Формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови

18

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ У СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ЗАСОБАМИ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

ІСАЄНКО Світлана Анатоліївна

УДК [378.018:62-057.21:811.111](043.3)

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті вищої освіти АПН України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент

МЕЛЬНИКОВА Ірина Миколаївна,

Інститут вищої освіти АПН України, старший науковий співробітник відділу економіки і управління вищої освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

Заслужений працівник освіти України

ЛУЗІК Ельвіра Василівна,

Національний авіаційний університет,

завідувач кафедри педагогіки та психології професійної освіти;

кандидат педагогічних наук, доцент ЗАМКОВА Наталія Леонідівна,

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, кафедра сучасних європейських мов, керівник Центру іноземної ділової мови.

Захист відбудеться 23 грудня 2009 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано 23 листопада 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О. М. Олексюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

професійний культура студент інженер

Актуальність теми. Інтеграція системи вищої освіти України в світовий і європейський освітній простір зумовлює необхідність застосування у педагогічному процесі сучасних особистісно зорієнтованих дидактичних концепцій, спрямованих на підготовку висококваліфікованих професіоналів і на розкриття їхнього творчого потенціалу. Стратегію розвитку вітчизняної освіти визначено у таких державних документах України, як Закон України „Про освіту”, Закон України „Про вищу освіту”, Концепція Державної програми розвитку освіти на 2006-2010 рр. Духовними орієнтирами в освіті в них визнано творчу активність особистості та її здатність до самореалізації, що актуалізує проблему формування професійної культури сучасного фахівця.

В умовах динамічних соціальних і технологічних перетворень у світі зростають вимоги до рівня володіння іноземною мовою майбутніми фахівцями інженерно-технічного профілю. Іноземна мова розглядається наразі ефективним засобом висококваліфікованої професійної діяльності та спілкування сучасного інженера. Так, Європейська федерація національних асоціацій інженерів серед вимог до „потенціалу компетентності інженера” називає вільне користування однією із європейських мов, окрім своєї рідної.

У підготовці фахівців інженерно-технічного профілю мають місце суперечності між суспільними вимогами до рівня кваліфікації фахівця і його недостатньою підготовленістю; між завданнями вищої освіти щодо формування особистості сучасного фахівця і організацією навчально-виховного процесу у вищій школі; між необхідністю використання у професійній підготовці студентів освітньо-виховних можливостей усіх навчальних дисциплін і практикою викладання іноземних мов, яка склалася у вищих немовних навчальних закладах. Відтак виникає наукова педагогічна проблема вивчення процесу формування професійної культури у студентів вищих навчальних закладів, зокрема підвищення рівня професійної підготовки студентів інженерно-технічного профілю завдяки використанню освітньо-виховних можливостей іноземних мов.

Аналіз наукової літератури дає змогу виокремити такі напрями досліджень із проблеми формування особистості фахівця: основи психологічної теорії діяльності, зв'язок діяльності та розвитку особистості (О. Асмолов, І. Бех, Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Г. Щедровицький); концептуальні положення розвитку освіти України на сучасному етапі (В. Андрущенко, І. Зязюн, Б. Корольов, В. Луговий, В. Паламарчук); розвиток освітніх систем і професійної освіти в Україні та країнах світу (Н. Абашкіна, Г. Козлакова, Т. Левченко, Е. Лузік, В. Майборода, Н. Ничкало, В. Семиченко, Т. Старченко); самореалізація особистості в професійній діяльності, діалектика виховання і самовиховання творчої особистості (В. Андрєєв, І. Волощук, Е. Зеєр, С. Карпенчук, Є. Климов, О. Пєхота, Н. Побірченко).

На аналіз шляхів формування елементів особистісної культури - політичної, правової, світоглядної, екологічної, моральної, комунікативної культури - спрямовано науково-педагогічні дослідження Н. Єфименко, О. Ільків, В. Іови, Е. Соколова, С. Ткачова, О. Уваркіної.

У працях вітчизняних і зарубіжних учених докладно розглядається формування професійної культури педагогів (В. Гриньова, Н. Гузій, І. Ісаєв, Г. Михалін, М. Пічкур, В. Радул, Я. Черньонков та інші), медиків (Г. Батрак, Є. Вагнер), юристів і працівників правоохоронної сфери (І. Михаліченко, С. Сливка). Чимало наукових досліджень присвячено окремим аспектам професійної підготовки майбутніх офіцерів (О. Бикова, О. Діденко, Т. Щеголєва), економістів і менеджерів (Н. Замкова, О. Михайлов). Теоретичні питання фахової підготовки інженерів розробляють Н. Багдасар'ян, В. Манько, Є. Шаповалов, Т. Шаргун.

Іноземна мова як засіб забезпечення якісної професійної підготовки фахівців також привертає увагу науковців. Так, українські вчені досліджували використання іноземної мови для формування: професійної спрямованості фахівця (В. Волкова), умінь професійного спілкування (Л. Морська), комунікативних умінь (Л. Дарійчук, Р. Зайцева), іншомовної соціокультурної компетенції (Р. Гришкова, О. Першукова), професійних якостей та інтересів (Н. Замкова, А. Штифурак), а також для підвищення інноваційного потенціалу (О. Гончарова).

