Формування в майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами інформаційно-телекомунікаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ УМІНЬ РОБОТИ З ІНШОМОВНОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ІГНАТОВА Олена Миколаївна

УДК 378.14: 004: 811.1

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Вінниця - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

ГУРЕВИЧ Роман Семенович,

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського,

Інститут математики фізики і технологічної освіти,

директор, м. Вінниця.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

МАТВІЄНКО Ольга Василівна,

Київський національний лінгвістичний університет,

кафедра педагогіки, професор, м. Київ.

кандидат педагогічних наук,

ШЕВЧЕНКО Людмила Станіславівна,

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського,

кафедра інформаційних технологій в освіті,

старший викладач, м. Вінниця.

Захист відбудеться 20 січня 2009 р. о 1200 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.

Автореферат розісланий ,,19” грудня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Коломієць А.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження зумовлені модернізацією сучасної системи освіти. Про це йде мова в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХI столітті, в Державній національній програмі «Освіта», у Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», в «Положенні про державний вищий навчальний заклад». Модернізація передбачає впровадження у навчально-виховний процес інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТКТ), які забезпечують доступ до мережі високоякісних баз даних, розширюють можливості майбутніх педагогів у сприйнятті складної інформації.

Застосування ІТКТ сприяє підвищенню ефективності та якості підготовки майбутніх учителів шляхом створення умов для постійної, безперервної освіти, тобто освіти «упродовж життя». Саме така освіта відповідає нинішній соціокультурній ситуації, що відтворює науково-технічний і соціально-економічний розвиток суспільства. Так забезпечується підготовка кадрів з новим типом мислення, який відповідає умовам роботи в ринкових відносинах. Молоді перспективні фахівці стануть рушійною силою розвитку держави, що сприятиме процесу входження України в Європейський освітній простір.

У процесі збільшення обміну інформацією між різними країнами та розвитку ІТКТ суттєву роль у роботі викладача відіграє вміння працювати з іншомовною літературою. Сучасний педагог все більше долучається до читання художньої, наукової, публіцистичної, спеціальної літератури, а також газет і журналів не лише в звичайному, а й у електронному вигляді. Оперуючи поняттями “гіпертекст”, “мультимедіа (аудіо-ряд, відео-ряд, текстова інформація)”, “комп'ютерні мережі зв'язку”, викладач може створювати, обробляти та зберігати тексти, використовувати різноманітні педагогічні програмні засоби, електронні підручники, мультимедійні презентації, Інтернет тощо.

Необхідно зазначити, що використання комп'ютера може значно допомогти у підборі іншомовної літератури. Всесвітня інформаційна мережа Інтернет дозволяє знайти практично будь-яку інформацію з багатьох питань, допомогти у пошуку автентичних текстів з усіх спеціальностей, надати приклади методичних розробок науковців та викладачів, які працюють в інших країнах світу. Інтернет забезпечує миттєвий і повний доступ до всього обсягу світових знань і транспортування інформації, опосередкованої потужним пошуковим центром, що звільняє одержувача цієї інформації від необхідності планувати та здійснювати багатоступеневу роботу щодо одержання тих чи інших знань, відомостей.

Проведені дослідження показують, що в процесі формування вмінь роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ необхідно розвивати у майбутніх учителів і викладачів історії, біології, фізики, математики, філософії, педагогіки, психології, іноземної мови вміння ознайомлювального, вивчального та вибіркового читання, а також уміння опрацьовувати іншомовні джерела за допомогою ІТКТ. Із впровадженням комп'ютерного навчання відбувається значне розширення педагогічних програмних засобів: Інтернет, енциклопедії, електронні каталоги літератури, бази даних, комп'ютерні навчальні програми, електронні підручники, посібники, довідники, газети, журнали, тощо.

Потреба впровадження ІТКТ у навчальний процес, безсумнівно, актуальна. Варто зазначити, що нині у сфері освіти можливості комп'ютера значні, однак активної реалізації їх у масовій практиці освіти і дотепер немає. Причина цього, щонайменше, полягає в тому, що, незважаючи на наявність концептуальних наукових надбань у цій сфері, дидактичні основи інформаційних технологій навчання потребують системного обґрунтування.

У зв'язку з вищесказаним виникають суперечності між вимогами, що їх суспільство ставить перед викладачами різних спеціальностей, та якістю їхньої фахової підготовки, одним із показників якої мають слугувати знання інформаційних технологій навчання та умов їх ефективного використання.

Аналіз психолого-педагогічної літератури переконує в тому, що предметом уваги вчених були проблеми, пов'язані з дослідженням методологічних основ сучасної філософії освіти (В. Кремень, І. Зязюн); неперервної професійної освіти (С. Гончаренко, Н. Ничкало, С. Сисоєва); професійної підготовки майбутніх фахівців у вищій школі (А. Алексюк, С. Архангельський, М. Євтух, В. Сластьонін, Г. Тарасенко).

Питаннями впровадження та ефективного застосування засобів ІТКТ у навчальному процесі вищих закладів освіти займалися такі науковці, як В. Биков, Б. Гершунський, Р. Гуревич, О. Довгялло, Ю. Жук, І. Захарова, В. Клочко, М. Лапчик, І. Мархель, Ю. Машбиць, В. Олійник, Є. Полат, І. Роберт та інші. Особливості професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх педагогів у ВНЗ досліджували А. Верлань, Ю. Дорошенко, М. Жалдак, А. Коломієць, Г. Козлакова та ін.

