Формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах акмеологічного підходу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Г.С. СКОВОРОДИ

УДК 371.132

Спеціальність 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НА ЗАСАДАХ АКМЕОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ

Шапаренко Христина Андріївна

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Бурма Ганна Василівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, доцент кафедри теорії і методики професійної освіти

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Танько Тетяна Петрівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, декан факультету дошкільної освіти

кандидат педагогічних наук, Карпова Лариса Георгіївна, Управління освіти Червонозаводської районної у м. Харкові ради, начальник

Захист відбудеться 18 грудня 2008 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.06 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. № 215 - В.

Автореферат розісланий 17 листопада 2008 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Попова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Зміна освітньої парадигми від традиційної до особистісно орієнтованої, перехід освіти на державні стандарти вимагають від вищої педагогічної школи досконалої підготовки майбутніх педагогів, у тому числі працівників галузі дошкільної освіти. Сучасний вихователь дітей дошкільного віку - це професіонал, який орієнтується в наукових досягненнях, в інноваціях психолого-педагогічної науки, володіє різними технологіями навчання, виховання і розвитку дітей, здатний до саморозвитку, самовдосконалення, самомоделювання та самопроектування в різних сферах життєдіяльності, в тому числі в професійній. У зв'язку з цим існує постійна неослабна увага науковців до підвищення рівня професіоналізму майбутніх вихователів дітей дошкільного віку в процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах, спроможних виховати активну, самостійну творчу особистість. Проблема професіоналізму як категорії акмеології, що виражається через професійну компетентність, сьогодні знаходиться в центрі уваги багатьох науковців.

У сучасній науково-педагогічній літературі відсутні як єдине визначення дефініції "професійна компетентність", так і єдине розуміння тлумачення її змісту. Джерела інформації, присвячені даній проблемі, дають можливість виділити декілька підходів до поняття "професійна компетентність". Майже в усіх сучасних дослідженнях розуміння професійної компетентності педагога пов'язується з набуттям людиною знань, умінь і навичок (О. Дубасенюк, Л. Карпова, Н. Кузьміна, А. Маркова, В. Синенко, І. Тараненко та інші); з мотиваційною, операційною складовою і ціннісними орієнтаціями спеціаліста (Т. Браже, Л. Карпова, А. Маркова та інші); з загальною готовністю до побудови і перетворення своєї діяльності залежно від цінностей, що змінюються, основних і цільових орієнтирів у сучасній освіті (Ю. Гагін, А. Деркач та інші); зі спрямуванням на отримання усвідомленого результату (В. Бондар та інші); з досягненням способів навчання самоосвіті, самоорганізації, самоконтролю, способів пізнання себе та інших (А. Деркач, Н. Кузьміна, Л. Рибалко та інші); з творчим процесом, у результаті якого виникають творчі досягнення професіонала (Ш. Амонашвілі, В. Гриньова, В. Лозова, Л. Рибалко та інші).

Останнім часом підґрунтям дослідження сутності, структури та формування професійної компетентності майбутніх педагогів, у тому числі й вихователів дошкільних навчальних закладів, стали ідеї акмеології, педагогічної акмеології, що передбачають наявність значного потенціалу акмеологічного проектування або самопроектування професійного (життєвого шляху) особистості (К. Абульханова-Славська, О. Бодальов, В. Вакуленко, Ю. Гагін, Н. Гузій, А. Деркач, В. Зазикін, Н. Кузьміна, А. Маркова, В. Максимова, Л. Рибалко та інші). Об'єднувальним фактором цих процесів є акмеологічний підхід як вивчення і здійснення практичного вдосконалення педагога через перетворення наявного професійного рівня розвитку у вищий, оптимальний.

Свого наукового вирішення чекає розробка конкретних технологій формування в майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів професійної компетентності, що ґрунтуються на акмеологічному підході.

Теоретичний аналіз даної проблеми та вивчення практики роботи вихователів дошкільних навчальних закладів, їх професійної підготовки у вищих навчальних закладах дають можливість визначити суперечності, що об'єктивно мають місце в теорії і практиці педагогіки:

- між сучасним усвідомленням акмеологічної природи освіти, визнанням людиноцентрованої системи освіти і домінуючою соціоорієнтованою парадигмою педагогічної практики вищих навчальних закладів;

- між об'єктивною потребою суспільства в якісній підготовці майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів і недостатнім рівнем професійної компетентності випускників вищих навчальних закладів;

- між традиційним розумінням функції вищого педагогічного закладу і сучасним уявленням про професіоналізм, професійну компетентність, професійне "акме", розвиток акмеологічних якостей майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу;

- між необхідністю цілеспрямованого самовдосконалення педагогічних можливостей майбутнього вихователя та недостатньою опорою на акмеологічний підхід як умови найбільш повного розкриття професійної компетентності.

Актуальність, виявлені суперечності, недостатній рівень теоретичної дослідженості й практичної розробленості зазначеної проблеми зумовили вибір теми нашого дослідження "Формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах акмеологічного підходу".

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційного дослідження є складником комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах" (РК №1-200199U004104). Тему дослідження затверджено Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 5 від 23 грудня 2005 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 25 квітня 2006 року).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити технологію формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах акмеологічного підходу для підвищення якості їх підготовки у вищому навчальному закладі.

Завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми формування професійної компетентності студентів у вищому навчальному закладі на засадах акмеологічного підходу.

