-орієнтоване розвивальне навчання І. Якиманської, школа «діалогу культур», інтерактивні технології та деякі інші.

Особистісно-орієнтована освіта базується на таких засадах:

- дитина в школі - повноцінна особистість;

- метою освіти є становлення особистості;

- педагогічні відносини базуються на принципах гуманізації і демократизації;

- учень є суб'єктом навчальної діяльності;

- талановитою є кожна дитина;

- в основі навчання лежить позитивна Я-концепція особистості;

- навчання на основі успіху, відмова від примушування.

Таким чином, можемо виділити спільні ознаки методик і технологій, які забезпечують реалізацію принципів особистісно-орієнтовіаної освіти:

1) своєю метою вони проголошують розвиток та саморозвиток учня з урахуванням його здібностей, нахилів, інтересів, ціннісних орієнтацій і суб'єктного досвіду;

2) створюються умови для реалізації та самореалізації особистості;

3) забезпечується суб'єктність учня за рахунок можливості впливу на хід діяльності (вибір змісту, засобів, методів, форм навчання);

4) навчання будується на принципах варіативності;

5) кінцевим продуктом є не лише здобуття знань, вироблення умінь і навичок, а й формування компетентностей;

Ключовими ознаками особистісно-орієнтованого навчання є: опора вчителя на суб'єктний досвід учня (на відміну від "суб'єктивний", який передбачає, що десь існує ще й об'єктивний, тобто правильний досвід), не несе в собі негативної оцінки. Поняття вживається на означення обумовленого процесом соціалізації емоційно-ціннісного ставлення особистості до певного факту, явища); суб'єкт-суб'єктні відносини учасників навчального пронесу (учень стає суб'єктом діяльності тільки тоді, коли реально може впливати на неї на всіх етапах: цілевизначення, планування, організації, рефлексії, оцінювання); діяльнісна основа (учні вчаться самостійно здобувати і застосовувати знання).

Крім технологій особистісно-орієнтованого навчання виділяють наступні групи педагогічних технологій: традиційні, педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів; педагогічні технології на основі підвищення ефективності управління та організації навчального процесу; педагогічні технології на основі дидактичного удосконалення та реконструюванні матеріалу; окремі предметні педагогічні технології; альтернативні, та вроджені педагогічні технології; педагогічні технології розвиваючого навчання та педагогічні технології авторських шкіл.

Нижче дамо характеристику окремим технологіям з вище перерахованих груп.

Групові (колективні) технології застосовувалися ще в середні віки. Ідеї взаємного навчання закладено ще бел-ланкастерській системі. Сучасна технологія розроблена і апробована О. Рівином (КСН), В. Дяченко (ГСН).

Групова (колективна) технологія навчання передбачає організацію навчального процесу, за якої навчання здійснюється у процесі спілкування між учнями (взаємонавчання) у групах. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною за певними ознаками, може бути постійною і мобільною.

Групові форми навчання дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання. Формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації. Сприяють формуванню комунікативних якостей учнів, активізують розумову діяльність. Робота в групах (колективна) дає найбільший ефект у засвоєнні знань.

Відкриті школи. Центри дослідної роботи в початковій і частково середній ланці освіти. Ці школи набули значного поширення на Заході. Їхньою особливістю є те, що значну частину часу діти проводять за межами навчального закладу. Вчитель завжди серед дітей: радить, підбадьорює, контрлює. Діти перебувають у постійному контакті з "командою" педагогів, до кожного з яких учень може звернутися за допомогою. Учні в класі поділені за рівнями: "сильні", "середні", "слабкі", "відстаючі". Угрупування за рівнями здійснюється лише щодо навчання з основних предметів. Учні, які досягли успіху з будь-якого предмета, можуть вивчати курс старшого класу.

