Формування комунікативної компетенції майбутніх економістів засобами дидактичної гри у процесі мовної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

13.00.02 - Теорія та методика навчання (українська мова)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування комунікативної компетенції майбутніх економістів засобами дидактичної гри у процесі мовної освіти

Ганніченко Тетяна Анатоліївна

Херсон - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - член-кореспондент АПН України,

доктор педагогічних наук, професор

Голобородько Євдокія Петрівна,

Південноукраїнський регіональний інститут

післядипломної освіти педагогічних кадрів,

професор кафедри менеджменту освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Симоненко Тетяна Володимирівна,

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького,

завідувач кафедри методики навчання, стилістики та культури української мови;

доктор педагогічних наук, доцент

Любашенко Олеся Вадимівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри української філології для

неспеціальних факультетів інституту філології.

Захист відбудеться 4 червня 2009 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.053.01 у Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27, зал засідань (ауд. №256).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розісланий 27 квітня 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Г. Окуневич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Динамічний розвиток сучасних інформаційних технологій, євроінтеграційні процеси зумовили зростання соціальних домагань української нації, необхідність набуття та підтримання належного професійно-кваліфікаційного рівня в умовах високої конкуренції на ринку праці. Відповідно до реалій сьогодення система освіти має забезпечити підготовку висококваліфікованих фахівців, зокрема економічного профілю, здатних здійснювати економічні реформи. Відповідно до Закону „Про вищу освіту”, Національної доктрини розвитку освіти, Державного стандарту вищої освіти, Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (ЗЄР), концепцій мовної освіти пріоритетним завданням вищої школи в Україні є підготовка компетентного спеціаліста - мовної особистості, яка має високий рівень комунікативної компетенції, що є основою формування всіх інших компетенцій індивідууму й професійної зокрема. Багатогранність і багатовекторність поняття мовної освіти обумовлює виділення двох провідних напрямів, що визначають вивчення української та іноземних мов. Процес мовної підготовки фахівців у немовних вищих навчальних закладах передбачає засвоєння фахової лексики й термінології, що здійснюється, насамперед, на заняттях з вивчення мов за професійним спрямуванням - української та іноземної (англійської). Саме тому дослідження проблеми формування комунікативної компетенції майбутніх економістів у теоретичній та експериментальній площині набуває особливої актуальності.

Теоретичною основою дослідження стали праці лінгвістів (І.Білодід, І. Бодуен де Куртене, Л.Булаховський, В.Виноградов, І.Вихованець, О.Потебня, В. Русанівський, Ф. де Соссюр, О.Шахматов, Л.Щерба та ін.), психолінгвістів (Л.Виготський, І.Зимня, О.Леонтьєв, В.Кан-Калик, С.Рубінштейн та ін.), лінгводидактів (О.Біляєв, М.Вятютнєв, Є.Голобородько, С.Караман, Л.Мацько, В.Мельничайко, С.Ніколаєва, Л.Паламар, Є.Пассов, М.Пентилюк, В.Плахотник, Г.Сагач, О.Хорошковська та ін.) щодо мови, мовлення, мовленнєвої діяльності, комунікації, спілкування. Питання, пов'язані з формуванням комунікативної компетенції, розглядали Л.Бахман, І.Бім, Ван Ек, М.Вашуленко, О.Горошкіна, М.Каналь, С.Ніколаєва, А.Палмер, Н.Пашківська, С.Савіньон, В.Сафонова, Т.Симоненко, М.Свейн, Д.Хаймс. Шляхи підвищення рівня володіння українським професійним мовленням у процесі мовної освіти в межах дисертаційних досліджень розробляли Л.Барановська, Г.Берегова, Н.Босак, Л.Головата, І.Дроздова, Н.Костриця, Л.Лучкіна, В.Михайлюк, Т.Симоненко, Н.Тоцька, Т.Рукас та ін. Вивченню формування комунікативної компетенції засобами гри присвятили свої дослідження О.Артем'єва, В.Коломієць, О.Іскандарова, О.Любашенко, А.Мудрик, Є.Пассов, О.Стояновський, Ю.Стрельцов, Ю.Федоренко та інші.

Аналіз наукової літератури засвідчив, що сучасні дослідники приділяють значну увагу теоретичним і практичним пошукам, пов'язаним з підготовкою комунікативно компетентного фахівця. Проте мало уваги приділяється опануванню студентами фаховою термінологією, її семантикою; недостатньо теоретично та методично розробленими залишаються психолого-педагогічні умови формування комунікативної компетенції студентів-нефілологів. Попри наявність праць, що стосуються методики навчання української мови професійного спрямування, використання дидактичної гри на заняттях з різних дисциплін, проблема формування комунікативної компетенції майбутніх економістів засобами дидактичної гри в процесі мовної освіти не була предметом всебічного розгляду. Відсутні, наприклад, дослідження щодо комплексного її формування паралельно на заняттях з української та іноземної (англійської) мов за професійним спрямуванням. Це визначило вибір теми дисертації „Формування комунікативної компетенції майбутніх економістів засобами дидактичної гри у процесі мовної освіти” й зумовило актуальність нашого дослідження.

Актуальність дослідження визначається:

вимогами соціального запиту, положеннями сучасних нормативних документів у галузі вищої освіти щодо необхідності підготовки комунікативно компетентних фахівців;

спрямованістю мовної освіти на формування полімовної особистості з високим рівнем комунікативної компетенції;

потребою вдосконалення змісту освіти, методів і засобів навчання української мови студентів-нефілологів;

низьким рівнем володіння українським фаховим мовленням і термінологією майбутніми економістами;

недостатнім висвітленням цього питання в українській лінгводидактиці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою комплексної наукової теми кафедри українського мовознавства „Технологія формування комунікативно-професійної компетенції майбутніх фахівців гуманітарної сфери в умовах стандартизації мовної освіти” (реєстраційний № РК 0107U000759). Тему дисертації затверджено вченою радою Херсонського державного університету (протокол № 9 від 05.05.2008 р.) та узгоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 6 від 17.06.2008 р.).

Об'єкт дослідження - мовна освіта майбутніх економістів.

