Становлення та розвиток вищої економічної і бізнес-освіти Сполучених Штатів Америки в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (м. Ялта)

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВИЩОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ І БІЗНЕС-ОСВІТИ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

13.00.01 - Загальна педагогіка та історія педагогіки

ІЛЬЇНА Вероніка Юріївна

Ялта - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України,

Євтух Микола Борисович,

Академія педагогічних наук України,

академік-секретар Відділення вищої освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Романовський Олександр Олексійович,

Українсько-американський гуманітарний інститут „Вісконсінський міжнародний університет (США) в Україні” (м. Київ), ректор;

кандидат педагогічних наук, доцент

Різниченко Серафима Тимофіївна,

Приватний вищий навчальний заклад

„Європейський університет” (м. Київ),

проректор з міжнародних зв'язків.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Істотні соціально-економічні зміни, що відбуваються під час переходу України на інноваційний шлях розвитку, висувають нові вимоги до професійної підготовки фахівців, зокрема кадрів вищої кваліфікації для роботи в умовах ринкової економіки. Для наближення якості освіти до міжнародних стандартів важливим є вивчення досвіду розвинених країн у цій сфері. Тому дослідження становлення та розвитку економічної і бізнес-освіти Сполучених Штатів Америки, як світового лідера в зазначеній галузі, досвіду підготовки економічних кадрів американськими ВНЗ в сучасних умовах, - представляє особливий інтерес для України.

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що вища економічна та бізнес-освіта США була предметом всебічного вивчення в численних дослідженнях американських учених. Історії становлення й розвитку американської економічної та бізнес-освіти присвячено роботи С. Ааронсон, Л. Бартолома, С. Кохлера, Дж. ЛаБердж, Т. Марчиза, Р. Пієрсона, Р. Розетта, Дж. Сігфріда, Дж. Томпсона, Э. Хіншо, М. Холстер. Сучасний стан цієї галузі освіти в США досліджують Т. Бучхолц, Т. Давенпорт, Л. ДеАнжело, Х. ДеАнжело, Д. Джонстоун, Дж. Зіммерман, Н. Какареллі, С. Крейнер, Х. Леавіт, Х. Мінтсберг, Дж. Пфефер, Дж. Сігфрід, Дж. Скотт, К. Фонг, Б. Ч'ю, Н. Шарп. Методичні аспекти підготовки вищих кадрів економічного профілю в США відображено в працях У. Беккера, М. Векріса, Р. Гемінхардт, Р. Егарвела, Дж. Карлсона, А. Катца, Б. Колліса, П. Кросс, Б. МакІвена, С. Сімкінса, К. Сосін, М. Уаттса, Дж. Хартлі, Дж. Чизмара, Р. Шенка. Дослідження Л. Бартолома, М. Йопп, Л. Нельсона, Дж. Сігфріда, Дж. Філда дають уявлення про тенденції розвитку американської економічної та бізнес-освіти в сучасних умовах.

Аналіз ступеня розробленості визначеної проблематики в педагогіці пострадянських країн показав, що тема економічної та бізнес-освіти США вивчена ще недостатньо, незважаючи на те, що різні аспекти американської вищої освіти привертали увагу багатьох учених. Так, питання організації, управління та фінансування вищої освіти в США, її сучасні характеристики розглядають Ю. Алферов, Б. Вульфсон, Е. Каверіна, А. Карташевич, С. Омельчук, О. Піскунов, С. Степаненко, Т. Чувакова; тенденції розвитку вищої освіти в США розкрито в роботах Н. Балацької, Б. Вульфсона, Ю. Краснова, О. Мороза, О. Романовського; значний внесок у вивчення університетської педагогічної освіти США, тенденцій її розвитку внесли О. Глузман, С. Різниченко, Т. Кошманова; інші аспекти вищої освіти США відбито в роботах М. Нікандрова (основні питання дидактики в кінці XX століття), Ю. Романовської (недержавний сектор американської вищої освіти), А. Сбруєвої (національна освітня політика США), Н. Тихомирової (дистанційне навчання в університетах США). Економічна і бізнес-освіта США вивчалась дослідниками в таких напрямах: проблеми організації, управління та міжнародної співпраці у сфері бізнес-освіти (Л. Євенко), соціологічний аспект економічної освіти в школах США (С. Пястолов), стан економіки як навчального предмета в коледжах та університетах США (Т. Суспіцина).

В українській педагогічній науці результати дослідження розвитку підприємницької освіти в США, зміст навчальних планів підготовки підприємців і менеджерів у вищих навчальних закладах США викладено в дисертаційній роботі та наукових працях О. Романовського; американський досвід підготовки менеджерів освітніх установ проаналізовано в роботах С. Різниченко, Є. Хрикова; особливостям формування комп'ютерної грамотності майбутніх менеджерів у США присвячено дослідження Т. Коваль; організаційно-педагогічні аспекти підготовки фахівців економічного профілю у вищих навчальних закладах США відображено в статтях О. Пивоварової; загальні характеристики системи американської бізнес-освіти розкриті Л. Мулик.

Таким чином, аналіз науково-педагогічної літератури, дисертаційних робіт дозволив зробити висновок, що вища економічна та бізнес-освіта США ще не була предметом комплексного вивчення. Необхідність подолати протиріччя між об'єктивною потребою у використанні позитивного досвіду вищої економічної та бізнес-освіти США для вдосконалення сучасної підготовки економічних кадрів в Україні та недостатнім рівнем його вивчення у вітчизняній науці й зумовила вибір теми дисертаційного дослідження - „Становлення та розвиток вищої економічної і бізнес-освіти Сполучених Штатів Америки у сучасних умовах”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках наукової теми кафедри педагогіки „Розробка інноваційних технологій підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах полікультурного освітнього простору” (державний реєстраційний номер - 0103U004597), яка входить до тематичного плану наукових досліджень Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта). Автор досліджував аспект становлення й розвитку вищої економічної та бізнес-освіти США в сучасних умовах. Тему дисертації затверджено Вченою радою Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (протокол № 2 від 1.03.2006 р.) й погоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 2 від 26.02.2008 р.).

