Формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

УДК 378.147: 78

Формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики

13.00.04- теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Вохмяніна Ірина Вадимівна

Харків 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Роман Наталя Михайлівна,

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Сковороди, завідувач кафедри естетичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Линенко Алла Францівна,

Південноукраїнський державний педагогічний

університет імені К. Д. Ушинського, професор кафедри

музично-інструментальної підготовки;

кандидат педагогічних наук, професор

Пономарьова Галина Федорівна

Харківський гуманітарно-педагогічний інститут, ректор.

Захист відбудеться 9 квітня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. 216.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215-В

Автореферат розісланий 5 березня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Штефан Л.А.

індивідуальний стиль вчитель професійний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Послідовна демократична спрямованість українського суспільства актуалізувала низку проблем, пов'язаних із входженням України до світового освітнього простору, де широко обговорюється сучасна система цінностей, напрямів освіти, відроджується концепція особистості, заснована на ідеях природовідповідності та культурної самоідентифікації. Парадигма нинішньої європейської освіти націлює на застосування поняття “індивідуальність, що формується”, яке дозволить конкретизувати орієнтири навчання, націлити педагогів на розвиток самобутності кожного учня, а систему освіти - на стимулювання самореалізації кожної особистості.

Важливу роль у таких перетвореннях відведено майбутньому вчителю, оскільки модернізація школи, передусім, пов'язана з його освіченістю, рівнем загальної та професійної культури. Тому основним завданням вищої педагогічної освіти стає створення умов для найбільш яскравого, повного прояву особистості майбутнього фахівця. Професійна підготовленість та особистісні якості, які розвиває майбутній учитель у процесі навчання, розкриваються в індивідуальному стилі педагогічної діяльності.

Аналіз психолого-педагогічних джерел свідчить про те, що окремі аспекти проблеми індивідуального стилю були предметом теоретичних досліджень у філософії, психології та педагогіці. Так, філософський аспект індивідуального стилю представлено в працях О. Устюгової, М. Щукіна; теоретико-методологічні основи проблематики індивідуального стилю розкрито в наукових розробках А. Адлера, Л. Андрюхіної, О. Асмолова, В. Григор'яна, С. Гільманова, Л. Дорфмана, Є. Ільїна, Є. Клімова, О. Лібіна, В. Мерліна, Г. Неустроєва, В. Посталюка, В. Толочека та ін.

Проблеми визначення сутності та складників процесу формування індивідуального стилю педагогічної діяльності знайшли своє відображення в працях М. Амінова, О. Андрос, С. Вершловського, З. Вяткіної, В. Загв'язінського, І. Зимньої, Л. Квітової, Т. Кузнецової, О. Леонтьєва, Л. Лесохіної, О. Маркової, О. Ніконової, Л. Сивак, О. Силіної, В. Сластьоніна, Н. Петрової, Л. Подимової, О. Чернічкіної.

Питання професійної підготовки та розвитку творчої особистості вчителя засобами музичного мистецтва вивчали А. Абдулліна, О. Алексєєв, О. Апраксіна, Л. Арчажникова, Л. Баренбойм, Т. Вендрова, Н. Ветлугіна, О. Єркіна, В. Іщенко, О. Левченко, В. Медушевський, Е. Назайкінський, Г. Нейгауз, Л. Рапацька, Р. Тельчарова, Т. Ткаченко, Л. Уколова. Окремі аспекти професійної музично-педагогічної підготовки майбутнього вчителя музики висвітлено в працях Г. Байбікової, Н. Білої, Л. Ніколаєвої, М. Михайлова, А. Моздикова, М. Приставкиної, Т. Смирнової, К. Щедролосєвої.

Останнім часом з'явилися дисертаційні дослідження, в яких проаналізовано індивідуальний стиль діяльності педагогів вищих та середніх навчальних закладів (Н. Веригина, Л. Макарова, Н. Приходько, О. Слепічева, А. Тареєва, Н. Щеліхова), формування індивідуального творчого стилю майбутніх учителів (Р. Саттарова, І. Суботіна). Особливості індивідуального стилю професійної діяльності вчителів гуманітарних дисциплін вивчала Ж. Ковалів, педагогічного спілкування - Г. Мешко, професійного спілкування майбутніх перекладачів Н. Соболь.

Однак серед вивчених джерел відсутні спеціальні наукові розробки, присвячені теоретичному обґрунтуванню та методичному опрацюванню процесу формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики.

Існує низка суперечностей, які стримують вирішення проблеми формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики:

· між потребою суспільства в професійно компетентному вчителі музики та недостатнім науковим обґрунтуванням процесу формування індивідуального стилю його педагогічної діяльності;

· між відсутністю досліджень з проблеми формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики та необхідністю створення відповідного сучасним вимогам науково-методичного забезпечення його професійної підготовки.

Актуальність означеної проблеми, її недостатня розробленість, потреба в науково обґрунтованому теоретико-методичному вирішенні завдання формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики під час його професійної підготовки, необхідність та можливість подолати зазначені суперечності й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики”.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідницької роботи кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди згідно з темою “Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних закладах” (РК №1-20019004104).

Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 3 від 24 червня 2005 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 3 від 21. 03. 2006 р.).

