Засади педагогічної роботи з нестандартними дітьми

3.Зарядка. Хто найбільше відіжметься від полу.(Кожен отримує ту кількість балів, скільки разів відіжметься)

4. Сніданок. Зробити найкращий бутерброд.(Найбільша кількість балів - 5).

5. Навчання. Потрібно скласти слово з букв ( на швидкість).(Перший, хто склав отримує 8 балів).

6. Практика. Амреслінг ( 5 балів). Вибити товариша з кола. (3 бали).

7. Відпочинок. Реклама на шкільну річ. (10 балів).

8. Уважність. Попади в ціль (3 рази за кожне попадання 5 балів). Конкурс «Кеглі». Треба пройти і не збити ні разу кеглі.(За кожну збиту кеглю віднімається 2 бали).

9.Музична пауза. Пісня або танець. (10 балів).

10. Малюнок. Потрібно домалювати незавершений малюнок. (5 балів).

11. Веселинка. Найкраща гумореска.(5 балів)

Ведуча. Хлопчики довели, що вони справжні лицарі та джентльмени. Сподіваємося, що вони не сердитимуться на наш жартівливий сюрприз.

Сценарій казки «Колобок» валеологічного направлення

- Я веселий Колобок, по доріжці приг та скок зарум'янений бочок, по доріжці я кочуся у пилюці замащуся, і ніхто не з'їсть дружочка замазуру-колобочка. Виходить Зайчик: - Хто це котиться назустріч? Наче пахнеш смачно ти, А чому ж такий брудний? Колобок: - По доріжці я котився і увесь так забруднився Схочеш з'їсти замазуру - будеш пить гірку мікстуру Зайчик: - Ти по лісі не котися, до бабусі повернися Не послухав Колобок, та все далі приг та скок. З'являється Вовк: - Хто це в лісі так співає вовку спати заважає з'їм тебе дивину - незвичайну звірину! Колобок: - Як візьмеш мене у ротик - заболить в тебе животик По доріжці я котився і в болоті замастився Як не хочеш мать турботи - не клади мене до рота. Вовк: - Ти по лісі не котися, до бабусі повернися Не послухав Колобок - покотивсь через місток. З'являється Ведмідь: - Що тут робиш Колобок - зарум'янений бочок? Заберу тебе до хати, в молоці пополощу Медом трішки помащу, з'їм тебе я на обід, Щоб не біг, куди не слід! Колобок: - Ти мене не зачіпай, а хутчіше утікай Бо коли, мене з'їси - захворієш, дружок, ти. Ведмідь: - Ти по лісі не котися, до бабусі повернися Не послухав Колобок, та й забрів десь у лісок. Назустріч йому Лисичка: - Колобочку, рум'яненький, запашненький, солоденький Хочу дуже тебе з'їсти - подивлюся де б це сісти! Колобок: - Ти не їж мене, Лисичко, дуже брудне в мене личко, Не рум'яний вже бочок - я бруднуля-колобок! Пожалій мене, Лисичко, та відмий моє ти личко, Поскликай звірят до хати - піду з ними я гуляти! А мораль, малечо мила, у цій казочці така - Для здоров'я і для дружби - необхідна чистота

Відважні козаки та милі дівчата

Кошовий: Козаки, я вас зібрав, щоб вирішити важливу справу. Ні, в похід не вирушаємо, і листа султанові теж писати не будемо, до дівчат на дискотеку теж не йдемо. Зараз є справи куди серйозніші: треба вирішувати, що з Семеновим кіндером робити будемо. Ану розкажіть, що він там протягом останнього дня начудити встиг? 1 козак: Нічого собі, начудити! Якщо він так чудитиме і далі, то від Січі скоро тільки згарище і лишиться. 2 козак: Зранку знайшов Свербигузову люльку, заховався у сіні за куренем і вчився курити. Кошовий: Так то ж справжній козак росте, майбутня зміна! Що за козак без люльки? 3 козак: Хай краще чупа-чупсою бавиться, ніж люлькою. Хапнув диму з люльки, а дим поліз не в те горло. Кошовий: Диви, який козак! В обидві горлянки куриво пхає! 3 козак: Та з переляку і кинув люльку у сіно! Вовка: Нічого не з переляку, буду я вашої люльки боятися! Голопупенко: Цить, вилупок, батька ганьбиш! Я навчу тебе курити! Вовка: Не треба мене вчити - сам вмію! 2 козак: Так от, сіно загорілося, а за ним і курінь - палає, тріщить, шипить - жах! Кошовий: І що згорів? 1 козак: Загасити встигли! Добре, що ще в минулому році за наказом кошового у кожному куріні пожежний щит повісили. Тільки, пане кошовий, тепер поновити його треба, бо вогнегасник порожній, піску теж нема, одна вода тільки у колодязі і лишилася. Використали усі можливі засоби гасіння пожежі. О! Кошовий: Усі можливі, кажете. А 01 викликали? 2 козак: Та хіба ж тут викличеш? У другому курені ще тиждень тому повмикали одночасно купу електроприладів: і телевізор, і обігрівач, і пральну машину, і праску - на побачення одні збирались - от проводка і не витримала. Ще тоді ледь пожежа не трапилась. От телефон і не працює. Кошовий: Розумію, побачення - річ важлива, але навіть заради нього не треба нехтувати правилами пожежної безпеки. Адже пожежу легше попередити, ніж загасити. Це повинні знати навіть діти! 3 козак: Так що стосовно малого Вовки? Вовка: Який малий, який малий? Мені б дівку підходящу, хоч зараз одружився б. 3 козак: А навіщо? Хіба тобі в нас погано?