Аналіз літератури засвідчує, що українською педагогічною наукою накопичено значний теоретико-практичний доробок із проблеми забезпечення якісної професійної підготовки майбутніх фахівців. Разом із тим, проблема формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови залишається недостатньо дослідженою у теоретичному та практичному аспектах. Це негативно позначається на діяльності вищих навчальних закладів технічного профілю щодо підготовки конкурентноспроможних фахівців.

Таким чином, актуальність і соціальна значущість означеної проблеми, недостатній рівень її наукової розробленості та практичної реалізації зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до вимог Закону України „Про вищу освіту” (2002), згідно з темами, передбаченими планом науково-дослідної роботи відділу економіки і управління вищої освіти „Економічні основи інноваційного розвитку вищих навчальних закладів України” (РК № 0106U002012), відділу педагогіки і психології вищої освіти „Психолого-педагогічні проектування особистісно орієнтованих технологій навчання і виховання у ВНЗ” (РК № 0103U000963) і відділу теорії та методології природничої й інженерної освіти „Теорія і практика моніторингу якості природничої та інженерної освіти в Україні XXI століття” (РК № 0106U002011) Інституту вищої освіти АПН України. Автор брала безпосередню участь у розробленні проблеми формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови. Основні теоретичні положення і висновки, що характеризують наукову новизну дослідження, отримано та сформульовано автором самостійно.

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої Ради Інституту вищої освіти АПН України (протокол від 29 листопада 2007 р. № 9/11) і узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол від 30 травня 2008 р. № 5).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність моделі формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови.

Реалізація мети в процесі дослідження потребувала вирішення таких завдань:

- проаналізувати стан розробленості досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці;

- уточнити сутність поняття „професійна культура” та визначити її структуру;

- виявити педагогічні умови формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей;

- теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови;

- запропонувати методичні рекомендації щодо формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки фахівців інженерно-технічного профілю у вищих навчальних закладах України.

Предмет дослідження - формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей у процесі опанування іноземної мови.

Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення поставлених завдань і перевірки висунутої гіпотези у дисертації було використано такі методи педагогічного дослідження:

теоретичні: аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, відповідних документів Ради Європи, нормативних документів Міністерства освіти і науки України - з метою виявлення і узагальнення наукових підходів вітчизняних і зарубіжних учених до розгляду проблеми формування професійної культури майбутнього фахівця; систематизація і моделювання - для розроблення моделі формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови; узагальнення досвіду формування особистості студентів інженерно-технічних спеціальностей при опануванні іноземної мови - для обґрунтування мети, завдань дослідження, змісту формування професійної культури у студентів, засобів і прийомів ефективного педагогічного керування цим процесом;

емпіричні: анкетування - для виявлення мотивів професійного самовизначення; тестування - для установлення динаміки сформованості професійної комунікативної компетенції, мотивації навчально-пізнавальної і професійної діяльності, самооцінки, метапрофесійних якостей у студентів; педагогічний експеримент - для перевірки ефективності експериментальної моделі формування професійної культури у студентів; методи математичної статистики - для опрацювання і наукового узагальнення експериментальних даних стосовно досліджуваних явищ.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що у ньому вперше:

- визначено структурні компоненти професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей і обґрунтовано їхнє змістове наповнення, а саме: мотиваційно-ціннісний (сукупність професійно-значущих мотивів і цінностей), когнітивно-діяльнісний (базові компетентності та ключові соціально-професійні компетенції), особистісно-творчий (метапрофесійні якості, які забезпечують відтворення інтеріоризованих професійних цінностей у процесі професійної діяльності і продукування нових за умови появи такої потреби);

- спроектовано модель формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови, яка включає: мету, завдання, передумови, педагогічні умови, принципи, зміст, засоби, форми та результати;

уточнено:

- поняття „професійна культура”; її ми розкриваємо як цілісне особистісне утворення, сутністю якого є діалектичний зв'язок усіх елементів культури індивіда, яке динамічно та нелінійно розвивається, специфічно проявляючись у сфері професійної діяльності і спілкування;

- педагогічні умови формування професійної культури у студентів вищих навчальних закладів технічного профілю, основними з яких є: застосування інноваційних технологій навчання на рівні європейських і світових стандартів; урахування індивідуальних, соціально-психологічних, психофізичних особливостей студентів; поглиблення вмотивованості навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання самоосвітньої і науково-пошукової діяльності студентів для набуття ними методологічних знань; використання освітньо-культурного та виховного потенціалу іноземних мов; організація цілісної системи виховних впливів соціокультурного середовища ВНЗ на студента;

удосконалено:

- зміст підготовки майбутніх інженерів на основі виявлених дидактичних умов ефективної реалізації освітньо-виховного потенціалу іноземних мов;

- індивідуальні диференційовані навчальні завдання, спрямовані на активізацію діяльності студентів щодо формування власної професійної культури;

подальшого розвитку дістали:

- критерії і рівні сформованості змістових елементів структурних компонентів професійної культури у студентів (мотивації навчально-пізнавальної і професійної діяльності, професійної комунікативної компетенції, самооцінки, суспільно-політичної свідомості, соціальної і духовної зрілості).

Практичне значення дослідження полягає у тому, що на основі загальнотеоретичного аналізу проблеми формування професійної культури фахівця та особливостей професійної діяльності інженера спроектовано й експериментально перевірено модель формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови. Це дало змогу запропонувати шляхи подальшого розвитку та вдосконалення процесу фахової підготовки студентів ВНЗ інженерно-технічного профілю (напрям підготовки 6.070105 „Залізничний транспорт (транспортні технології)”).