Мета роботи - здійснити цілісний історико-педагогічний аналіз становлення, розвитку та сучасного стану вищої економічної та бізнес-освіти Сполучених Штатів Америки, науково обґрунтувати можливості й шляхи використання американського досвіду підготовки кадрів економічного профілю в економічній та бізнес-освіті України.

Відповідно до мети дисертаційного дослідження визначено такі завдання:

1) конкретизувати сутність понять „економічна освіта” й „бізнес-освіта”, охарактеризувати їх специфіку в США;

2) проаналізувати генезис вищої економічної та бізнес-освіти США;

3) розкрити зміст, форми і методи підготовки фахівців економічного профілю в американських ВНЗ в сучасних умовах;

4) вивчити сучасні тенденції розвитку вищої економічної та бізнес-освіти США;

5) визначити можливі шляхи впровадження американського досвіду підготовки вищих економічних кадрів у вітчизняну педагогіку й запропонувати рекомендації щодо вдосконалення підготовки фахівців економічного профілю в Україні на основі досвіду США.

Об'єкт дослідження - вища економічна та бізнес-освіта в США як соціально-педагогічне явище.

Предмет дослідження - генезис вищої економічної та бізнес-освіти в США, зміст, форми і методи підготовки кадрів економічного профілю американськими ВНЗ в сучасних умовах.

Методологічну основу дослідження склали філософські та психолого-педагогічні положення про сутність історичних процесів і соціально-педагогічних явищ; системно-структурний принцип пізнання педагогічних процесів, який передбачає цілісність вивчення об'єкта, виявлення специфіки взаємодії його складових частин, прогнозування подальшого розвитку; системний підхід до порівняльного аналізу подій та явищ в освітній сфері; принципи науковості, історизму, полікультурності.

Теоретичними основами дослідження є положення, що ґрунтуються на теорії людського капіталу (Г. Беккер, Дж. Мінцер, В. Петі, Д. Рікардо, А. Сміт, Т. Шульц); філософії сучасної освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, С. Клепко); ідеї безперервної освіти й виховання людини впродовж усього її життя (Я. Коменський, В. Крижко, Ч. Пінг, Дж. Скотт, А. Тоффлер, Дж. Філд); дослідженнях психолого-педагогічних основ професійного розвитку особистості (І. Аносов, М. Євтух, Л. Нечипоренко, Н. Ничкало, О. Пєхота, С. Сисоєва, Т. Яценко); дослідженнях сучасних тенденцій розвитку зарубіжної освіти (Н. Балацька, Р. Барр, В. Бобров, Б. Вульфсон, О. Глузман, А. Кезар, О. Корбут, Ю. Краснов, Ч. Пінг, Г. Поберезська, Л. Пуховська, Дж. Тег).

Методи дослідження: конкретно-пошуковий і логіко-синтетичний (для збору, аналізу, систематизації та узагальнення положень історичної, науково-педагогічної, періодичної, методичної, довідкової літератури, нормативної документації); системно-структурний (для систематизації наукових фактів про економічну та бізнес-освіту США); хронологічний (для опису етапів розвитку й виділення періодів реформування економічної та бізнес-освіти США); статистичний (збір, обробка, аналіз даних економічної та освітньої статистики США); порівняльний аналіз окремих аспектів підготовки вищих економічних кадрів у США й Україні; теоретико-узагальнюючий метод і метод інтерпретації (для формулювання й обґрунтування висновків за результатами проведеного дослідження). Мета і завдання дисертації зумовили необхідність використання системної та описової методик. Для забезпечення наочності застосовувалися також графічні форми репрезентації матеріалу - рисунки, таблиці.

Джерельна база дослідження: документально-фактологічні матеріали Національної асоціації бізнес-освіти США, електронних бібліотек та Інтернет-сайтів американських ВНЗ, урядових сайтів США, автентичні матеріали американських видавництв; монографії, наукові статті, нормативна документація, матеріали наукових конференцій, матеріали періодичних видань бібліотечних фондів Варшавської бібліотеки (Польща, м. Варшава), Національної наукової бібліотеки ім. В. І. Вернадського (м. Київ), бібліотеки ЦНТІ (м. Київ), бібліотеки Таврійського національного університету (м. Сімферополь), бібліотеки Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), електронних бібліотек; ресурси Інтернет.

Хронологічно дослідження охоплює період з 1635 року (народження бізнес-освіти в США) до нинішнього часу (зміна філософії і парадигми вищої економічної та бізнес-освіти США у зв'язку з бурхливим розвитком інформаційно-комунікаційних технологій).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: в науковий обіг уведено раніше невідомі дані про економічну та бізнес-освіту США; проаналізовано генезис вищої економічної та бізнес-освіти США й розроблено періодизацію її реформування; систематизовано кваліфікаційні напрями підготовки вищих економічних кадрів у США; вивчено тенденції розвитку американської економічної та бізнес-освіти в сучасних умовах; запропоновано рекомендації щодо вдосконалення підготовки фахівців економічного профілю в Україні на основі американського досвіду підготовки вищих економічних кадрів; уточнено й науково обґрунтовано: сутність понять „економічна освіта” та „бізнес-освіта”, їх специфіку в США; зміст, форми й методи вищої економічної та бізнес-освіти США в сучасних умовах. Набуло подальшого розвитку визначення можливостей і шляхів упровадження в Україні досвіду підготовки економічних кадрів вищими навчальними закладами США.