Технології індивідуалізації процесу навчання. (А. Границька, В. Шадріков) - організація навчально-виховного процесу, при якій вибір педагогічних засобів та темпу навчання враховує індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку їх здібностей та сформованого досвіду. Його основне призначення полягає в тому, щоб забезпечити максимальну продуктивну роботу всіх учнів в існуючій системі організації навчання. Індивідуальне навчання - форма, модель організації навчального процесу при якому:

1) вчитель взаємодіє лише з одним учнем;

2) один учень взаємодіє лише із засобами навчання (книги, комп'ютер тощо).

Головною перевагою індивідуального навчання є те, що воно дозволяє повністю адаптувати зміст, методи та темпи навчальної діяльності дитини до його особливостей, слідкувати за кожною дією та операцією при вирішенні конкретних завдань, за його рухом від незнання до знання, вносити вчасно необхідні корективи в діяльність як учня, так і вчителя. В сучасній вітчизняній педагогічній практиці та теорії найбільш суттєвими прикладами технологій індивідуалізації навчання є:

- проектний метод;

- технологія продуктивного навчання;

- технологія індивідуального навчання І. Унт;

- адаптивна система навчання А. Границької;

- навчання на основі індивідуально-орієнтованого навчального плану В. Шадрікова.

Ігрові технології навчання (Й. Гензерг). Технології ігрового навчання - це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ, "проживання" ситуації).

Сьогодні віддають перевагу терміну "імітація" замість "гра" (акцент переноситься на внутрішню сутність дії). Навчальні ігри мають за мету, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, розвивати творчі здібності, сприяють емоційному сприйманню змісту навчання.

Види ігор:

- навчальні, тренувальні, узагальнюючі;

- пізнавальні, виховні, розвиваючі;

- репродуктивні, продуктивні, творчі.

Інтерактивне навчання. В Україні розроблена та пропагується технологія інтерактивного навчання О. Пометун. Інтерактив (від анг.- взаємний та діяти). Інтерактивне навчання-це спеціальна форма організації пізнавальної активності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб'єктами навчання. Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок а вмінь як предметних, так і загальнонавчальних; виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей. Технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем.

Інтерактивне навчання - це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного розв'язання навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

Інтегровані технології (П. Ерднієв) - припускає, що вчитель за можливості чітко визначає реакції, поняття, ідеї та навички, які мають бути засвоєні учнем, а потім за допомогою багатостороннього підходу допомагає учневі спрямувати власну діяльність на досягнення цих цілей. При цьому учень може діяти у власному темпі, заповнюючи прогалини у своїх знаннях або пропускаючи те, що вже засвоєно.

Мультимедійні технології пов'язані із створенням мультимедіа-продуктів: електронних книг, енциклопедій, комп'ютерних фільмів, баз даних. У цих продуктах об'єднаються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація. Мультимедіа-технології перетворили комп'ютер на повноцінного співрозмовника, дозволили учням (будь-якого віку), не виходячи з навчальної аудиторії, будинку, офісу, бути присутніми на лекціях видатних вчених, брати участь у конференціях, діалогах, вести кореспонденцію. Як принципово новий навчальний засіб електронна книга відкрила можливості «читати», аналізувати «живі» озвучені сторінки, Тобто можливості бачити, чути, читати.

Мережеві технології призначені для телекомунікаційного спілкування учнів з викладачами, колегами, працівниками бібліотек, лабораторій, установ освіти тощо. Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється через всесвітню мережу Інтернет. Формами мережевої комунікації є:

- електронна пошта - призначається для обміну інформацією між суб'єктами зв'язку, здійснення консультування, організації дистанційного навчання;

- телеконференція - дозволяє викладачеві та учням, що знаходяться на значній відстані одне від одного, організувати спільне навчання, обговорювати навчальні проблеми, брати участь у ділових іграх, практикумах тощо в умовах так званого віртуального класу.

Інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, потребує особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження інновацій неможливе без педагога-дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до інновацій. Педагогів-новаторів такого типу називають педагогами інноваційного спрямування, їм властиві чітка мотивація інноваційної діяльності та викристалізувана інноваційна позиція, здатність не лише включатися в інноваційні процеси, але й бути їх ініціатором.