Вовка: Мені жінка буде люльку запалювати, від дітей сірники ховати, за електричними приладами доглядати буде. 2 козак: А що ти сам вмієш чи знаєш? Вовка: Вірші знаю. Розказать? Харашо! 1. Миша поспорил с девченкой-соседкой, Что без проблем ткнет два пальца в розетку. Вот будет смех - прийдет мама домой, А этот Рембо лежит неживой.

2. Юный ученый о славе мечтал. Смесь колотил, а потом поджигал. Рухнул весь дом - целых 5 этажей - Больше на улицах стало бомжей. Кошовий: Кумедний, кумедний, але небезпечний. Де, Семене, кажеш твоя жінка ділась, що тобі оцю мармизу лишила? Голопупенко: Пішла працювати по контракту у загін рятувальників. Хочу, каже, користь людям приносити. А й не знає, що це мене вже рятувати треба. 1 козак: Не тільки тебе, а й усіх нас. 2 козак: І ліс сусідній. Він там “завтрак туриста” собі влаштував: смажив на вогнищі сосиски, куліш козацький йому, бач, не підходить. Наївся і пішов, а вогнище не загасив, турист. 1 козак: Звідки знаєш? 2 козак: Бачив, як по дрова ходив і вогнище загасити встиг.

Вовка: А я спеціально лишив, хай би звірі грілися. 3 козак: Ну раз так, і я скажу. Бачив, як Вовка вкрав у писаря окуляри, ловив ними сонце і скеровував на бочку з порохом.

Голопупенко: Так могло ж вибухнути! Що ж ти зразу про це не розказав.

3 козак: Хворий був…я. Я того… закурив і спать ліг.

