Формування орфоепічних умінь і навичок з української мови в арабськомовних студентів

6) уміння та навички письмово відтворювати те, що було вимовлено й

прочитано;

7) уміння робити короткі усні повідомлення в межах вивченого матеріалу;

8) уміння засвоювати нову інформацію в процесі читання матеріалу, який

був усно відпрацьований.

Ця гіпотеза була результатом теоретичних досліджень автора, досвіду попередньої роботи, під час якої використовувались окремі елементи пропонованої системи організації навчального процесу, висновків, зроблених у результаті аналізу констатувального зрізу.

У ході формувального експерименту перевірявся не кожен окремий елемент системи, а вся система в цілому у взаємозв'язку всіх її ланок.

Відбір конкретного змісту роботи здійснювався на основі матеріалу чинної програми з української мови для іноземних студентів, до якого було внесено певні зміни.

У ході експерименту постановка та корекція вимови розглядалась як двоєдиний процес, що складається з двох етапів, - створення адекватних слухових образів мови й артикуляційних навичок, корекції порушень, які з'явились у процесі постановки вимови, засвоєння позиційної системи та фонологічних (звуко-смислових) опозицій і реалізації фонетичних навичок у різноманітних видах мовленнєвої діяльності з метою їх тренування та активізації.

Національна орієнтація виявилась у реалізації навчальної моделі постановки та коригування артикуляції українських звуків, у окремих змінах послідовності подачі фонетичного матеріалу, у визначенні характеру та обсягу тренувальної роботи, у визначенні типів вправ і видів завдань до них.

Робота з розвитку правильної та чіткої артикуляції голосних і приголосних звуків охоплювала чотири послідовні стадії, кожна з яких відрізнялась якісними особливостями:

- підготовча стадія;

- стадія постановки звука;

- стадія автоматизації звука;

- стадія диференціації звука.

Послідовність уведення фонетичного матеріалу передбачала спочатку постановку голосних звуків. Оскільки арабський голосний звук [і] за своїми характеристиками (високий ступінь підняття, передній ряд) відповідає українському голосному [і], то роботу над формуванням української орфоепії розпочали саме з нього. Потім перейшли до голосного середнього ступеня підняття [е] і завершили роботу коригуванням вимови звука [а], який в українській фонетиці належить до заднього ряду, а в арабській - до середнього.

Наступним кроком навчального експерименту був процес формування навичок із вимови та розрізнення голосних звуків [у], [о]. Цей процес вимагав додаткових затрат часу та спеціальних тренувальних вправ, оскільки в арабській мові звук [о] відсутній, а в українській мові звуки [у], [о] мають подібні характеристики (задній ряд, огубленість), що ускладнює їхнє розрізнення. Сформувавши та закріпивши орфоепічні навички вимови голосних звуків [і], [е], [а], [у], [о], перейшли до вивчення українського звука [и]. Цей звук відсутній не лише в арабській мові, а також і в англійській та французькій, а тому робота над ним потребувала більше часу й зусиль.

Згодом перейшли до постановки твердих приголосних і пов'язаного з ними наголошеного і ненаголошеного вокалізму. Тут знову відбувся перерозподіл навчального часу.

У процесі навчання вимови використовували різні види вправ.

Ефективність експериментального навчання визначалася сукупністю критеріїв сформованості перцептивних і артикуляційних навичок і вмінь. Поточну інформацію про хід експерименту отримували шляхом проведення поточних зрізів, остаточні висновки про його ефективність робили на основі порівняння результатів післяекспериментальних кінцевих зрізів. Контрольні зрізи проводилися в експериментальній і контрольній групах за методикою, аналогічною констатувальному експерименту. Здобуті результати аналізувалися та зіставлялися в таблицях.

Мета контрольного зрізу - визначення рівня сформованості слухових і орфоепічних умінь і навичок із української мови в арабських студентів у процесі сприйняття мовлення та під час його відтворення в таких видах мовленнєвої діяльності, як читання та розмовна практика (спонтанне мовлення), а також визначення ефективності застосованої методики формування слухових і артикуляційних навичок з української мови в арабських студентів.