Предметом є методика формування комунікативної компетенції майбутніх економістів засобами дидактичної гри на заняттях з української та англійської мов за професійним спрямуванням.

Мета наукового пошуку - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику формування комунікативної компетенції майбутніх економістів засобами дидактичної гри на заняттях з української та англійської мов за професійним спрямуванням.

Відповідно до мети дослідження потребують вирішення такі завдання:

визначити лінгвістичні, психологічні, психолінгвістичні й лінгводидактичні засади дослідження;

уточнити й науково обґрунтувати поняття „комунікативна компетенція”, „дидактична гра”, „мовна освіта”;

з'ясувати можливості дидактичної гри та психолого-педагогічні умови формування комунікативної компетенції її засобами;

розробити критерії та виявити рівні сформованості комунікативної компетенції майбутніх економістів;

створити дидактичну модель та розробити методику формування комунікативної компетенції на заняттях з української та англійської мов за професійним спрямуванням засобами дидактичної гри, з'ясувати алгоритм її підготовки та проведення; комунікативний компетенція дидактичний гра

експериментально перевірити ефективність запропонованої методики.

Для вирішення поставлених у дослідженні завдань та перевірки гіпотези використовувалися такі методи: теоретичні (аналіз і узагальнення психологічної, педагогічної й методичної наукової літератури) з метою визначення теоретичних засад досліджуваної проблеми; емпіричні (аналіз змісту програм, підручників, педагогічне спостереження за процесом навчання мов за професійним спрямуванням, вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду) для виявлення рівнів сформованості комунікативної компетенції студентів-економістів; діагностичні (тестування, анкетування, опитування, педагогічний експеримент) з метою перевірки ефективності застосування дидактичної гри на заняттях з української та англійської мов та її впливу на формування комунікативної компетенції студентів-економістів; статистичні (обробка експериментальних даних, отриманих під час дослідження, встановлення кількісної залежності між досліджуваними явищами і процесами, їх системний і якісний аналіз).

Методологічною основою дослідження стали досягнення вітчизняних і зарубіжних дослідників у галузі психології, лінгводидактики; учення про розвиток особистості, роль спілкування в її всебічному розвиткові, взаємозв'язок мови й мовлення, мислення та свідомості; положення про принципи компетентнісного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого, комунікативного підходів; теорії ігрової діяльності; ідеї міжкультурної комунікації; законодавчі акти й сучасні концепції з проблем мовної освіти в Україні.

Експериментальна база. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Миколаївського державного аграрного університету, Київського національного університету культури і мистецтв, Ужгородського національного університету, Херсонського національного технічного університету. Загалом дослідженням було охоплено 808 студентів економічних факультетів.

Організація та основні етапи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося в три етапи.

На першому етапі (2003-2004 рр.) проаналізовано науково-методичну та навчально-методичну літературу з проблеми дослідження, вивчено стан формування комунікативної компетенції студентів-нефілологів; з'ясовано актуальність роботи, сформульовано об'єкт, предмет, мету й завдання, робочу гіпотезу, методи дослідження, визначено програму експериментального навчання; проведено діагностико-констатувальний експеримент.

На другому етапі (2005-2007 рр.) створено дидактичну модель та розроблено методику формування комунікативної компетенції на заняттях з української та англійської мов за професійним спрямуванням засобами дидактичної гри, з'ясовано алгоритм її проведення; проведено формувальний експеримент, розроблено критерії та виявлено рівні сформованості комунікативної компетенції майбутніх економістів.

На третьому етапі (2007-2008 рр.) здійснено перевірку результатів формувального експерименту та ефективності експериментально-дослідного навчання, а також систематизацію та статистичну обробку емпіричних даних, визначено ефективність запропонованої методики, сформульовано висновки, завершено роботу над дослідженням й оформлено у вигляді дисертації.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше науково обґрунтовано доцільність комплексного формування комунікативної компетенції майбутніх економістів засобами дидактичної гри паралельно на заняттях з української та англійської мов за професійним спрямуванням; визначено теоретичні засади формування комунікативної компетенції засобами дидактичної гри; створено теоретико-практичну модель формування комунікативної компетенції майбутніх економістів засобами дидактичної гри на заняттях з мов за професійним спрямуванням (української та англійської); з'ясовано алгоритм підготовки й проведення гри; розроблено критерії (комунікативно-мотиваційний, практично-функціональний, інтерактивно-оперативний) та виявлено рівні (початковий, середній, достатній, високий) сформованості комунікативної компетенції майбутніх економістів; уточнено й науково обґрунтовано сутність понять „комунікативна компетенція”, „дидактична гра”, „мовна освіта”, „професійне спілкування”, „модель формування комунікативної компетенції на заняттях з мов за професійним спрямуванням”; структуру комунікативної компетенції майбутніх економістів; подальшого розвитку набула методика формування комунікативної компетенції студентів-нефілологів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропонована методика може бути використана в навчанні студентів української та англійської мов (за професійним спрямуванням). Сформульовані в роботі положення, висновки та створені автором робочі програми й англо-український словник економічних термінів можуть бути використані з метою вдосконалення змісту підручників, створення методичних посібників, для розширення міжпредметних зв'язків з профільними дисциплінами, у практичній роботі викладачів вищих навчальних закладів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки й результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри українського мовознавства Херсонського державного університету, кафедрах українознавства та іноземних мов Миколаївського державного аграрного університету; висвітлено в доповідях і повідомленнях на міжнародних науково-практичних конференціях: „Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля” (Київ, 2004), „Наукові дослідження та їх практичне використання. Сучасний стан і шляхи розвитку - 2008” (Одеса, 2008), „Альянс наук: учений - ученому” (Дніпропетровськ, 2009); всеукраїнських: „Лінгвістика тексту: теорія і практика” (Херсон, 2009), щорічних всеукраїнських науково-методичних конференціях „Могилянські читання” (Миколаїв, 2005, 2007, 2008); щорічних Причорноморських регіональних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївського державного аграрного університету (Миколаїв, МДАУ, 2007, 2008, 2009); науково-практичних та методичних семінарах МДАУ (Миколаїв, 2006, 2007, 2008, 2009).