Практичне значення роботи полягає в розробці рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки вищих економічних кадрів в Україні на основі досвіду США, підборі посилань на ресурси мережі Інтернет для студентів економічних спеціальностей. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні курсів „Історія педагогіки”, „Порівняльна педагогіка”, „Менеджмент освіти”, „Педагогічна аксіологія”, „Педагогіка вищої школи”, написанні дипломних, магістерських, дисертаційних робіт, підготовці посібників, а також у системі післядипломної освіти.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Кримського інженерно-педагогічного університету (акт № 01.1-08/697 від 10 жовтня 2008 р.), Національної академії природоохоронного та курортного будівництва (акт № 364/05 від 14 травня 2008 р.), Криворізького державного педагогічного університету (акт № 06-36 від 16 жовтня 2008 р.), Університету економіки і управління (акт № 363-2 від 12 вересня 2008 р.), Кримського інституту бізнесу (акт № 567 від 19 вересня 2008 р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечується методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу взаємопов'язаних методів, що відповідають поставленій меті та завданням, автентичністю джерел інформації, вірогідністю та репрезентативністю даних, використанням методів їх статистичної обробки.

Апробацію результатів дисертаційного дослідження здійснено у виступах на дев'яти науково-практичних конференціях різних рівнів - міжнародних: II Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми науки та освіти” (27 червня - 4 липня 2001 р., м. Керч), III Міжнародній науковій конференції „Російська мова в мовному і культурному просторі Європи і світу: Людина. Свідомість. Комунікація. Інтернет” (м. Варшава, Польща, 10-14 травня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології” (26-27 квітня 2007 р., м. Рівне); всеукраїнських: I Національній науково-практичній конференції „Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку” (29 листопада 1999 р., м. Київ), „60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє” (м. Київ, 22-23 лютого 2006 р.), VII Всеукраїнській науково-практичній конференції „Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (29-31 березня 2006 р., м. Київ), наукових конференціях Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (м. Сімферополь, 2006 р., 2007 р., 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено в 13 одноосібних роботах, з яких 8 статей опубліковано у фахових виданнях ВАК.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 9 додатків на 21 сторінці, списку використаних джерел (268 найменувань, у тому числі 106 - англійською мовою). Загальний обсяг дисертації - 238 сторінок, з них 186 сторінок основного тексту. В роботі вміщено 2 рисунки і 8 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, окреслено мету, завдання, об'єкт і предмет дисертаційної роботи, розкрито її методологічні та теоретичні основи, методи, джерела, встановлено хронологічні межі дослідження, визначено наукову новизну, практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію й упровадження отриманих результатів.

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи розвитку вищої економічної та бізнес-освіти в США” простежено генезис вищої економічної та бізнес-освіти в США; систематизовано й подано у вигляді схеми кваліфікаційні напрями підготовки економічних кадрів у США; на основі аналізу даних освітньої та економічної статистики США доведено взаємозв'язок між розвитком галузі економічної та бізнес-освіти в США й зростанням економічних показників у країні, підвищенням рівня життя населення.

Роком народження бізнес-освіти в США, за даними Національної асоціації бізнес-освіти, вважається 1635 р., коли в шкільних програмах уперше з'явилася дисципліна „Рахівництво”. До кінця XIX ст. бізнес-освіта розглядалася суто як професійно-технічна. Науково-технічна революція наприкінці XIX ст. стала поштовхом до бурхливого розвитку американської бізнес-освіти, зумовила посилення її академічної складової і з 1881 року бізнес-освіта почала надаватися на університетському рівні.

Дослідження свідчать, що економічна освіта, на позначення якої став уживатися термін „Economic education”, оформилась як галузь наукового знання тільки в 20-х роках ХХ ст. Оскільки бізнес-освіта мала на той час довгу історію, економічну освіту почали вважати її окремим напрямом. Тому, говорячи про економічну та бізнес-освіту, у США часто вживають узагальнений термін „бізнес-освіта”. Проте ці два поняття не тотожні. Економічна освіта має більш теоретизований характер, а бізнес-освіті притаманна практична спрямованість. Бізнес-школи головним чином готують менеджерів для роботи в фірмах, корпораціях, приватному бізнесі, тоді як економічні факультети ВНЗ навчають кадри переважно для державних структур.

Відсутність наукової роботи у бізнес-школах призвела в 30-40-і роки XX ст. до кризи підготовки педагогічних кадрів для бізнес-освіти, її якість знизилася. В 1959 році проведено реформу Гордона-Хауелла, в результаті якої бізнес-школи почали робити наголос на розвитку організаційних навичок, умінні вирішувати різнопланові проблеми і на соціально конструктивній поведінці майбутніх бізнесменів, підвищили вимоги до абітурієнтів, викладацького складу, посилили систему контролю й оцінювання знань студентів. У бізнес-школах були започатковані наукові дослідження. На основі аналізу літературних джерел встановлено, що реформа Гордона-Хауелла виявилася головним чинником у становленні сучасної системи бізнес-освіти з її навчальними планами, педагогічними методами та адміністративною структурою ВНЗ.

З 80-х років XX ст. настає революційно новий етап у розвитку економічної та бізнес-освіти США, коли у ВНЗ і в світі бізнесу з'являються перші персональні комп'ютери. В нових педагогічних умовах переглянуто зміст програм підготовки економічних кадрів та викладачів економічних дисциплін.

Із середини 90-х років у зв'язку з розвитком системи електронної комунікації та появою мережі Інтернет бере початок процес зміни парадигми вищої економічної та бізнес-освіти в США. Акцент в освіті тепер зміщується з викладання на вивчення. Педагог розглядається не як носій знань, а як координатор навчального процесу. В освітній процес упроваджуються елементи дистанційного навчання. Ідеї безперервної освіти й рівного доступу до знань дістають усе більшу підтримку. Нова парадигма вищої економічної та бізнес-освіти США викликала зміну методології та практики організації навчального процесу, зумовила появу нових тенденцій у розвитку цієї галузі освіти.

Вивчивши кваліфікаційні напрями підготовки фахівців економічного профілю в Сполучених Штатах Америки на сучасному етапі, ми систематизували та представили їх у вигляді схеми (рис. 1).