Мета дослідження - виявити ефективність упровадження розробленої і науково обґрунтованої технології формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики у його професійну підготовку.

Відповідно до мети дослідження визначено основні завдання:

1. На основі аналізу філософської і психолого-педагогічної літератури уточнити сутність поняття “індивідуальний стиль педагогічної діяльності вчителя музики”.

2. Теоретично обґрунтувати структурні компоненти індивідуального стилю педагогічної діяльності вчителя музики, уточнити критерії, показники, рівні його сформованості.

3. Розробити технологію формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики та експериментально її перевірити в процесі професійної підготовки.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутнього вчителя музики у вищому педагогічному навчальному закладі.

Предмет дослідження - технологія формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики в процесі професійної підготовки.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що ефективність процесу формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики можна значно підвищити, якщо теоретично обґрунтувати і реалізувати в ході професійної підготовки технологію, яка передбачає:

· діагностику стану сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики;

· створення в майбутнього вчителя музики позитивної мотивації до формування індивідуального педагогічного стилю шляхом стимулювання рефлексивних процесів;

· розробку напрямів формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики на основі професійно-педагогічних знань та вмінь;

· розвиток індивідуальних властивостей та музично-педагогічних здібностей майбутнього вчителя музики;

· коригування стану сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя музики.

Методологічною основою дослідження є вихідні філософські положення про зумовленість мети, завдань освіти суспільними та національними потребами, загальнотеоретичні й методологічні принципи наукового пізнання, концептуальні положення філософії, психології, педагогіки про єдність діяльності і свідомості; принципи системного та особистісно-орієнтованого підходів; технологічна парадигма освіти, потреби особистості в творчості і самореалізації, активності в навчанні; взаємозв'язок теорії з практикою. Вихідні концептуальні положення враховують Закон України “Про вищу освіту”, Національну доктрину розвитку освіти в XXI столітті, Концепцію національного виховання, Концепцію педагогічної освіти України.

Теоретичну основу дослідження становлять:

педагогічні ідеї вітчизняних учених з питань теорії виховання та навчання (А. Бойко, О. Іонова, В. Лозова, І. Прокопенко, Г. Троцко та ін.); науково-теоретичні й педагогічні концепції про гармонійний та творчий розвиток особистості (М. Каган, В. Кудін, А. Макаренко, Л. Нечепоренко, Г. Пономарьова, В. Посталюк, К. Ушинський); закономірності підготовки майбутнього педагога до професійної діяльності (В. Гриньова, Т. Дем'янюк, І. Зязюн); розробки сучасних педагогічних технологій (В. Євдокимов, А. Нісімчук, О. Падалка, О. Пєхота, О. Шпак); загальнопсихологічна теорія діяльності (К. Абульханова-Славська, Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн); теорії розвитку індивідуальності (А. Адлер, В. Мерлін, Є. Клімов); індивідуального стилю людини в різних аспектах діяльності (Л. Андрюхіна, В. Григор'ян, Л. Дорфман, О. Лібін, Є. Устюгова, М. Щукін); індивідуального стилю педагогічної діяльності вчителя (С. Вершловський, 3. Вяткіна, В. Загвязинський, І. Зимня, І. Ісаєв, О. Леонтьєв, Л. Лесохіна, Л. Макарова, О. Маркова, О. Ніконова, Л. Подимова, Н. Щеліхова); теоретико-методичні положення про формування індивідуальності майбутнього вчителя музики (Л. Арчажнікова, Л. Баренбойм, Т. Вендрова, Н. Ветлугіна, В. Іщенко, А. Линенко, О. Литвиненко, В. Медушевський, Г. Нейгауз, Л. Ніколаєва, Л. Рапацька, Н. Роман, О. Рудницька).

У ході реалізації завдань дослідження був застосований комплекс методів:

* теоретичних - аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури, моделювання технології формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики; аналіз нормативних документів і посібників з проблеми; узагальнення результатів експерименту з метою визначення сутності і ролі формування індивідуального стилю у професійній підготовці майбутнього вчителя музики;

* емпіричних - педагогічні спостереження, бесіди, анкетування, інтерв'ювання з метою виявлення рівнів сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності та стану його формування в педагогічних закладах освіти; вивчення результатів творчої діяльності студентів; педагогічний експеримент для діагностики та перевірки ефективності розробленої технології формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики;

* методи математичної статистики для обробки отриманих експериментальних даних.

Експериментальна база дослідження. Експериментально-дослідницька робота проводилася в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди та Харківському гуманітарно-педагогічному інституті. В експерименті взяли участь 302 студенти і 58 викладачів предметів музично-педагогічного циклу.

Наукова новизна й теоретична значущість одержаних результатів дослідження полягають у тому, що:

· вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено технологію формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики, яка передбачає: діагностику стану сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики; створення в майбутнього вчителя музики позитивної мотивації до формування індивідуального педагогічного стилю шляхом стимулювання рефлексивних процесів; розробку напрямів формування індивідуального стилю педагогічної діяльності на основі професійно-педагогічних знань і вмінь; розвиток індивідуальних властивостей та музично-педагогічних здібностей майбутнього вчителя музики; коригування стану сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності в процесі його професійної підготовки;

· уточнено сутність поняття “індивідуальний стиль педагогічної діяльності вчителя музики” як сукупності професійно-педагогічних знань та вмінь, індивідуальних властивостей, музично-педагогічних здібностей майбутнього вчителя музики, які зумовлюють індивідуальну своєрідність застосування ним методів та прийомів у процесі професійної підготовки та музично-педагогічної діяльності; критерії, показники та рівні сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності;

· подальшого розвитку набуло навчально-методичне забезпечення завдяки розробці методичних рекомендацій з формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики у процесі його професійної підготовки.