Проблему формування професійної компетентності фахівців досліджували вітчизняні й зарубіжні науковці. Так, учені (В. Адольф, Т. Браже, С. Будак, С. Вершловський, М. Галагузова, О. Добудько, В. Кричевський, В. Маслов, О. Матвієнко, Т. Новикова, Р. Овчарова, Є. Полат, Л. Соломко, В. Стрельников, Н. Харитонова та ін.) наголошують на необхідності розробки проблеми підвищення професійної компетентності вчителя в умовах багаторівневої професійної освіти. Інші дослідники (В. Безпалько, А. Вербицький, М. Кларін, Я. Коломінський та ін.) пов'язують вирішення проблеми професійного розвитку з технологічним збереженням організації навчання.

У наукових дослідженнях також приділяється увага проблемам формування в майбутніх педагогів уміння працювати з іншомовною літературою. Значний інтерес становлять наукові праці вчених про сутність підручника, його структуру, функціональне призначення (В. Бейлінсон, В. Безпалько, Н. Буринська, Д. Зуєв, В. Цетлін та ін.), про місце і роль підручника в навчальному процесі (Ю. Бабанський, І. Лернер, М. Скаткін та ін.), про роботу з підручником (текстом) на уроках (С. Бондаренко, Г. Гранік, Л. Концевая, Н. Чепелєва та ін.). Констатуючи суттєвий внесок цих науковців у розробку аналізованої проблеми, слід зазначити, що їхній творчий доробок зорієнтований на окремі аспекти формування вміння працювати з іншомовною літературою. Цілісно зазначена проблема в названих роботах не досліджувалася.

Ураховуючи актуальність проблеми формування в майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ та недостатнє її наукове осмислення, ми обрали темою дисертаційного дослідження «Формування в майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведене в рамках реалізації основних положень Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», Концепції професійно-технічної (професійної) освіти, Національної доктрини розвитку освіти в Україні і пов'язане з темами науково-дослідних робіт кафедри інформаційних технологій та інноваційних методик навчання «Створення освітнього середовища для підготовки педагогів засобами інформаційних технологій» (протокол №8 від 6.02.2008р.) і «Теорія і методика створення електронних підручників» (протокол №1 від 19.09.2004 р.) з плану наукової роботи кафедри іноземних мов Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та з темою «Застосування мультимедіа у процесі вивчення іноземних мов у педагогічних університетах» (протокол №5 від 16.12.2005 р.).

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 2 від 24.10.2003 р.), узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 8 від 30.10.2007 р.).

Мета дослідження: визначити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування професійної готовності майбутніх педагогів до роботи з іншомовною літературою засобами інформаційних технологій.

Гіпотеза: формування вмінь працювати з іншомовною літературою в майбутніх педагогів відбуватиметься ефективніше в процесі реалізації таких педагогічних умов:

- забезпечення інноваційної спрямованості у викладанні предмету;

- включення студентів у спільну продуктивну діяльність з розробки і впровадження ІТКТ, орієнтованих на підвищення ефективності роботи з іншомовною літературою;

- сформованість готовності викладачів ВНЗ до використання ІТКТ у процесі викладання.

Завдання дослідження:

1. З'ясувати сучасний стан проблеми в педагогічній і навчально-методичній літературі та здійснити теоретичний аналіз навчальних програм, підручників і посібників в аспекті досліджуваної проблеми;

2. Визначити педагогічні умови формування вмінь роботи з іншомовною літературою засобами інформаційно-комунікаційних технологій; виявити критерії, показники та охарактеризувати рівні сформованості умінь працювати з іншомовною літературою засобами ІТКТ;

3. Розробити модель формування вмінь працювати з електронною іншомовною літературою засобами ІТКТ; експериментально перевірити ефективність її впровадження в практику підготовки фахівців;

4. Запропонувати методично вмотивовані рекомендації з досліджуваної проблеми.

Об'єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх педагогів у ВНЗ.

Предмет дослідження: педагогічні умови формування професійно-педагогічної готовності майбутніх педагогів до роботи з іншомовною літературою на основі застосування засобів ІТКТ.

Методологічну основу дослідження становлять базові дослідження з філософії, педагогіки та психології сучасної освіти; концептуальні положення педагогіки і психології щодо особистісного підходу до навчання та застосування традиційних і комп'ютерно орієнтованих методів, форм і засобів навчання у професійній підготовці майбутніх педагогів.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці з педагогіки професійної освіти (А. Бєляєва, С. Гончаренко, Г. Гребенюк, М. Махмутов, Н. Мойсеюк, Н. Ничкало, М. Сметанський, Г. Тарасенко, В. Шахов та ін.); теорії змісту освіти (Л. Зоріна, І. Козловська, В. Лєдньов, І. Лернер, І. Підласий, Ю. Самарін, М. Скаткін); теоретичних засад упровадження та ефективного застосування засобів ІТКТ (В. Биков, Б. Гершунський, Р. Гуревич, О. Довгялло, М. Жалдак, Ю. Жук, А. Коломієць, М. Лапчик, І. Мархель, В. Олійник, Є. Полат, І. Роберт); інформатизації змісту освіти (В. Биков, Б. Гершунський, В. Горох, М. Жалдак, М. Кадемія, В. Клочко, С. Раков, Н. Тверезовська); формування в майбутніх педагогів уміння працювати з іншомовною літературою (В. Бейлінсон, В. Безпалько, Н.Буринська, Д.Зуєв, В. Цетлін та ін.); місця і ролі підручника в навчальному процесі (Ю. Бабанський, І.Лернер, М.Скаткін та ін.); роботи з підручником (текстом) на уроках (С. Бондаренко, Г. Гранік, Л.Концевая, Н.Чепелєва та ін.).