Голопупенко: Що? Спати з люлькою в зубах? І цей туди. Вовка хоч дитина нерозумна, його вчити треба, а ти ж дорослий, в тебе жінка, діти, теща. 2 козак: Ой, хлопці, згадав випадок з кумом. У кума трапилась пожежа. Сусіди 01 викликали, ті приїхали і гасять будинок. Кум вилив на себе відро води і побіг у хату: у мене, каже, там теща. Потім вискочив, знову відро води на себе і знову в хату до тещі. Втретє вискочив, а йому і кажуть: “кинь цю справу, ти її вже не врятуєш”. А він каже: “А я не рятую, я її перевертаю”. 1 козак: Добре, що тещам, і взагалі жінкам, на Січ не можна. Кошовий: Але не в нашому випадку. Аби була хоч одна, приглядала б за оцим пупсиком. Голопупенко: А може, до школи його віддати? 3 козак: Ага, хай ще й школу спалить. 2 козак: Тоді назад, до матері. Голопупенко: Кажу ж, у рятувальниках вона, її номер 01. 1 козак: Придумав. У мене, у сусідньому селі дід є, відвезімо його туди. Кошовий: Хай буде по-твоєм. Хлопці, відвезіть цього пуголовка до діда. (Починають співати пісню “Ой чорна, я си чорна..”) І Виховувать дитину потрібно послідовно, Щоб люлькою не бавивсь І сірників не трогав, А розвивавсь духовно. ІІ Життя - найвища цінність - Дитя повинне знати. Себе і все довкола на ризик, небезпеку Не треба наражати. ІІІ Без нагляду не можна Батькам дітей тримати. У хаті, на подвір”ї - усюди у господі Їх треба доглядати. 1 козак: Здрастуйте, діду! Знаю, що живете сумно. Щоб веселіше було, хлопчака з Січі привіз, синка мого товариша. Може, доглянете? Дід: Може, і догляну. А що ваш опецьок робити вміє? Вовка: Я вмію віршика розказувать: “Чтоб разгорелись в камине дрова, двое нашли бензина сперва…» (підзатильник) Не треба? Ну я іншого: «Маленький Вова на кухню пошел и вот удача, он спички нашел…» (знову підзатильник) Знову не треба? Ну я пісню заспіваю: «Позвони мне, позвони 01, позвони мне ради Бога, 01…» Дід: Який здібний хлопець! Лишайте його, буде мені втіха на старість. 3 козак: Їдьмо мерщій, поки дід не передумав (їдуть). Вовка: Так, чим би його занятися? Ага, у сусідів гарна хата. Харашо! Але дах залізний. Пагано! Ну нічого, підпалимо курятник. Харашо! А що, і тепло, і краса, а скільки буде курчаток -- гриль зразу! Хоча яйця на сідалах теж пожаряться, а я цього не люблю. Пагано! А поруч ще сусіди є. Харашо. “Во дворе злая собака. О! Без зубов! О! Но засасывает насмерть». Пагано! Микола: Привіт, ти новенький? І звати тебе, здається, Вовка? Вовка: Привіт, сільська шпана. І не Вовка, а Вован Семенович Голопупенко. А ти хто? Микола: Микола. Колян Іванович Товстоморденко. Вовка: Колян! Микола: Вован! Разом: Братани! (обіймаються). Вовка: Слухай, братело, а що тут у вас у селі підпалити можна? Вогонь люблю - аж страх. Микола: І я люблю: він тепло дає, допомагає у побуті і на відпочинку. Вогонь - друг людини. Вовка: Ну да! Друг! От я і хочу з ним погратися, як з другом! Микола: Що ти, що ти! Але ж він може бути і ворогом, якщо бути необережним. Вовка: Нічого не хочу чути: люблю феєрверки і безобразія. Микола: Чи здурів: Від цього можуть постраждати люди. А батько казав, що немає нічого важливішого, аніж людське життя. Вовка: А хто твій батько? Микола: Рятувальник. І я рятувальником буду, коли виросту. Вовка: А це престижно? Робота цікава? Дівчата там є? Микола: От дівчат майже нема. Вовка: Пагано. Микола: Так зате користь людям приносить. Харашо! (Козаки повертаються). Голопупенко: Ось він, браття. Вовка, ти нічого накоїти не встиг? Ану, чи ніде немає диму на селі? Кошовий: Ми, Вовка, за тобою. Діду, ми його забираємо. Хоч і бешкетник, а сумно нам без нього. Будемо самі його виховувть, щоб був справжнім козаком, захисником і охоронцем землі рідної. Вовка: А я вирішив рятувальником стать. Кошовий: Добре. Але ж рятувальнику треба самому правила знати і навчать інших. Вовка: А я знаю! Точніше, навчусь. У мене ж все життя попереду. Голопупенко:Ой, шкода, що тебе зараз мама не чує. 1 козак: Вовка, а ти вірша розказати вже не хочеш? Вовка: Я такі вірші більше не розказую, і хочу, щоб ніхто не розказував, і щоб таких ситуацій у житті не було. (Пісня “Ой Марічко, чічері…”) 1. Люди, будьте пильні, З вогнем не жартуйте. Бережіть своє здоров”я І життя цінуйте. 2. Що вогонь не тільки друг Завжди пам”ятайте. Ситуацій небезпечних Строго уникайте. 3. Щоб не трапилось біди Про безпеку дбайте. Знайте правила самі І дітей навчайте. Автор сценарію - Сергазіна А.І.

ШКІДЛИВІСТЬ ПАЛІННЯ

З давніх давен

У всі часи були особи, які люльки чи сигари з рота не виймали, а жили по вісімдесят, або й більше років (доречі, ще ніхто не задумувався над тим, скільки б така людина ще прожила, якби не палила? І взагалі, значення має не лише те, скільки прожити, а й як прожити). Безумовно, всі ці факти є справді вагомими, але всеодно, з якого боку не глянь, паління завжди буде шкідливим для здоров'я. Найбільш сумним є те, що на сьогоднішній день паління стало і національним символом, і джерелом заробітку, предметом реклами, темою, або незамінним елементом в кінематографі. В Україні йде відкрита пропаганда паління. Саме тому людям, а особливо підліткам, важко втриматись від такої спокуси.

Звичка палити

Для одних - це звичка, для других - засіб для зняття стресу, проте для більшості молодих людей - це спосіб "бути таким як усі".