Практичне значення результатів дослідження полягає в експериментально перевіреній ефективності технології формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики, підготовлених на його основі спецкурсу та навчально-методичних рекомендацій “Індивідуальний стиль педагогічної діяльності сучасного вчителя музики” для викладачів вищих навчальних педагогічних закладів. Теоретичні положення та практичні напрацювання, викладені в дисертації, застосовувалися в ході професійної підготовки майбутнього вчителя музики, під час написання курсових і дипломних робіт.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідки № 312 та № 322 від 10.02.08 р.), Харківського гуманітарно-педагогічного інституту (довідка № 01. 10/196 а від 12.06.2007 р.).

Основні положення та висновки дослідження можуть бути використані під час викладання дисциплін музично-педагогічного циклу в педагогічних коледжах, інститутах, університетах, закладах післядипломної освіти; під час створення підручників та науково-методичних видань, підготовки й організації концертної та музично-просвітницької діяльності, проведення музично-педагогічної практики.

Вірогідність та обґрунтованість основних положень, результатів і висновків дисертаційного дослідження забезпечується обґрунтованістю вихідних положень; застосуванням комплексу методів та методик, адекватних предмету, меті й завданням дослідження; експериментальною перевіркою висунутого припущення та визначених положень, якісним і кількісним аналізом експериментальних даних; упровадженням результатів дослідження в практику роботи вищих навчальних закладів освіти.

Апробація результатів дослідження здійснювалась через публікації за матеріалами дисертації, а також у виступах на Всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: “Професіоналізм педагога” (Ялта, 2005); “Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача” (Київ, 2005); “Українська культура: питання історії, теорії та методики” (Херсон, 2005); “Проблеми розвитку сучасної загальноосвітньої школи: інноваційний підхід” (Бєлгород, 2005); “Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта в контексті Болонського процесу” (Харків, 2005); “Культура та інформаційне суспільство XXI століття” (Харків, 2006). Висновки, одержані в процесі науково-дослідницької роботи, доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри теорії і методики професійної освіти, звітних науково-практичних конференціях Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (2004-2007).

Публікації. Основні положення і результати дослідження відображено в 10 одноосібних публікаціях, які відтворюють зміст дисертації, з них: 5 статей у провідних наукових фахових виданнях, 4 - у збірках матеріалів наукових конференцій, 1 - навчально-методичні рекомендації.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (273) та додатків (А-С). Загальний обсяг роботи становить 228 сторінок, з них основного тексту - 187 сторінок. Дисертація містить 28 таблиць на 25 сторінках, 4 рисунки на 5 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, розкрито ступінь її наукової розробки, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання дослідження, окреслено методологічні й теоретичні основи дисертаційної роботи; схарактеризовано методи дослідження; висвітлено наукову новизну і практичне значення дослідження; наведено відомості про етапи та зміст науково-дослідницької роботи, а також про апробацію та впровадження її результатів.

У першому розділі - “Теоретичні питання формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики” - на підставі аналізу опрацьованої літератури з'ясовано сутність індивідуального стилю педагогічної діяльності, розкрито особливості технології формування індивідуального стилю педагогічної діяльності вчителя музики в процесі його професійної підготовки.

Вивчення філософської та психолого-педагогічної літератури свідчить, що дослідники Є. Клімов, В. Мерлін, В. Небиліцин пов'язували поняття “індивідуальний стиль діяльності” зі взаємовідношенням об'єктивних вимог діяльності та властивостей особистості. Розглядаючи умови ефективності педагогічної діяльності, З. Вяткіна, І. Зимня, А. Ковальов, Н. Кузьміна, О. Маркова акцентували увагу на взаємозв'язку індивідуального стилю діяльності та педагогічних здібностей вчителя. А. Бодальов, Є. Ільїн, О. Никонова, М. Приставкіна вивчали проблему індивідуального стилю педагогічної діяльності в аспекті педагогічної майстерності та визначення ролі вчителя у навчально-виховному процесі.

Теоретичний аналіз наукових праць з проблем професійної підготовки вчителя засобами музичного мистецтва засвідчив, що музично-педагогічна підготовка майбутнього вчителя музики у вищому навчальному закладі є складником його професійної підготовки і спрямована на набуття студентом комплексу спеціальних знань з дисциплін музично-теоретичного, музикознавчого, інструментального та вокально-хорового циклів.

Вивчення навчальних планів і програм вищих педагогічних закладів освіти дозволило стверджувати, що професійна підготовка майбутнього вчителя музики спрямована на гуманізацію процесу музичної освіти, формування спеціальних знань, умінь та навичок, їх використання в музично-педагогічній діяльності. Під музично-педагогічною розуміємо діяльність, яка спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості засобами музичного мистецтва.