Законодавчою базою дослідження є положення Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття), Національної доктрини розвитку освіти в Україні та інші нормативні документи.

Методи дослідження. Теоретичні: аналіз та узагальнення філософської, психологічної, педагогічної та спеціальної літератури з метою вивчення теоретичних основ досліджуваної проблеми, обґрунтування і розробки змісту

педагогічних умов формування уміння працювати з іншомовною літературою та шляхів реалізації цих умов у навчально-виховному процесі ВНЗ; емпіричні: педагогічне спостереження й аналіз занять, індивідуальні бесіди з викладачами і студентами, анкетування вчителів та майбутніх педагогів, тестування з метою визначення місця ІТКТ у професійній підготовці студентів, виявлення рівня готовності до впровадження ІТКТ у процес роботи з іншомовною літературою; педагогічний експеримент з метою апробації ефективності обґрунтованих педагогічних умов; статистичні: математичне опрацювання результатів дослідження, їх якісний та кількісний аналіз для забезпечення достовірності результатів.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося в три взаємопов'язані етапи у період з 2004 по 2008 рік.

На першому етапі (2004 - 2006 рр.) проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження; узагальнено педагогічний досвід формування у майбутніх педагогів уміння працювати з іншомовною літературою засобами інформаційних технологій; визначено науковий апарат дослідження -- мету, гіпотезу, завдання, об'єкт і предмет дослідження; проведено констатувальний експеримент.

На другому етапі (2006 - 2007 рр.) визначено педагогічні умови формування у майбутніх педагогів уміння працювати з іншомовною літературою засобами інформаційних технологій та реалізовано їх у відповідній методиці; проведено формувальний експеримент, спрямований на перевірку вірогідності гіпотези дослідження.

На третьому етапі (2007 - 2008 рр.) узагальнено результати формувального експерименту: здійснено їх кількісний та якісний аналіз, проведено статистичну обробку експериментальних даних, визначено ефективність виділених педагогічних умов. Сформульовано висновки, оформлено кандидатську дисертацію.

Експериментальна база. Дослідження проводилося на базі вищих навчальних закладів: Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Хмельницького національного університету, Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Житомирського державного університету імені Івана Франка. У дослідно-експериментальній перевірці загалом брала участь 651 особа: 525 студентів, 126 викладачів.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що:

- вперше визначено й обґрунтовано комплекс педагогічних умов використання ІТКТ у процесі формування в майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою, педагогічно й методично вмотивована реалізація яких сприяє підвищенню якості професійної підготовки студентів; забезпеченню інноваційної спрямованості у викладанні предметів, включенню студентів у спільну продуктивну діяльність з розробки і впровадження ІТКТ,

орієнтованих на підвищення ефективності роботи з іншомовною літературою, формуванню готовності студентів до вивчення ІТКТ;

- розроблено і науково обґрунтовано модель формування в майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ;

- уточнено критерії, показники та охарактеризувано рівні сформованості умінь працювати з іншомовною літературою засобами ІТКТ;

- подальшого розвитку набула методика формування в майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ.

Практичне значення полягає в розробці та впровадженні у навчально-виховний процес вищих закладів освіти методики формування в майбутніх педагогів уміння працювати з іншомовною літературою засобами ІТКТ, у створенні рекомендацій з методики формування в майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/19 від 8.04.2008 р.), Хмельницького національного університету (довідка № 68 від 19.03.2008р.), Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (довідка № 26/1181 від 31.03.2008 р.), Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 878 від 29.05.2008 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечено теоретико-методологічною обґрунтованістю вихідних положень; використанням комплексу дослідницьких методів, адекватних меті, об'єкту, предмету, поставленим завданням; експериментальними методами; репрезентативністю вибірки; поєднанням кількісного і якісного аналізу одержаних результатів; використанням методів математичної статистики і позитивними наслідками впровадження результатів нашого дослідження.

На захист виносяться:

1. Педагогічні умови ефективного застосування засобів ІТКТ у професійній підготовці вчителя.

2. Модель формування у майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ.

3. Критерії оцінки рівня сформованості умінь працювати з іншомовною літературою засобами ІТКТ.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення дисертаційної роботи та результати дослідження апробовані на 4 міжнародних та 1 міжвузівській наукових конференціях, на 1 міжнародному і 1 всеукраїнському наукових семінарах, з таких зокрема, проблем: «Теоретичні та методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції» (м. Київ, 2005р.); «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (м. Вінниця, 2006 р.); «Конструкторсько-технологічний підхід у підготовці майбутніх фахівців інженерного та педагогічного профілів» (м. Херсон, 2007 р.); «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (м. Вінниця, 2008 р.) «Комп'ютер та Інтернет на уроках німецької мови» (м. Берлін, 2006 р.); «Розробка проектів та їх застосування в навчальному процесі» (м. Київ, 2007р.); «Мова, освіта, культура» (м. Вінниця, 2005 р.); «Україна - Мова - Світ: Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики» (м. Вінниця, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлені у 11 публікаціях (одноосібних), з яких 6 статей у провідних фахових виданнях, 4 статті у збірниках матеріалів міжнародних міжвузівських Інтернет-конференцій та одна брошура з методичними рекомендаціями.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (212 найменувань) та 2 додатків. У роботі подано 24 рисунки, 24 таблиці (сукупно займають 17 сторінок). Основний зміст дисертації викладено на 192 сторінках. Загальний обсяг роботи складає 218 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

педагог студент іншомовний література

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його мету, гіпотезу, завдання, об'єкт, предмет, викладено і вмотивовано методологічну й теоретичну основи дослідження, його методи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, вірогідність добутих результатів, визначено експериментальну базу, впровадження й апробацію дисертаційного дослідження.