Завдяки старанням педагогів-новаторів нових орбіт сягало мистецтво навчання і виховання, їм належать різноманітні відкриття. На новаторську педагогічну практику зорієнтовано і немало представників науки, які свої авторські програми реалізують у закладах освіти не як експериментатори, а як учителі й вихователі. У новаторській педагогіці багатогранно втілена творча сутність навчально-виховного процесу. Якщо наукова педагогіка розвиває загальні закономірності і теоретичні проблеми виховання, то новаторська творить ефективні педагогічні технології.

Перед кожним із нас два шляхи: жити минулими заслугами, закриваючи очі на кардинальні зміни у світі, прирікаючи своїх учнів (і власних дітей) на життєвий неуспіх, або пробувати щось змінити у своєму ставленні до новітніх освітніх технологій. Гарно про це сказав І. Підласий: "Можна бездумно тужити за втраченими ідеалами, скаржитись на падіння духовності та вихованості, втрату людяності й моральності, загалом на життя і зовсім незвичну школу, але хід подій вже не повернути. Погрожувати поїздові, що стрімко віддаляється від перону, дозволено лише дітям".

Таким чином, одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації вищої освіти України є забезпечення якості підготовки спеціалістів на рівні міжнародних стандартів. Розв'язання цього завдання можливе за умови зміни педагогічних методик та впровадження інноваційних технологій навчання.

1.3 Особливості використання технології навчання як дослідження на уроках природознавства

Навчання як дослідження припускає, що особливістю навчально-дослідницької діяльності учня є суб'єктивне відкриття ним нових знань на основі індивідуальної актуалізації попередньо засвоєних ним же знань і вмінь, уведення їх до особистісного пізнавального простору.

Застосування комп'ютерно-інформаційного дослідницького підходу в навчанні спрямоване на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості, на формування нових пізнавальних цінностей учнів і збагачення їх пізнавальної ціннісної орієнтації. Тому навчання в значній мірі стає таким, що ініціюється учнями, які засвоюють новий досвід, у тому числі і дослідницько-пізнавальний.

Дослідницька практика школярів, за допомогою інформаційних технологій, відповідає науковим методам пізнання, розширює зміст їхньої освіти й удосконалює підготовку до майбутньої діяльності.

Доцільно поєднувати на уроці природознавства традиційне виконання лабораторних або практичних завдань з виконанням їх на комп'ютері в спеціальних програмах. Це дає змогу вчителеві проаналізувати і порівняти ефективність засвоєння учнями знань і на їх основі формування в дітей певних умінь та навичок.

УРОК-ДОСЛІДЖЕННЯ

(«Я і Україна»)

З клас II семестр

Тема. Сніг і лід

Мета: Ознайомити учнів з властивостями снігу й льоду, показати їх відмінні ознаки, розкрити значення снігу в природі; розвивати самостійність у роботі, дослідницький підхід до пізнання, уміння доказово відповідати; виховувати навички проведення дослідів

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу

Вид уроку. Урок-дослідження

Обладнання: комп'ютери, педагогічний програмний посібник «Природознавство, 3 клас», склянки з водою, сіллю, снігом, льодом, магнітофон, касета із записом українського народного танцю «Метелиця», коло, виготовлене з червоного паперу, для проведення гри «Спробуй влучити», підручник (Я і Україна: Підруч. для 3 кл. / Т. М. Байбара, Н. М. Бібік. -К.: Форум, 2003.-176 с).

План уроку

I. Організаційний момент.

II. Мотивація навчальної діяльності.

III. Повідомлення теми й завдань уроку.

IV. Бесіда для виявлення життєвого досвіду учнів за темою уроку.

V. Виконання дослідів учнями з елементами бесіди й розповіді вчителя.

VI. Осмислення знань. Заповнення таблиці про властивості снігу та льоду.

VII. Розповідь учителя про значення снігу.

VIII. Підсумок уроку.

IX. Домашнє завдання.

(Урок потрібно проводити в спеціально оснащеній класній кімнаті або комп'ютерному класі)

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

1. Перевірка готовності учнів до уроку.