Рис. 1. Основні кваліфікаційні напрями підготовки фахівців у галузі економіки та бізнесу у вищих навчальних закладах США

Аналіз довідкової та нормативної документації, даних освітнього порталу США й спеціалізованих Інтернет-сайтів дозволив виявити основні галузі спеціалізації при підготовці економічних кадрів вищої кваліфікації в США: бухгалтерський облік і фінанси; ділове адміністрування та менеджмент; економіка; реклама і зв'язки з громадськістю; електронна комерція; під-приємництво; управління устаткуванням; менеджмент готельного господарства; кадровий менеджмент; виробничий менеджмент; страхування та актуаріат; міжнародний бізнес; менеджмент інформаційних систем; стратегія і принципи менеджменту; маркетинг; менеджмент суспільних організацій; управління організацією і наука про систему організації; проектний менеджмент; управління якістю; кількісний аналіз; менеджмент нерухомого майна; менеджмент перевезень.

За результатами аналізу даних освітньої та економічної статистики США, можна дійти висновків, що: по-перше, зростання добробуту суспільства тісно пов'язане з розвитком галузі економічної та бізнес-освіти; по-друге, на початку нового тисячоліття відбулася переоцінка ролі кваліфікованих фахівців в економіці, у зв'язку з чим рівень оплати їх праці значно виріс і, одночасно з цим, збільшився розрив між заробітною платою працівників без вищої освіти й фахівців найвищої кваліфікації. Встановлено, що США, контролюючи майже одну третину світового фінансового освітнього обігу, є лідером з експорту освітніх послуг, який складає п'яту частину доходів експорту економіки. Підготовка іноземних студентів ведеться переважно у сфері бізнесу (менеджменту), з інженерних, сільськогосподарських наук та англійської мови. На підставі аналізу статистичних даних зроблено висновок про важливе значення інвестицій в освіту, особливо у вищу економічну та бізнес-освіту, що є вигідними і для держави, і для окремих громадян, які отримують можливість підвищувати власний інтелектуальний рівень, та завдяки цьому поліпшувати свій соціальний статус і матеріальний стан.

У другому розділі „Реформування системи підготовки фахівців економічного профілю в США” виділено й охарактеризовано періоди реформування економічної та бізнес-освіти в США, вивчено й описано особливості навчального процесу при підготовці вищих економічних кадрів на сучасному етапі.

У результаті проведеного історико-педагогічного аналізу виділено чотири періоди реформування економічної та бізнес-освіти в США:

Ранній період становлення й розвитку американської бізнес-освіти (1635-1880 рр.). Бізнес-освіта з моменту зародження й до завершення епохи великих технічних відкриттів мала професійно-технічну спрямованість. Науково-технічна революція зумовила зростання потреби США в кадрах для економічного сектору, що викликало стрімкий розвиток галузі американської бізнес-освіти.

Період цивілізованих трансформацій в економічній та бізнес-освіті США (1881-1957 рр.). Процес інтеграції американської бізнес-освіти в систему вищої освіти США бере початок від створення 1881 року першої університетської школи бізнесу - Уортонської школи комерції і фінансів при Пенсільванському університеті. З того часу бізнес-школи почали засновуватися при великих ВНЗ. У 20-х роках ХХ ст. економічна освіта оформилася в окрему галузь наукового знання. Почала приділятись увага підготовці педагогічних кадрів для системи вищої економічної та бізнес-освіти. Набула значущості економічна грамотність суспільства, яка тепер розглядалась як важливий чинник соціально-економічного розвитку країни, тому економічні й бізнес-дисципліни впроваджувались у програми загальноосвітніх шкіл і всіх ВНЗ незалежно від профілю факультету та спеціальності.

Період потрясінь та активних реформ (1958-1990 рр.). Проведено реформу Гордона-Хауелла (ініційовану 1959 р.), яка відіграла значну роль у становленні сучасної системи економічної та бізнес-освіти США. В результаті цієї реформи в бізнес-школах почали проводитися наукові дослідження; студентам прищеплювались навички роботи в нових соціально-економічних умовах; ступені магістра та доктора були розділені й присуджувалися паралельно на базі бакалаврської освіти. В цей період активно функціонували суспільні коледжі, які за рахунок розширення програм стали початковим ступенем вищої економічної та бізнес-освіти, була посилена гуманітарна й загальноосвітня підготовка вищих економічних кадрів. У 60-і роки XX ст., у зв'язку зі зростанням малого бізнесу в США, до програм підготовки економічних кадрів включено дисципліни „Підприємництво” та „Малий бізнес”, що стало важливою педагогічною інновацією.

Період технологічної революції (з 1990 р. до нинішнього часу). Розвиток нових інформаційно-комунікаційних технологій спричинив модернізацію методології вищої економічної та бізнес-освіти США, змісту навчальних програм, переосмислення ролі педагога в освітньому процесі й вимог до кваліфікації сучасного фахівця. Змінилася філософія освіти.

Період технологічної революції зумовив особливості навчального процесу у ВНЗ на сучасному етапі, які були вивчені й описані в дисертаційній роботі поаспектно.

Встановлено, що особливості політики США в організації підготовки вищих економічних кадрів полягають у децентралізованій системі управління й делегуванні великих повноважень різним комісіям та асоціаціям, найбільш впливовою з яких виступає Національна асоціація бізнес-освіти (National Business Education Association - NBEA), оскільки вона окреслює політику держави у сфері економічної та бізнес-освіти. Створена при асоціації в 1959 році Комісія з визначення політики в галузі економічної та бізнес-освіти (Policies Commission for Business and Economic Education - PCBEE) публікує програмні заяви, в яких від імені держави визначає цілі, завдання, пріоритети й перспективні напрями розвитку вищої економічної та бізнес-освіти в США. В заявах підкреслюється, що бізнес-освіта - це не привілей окремих громадян, а знання й навички, необхідні кожній людині в повсякденному житті. Комісія визначає предметні поля, які складають зміст економічної та бізнес-освіти, а також необхідні основні знання й навички з кожної галузі економічних знань.