У першому розділі - «Теоретичне обґрунтування проблеми формування в майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою із застосуванням інформаційних технологій» проаналізовано вітчизняну і зарубіжну філософську, психолого-педагогічну та навчально-методичну літературу з проблеми дослідження; охарактеризовано базові поняття дослідження, проаналізовано дидактичні особливості використання інформаційних технологій у навчальному процесі вищого навчального закладу, їхню роль у фаховій підготовці майбутніх педагогів, подано класифікацію програмно-педагогічних засобів навчання, визначено вимоги їх ефективного використання у навчальному процесі, визначено роль і значення ІТКТ у професійній діяльності майбутніх педагогів, розроблено критерії та рівні її сформованості у студентів ВНЗ; досліджено стан підготовки викладачів до впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій у навчально-виховний процес вищої школи; визначено об'єктивні передумови формування умінь роботи з іншомовною літературою, текстами, підручниками засобами ІТКТ.

У дисертації розглядаються поняття «інформаційна культура вчителя» як здатність ефективно використовувати інформаційні ресурси і засоби інформаційних комунікацій, а також застосовувати для цієї мети передові досягнення в галузі розвитку засобів інформатизації й інформаційних технологій «інформаційні і комунікаційні технології» визначається як навчальне поняття, яке описує різні будови, механізми, способи, алгоритми обробки інформації. Важливим сучасним засобом ІКТ є комп'ютер, котрий оснащений відповідними програмним забезпеченням і телекомунікаціями разом з розміщеною на ньому інформацією (Р. Гуревич), під «інформаційним навчальним оточенням» розуміють сукупність комп'ютерних засобів і методів функціонування, що використовуються для реалізації навчальної діяльності (М. Кадемія), «Інтернет» - транспортний засіб, який забезпечує доступ до будь-якої інформації без обмежень; «гіпертекст» - поняття, що описує тип інтерактивного середовища з можливостями виконання переходів за посиланнями, «навчальний телекомунікаційний проект» - як спільна навчально-пізнавальна, пошукова, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, що організована на основі комп'ютерних телекомунікацій, котрі мають загальну проблему, мету, погодженні методи та способи розв'язання проблем, що спрямовані на досягнення спільного результату (Є. Полат).

Оволодіваючи інформаційною культурою, а також використовуючи інформаційно-телекомунікаційні технології в своїй професійній діяльності, викладач будь-якої предметної сфери одержує: доступ до значного обсягу навчальної інформації; наочну форму подання навчального матеріалу; можливість використання креативних методів навчання, що робить навчання більш ефективним та цікавим.

Проведений нами аналіз роздрукованих матеріалів із сайтів закордонних порталів, пошукових систем, сайтів німецьких університетів і Гете-інституту в різних країнах світу дозволяє визначити іншомовний простір як унікальне методичне забезпечення, а головне, багатожанрове всеосяжне інформаційне середовище, котре включає величезні масиви інформації, що дозволяє наповнювати навчальний процес небаченим раніше обсягом інформації як за кількістю, так і мобільністю пошуку та використання. Студенти одержують уяву про іншомовний простір, беруть участь у проектах, форумах, чатах, що створює мотивацію для їхньої самостійної пізнавальної діяльності.

Визначено, що інформатизація навчання передбачає комп'ютерну культуру викладачів та майбутніх фахівців будь-якої спеціальності, а саме: знання основних понять інформатики та комп'ютерної техніки, тобто первинне ознайомлення з комп'ютером, операційною системою та офісними технологіями; поглиблене вивчення окремих інформаційних технологій, яким надаються переваги в порівнянні з традиційними способами роботи з інформацією; освоєння інформаційно-телекомунікаційних технологій стосовно професії вчителя.

Ми поділяємо позицію дослідників (М. Жалдак, І. Мархель, Ю.Машбиць), які розглядають комп'ютерні технології як суттєву складову ІТКТ, що є сукупністю засобів та методів одержання, накопичування, зберігання, оброблення та переказування інформації. Комп'ютерні технології класифікуються нами залежно від того, яка саме інформація і яким чином обробляється. Якщо йдеться про комп'ютерні технології обробки текстів, то зрозуміло, що об'єктом технологічної дії є текстова інформація. Обробка має різноманітні форми, а саме: сканування, редагування, зберігання, друкування, а їх засобами є сканери, принтери, текстові редактори тощо. Якщо ж розглядати комп'ютерний переклад, то тут провідну роль відіграє перетворення текстової інформації з одного виду в інший (переклад з однієї мови на іншу) за допомогою програм - словників, програм автоматизованого перекладу.

У дисертації вміння роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ розглядається як сукупність умінь, що пов'язані з ефективним використанням ІТКТ у роботі з іншомовними автентичними джерелами, навчальними матеріалами, бібліографією, словниками, енциклопедіями, текстами, web-сторінками, тощо.

Формування вмінь роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ визначається нами як створення в навчальному процесі вищого навчального закладу таких педагогічних умов, що полегшують, сприяють, стимулюють роботу студентів з іншомовною літературою засобами ІТКТ. Отже, процес формування в майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ потребує застосування нових форм, методів і засобів навчання (педагогічні програмні засоби, аудіо-, відеоматеріали тощо). При цьому головним є формування навичок роботи з традиційними й електронними інформаційними джерелами, знаходження креативних рішень, уміння реалізовувати проектні технології, постійно відчуваючи потребу в активній, цілеспрямованій самоосвіті.

Робота з іншомовними текстами у мережевому просторі Інтернету має низку переваг, а саме:

1) Інтернет - безмежне джерело інформації;

2) інтерактивне спілкування з носіями мови, що вивчається;

3) автономна робота з іншомовною літературою.