Основні положення і рекомендації, викладені в дисертаційному дослідженні, лягли в основу розроблення і впровадження у навчальний процес Державного економіко-технологічного університету транспорту Робочої навчальної програми з „Іноземної (англійської) мови (за професійним спрямуванням)” для студентів факультету „Управління залізничним транспортом”, її навчально-методичного забезпечення (8 праць) із урахуванням розробленої у дослідженні моделі формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей.

Зміст і результати наукового дослідження можуть бути використані у процесі підготовки інженерів (зокрема, транспортної галузі) у вищих навчальних закладах, а також у підготовці педагогічних кадрів для вищих немовних навчальних закладів.

Теоретичні й експериментальні матеріали даного дослідження використано при розробленні освітньо-кваліфікаційних стандартів для студентів інженерно-технічних спеціальностей вищих навчальних закладів Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України (довідка від 25 грудня 2008 р. № 1.4/18-3178).

Результати дисертаційного дослідження і навчально-методичні матеріали впроваджено у навчально-виховний процес Державного економіко-технологічного університету транспорту (м. Київ, довідка від 6 жовтня 2008 р. № 2/22.4 - 1028), Національного транспортного університету (м. Київ, довідка від 8 січня 2009 р. № 7/13), Львівської філії Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (довідка від 9 грудня 2008 р. № 63), Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (м. Київ, довідка від 9 січня 2009 р. № 08/05).

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки та результати дослідження доповідалися і обговорювалися на:

1) міжнародних наукових конференціях: „Тиждень освіти дорослих в Україні: Освіта дорослих для свободи совісті і віри” (Київ, 2005), „Дні науки '2005” (Дніпропетровськ, 2005), „Науково-методичне забезпечення інноваційних процесів у ВНЗ України” (Київ, 2005), „Динаміка наукових досліджень '2006” (Дніпропетровськ, 2006), „Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології” (Київ-Рівне, 2007), „Науковий простір Європи '2007” (Дніпропетровськ, 2007), „Наука і освіта '2007” (Дніпропетровськ, 2007), „Научный поиск в воспитании: парадигмы, стратегии, практика” (Севастополь, 2008);

2) всеукраїнській науково-практичній конференції „Лінгвометодичні концепції викладання іноземних мов у немовних вищих навчальних закладах України” (Київ, 2003);

3) науково-методичному семінарі „Управління процесом кадрового забезпечення інноваційного розвитку ВНЗ України” (Київ, 2007).

Публікації. За основними результатами дисертаційного дослідження опубліковано 1 навчально-методичний посібник (у співавторстві), 7 методичних рекомендацій, 13 статей, із яких у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 7 одноосібних статей і 6 одноосібних статей у збірниках наукових праць і матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів із висновками, загальних висновків, семи додатків (на 26 сторінках), списку використаних джерел, який налічує 287 найменувань, із них - 28 іноземною мовою. Загальний обсяг дисертації - 226 сторінок, з яких 168 сторінок - основний зміст дисертації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми дослідження; показано зв'язок роботи з науковими програмами; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження; розкрито його наукову новизну, практичне значення; відображено ступінь апробації і впровадження результатів роботи; наведено дані про публікації; висвітлено структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі „Науково-теоретичний аналіз проблеми формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей” проаналізовано вітчизняні та зарубіжні джерела з теми дослідження; розкрито відомі в науково-педагогічній літературі підходи до визначення поняття „професійна культура”; уточнено термін „професійна культура”; визначено структурні компоненти професійної культури інженера та охарактеризовано зміст її особистісно-творчого компонента; розглянуто методологічні основи формування професійної культури у студентів, висвітлені в науковій літературі та реалізовані в практиці навчання іноземної мови.

Аналіз наукових досліджень К. Абульханової-Славської, Г. Балла, Л. Виготського, Н. Гузій, О. Леонтьєва, В. М'ясіщева, С. Рубінштейна, А. Свєнцицького, Г. Суходольського, Г. Щедровицького дає підстави стверджувати, що професійна діяльність має потужніший вплив на формування особистості порівняно з непрофесійними видами діяльності. У своїх наукових працях С. Безносов, В. Зінченко, Є. Климов наголошують, що всебічний і гармонійний розвиток особистості є необхідною умовою формування професіонала та ефективним засобом усунення негативних наслідків впливу професії на нього.

У розділі розглянуто сучасні наукові погляди на сутність і зміст професійної культури (Н. Багдасар'ян, В. Бєлолипецький, В. Ігнатов, Г. Михалін, І. Михаліченко, М. Пічкур, С. Сливка, Ю. Чернова, Я. Черньонков, Т. Щеголєва). На основі їхнього осмислення і критичного аналізу сформульовано власне узагальнююче визначення терміна „професійна культура”, в якому акцентовано сутність і особливості розвитку зазначеного феномена. Під професійною культурою ми розуміємо цілісне особистісне утворення, сутністю якого є діалектичний зв'язок усіх елементів культури індивіда, яке динамічно та нелінійно розвивається, специфічно проявляючись у сфері професійної діяльності і спілкування.