Дехто ставиться до паління як до нової сторінки у житті: гарна сигаретна пачка, блискуча запальничка, дим з вух, сльози з очей. Багато хто починає палити просто з цікавості чи за компанію, а потім не знаходить сили кинути це. Бо ж тютюн - це наркотик, і не такий уже слабенький. Паління щороку забирає тисячі життів у всіх країнах світу. Воно стало серйозною соціальною проблемою, тому медики і громадські діячі багатьох країн об'єднують свої зусилля в боротьбі проти паління. У цю боротьбу включилась Всесвітня організація охорони здоров'я при ООН. Мода на паління на Заході пройшла років з двадцять тому. Але в нашій країні досягла піку своєї популярності. Всі ці речі не додають оптимізму.

Хіба нам мало Чорнобиля з його фатальними наслідками, які відчувається дотепер і ще довго даватимуться взнаки? Адже паління, його розповсюдження це теж катастрофа, як соціальна, так і екологічна. Звичайно в Україні зараз проводиться безліч культурних заходів проти паління типу: "Чому не тмяніють зірки?", чи "Стоп підлітковому палінню", але загалом це лише "крапля в морі". Люди забувають, що паління - це дуже шкідлива звичка. Вона призводить до певного виду залежності й позбутися її набагато складніше, ніж призвичаїтися. Для цього потрібні неабиякі вольові зусилля. Кожна людина мусить думати, піклуватися про своє здоров'я і блоагополуччя оточуючих. Лише тоді ми зможемо досягти, можливо й неповної, але гармонії в світі. Про шкідливість паління сказано і написано стільки, що можна не одну антитютюнову бібліотеку скласти. Але ще багато людей не вважають паління шкідливим для здоров'я.

Звичайно, якщо згадати те, що люди, які палять, не страждають на хворобу Паркінсона, або те, що, наприклад, на Кубі колись палити сигару було престижно

: якщо людина палила, то це означало, що вона живе в достатку. У всі часи були

особи, які люльки чи сигари з рота не виймали, а жили по вісімдесят, або й більше

років (доречі, ще ніхто не задумувався над тим, скільки б така людина ще прожила, якби не палила? І взагалі, значення має не лише те, скільки прожити, а й як прожити). Безумовно, всі ці факти є справді вагомими, але всеодно, з якого боку не глянь, паління завжди буде шкідливим для здоров'я.

Паління - джерело заробітку

Найбільш сумним є те, що на сьогоднішній день паління стало і національним символом, і джерелом заробітку, предметом реклами, темою, або незамінним елементом в кінематографі. В Україні йде відкрита пропаганда паління. Саме тому людям, а особливо підліткам, важко втриматись від такої спокуси. Для одних - це звичка, для других - засіб для зняття стресу, проте для більшості молодих людей - це спосіб "бути таким як усі". Дехто ставиться до паління як до нової сторінки у житті: гарна сигаретна пачка, блискуча запальничка, дим з вух, сльози з очей. Багато хто починає палити просто з цікавості чи за компанію, а потім не знаходить сили кинути це. Бо ж тютюн - це наркотик, і не такий уже слабенький.

Паління щороку забирає тисячі життів у всіх країнах світу. Воно стало серйозною соціальною проблемою, тому медики і громадські діячі багатьох країн об'єднують свої зусилля в боротьбі проти паління. У цю боротьбу включилась Всесвітня організація охорони здоров'я при ООН.

Мода на паління

Мода на паління на Заході пройшла років з двадцять тому. Але в нашій країні досягла піку своєї популярності. Всі ці речі не додають оптимізму. Хіба нам мало Чорнобиля з його фатальними наслідками, які відчувається дотепер і ще довго даватимуться взнаки? Адже паління, його розповсюдження це теж катастрофа, як соціальна, так і екологічна.

Звичайно в Україні зараз проводиться безліч культурних заходів проти паління типу: "Чому не тмяніють зірки?", чи "Стоп підлітковому палінню", але загалом це лише "крапля в морі". Люди забувають, що паління - це дуже шкідлива звичка. Вона призводить до певного виду залежності й позбутися її набагато складніше, ніж призвичаїтися. Для цього потрібні неабиякі вольові зусилля. Кожна людина мусить думати, піклуватися про своє здоров'я і блоагополуччя оточуючих. Лише тоді ми зможемо досягти, можливо й неповної, але гармонії в світі. снарядом в кусок тонкого паперу, а снаряд повернувся і наніс би вам удар". Резерфорд зробив висновок з цього експерименту: в атомі є ядро, якому згустилася майже вся маса атома, і саме в ядрі зібраний весь позитивний заряд. Так народилася резерфордівська мподель атома. Все геніальне просте. Хоча дівлячись на геніальні винаходи Резерфорда можна з цим не погодитися. Усі вони є наслідками наполегливої праці.

Размещено на Allbest.ru