Учитель: Діти, перевірте швиденько чи все готове до уроку у вашого сусіда за партою? Молодці! Станьте рівненько.

2. Привітання.

Учитель: Добрий день вам!

Діти: Добрий день Вам!

Діти разом з учителем: Добрий день усім!

II. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: Відгадайте загадки та подумайте, за якою темою ми будемо працювати сьогодні на уроці:

Взимку, як дерева голі, Крапелько! Стигни,

Він лежить, біліє в полі, Холонь і рости!

А як сонце припече, За ніч збудуй

То заплаче і втече, (Сніг), кришталеві мости. (Лід).

III. Повідомлення теми й завдань уроку.

Учитель: Ми будемо вивчати властивості снігу й льоду, практично - виконуючи досліди за лабораторним столом і на комп'ютерах.

IV. Бесіда для виявлення життєвого досвіду учнів за темою уроку. Учитель: Коли випадає сніг? Чому замерзають калюжі? Що утворюється взимку на поверхні озер та річок? Що являють собою сніг і лід?

Що ви знаєте про воду в твердому стані?

V. Виконання дослідів учнями з елементами бесіди й розповіді вчителя.

Учитель: Щоб визначити властивості снігу й льоду проведемо декілька дослідів.

Дослід І. Розгляньте сніг і лід. Якого вони кольору? Потримайте в руці сніг, потім лід. Які вони на дотик? Що сталося з снігом і льодом? Чому? Що швидше розтануло? Чому? Яку відмінність ви помітили? Подумайте, на якій частині Земної кулі найбільше снігу та криги? (На Північному полюсі).

Учитель: Північний полюс складається з льодовиків. Величезні плавучі крижані гори, що відкололися від льодовиків, називаються айсбергами. Гіганти величиною за нашу школу вважаються найменшими. Плавучі крижані гори являють небезпеку для пароплавства, створюють йому загрозу (приклад лайнера «Титаніка», що зіткнувся з айсбергом; удар, що наніс айсберг, став для «Титаніка» трагічним). Айсберги бувають різних форм.

(Розповідь учитель підтримує 3D-відеороликом про айсберги та льодовики на Північному полюсі).

Дослід 2. (дослід проводиться на комп'ютері в педагогічному програмному посібнику).

На кольоровий папір покладіть грудку снігу й пластинку з льоду. Що ви помітили? Чому крізь лід добре видно колір паперу?

Учитель: Айсберги нагадують величезні кристали різнокольорового дорогоцінного каміння (яскраво-зелені, сині, бірюзові). Такого кольору їм надають сонячні промені. Сніг білий, бо кожна сніжинка складається з великої кількості льодяних кристаликів. Але вони не гладенькі, а з гранями. Відображення світла від граней змушує мільйони сніжинок рухатися. Це давно помітили люди. (учитель використовує відеоролик з педагогічного програмного посібника)

Хвилинка відпочинку

Учитель: Послухайте запис українського народного танцю «Метелиця». Метелиця - парний, масовий народний танець, що виконується в колі й ніби зображує снігову заметіль.

(Звучить запис танцю «Метелиця». Під час прослуховування діти виконують хореографічні рухи, запропоновані вчителем, розкриваючи зміст танцю).

Дослід 3. Киньте лід на підлогу. Чи розбився лід? Що ви помітили?

Дослід 4. Порівняйте лід з водою. Що між ними спільного? За якими ознаками вони різняться між собою? Киньте пластинку з льоду в склянку з водою. Чи тоне лід у воді?

Учитель: Лід не тоне у воді, а плаває на її поверхні. Це означає, що він легший за воду. Завдяки цій особливості льоду крига у водойма з'являється лише на поверхні. Якби лід тонув у воді, на поверхні утворювалися б усе нові й нові його шари. Вони, в свою чергу, опускалися б униз, і водойма промерзала б до самого дна. Внаслідок цього всьому живому, що знаходилось у воді, загрожувала б неминуча загибель. Та, на щастя, у природі цього не відбувається.