У педагогічних дослідженнях В. Гриньової, С. Даньшевої, Н. Єфименко, О. Ільків, О. Михайлова, Е. Соколова, О. Уваркіної, О. Шаповал показано, що культура фахівця діалектично пов'язана з елементами особистісної культури: моральною, естетичною, розумовою, правовою, політичною, екологічною культурою тощо. На основі аналізу структури згаданих елементів у структурі професійної культури інженера виділено компоненти: аксіологічний (професійні цінності), технологічний (способи та прийоми професійної діяльності) й особистісно-творчий. Ґрунтуючись на наукових висновках Д. Заводчикова, Е. Зеєра, Н. Крилової, Н. Тализіної, Ю. Фокіна, C. Barry, D. Carr, A. Dudman, L. Fan, S. Wearne щодо якостей, які необхідні сучасному інженерові, та на зіставленні основних вимог професіограм до оптантів професії інженера, охарактеризовано зміст особистісно-творчого компонента професійної культури інженера як поєднання професійно-значущих та особистісних якостей фахівця. До професійно-значущих належать професіоналізм (компетентність, знання основ наукової організації праці, інженерна ерудиція, дослідницькі навички і вміння, розуміння професійного обов'язку тощо) і досвідченість (уміння на практиці застосовувати теоретичні знання) інженера. До особистісних якостей інженера нами віднесено: морально-психологічні; вольові; розумові; організаторські; ауто-адаптаційні якості; здатність до самооцінки, самовдосконалення, самоорганізації, саморозвитку і творчої самореалізації.

На основі аналізу досліджень науковців щодо структури соціально-професійних компетенцій студента (С. Мартиненко, Е. Симанюк, М. Степко, А. Хуторской), потрібних для його успішної професійної діяльності та відповідних документів Ради Європи (1992-1996), Усесвітнього конгресу з інженерної освіти (1992), Європейської федерації національних асоціацій інженерів (ФЄАНІ, 2001) установлено, що володіння іноземною мовою визнається важливим чинником формування особистості сучасного фахівця, базовою складовою його професійної підготовки. Використання іноземної мови з метою досягнення якісної професійної підготовки майбутніх фахівців досліджували В. Волкова (формування професійної спрямованості фахівця), Р. Гришкова, О. Першукова (утворення іншомовної соціокультурної компетенції), Л. Дарійчук, Р. Зайцева (вироблення комунікативних умінь), О. Гончарова, Н. Замкова, І. Межуєва, А. Штифурак (розвиток професійних інтересів, творчої активності та інноваційного потенціалу). Водночас установлено, що у вітчизняній і зарубіжній педагогіці формування професійної культури у майбутніх інженерів засобами іноземної мови комплексно не досліджували.

Отже, проблема формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови залишається невирішеною і потребує дослідження за такими напрямами: визначення структури професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей; обґрунтування педагогічних умов її утворення і розвитку; експериментальна перевірка моделі формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови.

У другому розділі „Педагогічне забезпечення процесу формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей” сформульовано гіпотезу та наведено методику дослідження; обґрунтовано педагогічні умови формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей на основі аналізу особливостей педагогічного процесу в умовах роботи ВНЗ; узагальнено практичний досвід формування особистості студента засобами іноземної мови; теоретично обґрунтовано та спроектовано модель формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови.

Дослідження мало пролонгований характер і здійснювалося протягом 1999-2008 рр. Дослідно-експериментальний етап проходив у 2004-2007 рр. на базі Державного економіко-технологічного університету транспорту і Львівської філії Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. У педагогічному експерименті взяли участь 417 студентів інженерно-технічних спеціальностей зазначених ВНЗ. Для забезпечення надійності результатів дослідження до педагогічного експерименту залучалися типологічно відповідні групи (на основі порівняння освітньо-кваліфікаційних характеристик і освітньо-професійних програм підготовки фахівців).

У розділі сформульовано гіпотезу дослідження: ефективність професійної підготовки фахівців інженерно-технічного профілю підвищиться за умови впровадження моделі формування професійної культури у студентів на основі реалізації освітньо-виховного потенціалу іноземних мов у поєднанні з ефективним цілеспрямованим педагогічним керуванням цим процесом. Розуміючи, що професійна культура інженера є еталоном для формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей, у структурі останньої було виділено такі компоненти: мотиваційно-ціннісний (зміст якого становить сукупність професійно-значущих мотивів і цінностей), когнітивно-діяльнісний (зміст якого складають базові компетентності та ключові соціально-професійні компетенції) і особистісно-творчий (змістом якого є метапрофесійні якості, які забезпечують відтворення у процесі професійної діяльності інтеріоризованих професійних цінностей і продукування нових за умови появи такої потреби). Для установлення динаміки сформованості виділених компонентів об'єктами діагностування було визначено такі змістові елементи: мотивації навчально-пізнавальної і професійної діяльності (у мотиваційно-ціннісному компоненті), самооцінку, суспільно-політичну свідомість, соціальну та духовну зрілість (у особистісно-творчому компоненті), професійну комунікативну компетенцію (у когнітивно-діяльнісному компоненті).

Критерієм сформованості мотивацій навчально-пізнавальної і професійної діяльності у студентів постає внутрішня позитивна мотивація до такої діяльності. Сформованість самооцінки у студентів визначалася за критерієм її адекватності. Критерії сформованості метапрофесійних якостей у студентів такі: знання та досвід у сфері громадсько-суспільної діяльності, сімейних відносин; здатність брати на себе відповідальність, ефективно діяти самостійно та „в команді”; толерантність і повага до інших. Критеріями сформованості професійної комунікативної компетенції було визначено обсяг знань, усвідомленість і самостійність їхнього застосування, уміння добирати іншомовні засоби оформлення власної думки.