Аналіз змісту й організації підготовки економічних кадрів у вищих навчальних закладах США показав, що в програмах навчання бакалаврів 50 % академічного часу займають загальноосвітні дисципліни. Спеціалізація починається з третього року, її складають предмети вільного вибору за фахом і основні дисципліни, які є ядром спеціалізації. Акцент у навчанні робиться на вивчення практичних курсів (методи оптимізації, економічна статистика, економетрія, бухгалтерський облік, фінансовий менеджмент, економічне програмування). Велика увага приділяється правовій підготовці й розвитку навичок роботи в мультикультурному діловому середовищі. У США в 1960- 1970-і роки було створено інноваційну навчальну програму з менеджменту, яку тепер узято за основу американськими бізнес-школами. Навчальні плани гнучкі, маневрені, при цьому обсяг пройденого матеріалу визначається не кількістю аудиторних годин, а реальними знаннями, навичками й уміннями студента. Реалізовуючи гуманістичний підхід і принцип рівного доступу до вищої освіти, американські вищі навчальні заклади використовують кредитно-модульну систему навчання, яка забезпечує студентові академічну мобільність.

У ході дослідження особливостей навчального процесу при підготовці вищих економічних кадрів у США з'ясовано, що на сучасному етапі ВНЗ комплексно й творчо використовують різноманітні форми організації навчального процесу й так звані „стратегії навчання”: лекції, навчальний метод із сократівською логікою, демонстрації, моделювання й практику під керівництвом, кейс-метод (розв'язання ділових задач), імітацію, рольові ігри, конструктивний метод відкриттів, навчання в команді, а також активно впроваджують в освітній процес нові|впроваджують| інформаційно-комунікаційні технології.

За результатами вивчення досвіду використання інформаційно-комунікаційних технологій у вищій економічній та бізнес-освіті США виокремлено основні сфери їх застосування в педагогічному процесі: спілкування студентів із викладачами за допомогою електронної пошти, відеосесій; взаємодія інструктора з великою аудиторією через систему двосторонньої електронної комунікації; телелекції; телеконференції; спілкування у віртуальних групах за інтересами; участь в електронних дискусіях із залученням консультантів; виконання тестів та інтерактивних завдань в онлайновому режимі; забезпечення оперативного доступу до великого обсягу інформації; отримання інформації зі спеціалізованих сайтів, із електронних баз даних, електронних бібліотек; розробка проектів, презентацій, веб-журналів; економічне моделювання. При цьому роль викладача-інструктора в навчальному процесі є вирішальною.

Встановлено, що основними передумовами ефективної підготовки фахівців економічного профілю у вищих навчальних закладах США є: мотивація студентів та викладачів до взаємодії; методики активного навчання; розвиток кооперації та співпраці між студентами; оперативний зворотний зв'язок; додаткова позааудиторна самостійна робота студентів над кожною з тем; повага до студентів, урахування їхніх здібностей і можливостей, вселення оптимізму, впевненості, віри у свої сили; стимулювання амбіцій студентів і конкурентної боротьби між ними.

У третьому розділі „Розвиток вищої економічної та бізнес-освіти США в сучасних умовах” охарактеризовано сучасний стан і тенденції розвитку вищої освіти економічного профілю в США, описано нову філософію освіти у сфері економічних наук, здійснено порівняльний аналіз окремих аспектів підготовки економічних кадрів в США й Україні.

Аналіз літературних джерел з теми дослідження показав, що на початку нового тисячоліття в американській бізнес-освіті створилася кризова ситуація, пов'язана зі зростанням конкуренції між бізнес-школами внаслідок політики популяризації освіти у сфері бізнесу й розпалювання конкуренції між ВНЗ через оприлюднення в засобах масової інформації рейтингів шкіл бізнесу. Прагнучи привернути увагу більшої кількості абітурієнтів, бізнес-школи знизили вимоги до вступників, послабили систему контролю за якістю навчання, почали пропонувати студентам корисні практичні курси й майже вилучили наукову компоненту навчання. Однак останнім часом ці заклади усвідомили загрозу існування галузі бізнес-освіти й почали змінювати політику щодо залучення абітурієнтів. Тепер у їх рекламних гаслах більше не підкреслюється особиста вигода для власника диплома МВА, а наголошується на соціальній відповідальності за майбутнє країни.

Тенденції розвитку вищої економічної та бізнес-освіти США в сучасних умовах свідчать про підвищення значущості економічної грамотності американського суспільства, посилення уваги до вищої економічної та бізнес-освіти з боку уряду, громадськості й керівництва вищих навчальних закладів, а також про збільшення потреби США в кваліфікованих кадрах економічного профілю.

На підставі аналізу сучасного стану досліджуваної галузі й тенденцій її розвитку сформульовано положення нової філософії вищої економічної і бізнес-освіти США: на сучасному етапі кожен громадянин суспільства, незалежно від рівня освіти, віку й отриманої професії, зобов'язаний бути економічно грамотним; природною потребою особистості має стати безперервне навчання впродовж усього життя; бізнес-освіта США спирається на досвід фахівців-практиків, які беруть участь в освітньому процесі; зв'язок теорії з практикою забезпечується участю студентів у реальних проектах під керівництвом викладача та фахівця від фірми-замовника, вирішенням ситуативних завдань, проведенням рольових ігор, імітацій, а також за допомогою створення навчальних галузевих структур при великих фірмах та підприємствах; при підготовці майбутніх фахівців у сфері економіки та бізнесу акцент зміщується на культивування нових професійних якостей (аналітичного мислення, здатності ухвалювати рішення в нестандартних ситуаціях, пристосовуватися до змінних умов, володіння навичками „менеджменту знань”, прийомами ефективної роботи з інформацією, документацією та базами даних тієї фірми, де фахівець отримав роботу, нахилів до взаємо- й самонавчання, вміння працювати в команді, спілкуватися в мультикультурному середовищі, користуватися в роботі й навчанні новими інформаційно-комунікаційними технологіями, переймати, використовувати та збагачувати накопичені іншими співробітниками досвід і знання); відповіддю на мінливі економічні, науково-технічні, політичні та інші чинники зовнішнього середовища є індивідуалізація програм навчання й навчальних планів, постійне їх удосконалення.