2. Теоретично обґрунтувати сутність і структурні компоненти професійної компетентності вихователя дітей дошкільного віку на засадах акмеологічного підходу.

3. Розробити та експериментально перевірити технологію формування професійної компетентності майбутніх педагогів дошкільної освіти у вищому навчальному закладі на засадах акмеологічного підходу.

4. Підготувати програму спецкурсу "Формування професійної компетентності в процесі акмеологічного проектування" та методичні рекомендації для вихователів дошкільних навчальних закладів з упровадження акмеологічного проектування в різних видах навчально-виховної діяльності дітей дошкільного віку.

Об'єкт дослідження: процес професійно-педагогічної підготовки майбутніх вихователів дітей дошкільного віку у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження: технологія формування професійної компетентності в майбутніх вихователів дітей дошкільного віку на засадах акмеологічного підходу.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів буде успішним за умови розробки та впровадження відповідної поетапної технології, що передбачає зростання майбутніх педагогів від наявного рівня до більш високого через акмеологічне прогнозування, моделювання, конструювання, планування їх професійної підготовки.

Методологічну й теоретичну базу дослідження становлять:

* законодавча база та державні документи щодо підготовки фахівців на сучасному етапі розвитку національної освіти (Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття), Закон України "Про освіту", Закон "Про дошкільну освіту", Базовий компонент дошкільної освіти в Україні);

* дослідження проблеми розвитку професійної компетентності педагога (С. Гончаренко, В. Гриньова, О. Дубасенюк, І. Зимня, М. Євтух, Л. Карпова, Н. Кузьміна, М. Лазарєв, В. Лозова, А. Маркова, А. Михайличенко, О. Овчарук, О. Пєхота, О. Попова, В. Семиченко, В. Сластьонін, І. Тараненко, Г. Троцко, А. Хуторський та інші);

* теорія особистісно орієнтованого навчання, суб'єкт-суб'єктних стосунків (Ш. Амонашвілі, І. Бех, В. Вихрущ, І. Зязюн, О. Кононко, В. Сластьонін, І. Якиманська та інші);

* положення акмеології про особистісно-професійний розвиток (Б. Ананьєв, О. Бодальов, А. Деркач, В. Зазикін, В. Максимова, А. Реан та інші);

* акмеологічний підхід до професійної підготовки (В. Беспалько, О. Бодальов, В. Вакуленко, А. Деркач, В. Зазикін, Н. Кузьміна, Л. Рибалко, С. Пальчевський та інші);

* теорія інженерно-психологічного, соціального й освітнього проектування (Н. Грачов, В. Докучаєва, Дж. Джонс, Є. Заїр-Бек, А. Лігоцький, Б. Ломов, В. Монахов та інші);

* сучасні концепції проектування навчального процесу вищої школи (Б. Гершунський, Є. Заїр-Бек, В. Зінченко, В. Максимова, Н. Нікандров, В. Сластьонін, Є. Шиянов та інші);

* наукові розробки щодо становлення майбутнього вихователя дітей дошкільного віку в умовах навчання у ВНЗ (Л. Артемова, Г. Бєлєнька, Н. Бесараб, Н. Лисенко, Н. Кирста, О. Кононко, Л. Спірін, Т. Танько та інші);

З метою виконання визначених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження: теоретичні - аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури з метою виявлення і обґрунтування вихідних положень; синтез, порівняння, систематизація, узагальнення з метою моделювання ігрових ситуацій, максимально наближених до майбутньої професійної діяльності вихователя; емпіричні - спостереження, анкетування, проведення індивідуальних та групових бесід, тестування - для перевірки ефективності запропонованих технологій і методик формування професійної компетентності на засадах акмеологічного підходу; педагогічний експеримент з метою визначення рівнів професійної компетентності; методи математичної статистики отриманих даних (знаходження середніх значень, відсоткових співвідношень); прогностичні - моделювання, метод незалежних експертних оцінок для встановлення максимальної залежності рівня професійної компетентності і якості дії педагогічних умов навчання.

Дослідження здійснювалося протягом 2004 - 2008 років.

Експериментальною базою дослідження були Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Харківський гуманітарно-педагогічний інститут, Бердянський державний педагогічний університет. компетентність акмеологічний навчальний професійний

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягають у тому, що:

* вперше теоретично обґрунтовано акмеологічні засади досягнення більш високого рівня професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів під час професійної підготовки у вищому навчальному закладі (акмеологічні положення, що визначають мету як досягнення вищих щаблів професіоналізму, завдання як шляхи формування професійного "акме", методи і форми їх реалізації). Науково обґрунтовані структурні компоненти професійної компетентності вихователя дітей дошкільного віку на засадах акмеологічного підходу, а саме: особистісний, змістово-процесуальний, рефлексивно-оцінювальний, креативний; розроблено і експериментально перевірено технологію формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах акмеологічного підходу, яка передбачає такі етапи особистісно-професійного зростання: підготовчий, процесуальний, рефлексивний і узагальнювальний; уточнено критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності студентів ВНЗ у межах акмеологічного підходу: мотиваційно-цільовий критерій з такими показниками: мотиваційна спрямованість інтересів і потреб, педагогічна спрямованість на досягнення вищих щаблів професійної компетентності; змістово-процесуальний критерій з такими показниками: якість професійно-педагогічних знань і розвиненість умінь, що забезпечують формування професійної компетентності; рефлексивно-оцінювальний критерій з такими показниками: уміння здійснювати самоаналіз та самооцінювання, прагнення до самовдосконалення; креативний критерій з такими показниками: здатність до саморозвитку власних можливостей та творчого перетворення дійсності з метою різнобічного розвитку дітей.