У процесі наукового пошуку з'ясовано, що індивідуальність стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики виявляється у своєрідності застосування ним педагогічних методів та прийомів у різних видах музичної діяльності (грі на музичних інструментах, сольному та хоровому співі, диригуванні учнівськими творчими колективами, музично-просвітницькій роботі). Це зумовлено його індивідуальними властивостями (особливостями характеру, темпераменту, емоційно-регуляційними навичками), музичними здібностями (музичним слухом, ритмом, виконавськими можливостями), професійною спрямованістю, рівнем загальної й педагогічної культури, ступенем попередньої музично-педагогічної підготовки.

У дослідженні уточнено сутність поняття “індивідуальний стиль педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики” як сукупності професійно-педагогічних знань та вмінь, індивідуальних властивостей, музично-педагогічних здібностей майбутнього вчителя музики, які зумовлюють індивідуальну своєрідність застосування ним методів та прийомів у процесі професійної підготовки та музично-педагогічної діяльності.

Установлено, що розвиток індивідуального стилю педагогічної діяльності сприяє підвищенню професійної культури майбутнього фахівця. Виявлено взаємозв'язок між цими дефініціями та підкреслено залежність: чим вищий рівень сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики, тим вищим є рівень його загальної та професійної культури.

Визначено, що компонентами індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики є:

· мотиваційний - передбачає наявність мотивації до формування індивідуального стилю педагогічної діяльності;

· когнітивно-гносеологічний - розкриває сформованість професійних музично-педагогічних знань, які виявляються у процесі гри на музичних інструментах, співу, диригування, керівництва інструментальними і хоровими колективами, музично-лекційній діяльності та педагогічній практиці в школі;

· емоційно-творчий - визначає сукупність музично-педагогічних здібностей; індивідуальних властивостей, сформованість емоційно-регулятивних навичок під час концертної та музично-просвітницької діяльності;

· прогностично-конструктивний - характеризує наявність умінь прогнозування подальшого розвитку власного індивідуального стилю педагогічної діяльності, організації та проведення музично-педагогічних заходів;

· рефлексійно-корекційний - полягає у сформованості рефлексивних умінь, які забезпечують усвідомлення майбутнім учителем музики себе як суб'єкта професійної діяльності; самооцінку і самокорекцію власного індивідуального стилю під час музично-педагогічної діяльності. Наголошено, що формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики є послідовним та цілеспрямованим процесом, який об'єднує багатогранність професійної підготовки та музично-педагогічної діяльності.

Доведено, що індивідуальний стиль музично-педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики формується за такими напрямами: професійним (загальнокультурні, філософсько-історичні знання, вміння та навички з педагогіки та психології, становлення системи педагогічних мотивів і цінностей); спеціальним (спеціальні знання, вміння та навички, які відбивають специфіку підготовки майбутнього вчителя музики через музично-просвітницьку, диригентсько-хорову, вокально-інструментальну діяльність); індивідуальним (індивідуальні властивості та музичні здібності майбутнього вчителя музики, виявлення схильностей до окремих видів музично-педагогічної діяльності).

У ході роботи над дослідженням було обґрунтовано технологію, реалізація якої забезпечує підвищення рівня сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики під час професійної підготовки. Упровадження технології в навчальний процес здійснювалося з урахуванням професійного, спеціального та індивідуального напрямів формування індивідуального стилю педагогічної діяльності. З цією метою було обрано навчальні дисципліни, зміст яких якнайбільше відповідав проблематиці та напрямам дослідження: професійному (педагогіка, психологія); спеціальному (сценічна майстерність, музично-просвітницька діяльність, сольний та хоровий спів, диригування, практикум з просвітницької діяльності); індивідуальному (індивідуальні заняття з музичного інструмента, індивідуальні консультації в межах занять зі спецкурсу).

З'ясовано доцільність використання інтегральної взаємодії викладачів, які проводять заняття з указаних дисциплін, та викладачів предметно-фахового циклу з метою реалізації системного засвоєння необхідних знань, умінь і навичок для формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики.

Ефективне вирішення висунутих завдань можливе за умови цілеспрямованого застосування технології, до якої входить комплекс науково обґрунтованих заходів, що поетапно вводилися в навчальний процес професійної підготовки вчителя. Упровадження технології включає діагностику та аналіз індивідуальних особливостей майбутнього вчителя музики, стимулювання до саморозвитку в професійній діяльності; засвоєння відповідної ціннісної мотивації щодо формування індивідуального стилю майбутньої музично-педагогічної діяльності.

Перший етап - інформаційно-мотиваційний - передбачає створення мотивації щодо розвитку індивідуального стилю педагогічної діяльності на основі інформування стосовно його сутності та діагностики музично-педагогічних здібностей. Мета реалізації технології на цьому етапі - формування інтересу майбутнього вчителя музики до індивідуального стилю своєї педагогічної діяльності. Важливим є також застосування рефлексії для стимулювання й формування подальшої мотивації до майбутньої професійної музично-педагогічної діяльності.

Другий етап - змістово-процесуальний - спрямований на формування у майбутнього вчителя музики зразка індивідуального стилю педагогічної діяльності, управління цим процесом у проектуванні шляхів його досягнення на основі індивідуальних занять з музично-педагогічних дисциплін і спецкурсу “Індивідуальний стиль педагогічної діяльності сучасного вчителя музики”.