Виявлено низку принципових відмінностей американської системи навчання економічних кадрів у вищих навчальних закладах від української: жорстка система відбору абітурієнтів із застосуванням психологічного тестування; розділення академічних ступенів (на базі бакалаврату паралельно ведеться підготовка економістів-практиків та майбутніх наукових співробітників і викладачів); забезпеченість інформаційними ресурсами; невелика кількість студентів на одного викладача (як мінімум, у 3 рази менша, ніж в Україні) та невелике академічне навантаження викладачів (у два й більше разів нижче, ніж у вітчизняних ВНЗ); практична орієнтація навчальних планів і програм підготовки економістів; широке використання активних методів навчання (до 70 % академічного часу); тривалі стажування студентів на фірмах і підприємствах, участь у виконанні реальних проектів; правова грамотність майбутніх економістів та управлінців; навчання спілкуванню в мультикультурному діловому середовищі.

Проведений зіставний аналіз номенклатури галузей спеціалізації при підготовці магістрів ділового адміністрування бізнес-школами США й України засвідчив, що з 20 найбільш поширених напрямів підготовки у США вітчизняні школи бізнесу здійснюють підготовку тільки за шістьма, водночас вони пропонують програми, які не мають підвищеного попиту на міжнародному ринку бізнес-освіти. Зроблено висновок, що в Україні на етапі становлення зазначеної галузі освіти доцільно розвивати обмежену кількість програм МВА, переважно програм-лідерів за популярністю в США й у світі: Accounting (бухгалтерський облік), MBA in Management і General MBA (програми як професіонального, так і базового менеджменту), Finance (фінанси), Marketing (маркетинг), International Business (міжнародна торгівля), Human Resources Management (управління трудовими ресурсами), Management Information Systems (інформаційні системи в менеджменті), Entrepreneurship (підприємництво). Були також виявлені слабкі сторони маркетингової діяльності бізнес-шкіл в Україні й запропоновано привести у відповідність назви спеціалізацій із номенклатурою напрямів підготовки, прийнятою в міжнародній практиці бізнес-освіти, особливо з урахуванням того, що більшість бізнес-шкіл, діючих в Україні, видають дипломи міжнародного зразка.

За результатами дисертаційного дослідження визначено можливі шляхи впровадження у вітчизняну педагогіку американського досвіду підготовки вищих економічних кадрів і запропоновано рекомендації щодо вдосконалення підготовки фахівців економічного профілю в Україні, найголовнішими з яких є:

- усвідомити пріоритетність розвитку економічної та бізнес-освіти в Україні, вести політику популяризації економічної грамотності населення й навчати основ економіки на всіх рівнях освіти незалежно від спеціалізації;

- заснувати спеціальний орган при МОН України, до функцій якого входили б: розробка національних стандартів економічної та бізнес-освіти, контроль за якістю освіти, організація та координація міжнародної співпраці у сфері економічної та бізнес-освіти, визначення національної політики в цій галузі освіти, створення позитивного іміджу української бізнес-освіти за кордоном;

- організувати в Криму, з перспективою заснування на всій території України, регіональний центр міжнародної освіти при МОН України, який би здійснював рекрутинг іноземного контингенту студентів на професійному рівні;

- включити до списку журналів ВАК престижні зарубіжні наукові видання з метою сприяння інтеграції української науки у світовий науково-дослідний простір і поширення інформації про український науковий потенціал;

- зобов'язати комерційні ВНЗ і фірми, що використовують інтелектуальний потенціал викладачів та фахівців, які навчалися на держбюджетній основі, протягом певного періоду частково відшкодувати державі вартість їх навчання (наприклад, у вигляді особливого оподаткування) й використовувати отримані кошти для реформування галузі вищої економічної освіти та розвитку бізнес-освіти в Україні;

- на етапі становлення української бізнес-освіти зосередити зусилля на розвитку обмеженої кількості бізнес-шкіл і програм навчання бізнесу в Україні (тобто створити так звані „еталонні школи бізнесу”), довести навчання за цими програмами до міжнародних стандартів;

- економічним факультетам ВНЗ і бізнес-школам налагодити зв'язки з великими підприємствами та державними установами для отримання інформаційної й фінансової підтримки, організації проходження студентами практики й виконання завдань та проектів під керівництвом фахівців із досвідом практичної роботи, а також для надання випускникам ВНЗ можливості подальшого працевлаштування;

- на базі великих підприємств заснувати галузеві освітні комплекси з перспективою надання випускникам робочих місць на таких підприємствах;

- створити в Україні єдину національну базу даних педагогічних кадрів для найму педагогічного складу ВНЗ на конкурентній основі та стимулювання безперервного підвищення кваліфікації кадрів;

- підвищити вимоги до абітурієнтів економічних спеціальностей, запровадити процедуру психологічного тестування абітурієнтів економічних спеціальностей на профпридатність;

- навчати студентів економічних спеціальностей методики викладання економічних дисциплін, впровадити у програми навчання поглиблений спецкурс іноземної мови за професійним спрямуванням;

- залучати психологів до розробки стратегій мотивування учнів шкіл та студентів ВНЗ до отримання знань, самовдосконалення й навчання впродовж усього трудового життя.

Узагальнення результатів дослідження дає підстави для таких висновків:

1. Сполучені Штати Америки є всесвітньо визнаним лідером економічної та бізнес-освіти, тому вивчення американського досвіду підготовки економічних кадрів набуває актуальності для України в умовах переходу вітчизняної економіки на інноваційний шлях розвитку.