* подальшого розвитку набула теорія формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах акмеологічного підходу.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що визначена технологія формування професійної компетентності майбутніх вихователів дітей дошкільного віку на засадах акмеологічного підходу пройшла експериментальну апробацію, результати дослідження знайшли відбиття у розробці спецкурсу "Формування професійної компетентності в процесі акмеологічного проектування" і впроваджені в навчальний процес педагогічних ВНЗ, підготовці методичних рекомендацій для вихователів дошкільних закладів з упровадження акмеологічного проектування в різних видах навчально-виховної діяльності дітей дошкільного віку.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в практику роботи Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (довідка № 01 - 596 від 04.06.2008), Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 63/906 - 08 від 12.05.2008 р.), Харківського гуманітарно-педагогічного інституту (довідка № 01- 12/197 від 05.05.2008 р.).

Матеріали та результати дослідження можуть бути використані для оновлення змісту навчальних курсів психолого-педагогічних дисциплін, для внесення коректив до планів і програм з підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів та використовуватись викладачами ВНЗ під час проведення лекційних, практичних та індивідуальних занять з дисциплін психолого-педагогічного циклу.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічною обґрунтованістю вихідних положень, об'єктивним аналізом стану досліджуваної проблеми в теорії та педагогічній практиці, відповідністю методів дослідження його меті та завданням; всебічним якісним і кількісним аналізом експериментальних даних, а також позитивними наслідками його впровадження.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювались через публікацію матеріалів дисертації. Основні положення дослідження, проміжні та кінцеві результати доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди та кафедри теорії та методики дошкільної освіти Харківського гуманітарно-педагогічного інституту. Результати досліджень, які викладені в дисертації, висвітлювались на таких Міжнародних науково-практичних конференціях: "Ціннісні шляхи парадигми освіти в контексті євроінтеграції" (Харків, 2005), "Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика" (Луганськ, 2005), "Освіта і доля нації". Пріоритети і цінності сучасної освіти: педагогічне самовизначення України" (Харків, 2006); у виступах на таких Всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Виховання майбутнього педагога на основі національної культури і вічних духовних цінностей: історія та перспективи розвитку" (Харків, 2006), "Педагогічна майстерність керівника освітнього закладу: теорія і практика" (Полтава, 2007).

Публікації: основні положення і результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у 8 одноосібних публікаціях автора, в тому числі в 5 статтях у провідних фахових виданнях України.

Структура та обсяг дисертації зумовлена логікою наукового пошуку. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (298 найменувань, із них 3 іноземною мовою), 5 додатків на 40 сторінках, 24 таблиці, 17 рисунків. Загальний обсяг дисертації 234 сторінки, із них основного тексту 166 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність вибору теми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено його мету, об'єкт, предмет, завдання, сформульовано гіпотезу, методологічні та теоретичні засади дослідження, висвітлено основні етапи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів наукового пошуку, представлено основні методи дослідження, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - "Теоретичне обґрунтування проблеми становлення професійної компетентності студентів факультету дошкільного виховання у вищому навчальному закладі на засадах акмеологічного підходу" - на підставі аналізу й синтезу наукової літератури щодо основних підходів до професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів розкрито наявний стан досліджуваної проблеми, зміст і структуру професійної компетентності майбутнього вихователя дітей дошкільного віку; розглянуто особливості її формування на засадах акмеологічного підходу; доведено необхідність цілеспрямованого формування професійної компетентності майбутніх педагогів, обґрунтовано необхідність акмеологічного проектування в досягненні більш високих щаблів професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.

На основі аналізу сучасної наукової літератури розкрито сутність та взаємозв'язок понять "професіоналізм", "професійна компетентність", "професійна педагогічна компетентність", "акмеологічний підхід", "професійне "акме".

Комплексний аналіз робіт науковців дає змогу визначити акмеологічний підхід як методологічне підґрунтя досліджень психолого-педагогічного характеру, основною метою якого є самопрогнозування, моделювання, самопроектування в досягненні професійного "акме" (Б. Ананьєв, В. Вакуленко, Ю. Гагін, А. Деркач, Н. Кузьміна, І. Полєтаєва та інші).

У межах акмеологічного підходу логіка самопроектування професійного шляху особистості від "знання про недосконалість" до постановки себе суб'єктом в дослідницьку пошукову позицію, ціннісне самовизначення в проблемному полі самопроектування, самопрограмування, планування, рефлексії та досягнення більш високого рівня професійного "акме" стає підґрунтям для формування професійної компетентності майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу (М. Горчакова-Сибірська, В. Зазикін, І. Колеснікова, М. Колотилова, Л. Кондрашкова, Н. Кузьміна, Л. Рибалко та інші).