Третій етап - аналітико-корекційний - має на меті усвідомлення майбутнім учителем музики свого індивідуального стилю педагогічної діяльності й себе як суб'єкта майбутньої професійної діяльності.

Теоретичне опрацювання проблеми індивідуального стилю педагогічної діяльності вчителя музики дало змогу прийти до висновку про необхідність розробки процесуальної частини технології, яка включає організацію процесу формування зазначеного стилю відповідно до поставлених цілей, форм та методів музично-педагогічної діяльності.

У другому розділі - “Експериментальна перевірка технології індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики” - висвітлено загальні питання організації та проведення експериментальної роботи, описано педагогічний експеримент, у ході якого обґрунтовано ефективність упровадження технології формування індивідуального стилю педагогічної діяльності, представлено аналіз і статистичну обробку отриманих результатів.

З метою перевірки висунутої гіпотези щодо ефективності формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики було проведено педагогічний експеримент. Експериментальна робота проводилася на факультетах початкового та заочного навчання Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди і факультеті дошкільної освіти та музичного виховання Харківського гуманітарно-педагогічного інституту. На різних етапах експерименту було охоплено 58 викладачів та 302 студенти. Безпосередньо у констатувальному, формувальному та контрольному етапах експерименту взяли участь 83 студенти факультету початкового навчання (спеціальність “Початкове навчання. Музика”) та 86 студентів факультету заочного навчання (спеціальність “Педагогіка і методика середньої освіти. Музика”) Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Для проведення експериментальної роботи було обрано експериментальні (Е₁ - 41 особа та Е₂ - 42 особи) й контрольна (К - 86 осіб) групи, до яких увійшли студенти V курсів денної та заочної форм навчання.

Проведено пілотні дослідження загального стану формування індивідуального стилю педагогічної діяльності у майбутніх учителів музики та його якісних і кількісних характеристик. За допомогою анкетування і тестування студентів та викладачів музично-педагогічних дисциплін було з'ясовано, що лише 12 % опитаних викладачів застосовують у власній педагогічній практиці заходи, спрямовані на формування у студентів індивідуального стилю педагогічної діяльності. У свою чергу 79 % викладачів таких заходів не застосовують, а 9 % - не замислювалися над цим питанням. На питання про вирішення проблеми формування індивідуального стилю діяльності вчителя музики під час професійної підготовки 60 % опитаних відповіли “не вирішується достатньою мірою” та 23 % - “зовсім не вирішується”. Лише 17% педагогів вважають, що ця проблема вирішується успішно. Виявилось, що оцінка викладачами стану вирішення проблеми формування індивідуального стилю діяльності майбутнього вчителя музики під час професійної підготовки є в цілому незадовільною.

Проведено вивчення знань студентів щодо індивідуального стилю педагогічної діяльності, а також досліджено їхнє ставлення до необхідності його формування. Було з'ясовано, що 75% студентів не усвідомлюють сутності індивідуального стилю педагогічної діяльності, а 68% не вважають за необхідне його формування в процесі професійної підготовки, 12% - не замислювалися над цим питанням. Тільки 20% студентів переконані в тому, що формування індивідуального стилю педагогічної діяльності буде сприяти їхньому професійному розвитку.

За допомогою методів діагностичного комплексу на констатувальному етапі експерименту було виявлено рівень професійно-педагогічних знань, індивідуальні властивості та музично-педагогічні здібності майбутнього вчителя музики, які проявляються у його схильності до окремих видів музично-педагогічної діяльності, в особливостях стильової поведінки у процесі навчання і практичної роботи. З'ясовано, що більшість студентів мали схильність до інструментального виконавства - 31,36%, до хормейстерської діяльності - 21,16%, до вокального виконавства - 13,69%, до музикознавства - 9%. Найбільш поширеним типом стилю педагогічної діяльності виявився міркувально-імпровізаційний (59,29%), надалі визначено емоційно-методичний (15,21%), емоційно-імпровізаційний (9%) та міркувально-методичний (5,29%) стилі.

За результатами цього етапу експерименту встановлено, що традиційна професійна підготовка забезпечує оволодіння майбутнім учителем музики мотиваційним компонентом стилю переважно на середньому (ЕГ-26%, КГ-16%) і низькому (ЕГ- 64%, КГ - 73%) рівнях; когнітивно-гносеологічного - на середньому (ЕГ-26%, КГ-16%) і низькому (ЕГ- 64%, КГ - 66%) рівнях; емоційно-творчого - на середньому (ЕГ- 40%, КГ - 38%) і низькому (ЕГ-54%, КГ-41%); прогностично-конструктивного - на середньому (ЕГ- 40%, КГ -37%) і низькому (ЕГ- 48%, КГ - 42%); рефлексійно-корекційного - на середньому (ЕГ-23%, КГ-16%) і низькому (ЕГ-69%, КГ-72%) рівнях. Установлено, що як експериментальні, так і контрольні групи студентів характеризувалися переважно низьким рівнем сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності.