Основу роботи з іншомовною літературою складають конкретні дії та операції, що доступні кожній людині. До цих дій та операцій належать, зокрема, операції змістового сприйняття елементів тексту, скажімо такі:

– розуміння того, про що йдеться у тексті (вміння скласти на цій основі план), і того, що саме розповідається про суб'єктів (уміння аналізувати текст, робити виписки, складати тези), тобто розуміти основну думку тексту;

– розуміння логічного зв'язку суб'єктів у тексті й уміння на цій основі складати структурно-логічну або граф - схему основного змісту;

– самостійна робота з текстом - це діяльність, що вимагає наявності таких умінь:

1. Виконувати завдання викладача на одержання з тексту
певної додаткової навчальної інформації у процесі вивчення нового
навчального матеріалу.

2. Опрацьовувати додатково навчальні та наукові тексти, що
розкривають основний зміст навчальної програми і рекомендовані у
гіперпосиланнях.

3. Самостійно здійснювати інформаційний пошук і відбирати
додаткову літературу для підготовки реферату, доповіді, проекту,
курсової або дипломної роботи.

4. Ефективно переглядати, ознайомлюватися, самостійно вивчати
зібрану літературу, формувати власну базу даних і на її основі
готувати реферат, доповідь, огляд.

Виділення ключових слів, використання різноманітного шрифту, гіперпосилань, логотипів, що визначають призначення тексту в навчальній діяльності, забезпечать активізацію створеного тексту.

Володіння іноземними мовами дозволяє своєчасно прилучитися до джерел професійної та культурологічної інформації, набути навичок роботи з науковою літературою, сприяє підвищенню культури мови як інструменту мислення, реалізує комунікативний потенціал особистості.

Технологія навчання, що ґрунтується на ІТКТ, забезпечує такі дидактичні можливості для педагогічного ВНЗ:

- управління самостійною навчальною діяльністю студентів;

- представлення нової навчальної інформації кожному студентові окремо;

- розв'язання різноманітних навчальних та пізнавальних завдань;

- організація тренування у формуванні відповідних видів діяльності, знань, умінь та навичок;

- контроль навчальної діяльності, тестування знань, умінь і навичок;

- пошук, опрацювання, підготовка та збереження різноманітної інформації;

- інформаційно-довідкове забезпечення навчального процесу;

- комунікація з віддаленими комунікантами та доступ до розподілених навчально-інформаційних ресурсів.

Для формування в майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою суттєве значення має характер текстів: їх зміст, інформативність, цікава фабула. Від якості текстового матеріалу залежить мотивація читацької діяльності студентів.

На основі теоретико-експериментального дослідження нами виявлені та теоретично обґрунтовані умови використання ІТКТ у процесі формування в студентів ВНЗ умінь роботи з іншомовною літературою, що включає:

- забезпечення інноваційної спрямованості у викладанні предмету;

- включення студентів у спільну продуктивну діяльність з розробки і впровадження ІТКТ, орієнтованих на підвищення ефективності роботи з іншомовною літературою.

- формування готовності викладачів ВНЗ до використання ІТКТ у процесі викладання. Процес формування в майбутніх педагогів готовності до впровадження ІТКТ у професійній діяльності передбачає:

– забезпечення освітньої галузі теорією і практикою використання ІТКТ, що орієнтовані на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання;

– педагогічну інновацію (замість стереотипного навчання застосовують нові підходи, методи, ідеї, прийоми, що стимулює формування креативності вчителів);

– мотивацію (підвищення інтересу в майбутніх педагогів до процесу вивчення нових педагогічних технологій з подальшим їх ефективним застосуванням);

– активне використання ІТКТ у навчальному процесі, що прогнозує створення інформаційного освітнього середовища.

У другому розділі «Експериментальна перевірка педагогічних умов ефективного застосування засобів ІТКТ у професійній підготовці вчителя» характеризуються інформаційно-телекомунікаційні технології у навчанні; аналізуються їх можливості для інтенсифікації та підвищення ефективності роботи з іншомовною літературою; розглядаються вимоги до рівня знань і умінь майбутніх педагогів і викладачів ВНЗ, умови їхньої готовності до ефективного застосування ІТКТ у навчальному процесі.

Рис 1. Модель формування в майбутніх педагогів умінь роботи з навчальною іншомовною літературою засобами ІТКТ

На основі аналізу психологічної, педагогічної, методичної літератури щодо застосування ІТКТ у роботі з іншомовною літературою розроблено модель формування в майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ, котра включає такі блоки: вимоги до підготовки сучасного викладача; цілі та завдання навчання студентів в університеті; зміст освітнього процесу; принципи навчання студентів; засоби змісту і передаванні інформації; форми організації освітнього процесу; прийоми і методи педагогічної дії; часткові методики викладання; ІТКТ; навчальна діяльність студентів; контроль: поточний, періодичний, підсумковий; критерії оцінки рівня підготовленості випускника університету (рис.1).

Модель відображає три взаємозв'язані компоненти: змістовий, функціональний і оцінний:

- змістовий, представлений описом видів ІТКТ і їхньою програмно-апаратною реалізацією;

- функціональний - складається з визначених функцій викладача і студента в процесі роботи з навчальною іншомовною літературою на основі ІТКТ;

- оцінний - містить комплекс педагогічних вимог до застосування ІТКТ.