Аналіз історико-теоретичних досліджень свідчить, що акмеологічність як ознака вершинності та досконалості реалізації творчого потенціалу людини вивчалася в роботах стародавніх мислителів (Ферекид, Гекатей Мілетський, Акусилай Гелланікос, Геродот, Апполодор та ін.). Поступово проблема "акме" звужувалася та регламентувалася професійною діяльністю і почала розумітися як рух на гору до вищих, найбільш досконалих форм професіоналізму (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, М. Бердяєв, Л. Виготський, Н. Кузьміна, М. Рибніков, С. Рубінштейн, П. Флоренський та інші). Основним принципом акмеологічного підходу в досягненні професіоналізму стає вершинність як спрямованість на майбутнє, як теорія соціального оптимізму в розвитку життєствердження особистості, як творення, становлення професійної діяльності в умовах освіти (А. Бондар, В. Вакуленко, Н. Головко-Гаршина, А. Деркач, В. Зазикін, Н. Кузьміна, А. Маркова, С. Пальчевський та інші).

Психолого-педагогічні дослідження сучасності дозволяють визначити окремий узагальнений показник професіоналізму, яким виступає професійна компетентність

У системі понять акмеології компетентність виступає як якість особистості, що стала справжнім суб'єктом діяльності і професії, як уміння особистості вільно орієнтуватися в складних умовах педагогічної професії, оперувати суб'єктивними і об'єктивними її складовими, вводити нові способи здійснення педагогічної діяльності.

Узагальнювальний аналіз певних аспектів професійної компетентності майбутніх педагогів, зокрема й акмеологічних, дає можливість зробити висновок, що більшість науковців під професійною компетентністю розуміють інтегративні якості особистості, які виявляються в загальній здібності й готовності до майбутньої педагогічної діяльності, засновані на знаннях, досвіді, що набуті в процесі навчання й соціалізації, орієнтовані на саморозвиток, саморегуляцію, самовдосконалення, на досягнення найвищих щаблів професійного "акме" через самопрогнозування, моделювання, самопроектування (Ю. Гагін, А. Маркова, К. Платонов, В. Слободчиков та інші).

Професійну компетентність майбутнього вихователя дітей дошкільного віку на засадах акмеологічного підходу ми розуміємо як результат загальної і професійної освіти, де рівень підготовленості майбутнього спеціаліста дозволяє прогнозувати, планувати, проектувати професійне самовизначення і самозбагачення, допомагає знаходити шляхи вдосконалення в особистому житті і професійній діяльності, прагнути до більш високих щаблів професіоналізму.

Структуру професійної компетентності вихователя дітей дошкільного віку визначено як сукупність взаємопов'язаних компонентів, а саме: особистісного, змістово-процесуального, рефлексивно-оцінювального, креативного.

Стрижневий особистісний компонент, у якому ми виокремлюємо мотиваційну сферу, особистісні якості та педагогічні здатності особистості, відбиває наявність мотиваційно-цільової готовності, яка передбачає стійку педагогічну спрямованість інтересів і потреб, що виражаються в усвідомленні суспільної значущості своєї діяльності, прагненні займатися улюбленою справою (ядром такої спрямованості є гуманістичне ставлення до дітей, здатності до емпатії), розумінні ціннісних орієнтацій професії педагога, позитивному ставленні до себе як до професіонала.

Змістово-процесуальний компонент професійної компетентності передбачає наявність науково-теоретичних знань про особливості педагогічної діяльності вихователя дітей дошкільного віку, професійну компетентність, професіоналізм, акмеологію, професійне "акме", акмеологічне проектування; спеціальних знань про власні можливості й можливості дітей дошкільного віку, способи оволодіння педагогічною діяльністю, досягнення більш високого рівня професійної компетентності засобами акмеологічного проектування; умінь формування і підвищення рівня професійної компетентності, професійно-педагогічних умінь для різнобічного розвитку дітей.

Рефлексивно-оцінювальний компонент має передбачати прагнення до самовдосконалення шляхом самоаналізу і самооцінки педагогічної діяльності, що пов'язано з прогнозуванням позитивних самозмін у процесі формування професійної компетентності, виявленням і актуалізацією педагогічних здібностей, вибором оптимальних способів досягнення більш високих щаблів професійної компетентності й позитивного впливу на довколишню дійсність (через своїх вихованців, їхніх батьків, оточуючих).

Креативний компонент об'єднує особистісний, змістово-процесуальний, рефлексивно-оцінювальний компоненти і свідчить про здатність педагога до саморозвитку і творчого перетворення дійсності в процесі навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку.

Якість сформованості професійної компетентності в межах акмеологічного підходу може бути виміряна за допомогою акмеологічного поняття педагогічного удосконалення у вигляді акмеологічного проектування майбутнього вихователя дітей дошкільного віку (Б. Ананьєв, Ю. Гагін, М. Горчакова-Сибірська, І. Колеснікова, Н. Кузьміна, М. Максимова, А. Нікіфоров та інші).

Встановлено, що центральним поняттям, необхідним для аналізу різних боків педагогічного акмеологічного проектування в межах акмеологічного підходу до формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, є професійне самопроектування особистості через прогнозування, конструювання, планування, творення, прагнення до більш високих щаблів свого розвитку (В. Бедерханова, В. Беспалько, Є. Заїр-Бек, Н. Кузьміна, В. Слободчиков та інші).

У дисертації з'ясовано, що характерною особливістю акмеологічного проектування є прагнення особистості до творчого перетворення дійсності з метою досягнення більш високих ступенів професійного "акме", прагнення до самовдосконалення.