Матеріали дослідження впроваджено в навчальний процес Миколаївського державного аграрного університету (акт №305 від 17.02.09), Київського національного університету культури і мистецтв (акт №01/22 від 14.01.09), Ужгородського національного університету (акт № 263 від 02.02.09), Херсонського національного технічного університету (акт №И13-50/50 від 12.02.09).

Основні положення й результати дослідження опубліковано в 19 працях автора, з яких - 8 одноосібних статей у фахових виданнях ВАК України, 8 тез доповідей на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях і семінарах, 2 програми, 1 англо-український словник економічних термінів (у співавторстві).

Особистий внесок здобувача. Видано „Англо-український словник економічних термінів за напрямом „Облік і аудит” (у співавторстві), що містить відібраний і впорядкований здобувачем лексичний матеріал.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (314 найменувань, із них 39 іноземною мовою), містить 7 схем, 9 таблиць, 6 діаграм та 9 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 260 сторінок друкованого тексту, з яких 190 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено його мету і завдання, об'єкт, предмет, сформульовано гіпотезу, висвітлено методологічні основи та методи дослідження, його основні етапи, наукову новизну та практичне значення, подано відомості про апробацію й упровадження здобутих результатів, вказано структуру дисертації.

У першому розділі „Теоретичні засади формування комунікативної компетенції студентів-нефілологів” проаналізовано наукову літературу з досліджуваної проблеми: розглянуто основні лінгвістичні й психолінгвістичні поняття, що лягли в основу роботи (мова, мовлення, спілкування, комунікація, професійне спілкування, компетентність, компетенція, комунікативна компетентність, професійна комунікативна компетентність, комунікативна компетенція) і з'ясовано відмінності в їх трактуванні, простежено варіації структурного складу комунікативної компетенції.

На взаємозв'язок мови і мовленнєвої діяльності, психології породження та розуміння висловлювань, на мову як систему та мовлення як діяльність, спілкування як комунікативно-пізнавальний процес, комунікацію як опосередковане мовленням сприйняття реального світу вказували психолінгвісти (Л.Виготський, Т.Дрідзе, М.Жинкін, І.Зимня, О.Леонтьєв, О.Лурія, С.Рубінштейн, Д.Узнадзе та ін.). Дослідженню спілкування, комунікації присвятили свої праці психологи й лінгводидакти (Г.Андреєва, Ф.Бацевич, Р.Бернс, О.Бодальов, С.Єрмоленко, Є. Ільїн, М. Каган, В. Кан-Калик, Є.Пассов, Б.Паригін, М.Пентилюк та ін). Деякі дослідники ототожнюють поняття „комунікація” й „спілкування” (О.Леонтьєв, Є.Пассов), інші (Г.Андреєва, Ф.Бацевич, М.Каган, Л.Уманський) характеризують комунікацію як акт спілкування або формулюють спілкування як вид комунікації. У сучасній лінгвістиці комунікацію розглядають як спілкування. Аналіз літератури дозволив визначити комунікацію як процес міжособистісного спілкування, спрямований на обмін інформацією для задоволення соціальних, професійних потреб та формування мовної особистості майбутнього фахівця.

Особливу роль у становленні особистості спеціаліста відіграє професійне спілкування (С.Єрмоленко, Г.Кацавець, О.Куліш, Л.Мацько, В.Михайлюк, Л.Паламар, В.Плахотник, Л.Савенкова, Г.Сагач, С.Шевчук та інші). Високий рівень професійного спілкування є необхідною умовою компетентності майбутнього фахівця як основної вимоги нової парадигми освіти. Учені (І.Зимня, А.Хуторський) уважають, що компетентність особистості включає певні компетенції. Комунікативна професійна компетентність, на думку Є.Шубіна і В.Сластьоніна, містить комунікативну компетенцію як володіння засобами мовної комунікації й професійну компетенцію як інформаційну складову.

Терміни „комунікативна компетенція” й „комунікативна компетентність”, що співіснують у науковій літературі, тісно пов'язані з проблемою розвитку професійних комунікативних умінь і навичок. Інколи вони ототожнюються, проте більшість українських та зарубіжних учених доводять, що між ними існує різниця (В.Аніщенко, Н.Бібік, С.Гончаренко, Ю.Ємельянов, І.Зимня, С.Ніколаєва, О.Овчарук, О.Пометун, О.Савченко, І.Тараненко, А.Хуторський та інші). Зміст поняття комунікативної компетенції досліджувався багатьма вченими: Л.Барановською, О.Біляєвим, І.Бім, М.Вашуленком, М.Каналем, О.Любашенко, Дж.Манбі, Л.Мацько, В.Мельничайком, С.Ніколаєвою, Є.Пассовим, Н.Пашківською, М.Пентилюк, С.Савіньон, М.Свейном, Д.Хаймсом та іншими. Огляд праць засвідчив, що в науковій літературі відсутнє загальноприйняте бачення структурного складу і визначення змісту зазначеного поняття. У контексті нашого дослідження комунікативна компетенція (КК) є комплексним інтелектуально-психологічним утворенням особистості, що характеризується здатністю людини до ефективного спілкування в різних сферах життєдіяльності, знаннями мовних і мовленнєвих норм, етикету, культурних особливостей, соціального досвіду й уміння використовувати ці знання відповідно до ситуації спілкування. Аналіз модифікацій існуючих моделей КК допоміг установити структуру КК студентів-нефілологів, що має, на нашу думку, такі складові: мовленнєва, мовна, соціокультурна, дискурсивна й стратегічна.

Формування КК буде ефективним, якщо застосовувати поряд із традиційними інтерактивні методи навчання, наприклад, дидактичні ігри, оскільки їх використання допомагає усунути протиріччя між навчанням і майбутньою професійною діяльністю студентів.