У ході формувального етапу експерименту розроблено методологічне забезпечення процесу, яке було реалізовано в експериментальних групах під час проведення лекційних та семінарських занять з дисциплін психолого-педагогічного та музично-педагогічного циклів, а також у межах експериментального спецкурсу, який є складником технології і доповнює існуючі цикли дисциплін, що становлять основу професійної підготовки майбутнього вчителя музики.

На заняттях зі спецкурсу “Індивідуальний стиль педагогічної діяльності сучасного вчителя музики” використовувалися знання та вміння, набуті студентами під час вивчення дисциплін на попередніх курсах (основи педагогічної майстерності, естетика, етика, постановка голосу, основи імпровізації, риторика, методика постановки мови, педагогічна практика). Ураховуючи психолого-педагогічні та фахові особливості процесу підготовки майбутнього вчителя музики, спецкурс було розподілено на три змістові модулі: “Індивідуальний стиль педагогічної діяльності у професійному становленні сучасного вчителя”, “Формування власного еталону індивідуального стилю педагогічної діяльності вчителя музики”, “Особливості розвитку та корекції індивідуального стилю в педагогічній діяльності сучасного вчителя”. Технологія впроваджувалася відповідно до етапів процесу формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики, на кожному з яких застосовувалося методичне забезпечення, яке відповідало меті та завданням дослідження.

Метою інформаційно-мотиваційного етапу було зацікавлення студентів процесом формування індивідуального педагогічного стилю. Для цього надано інформацію щодо сутності та компонентів індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики, прочитано лекції: “Історія становлення та розвитку індивідуального стилю педагогічної діяльності”, “Культура професійного спілкування як частина індивідуального стилю педагогічної діяльності”, “Норми професійної поведінки сучасного вчителя”, “Особливості підготовки до музично-просвітницької діяльності”.

На основі аналізу результатів діагностичного комплексу, застосованого на констатувальному етапі експерименту, було проведено низку комплексних занять, а саме: обговорення системи особистісних та професійно-педагогічних цінностей, навчальної успішності, підсумків тестів, анкет, виконання творчих завдань з розвитку музично-педагогічних здібностей. Надано індивідуальні консультації щодо прояву схильностей студентів до окремих видів музично-педагогічної діяльності (гри на музичних інструментах, сольного, ансамблевого або хорового співу, теорії та історії музики) і стилів педагогічної діяльності (емоційно-імпровізаційного, емоційно-методичного, міркувально-імпровізаційного, міркувально-методичного). З'ясовано, що проведена робота сприяла створенню у студентів експериментальних груп мотивації для формування індивідуального стилю педагогічної діяльності.

На наступному, змістово-процесуальному етапі експерименту, було проведено комплексні заняття, проблемні лекції, індивідуальні консультації; організовано диспути, вікторини, рольові ігри в межах другого модулю спецкурсу “Формування власного еталону індивідуального стилю педагогічної діяльності вчителя музики”. Цей етап був спрямований на усвідомлення індивідуального стилю педагогічної діяльності, вироблення власного педагогічно-стильового зразка майбутнього вчителя музики.

Формування образу майбутнього вчителя музики передбачало проведення комплексних занять, сюжетно-рольових ігор; диспутів, творчих вправ. Після аналізу спостережень та діагностичного комплексу першого етапу робота в експериментальних групах проводилась варіативно, за різними завданнями. У групі Е₂ студенти заочного факультету, працюючи над творчими завданнями (твір “Індивідуально-стильові портрети успішного та неуспішного вчителя музики”, комплексні заняття “Зразковий урок очима вчителя музики”), активно використовували власний професійний досвід; брали участь у вікторинах, дискусіях (“Самопрезентація вчителя музики”, “Зовнішній вигляд учителя музики як відображення рівня загальної та професійно-педагогічної культури”).

Зі студентами денної форми навчання (група Е₁) продуктивною була робота під час рольових ігор (“Педагогічні ситуації музично-педагогічного спілкування”, “Остання репетиція як виховання емоційної саморегуляції”) та колективних тренінгів (“Створення позитивного настрою на індивідуальних заняттях з музики”). Це свідчить про те, що для студентів групи Е₁, які мали недостатній педагогічний досвід, важливішим виявився процес моделювання майбутньої професійної діяльності. Установлено, що на другому етапі збагатилися уявлення студентів про необхідність та сутність формування індивідуального стилю педагогічної діяльності сучасного вчителя музики. Відбулося формування етико-педагогічних основ професійної поведінки, педагогічного іміджу, розвитку комунікативних музично-педагогічних умінь.

Третій етап - аналітико-корекційний - передбачав аналіз та оцінку отриманих результатів та їх коригування. Для цього було розроблено низку проблемних ситуацій і педагогічних завдань, вирішення яких передбачало моделювання уроку музики та музично-просвітницької діяльності. Повторно застосовано діагностичний комплекс для визначення результатів експерименту. Робота проводилася в межах спецкурсу та під час практичних занять перед проходженням педагогічної практики. На цьому етапі розвивалися вміння самостійної роботи, вироблення професійної поведінки, здійснювалося проектування стилю майбутньої професійної діяльності.