2. На підставі теоретико-методологічного аналізу проблеми становлення й розвитку вищої економічної та бізнес-освіти США конкретизовано сутність понять „економічна освіта” й „бізнес-освіта”, їх специфіку в США (бізнес-освіта має прикладний характер і надається бізнес-школами, які готують менеджерів для роботи в малому бізнесі, в фірмах, корпораціях; економічна освіта більш теоретизована, передбачає оволодіння економічними законами у всіх сферах економічного життя суспільства й надається в університетах, що готують кадри переважно для роботи в державних структурах та відомствах).

3. Вивчено розвиток американської економічної та бізнес-освіти і виокремлено ключові події в її історії відповідно до основних етапів становлення й розвитку галузі вищої освіти в США: 1-й (1635-1776 рр.) - виникнен-ня коледжів з професійно-технічною спрямованістю навчання, зародження бізнес-освіти як соціально-педагогічного явища; 2-й (1776-1862 рр.) - заснування бізнес-коледжів і бурхливий розвиток бізнес-освіти, зумовлений науково-технічним прогресом; 3-й (1862-1900 рр.) - створення першої університетської школи бізнесу, інтеграція бізнес-освіти в систему вищої освіти США; 4-й (1900-1987 рр.) - становлення економічної освіти як самостійної галузі наукового знання; 5-й (1987-1997 рр.) - удосконалення й модернізація вищої економічної та бізнес-освіти США у зв'язку з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій; 6-й (з 1997 р. до нинішнього часу) - зміна освітньої парадигми у відповідь на нову філософію вищої економічної та бізнес-освіти США.

4. Виділено й охарактеризовано чотири періоди реформування досліджуваної галузі в США: 1635-1880 рр. - період становлення й розвитку американської бізнес-освіти (вдосконалення змісту освіти у зв'язку з розвитком науки й техніки); 1881-1957 рр. - період цивілізованих трансформацій у бізнес-освіті (реформування структури вищої економічної та бізнес-освіти, поява нового типу навчального закладу - університетської школи бізнесу); 1958-1990 рр. - період потрясінь і активних реформ (збільшення фінансування наукових досліджень у сфері економічних наук та вищої освіти, гуманітаризація освіти як результат реформи Гордона-Хауелла 1959 р.); з 1990 р. до нинішнього часу - період технологічної революції (модернізація змісту, методології та технології організації навчального процесу). економічний сша фахівець навчання

5. Навчальний процес підготовки економічних кадрів у вищих навчальних закладах США характеризується тим, що: навчання здійснюється за кредитно-модульною системою; початковим ступенем вищої освіти є дворічне навчання у ВНЗ; кваліфікація бакалавра присвоюється після чотирьох років навчання, причому протягом перших двох років студенти вивчають переважно загальноосвітні та гуманітарні дисципліни, а з третього року починається спеціалізація з правом вибору дисциплін спеціалізації; наступним ступенем освіти є магістратура або докторантура. Магістрів готують як у бізнес-школах, за умови наявності досвіду практичної роботи, так і в університетах, де попередній досвід роботи не є обов'язковим. Програмам магістрів ділового адміністрування (МВА), які пропонуються тільки бізнес-школами, властива різноманітність, на відміну від університетських магістерських програм, які включають кваліфікаційні напрями Specialized Master (спеціалізований магістр у певній галузі економічних наук) і MIBS (магістр міжнародного ділового адміністрування). Зміст вищої економічної та бізнес-освіти США визначається стандартами, які регламентують тематичне наповнення курсів і нормативні професійно-кваліфікаційні характеристики з кожної предметної галузі. В навчальному процесі комплексно використовуються різноманітні форми й методи організації навчання, які ґрунтуються на сучасних технологічних досягненнях, однак при цьому роль викладача залишається головною.

6. У ході дослідження вивчено й охарактеризовано сучасні тенденції розвитку вищої економічної та бізнес-освіти в США, основними з яких є: посилення значущості економічної грамотності суспільства; глобалізація освіти (поширення міжнародного обміну та співпраці); вдосконалення навчальних програм відповідно до нових педагогічних та соціально-економічних умов; переорієнтація американської бізнес-освіти з інтересів особистості на інтереси суспільства й переосмислення ролі бізнес-шкіл; розширення сфери застосування сучасних комп'ютерних технологій в економічній та бізнес-освіті; гуманізація освіти; зростання кількості випускників економічних спеціальностей і криза технічної освіти; збільшення частки студентів у віці від 25 до 30 років у загальній кількості тих, хто навчається за бізнес-програмами; впровадження в загальноосвітніх школах економічних дисциплін; розвиток альтернативних програм навчання й перепрофілювання кадрів.

7. Аналіз можливих шляхів використання американського досвіду в Україні дозволив запропонувати рекомендації щодо вдосконалення вітчизняної підготовки економічних кадрів вищої кваліфікації, основними з яких є: формування потреби громадян в економічних знаннях, сприяння підвищенню економічної грамотності населення; створення державного органу при МОН України для визначення освітньої політики й моніторингу діяльності ВНЗ і бізнес-шкіл; розвиток експорту освітніх послуг на професійному рівні (значну частку залучених коштів слід спрямовувати на фінансування реформ у галузі економічної та бізнес-освіти в Україні); покладання зобов'язань на недержавні структури щодо часткового відшкодування державі вартості навчання кадрів, які отримали освіту у ВНЗ за рахунок держбюджету; включення до переліку фахових видань ВАК провідних іноземних наукових журналів для інтеграції української науки у світовий науково-освітній простір; зосередження зусиль на розвитку обмеженої кількості шкіл бізнесу й оптимізація номенклатури пропонованих ними програм; забезпечення зв'язку теорії з практикою в навчальному процесі (залучення економістів та бізнесменів до педагогічної діяльності, налагодження співпраці між ВНЗ і підприємствами, державними структурами, а також заснування галузевих освітніх комплексів); створення єдиної національної бази даних працівників сфери освіти, а відтак укомплектування педагогічного складу ВНЗ на конкурентній основі; підвищення вимог до абітурієнтів економічних спеціальностей, упровадження психологічного тестування для виявлення особистісних якостей та здійснення професійного орієнтування вступників; доповнення програм навчання курсами методики викладання економічних дисциплін та іноземної мови за професійним спрямуванням; мотивування учнів шкіл та студентів до навчання й безперервного самовдосконалення.