Феномен гри досліджувався в різні історичні періоди вітчизняними та зарубіжними філософами, педагогами, культурологами, психологами: гра як педагогічне явище (Ю.Азаров, П.Блонський, Л.Виготський, О.Газман, О.Леонтьєв, О.Макаренко, Д.Менджерицька, В.Мухіна, Т.Олійник, Г.Плеханов, С.Рубінштейн, В.Сухомлинський, К.Ушинський); психологія гри (Н.Анікеєва, Н.Бартишенкова, Л.Виготський, В.Ворошилов, Д.Ельконін, І.Зимня, П.Підкасистий, Ж.Хайдаров, С.Шмаков); теорія гри в історичному аспекті, з'ясування її соціальної природи, внутрішньої структури та її значення для розвитку індивіда розробляли (Е.Бернс, Л.Виготський, Д.Ельконін, О.Леонтьєв, Д.Узнадзе, Й.Хейзинга та ін.).

Гра є видом людської діяльності, здатної відтворювати інші її види. Дидактична гра становить особливо організовану навчально-практичну діяльність, спрямовану на моделювання майбутньої професійної діяльності.

Хоча дидактична гра була предметом багатьох наукових досліджень, проте не існує загальноприйнятої дефініції щодо неї. Оскільки гра - поняття багатопланове, науковці визначають її як форму або вид людської діяльності, як спосіб пізнання світу, як модель певного явища навколишньої дійсності, як метод або навчальний прийом. Крім того, за допомогою гри активізується навчальний процес, формуються певні якості особистості, отже вона є засобом.

Прийнятною для нас є думка А.Тюкова, що гра в навчальному процесі є засобом формування й розширення професійних орієнтирів і тренінг у змодельованих умовах.

Дидактичні ігри мають великий спектр застосування. Основною їх метою є удосконалення спілкування, іншими словами, формування КК особистості. Нами з'ясовано можливості дидактичної гри, яка:

володіє значними мотиваційно-спонукальними можливостями;

створює умови для виникнення природного спілкування, творчого й логічного мислення, мовленнєвих умінь і навичок, адже є найточнішою моделлю спілкування;

сприяє розвитку комунікативних здібностей, умінь і навичок як необхідних чинників КК майбутнього спеціаліста;

має світоглядне значення;

характеризується великим потенціалом застосування, оскільки є явищем багатофункціональним.

А також визначено психолого-педагогічні умови формування КК засобами дидактичної гри:

підсилення мотивації й інтересу до майбутньої професійної діяльності: розвиток пізнавальної діяльності, емоційно-чуттєвої сфери, мотивів, внутрішніх і зовнішніх потреб, пізнавальних інтересів, самостійності, вольових зусиль, здібностей, умінь і навичок мовленнєвої діяльності, створення комунікативних ситуацій;

здійснення особистісно-орієнтованого навчання на засадах компетентісного й комунікативного підходів;

можливість поєднання ефективних методів і засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності;

моделювання ситуацій професійного спілкування.

Через використання дидактичної гри реалізується мета наукового пошуку, а саме формування КК студентів-нефілологів у процесі мовної освіти, яка розуміється як суспільно-педагогічне явище, що має забезпечувати умови для вивчення, розвитку й збереження рідної мови, засвоєння іноземних мов, спрямоване на формування полімовної особистості з високим рівнем комунікативної компетенції.

У другому розділі „Стан проблеми формування комунікативної компетенції майбутніх економістів на заняттях з української та англійської мов у науково-методичній літературі та на практиці” проаналізовано науково-методичну й навчально-методичну літературу - програми, підручники та посібники для студентів нефілологічного профілю в цілому і для економістів зокрема; вивчено практичний досвід викладачів щодо викладання української та англійської мов за професійним спрямуванням; розроблено критерії та виявлено рівні сформованості КК; описано хід і результати константувального експерименту.

Огляд наукових праць з методики навчання мов (української та англійської) студентів економічних спеціальностей засвідчив достатню кількість підручників, що відповідають нормам Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти та сприяють реалізації ідей Болонського процесу. Розглянуті джерела містять достатній теоретичний і практичний матеріал з дисципліни, зокрема вправи й завдання, спрямовані на розвиток умінь і навичок усного й писемного мовлення. Однак всі вони побудовані відповідно до традиційного підходу в навчанні, що при невеликому обсязі навчальних годин, відведених на дисципліну (протягом одного семестру - 2-3 години на тиждень), не забезпечує ефективність засвоєння всього навчального матеріалу. Це доводить недостатню розробленість методики викладання курсів „Українська мова (за професійним спрямуванням)” та „Англійська мова (за професійним спрямуванням)” для майбутніх економістів засобами дидактичної гри.

Процес навчання та засвоєння мови передбачає два обов'язкові компоненти: формування КК та вимірювання рівня її сформованості. Проаналізувавши лінгводидактичну наукову й науково-методичну літературу, ми дійшли висновку, що дотепер не розроблено критерії та рівні володіння українською мовою за професійним спрямуванням для досліджуваної групи студентів. У зв'язку з цим нами визначено критерії сформованості КК майбутніх економістів на заняттях з мов за професійним спрямуванням: 1) комунікативно-мотиваційний (готовність до навчальної діяльності з формування КК - ставлення до вивчення мов за професійним спрямуванням; усвідомлення КК як складової фахової компетенції, підвищення її рівня шляхом використання дидактичних ігор; рівні мотивації; рівні комунікативних здібностей); 2) практично-функціональний (володіння мовними професійними знаннями, вміннями та навичками в усіх видах мовленнєвої діяльності (МД), що виявляються в мовній, мовленнєвій, соціокультурній, дискурсивній і стратегічній компетенціях і складають КК особистості); 3) інтерактивно-оперативний (готовність до професійної взаємодії - уміння слухати, розуміти й адекватно реагувати на сприйняту інформацію: правильно вживати мовленнєві форми; дотримуватися змістовності, доречності, логічності, послідовності, темпу й стилю мовлення; самостійності або колегіальності приймати рішення; дотримуватися невербальних засобів спілкування відповідно до ситуації (міміка, жести, погляди, манери).

За визначеними критеріями було встановлено рівні сформованості КК:

Початковий (базовий рівень) - розв'язання мінімальної кількості комунікативних завдань у стандартних ситуаціях навчального та професійного спілкування, уживання простих фраз і граматичних конструкцій, незначної кількості професійних термінів, шаблонів.