У дослідженні визначено акмеологічне проектування як спосіб реалізації акмеологічного підходу, що полягає в його сутності, принципах, структурі. Аналіз наукових досліджень з проблеми проектування дозволив виокремити в акмеологічному зростанні професійної компетентності майбутніх вихователів дітей дошкільного віку такі принципи цього процесу: прогностичності, покроковості, поетапності, нормування, зворотного зв'язку, продуктивності, культурної аналогії, де системоутворювальним виступає принцип саморозвитку на рівні активності і породження нових варіантів акмеологічного проектування.

В акмеологічному проектуванні чільне місце займають: прогнозування як різновид наукового передбачення ймовірного наукового судження про можливий стан професійної компетентності в майбутньому; конструювання як виявлення, деталізація, розробка, установлення системи соціальних зв'язків, що наближують задум; моделювання, що дозволяє створювати реальні процеси майбутньої діяльності, програвати, порівнювати та оцінювати можливі результати професійного становлення майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, робити обґрунтований вибір одного з альтернативних варіантів вирішення проблеми.

У роботі враховано дослідження науковців, які дозволили розробити етапи формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах акмеологічного підходу під час навчання у ВНЗ: підготовчий (попередній або стартовий), процесуальний, рефлексивний і узагальнювальний етапи. Цінним з педагогічної точки зору є логічна пов'язаність цих етапів від ідеального образу, цільового орієнтиру професійної компетентності до моделі, визначення перспективи, виділення пріоритетних проблем самозбагачення, самопобудови, самореалізації у вигляді конкретних способів передбачення і педагогічних дій, фільтрації потоку вражень, здійснення конкретної процедури проектування, аналізу варіантів, конструювання та узагальнення передбачуваних результатів.

На основі досліджень та аналізу педагогічної практики в дошкільних навчальних закладах у дисертації відзначено, що формування професійної компетентності майбутніх вихователів відбувається за умови взаємодії з дітьми дошкільного віку, а безперервний процес акмеологічного зростання майбутнього вихователя дає, у свою чергу, можливість забезпечення повноцінного розвитку і саморозвитку дошкільника, обопільне сходження особистостей на більш високий щабель (Л. Артемова, Г. Бєлєнька, Н. Бесараб, Н. Лисенко, Н. Кирста, О. Кононко, Т. Поніманська, Л. Спірін та інші).

Виявлені положення щодо формування професійної компетентності на засадах акмеологічного підходу потребують адекватного технологічного забезпечення їх реалізації.

У другому розділі - "Експериментальна перевірка технології формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах акмеологічного підходу" - розкриваються загальні питання організації й проведення експериментальної роботи, описано технологію формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах акмеологічного підходу, проаналізовано результати педагогічного експерименту.

На констатувальному етапі експерименту було здійснено оцінювання рівня сформованості професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. З урахуванням визначеної структури для оцінювання ефективності спроектованих засобів формування професійної компетентності майбутніх вихователів на засадах акмеологічного підходу нами визначені такі критерії й показники: мотиваційно-цільовий (мотиваційна спрямованість професійних інтересів і потреб, педагогічна спрямованість на досягнення вищих щаблів професійної компетентності), змістово-процесуальний (якість професійно-педагогічних знань і розвиненість умінь, які забезпечують формування професійної компетентності); рефлексивно-оцінювальний (наявність умінь здійснення самоаналізу і самооцінювання, прагнення до самовдосконалення); креативний (здатність до саморозвитку власних можливостей та творчого перетворення дійсності з метою різнобічного розвитку дітей).

Відповідно до програми педагогічного експерименту було утворено дві експериментальні групи (Е1 - 50 осіб і Е2 - 54 особи) і контрольна група (К - 55 осіб).

Результати констатувального етапу експерименту дозволили дійти висновку, що рівень сформованості професійної компетентності студентів знаходиться переважно на низькому (56,25% Е1, 53,3% Е2 та 53,2% К ) та середньому рівні (29,5% Е1, 30,1% Е2 та 28,6% К). Це свідчить про відсутність морально-психічної настанови і чіткої орієнтації студентів у питаннях акмеологічного зростання професійної компетентності; про поверхові знання психолого-педагогічних дисциплін та спеціальних методик; про недостатню усвідомленість студентами шляхів саморозвитку та самовдосконалення професійного "акме".

Цілеспрямована робота з формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах акмеологічного підходу була здійснена в природних умовах навчального процесу Харківського гуманітарно-педагогічного інституту і Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Технологія передбачала поетапне формування професійної компетентності на засадах акмеологічного підходу. Для кожного з етапів технології було визначено мету й завдання, обрано форми і методи їх реалізації. Упровадження технології здійснювалось на 1-2 курсах (під час вивчення навчальних курсів "Вступ до спеціальності", "Загальна педагогіка", на 3-4 курсах ("Дошкільна педагогіка", "Основи професійної майстерності". Крім цього, на 2-3 курсах читався спецкурс "Формування професійної компетентності в процесі акмеологічного проектування". У контрольних групах процес професійної підготовки організовувався традиційно.