Доведено, що врахування педагогічних умов, які впливають на ефективність застосування студентами ІТКТ у роботі з іншомовною літературою, дозволить реалізувати цілі вищої педагогічної освіти шляхом підвищення якості підготовки майбутніх педагогів, наданням їм глибокої професійно-методичної, фундаментальної, наукової, психологічно-педагогічної, інформаційно-технологічної і практичної підготовки для роботи в сучасній вищій школі.

Обґрунтовано, що в контексті професійної підготовки викладачів ІТКТ суттєво впливають на форми і методи роботи з іншомовною літературою, стимулюють навчання самоосвітою. Викладачам педагогічних університетів необхідно глибоко усвідомлювати, що використання програмних засобів має бути педагогічно доцільним, а також вони мають впевнено володіти відповідними педагогічними програмними засобами, поступово ефективно поєднувати традиційні форми навчання з ІТКТ.

Найбільшого педагогічного ефекту можна досягти за умови комплексного використання можливостей засобів сучасних ІТКТ. Комплексне використання ІТКТ у навчанні вимагає від учасників навчального процесу відповідних знань сучасних технологій і вміння їх ефективно застосовувати. Згідно з цим визначено вимоги щодо формування в майбутніх педагогів готовності до використання засобів ІТКТ під час роботи з іншомовною літературою.

Педагогічний експеримент проводився в умовах реального навчально-виховного процесу з метою перевірки гіпотези дисертаційного дослідження, а також упровадження його позитивів у педагогічну практику. Ефективність створених методик визначалася шляхом порівняння якісних і кількісних показників професійних знань, результативності формування вмінь і навичок.

Педагогічний експеримент передбачав три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний. Констатувальний - полягав у вивченні об'єкта дослідження за умов дії чинників, котрі були визначені до експерименту і не змінювалися. Цей етап педагогічного експерименту передбачав аналіз вимог до знань, умінь і навичок студентів ВНЗ; аналіз навчальних планів, програм і навчальної літератури; вивчення й узагальнення досвіду роботи вчителів щодо використання ІТКТ у навчально-виховному процесі; пошук ефективних методів формування у майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ.

Констатувальний експеримент проводився з метою з'ясування реального стану проблеми нашого дослідження. Для оцінки рівня сформованості професійних знань, умінь і навичок застосовувалися критерій компетентності (навчально-пізнавальний), рівень сформованості вмінь роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ (професійний), мотиваційно-ціннісний критерій, а

також рефлексії. Відповідно до критерійно-рівневого підходу ступінь сформованості знань, умінь і навичок можна класифікувати за трьома рівнями: високим, середнім і низьким.

Метою формувального експерименту стала перевірка ефективності застосування запропонованих педагогічних умов використання ІТКТ у фаховій підготовці майбутніх педагогів; порівняння результатів і рівня сформованих умінь роботи з іншомовною літературою у студентів, які навчалися за традиційними методиками, і тих, хто був долучений до експериментального навчання.

Перевірка ефективності формування вмінь роботи з іншомовною літературою студентів засобами ІТКТ проводилась за вищевизначеними критеріями, шляхом проведення діагностичних зрізів. Статистична перевірка проводилася за критерієм згоди Пірсона.

Проводилися педагогічні спостереження, анкетування, бесіди з викладачами іноземних мов педуніверситетів з розглядуваної проблеми та зі студентами з метою визначення місця ІТКТ у їхній допрофесійній і професійній підготовці, виявлення ступеня готовності до впровадження ІТКТ у процес роботи з іншомовною літературою. Зокрема, визначалося ставлення викладачів і студентів до електронних підручників і посібників, довідників і комп'ютерних програм, газет і журналів.

Формувальний експеримент був основним методом дослідження, мета якого полягала у визначенні активних чинників, завдяки впливу яких можна досягти необхідних результатів, у нашому випадку, ефективності застосування ІТКТ у процесі роботи з іншомовною літературою. Було також розроблено методичні рекомендації щодо формування в майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ.

Відповідно до завдань першого етапу були сформовані дві експериментальні й одна контрольна групи. У контрольній групі (К-1) формування у студентів умінь роботи з іншомовною літературою здійснювалося в рамках традиційного навчання. У першій експериментальній групі (Е-1) здійснювалась інноваційна спрямованість навчального процесу; у другій групі (Е-2) формування умінь роботи з іншомовною літературою здійснювалося за допомогою залучення студентів до спільної продуктивної діяльності по розробці і впровадженню ІТКТ. Перевірка ефективності третьої умови - формування готовності викладачів до використання ІТКТ у педагогічній діяльності як самостійної, не залежної від інших, не має сенсу.

Так, в експериментальних групах у середньому на 21,9 % (на 23,2 % у Е-1 і на 20,5 % у Е-2) збільшилася кількість студентів, які здійснюють роботу з іншомовною літературою на високому рівні, проте 8,6 % у контрольній; у середньому на 26,7% (на 26,1 % у Е-1 і 27,3 % у Е-2) зменшилася кількість студентів експериментальних груп низького рівня сформованості умінь роботи з іншомовною літературою, тоді як в контрольній (К-1) лише на 12,1%. Одержані результати показують і значне зростання середнього показника (СП) в експериментальних групах у порівнянні з контрольною: у Е_1 СП зростає на 0,49 в Е-2 на 0,48, в контрольній групі - на 0,21. У контрольній групі у студентів формується досвід роботи з іншомовною літературою, проте перехід на вищий рівень здійснення даної діяльності відбувається повільніше.

Про це саме свідчить і коефіцієнт ефективності: в процесі першого етапу навчального експерименту він зростає в експериментальних групах у середньому на 0,165 і буде більшим одиниці (Е-1 КЕ=1,161; Е-2 КЕ=1,158), що підтверджує ефективність дії виділених умов на процес формування у студентів умінь роботи з іншомовною літературою за допомогою комп'ютерних технологій.