Середній рівень - розв'язання незначної кількості комунікативних завдань у стандартних ситуаціях професійного спілкування, вживання невеликого обсягу навчальної та професійної термінології, послуговуючись довідковою літературою, стандартне мовлення з аргументацією думок, дій на обмежене коло тем.

Достатній рівень - розв'язання основних комунікативних завдань, пов'язаних з розумінням складних текстів академічного й професійного характеру, використання професійної термінології в мовленнєвих ситуаціях з активною аргументацією своїх поглядів, наведенням прикладів на широке коло тем.

Високий рівень - вільне володіння мовою, знання різноманітних стилістичних засобів, синонімії, здатність передавати найтонші відтінки значення, вживати складні граматичні структури, професійну термінологію, ідіоматичні вирази, розв'язувати необмежену кількість комунікативних завдань у будь-яких ситуаціях професійного спілкування, уникаючи повторень і двозначності.

Мета константувального експерименту полягала передусім у діагностиці вихідних рівнів сформованості комунікативної компетенції майбутніх економістів за визначеними нами критеріями. Нами було використано такі методи дослідження: опитування, анкетування, тестування.

Під час опитування студентів-економістів щодо їх ставлення до вивчення української та англійської мов професійного спрямування було отримано такі результати: вивчення українського фахового мовлення сприяє формуванню компетентної особистості майбутнього спеціаліста, розширює обсяг професійної лексики, полегшує роботу з друкованими й електронними джерелами інформації, підвищує рівень загальної та професійної комунікації, сприяє національному самоусвідомленню особистості. Студенти вважають знання англійської мови престижним, необхідним для роботи, поїздок за кордон, роботи з комп'ютером, спілкування з іноземцями, знайомства з фаховою літературою, підвищення свого загального інтелектуального й культурного рівня та ін. У цілому знання мов сприяє здійсненню професійної кар'єри, досягненню високого соціального статусу.

Студентам було запропоновано відповісти на запитання анкети. Мета анкетування - визначити думку реципієнтів щодо КК як складової фахової компетенції, підвищення її рівня шляхом використання дидактичних (рольових, ділових) ігор. Аналіз результатів анкетування засвідчив, що студенти вважають КК важливою складовою їхньої професійної компетенції й бажають підвищити її рівень. Серед запропонованих питань щодо дисциплін, під час вивчення яких найбільше розвиваються комунікативні вміння, студентами було визначено: профільні - 24%; суспільно-політичні - 32%; пов'язані з вивченням мов - 46%. У переліку видів навчальної діяльності, що допомагають розвивати комунікативні навички, ігровому навчанню віддали перевагу 77% реципієнтів. З тим, що мова є одним із засобів отримання нової професійно значущої інформації, погодилися всі опитувані. Серед засобів, що найбільше імпонують студентам на заняттях з мов, на рольові та ділові ігри вказали 75% опитуваних. Уважають за доцільне використання дидактичних ігор на заняттях з української та англійської мов (за професійним спрямуванням) - 87%. На питання: Чи сприяє використання дидактичної гри на заняттях з української та іноземної мов розвитку вашої загальної і професійної комунікації? - дали ствердні відповіді 93% студентів.

Таким чином, анкетування продемонструвало, що студенти вважають КК важливою складовою своєї фахової компетенції й бажають її підвищити, визнають мову одним із засобів отримання сучасної професійно значущої інформації, їм імпонує використання активних методів навчання мови, зокрема дидактичних ігор, що сприяють розвитку загальної та професійної комунікації. Загалом анкетування засвідчило позитивне ставлення студентів до навчання із застосуванням дидактичної гри й сподіваннями щодо підвищення рівня КК за допомогою цього засобу.

У ході нашого дослідження було припущено, що належна мотивація навчального процесу з формування КК забезпечуватиметься засобами дидактичної гри і цей процес буде найефективнішим, якщо здійснюватиметься взаємозв'язок у використанні дидактичної гри на заняттях з української та іноземної (англійської) мов за професійним спрямуванням. Саме тому групи, які брали участь в експерименті - 32 групи (808 студентів), умовно були поділені на контрольні та експериментальні. Контрольні групи, що навчалися за традиційною методикою, налічували 206 студентів (вісім груп) - КГ. Експериментальні групи (24 групи - 602 студенти) були поділені за таким принципом: вісім груп (202 студенти), у яких дидактична гра використовувалася лише на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням) - ЕГ-У; вісім груп (204 студенти), у яких дидактична гра використовувалася лише на заняттях з англійської мови (за професійним спрямуванням) - ЕГ-А; вісім груп (196 студентів), у яких дидактична гра використовувалась паралельно на заняттях з української та англійської мов (за професійним спрямуванням) - ЕГ-УА.

Шляхом анкетування визначено рівень мотивації навчальної діяльності, що в контрольних групах склав 70%, а в експериментальних - 68,6%. Крім того, необхідним показником у визначенні КК є рівні комунікативних здібностей, які за проведеним анкетуванням у КГ й ЕГ виявилися порівняно однаковими у відсотках: більшість студентів мають низький і середній рівні.

Наступний критерій сформованості КК - практично-функціональний (володіння мовними професійними знаннями, уміннями та навичками за всіма видами МД: читання, письмо, говоріння, аудіювання). Слід зазначити, що неможливо визначити рівні володіння мовою без створення критеріїв оцінювання мовних досягнень. Спираючись на положення ЗЄР та інші документи в галузі мовної освіти, практичний досвід, за видами МД ми оцінювали такі показники:

Говоріння (кількість, якість, відповідність і чіткість інформації; точність та доречність використання мовних засобів; лексична й граматична правильність; створення дискурсу: логічна послідовність, обсяг і відповідність мовленнєвій діяльності студента; здатність продукувати висловлювання: дотримання наголосу, ритму, інтонації; спілкування: здатність студента брати активну участь у бесіді, обмін репліками та підтримання інтеракції).

Аудіювання (здатність розуміти тему, ідею, структуру й зміст тексту; визначати головну думку тексту; давати оцінку прослуханому; розуміти особливості дискурсу).

Читання (правильність відповідно до орфоепічних й інтонаційних норм; швидкість; виразність).