Динамічність, нелінійність і ґетерохронність формування структурних компонентів професійної культури у студентів детермінує застосування різних методик діагностування сформованості їхніх змістових елементів. Для діагностування змін у мотиваційно-ціннісному компоненті було застосовано методики визначення мотивів навчально-пізнавальної (А. Реана) та професійної (К. Замфір) діяльності. Зміни сформованості особистісно-творчого компонента у студентів діагностувалися за допомогою методики визначення рівнів самооцінки (Н. Бордовської і А. Реана) і методики визначення рівнів суспільно-політичної свідомості, соціальної і духовної зрілості (О. Жука та Н. Кошель). Для визначення динаміки сформованості когнітивно-діяльнісного компонента у студентів було розроблено авторські тестові завдання.

Для того, щоб перевірити гіпотезу дослідження було обрано методику визначення ефективності експериментальної моделі М. Шишонка. За формулами Ке = (Ве (±) ДВ) : Вк та ДВ = Вк' - Ве' було обчислено коефіцієнти ефективності експериментальної моделі щодо формування змістових елементів, визначених у дослідженні об'єктами діагностування. У формулах Ке - коефіцієнт ефективності експериментальної моделі, Ве та Вк - середні бали (експериментальної і контрольної груп відповідно) сформованості об'єкта діагностування б після формувального експерименту, Вк' та Ве' - середні бали (контрольної та експериментальної груп) сформованості об'єкта діагностування б до формувального експерименту. За М. Шишонком, якщо Ке>1, то ефективність експериментальної моделі стосовно формування об'єкта діагностування б порівняно із контрольною є вищою.

На підставі аналізу наукових досліджень (К. Ангеловськи, В. Горбунов, П. Єршов, В. Каган, П. Симонов, С. Тогузов) установлено, що особливості формування професійної культури зумовлені віковими, індивідуально-творчими та психофізіологічними характеристиками студентів. Особливості фахової підготовки та формування професійної культури у студентів частково досліджено в працях Н. Багдасар'ян, Г. Михаліна, І. Михаліченка, С. Сливки, В. Тушевої, Ю. Чернової, Я. Черньонкова, Т. Щеголєвої. Ґрунтуючись на аналізі психолого-педагогічних джерел і на працях згаданих науковців, було визначено такі принципи формування професійної культури: соціально-особистісної спрямованості та єдності навчання і виховання; міждисциплінарності, послідовності, культурологічного підходу та наступності у навчанні; активності суб'єкта щодо вибору індивідуальної стратегії особистісного розвитку; системності, диференціації вимог; розвитку навчально-пізнавальних мотивів у студентів і їх трансформації у професійно-значущі.

У розділі було виявлено й обґрунтовано педагогічні умови формування професійної культури у студентів. Це: утвердження гуманістичних принципів освіти та адекватної їм методології; застосування інноваційних технологій навчання на рівні світових стандартів; урахування індивідуальних і соціально-психологічних особливостей студентів; поглиблення вмотивованості навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання самоосвітньої і науково-пошукової діяльності студентів для набуття ними методологічних знань; використання освітньо-культурного та виховного потенціалу іноземних мов; організація цілісної системи виховних впливів соціокультурного середовища вищого навчального закладу на студента.

На основі аналізу та узагальнення досвіду практичної роботи немовних ВНЗ доведено, що реалізація завдань формування професійної культури у студентів вимагає: переосмислення змісту та пошуку ефективних форм організації педагогічного процесу в межах окремих навчальних дисциплін, визначення індивідуальної стратегії і тактики особистісного зростання студента; врахування рівня підготовки студентів до опанування навчальних програм вищої школи та рівня їхньої психологічної готовності до набуття професійної культури.

Спроектовано модель формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови, складовими якої є мета, завдання, передумови, педагогічні умови, принципи, зміст, засоби, форми та результати цього процесу. Логіко-структурна схема формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови показана на рис. 1.

Унаслідок практичного впровадження теоретично обґрунтованої моделі експериментально перевірено дидактичні умови реалізації освітньо-виховного потенціалу іноземної мови для формування професійної культури у студентів. Установлено, що основними їхніми характеристиками є: 1) визначення соціокультурної проблематики в змісті навчальної дисципліни, що дає змогу охопити різноманітними видами навчально-пізнавальної діяльності ситуації академічної і майбутньої професійної діяльності; 2) спрямування навчально-пізнавальної діяльності студентів на засвоєння іншомовної термінологічної системи, засобів граматичного і стилістичного оформлення думки, притаманних сфері професійної діяльності.

Експериментально доведено, що впровадження у навчально-виховний процес індивідуальних диференційованих навчальних завдань для студентів також виступає ефективним заходом формування їхньої професійної культури. На основі узагальнення власного досвіду педагогічного керування добором, підготовкою і презентацією виконаних студентами індивідуальних диференційованих навчальних завдань установлено обов'язкові етапи організації цієї діяльності за участю педагога: 1) діагностичний; 2) диференційно-планувальний; 3) підготовчо-коригувальний; 4) реалізаційний; 5) підсумковий.