Метою другого етапу навчального експерименту було сформування контрольної групи (К-2), де робота студентів з іншомовною літературою здійснювалася в рамках традиційного навчання, і експериментальної групи (Е-3), в котрій перевірялась ефективність виділених умов у комплексі. Для перевірки впливу чинника часу на результати нашого дослідження, разом із сформованими групами, ми продовжували експеримент і в групах Е-1, Е-2 і К_1.

Комплексна динаміка стану сформованості у студентів умінь роботи з іншомовною літературою на початку і наприкінці формувального експерименту наочно представлена в діаграмах (рис. 2, рис. 3).

Рис. 2. Динаміка стану сформованості у студентів контрольної групи умінь роботи з іншомовною літературою на початку і наприкінці експерименту

Рис. 3. Динаміка стану сформованості у студентів експериментальної групи умінь роботи з іншомовною літературою на початку і наприкінці експерименту

Порівнюючи результати, одержані в експериментальній і контрольній групах, можна відзначити, що на 25,7 % збільшилася кількість студентів експериментальної групи, які здійснюють роботу з іншомовною літературою на

високому рівні, а на 8,7 % у контрольній; на 28,4 % зменшилася кількість студентів в експериментальній групі з низьким рівнем здійснення роботи з іншомовною літературою, тоді як у контрольній лише на 12,6 %.

Упродовж формувального етапу експерименту з формування вмінь роботи з іншомовними фаховими текстами із застосуванням ІТКТ були використані програмні засоби (текстові редактори, настільні друкарні, конвертатори текстових файлів, коректори, електронні тезауруси, довідники, словники, журнали, гіпертекстові системи, системи автоматичного перекладу, оптичного розпізнавання символів та ін.) і апаратні засоби (робота з різними типами друкуючих пристроїв, сканери, мережі і т.п.), а саме: технічні (персональний комп'ютер Duo T2370; сканер HP A4 PSC C4483; принтер Canon Pixma IP 2200, IP 3000, MP 140; локально-обчислювальна мережа типу “розподілена зірка”; глобальна мережа Internet; мультимедійний проектор Toshiba, ноутбук ASUS F5 X50SL), інформаційні (фахові тексти, інструкції, довідкова література, навчально-методичні посібники, мережа Internet) і програмні (інтелектуальні програми розпізнавання образів Fine Reader, CunieForm; програми-словники Online Dictionary, Vocabulary, Word-Box, Govorun, Lingvo; програми автоматизованого перекладу Stylus, Magic Goody, Socrat, RUMP, Pragma, PROMT Standard, Translate Now - зручний мультимовний словник) засоби.

Результати педагогічного експерименту дають нам, крім іншого, підстави вважати, що вихідна методологія нашого дослідження є правильною, вмотивованою, поставлені завдання розв'язано, мету досягнуто, що й дозволяє сформулювати такі висновки:

У дисертації викладене теоретичне узагальнення й нове розв'язання наукової проблеми використання ІТКТ у процесі роботи з іншомовною літературою майбутніми вчителями загальнонаукових дисциплін і викладачами спеціальних предметів, що знаходить свій вияв у теоретичному обгрунтуванні педагогічних умов, в опрацюванні та впровадженні відповідної моделі, експериментальній перевірці ефективності її впровадження на практиці.

1. На основі аналізу філософської психологічної та педагогічної літератури визначено, що вміння працювати з іншомовною літературою засобами інформаційних технологій є невід'ємною складовою вміння вчитися, що характеризує майбутнього педагога як суб'єкта навчальної діяльності. Аналіз педагогічного досвіду дозволяє зробити висновок, що проблема формування у майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами інформаційних технологій не зайняла поки що належного місця в практиці роботи ВНЗ.

2. Виокремлено сукупність педагогічних умов формування у майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами інформаційних технологій:

- забезпечення інноваційної спрямованості у викладанні предмету;

- включення студентів у спільну продуктивну діяльність з розробки і впровадження ІТКТ, орієнтованих на підвищення ефективності роботи з іншомовною літературою;

- формування готовності викладачів ВНЗ до використання ІТКТ у процесі викладання.

3. Розроблена, обгрунтована та експериментально перевірена модель формування у майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами інформаційних технологій, якою визначаються вимоги до рівня підготовки майбутнього педагога, що передбачають таку систему елементів, як професійні знання, уміння, навички, кваліфікована підготовка, усвідомлення цінності професійної діяльності тощо.

Виходячи з розуміння підготовленості до роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ як якості особистості, що динамічно розвивається і є на суб'єктивному рівні цілісною системою, котра інтегрує змістовий, функціональний і оцінний компоненти, виділено критерії:

– сформованості в студентів компетентності використання ІТКТ у роботі з іншомовною літературою (навчально-пізнавальний);

– сформованості у студентів умінь роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ (професійний);

– сформованості мотиваційно-ціннісних орієнтацій на оволодіння професійно важливих умінь та опанування ІТКТ;

– сформованості рефлексії, що передбачає вміння аналізувати власні дії, мотиви й зіставляти їх із суспільно значущими цінностями.

4. Експериментально підтверджено ефективність використання ІТКТ у процесі роботи з іншомовною літературою. Результати експерименту підтвердили ефективність використання ІТКТ студентів ВНЗ як засобу формування вмінь роботи з іншомовною літературою, що підвищує ефективність навчального процесу, та обгрунтували шляхи подальшого вдосконалення використання засобів ІТКТ у ВНЗ.

5. Розроблено і впроваджено методичні рекомендації щодо методики формування у майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ, які містять професійно зорієнтовані завдання.