З 10 літрів води виходить приблизно 11 літрів льоду. Айсберг на 9/10 замулений у воду, і насправді він значно більший, ніж здається.

Дослід 5. (проводиться на комп'ютері). Посипте на пластинки з льоду сіль. Що відбувається? Коли тане лід? Який висновок можна зробити? (Потрапивши на лід, сіль виділяє тепло, а лід починає танути).

VI. Осмислення знань. Заповнення таблиці про властивості снігу та льоду.

Властивості	Сніг	Лід
Колір	білий	безбарвний
Прозорість	не прозорий	прозорий
Важкість	легкий	важкий у руці, але легший за воду
На дотик	холодний	холодний
Швидше	тане	+

Фізкультхвилинка

Учитель: Ми взнали, що сніг сипкий, але коли взяти його в руки та зліпити снігову кульку, він стане липким, тому що дотик теплих долонь змушує сніжинки танути, а холодне повітря зразу ж заморожує цю воду. Зараз пограємо в гру «Спробуй влучити».

(Учитель прикріплює до магнітної дошки коло, зроблене з паперу червоного кольору, в яке треба «влучити» сніжком. Гра повторюється 4-5 разів).

Учитель: За моєю командою виконуємо наступне: присіли, зліпили «сніжку», встали, увага... Влучили в ціль!

VII. Розповідь учителя про значення снігу.

Учитель: Ми часто зустрічаємо в «Читанці» порівняння снігу з килимом. Наприклад, сніговий килим укрив землю. Або: великі купи снігу нагадують пухнасті перини, м'які подушки, ватні ковдри, цукрові гори тощо. Чому так говорять? Цей килим дуже потрібний для рослин. Чим пухнастіше сніг і товще його шар, тим більше в ньому повітря і тим тепліше рослинам. Про це Тамара Коломієць пише у своєму вірші так:

Падав сніг

Падав сніг, сипав сніг, раптом перестав.

- Чим ти сніжку-перебіжку, на землиці став?

- Для озимки - периною пухнастою.

- Для липки-хустиною зірчастою.

У затишку - подушкою-минушкою для зайчат.

На узвишку - ковзалкою-падалкою для санчат.

Там, де снігу мало, а морози великі, він не може захистити землю від промерзання. Сніговий килим рятує рослини від вимерзання й забезпечує їх вологою. Недарма в народі кажуть: Багато снігу -- багато хліба. Але коли сніг лежить дуже довго, скорочується життя рослин: вони не встигають розквітнути, як на дворі настає осінь.

Водний режим річок, озер та ґрунтових вод залежить від запасів води, які накопичилися взимку в сніговому покрові. На більшій частині Росії та України снігові води - основне джерело живлення річок. Особливе значення для річок пустельного поясу мають гірські сніги та льоди, які починають танути влітку, коли потреба у воді особливо велика. Користь снігу для зрошування помітили в США. У горах цієї країни проводять дослідження кількості снігу, щоб визначити, скільки води одержать зернові під час засухи.

Сніговий покрив перешкоджає здобичі наземних кормів та пересуванню тварин. Це змушує звірів кочувати в безсніжні райони або знаходити інші корми. І навпаки, деякі тварини зимують під снігом, який захищає їх від морозів та хижаків. Таким чином, сніжний покрив впливає і на кількість тваринного світу.

VIII. Підсумок уроку.

Бесіда: Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці? Які досліди проводили? Як сніг захищає рослини від холоду?

Гра «Знайди правильні властивості».

М. Учитель називає властивості снігу, льоду, сніжинок, а учні повинні знайти серед перелічених правильні (поплескати в долоні): лід - білий, важкий, прозорий, пухнастий, безбарвний; сніг - білий, важкий, пухнастий, теплий, м'який, крихкий; сніжинки - білосніжні, тендітні, холодні, тануть, падають із хмар.