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань визначеної проблеми. Залишається актуальним подальше вивчення можливостей і шляхів творчого використання в Україні досвіду вищої економічної та бізнес-освіти США з урахуванням збереження національних освітніх традицій.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Ильина В. Ю. Особенности финансирования и деятельности вузов в современных экономических условиях // Культура народов Причерноморья. - 2000. - № 12. - 90 с. - С. 35-37.

2. Ильина В. Ю. Финансирование высшей школы в переходный период // Экономика и управление. - 2000. - № 5(24). - 40 с. - С. 23-24.

3. Ільїна В. Ю. Реформи освіти в Україні - філософські аспекти й досвід розвитку бізнес-освіти в Сполучених Штатах Америки / Вища освіта України № 2 (додаток 1). Тематичний випуск „Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології”. - Т. 2 - Рівне : РДГУ, 2007. - 202 с. - С. 26-28.

4. Ільїна В. Ю. Передовий досвід упровадження інноваційних технологій у підготовку майбутніх фахівців економічного профілю у вищих навчальних закладах США / Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. - Вип. XXXIV / За заг. ред. проф. В. І. Сипченка. - Слов'янськ : Видавничий центр СДПУ, 2007. - 252 с. - С. 29-35.

5. Ильина В. Ю. О некоторых историко-педагогических аспектах и современных тенденциях развития экономического и бизнес-образования в США / Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. статей: Вип. 13. Ч. 1. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - 300 с. - С. 165-175.

6. Ильина В. Ю. Качественная подготовка специалистов экономического профиля как один из факторов экономического роста в Украине / Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя, 2008. - Вип. 48. - 372 с. - С. 111-121.

7. Ильина В. Ю. Особенности организации учебного процесса при подготовке экономических кадров в вузах США / Проблеми трудової і професійної підготовки: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. / Укл. В. В. Стешенко. - Слов'янськ : СДПУ, 2008. - Вип. 12. Том 2. - 152 с. - С. 90-99.

8. Ільїна В. Ю Порівняльний аналіз окремих аспектів економічної і бізнес-освіти у США і Україні / Педагогіка і психологія: вісник АПН України. - Київ : Педагогічна преса. - № 2 (59). - 2008. - 159 с. - С. 121-129.

9. Ільїна В. Ю. Про використання зарубіжного досвіду для бізнесу підготовки фахівців в Автономній Республіці Крим // Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку. Матеріали 1-ї Національної міжвузівської науково-практичної конференції 29 листопада 1999 р., м. Київ / Сімферополь: Тавріда. - 2000. - 340 с. - С. 182-183.

10. Ильина В. Ю. О реформировании системы высшего образования и финансировании государственного сектора высшего образования // Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 2-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 27 червня - 4 липня 2001 р., м. Керч. В 2-х частинах. Частина 2 / Харків : Українська Асоціація „Жінки в науці та освіті”, Харківський нац. ун-т., Харків. інст. управління. - 2001. - 228 с. - С. 18-19.

11. Ільїна В. Ю. Розвиток підприємницької освіти у США як відгук на змінні економічні та психолого-педагогічні потреби суспільства / 60 років ЮНЕСКО : погляд у майбутнє. Наукова конференція 22-23 лютого 2006 р. Тези доповідей. - Київ. - 2006. - 231 с. - С. 224-226.

12. Ильина В. Ю. Передовой опыт внедрения инновационных технологий в подготовку будущих специалистов в вузах США / Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця VII Всеукраїнська науково-практична конферен-ція 29-31 березня 2006 р. Тези доповідей. - Київ. - 2006. - 301 с. - С. 94-96.

13. Ильина В. Ю. Межкультурная коммуникация как неотъемлемая составляющая мировых интеграционных процессов в сферах экономики и образования / Материалы III Международной научной конференции „Русский язык в языковом и культурном пространстве Европы и мира: Человек. Сознание. Коммуникация. Интернет”. - Варшава, 10-14 мая 2006. - 670 с. - С. 198-203.

АНОТАЦІЇ

Ільїна В. Ю. Становлення та розвиток вищої економічної і бізнес-освіти Сполучених Штатів Америки в сучасних умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки - Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), м. Ялта, 2009.

У дисертації здійснено історико-педагогічний аналіз становлення і розвитку вищої економічної та бізнес-освіти в США, визначено періоди її реформування, виділені ключові події в історії цієї галузі, вивчено й систематизовано кваліфікаційні напрями підготовки економічних кадрів. В роботі досліджено сучасний стан і тенденції розвитку вищої економічної та бізнес-освіти в США; в різних аспектах (політичному, організаційному, методико-педагогічному і змістовому) розкрито практику підготовки економічних кадрів в американських ВНЗ; наведено порівняльний аналіз окремих аспектів підготовки економічних кадрів вищої кваліфікації в США й Україні. За результатами дослідження запропоновано рекомендації щодо вдосконалення вищої економічної освіти і розвитку бізнес-освіти в Україні на основі досвіду США.

Ключові слова: економічна освіта, бізнес-освіта, система вищої освіти, тенденції розвитку вищої економічної і бізнес-освіти, стандарти та якість економічної і бізнес-освіти, зміст і методологія економічної та бізнес-освіти.

Ильина В. Ю. Становление и развитие высшего экономического и бизнес-образования США в современных условиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Республиканское высшее учебное заведение „Крымский гуманитарный университет” (г. Ялта), г. Ялта, 2009.

В диссертации осуществлен историко-педагогический анализ становления и развития системы подготовки экономических кадров в США, определены периоды реформирования американского экономического и бизнес-образования, выделены и описаны ключевые события, предопределившие современное состояние этой отрасли образования в США.