Перший, підготовчий, етап мав настановчий та інформаційний характер. Метою було забезпечення активної саморозвивальної діяльності студентів, а саме: актуалізація наявних знань та уявлень студентів щодо професійно-педагогічної діяльності та співвіднесення з ними нової інформації стосовно акмеологічного підходу до проблеми професійної компетентності; формування установки на саморозвиток і самопроектування в процесі професійного самопізнання. Основними завданнями на цьому етапі були такі: розширення змісту педагогічних предметів інформацією про можливості акмеологічного підходу в процесі формування професійної компетентності педагога, надання імпульсу до саморозвитку і самопроектування майбутнього професіонала; актуалізація внутрішнього потенціалу майбутнього вихователя і прогнозування образу ідеального вихователя; створення умов для формування почуття взаємоповаги та довіри в колективі в процесі саморозкриття власного потенціалу. Вирішення цих завдань здійснювалось шляхом організації проблемних лекцій і семінарів, організації акмеологічних тренінгів професійного спрямування та роботи творчої групи "Педагогічний пошук" для виявлення особистісних якостей і педагогічних можливостей майбутніх вихователів у подальшому формуванні професійної компетентності.

Метою другого, процесуального, етапу було осмислення фахівцями своїх знань та досвіду стосовно прогнозування власного саморозвитку і різнобічного розвитку дітей дошкільного віку, оволодіння студентами способами і засобами акмеологічного проектування від мети до результату як показника рівня сформованості професійної компетентності в умовах навчання у вищому навчальному закладі. Основними завданнями були такі: оволодіння студентами прийомами акмеологічного проектування; складання та реалізація програми особистісно-професійного самовдосконалення, привчання студентів до порівняльного моделювання поведінки і професійної діяльності. Основними формами реалізації завдань були такі: оволодіння студентами основами акмеологічної проективної діяльності з метою підвищення рівня професійної компетентності на основі відповідного спецкурсу; введення елементів моделювання і проектування навчальної діяльності до змісту спецдисциплін; продовження роботи творчої групи "Педагогічний пошук" для поглибленого вивчення методики створення освітнього маршруту саморозвитку і різнобічного розвитку дітей з подальшим дослідженням проблеми в науковій роботі.

На третьому, рефлексивному, етапі ставилися за мету аналізування та оцінювання процесу формування професійної компетентності в студентів, результату акмеологічного зростання їх як професіоналів, перехід від зовнішнього контролю й оцінювання до внутрішнього - самоконтролю, самооцінювання. Основними завданнями на цьому етапі були такі: створення умов для самооцінки, самоконтролю студентами особистісних результатів процесу формування професійної компетентності, практичне втілення акмеологічного проектування в процес навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку. Для реалізації завдань рефлексивного етапу формування професійної компетентності студентів застосовувались такі форми роботи, як педагогічна практика для корекції індивідуального стилю професійної діяльності, продовження роботи у творчій групі "Педагогічний пошук" для практичного запровадження набутих знань і вмінь акмеологічного проектування в процес навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку.

Четвертий, узагальню вальний, етап передбачав створення умов для ґрунтовного, глибокого й усвідомленого оволодіння професією вихователя дітей дошкільного віку через сформованість на певному рівні всіх компонентів професійної компетентності в педагогічних і методичних діях у процесі самостійної проективної діяльності. Основним завданням цього етапу була творча взаємодія студентів з дітьми дошкільного віку, формування індивідуального педагогічного стилю впливу на оточуючу дійсність. Для цього організовувались тренінги професійної майстерності, конкурс "Професійна майстерність", написання та захист курсових і дипломних проектів, участь у студентських науково-практичних конференціях.

Результати формувального експерименту було проаналізовано і узагальнено на контрольному етапі. Отримані дані свідчать про суттєві позитивні зміни рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів в експериментальних групах за всіма критеріальними показниками (табл. 1, с. 13). Результати професійної підготовки майбутніх вихователів фіксувалися у відповідях на заліках і екзаменах, у контрольних роботах, у творчих проектах, у звітній документації з практики, під час захисту наукових робіт, у доповідях на конференціях. Кількісні і якісні дані було підтверджено й доповнено використанням методів анкетування, бесіди, інтерв'ювання, тестування, самооцінювання, оцінкою експертів.

Для порівняння результатів, отриманих на констатувальному і контрольному етапах експерименту, визначення статистичної значущості змін у структурі професійної компетентності, аналізу ефективності запропонованої технології застосовувався метод математичної статистики (критерій ?

Експеримент показав, що більшість студентів експериментальних груп піднялася на вищий рівень професійної компетентності. Характерним є значне підвищення всіх показників, що вимірювались, та відсутність різких коливань самооцінки й оцінки різних складових професійної компетентності. Приріст кількості студентів зі стійким проявом мотиваційної спрямованості професійних інтересів і потреб у групі Е1 свідчить про те, що проектування освітнього маршруту забезпечувало студентам можливості для реалізації установки на саморозкриття і саморозвиток і в той же час для випробовування себе в передачі нового іншим, що приносило задоволення від навчального процесу і професії вихователя загалом. У студентів групи Е2 більшою мірою виявився показник спрямованості на досягнення професійного "акме". На нашу думку, це відбулося під впливом індивідуальної системи роботи зі студентами, яка допомогла їм розкрити власні особистісні можливості, необхідні для виконання майбутньої педагогічної діяльності. Найбільший приріст сформованості професійно значущих педагогічних знань виявлено в групі Е2. Такий результат забезпечувався необхідністю цілеспрямованого пошуку інформації з проблеми формування індивідуального педагогічного стилю діяльності вихователя, інтегрування психологічних, педагогічних, акмеологічних знань, оформлення наукової думки.