У третьому розділі „Експериментальна перевірка моделі формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей” проаналізовано результати констатувального етапу експериментальної роботи; наведено дані про динаміку сформованості змістових елементів мотиваційно-ціннісного, когнітивно-діяльнісного та особистісно-творчого компонентів професійної культури у студентів, які виступали об'єктами діагностування у межах педагогічного експерименту; проаналізовано результати обробки одержаних експериментальних даних.

Варто зазначити, що педагогічний експеримент відбувався у природних умовах із дотриманням принципів неперервності і послідовності процесу підготовки фахівців інженерно-технічного профілю у ВНЗ.

Для перевірки гіпотези дослідження передбачалося поетапне здійснення таких кроків: 1) діагностуючий зріз рівня сформованості мотивації навчально-пізнавальної діяльності, мотивації професійної діяльності, володіння іноземною мовою, самооцінки, суспільно-політичної свідомості, соціальної і духовної зрілості у студентів експериментальних і контрольних груп; порівняння показників констатувального експерименту; 2) формувальний експеримент, після якого відбувалося повторне діагностування рівнів сформованості зазначених змістових елементів у студентів експериментальних і контрольних груп; аналіз і порівняння їхньої динаміки; 3) визначення за методикою М. Шишонка ефективності експериментальної моделі формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови.

У межах констатувального етапу експериментальної роботи було встановлено, що показники сформованості об'єктів діагностування в експериментальних і контрольних групах мали відмінності. Для аналізу даних педагогічного експерименту було обрано методику визначення ефективності експериментальної моделі М. Шишонка, яка дає змогу зіставляти лише приріст у показниках експериментальної і контрольної груп, нівелюючи початкові відмінності унаслідок використання у формулі поправки ДВ.

Для формувального експерименту студентів в експериментальних групах поділили на підгрупи відповідно до їхнього рівня володіння мовою. Під час аудиторної і самостійної роботи студентам пропонувалися завдання відповідного рівня складності. Бажання студента виконувати завдання вищого рівня складності схвалювалося і заохочувалося. У разі потреби надавалася консультація щодо мовного матеріалу, опрацювання якого є необхідним для успішного виконання студентом завдання підвищеного рівня складності. Такий підхід до організації навчально-виховного процесу дав можливість ефективно використовувати переваги диференційного підходу до навчання, привчати студентів до адекватності в оцінюванні своїх можливостей і досягнень, визначати студентів із вищою мотивацією навчально-пізнавальної діяльності. Аудиторна робота була спрямована на розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності на основі засвоєння іншомовної термінологічної системи, опрацювання текстових матеріалів загально-технічного та професійного спрямування, опанування виділеної у змісті навчальної дисципліни „Англійська мова (за професійним спрямуванням)” соціокультурної тематики. У навчальний процес було впроваджено індивідуальні диференційовані навчальні завдання (ІДНЗ). Вибір, підготовка та виконання ІДНЗ студентами відбувалися таким чином:

1. На діагностичному етапі визначали початковий рівень володіння мовою, рівні сформованості мотивацій і особистісних якостей у студентів.

2. Диференційно-планувальний етап охоплював визначення теми, цільового рівня індивідуальних диференційованих навчальних завдань і плану чи алгоритму підготовки завдання. Теми ІДНЗ обиралися у межах визначеної у змісті навчальної дисципліни „Англійська мова (за професійним спрямуванням)” соціокультурної проблематики з урахуванням інтересів студентів і можливостей їхнього самостійного виконання. Визначення цільового рівня ІДНЗ полягало у встановленні обсягу опрацьованих інформаційних іншомовних джерел і форми презентації ІДНЗ.

3. Підготовчо-коригувальний етап передбачав самостійний пошук студентами матеріалів із обраної теми завдання, а також консультування студентів щодо адекватності перекладу іншомовних інформаційних джерел.

4. Реалізаційний етап включав письмовий виклад опрацьованого матеріалу з обраної теми англійською мовою, усний виклад англійською мовою виконаного завдання та участь в обговоренні ІДНЗ, презентованих іншими студентами групи. Після урахування зауважень, висловлених під час обговорення, студенти готували свої повідомлення для виступу на щорічній університетській студентській конференції.

5. На підсумковому етапі було обговорено досягнуті результати, позитивні та негативні чинники тощо.

Після завершення педагогічного експерименту було проведено другий діагностуючий зріз, щоб з'ясувати динаміку у формуванні структурних компонентів професійної культури в експериментальних і контрольних групах. З метою підтвердження гіпотези дослідження було здійснено статистичний аналіз отриманих результатів за методикою визначення ефективності експериментальної моделі М. Шишонка. Коефіцієнти ефективності експериментальної моделі стосовно формування змістових елементів, обраних об'єктами діагностування у мотиваційно-ціннісному, когнітивно-діяльнісному та особистісно-творчому компонентах професійної культури у студентів, наведено в табл. 1.

Як свідчать дані табл. 1, в експериментальних групах сформованість мотивації навчально-пізнавальної діяльності на 9-21 % вища, ніж у контрольних групах, сформованість мотивації професійної діяльності - вища на 6-10 %. Показник сформованості професійної комунікативної компетенції в експериментальних групах вищий на 20-39 %. В експериментальних групах вищими є також показники щодо сформованості самооцінки (на 9-38 %), суспільно-політичної свідомості (на 5-7 %), духовної (на 7-15 %) і соціальної зрілості (на 5-14 %). Аналіз результатів педагогічного експерименту доводить, що розроблена у дослідженні модель формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови є ефективнішою за моделі, яка використовувалась у контрольних групах, стосовно формування змістових елементів усіх структурних компонентів професійної культури (мотиваційно-ціннісного, когнітивно-діяльнісного та особистісно-творчого).