Письмо (зміст; виконання завдання; аргументація; відповідність темі; точність; зв'язність, структурованість тексту; логічність; відповідність мовних засобів завданню; стилістична й граматична правильність; доречність використання лексики відповідно до стилю).

Проведене тестування за всіма видами МД, враховуючи інтерактивно-оперативний критерій, дало змогу визначити вихідні рівні КК майбутніх економістів (з української та англійської мов) і довело, що в контрольних й експериментальних групах вони суттєво не різняться, більшість студентів мають середній рівень. Констатувальний зріз дав підстави для розробки експериментальної методики навчання.

У третьому розділі „Експериментальна методика формування комунікативної компетенції засобами дидактичної гри на заняттях з мов за професійним спрямуванням” з'ясовано мету й завдання, розроблено програму та методику дослідної роботи; створено й обґрунтовано лінгводидактичну модель та методику експериментального навчання; описано організацію та хід формувального експерименту, його результати; доведено ефективність упровадження розробленої методики.

Метою формувального експерименту було перевірити ефективність методики використання дидактичної гри для формування КК в процесі мовної освіти майбутніх економістів, зокрема на заняттях з мов (української та англійської) за професійним спрямуванням. Для досягнення цієї мети розроблено поетапну програму експериментального навчання. На І етапі - підготовчо-мотиваційному метою було ознайомити студентів зі специфікою курсу навчання мов за професійним спрямуванням, сформувати мотивацію до вивчення дисциплін; на ІІ етапі - тренувальному (формувальному) - довести, що дидактична гра є ефективним засобом навчання, що сприяє формуванню КК майбутнього економіста; на ІІІ етапі - узагальнювальному (систематизувальному) - узагальнити й проаналізувати отримані результати формувального експерименту; на ІV етапі - контрольно-оцінному - перевірити та провести корекцію отриманих результатів навчання.

У ході дослідження було побудовано дидактичну модель формування КК студентів-економістів (схема 1). На нашу думку, модель формування комунікативної компетенції на заняттях з мов за професійним спрямуванням - дидактична система, спрямована на реалізацію процесу професійно орієнтованого навчання мов студентів (майбутніх економістів), що включає етапи навчання з визначенням цілей кожного з них, зміст навчання, принципи, оптимальні методи та засоби, контроль й оцінку результатів навчання та їх корекцію. Визначення складових запропонованої моделі дало змогу стверджувати, що для формування КК в процесі мовної освіти майбутніх економістів необхідно використовувати мовний і мовленнєвий матеріал, враховуючи ситуації професійного спілкування; спиратися на загальнодидактичні та методичні принципи навчання, традиційні й інтерактивні методи, засоби навчання, одним з яких є дидактична гра.

Схема 1

МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ НА ЗАНЯТТЯХ З МОВ СТУДЕНТІВ-ЕКОНОМІСТІВ

У процесі дослідження ми припустили, що застосування дидактичної гри: підвищує мотивацію до вивчення мов за професійним спрямуванням; сприяє поглибленню знань країнознавчого, суспільно-політичного, культурознавчого й фахового характеру, кращому засвоєнню професійної лексики, мовленнєвого етикету, усвідомленню стилістичних особливостей професійного мовлення (усного й писемного), розвитку комунікативних здібностей, умінь і навичок, тобто створює умови для формування КК майбутнього спеціаліста.

Нами був описаний алгоритм організації й проведення дидактичної гри, що втілювався на практиці під час проведення ділових ігор. У процесі вивчення тем модулів здійснювалася систематична підготовка до проведення ділової гри в кінці модуля (вивчення теоретичного матеріалу - розповіді-пояснення, бесіди, спостереження над мовою, робота з підручником, словниками, довідковою літературою, електронними ресурсами тощо; виконувалися вправи (репродуктивні й продуктивні): підготовчі, пробні, тренувальні (порівняльного характеру, за зразком, за завданням), творчі й контрольні; застосовувалися інтерактивні методи навчання. Саме цим методам було приділено особливу увагу, оскільки їх використання підсилює пізнавальну діяльність студентів за допомогою активного спілкування. Основними з них були: мозковий штурм, мікрофон, коло ідей, карусель, ток-шоу, бесіда за Сократом, асоціативний кущ, метод проектів, кейс-метод, дидактичні ігри (мовні й мовленнєві) тощо. Вивчення стилістичної будови мови, опрацювання лексичних одиниць, професіоналізмів, термінів, комунікативних моделей, граматичних структур допомагало студентам підготуватися до проведення дидактичної (ділової) гри. У групах, що навчалися за експериментальною методикою, дидактичні (ділові) ігри проводилися в кінці кожного модуля, а в контрольних групах модуль закінчувався проведенням семінару й творчим завданням (підготовка рефератів, проектів) і тестом.

Експеримент з формування КК майбутніх економістів проводився у восьми групах (ЕГ-У) - на заняттях з української мови за професійним спрямуванням, в інших восьми (ЕГ-А) - на заняттях з англійської мови за професійним спрямуванням і ще у восьми (ЕГ-УА) - паралельно на заняттях з мов (української та англійської) за професійним спрямуванням. Поділ груп за таким принципом був здійснений з метою перевірити, як використання дидактичної гри позначиться на рівні КК студентів-економістів у навчанні за експериментальною методикою лише на заняттях з української мови, лише на заняттях з англійської мови й у комплексному застосуванні зазначеного методу одночасно на заняттях з української та англійської мов за професійним спрямуванням.

Після закінчення формувального експерименту в групах, що брали участь у дослідженні, ми виміряли ті ж характеристики, що й на початку експерименту, щоб визначити як застосування експериментальної методики позначилося на кінцевих результатах дослідження, тобто на кінцевому рівні КК.

Рівень мотивації навчальної діяльності в контрольних групах склав 86%, а в експериментальних - 94,6% (порівняно 70% у КГ та 68,6 в ЕГ до експерименту), тобто після курсу навчання мов за професійним спрямуванням виріс у КГ - на 16%, а в ЕГ - на 26 % .