Позитивні зміни відбулися в рівні сформованості діагностичних, комунікативних, організаторських умінь у групі Е1, чому сприяла організація педагогічної практики; проектувальних і прогностичних умінь професійної компетентності в групі Е2 завдяки участі студентів у різних видах акмеологічної проективної діяльності з дітьми дошкільного віку.

Позитивні зрушення відбулися в показниках сформованості рефлексивно-оцінювальних умінь. Збільшення студентів з адекватною самооцінкою у групі Е1 є наслідком впливу колективу на її формування. Здатність до саморозвитку більшою мірою виявилася в групі Е2 завдяки позитивному впливу на виявлення і актуалізацію потенційних можливостей індивідуального проекту освіти.

В обох експериментальних групах спостерігали позитивну динаміку здатності майбутніх вихователів до творчого перетворення дійсності. Яскраво виявилися вміння студентів висувати гіпотези, демонструвати креативне мислення. Майже однаковою мірою студенти показали вміння генерувати оригінальні ідеї.

Отже, проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези та дозволило сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань.

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури дає можливість зробити висновок, що система формування професійної компетентності студентів у вищому навчальному закладі може бути успішно здійснена на основі акмеологічного підходу, де акмеологічна стратегія професійної освіти розуміється як проектування, планування і організація функціонування освітньої системи, орієнтованої на професійні досягнення майбутнього педагога, максимальне використання його особистісного і професійного потенціалу з застосуванням акмеологічних технологій.

2. Теоретично обґрунтовано сутність професійної компетентності на засадах акмеологічного підходу, яку ми розуміємо як результат загальної і професійної освіти, де рівень підготовленості майбутнього спеціаліста дозволяє прогнозувати, планувати, проектувати професійне самовизначення і самозбагачення, допомагає знаходити шляхи вдосконалення в особистому житті і професійній діяльності, прагнути до більш високих щаблів професіоналізму.

3. Професійна компетентність як багатоаспектне утворення забезпечується синтезом тісно взаємопов'язаних структурних компонентів: особистісного, змістово-процесуального, рефлексивно-оцінювального, креативного, що забезпечують у своїй взаємодії продуктивну педагогічну діяльність і професійне акмеологічне зростання майбутнього педагога.

4. Розроблено та експериментально перевірено технологію формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у вищому навчальному закладі на засадах акмеологічного підходу. Обґрунтовано критерії і показники сформованості професійної компетентності: мотиваційно-цільовий (мотиваційна спрямованість професійних інтересів і потреб; педагогічна спрямованість на досягнення професійного "акме"; змістово-процесуальний (якість знань: наповнюваність, системність, дієвість і розвиненість умінь, які забезпечують формування професійної компетентності); рефлексивно-оцінювальний (уміння здійснювати самоаналіз і самооцінювання, прагнення до самовдосконалення); креативний (здатність до саморозвитку власних можливостей та творчого перетворення дійсності).

5. Технологія формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів спрямована на поетапне становлення компонентів професійної компетентності й містить такі етапи: підготовчий, процесуальний, рефлексивний і узагальнювальний.

Про ефективність технології формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів свідчить отримана на контрольному етапі експерименту позитивна динаміка всіх досліджуваних показників.

У групі Е1 студенти більшою мірою виявили вміння спільного формування цілей, узгодженості індивідуальних і групових цілей, організовану рефлексію та заохочення оригінальності самовираження; підтримують тенденцію прийняття інших, надають емоційну підтримку одногрупникам, виявляють взаємодовіру. У групі Е2 студенти розкрили власні особистісні можливості, необхідні для виконання майбутньої педагогічної діяльності, актуалізували індивідуальний досвід, розвинули гнучкість та самостійність мислення, оволоділи професійно значущими педагогічними знаннями, добирали оптимальні способи досягнення професійної компетентності. Слід зазначити, що в обох експериментальних групах спостерігалася позитивна динаміка здатності майбутніх вихователів до творчого перетворення дійсності та потреба в продовженні процесу самовдосконалення в процесі професійної діяльності. Це дало можливість констатувати необхідність комплексного використання як індивідуальних, так і колективних форм роботи як чинника досягнення більш високих щаблів професійної компетентності.

6. Розроблено програму спецкурсу для формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у процесі акмеологічного проектування. Підготовлено та апробовано методичні рекомендації для вихователів з упровадження акмеологічного проектування у навчально-виховний процес дошкільних закладів.

Проведене дослідження не претендує на всебічне висвітлення проблеми. Подальшого вивчення потребують проблеми формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах акмеологічного підходу, механізми взаємодії вищого навчального педагогічного закладу і дошкільних навчальних закладів у процесі формування професійної компетентності студентів і вихователів на засадах акмеологічного підходу; удосконалення та розробка надійного акмеологічного інструментарію діагностики і методичного забезпечення підвищення рівня професійної компетентності дошкільних працівників.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Шапаренко Х. А. Підвищення якості підготовки студентів, які навчаються без відриву від виробництва / Х. А. Шапаренко // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. праць / За заг. ред. проф. В. І. Сипченка. - Слов'янськ, 2003 р. - С. 57-60.

2. Шапаренко Х. А. Особливості педагогічної акмеології у навчальному процесі гуманітарно-педагогічного інституту / Х. А. Шапаренко // Педагогічні шляхи реалізації загальноєвропейських цінностей у системі освіти України: зб. наук. праць / За заг. ред. Т.Є. Гребенюка; Мін-во мистецтва і туризму України. Луганськ. держ. інст. культури і мистецтв, Обл. метод. кабінет учб. закладів мистецтва та культури. - Харків, 2005. - С. 264-269.