Таблиця 1

Результати педагогічного експерименту

Отже, педагогічний експеримент дав змогу підтвердити наше гіпотетичне припущення про те, що впровадження моделі формування професійної культури у студентів на основі реалізації освітньо-виховного потенціалу іноземних мов у поєднанні з ефективним цілеспрямованим педагогічним керуванням цим процесом забезпечує вищу ефективність професійної підготовки фахівців інженерно-технічного профілю.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено вирішення актуального наукового завдання, яке полягало в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці моделі формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови. Отримані результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дають можливість зробити висновки та запропонувати рекомендації щодо їхнього використання, які мають теоретичне й практичне значення.

1. Засвідчено, на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної літератури, що забезпечення якісної професійної підготовки фахівців привертало увагу науковців у різні періоди розвитку суспільства. Установлено також, що проблема формування професійної культури як інтегральної характеристики особистості майбутнього інженера і важливого чинника його фахової підготовки не була предметом комплексних наукових досліджень. У сучасних умовах, коли суспільні вимоги до рівня підготовки й особистості майбутніх інженерів кардинально підвищуються, а існуючий теоретико-практичний доробок не забезпечує їх реалізації, зазначена проблема набуває надзвичайної актуальності та потребує науково-практичного обґрунтування і дослідження.

2. З'ясовано, що поняття „професійна культура” у психолого-педагогічній літературі чітко не визначено через наявність різних наукових підходів до її розгляду. У процесі уточнення дефініції „професійна культура” доведено, що вона діалектично пов'язана з усіма елементами особистісної культури, її ядром є професійні цінності, сукупність видів перетворювальної діяльності й особистісні якості. Поняття „професійна культура” розкривається як цілісне особистісне утворення, сутністю якого є діалектичний зв'язок усіх елементів культури індивіда, яке динамічно та нелінійно розвивається, специфічно проявляючись у сфері професійної діяльності і спілкування.

3. Визначено структурні компоненти професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-діяльнісний, особистісно-творчий) на основі вивчення наукових досліджень, що висвітлюють особливості інженерної діяльності та підготовки майбутніх фахівців. Доведено, що зміст мотиваційно-ціннісного компонента професійної культури у студентів охоплює сукупність професійно-значущих мотивів і цінностей, когнітивно-діяльнісного - базові компетентності та ключові соціально-професійні компетенції, а змістом особистісно-творчого компонента є метапрофесійні якості, які забезпечують відтворення інтеріоризованих професійних цінностей у процесі професійної діяльності і продукування нових за умови появи такої потреби.

4. Виявлено на підставі аналізу особливостей процесу підготовки фахівців у вищих технічних навчальних закладах, що необхідними педагогічними умовами формування професійної культури у студентів ВНЗ технічного профілю є: застосування інноваційних технологій навчання на рівні європейських і світових стандартів; урахування індивідуальних, соціально-психологічних, психофізичних особливостей студентів; поглиблення вмотивованості навчально-пізнавальної діяльності студентів; стимулювання самоосвітньої і науково-пошукової діяльності студентів для набуття ними методологічних знань; використання освітньо-культурного та виховного потенціалу іноземних мов; організація цілісної системи виховних впливів соціокультурного середовища ВНЗ на студента.

5. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель формування професійної культури у студентів інженерно-технічних спеціальностей засобами іноземної мови. Вона враховує мету, завдання, передумови, педагогічні умови, результати формування професійної культури у студентів; принципи, зміст, засоби та форми організації навчально-виховного процесу з метою формування професійної культури у студентів; критерії і рівні сформованості змістових елементів структурних компонентів професійної культури у студентів. Передумовами успішного формування професійної культури у студентів є психологічна готовність, знання і сформованість особистісних якостей. Виділено мотивації навчально-пізнавальної і професійної діяльності, професійну комунікативну компетенцію, самооцінку, суспільно-політичну свідомість, соціальну та духовну зрілість об'єктами діагностування для виявлення динаміки сформованості структурних компонентів професійної культури у студентів. Визначено рівні та критерії сформованості виділених для діагностування змістовних елементів.

6. Експериментально доведено, що дидактичні умови реалізації освітньо-виховного потенціалу іноземної мови для ефективного формування професійної культури у студентів є такі: 1) спрямування навчально-пізнавальної діяльності студентів на опанування соціокультурної проблематики у змісті навчальної дисципліни „Іноземна мова (за професійним спрямуванням)”, іншомовної термінологічної системи, засобів адекватного граматико-стилістичного оформлення думки; 2) впровадження індивідуальних диференційованих навчальних завдань у навчально-виховний процес із метою залучення студентів до формування власної професійної культури. Ґрунтуючись на емпіричних даних, визначено обов'язкові етапи організації виконання індивідуальних диференційованих навчальних завдань за участю педагога: 1) діагностичний; 2) диференційно-планувальний; 3) підготовчо-коригувальний; 4) реалізаційний; 5) підсумковий.