IX. Домашнє завдання.

1. За підручником: читати с. 94-95, виконати завдання на с. 95.

2. Визначити за формою замету, з якого боку дув вітер. Пояснити, чому в заметі сніг щільний.

3. Подумати над запитаннями для кмітливих: Чому горобці перед негодою настовбурчують пір'я? Чому звірі взимку мають густішу й пухнастішу шерсть, ніж улітку?

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ З ПРИРОДОЗНАВСТВА

2.1 Методичні рекомендації щодо використання комп'ютерно-інформаційних технологій навчання

Необхідною умовою використання комп'ютерно-інформаційних технологій є розробка нових дидактичних і методичних концептуальних засад освіти:

· Створення предметно-орієнтованих навчально-інформаційних середовищ;

· Освоєння засобів комунікації (комп'ютерної мережі, телевізійного зв'язку для обміну інформацією тощо);

· Навчання правил і навичок «навігації» в інформаційному просторі;

· Розвиток дистанційної освіти.

До інформаційних технологій навчання відносяться і мультимедійні технології, які пов'язані зі створенням мультимедіа:

· Електронних підручників;

· Комп'ютерних фільмів;

· Енциклопеді;

· Баз даних тощо.

У цих продуктах поєднується текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація.

Використання мультимедійних проекторів на уроках у початкових класах дозволяє учням, не виходячи з навчальної аудиторії, брати участь у діалогах, аналізувати озвучені сторінки, розмірковувати, здійснювати мандрівки…

Виходячи з вищезазначеного, на практиці необхідно використовувати інформаційно-розвивальні технології в цілому, або, взявши елементи, які більш доцільні до певного класу. Саме інформаційні технології сприяють самостійному поповненню знань, застосуванню технічних і електронних засобів інформації.

2.2 Використання мультимедіа-видань та готових програм

Електронні мультимедіа-видання можна визначити як засіб комплексного інформаційного впливу на особистість.

В основу побудови електронних мультимедіа-видань покладено принцип взаємного доповнення друкованого та комп'ютерного компонентів, коли з одного боку, учень отримує можливість під час вивчення конкретної теми працювати з таким звичним засобом, як книжка, а з іншого, - скористатися найновішим інформаційним засобом - комп'ютером. У цьому разі мультимедіа-видання забезпечують таке подання інформації, яке важко, а іноді навіть неможливо відобразити в друкованому вигляді, наприклад, анімаційну демонстрацію рідкісних явищ, процесів віддалених у часі або на відстані тощо.

Принципова відмінність електронних мультимедіа-видань від звичайних електронних полягає в можливості їх інтерактивної реалізації, коли учень може не тільки користуватися гіперпосиланням, але й активно втручатися в хід подій, моделювати процеси. Крім того, невідємною частиною мультимедіа-видань є звуковий супровід, відео- й анімаційні файли. Так, звуковий ряд може синхронно супроводжувати включені у видання відеокадри або анімацію. Водночас, анімація відіграє допоміжну роль, сприяючи наочності опису відповідних процесів і кращому розумінню і запам'ятовуванню. В результаті утворення асоціативних зв'язків збільшується загальна швидкість сприйняття інформації школярами.

З урахуванням вікових особливостей молодших школярів, вимог до використання інформаційних технологій у початковій школі серед електронних мультимедіа-видань виокремлюють:

- електронні навчально-наочні посібники;

- електронні енциклопедії;

- електронні атласи.

Електронний навчально-наочний посібник - електронне навчальне видання, що містить сукупність наочних матеріалів, представлених засобами мультимедіа. Його використання є ефективним при організації репродуктивної роботи учнів, коли вчителю необхідно наочно підтвердити або конкретизувати мовні повідомлення. Крім того, таку посібники є доцільними при постановці вчителем навчальних проблем.