3. Шапаренко Х. А. Особливості формування професійної компетентності майбутніх педагогів дошкільної освіти / Х. А. Шапаренко // Наукові записки кафедри педагогіки Харк. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна : зб. наук. праць - Х., 2006. - Вип. XVI. - С. 251-260.

4. Шапаренко Х. А. Реалізація духовних потреб особистості в процесі формування професійної компетентності студентів / Х. А. Шапаренко // Наукові записки кафедри педагогіки Харк. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна : зб. наук. праць. - Х., 2006. - Вип. XVI1. - С. 100 - 107.

5. Шапаренко Х. А. Використання проективних технологій в процессі формування професійної компетентності студентів / Х. А. Шапаренко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць ХДАДМ (ХХПІ) - Х., 2008.- Вип. 7. - С. 146-150.

Науково-методичні матеріали

6. Формування професійної компететності в процесі акмеологічного проектування : прогр. спецкурсу / Харк. гуман.-пед. ін-т ; уклад. Х. А. Шапаренко. - Х., 2005. - 28 с.

7. Упровадження акмеологічного проектування в різних видах навчально-виховної діяльності дітей дошкільного віку : метод. рек. для вих-лів дошк. навч. закл. / Харк. гуман.-пед. ін-т ; уклад. Г. В. Бурма, Х. А. Шапаренко - Х., 2006. - 26 с.

Матеріали конференцій

8. Шапаренко Х. А. Роль педагогічної практики у професійному становленні студентів-заочників / Х. А. Шапаренко // Практичне навчання як складова формування майбутнього фахівця: зб. мат. Харківської обласної науково-практичної конференції педагогічних працівників вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації (Харків, 24-25 лютого 2005р.). - Х., 2005. - С. 250-252.

9. Шапаренко Х. А. Становлення світоглядної культури студентів педагогічного вищого навчального закладу в процесі професійної підготовки / Х. А. Шапаренко // Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика : зб. наук. праць ІІ Міжнародної наукової конференції (Луганськ, 6-7 червня 2005 р.) / Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля - Луганськ, 2005. - Вип. 4. - С. 3-12.

10. Шапаренко Х. А. Діагностика професійно-педагогічного "акме" як фактора становлення педагогічної майстерності у студентів вищої школи / Х. А. Шапаренко // Педагогічна майстерність: становлення і шляхи розвитку : матер. Всеукр. наук.-практ. конференції. - Полтава, 2007 - С. 269 - 272.



Шапаренко Х. А. Формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах акмеологічного підходу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти - Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. - Харків, 2008.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах акмеологічного підходу.

Визначено сутність професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах акмеологічного підходу, її зміст і структуру, яка містить такі компоненти: особистісний (мотиваційна сфера, особистісні якості та педагогічні здібності особистості), змістово-процесуальний (професійно-педагогічні знання й уміння), рефлексивно-оцінювальний (готовність до самоаналізу й самооцінювання педагогічної діяльності, прагнення до самовдосконалення), креативний (здатність до саморозвитку, здатність педагога до творчого перетворення і різнобічного розвитку дітей).

Розроблено й експериментально перевірено технологію формування професійної компетентності майбутніх вихователів дітей дошкільного віку на засадах акмеологічного підходу у вищому навчальному закладі, яка спрямована на поетапне становлення компонентів професійної компетентності й передбачає такі етапи: підготовчий, процесуальний, рефлексивний і узагальнювальний. Результатами експериментальної роботи доведено ефективність розробленої технології формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах акмеологічного підходу.

Ключові слова: формування, вихователь дітей дошкільного віку, професійна компетентність, акмеологічний підхід, педагогічна технологія.

Шапаренко К. А. Формирование профессиональной компетентности будущих воспитателей дошкольных учебных заведений на основе акмеологического подхода. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования - Харьковский национальный педагогический университет имени Григория Сковороды. - Харьков, 2008.

Диссертационная работа является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы формирования на основе акмеологического подхода.

На основе анализа научной литературы определена сущность основных дефиниций исследуемой проблемы.

Научно обосновано, что система формирования профессиональной компететности студентов в высшем учебном заведении может быть успешно реализована на основе акмеологического подхода, где акмеологичекая стратегия профессионального образования понимается как проектирование, планирование и организация функционирования образовательной системы, ориентированной на профессиональные достижения будущего педагога, максимальное использование его личностного и профессионального потенциала с использованием акмеологических технологий.

В результате теоретического исследования установлено, что профессиональная компетентность будущих воспитателей дошкольных учебных заведений - это результат общего и профессионального образования, где уровень подготовленности будущего специалиста позволяет прогнозировать, планировать, проектировать профессиональное самоопределение и самообогащение, находить пути усовершенствования в личной и профессиональной деятельности, стремиться к более высоким уровням профессионализма.

Как многоаспектное образование профессиональная компететность имеет сложную структуру, в которой выделяются компоненты: личностный (мотивационная сфера, личностные качества и педагогические способности личности), содержательно-процессуальный (профессионально-педагогические знания и умения), рефлексивно-оценочный и креативный (стремление к самосовершенствованию, готовность к самоанализу и самооценке педагогической деятельности) и креативный (способность к саморазвитию, способность педагога к творческому преобразованию и разностороннему развитию детей).

...