7. Дослідженням підтверджено, що впровадження у практику роботи вищих навчальних технічних закладів моделі формування професійної культури у студентів засобами іноземної мови дало змогу досягти високої результативності у підготовці майбутніх фахівців інженерно-технічного профілю.

Порівняння результатів експериментальної і традиційної підготовки майбутніх інженерів засвідчило істотні позитивні зміни в сформованості структурних компонентів професійної культури у респондентів експериментальних груп, тоді як у респондентів контрольних груп таких значних змін зафіксовано не було. Відтак дані педагогічного експерименту свідчать про вищу ефективність експериментальної моделі щодо формування професійної культури у студентів.

Результати дисертаційного дослідження дають підстави запропонувати вищим навчальним закладам України такі рекомендації:

– вважати формування професійної культури у студентів частиною цілісного педагогічного процесу у вищій школі, що потребує розроблення відповідного науково-методичного забезпечення і організації його науково-педагогічного супроводу;

– для підвищення якості професійної підготовки фахівців інженерно-технічного профілю впроваджувати в навчально-виховний процес ефективні форми реалізації освітньо-виховного потенціалу іноземної мови та індивідуальні диференційовані навчальні завдання з метою активного залучення студентів до формування власної професійної культури.

Проведене дослідження не претендує на повноту та вичерпність розгляду досліджуваної проблеми. Подальшого вивчення потребують такі питання: створення інтегрованих навчальних курсів на основі реалізації міждисциплінарних зв'язків гуманітарних, фундаментальних і спеціальних навчальних дисциплін; екстраполяція результатів дослідження на вивчення механізмів використання освітньо-виховного потенціалу інших навчальних дисциплін із метою формування професійної культури у студентів; розроблення зручних і надійних методик діагностування змін у сформованості структурних компонентів професійної культури у студентів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Ісаєнко С. А. Експериментальне дослідження ступеня готовності студентів до формування власної професійної культури / С. А. Ісаєнко // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. - К., 2009. - Вип. 56. - С. 58-63.

2. Ісаєнко С. А. Науково-методичне забезпечення навчальної дисципліни „Іноземна мова професійного спрямування» для інженерно-технічних спеціальностей” / С. А. Ісаєнко // Проблеми освіти : наук.-метод. зб. - К., 2008. - Вип. 54 (спец. вип. № 2). - С. 76-80.

3. Ісаєнко С. А. Формування професійної культури студента як актуальна проблема сучасної педагогічної науки / С. А. Ісаєнко // Вища освіта України. - К., 2007. - Тем. вип. „Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології”. - № 2 : дод. 1, т. 2. - С. 127-132.

4. Ісаєнко С. А. Організаційно-педагогічні умови формування професійної культури у студентів вищих технічних навчальних закладів / С. А. Ісаєнко // Проблеми освіти : наук. зб. / МОН України, Ін-т іннов. технологій і змісту освіти. - К., 2007. - Вип. 53. - С. 34-37.

5. Ісаєнко С. А. Компетентнісний підхід у формуванні професійної культури у студентів вищих технічних навчальних закладів / С. А. Ісаєнко // Педагогічний процес : теорія і практика : зб. наук. праць / АПН України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих, Благод. фонд ім. А. Макаренка. - К., 2007. - Вип. 4. - С. 47-54.

6. Ісаєнко С. А. Деякі особливості формування професійної культури у студентів вищих технічних навчальних закладів / С. А. Ісаєнко // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. - К., 2007. - Вип. 50. - С. 40-43.

7. Ісаєнко С. А. Формування культури особистості як пріоритетне завдання сучасної освіти / С. А. Ісаєнко // Проблеми освіти : наук.-метод. зб. - К., 2006. - Вип. 43. - С. 108-112.

У матеріалах конференцій:

1. Ісаєнко С. А. До питання про взаємозв'язок свідомого професійного вибору та професійної культури особистості / С. А. Ісаєнко // Научное пространство Европы' 2007 : материалы III Междунар. науч.-практ. конф., 16-30 апреля 2007 г. - Днепропетровск : Наука и образование, 2007. - С. 51-55.

2. Ісаєнко С. А. Професійний вибір як одна з передумов формування професійної культури особистості / С. А. Ісаєнко // Наука и образование' 2007 : материалы V Междунар. науч.-практ. конф., 3-15 января 2007 г. - Днепропетровск : Наука и образование, 2007. - С. 73-76.

3. Ісаєнко С. А. Викладання іноземних мов у немовному ВНЗ у контексті загальноєвропейських вимог щодо гуманізації вищої освіти / С. А. Ісаєнко // Динаміка наукових досліджень' 2006 : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., 17-28 липня 2006 р. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. - Т. 8. - С. 29-31.

4. Ісаєнко С. А. Підготовка інженерно-технічних фахівців : до постановки питання / С. А. Ісаєнко // Дні науки' 2005 : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 15-27 квітня 2005 р. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005. - Т. 25. - С. 13-15.

5. Ісаєнко С. А. Усвідомлене оволодіння іноземною мовою як один з чинників активізації навчальної діяльності студента немовного ВНЗ / С. А. Ісаєнко // Лінгвометодичні концепції викладання іноземних мов у немовних вищих навч. закладах України : зб. наук. ст. учасн. Всеукр. наук.-практ. конф., 23-24 груд. 2003 р. - К., 2003. - С. 110-115.