Як і у випадку проведення констатувального зрізу, учасникам експериментальної та контрольної груп було запропоновано фонетичний диктант у вигляді квазіомонімів та складів, які містять усі звуки української мови в різних фонетичних позиціях. Крім того, з метою виявлення позиційної зумовленості можливих порушень студентам було запропоновано прочитати незнайомі слова, які містять звуки фонетичної системи української мови в усіх можливих фонетичних позиціях. Потім читання зв'язного тексту, лексичний склад якого реалізує названі умови. Останнім завданням кінцевого зрізу був магнітний запис спонтанного монологічного мовлення студентів на будь-яку цікаву для них тему. Як правило, це були невеликі зв'язні монологічні висловлювання описово-побутового характеру (погода, інтер'єр, місто, країна, друзі). Час висловлювань не обмежувався.

Результати експериментальної перевірки довели, що узвичаєна практика навчання орфоепії, яка не враховує особливостей фонетичної системи рідної мови, не виправдовує себе.

Порівняння показників кінцевих зрізів для експериментальної та контрольної груп під час сприйняття студентами фонемного складу слів дає змогу встановити значну перевагу результатів експериментальної групи в розрізненні та артикуляції усіх видів фонем, які аналізувалися. Так, правильне розпізнавання слів у експериментальній групі становило 87,3%, водночас у контрольній групі - менше 46%. А рівень правильної фонемної ідентифікації приголосних і голосних у експериментальній групі майже в півтора рази вищий від результатів контрольної групи.

Цілком природно, що формування слухових і артикуляційних навичок являє собою тривалий процес, який не обмежується терміном чотирьох тижнів початкового фонетичного курсу, а продовжується протягом усього періоду навчання на підготовчому факультеті. Більше того, слухові та вимовні навички мають здатність деавтоматизуватися у випадку навіть недовгочасної перерви в цілеспрямованій роботі над ними.

У висновках висвітлено результати дослідження :

1. Аналіз літератури в аспекті досліджуваної проблеми підтвердив правомірність розробки психолого-педагогічних основ формування орфоепічних умінь і навичок з української мови в іноземних студентів на початковому етапі навчання. Формування фонетичної компетенції українського мовлення в арабськомовних студентів є недостатньо дослідженою проблемою і потребує визначення змісту, методів і прийомів навчання та створення навчальної моделі формування україномовної артикуляційної бази в іноземних студентів - носіїв арабської мови .

2. Викладання фонетичного практикуму на початковому етапі навчання іноземних студентів зумовлене метою й умовами навчання (націленість на активне чи пасивне засвоєння мови, робота в мовному середовищі чи поза ним, у групах гуманітарного чи технічного профілю, в однорідних за рідною мовою та мовою-посередником чи змішаних групах). У вступному курсі фонетичний аспект є провідним як за метою навчання, так і в плані організації мовленнєвого матеріалу на уроках.

3. У процесі засвоєння іноземної мови в свідомості студентів взаємодіють дві системи правил творення мовлення - два мовленнєві коди - і перехід із правил рідної мови на правила іноземної відбувається через певне опосередковане володіння іноземною мовою. У результаті цього механізм реалізації моторної програми мови, яка вивчається, формується на базі системи правил реалізації програми, яка діє в рідній мові.

4. На основі вивчення об'єктивних закономірностей формування знань, умінь і навичок із іноземної мови було визначено дидактичні принципи, які повинні виступати як керівні для розробки конкретної методики навчання вимови на початковому етапі. Основним принципом методичної системи було врахування рідної мови студентів, тому що його реалізація найбільше забезпечує виконання поставленого перед нами завдання формувати орфоепічні уміння і навички української мови в арабськомовних студентів.

5. Оскільки конкретна методика навчання української вимови розроблена в дисертації стосовно до арабських студентів, то фонетична система української мови зіставлена з арабською фонетичною системою. У роботі визначено диференційні ознаки фонем і сегментних одиниць, які заклали основу формування фонетичного мінімуму. У результаті порівняння було з'ясовано особливості сприйняття звукових і сегментних одиниць української мови арабськими студентами та спрогнозовано порушення вимови українських фонем арабами.

6. Констатувальний зріз виявив рівень сформованості умінь і навичок з української мови в арабських студентів, які навчалися за традиційною методикою. Фонетичні порушення в процесі формування мовлення нерідною мовою зумовлені явищем фонетичної інтерференції.

7. Методична інтерпретація української фонетичної системи завершилась створенням навчальної моделі постановки артикуляції українських фонем арабським студентам. Основний підхід до її створення визначався як запобігання орфоепічних помилок. Головною одиницею навчальної моделі з орфоепії стала вправа, а їх система - основним компонентом розробленої нами методики.