Так, використовуючи на уроках природознавства електронні навчально-наочні посібники у вчителя з'являється можливість візуалізувати, наприклад, тривимірні моделі географічних фігур. Перевага використання таких моделей полягає в можливості вільно маніпулювати об'єктами вивчення: фото реалістично представляти 3D- моделі географічних фігур (у каркасному вигляді, у зафарбованому), що сприяє формуванню в учнів цілісності представлення; вільно обертати 3D-модель в області перегляду; змінювати масштаб моделей; вписувати моделі одна в одну; здійснювати відеозапис процесу роботи, зберігати модель з метою створення „навчальної колекції”. Здійснення відеозапису дозволяє зберегти у відеофайл усі маніпуляції, які виконувались учнем або вчителем в конкретний момент, а потім відтворити за допомогою відеоплеєра.

На даний час існує значна кількість електронних навчально-наочних посібників, які орієнтовані на учнів молодшого шкільного віку. Зокрема, електронні навчально-наочні посібники від VIP. KM [http://vip.km.ru] з природознавства та інших предметів.

Електронна енциклопедія - довідкове електронне видання основних відомостей з однієї або кількох галузей знання та практичної діяльності, систематизованих за різними ознаками, доповнених аудіо - та відео матеріалами, програмними засобами пошуку і відбору довідкової інформації. Такі електронні енциклопедії можуть стати у нагоді при організації дослідницької роботи молодших школярів. Наприклад, „Дитяча електронна енциклопедія Кирила і Мефодія” включає початкові, необхідні для молодшого школяра поняття про світ і людину, про існуючі цивілізації, історичні епохи, видатних діячів минулого і сучасного, цікаві явища природи тощо й дозволяє молодшим школярам здійснювати цікаві мультимедійні подорожі у „світ знань” й містить: 7650 енциклопедичних і довідкових статей й біля 5000 ілюстрацій; 200 статей про видатних людей у біографічному словнику й 170 літературних творів шкільної програми; 84 географічні карт, 25 мультимедіа-панорам, карту зоряного неба, інтерактивні карти (регіони світу, тематичні карти тощо); питання вікторини, розвиваючі ігри тощо.

Використовуючи у практиці навчання молодших школярів програму автора Р.Саакянца „Енциклопедія Всезнайки” (Берг Саунд) дозволяє вчителю організувати навчання проблемного характеру. Школярам можуть бути запропоновані такі евристичні питання: „Чому світить Сонце?”, „Чому кораблі не тонуть?”, „Звідки з'явилося життя на планеті Земля?” тощо.

В процесі вирішення евристичних питань засобами мультимедіа в учнів формується стратегія пошуку розв'язання окремих етапів проблемних навчальних завдань.

Електронний атлас - альбом зображень різних об'єктів (карти, креслення, малюнки тощо) представлених в електронному вигляді з відповідними засобами навігації, пошуку. Зокрема, інформаційно-картографічна система „Україна та регіони” подає інформацію про Україну, її регіони та окремі міста.

Перевага використання електронного атласу України полягає в тому, що труднощі, які можуть виникнути у вчителя при підготовці до демонстрації школярам навчального матеріалу (створення плакатів, збільшення фотографій, підготовка символічного матеріалу, різноманітних пам'яток та ін.) можуть бути легко усунені за рахунок наявності у електронному ресурсі 36 тематичних карт України, які відображають її географічне положення, унаочнюють природу та ресурси країни, довкілля тощо. Крім того, 50 карт регіонів України, 250 фотоілюстрацій, загальні та історичні відомості надають оперативний доступ до інформації, яка може бути легко продемонстрована на інтерактивній дошці або на спеціальному екрані за допомогою мультимедійного проектору, роздрукована на кольоровому принтері для використання в якості роздаткового матеріалу.

2.3 Практичне застосування комп'ютерно-інформаційних технологій у навчально-виховному процесі з природознавства

На сьогодні ринок навчального програмного забезпечення України пропонує великий перелік програмних засобів різноманітного призначення, але всі вони практично не адаптовані до використання в умовах школи, бо, як правило, російськомовні не відповідають чинній програмі як за обсягом, так і за структурою, є ілюстрованими підручниками, енциклопедіями, довідниками, тобто більшість цих програм за дидактичним призначенням є допоміжним, ілюстративним джерелом знань.