Отже, використання дидактичної гри позитивно позначилося на мотивації навчальної діяльності (діаграма 1). Відбулися якісні зміни в рівнях комунікативних здібностей у КГ й ЕГ, проте в КГ вони суттєво не змінилися в бік покращення (більшість студентів мають середній рівень), а в ЕГ порівняно з констатувальним зрізом збільшилася кількість студентів із достатнім і високим рівнями (достатній: ЕГ-У - з 22% до 38%, ЕГ-А - з 19% до 39%, ЕГ-УА - з 21% до 42%; високий: ЕГ-У - з 5% до 12%, ЕГ-А - з 6% до 11%, ЕГ-УА - з 6% до 13%).

Середні рівні мотивації в КГ та ЕГ до і після експерименту покажемо діаграмою 1.

Діаграма 1

Середні рівні мотивації в КГ та ЕГ до і після експерименту

Проведене тестування за всіма видами МД, враховуючи інтерактивно-оперативний критерій, виявило кінцеві рівні КК майбутніх економістів (з української та англійської мов за професійним спрямуванням). Контрольний зріз засвідчив, що рівні комунікативної компетенції контрольних й експериментальних груп після експерименту мають суттєві відмінності. Результати зрушень, що відбулися на цих рівнях подані в таблицях 1 і 2.

Таблиця 1

Рівні КК з української мови за професійним спрямуванням

№	Рівні	КГ (% )	ЕГ-У (%)	ЕГ-УА (%)
		до	після	до	після	до	після
1	початковий	17,48	12,62	16,86	6,93	19,39	5,10
2	середній	49,51	47,57	52,48	34,65	50,00	18,37
3	достатній	25,24	30,10	21,78	38,62	23,47	46,94
4	високий	7,77	9,71	8,91	19,80	7,14	29,59
У	206 осіб (100%)	202 особи (100%)	196 осіб (100%)

Таблиця 2

Рівні КК з англійської мови за професійним спрямуванням

№	Рівні	КГ (% )	ЕГ-А (%)	ЕГ-УА (%)
		до	після	до	після	до	після
1	початковий	18,45	15,53	18,63	7,84	18,37	5,10
2	середній	50,49	48,54	48,04	38,24	51,02	21,43
3	достатній	26,21	28,16	27,45	38,24	25,51	51,02
4	високий	4,85	7,77	5,88	15,68	5,10	22,45
У	206 осіб (100%)	204 осіб (100%)	196 осіб (100%)

Як видно з таблиць, рівні КК з української та англійської мов за професійним спрямуванням у КГ мали незначні зрушення, а в експериментальних групах спостерігалася позитивна динаміка росту на достатньому й високому рівнях, що викликало зменшення показників на середньому та низькому рівнях. Особливо помітними виявилися результати доекспериментального й післяекспериментального зрізів в ЕГ-УА, що дало нам підстави вважати, що найбільш ефективним було комплексне застосування дидактичних ігор паралельно на заняттях з української та англійської мов за професійним спрямуванням. Для обґрунтування цієї позиції була використана комп'ютерна програма „Педагогічна статистика” Д.Новикова, за допомогою якої обчислено статистичний критерій однорідності ч2 („хі-квадрат”). Обчислення цього критерію дало підстави стверджувати, що вихідні рівні КК в КГ й ЕГ суттєво не різняться (на рівні 0,05), а кінцеві результати мають значні відмінності (на рівні 95%). Отже, статистичне обчислення довело, що впровадження експериментальної методики привело до значних позитивних зрушень у рівнях КК в ЕГ порівняно з КГ.

У ході дослідження підтвердилося припущення, що формування КК майбутніх економістів буде ефективним, якщо в процесі їх мовної освіти реалізовуватиметься науково обґрунтована модель та методика формування КК; забезпечуватиметься належна мотивація навчального процесу з формування зазначеної компетенції засобами дидактичної гри; здійснюватиметься взаємозв'язок у використанні дидактичної гри на заняттях з української та англійської мов за професійним спрямуванням; раціонально поєднуватимуться традиційні й інноваційні технології. Аналіз результатів експериментального навчання підтверджує ефективність розробленої методики формування КК майбутніх економістів засобами дидактичної гри в процесі їх мовної освіти.

ВИСНОВКИ

Проблема формування комунікативної компетенції майбутнього спеціаліста є актуальною й має велике освітньо-виховне значення, що засвідчується сучасними документами в галузі освіти і науки та науковими дослідженнями, спрямованими на вирішення питання реформування системи освіти відповідно до потреб суспільства.

Аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми дозволив визначити теоретичні (лінгвістичні, психологічні, психолінгвістичні та методичні) засади формування КК майбутніх економістів засобами дидактичної гри в процесі мовної освіти. Вихідною позицією роботи стало з'ясування понять „комунікативна компетенція”, „дидактична гра”, „мовна освіта”.

Комунікативна компетенція - комплексне інтелектуально-психологічне утворення особистості, що характеризується здатністю людини до ефективного спілкування в певних сферах життєдіяльності, наявністю знань мовних і мовленнєвих норм, етикету, культурних особливостей, соціального досвіду та вміння використовувати ці знання відповідно до ситуації спілкування.

Формування КК є головною метою мовної освіти майбутніх спеціалістів, яка визначається як суспільно-педагогічне явище, що має забезпечувати умови для вивчення, розвитку й збереження рідної мови, засвоєння іноземних мов, спрямоване на формування полімовної особистості з високим рівнем комунікативної компетенції. У навчальному процесі майбутніх економістів мовна освіта базується на вивченні української та іноземної (англійської) мов за професійним спрямуванням.

Потреба суспільства в кваліфікованих фахівцях і невеликий обсяг годин, відведених на вивчення мов, спонукає викладачів до використання інтенсивних методів і засобів навчання, одним із яких є дидактична гра, що становить особливо організовану навчально-практичну діяльність на заняттях, націлену на моделювання майбутньої професійної діяльності. Вона допомагає встановити відповідність умов навчання критеріям природного спілкування. Визначення навчальних можливостей дидактичної гри й психолого-педагогічних умов формування КК засобами дидактичної гри дозволили припустити, що вона є ефективним засобом навчання.