8. Для перевірки доцільності застосування розробленої нами методики проводилось експериментальне навчання за цією методикою.

9. Порівняння показників кінцевих зрізів для експериментальної і контрольної груп під час сприйняття студентами фонемного складу слів дало змогу встановити значну перевагу результатів експериментальної групи в розрізненні й артикуляції всіх видів фонем, які аналізувалися.

10. Результати експериментального навчання довели ефективність запропонованої методики та доцільність упровадження її в навчальний процес на початковому етапі навчання іноземних студентів української мови.

Перспектива подальшого дослідження - застосування запропонованої методики не лише на початковому етапі формування орфоепічних навичок, а також протягом усього періоду навчання іноземних студентів української мови, удосконалення системи методів і прийомів орфоепічної роботи.

Додатки містять програму з курсу української мови для арабськомовних студентів, комплекс вправ для формування орфоепічних умінь і навичок у арабськомовних студентів і матеріали констатувального зрізу та навчального експерименту.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Василенко Н.В. Урахування фонетики рідної мови в процесі формування фонетичних та орфоепічних навичок української мови у студентів-іноземців на початковому етапі навчання. / Н.В.Василенко // Вісник Черкаського університету. Серія педагогічні науки . - 2004. - Вип. 54.- С. 45 - 48.

2. Василенко Н.В. Аналіз порушень фонетичної та орфоепічної реалізації голосних фонем української мови у вимові арабомовних студентів / Н.В.Василенко // Наукові записки Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. Серія педагогічні науки. - 2006. - №63. - С.37 - 42.

3. Василенко Н.В. Вплив фонетичної інтерференції на процес реалізації голосних фонем української мови арабськими студентами / Н.В.Василенко // Вісник Черкаського університету. Серія педагогічні науки. - 2007. - Вип. 97. - С. 58 - 63.

4. Василенко Н.В. Аналіз порушень орфоепічної реалізації голосних фонем української мови у вимові арабських студентів / Н.В.Василенко// Збірник матеріалів науково-практичної конференції [Вища школа України: поступ у майбутнє ], (Черкаси, 25-26 квітня 2007). - ЧНУ, 2007. - С. 87 - 89.

5. Василенко Н.В. Навчальна модель постановки артикуляції українських фонем арабським студентам / Н.В.Василенко // Наукові записки Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. Серія педагогічні науки. - 2007. - № 67. - С. 58 - 66.

6. Василенко Н.В. Прогнозування порушень орфоепічної реалізації приголосних фонем української мови у вимові арабськомовних носіїв / Н.В.Василенко // Сучасна україністика: наукові парадигми мови, історії, філософії, (Харків, 16-18 квітня 2008 р.) /Збірник наукових робіт. Частина ІІІ. - Харків: ХНЕУ, 2008. - С. 48 - 54.

7. Василенко Н.В. Особливості формування фонетичних умінь та навичок при вивченні української мови як іноземної / Н.В.Василенко // Гуманітарний вісник ЧІТІ. Серія іноземна філологія. - 2001. - Число 5. - С. 225 - 228.

8. Василенко Н.В.Реализация учебной модели формирования артикуляции согласных звуков украинского языка у арабоговорящих студентов / Н.В. Василенко // Актуальные проблемы изучения гуманитарных наук. Межвузовский сборник научных статей. - Баку, 2008. - С. 260 - 265;

а також у виданнях:

1. Василенко Н.В. Збірник вправ з практичної фонетики української мови для студентів-іноземців / Н.В.Василенко. - Черкаси: ЧДТУ, 2008. - 23с.

2. Підручник “Українська мова для студентів-іноземців. Початковий курс. Ч.1 / [Н.П.Мацієвська, Л.А.Мельникова, Т.В.Поліщук, Н.В.Степаненко (Н.В.Василенко) та ін.], за ред. Н.Ф.Непийводи. - Черкаси: ЧІТІ, 1998”. - 197 с.

3. Підручник “Українська мова для студентів-іноземців. Початковий курс. Ч.2 / [Н.П.Мацієвська, Л.А.Мельникова, Т.В.Поліщук, Н.В.Степаненко (Н.В.Василенко) та ін.], за ред. Н.Ф.Непийводи. - Черкаси: ЧІТІ, 1999”. - 207 с.

Размещено на Allbest.ru