Для оцінки ефективності формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики в ході застосування обґрунтованої технології уточнено критерії та їхні показники: мотивація до формування індивідуального стилю педагогічної діяльності; знання з професійної підготовки, музично-педагогічної діяльності та щодо особливостей різних педагогічних стилів; розвиток музично-педагогічних здібностей та творчого потенціалу, володіння емоційно-регулятивними навичками під час концертної та музично-просвітницької діяльності; прогнозування подальшого удосконалення власного індивідуального стилю педагогічної діяльності, сформованість комунікаційних та організаційних вмінь щодо проведення музично-педагогічних заходів; володіння рефлексійними та корекційними вміннями стосовно власного індивідуального стилю під час музично-педагогічної діяльності.

Уточнені критерії й показники дозволили визначити рівні сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики: інтуїтивно-адаптаційний (низький), імітаційно-модифікаційний (середній), креативно-моделюючий (високий). Студенти, індивідуальний стиль педагогічної діяльності яких був на інтуїтивно-адаптаційному рівні, сприймали педагогічну дійсність неусвідомлено та імпульсивно; вибір стильової тактики педагогічних дій та професійної поведінки відбувався інтуїтивно; недостатнім був самоаналіз, індивідуальний стиль формувався несвідомо, під впливом зовнішніх обставин.

Учасники експерименту, індивідуальний стиль педагогічної діяльності яких сформований на імітаційно-модифікаційному рівні, намагалися розвивати особисті можливості, розуміли необхідність удосконалення індивідуального стилю педагогічної діяльності, володіли окремими прийомами саморегуляції стилю, середньою мірою виявляли готовність до суб'єкт-суб'єктної взаємодії. Але знання, вміння та навички музично-педагогічної діяльності використовувалися епізодично, спостерігався процес копіювання, імітації чужих стилів, була відсутня самостійність.

Студенти, формування індивідуального стилю педагогічної діяльності яких перебувало на креативно-моделюючому рівні, виявляли стійкий інтерес до музично-педагогічної діяльності та пов'язували її успішність із сформованістю індивідуального стилю; на основі самоусвідомлення, самоаналізу, використання позитивних рис існуючих педагогічних стилів намагалися сформувати власний індивідуальний стиль, який відповідав би особистісним можливостям та сучасним вимогам до вчителя музики. Вибір стилю відбувався з точки зору рефлексії власного педагогічного досвіду, набутого в ході музично-просвітницької діяльності. За результатами дослідження для констатувального та контрольного етапів експерименту було зроблено узагальнену таблицю динаміки рівнів сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики.

Динаміка рівнів сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики

Аналіз рівнів сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності груп показав, що в експериментальних групах більшість склали студенти з середнім (імітаційно-модифікаційним) - 63% від загальної кількості студентів та високим (креативно-моделюючим) - 29% рівнем сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності. Кількість студентів, у яких стан сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності перебуває на низькому (інтуїтивно-адаптаційному) рівні, - 8%.

Статистичний аналіз для підтвердження гіпотези про переваги запропонованих методик для груп Е₁, Е₂ відносно до традиційних методик для групи К було здійснено на основі використання критерію Хі-квадрат (ч²). Узагальнюючи дані експериментального дослідження, можна стверджувати про позитивну динаміку сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики після впровадження розробленої технології. Отримані результати свідчать про ефективність запропонованої технології та правомірність висунутої гіпотези.

Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези та дозволило сформулювати загальні висновки відповідно до поставлених у дослідженні завдань:

1. На основі аналізу досліджуваної проблеми з використанням філософської та психолого-педагогічної літератури уточнено сутність поняття “індивідуальний стиль педагогічної діяльності вчителя музики”. Установлено, що розвиток індивідуального стилю педагогічної діяльності сприяє підвищенню професійної культури майбутнього вчителя музики. Виявлено, що чим вищий рівень сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності вчителя музики, тим вищим є рівень його загальної та професійної культури.

2. Теоретично обґрунтовано структурні компоненти індивідуального стилю педагогічної діяльності, а саме: мотиваційний, який передбачає наявність мотивації до формування індивідуального стилю педагогічної діяльності; когнітивно-гносеологічний, що визначає сформованість професійних музично-педагогічних знань, які виявляються у процесі гри на музичних інструментах, співу, диригування, керівництві інструментальними і хоровими колективами, музично-лекційній діяльності та педагогічній практиці в школі; емоційно-творчий компонент, котрий визначає сукупність музично-педагогічних здібностей та індивідуальних властивостей, сформованість емоційно-регулятивних навичок під час концертної та музично-просвітницької діяльності; прогностично-конструктивний, що характеризує сформованість умінь щодо прогнозування подальшого розвитку власного індивідуального стилю педагогічної діяльності, організації та проведення музично-педагогічних заходів; рефлексійно-корекційний, який полягає в наявності рефлексивних умінь, котрі забезпечують усвідомлення майбутнім учителем музики себе як суб'єкта професійної діяльності; самооцінку і самокорекцію власного індивідуального стилю під час музично-педагогічної діяльності

2.1. З'ясовано, що формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики є послідовним цілеспрямованим процесом та реалізується в ході професійної підготовки за такими напрямами: професійним, спеціальним, індивідуальним. Ці напрями дають змогу розглядати стиль педагогічної діяльності як єдність процесів формування висококультурної, творчої індивідуальності майбутнього вчителя музики з високим рівнем професійно-педагогічної культури; становлення особистості, здатної до надбання та реалізації спеціальних знань, умінь і навичок, які забезпечують ефективність музично-педагогічної діяльності.