За визначеними нами критеріями (комунікативно-мотиваційний, практично-функціональний, інтерактивно-оперативний) було виявлено вихідні рівні комунікативної компетенції контрольних й експериментальних груп, що суттєво не різнилися: більшість студентів мали середній рівень. Результати констатувального експерименту підтвердили необхідність створення експериментальної методики з формування КК засобами дидактичної гри на заняттях з української та англійської мов за професійним спрямуванням.

Цілісність і доцільність роботи з формування КК майбутніх економістів засобами дидактичної гри забезпечила розробка поетапної програми експериментального навчання.

У ході експериментального дослідження нами розроблена модель формування КК - дидактична система, спрямована на реалізацію процесу професійно орієнтованого навчання мов студентів (майбутніх економістів), що включає визначення етапів роботи й цілей до кожного з них, відбір змісту навчання, принципів, оптимальних методів, засобів навчання, освітніх технологій, контроль й оцінку результатів навчання та їх корекцію. Оскільки основним засобом навчання нами обрана дидактична гра, було з'ясовано алгоритм організації й проведення дидактичної гри на заняттях з української та англійської мов за професійним спрямуванням, що було втілено нами на практиці.

Педагогічний експеримент довів, що застосування експериментальної методики позитивно позначилося на результатах навчання майбутніх економістів. Особливо значущі результати виявилися під час комплексного формування комунікативної компетенції засобами дидактичної гри паралельно на заняттях з української та англійської мов. Статистичні результати експерименту підтвердили ефективність і доцільність дослідної методики. Рівні КК з української та англійської мов за професійним спрямуванням в КГ несуттєво покращилися, а в експериментальних групах відбулися значні позитивні зрушення на достатньому й високому рівнях і зменшення показників середнього та низького рівнів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів формування КК в процесі мовної освіти. Перспективним уважаємо створення уніфікованої системи рівнів володіння українським фаховим мовленням, розробку діагностичних тестів для їх визначення, комплексне використання ділових ігор паралельно на заняттях з мов і з фахових дисциплін з метою формування комунікативної професійної компетенції.

Отримані в ході дослідження результати дозволяють уважати, що поставлені завдання виконані й мета дослідження досягнута.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

ГанніченкоТ.А. Англо-український словник економічних термінів за напрямом „Облік і аудит” / Т.А.Ганніченко, І.Я.Стрюкова - Миколаїв : Видавництво МДАУ, 2008. - 175 с.

Ганніченко Т.А. Гра - як засіб формування професійних якостей педагога-організатора дозвілля / Т.А.Ганніченко // Вісник КНУКіМ. Педагогіка. - Київ : Видавництво КНУКіМ, 2004. - № 9. - С.22-30.

Ганніченко Т.А. Використання сучасних ігрових технологій у процесі підготовки майбутніх фахівців індустрії дозвілля до іншомовного спілкування / Т.А.Ганніченко // Наукові праці: науково-методичний журнал. Педагогічні науки. - Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2005. - Т. 42, Вип. 29. - С.135-140.

Ганніченко Т.А. Педагогічні засади використання дидактичної гри (лінгво-комунікативна підготовка фахівців індустрії дозвілля) / Т.А.Ганніченко // Наукові праці: науково-методичний журнал. Педагогічні науки. - Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2006. - Т. 50, Вип. 37. - С.143-146.

Ганніченко Т.А. Інтеграція інформаційних комп'ютерних технологій в процес навчання іноземної мови / Т.А.Ганніченко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 45. - Херсон : Видавництво ХДУ, 2007. - С.413-416.

Ганніченко Т.А. Професійно зорієнтоване навчання іноземної мови засобами комунікативної гри у майбутніх менеджерів / Т.А.Ганніченко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія „Педагогіка і психологія”. Випуск 21. - Вінниця : ПП “Едельвейс і К”, 2007. - С.180-184.

Ганніченко Т.А. Формування комунікативної компетенції спеціаліста як мета навчання мови / Т.А.Ганніченко // Вересень. - 2008. - № 1-2 (42-43). - С. 60-66.

Ганніченко Т.А. Модель формування комунікативної компетенції майбутніх економістів на заняттях з мов за професійним спрямуванням / Т.А.Ганніченко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 49. - Херсон : Видавництво ХДУ, 2008. - С.212-216.

Ганніченко Т.А. Психолого-педагогічні умови формування комунікативної компетенції майбутніх економістів засобами дидактичної гри в процесі мовної освіти / Т.А.Ганніченко // Наукові праці : науково-методичний журнал. Педагогічні науки. - Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2009. - Т. 97, Вип. 84. - С.87-92.

Ганніченко Т.А. Робоча програма. Іноземна мова професійного спрямування (англійська) напрям підготовки 6.030601 („Менеджмент”) для студентів І та ІІ курсів економічного факультету / Т.А.Ганніченко - Миколаїв : Видавництво МДАУ, 2008. - 26 с.

Ганніченко Т.А. Робоча програма. Іноземна мова професійного спрямування (англійська) напрям підготовки 6.030509 („Облік і аудит”) для студентів І та ІІ курсів економічного факультету / Т.А.Ганніченко - Миколаїв : Вид-во МДАУ, 2008. - 26 с.

Ганніченко Т.А. Сучасні ігрові технології у процесі підготовки педагогів-організаторів дозвілля (лінгвістичний аспект) // Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля : міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 4-6 черв. 2004 р. - Київ: Вид-во КНУКіМ, 2004. - Ч.2. - С. 22-27.

Ганніченко Т.А. Вдосконалення навчального процесу шляхом використання сучасних комп'ютерних технологій та активних методів навчання // Шляхи подальшого вдосконалення навчального процесу в умовах інтеграції до Європейського освітнього простору та поглиблення спеціалізації : нак. практ. семінар. Миколаїв, вересень 2006 р. - Миколаїв : Вид-во МДАУ, 2006. - С.51-54.

Ганніченко Т.А. Нові комп'ютерні технології у вивченні іноземних мов // Шляхи покращення комп'ютеризації навчального процесу та підвищення якості підготовки спеціалістів для АПК : нак. практ. семінар. Миколаїв, грудень 2006 р. - Миколаїв : Вид-во МДАУ - 2006. - С.22-26.

...