Результати дослідження можуть бути використані Міністерством освіти і науки України, Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України для подальшої розробки навчальних програм, е_підручників, посібників для вищих навчальних закладів.

Проведене дослідження, звісно, не вичерпує всіх аспектів, пов'язаних з формуванням у майбутніх учителів умінь роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ. Подальшого вивчення потребують проблеми використання ІТКТ у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів, розробки та впровадження навчальних і методичних матеріалів щодо формування вміння роботи з іншомовною літературою засобами ІТКТ.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ В ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Ігнатова О.М. Інноваційні технології в професійній підготовці майбутнього педагога / О.М. Ігнатова // Сучасні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. зб. наукових праць. - Вип. 11. - Київ- Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2006.- С. 266-269.

2. Ігнатова О.М. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчально-пізнавальній діяльності майбутніх вчителів іноземної мови / О.М. Ігнатова // Сучасні Інформаційно-телекомунікаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наукових праць Інститут педагогіки і психології професійної освіти. - Вип. 7. - Київ-Вінниця: ООО «Планер», 2005. - С. 302-306.

3. Ігнатова О.М. Використання засобів інформаційно-телекомунікаційних технологій у процесі формування в майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою / О.М. Ігнатова // Теорія і практика управління соціальними системами. - Харків, 2006. - № 4. - С.103-110.

4. Ігнатова О.М. Професійна підготовка як важлива характеристика інноваційної діяльності майбутніх педагогів / О.М. Ігнатова // Педагогічні науки: зб. наукових праць. - Вип. 46. - Херсон: ХДУ, 2007. - С. 229_236.

5. Ігнатова О.М. Педагогічні умови застосування засобів інформаційно-телекомунікаційних технологій у професійній підготовці вчителя / О.М. Ігнатова // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наукових праць. - Вип. 18-19. - Харків: УІПА, 2007. - С. 158-166.

6. Ігнатова О.М. Модель формування у майбутніх вчителів умінь роботи з іншомовною літературою засобами Інформаційно-телекомунікаційні технології / О.М. Ігнатова // Сучасні Інформаційно-телекомунікаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наукових праць. - Вип. 18. - Київ-Вінниця: ООО «Планер», 2008. - С. 364-371.

Матеріали наукових конференцій:

7. Ignatova O.M. Past Tense Field. Means of its expression in German and English/ Ignatova O.M // Мова, освіта, культура: Матеріали третьої міжнародної студентської Інтернет-конференції / Гол. ред. Ямчинська Т.І. - Вінниця, 2004. - С. 52-55.

8. Ignatova O.M. Faktoren, die den computerunterstьtzten Deutschunterricht beeinflьЯen / Ignatova O.M // Мова, освіта, культура: Матеріали четвертої міжнародної студентської Інтернет-конференції / Гол. ред. Ямчинська Т.І. - Вінниця, 2005. - С. 90-92.

9. Ігнатова О.М. Технології формування інформаційно-освітнього середовища з урахуванням особливостей професійних знань учителів / О.М. Ігнатова // Теоретичні та методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграцї: матеріали четвертої міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 12 травня 2005 р, - Київ, 2005.

10. Ігнатова О.М. Інтернет у навчальному процесі / О.М. Ігнатова // Україна - Мова - Світ: зб. матеріалів першої всеукраїнської науково-педагогічної конференції, м. Львів: ПП «Марусич», 2008. - С. 166-167.

Інші матеріали:

11. Ігнатова О.М. Методика формування в майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами інформаційних технологій / О.М. Ігнатова // методичні рекомендації, м. Вінниця: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 2008. - 31 с.

АНОТАЦІЇ

Ігнатова О.М. Формування в майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами інформаційно-телекомунікаційних технологій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2009.

Дисертаційна робота присвячена визначенню, теоретичному обґрунтуванню й експериментальній перевірці педагогічних умов формування умінь роботи з іншомовною літературою засобами інформаційно-телекомунікаційних технологій як важливого чинника підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів. Здійснено аналіз психологічної, педагогічної, методичної літератури, а також дисертаційних робіт з проблеми формування умінь роботи з іншомовною літературою засобами інформаційно-телекомунікаційних технологій у професійній підготовці.

Визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови ефективного використання ІТКТ студентами ВНЗ як засобу формування вмінь роботи з іншомовною літературою. Розкрито методичні проблеми підготовки студентів педуніверситетів до здійснення роботи з навчальною іншомовною літературою засобами ІТКТ у навчальному процесі. Запропоновано шляхи вдосконалення змісту, форм організації і методів навчання на різних етапах професійної підготовки вчителів.

Ключові слова: іншомовна література, інформаційно-телекомунікаційні технології, педагогічні умови, уміння, ефективність, навчальний процес, професійна підготовка.

Игнатова Е.Н. Формирование у будущих педагогов умений работать с иноязычной литературой средствами информационно-телекоммуникационных технологий. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского, Винница, 2009.

Диссертационное исследование посвящено проблеме определения, теоретического обоснования и экспериментальной проверки педагогических условий формирования у будущих педагогов умений работать с иностранной литературой посредством информационных технологий.

Определены и теоретически обоснованы педагогические условия эффективного использования ИТКТ, как средства формирования у будущих педагогов умений работать с иностранной литературой: обеспечение инновационной направленности преподавания; включение студентов в совместную продуктивную деятельность по разработке и внедрению компьютерных технологий, ориентированных на повышение эффективности работы с учебной иностранной литературой; формирование готовности вузовских преподавателей к использованию информационных телекоммуникационных технологий в учебном процессе.

...