2.2. У процесі дослідження для визначення рівнів (інтуїтивно-адаптаційний - низький, імітаційно-модифікаційний - середній, креативно-моделюючий - високий) сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності уточнено критерії (мотиваційний, когнітивно-гносеологічний, емоційно-творчий, прогностично-конструктивний, рефлексійно-корекційний) та їхні показники: мотивація до формування індивідуального стилю педагогічної діяльності; знання з професійної підготовки, музично-педагогічної діяльності та щодо особливостей різних педагогічних стилів; розвиток музично-педагогічних здібностей та творчого потенціалу, володіння емоційно-регулятивними навичками під час концертної та музично-просвітницької діяльності; прогнозування подальшого удосконалення власного індивідуального стилю педагогічної діяльності, сформованість комунікаційних та організаційних вмінь щодо проведення музично-педагогічних заходів; володіння рефлексійними та корекційними вміннями стосовно власного індивідуального стилю під час музично-педагогічної діяльності.

3. Розроблено та експериментально перевірено технологію формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики у процесі його професійної підготовки. Технологія передбачає проведення зі студентами підготовчої роботи, спрямованої на усвідомлення ними сутності індивідуального стилю педагогічної діяльності; діагностику стану його сформованості; створення в майбутнього вчителя музики позитивної мотивації до формування зазначеного стилю шляхом стимулювання рефлексивних процесів; розробку напрямів формування індивідуального стилю педагогічної діяльності на основі професійно-педагогічних знань та вмінь; розвиток індивідуальних властивостей та музично-педагогічних здібностей; коригування стану сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя музики; організацію забезпечення формування індивідуального стилю педагогічної діяльності за допомогою відповідних методів і форм навчальної діяльності.

3.1. Експериментальна перевірка підтвердила висунуту гіпотезу про те, що ефективність процесу формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики значно підвищиться за умови впровадження запропонованої технології.

Аналіз отриманих даних засвідчує, що за всіма уточненими критеріями та показниками в експериментальних групах порівняно з контрольними спостерігалася позитивна динаміка. В експериментальних групах більшість становлять студенти з середнім та високим рівнем сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності. Результативність технології підтверджено засобами математичної статистики.

На основі отриманих результатів зроблено загальний висновок, що реалізація запропонованої технології підвищує рівень сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності вчителя музики в процесі професійної підготовки у вищому педагогічному навчальному закладі.

4. Розроблено навчально-методичні рекомендації щодо викладання спецкурсу “Індивідуальний стиль педагогічної діяльності сучасного вчителя музики” для викладачів вищих педагогічних навчальних закладів. Охарактеризовано навчальні методи і форми, зорієнтовані на формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики. З'ясовано, що особливо дієвими є такі форми та методи, як лекції проблемного напряму, семінари, практичні заняття з використанням музично-педагогічних ігор, вікторин, творчих завдань.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів указаної проблеми формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики. Доцільним та перспективним може бути вивчення питань формування індивідуального стилю професійної діяльності педагогічних працівників різних спеціальностей, викладачів вищих навчальних педагогічних закладів. Із дослідженням даної проблеми пов'язане подальше вдосконалення процесу формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Вохмяніна І.В. До питання формування індивідуального стилю майбутнього викладача / I.В. Вохмяніна // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2005.- Вип. 15. - С. 52-57.

2. Вохмяніна І.В. Формування індивідуального стилю майбутнього викладача як засіб розвитку професійної компетентності / I.В. Вохмяніна // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Зб. наук. пр. - Ялта: Кримський гуманітарний університет, 2005. - Вип. 8 - С. 91-95.

3. Вохмяніна І.В. До питання про індивідуальний стиль педагогічної діяльності вчителя / I.В. Вохмяніна // Наукові записки кафедри педагогіки Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна: Зб. наук. пр. - Харків: Основа, 2007. - Вип. 18 - С. 110-116.

4. Вохмяніна І.В. Технологія формування індивідуального стилю майбутнього викладача музики / I.В. Вохмяніна // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту: Зб. наук. пр. - Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2007. - Вип. 4 - С. 12-14.

5. Вохмянина И.В. Формирование индивидуального стиля будущего учителя как необходимое условие развития педагогической культуры / И.В. Вохмянина // Художественно-эстетическое образование в Белгородской области: состояние, проблеми, поиски: Сб. научн. ст. - Белгород: Белгородский региональний институт повышения квалификации и профессиональной переподготовки специалистов, 2006. - Вип. 3. - С. 37-41.

Матеріали конференцій

6. Вохмяніна І.В. Формування культури іміджу як складової індивідуального стилю майбутнього викладача: матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. [“Українська культура: питання історії, теорії, методики”], (Херсон, 23-24 вересня 2005 р.) / Міністерство освіти і науки України, Херсонський державний університет. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2005.- С. 181-183.

7. Вохмяніна І.В. Індивідуальний стиль майбутнього викладача як складова творчої особистості: матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. [“Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя - вихователя - викладача”], (Київ, 29 березня - 1квітня 2005 р.) / Міністерство освіти і науки України, Київський національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. - К.: НПУ, 2005.- С. 66-67.