Проаналізувавши всі позитивні та негативні сторони існуючих програмних продуктів з природознавства використання інформаційних технологій може відбуватися різними способами, відповідно до потреб конкретного уроку, рівня володіння програмами та наявності сертифікованих програм у системі середньої загальної освіти.

Найсучаснішим комп'ютерним засобом навчання є педагогічні програмні засоби та мультимедіа. Однією з беззаперечних переваг засобів мультимедія є можливість розроблення на їх основі інтерактивних комп'ютерних презентацій з природознавства.

Програмні посібники, що затверджені Міністерством освіти і науки України, зорієнтовані на розширення можливостей виконання практичної частини навчальної програми з природознавства. Одним з таких є педагогічний програмний засіб «Природознавство, 4 клас». Це комплекс розроблено згідно з чинними навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів, мета якого полягає в посиленні позитивної мотивації до навчання природознавства, активізації пізнавального інтересу учнів до вивчення предмету, розвитку їх умінь самостійно здобувати знання.

У педагогічний програмний засіб переважно включено теоретичну частину програми.

Структура ППЗ складається з теоретичний матеріалу, практичних робіт і демонстраційних матеріалів до уроку. Вона містить свою побудову, що складається з рубрик:

- «Теоретичні відомості»,

- «Перевірте свої знання»,

- «Висновки».

В рубриці «Теоретичні відомості» міститься теоретичний матеріал, що стосується конкретної теми, параграфу; в рубриці «Перевірте свої знання» пропонується учневі перевірити знання, які необхідні для виконання роботи; в рубриці «Висновки» учень після виконаної роботи робить висновки.

Структурна частина ППЗ «Демонстрації до уроку» включають наочність до уроку, що закладена в навчальній програмі.

Наявність простого у використанні редактора дає змогу вчителеві на уроці організовувати лабораторну і практичну роботу, демонструвати різні об'єкти залежно від мети і завдань уроку.

Як видання на електронному носії комплекс містить такі компоненти: текстовий виклад змісту матеріалу, а також запитання і вправи для повторення, завдання для самопідготовки, висновки до тем, іменний і предметний покажчики; реалістичний візуальний ряд (портрети вчених, фотографії натуральних об'єктів); синтезований візуальний ряд (тривимірні статичні й динамічні моделі тощо); символьні об'єкти і графіку; звукоряд (звукозаписи пояснювальних текстів).

Програмний засіб дає змогу організувати самостійну роботу учнів як у класі, так і вдома, здійснювати контроль і самоконтроль за допомогою розгалуженої системи навчальних завдань у традиційній і тестовій формах.

2.4 Оцінювання учнів за комп'ютерно-інноваційних технологій

Багато вчителів, які практикують застосування інноваційних технологій на уроках природознавства, відчувають труднощі у виставленні школярам оцінок у балах. Це пов'язано з відсутністю обґрунтованих підходів до процесу оцінювання, який тісно пов'язаний з підготовкою і плануванням учителем уроку. Цей процес повинен складатися з таких дій:

1. Визначення мети (очікуваних результатів) уроку.

Тут необхідно з'ясувати такі питання:

- які знання і на якому рівні мають засвоїти учні;

- якими знаннями, вміннями і навичками учні повинні оволодіти;

- які цінності у собі можуть сформувати.

2. Вибір критеріїв оцінювання результатів діяльності.

Учитель повинен визначити для себе низку дій, які повинні виконувати учні, щоб урок був результативним. І ці дії будуть показниками оцінки.

3. Визначення мети оцінювання.

Не завжди метою оцінювання є виставлення оцінок. Вдосконалення уроку, визначення рівня розвитку і можливостей учнів також повинні бути метою оцінювання.

4. Вибір конкретного способу оцінювання.

...